З січня на Зроби Сам(А) знову розпочинається банероманія. Цього разу приймаються банери в форматі jpeg та gif розміром 468px × 60px. Банери висітимуть по 15 днів кожен. Надсилайте їх на адресу letrodectus {at} gmail.com.

Поки що на черзі:

В темі (1-15 січня);

Українська Блогосфера (16-31 січня);

Українські Молоді Поети (1-15 лютого) – якраз хороша дата випала – перед днем закоханих, публікуючи вірші про кохання можна гарно “піднятися” (ну це звичайно все імхо);

Dyak (16-28 лютого).

A.su.S (1-15 березня)

Починаючи з 16-го березня місце вільне. Велике прохання залишати коментар до цього запису якщо ви хочете прийняти участь (мені так легше слідкувати за розкладом розміщення банерів).

А для заохочення – трішки статистики відвідування Зроби Сам(А):

- за грудень кількісь переглядів сторінок виросла більш ніж вдвічі і переросла позначку у 31 тисячу переглядів; це близько 1,5 тисячі сторінок на день (в будні дні) та не більше тисячі на вихідних;

- кількість відвідувачів на день доходить до 500, переважно 350-400;

- нові записи у грудні виходили щодня, з січня – 3 записи на тиждень.

Розміщення банеру для некомерційних проектів безкоштовне. Якщо у вас є інші побажання стосовно реклами – пишіть, я завжди відкрита для нових пропозицій.

Я звичайно в цьому мало що розбираюся, тому для початку (суто в цілях експерименту) хочу ввести рекламні посилання внизу постів. Подивимося що з того вийде . До речі, розміщення банерів – поки що безкоштовне.

Отож вартість одного посилання в кінці одного запису на Зроби Сам(А) – усього $1. Всілякі “мега пакети послань” та “спонсорство місяця” впроваджувати не буду, з банальної причини – періодичність записів змінюється в залежності від свят, що наближаються (зазвичай це 3 пости на тиждень, перед святами – 5 на тиждень), відповідно і змінюється відвідуваність (у січні вона скоріш за все впаде).

Далі, про рекламовані ресурси – тут я буду принциповою, і рекламувати буду лише україномовні ресурси (ну не люблю я коли пишуть російською, та й російськомовних блогів є повно де можна купити посилання), тому, будь-ласка, тільки україномовні сайти.

Статистика відвідування: (згідно Google Analytics):

За листопад «Зроби Сам(А)» відвідало 2,906 унікальних відвідувачів, які переглянули 16,334 сторінок. За грудень – 7,149 та 36,972 відповідно. Якщо цікавлять ще якісь дані – питайте.

Контакти:

Пишіть на letrodectus {at} gmail.com.

Цього року свята стали трішки схожі на справжнє Американське Різдво – із величезною ялинкою, шкарпетками для подарунків, каміном, печивом з молоком для Санти та навіть сніговим ангелом.

Не подумайте, що я зациклилася на всьому Американському – зовсім ні, я обожнюю українські традиції, просто цього року захотілося чогось не традиційного.

Початок грудня – купили дійсно велику штучну ялинку та почали її прикрашати:

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

Далі по трошки почали сипатися подарунки – футболка із логотипом Зроби Сам(А):

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

та хутряні навушки замовлені на eBay (до речі ціна з пересилкою все одно вийшла в рази меншою ніж в наших магазинах):

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

Далі почалося прикрашання квартири, разом з чим з’явився по справжньому святковий настрій:

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

А ось і новорічна ніч:

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

Хотіли зліпити сніговика, але було надто холодно, тому зробили першого снігового ангела:

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

І тільки перед Різдвом почали класти подарунки під ялинку:

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

6 січня – знову по магазинах за подарунками:

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

Навіть спекли новорічне печиво:

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

Ось так моя родина святкувала Різдво.

Із альбому Новий Рік та Різдво 2009

Минулого Різдва за допомогою цього хоббі я “побудувала” справжній holiday village (різдвяне селище). Взагалі мене дуже приваблюють мініатюрні  різдвяні хатинки із маленькими людьми коло них, вони так гарно світяться на новорічні свята (щось типу такого).

Придбати такі будиночки не було як, тому ми побудували усе з Lego.

Ось пару фотографій цього чуда:

З альбому Lego Christmas Village

Ось так от я вечорами “сходжу з розуму”

From Lego Christmas Village

From Lego Christmas Village

From Lego Christmas Village

Перш ніж подумати над ідеями, я звернулася по допомогу до своїх друзів на plurk’у та фоловерів на twitter’і. І от до чого ми додумалися:

Куплені у магазині:

Піжама, халат, тапочки та інші домашні елементи одягу. Тут я трішки пофантазувала, та подумала, що ці речі можна купити із різними персонажами. Наприклад у мене є халат зі Снупіком (фанатію від цього мультика) та тапочки із качкою з Lonely Tunes. У кожного точно є улюблений мультяшний персонаж, а при бажанні знайти одяг із його зображенням не буде надто складно. Такий подарунок буде і приктичним і запам’ятається на довго .

А ще у кожного є своє хоббі – хтось колекціонує марки, олівці із різних країн, модельки автомобілів чи літачків, поштові листівки і т.д. Тому поцікавившись про хоббі можна отримати загальну ідею для пошуку подарунків. Колекціонер однозначно буде задоволений поповненню своєї колекції. Особисто я колекціоную Lego .

Тим, у кого чітко вираженого хоббі немає, можна подарувати настільну гру – щоб збиратися разом із друзями та не просто пити пиво, а наприклад, грати у монополію.

Саморобні:

Тут фантазії немає меж. Від найпростішого – саморобних листівок до оригінального – пакетиків чаю; складнішого – пляшки кохання та конвертів для дисків.

А можна просто замовити футболку із вашою фотографією, або навіть краще не футболку, а нижню білизну .

Замовлені онлайн:

Такі подарунки треба замовляти заздалегідь, але їхня перевага у тому, що такого точно більше ні в кого не буде. Для прикладу – подушки на День Валентина. Багато інших хороших ідей можна знайти на блозі про цікаві подарунки.

У свою чергу естафету передаю Tamus, Chris та Leen.

P.S. Щоб полегшити процедуру вибору подарунків є хороший сервіс – www.stylefeeder.com. Лазиш в неті, знаходиш різні цікаві подарунки, добавляєш їх собі у список. А коли настає час отримувати подарунки – даєш лінк на цей список друзям .

До речі, про це мене вже запитували, коли я проводила на блозі акцію Дізнайся всю правду про LetrOdectUS. Тоді запитання звучало так:

Яке ставлення до еміграції? Сама хотіла б емігрувати?

Теоретично, емігрувати у південну частину США (так так, саме у південну) я не проти. Чому? Перш за все, тому що там більш підходящий для мене клімат (не те що в Тернополі із вологістю понад 80%). Тому що там знаходиться улюблене місто розваг Лас Вегас, у якому теоретично елементарно знайти роботу навіть простої офіціантки тобто є  безліч можливостей одразу ж без спеціальної освіти отримати стабільний дохід. Тому що там у мене вже є і друзі, і знайомі і сподаги.

Теоретично, у мене є можливітсь емігрувати, чому ж я не емігрую? (Якщо задуматись, то ця можливість є не лише теоретичною, при бажанні вже за рік я б могла жити за бугром).

Перш за все тому що, добре там де нас нема . Всі розпинаються як їм добре живеться за кордоном у власному двох-, а то і трьохповерховому будинку, як вони їздять на дорогих машинах на роботу, які шалені гроші вони заробляють, як їхні діти ходять у американські школи.

Але все одно в реалії, вони на місяць-два щороку приїздять на Україну. Питається чому ж так на довго? Невже  в Штатах можна піти у відпустку аж на два місяці? Здається мені, у серйозних фірмах відпустку дають на тижні три не більше на рік.

А все тому що живуть вони не у власних будинках (щоб купити одноповерховий дешевий не цегляний, а дерев’яний чи то “картонний” будинок потрібно $200k+), а у задрипаному apartment (за $800+ за місяць), що знаходяться явно не у престижному районі, а переважно у таких-собі своєрідних імігрантських-гетто (згадайте навіть ті самі “містечка” українців у Чикаго). Їздять вони на старих бу автомобілях, або в кращому випадку на одному взятому в кредит новому авто (а не на омріяних дорогих “тачках”). І працююь вони зовсім не на керівних посадах, в більшості випадків – не за спеціальністю (а яка ж може бути спеціальність, якщо наші дипломи там не дійсні?), а переважно чорноробочими чи звичайними офісними працівниками чи продавцями. І зп у них не вимірюються сотнями тисяч долларів на рік.

Звісно, вони заробляють трішки більше за середньостатистичного українця, але і на життя у них іде суттєво більше коштів (та навіть за ту саму арендовану квартиру заплатити – треба половину зарплати віддати).

А школи там самі звичайні (за винятком платних елітних шкіл), а іноді і гірші за наші. Рівень злочинності є навіть у школі, і якщо тебе підстрелять чи підріжуть, чи то навіть згвалтують у школі – не викличе ні в кого здивування.

Звичайно, можливостей там більше, але ці можливості не для нас – емігрантів, а для тих хто народився там і не має на собі клейма “емігрант”.

Про психологічний стан емігрантів я навіть не хочу згадувати – просто уявіть себе бідним азіатом на заробітках в Україні.

А тепер про найважливіше: чи є що тут втрачати? Якщо тут є більш-менш хороша робота, своя квартира, може навіть якась машина, іноді навіть і дача, то нашо кудись пертись? Невже так погано тут живеться? Із друзями, рідними, та навіть просто знайомими, що таки покривлять носом, але ж допоможуть коли це буде потрібно.

З іншого боку, якщо тут нічого немає і ніщо не тримає – то вже біжіть подаватися на зелену карту, адже з кожного правила є завжди винятки. І не кожному погано живеться, є дійсно такі, які потрапляють у “рай”.

Мені ж поки що тут живеться “як в Бога за пазухою” і навіть мрії по-трошки збуваються. Тому найближчі пару років я точно з вами .

За традицією передаю естафету:

Vovanada

Яке воно життя у гуртожитку у чужомі місті у порівнянні з життям вдома з батьками?

Ніколи не мала можливості жити у гуртожитку, тому хочеться почути переваги і недоліки

Werter

На скільки вигідно заробляти в Інтернеті? Чи стане це у майбутньому (після закінчення ВУЗу) твоїм основним джерелом доходу?

Може і мені туди ж податися жартую.

Мустанг

Що тебе як учня найбільше бісить у школі?

Мене найбільше бісило носити з собою форму на уроки фізкультури .

В кінці минулого року начиталася здається ProBlogger‘а і вирішила поставити перед собою чіткі цілі на наступний рік.

Цілі стосувалися мого тематичного блогу Зроби Сам(А) і були вони не на рік, а всього 4 місяці.

Що ж я запланувала?

Сьогодні знайшла на робочому столі папірчик, де були нашвидкоруч записані основні цілі, які я хотіла досягнути. А було їх всього три:

- відвідуваність блогу 400-500 в день;
- мінімум 100 читачів по фідбернеру;
- дві успішно проведені акції.

Чотири місяці це не пройшло, а з цього скромного переліку сьогодні були досягнуті вже дві. Третя на підході.

А тепер по пунктах:

Відвідуваність блогу почала рости ще в грудні, коли я систематично постила нову, цікаву та якісну інформацію в блог. Тоді це було 350-400 відвідувачів на день, сьогодні відвідуваність продовжує рости і вже зараз сягнула позначки мінімум 500 на добу.

Успішно проведені акції – на днях завершилася акція на 8 Березня, акція на Великдень ще попереду. З кожним новим конкурсом учасників стає все більше, призи все ціннішими, а перемога все приємнішою.

І нарешті, кількість читачів по фідбернеру – сьогодні їх 105! Рекорд! Радію і тішуся з свого першого успішного проекту.

Разом із цим (впринципі доволі таки не значним) успіхом починають з’являтися нові ідеї для розвитку. Одна з цих ідей вже майже повністю переросла у новий проект, відкриття якого заплановане на 8 Березня.

Тому, натхненна цим успіхом, хочу сказати – не бійтеся ставити цілі! Не бійтеся ставити на перший погляд недосяжні цілі. А головне, не бійтеся втілювати ваші цілі та мрії у реальність.

Рада вам представити інтернет-магазин товарів для саморобних речей Зроби Сам(А). Магазин існує в доповнення блогу про саморобні речі Зроби Сам(А), який до речі ще зовсім недавно був маленьким додатком до цього блогу .

Ну що я можу сказати – по трошки прогресуємо .

А на Блогорідері сьогодні вийшло інтерв’ю зі мною – в якому я частково розповідаю про розвиток цього проекту. Так, на другому фото теж я .

Тому вчорашній вечір я провела за вибиранням найкумедніших запитів. Кумедних, до речі, виявилося досить мало (дивно), найцікавіші з них (вибірка з листопаду до сьогодні):

1. новорічний лист до друга (118) – до Діда Мороза треба писати, а не до друга.
2. а (103) – бе?
3. як купувати ebay (57) – і мені розкажіть як купити цілий eBay, бажано чим подешевше
4. paypal webmoney (14) – хмм, давайте визначимося, PayPal чи таки Webmoney? (на цю тему була всього лиш одна стаття -PayPal як спосіб оплати покупок через eBay)
5. декорації в схемах до нового року (13) – в схемах?
6. любовні ігри (8) – “Зроби собі сам любовні ігри” – так і навертається на думку (був один пост із гральними картами на День Валентина з такою назвою)
7. ліжка (8) – так, без ліжок нікуди, напевно це шукали й ті, яким кортіло любовних ігор.
8. прикраси з волосся (8) – з чого? з волосся?

Ось так Цікаво, за якими запитами знаходять Блогорідер, Teenbloog, та Ламайстер?

Хоча з іншого боку – щодня пишу на Зроби Сам(А). Магазин тьфу-тьфу процвітає, сьогодні навіть клієнтів іногородніх в гості приймали .

А так то новин досить багато – я переїхала (хоча переїхала я вже давно), але так щоб відкрито і з гордістю – то кажу тільки тепер   . Знайти мене можна тепер на дружбі в районі Карпенка.

Кіт наш спільний з Леськом дає нам усім жарі, щодня наносячи нові рани.

А ще я познайомилася із jin‘ом та Ірою з Гучних Імен, а також Психом та його дівчиною

А ще – я нарешті закінчила нашу місцеву бурсу! Так що приймаю вітання.