Найцікавіше на DOU

Uklon тестує дистанційне керування авто в аеропорту «Бориспіль». У планах — повністю автономні машини

Yaroslav Zhakhalov — Wed, 27 May 2026 16:00:23 +0300

Uklon розпочав перше в Україні пілотне тестування remote driving — технології, яка дозволяє водію керувати машиною віддалено через спеціальну станцію. Проєкт реалізують разом з міжнародним аеропортом «Бориспіль». На його території створили тестовий майданчик для випробувань.

Про це DOU розповідає з місця події.

CEO Uklon Сергій Гришков сказав, що дистанційне керування — це перший крок до ширшого тестування автономного транспорту в Україні.

CTO Uklon Олександр Чумак на презентації remote driving, фото редакції DOU

📌 Що відомо

Мета пілотного проєкту — перевірити, як дистанційно керовані авто працюють у різних умовах, зрозуміти обмеження технології та почати діалог з державою щодо правил для автономного транспорту й роботаксі.

«Зараз в більше ніж двадцяти містах світу працює ця технологія, але ще близько п’ятдесяти країн працюють над формуванням законодавчої рамки», — каже Гришков.

CTO Uklon Олександр Чумак пояснив, що технологія не є розробкою компанії, а результатом партнерства з технологічним провайдером. Постачальником технології стала естонська компанія Elmo, яку Uklon інтегрував у свою екосистему.

За словами Чумака, над проєктом працювала команда приблизно з 15 людей, ситуативно залучали до 20. Безпосередньо технічною інтеграцією remote driving в авто, налаштуванням зв’язку і тестами займалися близько п’яти спеціалістів.

Зараз у експерименті використовують два автомобілі. Команда вже провела понад 40 годин тестів. За словами Чумака, за цей час не було жодної ДТП чи критичних пошкоджень. До тестування залучили водіїв-партнерів Uklon.

📌 Як це працює

Водій керує автомобілем не з салону, а через спеціальну станцію. Для цього використовують програмне забезпечення, камери, датчики, лідар, мобільний зв’язок і Starlink.

Представник Elmo пояснив, що компанія додає в авто «мозок» і комунікаційний модуль. Система може працювати через різні мережі й сама обирати найкращий відеопотік для водія на станції. За його словами, затримка становить приблизно 50–150 мілісекунд.

У Uklon кажуть, що під час тестів використовують кілька каналів одночасно — зокрема LTE Kyivstar і Starlink. CTO Uklon Олександр Чумак зазначив, що в Україні через війну та вплив РЕБ мобільний зв’язок може бути нестабільним, тому кілька каналів потрібні для зниження ризиків.

Якщо зв’язок зникає або затримка стає занадто великою — приблизно понад 200–300 мілісекунд, — автомобіль переходить у режим безпечної зупинки.

Окремо в авто працюють сканер і лідар. Вони виконують роль блоку безпеки. Якщо система бачить перешкоди перед автомобілем, допомагає зупинити машину.

За словами Чумака, аеропорт «Бориспіль» підходить для таких випробувань, бо на його території є різні типи дорожньої інфраструктури: естакади, мости, розв’язки, паркінги, підйоми, перехрестя і складні повороти.

📌 Що далі

За словами Олександра Чумака, для тестування нової технології потрібно кілька місяців. Але вихід за межі «Борисполя» залежить від регуляторних змін.

За його словами, для запуску повноцінного роботизованого таксі потрібні дозволи на використання технологій автономного керування рівнів L3/L4 в Україні. Якщо така регуляція з’явиться, пілотний проєкт для автономних авто можна буде підготувати приблизно за два-три місяці. Для цього потрібно визначити геозону, оновити картографію і навчити моделі працювати в конкретних умовах.

Як пояснив DOU юрист Іван Щеглаков, на сьогодні в українському законодавстві питання роботаксі ніяк не врегульовано.

«В ПДР прямо не написано, що „Водій обов’язково повинен фізично сидіти за кермом“, але з тлумачення самого змісту ПДР випливає, що водій повинен бути в машині», — каже Іван.

Т.в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков сказав, що Мінцифри зацікавлене в роботизованих технологіях і що вони прагнуть допомогти вивести пілот за межі «Борисполя». Він додав, що для цього потрібно працювати разом з МВС, Мінекономіки та іншими відомствами. Це дасть змогу дозволити легально проводити подібні експерименти.

Представник Elmo каже, що технологія компанії дозволена для використання на дорогах Естонії з 2022 року. Такі авто працювали у двох містах Естонії без обмеження за зонами, а згодом дозвіл надала Фінляндія.

DOU Ревізор у KPMG: панорама Києва, фруктові середи та переговорки-трансформери

Diana Yefymenko — Wed, 27 May 2026 13:00:05 +0300

У новому випуску DOU Ревізор ми завітали до київського офісу KPMG.

KPMG — це міжнародна мережа незалежних фірм, що надають аудиторські, податкові та консультаційні послуги. Офіси компанії повністю автономні: у Києві та Львові вони забезпечені безперебійним інтернетом, електропостачанням, а також запасами води та їжі.

Ходімо подивимося, як живеться спеціалістам компанії! 🙂

🏙️ Розташування

Офіс компанії розташований у бізнес-центрі Senator — це про «дорого-багато», але без крінжу. Клас «А», Печерськ, вулиця Князів Острозьких — фактично центр ділового життя Києва.

Будівля тут з 2013 року, але виглядає так, ніби її щойно відкрили: все акуратно, презентабельно і без відчуття «втомленого офісу».

Дістатися сюди легко: хоч машиною, хоч громадським транспортом. Поруч одразу три станції метро — «Печерська», «Арсенальна» і «Кловська», тож варіант «застряг у трафіку — не прийшов» не працює.

☕ Офісний побут

Офіс розміщений на 16-му поверсі БЦ. На вході вас зустрічає яскрава вивіска KPMG і стильне дзеркало, в якому співробітники люблять робити спільні фото (навіть у формі з відгуками про офіс нам про це писали).

З вікон краєвид на Києво-Печерську лавру та Батьківщину-мати як нагадування про силу, історію і контекст, у якому працюємо щодня.

Більшість переговорних і конференц-кімнат тут — трансформери: завдяки рухомим стінам вони легко змінюють розмір і формат. Сьогодні — камерна зустріч, завтра — великий івент.

В офісі є інклюзивний туалет і душова, компанія активно розвиває напрям Inclusion, Diversity & Equity (IDE).

В офісі KPMG є простора спільна кухня — це один з головних хабів для неформального спілкування та перерв між роботою.

Тут працівники можуть пити чай, каву чи інші напої, перекусити або пообідати.

В офісах Києва та Львова діє приємна традиція — «Фруктові середи», коли щотижня колег частують сезонними фруктами.

🖥️ Робочий простір

Офіс компанії поєднує відкритий робочий простір (опенспейс), зону коворкінгу та окрему клієнтську зону із зовнішніми переговорними кімнатами, яка органічно межує з коворкінгом. Такий формат зручний для роботи команди, а також зустрічей з партнерами і клієнтами.

Загальна площа офісів становить:
— у Києві — 1887 м² і 244 робочі місця;
— у Львові — 239,9 м² і 56 робочих місць.

Нові працівники отримують усе необхідне для комфортного старту в компанії.

Під час онбордингу їм надають ноутбук Lenovo і периферійні пристрої, а за запитом — монітор.

Окрім техніки, кожен новачок отримує welcome box і сумку для ноута.

В офісі існує особлива традиція: співробітники самі обирають назви для переговорних кімнат шляхом голосування. Це не лише додає простору індивідуальності, а й формує відчуття причетності команди до середовища, в якому вона працює.

Наразі переговорні кімнати в клієнтській зоні названі на честь знакових локацій Києва — «Лавра», «Софія», «Хрещатик».

Менші переговорні кімнати отримали назви історико-географічних регіонів України: Галичина, Волинь, Буковина, Полісся, Сіверщина, Бессарабія, Таврія, Наддніпрянщина, Слобожанщина.

Такий підхід не лише створює впізнавану айдентику простору, а й підкреслює зв’язок компанії з українською культурою та різноманіттям регіонів.

💟 Welcome Pack

Ну а тепер до мерчу, у welcome box входить: брендовані шопер, ручка, блокнот, стікери та чашка.

Інші види мерчу розігруються на корпоративних заходах компанії, або даруються за потреби на зовнішні лекції від компанії.

А саме брендовані: худі, спортивні футболки, шкарпетки, чохли для ноутбука, рюкзаки, термочашки, пляшки для води, павербанки.

Компанія додатково підтримує співробітників у складних життєвих обставинах: фінансова допомога колегам з інвалідністю, компенсація пошкодженого житла та тимчасове розміщення у разі потреби.

Окремий фокус — розвиток команди. Працівники мають доступ до локальних і міжнародних тренінгів, професійних сертифікацій і навчальних платформ (Pluralsight, LinkedIn Learning, Culture Wizard, EBA), а також регулярних освітніх вебінарів про психологічну стійкість і добробут.

🤌 Корпоративні цінності

Компанія активно розвиває корпоративну культуру та підтримує залученість співробітників.

Проводять щопіврічні зустрічі з презентаціями результатів і благодійними ініціативами, концерти, тематичні події та неформальні активності (дні піци, суші, культурні заходи).

Окрема увага — підтримці колег ВПО. Створюють комфортні умови адаптації та проводять вебінари, зокрема про життя після переселення.

Компанія розвиває напрям Inclusion, Diversity & Equity, порушуючи важливі соціальні теми через освітні вебінари.

Також діють спільноти за інтересами: книжкова, бігова, жіноча, екоспільнота. Є волонтерські ініціативи.

🚗 Парковка та сховище

Паркінг від бізнес-центру — платний.

На підземному паркінгу облаштоване укриття для всіх колег і гостей БЦ:
— є сидіння;
— столи для роботи;
— розетки;
— кулер з водою.

🖤 Волонтерство

За 2024–2025 роки компанія реалізувала низку важливих волонтерських ініціатив, спрямованих на підтримку військових, ветеранів і медичної інфраструктури.

Загалом було:

зібрано та спрямовано 1 128 500 грн на потреби ЗСУ та рятувальників;
проведено два масштабних благодійних збори;
організовано 187 безкоштовних психологічних консультацій для ветеранів і їхніх родин;
забезпечено навчання за програмою БПЛА для 140 військовослужбовців;
підтримано встановлення двох функціональних протезів для пораненого військового.

❓ DOU Ревізор запитує

Ми провели анонімне опитування серед київської команди KPMG. Ми попросили їх оцінити за п’ятибальною шкалою розміщення офісу, робочий графік і задоволеність простором.

Найвищі оцінки здобули графік роботи та можливість віддаленої роботи. А найнижчу оцінку отримала офісна парковка.

За традицією ми поспілкувалися зі спеціалістами особисто про офісне життя. Ось що нам розповіли:

Ольга Кононова Менеджерка відділу IT Assurance

«В нашому офісі багато простору й світла, завжди є з ким випити кави, посміятися та обговорити робочі питання. Найменше ж подобаються повітряні тривоги, через які доводиться залишати затишне місце й спускатися в укриття. Втім, величезний плюс у тому, що укриття добре облаштоване — там є де сісти, є пуфи та вода, тому навіть взимку було відносно комфортно».

Катерина Степанчук Супервайзерка відділу IT Assurance

«В офісі немає проблем із шумом, завжди можна знайти комфортне місце для роботи, є круті можливості для неформального спілкування, як-от п’ятничний Pizza Day. Оскільки я дуже люблю офісне життя, мені важко виділити мінуси — насправді мені тут подобається абсолютно все».

Марія Клепакова Старша менеджерка групи податкового консультування

«Мені найбільше подобається приходити в офіс зранку, щоб спостерігати у вікно, як сонце освітлює Київ, а ввечері — насолоджуватися неймовірними заходами сонця. Я не можу сказати, що мені щось не подобається, але завжди є простір для покращення. Наприклад, я б хотіла, щоб в офісі зʼявилися столи з регулюванням висоти, щоб мати змогу більше рухатися протягом робочого дня. Великим плюсом є зручна парковка, адже в центрі міста з цим завжди виникають проблеми».

Ну що, ми поїхали далі... А якщо ви хочете, щоб DOU Ревізор завітав до вас, пишіть нам на пошту: revisor@dou.ua.

«Інші люди вже давним-давно працюють, а цей досі вчиться». Сергій Немчинський про конкуренцію серед джуніорів і несправжній ШІ

Grigorii Pyrlik — Wed, 27 May 2026 10:00:06 +0300

Багаторічний автор колонок на DOU Сергій Немчинський за тридцять років карʼєри в IT був у ролі тимліда, техліда й засновника кількох компаній. Нині він — фаундер і CEO школи IT-професій FoxmindEd.

Ми поспілкувалися із Сергієм про зміну вимог до джуніорів, пастку «трьох місяців» і те, як отримати перший офер. А також, чому справжнього штучного інтелекту немає, що варто знати про тимлідів і хто не піде працювати в мілтех.

Джуніори, чекаємо на вас у зарплатній анкеті. Заповнюйте, подивимося, як реально виглядає ринок для початківців.

«Ви не навчитеся самостійно». Як змінились вимоги до початківців

— З огляду на ваш досвід, яка нині ситуація з джунами на ринку праці?

Вимоги до IT-фахівців відчутно змінилися, і, звісно, найбільше це вплинуло на новачків. Раніше джун або навіть Trainee приходив на роботу, повільно (бо інакше не міг) виконував якесь завдання і віддавав на ревʼю старшим товаришам. Це було нормально, тому що старші товариші витрачали 10 хвилин раз на два дні, щоб перевірити, що колега натворив. Це не вимагало багато ресурсу, тому компанія, яка брала джуна, майже не страждала.

Але зараз за допомогою AI той самий недосвідчений розробник може кривими ручками випускати газільйони рядків коду і влаштовувати DDoS, завалювати старших товаришів неякісним кодом і паралізувати роботу відділу.

Тому, якщо раніше зі скрипом брали навіть не дуже досвідчених, зараз до цього ставляться дуже прискіпливо.

Ситуація, коли є 500–700 охочих на місце і жодну людину не взяли, цілком типова

Галузь подорослішала, і компанії хочуть платити гроші за вміння, а не витрачати час на навчання «під себе». Бо жодна людина не задовольняє вимоги. Головною вимогою до новачка зараз є вміння працювати з інструментами AI. Тобто не просто писати промпти, а видавати за їхньої допомоги production-ready код.

Це не значить, що новачків не беруть. Якщо новачок володіє інструментами штучного інтелекту і здає нормальний код, він знайде роботу. Але якщо людина випустилась із не дуже якісних курсів або навчалася самостійно, нічого не розуміє, то, найімовірніше, роботи не знайде.

Я кільканадцять років веду YouTube-канал і постійно наголошував: «Так, можна самостійно вчитися, це буде довше, дорожче, але ви все одно зможете». Зараз я кажу: «Фіг там, ви не вивчитеся самостійно. Ви не досягнете того рівня, який потрібен компанії, щоб вас взяли». Бо потрібен зворотний звʼязок від живої людини.

— Як сьогодні вчитися так, щоб отримати перший офер?

Треба обирати ту професію, яка подобається, навіть якщо там величезна конкуренція. Конкуренція — це ні про що. Якщо є 700 людей, які не відповідають вимогам, візьмуть саме вас, бо ви релевантний.

Ви конкуруєте не з іншими, а з вимогами ринку

Не треба зважати на ринкові хвилі. Завжди один рік девопси у попиті, в інший рік ML-інженери, потім хтось іще. Якщо ви скакатимете між посадами, не встигнете нічого опанувати на достатньому рівні.

Якщо ми беремо будь-яку із мейнстримних професій, там різниця в зарплаті — 200–300 доларів на сумі в 4000. За різницю у 200 доларів ви готові працювати на роботі, яка вам не подобається?

Щодо того, який варіант навчання обрати: найголовніше отримувати фідбек. Бо теорію можна опанувати будь-де. Лекції й навчальні матеріали не мають сенсу, тому що можна звернутися до Claude Code, ChatGPT чи Codex і про все розпитати. Такі формати, як відеолекції, як на мене, віджили своє.

Усе, що тобі справді потрібне від навчання, — зворотний зв’язок від галузі. Щоб була людина, яка спрямує, скаже: «Ні, штучний інтелект сказав неправду, так зараз не пишуть». Викладачем має бути людина, яка має практичний досвід, не є теоретиком, вчорашнім випускником цих самих курсів, а кваліфікованим фахівцем.

Штучний інтелект, по-перше, помиляється, а по-друге, навчається на прикладах коду від наших друзів із Південно-Східної Азії. Не будемо показувати пальцем на Індію, але всі це розуміють. Тобто на не завжди якісному коді.

В Україні дуже високі вимоги до розробників. Ми завжди були однією з найкращих країн у світі в якості розробки. Людину, яка буде більш-менш задовольняти вимоги до початкового рівня в тій самій Індії, у нас просто не візьмуть. Якщо ви будете на їхньому коді навчатися, матимете проблеми.

— Нещодавно ви писали про кризу менторства в IT. Чи треба зараз шукати собі ментора до входу в професію, чи краще дочекатися, коли прийдеш у компанію і тобі там як джуну призначать наставника?

Забудьте, такого шляху вже немає. Ви маєте прийти в компанію і вже «фігачити» без наставника. Якщо не здатні — значить, не готові виходити на ринок.

Вам потрібен досвідчений ментор, який перевірятиме ваш код. Це мінімум мідл, скоріше сеньйор-розробник із зарплатою хоча б 3500–4000 доларів на місяць. Навіть якщо такий ментор бере 20–50 людей, все одно це не може коштувати 1000 гривень на місяць.

Ще початківцям варто опановувати AI-агентів. Хоч це і не зовсім просто, людина тоді втричі швидше вчиться і пише ліпший код.

— Якщо вчитися разом із ШІ, наскільки швидшим може бути опанування професії?

Я не можу назвати точний термін, бо все залежить від людини, її особливостей і бази. Але точно можу сказати, що можна пришвидшити процес навчання вдвічі. Ми вже це бачимо по нашому новому формату навчання — AI-Code менторингу.

— Чи може code review під час навчання робити AI? У деяких колективах мідли і вище пишуть код лише за допомогою штучного інтелекту.

Зараз усі пишуть код за допомогою штучного інтелекту, окрім луддитів. Але коли ти навчаєшся у живої людини, жива людина має принципи, власний досвід, переконання. У штучного інтелекту немає переконань. Ви легко можете йому щось навʼязати. Або він може галюцинувати, запозичити знання у автора підручників, який є достатньо популярним, але на ринку знають, що він помилявся.

Ключовий момент, коли вчишся користуватися штучним інтелектом, — критичне мислення. Не довіряти йому, перевіряти постійно. Як ви можете йому не довіряти і перевіряти, якщо він сам вас перевіряє? Виходить замкнене коло: ви або йому довіряєте і він буде вашим вчителем, або ви йому не довіряєте, і тоді немає учителя.

— Якби ви починали шлях в IT зараз, чим би він відрізнявся?

Я обрав професію розробника ще 1991 року. Тоді взагалі не було окремих спеціалізацій, лише програміст. У мене було безліч випадків, коли я приходив у команду, навіть не знаючи мови програмування. І це було нормально приблизно до 1999 року.

У студентські роки

Від того моменту всі мови програмування спростилися, але до них побудували бібліотеки, купу фреймворків, інструментарію. Настільки багато треба вивчати, що ми вимушені обирати відразу і мову програмування, і напрям. Я б насамперед заглибився в те, які професії є на ринку, а тоді в напрям.

Обирати мову програмування можна виключно за власними вподобаннями. Тому що ти можеш дивитись безліч відосіків, але поки сам руками не спробуєш щось писати, не зрозумієш, подобається тобі чи ні. Тому я завжди раджу початківцям спробувати написати просту програму декількома мовами.

Дуже багато початківців потрапляють у «пастку трьох місяців»

Людина починає вивчати першу-ліпшу мову, яку порадив знайомий. Зазвичай це чомусь Рython, хоча це смаківщина: комусь подобається, а мені, наприклад, — ні.

Якщо не подобається, людина вирішує: «Значить, програмування — це не моє». Насправді, можливо, просто мова не твоя. А якщо подобається, через три місяці людина вирішує подивитися, що є ще на ринку. Хапає якусь нову мову. Ще три місяці на неї витрачає, потім бере третю, четверту... І зрештою не розуміє, де перебуває. У голові шматки різних мов. Інші люди вже давним-давно працюють, а цей досі вчиться.

«Далі не „безліміт кар’єри“, а дуже вузька воронка». Чи варто переходити в тимліди

— Ви писали нещодавно про тимлідів, які душать команду, бо звикли все робити самостійно. Чому це явище виникає і як його уникнути?

Коли мене вперше призначили керівником розробників, тобто тимлідом, мене спеціально ніхто не навчав. Я не розумів своїх обовʼязків, які документи мені потрібні, перед ким відповідаю, який маю скоуп роботи.

І тому розумію, чому більшість тимлідів намагаються або взагалі усунутись від менеджерських обов’язків, або брати обидві посади — і розробника, і менеджера. І, звісно, вигорають, тому що два фултайми — занадто складно.

Або інколи тимліди беруть нізвідки уявлення про стандарти спілкування з підлеглими. Прочитають книжку «Вовк з Волл-стріт» і намагаються її втілити в життя. А розробники ображаються, коли з ними спілкуються, як вовк з Волл-стріт.

Я намагався знайти хоч один курс в Україні, навіть за кордоном, для тимлідів, який був написаний тимлідом. Не знайшов. Усі вони написані проджект-менеджерами, а це різні посади! Проджект-менеджер — це суто менеджерська посада. А тимлід — і менеджер, і розробник. Це наче курс для медичних сестер, написаний лікарем. Наче лікар крутіший, але він ніколи судно не підставляв, крапельницю не ставив. Я розробив курс для тимлідів, спираючись на власний досвід. Написав його за місяць, але мені знадобились напрацювання за попередні 15 років карʼєри.

Виступ на DOU Day 2026

— Коли краще взагалі не йти з техфахівців у тимліди?

Я взагалі не знаю ситуацій, коли не треба йти в тимліди. Якщо ви любите свою професію, а здебільшого розробники такі, рано чи пізно ви стикаєтеся із ситуацією, коли від вас у проєкті майже нічого не залежить. Ви не можете ухвалювати навіть технічні рішення, бо не маєте повноважень. Навіть якщо бачите, що колеги роблять якусь дурню, не можете їм сказати: «Ось так не роби».

Мусите страждати від того, що навколо вашого прекрасного коду відбувається якийсь жах

Коли ти сеньйор, далі не «безліміт кар’єри», а дуже вузька воронка. Варіантів по суті два: або в менеджмент (тимлід), або в технічну вертикаль (техлід/архітектор). І проблема в тому, що таких технічних верхніх ролей банально мало: на 100 розробників зазвичай один архітектор (інколи один на 200) і кілька техлідів. Тобто місць мало, охочих багато.

Staff/principal, техлід, архітектор — це не універсальні титули, а «локальні діалекти» конкретних компаній. В одній компанії це чіткий грейд і реальна зона впливу, в іншій — просто гарний ярлик. Тому дивитися треба не на назву, а на фактичні повноваження: хто реально ухвалює технічні рішення, хто відповідає за впровадження, з кого питають за результат.

В аутсорсі архітектор часто перетворюється на пресейл-роль: поговорив із замовником, намалював схему, продав підхід і побіг далі. Звучить статусно, але часто це про «презентувати», а не про «довести до продакшну і відповідати за наслідки». Щоденна технічна відповідальність при цьому залишається на лідах і команді.

У продукті архітектор — зазвичай людина, яка глибоко вшита в конкретну систему та її історію рішень. Це велика сила всередині компанії, але й велика залежність від її контексту: таку експертизу складно взяти і перенести «як є» в інше місце. Тому це не універсальний кар’єрний джокер, а дуже специфічна траєкторія.

А ось якщо хочете справді будувати архітектуру на рівні того коду, яким користуються замовники, вам треба йти на посаду тимліда. Це посада, яка визначає, як цей код буде писатися. У тимліда є повноваження сказати криворукому Васі: «Ось так не роби, а ось так роби». Він єдиний володіє великою картинкою, бачить технічні ризики, може керувати очікуваннями, приводити роботу до ладу, здавати результат. Це шикарна посада, якщо хочеш не просто бавитися з технікою, а робити щось корисне для людей.

«Найбільше вимагають софт-скілів, бо їх не має штучний інтелект»

— У вас був прогноз, що з появою штучного інтелекту вимруть code monkey і джуни без бази. Як в Україні проявляється така тенденція?

Вона давно проявилася, бо немає ніякого окремого українського ринку. Україна — частина світового ринку. Українська IT-галузь найбільш наближена до американської. Ми всі навчалися саме в американських менеджерів, у американських розробників, з ними найбільше працювали. 80% нашого аутсорсу припадало саме на Сполучені Штати.

Культура майже всіх українських компаній — це суто американська культура

Тому так, для українського ринку характерне вимирання code monkey і джунів без бази. Ви зараз можете програмувати набагато швидше, але вузьке місце не в тому, щоб написати код, а в тому, щоб визначити, в який бік йти, які критерії завершення. Витягнути із замовника, з того, хто ставить завдання, ці вимоги.

Тобто стає важливим спілкування, вміння нормально висловлювати думку. Чути інших набагато важливіше, ніж мати хард-скіли. Токсичний упир, який раніше б отримав роботу миттєво, зараз просто нікому не потрібний. Буде ходити і скиглити: «Чого мене не беруть? У мене 15 років у Java». Чувак, ти на себе в дзеркало подивись, ти ж токсичний.

— Як ви ставитеся до вайбкодингу?

Вайбкодинг — це взагалі не інструмент розробників. Це інструмент продакт-менеджерів чи маркетологів. Коли вони щось навайбкодили, показали стейкхолдеру: «Ось дивіться, ось так буде». Потім розробники це викинули і пішли працювати з нуля. Це ідеальне застосування для вайбкодингу, бо раніше це мусили програмувати розробники, витрачаючи багато часу.

Чому це не можна використовувати у production ready рішеннях? Поки що штучний інтелект не має такого вікна контексту, щоб туди завантажити навіть невеликий застосунок. Тому ти вимушений йому згодовувати апку частинами. І, найімовірніше, виникне ситуація, коли частини не стикуються.

— На вашу думку, у яких сферах AІ не приживеться?

Я не можу уявити сферу, де не буде AI. Але потрібен human in the loop. У нас немає того, що називається General AI, справжнього штучного інтелекту. У нас є large language model. А це статистична форма, яка рахує, які слова будуть наступними. Це математика ймовірності. Все одно залишатиметься ймовірність, що AI помилився.

Найскладніше автоматизувати буде саме менеджмент, тому що все одно це здебільшого спілкування з людьми, емпатія, емоційний інтелект, якого AI ніколи не буде мати. А ось із якимось артефактами з проджект-менеджменту, розрахунком ризиків штучний інтелект уже допомагає.

Навіть від розробників, які здавалися всім виключно технічними людьми, зараз найбільше вимагають софт-скілів. Бо їх не має штучний інтелект.

Якщо ви розумієтесь на архітектурі, можете керувати AI-агентами, ділити систему на частини, ділити відповідальність (не так, щоб «гайку відкрутив, а срака не відпала»), маєт нормальні софт-скіли і є приємною людиною, з якою класно спілкуватися, яка вміє слухати, яка надійна, яка вміє формулювати свої думки, вміє себе харизматично презентувати і так далі — ви будете отримувати багато грошей. Такі люди потрібні.

«Ми в ситуації відкладеного попиту». Як IT-галузь розвиватиметься далі

— Що далі чекає на український ІТ-ринок, на вашу думку?

Оскільки наша IT культура дуже близька до американської, ми маємо ситуацію відкладеного попиту. Зараз великі американські компанії, які звикли аутсорсити в Україну, цього робити не можуть. Але прогнозую повернення значної кількості великих гравців, які звикли працювати саме з українцями з аутсорсингом замовлень.

Навряд чи всі продуктові компанії, які за цей час виникли, зникнуть кудись. Тим більше в miltech. Miltech буде розвиватися й надалі. Україна на найближчі роки буде гегемоном на ринку зброї і на ринку захисту від зброї. Україна — єдина країна, яка взагалі вміє з цим нормально працювати. Є, звісно, ще північні сусіди, але до них навряд чи хтось піде. Як тільки змінять законодавство і дозволять експорт зброї, у цій галузі будуть просто величезні гроші!

— Ви згадували про парадокс українського miltech: він росте гігантськими темпами, але кадрів катастрофічно бракує. Чому фахівці не йдуть у цю сферу?

Там звичайна проблема новонародженої галузі. У класичному IT ви вивчилися на, умовно, фронтенд-розробника, розумієте вимоги. Ви йдете у будь-яку компанію з цими умовами і влаштовуєтесь як частина пазла.

А в мілтеку зараз початковий розвиток. Як, наприклад, на старті автомобілебудування, коли кожен працівник робив усе. Була потрібна людина, яка все вміє. Те саме зараз у мілтеху. Ми провели два подкасти та декілька прямих етерів з представниками мілтеху, я у кожного з них питав: «Я керівник навчальної компанії. Давайте ми вам навчимо фахівців. Скажіть мені, хто вам потрібен». А вони відповідали: «А ми не можемо сказати. Тому що нам потрібна просто людина, яка знає все».

Як ми можемо навчити людину, яка знає все? Тому що вони самі не знають. У них немає розподілу на обов’язки. Кожну людину, яка приходить, вони просто кидають в котел. А встановити вимоги для новачків не можуть.

— А кого тоді беруть на роботу?

Випускників технічних вишів, які вже розібралися, як програмувати плати, як розпаювати. Але їх на всіх не вистачає.

Але ми не можемо за комерційний курс дати знання п’ятирічного курсу університету! І розробити курс під вимоги ринку не можемо: в нас немає цих вимог! Ми, засновники комерційних курсів, маємо попит від студентів, але сидимо й чекаємо, поки у miltech зрозуміють: після того, як наведуть лад у власній компанії, зможуть брати людей з ринку. А поки у них там просто котел, у якому всі однаково крутяться, вибачте... Тому вони ходять і жаліються, але ми допомогти не можемо.

— Чи можна говорити зараз, що мілтех-сфера стає привабливішою для розробника, ніж класичне IT?

Ні. Сфера мілтеху ще розбирається із «залізом». Там мало чистої розробки софту. Навіть якщо ти пишеш код, все одне повинен розумітись у «залізі» на достатньо високому рівні. Це майже виключно схеми, паяльники. І, м’яко кажучи, не всім це подобається. Що розробникам умовного фронтенду там робити? Я вмію паяти, але не буду.

Також зарплати там відчутно нижчі, ніж у великому IT, тому що вони не можуть продавати зброю за кордон. Коли зможуть нарешті, там будуть захмарні гроші. А якщо основний покупець — це українське Міністерство оборони, то там будуть більш-менш нормальні зарплати, але все одно відчутно нижчі, ніж в іншому IT. Ці аспекти стримують від того, щоб туди переходити. Є й суто бізнесова розробка, на кшталт ERP (для військової логістики, керування особовим складом тощо). Водночас вона оперує дуже сенситивними даними, тому на цю роботу можуть потрапити тільки військові. Зарплати ж військових, на жаль, дуже низькі.

Компанія Capgemini Engineering проєктуватиме чипи в Україні — перших фахівців уже найняли (UPD)

Дарія Подвишенна — Tue, 26 May 2026 14:03:09 +0300

IT-компанія Capgemini Engineering (створена на базі відомої Lohika) зібрала в Україні першу команду з шести фахівців, які займуться дизайном та архітектурою чипів.

Про це повідомляє Forbes Ukraine. Сама компанія не виготовлятиме фізичні плати, натомість українські фахівці програмуватимуть логіку мікросхем.

Оновлено о 19:40:

Для DOU у Capgemini розповіли, що нову команду формували за рахунок зовнішнього найму:

«До цього в українському офісі Capgemini працювали лише software product engineers — це класична розробка, яку ми добре знаємо в Україні. Проте загалом в Capgemini Engineering є багато інших напрямів, і наша ціль — розвивати їх усі в Україні. Наразі, крім software product та semicon engineering, українська компанія також розвиває Connectivity and Networking Engineering та Manufacturing and Operations», — діляться у команді.

Наразі найбільша проблема — знайти інженерів, які працюють з проєктуванням чипів, кажуть у компанії. Щоб вивчити одного такого інженера, потрібно понад сім років навчання та практики. Це досить спеціалізована ніша з високим порогом входу, тому наразі попит переважає пропозицію. Причому не тільки в Україні:

«Загалом спільнота semicon-інженерів досить тісна, тому дуже часто інженери з наших команд Eastern Europe Cluster (Україна, Румунія, Польща, Сербія та Греція) знають один одного, адже перетиналися на конференціях чи наукових форумах», — пояснюють у Capgemini.

Команду розширюватимуть і надалі. Також у Capgemini розповіли, що аби розвивати напрям проєктування чипів в Україні, компанія підписала меморандум з Київською школою економіки. Інженери та лідери semicon-напрямку Capgemini з України та Румунії проводять для студентів відкриті лекції та ділиляться досвідом.

Серед клієнтів глобальної Capgemini є такі виробники напівпровідників, як британська компанія Arm та американська Intel Foundry. Окрім рішень для штучного інтелекту та високопродуктивних обчислень, компанія проєктує мікросхеми для автомобільної промисловості, телекомунікаційного обладнання (зокрема для мереж 5G) та побутової електроніки.

📌 Про Capgemini

Capgemini — це французький технологічний гігант, який входить до топ-5 найбільших IT-компаній світу. Вона спеціалізується на IT-консалтингу, системній інтеграції, розробці софту та інженерних послугах. Загалом Capgemini працює у понад 50 країнах і має більше ніж 340 000 працівників.

Український офіс компанії виріс із заснованої у 2001 році фірми Lohika, яку у 2016-му придбала французька Altran, а у 2020-му остаточно поглинув глобальний ІТ-гігант Capgemini. З 2021 року команда працює під брендом Capgemini Engineering. В українському представництві компанії працює 1025 фахівців, 866 із них — це технічні спеціалісти.

Нагадаємо, на початку 2026 року Capgemini оголосила про продаж своєї американської дочірньої компанії Capgemini Government Solutions, яка спеціалізується на роботі з держструктурами в США.

Раніше ми публікували інтерв’ю з керуючим директором Capgemini в Україні Владом Шимовим. Також у вересні 2025 року DOU Ревізор відвідував львівський офіс компанії.

WiX планує скоротити 1000 співробітників через збитки та тиск ШІ

Дарія Подвишенна — Tue, 26 May 2026 11:27:40 +0300

Міжнародна ІТ-компанія WiX, що надає платформу для створення вебсайтів, розпочинає найбільшу хвилю звільнень у своїй історії. Компанія планує скоротити близько 1000 робочих місць, що становить майже 20% від усього її штату.

Про це повідомляє видання CTech, на що звернув увагу телеграм-канал «Підслухано в ІТ». Глобально у WiX — понад 5200 співробітників. Дві найбільші команди WiX працюють в Україні та Ізраїлі. Українська команда налічує понад 500 співробітників. В Ізраїлі ж базується понад 3000 людей.

DOU звернувся по коментарі до компанії, щоб з’ясувати, чи будуть скорочення в українському офісі. Співробітники поки що відмовляються від коментарів.

На початку травня 2026 року в інтерв’ю DOU VP of Engineering WiX Авіран Мордо розповідав, що Україна є одним із ключових R&D-хабів WiX, де інженери становлять приблизно половину локальної команди. Він зазначав, що за попередній рік команда зросла і розширюватиметься надалі.

Ми також раніше ділилися, що у 2026 році компанія планувала найняти понад 20 людей у команду Kyiv Design Hub.

📌 Які причини скорочення

Головними причинами скорочень стали слабкі фінансові звіти, падіння вартості акцій майже вдвічі з початку 2026 року та різке зростання витрат на впровадження інструментів ШІ. Наразі ринкова капіталізація WiX впала до $2 млрд, пише CTech.

Після придбання стартапу Base44 для ШІ-програмування за допомогою підказок природною мовою, WiX зафіксувала різке зростання операційних витрат. Технологія потребує колосальних інвестицій у маркетинг та величезних витрат на хмарні обчислення.

Попри те, що дохід WiX у першому кварталі зріс на 14% (до $541 млн), компанія знову повернулася до збитків. Операційні витрати компанії підскочили одразу на 50% — до $423 млн.

Нагадаємо, що в інтерв’ю DOU Авіран Мордо розповідав, як впровадженні ШІ впливає на чисельність команд:

«Ми не знаємо, чи може через ШІ в майбутньому зменшитися кількість інженерів. Водночасу у нас немає мети скорочувати інженерів лише тому, що з’явився ШІ...У WiX понад 50 продуктових напрямів і багато планів. Наша ціль — не зменшити команду, а працювати краще разом із ШІ. А вже чи вплине це колись на кількість людей, залежатиме від того, скільки роботи у нас буде», — казав VP of Engineering.

На погіршення фінансової ситуації в компанії також вплинула масштабна програма викупу власних акцій на суму $1,6 млрд, яку WiX запустила в березні для відновлення довіри інвесторів. Цей крок майже повністю спустошив грошові резерви компанії, скоротивши їх до $900 млн.