Монетизація блога

Претензії до контенту: жодної теорії, тільки практика

g_i — Fri, 12 Jun 2009 14:39:03 +0000

Останні тижня півтора мав тісне спілкування з представниками однієї з наших вітчизняних корпорацій з приводу опублікованої в одному з моїх блогів статті про одну з їхніх торгових марок (як уже казав - люблю каламбури:)))) ).

Суть справи була ось в чому: пост написаний ще восени минулого року, в ньому - приклад заказної “чорнухи” на цю торгову марку, одразу ж - офіційне спростування, надане прес-службою корпорації.
ПЕРЕД усім цим (і в самій назві посту) - чітка інформація про те, що це приклад недобросовісної конкуренції і заказухи в чистому вигляді.

Десь тепер за певними пошуковими запитами цей мій пост потрапив у топ видачі гугла. І незважаючи на зміст публікації - викликав певну кількість телефонних дзвінків до гарячої лінії корпорації із запитаннями і посиланням на саме цю публікацію.

Були і офіційні скарги моєму хосту (TutHost; реферальний лінк - TutHost), про що додам кілька слів у кінці; і телефонні розмови з маркетологами та юристами; і тривалі перемовини.

Ось що хочу донести до громади: в таких випадках особам, які хочуть прибрати публікацію з Вашого блогу (далі - позивач), потрібно не лише це - а потрібно ще й якнайшвидше видалення цього контенту із пошукової видачі (в тому числі й з КЕШу);
і якщо першого можна досягнути через наїзди на хост - то другого не знаю: якщо з самого блогу видалити контент - то які далі можуть бути претензії, які важелі впливу на блогера?

Крім того - хто тоді заборонить блогерові розповісти про усе, що сталося, по усіх соціалках, блогохостингах тощо? А це, мабуть, не та реклама, яку хоче бачити позивач.

Тобто або-або: або позивач вважає Вашу публікацію незаконною, і такою, що порушує національне законодавство і його права - і тоді може сміливо йти до суду і шукати правди; в такому випадку він дійсно позивач.
Або - він хоче, щоб просто якнайшвидше оцей контент зник з усюди звідки тільки можна; в такому випадку він - не позивач, а особа, яка хоче отримати від Вас ряд послуг; погодьтесь, це вже звучить зовсім по-іншому, і тут позивач автоматично перетворюється на потенційного роботодавця.
Погодьтесь, усе абсолютно справедливо (звісно, якщо публікації не постяться завідомо з метою викликання подібної реакції з боку тих, кому вони заважають - це вже неетично)!

На практиці, звісно, обидва ці “або” найчастіше з’являються одночасно: з одного боку на блогєра тиснуть погрозами судових позовів та скаргами до хосту; з іншого - пропонують якось “залагодити” справу в обмін на задоволення “Ваших побажань”.
При чому це, як правило, різні люди - ну, усі бачили фільми, знаємо шо таке “хороший-поганий поліцейський”;)
І це - абсолютно одночасно: в якись момент Ви абсолютно упевнені, що домовився із одним представником позивача; а вже наступного - інший телефонує і каже, що вже відіслав скаргу Вашому хосту, усе це в загрозливих тонах і т.д. і т.п.
При чому “перший” представник за хвилину стверджує, що абсолютно не поінформований про дії “другого”, і що то, вибачте, просто нерви - справа складна, начальство тисне і все таке.

ЯКЩО усе ж позивач є не позивачем, а замовником Ваших послуг, то він хоче наступного:

1. Видалення публікації (в різних варіаціях: чи повне видалення, чи заміна на інший контент тощо)
2. Видалення кешу, а ще краще і усьої цієї сторінки з видачі гугла (це дуже легко, виявляється, можна зробити через http://www.google.com/webmasters/ - раніше цього не знав, думав, треба ждати доки гугл сам побачить шо сторінка змінилася і змінить видачу).

Ось, власне, й усе.

Ціна питання - абсолютно договірна.
У моєму випадку - 1000 гривень.
Яку мені переказали на картковий рахунок і яку я перше зняв у банкоматі.

ПІСЛЯМОВА

Я отепер думаю: а якби почалася рубка і все цивілізованим чином не вирішилося? Тоді без підтримки колег-блогєрів аж ніяк не обійшлося б…
Звідки перший висновок: блогєр блогєра має підтримати (принаймні інформаційно!) в будь-якій з подібних ситуацій “наїзду” на контент - адже тоді можна спричинити такий розголос справи, що позивач не радий буде такій рекламі.
Другий висновок (і порада) - у випадку “наїзду” не лякатися: навіть якщо хост заблокує ваш аккаунт, навіть якщо що б не сталося - завжди є ЖЖ, є вордпрес.ком, є вконтакті, є фейсбуки, є хай5, є тематичні форуми, є конкуренти і природні недоброзичливці позивача, є, врешті-решт, колеги-блогєри; а разом це - ого-го яка інформаційна площадка!
Третій висновок (і порада) - в разі переходу до відкрито військових дій краще публікацію у себе в блозі таки видалити (можливо, замінивши на інформацію про те, що відбувається): в такому випадку позивач не може наїхати ані на Ваш хост, ані на Вас через суд - в той же час як Ви маєте усю повноту доступних засобів для ведення інформаційної війни.
Публікацію, наприклад, можна розмістити десь так, звідки ніхто ніколи її видалити не зможе, або якщо і зможе - то дуже нескоро; і просто поширити інформацію про останні події з посиланням на неї; крім того - цей лінк можна розкрутити через різного роду біржі, через публікації в блогах колег-блогєрів; розмістити інформацію про це на цілій купі тематичних форумів, розіслати мейли конкурентам позивача з інформуванням про усе, що відбувається; кинути цього лінка в коменти до усіх тематичних постів у блогах з першої сотні видачі гугля за певними пошуковими запитами, і ще багато-багато-багато іншого…
Хоча перед цим ніщо не заважає Вам проконсультуватися з юристом на рахунок того чи дійсно є до чого приколупатися в статті; як варіант - змінити її таким чином, щоб зміст посту залишився таким же, а форма - з точки зору нашого законодавства - кришталево чистою.

Кілька слів, як і обіцяв, про хост.
Як лиш представники позивача подали скаргу моєму хосту - той зразу мене про це повідомив, додав повний текст самої скарги; і запросив три доби на якись коментар з мого боку.
Коментар він, правда, отримав одразу ж - і впродовж усіх перипетій я тримав свій хост в курсі подій.
Я не знаю як в подібних ситуаціях чинять інші хости - але до реакції мого (TutHost; реферальний лінк - TutHost) жодних претензій.

Краще, звісно, з такими моментами не стикатися (або стикатися - лиш на свою користь;) ), але - ніхто, як то кажуть, не застрахований.
Нариватися - не потрібно; але й відступати у випадку наїзду передчасно також не варто.
УСПІХІВ!

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!

Також по темі

Вітання Piratpartiet (Піратська партія Швеції)!!!

g_i — Mon, 08 Jun 2009 08:21:14 +0000

_________________________________________________________

Піратська партія Швеції отримала один мандат в Європарламенті!

Дивимось на офіційному веб-сайті Європейського Парламенту результати по Швеції - як бачимо, там де PP - це позначка Piratpartiet: є і просто діаграма, і таблиця з кількістю місць в Європарламенті!

З приводу чого на офіційному сайті Піратської Партії організували окрему сторінку - з інформацією про вибори, відео та іншими матеріалами (І НАВІТЬ З ТЕМАТИЧНИМ ЧАТОМ).

http://thepiratebay.org/blog - Піратський Блог, правда, ще не встиг поділитися радощами:)

А вітання Піратській Партії можна відправити і через ТВІТТЕР: http://twitter.com/piratpartiet

**********************************

Дєла! The Pirate Bay - тепер не просто собі як вони кажуть “найбільший в світі BitTorrent трекер”, скандально відомий через судові процеси і навіть ув’язнення учасників;
тепер Піратська Затока має потужне лобі в Європарламенті!:)

Знаєте, це дійсно не жарти, і це дійсно знакова подія; бо замати настільки велику підтримку, щоб отримати (хоча б і один!) мандат в Європарламенті - це явно про щось говорить! Про загальні настрої суспільства, і про підтримку висловлюваних Піратами ідей!

І ще потрібно звернути увагу на те, що ця партія - не з “традиційних” партій до яких звикли виборці, і не з “політичних”, які мають потужні програми, що стосуються усіх сфер економічного й соціального життя; тому можна абсолютно упевнено говорити, що підтримує Піратські ідеї значно більша кількість виборців: просто більшість із них усе ж голосують за більш масштабні політичні проекти (які виступають не лише за один якись напрямок) - і це є абсолютно правильно і виправдано.
В той же час аж 7,1% виборців по Швеції проголосували безпосередньо за Піратську Партію!

ЩЕ РАЗ ВІТАННЯ ПІРАТСЬКІЙ ПАРТІЇ ШВЕЦІЇ ІЗ ТАКИМ СЕРЙОЗНИМ ДОСЯГНЕННЯМ НА ВИБОРАХ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ!

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!

Також по темі

SearchWiki від Гугля: чому так довго? Чому так мало?

g_i — Sun, 17 May 2009 10:22:52 +0000

24 грудня 2006 року, кілька цитат з мого посту та з матеріалу на якому він базувався:

“…results given by basic and advanced search engines are nice and useful, but still made by machines, not humans…”

“КОРИСТУВАЧІ МАЮТЬ НАГОДУ САМІ ВПЛИВАТИ НА ПОШУКОВИЙ РЕЙТИНГ САЙТІВ!!! … кожен може взяти в результаті пошуку і пересунути сайт вище чи нижче залежно від його вподобань!”

“…як? та просто мишкою зловити і пересунути:) …”

“we believe that Web Searches are quite good, but not as smart as a human brain could do. As today we are forced to accept the order given by search engines and click the results as they are, unfortunately this does not mean the human searcher agrees with the returned results index. Moreover clicking a result does not mean the website contains the contents we were looking for.
Starting from these thoughts we have started to think about a new way to interact with web searches and a new project, codename Yoople!, has born with the aim to give a human touch to the typical user experience with search engine indexing.”

Так-так, це ще мій старезний пост на безліміті про Yoople!

Отже, SearchWiki від Гугля…
ЧОМУ ТАК ДОВГО??? - адже технології та ДІЮЧІ прототипи існують вже як мінімум три роки!!! (це я написав про той же Yoople! 24 грудня 2006 року, а скільки він уже до того фуричив? А за скільки до того існував просто як ідея і технологія?)

І - ЧОМУ ТАК МАЛО??? - адже вже тоді, в далекому 2006-му році думка сягнула набагато далі: зробити не просто такий собі “кастом сьорч”, а шоби зміни в результатах, скориговані користувачами, визначали ранжування видачі!
Тепер же усе якось дуже скромно: “Зверніть увагу, що зроблені вами зміни впливають тільки на ваші власні результати пошуку” (принаймні, офіційно…)…

Чесно кажучи, я як шукав шось в гуглі і вперше побачив, шо там можна ранжувати видачу - одразу зрадів: мовляв, от вона, нарешті, революція пошуку, от вона - ЯКІСНА зміна видачі!
Ага, розбігся:)

___________________________________

Ну ще кілька конкретних ремарок (перед тим як традиційно порину в не надто структуровані роздуми):

1. Це, безперечно, брехня. Про “тільки на ваші власні результати пошуку” - гугл не може бути аж настільки дурним би не використати таку файну можливість: бо якшо кілька мільйонів людей видалить на фіг зі свого пошуку якогось сайта, та ще й понаписують в коментах шо він явно гавняний - було би тупо на це не відреагувати і не викинути той ресурс з видачі.

2. Навіщо ж брехати? Тому що гугл став надто великим монстром, структурою, системою - яка тримається на численних важелях протидії, і яка (система) включає в себе в тому числі і чорних сєошніків, і продажні лінки і все решту; і йому ввижається надто небезпечним робити різкі рухи - коли система є дуже великою і дуже складною, то навіть найменший необачний порух - ніколи до кінця не прорахуєш шо він спричинить в подальшому.

3. Навіщо ж брехати-2 і Чому так довго-мало? Тому що гугл став надто великим монстром-2, структурою, системою - яка включає в себе до біса багато різних сервісів, фішок, напрямків розвитку; серед яких першопричинна власне функція безпосередньо пошуку відійшла вже й, мабуть, навіть не на другий план, а куди далі…
Ні-ні, не кажу, шо пошук - другорядна функція гугля (хоча можна і посперечатися вже…), але кажу, шо в черзі на РОЗВИТОК І ОНОВЛЕННЯ - таки далеко не першочергова: пошук є? - є, до нього звикли? - звикли, працює? - вроді як працює; так нашо його кардинально змінювати?
В той час як багато іншого вимагає таки шустреньких заходів із вдосконалення та модернізації.

*************************************************

Ну а тепер традиційні вже “не надто структуровані роздуми”(с).

Пошук від гугля стає все галімішим і галімішим. Релевантність пошуку - гугл за нього вже, вочевидь, навіть і не намагається відповідати, особливо якшо пошуковий запит є потенційно “комерційним”.
Якісно змінити систему пошуку можна для того ж гугля швидко й відносно легко - не проблема.
Так в чому ж прікол? Чому це не робиться?

Та дуже просто: в дикі мережеві часи дійсно було таке шо “ніхто і нізвідки” може прийти, видати якесь нове ефективне рішення, надибати в сіліконовій долині інвестора і попустити будь-якого авторітєта (КОМУ ЯК НЕ ГУГЛЮ ПРО ЦЕ ДОБРЕ ЗНАТИ???);
так-от: молодий парубок прийшов, убив дракона - і сам ним став. Але став драконом уже розумнішим: таким, шо знає звідкіля приходять молоді парубки і як їх мочити заздалегідо до того як вони здатні будуть замочити тебе.

Тобто отримали СИСТЕМУ - велику і могутню, а ГОЛОВНЕ - ТАКУ, ШО ЗДАТНА ЕФЕКТИВНО ЗАХИЩАТИСЯ. Захищатися від усього надто корисного для кінцевого споживача (ну бо хто може прорватися на ринок із самих низів якшо не може запропонувати шось реально виграшне?) - і на це, думаю, іде стільки ресурсів, за які можна було б (при бажанні) вже ого-го як покращити життя усім нам (простим смертним).

“КОЛИ ЦЕ ВСТИГЛО СТАТИ РЕЛІГІЄЮ?” (з “піратів силіконової долини”) - а от встигло, і вже досить давно.
В розрізі чого

ГУГЛЬ ХОЧЕ, БИ МОЛИЛИСЯ НА НЬОГО, А НЕ НА ПІПЛ (який, як відомо, усе хаває).

На кого рівняється весь інтернет, під кого все заточується, на кого моляться (і як дехто стверджує - навіть дрочать)? - на того, хто дає видачу;
А якшо видачу буде формувати сам кінцевий споживач, тобто звичайнісінький користувач - так шо ж получається, шо веб-сторінки потрібно буде заточувати не під пошуковики, а під дійсно людей?
Богохульство якесь получається!

Насправді усе ще простіше: толковий алгоритм видачі можна було зробити ще багато років тому. А не зробили лише тому, шо, по-перше, мають можливість гасити усіх інших, хто таке зробить (тобто не боятися конкурентів); а по-друге - тому, шо це самим собі, коханим, не вигідно.

Ще один цікавий момент: аж ніяк не може залишитися непоміченим самими гугльовцями той факт, шо в результаті оцієї “божественності” та нерелевантності видачі з’являється все більше структур, яким гугл абсолютно до лямпочки.
Бо раз утворюється вакуум (хочу шось знайти - а гугл просто не здатний в цьому допомогти!) - хтось та мусить його заповнити. І ЦЕ РЕАЛЬНИЙ ПРОВТИК З БОКУ ГУГЛЯ.

ПРИКЛАД З ЖИТТЯ:
шукав нещодавно одну-єдину пісеньку. НЕ нову, а ще з 2006-го року. Задав пошуковий запит в гуглі - видало багато всього: і про виконавців, і видалені ще минулого року теми на форумах де хтось шукав ту ж саму композицію, і, як то водиться, ще купу сміття, яке взагалі не має жодного відношення до шуканого.
В результаті - витратив до фіга часу.
В результаті - не знайшов те, шо шукав.

А потім просто зайшов на вконтактє, в рядку пошуку задав той самий пошуковий запит і обрав параметри пошуку “за аудіозаписами” - один клік мишкою і видало БАГАТО результатів, і УСІ ВОНИ БУЛИ РЕЛЕВАНТНИМИ.
Жодного “лівака”, просто видало мені те, шо я хотів знайти.

Чи цікавить хлопців з вконтактє видача гугля?
Чи цікавить хлопців з торрентс.ру видача гугля?

Ну і наостанок: чи не з’являться невдовзі сервіси на кшталт
“за 10ВМЗ пересунемо твій сайт догори з двох тисяч аккаунтів гугля у видачі за конкретним пошуковим запитом” та
“шукаємо народ на вірусний маркєтінг: за стільки-то коментів до результатів видачі гугля за таким-то запитом 2ВМЗ”?

ПС
Був у від’їзді, приїхав - побачив оцю нову фішку в гуглі. СПЕЦІЯЛЬНО не читав по блогосфері жодних думок стосовно цього - тож якшо десь хтось подібне шось казав, то я такого не бачив (але радий буду побачити); якшо ж навпаки - хтось десь це все вже обґрунтовано спростував, то також не бачив але так само радий буду побачити:)

Не сотворіть собі кумирів і пам’ятайте, шо скоро літо;)

А, так, мало не забув - треба ж лінка на Ярослава поставити:)

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!

Також по темі

twitter.com вже легко монетизується через blogun.ru:)

g_i — Tue, 21 Apr 2009 17:33:35 +0000

Раніше не монетизувався - а тепер вже монетизується.
Тепер через блогун взагалі МОНЕТИЗУЄТЬСЯ УСЕ, КУДИ МОЖНА ПИСАТИ ХОЧ КІЛЬКА СЛІВ:)

В твіттері, правда, вочевидь, можливі лише оплачені пости: бо як розмежувати з тих 120 символів “краткій абзор” та “постовий” - …
Комедія одна короче:)

Комедія - але лиш з одного боку; бо з іншого - мабуть, довіра до соціальних медіа УЖЕ зовсім не така як була, і все продовжує і продовжує падати.

Оці всякі “рекомендаційні пости” яким співали хвалебні оди ще не так давно - мовляв, кому довіряє людина - бігбордові, олександру сосісу в тєлєвізорі чи авторитетному блогєрові який “собі от купив ноутбука, жбурляв з 15-го поверху, а тому хоть би шо. от і фотки виклав навіть:)”?

Певна річ - блогєрові, ЖЖ-френду, колєгові з однокласніків-вконтактьорів, фейсбуків, майлівів, конектів, спільноти анонімних онаністів тощо.
Але то, знаєте, таке діло - раз повірив, другий, третій, сто третій… А там дивишся - той блогєр бідний за місяць таке враження шо придбав собі кілька тракторів, замовив ремонт у квартирі, хаті в селі, стодолі, стайні, зробив собі кілька пластичних операцій делікатного пляну і ттттттддддд.

Кожному зрозуміло: кожен суб’єкт як такий має якись рівень довіри; так-от, схоже на те, що тепер він, мабуть, починає вже закінчуватися (або закінчився давно - лиш рекламщики бо то їм вигідно продовжують співати тоненькими голосочками фальшиві партії).

Загальне враження: мережа реально перенасичена рекламою. А там де її забагато - відбувається адаптація: на неї вже ніхто не звертає увагу, її коефіцієнт корисної дії, відповідно, падає.
Що, в принципі, не так важливо: головне, щоб рекламщик зміг довести замовнику, шо та реклама є ефективною, усе решта - не так важливо;)

Так до чого це я веду?
Десь півроку тому подивився в телевізорі шо якась компанія плотить людям гроші за наступну річ: люди приходять, розсідаються кріслами, жують поп-корн, І ДИВЛЯТЬСЯ РЕКЛАМУ - за це отримують гроші:)
Дійсно - навіщо оті качєлі типу “як зацікавити лоха”, як заставити не перемикати канали під час реклами тощо?
Дайте напряму гроші і люди будуть дивитися рекламу. Усе стане ще зрозумілішим і простішим: ЇХНІ же гроші, тобто споживачів, будуть частково повертатися до них за те, щоб вони дивилися рекламу:)

Нє, реально - монетизація-рекламізація мережі починає набирати критичної маси.
Ярослав от каже - так і так, позитивним є розвиток ринку і все таке, а там вже кожен на своєму рівні може регулювати чи обвішувати свій ресурс рекламою шо ялиночку чи якось скромніше це робити.

Так-то так, але якшо залишити це на розсуд саме широкого загалу - боюся, прогнози тоді складати неважко:)

А твіттер… це вже також, по-моєму, перебор: НУ КУДИ ТАМ ПОСТОВІ ТИКАТИ???

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!

Також по темі

Людям хоч сто разів те саме “вуаля” - …

g_i — Mon, 20 Apr 2009 12:16:08 +0000

… а на сто перший раз - усе одно “вуаля” як вперше. І це, звісно (як назло :) ), як правило - стосується лиш чогось не надто бажаного.
Хороше людині якраз швидко “приїдається”, і вже другий день “хорошого життя” - мало не відстій, нудота, бридота, безвихідь, “ну скільки можна!” і все таке:)

Добрі люди про сервіс цікавий згадують (дійсно цікавий) - Wuala.

Короче кажучи, там де згадують - і прочитати про це діло можна, толку дублювати по сто разів. Певна річ, шо користуватися ним усе одно не збираюся ( :) ), зацікавила трошечки інша репліка цих же добрих людей (цитата мовою, шо єднає українські блоги):

Познакомился с проектом я только вчера, и, хотелось бы верить, что у проекта большое будущее!
ИМХО - это шаг вперёд после торрент-трекеров. …

… каже Пан Дмитро з Москви

От це ІМХО і зацікавило - навіть не зацікавило, а підкинуло з пам’яті очевидні та не надто складні роздуми про розвиток мережі та неминучу “онлайнсервісацію” усіх аспектів взаємовідносин з комплексу “людина-інформація”.

Воно якось дійсно надто очевидно - мабуть, того сюди пишу не надто часто: бо вже геть соромно писати і так усім відомі та зрозумілі речі - але тим не менш кілька власних (в жодному разі “власних” не означає “унікальних”, а означає просто “отриманих в результаті власних роздумів”, не знайдені в когось) акцентів:

1. Уся сучасна цивілізаційна модель диктує свої стандарти, серед яких трьома китами є
ДИНАМІЧНЕ ПРИСКОРЕННЯ (”динамічне” має означати не просто збільшення швидкості, себто постійне прискорення, а й постійне зростання самого прискорення - якшо хочете, експоненційне);
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ;
КОНЦЕНТРАЦІЯ.
Отже, в плані “людина-інформація”:

2. Так, подібний сервіс - ще один невеличкий крок уперед. Уперед - до того неминучого часу, коли (це також буде не остаточний, а лише проміжний варіант, але остаточний мене трошки лякає тому не будемо про нього) не якись додатковий диск з’являтиметься в “моєму комп’ютері”, а коли усе наше “локальне добро” стане зовсім не локальним.
Іншими словами, користувач матиме перед собою лише пристрій вводу-виводу та комунікаційний канал; усе інше - операційна система, файлове сховище, система впорядкування, канали зв’язку - надаватиметься сервісом.
Ще іншими словами: людина купує кілька дєвайсів, проплачує комплекс послуг і отримує телебачення (краще сказати “телебачення” - навряд чи воно буде мати сучасні риси..), телефон, радіо, інтернет, файлові сховища, трафік, програмне забезпечення, ідентифікатор, набір платіжних засобів, ще купу різного, і - вітальні поштівки на різдво, паску, день народження та усі решта свята.

3. Динамічне прискорення при цьому наближається до максимального потенційного ресурса самих фізичних каналів зв’язку;
Глобалізація - влаштовує моцні салюти на честь своєї остаточної перемоги;
Концентрація - шо, в принципі, є найменш приємним аспектом (хоча й інші не надто привабливі), - полягає в тому, шо НЕМИНУЧЕ усю комунікацію контролюватиме хтось один.

4. Чого сказав шо “хоч сто разів те саме …”? - та навіть не тому, шо це все несе з собою явні проблемні моменти і небезпеки (”системні” так би мовити, породжені самою її життєдіяльністю); а тому шо історія людства - це, по суті, історія суцільних Мильних Бульбашок.
Які постійно лускають, усім стає дуже і дуже погано - але як лиш оговтаємось трошки так одразу беремося надмухувати наступну, іще більшу:)

Безпечність людства, по-моєму, досягає надто вже небачених досі рубежів: і так дуже і дуже невеличкий збіг обставин (ймовірність настання якого все зростає і зростає) може запросто вивести з ладу багато важливих систем - при цьому ми беремо і продовжуємо до того ж кошика вкладати усі яйця.

5. Взагалі, є певний набір ТЕҐІВ, КЛЮЧОВИХ СЛІВ - позитивність яких вже практично вшита в наш із вами біос. Мабуть, варто моніторити свої емоційні відгуки на різні меседжі - якшо на якісь із них вони автоматично позитивні й навіть не викликають здорового вимагання обґрунтованості, то варто до них придивитися і промити їм кісточки:)

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!

Також по темі

Кумедні пошукові запити

g_i — Sat, 11 Apr 2009 15:09:55 +0000

Ярослав запросив - ну а далі справа техніки (як в тому анекдоті) :)

Взагалі-то, якшо чесно, я ніколи раніше не переглядав пошукові запити, за якими до мене потрапляють нечисленні заблукавші теренами україномовного сегмента мережі; ну і взагалі не любитель статистики (мабуть, після роботи в “статистиці”:) ).

Але тим не менш:

“секс меншини” - сподіваюся, ці нещасні знайшли шо шукали:)
“фото з нудистського пляжу” - десь із тієї ж опери шо й попереднє…

сінусоїда цікаве - загадкове таке формулювання, правда? мені подобається!
“anatolkukula gmail com” - це вопше нагльож, вам не здається?
як назвати свій блог - от це точно шо хтось гуглотерапією займається:)
реферат на тему -проблема монетизації економіки украйни - я намагаюся вчитатися і шось не доганяю: яка це така проблема монетизації економіки украЙни? по-моєму тут проблем ніяких, а якраз навпаки: монетизації повно, а економіка в дупі (у великій мірі через ту саму надмірну монетизацію…)
кінь пржевальського - гарна тварюка, не дивно шо людям цікаво.
квитанції про сплату єдиного податку потрібна печатка - кріміналом пахне взагалі-то…. квітанції ці виписує БАНКІВСЬКА УСТАНОВА в якій здійснювалася проплата. це шо - хтось шукав печатку якогось банка би поставити собі на липовій квитанції? ой, не раджу такого робити…
“www google com ua” - так от шо получається: не гугл на монетизацію людей приводить, а монетизація на гугл. вимагаю комісійні!!!
як написати подяку - ну це ще дивлячись за шо подяку…
віднесені вітром - книгу чи кино шукали?
ще й цілий цикл запитів про приватбанк:
звіт про фінансові результати приватбанку станом на 2008 рік
ПриватБанк перспективи розвитку на 2009 рік
2007 рік фінансовий звіт ПриватБанку
беспредел приватбанка

З привата також могорич не завадив би - але шо візьмеш з тих бєзпрєдєльщіків???:)))))))))))

Так шо такі дєла: не соромимось, долучаємось - ділимось гарним весняним настроєм:)

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!

Також по темі

Конформізм, значимість та проекції в блогосфері

g_i — Mon, 09 Mar 2009 17:09:12 +0000

… Або далі про причини успішності блогів, блогєрів, сервісів і усього решти:)

Почнемо з першого.. або нє - спочатку невеличкий вступ, а потім вже “перше”: отже - якись блог, наприклад, читає багато людей, якись - дуже багато, якись - взагалі ніхто не читає; і це, як показує практика і про що свідчить Закон Великих Чисел та вездесуща Статистика - дуже далеко не завжди залежить від контенту, дизайну чи чого б то не було стосовно конкретного об’єкта.
Тобто якшо абсолютно зрівняти між собою контент, вигляд і усе-усе решта (КРІМ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ) - то з подивом побачимо, шо все одно: когось читають багато, когось - дуже багато, а когось і взагалі не читають.

Не будемо тут про те шо ж важливіше - контент, знак зодіаку, дизайн, війна в Іраці чи ще шось там: тут ми просто виокремлюємо соціальні складові і трошечки їх обмусолимо…

Ось тепер вже - ПЕРШЕ: Конформізм!

Ой, багато було експериментів з цього приводу - і усі вони були б страшенно смішними якби не були сумними: людина з абсолютно нормальним окоміром, даючи відповідь на поставлене запитання про розміри ліній ОСТАННЬОЮ з усіх опитаних (ПІДСТАВНИХ ЗВІСНО Ж), упевнено наполягає на НЕправильній відповіді - і лише тому, шо цю ж відповідь перед нею висловило багато людей, і ще й з упевненим виглядом…

Уявіть собі: у вас є СТО друзів-знайомих-коханців-тощо, і кожен з них при зустрічі запитує - “вася, хіба ти не читаєш www.supergivnoblog.org.ua? я от читаю!”
а ви їм - не знаю, не бачив(ла), я читаю нікомуневідомийалеменіцікавийблог.інфо… не чули за такого? - “нє, ти шо, то ацтой, як ти то можеш дивитися то про шо ніхто ніколи і не чув і не видів?”

І тут людина починає задумуватись: йо-майо, УСІ читають гівноблог - ану давай і я подивлюсь шо там?
Іде, дивиться - а там крім гівна таки дійсно нічого і немає:) але здибається з корішами, ті - “ну як, читав, круто, правда??” - і шо скажеш? шо ви усі придурки а я один розумний? - “ну.. так… вроді круто, ну я ще не розгледів якось…”
Всьо, ти серед соціуму СВОЯ людина - громада, знаєте, любить коли хтось дотримується тих самих норм…

А потім ця ж людина і сама до когось: “як?? ТИ не читаєш супергівноблог??? - УСІ його читають!”
Отак воно і починається - ланцюгова реакція:)

Шо є дуже пов’язане із ДРУГИМ: значимість.
Бо думка когось для тебе є ЗНАЧИМОЮ - як СОЦІАЛЬНО значимою, так шось для тебе є і ОСОБИСТІСНО значимим.
Соціальна значимість - от я почеплю на себе майку з лого вордпресу і в певному суспільстві буду впізнаваним і якоюсь мірою значимим. І соціум цей, в свою чергу, є для мене значимим - інакше на фіга мені ці дешеві панти би привернути його увагу:)
Це, знаєте, як тінейджер стругає далі ніж бачить від дешевої цигарки - але таки бере її знов і знов, і тиче до писку, і взагалі зі шкіри геть лізе би стати хоч трошки ЗНАЧИМИМ СЕРЕД СВОЄЇ РЕФЕРЕНТНОЇ ГРУПИ.

Особистісна значимість - мабуть, трошечки складніша…. Тут людина десь підсвідомо чи свідомо чи хоче закосити під когось, чи просто поважає чиюсь думку з того чи іншого приводу.
І отут, наприклад, така людина каже десь - “знаєте, а я от читаю супергівноблог, і він мені дає багато цікавих приводів для роздумів, шо б там про нього не казали і хто б його не читав лиш тому шо сотня таких самих як він то читають. Думаю, не все так просто…”

Шо робити? - треба іти і хоча б подивитися на той гівноблог. Ідемо, дивимось - а там фігня фігньою, і нічого окрім того. АЛЕ не втікаємо звідти тієї ж миті - не втікаємо тому, шо ЗНАЧИМА ДЛЯ НАС ТОЧКА ЗОРУ КАЖЕ, ШО ТАМ ТАКИ Є ШОСЬ ОКРІМ ГІВНА.
Дивимось, придивляємось, передивляємось, багато-багато думаємо - і або таки знаходимо шось (під дією значимості для себе), або все ж не знаходимо.

Третє: проекції.

А це ще, мабуть, трошечки складніше за попереднє і, тим більше, за передпопереднє.
Пам’ятаємо кіно “армаґєдон”? Там коли “космонавтів” тестував психолог - показував плями і, мовляв, “а шо ти тут бачеш?” (то у багатьох кінах можна було побачити… зветься “плями Роршаха”) - там ще хтось із них вроді цицьки видів на усіх плямах (маніяки в різних комедіях в кожній плямі ще люблять бачити усілякі криваві сцени, відірвані частини тіла, скривавлені знаряддя вбивства тощо).

Суть полягає от в чому: наш мозок бажає якось завершувати усі картинки, образи і всьо решту шо він отримує ззовні - наприклад, (також в одному кіні було) коли людина недовго бачить гральну карту де чорним кольором намальована чірва (яка взагалі-то має бути червоною), вона абсолютно переконана в тому, шо це піка. І таких прикладів багато:)
Так само мозок намагається НАДАТИ ЗМІСТУ усьому: якшо людина “знає”, шо “там” має шось бути (при цьому абсолютно неважливо де це “там”) - то вона ОБОВ’ЯЗКОВО “там” шось побачить!:)

Тут головне - би “там” таки дійсно не було чогось, шо б нагадувало шось конкретне. Тобто СТИМУЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ (той, шо впливає на наш мозок) - має бути МАКСИМАЛЬНО НЕВИЗНАЧЕНИМ: так, шоб він нічого абсолютно собою в смисловому плані не являв, але настільки загальним - шоби під нього можна було підтасувати абсолютно усе, усе - шо завгодно.

Таким чином можна читати якись блог (користувати якимось сервісом, палити якісь конкретні цигарки, дивитися якогось серіала - та УСЕ, ЩО ЗАВГОДНО) - в якому абсолютно нічого нема. Тобто є - але воно настільки невизначене, шо як то кажуть - “розумій як хочеш”. Людина так і робить - ВОНА РОЗУМІЄ ШОСЬ СВОЄ, ВОНА ДІЙСНО “БАЧИТЬ” ТАМ ШОСЬ; тобто вона має змогу мати такий собі піддатливий пластелін, який під дією вашої психічної проекції прийме абсолютно будь-якої форми: хтось “побачить” там новенький ламборджіні - і він там дійсно буде для цієї людини, а хтось - якісь езотеричні откровення, і вони також там будуть.
Але - всього-навсього як ваша проекція на то.

Отут, до речі, під дією значимості (дивись “друге”) можна побачити шось геніяльне де завгодно!
Намалюй вася пупкін чорного квадрата - кому він треба? А чому? Бо він НІ ДЛЯ КОГО НЕ Є ЗНАЧИМИМ, той вася пупкін.
А намалював Малєвіч - і це ШЕДЕВР!

Таким чином в якихось “геніяльних” і мегарейтингових блогах кожен може ДІЙСНО ЗНАХОДИТИ ДЛЯ СЕБЕ ШОСЬ МЕГА-ГІПЕРЦІКАВЕ І КОРИСНЕ - якого там може зроду і не бути:)

Ну і коротенький підсумок: воно, знаєте, усе поодинці не ходить - десь то, десь інше, десь 1+2, десь усе зразу, а десь (навіть і таке буває!!!!) - таки дійсно чимось цікавий блог (сервіс, цигарки, серіали тощо).
Бо навіть найгеніяльніший автор - не буває так, би у нього кожен пост був незмінно геніяльним: це я до того, шо навіть Дійсно Вартісний Блог (ресурс, сервіс … пам’ятаємо той список) - його сприймання усе одно не обходиться без розглянутих 1+2+3;
бо хтось читає його - і нічого не доганяє, але читає - бо “усі” читають;
хтось читає - би пантанутися чи відчути себе більш значимим “для самого себе”, чи то би усвідомити себе частиною референтної групи (в якій приваблюють інші якісь моменти, а цей - як необхідний атрибут);
ну а хтось - бо бачить там зовсім не то, шо там є. Але йому це подобається, і це для нього є цінним:)

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!

Також по темі

Чи змінилися і наскільки перспективи монетизації українських блогів за останній рік?

g_i — Thu, 29 Jan 2009 21:55:42 +0000

Черговий змістовний флешмоб:)

У вас шось запитують, ви ставите лінка на того, хто передав естафету та на трьох людей, кому передаєте - у вигляді, відповідно, своїх запитань до цих блоґєрів.
Все просто!

Отже, Ярослав із Києва (то як у шо-де-коли, пам’ятаєте, була така передача на початку дев’яностих?:) ) запитує:

Чи змінилися і наскільки перспективи монетизації українських блогів за останній рік?

Ярославе! Перспективи якими були - такими і залишилися, а от їх (перспектив) реальність да досяжність, можливо, трошки і змінилася:)

Насамперед, оці самі перспективи монетизації - це, знаєте, така собі сума дії багатьох різноманітних векторів (який кожен тягне в якись свій бік худого блоґєрського гаманця із дешевого шкірозамінника), що діяли протягом 2008 блогєрського року:

- загальний розвиток української блогосфери: як бачимо, розвиток є - появилися кадри, шо спромоглися надибати більше ДВОХСОТ фідбьорнер-підписників, і це вкрай козирний показник;
- спрямування, нарешті, своєї уваги рекламників на українську блогосферу: якшо раніше і на думку таке не спадало, то тепер вже модні блоґєри можуть розміщувати собі пряму рекламу - а це вже ЯКІСНО НОВИЙ РІВЕНЬ МОНЕТИЗАЦІЇ БЛОГІВ!
- ще одна якісна зміна форми монетизації: до сапів-ксапів (бірж лінків тобто) активно додаються (а то й витісняють попередні) вже й постові, а то й пряма реклама (про яку вже згадувалося);
- КРИЗА: хоч-не-хоч, а рекламні бюджети знизилися - в тому числі і мережеві…
- і ще раз КРИЗА: прогнозують, шо і на 2009-й рік бюджети рекламні істотно впадуть (про це трошечки далі)
- пошуковики: так проганяють, шо ніц не спрогнозуєш…
- еволюційний момент: фіг його знає (бо так все швидко кивається туди-сюди..) чи та блогосфера взагалі збережеться як явище до кінця наступного року. Може, в шось перетвориться (будемо, наприклад, усі на “вконтактє” штампувати свої пости) і бувайте здорові. Будуть тоді колись наші з вами кісточки тусувати поруч зі скелетами динозаврів по різних музеях. Мовляв, “homo blogerus. Вимерли у 2009 році з досі нез’ясованих причин (РУКАМИ НЕ ЧІПАТИ!!!)”

Тому, виходячи з усього вищезазначеного про перспективи монетизації українських блогів на найближче майбутнє можна абсолютно упевнено, авторитетно та кваліфіковано сказати:

А ФІГ ЙОГО ЗНАЄ.

Про конкретні блоги легко судити - твоя, Ярославе, блогосфера однозначно шо нарощуватиме заробітки.
А за усю блогосферу казати - …

Те саме, до речі, стосується і перспектив не більш далеке майбутнє:)

____________

Ну от воно і настало! Оте “трошечки далі” де обіцяв про рекламні бюджети:

Ринок українських ЗМІ в 2009 році скоротиться через зниження рекламних доходів, заявив аналітик ВТ ” Інтерньюс-Україна” Віталій Мороз.

“Очікується, що в 2009 році загальний обсяг рекламного ринку в Україні скоротиться на 40-50%. Враховуючи, що доходи ЗМІ на 70% залежать від реклами, відповідно, в 2009 році ринок ЗМІ скоротиться”, - сказав В.Мороз.

За його прогнозами, скорочення на українських радіо досягнуть 25%, на телебаченні і в інтернет-виданнях – 20%.

Такі дєла, короче…

А тепер - шо хочу почути від шановної громади:

1. yAnTar, які плани на наступний рік з освоєння Карпат (може, іще якихось гірських систем)? Коліно не підводить?

2. Конспіраторе, правда, шо москалі-блогєри замість звичайних валянків носять із логотипом “вордпресу”? Чим вони харчуються? Як розмножуються?

3. Євгене… Я не знаю, чи є в тебе зараз час на мирські флеш-моби, але знов піднімаю питання, шо, відий, вже й позабутися встигло:
ні для кого не секрет, шо люди можуть прийти до священика посвятити машину; шо кличуть (в моїх краях це дуже стале явище) нову хату святити… крім того - як до війська ішов, то теж священик якись (відий, московського патріярхату, бо шось тяжко служилося) благословляв і святою водою кропив.
То на цьому фоні ти все-таки продовжуєш вважати, шо освятити такі речі як БЛОГ і ДОМЕН не можна?
Так, це не машина чи хата шо можна помацати і все таке - але це також людська праця, це також сфера діяльності, це також те, до чого так чи інакше торкається людська душа.
То чому ці речі як речі та як діяльність не можна освятити?
Мені це нагадує як ще в першій половині 20 століття один мужик в штатах підключився до чужих дротів та електроенергію собі “ліву” провів. А в суді його виправдали, бо сказали, шо “електроенергія не є чимось матеріальним шоб її можна було вкрасти”.

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!

Також по темі

Google, Yahoo!, Microsoft… Надія є:)

g_i — Wed, 28 Jan 2009 11:36:59 +0000

Не так давно натрапив на пост про те, що Гугл скорочує персонал і деякі свої проекти.

А потім на news.finance.ua мав радість спостерігати, що “Прибуток Google знизився на третину“.
Там же пишуть, шо “Збиток Yahoo! в IV кв. перевищив 300 млн дол” - правда, чувачки найняли нову чувіху би та відновила якимось чином прибутковість компанії назважаючи “на фінансову кризу і світову рецесію”.

Раз вже таке діло - то і “Microsoft може почати масові звільнення через падіння прибутку“.

Бракує, знаєте, західній культурі тотальної схильності до складання “лівеньких” звітів, тому про Яндекс сказати толком наразі, мабуть, нічого неможливо - але вроді тримаються.

Так-от… Падіння мережевого ринку, в тому числі і рекламного (звісно шо рекламного! за цей рахунок також падали прибутки в пошукових монстрів - і, мабуть, переважно за цей рахунок, реклами тобто) ну як вже не крути, а по блогосфері однозначно шо вдарив.

Добралася, короче, криза через треті руки і до блогосфери:(
Шо тут скажеш? Шкода, до біса шкода:)

Якшо в когось із блогєрів доходи і не впали, а в когось і виросли - то однозначно, шо в перших вони виросли би, а у других виросли б набагато більше, ніж за умов кризи: адже загальна така собі “динаміка зростання” містить багато складових - зростання активності, аудиторії, зв’язків із рекламодавцями, самореклами тощо;
і якщо вдале і грамотне поєднання більшості цих “зростань” призвело до росту прибутків - то це не означає, шо не стався спад за рахунок впливу кризи!

Воно, звісно, нефайно - але і тут можна знайти позитивив:)

Позитив в тому, шо криза колись та закінчиться, і “природній рівень зростання” блогосфери, спричинений загальним економічним зростанням, хоч-не-хоч відбудеться - і тоді грошей стане трошечки більше:)

Нє-нє, не подумайте ніби я кажу шо в блогосфері з’являться гроші, справжні гроші - на рівні окремо взятого блоґєра!
Але шо їх, грошей тобто, стане трошечки більше - це факт.

*****************************************
*****************************************

Без чого ніяк не обійдеться блоґєр в своїй непосильній праці? Мабуть, надежный платный хостинг - якраз те, чого може так забракнути в “найдоречніший” момент.

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!

Також по темі

Фінансова система блогосфери (ФСБ)

g_i — Wed, 14 Jan 2009 18:29:41 +0000

За підтримки:
На виставку завжди цікаво сходити, особливо якщо це выставка Сокольники. А де зупинитися? Квартира в Сокольниках - якраз те, що треба.Спробуємо разом в цьому невеличкому (ну чи як получиться…) пості трошечки узагальнити та системазувати відомості стосовно фінансової системи блогосфери: тобто хто є суб’єктами фінансових відносин в блогосфері, які фонди фінансових ресурсів формуються в блогосфері; які основні джерела надходження коштів до цих фондів та основні напрямки здійснення видатків з них.

Отже, суб’єктами фінансових відносин в блогосфері, як вже зазначалося, є:

1. ОСНОВНІ:

- крупні сервіси - ЖЖ. блогспот, вордпрес.ком, я.ру, блогс.мейл.ру тощо;
- посередники - гугл (в частині гугл адсенс та адвордс), яндекс (зі своїми аналогами), сапе.ру, ксап.ру, блогун.ру, майнлінк.ру і ще багато-багато інших (в тому числі і спеціалізовані рекламні агентства, що працюють, зокрема, і з блогами);
- блоґєри - люди, що безпосередньо ведуть блоги, як індивідуальні, так і колективні; як “литдиброві”, так і спеціалізовані тощо

2. ДОПОМІЖНІ, тобто такі, що забезпечують функціонування фінансової (деякі - і не лиш фінансової, а й усіх інших) системи блогосфери:

- платіжні системи та електронні грошові системи з усіма комунікаціями та точками виходу коштів “з астралу” в “реал” (задіяні також, частково, і банківські системи різних країн) - вебмані, яндекс-гроші, є-голд, поштова служба шо чеки від гугля надсилає тощо;
- технічне забезпечення: хостери, реєстратори доменів, розробники двигунців, провайдери, прокладачі комунікацій, ракетоносії шо підвозять супутники зв’язку на орбіту тощо.

Треба чітко усвідомлювати, що кожен суб’єкт в частині здійснення своєї господарської діяльності в блогосфері формує свій власний грошовий фонд, який потім розподіляє, перерозподіляє або просто витрачає на власні потреби:

1. КРУПНІ СЕРВІСИ первинне формування грошових фондів здійснюють за рахунок залучення інвестицій: незалежно від того чи сам засновник сервісу вкладає ці кошти, чи біжить до силіконової долини (чи до якогось українського олігарха?) просити коштів на “прибуткове” починання - це все одно інвестиція ЗЗОВНІ по відношенню до фінансової системи блогосфери (ФСБ).
Це може бути вкладення однієї особи (юридичної чи фізичної), чи різних осіб будь-якої форми власності та юридичного статусу.
Далі крупний сервіс здійснює первинні витрати: на технічне забезпечення своєї ідеї, на піар нового суб’єкта ФСБ, на тестування, впровадження тощо.
Потім, як і будь-який інвестиційний проект, (якшо він не провалиться одразу - тоді інвесторам скажуть “вибачте будь ласка, ми більше так не будемо”) починання отримує стабільний розвиток - починають надходити перші грошові надходження, які одразу ж разом із коштами з початкового грошового фонду вкладаються в подальший розвиток.
Через якись час настає (чи розрахунковий, чи “несподіваний”) момент окупності - і починається робота на прибуток: частина доходів вкладається в подальший розвиток, забезпечення усіх витрат тощо; решта - або дружно розподіляється між учасниками, або вкладається в якись інший проект (який потім може навіть поєднатися з існуючим).
Загалом - увесь цей процес дуже індивідуальний, і розподіл коштів між “розвитком-споживанням”, між “вкласти в справу - купити собі нового гелікоптери” дуже залежить від усього (від численних факторів тобто).
Які ж подальші надходження до грошових фондів крупних сервісів? - звісно ж, в першу чергу, - РЕКЛАМА. Тобто кошти рекламодавців.
Далі - можлива плата за преміум акаунти чи додаткові якісь послуги.
Ну і решта надходжень - це можуть бути добровільні безповоротні внески, це може бути торгівля особистими відомостями користувачів, це може бути торгівля узагальненими статистичними даними та апробація на користувачах сервісу різних інформаційних “пушок” та “качок”, а чи й взагалі соціологічні та соціальні експерименти.
Крім того - крупний сервіс це вже само по собі важіль впливу (МЕДІА РЕСУРС), що так чи інакше може формувати громадську думку в значній мірі та мати ще багато корисних застосувань.

2. ПОСЕРЕДНИКИ ФСБ в “чистому” вигляді просто зводять між собою покупців і продавців: реклами, контенту, ідей, персоналу, ЗАСОБІВ МАСОВОГО ВПЛИВУ тощо.
Аналогічно: первинне вкладення коштів “ззовні”, їх витрачання на технічну реалізацію, на зарплату персоналу, на рекламу-розкрутку тощо.
Так само аналогічно - початок активної роботи та одержання доходів; розподіл та перерозподіл яких також може дуже і дуже варіюватися: від “усе вкладаємо в експансію на ринку” і до “виводимо все з ФСБ бо тут скоро буде зась”, при цьому в наявності постійні видатки - та ж зарплата, сервери, реклама, офіс (якщо є) - ну і похідні: комунальні послуги, розрахунки з бюджетом тощо.
І якщо у випадку з крупними сервісами можна було казати про олігополістичний ринок, то тут вже, скорше, ринок монополістичної конкуренції.

3. Блоґєри: якщо блоґєр є користувачем одного з блогосервісів - то, фактично, потреби у вкладенні (а перед тим накопиченні) первинного капіталу немає. Хоча - як такі можна вважати той самий доступ в інтернет (що не є, на жаль, безкоштовним), витрати на комп’ютерну техніку тощо. Хоча - такого роду витрати є, як правило, не такими, що здійснюються виключно для потреби блоговедення: в основному інтернет і так “вже був”, і набір відповідного устаткування також.
Якщо ж це “стенд-елоун” - то це первинні витрати на хост, домен, розкрутку тощо.

В подальшому доходи блоґєра залежать від його філософії входження до ФСБ та функціонування на її теренах в якості суб’єкта ФСБ:

1) специфіка блоговедення може бути такою, що в активі блоґєра є лише певна кількість трафіку (тобто відвідувачів) - чи “загальних”, чи “цільових”; та певні показники ПР та ІЦ.
І блоґєр може розміщувати в себе рекламу (чи “загальну”, чи “цільову”, тематичну) - яка і буде основним джерелом його фінансових доходів в структурі ФСБ; тут прошу відмітити, що партнерські програми - також є нічим іншим як рекламою якогось чи то сервіса, чи посередника, яким користується сам блоґєр - в окрему статтю надходжень немає сенсу виокремлювати.

2) філософія блоговедення є такою, що можна виразити наступною мантрою:
“я успішний! я мегабагатий, я знаю президентів усіх розвинених країн, зі мною радо злягаються усі сексапільні топ-моделі, телезірки; і, головне, - це зовсім НЕСКЛАДНО! а хочеш, я і тебе навчу?”
і такий “мотиваційний” блоґєр мотивує собі постійний сталий немаленький трафік, а то й умудряється продавати різного роду бізнес-курси та проводити тренінги-семінари на тему на кшталт “як за тиждень заробити мільярд”.
може, навіть, і книжки писати - на аналогічну, звісно ж, тематику:)
Тут парадокс! Як правило, ніхто з відвідувачів блогу нічого реально від нього не отримує, але має таке відчуття, ніби то таки “корисно, гарно тонізує та приваблює удачу” чи ще шось в цьому роді. Або щось на кшталт “я майже зрозумів секрет успіху цієї людини, я читатиму усі його пости і рано чи пізно збагну оцю Велику Істину!”.

3) філософія “умільця-трудяги”: людина пише про те, в чому розбирається - наприклад, як вона розробляла той чи інший дизайн, чи як відтюнингувати москвіча чотириста-восьмого “під кабріолєт”, чи будь-що інше.
Ключовий момент, меседжь до відвідувача такий: “я є фахівцем в цій галузі - тож якщо тобі потрібно щось буде з цієї опери, то ти знаєш куди звертатися”.
Плюс - формування іміджу “експерта”, отримання певного рівня довіри, і той же піар, врешті-решт.

4) хочеться окремо виділити таку філософію блогєрства як МИСТЕЦЬКУ: є багато фотоблогів талановитих людей, чи народних умільців, чи поетів тощо. Це блог який приємно відвідувати (відвідувачі=трафік=конвертація його в гроші), це є паблісіті, поширення своєї мистецької фабули; це є яке-не-яке визнання.

І тепер головне: усі ці чотири моменти у фінансовому розрізі та розрізі трафіку дуже прекрасно поєднуються між собою, в БУДЬ-ЯКИХ КОМБІНАЦІЯХ:)
Так, мотиваційний блог має і відвідувачів - відповідно, реклама (крім торгівлі курсами, уроками, книгами тощо); плюс - такий блоґєр може одержувати певні замовлення (тобто виступити в ролі “умільця-трудяги”); ну і (це вже стовідсотково) - однозначно, що часто-густо подача матеріалу в такому блозі, оформлення, побудова звернення до читачів є прикладом справжнісінького мистецтва, яке, навіть якщо і чітко усвідомлюєш, що нічого корисного більше не принесе, завжди приємно поспостерігати (в обмежених, звісно, дозах..) та отримувати чисто естетичне задоволення.

Які ж витрати блоґєра? (тобто не загальні витрати - а саме з коштів, зароблених в межах ФСБ) - а це той же домен, хост, це, можливо, придбання теми оформлення; це придбання рекламних лінків на себе у колєґ-блоґєрів; це, можливо, оплата акаунтів на таких сервісах як репідшейр, шейр.ін.юей тощо.
Крім того - якщо залишається нерозподілений прибуток, то його можна спрямувати на задоволення власних потреб (що не стосуються блоговедення). Оце і буде вихідним грошовим потоком з ФСБ на рівні окремовзятого блоґєра.

ДОПОМІЖНІ суб’єкти ФСБ, практично, нічим у фінансовому плані не відрізняються від інших суб’єктів: також первинне накопичення капіталу, також впровадження-піар, також здійснення діяльності.
Дохід - отримання комісійних, плата за надані послуги (відпущені товари), та сама реклама (так-так, ті ж вебмані деколи ненав’язливо просувають щось..).
Витрати - на поточне забезпечення своєї діяльності, на капітальні вкладення, нерозподілений прибуток (що залишається після здійснення усіх витрат).

І ще один ключовий момент - не лише в середині підгрупи “блоґєри” в складі ОСНОВНИХ суб’єктів ФСБ практично майже завжди нічого “в чистому вигляді” не спостерігається, натомість в наявності тотальні мікси філософій, видів заробітку тощо;
а й взагалі можливі будь-які комбінації в плані поєднання ролей різних СУБ’ЄКТІВ ФСБ: так, гугл-яндекс одночасно виступає й посередником, і інвестором, і крупним сервісом, і системою ранжування блогів; і ще й мають власні блоги - тобто долучаються до безпосередньо і блоговедення; крім того ті ж “яндекс-гроші” кажуть, шо суб’єкт ФСБ запросто може поєднувати в собі функції як основного, так і допоміжного плану в розрізі ФСБ. А то й взагалі УСІ ОДНОЧАСНО.

*******************
Кілька узагальнених ремарок стосовно впливовості ФСБ як частини світової фінансової системи: знаєте, на моє переконання, це є також зовсім невеличка частинка; можна навіть, мабуть, сказати - крапля в морі.
Тобто навіть на великому рівні - найбагатші суб’єкти ФСБ все одно є біднішими (і набагато біднішими) від найбагатших суб’єктів іншого роду фінансових відносин та інших галузей.
Іншими словами - В БЛОГОСФЕРІ ВІДНОСНО ІНШИХ ЕКОНОМІЧНИХ УТВОРЕНЬ ГРОШЕЙ ТАКИ НЕМА.
Тобто - я розумію, що грошей власникам ЖЖ та Яндекса вистачає; але в масштабі та у відносному порівнянні - … ці суб’єкти виграють лише за рахунок ДУЖЕ НЕРІВНОМІРНОГО розподілу коштів в середині ФСБ та їх значної концентрації в одних руках.
Так, блогосфера як така має значний “опосередкований” вплив на багато інших ринків та різні фінансові відносини; але сама по собі скільки вона “коштує”?
Чи можна її “вартість” порівняти з вартістю машинобудування? Добування окремих природніх ресурсів? Розробкою новітніх технологій? Харчовою сферою, сільськогосподарською, із ринком нерухомості, із енергозабезпеченням?

Тобто “в масштабі” суб’єкти ФСБ мають грошей в середньому набагато менше, ніж суб’єкти інших фінансових відносин.
А із суб’єктів ФСБ, в свою чергу, найменше грошей мають БЛОҐЄРИ:)

Паралельно робимо іще один логічний висновок:
блоґєри займаються блоговеденням НЕ З МЕТОЮ ЗАРОБИТИ, а переслідуючи зовсім інші цілі (та, сподіваюсь, досягаючи їх;) ).

________________________________________

Що ж - бажаю усім блоґєрам досягати своїх блоґєрських цілей, і, головне, - не “вестися” на численні стереотипи, завжди бачити реальний стан справ.

_________________________________________

RSS читаю - горя не знаю!