Найцікавіше на DOU

«Ціль — завдавати противнику 200 втрат на кожен квадратний км». Федоров про результати роботи і плани Міноборони

Yaroslav Zhakhalov — Thu, 21 May 2026 12:04:48 +0300

Міноборони назвало головні напрями роботи на найближчі місяці. У фокусі — посилення «малої» ППО, створення дешевих ракет для збиття Shahed, розвиток приватної ППО, масштабування закупівель дронів, система Mission Control і перехід оборонних закупівель на тендери.

Про це заявив Михайло Федоров на зустрічі з журналістами, присвяченій результатам роботи.

📌 Захист неба

За словами Федорова, Міноборони продовжить розбудовувати систему «малої» ППО.

«Ми продовжуємо розбудовувати систему „малої“ ППО, завдяки чому рівень перехоплення шахедів значно покращився. Відсоток збиття шахедів дронами-перехоплювачами збільшився вдвічі за останні 4 місяці. Кількість шахедів, які росія запускає щомісячно, збільшується на 35%.

За останні чотири місяці постачання дронів-перехоплювачів зросло у 2,6 раза. Це дешевша, швидша та масштабована відповідь на масові атаки росії», — заявив Федоров.

Стратегічна ціль Міноборони — вийти на стабільний показник 95% перехоплення повітряних цілей.

За словами Федорова, після кожної масштабної атаки Міноборони разом з Повітряними силами та військовими проводить after-action review — детальний розбір маршрутів ракет і дронів, точок перехоплення, технічних деталей і причин, чому окремі цілі не були збиті.

📌 Дешеві ракети для збиття Shahed

Міноборони також працює над створенням дешевих ракет для збиття Shahed. За словами Федорова, уже знайшли рішення, які близькі до готовності, і почали їх тестувати.

«Наше завдання — масштабувати виробництво в десятки разів і мати запас таких ракет на період осені-зими. Хочемо масштабувати та здешевлювати ракети-перехоплювачі, щоб підготуватися до появи реактивних Shahed. Це допоможе додатково захистити критичну інфраструктуру, окрім дронів-перехоплювачів. Для цього видаємо гранти, масштабуємо виробництво та перезапускаємо рекрутинг команд», — заявив Федоров.

📌 Приватна ППО

До експериментального проєкту приватної ППО вже долучилися 27 підприємств з різних регіонів України. Географічних обмежень у проєкту немає. Серед учасників є підприємства з Харківської, Одеської, Київської, Запорізької, Полтавської, Закарпатської та інших областей.

Міноборони надало їм статус уповноважених на виконання завдань з протиповітряної оборони. Після цього підприємства уклали спільне рішення з Командуванням Повітряних сил ЗСУ і почали організовувати власні групи ППО.

Зараз вони перебувають на різних етапах готовності: навчають учасників груп, закуповують БПЛА-перехоплювачі, засоби РЕБ, радари, автоматизовані турелі, а також отримують озброєння зі складів ЗСУ.

«Загальна кількість підприємств, які подають заявку на участь в експериментальному проєкті, щотижня зростає. Ми бачимо великий інтерес бізнесу до цього проєкту, який надає додаткову можливість для захисту персоналу та виробничих потужностей», — сказав Федоров.

Дві групи ППО підприємств уже виконують бойові завдання в координації з Повітряними силами. Це групи в Харківській та Одеській областях. За даними Міноборони, вони вже знищили близько 20 Shahed і дронів-розвідників.

Також військові підтвердили збиття реактивного Shahed у Харківській області. Найближчим часом ще кілька груп ППО підприємств мають стати на бойове чергування.

Застосування будь-якого озброєння такими групами має погоджуватися з Командуванням Повітряних сил ЗСУ.

📌 Ситуація на фронті

Міністр оборони заявив, що в пріоритеті — зупинити просування російських військ і перехопити ініціативу на фронті.

Наша стратегічна ціль — завдавати противнику щонайменше 200 втрат на кожен квадратний кілометр просування.

За словами Федорова, у квітні російська армія втратила вбитими або важко пораненими 35 203 військових, у березні — 35 351, у грудні — 34 544. Ці дані верифіковані через систему єБали та підтверджені бойовими підрозділами.

«Сьогодні кожен кілометр просування коштує ворогу непропорційно великих втрат. Якщо в жовтні росія втрачала 67 військових на 1 квадратний км просування, то в січні — уже 165, у лютому — 244, у березні — 254, у квітні — 179», — заявив Федоров.

Також у Міноборони кажуть, що на ситуацію вплинуло вимкнення Starlink для росіян у лютому 2026 року. За оцінкою міністерства, росіяни не змогли знайти йому повноцінну заміну.

Окрім цього, Федоров відзначив розвиток напряму middle strike. Зараз почали активніше закуповувати такі дрони, і це стало однією з технологічних переваг на фронті.

«Ми свідомо зробили ставку на цей напрям, тому й бачимо результат. Уже помітна закономірність у дашбордах: що більше знищують ворога на оперативній глибині, то менше штурмових дій відбувається на фронті», — сказав міністр оборони.

📌 Забезпечення армії

«Значно зросли темпи забезпечення армії у 2026 році. Якщо порівняти те, що ми забезпечили за перші чотири місяці 2026 року, на відміну від усього минулого року, — це вже зовсім інший масштаб. Збільшилося забезпечення FPV на оптоволокні, важкими бомберами, крилам для розвідки, mid-strike-дронами, deep strike дронами, дронами типу Mavic, легкими бомберами, перехоплювачами Shahed та іншими», — каже Федоров.

📌 Mission Control

Окремо міністр оборони розповів про впровадження Mission Control. Це система управління та аналізу дронових операцій у режимі реального часу.

«Система дає нам змогу бачити повну картину на полі бою: де бракує дронів, які засоби працюють ефективно, а які — ні, чи достатньо моніториться певна ділянка фронту, чи є прогалини в покритті та ситуаційній обізнаності.

Через Mission Control ми отримуємо оперативний трекінг засобів, координацію з підрозділами РЕБ та ППО, аналітику ефективності й оптимальний розподіл ресурсів».

📌 Фокус на найближчі місяці

Перший — трансформація рекрутингу та умов служби. Йдеться про нову модель грошового забезпечення, контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій, нові підходи до комплектування підрозділів і зниження рівня СЗЧ.

Другий — антикорупційний напрям і перехід на тендерні процедури в оборонних закупівлях. Федоров каже, що вже провели конкурентну закупівлю дальніх артилерійських пострілів 155 мм і досягли економії понад 16%. Наступний крок — переведення закупівель дронів на тендери.

«Наше завдання — побудувати прозору, конкурентну й швидку систему закупівель без корупційних ризиків. Паралельно запускаємо низку важливих антикорупційних реформ, зокрема у сфері дослідно-конструкторських робіт та державного гарантування якості», — заявив Федоров.

Третій — запуск базового гарантованого мінімуму забезпечення бригад дронами. За задумом Міноборони, кожен підрозділ має розуміти, який мінімум засобів гарантовано отримає наступного місяця, щоб планувати роботу й операції.

Рекордне зменшення ФОПів за рік — до чого тут гіг-контракти й де скоротилася кількість ІТ-підприємців

Редакція DOU — Thu, 21 May 2026 10:00:06 +0300

За 2025-2026 рік кількість ІТ-ФОПів знизилася на рекордний 21%. Це найбільше зниження за час наших спостережень з 2016 року. Одночасно зі зменшенням кількості ФОПів зростає частка гіг-контракторів.

Крім того, вперше після постійного зростання з 2018 року зменшилася частка жінок. І загалом ІТ-підприємців поменшало у всіх регіонах, найбільше скорочення традиційно на сході та півдні країни.

Щороку ми аналізуємо, скільки IT-ФОПів є в Україні, на основі даних ЄДР. Їх для DOU надав аналітичний сервіс YouСontrol.Market. Розповідаємо, як змінилась кількість ФОПів за 2025-2026 роки.

Як рахували

Наші партнери з аналітичного сервісу YouControl надали DOU дані про кількість ФОПів, які працюють в ІТ, за 2025-2026 роки.

Ми шукали в реєстрі ФОПів записи з чинною реєстрацією, в яких основним видом діяльності був вказаний один пункт із цього списку:

62.01 Комп’ютерне програмування;

62.02 Консультування з питань інформатизації;

62.03 Діяльність із керування комп’ютерним устаткованням;

62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп’ютерних систем;

63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на вебвузлах і пов’язана з ними діяльність;

58.21 Видання комп’ютерних ігор;

58.29 Видання іншого програмного забезпечення;

63.12 Вебпортали.

Ми, як і в попередні роки, не враховуємо тих IT-спеціалістів, які працюють не за основним КВЕДом. Також, очевидно, не врахували айтівців, які працюють не як ФОПи. Регіональну прив’язку встановлювали на основі офіційної адреси державної реєстрації, актуальної фактичної адреси ФОПа у реєстрі немає. Прив’язка до міст і регіонів — на основі поштового індексу з адреси.

Інформації про дату реєстрації конкретного ФОПа немає, тому за основу для розрахунків динаміки брали дані реєстру на певну дату — станом на 24.02.2026.

📉 Кількість ФОПів в ІТ падає, нових — удвічі менше

Загальна кількість ІТ-ФОПів зменшилася на 21%. Йдеться про понад 56 тисяч осіб. Це рекордне падіння за весь час. До 2024 року кількість ФОПів щорічно зростала, починаючи з 2016-го.

Загальна кількість IT-ФОПів

Зменшилася кількість ІТ-спеціалістів за всіма КВЕДами. «Комп’ютерне програмування» залишається найпопулярнішим напрямом — 67% ФОПів зареєстровані саме за ним. Проти 2025 року їх стало на 35 тисяч менше. Якщо торік падіння становило 6%, то тепер — 21%.

Значна частина ФОПів також у напрямах «Консультування» (29,4 тис.) і «Обробка даних» (25,9 тис.).

Найбільше знизилася чисельність ФОПів за напрямами «Вебпортали» — на 26% (450 осіб) та «Оброблення даних» — на 26,5% (9327 осіб). Для порівняння, торік зниження становило 3% (51 людина).

Найменше ФОПів — у нішевих КВЕДах: наприклад, «Керування комп’ютерним устаткуванням» — лише 0,6% (1,3 тис.), «Вебпортали» — 0,6% (1,3 тис.), видавничі напрями — менше як 2%.

Кількість ІТ-ФОПів за КВЕДами

Серед причин скорочення чисельності ФОПів — масовий перехід на інші формати працевлаштування. За даними зарплатних опитувань DOU, у грудні 2024 року 62% опитаних айтівців працювали як ФОПи, тоді як у грудні 2025-го їх стало 53%.

Натомість зросла кількість гіг-контракторів і тих, хто оформлений за Дія Employment — станом на грудень 2024 року їх було 14%, а вже у 2025-му стало 20%. Також на 1 відсотковий пункт зросла частка тих, хто працює в іншій країні за місцевим законодавством.

До того ж на початку 2025 року була рекордна кількість закриттів ФОПів у I кварталі — 16 665. Тоді така кількість закриттів теж пояснювалася переходами на гіг-контракти та зміною податкових правил — зокрема, обов’язковою сплатою ЄСВ.

Також поменшало новостворених ФОПів — у період з 24 лютого 2025 року по 24 лютого 2026 року їх відкрили 14,5 тисячі, тоді як роком раніше — 26,7 тисячі.

Кількість новостворених IT-ФОПів у 2025-2026 роках

🧭 ІТ-підприємців поменшало у всіх регіонах, найбільше скорочення — на сході

Найбільше ІТ-ФОПів традиційно у Києві — 24,6%, а також на Львівщині (11,2%), Харківщині (11,4%) і Дніпропетровщині (8,7%).

За рік кількість ІТ-ФОПів скоротилася в усіх регіонах, загалом на 21% по країні. Найбільше падіння — у прифронтових областях, зокрема Донецькій та Луганській, де скорочення перевищує третину.

Водночас навіть у великих ІТ-центрах є помітне зниження. У Києві стало на понад 13 тисяч ФОПів менше (-20%). Також помітне падіння у Львівській області (понад 5 тисяч — 19,5%), Дніпропетровській (понад 3 тисячі — 17,9%) і Харківській (майже 7 тисяч — 22,2%).

Розподіл ІТ-ФОПів за регіонами

🙎‍♀️ Частка жінок знову знизилась

Чоловіки становлять 71,3% усіх ІТ-ФОПів, тоді як жінки — 28,7%. Тобто приблизно кожен третій ФОП в ІТ — жінка. Водночас після тривалого періоду зростання з 2019 (24,9%) по 2025 (31%) роки частка жінок знову знизилася і зараз становить 29%.

Частка жінок серед ІТ-ФОПів, динаміка за роками

Серед новостворених ФОПів у період з 24 лютого 2025 року по 24 лютого 2026 року кількість жінок (6672) також менша, ніж чоловіків (7862).

Найбільше жінок у напрямах «Обробка даних», де майже паритет із чоловіками, а також у «Консультуванні» і «Вебпорталах», де частка жінок помітно вища за середню по ринку.

Частка жінок серед ІТ-ФОПів за КВЕДами

Щодо регіонів, то найвища частка жінок — у Львівській (33,9%), Київській (32,5%), Івано-Франківській (30,3%) областях і Києві (29,3%). Найменше жінок — у Луганській, Херсонській, Донецькій областях та АРК.

Частка жінок серед ІТ-ФОПів за регіонами

До слова, ІТ-ФОПи вважаються «довгожителями» з-поміж інших галузей. Раніше ми писали, що фізичні особи-підприємці в IT залишаються в активному статусі в середньому чотири роки. Найстаріший ФОП, який закрився 2025 року, проіснував на ринку 34 роки.

Центр інновацій Міноборони шукає ІТ-спеціалістів — пріоритет віддаватимуть ветеранам

Дарія Подвишенна — Wed, 20 May 2026 18:21:48 +0300

Центр інновацій та розвитку оборонних технологій Міністерства оборони України оголосив набір фахівців. У пріоритеті — ветерани та колишні військовослужбовці, які хочуть поєднати IT-досвід із навичками, отриманими під час служби. Про це у Центрі розповіли для DOU.

Також розглядають кандидатів, які не є військовозобов’язаними або мають законні підстави для відстрочки.

Команда працює за Agile-підходом: проводить регулярні мітинги, ретроспективи, one-to-one, працює з беклогом і швидкими релізами. Серед головних умов — ринкова зарплата, офіс у Києві та проходження поліграфа на фінальному етапі відбору.

Які вакансії відкриті

📌 Project Manager

Обов’язки:

Координація команд і стейкхолдерів, ведення проєктів від ідеї до результату, робота з даними, процесами та ризиками.

Вимоги:

Досвід у проєктному або суміжному менеджменті від 2 років, робота з кількома командами та стейкхолдерами. Навички побудови процесів, роботи з даними і дашбордами, підготовки презентацій і прийняття рішень на основі аналітики. Базове розуміння інструментів управління задачами (Jira, Notion) і готовність працювати в умовах невизначеності.

Буде плюсом досвід в IT-продуктах, знання англійської від Intermediate і розуміння Agile-підходів (Scrum, Kanban).

📌 Senior Python Developer

Обов’язки:

Розробка бекенду: API, мікросервіси, логіка та архітектура баз даних. Побудова і підтримка data pipeline, робота з базами даних та інтеграціями із зовнішніми системами. Підтримка документації та участь у code review.

Вимоги:

Комерційний досвід з Python від 3 років, робота з SQL і NoSQL базами (PostgreSQL, MongoDB, Redis), розуміння мікросервісної архітектури. Базові DevOps-навички: CI/CD, Docker.

Буде плюсом досвід роботи із FastAPI або іншими async-фреймворками, знання JS/React, Kubernetes, а також робота з оркестраторами (Airflow, Dagster).

📌 Data Engineer

Обов’язки:

Проєктування і побудова data pipeline з нуля, підтримка та покращення існуючих. Вибір технологій, взаємодія з аналітиками і командами, написання якісного коду та code review.

Вимоги:

3+ роки в data engineering, досвід із big data (streaming, batch, оркестрація), робота з різними типами баз даних (SQL, NoSQL, in-memory, columnar), Python.

Буде плюсом EDA, робота з open source без vendor lock-in, досвід із BI-інструментами (PowerBI, Tableau).

📌 Senior CV/ML Research Engineer

Обов’язки:

Розробка і впровадження CV та AI-моделей у повному циклі, оцінка і покращення їхньої якості. Співпраця з продуктовою та інженерною командами, робота з даними (збір, анотація), розробка і вдосконалення метрик.

Вимоги:

6+ років у ML/AI або суміжних сферах, досвід побудови ML-пайплайнів з нуля. Python або C/C++, PyTorch, робота з хмарними платформами (AWS/Azure/GCP), сильні комунікаційні навички.

Буде плюсом навичка оптимізації моделей (квантизація, дистиляція), real-time відео (cloud/edge), робота з нерозміченими даними (self/semi-supervised).

📌 Software Backend Engineer

Обов’язки:

Розробка складних фіч і інтеграцій, вирішення технічних проблем, архітектурне планування та оптимізація рішень. Робота в команді, code review і швидке реагування на клієнтські запити.

Вимоги:

5+ років у бекенді, досвід з Go/C#/Java, побудова мікросервісних систем, робота з базами даних. Базові DevOps-інструменти (Docker, CI, Linux, Bash).

Буде плюсом досвід із high-load і real-time системами, disaster recovery і high availability, знання мереж, шифрування та сертифікатів.

📌 Senior Frontend Engineer

Обов’язки:

Архітектура і технічне планування, розробка масштабованого фронтенду, впровадження нових фіч і покращення UX. Співпраця з іншими командами, участь у тестуванні (unit, e2e) та post-release аналізі.

Вимоги:

5+ років у SPA, TypeScript, глибокі знання React та його екосистеми. Розуміння архітектури, SOLID, сучасних підходів до UX та HTML/CSS.

Буде плюсом робота з GraphQL, microfrontend (Module Federation), досвід із бекендом, базами даних і хмарами.

📌 iOS Developer

Обов’язки:

Розробка та підтримка iOS-застосунку на всіх етапах SSDLC — від вимог до релізу. Проєктування рішень, забезпечення якості, стабільності та безпеки, робота з crash-ами, продуктивністю і технічним боргом.

Вимоги:

5+ років у мобільній розробці, 3+ роки зі Swift. Досвід зі SwiftUI та UIKit, MVVM/Clean Architecture, локальними БД (Realm, Core Data) і асинхронністю (Combine, GCD). Розуміння життєвого циклу iOS, безпеки, тестування (XCTest) та CI/CD.

Буде плюсом досвід із геосервісами та Map Engines.

📌 DevOps Engineer

Обов’язки:

Адміністрування та розвиток інфраструктури (Kubernetes, Nomad), підтримка сервісів і баз даних (PostgreSQL, MongoDB, RabbitMQ). Автоматизація, моніторинг, вирішення інцидентів, підтримка розробників і on-call.

Вимоги:

5+ років у DevOps, досвід із Kubernetes або HashiCorp стеком, AWS/Azure, Linux. Робота з CI/CD (GitLab), Terraform, Ansible, моніторингом (Prometheus, Grafana, ELK), скриптинг (Shell).

Буде плюсом досвід із VMware vSphere.

Більше вакансій можна переглянути на DOU.

Про ЦІРОТ

Команда ЦІРОТ поєднує військових та цивільних ІТ-фахівців, які працюють над deftech-проєктами. Ключовий продукт Центру — бойова екосистема DELTA, яку розробляють із 2016 року. Сьогодні вона включає цифрову мапу, відеострімінг і інструменти для планування роботи підрозділів БПС, а також допомагає командирам ухвалювати рішення на основі даних з різних середовищ ведення бойових дій.

До слова, на DOU Day 2026 команда Центру розповіла про масштабне перенесення системи DELTA між дата-центрами: сотні мікросервісів і петабайти даних перемістили без збоїв для 200 тисяч користувачів. Для цього використовували dry run-тести, роутинг RabbitMQ та реплікацію в Elastic — без можливості зупинити систему навіть на хвилину.

Коні, волонтерство та іпотерапія. Як подружжя айтівців купило трейлер і оселилось на ранчо під Києвом

Редакція DOU — Wed, 20 May 2026 10:00:19 +0300

Торік IT-рекрутерка Інна та UI/UX-дизайнер Діма переїхали зі столиці на Соломахине ранчо в село Литвинівка Київської області. Подружжя живе в трейлері, працює віддалено, а у вільний час волонтерить в ГО «Еквірехаб», яке проводить терапевтичні заняття з кіньми для військових і ветеранів. Також Інна та Діма піклуються про свою улюбленицю — врятовану з прифронтової Сумщини кобилу Шері.

«Після ранчо в квартирі почуваєшся, як в тюрмі»

«Соломахине ранчо» — це відкритий для відвідувачів кінний клуб, де в умовах вільного випасу живуть понад 60 коней. Вперше Інна побувала на ранчо в грудні 2023 року. На той момент вона й не думала про переїзд — просто хотіла трохи побути на природі і взяти кілька уроків з верхової їзди. Так Інна знайшла нове хобі, яке змінило її життя.

Інна: Я стала їздити сюди регулярно, спочатку сама, без Діми. Не хотіла повертатися в Київ, почувалася в квартирі, як в тюрмі. Вдома постійно говорила про ранчо і зрештою притягнула Діму сюди, щоб він сам все побачив.

Діма: Я був в шоці. Мені сподобалось абсолютно все — і територія ранчо, і коні, і собаки, і люди. Я повністю зрозумів почуття Інни.

Інна: Ми почали проводити на ранчо кожні вихідні, знімали подобову гостьову кімнату за 800 гривень. Потім вирішили, що більше не хочемо жити в Києві. Діма сказав: а давай купимо трейлер і переїдемо! Я спочатку відмахнулась, а потім однієї ночі не спала через обстріли і вирішила подивитись в інтернеті, які трейлери продаються.

Знайшла ідеальний варіант: на ходу, з техпаспортом, з документами для виїзду за кордон. Коштував 7500 доларів. Ми його купили і пригнали на ранчо. Вже рік ми живемо тут на постійній основі. Щоправда, взимку довелось знімати будинок поруч, бо було дуже холодно. Загалом разом з нами на території ранчо живуть тільки тренери і конюхи — близько десятка людей.

Трейлер у нас двокімнатний: в одній кімнаті у нас спальня, іншу використовуємо як кухню, робочий кабінет і вітальню. Тут є диван, коли до нас приїжджають гості, він розкладається в повноцінне велике ліжко. Ще нам подобається, що в трейлері багато вбудованих шухлядок, вони дуже місткі. Як на мене, тут навіть більше місця для зберігання одягу та інших речей, ніж у квартирі.

Діма: Так, простір організований дуже класно, кожен куточок використовується. Ми в захваті.

Інна: Є газова плита, холодильник. З комунікаціями проблем немає, бо нам дозволили підʼєднатись до системи водопостачання та електромережі на ранчо. От тільки інтернет обходиться дорого. Ми оплачуємо половину тарифу за все ранчо, бо, по суті, швидкісний інтернет потрібен лише нам — для роботи.

Ще в трейлері є люк, класна штука. Але тут є цікавий нюанс. Якщо підійти, можна побачити велику дірку, бо однієї ночі сюди рикошетом прилетіла куля. І це було абсолютно невесело. Ми спали в сусідній кімнаті, спочатку навіть не зрозуміли, що сталось.

Діма: Щось бахнуло. Я подумав, що це ППО, вибух якийсь, бо тривога була. А вранці встав — тут все в склі.

Інна: Потім кулю знайшли, вона нам люк пробила, теплу підлогу пошкодила. Це було страшно. Зазвичай в цій кімнаті спить наш песик Фенсі. Пощастило, що тієї ночі ми забрали його до себе в спальню.

«Побачила Шері — і закохалась»

Інна: На уроках з верхової їзди я познайомилась з Шері — конячкою породи

французький першерон. Шерічка приїхала на ранчо майже два роки тому влітку. Раніше вона разом з Жасмін, ще однією конячкою, жила в селі на Сумщині біля кордону, там зараз бойові дії. Господар загинув на війні, а його родичі вирішили здати коней на мʼясо. Інформація дійшла до Віки [директорки ранчо Вікторії Давиденко (Мумро) — ред.], і вона в екстреному порядку вирішила їх врятувати. Тут, на ранчо, Шері і Жасмін привели до ладу, відгодували, реабілітували. З кожним уроком я все більше і більше привʼязувалась до Шері.

Але думка стати її власницею мені спочатку здавалась абсурдною

Навіщо? Вона ж і так тут є. А потім мені перестали давати Шері. Я запитала, що трапилось: виявилось, у Шері боліла спина, бо на ранчо їй не могли підібрати комфортне сідло. Я вирішила, що куплю їй нове. Пішла з цим питанням до директорки, а потім несподівано для себе попросила продати мені Шері. Сама не знаю, як це сталось. Мабуть, я просто не хотіла, щоб Шері любила ще когось. Дуже егоїстично [усміхається].

«Купити коня — це найменша витрата»

Інна не називає суму угоди, але запевняє, що це дрібниця у порівнянні з подальшими витратами на амуніцію і утримання.

Інна: Треба купити підпругу — те, що тримає сідло. Саме сідло треба дуже ретельно підбирати, воно має бути анатомічне, дуже дороге. Потім — стремена, недоуздки. Ми витратили близько 4000 доларів. Це враховуючи, що купували все вживане на кінних барахолках — це такі ком’юніті людей, які або з Європи щось присилають, або свої речі продають. Якби ми купували нові речі, то це були б, мабуть, десятки тисяч доларів. Наприклад, нові чоботи для верхової їзди коштують від двох тисяч доларів.

Також кожен власник має платити за постій свого коня. Постій — це коли кінь живе на ранчо, його годують і за ним прибирають. Це коштує 12 тисяч гривень на місяць. Але цього недостатньо, бо для здоров’я і соціалізації коню потрібні тренування. Відповідно, ти ще платиш плюс 10 тисяч гривень. Тобто в середньому утримання плюс тренування — це понад 20 тисяч щомісяця. Додатково ще оплачуєш всякі вакцинації, смаколики.

«Просто побути поруч з конем — це дуже терапевтично»

Інна: Під час своїх перших візитів на ранчо я майже не говорила з людьми. А потім в мені «увімкнувся» рекрутер, я почала з усіма знайомитись, спілкуватись, нетворкитись. Згодом ми з Дімою приєднались до ГО «Еквірехаб». Це волонтерська організація, яка проводить безкоштовні терапевтичні заняття з кіньми для військових та ветеранів. Вони приїжджають на ранчо, спілкуються з психологами, під керівництвом тренерів взаємодіють з кіньми, виконують прості вправи, переважно «із землі».

Ті, хто хоче, вчаться їздити верхи. Спочатку всі, мабуть, трохи скептично все це сприймають, але потім багато людей приїжджають повторно. Бо навіть просто побути поруч з конем і подихати з ним в такт — це, як виявилось, дуже терапевтично.

Ми в «Еквірехаб» хочемо розвивати цю ініціативу як один з методів реабілітації людей, що повертаються з війни, зокрема людей з інвалідністю. На ранчо вже побудували доріжки для крісел колісних, переобладнали туалети. Можна ще багато чого зробити — наприклад, придбати оснащення, за допомогою якого люди з протезами зможуть сідати на коня верхи. Зараз на це немає грошей, але ми сподіваємось вийти на інвесторів. Вирішили для цього створити сайт.

Я відповідаю за контент і стратегію, Діма — за дизайн і розробку. Процес із сайтом просувається не так швидко, як би нам хотілось, бо часу постійно бракує. Коли ти живеш в Києві, тобі в принципі нема що робити ввечері після роботи. Гуляти не підеш, бо комендантська година скоро, можна зайнятись додатковими справами. А тут завжди є що робити. Звільнилась хвилинка — треба бути на ранчо, треба бути з конем.

Якщо говорити глобально, то ми з Дімою хочемо не лише знайти фінансування для «Еквірехаб», а й популяризувати в Україні ідею етичного поводження з кіньми. Донести, зокрема, що зачиняти їх в денниках [в ізольованих боксах на привʼязі — ред.] — це не етично. У нас на ранчо все максимально наближене до природних умов. Коні не підковані, вони живуть табуном, приблизно так, як би вони жили в полях, в лісах, в дикому просторі. Такий формат досить поширений в Європі, але не в Україні. Ми хочемо це змінити. А поки що просто намагаємось допомагати на ранчо всім, чим можемо.

Діма: Мені цікаво тут працювати руками. Щось зламалось — можу полагодити. Треба було побілити залу — зробив це на вихідних. Інакше б директорка ранчо шукала майстрів, домовлялась, щоб вони приїхали, платила їм гроші. А я можу зробити це сам, безкоштовно, просто тому, що мені це подобається.

Прицільні повістки, цифрові офіцери та ІТ-волонтерство. Q&A з Міноборони на DOU Day 2026

Вікторія Осіпова — Tue, 19 May 2026 10:00:05 +0300

Міністерство оборони готує глобальну реформу в Силах оборони і зміни до мобілізації. Паралельно триває набір 2000 айтівців у військо, які мають впроваджувати цифрові інструменти у своїх підрозділах. Першим на посаду цифрового офіцера призначили колишнього керівника Visa.

Скільки айтівців уже знайшли і кого тут більше — цивільних фахівців, які мають мобілізуватися, чи чинних військовослужбовців? Як заохотити долучитися до війська, якщо терміни служби не визначені і зарплата низька? Які інструменти впливу є на командирів? Чи будуть прицільні повістки? І на скільки результативні переведення через Армія+?

Ці та інші питання на DOU Day 2026 ми поставили Оксані Ферчук, заступниці міністра оборони з питань цифровізації, і Олегу Берестовому, начальнику Головного управління інформаційних технологій МО. І публікуємо озвучені відповіді.

«Шукаємо айтівців, але не розробників»

— Розкажіть про ІТ-вертикаль, у межах якої відкрили 2000 посад — чому саме зараз її впроваджуєте?

Оксана: Створення цифрової вертикалі — важлива частина реформи. Спочатку ми обрали назву «IT-вертикаль», але вона виявилась невдалою, бо всі думають, що ми набираємо розробників. А насправді ми шукаємо передусім продакт і проджект- менеджерів, техрайтерів, бізнес-аналітиків і аналітиків даних.

Олег: Вся цифрова вертикаль буде працювати насамперед не з IT-системами, а зі стейкхолдерами навколо себе — тобто з командуванням і особовим складом. Цифрові офіцери мають сприяти тому, щоб вже побудовані системи від DELTA, Армія+ тощо активно застосовувались.

Декількох сотень людей, які раніше працювали над втіленням IT-рішень, недостатньо, щоб масштабувати на нашу мільйонну армію всю екосистему рішень. Нам потрібні мізки, руки і ноги безпосередньо на тактичному й оперативному рівнях.

— Уявімо, що айтівець долучається до підрозділу як цифровий офіцер, але в своїй роботі наштовхується на спротив. Командир його підрозділу не згодний з тим, що треба ще щось модернізувати чи змінювати. Які є важелі впливу?

Оксана: Перший фактор, на який ми розраховуємо — це тиск від особового складу підрозділу. Бо військові — це такі ж українці, як ми з вами. Вони прийшли з цивільного суспільства, де все життя користувалися цифровими сервісами. І не хочуть мати справу з паперовими процесами.

Друге — цифрові трансформації робляться в команді. Знайти спільну мову з командиром необхідно, бо це ваше головне завдання: змінювати стиль роботи людей навколо. Так, це складно пояснити, чому впродовж року ви так робили, а тепер треба змінити навички, перенавчитись і робити інакше. Десь командири будуть мати таке бажання, десь — ні. Вам треба з ними порозумітися.

Олег: Цифровий офіцер — це ще й висока посада, на рівні заступника командира або начальника штабу. Йдеться про від початку фундаментальний вплив на процес. Тому ігнорувати його буде важко.

Оксана: Крім того, йдеться про цілу вертикаль офіцерів. Такі посади є в підрозділах Генерального штабу, в Міністерстві оборони, в усіх командуваннях. Тобто, якщо в тебе не виходить працювати на своєму рівні і ти не можеш знайти спільну мову з командиром, завжди є колега рівнем вище, який зобов’язаний допомогти.

«З цивільного сектору прийшли всього 16% кандидатів»

— Станом на сьогодні відкрито понад 2000 позицій, скільки людей вже подалися? Кого з них більше — цивільних айтівців, які мають мобілізуватись, чи чинних військовослужбовців?

Оксана: За перший місяць роботи до нас звернулись понад 2000 кандидатів, 800 з них вже отримали посади. З цивільного сектору прийшли всього 16% кандидатів — ймовірно, тому, що IT-спільнота не дуже про нас обізнана. Ми хочемо це змінити: розповідаємо, що є варіанти мобілізації і контракту, що проведемо кандидата за руку через всі формальності. Намагаємось взаємодіяти з IT-асоціаціями, але поки що підтримки не знайшли.

Олег: Так, бо ми в них хочемо захантити працівників [сміється]. Тож ми більше розраховуємо на ініціативу знизу. Але більшість людей, які обіймуть посади цифрових офіцерів, уже є у війську і виконують цю роботу. Ми просто надамо їм додаткові повноваження і інструменти.

— Яким чином можна заохотити людину долучитися до війська, якщо терміни служби не визначені і зарплата низька?

Оксана: Важке питання. Почну з оплати. Вона дійсно низька і не прийнятна для цивільного IT-ринку. Тому поки що більшість наших цифрових офіцерів — це люди, які вже і так були в ЗСУ. Переважно це колишні цивільні, які в складний момент стали на захист країни. І ми дуже раді, що змогли їх знайти і поставити на посади, де вони зараз мають максимальний вплив.

Але ми розуміємо, що низькі зарплати — це проблема. Це мій особистий челендж.

Олег: Сама можливість долучитись до історичних процесів — це неабияка цінність для вашого резюме. Наприклад, міністр армії США Ден Дрісколл зізнається, що наша DELTA краща за всі їхні інструменти. Німецький Бундесвер робить сервіс Meine Reserve, копіюючи наш «Резерв+». Це дуже круто.

Тому це можна сприймати як інвестицію в себе і професійну цінність у майбутньому.

— Президент оголосив про масштабну реформу в силах оборони і зміни в питаннях мобілізації. Зокрема, йдеться про терміни служби і ротації, які мають відбуватися постійно. Наскільки в це залучена ваша команда?

Олег: Близько 40% всього, що передбачає реформа, буде здійснюватись завдяки розробленим нами інструментам.

Оксана: У нашому управлінні перебуває державний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг» і мобільний застосунок «Резерв+». Це якраз ті цифрові інструменти, за допомогою яких ми будемо далі управляти процесами мобілізації. Тиждень тому ми запустили в дослідну експлуатацію Реєстр військовослужбовців. Активно впроваджуємо систему «Імпульс», яка вже зараз відповідає за кадровий менеджмент та HR-процеси на рівні бригад.

Олег: Повертаючись до питання щодо термінів служби. Що зробити, щоб вони з’явились? Наприклад, обрати собі посаду і замінити тих, хто вже дуже довго служить. Це те, що ви можете зробити. Ми зі свого боку впроваджуємо певні системи для ефективнішого використання того ресурсу, який в нас є. Для того, щоб проаналізувати, де, хто, чому, що робить, як довго і так далі.

— Команда Міноборони говорила про плани зробити повістки прицільними, професійно орієнтованими. Тобто коли буде потреба в айтівцях — повістки отримуватимуть саме вони, а не всі військовозобов’язані. Чи розробляєте ви такі інструменти? Чи будуть вони доступні в Резерв+ або в «Дії»?

Оксана: Зараз у нас є вакансії в Резерв+, зокрема окремий розділ на цифрову вертикаль. Ви можете там їх подивитись. Про нову функціональність розкажемо в червні.

Олег: Якщо ви були офіційно працевлаштовані як айтівець і про це є запис в Пенсійному фонді, ми зможемо швидко дати вам пуш на актуальну вакансію. Якщо ж ви працювали як ФОП, нам буде важче дізнатись, що ви зі сфери IT. Так, є КВЕДи, але цей процес ще не фіналізований.

«Думаємо, як запровадити окремі контракти для IT-спеціалістів»

— Один з найбільших страхів щодо мобілізації — людина прийде на певну посаду, наприклад, цифрового офіцера, а через деякий час опиниться в окопі. Як цьому запобігти?

Олег: Відповідь дуже проста: добре виконувати свою роботу. В цивільному житті також, якщо ви прийдете на топову посаду, але будете погано працювати, вас, мабуть, або звільнять, або кудись переведуть. Тому все у ваших руках. Якщо ви приносите цінність, вам будуть створювати хороші умови для служби.

— Є непоодинокі кейси, і ми на DOU про них писали, коли саме так чинять. Чи буде запобіжник, точка спілкування з представниками Міноборони в таких випадках?

Оксана: Обов’язково. На сьогодні ми тримаємо контакт з усіма, хто призначений на посади цифрових офіцерів. Ми всі в єдиному середовищі.

Але розуміємо все одно, що цей страх просто так нікуди не дінеться, тому думаємо над тим, як запровадити окремі контракти для IT-спеціалістів. Щоб ми мали гарантію від держави, що людина залишиться на тій посаді, на яку прийшла.

Олег: Якщо людина в певний момент сама захоче перевестись — це теж нормально.

— Чи є дедлайн, до якого ви маєте набрати 2000 людей?

Оксана: У нас немає дедлайну, ми не поспішаємо з підбором. Націлені на те, щоб на посади прийшли дійсно фахові люди.

Думаю, що влітку ми анонсуємо так званий індекс ефективності цифровізації. Тобто будемо перевіряти і оцінювати роботу. Хтось справився краще — треба йти дивитись на його найкращі практики. Хтось не справився — треба йти допомагати, розбиратись, що пішло не так.

— А якщо людина не впорається і допомога не спрацює, що тоді?

Оксана: В команді є різні ролі. Можливо, людина не впоралась як керівник, але може виконувати інші завдання. Тобто це буде знову ж таки цифрова робота, просто на іншому рівні. Принаймні будемо намагатись, щоб було саме так.

«У нас буде калькулятор відпусток і аналітика про кожного військовослужбовця на будь-якому рівні»

— Чи може цифровізація в армії зробити більш справедливим розподіл відпусток і ротацій у війську?

Олег: Щоб забезпечити відповідний рівень справедливості, нам потрібно зробити базові, фундаментальні речі. Щоб ми могли знати, хто, де, чому, як довго перебуває, під чиїм командуванням. Потім зможемо реалізувати відповідну функціональність в Армія+. У нас буде калькулятор відпусток і аналітика про кожного військовослужбовця на будь-якому рівні: подавався на відпустку чи ні, якщо йому відмовили — то чому. Далі підрозділи будуть працювати з виконавчою дисципліною.

Оксана: Але ж давайте знімемо рожеві окуляри і визнаємо, що справа не лише в цифровізації. Щоб належним чином забезпечити відпустки і ротації, у бригаді має вистачати людей. Це питання не просте, і цифровізація вирішує його лише наполовину.

— Яка результативність переведення через Армія+? Бо ми знаємо, що люди йдуть в СЗЧ, щоб перевестись у бажаний підрозділ.

Олег: Впродовж минулого року через Армія+ перевелись понад 50 тисяч військовослужбовців. Це 65% звернень.

— Чи можливо вийти на рівень 100% і чи це потрібно?

Олег: Тут має бути баланс між бажанням конкретного військовослужбовця та баченням командування. Якщо ми говоримо про військове управління, то це не дуже зручно, коли ти не можеш розраховувати в довгостроковій перспективі на ресурс, яким командуєш.

Взагалі я не вважаю, що нам треба спрощувати процедуру переведень. Насамперед варто працювати над тим, щоб людям було комфортно перебувати у своїх підрозділах і виконувати свою роботу. Переведення — це крайній захід, коли ти вже розумієш, що не можеш в цьому колективі виконувати свою роботу. Тоді ти маєш право обрати інший і спробувати бути більш продуктивним.

— Чи плануються якісь методи впливу на командирів, які ігнорують звернення?

Оксана: Взагалі модернізація процесу переведення буде анонсована в червні, тож давайте дочекаємось. Розуміємо, що це важливий аспект, але я ще раз наголошую: треба працювати не тільки над тим, щоб люди успішно переводились, а й над тим, щоб вони були задоволені тим, що роблять на своєму місці.

Працюємо на глобальний KPI: мінус 50 тис окупантів щомісяця

— Чи можна приєднатись до ваших проєктів в цивільному статусі, зокрема на волонтерських засадах?

Оксана: Ми думаємо над тим, щоб залучити цивільних волонтерів, бо нам дуже не вистачає IT-спеціалістів в армії. Надсилайте свої резюме, ми всі розглянемо.

Олег: Також можна долучитись через державне підприємство Цифрова армія. До кінця року там буде більш ніж декілька сотень працівників. Друга можливість — через цивільні компанії. Тож стежте за публічними тендерами від Міністерства оборони.

— А які зарплати отримують фахівці в Цифровій армії? Це конкурентні зарплати?

Оксана: Середні. Ми беремо медіану, нижній квартиль.

Олег: Статистику дивимось на DOU [усміхається].

— Цифрові офіцери з’являться у кожному підрозділі і будуть впроваджувати розробки від Міноборони. Водночас в багатьох підрозділах є свої продукти. Що буде з цим «зоопарком» цифрових рішень?

Оксана: Ті рішення, які мають високий рівень безпеки та доведену ефективність, ми інтегруватимемо в загальну екосистему. Ключові рішення будуть централізованими.

Олег: У нас в Міністерстві оборони є KPI: забезпечувати війську можливість знищувати 50 000 одиниць живої сили ворога на місяць. Все, що ми маємо робити — це працювати на цей KPI. Відповідно, будь-яке цифрове рішення має прямо або опосередковано в цьому допомагати.