Найцікавіше на DOU

Які ІТ-спеціальності найбільше втратили вакансій у 2026 році

Редакція DOU — Wed, 04 Nov 2026 10:44:27 +0200

Загалом вакансій на ринку за рік побільшало на 6% (з 65,7 тис. до майже 70 тис. на DOU), але в класичній розробці цифри помітно просіли. Найбільше падіння — у вебі та мобайлі.

Найбільше втратив Front End: мінус 1313 пропозицій за рік (-45%). Помітно просів і бекенд: PHP — мінус 690 вакансій (-40%), Node.js — мінус 579 вакансій (-26%), Python — мінус 271 вакансія (-14%), .NET — мінус 238 вакансій (-15%).

Також менше шукають QA (-340 вакансій) та дизайнерів (-316).

У мобільній розробці спад по всіх стеках: iOS/macOS знизився на 52% (з 486 до 231), Flutter — на 44% (з 260 до 145), Android — на 39% (з 415 до 253), React Native — на 36% (з 389 до 249).

Зростання натомість відбулося в категоріях: «Військова справа» — +2 690 вакансій (+268%), Hardware — +1529 (+135%), а Embedded — +672 (+84%).

Порівняння кількості вакансій на jobs.dou.ua у січні-жовтні 2025 та 2026 роках

Роботи менше, кандидатів більше | Хто виграє від змін в IT — Що по IT #29

Olena Rudenko — Wed, 04 Nov 2026 10:00:07 +0200

Вакансій в IT стає менше, кандидатів — більше, а конкуренція за роботу продовжує зростати. Водночас DefTech активно наймає, змінюється портрет українського айтівця, а зарплатні очікування чоловіків і жінок досі відрізняються.

У новому випуску «Що по ІТ-ринку» розбираємо, що відбувається з українським IT-ринком у 2026 році, кому зараз простіше знайти роботу та які спеціальності мають найбільше шансів.

Серед найцікавішого цього разу:

🔶 Чому вакансій стає менше та які спеціальності просідають найсильніше.
🔶 Де найбільша конкуренція за роботу та скільки відгуків отримують вакансії.
🔶 Які навички шукають роботодавці та чого бракує кандидатам.
🔶 Чому DefTech продовжує зростати та яких фахівців шукають в оборонці.
🔶 Як змінився портрет українського айтівця: досвід, фінанси та пошук роботи.
🔶 Що відбувається з бронюванням айтівців.
🔶 Чому зарплатні очікування чоловіків і жінок відрізняються.

🐱 Ведуча — Оленка Руденко, Data Analyst в Djinni.co.

Навігація:

00:00 Intro
00:32 Підсумок 3-го кварталу
01:23 Частка категорій серед вакансій онлайн
01:44 Відгуки на одну вакансію
02:35 Про навички кандидатів
03:14 Кількість deftech-вакансій
04:05 Портрет айтівця
04:56 Фінансове становище айтівців
05:41 Про еміграцію
05:57 Бронювання чоловіків
06:30 Про зарплати
07:32 Outro

Україні потрібно щонайменше 100 супутників для власної мережі зв’язку. У HIMERA розповіли про вартість і терміни

Дарія Подвишенна — Tue, 03 Nov 2026 21:50:04 +0200

Для створення української супутникової мережі OBRIA, яка забезпечуватиме безперервний зв’язок на всій території країни, знадобиться щонайменше 100 супутників. Повноцінне розгортання системи може зайняти один-два роки.

Про це розповів співзасновник і CEO HIMERA Міша Рудомінський в інтерв’ю виданню «Оборонка».

OBRIA — проєкт незалежної української супутникової мережі зв’язку, над яким працює консорціум приватних компаній, зокрема українська HIMERA та данська GomSpace.

За словами Рудомінського, для базового безперервного зв’язку на всій території України знадобиться щонайменше 100 супутників. Кожен серійний апарат важитиме близько 250 кг.

Мережу створюють насамперед для потреб української армії, уряду та інших державних інституцій. Вона має забезпечувати високошвидкісний зв’язок, зокрема передачу відео з мінімальною затримкою та роботу терміналів під час руху.

«Ми підтримуватимемо повноцінний високошвидкісний зв’язок. Чи буде він настільки швидким, як Starlink, — ще належить дізнатися. Але ми закладаємо можливість трансляції відео з мінімальною затримкою та роботу терміналів на рухомому транспорті», — пояснив Рудомінський.

Скільки коштуватиме проєкт

Перший етап OBRIA профінансували самі учасники консорціуму. Державні кошти для цього не залучали.

«Перший етап цього проєкту повністю фінансувався учасниками консорціуму: це HIMERA, GomSpace та інші приватні компанії, які будуть представлені згодом. Жодні державні гроші не залучалися», — розповів співзасновник HIMERA.

За його оцінкою, подальший розвиток мережі може потребувати десятків або сотень мільйонів євро, а в перспективі — мільярдів.

За сприятливих умов повноцінне розгортання OBRIA може зайняти один-два роки. Водночас Рудомінський зазначив, що на терміни можуть вплинути технологічні, виробничі, логістичні та операційні ризики.

Про супутникову мережу OBRIA

Нагадаємо, 1 жовтня 2026 року HIMERA спільно з GomSpace запустила тестовий супутник OBRIA NANO у межах місії SpaceX Transporter-18.

Він важить 10 кг і вже перебуває на орбіті, де проходить технічні випробування. Його завдання — перевірити технології, які згодом використовуватимуть для створення повноцінної супутникової мережі. У перспективі компанії також планують налагодити виробництво супутників і наземних терміналів в Україні.

OBRIA має зменшити залежність України від іноземних постачальників супутникового зв’язку та доповнити можливості європейських супутникових систем. Керуватиме мережею український оператор.

Розробники «Повітряної тривоги» пояснили, як стався злам і чи є загроза для користувачів

Дарія Подвишенна — Tue, 03 Nov 2026 21:05:42 +0200

1 листопада у роботі застосунку «Повітряна тривога» стався збій, через який українці отримували фейкові повідомлення про радіаційну небезпеку, хімічну атаку та вуличні бої. Розробники пояснили, як зловмисники зламали застосунок і як відновлювали його роботу.

У соцмережах вони розповіли, що хакери отримали доступ не до самого застосунку, а до системи, через яку оператори надсилають сповіщення.

Нагадаємо, «Повітряну тривогу» створили компанії Ajax Systems і Stfalcon на волонтерських засадах за підтримки Мінцифри. Застосунок працює з 2022 року.

📌 Як зловмисники отримали доступ до сповіщень

Розробники пояснили, що «Повітряна тривога» — це система оповіщення, яка включає інтерфейс оператора, мобільні застосунки, мапу тривог та API, через який інші сервіси отримують інформацію.

Повідомлення про небезпеку в систему вносять оператори цивільного захисту або відповідальні за оповіщення в громадах. Після цього інформація з’являється в застосунку та передається іншим системам, зокрема картам тривог, гучномовцям у торгових центрах і вуличним сиренам.

«Відбувся несанкціонований доступ до інтерфейсу оператора (не в застосунок для кінцевих споживачів). Внаслідок цього в систему надійшли сповіщення про неіснуючі тривоги. Це призвело до того, що користувачі отримали повідомлення про фейкову радіаційну небезпеку, хімічну атаку та вуличні бої, а також кастомні оповіщення з текстом російською та посиланням на сторонній Telegram-канал. Через безпекові застереження і чутливість теми ми не розкриваємо всі деталі інциденту», — зазначають розробники.

📌 Як відновлювали роботу застосунку

Після інциденту Ajax Systems і Stfalcon разом із профільними службами та міністерствами тимчасово призупинили роботу інтерфейсу оператора й серверної частини застосунку.

За словами розробників, протягом двох годин вони провели перевірки, усунули причини інциденту та відновили основні функції. Зокрема, знову запрацювали push-сповіщення про тривоги та інформація про різні рівні небезпеки.

Наразі команди продовжують аудит безпеки системи та працюють над відновленням відображення цілей на карті.

📌 Чи є загроза для користувачів

Розробники запевняють, що злам не становить загрози для телефонів користувачів. За їхніми словами, застосунок не зберігає й не передає дані користувачів і не має доступу до важливих функцій смартфона.

У компаніях також спростували інформацію про витік даних, зламані акаунти та телефони користувачів, а також про наявність шкідливих файлів у застосунку.

Тим, хто видалив «Повітряну тривогу» після інциденту, розробники радять встановити її знову через App Store або Google Play.

Знайти могилу онлайн. Двоє братів за допомогою ШІ розробили платформу для пошуку поховань

Наталія Черкашенко — Tue, 03 Nov 2026 18:24:43 +0200

Двоє братів — ветеран російсько-української війни Олег Лехуш та IT-фахівець Роман Паращак — розробили MemoriaMap, сервіс для пошуку поховань онлайн. За його допомогою в Дрогобицькій громаді на Львівщині оцифрували всі 55 кладовищ у 32 населених пунктах. Це 109 гектарів території та близько 70 тисяч фотографій поховань із GPS-координатами. Знайти могилу можна за прізвищем або на карті.

Про те, як ШІ на 75% пришвидшив створення платформи, як використовували дрони для оцифровування та про власні алгоритми обробки даних брати розповіли DOU.

Як працює цифровий реєстр

За словами розробника проекту Романа Паращака у MemoriaMap можна шукати поховання за прізвищем або на карті. На сторінці кожного поховання є фотографія пам’ятника, дані про людину, GPS-координати та маршрут до могили. Користуватися пошуком можна безкоштовно й без реєстрації.

«У нас є два типи користувачів. Перший — працівники адміністрації Дрогобицької громади. Інший — користувачі, які заходять до нас на сайт. Ті, хто заходять до нас на сайт можуть знайти своїх рідних, знайомих. Також користувач може завантажити фотографії, яких немає. Кожне кладовище має аналітику. Вона рахує довгожителів, смерті за десятиліттями. Також статистика по якості могили. Наприклад, могили, що потребують догляду», — розповів Роман Паращак.

Скриншот із сервісу MemoriaMap

Якщо створити акаунт, можна зберігати поховання, додавати відсутні фотографії та пропонувати виправлення в записах. Користувачі можуть повідомити про помилку в записі. Наприклад, якщо неправильно вказане ім’я, дата або місце поховання, система передає пропозицію адміністратору громади. Він перевіряє її та вирішує, чи вносити зміни.

«У нас є фіча, коли будь-хто може прийти і сказати: ось тут помилка на пам’ятнику, я би хотів запропонувати виправлення. Наша система читає ці запити, перевіряє їх, категоризує і створює запит на перегляд адміністратору конкретної громади. А він уже приймає або відхиляє запропоновані зміни», — розповідає Роман.

Як залучали дрони та ШІ

Роботи тривали від кінця 2025-го до літа 2026 року. Спочатку над кожним кладовищем проводили аерофотозйомку за допомогою дронів. На основі отриманих знімків створили ортофотоплани, позначили межі територій і сектори. Потім ряд за рядом сфотографували надгробки. Загалом зробили близько 70 тисяч фотографій із GPS-координатами.

«Ми кожну фотографію опрацьовуємо окремо за допомогою AI, витягуємо координати й метадані. Також застосовуємо алгоритми, щоб нормалізувати GPS-координати, бо буває, що точність не дуже хороша. Ми бачимо такі аномалії й можемо їх відстежувати та впорядковувати», — пояснює Роман.

Фото кладовища із дрона

Штучний інтелект допомагав і під час розробки самої платформи. Над проєктом працювали лише двоє братів. За словами Романа, без ШІ для цього довелося б залучити команду приблизно з десяти людей.

«Я б сказав, що те, що в нас є на сьогодні, мені довелося б робити до півроку часу, може, трохи менше. Дуже багато зроблено в адміністративній частині. Штучний інтелект нас дуже сильно пришвидшив», — каже Роман.

Натомість із залученням ШІ платформу створили за півтора місяці. Система також визначає стан могил, тип хреста, релігійні та військові символи, наявність портретів. Ці дані допомагають формувати аналітику для громад.

Які функції планують додати

Один із наступних напрямів — генеалогія. Команда вже має досвід пошуку родинних зв’язків за допомогою зібраних даних та AI. У майбутньому цей інструмент планують зробити доступним для користувачів у вигляді окремої функції з можливістю створювати родинні дерева.

«Додаємо функції прямо в режимі онлайн. Наприклад, сьогодні вийшли оновлення. Люди попросили, що вони хочуть зберігати поховання своїх рідних. Буде генеалогія обов’язково. Буде родинне дерево», — розповідає Олег Лехуш.

Скриншот прототипу застосунку, перед розробкою функціоналу

У подальшому команда хоче масштабувати MemoriaMap і співпрацювати з іншими громадами. Водночас конкретних термінів запуску в нових населених пунктах Олег поки не називає.