Груша.org.ua

Темрява знань. Надлишок інформації позбавляє мозок здатності приймати рішення,

Vitovt — Tue, 25 Oct 2011 04:53:04 +0000

Зростаючий потік інформації став причиною нового феномена: перевантажений мозок стрімко втрачає здатність робити вибір і приймати рішення

Згадайте, як в останній раз ви намагалися визначитися з місцем для відпочинку і губилися під лавиною суперечливих думок про готель. Або вибирали собі пральну машину і новий лептоп.Опитування знайомих і друзів, рекомендації та відгуки, сумніви і метання - цей процес знайомий багатьом.

«У нас вдома ремонт. В одній з кімнат ми ніяк не могли підібрати освітлення, - розповідає Фокусу Катя Романова. - Хотіли купити лампи діодного світла або діодні шнури. В інтернеті ціни за метр абсолютно різні - 60 гривень, 300, 600. Яка між ними різниця, чому такий ціновий розкид? Наскільки добре вони висвітлюють?Незрозуміло. Заплуталися і кинули цю витівку. І так у всьому, дах рве від цього інформаційного шуму ».

На думку вчених з американського університету Temple, справлятися з інформаційною перевантаженістю сьогодні стає все важче. Складний біологічний феномен, коли мозок відмовляється аналізувати великі обсяги інформації, вивчала дослідницька група університету, очолювана Анжелікою Димок. У ході експерименту добровольцям запропонували купити дешеві авіаквитки, ретельно вивчивши інформацію про пассажиропотоках, стикувальних рейсах, аеропортах і т.д. Вчені вимірювали активність мозку волонтерів в процесі обробки даних.Зі збільшенням обсягу інформації зростала і активність в лобових частках головного мозку, що відповідають за емоції і процес прийняття рішень. Але коли потік зашкалював, людина впадав у ступор. Волонтери робили помилки і вибирали не кращі пропозиції. «Отримуючи занадто багато даних, група брала все менш конструктивні рішення», - підсумовує Димок результат досвіду.

Якщо в такій ситуації все ж вдається зробити вибір, людина часто починає сумніватися, чи правильно він вчинив. У 2006 р. співробітниця Колумбійського університету Шина Йенгар з колегами проаналізувала, як студенти коледжу шукають роботу.Виявилося, що більше вони дізнавалися про компанію, соцпакет, рівні зарплат, внутрішньокорпоративної культурі, тим менше були задоволені будь-яким своїм вибором. Їх переслідували сумніви: а раптом робота, від якої вони відмовилися в іншому місці, насправді краще?

Інформаційна картина все більше нагадує Twitter, коли мільйони фактів, думок, ідей і оцінок протистоять один одному, а число охочих розповісти, показати або відкинути щось зростає з дня на день. Знайти істину в цих потоках інформації все важче. На Заході це явище називають твіттерізаціей культури, яка революційним чином змінила життя мільйонів користувачів, які пишуть і читають твіти в будь-який час і в будь-якому місці на планеті.

У потоці часто суперечливих даних людина починає випускати деталі, втрачає час, намагаючись зосередитися на малозначущих фактах, і в результаті забуває про мету пошуків, оскільки обсяг робочої пам'яті мозку обмежений. Коли мозок намагається спожити більше, ніж здатний, це призводить до згубних когнітивним наслідків. В результаті людина взагалі може відмовитися від прийняття рішення, здійснення покупки або вибору поїздки. Якщо щось подібне відбувалося з вами, знайте - ви стали жертвою «інформаційного паралічу».

Коротке замикання

Термін «інформаційна перевантаженість» був популяризував американським соціологом і футурологів Елвіном Тоффлером в 1970-х. Але саме в наші дні це поняття стало синонімом одного з найнеприємніших подразників сучасного життя.

«Сьогодні ми знаходимося в перехідній фазі від інформаційної нестачі до інформаційного достатку, - розповідає Фокусу Девід Шенк, відомий американський письменник, автор шести бестселерів, в тому числі книги« Інформаційний зміг: виживання в умовах інформаційного перенасичення ». - Наші бабусі і дідусі були обмежені в доступі до інформації і швидкості комунікації, а тепер наша головна проблема - встигати йти в ногу з цією інформацією ».

Хмара тегів. Неологізм «інфомаційно зміг», придуманий американським письменником Девідом Шенком, в 2004-му включили в Оксфордський словник англійської мови

Шенк порівнює процес споживання даних з вибором такого переліку продуктів, який би ідеально підходив нашому організму за кількістю калорій. «Якщо ми не будемо слідкувати за інформаційної дієтою, наш мозок почне в буквальному сенсі слова роздуватися. У результаті увага розсіюється, а в нашій здатності до скептичної оцінки відбувається коротке замикання », - малює Шенк наслідки інформаційного удару.

Ізолювати себе від інформаційного смогу сьогодні неможливо - хіба що втекти з міста і почати життя наодинці з природою, далеко від соціальних мереж, гаджетів і телевізора. Але оскільки дауншифтерів навколо як і раніше небагато, а кам'яні джунглі людству стали миліше сумнівних зручностей на свіжому повітрі, Девід Шенк радить кожному вчитися протистояти непотрібним потокам інформації. «Запитайте себе: чи дійсно вам потрібен iPhone, який буде супроводжувати всюди - під час обіду чи на прогулянці в парку? Якщо раціонально дивитися на речі, то нерозумно переривати спілкування зі своєю дитиною або з одним тільки через те, що дзвонить телефон або спалахує екран ПК.Але ми відповідаємо на ці подразники і робимо це вже інстинктивно ».

Вирватися з мереж

Дихайте. не дихайте. У бестселері «Інформаційний зміг» йдеться про те, як інформаційна технологічна революція ускладнить життя користувачам

Соціопсихолог Павло Фролов розповідає про ще один надалі надмірного споживання інформації. Дані, отримані лабораторією соціально-психологічних технологій Інституту соціальної та політичної психології на основі порівняння торішніх опитувань з дослідженнями політичних уподобань українського населення десятирічної давності, свідчать: суспільство відчуває наростаючий тиск інформаційного поля.

«Ми бачимо динаміку: через десять років кількість людей, які визнають, що потрапляють під вплив інформації про політичне життя країни, зменшилася приблизно на 10%, - розповідає Фролов Фокусу. - І в першу чергу це жителі великих міст. Але даний факт не свідчить про те, що люди вирвалися з інформаційних мереж. Просто багато хто став розуміти, що за допомогою великої кількості інформації ними намагаються керувати, маніпулювати. Вони відчувають потребу захищатися від інформаційного впливу і протистояти йому ».

Вчені, що досліджують феномен інформаційної перевантаженості, вважають, що він представляє серйозну небезпеку для здоров'я.Розбитий «інформаційним паралічем» людина не може абстрагуватися і вичленувати причину свого безсилля, нервозності і нездатності приймати хоч трохи значимі рішення.

При цьому фахівці стверджують, що коли мозок приймає рішення на підсвідомому рівні, не залучаючи до процесу аналітичні здібності, вибір виявляється тільки краще. «Якщо постійно впускати до себе в голову інформацію, то її надлишок заважає мудрим судженням, - вважає психолог, почесний професор університету Вісконсіна Джоана Кантор, автор книги« Як перемогти кібернетичну перевантаження ». - Вам краще висмикнути себе з цього потоку і перепочити ». Це дозволить мозку на підсвідомому рівні обробити нову інформацію та інтегрувати її в уже наявні знання.

У свою чергу, Девід Шенк вважає, що саме головне випробування для кожного, хто щодня стикається з інформаційною лавиною, з одного боку, отримувати задоволення від переваг володіння інформацією, а з іншого - завжди пам'ятати про, здавалося б, не настільки очевидних згубних сторонах інформаційного смогу.

«Навіть у такій високошвидкісний eLife (електронною життя. - Фокус) можна досягти якогось балансу, але для цього слід привчити себе виконувати не більше одного завдання за раз, - радить Шенк. - Що стосується мене, то я намагаюся відключатися від інформаційного смогу на якийсь час протягом дня, не відповідати на телефон кожного разу, коли він дзвонить і не читати листи кожного разу, коли вони з'являються в пошті. Я люблю вести розмови, які ніщо і ніхто не перериває, і читати неелектронних книги ».

Думай як я

Вчені пропонують використовувати кілька простих методик, які допоможуть уникнути стресу, зберегти здатність критично мислити і приймати правильні рішення в епоху інформаційного смогу

1. Кращі рішення приходять до нас на інтуїтивному рівні, стверджують вчені. Так що рада «ранок вечора мудріший» може стати правильною стратегією для прийняття рішень: уві сні людина дистанціюється від інформаційного потоку, вивільняючи підсвідоме.

2. Спробуйте сісти на інформаційну дієту і провести тиждень або хоча б день без телевізора або інтернету. Визначте для себе час «Ч» і спробуйте відмовитися від використання комп'ютерів і гаджетів після 22.00.

3. Видаліть свій e-mail з усіх списків розсилок, які щодня беруть в облогу ваш ящик. Не перевіряйте пошту в режимі онлайн.Перегляду листів з певним інтервалом, наприклад раз в дві години, цілком достатньо, щоб не упустити нічого важливого.

4. Участь у різних соціальних групах також часто стає джерелом додаткової, але непотрібної інформації. Обмежте коло своїх соціальних контактів, залишивши лише дійсно важливі для вас.

5. З'ясуйте, скільки часу ви проводите в мережі щодня, і проаналізуйте, що саме робите в інтернеті. Систематизуйте свого часу в мережі: скажімо, відповідайте на пошту і оновлюйте свою сторінку в Facebook протягом години на початку або в кінці робочого дня.

6. Постарайтеся проводити хоча б годину робочого часу офлайн: спробуйте не вести багатосерійну листування з колегою, який працює поверхом вище, - краще запросіть його на каву.

7. Пройдіть тест на сайті www.netaddiction.com, щоб зрозуміти рівень своєї залежності від мережі і сприйнятливості до інформаційного шуму.

Яна Сєдова, Фокус, http://profsoyuz.kh.ua

Фізики проти Ліриків

Vitovt — Fri, 21 Oct 2011 06:09:52 +0000

Суперечки між даними представниками громадськості ніколи не припинялися: що ж все-таки важливіше для суспільства, які знання корисніше для життя і хто з них розумніший і досконаліше? Лірики звинувачують фізиків у тому, що вони позбавлені «почуття прекрасного», черстві і приземлені, фізики звинувачують ліриків в тому, що вони відвернуто від реальності, схильні розмірковувати і нічого не робити.

Всі суперечності виникають тому, що ми самі протиставляємо логіку - емоціям, корисність - радості, здоров'я - багатства. Когось ще з дитинства батьки переконували в тому, що думати треба логічно і послідовно, а кого-то привчали в першу чергу слухати серце. І будь-який з цих незбалансованих підходів рано чи пізно призводить до проблем і внутрішніх конфліктів.

Так, у більшості технарів відмінна логіка, але існують проблеми у спілкуванні, особливо при спілкуванні з протилежною статтю. Найчастіше вони не знають, як себе з ними вести і, як правило, дуже пізно обзаводяться подругами. Причина криється в низькому рівні емоційного інтелекту і поганий соціальної адаптації. Тобто, їм не вистачає якраз того, чим в достатку мають лірики. Але у ліриків існують свої проблеми. Так, часто людина вміє чудово ладнати з людьми, але в нього погано виходить виконувати якусь інтелектуальну роботу. Якийсь інша людина може бути і розумним і здоровим, але при цьому страждати від конфліктів з іншими людьми. Добре, коли існує усереднена комбінація всіх цих якостей.

Різні типи інтелекту покликані справлятися з різними завданнями, тому дуже корисно розвивати і максимально використовувати кожен з них. Жити в гармонії - означає вміти слухати і розум, і серце. Як показує життя, це корисне вміння одним махом вирішує дуже багато життєві проблеми. Корисна робота перестає бути тягарем, людські взаємини різко поліпшуються, проходять стреси і сумніви.

Так що ж все-таки важливіше: логіка чи емоції? Уміння логічно мислити або емоційно жити? Через самої постановки питання, через всій неоднозначності і діаметральні думки цим суперечкам не судилося вщухнути ніколи. Багатьом людям помилково здається, що раціональність і емоційність - це суперечать одна одній якості. Аж ніяк. Вони чудово поєднуються між собою і досить часто зустрічаються в одному і тому ж людину. Так, що, як не банально це звучить: хай живе золота середина! Хай живуть фізики-лірики і лірики-фізики!

Переклад з сайту: http://mozg.by