Олег Павліщук

Очікування Вічності

theOleg — Wed, 21 Apr 2021 14:32:50 +0000

Якщо тобі виповнилося 27 – ти живеш довше, ніж прожили Анна Франк (15), Тупак Шакур (25), Лєрмонтов і Єсєнін (26).

Якщо тобі вже 28 – ти пережив або пережила Курта Кобейна, Емі Уайнхауз, Джима Морісона (всі вони померли у 27). І десь у твоєму віці відійшов Хіз Леджер – “той самий” Джокер…

37 років прожили Пушкін, Артюр Рембо, Вінсент Ван Гог. Не дожили до 37 леді Ді та Мерилін Монро. Цілком можливо, ти читаєш ці рядки і розумієш, що вони молодші за тебе?..

Якщо тобі 43 – в Уґанді чи Китаї до тебе ставилися б як до довгожителя. В чомусь це правда, бо ти живеш довше, ніж сотні мільйонів малознайомих тобі людей. І довше, ніж Висоцький, Елвіс та Леся Українка.

Ми нічим не кращі за всіх цих людей, як і вони не кращі і не гірші за нас.

Врешті решт, питання не в тому, СКІЛЬКИ жити, а в тому – ЯК. Ми це відчуваємо, бо ж питаємо один одного “Як живеш?”, а не “скільки живеш?”))

Не ми вирішуємо, скільки жити (лише дехто сам приймає рішення, коли померти. Чи вірне – інше питання).

Недаремно хтось сказав: “життя – це Божий дар тобі. Що ти зробиш зі своїм життям – стане твоїм даром Богу”.

Якщо тобі не подобається твоє життя, сама думка про вічність може видатися страшною мукою – що? отак існувати і ніколи не померти?? Але якщо ти дозволиш змінити своє життя Тому, Хто помер у 33, але досі Живий – тебе чекає безліч відкриттів.

І щось млосно-радісне, що одні люди називають “надією”, інші – очікуванням Вічності.

Київ, 29 жовтня 2020 року…

The post Очікування Вічності first appeared on Олег Павліщук.

ТІЛЬКИ БІБЛІЯ?

theOleg — Sun, 18 Apr 2021 11:04:26 +0000

Диваки трапляються. Наприклад, люди, які зневажливо ставляться до освіти, особливо духовної, і проголошують «святу простоту» – буцімто, постулат «Sola Scriptura» значить, що читати потрібно тільки Біблію, і більше нічого – не читати інших духовних книг, не вчитися в семінарії, не проходити ніяких курсів.

Ти теж так думаєш? Поглянь на свою Біблію. Звідки вона взялася, знаєш? Її хтось переклав – з давньогрецької, арамейської, івриту. Хтось редактував переклад. Хтось був професором у перекладача (або перекладачів). Вони ж десь вчилися, правда? Вивчали стародавні мови і мову твого серця. Досліджували богослов’я, історію церкви, філологію.

А де взялися тексти, які перекладач використовував при перекладі? Текстологи вивчали тисячі стародавніх манускриптів, оскільки оригінальні тексти («автографи») до нас не дійшли. Вони звіряли дрібні неточності, що стосувалися здебільшого порядку слів у реченнях, вживанню чи відсутності артикля, механічних описок, щоб зрозуміти, яким був оригінал принаймні на 99.99%.

А де взялися ці манускрипти? Їх шукали, знаходили і досліджували історики-археологи – в темних печерах, у глиняних глечиках, в стінах старовинних будинків, серед мотлоху на східному ринку, купували за великі гроші у спекулянтів.

Часом бувало таке, що під шаром тексту 12-го століття знаходили більш древній текст – пергамен був дуже дорогий, і його часто використовували декілька разів. Сучасна наука допомагає нам робити такі «фокуси» і знаходити давно стерті літери. А це теж люди, які вивчали хімію, фізику, інші дисципліни.

Тримаючи «просто Біблію» в своїх руках, ти стоїш на плечах перекладачів, текстологів, філологів, лінгвістів, упорядників словників, професорів семінарій, істориків, арехологів, бібліотекарів, монахів-переписувачів (так-так, хоч тобі це може і не сподобатися), редакторів, коректорів, верстальників, видавців – сотень і тисяч людей, які сумлінно виконували свою справу і смиренно присвячували її Богу.

Ти не обов’язково маєш отримати вищу духовну освіту. Але варто проявити повагу до людей, яких використав Бог, щоб у тебе була Біблія. Можливо, згадати про них в молитві. І подякувати Господу за Святе Письмо, яке ти тримаєш в руках. Це неоціненний дар.

А можливо, захочеш більше дізнатися про Біблію, Бога, заглибитися в розуміння Євангелії і укріпити свою віру. В такому випадку хороший навчальний заклад допоможе тобі знайти відповіді на багато запитань. Взамін, щоправда, ти отримаєш ще більше питань нових. Але ж це здорово, правда?)

The post ТІЛЬКИ БІБЛІЯ? first appeared on Олег Павліщук.

Серія проповідей по посланню до Филип’ян

theOleg — Mon, 08 Apr 2019 10:22:15 +0000

Вчора в церкві завершили читати і роздумувати над посланням до Филип’ян. Всього вийшло десять проповідей – прям як стандартний сезон типового серіалу )))

Всі проповіді доступні для перегляду. Welcome!

The post Серія проповідей по посланню до Филип’ян first appeared on Олег Павліщук.

Інфографіка Послання Римлянам

theOleg — Wed, 31 Oct 2018 14:34:42 +0000

До Дня Реформації ось вам класна інфографіка: Огляд Послання до Римлян на основі коментаря Джона Стотта. Зроблено Visualunit, перекладено вашим покірним слугою. Enjoy! )))

За мотивами курсу в Kyiv Theological Seminary – Київська Богословська Семінарія

Оригінал звідси

The post Інфографіка Послання Римлянам first appeared on Олег Павліщук.

“Книга запитань” – пишу книгу онлайн

theOleg — Sat, 30 Jun 2018 20:05:03 +0000

Сьогодні створив новий канал на Телеграм, який наповнюватиму 100% авторським контентом. Щодня – один пост, протягом 365 днів.

Біблія містить в собі більше трьох тисяч запитань. Я відібрав трохи менше чотирьох сотень і планую на основі цих питань створити книгу-devotional для того, щоб відновлювати культуру мислення та інтерактивного читання.

Підписуйся. Ти отримаєш:

унікальний контент
новий погляд на читання та вивчення Біблії – не ти задаєш їй питання, а навпаки – дозволяєш Богу через Його Слово задавати питання тобі
інтерактивний текст – питання для роздумів
нагадування про молитву, яким закінчуватиметься кожен пост
участь в щоденному марафоні тривалістю в рік
неймовірний досвід і співучасть в написанні книги в режимі онлайн

Канал знаходиться тут: https://t.me/BibleQuest. Приєднуйся!

The post “Книга запитань” – пишу книгу онлайн first appeared on Олег Павліщук.

Справжня церква

theOleg — Thu, 31 May 2018 15:49:02 +0000

В продовження свята Трійці та теми церкви.

Біблія дуже конкретна. Вона нагадує всім, що СПРАВЖНЯ ЦЕРКВА – ЦЕ:

СІЛЬ, А НЕ ЦУКОР (Мф 5:13). Блискуче зауваження, яке зробив, якщо не помиляюсь, Олександр Савич. «Бути цукром» значить намагатися бути солодким – догоджати їм, м’яко стелити, уникати конфронтації, говорити так, щоб нікого не образити. Бути сіллю значить пробуджувати спрагу – «я теж хочу того ж, що маєш ти».

СВІТЛО, А НЕ БЛИСК (Мф 5:14). Світло справжнє. Блиск фальшивий. Світло – це Бог. Блиск – це світ з його ілюзіями та міражами. Світло зігріває, блиск вабить до себе. Світло нещадне до недоліків, показуючи їх такими, які вони є. Блиск просто заліплює очі і робить підсліпуватим.

ОТАРА, А НЕ ЗГРАЯ (1 Пет 5:2). Підкреслю думку словами з російської мови: є «стадо», а є «стая». І це не одне і те ж. Те, що Ісус та апостоли називають церкву отарою та водночас застерігають від лютих вовків, які будуть проникати і шкодити, говорить про природу церкви. Зграя залежить від вожака, і якщо «Акела промахнеться», то на його місце стане інший – хитріший, сильніший і швидший. Отара залежить від Пастуха. Нема Пастуха – вона загине. Коли церква починає існувати за законами зграї, вона приречена; і вигідно це тільки вовкам в овечій шкурі.

НАРЕЧЕНА, А НЕ БІЗНЕС-ВУМАН (2 Кор 11:2). Знову питання залежності від Ісуса Христа чи спроби міцно стояти на ногах в цьому світі.

СПІЛЬНОТА, А НЕ БУДІВЛЯ (1 Кор 3:9). Грецьке слово «еклезія» означало зібрання людей. Наше слово «собор» також спільнокореневе з словом «збиратися», тобто бути разом. Ми це добре знаємо – теоретично. Але на практиці «церква» для нас – це приміщення, і левову долю церковних бюджетів ми спрямовуємо на приміщення – будівництво, оренду, ремонт, утримання. Погано не те, що в церкви є нерухомість. Погано, що нерухомість починає керувати церквою і диктувати напрямки та масштаб служіння, давати обмеження і ліміти.

СВІДОК, А НЕ ЕКСПЕРТ (Дії 1:8). Експерт може не бути на місці ДТП, але за гальмівним шляхом, характером ушкоджень та іншими ознаками може визначити, хто звідки і куди рухався, з якою швидкістю, що сталося і хто винен. Свідок не має спеціальної підготовки, але він може сказати дуже важливі слова: «я бачив». Я за те, щоб ми, християни, отримували якнайкращу освіту у різних сферах життя. Але проти того, щоб ми перестали бути свідками, які можуть поділитися історіями про великі Божі діла у своєму житті – навіть якщо навзамін ми вивчили відмінки грецької мови чи наловчилися монетизувати все підряд.

ПРОХОДИТЬ ВИПРОБУВАННЯ, А НЕ УНИКАЄ ЇХ (1 Сол 2:14-15). Тут все просто. Павло не раз згадує спортсменів як приклад. Атлет, який втікає від занять та пропускає тренування, ніколи не буде переможцем.

ОБІЙМАЄ, А НЕ ВИТИРАЄ ОБ КОГОСЬ БРУДНІ РУКИ (Рим 12:15). Гарне визначення лицемірства, не пам’ятаю, в кого підглянув.

ПРОСЛАВЛЯЄ ХРИСТА, А НЕ ПІАРИТЬ СЕБЕ (1 Пет 2:9). Є поняття вселенської та помісної церкви. Дуже добре, коли конкретна помісна церква запрошує до себе неохоплених Євангелією людей. Але коли помісні церкви в одному місті перетворюються в ярмарку, де за допомогою всяких яскравих штучок припрошують та навіть перетягують воцерковлених людей саме до себе, виникає відчуття, що щось іде не так. Ми понавидумували брендів, за які тримаємося більше, ніж за Ім’я Ісуса Христа. В цьому нічого доброго нема.

В божевільному світі дуже важливо відрізнити справжнє від підробки. Фальшиві банкноти, фейкові новини, підробні товари, несправжні люди – наче королівство кривих дзеркал оточило нас, створюючи мінливу НЕреальність.

Церква покликана бути «стовпом та підвалиною істини». Шкода, що часом вона перетворюється в частину маскараду і стає фальшивкою та дешевою підробкою. Допускається напівправда, вітаються відтінки змісту, цінується сурогатне спілкування та удаване служіння.

Не хотів би я бути частиною фальшивого. Не хочу бути несправжнім. Правда ранить, але робить вільним.

The post Справжня церква first appeared on Олег Павліщук.

“Господи, якщо Ти є…”

theOleg — Tue, 22 May 2018 10:16:34 +0000

– мабуть, саме такими словами починаються молитви мільйонів нецерковних людей. Ідея такої молитви – виклик і умова-прохання, щоб Бог доказав Своє існування.

Якщо Бог відповів на молитву – Він є, і Він є Бог. Якщо не відповів – або не Бог, або взагалі нема.

Насправді ж такий метод богопізнання не працює. Саме те, що Бог НЕ відповідає на мою молитву, є найкращим доказом, що Бог є Бог. Бо якби Він робив все, що я скажу, то богом був би я, а Він був би якимсь джином.

У нас є діти. Можете уявити собі, що батьки ніколи і ні в чому не відмовляють своїм дітям? Страшна картина. Тільки погані батьки можуть так робити.

Але ми любимо дітей. Ми розуміємо, що вони не все знають і розуміють. Ми не хочемо, щоби вони зазнали шкоди, але бажаємо дати їм найкраще.

Якби Бог виконував всі наші прохання, Він не був би особою, а просто Силою, яку треба навчитися викликати і правильно спрямувати.

Звісно, в реальному житті ми можемо розриватися на частини від несправедливості, бажання щось отримати чи досягнути своєї цілі. Так само, як і діти розриваються від плачу в супермаркеті чи біля кіоску з морозивом. Хтось може сказати: “не треба порівнювати дитинство з справжнім життям!” – зауважу, що дитинство не менш справжнє, ніж дорослість, і емоції такі ж, навіть часом гостріші.

Ми всього не знаємо і не розуміємо. Але головне, про що не треба забувати, і що дійсно має значення, то це три простих слова:

БОГ Є ЛЮБОВ

The post “Господи, якщо Ти є…” first appeared on Олег Павліщук.

Церква на Марсі?

theOleg — Thu, 17 May 2018 14:44:56 +0000

Християнська організація Acts29 і приватна аерокосмічна компанія SpaceX анонсували партнерську угоду про те, що місіонери-засновники церкви відправляться на Марс в числі чи не перших колоністів «червоної планети».

Ілон Маск, засновник і головний виконавчий директор SpaceX, проголосив план колонізації Марсу, що розпочнеться у 20-х роках 21 століття. Він назвав себе людиною не релігійною, але зауважив наступне: «Релігія є корисною для суспільства, і було б недбальством заселяти планету без неї».

Метт Чендлер, президент Acts29, був готовий стати тим самим місіонером, взявши «квиток в один кінець», але через довготелесу статуру (майже 211 см) і нестандартно довгі для космічних подорожей кінцівки був забракований медичною комісією.

Стів Тімміс, генеральний директор Act29, планує використати це партнерство, щоб розпочати нову стратегію “Глибоке буріння, високі досягнення”. Англієць сказав журналістам: “Я думаю, буде дуже добре, якщо б Євангелія досягла Марсу”.

http://www.acts29.com/acts-29-plant-on-mars/

Додам від себе, що Метт Чендлер тісно співпрацює з Марком Дрісколлом, колишнім пастором церкви під назвою Mars Hill у Сіетлі. Савпадєніє? )))

А якщо серйозно, то подібна заява має більше іміджеву цінність, ніж можливу реальність.

З усією повагою до Ілона Маска і SpaceX, я згідний з тими, хто бачать в «місті на Марсі» нову вавилонську вежу. Час інший, але люди ті самі:
– Ілон Маск якось заявив: «не хочу бути поганим пророком у своїй вітчизні, але в майбутньому Земля, можливо, переживе катастрофу, і ми вимремо. Альтернатива цьому – людство повинне стати «міжпланетним видом».
– При будівництві вежі в Вавилоні люди сказали: «Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворім собі ім’я, щоб ми не розпорошувались по всій землі».

Оскільки я вірю Біблії, то визнаю наступне:

1. Людству як біологічному виду не загрожує повне зникнення.

2. Мені особисто не загрожує забуття після смерті – тому я не повинен надіятися на Ілона Маска, SpaceX чи якогось супермена, щоб врятуватися самому, або збирати гроші на евакуацію дітей. Ісус зробить це гарантовано і безкоштовно. Моє спасіння і моє життя – в надійних руках.

3. Історія людства після Великого Суду продовжуватиметься не на іншій планеті, а на Новій Землі під новим небом. Що буде далі – не знаю і категоричним бути не хочу. Але Новий Єрусалим як центр богопоклоніння буде точно не на Марсі.

4. Ісус дав Велике доручення бути Його свідками «в Єрусалимі, Юдеї, Самарії і до краю землі (!)». Далі не потрібно ))

Разом з тим висловлюю своє захоплення тими людьми, які готові стати «безумними заради Христа» і служити людям в найвіддаленіших місцях, хай то буде село в джунглях Амазонії чи колонія на Марсі.

А ви що думаєте?

The post Церква на Марсі? first appeared on Олег Павліщук.

БОГ, СУД І ДВОРОВИЙ ФУТБОЛ

theOleg — Mon, 05 Mar 2018 09:33:29 +0000

В дитинстві, коли ми грали в футбол, то зазвичай обходилися без арбітра. Команди грали між собою, а коли виникали спірні моменти (а вони ох як часто виникали!), останнє слово залишалось за найбільш артистичним, або найголоснішим, або просто за найтехнічнішим гравцем тієї чи іншої команди. Або за тим, кому належить м’яч )))

Дворовий футбол – це унікальний вид спорту, в якому всі обходяться без судді.

І складається таке в мене враження, що наш світ уже довгий час просто «грає в дворовий футбол».

Ми намагаємося голосніше кричати, артистичніше впасти, видерти власну правоту з чужих рук.

Ми хочем, щоб інші грали за нашими правилами. Чим далі, тим категоричнішими ми стаємо, примушуючи інших до наших правил гри.

Політика, соцмережі, спорт з усіма його скандалами, шоубізнес, інститут сім’ї – часом складається враження, що ми не те що за різними правилами граємо, а навіть в різні види спорту – хтось в футбол, хтось в хокей, а хтось в бої без правил.

Ми загралися і забули про те, що в цьому світі є Справедливий Суддя. Саме за Ним буде останнє слово – не за нами. Саме царство Ісуса Христа заповнить нову землю під новим небом, а не моє чи твоє царство.

І коли настане «повернення Короля», і Справедливий Суддя сяде на Свій престол, ніхто не насмілиться качати свої права – а таке ми можемо бачити не тільки в дворовому, але і в цілком професійному футболі – коли так звані «зірки»-мільйонери намагаються натиснути своїм авторитетом та іменем на головного чи бокового рефері. «Перед Ним схилиться всяко коліно», і «віддасть Він кожному згідно з ділами його». У Нього є кубок для переможця і червона картка для грішника.

Політик, олігарх, зірка спорту чи шоу-бізнесу, алкоголік, офіцер поліції, програміст, офіціант, будівельник, космонавт, круп’є, наркодилер, студент – кожен буде відповідати за своє життя.

А якою буде твоя зустріч з Ісусом Христом?

The post БОГ, СУД І ДВОРОВИЙ ФУТБОЛ first appeared on Олег Павліщук.

ЧЕСНІСТЬ І ПРАВДА – НЕ ОДНЕ Й ТЕ Ж САМЕ

theOleg — Wed, 31 Jan 2018 16:20:23 +0000

Перечитай заголовок ще раз. І ще раз, будь ласка.

Можливо, воно тебе здивувало. Не поспішай глузувати чи висловлювати свій гнів. Тим більше не тисни лайк – просто так, за звичкою, необдумано.

“Бути чесним” не завжди значить “казати правду”:

Приклад 1. В епоху Середньовіччя вчителі на уроках говорили про те, що земля плоска. Чи були вони ЧЕСНИМИ, заявляючи це? Звичайно. Вони були чесними, ще б пак – вони вірили в те, що казали! Чи говорили вони ПРАВДУ? Зараз ми достеменно знаємо, що ні (не беремо до уваги купку маргіналів, які створили в Мережі кілька сайтів і заявляють, що «кругла Земля» – то глобальна фальсифікація і масонська чи яка там змова) – Земля не плоска, вона таки кругла.

Приклад 2. Партизан потрапляє в полон і, щоб не видати своїх побратимів, говорить ворогам, що загін знаходиться в квадраті А4, точно знаючи, що вони якраз в цей момент знаходяться в квадраті В1. Карателі вирушають в квадрат А4 і дійсно знаходять там партизанів, які вирішили перебратися в інше місце, коли виникла загроза їх викриття. Чи був полонений партизан чесним? Ні. Але він, як це неймовірно не звучить, сказав правду – мимоволі, не бажаючи того і не здогадуючись про це.

Твердження, з якого починається текст, може бути небезпечним і руйнівним, якщо ти тільки даси йому достатньо місця у своєму розумі. Воно сильне настільки, що може зачепити чи навіть зруйнувати інші твердження, як от:

«…Головне – мати віру, і не так важливо, в що ти віриш.»
«…Кожен має право вірити, у що забажає»
«…Правди як такої не існує, в кожного вона своя»
«…Правда – коли ти завжди говориш, що думаєш»
«…Правда є, але люди нездатні її осягнути»

Пройдемося по цим заявам?

«…Головне – мати віру, і не так важливо, в що ти віриш. Кожен має право вірити, у що забажає».
Це ірраціонально, але це справді так: часом дійсно стається таке, що віра робить чудеса. Людина в онкологічній клініці не має нічого, крім віри – і отримує зцілення. Хтось дуже вірить в те, що протягом року заробить мільйон, і його віра дозволяє йому цього досягнути. Але де межа такої віри? Чи дозволить вона мені стрибнути з багатоповерхівки, вірячи в те, що якимось чином я здолаю силу тяжіння і полечу, куди мені заманеться? А як щодо кишенькового злодія, який має непорушну віру в свою невловимість та безкарність? Чи має він право на таку віру і силу, яку ця віра йому дає? А що якщо хтось матиме віру в процвітання і успіх, і ця віра принесе йому справжній фінансовий рай, але за рахунок інших людей?

«…Правди як такої не існує, в кожного вона своя»
Правда одна. Але обмежені люди (тобто всі люди) спотворюють її в міру своїх знань і значно більше – в міру свого незнання, а потім видають власну щирість і впертість за істину в останній інстанції.
І в наш час, чим більше людське ego, тим менше ми заморочуємося роздумами про Абсолют і пошуком істини. Звикли бачити себе в центрі всесвіту, хай там навіть маленького-свого.

«…Правда – коли ти завжди говориш, що думаєш»
Насправді, істина – не завжди в твоїх думках. Ти можеш бути чесним, навіть дуже щирим, але ти не обов’язково говориш правду. Бути чесним – занадто мало для того, щоб претендувати на істину.
Правда вища за твої думки, глибша за твої роздуми, ширша всіх твоїх ідей.
То що, виходить, що…

«…Правда є, але люди не здатні її осягнути»???
Мабуть все-таки не здатні. Так само, як немовля не може саме собі поміняти памперс, чи приготувати їжу. Немовляті потрібна допомога. І нам потрібна допомога когось більшого, ніж людина.

Біля 2000 років тому Ісус назвав Себе «Дорога, Правда і Життя». В нашому світі заявити навіть те, що ти знаєш істину – то вже сміливо. Але сказати, що ти і є істина??? Хтось сказав, що для цього треба бути або найбільшим брехуном у світі, або божевільним, або богом. В свій час я зупинився на третьому варіанті – після довгих вагань, досліджень і роздумів.

Так, я чесно говорю про те, що Ісус Христос є Правда.

Ісус не просто кличе нас бути чесними. Його заклик набагато складніший і цікавіший водночас – ми маємо шукати правду, пізнати правду, підкоритися правді. Для цього треба докласти деяких зусиль. Для цього треба мужність, коли якісь світоглядні твердині будуть падати, як фортеці з піску.

А коли це відбуватиметься в нашому житті, вкрай важливо пам’ятати, що Істина і Любов – нерозлучні. Втім, то вже тема іншого тексту…

The post ЧЕСНІСТЬ І ПРАВДА – НЕ ОДНЕ Й ТЕ Ж САМЕ first appeared on Олег Павліщук.