• кожен зареєстрований користувач може вести свій блоґ та присвоювати своїм повідомленням теґи
• користувачі можуть віддавати голоси за пости та коментарі інших користувачів, таким чином впливаючи на “карму” останніх
• користувач з відповідною кармою може створювати колективні блоґи
• пости, що набрали достатній рейтинг, потрапляють на головну сторінку сайту
• користувачі можуть створювати списки друзів

Там же можна знайти докладний опис створення сайту, а також скрінкаст цього процесу. Як на мене, досить хороша річ для розробників-початківців.

Якщо оцінювати з точки зору презентацій, вчорашній день (а точніше його друга частина) мені не дуже сподобався. Я віддаю перевагу технічній та функціональній тематиці, а маркетинг, PR та інші подібні речі, якщо чесно, недолюблюю. Щодо неформального спілкування, то цього разу стався облом - через велику кількість людей я так і не зустрівся з Hellveen’ом та Безлімітчиком. Зі знайомих блоґерів бачив лише Masterpiecer’а та Конспіратора, з якими відвідав виступ Дана Воронова про ефективне читання книг і використання комп’ютера та Інтернету в цьому процесі (так тримати, Дан, презентація була чудова).

Сьогодні виступи були цікавіші (як на мене): на даний момент я побував на презентаціях представників Mozilla, Google та Opera і особливо задоволений останньою про введення і просування нових відкритих Web-стандартів компанією Opera Software.

Що ж, будемо чекати продовження, а поки-що Comin’ soon…

Щоправда, для Вогнелиса захистити збережені паролі не є великою проблемою. Потрібно лише призначити так званий головний пароль, без якого доступ до секретної інформації буде закритим. З іншого боку, його доведеться вводити при кожному сеансі роботи з оглядачем (якщо не введеш - автозаповнення працювати не буде), втім, як на мене, це не велика проблема.

А що ж зі славнозвісним Хромом? Для того, щоб забезпечити собі спокійний сон, потрібно повністю відключити збереження паролів. Отож, маємо ще один аргумент проти нового творіння Google .

Via MACvsPC

Першим доповідався Андрій Василіаді, менеджер українського стартапу WebTube. Основну увагу він звернув на процес створення і росту свого проекту, в тому числі нюанси з залученням інвестицій та перспективи подальшого розвитку. Я виділив такі основні тези доповіді:

• Стартап - це завжди великі ризики
• Залучати інвесторів краще після старту проекту
• Часто інвестор вкладає не стільки в проект, скільки в команду
• Коли інвестор знайдений, час, що витрачається на різні аспекти розробки стартапу, збільшується вдвічі
• Що точно чекає на WebTube в майбутньому - це ребрендинг

Наступна презентація - це була просто бомба. Викладач Могилянської школи журналістики Юрій Панін завів мову про створення успішного онлайн відеоролика, аналізуючи при цьому вірусні хіти західного Інтернету (”Crazy Frog Bros“, “Star Wars Kid” та відомий всім “David Blaine’s Street Magic”). Виділив я наступне:

• Навіть з тупого, на перший погляд, відео можна зробити цукерочку, оформивши його в стилі кінотрейлера (на прикладі “Star Wars Kid”)
• Для того, щоб створити невеликий відеоролик на зразок серії “Операції “ПроФФессор”, по максимуму необхідно кілька тисяч доларів
• Такий же ролик можна зняти на чистому ентузіазмі та таланті акторів витративши $0, за виключенням близько $1500 за обладнання (одноразові витрати)
• YouTube - не найкращий вибір для хостингу відео, орієнтованого на вітчизняних глядачів. Це обумовлено такими факторами, як закордонний  трафік та обмеження в часі та розмірі ролика
• З відеохостингів, що транслюють з UA-IX, найменші обмеження має (сюрприз!) WebTube
• Та все ж найкращим варіантом розміщення відео в онлайні є власний веб-ресурс (ти - хазяїн, тому й ніяких обмежень!)

Після Юрія Паніна виступили представники команди новинарного сайту tns.ua від 1+1. Вони розповіли про концепцію свого творіння, бізнес-модель та плани на майбутнє. Основні тези:

• Аудиторія друкваних видань в США скорочується зі швидікістю 600 тис. чоловік на рік. Саме тому новини в форматі онлайн-відео є чудовою альтернативою
• tsn.ua - найбільша в УАнеті база легального новинарного відео (на сайті його більше 600 ГБ)
• Час потрапляння новини на сайт — 49-60 хв. відносно виходу в ефір
• Для рекламодався набагато цікавіше аудиторія, що цікавиться новинами
• В перспективі розробників - платне відео за підпискою

Якщо коротко, eye-tracking - це технологія, що дозволяє відслідковувати переміщення погляду відвідувача при перегляді сайту. Звичайно, подібні дослідження влаштовуються не просто так - камерційний інтерес обов’язково має бути присутнім, а стосується цей інтерес, насамперед, реклами, правильного її розміщення та формату подачі.

Колись я дивився документальний фільм “Download: The True Story of the Internet”, а саме серію про Google. На початку фільму розповідалось про те, як ще на “світанку” WWWeb’у комерційні структури звернули увагу на цікаву новинку і на вмілих студентів Девіда Файло та Джеррі Янґа разом з їх каталогом ресурсів Yahoo. Тоді і постало питання: як поставити портал на комерційну основу? Відповідь прийшла одразу: звичайно, з допомогою реклами! Найцікавіше те, що розробники боялися ставити рекламу, яка, на їх погляд, лише відверне користувачів від їхнього ресурсу. Як виявилось, реклама не стала стримуючим фактором, тому з того часу Yahoo, а пізніше і весь Інтернет був заповнений графічними банерами, які і досі є лідерами серед інших форматів інтернет-реклами. Це був ліричний відступ. Тепер щодо суті питання…

В згаданому вище eye-tracking-дослідженні були виявлені наступні факти:

• Читачі ігнорують банери. Реклама дозволяє власникам сайту заробити на хліб з маслом, але дослідження показують, що в більшості випадків користувачі ігнорують банери, фокусуючись на них лише на долі секунди. Якщо ви хочете заробити на рекламі, підійти до її розміщення, оформлення і типу потрібно творчо 
• Яскраве форматування і шрифти ігноруються. Чому? Тому що користувачі приймають їх за рекламу, що не містить потрібної їм інформації. Дослідження показують, що великі, кольорові букви ускладнюють пошук інформації, причина полягає у звичці користувача ігнорувати все схоже на рекламу
• Текстова реклама переглядається користувачем уважніше, ніж інші типи реклами. Як було сказано раніше, більшість інтернет-користувачів не витрачають час на перегляд елементів, схожих на рекламу, тому текстова реклама, що добре поєднується з іншими елементами сторінки і яка не є дратівливою, значно ефективніша

Словом, виглядає все наступним чином: графічна реклама є поганою, через те, що сприймається користувачем саме як реклама; з іншого боку, як висловився hellveen, “мої інстинкти вже і едсенс ігнорують”, отже текст не завжди є ознакою ефективності, а сама ж ефективність повинна бути досягнута з допомогою креативності.

На мій же погляд саме відсутність креативності (та й просто елементарного відчуття стилю) і призводить до негативного ставлення користувачів до того, чи іншого виду реклами. Для прикладу, в Gmail справа від кожного відкритого листа показується контекстна реклама AdSense. Мене вона не дратує з двох причин: по-перше, розміщена в правильному місці, а по-друге. кольоровою гаммою цілком вписується в інтерфейс Gmail. Що ж сказати про той же AdSense, що контастно виділяється на фоні загального дизайну певного блоґу?

Як на мене, формат AdSense досить-таки непоганий, тому-що, на відміну від простого текстового лінку надає користувачу інформацію в більш структурованому і зручному для сприйняття вигляді. Головне - правильно цю рекламу розташувати і оформити. Для прикладу, досить просто створити такий шаблон для розміщення рекламних посилань:

Як не мене, виглядає набагато краще за графічний банер. Які ваші думки?

Зараз я розповім в стилі how-to, як же зробити омріяний wallpaper, а заодно познайомлю вас з функціональністю сервісу.

1. Отже, заходимо на http://wordle.net і тиснемо на Create

2. Далі обираємо джерело майбутньої хмаринки. Я б радив використовувати саме Delicious, тому що, по-перше, соціальні закладки чудово характеризують їх власника, а по-друге, якщо більшість ваших теґів написані англійською, можна буде обрати більше варіантів шрифтів (тоді як для кирилиці доступні лише кілька)

3. Потім починається процес налаштування. Можна “погратися” з шрифтами, кольоровими схемами та розміщенням слів. З допомогою меню Language можна прибрати слова загальної лексики

4. Якщо якісь слова муляють око, наприклад, кириличні теґи, які при виборі певного шрифта не відображаються, потрібно кліктути правою кнопкою миші по слову і обрати Remove …

5. Коли все налаштовано, робимо таку примітивну послідовність дій, як PrintScreen -> Paint -> Save As…

6. Закривши Paint, відкриваємо збережений файл в нормальному графічному радакторі (наприклад GIMP) і, поряд з цим, створюємо новий файл з розмірами, що відповідають роздільній здатності вашого монітора

7. Заливаємо новий файл кольором, що відповідає кольору тла малюнка, створеного в Wordle. Якщо RGB-код кольору невідомий, можна скористатися програмою ColorPic

8. Виділяємо зображення власне теґової хмаринки і вставляємо поверх фону. Після правильного позиціонування ви отримуєте стильний фоновий малюнок на робочий стіл!

1. AT&T Labs Text-To-Speech - онлайн-розробка відомої американської телекомунікаційної компанії. Підтримує англійську, французьку, німецьку та іспанську мови. Для кожної мови, як і належить, присутні кілька варіантів голосу, так англійська має індійський та канадський акценти, а іспанська представлена лише в латиноамериканському варіанті. Аудіо генерується, як WAV-файл, який можна прослухати в браузері при наявності плагіну QuickTime.

2. Free Expressivo Text To Speech Reader Service - сервіс родом із Польщі. Як наслідок, читає польскі, румунські та англійські тексти. Цікаво те, що український текст, написаний транслітом, буде прочитаний доволі непогано (щоправда, не без польського акценту). Після прочитання тексту аудіо можна розшарити з допомогою лінку.

Для чого подібні сервіси можуть бути використані? Як на мене, їх функціональність буде корисною при бажанні почути як те чи інше слово звучатиме англійською, а також для осіб, що самостійно вивчають іноземну мову.

Та перед тим, як купувати хостинг, я вирішив проробити всю процедуру на локальному веб-сервері (я юзаю XAMPP) для того, щоб перевірити, чи все я правильно зрозумів і які підводні камені можуть стати на дорозі.

Для початку я зробив дамп бази даних через інтерфейс phpMyAdmin, а також архів кореневого каталогу з допомогою cPanel. Потім відкрив дамп в Notepad++, змінив кодування з CP1251 на utf-8 і замінив всі значення “latin1″ на “utf-8″, таким чином при імпорті дампу всі таблиці створювались з Юнікодом, як кодуванням за умовчуванням:

CREATE TABLE `table` (
...
) ENGINE=MyISAM ... DEFAULT CHARSET=utf8 ;

Після імпорту дампу і розпаковки кореневого каталогу я додав у файл wp-config.php рядок

define('DB_CHARSET', 'utf8');

Насамкінець я виконав кілька SQL-запитів для того, щоб блоґ нормально працював на новому домені:


UPDATE wp_options SET option_value = replace(option_value, 'http://fireon.org.ua', 'http://localhost/fireonblog') WHERE option_name = 'home' OR option_name = 'siteurl';

UPDATE wp_posts SET guid = replace(guid, 'http://fireon.org.ua','http://localhost/fireonblog');

UPDATE wp_posts SET post_content = replace(post_content, 'http://fireon.org.ua', 'http://localhost/fireonblog');

Після чого все запрацювало! От тут і виникає питання: може я чогось не вкурив, але чому у мене все пройшло так просто, а hellveen та Роланд Чанішвілі вручну конвертували всі поля з кириличним тестом з latin1 в BLOB, а потім в utf-8?

UPD!!!

Як виявилося, запрацювало не все, а лише головна сторінка - при переході на всі внутрішні лінки вискакує помилка 404. Наразі шукаю вирішення…

UPD!!!
Рішення знайшов. Як виявилось. проблема була в тому, що перенесений на локальний сервер блоґ знаходився не в кореневому каталозі, а в підкаталозі “/fireonblog” (що при переносі на реальний хостинг не повинно відбутися). Отже треба було видозмінити файл .htaccess наступним чином:

# BEGIN WordPress

RewriteEngine On
RewriteBase /
RewriteCond %{REQUEST_FILENAME} !-f
RewriteCond %{REQUEST_FILENAME} !-d
RewriteRule . /index.php [L]


# END WordPress

# BEGIN WordPress

RewriteEngine On
RewriteBase /
RewriteCond %{REQUEST_FILENAME} !-f
RewriteCond %{REQUEST_FILENAME} !-d
RewriteRule . /fireonblog/index.php [L]


# END WordPress

(Підглянув на Perishable Press)

thewebsiteisdown.com

1. Веб-сервіси. Корисність перш за все

В наш час стартапів - хоч греблю гати. Багато з них виправдовують сподівання розробників і стають дійсно успішними проектами, багато залишаються поза зором користувачів в силу різноманітних причин. Та, як би там не було, а для мене основним критерієм цінності ресурсу є його корисність. Саме корисність здатна зробити веб-сервіс продуктом першої необхідності. Яскравий приклад цього - Google Reader; для багатьох активних користувачів Інтернету цей онлайновий читач став де-факто стандартом і використовується повсякденно. Щодо мене, то я навіть не задумують про встановлення десктопного RSS-рідера. Чим більше таких додатків буде створено, тим швидше відбудеться перехід десктопу в Веб.

2. Відкритість та інтеграція

В наш час все більше веб-сервісів відкривають свої API (Application Programming Interface - набір методів для доступу до функціональності веб-сервісу). Це дозволяє інтегрувати у веб-сервіс власні доповнення (як, наприклад, додатки Facebook), що робить його веб-платформою. Крім соціальних мереж, дану концепцію сповідують персоналізовані стартові сторінки (iGoogle, Netvibes), а також ті ж самі WebOS. Відкритий протокол XMPP aka Jabber успішно використовується компанією Google в якості основи IM-сервісу Google Talk, що інтегрується з Gmail, Google Reader, а також сам є непоганим веб-додатком для десктопних браузерів та iPhone.

3. WebOS (Web Desktop)

WebOS - це веб-платформа, що об’єднує набір таких додатків, як RSS-читач, офісний пакет, органайзер, віддалений диск для збереження файлів і т.п. По суті, аналоги цих міні-програм вже існують у вигляді окремих веб-додатків, просто все це об’єднано в одному середовищі, що візуально нагадує GUI-десктоп. Особисто мені імпонує відкритий вебтоп eyeOS. Він сповідує концепцію відкритого програмного забезпечення і націлений на сумісність з мобільними пристроями. Докладніше про eyeOS можна прочитати на сайті проекту.

4. Технічна сторона доступу: ADSL, 3G, нетбуки

Ні для кого не секрет, що Інтернет стає доступнішим і швидшим. ADSL-бум приніс Україні тисячі нових користувачів ВКонтактє Інтернету, а 3G, що наразі набирає обертів у великих містах, додає до швидкості та доступності ще й мобільність. До речі, щодо мобільності. Новий клас пристроїв - нетбуки (Eee PC & Co.), на мій погляд, вносять додатковий плюс у розвиток веб-девелопінгу (адже саме для Веб нетбуки і були створені).

5. Інтернет-кафе. Моє бачення

Як висловився у своєму подкасті MrGALL, перевагою веб-сервісів (а в теорії і вебтопу) є негайний доступ з будь-якого інтернет-кафе. Якщо перехід додатків у Веб буде успішним і сприйметься великою кількістю користувачів, концепцію Інтернет-кафе можна видозмінити, таким чином зробивши його одним із складових інтернет-культури майбутнього. Зараз подібні заклади - це у більшості випадків підвальні приміщення, просякнуті тютюновим димом і на 70% наповнені геймерами-задротами. На мій же погляд, якщо інтернет-культура буде рости, можна буде створювати такі інтернет-кафе, які буде містити дві неординарні на даний час речі:

• виключно інтернет - без всяких там Варкрафтів
• власне кафе - користувач зможе замовити чашку кави чи просто перекусити (звичайно ціни мають бути помірними)

По суті, таке моє бачення ідеального інтернет-кафе (схожий заклад - Intouch Cybercafe у Бредфорді). Найголовнішим в ньому має бути атмосфера, яка і буде притягувати до себе активних інтернет-кристувачів, тому в ідеалі такий тип кафе може служити чудовим місцем зустрічей IT-ґіків.

І, хоч бойові дії в Південній Осетії завершились, російські війська все ще завдають ударів по грузинських населених пунктах. А отже, проблема залишається відкритою…

Щодо ЗМІ. Краєм ока бачив той бруд, що ллється з російського телебачення. У мене особисто це викликало асоціації з промивкою мізків - постійно повторюються одні й ті ж самі фрази: “Геноцид… геноцид… російських громадян… брудні політтехнології… Буш… МакКейн… Геноцид… російських громадян… НАТО… Доблесні російські війська…“. У перервах між репортажами з місця конфлікту показують Батюшку Путіна, який перервав поїздку на Олімпіаду для того, щоб задати жару непокірним грузинам… Тьху! Свинство, лайно, відчиняйте вікно - смердить!

Ба більше - не дивлячись на те, що проти Грузії міжнародне співтовариство ніяких санкцій не вводило, а сама Грузія уже полишила свої бойові позиції, російська авіація продовжує бомбардувати грузинські села і робить це, за словами Путіна, цілком законно і легітимно.

Тішить те, що Президент Ющенко разом з чільниками братніх нам держав - Польщі, Литви, Латвії та Естонії - висловили підтримку грузинському народу і вирушили до Грузії для допомоги в урегулюванні конфлікту.

Я ж закликаю всіх українців, а особливо активних членів Інтернет-спільноти, продемонструвати солідарність з грузинським народом і висловити протест проти злочинних дій імперської Росії. Пам’ятайте, завтра мішенню можемо стати ми.

Банери для блоґів шукайте у Мустанґа, Masterpiecer‘a, а також на сайті проекту “Підтримай братню Грузію!“.

UPD:

Виступ Віктора Ющенка на мітингу в Тбілісі 12 серпня 2008 р.

Продовжуючи тему розповсюдження інформації про допомогу постраждалим від повені, приводжу рахунки для переказу коштів, а також телефон гарячої лінії. Нагадаю, що до інформування долучились також hellveen, Jarofed, Internetessa, mr.petruccio, Коля Шлапак та ін.

Одержувач: управління ресурсного забезпечення та господарського обслуговування Івано-Франківської обласної державної адміністрації . ЄДРПОУ - 33426782, р/р № 35425005001991
Банк одержувач - ГУДКУ в Івано-Франківській області МФО 836014. Обов’язкова примітка - “для допомоги потерпілим унаслідок повені в Івано-Франківській області”.

Одержувач: управління ресурсного забезпечення та господарського обслуговування Івано-Франківської обласної державної адміністрації. ЄДРПОУ - 33426782,
р/р № 2600900019529. Банк одержувач - “Укрексімбанк” МФО 336688

Одержувач: - Благодійна організація «Міжнародний благодійний фонд «Український світанок»
Код: ЄДРПОУ –34481540
Банк одержувач – Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» м. Києва
Рахунок у Національній валюті: 26000114633500
МФО: 351005
Обов’язкова примітка : для допомоги потерпілим у наслідок повені у Карпатах 2008.

Дзвінок на номер: 8-900-300-10-90 (вартість 10 грн.)
SMS на номер: 1090 (вартість 10 грн.)

Допомогти у розповсюдженні інформації про допомогу постраждалим від повені можна, поставивши на блоґ зелену стрічку.

Більше інформації шукайте на сайті громадської ініціативи “Не стій осторонь”.

Фотографії місць трагедії.

Учасник флешмобу бере роздруковує фотографію попереднього учасника і фотографується з нею або фотографується з пустим А4 і за допомогою Photoshop’у вставляє туди фотографію попереднього учасника або фотографується з власним монітором, знову ж таки, з фотографією попереднього учасника. Моб передається по ланцюжку, але передавати естафету можна лише одній людині

Естафету передаю SilverOK‘у.

Що ж тоді відносно електронної пошти? Так уже сталося, що більшість з нас звикло до веб-інтерфейсу. При використанні Mail.ru завантаження сповільнюють лише рекламні флеш-банери. А от Gmail з його, здавалося б, легким інтерфейсом, завантажується досить-таки довго. Причиною цього є те, що за умовчуванням завантажується Ajax-версія, і лише тоді, коли на протязі довгого часу браузер “простоює”, вам пропонують увімкнути HTML-версію.

Обійти це можна досить просто. Поштову скриньку можна відкрити, використовуючи не стандартний URL http://gmail.com, а один з наступних:

http://mail.google.com/mail/h/ - HTML-режим
https://mail.google.com/mail/h/ - HTML-режим + SSL
http://m.gmail.com - інтерфейс, адаптований для мобільних пристроїв
http://mail.google.com/mail/x/ - ще один URL для мобільних пристоїв
https://mail.google.com/mail/x/ - URL для мобільних пристоїв + SSL

Отже, на протязі тижня (16-23 липня) у папці “Spam” в мене назбиралось 176 повідомлень. Це означає, що середня швидкість тримання спаму в мене складає 25 повідомлень на день (1,05 повід/год).

Папка “Inbox” спаму не отримала, за що я щиро дякую Ґуґлу.

Йдемо далі. Якщо аналізувати мову спам-листів, то тут я маю таке співідношення:

Китайський спам з’явився в моїй Gmail-скриньці чи не найпершим (важко було не помітити ієрогліфи) і на перших порах пропонував купити віагру, зараз же просто присилають гори лінків. Також китайці - неабиякі цінителі піратського софту, особливо продуктів фірми CyberLink.

Російськомовні “листи” - це переважно реклама порносайтів, хоча цього тижня її змінила реклама циганського танцювального колективу. Ну а щодо англомовних, то їх змістом трохи більше, ніж повністю є скандальні новини, що стосуються Барака Обами, Брітні Спірс, Анджеліни Джолі та інших знаменитостей.

Що ж, на відміну від мого попередника, моя історія не буде такою оригінальною. Свої перші гроші я “заробив”, як стипендію за третє місце в Київській обласній олімпіаді з правознавства (то було в 9-му класі). За це я отримував по 25 гривень щомісяця на протязі 10-11 класів.

Щодо інтернет-грошей, то перший прибуток мені принесла біржа Elitelink. За перший місяць я заробив близько $90, а після цього прибуток почав капати все менший, аж поки вставлений мною код не перестав відображати рекламу. Мені кілька разів приходиди попередження, але в силу зайнятості я забив як на блоґ, так і на Elitelink. Відновив все це діло я на початку цього місяця, проте, само собою, індекс довіри до мого блоґу впав. Загалом станом на середину липня я заробив $176, які витратив на новий телефон (бо старий став жертвою утоплення).

Чекаю продовження флешмобу від Міхи, G3D‘а і KONUS‘а.

Але повернемось до запитання: “Чому Google ще досі не розробила власної соціальної мережі? Адже, якби це сталося, популярності було б хоч відбавляй!“. На це Jafored відповів: “У Google вже є Orkut, який і так популярний лише в Латинській Америці. Їм все одно не наздогнати Facebook і MySpace, тому Google концентрується на інших розробках”. Після того всі погодилися і розмова потекла в інше русло. Я й сам про неї забув, аж поки на днях не прочитав допис у одному блозі з мого фідрідера…

Беззаперечний той факт, що більшість україномовних блоґерів (якщо не сказати майже всі) використовують Gmail, як головну поштову скриньку. І, як наслідок, кожен з них має аккаунт на Ґуґлівському Jabber-сервері і хоч раз в житті його використовував: як Gmail-чат, Google Talk або повноцінний Jabber-аккаунт.

Це раз. Два: однією з найбільших переваг Джабберу над злісним “неправославним” ICQ є те, що до тебе просто так не постукає якась бландінҐа чи хтось інший, з ким би ти не хотів спілкуватись в режимі IM - необхідна авторизація. І, мабуть, кожен користувач Gmail/GTalk має хоча б кількох авторизованих “френдів”. Чи не нагадує вам така система соціальну мережу Facebook? У ній також для повноцінного спілкування необхідна авторизація - підтвердження обома особами того факту, що вони є знайомими.

Ви можете заперечити: дійсно, Jabber має спільні сторони з соціальною мережею, проте в як з IM-сервісу можна зробити соціальну мережу? Давайте розберемось по порядку.

1. Google-профілі

Дана функція з’явилась в кінці 2007 року у таких сервісах, як Google Reader, Shared Stuff та Google Maps. З допомогою даної фічі можна створити профіль, що міститиме твоє фото, коротку інформацію, рід занять і лінки на твої сайти чи профілі в інших соціальних мережах. Google Profiles в найближчому майбутньому буде інтегровано в більшість сервісів від Google. Власний профіль можна переглянути і відредагувати тут.

2. Friends’ Shared Items
Це нововведення помітили в першу чергу ті, хто користується Google Reader. Більшість користувачів даного сервісу полюбляють ділитися цікавими статтями, помічаючи їх теґом Shared. Після цього на свій блоґ можна вставити віджет з останнім обраним з RSS-потоків або дати друзям лінк на власний Shared Stuff. Проте знову ж таки, з грудня в Google Reader з’явився пункт “Friends’ Shared Items”, в якому збирається увесь Shared Stuff твоїх GTalk-друзів, причому ти бачиш той самий Goolge Profile кожного друга.

3. Google Friend Connect
Ну і насамкінець хочеться розповісти про нову розробку Google, метою якої є перетворення всього Інтернету в суцільну соціальну мережу. Назва її - Google Friend Connect. Насправді задумка геніально проста: в будь-який сайт, навіть найпримітивніший, можна вставити кілька шматків коду заради забезпечення соціальних можливостей ресурсу і залучення нових читачів. Якщо сайт бере участь у Friend Connect, кожен його відвідувач може стати його “фаном” - мені особисто це нагадує вступ до групи в Facebook чи ВКонтакте. Далі сайт можна порекомендувати друзям з соціальних мереж, де новоприбулий фан зареєстрований. Серед наявних соціалок, поряд з Facebook та Orkut, фігурує Google Talk, який є (!) соціальною мережею за умовчуванням.

Чудово ілюструє роботу сервісу наступне відео:

Особисто мені така ідея подобається, плюс тепер я матиму ще один аргумент в користь Jabber/GTalk при пропаганді цього IM-сервісу.

Звичайно, “яблучний” телефон досить непогано вміє переглядати і звичайні сайти. Більше того, з допомогою нових версій браузера Opera Mini це стало можливим і для інших телефонів. Та все ж, як не крути, а мобільний трафік залишається доволі дорогим, та й читати з невеличкого екрану адаптовані для комп’ютерних моніторів веб-сторінки не дуже зручно. Саме тут і приходить в нагоду сервіс MoFuse, призначений для швидкого створення і налаштування мобільної версії вашого блоґу. Погодьтесь, звучить багатообіцяюче .

Отож, після реєстрації на сайті, вам у розпорядження дається зручний інструментарій для мобілізації своєї блоґерської діяльності. Перш за все, тицяємо на “Launch a Mobile Site“, вводимо назву блоґу, адресу його RSS-фіду та піддомен.mofuse.mobi - і вуаля, мобільний сайт готовий!

Після створення, мобільний ресур можна налаштувати відповідно до ваших потреб - завантажити лого, обрати необхідні кольори, додати до сайту додаткові фіди, сторінки, гіперпосилання, форму для коментарів, Click2Call (настільки воно працює, не перевіряв), а також “прикрутити” власний домен.

Крім всього перерахованого вище, MoFuse дозволяє переглядати статистику відвідування сайту, а також вішати на нього рекламу від AdSense та AdMob. А кожен пост у вашому мобіблозі можна зберегти на del.icio.us та Twitter, використовуючи інтерфейс вашого ж мобіблоґа. Словом, все чудово продумано і надзвичайно “easy to use”. Насолоджуйтесь .

Ми презентуємо форму нашої олімнійської команди - спортивну форму, яку готувала, відпрацьовувала дизайн з урахуванням інтересів наших спортсменів, з урахуванням інтересів нашого національного колориту компанія Nike.

То, что вы видите - экипировка, которая здесь представлена на манекенах - это результат 18-месячной работы компании Nike совместно со специалистами Олимпийского комитета Украины…

Що одразу кидається в очі, так це надпис “UKRAIИE” на всіх екземплярах форми. Не знаю, можливо це і є той самий “національний колорит”, про який говорив Сергій Бубка, але виглядає все це або як помилка п’ятикласника-двієчника, або як продукція китайських виробників (можливо над формою працювали “спеціалісти” не з Nike, а з Nyke, або, можливо, навіть з Adeedaz). Хоча найвірогідніше, що форму розробила все-таки Иike.

Стаття на офіційному сайті НОК