Найцікавіше на DOU

Бронювання працівників оборонних компаній пропонують зменшити до 85%

Дарія Подвишенна — Sat, 10 Oct 2026 11:28:27 +0300

В Україні пропонують знизити ліміт бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу зі 100% до 85%.

Про це повідомив голова Української ради зброярів Ігор Федірко, посилаючись на власні джерела. За його словами, відповідний проєкт постанови вже надійшов на погодження до Міністерства оборони.

Ініціативу, за інформацією Федірка, пропонує Міністерство економіки. Обмеження стосуватиметься оборонних підприємств, які Міноборони визначило критично важливими для функціонування економіки.

Федірко розкритикував пропозицію й зазначив, що не підтримує зниження ліміту до 85%, 90% чи 95%, оскільки для збільшення виробництва зброї потрібні додаткові працівники.

За його оцінкою, працівники ОПК становлять не більше 10% усіх заброньованих в Україні. Йдеться, зокрема, про інженерів, технологів, операторів обладнання, а також фахівців зі складання, випробувань і ремонту техніки.

Він також нагадав, що підприємства вже проходили перегляд статусу критично важливих. Раніше ми розповідали, що частина таких підприємств не підтвердили цей статус.

За даними Міноборони, йдеться про 14% підприємств, які брали участь у такій перевірці.

Що про це кажуть виробники та об’єднання

Пропозицію також розкритикували представники оборонних компаній та об’єднань. СЕО компанії Kvertus (виробник РЕБ і РЕР), Ярослав Філімонов, зазначив, що компанія планує нарощувати виробництво й локалізувати виготовлення компонентів в Україні, однак скорочення бронювання може створити додаткові ризики для кадрового забезпечення галузі.

«Кваліфікованих фахівців у defense tech шукають місяцями, потім навчають і адаптують. А тепер до потреби залучати нових людей додається ризик втратити тих, хто вже працює», — зазначає Ярослав.

Голова правління Українського кластера подвійних технологій (UADUT) Денис Святокум додає, що скорочення квоти на бронювання може вплинути і на залучення інвестицій:

«Ми сьогодні переконуємо іноземних партнерів інвестувати в український ОПК, створювати спільні підприємства, переносити технології в Україну. І одне з головних питань, яке вони ставлять, — передбачуваність умов роботи».

В Лізі оборонних підприємств України додають, що таке рішення першочергово вплине на невеликі виробничі команди.

«Наприклад, за умови округлення квоти вниз на підприємстві з 20 військовозобов’язаними працівниками можливість бронювання втратять троє осіб. У команді із 7 працівників — уже двоє, що становить майже 29% її складу. Навіть втрата одного ключового фахівця може поставити під загрозу безперервність виробничого процесу», — зазначають в організації.

Квантовий стартап Haiqu створив ШІ-платформу для квантових досліджень

Дарія Подвишенна — Fri, 09 Oct 2026 19:53:56 +0300

Український стартап Haiqu представив AgenticOS — систему ШІ-агентів, яка допомагає науковцям розробляти й перевіряти квантові алгоритми. Про це для DOU розповіли у компанії.

У команді зазначають, що нова платформа може скоротити до кількох днів дослідження, на які раніше йшли місяці. Система допомагає виконувати математичні розрахунки, аналізувати наукові роботи та готувати експерименти для квантових комп’ютерів. Вона також перевіряє проміжні результати, щоб виявляти помилки, які можуть вплинути на дослідження.

Інтерфейс Haiqu AgenticOS для наукових досліджень

СТО Haiqu Микола Максименко розповів DOU, що почав розробляти AgenticOS у січні 2026 року. Спочатку це був прототип для перевірки того, як адаптувати інструменти роботи з великими мовними моделями до складних наукових задач.

«Тут нема чіткої структури і можливості автоматичної верифікації та тестування, як у чистій математиці чи в програмному забезпеченні, де агент може сам себе перевіряти і виправляти. Наприклад, у завданні поєднати кілька чисельних методів у фізиці і застосувати їх до симуляції нової хімічної сполуки. Агент не знає як інтерпретувати чи перевірити фізичні обмеження одного чи іншого методу, чи можна їх поєднувати, чи потрібні додаткові наближення, чи застосовні вони до конкретної хімічної сполуки, чи фізика такого процесу матиме сенс.

Моя ідея полягала у відтворенні власного наукового процесу і методології побудови R&D-процесів. Вже перший прототип виявився дуже зручним і несподівано потужним інструментом, який вразив команду. Мені вдалось відтворити кілька власних наукових статей, які не мали вихідного коду для чисельного методу або мали пропущені аналітичні розрахунки», — пояснює Микола.

У березні до розробки долучилася команда дослідників та інженерів, яка додала до системи інструменти перевірки результатів, бази знань і механізми виявлення хибних припущень ШІ. Уже з квітня команда використовувала AgenticOS у власних дослідженнях, зокрема для відтворення та вдосконалення експерименту IBM із симуляції розсіяння нейтронів на квантовому комп’ютері.

Наступний крок — збільшити масштаб експерименту, щоб досліджувати задачі, які складно розв’язати на звичайних комп’ютерах.

В іншому дослідженні команда порівняла роботу ШІ-моделей із AgenticOS і без неї. За даними Haiqu, без платформи моделі допускали помилки в налаштуваннях і розрахунках, тоді як із нею дотримувалися заданого протоколу та отримали результат із відхиленням 3,4% від точного еталонного значення.

Платформа працює з квантовими симуляторами та процесорами різних виробників, зокрема IBM, IonQ, IQM і AWS. Haiqu надає доступ до AgenticOS корпоративним дослідницьким командам за запитом, а науковці з університетів можуть подати заявку на безкоштовний доступ через академічну програму компанії.

The Fourth Law та Odd Systems запускають виробництво тепловізійних сенсорів у Європі та США

Дарія Подвишенна — Fri, 09 Oct 2026 16:19:32 +0300

Компанії The Fourth Law та Odd Systems оголосили про запуск Project Foundation — ініціативи з масового виробництва неохолоджуваних тепловізійних сенсорів.

Почати виробництво планують у 2027 році. Впродовж трьох років компанії хочуть збільшити його обсяги в Європі вчетверо, а у США — удвічі.

У компаніях зазначають, що проєкт має допомогти Європі та США зменшити залежність від зовнішніх постачальників тепловізійних сенсорів. Їх використовують у дронах, робототехніці, автомобілях та оборонних системах. Для цього компанії планують розробляти власні довгохвильові інфрачервоні сенсори, відомі як мікроболометри, та створити виробничі майданчики в Європі й США.

Штаб-квартира Project Foundation розташовуватиметься в нідерландському Ейндговені. Перші виробничі майданчики (First Foundation у Європі та Second Foundation у США) матимуть спільну технологічну базу.

Фінансувати проєкт планують за рахунок інвестицій засновників і зовнішніх інвесторів, кредитів, грантів та попередніх замовлень клієнтів. Конкретні фінансові домовленості компанії поки не розкривають.

На початку лютого 2026 року CEO The Fourth Law та співзасновник Odd Systems Ярослав Ажнюк розповідав, що планує побудувати фабрику сенсорів для тепловізійних камер, яка зможе виготовляти мільйон виробів на рік.

«Європа на сьогодні робить менше ніж 500 тисяч таких сенсорів на рік. Україна споживає таку кількість десь за пʼять місяців», — зазначав він.

Проєкт має забезпечити Європу та США власними тепловізійними сенсорами. CEO Project Foundation Ігор Наконечний зазначив, що під час розробки сенсорів компанія орієнтується на їхню продуктивність, стабільність постачання та вартість виробництва.

Раніше ми розповідали, чому в Україні немає власного виробнцтва сенсорів і що робить цей процес складним та дороговартісним.

Реактивні перехоплювачі: як швидко Україна збиватиме російські дрони та малі крилаті ракети

Yaroslava Tymoshchuk — Fri, 09 Oct 2026 13:00:06 +0300

Скільки команд виробляє нині перехоплювачі реактивів, чому досі немає ефективного масштабованого продукту. І загалом, що відбувається з перехоплювачами реактивів і що нас чекає у майбутньому — розпитали у Brave1 та виробників. Деталі — у розборі DOU.

Фото Wild Hornets

Чому це проблема зараз

Сьогодні «Герані» збивають цілодобово за допомогою кількох ешелонів ППО. На малих висотах працюють мобільні вогневі групи на пікапах із великокаліберними кулеметами, самохідні зенітні установки (зокрема Gepard) та гелікоптери. Дедалі більше шахедів перехоплюють дрони-перехоплювачі. Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) пригнічують супутникову навігацію дронів, змушуючи їх збиватися з курсу. Крім того, залучають зенітно-ракетні комплекси та винищувальну авіацію (радянської розробки МіГ-29 і Су-27, а також західні F-16).

Застосування винищувачів і важких ЗРК зазвичай найдорожчий спосіб боротьби: підняття літака, витрата високоточних ракет та обслуговування техніки коштують значно більше за сам дрон-камікадзе. Оскільки Росія на піках запускає їх сотнями за ніч, виснаження ресурсів ППО залишається викликом, навіть коли більшість цілей вдається збити.

Дрони-перехоплювачі мають розв’язати цю проблему: вони значно дешевші за ракету чи виліт літака, їх можна виробляти серійно. Реактивні ударні дрони, які росія все частіше застосовує проти України, — «Герань-4» і «Герань-5». Вони летять зі швидкістю 500-600 км/год та розганяються на висоту 4-7 км, через що стають менш досяжними для мобільних груп ППО. За словами Володимира Зеленського, нині Україна знищує близько 57% таких безпілотників, тоді як звичайних — приблизно 85–90%.

Герань-4, знята з зенітного дрона (Фото: ГУР Міноборони України)

Останні дні росіяни атакують мости через Дніпро у Києві — щоб розірвати сполучення між берегами у місті. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) зазначають: удари по мостах є частиною кампанії, щоб підірвати українську економіку та ускладнити життя в столиці.

Командувач Сил безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді вважає, що це не випадковість, а розрахунок. Росія, мовляв, використовує «реактивношахедне» вікно можливостей, щоб тиснути саме на тил: на фронті успіхів у неї протягом 2026 року мало. Мета, на його думку, психологічна: щоб суспільство захотіло миру на невигідних умовах.

Це вікно, наголошує Бровді, не буде відкритим вічно: Сили оборони знайдуть контрзаходи, зокрема через переозброєння. Скільки це триватиме, залежить, за його словами, «від низки чинників».

Перші збиття

Щонайменше шість засобів мають підтверджені бойові збиття «Герань-5». Повідомили DOU у Brave1, кластері оборонних технологій. Над задачею працюють понад 20 команд. Також у Brave1 повідомляють про підтверджені збиття «Герань-4». Один із засобів збивав навіть «Бандеролі»: з міркувань безпеки його назву не розголошують.

Дрон-перехоплювач Sting S розробляють «Дикі Шершні». Це еволюція Sting — високошвидкісного мультикоптера, який військові вже застосовують проти звичайних шахедів. За словами компанії, за перші кілька днів бойових тестів Sting S знищив близько десятка «Герань-4» і кілька «Герань-5» (ці дані свідчать про те, що принцип загалом працює. Утім варто зважати, що у ціль влучає далеко не кожен дрон, а скільки запусків стоїть за цими збиттями, невідомо.). Поки що це тестування в окремих підрозділах, а не серійне виробництво.

Фото Wild Hornets

Власний перехоплювач проти реактивних цілей розробляє і TAF Industries. За словами компанії, її розробка демонструє швидкість понад 450 км/год.

Є й інший спосіб, не пов’язаний із дронами-перехоплювачами. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат розповів, що реактивні дрони, зокрема «Герань-5», вдалося збити з роботизованих турелей. За його словами, у розробках працює машинний зір, який прибрав людську помилку. Сам Ігнат розповів, що й він був «великим скептиком». Але радіус дії таких турелей невеликий, бо основним засобом ураження зараз є кулемет. Президент Зеленський 4 жовтня повідомив, що в Києві вже встановили понад 12 турелей для протидії реактивним безпілотникам, ще 8 планують в Київській області.

Чому рішення не стоїть на потоці

Завдання створити рішення проти реактивних «шахедів» перед українськими виробниками та командами поставили ще у 2025 році, як пише ексміністр оборони Михайло Федоров. Чому тоді досі немає ефективного масштабованого продукту? Це питання ДОУ поставило Brave1, «Диким Шершням» та TAF Industries. Ми зверталися й до інших кількох розробників перехоплювачів. Більшість із них не захотіла публічно коментувати тему, тому в матеріалі позиції лише тих, хто погодився.

У «Диких Шершнях» зауважують, що компанія почала працювати над перехоплювачем реактивних «гераней» на початку 2026 року, але водночас її інженери вирішували інше завдання: до літа ворог іноді запускав понад 1000 звичайних шахедів на добу. Відповіддю стала система Hornet Vision Ctrl, яка дозволяє досвідченим пілотам дистанційно керувати перехоплювачами на різних напрямках. Тепер її застосовують і проти реактивних шахедів.

У TAF Industries підтверджують: реактивний перехоплювач є надзвичайно складним технологічним виробом. За словами компанії, його характеристики лежать на межі можливостей відомих мультикоптерних конструкцій, тож потрібна якісно нова будова, а не доопрацювання наявних рішень.

У Brave1 наголошують, що проблему помітили вчасно. Платформа вперше поставила високошвидкісні перехоплювачі в пріоритет грантової програми в серпні 2025 року. Перший раунд був спрямований на високошвидкісні перехоплювачі та радіолокаційні системи. За словами Brave1, без цього нинішніх збиттів не було б. У команді також нагадують, що Україна застосовує реактивні дипстрайки з 2024 року, а Росія досі не створила власного реактивного перехоплювача.

Як впливає тип двигуна

Перехоплювачі діляться за типом двигуна, і це принципово різні задачі. Електричні — це мультикоптери з пропелерами та імпелерні перехоплювачі, де електродвигуни крутять закриті вентилятори. Компоненти для них вже налаштовані, виробники є, екіпажі навчені. Але фізика обмежує швидкість: за словами TAF Industries, 400–600 км/год є межею для мультикоптерів. «Дикі Шершні» і TAF працюють над цим напрямом. У реактивних перехоплювачів має бути власний реактивний двигун, кажуть виробники. Це окремий і значно складніший напрям розробки: двигун треба спроєктувати, виробляти й випробовувати, і він потребує розігріву перед пуском.

Складність полягає і в різниці поколінь цілей. Перехоплювачі на 350-400 км/год уже дозволяють боротися з «Геранню-3», і, за оцінкою Brave1, росіяни фактично перестали її застосовувати. Проти «Герань-4» і «Герань-5» швидкості замало: потрібна ще й досконала автономність. Brave1 підтримує чотири напрями: турбореактивні дрони, імпелерні перехоплювачі на електротязі, надшвидкісні гоночні коптери та збиття на зустрічних курсах. Паралельно розвиваються малі зенітні ракети. Усе це, як вважають у Brave1, значно складніше, ніж перехоплювач на 200-250 км/год проти звичайних шахедів.

Про те, як швидкість цілі зменшує час на реакцію, розповідають і в TAF Industries. Ціль, що летить зі швидкістю 500 км/год, долає близько 8,3 км за хвилину, а за цей час її треба виявити, навести на неї перехоплювач і запустити його. На таких швидкостях донаведення не може працювати за принципом «піксельного» наведення з аналоговою камерою: потрібні цифровий зв’язок і цифрова камера. Усе це, за словами компанії, формує цілком нову екосистему рішень.

За оцінкою TAF Industries, галузь розвиває два паралельні напрями. Перший — мультикоптерні перехоплювачі на екстремальних швидкостях. Діапазон 400-600 км/год компанія називає межею можливостей таких дронів: на цих швидкостях критично впливають навіть виступаючі антени чи кабелі, а система донаведення працює в екстремальних умовах. Другий — перехоплювачі, які самі працюють на реактивній тязі. Це, за словами компанії, фактично окремий R&D-напрям, де від конструювання до випробувань усе потрібно будувати інакше, ніж для мультикоптерів.

Окремий виклик — компоненти. Як розповідають у Brave1, платформа працювала над тим, щоб ракетне паливо стало доступним для багатьох виробників, а не лише для великих оборонних заводів. Йдеться не про один виріб, а про цілу екосистему: двигуни, системи автономності та інше. До того ж ворог адаптується: на шахедах з’явилися двигуни з меншою температурою теплового сліду, що напряму впливає на ефективність ППО.

Для реактивних перехоплювачів є ще одне обмеження — запуск. У TAF Industries пояснюють, що двигуну потрібен час, щоб розігрітися й набрати оберти, і лише коли він гарячий, перехоплювач ставлять на катапульту та запускають. У реаліях українських міст цей час критичний: реактивний шахед здатен за хвилину перелетіти на інший кінець міста.

І є людський чинник. Засновник стартапу Unicorn Nest Денис Довгополий пише у Facebook, що екіпажам потрібні навички іншого порядку. До того ж, за його словами, два, а краще три ешелони оборони треба наситити і засобами, і підготовленими екіпажами. У 2025 році, за його словами, на це пішло п’ять місяців. Тепер, з досвідом, може бути швидше, але все одно йдеться про місяці, а не тижні.

Тут позиції розходяться. У «Диких Шершнях» вважають, що військові, які вже ефективно використовують Sting проти звичайних шахедів, «зможуть швидко опанувати» Sting S. Довгополий натомість каже, що перехід на швидкості реактивних цілей вимагає іншого рівня навичок.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький в інтерв’ю «ТСН.Тиждень» зауважив: «Немає одного єдиного унікального якогось методу, як захиститися від, наприклад, реактивних шахедів». За його словами, потрібен мікс інструментів: авіація, перехоплювачі, зенітно-ракетні засоби, радіоелектронна боротьба.

«Дикі Шершні» пішли шляхом еволюції: Sting S лишається мультикоптером, як і попередній Sting. У компанії вважають, що це дає перевагу в масштабуванні: масове виробництво, за прогнозами компанії, можна розпочати протягом місяця після успішного завершення бойових тестів, а інфраструктура й навчені екіпажі вже існують.

Brave1 тримає в фокусі кілька напрямів одночасно: від турбореактивних і імпелерних дронів до гоночних коптерів і малих зенітних ракет. Зараз засоби активно тестують і допрацьовують, а далі масштабуватимуть у підрозділах, які займаються перехопленням.

Коли чекати ефекту

Найконкретніше строки окреслюють у «Диких Шершнях». Компанія сподівається, що перші вагомі результати розробки продемонструють на полі бою до кінця осені, а далі ефективність поступово зростатиме. Щоб дронами-перехоплювачами почали збивати більшість звичайних шахедів, за її словами, знадобилося близько року. Є підстави вважати, що з реактивними вдасться значно швидше.

Brave1 дат не називає. За словами платформи, магічного рішення, яке одразу дозволить збити всі цілі, немає, це «кропітка робота». Корецький теж не називає термінів. «Ми точно можемо це масштабувати», — каже він. Питання лише в тому, скільки це займе часу, і на цьому, за його словами, сфокусовані всі.

Фото Wild Hornets

Наступна загроза: малі крилаті ракети

Реактивні «герані», можливо, є лише першим етапом. Блогер і волонтер Сергій Стерненко вважає, що серійні перехоплювачі, які з’являться цього року, стануть тимчасовим рішенням і дадуть виграти небагато часу. Наступного року, за його прогнозом, головною загрозою можуть стати малогабаритні крилаті ракети на зразок «Бандероль» і «Дань-Т»: швидші й небезпечніші за шахеди. Ворог, стверджує він, уже масштабує їх і застосовуватиме тисячами.

Тож дронами-перехоплювачами тут, на його думку, не обійтися. Одним із варіантом рішення Стерненко називає зенітні керовані ракети малого та ближнього радіусу: частково їх можна закрити поставками від партнерів, частково власним виробництвом. Для цього, каже Стерненко, бракує критичних компонентів у великих кількостях: головок самонаведення й реактивних двигунів. Ще один інструмент, за його словами, — мала реактивна, зокрема навчальна, авіація: для таких цілей не потрібні сучасні винищувачі.

У «Диких Шершнях» кажуть, що працюють і над малими ракетами, проте першочергове завдання — дати військовим засіб проти «Герань-4» і «Герань-5», які вже застосовують масово. Далі, за логікою компанії, можна буде розробити відносно дешеве рішення проти крилатих ракет. У Brave1 заявляють, що технічна можливість збивати такі цілі вже є і це не поодинокі випадки. Ключове завдання тепер — якнайшвидше підняти ефективність засобів і масштабувати їх.

Рекорд вакансій за усі роки та вищий інтерес до джунів. Що з ринком праці в оборонці

Дарія Подвишенна — Fri, 09 Oct 2026 10:00:05 +0300

У III кварталі 2026 року кількість deftech-вакансій продовжила зростати. Зокрема побільшало позицій для початківців. Аналізуємо ринок праці в оборонці згідно з jobs.dou.ua і розповідаємо про головні зміни. Попередні публікації можна знайти за тегом.

Ключові тенденції

Вакансії в deftech становлять 20% від усіх вакансій на DOU — це рекорд за усі роки.
Зростає кількість позицій для кандидатів з досвідом до року, однак найбільший попит залишається на фахівців з 1-3 роками досвіду.
Кількість вакансій для хардверників стала рекордною за всі роки, але найбільша конкуренція — серед проєктних менеджерів, девопсів і тестувальників.
Попри посилені обстріли Київ залишається головним центром найму в оборонці, але водночас різко побільшало вакансій на заході.

🦾 Deftech займає п’яту частину усіх вакансій

У липні-вересні 2026 року роботодавці розмістили на DOU 3942 deftech-вакансії. На початку року їхня кількість перевищила 3000, й відтоді щокварталу зростає. Вакансії в оборонці вже становлять близько 20% від усіх на DOU. Для порівняння, у II кварталі їх частка складала 17%.

Найбільше вакансій (і за квартал, і за рік загалом) припало на вересень, тоді як у серпні був незначний спад. При цьому загальна кількість відгуків була найвищою у липні — тоді розмістили 1323 вакансії, на які відгукнулися понад 11 тисяч кандидатів.

Кількість deftech-вакансій на DOU, динаміка за кварталами та місяцями

В середньому на одну вакансію кандидати залишали 11,3 відгука у III кварталі — це найвищий показник від початку року. У липні була найвища середня кількість відгуків на вакансію (12), тоді як у вересні цей показник знизився (10).

Середня кількість відгуків на deftech-вакансії

У графіку враховані лише відгуки, залишені кандидатами через сайт DOU

🧓 Вакансій для початківців побільшало

Роботодавці продовжують шукати на ринку кандидатів з досвідом. Найбільше вакансій у III кварталі 2026 року було для людей з 1-3 роками (1354 вакансії) та 3-5 роками досвіду (1046 вакансій).

Однак побільшало вакансій для кандидатів з досвідом до року (порівняно з II кварталом цього року). Людей, які взагалі не мають досвіду, натомість шукали трохи менше, ніж у попередньому кварталі.

Для фахівців з досвідом понад 5 років кількість вакансій стабільно росте — у цьому кварталі для них було 487 позицій.

З яким досвідом шукають в оборонці

🛠 Хардверники знову в топі, однак конкуренція низька

Нещодавно ми розповідали, що hardware-спеціалісти в оборонці — одні з найбільш дефіцитних і потрібних фахівців. Зарплати в них вищі, ніж у колег з IT, а роботодавці постійно у пошуку нових кадрів. Кількість вакансій hardware-спеціалістів на DOU зросла в понад шість разів із 2024 року.

У III кварталі 2026 року для хардверників була рекордна кількість вакансій в deftech — 704.

На другому місці за кількістю вакансій — Embedded, а на третьому Project Manager. Також стабільно публікують вакансії тестувальників. Натомість найменше — для Data Engineer та Data Science.

З нетехнічних спеціалістів найбільше шукають у категоріях HR та Marketing, найменше — Copywriter та Office Manager.

У яких категоріях найбільше вакансій

Найбільше відгуків з-поміж технічних спеціалістів отримують вакансії Project Manager, DevOps та QA (хоча порівняно з попереднім кварталом середня кількість відгуків у цій категорії знизилась).

Ще зросла середня кількість відгуків на вакансії ERP/CRM і Data Science (хоча у цій категорії найменше вакансій).

Натомість серед хардверників, для яких вакансій найбільше, конкуренції майже немає — у середньому 2,5 відгука на вакансію. В категорії Embedded, яка друга за чисельністю, залишають в середньому 4,6 відгука.

З-поміж нетехнічних вакансій найбільша конкуренція в категоріях Sales, Copywriter та Office Manager (у всіх трьох категоріях вакансій найменше). Найменша кількість відгуків — серед Support та Assistant.

Як відгукуються фахівці різних категорій

🌆 У Львові побільшало вакансій, але найактивніший найм все ще у Києві

Попри посилені обстріли та атаки на українські підприємства, найм в оборонку у Києві продовжує зростати. У III кварталі роботодавці опублікували тут 3211 вакансій, майже на 300 більше, ніж у попередньому кварталі.

Водночас різко побільшало вакансій у Львові — на 145 позицій більше, ніж було у II кварталі 2026 року. Майже вдвічі більше позицій в deftech стало у Дніпрі. А в Одесі, натомість майже вдвічі менше.

Віддалених вакансій стало дещо менше, ніж у попередньому кварталі (255 проти 273 у II кварталі). Однак загалом після зростання на початку року їх кількість суттєво не коливається.

У яких містах вакансій найбільше

Додамо, що DOU нещодавно запустив рубрику «Кого шукає оборонка», де ми розповідаємо про дефіцитні ролі у deftech. Перший текст присвятили радіофізикам. Через критичну нестачу цих спеціалістів на ринку компанії готові платити їм по $8000 і шукати роками.