Найцікавіше на DOU

Нова посада — куди пішов працювати колишній CEO Lviv IT Cluster після корпоративного конфлікту

Дарія Подвишенна — Wed, 05 Aug 2026 17:21:22 +0300

Колишній CEO Lviv IT Cluster Степан Веселовський очолив українське представництво литовської Unmanned Defense Systems.

Згідно з даними YouControl, з 31 липня він став директором ТОВ «АНМЕНД ДІФЕНС СИСТЕМЗ УКРАЇНА». На цій посаді він змінив попереднього керівника Олега Аршинця.

До січня 2026 року Степан Веселовський був виконавчим директором Lviv IT Cluster, але після корпоративного конфлікту його звільнили.

Степан Веселовський

📌 Про конфлікт Веселовського з Lviv IT Cluster

Нагадаємо, у вересні 2025 року Веселовський без погодження з Наглядовою радою передав своєму заступнику Юрію Огоновському права на частину торговельних марок Lviv IT Cluster. Серед них — IT Arena, IT Research, IT Research Salary Report та IT Meets. У той же період Веселовський та Огоновський зареєстрували низку нових юридичних осіб.

Наглядова рада Кластера тоді звинуватила Веселовського у зловживанні повноваженнями та одноосібному розпорядженні активами спільноти.

Після відсторонення Веселовського Lviv IT Cluster тимчасово керував голова Наглядової ради Святослав Кавецький. В організації провели аудит та почали шукати нового CEO. Після кількох місяців пошуку ним став Михайло Лемак, який має досвід у медіа, креативних індустріях, громадському секторі, управлінні проєктами та державному управлінні.

📌 Про Unmanned Defense Systems

Це литовська оборонна технологічна компанія, заснована у 2023 році. Вона спеціалізується на розробці рішень для роїв безпілотників, систем ISTAR (розвідка, спостереження, цілевказання та рекогносцировка) і далекобійних баражувальних боєприпасів.

Компанію очолює Вітеніс Бузас, а серед засновників — інженери та підприємці, які працюють над безпілотними системами для країн НАТО та України.

Наприкінці 2025 року компанія відкрила українську юридичну особу ТОВ «АДС Україна» зі статутним капіталом 1 млн грн. Кінцевим бенефіціаром української компанії є Вітеніс Бузас, а до кінця липня 2026 року її очолював Олег Аршинець.

У Міноборони майже 40 відкритих ІТ-вакансій — яких спеціалістів наймають

Дарія Подвишенна — Wed, 05 Aug 2026 15:12:43 +0300

Міністерство оборони України має 39 відкритих вакансій для ІТ-фахівців. Серед них — DevOps-інженери, Data Engineer, SAP-розробники, спеціалісти з кібербезпеки, хмарної інфраструктури, аналітики даних і технічні письменники.

Вакансії можна переглянути на DOU. Частина позицій передбачає зарплату до $3000.

Більшість вакансій пов’язані з цифровізацією Сил оборони, розвитком систем SAP, аналітики даних, хмарної інфраструктури, кібербезпеки та управління ІТ-проєктами. Частина команд працює над автоматизацією обліку ресурсів у ЗСУ та розвитком цифрових сервісів Міноборони.

Ось деякі з вакансій:

Tech Lead / Deputy CTO;
Аналітик бізнес-процесів (процесний аналіз) $1600–2200;
Data Engineer — $2000–2500;
ABAP Developer (SAP S/4HANA) — $2000–3000;
SAP BASIS Administrator — $2000–3000;
Manual QA Engineer — $1500–1700;
Product/Data Analyst — $1900–2100;
BI Designer — $1600–1800;
Координатор проєкту — $1500–2000.

Практично всі вакансії передбачають роботу в офісі у Києві. Також є можливість бронювання. Нагадаємо, раніше ми розповідали, що кандидати на посади в Міноборони мають бути громадянами України, готовими до спецперевірок (зокрема допуску до держтаємниці) та обов’язкового проходження поліграфа. Додатково вимагаються навички роботи з конфіденційними даними, знання основ інфобезпеки та суворе дотримання етичних норм.

Нова рубрика про AI-інструменти, які змінюють роботу айтівця

Pasha Lysyi — Wed, 05 Aug 2026 13:00:05 +0300

Зустрічайте нову рубрику «AI шумлять» на YouTube каналі DOU, у якій ми розбираємо практичні AI-інструменти, фічі та кейси, які вже зараз змінюють щоденну роботу айтівців.

У пілотному випуску поговоримо про те, як прибрати мертвий код через Codex, чому AI-агенти стають дорожчими за розробників та як зменшити витрати на моделі до 60% завдяки стисненню контексту. Також розберемо нову embedding-модель від NVIDIA, генерацію сайту документації за 1 промпт, карту AI-архітектури, голосовий кодинг та сервіс, який шукає провальні аналоги твоєї стартап-ідеї.

Навігація:

00:00 Інтро
00:40 Авто-прибирання мертвого коду в Codex з Code Rot Cleaner
02:02 Готовий сайт з документацією за 1 промпт від Blume
02:58 Інтерактивна карта AI-агентів та архітектури проєкту з Foglamp Scan
03:33 MeiGen як Pinterest для нейрозображень і промптів
04:09 AI-агенти дорожчі за розробників: Langfuse та LiteLLM
05:12 Зменшуємо витрати на AI на 60% з pxpipe
06:23 Нова embedding-модель NVIDIA Nemotron-3 Embed для RAG
07:57 Кодинг голосом, маска від шуму та Superwhisper
09:35 ШІ-детектор провальних стартапів DejaView

«Ну який я захисник? Повоював два місяці, а тепер за компом сиджу». Java-розробник про «комплекс тилового самозванця» і службу прикордонників

Тетяна Новак — Wed, 05 Aug 2026 10:00:06 +0300

Айтівець Олександр у 25 років мобілізувався у «Фенікс». Це безпілотний підрозділ Держприкордослужби, який водночас є частиною президентського проєкту «Лінія дронів» та угруповання Сил безпілотних систем. І посідає друге місце в рейтингу ефективності.

Олександр розпочав службу як пілот ударно-розвідувального БПЛА, а після поранення на Костянтинівському напрямку долучився до створення внутрішньої IT-системи, що допомагає планувати військові операції.

Ми поговорили з Олександром світчинг у військове IT, «комплекс тилового самозванця» і стереотипи про прикордонників.

Як я сподівався на IT-посаду, а опинився в лавах прикордонників

У 2021 році я закінчив магістратуру за спеціальністю «комп’ютерні науки» в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця, з п’ятого курсу працював Java-розробником в EPAM.

Вирішив, що коли досягну віку мобілізації, ховатись не буду. Заздалегідь місце у війську собі не шукав, чомусь був упевнений, що з моїм досвідом мене будь-де радо візьмуть на IT-посаду. Це було, звісно, трохи наївно.

У 2024 році, за місяць до свого двадцятип’ятиріччя, я отримав повістку і вже на ранок після дня народження прибув у ТЦК. Пройшов ВЛК, де мене визнали придатним до служби у небойових підрозділах через проблеми зі спиною — сколіоз, а також остеохондроз шийного, грудного і поперекового відділів хребта.

Сказали, що наразі у війську я не потрібен, і відпустили додому

А в грудні 2024 року я випадково дізнався, що на пошті мене чекає нова, вже протермінована повістка — вона прийшла за моєю старою адресою в студентському гуртожитку. Я знов поїхав в ТЦК, сплатив штраф і пройшов ВЛК, яке цього разу визнало мене повністю придатним. Сперечатись не став — дещо через свою нерішучість, а дещо через докори сумління. З дитинства я на аматорському рівні займався спортом: ганяв у баскетбол, волейбол, футбол, навіть брав участь у регіональних змаганнях. Хвора спина цьому не заважала. Тож коли мене скерували у бойову бригаду, я змирився. Втім там від мене одразу відмовились і повернули в навчальний центр.

В лютому 2025 року я завершив БЗВП і на подальшому розподіленні познайомився з представником «Фенікса». Він шукав операторів БПЛА: незадовго до того «Фенікс» як один з найефективніших безпілотних підрозділів приєднався до президентського проєкту «Лінія дронів». Про дрони я нічого не знав, але вже так втомився від невизначеності, що наполегливо попросив мене взяти.

Прозрів аж тоді, коли розірвався артилерійський снаряд

На спеціалізованому курсі «Фенікса» для операторів БПЛА мене всього за місяць навчили літати на дроні, споряджати скиди і проводити аеророзвідку. Нові скіли я опанував напрочуд легко, особливо орієнтування на місцевості — можливо, тому, що свого часу захоплювався географією і мені навіть радили вступати на геодезиста. Обравши врешті IT, я й гадки не мав, що ті знання колись мені стануть у нагоді. Життя вміє дивувати.

Після навчання мене призначили на посаду інспектора прикордонної служби 2-ї категорії (оператора безпілотних авіаційних комплексів) і відправили на один з найважчих напрямків — Костянтинівський, де «Фенікс» тримає оборону від січня 2024 року й донині.

Вперше на бойову позицію я вирушив без страху, ще не усвідомлюючи, що на мене чекає

Прозрів аж тоді, коли в декількох сотнях метрів попереду нашого пікапу впав і розірвався артилерійський снаряд. Якби ми їхали трохи швидше — мене і всього екіпажу вже б не було серед живих. Розуміння цього факту прийшло пізніше, а в той момент я дізнався, що таке бойовий адреналін. Щойно ми зупинились, я схопив важелезний генератор і, не розбираючи дороги, побіг в посадку з космічною швидкістю. Вже на місці, в умовно безпечному бліндажі, досвідчені побратими мене «заспокоїли», що в таких умовах доведеться працювати постійно, але до цього неминуче звикаєш.

В той виїзд пульт від дрона мені не довірили, я тільки спостерігав, як літають інші. Втім війна змушує вчитись неймовірно швидко, і невдовзі я вже сам заводив на позиції новачків, керуючи як ударними, так і розвідувальними екіпажами. Так тривало два місяці, доки поруч з нашим бліндажем не гепнулось щось важке і дуже неприємне.

У той день я відпочивав після нічної зміни. Мене розбудив побратим, який мав ось-ось розпочати денну аеророзвідку. Сказав, що неподалік щось підозріло голосно бахкає і піднімати зараз дрон, мабуть, не варто. Таке бувало й раніше, тож я порадив йому трохи почекати, поки стане спокійно.

Заплющив очі і подумав, як же заважає спати світло. Наступної миті світло згасло. Бліндаж був у диму.

Я закричав: «Тікаймо!»

Ми вискочили з бліндажа і побігли в сусідній, на щастя, до нього було близько 200 метрів. Коли адреналін відпустив, побачили, що в нас подерта одежа, а шкіра вкрита численними дивними саднами. Поки чекали на евакуацію, жартували, що схожі не на «нормальних» поранених військових, а на дітлахів, які невдало покатались на велосипедах.

На стабілізаційному пункті зʼясувалось, що нас посікло осколками. Тобто щось (ми досі не знаємо, що саме) прилетіло зовсім поруч, і вибухова хвиля увірвалась в бліндаж. Мені діагностували вибухову травму, множинні точкові вогнепальні осколкові сліпі поранення м’яких тканин обох стегон і попереку. Я постраждав менше, бо був загорнутий в спальник. Двом побратимам, які були зі мною, посікло ще й тулуб і руки.

Три тижні я був у шпиталі, на три дні з’їздив додому і повернувся на службу. Думав, що трохи відпочину і заступлю на бойові. Аж раптом дізнався, що в новостворений аналітичний відділ «Фенікса» шукають айтівця. Про всяк випадок подав резюме, а вже наступного дня мене викликали на співбесіду і подали на переведення.

Закриваю гештальт роботи в IT-офісі

У червні 2025 року «Фенікс», як і всі підрозділи-учасники «Лінії дронів», автоматично приєднали до угруповання Сил безпілотних систем. Треба було терміново привести до ладу звітність, яка на той момент існувала у вигляді таблиць в Excel та Google Sheets. На старті роботи нас було лише троє: я, дата-аналітик і керівник відділу — в IT-стартапі його посада б називалась Product Owner.

Сказати, що завдань було багато — це не сказати нічого. Одного разу до мене зайшов керівник, побачив, як я з насупленим обличчям розгрібаю черговий завал, сказав: «Ти такий суворий, ну прямо Старший Майор». Так в мене з’явився позивний. Це в нас внутрішній прикол тепер.

Коли приходить новенький, йому говорять: «З тобою хоче познайомитись Старший Майор»

Люди напружуються: «Як це — „старший“ майор? Це хто? Що йому від мене треба?». Потім бачать мене — без форми, невиспаного, зі скуйовдженим волоссям. Сміються. Я, до речі, не тільки не майор — в мене взагалі офіцерського звання немає.

Впродовж місяця я був єдиним розробником, потім в мене зʼявився напарник. Він забрав на себе фронтенд, а я зосередився на бекенді. Вдвох ми все одно не справлялись, і командування нам дозволило шукати «підкріплення» на джоб-бордах. Ми самі прописували і публікували вакансії, проводили співбесіди. Набрали близько десяти людей з досвідом від одного до двадцяти років.

У результаті менш ніж за рік ми фактично з нуля створили внутрішню ІТ-систему підрозділу. Це вже не просто інструмент для звітності, а розгалужена екосистема з централізованою базою даних, веб- та мобільними застосунками, інструментами аналітики.

Щодня через внутрішню ІТ-систему проходить інформація про 800–1000 бойових місій БПЛА, НРК і РЕБ

Окрім команди розробки, де я продовжую працювати, з’явилась окрема команда для оброблення даних. І роботи в них, на щастя, вистачає.

Якщо торік наш підрозділ знищив трошки більше як 24 тисячі цілей живої сили і техніки, то від початку 2026 року вже маємо понад 31 тисячу підтверджених уражень. Внутрішній рекорд — мінус 109 окупантів за день. Приємно знати, що я теж причетний до таких результатів. Щодня я дивлюсь оновлення статистики і радію, як дитина.

До війни я працював тільки віддалено, тож зараз, можна сказати, закриваю гештальт роботи в IT-офісі. Шикувань та чергувань немає, ввечері всі йдуть «додому» на зйомне житло, дрескод відсутній — навіть не пам’ятаю, коли надягав форму.

За пілотуванням не сумую, бо нарешті займаюсь улюбленою справою. Але часто згадую Костянтинівку, де проводив вихідні між бойовими виїздами. Ще навесні 2025 року в місті вирувало життя, люди гуляли вулицями і так щиро сподівались на краще, що я й сам майже вірив, що війна сюди не дійде. Костянтинівка була моїм оазисом спокою, а росіяни його знищили і перетворили на руїни. Це важко прийняти.

Якщо ти ще й прикордонник — то, мабуть, і війни не бачив

Коли мені дякують за захист, у мене двоякі відчуття. Приємно, але водночас і трохи ніяково. Ну який я захисник? Так, повоював два місяці, а тепер за компом сиджу. Доводиться щоразу собі нагадувати, що моя робота була і є важливою. І розумію, що мій комплекс виник не на порожньому місці.

Це загальне упередження: якщо ти не в окопі, то ніби й несправжній військовий

А якщо ти ще й прикордонник — то, мабуть, і війни не бачив, охороняв контрольні пости на Закарпатті. Тим часом прикордонники з «Фенікса» прямо зараз воюють на Лиманському, Костянтинівському, Гуляйпільському та Добропільському напрямках.

І це лише один з понад 30 бойових підрозділів ДПСУ.

Іронічно, що знецінення тиловиків (уявних і реальних) дивним чином співіснує разом зі стигматизацією військових, що повернулись з передку. Мовляв, всі вони незворотно травмовані, а значить — агресивні і неадекватні. По-перше, це шкідливе узагальнення. По-друге, навіть якщо людина дійсно має важкий ПТСР — це не її провина. Нам потрібно якнайбільше програм з реабілітації.

Для мене є прикладом спортивна ветеранська ініціатива «Вільні Воїни», яку заснував в Одесі мій друг Арсен Рябошапко разом з побратимом Іллею Пилипенком. Там ветерани грають в гольф і баскетбол, займаються плаванням і стрільбою з лука, спілкуються, повертають собі смак життя. Після війни я б хотів долучитись до подібної спільноти.

Особисто мене військовий досвід загартував. Я подорослішав, навчився ухвалювати рішення, брати відповідальність і цінувати людей поруч. Нарешті освідчився коханій дівчині і з нетерпінням чекаю, коли вона стане моєю дружиною. Став сміливим і впевненим: все можна змінити, доки ти живий.

Vimeo закриває офісний простір у Києві

Yaroslav Zhakhalov — Tue, 04 Aug 2026 20:12:14 +0300

Відеоплатформа Vimeo закриває один із своїх офісних просторів.

Про це у Facebook розповіла директорка Vimeo Ukraine Technologies Юлія Півень. Вона підтвердила DOU, що йдеться про офісний простір компанії в Києві.

Що відомо

За словами Півень, українська команда продовжує працювати, а офіс компанії в Запоріжжі залишається. У компанії назвали закриття одного з офісних просторів звичайним робочим процесом. Причину такого рішення директорка не уточнила.

Нагадаємо, у травні 2025 року Півень розповідала DOU, що в українському підрозділі Vimeo працює менш як 100 фахівців. До повномасштабного вторгнення компанія планувала розширити команду до понад 250 людей, однак через війну перерозподілила частину запланованого навантаження між іншими країнами.

Тоді директорка зазначала, що Vimeo не ставила за мету зменшити або закрити український підрозділ. За її словами, тодішній CEO компанії також підтверджував готовність підтримувати українську команду.

У вересні 2025 року стало відомо, що італійська технологічна компанія Bending Spoons купує Vimeo за $1,38 млрд. Незадовго до оголошення угоди Vimeo скоротила майже 10% працівників, однак тоді було невідомо, чи зачепили зміни українську команду.