Давно мабуть варто було згадати старенький Acer Aspire One 110, яким останній рік я майже не користувався (лежав собі дома та й тішив меншого брата, та й не тільки його). Аж ось руки дійшли знову притягнути його в Київ-град, та й постав вибір, що ж туди поставити в якості операційної системи на більш-менш тривалий термін, бо зараз ніяк не налаштований до суттєвих екпериментів. Вибір робився між хмарною Chrome OS та вже знайомим вам Arch Linux.

Останій раз, коли я стикався з Chrome OS (серпень 2011), той хоч і розчарував, але показав себе з достойної сторони. Користався я тоді нічними збірками Hexxeh`а. Раджу ознайомитися з wiki, хоч вона й трохи застаріла. Тут є список сумісності для нетбуків, ноутбуків та десктопних комп’ютерів. На момент встановлення мною Chrome OS там була інформація тільки щодо Flow збірок, але мій досвід успішно підтвердив роботоздатність відмічених у вікі пунктів (на жаль External VGA перевірити не зміг, а баг, що стосувався чутливості тачпада був присутнім :( ), та здійснив необхідні правки. Безумовно варто ознайомитися з гарячими клавішами, завдяки яким можна побачити класні ефекти, зручні штуки та, що було для мене невеличким відкриттям, коноль (із хромівської можна запустити повноцінний bash). На вікі пробігала інформація з інструкціями по збірці нативних лінуксівських програм під Chrome OS, але на той момент мені не вдалося це зробити (інструкція була застраіла, гугління на цю тему так нічого придатного для використання і не дало). Якщо раптом довідаєтесь що інструкцію оновили чи щось змінилося у самих збірках і є можливістьзібрати нативні застосунки під Chrome OS — свистіть, буду радий спробувати зробити це.

Arch Linux Acer Aspire One

Взагалі, що цікаво — незадовго після встановлення Chrome OS на нетбук накрився блок живлення на десктопі (нехила така машинка із чотирма ядрами по 2,5 кожне, ігровою відеокартою ну і т.д. Хоч збирав його доволі давно, але мені й зараз його продуктивності за очі вистачило б.), тож малому (менший брат) на розтерзання віддав нетбук. По будинку (особнячок) була розкинута wi-fi мережа на той час, тож інтернет „ловився“ без проблем. А братик жодного разу не пожалівся, хоча перехід мав би бути більш ніж відчутним — він просто замість десктопних монстрів на кілька годин довше бавився в онлайн забавки та дивився собі мультики/аніме. Чому б і ні, подумав я собі, адже там із коробки є flash, підтримка медіаформатів, pdf, java та інші цікаві речі, а враховуючи стан розробки native client’а думаю ситуація може ще більше накренитися в сторону „хмари“. Заодно міркую про те, як забрати собі десктоп і залишити брату/батькам щось таке легковісне та зручне.

В даний же момент ареал мого руху з нетбуком більший а якихось там n квадратних метрів, які становила хата, доступ до інтернету буде явно не завжди, а поправити якийсь скрипт, почитати книгу чи банально глянути в дорозі фільм хочеться, тож вирішив не заморочуватися із gentoo/ubuntu/підставте ваш улюблений дистрибутив, а встановити вже рідний Arch Linux, руцями підлаштувавший його під себе та встановивши лише необхідний софт.

Як завжди wiki Arch`а мене порадували, там є чудова інструкція щодо встановленння, яка вельми допомогла. Хоча вже після інсталяції скажу, що мабуть процес розробки із орієнтацією на користувачів вже досягнув значних успіхів, оскільки правки якихось додаткових конфігів, що там детально описано я не робив (fstab, menu.lst, rc.conf,pacman.conf ну і мабуть все), а потрібні речі заводились з півоберта. Єдине що розчарувало – linux-one не збирався, зібрався linux-one-dev, однак згодом я вирішив зібрати таки linux-pf із конфігом від linux-one-dev, що дало іще трішки приросту в швидкодії. Взагалі є безліч варіантів того, що можна встановити (це і zen-kernel, і netbook-kernel, і ще багато інших речей, але це вже на колір та смак).

Потім процес доволі стандартний – встановлення драйверів, підіймання іксів, налаштування відео/звуку, встановлення необхідного софту і т.д. Використав свої ж, трішки перероблені конфіги іp вже давно улюбленими Elegsant Brit (window theme) i Faenza Icons. Результат — пів дня витраченого часу і швидка, заточена під тебе система, що працює саме так, як тобі потрібно! ;)

Схожі дописи:

1. Arch Linux — коли все залежить від тебе
2. Kubuntu Jaunty Linux і тайм-менджмент
3. OpenSuse 11 & KDE – Частина 1

Ось накидаю собі короткий мануальчик по розгортанні з нуля мінімально придатної (для більшості проектів) інфраструктури на VDS’ках немаловідомої компанії. На неї натрапив дякучи вчасній згадці @pfactum, і, незважаючи на неоднозначний досвід інших замовив собі vServer VQ 12.

Таким чином за 10 € (компанія повертає 18 % VAT, якщо ви не є резидентом країн Євросоюзу), ви отримуєте щось таке:

CPU: QEMU Virtual CPU version 0.12.3 (3074.35-MHz K8-class CPU);
RAM: 1024 MB;
Hard discs: 40 GB HDD;
NIC: 100 MBit;
Traffic: 2 TB (після використання двох ТБ швидкість пада до 10 Мбіт).

Таким чином я ризикнув і не пошкодував. Єдиним мінусом наразі видаєтсья час роботи та надмірна педантичність: достукатись можна тільки з понеділка по п’ятницю з 9 до 18 по CET (центральноєвропейський час). Оскільки так трапилось, що замовлення було зроблено в пятницю близько обіду, то цілком передбачувано сервер я отриимав тільки в понеділок зранку. Також варто відзначити, що компанія вимагає зіскановану копію паспорта (цілком імовірно що не тільки для контролю того, повертати VAT чи ні), однак у моєму випадку вистачило і фотографії, зробленої зі смартфона (перша сторінка мого українського (не закордонного) паспорту).

Після опрацювання замовлення вам надають досутп до панелі (robot.your-server.de), звідки ви можете контролювати свої наявні сервери, а також замовити нові. Там ви отримуєте можливість моніторити стан свого серверу, вмикити/вимикати/ребутати його, розгортати інсталяційний образ (чи образ відновлення), браузерну консоль і ще багато всіляких речей. Власне я більш прихильний до консолі та ssh, тому всі дії я проводив звідти.

В якості системи для встановлення було обрано FreeBSD 8.2, власне там доступні (на даний момент) по одному релізу гілок 7.x та 8.x. Встановлення максимально просте та швидке — вибираєм FreeBSD в налаштуваннях resque режиму, зберігаємо автоматично згенерований пароль та ребутаємось через панель. Потім чекаємо певний час та чіпляємося по ssh, розгортаємо образ, та ребутаємось:

bash> ssh xxx.xxx.xxx.xxx -l root
bash> intallimage
bash> reboot

Потім власне в декого може виникнути баг схожий на щось на кшталт:

@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@
@    WARNING: REMOTE HOST IDENTIFICATION HAS CHANGED!     @
@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@@
IT IS POSSIBLE THAT SOMEONE IS DOING SOMETHING NASTY!
Someone could be eavesdropping on you right now (man-in-the-middle attack)!
It is also possible that a host key has just been changed.
The fingerprint for the RSA key sent by the remote host is
88:1d:b3:49:1b:43:54:36:87:09:d7:ba:63:83:e9:c6.
Please contact your system administrator.
Add correct host key in ~/.ssh/known_hosts to get rid of this message.
Offending RSA key in ~/.ssh/known_hosts:6
RSA host key for xxx.xxx.xxx.xxx has changed and you have requested strict checking.
Host key verification failed.

Чесно кажучи, не знаю як там користувачі Windows із цією проблемою, однак у linux’і достатньо буде видалння останнього рядка (того, який відповідає за ssh сертифікати resque системи).

Власне, у моєму випадку далі все було досить банально:

bash> fetch "http://download.ispsystem.com/install.sh"

bash> sh install.sh
Ну і вибір необхідних пунктів. По суті мій шлях складався із пунктів 1-2-3-2 і пройшов без суттєвих ускладнень. Єдиний баг — панель вперто не хотіла помічати власну ж версію ядра, тому після того, як я переконався в коректності ядра я опустив крок, на якому зациклювалась інсталяція та продовжив встановлення.

Звісно ж, ви можете піти іншим шляхом і не встановлювати панель (якщо вона вам непотрібна, на відміну від мене), або ж встановити іншу ос/набір ПЗ, тут все залежить виключно від ваших потреб і досвіду/зручності.

Ну а далі конфіги, заради яких власне і писалася ця нотатка:
~/.bashrc (після логіну по ssh, стартують screen’и, вельми зручно)

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32

# Auto-screen invocation. see: http://taint.org/wk/RemoteLoginAutoScreen                                                                                                         
# if we're coming from a remote SSH connection, in an interactive session
# then automatically put us into a screen(1) session.   Only try once
# -- if $STARTED_SCREEN is set, don't try it again, to avoid looping
# if screen fails for some reason.
if [ "$PS1" != "" -a "${STARTED_SCREEN:-x}" = x -a "${SSH_TTY:-x}" != x ]
then
  STARTED_SCREEN=1 ; export STARTED_SCREEN
  [ -d $HOME/lib/screen-logs ] || mkdir -p $HOME/lib/screen-logs
  sleep 1
  screen -RR && exit 0
  # normally, execution of this rc script ends here...
  echo "Screen failed! continuing with normal bash startup"
fi
# [end of auto-screen snippet]
 
PWD() { pwd; }
GIT_PS1()
{
  M="`git branch 2>/dev/null | grep "^\*" | tr -d "\*"`"
  [ -n "$M" ] && echo "(git branch: $M)"
}
 
PS1="\[\033[01;37m\](\u@\h: \[\033[1;36m\]\$(PWD)\[\033[01;37m\]) \[\033[01;37m\] \[\033[0m\] \$(GIT_PS1) \nbash> " 
 
alias pgc="ping google.com"
alias pgd="ping 8.8.8.8"
alias pse="ps -e | grep "
alias dmt="dmesg | tail"
alias cpu_info="dmesg | grep -i cpu"
export HISTSIZE=100000
export EDITOR="vim"

~/.screenrc (по позамовчуванню top в одному з двох табів)

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19

startup_message off
vbell off
autodetach on
altscreen on
shelltitle "$ |bash"
defscrollback 10000
defutf8 on
nonblock on
 
hardstatus alwayslastline                                                                                                                          
#hardstatus alwaysfirstline                                                                                                                          
#hardstatus string '%{= mK}%-Lw%{= KW}%50>%n%f* %t%{= mK}%+Lw%< %{= kG}%-=%D %d %M %Y %c:%s%{-}'
hardstatus string '%{= kG}[ %{G}%H %{g}][%= %{= kw}%?%-Lw%?%{r}(%{W}%n*%f%t%?(%u)%?%{r})%{w}%?%+Lw%?%?%= %{g}][%{B} %d/%m %{W}%c %{g}]'
#hardstatus string '%{= kw}[ %{= kb}%H%{= kw} ][ %= %{= kw}%?%-Lw%?%{= kr}(%{= kW}%n*%f %t%?(%u)%?%{= kr})%{= kw}%?%+Lw%?%?%= %{w} ][ %{r}%l%{w} ]%{w}[%{r} %d/%m/%y %C %A %{w}]%{w}'
#hardstatus string '%{= kw}[ %{= kb}%H%{= kw} ][%= %{= kw}%?%-Lw%?%{= kW}%n*%f %t%?%?%{= kw}%?%+Lw%?%?%= ][ %{r}%l%{w} ]%{w}[%{r} %d/%m/%y %C %A %{w}]%{w}'
bind 'q' quit
 
screen -t top 0 top
screen -t aiko 0

~/.vimrc (нічого особливого, трішки вуличної магії)

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47

"Use Vim settings, rather then Vi settings (much better!).                                                                                                                       
"This must be first, because it changes other options as a side effect.
set nocompatible
 
"allow backspacing over everything in insert mode
set backspace=indent,eol,start
 
"store lots of :cmdline history
set history=1000
 
set showcmd     "show incomplete cmds down the bottom
set showmode    "show current mode down the bottom
 
set incsearch   "find the next match as we type the search
set hlsearch    "hilight searches by default
 
set number      "add line numbers
set showbreak=...
set wrap linebreak nolist
 
"mapping for command key to map navigation thru display lines instead
"of just numbered lines
vmap <d -j> gj
vmap </d><d -k> gk
vmap </d><d -4> g$
vmap </d><d -6> g^
vmap </d><d -0> g^
nmap </d><d -j> gj
nmap </d><d -k> gk
nmap </d><d -4> g$
nmap </d><d -6> g^
nmap </d><d -0> g^
 
"add some line space for easy reading
set linespace=4
 
"disable visual bell
set visualbell t_vb=
 
"try to make possible to navigate within lines of wrapped lines
nmap <down> gj
nmap <up> gk
set fo=l
 
"statusline setup
set statusline=%f       "tail of the filename
</up></down></d>

Схожі дописи:

1. Kubuntu Jaunty Linux і тайм-менджмент

Хіба для того, щоб бути ближче нам так потрібно маскуватись?

Схожі дописи:

1. 05:05

На будильнику 5:05 і ти завершив тільки невелику частину всіх своїх справ. Накопичується все більше чернеток і не сказаних слів. Поволі із життя зникають випадкові люди, невипадкові залишаються там назавжди. Поступово абстрагуєшся і закриваєшся від непотрібного шуму. Обіцяєш собі зав’язати з життям-реалітішоу. Виконуєш свою обіцянку. Вчишся вдихати повітря заново, розуміючи, що кожен вдих може бути останнім.

Надто багато зайвого в нашому просторі. Зайві амбіції. Непотрібна гординя. Відсутність певності в собі. Досить кидатися в крайнощі! Ти це ти, nothing else matters.

Я… Можна сказати, що я знайшов себе. Улюблена справа, якою ти займаєшся у Місті, що живе з тобою в одному ритмі. Кайф від почуття того, що ще одна вершина позаду. „Неможливе можливо!“ Ліміти відсутні, двері відкриті. І після кожного фінішу шукаєш іще важчий старт. Воно твоє, аж допоки це життя тебе остаточно не доб’є й не перетворить в купку пороху.

Внутрішня рівновага. Коли тобі є на кого чекати. Чи може коли є кому чекати на тебе? Щастя… — це коли не хочеться курити, сказала якось ти мені. Знаєш, я востаннє затягувався цигарками ще коли бігав хлопчам попід стіл, але чомусь я певен, що цей час — перший відрізок у моєму житті, коли мені справді не хочеться палити. Відстань… Знаєш, я хоча й плутаю дні і ночі під час оцієї катавасії з безсонням, але кожного разу перед тим як прокинутись, я бачу твою посмішку.

6:05 AM — Я йду…

Схожі дописи:

1. Таке… Експресії
2. Життя продовжується, брате!
3. Будь Собою!

Мабуть, давно уже варто змінити формат, бо ж насправді це давно не ІТшний блог, та й потреба в такому форматі для мене відпала. Скоріш за все він перетвориться в такий собі особистий нотатник, де вперемішку із зарисовками дій на майбутнє (на випадок повторення якогось факапу) будуть вірші, чи видива, чи музика, або ще щось, що мене зачіпає. Вкотре перечитуючи старі архіви розумієш, що якусь частину себе залишаєш у цих рядках. Молескін для якихось інтимніших переживань і цитат, та й списана більшість сторінок у зв’язку з буденністю, ніж особистими переживаннями. Тому хто все ще чекає якихось класних ІТ статей – підписуйтесь краще на Twitter чи Google+, їхнього простору цілком вистачає для нотування коротких думок і корисних речей, і навіть для частини нікому не потрібних експресій. Ну а на бложик можна забивати, в будь-якому випадку ви не пропустите нічого цікавого. Ну а зараз трішки з того, що зачепило:

Андрій Любка — Ти прокинешся зранку і скажеш

Ти прокинешся зранку і скажеш: знаєш,
Ти, типу, письменник, архітектор людських душ,
Представник культурної інтелігенції, ну і всяке таке,
Що ти в мені знайшов, я ж навіть не розумію про що ти пишеш,
Я ж навіть не знала, шо ти – поет, мені просто очі сподобалися. І зачіска.
Я лежатиму поруч, буде холодна пізня осінь, я навіть подумаю:
Блін, я постійно пишу про осінь, листя, і ось вона тут, коханка смерті,
Пізня осінь, блін. Повернуся і скажу:
Я кинув курити учора вночі,
Прочитав есемеску, дістав ключі,
Відчинив замок, зайшов у кімнату,
Увімкнув світло, сорочку зім’яту
Підібрав із крісла, налив собі рому,
І подумав: нарешті вдома.
Скільки всього і скільки я мандрував!
Стежку смерті тричі вночі минав.
Довго жив без тебе, набрався пороків,
Написав дві книжки, мені двадцять років.
І за те, що я дихаю, бачу, за те, що я тут,
Хоча наше життя – вокзал і фастфуд,
За те, що живу, і за те, що пишу,
За хороші фільми, нормальну траву,
За тебе включно, за наше життя,
За всю цю музику без кінця,
За цю от сцену і за цей мікрофон,
За мій розряджений телефон,
За твою смс: скоро прийду,
Боже, дякую!
Ти посміхнешся і скажеш: за це я тебе й люблю, дурнику.
Я скажу: вже потрібно вставати, десята ранку, мені на роботу.
А ти знову посміхнешся і скажеш: ні, ще раз, хоч один раз.
І я відповім:
Для тебе, кохана, я здатен на все,
Аби лише бачити твоє лице,
Аби лиш тримати за руку тебе,
Для тебе, рідна, я здатен на все.
А потім в лікарні, як божий знак,
Медсестра мені скаже: у тебе рак.
І ти закричиш, а я промовчу,
Через вісім місяців ляжу в труну,
І голосно й гулко, як серцебиття,
Будуть мовчати земля й небеса.
І не мине навіть року, можливо, пів,
Як тебе поцілує якийсь дебіл.
Ти йому розкажеш якось вночі:
У мене був хлопець, писав вірші,
Помер у двадцять, у нього був рак,
Жаль, звісно, але рак – це рак.
І якщо після смерті існує життя,
Якщо далі тече ця нестримна ріка,
Якщо осінь триває, якщо гріє тепло,
Якщо поезія вічна, я всім назло
Далі дивитимусь в твоє лице,
Далі кохатиму тебе.

Таня-Марія Литвинюк — Скажи

скажи ну навіщо усі ці дилеми деліти магніти
судоми і перекреслені літери
ми ніби птахи перелітні
не знаємо де нашим крилам тепліше
усі ці браслети на лівій руці ну навіщо скажи
наші вірші молитви дощі
і сни наші грішні
давай будем трішки щирішими

скажи ну навіщо усі ці синці під очима і рухи плечима завчені
розкидані речі і рими привіти і допобачення
ці рейди і райдо і недописані речення
тире і баре і підошви мої порепані

дороги і втечі від тих хто найбільш доречний
свята непорочність і вдячність
картинна чесність
картонна довіра і віра
первинна відданість
скажи ну для чого усі ці тіні і перевтілення

Мадонни свічки і коліна волосся зібране
дивись я умію без ком я умію вільною
пришвидшую кроки і видихи заповільнюю
привіт моя дійсність монетна
усе чарівно

Лінf Костенко — Крила (чита Ступка)

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.

В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!

Вони, ті крила, не з пуху-пір”я,
А з правди, чесноти і довір”я.

У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.

У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.

У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.

Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!

Схожі дописи:

1. Будь Собою!

Поки організатори намагаються хоч трішки перепочити і готуються до останнього, мабуть найбільш насиченого з усіх трьох днів фестивалю, я намагаюсь підготувати і хоч трохи зарядити всі свої девайси в передчутті шаленого дня.

Для тих хто вагався чи варто їхати/відвідувати/сидіти тут вночі окреме повідомлення: ви хоч завершення не провтикайте, тут справді варто бути! Один тільки De:Coded чого вартий, а до того ж, якщо хто не в курсі з 7 по 9 травня Львів святкує 755-річчя, тож уже не вперше я жалкую що в добі всього 24 години і я не можу розірватися надвоє.

За всі фото, котрі використовуються в даному пості величезне спасибі @auvalent

De:Coded 2011 — Ласкаво просимо в оффлайн ;)

De:Coded 2011 — реєстрація учасників

Щодо самої програми івенту, то тут вже на колір і смак всі фломастери різні. Нікого не образили, особливо учасників. Для глядачів були доступними три сесії, для учасників — іще три. Вимоги до учасників були більш ніж лояльними — власний ноутбук/нетбук, тощо. Тому ті хто хотів просто гарно відірватися і не був впевнений чи братиме участь в конкурсах міг спокійно зареєструватися в якості учасника (надбавка в 10 ₴ не такі вже й великі гроші, враховуючи той факт, що година роботи більшості присутніх коштує в n разів більше, де для кожного n різне :)) і там вже в залежності від ситуації обирати, що я власне й зробив.

Ну а тепер, згідно традицій в бочку меду та ложку дьогтю. Я справді довго думав над тим, що б віднести до недоліків цьогорічного De:Coded і єдина річ, яку я все-таки придумав, це спікери. На мою суб’єктивну, звісно ж, думку спікерам не вистачало в деякій мірі того фанну і стану „addicted guys“, який в тому чи іншому вигляді був і інших учасників та організаторів.

А якщо загалом, то всюди фан, драйв, красиві та розумні хлопці з дівчатами і безліч цікавих речей — приходьте, не пошкодуєте!

P.S. Це все на сьогодні :). Хто бажає зустрітися/познайомитись/розвіртуалізуватися — you are welcome.

Схожі дописи:

1. GTUG Dev-Cafe “BARCELONA!”

Ось і завершилось перший цьогорічний event, організований Kyiv GTUG Center — Dev-cafe. Для тих хто не знає — Київські gtug`івці, які не покидають лідируючу трійку з тих пір, як стали кращими в світі. Сьогоднішня подію була присвячена тому, про що так чи інакше говорила, згадувала чи чула більша частина світової ІТ спільноти, а саме — Mobile World Congress, котрий проводився в Барселоні, а також не менш приємній даті — річниці Kyiv GTUG Center!

Kyiv GTUG Center

Потім було нагородження активних учасників футболками, після чого розпочалася остання, неофіційна частина — спілкування учасників Dev-cafe групами та поодинці, з організаторами та між собою. Все це під частування безкоштовним пивом, піцою та колою (знаю-знаю. то така диверсія була ;). Паралельно постились поодинокі записи в твіттер з хештеґом #kyivgtug, сподіваюсь трішки пізніше ми побачимо і фото/відео з сьогоднішнього Dev-cafe.

Ще раз хочу подякувати організаторам за цікавий вечір, ну а тим хто не потрапив рекомендую — приходьте на Hackathon в рамках htc developers contest 2.0, ви точно не пожалкуєте!

Схожі дописи:

1. Про дощ, воду, повінь та загрозу для життя.

Так сталося, що я доволі довго не оновлював цей блоґ. Не оновлював в силу обставин, котрі щоразу пропонували спробувати/дізнатись/відвідати щось нове, майже не залишаючи часу для того, щоб зупинитися і озирнутися назад. Однак мав же колись настати час, коли це замкнуте коло розірветься? ;)

Ні для кого мабуть не буде таємницею, що я завзято тестую всілякі новинки і загалом намагаюся бути в курсі всього, що відбувається в сфері ІТ. Однак завжди приходить момент, коли хочеться затишшя і внаслідок цього на моєму лептопі оселився приязний представник лінуксового сімейства — Arch Linux.

„Досконала основа“ — саме так можна охарактеризувати цей дистрибутив у двох словах. Якщо трішки детальніше — це легкий та простий дистрибутив для більш досвідчених користувачів. Завдяки такому підходу ми отримуємо максимально потужний інструмент під наші потреби. Зоправда, доведеться інвестувати трішки часу й зусиль на початку, для того щоб сповна насолодитися всіма перевагами. Arch побудований на принципі KISS (Keep it simple, stupid), що і є основою його філософії.

Після встановлення ми отримуємо консоль з мінімумом всього необхідного для початку роботи. Відсутність будь-якого DE чи WM, як і відсутність сумнівних утиліт дозволяє налаштовувати і встановлювати тим чином, яким забажаєте лишень те, що необхідно саме вам. Як можна було помітити під час інсталяції більшість налаштувань системи зберігаються в кілкьох базових файлах, на кшталт /etc/rc.conf (що чимось наближує Arch до BSD подібних систем).

Особисто для мене встановлення і налаштування стало чимось на кшталт цікавого квесту, що дозволив приємно провести час та розширити коло знань. Вельми рекомендовано мати поруч ще один комп’ютер з доступом до інтернету ну і зрозуміло, що потрібна мережа для самого об’єкту інсталяції, адже звідки ще вантажити додаткові пакунки, як не з мережі?

Arch використовує схожу на порти систему пакунків, що нагадує тепер уже Gentoo, однак за словами розробників PKGBUILD’и створювати легше і простіше, ніж у випадку з Gentoo. Перелік репозиторіїв і короткий опис:

[Core] - основа дистрибутива, ядро плюс мінімальне оточення для нього.
[Extra] – зберігається все, що не потрапило в core: ікси, різноманітні бібліотеки, DE, WM, пакети для різноманітних потреб.
[Community] – розміщуютсья пакети від довірених користувачів.
[Testing] – пакети, що скоро замінять відповідні в Core чи Extra, однак потребують додаткового тестування.
[AUR] Archlinux User Repository – будь-який зареєстрований користувач може надсилати свої збірки пакетів. Для прямої роботи з ним рекомендую одразу ж встановити yaourt.

Цілком імовірно, що може знадобитися допомога чи додаткова інформація, в цьому випадку у нагоді стануть такі ресурси:

• Arch Linux
• Arch Linux Wiki
• Arch Linux (російськомовна спільнота)
• Arch Linux (українська спільнота)

Ну і скріншотик:

Arch Linux

Висновки:

Ідеальний варіант для тих, хто має достатньо досвіду і навичок для того щоб встановити тілкьи необхідні компоненти, та хоче використовувати найостанніші версії ПЗ. Швидкість роботи, продуманість, простота, стабільність – лише невелика частина усіх переваг, котрі ви отримуєте!

Оскільки я обрав для встановлення варіант Openbox + Tint2 + Conky, то далі конфіги, нотатка скоріше для себе :)
/etc/rc.conf – http://pastebin.com/ETinxhXs

/etc/pacman.conf – http://pastebin.com/knqi7dc3

~/.config/openbox/autostart.sh – http://pastebin.com/8f8FBuQh

~/.config/openbox/menu.xml – http://pastebin.com/tLfhfEVZ

~/.config/openbox/rc.xml – http://pastebin.com/jUqEEvbA

~/.config/tint2/tint2rc – http://pastebin.com/rEhfVvfV

~/.conkyrc – http://pastebin.com/NEeuAaFR

Схожі дописи:

1. Запускаєм Spotify через Tor в Linux
2. Kubuntu Jaunty Linux і тайм-менджмент
3. #! Crunchbang — мрія лінуксоїда-мінімаліста

Ну що ж, думаю мало хто з читачів мого блогу не чув про Spotify. А для тих хто все-таки не чув, я просто зацитую Сірововка:

Основною метою створення проекту була легалізація безкоштовних аудіозаписів, або простіше кажучи боротьба з піратством. Ця система і дійсно є легальною за рахунок того, що ви як користувач не тримаєте копії файлів на своїй машині (адже саме в наявності копій, а не факті їх прослуховування полягає піратство), а слухаєте музику в потоковому режимі. Андерс Сер (Anders Sehr), представник Spotify, описав їх сервіс так: “Spotify – це новий спосіб насолоджуватись музикою. Ми віримо, що Spotify стане життєздатною альтернативою музичному піратству. Ми збираємося досягти цього створивши сервіс, який буде кращим і зручнішим, аніж піратство, і таким чином залучимо користувачів до цілком легальної і стабільної альтернативи, що надасть їм більше можливостей насолоджуватися музикою.”

Spotify

Чимало часу пройшло із моменту старту закритої бети, зараз для реєстрації інвайти не потрібні, однак існує невеличке обмеження — сервіс працює на території кількох країн, тож українцям, щоб послухати безкоштовно легальну музику доведеться використовувати proxy, vpn чи щось інше, на кшталт tor. Даний мануал для debian-based дистрів. Отже переходимо до пункту першого:

Реєстрація

Тут все максимально просто:

• Йдемо на http://www.daveproxy.co.uk/.
• Вводимо наступну адресу: https://www.spotify.com/en/get-started/.
• Під час реєстрації вказуємо індекси Великої Британі (http://www.postcodesearch.org.uk/)

Ну що ж, ми зареєструвалися. Тепер потрібно встановити і налаштувати Tor для того, щоб наш IP був британським та встановити клієнт. Можна використовувати не тільки Tor, однак мною цей варіант обрано як найбільш надійний та простий. Що ж до встановлення, то тут два можливі варіанти: якщо ви не проти заплатити за Premium Account — отримаєте нативну версію. Безкоштовні ж користувачі змушені використовувати wine. Ось як це коментують розробники:

As we haven’t found a reliable way to display ads yet, this version is only available to Spotify Premium subscribers.
Оскілкьи ми все ще не знайшли пряйнятний шлях для відображення реклами, ця версія буде доступна користувачам. що підписалися на преміум аккаунт Spotify

Встановлення і налаштування Tor

• Додаємо репозиторій:

145

echo “deb http://deb.torproject.org/torproject.org experimental-stable main” | sudo tee -a /etc/apt/sources.list
sudo apt-key adv –keyserver keyserver.ubuntu.com –recv-keys 886DDD89

• І встановлюємо його після оновлення:

sudo apt-get update && sudo apt-get install tor vidalia privoxy

• Налаштуємо для використання вихідних вузлів Англії:

Відкриваєм для редагування файл

sudo nano /etc/tor/torrc

І вставляєм наступні рядки в кінець:

ExitNodes 0000000000Marauder,anonion,cliinwillsdorkyahoo,gigatux,gerkin,devasdfasdf,Persepliis,ephemer2,000000000000haven,Alice
StrictNodes 1
CircuitBuildTimeout 5
NumEntryGuards 6
KeepalivePeriod 60
NewCircuitPeriod 15

Примітка: Можливо, що замість /etc/tor/torrc вам доведеться редагувати ~/.vidalia/torrc. Це залежить від налаштувань vidalia та, імовірно, від вашого дистрибутиву.

• Налаштовуємо Privoxy для роботи через Tor

Відкриваємо файл налаштувань

sudo nano /etc/privoxy/config

і вставляємо в кінець наступний рядок:

forward-socks5 / 127.0.0.1:9050 .

(так-так, з пробілом і крапкою в кінці).

• Перезапускаєм сервіси:

sudo /etc/init.d/tor restart
sudo /etc/init.d/privoxy restart

Юху! Tor з Privoxy встановлено та налаштовано, залишилось тільки встановтии клієнт.

Встановлення | Лінукс версія

Все банально:

• Додаємо репозиторій:

echo “deb http://repository.spotify.com stable non-free” | sudo tee -a /etc/apt/sources.list
gpg –keyserver wwwkeys.de.pgp.net –recv-keys 4E9CFF4E
gpg –export 4E9CFF4E |sudo apt-key add -

• І встановлюємо його після оновлення:

sudo apt-get update && sudo apt-get install spotify-client-qt spotify-client-gnome-support

Встановлення | exe через wine

Перш ніж завантажувати та встановлювати офіційний інсталятор слід налаштувати wine. Для цього заходим в налаштування wine -> вкладка Аудіо. Вмикаємо OSS драйвер та обираємо Емуляція для апаратного прискорення:

Wine Spotify

Ну а тепер завантажуємо, додаємо права на виконання і встановлюєм Spotify:

wget http://www.spotify.com/download/Spotify\ Installer.exe
chmod +x Spotify\ Installer.exe
wine Spotify\ Installer.exe

Для тих, в кого виникли якісь складнощі — читайте офіційний посібник та задавайте питання в коментарях.

Spotify через Tor

Не забуваєм зайти для Spotify в Edit > Preferences і вказати, що слід працювати через Tor:

Tor Spotify

Тип: Socks5
Сервер: 127.0.0.1
Порт: 9050

Ну ось і все — можна насолоджуватися легальним прослуховуванням музики. І хоч воно працює чере кілька костилів wine + емуляція апаратного прискорення + tor + потокове передавання даних — здається, ніби файлик лежить в тебе на харді і якість дуже й дуже радує.

Spotify What`s New

Схожі дописи:

1. Kubuntu Jaunty Linux і тайм-менджмент
2. Linux
3. WordPress 2.7 Beta або Ukrainian Edition вже не за горами..

„Що краще?“ — саме з такого, безневинного на перший погляд, запитання починається найзапекліша суперечка. Весь цей гармидер супроводжують тони лайна і крові котрі зі змінним успіхом виливаються на одну чи іншу сторону. Зазвичай все це скочується до абсурду і іменується holywar, чи то пак „священна війна“. Що характерно, так це те, що ситуація зустрічається на кожному кроці, періодично повторючись. І зовсім не важливо, що стало темою розмови: браузер, телефон чи новий молоток. В чому ж причина такої поведінки і що робити?

На правах реклами: Професійне просування сайтів роблять у компанії SEOinUA

Як не крути, а причина криється в нас самих. Кожен із нас, дивлячись на світ, сприймає його крізь призму власної свідомості, котру в нас так дбайливо вкладало і ростило суспільство. Дехто дивиться і бачить чудову картину, хтось на цьому ж місці — бридку мазанину. Ще до моменту оголошення своєї позиції ти станеш по ту чи іншу сторону барикад. На жаль, цю ситуацію не зміниш, як і те, що вона породжуватиметься знову і знову.

Автор фото — feinaudi

Що ж робити? В першу чергу — думати. Щоб розмова не скотилася до банального холівару слід висловлювати міркування та вимоги, що стимулювали вас до того чи іншого кроку. Мета визначає інструмент, а не інструмент мету. Особливо це актуально для людей, життя котрих переплетене з ІТ. Більш благодатного поля важко шукати, адже на кожний інструмент знайдеться 10 аналогів, що матимуть як сильні, так і слабкі сторони. Повага до співрозмовника і щире намагання знайти рішення, діючи у конструктивному руслі, допоможуть вам. Побудова спільної системи координат і пошук точок дотику допоможуть зрозуміти одне одного. І головне: ніколи, ніколи не відповідайте на питання „що краще?“, ліпше спитайте „краще в чому?“. Максимальна конкретизація і відсутність води працюють на вас.

І пам’ятайте — кожен має право на власну думку, однак не має права нав’язувати її іншим ;)

Схожі дописи:

1. Інтернет — не іграшка!
2. Філософія Життя
3. Правильно розставляйте пріорітети!