Найцікавіше на DOU

Третина «шахедів» під час нічної атаки були реактивними. Як російські дрони змінилися за рік

Yaroslav Zhakhalov — Thu, 27 Aug 2026 12:01:47 +0300

У ніч на 27 серпня росія атакувала Україну 258 безпілотниками. Такі дані Повітряні сили навели станом на 9:00. Серед них були Shahed, «Гербери», S8000 «Бандероль» і дрони-імітатори «Пародія». Близько третини запущених «шахедів» були реактивними.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Сили ППО збили або подавили 222 безпілотники. Також вдалося знешкодити ракету «Онікс», сім балістичних ракет "Іскандер-М«/KN-23 і три S8000 «Бандероль».

Пресслужба поліції Києва повідомила, що унаслідок обстрілу пошкоджено житлові будівлі, автомобілі, приміщення гімназії та медичний заклад. Проте обійшлося без потерпілих.

Як змінилися «Шахеди»

Звичайний «Герань-2», створений на основі іранського Shahed-136, летить зі швидкістю близько 180 км/год. Нові реактивні «Герані» можуть розганятися до 400–500 км/год.

росія майже перестала використовувати перехідну модель «Герань-3» і переходить на «Герань-4», розповідав радник президента з питань розвитку оборонних технологій Сергій Бескрестнов із позивним «Флеш».

За його словами, «Герань-3» могла пролетіти приблизно 300–350 км, а дальність нової «Герані-4» становить 400–600 км. Вони також підіймаються приблизно на п’ять кілометрів. На такій висоті їх складно дістати мобільним групам із кулеметами, а багато нинішніх дронів-перехоплювачів просто не можуть наздогнати швидшу ціль.

Суттєво змінилося й керування. Старі «шахеди» переважно летіли за маршрутом, який закладали перед запуском. GSM-модулі використовували здебільшого для передавання даних про політ.

Тепер оператор може бачити зображення з камери й коригувати атаку в реальному часі.

«Усі 100% реактивних „шахедів“ мають онлайн-керування. Тобто це літає як великий FPV», — заявив «Флеш».

За його словами, оператор у росії може побачити ціль, захопити її та спрямувати на неї дрон. У межах стабільного зв’язку такі апарати здатні атакувати не лише об’єкти із заздалегідь відомими координатами, а й рухомі цілі.

Нові моделі також краще захищені від РЕБ. У «Геранях-5», зокрема, використовують систему супутникової навігації «Комета-М12», яка допомагає не збитися з маршруту під час спроб заглушити або підмінити сигнал.

За даними ГУР, які наводить DW, росія щомісяця виробляє близько 3000 реактивних дронів «Герань-4/5» і приблизно 2800 звичайних «Гераней-2». У липні реактивних дронів застосували вп’ятеро більше, ніж у червні.

Змінилася і бойова частина. Українські дослідники виявили в різних версіях «шахедів» вісім типів боєприпасів. Одні призначені для руйнування будівель та інфраструктури, інші містять шрапнель і розраховані на ураження людей та розрахунків ППО.

Чому радари стають ще важливішими

Що швидше летить дрон, то менше часу залишається на його знищення. Реактивний «шахед» проходить ту саму відстань у два-три рази швидше за старі версії. Тому його потрібно якомога раніше виявити, визначити висоту й напрямок руху та передати точні координати засобу ураження.

Менеджер проєкту «Дронопад» Данило Шингельський розповідав DOU, що дрон-перехоплювач часто потрібно підвести до цілі ближче ніж на 500 метрів. Якщо координати неточні, він може пройти поруч із «шахедом» і не побачити його камерою.

Самого виявлення цілі також недостатньо. Радар бачить відбитий сигнал, а визначити, чи це дрон, птах або інший об’єкт, має програмне забезпечення.

«Насправді радар бачить лише бачить лише відбите випромінювання, а все далі обраховується софтверною частиною», — пояснює Шингельський.

Це особливо важливо під час змішаних атак. Разом із бойовими дронами росія запускає дешеві імітатори, щоб перевантажити ППО. Радар має відокремити реальну загрозу від хибних цілей і побудувати точний маршрут її руху.

CIO об’єднання оборонних виробників IRON Cluster Дмитро Кісіленко пояснював, що радари та засоби радіоелектронної розвідки не замінюють, а доповнюють одне одного. РЕР виявляє сигнали, які передає дрон. Радар може побачити ціль, навіть якщо вона нічого не передає, має захищену навігацію або летить автономно.

За словами Кісіленка, в Україні щонайменше три команди працюють над компактними мобільними радарами нового покоління. Однак частина цих систем поки залишається на стадії прототипів або обмеженого використання.

Виробляти радари значно складніше, ніж FPV-дрони. Потрібні фахівці з радіофізики, складна електроніка, власні алгоритми та тривалі випробування в різних погодних умовах і під дією перешкод.

Докладніше про роботу військових радарів, їхню вартість та українські розробки — у розборі DOU.

«Межа між українським та польським ринками стирається», — як українське ІТ наймає у Польщі

Дарія Подвишенна — Thu, 27 Aug 2026 10:15:05 +0300

За час повномасштабної війни Польща стала одним із головних хабів релокації українського IT. Компанії відкривали там офіси, переводили співробітників на польські контракти та починали активніше наймати локально.

За чотири роки масова хвиля релокацій сповільнилася, а сама Польща почала змінювати правила для українців. Політична підтримка українців щороку поступово знижується — з 94% поляків, які підтримували на початку 2022 року, до 57% наприкінці 2024-го. Вже у 2026 році 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше.

Ми запитали в українських IT-компаній, скільки їхніх співробітників зараз працює в Польщі, як змінилися найм і робочі процеси, які формати контрактів обирають фахівці. А ще, чи відчувають вони зміни польської політики та чи впливає вона на становище айтівців, які там працюють.

💻 Скільки нових працівників та локацій з’явилося в ІТ-компаній у Польщі

Українці у Польщі загалом становлять 5% усіх працівників. Очікується, що до 2030 року вони будуть створювати 3,2% ВВП Польщі.

Для українського ІТ у перші місяці повномасштабної війни Польща була основним місцем релокації співробітників за кордоном. За даними опитування DOU, на початку 2022 року у Польщі оселилося 35% айтівців з-поміж тих, які виїхали. У 2025 році найбільша частка айтівців, які виїхали за кордон, проживала у Польщі — 39%.

Окрім цього, українці відкривають свої ІТ-підприємства в Польщі. Ми розповідали, що у 2022-2023 роках у Польщі відкрилося понад 400 ІТ-компаній. Нині їх понад 600.

За чотири роки польські хаби стали для деяких компаній чи не найбільшими після українських. Наприклад, SoftServe має у Польщі близько 1500 співробітників і шість локацій. Це найбільше представництво компанії за кордоном (нагадаємо, що в Україні в SoftServe — близько 7000 працівників). З лютого 2022-го компанія найняла у Польщі понад 1300 людей (але це число не враховує відплив спеціалістів, які переїжджали або ж поверталися додому).

SoftServe у Польщі

У 2023 році компанія відкрила офіс у Варшаві, зокрема тому, що в країні побільшало співробітників з України. Точну кількість саме релокацій з України компанія назвати не може, оскільки частина працівників згодом поверталася додому.

Компанія N-iX (близько 2000 працівників в Україні) більшість своїх польських локацій відкрила після початку вторгнення. До того компанія мала хаб у Кракові, але в серпні 2022 року відкрила там повноцінний офіс. Згодом з’явився новий хаб у Вроцлаві, а у 2025 році — офіс у Варшаві. Зараз польська команда загалом налічує понад 400 фахівців.

«За останні кілька років наша команда в країні зросла: у 2024 році вона налічувала близько 300 спеціалістів, у 2025 — понад 400, і зараз ми зберігаємо цей рівень», — кажуть у команді N-iX.

У команді додають, що понад 200 фахівців компанії після 2022 року перейшли працювати на польські контракти. Водночас компанія наймала людей безпосередньо в Польщі: за 2022-2026 роки там було понад 500 відкритих ролей.

У 2023 і 2024 роках в N-iX було по 140+ відкритих позицій, а пік по кількості був у 2025 році — 188. У 2026 році темп найму сповільнився — за перші вісім місяців року компанія опублікувала 56 вакансій.

У Ciklum (близько 1800 співробітників в Україні) від початку повномасштабного вторгнення контракти з польським офісом уклали 120 фахівців. Нині компанія має два офіси в країні.

Про умови роботи в Польщі, процес легалізації та податкові ставки для співробітників ми детальніше розповідали у цьому матеріалі.

Нині хвиля релокацій до Польщі стихла, кажуть наші співрозмовники. Натомість дедалі більше українських спеціалістів, які тривалий час проживають у Польщі, переходять на польські контракти.

У SKELAR (понад 1200 працівників в Україні) польська команда налічує 241 людину. З них 232 були працевлаштовані після 2022 року, тоді як релокацій було 29. Торік компанія відкрила офіс у Варшаві, щоб перевірити попит серед українців, які переїхали за кордон.

«Та оскільки почали активно зростати і масштабуватись, Варшава стала для нас ще однією повноцінною точкою тяжіння», — кажуть у SKELAR.

Через це, до слова, компанії довелося розширювати офісну інфраструктуру. Коли українських бізнесів у Польщі побільшало, зріс попит на комерційну нерухомість, оренда офісів подорожчала, тож доводилося швидше шукати приміщення, оптимізувати площі.

Подібні тенденції і в менших компаніях. У продуктовій компанії Railsware, яка працює на польському ринку з 2016 року, у Польщі перебуває приблизно чверть загальної команди — станом на липень 2026 року це 55 фахівців. З 2022 року було 18 релокацій до Польщі, а понад 40 людей компанія вже найняла безпосередньо там. Команда має в Польщі два офіси — у Варшаві та Кракові.

Є також компанії, які не мають офісу в Польщі, але наймають там співробітників на віддалені позиції та забезпечують певні бенефіти. Наприклад, в appflame, яка має 550 людей у команді, зараз у Польщі живуть 23 фахівці — усі вони релокувалися туди після 2022 року.

👨‍💻 Як ІТ-компанії наймають у Польщі

Коли хвиля релокацій сповільнилася, компанії почали наймати більше працівників на місцевому ринку праці. Зараз, кажуть співрозмовники, найм працівників стабільний, а в команди наймають як українців, так і поляків.

Вакансії в Польщі шукають приблизно тими самими способами, що й в Україні, — через LinkedIn, кар’єрні сторінки та рекомендації, але додають локальні платформи та враховують особливості польських кандидатів.

Наприклад, у N-iX близько 90% вакансій у Польщі закривають через прямий пошук у LinkedIn.

«Найчастіше шукаємо .NET/FullStack, Automation QC, JavaScript FrontEnd, Java та Data Engineering-фахівців. Серед інших каналів найму використовуємо локальні платформи — No Fluff Jobs, Just Join IT, DOU Polska, Pracuj.pl», — зазначають у команді.

N-iX у Польщі

SoftServe теж знаходить найбільше кандидатів через прямий пошук.

«Найбільший попит сьогодні маємо на спеціалістів із кібербезпеки, Cloud і DevOps, Data Engineering, Al/ML і бекенд-розробки. Також відкриті позиції є у напрямах Robotics, Business Analysis, NVIDIA та Omniverse. Найефективнішою для пошуку кандидатів для нас є No Fluff Jobs, також використовуємо Just Join IT, The Protocol та inhire», — діляться в компанії.

Тими ж платформами користуються й інші компанії, наприклад, Ciklum. У Польщі компанія наймає фахівців у напрямах Java, .NET, JavaScript, DevOps, QA, Data та Business Analysis. Близько третини вакансій Ciklum відкриті одночасно для кандидатів з України та Польщі.

«Сьогодні більше відкритих вакансій припадає на Україну. Водночас приблизно 30% позицій уже відкриті одразу для кандидатів з обох країн, що свідчить про зростання гнучкості з боку клієнтів», — пояснюють у команді.

Співрозмовники додають, що різниця між польським та українським ринками для компаній не лише в тому, де шукати кандидатів. Відрізняється темп найму.

«Українські кандидати зазвичай частіше шукають нові можливості, а коротший notice period часто дозволяє швидше завершувати процес найму. У Польщі кандидати менш активно змінюють роботу, адже переходити на нове місце зазвичай довше через особливості місцевого законодавства [за трудовим договором термін попередження про звільнення становить від двох тижнів до трьох місяців залежно від стажу, тоді як в Україні загальне правило — два тижні, — ред.]», — діляться в Ciklum.

Для частини компаній межа між українським та польським ринками поступово стирається. У Railsware, яка працює у форматі remote-first, вакансії рідко прив’язують до конкретної країни. Для пошуку кандидатів у Польщі теж використовують локальні платформи.

SKELAR, навпаки, цілеспрямовано шукає в Польщі українських фахівців через LinkedIn, DOU, Djinni, реферальну програму, професійні спільноти, Telegram-канали та власні заходи. Зараз 70% польської команди працює в офісах, решта — гібридно.

✍ Які формати працевлаштування і соцпакет

Після релокацій українські айтівці певний час працювали за українськими ФОПами, кажуть співрозмовники. А згодом почали переходити на польські умови.

Найпоширеніші варіанти — трудовий договір та B2B

B2B, зокрема, дає більшу гнучкість і перевагу в чистому доході. Однак такий тип договору не дає соціальних гарантій, кажуть співрозмовники.

У Польщі фахівці, які працюють за Employment Agreement (трудовий договір), мають гарантований законом соцпакет:

20 або 26 днів оплачуваної відпустки залежно від стажу;
лікарняні відповідно до польського трудового законодавства;
медичне страхування та доступ до Benefit Cafeteria (система компенсацій і пільг на роботі, де співробітник може самостійно вибирати потрібні послуги чи опції з фіксованого бюджету компанії).

Водночас такий формат має менше гнучкості щодо графіка, зокрема перенесення робочих і вихідних днів, додають співрозмовники.

«B2B-формат у Польщі, навпаки, дає більше гнучкості в організації графіка, але не передбачає класичного соцпакета, притаманного трудовому договору. При цьому для B2B-фахівців зберігаються можливості для навчання та розвитку», — діляться в N-iX.

Як працює B2B-контракт:

Це формат індивідуального підприємництва, аналог українського ФОПа. Працівники самостійно обирають оптимальну для себе модель оподаткування (наприклад, фіксований податок 19% або податок на дохід від обороту — Ryczałt, який для IT-послуг становить 8,5–12,5%).

У Ciklum також підкреслюють різницю між двома моделями: працівники за трудовим договором підпадають під польське трудове законодавство, тоді як фахівці на B2B працюють як незалежні підприємці й самостійно планують графік і періоди відсутності, погоджуючи їх із замовником.

Ще один варіант співпраці використовує Railsware — Umowa o dzieło, або контракт на виконання конкретної роботи.

«Цей формат реалізується через нашого польського партнера-офіційну інституцію. Він є дуже популярним завдяки зниженому податковому навантаженню. Для технічних спеціалістів, як-от інженерів, які створюють інтелектуальну власність, діє пільга: 50% їхнього доходу не оподатковується, оскільки є витратами на створення продукту (KUP). Цей договір також є надійною юридичною підставою для отримання посвідки на проживання (Karta Pobytu) в Польщі», — кажуть у Railsware.

Разом із ним компанія пропонує B2B через індивідуальне підприємництво (JDG — аналог українського ФОП).

«Вибір формату — суто індивідуальний і динамічний, оскільки залежить від особистих юридичних обставин кожного колеги. Зокрема його податкових та юридичних обставин, сімейного стану й планів щодо подальшого резидентства», — пояснюють у Railsware.

Офіс Railsware у Кракові

При цьому самі компанії намагаються зберегти бенефіти для працівників, які переїжджають. У SoftServe кажуть, що і в Україні, і в Польщі працівникам доступні медичне страхування, психологічна підтримка, програми фізичного добробуту та професійного розвитку. Водночас частина умов, зокрема відпустки та державні свята, визначають за місцевим законодавством.

У SKELAR додають, що інші аспекти роботи в Польщі не відрізняються від українських:

«Графік роботи, кількість оплачуваних днів відпустки та підходи до організації залишаються єдиними для всієї компанії. Через мінімальну різницю в часі між Україною та Польщею команди працюють практично синхронно. Команди мають однаковий доступ до навчання та інших корпоративних заходів, навіть якщо ті проводятьмся асинхронно», — діляться в команді.

appflame, яка наймає спеціалістів віддалено, пропонує польським колегам корпоративні бенефіти, як-от компенсація за облаштування робочого місця, коворкінгів, компенсація послуг няні, репетиторів для дітей, абонементи у спортзал, консультації психолога чи медичних оглядів.

💸 Наскільки польські зарплати вищі за українські

Польський IT-ринок обходиться компаніям дорожче за український, кажуть співрозмовники. Але назвати одну точну різницю в зарплатах складно: самі компанії наголошують, що на кінцеву суму впливають податки, соціальні внески, формат контракту, спеціалізація та рівень фахівця.

У SKELAR оцінюють різницю саме у витратах роботодавця: спеціаліст у Польщі обходиться приблизно на 15-20% дорожче, ніж в Україні. А в Railsware говорять про 15-25% вищу медіану для деяких популярних IT-ролей (Full Stack або QA Engineer) у Польщі в брутто-еквіваленті.

За підрахунками DOU, якщо медіанна зарплата QA Engineer в Україні становить $2350, то в Польщі це може бути $2600-2900.

У N-iX кажуть, що різниця в компенсаціях в Україні та Польщі може становити 30-40% на користь польського ринку — залежно від ролі, рівня спеціаліста та формату співпраці.

📌 Як на айтівців впливають суспільні настрої у Польщі

Польща вже неодноразово робила жорсткішими правила перебування для українців, поступово відмовляючись від спеціальних умов, запроваджених після початку повномасштабної війни.

Зокрема, змінювалися вимоги до підтвердження статусу, перебування та працевлаштування, а частину спеціальних правил перевели до загального міграційного законодавства. Хоча тимчасовий захист для українців у Польщі зберігається, умови його отримання стають жорсткішими.

Крім того, від початку 2026 року в Польщі побільшало негативних настроїв щодо українців. 33% поляків заявили, що їхнє ставлення до українців змінилося на гірше, свідчить дослідження польського соціологічного інституційного центру.

А ще — побільшало злочинів на ґрунті ненависті проти українців. Лише у першій половині 2026 року від українців надійшло 180 заяв про такі злочини. Це на третину більше, ніж за такий же період 2025 року.

Наші співрозмовники з ІТ-компаній кажуть, що поки це не впливає безпосередньо на їхніх співробітників. У N-iX пояснюють, що українські фахівці звертають увагу на зміну публічної риторики, перегляд окремих програм підтримки та загальний інформаційний фон. Але немає масового відпливу спеціалістів чи конфліктів на робочому місці через політичні настрої.

«Зміни в суспільно-політичному контексті Польщі впливають на українських фахівців переважно через загальне відчуття невизначеності. Тема можливого переїзду до інших країн іноді з’являється в розмовах, але радше як частина довгострокового планування, а не як помітний тренд», — кажуть у команді.

У Ciklum наразі теж не бачать суттєвого впливу політичних змін на щоденну роботу команд чи настрої щодо виїзду.

«Питання вибору країни проживання чи подальшої релокації залишаються індивідуальним рішенням кожного спеціаліста», — зазначають у команді.

Ciklum у Польщі

У SKELAR кажуть, що більша частина польської команди складається з українців, тож на робочому місці проблем не виникає, адаптуватися простіше. З питаннями легалізації в країні компанія допомагає, тому у цій площині теж не бачать труднощів.

Співрозмовники загалом кажуть, що політичні настрої не перетинаються зі щоденною роботою команд.

«У нас польські та українські колеги роками працюють в одних командах, закривають одні спринти й дедлайни, вирішують спільні виклики, і жодні коливання суспільної думки на це не вплинули. У нашому офісі в Кракові польський і український прапори висять поруч. Не тому, що ми робимо політичний жест, а тому, що тут працюють люди, яким цікаво разом створювати класні продукти», — зазначають у Railsware.

У команді зауважують, що нинішня політична напруга не подобається ані полякам, ані українцям. Але кажуть, що медійна картинка «змін у суспільно-політичних настроях Польщі» і реальність «на місцях» відрізняються.

«Нам прикро бачити новини про прояви ксенофобії у польському суспільстві та випадки агресії щодо українців. Але ми не оцінюємо все суспільство за поведінкою окремих його членів. На щастя, українські колеги в Польщі не стикалися з конфліктними ситуаціями на цьому тлі, але у разі інцидентів ми будемо готові надати фахівцям необхідну підтримку. Наразі ж найкращий індикатор — те, що жоден з українських колег досі не мав приводу її просити», — діляться в компанії.

💼 Польща як окремий технічний хаб — погляд айтівців

Для українських ІТ-спеціалістів Польща після 2022 року поступово перетворилася на окремий європейський технічний хаб. Senior UI Engineer у Netflix Іван Лапа каже, що обрав Польщу саме через поєднання кількості вакансій, присутності міжнародних компаній і відносно доступної вартості життя.

«У Варшаві є багато офісів великих компаній — Netflix активно рекрутує, Google постійно наймає. Є також Facebook і Amazon. Кандидатів і вакансій, звісно, теж більше», — розповідає він.

Окремо звертає увагу на співвідношення зарплат і вартості життя. За його словами, на керівних позиціях по Umowa o pracę можна отримувати до 150 000 євро, а на B2B можна отримувати близько $120 000 на рік. Податкове навантаження при цьому залишається конкурентним порівняно з іншими європейськими хабами.

«Варшава — це новий технічний хаб, де ціни все ще досить гарні, а зарплати уже досить класні. На umowa o pracę ми платимо 35% податків. В Берліні чи в Амстердамі було б 45%, я думаю, точно. А на B2B можна платити до 17% податків», — зазначає він.

За його словами, у Польщі й зокрема Варшаві за останні роки сформувалася велика українська ІТ-спільнота, а разом із нею — звична для фахівців інфраструктура та професійне середовище.

Цю думку доповнює й інший співрозмовник DOU — Head of Engineering, який побажав залишитися анонімним. Він звертає увагу не лише на ринок праці, а й на умови для українців загалом. За його словами, Польща підтримує українські державні свята, проводить акції та мітинги на підтримку українців, а низка сервісів уже має українськомовні версії. Він також вважає, що Польща зацікавлена в тому, щоб українці залишалися в країні, зокрема через їхній внесок у розвиток економіки та конкуренцію на ринку.

Від російського удару загинув Product Manager зі SKIFTECH Владислав Малярчук

Дарія Подвишенна — Wed, 26 Aug 2026 20:22:17 +0300

Внаслідок російського ракетного удару по оборонній виставці на Київщині 24 липня загинув Product Manager з оборонної компанії SKIFTECH Владислав Малярчук.

Про це повідомили у компанії. Владислав повернувся в Україну близько року тому після 13 років життя в Норвегії. У SKIFTECH він працював над технологіями для підготовки українських військових, зокрема тренажерами для дронів зі скидом, дронів-камікадзе та дрона-перехоплювача.

«У нашій команді стало порожніше. Ми втратили не лише висококласного фахівця, а й добру, світлу та небайдужу людину, поруч із якою хотілося працювати. Друга, якого поважали, якому довіряли і якого щиро цінували», — пишуть у компанії.

Про свій шлях у deftech Владислав розповідав для DOU. Ділився, як знайшов роботу у SKIFTECH ще під час перебування в Норвегії.

У день удару Владислав перебував на оборонному заході [йдеться про виставку українського озброєння, що проходила 24 липня — внаслідок влучання російських ракет там загинуло 10 людей].

Після атаки кілька днів його розшукували та чекали на інформацію про його стан:

«Кілька днів ми жили надією. Телефонували, писали, шукали будь-яку інформацію, чекали на добрі новини. До останнього вірили, що станеться диво і Влад повернеться...На жаль, ця поїздка стала для нього останньою», — зазначають у команді.

Редакція DOU висловлює співчуття рідним, близьким, друзям та колегам Владислава.

На честь загиблих айтівців у російсько-українській війні DOU створив проєкт Меморіал IT-спільноти. Тут зібрані короткі біографії військових, які віддали життя за Україну, а також цивільних, які загинули від рук росіян.

Конференцію ІТ Arena можуть скасувати — у чому причина

Дарія Подвишенна — Wed, 26 Aug 2026 18:47:26 +0300

Конференцію IT Arena, яка має пройти 25-27 вересня у Львові, можуть перенести або ж взагалі скасувати. Про це DOU дізнався з чотирьох власних джерел.

Наші співрозмовники з-поміж партнерів конференції кажуть, що організатори повідомили їм про скасування заходу. Причина — неможливість забезпечити стовідсоткову безпеку учасників на локації.

Водночас кілька джерел зазначають, що остаточного рішення ще немає. За їхніми словами, для проведення IT Arena шукають іншу локацію або ж розглядають варіант перенести захід.

DOU звернувся по коментарі до Львівського IT Кластера, який організовує конференцію. Ми доповнимо новину, коли дізнаємося причини скасування та деталі щодо ймовірного перенесення події.

Нагадаємо, раніше Львівський IT Кластер повідомив, що перенесе на 2027 рік IT Arena у Варшаві. Це пояснювали тим, що хочуть спрямувати всі ресурси на проведення події у Львові.

📌 Про ІТ Arena

IT Arena — технологічна подія, яку щороку проводить у Львівський ІТ Кластер. Вона стартувала у 2014 році як локальна конференція, а згодом виросла до міжнародної події для ІТ-фахівців, засновників стартапів, інвесторів, підприємців та керівників технологічних компаній. Основні напрямки конференції — технології, бізнес, продуктовий розвиток, стартапи та defense tech.

На IT Arena 2026 організатори очікували понад 7500 учасників, 300+ компаній, 100+ спікерів, 100+ стартапів і представників понад 40 країн.

Нагадаємо, раніше щодо бренду IT Arena виник корпоративний конфлікт у Львівському ІТ Кластері. Колишній СЕО організації Степан Веселовський без погодження з наглядовою радою переписав на себе торгові марки Кластера, зокрема й Арену. Згодом ситуацію владнали, а колишнього СЕО звільнили з посади.

📌 Про безпеку на подіях

Після російського удару по оборонній виставці на Київщині 24 липня, низку deftech-подій скасували або перенесли.

Організатори таких заходів для DOU розповідали, що переглянуть безпекові норми та ретельніше обиратимуть локації. Там звертали увагу й на проблему з пошуком приміщень, де є належні укриття на 1000+ учасників.

У компаніях-резидентах Дія City працює понад 200 тисяч спеціалістів — у яких галузях їх найбільше

Дарія Подвишенна — Wed, 26 Aug 2026 17:23:39 +0300

У компаніях-резидентах Дія City працює понад 206 тисяч фахівців. Станом на зараз у спецрежимі працюють більш як 4500 компаній. Ще наприкінці 2025 року у спецрежимі було 149 тисяч спеціалістів.

Про це повідомляє Мінцифри. Зростання кількості спеціалістів пов’язане зокрема з розвитком продуктових напрямів.

«Найбільший буст показують такі ніші, як defense-tech, ШІ та R&D, які акумулюють дедалі більше інженерних кадрів», — зазначають у відомстві.

Більшість спеціалістів у Дія City працюють за гіг-контрактами та трудовими договорами. Натомість до 5% спеціалістів працюють як ФОПи.

Нагадаємо, що до Дія City входить 10 компаній-єдинорогів. Ми також раніше розповідали, що найбільше резидентів режиму — це detech та multi-vertical компанії. Майже всі іноземні deftech-компанії, які мають своє R&D в Україні, є в Дія City, а виробництво літальних і космічних апаратів — другий за популярністю вид діяльності серед всіх резидентів.

📌 Про Дія City

Дія City започаткували у 2021 році як спеціальний режим для ІТ- та технологічних компаній. Закон про нього Верховна Рада ухвалила в липні 2021 року, а сам режим запрацював 8 лютого 2022 року.

Спеціальний режим гарантує компаніям знижені податкові ставки. Резиденти сплачують 9% або 18% податку на прибуток залежно від обраного режиму, а фахівці — 5% ПДФО. ЄСВ становить 22% від мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5%.

Спершу резидентами режиму були ІТ-компанії. У лютому 2025 року Кабмін дозволив ставати резидентами R&D-центрам. А в серпні до простору дозволили приєднуватися компаніям, що працюють з BIM-технологіями, а також бізнеси з креативної індустрії.

Нагадаємо, ми розповідали, чому ІТ-спеціалісти критикували Дія City та що саме їм не подобалося у спецрежимі.