Найцікавіше на DOU

KSE набирає учасників на програму з автономних ШІ-агентів. Що пропонують

Yaroslav Zhakhalov — Wed, 16 Sep 2026 14:34:46 +0300

Kyiv School of Economics відкрила другий набір до KSE Agentic AI School — дев’ятитижневої програми з розробки автономних ШІ-агентів. Усього планують відібрати 35 учасників, навчання для основного треку безоплатне.

Старт програми запланований на 26 жовтня 2026 року, заявки приймають до 5 жовтня. Про це DOU повідомили в KSE.

📌 Які умови

Програма проходитиме офлайн на локаціях з укриттями й триватиме дев’ять тижнів. Податися можуть учні 11 класів, студенти, інженери, фізики, аналітики та інші фахівці, які працюють з даними й хочуть створювати агентні ШІ-системи.

Учасники основного треку отримають:

стипендію в еквіваленті $600;
проживання на час навчання для тих, хто не живе в Києві;
доступ до GPU-інфраструктури й середовища для запуску моделей;
роботу з менторами та задачами від партнерів;
6 кредитів ECTS і сертифікат після захисту фінального проєкту.

Навчання побудоване навколо практичної роботи. Учасники проходитимуть три цикли перевірки гіпотез і розробки продуктів, а наприкінці презентують свої рішення на Demo Day. Найперспективніші проєкти зможуть претендувати на фінансування та підтримку бізнес-екосистеми KSE.

Мови викладання — українська та англійська. Для технічного треку відбір передбачає тестове завдання та співбесіду.

Окремо запускають бізнес-трек

У другому наборі KSE також відкриває трек для підприємців, продактів, керівників та інших фахівців, які мають ідею ШІ-продукту або окремої функції й хочуть створити її разом із технічною командою.

Учасники цього треку працюватимуть як власники продуктів: визначатимуть проблему, майбутніх користувачів, пріоритети та критерії успіху. За технічну реалізацію відповідатимуть учасники основного треку.

За дев’ять тижнів команди мають створити працездатний MVP і тричі презентувати прогрес. Для бізнес-треку стипендія не передбачена, а попередній досвід у програмуванні, машинному навчанні чи продуктовому менеджменті не є обов’язковим.

Для подачі достатньо початкової ідеї та розуміння, яку проблему вона має розв’язувати і для кого. Готовий прототип або власний бізнес не потрібні.

«У другому наборі ми хочемо підготувати ще більше людей, які не просто користуються AI, а вміють будувати системи нового покоління», — коментує президент KSE Тимофій Милованов.

Подати заявку можна на сайті KSE Agentic AI School до 5 жовтня. Навчання розпочнеться 26 жовтня.

Куди саме розчинилася зарплата? Розбираємо типові баги у фінансовій грамотності

DOU Community — Wed, 16 Sep 2026 13:00:05 +0300

МОН обрало 12 університетів для створення дослідницьких кампусів. Серед них — КАІ, КПІ та Львівська політехніка

Yaroslav Zhakhalov — Wed, 16 Sep 2026 11:28:27 +0300

Міністерство освіти і науки відібрало 12 університетів для участі в проєкті CampeX — «Підтримка кампусів досконалості». У них планують розвивати навчальні й дослідницькі центри, зокрема у сферах безпілотних і космічних технологій, цифрового здоров’я та енергетики.

Про результати відбору МОН повідомило 14 вересня. Ініціативу реалізують у межах спільного зі Світовим банком проєкту модернізації вищої освіти UIHERP.

Загалом університети подали 27 заявок, із яких 24 відповідали умовам конкурсу. Найвищі оцінки отримали Київський авіаційний інститут, КНУ імені Тараса Шевченка та КПІ імені Ігоря Сікорського. Про це йдеться в офіційних результатах конкурсу.

До переліку відібраних університетів увійшли:

Київський авіаційний інститут — безпілотні та автономні технології.
КНУ імені Тараса Шевченка — передові матеріали.
КПІ імені Ігоря Сікорського — космічні технології.
Луцький національний технічний університет — прикладні рішення для критичної інфраструктури.
Харківський національний університет імені Каразіна — передові матеріали та біотехнології.
Львівська політехніка — цифрове здоров’я та медичні технології.
Національний університет біоресурсів і природокористування України — кліматично орієнтовані агросистеми.
Сумський державний університет — біоматеріали, медична біотехнологія та регенеративна медицина.
Ужгородський національний університет — неврологія та генетика.
Дніпровська політехніка — відновлення та стійкість енергетичної інфраструктури.
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — екологічні та кліматичні рішення для міст.
Львівський національний університет імені Івана Франка — відновлення довкілля та управління ресурсами.

За даними МОН, інвестиції можуть охоплювати закупівлю навчального й дослідницького обладнання, ремонт приміщень, енергомодернізацію, розвиток ІТ-інфраструктури та придбання спеціалізованого софту. Також передбачена підтримка міжнародної сертифікації, акредитації та навчання команд.

Наступний етап — підготовка й реалізація інвестиційних проєктів. З переможцями мають укласти договори. Сум фінансування для окремих університетів і строків запуску кампусів у повідомленні не зазначено.

Нагадаємо, конкурс CampeX оголосили у грудні 2025 року. Кампуси мають об’єднувати навчальні та дослідницькі підрозділи університетів навколо визначених наукових напрямів. Спочатку МОН планувало відібрати десять таких проєктів.

Про вибори під час війни, крилаті ракети і 300 тисяч дронів. Інтерв’ю із Сергієм Стерненком на DOU Day Picnic 2026

Редакція DOU — Wed, 16 Sep 2026 10:00:06 +0300

Український волонтер і громадський діяч Сергій Стерненко став секретним гостем на DOU Day Picnic 2026. Нещодавно Сергій залишив посаду радника міністра оборони і зосередився на розвитку благодійного фонду «Спільнота Стерненка», який закуповує дрони для фронту, а також фінансує розробки в українських компаніях.

Що не так з пропозицією Михайла Федорова провести вибори під час війни, чому ми не готові до загрози крилатих ракет і що з цим робити, а також як змусити deftech-компанії виробляти не те, що легше, а те, що треба — в інтерв’ю з Сергієм.

«В нас досі є розкол між 25% і 73% суспільства»

— Нещодавно Федоров виступив із заявою про необхідність виборів. Яка твоя позиція щодо цього?

Мені не подобається ідея проведення виборів під час повномасштабної війни. Високо інтенсивної війни — це важливе уточнення. Я бачу тут три головні проблеми.

Перша — юридична, тобто питання правового режиму воєнного стану: як організувати вибори, щоб вони не суперечили Конституції? Будь-які юридичні невідповідності ставитимуть під сумнів легітимність виборів, а відтак і їхній результат.

Наступна проблема — адміністративна. Як провести вибори в умовах, коли над країною літають шахеди і балістика? Коли багато українців перебувають за кордоном? Як організувати голосування для військових на фронті, якщо деякі з них сидять на позиціях без ротацій по сто-двісті днів поспіль, а то й більше?

Втім навіть якщо уявити, що ми якимось чином розв’яжемо юридичну і адміністративну проблеми, залишиться ще одна — соціальна.

Соціальна проблема мене лякає найбільше

Вибори — це період нестабільності та поляризації суспільства. Люди діляться на табори, наприклад, 25% проти 73%. Політики виходять із заявами на кшталт «я закінчу війну за 24 години», «завтра ми будемо в Криму», «треба просто перестати стріляти».

Все це ми вже проходили. Наслідки розколу, який ми отримали під час виборів в 2019 році, наша нація, вибачте на слові, «відхаркує» й досі. В нас досі є категорія людей, дуже агресивно налаштованих проти інших громадян України, які, на їхню думку, проголосували не за того кандидата. Тобто ми вже маємо великі проблеми з внутрішньою єдністю. Що ми робитимемо, коли вони поглибляться?

Водночас відмова від виборів теж несе свої ризики. Незмінність влади породжує відчуття безкарності і вседозволеності. Коли політики знають, що на наступних виборах народ може їм показати середній палець, це їх стримує. Коли ж зрозуміло, що найближчим часом виборів не буде, посадовці втрачають страх і починають, як-то кажуть, «чудити». Зокрема будувати паралельні клептократичні інституції всередині держави — це те, що ми сьогодні спостерігаємо.

— Ти останнім часом доволі часто виступаєш з критикою того, що влада зосереджується в руках однієї людини або, точніше, однієї інституції. Скажи, як ти для себе вирішуєш, чи варто говорити про такі речі? Бо це ж завжди компроміс між тим, щоб висловити свою думку, і тим, щоб зайвий раз не розхитувати суспільство.

Багато в чому це залежить від мого внутрішнього психоемоційного стану, бо я жива людина, як і всі ми. І часом мені буває морально важко від того, що відбувається в країні. Тоді я себе накручую, починаю уявляти різні варіанти розвитку подій, і моя тривожність малює дуже песимістичні картини.

Але, напевно, найбільш чесна відповідь буде така: коли я оцінюю ту чи іншу проблему, насамперед я ставлю собі питання, наскільки критично вона загрожує боротьбі за наше існування. Я вважаю, що на цьому етапі російсько-української війни нам дуже шкодить зосередження всієї влади в одному місці. Злиття незалежних гілок влади в одну стає небезпечним для нашої держави, шкодить обороноздатності, єдності всередині суспільства і ефективності державного апарата. Тому я починаю про це активніше говорити.

«Щит не може зʼявитись раніше за меча»

— Яку ще нагальну системну загрозу для нашої країни ти бачиш?

Загрозу посилення атак малогабаритними крилатими ракетами. Такі ракети, як «Бандероль», вже кошмарять наші міста. Їх уже багато. А уявіть, що буде, коли їх стане більше разів уп’ять? Про це треба думати вже зараз.

Нам також відомо, що противник веде розробки й інших ракет, які важитимуть 100-150 кілограмів і матимуть швидкість 500-600 кілометрів на годину.

Ворог буде нас «спамити» цими ракетами вже наступного року

Тож мусимо негайно шукати рішення для протидії. Загалом ми маємо справу з так званим протистоянням «меча і «щита». Це одвічна історія: «щит» завжди зʼявляється після «меча». Тобто засіб нападу завжди з’являється раніше, ніж засіб захисту. Наприклад, росіяни зараз шукають методи протидії нашим deep і міddle-страйкам. Рано чи пізно знайдуть, адаптуються, тоді ми придумаємо щось нове.

В нас аналогічна ситуація. Ми доволі рано почали розробку перехоплювачів реактивних шахедів нового покоління. Деякі виробники працювали над цим рішенням ще до призначення Федорова міністром оборони. Але, на жаль, це складний і тривалий процес, який неможливо просто взяти і прискорити. Думаю, що до кінця цього року перехоплювачі реактивних шахедів вже будуть в серійному виробництві. Але проти малогабаритних крилатих ракет, нового «меча» росіян, вони не допоможуть. Хіба що якісь футуристичні модифікації, які зможуть працювати над збиттям на зустрічному курсі повітряної цілі. Тобто ми знову відстаємо від противника і мусимо наздоганяти.

Як на мене, має сенс говорити про розробку дешевих масових зенітних керованих ракет ближнього радіусу дії. Федоров, наскільки мені відомо, вже починав розвивати цей напрям. А поки власних розробок у нас немає, треба бігти до партнерів і просити дати нам всі ракети ближнього радіусу, які в них є. Хай навіть старі.

«Слава Богу, що потреби на дрони нам формує не Генштаб»

— «Спільнота Стерненка» — не державна установа, а приватний фонд. При цьому багато людей довіряють вам свої гроші, це велика відповідальність. Як ви обираєте дрони, які варто купувати?

Число закуплених дронів скоро перетне позначку в 300 тисяч одиниць. При виборі засобів насамперед зважаємо на вимоги операторів з різних підрозділів. Тобто потреби нам формує не Генеральний штаб, слава богу, а саме оператори, які єдині достеменно розуміють, що їм потрібно. Вони ж дають нам ідеї для R&D, для того, щоб ми стимулювали виробників працювати над новими засобами.

Але думки операторів недостатньо. Якщо ми говоримо про закупівлю нових виробів, з якими ми ще не мали справу, то вони завжди проходять етап бойового тестування.

Далі проводимо більш глибоку аналітику, за результатом якої ухвалюємо рішення, чи варто закуповувати продукт і на якій основі — разовій чи довгостроковій. Наголошую, що йдеться саме про довгострокову, а не постійну співпрацю, бо нічого постійного в умовах війни бути не може. Зазвичай в нас близько двадцяти довгострокових партнерів одночасно, і вони постійно змінюються, бо змінюються потреби на фронті, старі рішення втрачають актуальність, з’являються нові.

— Чи можеш розказати детальніше про вашу аналітику?

В нас є відділ аналітики в рамках військового департаменту. Він складається з колишнього заступника начальника штабу однієї з бригад, а також кількох операторів-ветеранів, які працювали безпосередньо FPV-дронами. Вони на зв’язку з операторами, які воюють зараз — їх понад 500 по всій країні. В нас є закриті спільноти, чати, де ми комунікуємо. Регулярно проводимо з ними опитування і face-to-face інтерв’ю щодо якості дронів, які постачаємо ми, які постачає держава.

Тобто наші аналітики займаються безпосередньо питаннями, що стосуються закупівель. Вивчають, що є на нашому ринку, на світовому, що є у противника. Багато аналітики робиться на замовлення Генерального штабу. Час від часу до нас звертається Міністерство оборони, зараз ця співпраця продовжується, попри зміну міністра. Зазвичай просять аналітику саме щодо FPV-дронів, бо цим займаємось тільки ми.

Це дуже різна робота насправді. Я би хотів, щоб ми заснували окремий аналітичний центр не на базі фонду. В нас вже є концепт, є базова команда, яка могла б цим займатися, але немає CEO. Дуже важко знайти фахівця на таку посаду. Федоров співбесіду не пройшов. Жартую.

— Зараз багато говорять про те, що деякі виробники витають в хмарах і не розуміють реальні потреби фронту. За твоїми спостереженнями, чому так відбувається?

Мені здається, що головна причина — слабка комунікація з кінцевим користувачем. Коли оператор від певного підрозділу звертається до виробника, його часто не чують. Буває, що компанія не має часу з ним говорити, проводити додаткові дослідження, їй нецікаво орієнтуватись на один підрозділ. В результаті такий бізнес не прогресує, продукт не розвивається.

Одна із завдань нашого фонду, власне, в тому й полягає, щоб подолати прірву між виробником і кінцевим користувачем. Наше слово важить більше, ніж слово окремого оператора, бо ми можемо профінансувати прототипи, організувати тестування і вивести компанію за ручку на ринок з готовим продуктом.

От є, наприклад, FPV-перехоплювач STING, яким наразі збита найбільша кількість шахедів і гербер. Його нам на замовлення зробили «Дикі шершні» — класна команда, дуже ідейні хлопці. Вони самі розуміли потребу в перехоплювачах. Але однією з причин успішної розробки було те, що ми їх постійно мотивували: «Давайте-давайте, працюйте, ми вам допоможемо!».

Ми з ними домовились: якщо зроблять продукт, який буде вправно перехоплювати шахеди, то ми в них викупимо стільки дронів, на скільки вистачить грошей. В результаті перші три місяці від початку виробництва ми в них викуповували всю продукцію зі стовідсотковим авансуванням, що дозволило їм отримати більше оборотного капіталу.

До речі, «Дикі шершні» сумнівались, чи варто укладати державний контракт. Тоді я і Федоров (він тоді очолював Мінцифри) пішли разом з ними до Юлії Свириденко, яка тоді була прем’єр-міністеркою, і допомогли їм домовитись про вигідні умови.

«Якщо я видалюсь з Telegram, донатів не буде»

— Яким ти бачиш подальший розвиток фонду?

Ми хочемо рухатися на захід і залучати більше іноземних донорів. Це очевидне рішення. По-перше, в Західній Європі поки що немає війни завдяки тому, що російську агресію стримують українські військові. Тож, думаю, ми маємо право сподіватись на більшу допомогу. По-друге, економічна ситуація в нашій країні погіршується. І бізнесам, і звичайним громадянам стає дедалі важче донатити.

Зараз шукаємо менеджерів з міжнародних партнерств.

— Усі ваші вакансії передбачають роботу в офісі. Чому? Хіба це безпечно?

Не геть усі, але більшість. Ми помітили, що коли члени команди можуть спілкуватися в офлайні, продуктивність вища. Але можу вас запевнити, що ми зважаємо на реалії — шахеди, балістику, загрозу терактів. В нас вже є певні заходи безпеки, які я не можу озвучувати на загал, зараз впроваджуємо нові.

До речі, гроші на оренду офісу і зарплати берем не з донатів. З цим нам допомагають бізнеси, для фізичних осіб є монобаза — окремий від зборів рахунок, поки що трохи дефіцитний. Загалом частка нашого операційного бюджету у співвідношенні до коштів, які ми фандрейзимо на дрони, становить менше як 1%.

— Яка твоя позиція щодо Telegram? Так, це суперважлива платформа для обміну інформацією, але ж ми, вочевидь, її не контролюємо.

Ми не контролюємо жодну з соцмереж. Мені не подобається TikTok, бо ним володіє комуністичний Китай. Telegram теж не подобається, бо його власником є Павел Дуров — терорист-екстреміст, до речі. Але якщо я зараз вимкну свій Telegram-канал, то не зможу закривати збори. Така реальність, на жаль. Саме Telegram забезпечує нам 80% надходжень. На відміну від інших соцмереж, він не залежить від алгоритмів видачі, тож достукатись до підписників легше — більше шансів, що вони побачать мій допис про збори.

У деяких проєктах розробка стала на 70% дешевшою: як ШІ змінює роботу та витрати в Intellias

Дарія Подвишенна — Tue, 15 Sep 2026 19:29:29 +0300

Українська ІТ-компанія Intellias опублікувала Intellias Pragmatic AI Playbook — практичний фреймворк для впровадження ШІ в компаніях. Він базується на більш ніж дворічному досвіді AI-трансформації компанії і роботі з клієнтськими проєктами.

Про це DOU повідомили в Intellias. Зараз в компанії працюють 1962 спеціалісти в Україні. Компанія посідає 10-те місце у літньому рейтингу найбільших ІТ-компаній DOU.

Головні висновки:

найбільший потенціал AI — не в скороченні витрат, а в створенні нових продуктів;
компанії поступово відмовляються від десятків розрізнених AI-сервісів і починають впроваджувати AI-платформи, що дозволяють масштабувати AI на рівні всієї організації;
використання AI у розробці цифрових продуктів може підвищувати ефективність більш ніж удвічі.

У своєму підході Intellias виокремлює шість основних напрямів, де AI може створювати цінність для компаній:

підвищення особистої продуктивності працівників;
оптимізація бізнес-процесів;
створення нових продуктів і сервісів;
розробка програмного забезпечення;
ІТ-операції;
модернізація застарілих систем.

CDO Intellias Андрій Терлига розповів для DOU, що протягом останніх двох років компанія впроваджує внутрішню AI-трансформацію, і на низці проєктів уже запустила формат розробки в режимі агентської оркестрації (або AI Pods), де більшу частину коду створюють автономні ШІ-агенти.

«З’явилася нова когорта спеціалістів — ті, кого ми називаємо AI Product Engineer. Основна задача інженера — це не писати код, а читати його. У такій моделі інженер уже керує системою ШІ-агентів: задає параметри його роботи, вибудовує guardrails, спостерігає за роботою, оцінює результат і за потреби коригує виконання», — ділиться CDO.

📌 Як зростають витрати через ШІ

Впровадження штучного інтелекту дещо змінює структуру видатків ІТ-компаній, каже CDO Intellias Андрій Терлига. AI-інструменти більше не є капітальними інвестиціями (capex) — це новий клас операційних витрат (opex).

Якщо раніше базовий софт інженера коштував відносно недорого, то у 2026 році використання у розробці провідних AI-моделей додає до бюджету проєкту кілька сотень доларів щомісяця з розрахунку на одного спеціаліста.

«Ми визначили чіткі guardrails і включили в плейбук підхід token ops. Компанія встановлює правила роботи з моделями — які рішення інженери можуть ухвалювати самі, а які потрібно ескалювати», — ділиться Андрій Терлига.

Компанія навела приклад, коли автоматизація процесів за допомогою ШІ спроможна радикально прискорити розробку. Наприклад, у медичних проєктах автоматизація знизила інженерні зусилля на 50% і прискорила запуск продукту в 1,5 раза. У навігаційних рішеннях створення повноцінного продукту скоротилося до 6 тижнів, що виявилося на 70% дешевше за класичну модель розробки.

Через таке прискорення інженерної частини на ринку виник новий управлінський виклик: продуктовий менеджмент перестав встигати за розробниками, каже Андрій Терлига.

«Особливо у 2026 році ми часто чуємо від клієнтів, що інженерні команди настільки прискорилися, що продакт-менеджмент не встигає за ними. Якщо раніше вузьким місцем був інжиніринг і написання коду, то зараз ним дедалі частіше стає рівень продукту — ідей, рішень і здатності їх формалізувати. Intellias Pragmatic AI Playbook для роботи з AI в продакт-менеджменті передбачає використання AI-інструментів на різних етапах створення продукту — від опрацювання ідей до прототипування та A/B-тестування».

CDO додає, що універсального підходу до інтеграції ШІ не існує (one size does not fit all), а просте надання інструменту інженеру без навчання не підвищує продуктивність. Повна перебудова індустрії займе час, оскільки наразі не більше 5-10% ринку запровадили розробку в форматі AI Native.

📌 Де ШІ-трансформація працює найкраще

У плейбуку зазначається, що найбільша ефективність досягається через переосмислення процесів з використанням ШІ у поєднанні з обов’язковим збереженням людського контролю (підхід human-in-the-loop).

Серед інших можливостей технологія дуже добре показує себе в рутинних завданнях з великим обсягом даних, де зазвичай виникають дорогі затримки чи помилки (обробка інвойсів, аналіз контрактів, розгляд страхових випадків, документація тощо). Автоматизація таких процесів дозволяє знизити витрати й вивільнити час спеціалістів.

Водночас найбільший потенціал команда бачить не в економії коштів, а у створенні нових продуктів та сервісів. AI дає можливість запускати функції та бізнес-моделі, які раніше були надто дорогими або технічно складними для реалізації. Окрему роль у цьому відіграють автономні AI-агенти, які можуть самостійно виконувати частину завдань і взаємодіяти з клієнтами. Компанія наводить приклад:

«Ми допомогли Syngenta, міжнародній агропромисловій компанії, трансформувати управління маркетинговими кампаніями за допомогою мультиагентної платформи на базі ШІ, яку розгорнули у восьми країнах протягом трьох місяців. Платформа оптимізувала планування кампаній, дослідження та звітність на основі ШІ, генерацію візуальних активів та моніторинг ефективності кампаній, водночас зменшивши залежність від зовнішніх агенцій та підвищивши операційну ефективність.

Іншим прикладом є наша співпраця з провідним європейським підприємством у сфері мобільності, де автоматизація бізнес- та ІТ-операцій на базі ШІ дозволила автоматизувати понад 100 процесів та знизити навантаження на службу підтримки на 90%», — діляться в Intellias.

Обираючи кейси впровадження ШІ, компанія радить починати з найпростіших і найдоступніших рішень. Обрати варіант, який найбільше впливає на операційну діяльність, є технічно здійсненним (з погляду даних та технологічної готовності) та легко масштабується.

«Наприклад, онлайн-ритейлер може виявити, що його команда підтримки витрачає забагато часу на відповіді на рутинні запитання про статус замовлень, повернення та терміни доставки. Враховуючи великий обсяг клієнтських запитів і наявність відповідних даних у внутрішніх системах, створення ШІ-рішення для підтримки клієнтів, яке може обробляти 1 000 запитів на день, а згодом масштабуватися до 10 000 без розширення штату, є цілком логічним і реалістичним кроком», — додають у команді.

Разом зі зростанням популярності AI-інструментів збільшуються й ризики так званого «тіньового AI» — коли працівники використовують сервіси на кшталт ChatGPT чи інших AI-помічників без погодження з ІТ- або безпековими командами. У таких випадках компанії ризикують втратити контроль над чутливими даними.

«За даними IBM Cost of a Data Breach Report 2025, у компаній із високим рівнем використання „тіньового AI“ середня вартість інцидентів, пов’язаних із витоком даних, на $670 тис. вища, ніж в організаціях, де використання таких інструментів контролюється або обмежується. Тому для бізнесу важливо не лише впроваджувати AI-рішення, а й створювати чіткі правила та безпечні умови для їхнього використання», — пояснюють у компанії.

Для масштабування ШІ за рамки поодиноких завдань Intellias виділяє чотири кроки:

готовність інфраструктури даних (використання Data Lakehouse, векторних баз даних та Feature Store);
стуктороване управління та безпека (для запобігання фінансовим втратам від неконтрольованого «тіньового ШІ»);
наявність централізованої ШІ-платформи підприємства;
інвестиції в ШІ-грамотність персоналу (Change Management).

Раніше ми розповідали, у яких проєктах компанія змогла скоротити час розробки й опрацювати великі масиви інформації.