Tilki Toy

Замість 24 000 слів

2022-05-04T14:41:00.002+03:00

Російські приказки і прислів'я тепер звучать зовсім інакше, і в них вже зовсім інший зміст!

Пропонована збірка подає російські та декілька варіантів-відповідників українських прислів’їв та приказок

- На то и щука в море, чтоб карась не дремал.

- На то і крейсер "Москва", щоб тонути.

- На том свете сочтёмся.

- Наразі дякую, а завтра за вашими приїду фірою

- Начать за здравие, а кончить за упокой.

— Розпочати з Києва, а закінчити в Чорнобаївці

— Я йому про Арестовича, а він мені про Соловьйова.

На чужой каравай рот не раззевай.

- На чужу паляницю, буде тобі "стугниця"

На чужой роток не накинешь платок.

— Великої треба хусти, щоб закрити Скабеєвій усти.

Языком молоть — не дрова колоть

— Язиком казати — не Київ взяти

Яйца курицу не учат.

— Не вчи рибу плавати, а ЗСУ воювати

Язык что помело.

— Ківа

Я не я и лошадь не моя.

— Я вам зараз покажу звідки на мою кобилу готувалось "нападєниє"

10.

Ярмо найдём, была бы сивка.

— Аби кінь, а Лавров знайдеться.

І ще тішки гумору від коригувальніків гарного настрою!

Допоможіть своїм  друзям та знайомим, в яких іноді зявляються панічні настрої, запрошуйте їх до групи Chornobayri
Наше почуття гумору, наше слово то наша зброя!
Тримаємо стрій Chornobayki
 
https://t.me/chornobayki

Наше почуття гумору, наше слово то наша зброя!
Тримаємо стрій Chornobayki
 
https://t.me/chornobayki
.

#переможемо

#сміх

#жарти

#гумор

#гумортозброя

#українажартує

Битва за Київ - ганьба на століття.

2022-04-10T19:36:00.002+03:00

Битва за Київ - це не тільки поразка Росії на віки. Це ганьба на віки.

Такої ганьби історія ще не знала.

Коли Путін сховавшись в бункері 24 лютого 2022 розпочав війну - після довгих місяців нарощування російських військ та 8 років підготовки, він відправив на Київ реально — кращих із кращих, навіть бійців російського спецназу — для штурму й захоплення легко захищених аеродромів - сучасних "воріт" цитаделі Києва.

Це була його власна еліта і план.

Так інші російські сили в цей час, завдали ударів по всій Україні. Від Чернігова до Херсону. Але головна мета була - взяти Київ.

Саме тому Путін кинув на Київ удар всіх своїх елітних повітряно-десантних військ у перші години та дні війни.

Але Путіну не вдалося досягти своєї головної мети – швидко взяти столицю України,

План київської битви в Кремлі був доволі простий – колони бронeтехніки та військ на місто з півночі та сходу, плюс повітряний десант, плюс диверсійні групи заздалегідь сховані в Києві, плюс колабораціоналізм в середині столиці.

Читайте ще,

У Путіна лише два "путі" - геноцид або поразка.

Метою було оточити Київ, обложити його, а потім захопити один із двох недоторканих до цього аеродромів – Сікорського чи Бориспільський.

Після того, як аеропорти будуть захопленні, 10 000 російських десантників повинні були бути доставлені на військово-транспортних літаках Іл-76.

Тоді десантникам буде доручено провести штурм центру Києва з метою знайти й захопити президента Зеленського, і керівництво країни і змусити їх підписати мирну угоду. Угода мала повернути контроль над країною Росії.

Таку атаку мали поєднати з штурмом з півдня та сходу – Криму та Донбасу – щоб утримати підрозділи української армії, які там воюють, не дати їм захистити столицю.

Диверсійні атаки на електромережі Києва і звязок, поряд з бомбардуваннями, також мали посіяти паніку та змусити людей тікати – завантажуючи дороги та ускладнюючи пересування українських військ.

Та план почав буксувати з самого початку, а путінські війська виявились зовсім не підготовлені до українського опору, і виявились неспроможними міняти тактику і пристосуватись до невдач.

Здається, в них навіть не було плану - "А ЯКЩО ЦЕ НЕ ВИЙДЕ". Взяти Гостомель.

Путінські війська не змогли ефективно поєднати повітряні та наземні операції, неправильно оцінили здатність України захищати своє небо та не виконали базові та мінімальні військові функції, такі як планування та постачання.

Так зараз війна ЩЕ не закінчилась.

Наразі сили Путіна перемістились з під Києва на схід України. Зрештою, кремлівський диктатор буде намагатись досягти хоч деяких зі своїх цілей. Але його нездатність і неспроможність захопити Київ залишиться в пам’яті назавжди.

Путін дуже хотів увійти до історичних підручників - і вже ввійшов, як безпорадний стратег, який мав 8 років на підготовку вторгнення, незрівняно слабкого супротиника за чисельністтю, та озброєенням - і в результаті програв.

Програв — через те, що він кинув виклик, серьйозний виклик, і при цьому виявив дивовижні слабкості у військовій думці, і стратегії. При цьому маючи одну з найсильніших армій у світі.

«Це приголомшливо», – коментує військовий історик Фредерік Каган. Який каже, що не знає жодної паралелі з такою великою військовою державою, як Росія, яка вторглася в країну в той момент, коли вона САМА вибрала, і зазнала такої повної невдачі.

Згадаємо.

Першого ранку війни російські десантні вертольоти Мі-8 вилетіли на північь Києва з завданням атакувати та захопити аеродром Гостомель на північно-західній околиці столиці. Захопивши аеродром, московіти мали створити базу, з якої вони планували накопичувати більше військ та легкої бронетехніки на відстані одного удару від серця України.

Їх навіть не лякало те, що Гостомель міг стати такою самою Чорнобаївкою.

Гостомель не взяли - не спрацювало. Саме тому, що коли вони дістались до Гостомеля, і, закріпились на аеродромі, їх знищили артилерією. Разом з аеродромом.

Намагання взяти під контроль військову авіабазу у Василькові на південь від Києва також наштовхнулось на такий самий жорсткий опір і, як повне фіаско українська оборона збила один, чи кілька російських важких транспортних літаків Іл-76 з десантниками.

Яких кинули, на аєродром, як то кажуть за порєбриком "от безнадеги".

Хоча путінцям зрештою вдалося взяти під контроль аеродром Гостомель, запеклий опір українців у київському напрямку змусив їх міняти план, та переосмислити весь план вторгнення, який базувався на очікуванні, що українці швидко здадуться, а Захід нетренирований Меркель "вкрай занепокоїться", знову дуже занепокоїться.

Російськи невігласи невивчали чужий досвід.

Повітряні штурмові місії або десант з гелікоптерів в тил ворога, як-от той, що виконувався в Гостомелі, є завжди ризикованим і важким. І прикладів є багато. Це продемонструвала і армія США 24 березня 2003 року, коли вона відправила в Ірак з Кувейту більше 30 ударних вертольотів Apache, щоб завдати удару по дивізії Іракської Республіканської гвардії. На своєму шляху апачі зіткнулися зі звичаною стрілецькою зброєю та зенітним вогнем, який збив один з гелікоптерів, пошкодив інші та змусив десант повернутись. Незважаючи на це, американські військові оговталися від цієї невдачі, швидко змінили план, і незабаром захопили Багдад.

Чого не зуміли зробити росіяни бо всі плани в них занад то довго, затверджуються чи то в бункері, чи то в Кремлі.

І швидко приймати необхідні тактичні військові рішення вони не можуть!

Жуляни - треті "ворота київської фортеці"

"На другу добу вторгнення з самого ранку я у складі добровольчого підрозділу прибув до аеропорту "Жуляни" на його захист, бо на той момент стояла величезна загроза захоплення. Саме тоді вже точилися бої за аеродром Гостомель. Я, як людина військова і спецназівець, розумів, що це якраз ті ворота до успіху ворога, безпосередньо до захоплення Києва", - поділився спогадами генерал Збройних сил України, Сергій Кривоніс, який командував обороною аеродрому.

"Було вжито необхідних термінових заходів щодо забезпечення нездатності ворога посадити великі літаки на злітно-посадкову смугу. Ми її перекрили, ми її замінували, ми її безпосередньо залили маслом, перекрили блоками, автомобілями, паливозаправниками. Це був такий страшний мікс. Ми унеможливили посадку. Літаки не змогли б сісти на смузі. Потім почали нарощувати, вже готувалися до прийому у разі загрози десантування з гелікоптерів" – згадує генерал Кривоніс.

"Одна з основних проблем була – зорієнтувати людей і швидко це зробити, використовуючи їхній людський потенціал: це була досить цікава проблема, тому що в більшості своїй підрозділи, які були зібрані в аеропорту, не належали до Збройних сил. Ці 14 підрозділів - дика солянка - все швидко і досить впевнено зробили", - резюмував Кривоніс.

"Я розумів, що там досить складна ситуація. Ми туди приїхали, я подивився, що є певні підрозділи, але немає порядку. Тоді я зібрав старших і сказав, що приймаю командування на себе. Потім про це повідомив головнокомандувачу генералу Залужному. Валерій Федорович, підтримав".

З цих цитат ви розумієте, що на справді і в Києві не було чіткого плану по захисту столиці. Все трималось на шаленому бажанні українців дати відсіч рашистам.

За словами того ж генерала Кривоноса, командування не зверталося до нього з проханням захистити аеродром. То був його вибір. Як і вибір десятків тисяч киян, які кинулись захищати Київ.

Тим ганебніша поразка Путіна під Києвом, що його ретельно сплановано операція, яку він так довго готував включно з засланними в Україну, за декілька місяців наперед, диверсантами провалилась.

Спецоперація провалилась так, що за ней аж загуло, і загуло на сторіччя.

Бо патріотизм, сміливість і кмітливість українців перемогли в рази перевагаючого противника!

Васильків. Бровари. Макарів.

Перемога в аєропорту Василькова, бої за Макарів, і чудово спланована засідка для танкової колони під Броварами, про це все ще треба буде зняти документальний фільм або цілий цикл "Битва за Київ", щоб назавжди закарбувати та задокументувати цю ганьбу путлерівського штабу та рашистських військ.

Бо той факт, що штурм Гостомеля з боку російської 45-ї гвардійської повітряно-десантної бригади спеціального призначення не вдався, міг би колись забутісь в ретроспективі, якби війська рашистів швидко та вдало змінили напрямки наступу. Але під Броварами вони так само отримали, як і в Гостомелі, і як російский військовий корабель в Бердянську.

І ця ганьба вже назавжди залишиться в історії.

Згадаємо. В перши дні війни, росіяни і справді робили розвідувально-диверсійні випади навіть самому в центрі Києва.

З розвідувально-диверсійними атакаи та нападами невеликими групами взагалі їх план незрозумілий. Вони, що реально думали, що диверсійні групи, які захватять автомобілі швидкої допомоги зможуть захватити Міністерство оборони, чи Адміністрацію Президента?

Чи декількома БТР-ами заблукавшими на Оболоні вони будуть контролювати 3-х мільйонне місто?

А камікадзе, які рвались до центру Кієва на двох КАМАЗах, взагалі не зрозуміло на, що розраховували.

Так в перші дні, їм вдалось швидко проникнути в напрямку Святошин-Шулявка. Але чисельна тероборона зупинила бліцкріг і в цьому напрямку.

Згодом вони дуже великою ціною намагалися оточити столицю дугою далі на захід.

Памятаємо, як російські військові перевдяглися в форму поліції України, під’їхали на авто з мигалками і розстріляли бійців на КПП біля Василькова в Київській області.

І одночасно було чутно вибухи, та кулеметні черги в районі Шулявки та Зоопарку, та у Солом‘янському районі.

Ми памятаємо, як слідкували за кожною новиною в ті дні, і особливо ночі.

Незважаючи на мізерні шанси, українці якимось чудом тримались на позиціях та відбивались, стримуючи рашистів, і ефективно використовуючи як західну зброю, включаючи Javelin, та Stinger так і нашу Стугну. Історія про Стугну до речі потребує після війни широкого обговорення суспільством. Є багато питань, і не тільки по Стугні.

Минулого тижня росіяни покинули аеродром Гостомель в рамках масового відступу (п'ятками) в Білорусь і Росію.

Колона довжиною в 60 кілометрів.

Окремою сторінкою битви за Київ була широко розповсюджена сага про величезний російський конвой. Спочатку здавалося, що це катастрофа для Києва та українців, але ЗСУ вдалось героїчно порізати, як салямі, ту колону на окремі небоєздатні елементи, які мали обмежені можливості для весняного бездоріжжя, і врешті-решт розійшлися згорівшими та вкраденими, і тим чи іншим чином перестали бути воєним фактором у боротьбі за Київ.

Помилився не тільки Путін.

Путін не єдиний, кого здивували перші невдачі російської армії. Американські та інші західні аналітики припускали, що якщо вторгнення станеться, російські, здавалося б, переважні сили розріжуть українську армію, як гарячий ніж масло. Путінські війська зможуть захопити Київ за кілька днів і всю країну за кілька тижнів. Тому Запад і не надавав реальну допомогу в перші дні, бо дійсно їх аналітики вважали, що наданне Україні озброєння в решті може опинитись у росіян, як трофеї.

Хоча заради справедивості відзначу, що деякі малочисельні аналітики сумнівались в боєздатності росіян, і все ж таки ставили на Україну, бо теж ставили під сумнів, що Путін реально оцінив, скільки українські збройні сили вже отримали від західу допомоги ще до вторгнення, і чого варта мужність українців.

25 березня, лише через місяць після початку вторгнення, росіяни заявили, що досягли своїх цілей у Київській області та швиденько перекинулись на Харьків, Донбас та Південь. Деякі аналітики підозрюють, що то хитрий хід Путіна, щоб виграти час, і хоч якось зберегти лице та боєздатні частини.

Можливо, Путіну ще вдасться перефокусувати свої військові диктаторські зусилля на більш вузьку та більш досяжну мету – розширення російського контролю на Донбасі та, можливо, ще й забезпечення сухопутного коридору від Донбасу до Кримського півострова.

Хоча дуже не хочеться в це вірити, бо віра в ЗСУ та Добробати надає не тільки надію, але й сенс перемозі під Києвом. .

Але невдача Путіна під Києвом виявила слабкі сторони російської армії, які свідчать про те, що Росія навряд чи скоро знову спробує і головне НЕ зможе знищити нашу столицю - Київ.

З рештою, все одно Київ - це не тільки поразка Росії на віки. Це ВЖЕ ганьба на віки.

Хрест на Червоному Хресті

2022-03-29T18:25:00.002+03:00

Треба, щоб весь світ поставив Хрест, на Червоному Хресті!

Те що зробив Червоний Хрест, то поза межами гуманності і людяності.

Поза межами розуміння і людяності.

Для початку, ніяких емоцій тільки 3 факти:

- Бюджет допомоги Україні МКЧХ становить 267 мільйонів доларів.

- Червоний Хрест підтримав примусову депортацію мешканів України до Росії

- За ці 267 мільйони доллари Червоних Хрест збирається профінансувати створення фільтраційних (концтаборів) для українців в Росії.

Те що, Червоний Хрест вкотре виявився неефективним і навіть шкідливим у протидії гуманітарній катастрофі, спричиненої війною Росії проти України, ще якось можна було б пробачити інший організації, але не Червоному Хресту. Особливо після нещодавній зустрічі президента організації з предстаником держави-агресора, держави, яка розвязала війну, з одіозним лжецом Лавровим. Більше того, Червоний Хрест узаконює російську окупацію українських територій, і головне і найболючіше - незаконну депортацію українців до Росії, плануючи відкрити офіс МКЧХ у Ростові-на-Дону. Враховуючи це, ТРЕБА поставити питання перед міжнародною спільнотою уникати пожертвувань Червоному Хресту та натомість підтримувати українські волонтерські організації, які довели, що ефективніше допомагають українцям у ці важкі часи.

Треба щоб якомога більше людей в світі дізналося про справжнє обличчя Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Тільки прочитайте, як цю новину подають в підконтрольних російських СМІ

Червоний Хрест попросив від Росії дозволу на створення офісу поблизу України, щоб покращити свою роботу на території східної України, яка контролюється Москвою.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) попросив російську владу дозволити їй відкрити офіс у Ростові-на-Дону, заявив глава МКЧХ Пітер Маурер.

«Я хотів би отримати вашу підтримку у зміцненні логістичної структури в Росії, щоб покращити нашу роботу на Донбасі та інших частинах України, підконтрольних російським збройним силам», — сказав він міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову в Москві. Зробіть це, ми надіслали запит на відкриття офісу в Ростові-на-Дону – це буде гарна відправна точка».

Глава Червоного Хресту Маурер сказав, що він прибув для обговорення низки важливих питань, зокрема щодо доставки гуманітарної допомоги в зони конфлікту, взаємно прийнятного для Росії та України доставки гуманітарної допомоги на спірні території та покращення логістики.

Він подякував Лаврову за багаторічну "позитивну співпрацю" з Росією в різних частинах світу, в тому числі на Близькому Сході, в Афганістані, Нагірному Карабаху та Україні, і висловив сподівання, що це буде продовжуватися.

Звичайна зрада чи просто купили?

Міжнародний комітет Червоного Хреста визнав, що сприяв депортації українців до Росії. Більше того, вони навіть не думають вибачатися, плануючи відкрити центр прийому українців у Ростові-на-Дону.

Тому Українці оголосили бойкот Червоному Хресту, який фактично перетворився на колаборантів. Україна закликає всіх не платити їм ні копійки, вимагаючи звільнити голову Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ) Пітера Маурера. Важко повірити, але цей міжнародний рух, який існує більше століття і налічує 97 мільйонів добровольців, потурає кровопролитній війні Росії проти України.

Так що сталося?

Перш за все, Червоний Хрест сприяє примусовій депортації українців до Росії. Це почалось ще 18 лютого 2022. Тобто за тиждень до початку війни та наступу Росії на Україну. Близько 61 тис. українців було примусово депортовано з Донецької та Луганської областей до Росії. Найцікавіше, що про це написав у своєму публічному звіті Червоний Хрест.

За словами мера Маріуполя Вадима Бойченка, з міста до Російської Федерації або ОРДЛО було депортовано від 20 до 30 тисяч українців. Людей викрадають просто на вулицях і силоміць везуть у мордор. А тепер громадян України, які перебувають в оточенні російських військ, зокрема під Києвом (Буча, Гостомель), пропонують «евакуювати» до Білорусі.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова повідомила жахливі цифри. Тільки 26 березня з Донбасу було депортовано понад 19,6 тисяч мирних жителів, з них 3300 дітей. Путінський режим здійснює масову депортацію українського населення з окупованих територій України до Росії, як це робив Гітлер під час Другої світової війни.

По-друге, Червоний Хрест хоче відкрити центр у Ростові, Росія, для тих українців, які тікають від війни. Глава МКЧХ Пітер Маурер особисто запитав міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова під час його візиту до Москви. Верховна Рада вже назвала це колабораціонізмом, закликаючи Маурера піти у відставку.

По-третє, з 24 лютого (за місяць війни) Червоний Хрест нічого не зробив в Україні для організації гуманітарних коридорів та доставки гуманітарної допомоги в найгарячіші точки. Навпаки, вони відвозили своїх працівників у безпечніші (на їхню думку) місця, наприклад, у Львів. Крім того, за словами Презідента Володимира Зеленського, МКЧХ забороняє використовувати свою емблему на українських автомобілях, які здійснюють гуманітарні місії.

Портал ТСН.ua зібрав усі факти фактичного потурання діяльності Червоного Хреста військовим злочинам Росії та проаналізував, як роботу цього міжнародного руху можна спрямувати на реальну допомогу українцям під час війни.

Вони забули, хто вони

Що ми знаємо про Червоний Хрест? Більшість українців знають цю назву з 2014 року, коли Росія окупувала Крим і зі зброєю вторглася на Донбас. Цей міжнародний рух створений для роботи в гарячих точках, допомоги людям на війні, під час стихійних лих, організації гуманітарних коридорів і доставки гуманітарної допомоги. Зазвичай їхні машини, одяг та спорядження позначені червоним хрестом, півмісяцем, кришталем або зіркою Давида на білому тлі.

Проте, за словами українських добровольців та військових, у Чернігові, Сумах, Маріуполі чи Харкові їх не побачиш. Більше того, вони просто вивезли своїх працівників у безпечні місця на Заході України, а тим, хто хоче приєднатися до руху, просто заборонено використовувати символіку Червоного Хреста.

У цьому тексті ТСН.ua свідомо пише «Червоний Хрест». Справа в тому, що Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) і Товариство Червоного Хреста України почали дистанціюватися один від одного. Мовляв, Українське товариство не несе відповідальності за бездіяльність МКЧХ в Україні; для візиту до Москви голови МКЧХ Пітера Маурера; за спробу відкрити центр у Ростові; і за сприяння депортації українців до Росії, тобто за фактичну колаборацію. Проте чи можна під час війни відмежуватися від «материнської» структури?

Справді, МКЧХ є нейтральною організацією, яка живе на пожертви різних донорів. Кажуть, треба говорити «з усіма сторонами конфлікту». Однак, правда також, що МКЧХ називає війну Росії проти України та геноцид українців Путіним «конфліктом», оскільки, за словами Пітера Маурера, це «термінологія Женевської конвенції», а слово «війна» є розмовним варіантом. .

Бюджет допомоги Україні МКЧХ становить 267 мільйонів доларів. На гроші, які весь світ перерахував на допомогу українцям (серед яких було багато відомих знаменитостей та всесвітньо відомих міжнародних компаній), які Росія просто «прасує» ракетами та артилерією, 15 березня відбулася міжнародна місія Червоного Хреста з 30 осіб просто покинули Маріуполь, коли нікому не дали зелені коридори, а кілька сотень тисяч українців залишилися в місті без їжі, води, тепла, світла та зв’язку зі світом. Натомість співробітників МКЧХ бачили у львівських ресторанах, де вони пили гарячу каву, воду чи чай.

У багатьох селах під Києвом Червоного Хреста взагалі не було видно. Як пише, ТСН.ua вони особисто поспілкувався з кількома родинами, які неодноразово зверталися до цього міжнародного руху за допомогою, щоб вибратися з російського пекла. На них ніхто навіть не відповів. Також ТСН.ua поспілкувався з кількома сім’ями з Чернігова. Зараз вони на Західній Україні. Їм пощастило вибратися з окупованого міста до того, як підірвали міст, що з’єднує Чернігів із Києвом.

«Наші волонтери доїхали до МКЧХ, але нам не допомогли. Коли наш будинок розбомбили, ми зібрали дітей, наших батьків, сіли в машину і поїхали. Волонтери підказали найбезпечніший шлях. Ми дивом вижили, тому що вся по дорозі стріляють». – каже чернігівка Ірина.

З цієї причини донорські внески, зібрані міжнародним співтовариством і передані МКЧХ на допомогу Україні, не можуть бути використані для відкриття офісу в Росії, оскільки це відкрите спонсорство окупанта та агресора, відкрите фінансування тероризму та відкрите фінансування. про геноцид в Україні.

Притягнути до відповідальності

Також ТСН.ua зв’язався з чернігівськими волонтерами. Кажуть, що в місті працює кілька представників Товариства Червоного Хреста України. Проте, як і у Маріуполя, Харкова, Сум та інших міст, у Чернігові немає гуманітарних коридорів, організованих Червоним Хрестом.

Натомість українцям пропонують поїхати до Росії чи Білорусі. Усе це робиться свідомо, щоб створити «правильну» картину на російському телебаченні, доводячи українців до відчаю, зокрема в Маріуполі, де люди тижнями сидять у підвалах і бомбосховищах без їжі, води та світла, боячись навіть прошепотіти. І в такому стані їх везуть у російські табори, забираючи документи, а депутати Держдуми приїжджають туди просто фотографувати.

А потім, за даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України, після проходження фільтраційних таборів українців відправляють в економічно депресивні російські райони. За словами директора Інституту майбутнього Вадима Денисенка, МКЧХ зайняв виключно проросійську позицію.

«А остання історія про зустріч Маурера з Лавровим у Москві та заяву про те, що вони збираються відкрити свій центр у Ростовській області, лише запевняє мене, що МКЧХ перестав виконувати свої функції. Тому, на жаль, ми повинні розуміти, що Керівництво МКЧХ де-факто самоусунулося і практично працює на росіян», – сказав Вадим Денисенко.

За його словами, Товариство Червоного Хреста України намагається зробити певні речі. Але всі розуміють завдання Червоного Хреста на цьому етапі – це передусім евакуаційні та гуманітарні коридори. А Товариство Червоного Хреста України не може їх забезпечити без допомоги МКЧХ. Усі гуманітарні коридори, які зараз діють в Україні, є винятковими зусиллями дипломатів, політиків, церков, волонтерів та міжнародних друзів України.

Натомість Червоний Хрест, який має очолити цей процес, займається диверсією та відкритою роботою в Росії. За словами генерального директора МКЧХ Роберта Мардіні, в Україні працює 600 співробітників. Однак вони зупиняються переважно в готелях Одеси, Дніпра, Львова та інших відносно безпечних місцях, які Росія поки не прирівнює до ракет і бомб.

Голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Михайло Радуцький написав відкрите звернення до МКЧХ з проханням не узаконювати "гуманітарні коридори" в Росії, не підтримувати викрадення та примусову депортацію українців до Росії та змінити свою рішення про відкриття центру в Ростові.

На самому початку повномасштабного російського вторгнення в Україну міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук звернулася до МКЧХ з проханням вивезти з України тисячі трупів расистів. Проте їм навіть цього не вдалося, не кажучи вже про допомогу живим українцям. Вона підкреслила, що вони не планують відкривати нові офіси в Україні, чого не можна сказати про Ростов в Росії.

Якщо це станеться, то, за словами Ірини Верещук, МКЧХ стане співучасником військових злочинів Путіна в Україні. У той же час радник МКЧХ Андрій Круглашов у Facebook вибачається за те, що МКЧХ ніколи не проводить примусову евакуацію, і називає візит Маурера до Лаврова в Москві дипломатичним.

Ще раз нагадаю - 3 факти:

- Бюджет допомоги Україні МКЧХ становить 267 мільйонів доларів.

- Червоний Хрест підтримав примусову депортацію мешканів України до Росії

Замість 17 000 слів: Як Україна жартує на тему війни

2022-03-28T18:22:00.002+03:00

Замість 17 000 слів: Як Україна жартує на тему війни - 17 мемів на тему РаZZистів

Наш дух незламний!

Наше почуття гумору то теж наша зброя!

Тримаємо стрій!

Бо соїми жартами ми не тілки боремось з російською пропагандою, гуртуємось! Як там було у Лесі Українки: "Щоб не плакать, я сміялась". Цілющий український гумор допомагає вистояти й бити раZZистів далі!

Ну, а кому треба набої для гумору

 Вступаємо в групу ЧорноБайки!

.

https://t.me/chornobayki

У Путіна лише два "путі" - геноцид або поразка.

2022-03-28T13:29:00.002+03:00

Є старий россійский анекдот про "два путі":

"Сынок, если женишься, то считай, что пропало. А, если пойдешь в армию, то у тебя два путя будет — либо тебя убьют, либо вернешься живой. Если живой вернешься, то считай, что пропало. А, если убьют, то у тебя два путя будет — похоронят тебя либо под осинкой, либо под березкой"

Ось і в Путіна зараз є лише 2 "путі" - "либо под осинкой, либо под березкой".

Для Путіна війна може закінчитися лише двома шляхами: або нещадним та ніщевним геноцидом України або поразкою.

Оскільки війна вступає у свій другий місяць, зявляється легке почуття зневіри. І заважає і мешканцям Україніи і міжнародній спільноті усвідомити всю серйозність ситуації в Україні.

Миру між Путіним і Україною, між Путіним і Світом бути не може.

У той час як західні політики та коментатори продовжують обговорювати нестандартні рішення та компромісні врегулювання, мало хто в Москві має такі ж ілюзії.

І насамперед в бункері та Кремлі.

Наближені до Путіна розуміють, що він розглядає нинішній конфлікт як священну війну і вже давно пройшов точку неповернення. Російський диктатор погодиться ні на що інше, як на повне підкорення України чи знищення країни, та знищення незгодних. Причому повне знищення в буквальному сенсі.

Жахливі масштаби військових цілей Путіна в Україні можуть здатися немислимими для більшості раціональних сторонніх спостерігачів, але вони мають повний сенс, якщо розглядати їх через призму його токсичного світогляду.

Читайте,

Зачем Путин убивает детей и мирных граждан?

Як відмічає Пітер Дікінсон – редактор служби UkraineAlert Атлантичної Ради, протягом усього свого правління Путін був керований глибоким обуренням пострадянського занепаду Росії та пекучим бажанням відродити статус країни над державою. Він далекий від бажання відновити СРСР, він приймає традиційний російський націоналізм і мріє відтворити самодержавну імперію царів.

Путін розглядає розпад Радянського Союзу як «загибель історичної Росії» і часто скаржиться, що пострадянське врегулювання відрізало мільйони росіян від їхньої батьківщини, водночас позбавляючи Росію її законних центрів. Це почуття образи підігріло одержимість Путіна Україною, країною, усе існування якої стало символом нібито несправедливості світового порядку після 1991 року.

Путін не перший російський правитель, який заперечує право України на існування. Навпаки, заперечення України є зв’язною ниткою, що проходить через російську історію, яка розтягується на сотні років і залишається широко поширеною в сучасній Росії. Проте мало хто коли-небудь приймав цю доктрину заперечення так палко, як Путін, який чітко дав зрозуміти, що припинення української незалежності є його ОСОБИСТОЮ священною місією, яка визначить його місце в історії.

Крім того, і це дуже важліво, він завжди вважав демократичне пробудження України як пряму загрозу його власному авторитарному режиму.

Коли у 2014 році Україну охопили демократичні протести і новий Майдан, Путін скористався ситуацією, майжебезвладдя і захопив Крим і розпочав війну на сході України.

За вісім років між вторгненням до Криму та початком сьогоднішнього повномасштабного вторгнення конфлікт на сході України зайшов у криваву безвихідь, а відносини між Росією, Україною та Заходом зайшли в низхідну спіраль. Протягом цього періоду відмова Путіна шукати компроміси та його готовність розпочати нову холодну війну підкреслили надважливе значення, яке він надавав Україні. Будь-які сумніви щодо цього були розвіяні 24 лютого, коли російські війська розпочали найбільше європейське вторгнення з часів Другої світової війни.

Путін не приховує своєї одержимості Україною. Справді, він неодноразово намагався пояснити, чому він вважає українську державність і випадковістю, і злочином. У липневому есе 2021 року під назвою «Про історичну єдність росіян та українців» Путін стверджував, що українці насправді були росіянами, і відкидав усе поняття окремої української ідентичності.

У серії тривалих антиукраїнських виступів напередодні нинішньої війни Путін пішов ще далі, засудивши всю країну як нелегітимну «Антиросію», яку більше не можна терпіти.

Особисті напади Путіна на Україну супроводжувалися роками невпинної кремлівської пропаганди, спрямованої на дегуманізацію українців. Починаючи з 2014 року російську телеаудиторію щоденно годують гротескною брехнею, яка зображує українців як сучасних наступників гітлерівських нацистів. Очевидна абсурдність висунення таких звинувачень на адресу країни з всенародно обраним єврейським президентом, де ультраправі партії постійно борються за 1% голосів, не завадила мільйонам росіян з ентузіазмом прийняти темні фантазії про фашистську Україну.

Ця отруйна пропаганда проклала шлях до військових злочинів, які зараз відбуваються в Україні. Російська громадськість була нав’язана вважати Україну невід’ємною частиною Росії та заохочувала сприймати українців, які не згодні, як зрадників чи нацистів. Усе уявлення про українську ідентичність демонізоване та прирівняне до найвідоміших злочинців світової історії.

Не дивно, що ця невпинна дезінформація спотворила ставлення росіян до українців і переконала багатьох у тому, що їхні сусіди заслужили те лихо, яке зараз спіткало їх. Справді, усі наявні докази вказують на сильну підтримку російською громадськістю вторгнення, яке шокує та приголомшило аудиторію по всьому світу.

Злочини проти людства, свідками яких стали перший місяць російського вторгнення, – це лише початок. Делегітимізувавши українську державу та дегуманізувавши українців, Путін підготував основу для війни на знищення. Під час килимових бомбардувань українських міст вже загинули тисячі мирних жителів. Житлові будинки, школи, лікарні та імпровізовані бомбосховища були навмисно обстріляні в рамках російської кампанії, спрямованої на збільшення жертв серед цивільного населення.

Тим часом повідомлення про масові арешти в районах під російською окупацією, підтверджують побоювання перед вторгненням щодо існування кремлівських «списків убивств». Зростаюча кількість виборних посадовців, журналістів, активістів, колишніх військовослужбовців і релігійних лідерів були викрадені російськими військами в зловісному відлуні сталінської тактики терору.

Повідомляється, що на передовій у конфлікті мирні жителі, які рятувались від бомбардувань в обложених містах, зараз змушені проходити через фільтраційні табори, призначені для виявлення тих, хто має проукраїнські симпатії. У країні, де патріотичні почуття перебувають на найвищих рівнях, це легко може охопити багато мільйонів українців. Також зараз з’являються подробиці та повідомлення про масову депортацію українських цивільних осіб до Росії.

Оскільки війна затягнеться, звірства будуть лише посилюватися. Російські війська, підготовлені для того, щоб вважати українців меншими за людей і радикалізовані смертю товаришів, будуть все менше і менше відрізняти мирне населення від військових.

А відмова України здатися та постійний опір країни будуть використовуватись для виправдання жорстоких репресій. Усі необхідні елементи вже є, і підготовленні Путіним для воєнних злочинів, які можна порівняти з найгіршими трагедіями тоталітарного двадцятого століття.

Чи можна зупинити Путіна?

Першим кроком є визнання Західним світом жахливої реальності його руйнівних намірів. Як нещодавно написав у Твіттері історик Єльського університету Тімоті Снайдер: «Коли Путін каже, що немає української нації та української держави, він має на увазі, що він має намір знищити українську націю та українську державу. Усі це розуміють, правда?»

Щоб зупинити Путіна, його потрібно перемогти. Все менше лише створить тимчасову паузу перед наступною спробою знищити Україну. Для міжнародної спільноти це означає оголошення Росії тотальної економічної війни при різкому збільшенні поставок зброї Україні.

Протягом першого місяця війни українські військові зарекомендували як воїни. що здатні перемогти російських загарбників. У той час як сили Путіна користуються перевагою з точки зору живої сили та вогневої сили, російська армія, погано керується і деморалізована. Натомість захисники України борються з вражаючою завзятістю та вправністю. В результаті Росія не змогла досягти жодної зі своїх ключових військових цілей і зазнала катастрофічних втрат. Якщо ЗСУ будуть забезпечені необхідною зброєю в достатній кількості, Україна може виграти цю війну, і не тільки може, але й виграє!

Росія повинна бути збанкрутована економічно, а також закривавлена фізично. Міжнародні санкції, запроваджені з початку війни, багато в чому були безпрецедентними, але вони залишаються вкрай недостатніми. Важливо розуміти, що Путін готовий зазнати значного економічного болю, щоб досягти своєї історичної мети – розгромити Україну. Замість того, щоб стримувати Кремль, мета має полягати в тому, щоб повністю відрізати країну від глобальної економіки та позбавити Росію доходів, необхідних для фінансування війни.

Щоб досягти цього, західним лідерам доведеться визнати, що їхні власні країни також повинні заплатити значну ціну. Канцлер Німеччини Олаф Шольц попередив, що заборона на імпорт російських енергоносіїв означатиме європейську рецесію. Він повинен терміново прокинутися до того факту, що альтернативою є європейський геноцид.

За останні роки заяви про геноцид значно втратили свою силу через часту політичну експлуатацію, не в останню чергу з боку самого Путіна напередодні нинішньої війни. Тим не менш, це залишається найсерйознішим звинуваченням, яке можна висунути будь-якій державі.

Сам Путін знову і знову заявляє, що не визнає права України на існування. Військові злочини, які нині вчиняють російські військові в Україні, цілком відповідають страшній логіці його слів. Якщо Путін не буде рішуче переможений в Україні, він знищить країну. Якщо Захід залишиться осторонь і дозволить цьому статися, світ ніколи не буде колишнім.

Це змінить не тільки Україну, це змінить Євпропу і весь світ, але здається більшість Європейських лідерів це ще не усвідомлюють.

Війна, війна! І знов криваві ріки! І грім гармат, і шаблі дзвін. Могили, сироти, каліки І сум покинутих руїн.

Олександр Олесь

Читайте еще,

Чорнобаївка - історія від Скіфів до Путіна

Замість 16 000 слів

2022-03-26T19:11:00.004+02:00

Трішки сучасних Українських приказок

Кажуть, що прислів’я та приказки то начебто якийсь звід правил, якими треба керуватись у повсякденному житті. Та в нас зараз життя не дуже повсякденне. Тому шоб Вам було про що поговорити обговорюючи новини від Кіма і Аристовича

Сучасні українські приказки:

Краще одін побачити Чорнобаївку - а ще краще 10 разів поспіль!

Життя любить того, хто за нього бореться, а нищить того, хто йому піддається.

Аби байрактар, а танки знайдуться.

Аби джевелін, а танки будуть.

Або Шойгу, або пропав.

Багатий, як циган на танки.

Бачить кіт сало, та кадировець.

Береженого Бог береже, а козака бронік.

Битому собаці Шойгу не показуй.

И немного современных российских пословиц и поговорок:

Кому чин, кому блин, а ко
му и Ким.

Как печь топить, так и Инстаграм не нужен.

Где блины, там и сахар.

Был бы хлеб, а зубы сыщутся.

Кобылка есть – хомута нет; хомут добыл - танк украли.

Хвались, хвались, да ЗСУ не поперхнись.

Грозит мышь кошке, да из бункера.

С сильным не судись, с Украиной не дерись.

Знали, кого били, - потому и отхватили.

Повторенье – мать ученья, отец - Чорнобаевка

Не имей сто рублей, а имей 2 кг сахара.

Читайте еще,

Чорнобаївка - історія від Скіфів до Путіна

«Palyanytsia, а не rusni-pryzda». Time виправила помилку!

2022-03-26T15:55:00.002+02:00

«Palyanytsia, а не rusni-pryzda». Time виправила помилку, чи правильно?

Нещодавно, відоме в усьму світі впливове видання Time, в одній з своїх публікацій про загабницьку війну Росії проти України припустилось серйозної помилки (чи не помилки) — журналісти назвали відомий український хліб і гасло - не "palyanytsia", а "rusni-pyzda".

Треба відзначити, що одне з найавторитетніших і провідних американських видань активно висвітлює трагедію та війну в Україні.

В опублікованому матеріалі Ukrainians Don't Blame Just Putin For the War. They Blame Russians (Українці звинувачують не лише Путіна у розв'язанні війни. Вони звинувачують росіян) журналіст Еліот Акерман зокрема розповів, як українці розпізнають російських диверсантів.

Як було зазначено в публікаії, найчастіше для цього вживається слово "паляниця". Проте журналіст щось переплутав і написав, що українці використовують фразу rusni-pyzda ( як що чесно то, взагалі то незрозуміло, звідки в матеріалі з'явилося це словосполучення, припустимо, що журналіст його вивчив під час спілкування з українськими військовими))).

Через це у матеріал идання Time було вносити правки.

Хоча варіант з правками виглядає ще кумедніше!)))

Читайте ще,

Суто українська лайка. Як сваритись по українські

Сім поколінь роду! Чому треба знати своїх предків!

Чорнобаївка - історія від Скіфів до Путіна

2022-03-25T18:02:00.003+02:00

Історія про те, як Скіфи послали перського імператора Дарія слідом за "російським воєнним кораблем".

Є відома аксіома - історія циклічна, і повторюється.

Першим це помітив ще Гегель - "Історичні події та особистості повторюються двічі: перший раз як трагедія, а другий – як фарс».

Історія Чорнобаївки, як і Російсько-Української війни теж повторюється.

Звісно не так само, буква до букви, подія до події, але різниця лише в деталях.

Перша світова війна до н.е. - Скіфи, Дарій та Чорнобаївка.

На справді в історичному сенсі Перша світова війна почалась не 1 вересня 1939 року, а ще 513 року до н. е

Та назва не має особлівого значення. В тій війні 2500 років тому прямо чи опосередковано приймало участь більш ніж 50 країн та народів. Від Східної Європи до Індії, від Єгипту до Азії.

А почалось все з таких собі "прабандерівців", або як їх прозвав Геродот - Скіфів.

Десь навесні 513 року до н. е. володарь першої в світі Імперії перський цар Дарій (такий собі Путін) з величерзною армією і флотом розпочав похід на підкорення причорноморських і приазовських степів. Та завдяки своїй продуманій тактиці скіфи зуміли уникнути фатальніх для них боєзіткнень, і під осінь того ж року перській армії довелось тікати зі Скіфії, так і не приєднавши Скіфію до своїх володінь і не створивши МалоПерсію або хоч якусь Перську Народну Республіку на Причорноморьї.

Як об Скіфію та Чорнобаївку перепнулась Першав світі Імперія - імперія більша ніж Римська, чи Олександра Македонського.

Після приходу до влади перській цар Дарій (майже майбутній Путін), придушив повсталі проти нього Елам та Вавилон (щось типу Чечні та Південної Осетії) і того ж 522 року до н.е. утвердився ще й на престолі Єгипту (ну, щось по типу Білорусі, вусатій місцевий фараон правив і далі, але формально). Потім через шість років Дарій здійснив успішний похід на Схід, приєднавши долину Інду, після чого рушив на Захід, де йому підкорились острови Самос і Хіос в Егейському морі.

Короче, Дарій розбудував Імперію від Індії до Єгипту, і став на той час найвпливовішим та найбагатішим у світі. Та було йому замало 1 місця в списку Forbes на пергаменті.

Ще хотілось йому Елладу (вільні міста Греції, вони тоді були, як країни НАТО, особливо Спарта та Афіни, але без єдиного союзу, ну і звісно без США, бо там тоді тільки, тільки зявились томагавки).

У пошуках союзників для завоювання Еллади Дарій спробував заручитись підтримкою скіфських племен, однак його пропозиція одружити свого сина Савлія з донькою царя Іданфірса була грубо відхилена (майже словами "Перській корабль іди на ...й").

Це, як повідомляє Геродот у своїй "Історії", це викликало в Дарія несамовите бажання покарати скіфів.

Дарій придумав такий собі привід «денацифікація» Скіфів!

Треба «покарати скіфів за спустошення Мідії» сказав Дарій, згадавши події після яких пройшло 100 років!

Так дійсно що було, то було. Похід скіфів через весь Кавказ, Ближній Схід та до кордонів Єгипту за 100 років до цього в 630-х - на початку 620-х рр. до н. е таки був. І навіть фараони Єгипту відкупались від "прабандеривців" Скіфів даниною.

Згадавши про це лихо від Скіфських "прабандерівців" Дарій надіслав проти них невеликий загін на чолі із Аріарамном, сатрапом Кападокії (такий собі ДНР). З першого походу морем через Понт Евксинський (такий собі невдалий для скіфів 2014 рік), перси повернулись із великою кількістю рабів і полонених з числа скіфської знаті, серед яких був і брат царя Марсагет.

Швидкий успіх розвіяв останні сумніви Дарія у доцільності походу далеко на північ, де «текли повноводні ріки» і «за давніми переказами були незліченні скарби». За його наказом по всій країні було зібране величезне військо (на навчання), яке навесні, 513 року до н. е. під командою полководця Мегабаза рушило із Суз (Іран) «царською дорогою» до Сард у Лідії (Західна Туреччина) і далі до Халкедону (Стамбул), де під керівництвом грецького інженера Мандрокла з Самоса вже був готовий 750-метровий понтонний міст через Босфор (майже Кримській міст для Путіна). Він настільки вразив Дарія, що поблизу моста були поставлені два стовпи з білого мармуру, на одному з яких перською, на іншому грецькою, були зазначені всі підвладні персам племена і народи, які взяли участь в переході через протоку, що відділяла Азію і Європу ( ну, не було тоді телебачення, тому пропаганду розміщювали або на парканах, або на стовпах).

По той бік Босфору перського царя вітали представники грецьких полісів, що прибули за його наказом. Серед них до речі був і Мільтіад, тиран Херсонесу Фракійського (майбутній герой Марафонської битви).

Короче Дарій, як Путін, зібрав всіх найманців і вассалів від Сирії до Дагестану, від Чечні до Будапешту.

Військо Дарія налічувало не менше 200 000 осіб, може й значно більше, бо його Імперія була дійсно величезна навіть для сучасних масштабів.

Греки морем дістались гирла Істра (Дунаю), через який у місці, що «два дні вище по течії», де «ріка не ділиться на рукави», збудували ще один міст (десь в районі Ізмаїлу).

Дарій прибув до нього «землями, де росте трава вище людини», зводячи на своєму шляху кам'яні пагорби на відзнаку підкорення одрісів,скірміадів, ніпсеїв і гетів — «найсміливих і найчесніших з фракійців», єдиних, хто зважився на опір незліченому перському війську (сучасні болгари та румуни).

Бліцкриг Дарія або Скіфи за 3 дні

Дарій, мав намір від Дунаю дістатись Кавказьких воріт (Дербентського проходу), через який скіфи століття перед тим вторглись в Мідію і Лідію, і не мав планів повертатись до Дунаю, бо планував, як і Путін, повністю відрізати Скіфів від Чорного та Азовського морів. Тому він наказав зруйнувати міст, але за порадою Коеса лесбоського (провсяк випадок), все ж таки зберіг для себе шлях для відступу з «країни де, немає міст». Залишаючи греків стерегти міст, Дарій вручив їм ремінь з шістдесятьма вузлами: «Розв'язуйте кожен день по одному вузлу; якщо мине число днів, позначених ними, і я не повернуся, зруйнуйте міст, та пливіть назад».

Десь у червні перське військо вступило у скіфський степ.

На третій день походу вдалині почали з'являтись перші вершники, наздогнати яких персам не вдавалось — на військовій раді скіфів і їх союзників савроматів (такий собі "Азов" від Маріуполю до Дону), гелонів (Харьків, Полтава, та Дніпро), будинів (Сумщина), та гетів (Поділля та Молдавія), було вирішено не вступати з Дарієм у відкритий бій, а відступаючи, заманити його якомога далі від переправи, час від часу атакуючи перські загони.

Чим далі Дарій йшов на схід, тим більше став відчуватись брак фуражу і води — скіфи перед відступом переганяли худобу на нові пасовиська, засипали джерела і спалювали степ на шляху персів.

Короче, в Дарія почались проблеми з логістикою (ну, як зараз).

Ідучи вздовж узбережжя Меотидського озера (Азовського моря), у серпні Дарій дістався ріки Оар (біля Маріуполя) у Приазов'ї. Переслідуючи скіфів, він повернув на північ, перейшов річку Танаіс (Сіверський Донець і нижня частина Дону) і опинився перед степом, по якому кочували тиссагети(Луганськ). Дарій наказав звести вісім укріплених пунктів (блокпостів) на відстані «півдня шляху» один від одного, а сам рушив далі на північ. Спаливши у землях гелонів їх «дерев'яну столицю» (під Полтавою), Дарій наказав полишити недобудовані форти(блокпости) і повертатись назад. Бо зрозумів, що нема тут з ким домовлятись про Полтавську Народну республіку під патронатом Персії.

Скіфи і далі тримались на відстані одноденного переходу, заманюючи персів ще значно північніше навмисно залишеними (ніби випадково) поблизу невеликими стадами худоби. А у війську Дарія ставало все більше проблем з логістикою, бо прогодувати таке величезне військо, то не стовпи ставити, з пропагандою Великої Персії, і не розказувати про біологічну зброю Скіфів, а треба мати клепку в голові.

Тім часом на правобережжі Борисфена(Дніпра) почали з'являтись вже великі скіфські загони (ЗСУ та Тероборона), але вони і далі уникали бою.

Як стверджує Геродот, Дарій остаточно вирішив відступити коли від скіфського царя Іданфірса прибув вістовий з незвичним посланням. Вручені ним миша, жаба, птах і п'ять стріл, як пояснив один із радників царя, натякали: «Якщо ви, перси, не полетите в небо, як птахи, не зариєтеся глибоко в землю, як миші, або не стрибнете в болото, як жаби, то ви будете вбиті цими стрілами і не повернетесь додому».

Неподалік перського табору почалось шикування скіфських військ, яке декілька місяців так шукав Дарій.

Проте битви не сталось і на цей раз: зваживши на ситуацію, Дарій з настанням темноти з добірною частиною війська залишив табір і форсованим маршем рушив до Істру(Дунаю). А решту війська просто кинув.

З настанням дня залишені, зрозумівши, що вони зраджені Дарієм, простягаючи до скіфів руки, і здались.
Скіфи поспішно зібравшись разом, — це були і дві частини війська скіфів і та частина, яка діяла разом з савроматами, а також були і гелони — кинулися за персами. Оскільки перське військо було в більшості своїм було пішим, а скіфське ж військо було кінним, і йому були відомі найкоротші шляхи, то скіфи наздогнали частину персів як раз в районі сучасного Херсону і Чорнобаївки!
Ось там під Чорнобаївкою їх і накрили Скіфи та союзники. Де остаточно розгромили персів.
А Дарій знову кинув своє військо та разом зі своєю гвардією БТРГ "Безсмертні" побіг до Дунаю.

Дарію пощастило: відведені на похід 60 днів вже давно минули, але за наполяганням Гістіея, тирана Мілета, греки не зруйнували міст і, дочекавшись на повернення свого володаря, допомогли йому з військом переправитись через Істр(Дунай) і дістатись Херсонесу Фракійського, а звідти — Малої Азії.

Ось так і закінчилась ця Перша світова війна де військо Скіфів, яке було в декілька разів менше за імперське військо Дарія завдяки розумній та продуманій тактиці і не вступаючи з військами персів у відкритий бій (крім невелічких сутичок), а відступаючи, заманили його до остаточної поразки біля Чорнобаївки.

Доречі, з цієї поразки і почався захід Першої імперії світу Персії. Бо посаджений у Мілеті (трохи північніше сучасного Бодруму) Дарієм Аристагор, через 13 років, у 499 році до н. е. очолив перський похід на завоювання острова Наксос, після провалу якого піднялось повстання проти династії Дарія - Ахеменідів. Воно поширилось на всю малоазійську Іонію (колонії греків в сучасній Турції) і привело до півстолітньої Греко-перської війни, фактично Другої Світової війни до н.е. Але то вже зовсім інша історія.

Бо в тій історії вже були інші герої, замість Чорнобаївкі, одеських циган, відважних трактористів, і 78-річного героя з пляшкою бензину проти "граду".

Добре, що ти зважився і дав знак

2022-03-23T18:18:00.005+02:00

Добре, що ти зважився і дав знак
і далі говориш про щось своє з темноти.
Звісно, все було зрозуміло й так,
але звідки нам було знати, що це справді був ти?

Небо тепер безпорадне в своїй вазі,
ломиться над пагорбами, як березневий наст.
Але коли ти говорив, що відповідатимуть всі,
що ж ти не попередив, що це також і про нас?

Час тепер щедро все пожне.
Буде тепер роботи божим млинам.
Що ж ти не попередив, коли говорив страшне,
що боятися треба також і нам?

Світиться тепер неба свіжий надрив.
Розгублено почуваються вчителі.
Ми ж не те, щоби не вірили словам, які ти говорив – 
ми просто не звикли боятися взагалі.

Ми давно звикли до нічних димів.
Покажи, кого нам було слухати, ну хоча б когось.
Гнівайся тепер на тих, хто не зрозумів.
Але краще не гнівайся – ми ж усе одно не боїмось.

Мовчазний пастух, що наглядає й пасе.
Будівничий ще однієї весни.
Омини своїм знанням. Поясни, для чого це все.
Або краще не пояснюй.
Або все ж таки поясни.

Сергій Жадан 22 березня 2020 року

Зачем Путин убивает детей и мирных граждан?

2022-03-20T16:47:00.002+02:00

Зачем Путин убивает детей и мирных граждан?

Возможно Вам лично, покажется заголовок слишком "кровожадным" и нереальным.

И Вы думаете, что Президент РФ Владимир Путин сам лично не отдает такие приказы.

Просто прочитайте.

Убийства мирных граждан, это не просто цинизм или прихоть кровожадного диктатора убить, как можно больше. Это прагматичная тактика ведения войны.

Опробованная армией РФ в Грозном(Чечня), и Алеппо(Сирия).

Создание гуманитарной катастрофы — это сознательная тактика военных операций России в отношении крупных городов. Да, это военное преступление, но и в Сирии и в Чечне оно осталось безнаказанным. Поэтому они и продолжают делать то, что они умеют, и что приносит им успех. В военно-стратегическом плане. Как бы цинично это не звучало.

Каких целей они этим достигают?

У российских военных и российского руководства очень простая математика. В этой математике нет гуманизма и добра, сухой прагматизм и расчёт. Но, откуда ему взяться в 4-ом Рейхе?

Итак, 5 основных причин зачем Путин бомбит и убивает детей и мирное население, на примере, Мариуполя.

Во-первых, они делают все, чтобы гуманитарные катастрофы в городах превратились в аргументы для украинцев сотрудничать с оккупантами. Другими словами, наконец-то сдались.

Во-вторых, это наглядный урок для других «непослушных» украинских городов — видите, что мы сделали с Мариуполем? Запорожье и Николаев — готовьтесь, сдавайтесь или мы сравняем с землей и Ваши города.

В третьих, представьте себе, чем занимаются мужчины города Мариуполь, в основной своей массе? Они либо защищают свои семьи с оружием в руках, либо помогают ВСУ и терробороне обеспечивая жизнедеятельность города. Чем будут заняты эти мужчины после бомб скинутых на Городской драматический театр Мариуполя или Школу искусств? Правильно разбирать завалы, пытаясь спасти женщин и детей. Напомним, что Российская армия уже третью неделю наносит авиационные и артиллерийские удары по окруженному Мариуполю. В среднем за сутки на город сбрасывают от 50 до 100 авиабомб!!! Вдумайтесь, в эти цифры. Таким образом большинство мужчин, которые могли бы заниматься укреплением обороны города, занимаются его спасением. И спасением мирных жителей. Посмотрите на это фото — бойцы терробороны Мариуполя спасают женщин после того, как артиллерия Путина разбомбила и уничтожила родильный дом.

В четвертых, после этого ада, который уже третью неделю переживают мирные жители, у каждого мужчины возникает желание спасти свою семью и эвакуировать ее из города. Российская армия сознательно не пускает в город, ни автобусы для эвакуации, ни какой другой транспорт. Поэтому мужчины, даже задействованные в территориальной обороне вынуждены садиться за руль, чтобы попытаться увезти и спасти свои семьи на личном транспорте. Именно поэтому армия РФ разрешает выезжать только на личном транспорте.

В пятых, эти дети, и женщины, которые пережили ад и голод, отсутствие не только еды, но и воды, не говоря уже об электричестве, уже никогда!!! не будут лояльны к любому кремлевскому режиму. Даже если во всем обвинят Путина, и в России наступит режим Шойгу. Они этого не забудут, и не простят. И никакие усилия российской пропаганды, не заставят их забыть то, что они пережили в детстве в бомбоубежищах Мариуполя, даже через 10 или 20 лет. Так зачем они нужны живые — России?

Трудно поверить, что такое средневековье происходит в 2022 году. Не обижайте средневековье. Даже в эпоху 100 летней войны, массово и целенаправленно не убивали женщин и детей.

Гуманизм и сострадание можно встретить в истории любой войны, кроме войны развязанной Третьим Рейхом и Гитлером, и Четвертым Рейхом и Путиным.

«Надеюсь украинцы выучили урок Сирии в противостоянии с Россией. Никогда не выдавайте локации, где скрываются женщины и дети, полевые госпитали и очереди за хлебом. Русские будут бомбить их в первую очередь. Не открывайте данные об этих локациях ООН. Россия получит доступ к этой информации и тоже разбомбит их в первую очередь» — написал в своём твиттере известный британский журналист Оз Катержи.

Он видел, КАК!!! Россия воевала в Сирии, и заранее предупреждает Украину о том, что для России убийство мирных граждан в осажденных городах, это эффективный и прагматичный способ ведения войны. Не более того. Сухой российский прагматизм.

Ну, а что же российская пресса пишет по этому поводу, вот только несколько заголовков:

«Боевики «Азова» взорвали жилой дом в Мариуполе — под завалами 200 человек»

«Глава ДНР заявил «Боевики «Азова» прятались в роддому Мариуполя»

Даже мастер пропаганды Йозеф Геббельс не додумался бы до таких заголовков:

«Боевики «Красной армии» взорвали жилой дом в Москве, чтобы обвинить доблестную армию 3-го Рейха»

Но, самое страшное не в этом.

Самое страшное.что 70% россиян верят этим заголовкам. Даже не пытаясь найти правду в Интернете.

А ведь так легко «загуглить» и прочитать правду:

«В осажденном российскими войсками Мариуполе людей хоронят в братской могиле»

Когда-то Лукьяненко в «Ночном дозоре» написал: «Самое страшное в войне — понять врага. Понять — значит простить».

Но, вот теперь Вы поняли логику Путина. Вы готовы его простить?

Если бы Лукьяненко устами Антона Городецкого подолжил бы спор с Альбертом Эйнштейном, он бы проиграл.

«Я убежден, что убийство под предлогом войны не перестает быть убийством» — Альберт Эйнштейн.

Читайте еще,

У Путина нет шансов оккупировать Украину

Путина есть только 3 варианта

Мирные протесты в России — завтра будет поздно!

У Путина нет шансов

2022-03-17T17:28:00.004+02:00

Почему у Путина нет никаких шансов даже частично оккупировать Украину

Вот уже 22 дня, с 24 февраля, Украина вместе с ВСУ и Теробороной героически защищает страну от очередной российской агрессии

Да, вооруженные силы кровавого кремлевского режима уже захватили достаточно большую территорию на юге и востоке Украины. Но, смогут ли они ее долго контролировать? Аналитический материал от зарубежных СМИ, мнение, которе нельзя игнорировать.

Рассмотрим самый худший вариант, что в эти ближайшие месяцы РФ действительно потенциально сможет получить контроль над огромной территорией, простирающейся от Киева на севере до Одессы на юге и Донбасса на востоке. В случае успеха российские оккупационные силы возьмут на себя ответственность примерно за 15-20 миллионов человек на территории размером с Норвегию.

И такая оккупация была бы непростой задачей даже при самых благоприятных обстоятельствах. К несчастью для русских, они столкнулись с худшими для оккупирующей державы обстоятельствами. Исторические случаи оккупации и борьбы с повстанцами предполагают, что Россию ждет катастрофа. Шансов, что Россия успешно оккупирует Украину, практически нет.

Успешные оккупации иностранными державами имеют некоторые заметные общие черты. Как правило, шансы на беспрепятственную оккупацию увеличиваются, когда население приветствует оккупанта; поддерживает приемлемое местное самоуправление; может рассчитывать на компетентные местные силы обороны; применяет терпеливую, гуманную тактику контроля популяции; отказ местного населения повстанцам в убежище; и удерживание антагонистических иностранных держав от срыва оккупации. Любая оккупация сталкиваются с трудностями, и в ближайшей истории, есть только несколько успешных примеров. Коалиционная оккупация Германии после второй мировой войны, но тогда немцы были морально готовы к оккупации. И коалиционная оккупация Боснии и Косово в целом была успешной.

Украина будет непохожа ни на один из этих успешных случаев. Если предположить, теоретически, что Россия оккупирует 1/3 Украины (Путин все еще может решиться вести переговоры о выводе войск) и предположить, что украинцы продолжат сопротивляться оккупации, ряд факторов выстроится как за, так и против русских.

Факторы «за»

Войска Путина выигрывают от культурной и географической близости. В отличие от Ирака, и Афганистана, где американские оккупационные силы изо всех сил пытались понять население и взаимодействовать с ним. Российские оккупанты не столкнутся с этими трудностями в Украине. Большинство украинцев могут говорить и понимать по-русски. Оккупанты и оккупированные будут иметь много общих культурных норм и традиций. Эти общие черты облегчат российским оккупантам взаимодействие, необходимое для того, чтобы повлиять на некоторых украинцев, чтобы они поддержали или, по крайней мере, молча согласились с оккупацией.

Российские оккупанты, действуя с базовых баз сразу за общей границей, также будут иметь относительно короткие линии связи и возможность быстро подкрепить или перегруппировать силы по всей территории оккупированной Украины по мере необходимости. Эти два фактора фактически суммируют преимущества России.

Факторы «против»

Маловероятно, что украинцы поддержат российскую оккупацию. Украинцы в Херсоне и Мелитополе начали активно протестовать против российской оккупации практически сразу после падения их городов. Поддержка вторжения незначительна за пределами пророссийских анклавов на востоке Донбасса. Отсутствие народной поддержки и активная широко распространенная враждебность по отношению к оккупантам обычно коррелируют с неудачной оккупацией.

Россия почти наверняка не сможет создать марионеточное правительство, которое украинцы сочтут легитимным. Маловероятно, что украинцы будут стекаться на призывные пункты, чтобы служить в пророссийских военизированных формированиях полиции или армии. Отсутствие поддержки означает, что плохо подготовленным российским солдатам придется обеспечивать управление и безопасность всей оккупированной территории. Активное противодействие российской оккупации также предвещает появление изнурительного повстанческого движения.

Тем временем повстанцы получат убежище и мощную иностранную поддержку. В историческом исследовании 89 исторических случаев повстанческого движения наличие убежища повстанцев тесно связано с победой повстанцев. Если у повстанцев есть безопасное место для мобилизации, отдыха, вербовки и обучения своих сил, уничтожить их практически невозможно. По всей вероятности, украинцы смогут действовать за пределами Западной Украины годами, а если нужно, и десятилетиями. Если удастся сохранить международную поддержку перед лицом экономических и политических проблем, Западная Украина также послужит каналом для оружия, припасов и боеприпасов, которые повстанцы будут использовать для уничтожения российских оккупантов.

Сейчас русские, похоже, делают ставку на свою способность подчинить украинцев, разрушив их инфраструктуру и сломив их волю к войне. Есть случаи в истории, когда почти полное уничтожение коррелирует с подчинением. Однако, если у них есть хоть какая-то надежда обезопасить или аннексировать Восточную Украину, русским придется возрождать разрушенную ими инфраструктуру. Это будет чрезвычайно дорогое мероприятие, и русские, вероятно, не смогут его себе позволить или успешно выполнить. Разрушая украинскую инфраструктуру и убивая мирных жителей, русские также порождают непреходящую первопричину враждебности, которая, как правило, подпитывает мятежи на долгие годы.

К тому же, у русских плохой послужной список, когда дело доходит до оккупации. Они безрезультатно крутились в Чечне в 1994 году, а в 1999-2000 годах им пришлось прибегнуть к грубой жестокости, чтобы подавить население, которое составляет одну двадцатую от численности населения, которое они стремятся контролировать в Украине.

По всей вероятности, войска, которым поручено оккупировать Украину, практически не будут обучены военно-гражданским отношениям или борьбе с повстанцами. Российские призывники, вынужденные участвовать в вторжении, особенно плохо подготовлены к деликатным гражданским стычкам после вторжения и использованию дисциплинарной сдержанности, необходимой для предотвращения дальнейшего разжигания антироссийских настроений.

Учитывая высокую вероятность обременительной и неудачной оккупации, многие эксперты анализируют жизнеспособные альтернативы для Путина. А у него может их просто и не быть. Как обнаружили это когда-то Соединенные Штаты во Вьетнаме, Ираке и Афганистане. Поэтому, как любят говорить сейчас украинцы русским оккупантам, «добро пожаловать в ад».

Автор мнения Бен Коннабл

Бен Коннабл, доктор философии, является старшим научным сотрудником Атлантического совета и адъюнкт-профессором исследований в области безопасности в Джорджтаунском университете. Он является автором книг «Как заканчиваются мятежи» и «Воля к борьбе».

Читайте еще,

Путина есть только 3 варианта

Мирные протесты в России — завтра будет поздно!

.О войне в Украине вместо 1000 слов

У Путина осталось только 3 варианта

2022-03-16T17:49:00.005+02:00

Через 21 день после начала войны в Украине, у кремлевского режима и Путина осталось только 3 варианта.

Ну, есть еще 4 и 5-й варианты — поступить, как Гитлер в бункере или дождаться варианта, как поступили доктора со Сталиным, ну или "политбюро" Берией.

Итак, как пишет Андрей Илларионов в своем блоге на ФБ, на который ссылается СМИ.

Три варианта для Путина и их последствия

1. Первый этап — спецоперация (24-28 февраля), проводившаяся в жанре блицкрига, в ходе которой массированно применялись ВДВ, спецназ, ССО, целью которой был «малокровный» захват центров государственного и военного управления Украины, дезорганизация государственной и общественной жизни, паралич вооруженного сопротивления. К 27-28 февраля спецоперация полностью провалилась. Генштаб ВС России перешел ко второму этапу этой войны.

2. Второй этап — тотальная война (война на истощение) (с 1 марта) – полное уничтожение гражданской инфраструктуры и жилого фонда в Украине, а также физическое уничтожение гражданского населения (геноцид) в жанре первой и второй чеченских войн, а также сирийской войны. К 15 марта скорость продвижения российских войск существенно замедлилась по всем направлениям.

Тем не менее определенный наступательный потенциал у агрессора по-прежнему сохраняется. По мнению ряда военных экспертов возможности для продолжения наступления у Путина могут иссякнуть через 7-10 дней, то есть примерно к 22-25 марта.

В этой ситуации у Путина есть три варианта действий.

1. Признать неудачу агрессии и оперативно вывести остатки российских войск с территории Украины.

2. Сохраняя войска на занятых позициях, попытаться договориться с руководством Украины о Минске-3.

3. Продолжать подтягивать резервы из России, Абхазии, Южной Осетии, Армении, Таджикистана, попытаться заставить Лукашенко направить ВС Беларуси, привлечь наемников из Сирии, Ливии, Ирана и т.п. мест, получить военную и финансовую помощь из Китая.

Возможные последствия каждого из вариантов действий.

1. Относительно болезненный, но самый выгодный для Путина. Поможет продлить агонию путинского режима на максимально длительный срок (как минимум, на несколько лет).

2. Если в руководстве Украины не будет предательства, то такой вариант невозможен.

Если же состоится предательство, то может произойти смена руководства Украины, а война будет продолжена до победы над агрессором.

3. Война затянется, однако ее результатом станет тотальное поражение всех вооруженных сил России, главной опоры путинского режима, и, следовательно, самого путинского режима и всей путинской России. В результате этого поражения:

— произойдет изменение внешних границ Российской Федерации;

— ряд национальных регионов получит независимость;

— под международным контролем будут проводиться мероприятия по депутинизации и демилитаризации России;

— произойдет распад интеграционных объединений, главным двигателем и центром которых является Россия (ОДКБ, ЕврАзЭС);

— Россия потеряет место члена в СБ ООН, вариант: вместо ООН будет создана новая международная организация, в руководящих органах которой не будет России;

— как минимум на поколение граждане России, а также этнические русские останутся мировыми париями, практически полностью исключенными из международного общения;

— произойдет качественное усиление военной и политической мощи «исторических конкурентов России» Китая, Японии, Германии, Турции;

— будет ликвидирована международная система нераспространения ядерного оружия, не менее десяти стран легально обретут (легализуют) ядерное оружие на своей территории, в том числе и ряд непосредственных соседей России;

— произойдет радикальное изменение системы международной безопасности, нацеленное прежде всего на недопущение возрождения российского милитаризма, шовинизма, агрессии.

Читайте еще,

Мирные протесты в России — завтра будет поздно!

.О войне в Украине вместо 1000 слов

Мирные протесты в России — велосипед не едет!

2022-03-15T18:38:00.000+02:00

Почему митинги и мирные протесты против войны в России пока реально не работают?

Ответ прост и очевиден — путинский режим и российская диктатура давят на людей с одной стороны, а с другой стороны на людей давит страх — страх за себя, за свою жизнь, за свое будущее.

Люди элементарно боятся принимать участие в митингах и протестах.

Как сообщают СМИ - Российская оппозиция каждые выходные, призывает на мирные протесты, но кремлевский режим ПОКА!!! легко с ними справляется. Причем путинские силовики так сильно стараются, что доходит до курьезов, недавно в Москве они во время протестов «задержали» велосипед!!!

О чем это говорит? Что путинский режим смертельно боится! Боится сам и держит в страху всю Россию.

И все-таки пока мирные протесты не работают как должны работать — чтобы режим боялся людей, а не люди режима!

Значит нужно искать другие решения. Но, российская оппозиция пока их не ищет, или не находит.

Мы сейчас говори только о мирных протестах, и не обсуждаем другие варианты.

Тем более что. как показали исследования, и хоть это может показаться удивительным, но в борьбе с диктатурой или авторитарным правлением мирные протесты вдвое эффективнее, чем любые насильственные действия.

Проблема в том, что доля людей участвующих в протестах должна перерасти критическую цифру в 3,5% от количества жителей. Только тогда то их мирный протест практически всегда приводит к переменам в обществе.

Примеров в истории много. К пример, еще в 1986 году миллионы филиппинцев вышли на улицы Манилы с мирным протестом и молитвой (это назвали Революцией народной власти, или Желтой революцией). Авторитарный режим Макроса пал на четвертый день. Если помните, в начале 2019 года в результате продолжавшихся долгое время массовых народных протестов и в Судане, и в Алжире были отстранены от должности президенты этих стран, находившиеся у власти десятилетия.

В каждом из этих случаев гражданское сопротивление рядовых членов общества победило политическую элиту, добившись радикальных перемен.

Конечно, существует много причин придерживаться именно ненасильственной стратегии. Но в качестве примера, приводят, убедительные результаты исследования Эрики Ченовет, политолога Гарвардского университета, которые подтверждают, что мирное гражданское неповиновение — это не только моральный выбор.

Это еще и наиболее эффективный способ изменить мировую политику — значительно более эффективный, чем любой другой.

Рассмотрев сотни кампаний протеста XX века, Ченовет пришла к выводу, что ненасильственные с вероятностью в два раза большей достигали своих целей, чем насильственные.И хотя динамика развития событий может зависеть от многих факторов, исследовательница продемонстрировала: для серьезных политических перемен достаточно того, чтобы в протестах активно участвовало не менее 3,5 % населения.

Возможно ли такое количество участников протестов в условиях путинской диктатуры?

Вполне. Но, только при условии, что эти протесты в России будут правильно организованы оппозицией.

На данный момент российская оппозиция практически обезглавлена и призывает к традиционным митингам или пикетам ( в том числе одиночном).

Но, путинский режим легко справляется с такими формами протеста.

Нужны более креативные идеи объединяющие людей на формы протеста — причем главное их условие — лишить людей страха.

Если заглянуть в историю, то можно найти множество примеров форм протеста, против которых диктатура бессильна:

— Поцелуи как форма протеста — Сантьяго, Чили

Поцелуи, как форму протеста, выбрали когда-то студенты Чили.

«Любовь свободна, образование нет.» – таков был девиз этой необычной акции. Студенты протестовали против снижения качества образования и роста цен на него 1 сентября 2011 года. Студенты устроили массовый поцелуй в центре Сантьяго, выбрав наименее насильственную форму демонстрации протеста. Пары студентов массово целовались прямо перед главным кафедральным собор города, что в католической стране можно назвать достаточно смелой акцией. В результате этой и других акций, был утвержден новый бюджет выделяемый на образование, и ставки по кредитам для студентов были сокращены с шести до двух процентов — хотя эта мера не удовлетворила многих протестующих, но она показала, что даже такие мирные формы протестов могут иметь успех!

— Бойкот товаров

Бойкоты эры апартеида в Южной Африке, когда большинство чернокожих граждан отказывались покупать продукцию компаний, чьи владельцы были белыми. Результат — экономический кризис белой элиты, что стало одной из причин отказа от политики сегрегации в начале 1990-х.

На самом деле не так важны формы протеста — их нужно постоянно менять, сколько их массовость и беспрерывность.

Протесты должны захватывать все большие и большие слои населения, и идти по нарастающей.

От массовых надписей на заборах, остановках и урнах, до флешмобов в соцсетях.

Главная идея массовых протестов — гражданское неповиновение! И тут на самом деле непаханое поле для идей и креатива, и главное настойчивости для российской оппозиции.

Начиная от организации 10-ти бальных пробок по Москве, массовыми собраниями в торговых центрах без шопинга, а с целью их блокирования, и заканчивая выброшенными на тротуар кульками с мусором — все это лишь теоретические формы гражданского неповиновения. Конкретные формы должна выбрать и организовать российская оппозиция. Причем уже вчера.

Иначе завтра будет поздно.

Завтра для России может уже и не быть.

Источник https://turupupu.ru/?p=41391

Читайте еще,

О войне в Украине вместо 1000 слов

Вы не уверены, но думаете, что у вас в России еще есть друзья? Проверьте!

Макаревич и Мадонна против Баскова

Вы думаете, что в путинской России еще есть друзья?

2022-03-13T15:42:00.004+02:00

Вы не уверены, но думаете, что у вас возможное еще есть пару друзей в России? Проверьте!

За сотню лет соседства в Украине и России осталось очень много связей, родственников и даже, когда то друзей.

Все это было взорвано взрывами, после нападения России на Украину в 4 часа утра 24 февраля 2020 года.

И все же, даже после начала вероломной войны против Украины, Вы думаете, что у Вас, сохранились в России родственники и еще хуже того — друзья, с которыми вы все еще общаетесь, ловите пособие-гайд для общения с ними. Возможно это поможет Вам вылечить их от путинской пропаганды и сберечь хотя бы честь и разум свободными.

Здесь собраны, реальные, честные и искренние ответы на типичные обвинения

Внимание! рекомендации пропитаны валерьянкой и конкретными фактами.

1. Украину захватила нацистская власть

Начнем с нацизма. Спросите собеседника: неужели власть во главе с евреем – Владимиром Зеленским, родственники которого – жертвы Холокоста, можно назвать нацистской?

Относительно «захвата» власти. Выборы президента Украины прошли демократическим путём. 73,2 процента из пришедших на выборы украинцев избрали Владимира Зеленского своим президентом. Результаты выборов не были обжалованы. Не было обнаружено фальсификаций, и, соответственно, в Украине не было протестов, как это происходило недавно в Беларуси и России… И главное, в Украине не правит «царь», а правит свободноизбранный Президент — уже 6-й! В отличие от Беларуси и России.

2. Украина была искусственно создана Лениным — Путинский миф.

Если человек наотрез отказывается слушать о Киевском государстве, о гетманской истории Украины, о Запорожцах, Гайдамака, организациях, которые веками боролись за украинскую независимость — переходите к сухим политическим фактам:
1917 год. Не временное правительство, а именно украинские партии создали Генеральный секретариат и Центральную Раду, управлявшие территорией Украины. После октябрьской революции 7 ноября УЦР издала третий универсал, создавший УНР – Украинскую народную республику. Так что нифига это не Ленин, ведь УНР (как автономия не в составе большевистской России) существовала уже до вторжения «освободителей» большевиков и провозглашения ими создания УССР на первом всеукраинском съезде советов в Харькове. По приципу ДНР и ЛНР, так как до Киева, большевики тогда не добрались. В Киеве правила УНР.

На фото 100 000 митинг в Киеве в день провозглашения УНР, 1917 год.

3. Украинцы стреляют сами по себе.

Приведите пример Харькова. Почему именно его? Потому что последние 8 лет Харьков был одним из самых лояльных к России городов и являлся главной электоральной базой пророссийских политических партий в Украине.

А дальше можно зайти с разных сторон:

Посоветуйте человеку позвонить любому жителю преимущественно русскоговорящего города и спросить, кто их обстреливает. Ответ его точно удивит. (Собеседник должен его понять, ведь «Россия» и «Россия» имеют одинаковое звучание).

Если знакомых в Харькове нет, то у любого россиянина пока есть доступ к YouTube.

Если это не поможет, предложите включить логику. Предположим, Харьков бомбят украинцы. Но пока в Харькове нет большего количества ВСУ, потому что армия Украины собрана на других фронтах. И, несмотря на это, в двухмиллионном городе никто не поднял восстания против власти. Возможно, ваш собеседник найдет это противоречивым.

Для самых больших зануд приведем технические аргументы: в ВСУ есть только один тип тактических ракетных комплексов – «Точка У». У нее есть выразительная особенность: ее снаряды прилетают практически перпендикулярно земле. Соответственно, если вы видите повреждения построек сбоку (как в центре Харькова) – это не украинский снаряд, потому что таких ракет в Украине просто нет.

Не разорвавшаяся российская ракета на улицах Харькова

4. Если бы Путин не начал спецоперации сейчас, то через определенное время украинцы и НАТО атаковали бы Россию.

Ну слушайте, в чем-то они все-таки правы! Да, Украина хочет в НАТО. Украина стремится к членству в Альянсе на протяжении более 20 последних лет. Но НАТО Украину не принимает. Венгрия, Италия, Германия, Франция – далеко не полный список стран, которые находят какие-либо причины, чтобы показать, что Украина не готова вступить в Альянс. Но отказы основываются только на одной причине — нежелании НАТО вступать в конфронтацию с Россией. Так что ни войск, ни баз, ни лабораторный, ни тюрем НАТО в Украине нет.

Есть только российские танки бомбы на улицах мирных городов. Войск и танков НАТО в Украине нет.

5. Вы заботитесь о своих детях? А как насчет Аллеи Ангелов?

Казалось бы, дети – самое святое. Но важно объяснить человеку, что Аллея ангелов – манипуляция. Украинские журналисты несколько лет назад поименно проверяли список. В список внесены ВСЕ дети, погибшие в административных границах Луганской и Донецкой областей, а не погибшие только в результате обстрелов территорий, контролируемых «ЛНР» или «ДНР». Иными словами, в список внесены дети, погибшие с обеих сторон конфликта. Причем детей погибших на подконтрольной Украине территории больше. Но, здесь не нужно делить. Это всеобщая трагедия и общая ответственность.

6. Путин спасает русскоговорящее население от геноцида. Это миротворческая спецоперация.

Вашему собеседнику, вероятно, показывали видео, где украинцы встречают русских военных с цветами и караваями. Объясните ему, что эти фейковые записи были сделаны еще в 2014 году в Донбассе или в Крыму. Сегодняшним реалиям отвечают видео, где украинцы голыми руками останавливают танки с освободительными отметками Z, V, O и т.д.

Пусть ваш собеседник взглянет на то, что происходит в Херсоне – преимущественно в русскоязычном южном городе Украины. Голодные херсонцы разгоняют своих «спасителей» и отказываются от их продуктов. Выходят на митинг с желто-голубыми флагами в уже оккупированном Россией городе. Поэтому РФ приходится завозить массовку из Крыма, чтобы создавать счастливую картинку. Вы можете найти фотографии автобусного закулисья в Интернете. Теперь, похоже, россиянам доступно только такое фэнтези вместо голливудского…

7. А чего вы только сейчас начали беспокоиться? Где вы были, когда Л/ДНР страдали за последние 8 лет?

Ищите аналогии, что русская военная история богата ими. Задавайте вопросы:

А что вообще стало причиной страданий ДНР и ЛНР? Они захотели отделиться от Украины. Где вы были, когда Чечня страдала в течение двух войн? Она тоже хотела отделиться. Вы ее отпустили? А ведь она имела для этого основания. На территории Чечни жила вторая нация, которая разговаривала на втором языке и верила во второго Бога. По конвенции ООН Чечня имела полноценное право на самоопределение. Неужели существует нация «донецких» или «луганских»? Нет, ее нет. Есть часть территории Украины, границы которой были признаны всем миром, в том числе Российской Федерацией в 1997-м. И которую Украина эти 8 лет не контролировала, но по-прежнему выплачивала населению пенсии, давала воду и принимала 1,5 миллиона беженцев. Сейчас территория оккупирована боевиками, которых финансировала, оснащала и по-прежнему оснащает оружием Россия. Именно это оружие сбило МН-17, именно это оружие убивает детей в Мариуполе прямо сейчас.

Если эти аргументы не воспримут ваши близкие люди, знайте: они вам больше не близкие люди.

Возможно они даже не люди а нелюди.

По материалам http://turupupu.ru/?p=41349

Читайте еще,

Что будет с экономикой России завтра?

Ищи своих — сайт для солдатских матерей

Что такое бизнес по-японски это честная цена!

2017-12-15T16:54:00.000+02:00

Необычный поступок производителя самого популярного саке в Японии!

Необычный поступок производителя самого популярного саке в Японии!

Поучительный пример того, как нужно вести бизнес «по-японски», с давно забытым у нас словом «порядочный».

Вот Вы готовы увидеть такое рекламное объявление?
"Не покупайте воду «Аква Бла-бла» в супермаркетах «Бэд Вайн» — она стоит там слишком дорого!"

У нас все наоборот. Корпорации тратят миллионы долларов на рекламу своей продукции, заставляя нас покупать, и покупать. Но иногда найдется «белая ворона», которая так сильно любит свой продукт, что готова потратить деньги на рекламу, чтобы потребители не платили слишком дорого за то, что они производят.

Как сообщает сайт turupupu.ru Асахи Шузо, японский предприниматель и владелец марки самого популярного саке, оплатил полностраничное объявление в самой читаемой газете страны, чтобы любезно попросить людей не платить за его саке больше чем оно того стоит.
Не секрет, что цена товаров и услуг диктуется рыночным спросом на них. «Dassai» стал одним из самых популярных брендов саке в Японии, и розничные торговцы и большие супермаркеты пытаются выжать из популярности этого напитка сколько могут. Тем не менее, босс «Dassai» Асахи Шузо был крайне удивлен ценами на свой напиток в большинстве магазинов, поэтому он решил заняться, этим вопросом и обратился к людям не покупать его саке слишком дорого.

Мало того Асахи Шузо предложил рекомендованные розничные цены на свой напиток, но он не может заставить магазины придерживаться их. Поэтому чтобы дать потребителям справедливый шанс, компания включила в объявление список магазинов, которые следуют их ценовой рекомендации. Существует также список из трех самых популярных сортов саке Dassai и предлагаемых цен.
«Меня не интересует продажа саке Dassai для компаний, которые не любят продукт и просто преследуют прибыль. Я действительно хочу, чтобы клиенты покупали Dassai по разумной цене », — говорит владелец компании.
Этот подход к бизнесу впечатляет. Большинство компаний не волнует, сколько торговцы накручивают на их товаре, и за какую цену продается их продукция, пока это не влияет на их прибыль.
Асахи Шузо похоже действительно «белая ворона» в бизнесе, если его волнует, чтобы люди не переплачивали за его продукцию.
Трудно представить, чтобы производители шампанского «Cristal» или виски «Macallan» пошли этим же путем.

Источник http://turupupu.ru/?p=38400

Как стать популярным рестораном в TripAdvisor

2017-12-15T16:30:00.000+02:00

Как стать популярным рестораном в TripAdvisor

Очень поучительная история о том, как сделать обычный сарай самым популярным рестораном Лондона. В этой истории поучительно все и маркетинговая стратегия, и какова реальная сила соцсетей и рекламы в соцсетях.
Обычный британец не вкладывая денег ни в ресторан, ни в рекламную кампанию превратил свой сарай на заднем дворе в самый престижный ресторан Лондона по версии TripAdvisor.

Он не нанимал супердизайнеров, или лучших поваров, он посвятил всю свою деятельность написанию положительных отзывов. Он, писал, и писал фейковые рецензии о своем выдуманном ресторане — и это сработало. Правда, номинально — ведь никакого ресторана на заднем дворе на самом деле не было.
Тем не менее «фейк-ресторан» стал лучшим в TripAdvisor
Читайте еще,
Эффект Стрейзанд в рекламных компаниях – самые яркие провокации!
Сейчас Уба Батлер работает журналистом в британском издании Vice. До карьеры в журнале он занимался написанием фейковых хвалебных рецензий на TripAdvisor за деньги. Сервис был давно ему знаком — Батлер знал, как сделать любое место популярным на сайте.
В апреле 2017 года он купил телефон за 10 фунтов, зарегистрировал домен и сделал веб-сайт. Требовался концепт «достаточно глупый, чтобы зацепить людей», поэтому журналист назвал свои фейковые блюда названиями настроений. На фото и в реальности они выглядели так:

Так блюда выглядели на фотографиях

А так в реальности — пенка для бритья и другие «вкусности»…
Он загрузил на TripAdvisor меню, логотип, прописал телефон, в качестве адреса указал только название улицы («у меня-то и двери нет»), а сам ресторан назвал местом «только по приглашениям». На площадке его зарегистрировали без проблем.
Ресторан The Shed at Dulwich («Сарай в Далвиче») начал с последнего 18 149 места в рейтинге. Затем вместе с друзьями Батлер начал писать фейковые позитивные отзывы с разных компьютеров, чтобы система TripAdvisor не заподозрила подвоха. «Первые пару недель были легкими: мы ворвались в топ 10 000 почти сразу, но я не ожидал потока запросов на бронирование. Но, однажды утром случилось нечто невероятное: подставной телефон «Сарая» зазвонил», — пишет журналист. Произошел следующий диалог:
— Здравствуйте? Это «Сарай»?
— … Да? — Я звучал как потекший радиатор.
— Я так много слышала о вашем ресторане. Я понимаю, что прошу много, поскольку у вас так быстро бронируют столики, но может у вас найдется столик сегодня вечером?
В панике Батлер выпалил в трубку: «Извините, но у нас нет мест на следующие шесть недель», и бросил рубку. На следующий день ему позвонили новые посетители — хотели забронировать столик на 9 людей за четыре месяца до 70-летнего юбилея.
После проверки почты оказалось, что там еще десятки запросов. Казалось, за ночь «Сарай в Далвиче» стал 1 456 рестораном в рейтинге. «Я понял как это произошло: вход по приглашениям, неточный адрес и общая эксклюзивность места так привлекает, что люди не теряют здравый смысл. Они смотрят на фотографии моей пятки и у них текут слюни. В ближайшие месяцы телефон «Сарая» не замолкал», — пишет Батлер.
В конце августа ресторан оказался на 156 месте в Лондоне. Компании начинают присылать по примерному адресу бесплатные образцы товаров, люди хотят устроится на работу, продакшн-компания из Австралии предлагает показывать ролик о «Сарае» во время перелетов по всему миру. Батлеру пришлось даже провести переговоры по Skype с PR-агентством, обещавшим вывести ресторан на британские передовицы.
Наконец 1 ноября, спустя 6 месяцев после регистрации на TripAdvisor, «Сарая в Далвиче» занял верхнюю строчку.

«Несуществующий ресторан — на верхушке рейтинга в одном из крупнейших городов мира на одном из наиболее достоверных сайтов отзывов», — подытоживает Батлер.
После достижения цели журналист обратился в TripAdvisor за комментарием. В компании резонно ответили, что «единственные люди, кто создает фейковые рестораны — журналисты, которые ошибочно пытаются проверить систему». «Поскольку ни у кого в мире не существует стимула создавать фейковый ресторан — это не та проблема, с которой мы сталкиваемся в нашем сообществе. Поэтому такой «тест» — не пример из реального мира», — заметили в TripAdvisor.
Но звонки в «Сарай» не прекращались. «Раз уж я создал эту реальность, я решил, что единственный выход сделать ее реальной. Через четыре дня лучший ресторан Лондона оживет. Я открою «Сарай в Далвиче», — решается Батлер. Но, он открыл его только на один день.
Журналист решил воссоздать атмосферу, описанную в отзыва и на сайте. В некотором смысле. «Людям нравится деревенский, но стильный вайб. Видите розовый кукольный домик? Я забью его курицами. Это как лобстеры в дорогом ресторане — люди смогут выбрать курицу, которая им понравился, для блюда», — раззадорено пишет Батлер. Половину столиков он решил занять друзьями, чтобы те громко обсуждали великолепие блюд. Для атмосферы, DJ должен был включить звуки настоящего ресторана.
На первое в «Сарае» решили подавать «Минестроне ди Вердюр». Основные блюда: «Макароны с сыром под трюфелем» или «Единственная-на-всю-жизнь овощная лазанья». На десерт «Шоколадный пломбир по-сарайски».
Первые гости из Калифорнии (США), которые приехали в Европу в отпуск и свой первый вечер в Лондоне решили провести в лучшем ресторане. Батлер ведет их в ресторан с завязанными глазами. Гостью восклицает «Я уже слышу звуки кухни!». Повязки спадают с глаз. Американцы замолкают. «Ресторатор» бежит на кухню за «настроениями», приносит две порции макарон с сыром и отходит, наблюдая за реакцией. Сперва посетительница берет смартфон, чтобы сделать фото, но потом откладывает его. После 40 минут в тишине пара уходит. Мужчина выглядит очень и очень злым.

Приходят новые гости, в сарае квочут куры, а DJ играет звуки микроволновки. Для компании, которая забронировала столик, чтобы отпраздновать день рождения, подруга Батлера поет Happy Birthday. Когда гости уходят «ресторатор» бормочет оправдания, говоря о «новом меню», «сложных обстоятельствах». Вдруг одна и посетительниц перебивает его: «Ага, так а как на счет брони столиков? Раз уж мы попали к вам, может теперь занять место на будет проще?»
Правда, все же большинство гостей остались разочарованы, и заведение сразу упало в рейтинге.
Но, никто из посетителей так и не понял, что это фейковый ресторан, и что еду им разогревают из супермаректа.
Они возмущались обслуживанием, кухней, а одна из посетительниц возмущалась наличием куриц, ведь на TripAdvisor было указано, что The Shed at Dulwich подходит только для вегетарианцев.
В конце концов, TripAdvisor удалил фейковое заведение с сайта, узнав о ненастоящих отзывах. Правда, вопрос остается открытым — так ли можно верить отзывам на сайте, если обман раскрылся только спустя несколько месяцев?

Источник http://sarafan.biz/?p=3389

Суто українська лайка. Як сваритись по українські

2017-11-30T12:07:00.000+02:00

Суто українська лайка. Як сваритись по-українські не вживаючи російські мати

Авангардовий журнал “Відрижка”, який видає українська молодь у Польщі, надрукував дуже теоретичну розвідку в добряче підзабуту й занедбану справжню українську брудну лайку.

Збережіть на свою сторінку, щоб переглянути у слушний час!))))

Останнім часом у Київі українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме бля та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище “істінно рускоє”. Як же бути свідомому патріотові?
Наш народ, слава Богу, має доробок і в цій царині. Хоч і не такий значний, як у сусідів, але дещо є.

Система української лайки грунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська

Московскі матюки – сексоцентричні або ж відгенітальні. В основі їх – статевий акт, часто збочений, органи, що беруть у ньому участь, та особи, які мають ті чи інші сексуальні характеристики.
Матюки українські – копроректального типу, вони пов’язані з актом дефекації, з ефекторним органом та продуктом цього акту. Цим українська лайка близька до лайки європейської.
Порівняйте: французьке merde, німецьке Scheisse, Dreck, Lecken Sie mir Arsch, польське gowno.
Принагідно зауважимо, що термін копроректальний не є цілковито адекватним, бо образотворчою функцією народ наділяє не rectum як такий, І не anus, а сраку в широкому розумінні цього слова, насамперед обидва Musculus gluteus maximus. На доказ цього твердження можна навести той факт, що демонстрування оголених сідничних м’язів традиційно є найефективнішим ендшпільним ходом у міжсусідському конфлікті “за межу” чи “за курку”.

Отож, якщо вам треба дати стислу й високоемоційну оцінку якоїсь особи, предмета, ситуації чи процесу, вживайте слова: гімно, гімно собаче, срака, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздун. Іноді, для означення молодших за вас осіб, вживається позасистемне слово сцикун (сцикуха).
Для відтінення чиєїсь неправоти, як аргумент у суперечці, побажання тощо, вживаються фразеологізми:

насеру його матері!
насеру твоїй матері (увага: твоїй вимовляється через два “т”)
поцілуй мене в сраку!
поцілуй собаку в сраку!
йди ти в сраку!
щоб ти всрався!

Матеріальні збитки підсумовуються виразом “собаці під хвіст”

Коли хтось перебирає харчами, йому можна дати пораду: то гімно з’їж!
Московські матюки дають можливість пунктуації усного мовлення (бля замість коми, тощо). Українська лайка, на превеликий жаль, позбавлена цієї чудової властивості. Можливе тільки позначення абзаців і знаків оклику виразом “насеру його матері” та редукованими формами даного фразеологізму “насеру матері” і “серу-матері” (вимовляється як одне слово). Проте застерігаємо – будьте обережні, вживаючи цей вираз, бо існує на нього нещадний контраргумент у вигляді фрази “насери собі в голови, щоб м’якіше спать було!”
Якщо ж на заваді вашому самовираженню через здорову українську лайку стоять якісь чинники внутрішнього (інфантилізм) чи зовнішнього (по пиці дадуть) характеру, то вживайте індеферентні вирази:

матері його ковінька

трясця його матері

сто копанок чортів тобі в печінку

Можливе використання евфемізмів типу к чорту, к бісу, під три чорти, галицизмів холєра, шляг трафив.
Любі друзі! Оволодівайте лексичним та стилістичним багатством української лайки, несіть її в маси, пропагуйте її повсюдне вживання, широко користуйтесь нею в побуті!

Пам’ятайте – ніщо так не знімає стресів, як широкий матюк, ніщо так не допомагає розкрити глибини вашої душі, як здорова лайка!

Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!

Лайливі вирази:

А добра б тобі не було…

А щоб в тебе пір’я в роті поросло…

Трясця твоїй матері…(трясця — це лихоманка, хворобливий стан, коли людину періодично кидає то в жар, то в холод)

Ти нечиста сило…

А щоб швидкою Настею тут тебе зносило…

А щоби нижче пояса зціпило за пупа…

А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа…

А щоб тобі чорне було…

А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш…

А щоб твоєю мордою просо молотили…

А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…

А щоби твоя срака по шву розійшлася…

А щоб ти щастя не знав…

А щоб ти луснув…

А щоб тобі заціпило…

А щоб тобі повилазило… (вживається коли хтось чогось не бачить, або не побачив)

А щоб тобі заклало…

А щоб ти не діждав…

А щоб ти всрався, як маленький був…

А щоб вам пусто було…

А щоб тебе підняло і гепнуло (вертіло)…

А щоб тебе грім побив…

А щоб тебе злидні обсіли…

А щоб йому голова облізла…

А щоб тебе Морана побила…

А бодай тебе чорти вхопили…

А щоб тобі добре було…(вживається і як лайка)

А щоб ти здоровий був…(вживається і як лайка)

А щоб ти падло дристало та й дристало…

А шоб тобі булька з носа вискочила…

А щоб тебе муха вбрикнула…

А шоб тебе колька сколола…

А щоб тобі курка на ногу наступила…

А щоб вас лиха біда стороною обходила…(вживається і як лайка)

А щоб тобі рачки лазити…

А щоб ви згинули…

А щоб ти скис!

А щоб ти сказився!…

Дурний як ціп…

Стара кляча…

Срав пес їхній матері…

Най ті качка копне!…

Всрався тай криво!…

Кров би тебе нагла заллєла, сучий ти сину!…

Дідька лисого тобі дам…

Сто чортів в печінку…

Іди до бісової матері…

Бісовий син…

Вражий син…

Вражі діти…

Бісова ковінька…

Дурний тебе піп хрестив (Про «нерозумну людину»)…

Матері твоїй ковінька…

Матері твоїй хиря…

Дам по макітрі…

Відвідаєш макогона…

Бісова душа…

Арештанська душа…

Підла душа…

Підлої матері син…

Підлого стерва робота…

Підлого сина (дочки) робота…

Най би тебе пранці з’їли…

Хай вам грець…

Ти, гімно нероздушене!

Просто вирази:
(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):

A, cобача кров!

Дідька лисого…

Дідько б його взяв (вхопив)!

Де його чорти понесли? (вживаеться, як хтось кудись пішов, або десь забарився)

Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?

Зацідить в зуби…

За патли та в пику (потилицю)…

Діждався сраної немочі…

Морда — хоч пацюків бий…

Морда — що й возом не об’їдеш…

Стули пйльку… (теж саме, що й «закрий рота»)

Тю (тьху), на тебе!

Чого балухи вилупив? (те саме, що й «чого дивишся?»)

Чого шкіришся? (те саме, що й «чого смієшся?»)

Одною сракою на два базари…(те саме, що й «сидіти на двох стільцях?»)

Срали-мазали…(те саме. що й «зробити щось абияк»)

Тиць моя радість…

Слова:

бздун (бздюха)

бевзень (лайл. Вайло, йолоп, бовдур)

бешкетник (Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. // Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує)

біс (Уявна надприродна істота, що втілює зло і звичайно зображується у вигляді людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, чорт, диявол, сатана. 2. Уживається як лайка. ** Де в біса! — уживається як заперечення, спростування у знач. ні! де там! До біса: а) (у сполуч. зі сл. посилати, проганяти і т. ін.) геть; на всі чотири вітри; б) (чого) багато, безліч. На [якого] біса — нащо, для чого. Один біс — однаково, все одно. У (в) біса — уживається у знач. підсил. част. при займ. хто, що, який або присл. д е, коли, куди, як. Що за біс? — уживається для вираження здивування. Якого біса? — уживається для вираження незадоволення у знач. навіщо, чому)

блазень (1. застаріле — Особа при дворі монарха або вельможного пана, що розважала господаря та його гостей різними витівками, жартами і т. ін. 2. Комедійний персонаж у старовинних виставах. 3. переносне, зневажливе — Про людину, яка на потіху іншим удає з себе дурника, штукаря. 4. лайл. Дурень, телепень. 5. діал. Молокосос, малюк.)

бовдур (1. Димар (у хаті, на хаті). 2. діал. Стовп диму, клуб туману, хмар і т. ін. 3. лайл. Про грубу, нерозумну людину)

бусурман (Про людину іншої віри (перев. про магометанина). 2. Уживається як лайливе слово.)

вайло (розм. Неповоротка, незграбна людина; тюхтій)

вилупок (зневажливо 1. Про дитину. 2. Про людину з негативними рисами)

виродок (1. Зовнішньо потворна людина. 2. Людина, що втратила кращі якості; недолюдок. // лайл.)

вишкребок (розм. 1. Невеликий хліб із залишків тіста на дні та стінках макітри, діжі. 2. перен., жарт. Про останню дитину в сім’ї. // лайл. Про неповноцінну, зневажувану людину)

відлупцювати (Сильно побити когось)

волоцюга (зневажл. 1. Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. // Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. // жарт. Про того, хто певний час був відсутній дома. 2. Той, хто любить волочитися за ким-небудь.)

гамселити (Сильно бити кого-небудь, з силою ударяти, стукати по чому-небудь, у що-небудь)

гаспид (Те саме, що чорт; диявол, дідько, біс. // Уживається як лайливе слово. ** До гаспида — дуже багато.)

гидота (Те, що викликає огиду. // Поганий, підлий вчинок; підлість, мерзотність. 2. перен. Про підлу, мерзенну людину; погань.)

глузувати (Уїдливо насміхатися; висміювати когось або щось.)

дідько (Те саме, що біс 2. Уживається як лайливе слово. ** Дідько знає — важко сказати, невідомо, не знати. Дідька лисого — нізащо, ніколи. На якого дідька? — навіщо? для чого? Якого дідька? — чого? чому?)

дурепа (зневажливо. Розумово обмежена, тупа жінка. Уживається як лайливе слово)

дурбелик

дупа (Сідниця)

занедбаний (Який має ознаки занепаду, недогляду, байдужого ставлення з боку когось. // Неохайний, занехаяний (про вигляд і т. ін.)

запроданець (Продажна людина, той, хто зраджує кого-, що-небудь із корисливою метою)

збоченець

злидень (злидар) (1.Людина, яка живе в злиднях, нестатках; бідняк // 2.Уживається як лайливе слово)

злодій (1. Той, хто вчиняє злодійство. // Про звірів, птахів, що крадуть їстівне. 2. Зрадник, злочинець.)

знайдибiда

йолоп (Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. ** Йолоп царя небесного — бовдур, телепень.)

карколомний (1. Через якого можна зламати карк, шию; дуже небезпечний. 2. перен. Важкий, складний для виконання, для

розв’язання. // Ризикований. 3. перен. Те саме, що надзвичайний)

кепсько (1. Те саме, що погано. ** Кепські жарти з ким — чим — погані, небезпечні жарти. 2. Поганенький.)

кумедний (Смішний, забавний. // Те саме, що дивовижний)

курва (вульг., лайл. Повія, шлюха)

лайдак (1. Вбога бездомна людина. 2. Уживається як лайливе слово.)

лайно (Кал, послід, гній. 2. Вживається як лайливе слово, напр. «Лайно собаче»)

лиходій (Той, хто чинить лихо, здатний чинити лихо)

лихвар (Той, хто позичає гроші за великий процент.)

лярва (зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва)

мерзотник (Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. // Уживається як лайливе слово.)

набрід (зневажл. Нікчемні, шкідливі для суспільства люди, які випадково зібралися разом.)

навіжений (1. Психічно хворий; божевільний, божевільна. // Уживається як лайливе слово. 2. Неврівноважений, нестриманий. 3. Позбавлений розумного змісту. 4. перен. Який виходить за межі нормального щодо сили, величини, напруженості і т. ін.)

наволоч (зневажл. Підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; набрід. 2. зневажл., лайл. Нікчемна, підла людина; негідник.)

нацицюрник (аналог бюстгальтера) (НЕ ЗГОДЕН, бо найчастіше так кажуть про презерватив).

нахаба (Людина, яка діє зухвало, безцеремонно, порушуючи моральні норми, і не зважає на ставлення до цього інших.)

нездара (Людина, яка не має таланту, здібностей до чого-небудь. // Неповоротка, незграбна людина. // Уживається як лайливе слово.)

незґраба (розм. 1. Незґрабна людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Те, що зроблене грубо, без смаку.)

недолугий (1. Безсилий, слабий, кволий фізично (про людину і тварину). 2. Який не відповідає своєму місцю, призначенню і т. ін.

3. Слабкий щодо сили свого впливу. // Слабкий у художньому і змістовому аспектах. 4. Незначний щодо обсягу, розміру, значення і т. ін.)

недотепа (1. Людина, яка не вміє зробити, виконати, здійснити і т. ін. що-небудь з належним умінням, як слід; невміла людина. // Уживається як лайливе слово. 2. Розумово обмежена, тупа людина; дурень.)

непотріб (1.Непотрібні речі 2.Нікчемна людина)

одоробло, одоробала (розм. 1. Великий, громіздкий предмет. 2. зневажл. Незграбна людина.)

падлюка (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

підлюка (-и, ж. і ч., лайл. Підла людина.)

плюгавий (Який викликає зневагу, огиду, непоказний, миршавий (про людину). // перен. Огидний, мерзенний, підлий.)

погань (1. Покидьки. 2. розм. Тварини, комахи і т. ін., що викликають у людини відразу, огиду і т. ін. 3. розм. Нечиста сила, чорт, відьма і т. ін. 4. перен., розм. Що-небудь, що викликає відразу, огиду і т. ін.; все, що викликає осуд. // Негідна, нікчемна людина, що викликає зневагу, презирство)

покидьок (1. Непридатні для використання, непотрібні залишки чого-небудь, мотлох, старі речі і т. ін. 2. перен., зневажл. Морально розкладені люди, декласовані, злочинні елементи суспільства; непотріб, негідь, потолоч. // Уживається в значенні лайливого слова.)

потвора (1. Страхітлива фантастична істота; страховище. // Про велетенську тварину, що вражає розмірами свого тіла. // Про бридку, негарну зовні людину або тварину, що має непропорційну будову тіла, фізичні вади тощо. 2. перен. Про люту, жорстоку і т. ін. людину, що втратила кращі моральні якості; недолюдок.)

пранцюватий (хворий на пранці(сифіліс). // Уживається як лайливе слово)

пришелепкуватий (Нетямущий, безтолковий.)

скажений (1. Хворий на сказ; який сказився. Який має психічний розлад; божевільний. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2. Який легко втрачає самовладання, нестримний у гніві; несамовитий, нестямний. // Який перебуває у стані несамовитості, шаленства. // Який виражає несамовитість, шаленство. // Який діє за власним бажанням, за власною волею, не зважаючи ні на кого; свавільний. // Баский, гарячий (про коня). 3. перен. Дуже сильний, значний силою свого вияву. // Інтенсивний, надзвичайно глибокий (про стан, почуття і т. ін.). // Дуже швидкий. // Рвучкий (про вітер). // Нестерпний (про холод, спеку та ін.). // З великими морозами; лютий (про зиму). // Бурхливий (про море). // Міцний (про тютюн). // Дуже напружений, клопітливий, заповнений справами, роботою і т. ін. // Неймовірний, дивовижний. ** Мов скажений: а) не здатний контролювати свої вчинки, дії; б) уживається для підкреслення енергійності, інтенсивності якоїсь дії, сили її вияву.)

срака (вульг. зад, сідниці)

стерво (1. труп тварини; падаль. 2. розм. Підла, негідна людина; мерзотник. // Уживається як лайливе слово.)

схиблений

телепень (розм. 1. перев. лайл. Нерозумна, вайлувата людина; дурень, недотепа, вайло, тюхтій. 2. рідко. Серце дзвона.)

тюхтій (розм. Про вайлувату, неповоротку людину)

хвойда (зневажл. Неохайна, нечепурна людина; нечепура.// Уживається як лайливе слово)

шелепа (зневажл. Те саме, що недотепа)

шибеник (Той, хто повісився або кого повісили на шибениці. // лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник. 2. розм. Те саме, що бешкетник.)

шльондра (1. зневажл. Неохайна жінка. 2. вульг., лайл. Повія, шлюха)

шляк (-у, ч., зах. Удар, інсульт. ** Шляк би (аби) трафив кого, зах. — уживається як лайка, що виражає лихе побажання комусь.)

шмаркатий, шмаркач (1. Такий, у якого тече слиз із носа; зі шмарклями під носом. 2. перен., зневажл. Малолітній або дуже молодий, недосвідчений, невмілий. // Уживається як лайливе слово.)

Материализация желаний!

2017-11-30T11:56:00.003+02:00

Материализация желаний все просто!

Материализация желаний все просто, оказывается это физика и химия!

Почитайте:

ДЖО ДИСПЕНЗА: МАТЕРИАЛИЗАЦИЯ СОБЫТИЙ В ВАШЕЙ ЖИЗНИ НАЧИНАЕТСЯ НА КВАНТОВОМ УРОВНЕ

Доктор Джо Диспенза (Joe Dispenza) стал одним из первых (ну, это он так думает, ред.), кто начал исследовать влияние сознания на реальность с научной точки зрения. Его теория взаимосвязи между материей и сознанием принесла ему мировую известность после выхода документального фильма «Мы знаем, что делает сигнал».

Ключевое открытие, сделанное Джо Диспензой, заключается в том, что мозг не отличает физические переживания от душевных. Грубо говоря, клетки «серого вещества» абсолютно не отличают реальное, т.е. материальное, от воображаемого, т.е. от мыслей!

Мало кто знает, что исследования доктора в области сознания и нейрофизиологии начались с трагического опыта. После того, как Джо Диспенза был сбит машиной, врачи предложили ему скрепить поврежденные позвонки с помощью импланта, который впоследствии мог привести к пожизненным болям. Только так, по мнению врачей, он смог бы снова ходить.

Но Диспенза решил бросить вывоз традиционной медицине и восстановить свое здоровье с помощью силы мысли. Всего через 9 месяцев терапии Диспенза снова мог ходить. Это и послужило толчком к исследованию возможностей сознания.

Первым шагом на этом пути стало общение с людьми, пережившими опыт «спонтанной ремиссии». Это спонтанное и невозможное с точки зрения врачей исцеление человека от тяжелого заболевания без применения традиционного лечения. В ходе опроса Диспенза выяснил, что все люди, прошедшие через подобный опыт, были убеждены в том, что мысль первична по отношению к материи и может исцелять любые заболевания.

Нейронные сети

Теория доктора Диспензы утверждает, что каждый раз, переживая какой-либо опыт, мы «активируем» огромное количество нейронов в нашем мозге, которые в свою очередь влияют на наше физическое состояние.

Именно феноменальная сила сознания, благодаря способности к концентрации, создает так называемые синаптические связи – связи между нейронами. Повторяющиеся переживания (ситуации, мысли, чувства) создают устойчивые нейронные связи, называемые нейронными сетями. Каждая сеть является, по сути, определенным воспоминанием, на основе которого наше тело в будущем реагирует на похожие объекты и ситуации.

Согласно Диспензе, все наше прошлое «записано» в нейросетях мозга, которые формируют то, как мы воспринимаем и ощущаем мир в целом и его конкретные объекты в частности. Таким образом, нам лишь кажется, что наши реакции спонтанны. На самом деле, большинство из них запрограммировано устойчивыми нейронными связями. Каждый объект (стимул) активирует ту или иную нейронную сеть, которая в свою очередь вызывает набор определенных химических реакций в организме.

Эти химические реакции заставляют нас действовать или чувствовать себя определенным образом – бежать или застывать на месте, радоваться или огорчаться, возбуждаться или впадать в апатию и т.д. Все наши эмоциональные реакции – не более чем результат химических процессов, обусловленных сложившимися нейросетями, и основываются они на прошлом опыте. Другими словами, в 99% случаев мы воспринимаем реальность не такой, какая она есть, а интерпретируем ее на основе готовых образов из прошлого.

Основное правило нейрофизиологии звучит так: нервы, которые используются вместе, соединяются. Это значит, что нейросети образуются в результате повторения и закрепления опыта. Если же опыт долгое время не воспроизводится, то нейросети распадаются. Таким образом, привычка образуется в результате регулярного «нажимания» кнопки одной и той же нейросети. Так формируются автоматические реакции и условные рефлексы – вы еще не успели подумать и осознать, что происходит, а ваше тело уже реагирует определенным образом.

Сила внимания

Только вдумайтесь: наш характер, наши привычки, наша личность являются всего лишь набором устойчивых нейросетей, которые мы в любой момент можем ослабить или укрепить благодаря осознанному восприятию действительности! Концентрируя внимание осознанно и выборочно на том, чего мы хотим достичь, мы создаем новые нейронные сети.

Раньше ученые считали, что мозг является статичным, но исследования нейрофизиологов показывают, что абсолютно каждый малейший опыт производит в нем тысячи и миллионы нейронных изменений, которые отражаются на организме в целом. В своей книге «Эволюция нашего мозга, наука изменять наше сознание» Джо Диспенза задает логичный вопрос: если мы будем с помощью нашего мышления вызывать в организме определенные негативные состояния, то не станет ли в итоге это аномальное состояние нормой?

Диспенза провел специальный эксперимент для подтверждения возможностей нашего сознания.

Люди из одной группы в течение часа ежедневно нажимали на пружинистый механизм одним и тем же пальцем. Люди из другой группы должны были только представлять, что нажимают. В результате пальцы людей из первой группы окрепли на 30%, а из второй – на 22%. Такое влияние чисто мысленной практики на физические параметры – результат работы нейронных сетей. Так Джо Диспенза доказал, что для мозга и нейронов нет никакой разницы между реальным и мысленным опытом. А значит, если мы уделяем внимание негативным мыслям, наш мозг воспринимает их как реальность и вызывает соответствующие изменения в теле. Например, болезнь, страх, депрессию, всплеск агрессии и т.д.

Откуда грабли?

Еще один вывод из исследований Диспензы касается наших эмоций. Устойчивые нейронные сети формируют неосознанные паттерны эмоционального поведения, т.е. склонность к тем или иным формам эмоционального реагирования. В свою очередь, это ведет к повторяющемуся опыту в жизни.

Мы наступаем на одни и те же грабли только потому, что не осознаем причины их появления! А причина проста – каждая эмоция «ощущается» вследствие выброса в тело определенного набора химических веществ, и наш организм просто становится в некотором роде «зависим» от этих химических сочетаний. Осознав эту зависимость именно как физиологическую зависимость от химических веществ, мы можем от нее избавиться.

Необходим только сознательный подход.

Сегодня посмотрела лекцию Джо Диспенза «Сломай привычку быть собой» и подумалось: «Таким ученым золотые памятники надо ставить…» Биохимик, нейрофизиолог, нейропсихолог, хиропрактик, отец троих детей (двое из которых по инициативе Диспензы родились под водой, хотя 23 года назад в США этот способ считался полным сумасшествием) и очень обаятельный в общении человек. Лекции читает с таким искрометным юмором, о нейрофизиологии говорит настолько простым и понятным языком — настоящий энтузиаст от науки, просвещающий обычных людей, щедро делясь своим 20-летним научным опытом.

В своих объяснениях он активно использует последние достижения квантовой физики и говорит об уже наступившем времени, когда людям сейчас мало просто узнать о чем-то, но теперь они обязаны применять свои знания на практике:

«Зачем ждать какого-то особого момента или начала нового года для того, чтобы начать кардинально менять свое мышление и жизнь к лучшему? Просто начинайте это делать прямо сейчас: перестаньте проявлять часто повторяющиеся ежедневные негативные моменты поведения, от которых хотите избавиться, например, скажите себе утром :»Сегодня я проживу день, никого не осуждая» или «Сегодня я не буду ныть и жаловаться на все подряд» или «Не буду сегодня раздражаться»….

Старайтесь делать что-то в другом порядке, например, если сначала умывались, а потом чистили зубы, сделайте наоборот. Или возьмите и простите кого-нибудь. Просто так. Ломайте привычные конструкции!!!

У других авторов это называется сломать ПКМ (привычную картину мира) - прим. ред.

И вы почувствуете необычные и очень приятные ощущения, вам понравится, уж не говоря о тех глобальных процессах в своем теле и сознании, которые вы этим запустите! Начните привыкать размышлять о себе и беседовать с собой, как с лучшим другом.

Изменение мышления приводит к глубоким изменениям и в физическом теле. Если человек взял и задумался, беспристрастно посмотрев на себя со стороны:

«Кто я?

Почему мне плохо?

Почему я живу так, как не хочу?

Что мне нужно в себе изменить?

Что именно мне мешает?

От чего я хочу избавиться?» и т.д. и почувствовал острое желание не реагировать, как прежде, или не делать чего-то, как прежде,- это значит, что он прошел через процесс «осознания».

Это внутренняя эволюция. В этот момент он совершил скачок. Соответственно личность начинает меняться, а новой личности нужно новое тело.

Так происходят спонтанные исцеления: с новым сознанием болезнь больше не может оставаться в теле, т.к. меняется вся биохимия организма (мы меняем мысли, а от этого меняется набор химических элементов, участвующих в процессах, наша внутренняя среда становится токсичной для болезни), и человек выздоравливает.

Зависимое поведение (т.е. аддикцию к чему угодно: от видеоигр до раздражительности) можно определить очень легко: это то, что вам трудно остановить, когда вы хотите.

Если не можете отлипнуть от компьютера и проверяете свою страницу в соцсети каждые 5 минут, или понимаете, например, что раздражительность мешает вашим отношениям, но не можете перестать раздражаться, — знайте, что у вас зависимость не только на ментальном уровне, но и на биохимическом (ваше тело требует вброса гормонов, отвечающих за данное состояние).

Научно доказано, что действие химических элементов длится период от 30 секунд до 2 минут, и если вы продолжаете испытывать то или иное состояние дольше, знайте, что все остальное время вы искусственно поддерживаете его в себе, мыслями провоцируя цикличное возбуждение нейросети и повторный выброс нежелательных гормонов, вызывающих негативные эмоции, т.е. вы сами поддерживаете в себе это состояние!

По большому счету, вы добровольно выбираете свое самочувствие. Лучший совет для таких ситуаций — научитесь переключать свое внимание на что-то другое: природа, спорт, просмотр комедии, да что угодно, способное отвлечь и переключить вас. Резкая перефокусировка внимания позволит ослабить и «потушить» действие гормонов, отвечающих на негативное состояние. Эта способность называется нейропластичностью.

И чем лучше вы разовьете в себе это качество, тем легче вам будет управлять своими реакциями, что, по цепочке, приведет к огромному множеству изменений в вашем восприятии внешнего мира и внутреннему состоянию. Данный процесс и называется эволюцией.

Потому что новые мысли приводят к новому выбору, новый выбор ведет к новому поведению, новое поведение ведет к новому опыту, новый опыт ведет к новым эмоциям, которые, вместе с новой информацией из окружающего мира, начинают менять ваши гены эпигенетически (т.е. вторично). А потом эти новые эмоции, в свою очередь, начинают вызывать новые мысли, и так вы развиваете самоуважение, уверенность в себе и т.д. Именно таким образом мы можем усовершенствовать себя и, соответственно, свою жизнь.

Депрессия — тоже яркий пример зависимости. Любое состояние зависимости говорит о биохимическом дисбалансе в теле, а также о дисбалансе в работе связи «сознание-тело»

Самая большая ошибка людей в том, что они ассоциируют свои эмоции и линии поведения со своей личностью: мы так и говорим «Я нервный», «Я слабовольный», «Я больной», «Я несчастный» и т.д. Они считают, что проявление определенных эмоций идентифицирует их личность, поэтому постоянно подсознательно стремятся повторять схему реагирования или состояние (например, физическую болезнь или депрессию), как бы подтверждая себе каждый раз, кто они такие. Даже если сами очень страдают при этом! Огромное заблуждение. Любое нежелательное состояние можно при желании убрать, а возможности каждого человека ограничены только его фантазией.

И когда хотите изменений в жизни, представьте четко, чего именно вы желаете, но не разрабатывайте в уме «жесткий план» того, КАК ИМЕННО это произойдет, для возможности «выбора» самого лучшего для вас варианта, который может оказаться совершенно неожиданным.

Достаточно внутренне расслабиться и попытаться порадоваться от души тому, что еще не произошло, но обязательно произойдет. Знаете почему? Потому что на квантовом уровне реальности это уже произошло, при условии, что вы четко представили и от души порадовались. Именно с квантового уровня начинается зарождение материализации событий.

Так начните действовать сначала там. Люди привыкли радоваться только тому, что «можно потрогать», что уже реализовалось. Но мы не привыкли доверять самим себе и своим способностям к СО-ТВОРЕНИЮ реальности, хотя занимаемся этим каждый день и, в основном, на негативной волне. Достаточно вспомнить, как часто реализуются наши опасения, хотя эти события ведь тоже сформированы нами, только без контроля… А вот когда вы выработаете в себе способность к контролю над мышлением и эмоциями, начнут происходить настоящие чудеса.

Поверьте, я могу привести тысячи прекрасных и воодушевляющих примеров. Знаете, когда кто-то улыбается и говорит, что что-то произойдет, а его спрашивают: «Откуда ты знаешь?», а он спокойно отвечает: «Просто знаю…». Это яркий пример контролируемой реализации событий… Уверен, что абсолютно каждый хоть раз испытывал это особое состояние.»

Вот так просто о сложном рассказывает Джо Диспенза.

«Самой главной нашей привычкой должна стать привычка быть самими собой».

И еще Диспенза советует: никогда не переставайте учиться. Лучше всего информация усваивается, когда человек удивлен. Старайтесь каждый день узнавать что-то новое — это развивает и тренирует ваш мозг, создавая новые нейронные связи, что в свою очередь, будет менять и развивать вашу способность к осознанному мышлению, которое поможет вам смоделировать вашу собственную счастливую и полноценную реальность.

Сім поколінь роду! Чому треба знати своїх предків!

2017-11-16T18:03:00.003+02:00

Сім поколінь роду! Чому треба знати своїх предків!

Хтось скаже, ща зараз це не дуже актуально.

Навпакі і під час війни і під час миру, звертайтесь до своїх предків - в них Ваша сила, а не тільки коріння.

Ви повинні не тільки знати і памятати своїх предків але й звертатись і молитись до них за допомогою.

Звісно це все не доказово, але перечитайте це уважно і запам’ятайте, а ще краще збережіть на свої сторінці.

Якщо чесно, то мабуть 99% людей насилу згадують імена своїх прабабусь і прадідусів, і, на жаль, мало що можуть сказати про їхнє життя.

У цьому вина комуністичного режиму та створення "радянської людини", якім не потрібно було зв'язок з предками.

Але дуже важливо шоб навіть діти знали всіх своїх предків до сьомого коліна!

Не дарма слово «сім’я» складається з двох складових: «Сім» і «Я». Традиція знати і шанувати своїх предків була добре відома попереднім поколінням і зовсім забута в наш час.

Ми втратили розуміння, навіщо це потрібно і для чого, а тому зовсім перестали цікавитися своїм корінням. Але ж від цього залежить наше життя! Не дарма пам’ять роду заносять саме в родове дерево. Стовбур дерева символізує нас самих, листя – це наші діти, а коріння – предки.

А тепер уявіть, що ви виростили велике і здорове потомство і ваше дерево виглядає сильним і могутнім. Але про предків ви майже нічого не знаєте і ніколи не цікавилися. Які корені будуть у такого дерева? Слабкі, маленькі, мляві. У разі налетів ураган вони не зможуть утримати дерево в землі, захистити його від негоди. Точно так відбувається і в житті.

Якщо людина не цікавиться минулим і навіть не розуміє, навіщо йому потрібно знати своїх предків, то він позбавляється допомоги і підтримки роду, сили, яка іноді рятує цілі життя! Але просто знати – цього мало. Якщо у людини в житті склалися погані відносини з батьками, бабусями і дідусями, саме на цьому місці блокується надходження родової енергії.

Образи, злість, ненависть не тільки перешкоджають підживлення сили роду, а й трансформує цю силу в негативну і руйнує. Напевно ви чули про родові прокльони? Тому так важливо налагодити відносини з рідними людьми, якщо вони ще живі або пробачити їх, якщо вони померли. Але це не єдина причина, чому потрібно знати своїх предків і підтримувати з ними добрі стосунки (навіть якщо вони померли, думаючи про них добре, ми налагоджуємо родовий канал, по якому вони підживлюють нас енергією).

Сім поколінь людини символізують його сім енергетичних центрів – чакр. Кожне покоління формує в нашому житті певні аспекти:

Перше покоління (я).

Друге покоління (батьки – 2 чол.) – Формують тіло, здоров’я, передають сімейні сценарії.

Третє покоління (бабусі і дідусі – 4 чол.) – Відповідають за інтелект, здібності, таланти.

Четверте покоління (прабабусі і прадідусі – 8 чол.) – Хранителі гармонії, радості в житті і матеріального благополуччя.

П’яте покоління (батьки прадідів – 16 чол.) – Відповідають за безпеку в життя.

Шосте покоління (діди прадідів – 32 чол.) – Забезпечують зв’язок з традиціями. 32 людини шостого покоління символізують 32 зуба, де кожен зуб пов’язаний з кожним предком. Якщо у вас є проблемні зуби, варто налагодити відносини з предками, відмолити їх.

Сьоме покоління (прадіди прадідів – 64 чол.) – Відповідають за країну, місто, будинок, в якому ми живемо.

Якщо 64 людини розібрати по цифрам, то ось що виходить: 6 + 4 = 10 -˃ 1 + 0 = 1 – Знову перше покоління. Таким чином, замикається коло роду семи поколінь.

Для того, щоб налагодити відносини зі своїм родом, перш за все, потрібно дізнатися ім’я кожної людини, його життя і долю. А потім потрібно прочитати молитви за кожного предка, відмолити його перед вищими силами. У наших руках отримати підтримку свого роду, благословення на виконання найзаповітніших бажань.

Шеринговая экономика по-украински.

2017-11-09T13:38:00.000+02:00

Вы слышали, такой термин, как "шеринговая экономика"?

А про такие международные сервисы, как "BlaBlaCar и Uber"?

А между тем - это и есть "шеринговая экономика"! Другими словами это экономика совместного потребления.

Главное отличие шеринговой экономики по-украински в том, что у нас это концепция совместного потребления с принципом «на потом».

Если же вы в первый раз слышите, про шеринговую экономику, то Вам это будет еще интересней.

Еще три года назад компания YouGov, провела в Великобритании достаточно показательный опрос.
Цель опроса была очень простой – узнать, известна ли британцам шеринговая экономика.
Оказалось, что более или менее четко дать определение шеринговой экономике смогли только 5% респондентов. А 76% опрошенных вообще не слышали о шеринговой экономике. И все это на фоне того, что еще в 2010 году журнал Time назвал шеринговую экономику (распространенный синоним – экономика совместного потребления) одной из 10 идей, которые изменят мир в ближайшие годы.
PricewaterhouseCoopers прогнозирует, что уже к 2025 году доходы от сервисов совместного потребления в Европе достигнут $335 млрд (для сравнения – доходы стран ЕС от туризма более 400 млрд.). То есть цифры достаточно сопоставимы.
И при этом люди не знают, что это такое.
А если провести опрос у нас, наберется хотя бы 1% тех, кто сможет ответить, что такое шеринговая экономика?
Очевидно, что нет.
В чем же дело?
На самом деле мы имеем дело с феноменом, когда определенное явление настолько быстро входит в жизнь общества, что большинство населения, занятого повседневными заботами, просто не успевает осознавать изменения. Аналогии из IT-сферы: облачные технологии и интернет-магазины. Мы сталкиваемся с ними если не ежедневно, то все чаще. Хотя и не можем определенно понять и тем более объяснить, что “оно” такое и как действует.
Поэтому шеринговая экономика в Украине развивается такими же темпами, как и во всем мире. С такой же скоростью, как мы меняем устаревшую модель телефона на новую.

Как объяснить людям, что такое шеринговая экономика?

Чаще всего для этого используют дрель.

Это произошло с легкой руки Рейчел Ботсман, автора книги “What’s Mine Is Yours: Rise Of Collaborative Consumption” (Наступление эпохи совместного потребления), опубликованной в 2010 г.. В одном из самых известных выступлений у нее был вопрос к аудитории: “У кого из вас дома есть электродрель?».
Ведь на самом деле это устройство используется в среднем 12-13 минут за все время его эксплуатации. “Но вам нужно отверстие в стене, а не сам инструмент? Так почему бы вам не взять дрель в аренду или даже лучше, отдать свой в аренду другим людям? Еще и заработать на этом немного денег?”, – вполне резонно спрашивает у аудитории Рейчел. Метафора оказалась настолько удачной и понравилась публике, что никакой другой предмет больше не смог конкурировать с дрелью, как с символом шеринговой экономики.

«Куме, а в тебе драбина є?».

В принципе в Украине ментально всегда жили по принципам шеринговой экономики.
Зачем покупать стремянку, дрель, тачку, лопату, топор и т.д., если можно пойти, и одолжить у соседа, или кума. Поэтому ментально суть шеринговой экономике украинцам понятна.
Если объяснять суть шеринговой экономики в терминах, доступных большинству жителей Украины, то она заключается в том, чтобы сократить свои расходы (а впоследствии, возможно, даже получить прибыль) за счет сдачи в аренду той части своей собственности, которая пока владельцу не нужна. В теории перечень того, что можно сдать в аренду, неограничен: от одежды до объектов недвижимости.
А еще услуги. Классический пример – поездки на автомобилях. Речь не идет о такси, когда маршрут определяет потребитель услуги. В шеринговой экономике потребитель подстраивается под того, кто предоставляет услугу. Почему бы не найти несколько человек, которым с вами по дороге и не пригласить их в свой автомобиль за небольшую плату, компенсирующую затраты на горючее?
С появлением в Украине таких международных сервисов, как BlaBlaCar и Uber, понятие «шеринговая экономика», стало знакомым почти всем. Просто мало кто знает, что это «шеринговая экономика».
Но, укры были бы не укры, если бы по своему не откликнулись на общемировые тенденции. И этому есть свое логическое объяснение.

До АТО и банковского кризиса, украинцы активно вкладывали в депозиты. Это было настолько массовое явление, что у многих проценты по депозитам стали чуть ли ни основным источником доходов. АТО и банковский кризис нарушил эту популярную бизнес-схему и украинцы, забрав то, что можно было забрать из банковской системы, начали вкладывать деньги в недвижимость.

Шеринговая экономика и недвижимость.

Классическая шеринговая экономика – это возможность сделать из своих пассивов активы, которые будут приносить дополнительный доход семье. Именно так рассуждали многие киевляне, сдавая свои квартиры, а сами переезжая на дачу.
Но все же самым распространенным явлением стала покупка квартиры «на потом». То есть люди покупают квартиры заранее для своих растущих детей, а пока несколько лет сдают эти квартиры в аренду. Это стало настолько массовым явлением, что стало совершенно нормальным жить даже с повзрослевшими детьми в одной квартире, а вторую сдавать.
В связи с этим эксперты по недвижимости отмечают один интересный нюанс. Таких людей не интересуют «убитые» квартиры, квартиры в не престижных районах, или в пригородах. Так как они, хотя и используют квартиры под сдачу, фактически покупают их для своей семьи, и, в полном соответствии с принципами шеринговой экономики, делают из своих временно не востребованных пассивов активы, которые приносят дополнительный доход семье.
Особенно популярным инструментом для дополнительного заработка это стало с появлением так называемых СМАРТ-квартир. Первыми на рынок киевской недвижимости смарт-квартиры «выбросил» KAN Development, объявив о продаже компактных квартир в популярном квартале «Комфорт таун». Позже тему со смарт-квартирами подхватили и другие застройщики.

Осенью 2017-го Киев накрыла новая волна «шеринговой экономики». Открылись продажи в новом ЖК «Файна таун», уже на правом берегу Киева. И массовый спрос переместился туда. По неофициальной информации более 100 жильцов «Комфорт тауна», только в первые два месяца с момента старта продаж купили квартиры в ЖК «Файна таун». Видимо люди рассчитывают, что инвестиции в «Файна таун» будут такими же выгодными, как и в «Комфорт тауне», и квартиры в аренду будут пользоваться таким же спросом.
Экономисты говорят, что шеринговая экономика налаживает контакт между человеком, у которого есть избыточный ресурс, и тем, кому этого ресурса не хватает. Такой подход подразумевает как общее потребление, так и совместное создание. Уникальность же Украины в том, что фактически все жилищное строительство у нас идет за деньги населения, которое одновременно формирует и спрос и предложение.
Конечно ипотека, рассрочка и банковские кредиты также присутствуют на рынке недвижимости Украины, но все же решающим фактором является классическая шеринговая экономика - общее потребление, и совместное создание продукта.
Обратите внимание, как благодаря OLX буквально на глазах исчезло предвзятое отношение к пользованию б/у вещами, присутствующее в некоторой части украинского общества. Удобство пользования и простота буквально сломали стереотипы и предубеждения.
Поэтому не удивляйтесь, что многие экономические инновации, попав в украинские реалии, меняются, и находят свой неожиданные выход.

Корисні звички, яким треба навчити свою дитину ТОП-9

2017-11-09T13:34:00.000+02:00

Корисні звички, яким треба навчити свою дитину ТОП-9

Візьміть собі на сторінку, щоб не забути!

Усім нам дуже хотілось, аби наша дитина не тільки вміла але й любила читати, писати, рахувати, а можливо ще й хоч трішечки володіла іноземною мовою, а ще краще двома.
Проте ми дуже часто забуваємо про те, чого ще важливо навчити свою дитину.

Саме тому ми всім буде цікавий та корисний йец перелік навичок, з якими обов’язково треба допомогти дітині.

Корисні звички, яким треба навчити свою дитину ТОП-9

Отже:

1. Грати за правилами

Гра є основою навчання, ми граємо життя. Від того, наскільки «якісно» дитина вміє грати, залежить те, наскільки легко він буде приймати на себе нові соціальні ролі за мірою дорослішання. До того ж під час гри розвиваються усі сторони особистості, бо грати – означає діяти в умовній, створеній тобою й твоїми партнерами по грі, реальності, дотримуватися правил, тримати роль, творити й розвивати сюжет, спілкуватися, діяти за планом та задумкою. Це жива співтворчість, яка можлива лише за умови узгоджених дій всіх учасників процесу, їх компетентності й певної емоційної зрілості.

2. Їздити на велосипеді

В основі будь-якої найвищої психічної функції лежить рух. Власне, з рухів починається розвиток малюка, бо рух – фундамент від якого залежить зростання дерева пізнання. В зв’язку з цим батькам конче треба навчити дитину спортивних ігор, швидко бігати, присідати, грати у бадмінтон ловити м’яча та їздити на велосипеді. Це розвине тіло дитини й збалансує його розвиток, а тому їй краще будуть вдаватися інтелектуальні вправи.

3. Знати день свого народження та дні народження близьких

Навчіть дитину чесної орієнтації у часі й просторі, бо саме вона створює ті самі координати, на які потім нагромаджуються не тільки навички самоорганізації, але й вивчення тієї ж самої математики.

4. Самостійно робити бутерброди

Сюди ж віднесемо будь-які прості алгоритми – готувати щось за простою інструкцією. Виконувати якісь нескладні програми дій: вибрати та купити хліб у магазині, прибрати кімнату, нагодувати котика й прибрати за ним і т.д. Коли дитина діє за планом, вона розвиває свою довільну регуляцію та виробляє навички програмування своїх дій, а це ключові компетенції в навчанні. До речі, вміти створювати власні інструкції для членів сім’ї – це вже вищий пілотаж!

5. Шнурувати черевики
Згадаємо дрібну моторику, без неї нікуди. Поки дитину не слухаються рученята, його не слухається мовлення, а розвивати моторику краще до школи, аби потім не гаяти час.

6. Чекати дорослих

Знов поговоримо про довільну регуляцію своєї поведінки. Чекати свого кроку у грі, чекати, поки мама завершить свої справи, чекати своєї черги вибирати мультик. Важко привчити до очікування однорічного малюка, але якщо семирічна дитина зовсім не вміє чекати, то у школі йому буде важко. Вміння загальмувати свій імпульс, бажання, зайнятися чимось й відволікти себе – це одна зі складових високого емоційного інтелекту та гарантія успіху у майбутньому.

7. Правильно задавати питання

Питання діти задають мало не з народження, але ось тільки дорослі не завжди мають бажання відповідати на них або ж вчити дитину міркувати й самому знаходити потрібну інформацію. Будь-яку проблему можна сформулювати у вигляді правильного питання. Якщо питання задано – на нього обов’язково знайдеться відповідь. Вміння бачити у будь-якій перепоні задачу, яку можна вирішити – чи не найважливіша для подальшого навчання навичка.

8. Домовлятися з однолітками

Ще одна навичка, що підвищує емоційний інтелект. Навчання – це не тільки про українську мову й математику. Ми вчимося взаємодії з іншими людьми, знаходити компроміси, вирішувати конфліктні ситуації, співпрацювати – саме ці якості у сучасному світі цінуються набагато вище, аніж вічне сяйво чистого розуму.

9. Приймати допомогу

Справжнє навчання завжди відбувається у зоні найближчого розвитку, тобто у зоні, де дитина вже може щось зробити, але за допомогою дорослого. Не треба чекати, поки дитина повністю сама, без вашої участі, навчиться чогось. Сам процес дозрівання навичок проходить у взаємодії із батьками, коли ми намагаємося зробити те, що поки не виходить. Саме тому важливо повернути усе так, аби сьогоднішнє завдання дитини було викликом для нього – спочатку таким, щоб він потребував вашої допомоги – підказати, скорегувати, чи просто посидіти поруч. Далі дитина поступово стане виконувати завдання сам і лише тоді ми можемо відійти.
Для батьків важливо бути поруч там, де дитина ПОКИ не може, й відійти, де дитина ВЖЕ може. Знайти баланс свободи й безпеки, тільки у навчанні. Для дитини повинно бути природнім приходити до дорослого за допомогою, а головне – отримувати її в тому об’ємі, в якому необхідно.
Візьміть це собі на сторінку, щоб не забути!
Ці поради допоможуть вам розвити особистісні й фізичні навички дитини, а додати розумових навичок й підготувати вашу дитинку до школи допоможе дитячий освітній центр «Alphakids».

«Центр розвитку суперздібностей ALPHA KIDS»!
098757 44 88
050757 44 88.
Кількість місць обмежена
Дитячий освітній центр "Alphakids"
м. Київ, вул. Костянтинівська, 10
м. Контрактова площа

Чому порядна жінка повинна ходити в Києві на НЕпарній стороні вулиці?

2017-10-30T14:17:00.000+02:00

Трапився дуже цікавий матеріал, не можу не поділитись.

Чому порядна жінка повинна ходити в Києві на парній стороні вулиці?

От скажи мені, як перекласти: чётный – нечётный? – запитання заскочило мене зненацька.
– Парний – непарний. А ти знову уроки робиш?
– Та – да. Пишемо про звільнення Запоріжжя радянськими військами.
– А до чого тут парні-непарні?
– Та, бач, я пам’ятаю, як відступили німці, то радянці підірвали найкращі будинки старого Запоріжжя: театр Заньковецької, готель Лапшина (зараз там готель «Театральний»), кінотеатр КІМ – усі вони на непарній стороні…
– Знаєш, твоя правда. Коли радянці підірвали київський Хрещатик, теж загинула непарна сторона вулиці. А знаєш чому?
– Так це не випадково? Тоді чому?
– Та це ж так просто. Коли у 1843 році в Росії легалізували проституцію, видали правила для власників будинків розпусти та для повій. Ці регламентації мали офіційні назви: «Правила власникам будинків розпусти» (1844 р.), «Правила публічним жінкам» (1874 р.). За тими правилами інтим-надомниці (так звані «розрядні» жінки) могли прогулюватися тільки вулицями з парними номерами.

На одязі вони мали червоний бант – запрошення втамувати гормональну спрагу.

Секс-працівниці, які мали житло для прийому клієнтів, на пальчику крутили ключі. Безквартирні «жриці кохання» могли здійснити інтимне обслуговування клієнта у відокремленому місці на вулиці, в орендованому приміщенні чи в екіпажі.

З того часу на парній стороні виникли прибуткові будинки з приміщеннями, які винаймали погодинно.

Непарні сторони вулиці були для «порядних» жінок, які прогулювалися з чоловіками, або у супроводі лакея. На непарній стороні були кращі будинки, театри, дорогі кав’ярні. Доріжку на непарній стороні до революції мили з милом.

Джерело http://uahistory.com/topics/language_fun/3450

Читайте ще,

Десять фактів про Україну і Росію

История Киева из одного окна…

Как живут знаменитости: ТОП-10 апартаментов мечты

2017-08-08T17:37:00.002+03:00

Как живут знаменитости: ТОП-10 апартаментов мечты

Чем только не балуют себя знаменитости бассейны это банально, а вот баскетбольные поля, боулинг, и собственная взлетная полоса – это даже не всякая знаменитость может себе позволить.

Как живут знаменитости: ТОП-10 апартаментов мечты:

Jay-Z и Бейонсе (США, Лос-Анджелес, Калифорния)

Месячная аренда этого скромного домика обходится всего в $150 тысяч зеленых. Звездная парочка как заехала сюда еще в феврале 2015 года, да так до сих пор тут и обитает. На территории имеются 7 спален, лифт, 23-метровая галерея, тренажерка с массажной комнатой. Есть конечно же и свой винный погреб с климат-контролем. Но, ничего необычного.
Такой себе "средненький" особнячок подумают многие наши депутаты.

Эштон Кутчер (CША, Лос-Анджелес, Калифорния)

А вот у этого домика очень забавная история. Во-первых, над ним трудились талантливые американские дизайнеры Jeffrey and Rochelle Mills. Во-вторых, в 2011-м году апартаменты арендовал Джастин Бибер ($50 тысяч в месяц). Кутчеру вырвать его из жадных лап «Биба» удалось только с помощью мужского характера, терпения, самообладания, и каких-то $8.45 миллионов. На территории имеются стеклянный мост, бассейн, 5 спален и 8 ванных комнат.
Зачем при пяти спальнях 8 ванных комнат не уточняется.

Маркус Перссон (США, Беверли-Хиллз, Калифорния)

Маркус Перссон – шведский программист и гейм-дизайнер. За $70 миллионов увел из-под носа у Бейонсе и Jay-Z дом, наполненный коврами Roberto Cavalli и стульями Hermes. Говорят, в доме есть комната, которую проектировали дизайнеры Bentley. Также на территории дворца имеется лифт для авто и домашний кинотеатр, рассчитанный на 18 зрителей.

Хотя мог бы ограничиться и только лифтом для автомобилей, домашний кинотеатр – это уже «понты».

Селин Дион (США, Jupiter Island, Флорида)

Дом Селин больше похож на аквапарк, чем на жилье: 24 тысячи квадратных метров, 120 из которых омываются Атлантическим океаном. Певице за них пришлось выложить $72,5 миллиона.
За эти деньги у нас можно было бы несколько аквапарков построить!

Майли Сайрус (CША, Studio City, Калифорния)

Домик Майли поскромнее предыдущих: всего 5.172 квадратных метра, 5 спален, 6 ванн. Зато там есть бассейн и гигантские окна (от пола до потолка), через которые видны шикарные пейзажи заднего двора (вот почему этот двор так часто появляется в инстаграме Сайрус). В 2011-м звезда заплатила за хаус $3,9 миллиона.
Вот оно – когда скромненько и со вкусом!

Lady Gaga (Малибу, Калифорния)

Логово (это не дом, а именно логово) Леди Гага – еще одно доказательство ее непревзойденного эпатажа. Там есть целая аллея для боулинга, оформленная в стиле 1960-х. Любимое дело певицы – удивлять гостей секретной дверью, соединяющей гостиную, винный погреб и боулинг (чтобы далеко не ходить). В составе апартаментов имеется:

5 спален;
7 ванн;
комната безопасности;
офис;
тренажерка;
лифт;
бассейн с соленой водой (почему-то так звезде захотелось);
конюшня с 8-ю лошадками;
выездное кольцо;
гостевой дом;
волейбольная площадка неподалеку от побережья Тихого океана.

Удовольствие обошлось певице в $23 миллиона.
Вопрос один - что за комната безопасности? Бункер что ли?

Том Брэди (Лос-Анджелес, Калифорния)

Этот дом имеет только один мост-переправу через ров, искусственно вырытый вокруг апартаментов. Не ясно: то ли это мера безопасности, то ли футболист тут пытается спрятаться от жены (Жизель Бюндхен), чтобы не доставала. Зато мы уверены на все 100: удовольствие спортсмену обошлось в $20 миллионов.

Ров и солнечные батареи на крыше – готов к осаде?

Майкл Джордан (Чикаго, Иллинойс)

Звезда баскетбола приобрел дом на аукционе. На территории 56 тысяч квадратных метров имеются 9 спален, 15 ванных, сигарный салон, ну и конечно же баскетбольный зал.
Жаль по фотографии непонятно на сколько зрителей рассчитал зал? Неужели на одного?

Ким Кардашян и Канье Уэст (Calabasas, Калифорния)

2 бассейна, 2 винных погреба, 1050-метровый павильон для развлечений и много другое – то, на что Ким и Канье не пожалели $20 миллионов.
1050-метровый павильон для развлечений еще можно понять – поставили столы и давай бухать? Но зачем 2 винных погреба?

Джон Траволта (Ocala, Флорида)

Не удивительно, что на территории этого дворца есть две взлетные полосы. Все потому, что Джон – сертифицированный пилот: в его владении имеется настоящий Boeing 707 и Gulfstream. Не считая гаража из 16-ти машин.
Свой Boeing 707 это круто! Особенно когда ты настоящий пилот, но зачем две взлетно-посадочные полосы?

Как живут знаменитости: ТОП-10 апартаментов мечты

Світ майбутнього у 2100 році!

2017-08-08T15:42:00.002+03:00

Світ майбутнього у 2100 році!

Компанія ВВС звернулась до звичаних людей з пропозицією поділитися своїми припущеннями про те, як зміниться життя на планеті Земля через 100 років, а потім поставила це ж питання вченим. Ось що вийшло в тих випадках коли їх думки зійшлися. Так, яким буде світ у 2100 році?
Три висновки з якими погодились майже всі експерти.

У 2100 році погода стане повністю під контролем.
Вчені вважають, що цей прогноз може збутися з ймовірністю 8 з 10. Вже зараз існують способи боротьби з торнадо або напаки вчені знають, як викликати дощ. Завдяки вивченню клімату в останні роки через страхи перед глобальним потеплінням, фахівці стали все краще представляти механізми впливу на погоду. Можливо, нові методи такого впливу виявляться занадто дорогими для повсякденного застосування, і до них будуть вдаватися тільки в критичних обставинах.

У 2100 році буде введена єдина світова валюта або навпаки дуже багато.
На цей прогноз вчені дали дві протилежних думки.
– Уже зараз ми бачимо електронні гроші, які використовуються всюди. І ця тенденція буде розвиватися. Цілком можливо, що до середини нашого століття залишаться тільки кілька регіональних фізичних валют, плюс глобальна електронна валюта. До кінця століття вона стане єдиною.
Інші експерти вважають, що Інтернет уже сьогодні робить можливими нові форми обміну товарами і послугами. Тому число різних типів валют швидше зросте.

У світі залишиться всього три мови – англійська, іспанська та китайська.
Тут футурологи одностайні в думці, що «багато мов сьогодні переживають кризу і поступово вмирають, а інші стикаються з конкуренцією іноземних мов». Цей процес може завершитися протягом століть.
Для справедливості відмітимо, що багато експертів вважають, що португальська має більше шансів, за іспанську, переважно за рахунок Бразилії та інших колишніх колоній Португалії.

Яким буде світ у 2100 році?
Що, ще змінитися через 100 років?
В океанах будуть діяти тисячі ферм, які будуть виробляти продовольство в нечуваних масштабах.
Імовірність 10 з 10, впевнені експерти. Треба вирішувати питання, як прогодувати 10 мільярдів чоловік, і наша планета не має ресурсів для цього. На таких океанських фермах буде вирощуватися не тільки риба, а й водорості, які будуть використовуватися для отримання продуктів харчування і палива.

Передача думок на відстань стане реальністю.
І тут вчені єдині в думці.
Телепатія стане однією зі звичайних форм підвищення функціональності мозку, – вважають експерти. Сприйняття думок і передача їх на відстань стане настільки ж звичною справою, що зберігання думок в комп’ютерних мережах.
Завдяки досягненням генетики, нам вдасться створити людей з високим рівнем інтелекту, що володіють безсмертям.
Вчені з цим прогнозом дають ймовірність 9 з 10. За їх словами, це цілком можливо. Ідея про те, що науковий прорив у генетиці, біотехнології та розробки штучного інтелекту розширить межі людського розуму і дозволить нашій увазі в значній мірі здолати смерть, іноді називають сингулярність.

Яким буде світ у 2100 році?
Говорячи про майбутнє нашої планети через 100 років вчені також вели дискусії з таких тем:
– «Антарктида втратить статус заповідної території»,
– «Чи буде встановлений прямий зв’язок між мозком людини і комп’ютером»,
– «Нанороботи будуть циркулювати по нашій кровоносній системі, займаючись ремонтом клітин і записуючи наші думки»,
-«термоядерний синтез стане реальністю »,
-« Одностатеві шлюби будуть прийняті в більшості країн світу »,
– « Космічний ліфт зробить космос доступним всім »,
-« Штучне запліднення повністю замінить природне »,
-«природне місце існування більшості тварин буде знищена, а на її зміну прийдуть заповідники і музеї »та інші.

Джерело http://irpin.today/?p=5767

Амарант – ось справжній хліб слов’ян!

2017-08-08T15:37:00.000+03:00

Амарант – ось справжній хліб слов’ян!

Забутий Амарант, щириця, бархатнік, аксамітнік, півнячі гребінці, котячий хвіст, лисий хвіст!

Забутий Амарант, який заборонив вирощувати ще російський цар Петро І

I Як незбагненно різноманітна наша природа!
Дивишся на рослину, думаєш, що це бур’ян, а виявляється …
Щириця, бархатнік, аксамітнік, півнячі гребінці, котячий хвіст, лисий хвіст – назв у цього красеня предостатньо.
Як пише сайт baranivka.net звичний для ока будь-якого дачника-городника чи селянина квітка амарант зберігає найбільшу таємницю!

Мара – богиня смерті у древніх слов’ян. Амарант в буквальному перекладі означає «заперечує смерть», початкова буква «а» і ім’я страшної богині формують чарівне слово, що натякає на безсмертя …
Колись амарант входив до переліку обов’язкових рослин серед слов’янських народів. До реформ Петра I селяни відрізнялися відмінним здоров’ям і були довгожителями.
Чому ж Петро заборонив вирощувати цю рослину і робити з нього хліб?
Все задля картоплі. І дуже шкода, що все так склалося, люди занадто багато втратили, переставши харчуватися амарантом!

Чим більше вчені досліджують цю рослину, тим більше дізнаються приголомшливих фактів. Унікальні якості насіння і масла амаранту досліджував Микола Іванович Вавилов ще в 30-х роках XX століття, але після його смерті роботи були загублені. Тільки зараз ми заново знайомимося з цим природним лікарем!
Корисні властивості амаранту
Абсолютно всі частини рослини містять масло, крохмаль, різноманітні вітаміни, мікроелементи, пектин, каротин, лізин, мінеральні солі. В Японії амарант цінується так само високо, як м’ясо кальмара!

Насіння диво-рослини містять цінну олію. Дуже смачно вживати їх в їжу в злегка підсмаженому вигляді, за смаком вони нагадують кедрові горішки. Насіння можна додавати в будь-які борошняні вироби, запіканки, торти.

Листя амаранту багаті вітаміном С, каротином, флавоноїдами, солями кальцію, калію, цинку, марганцю. Їх успішно застосовують для лікування панкреатиту, гастриту, цукрового діабету, при пухлинах, захворюваннях нирок і печінки.
За смаком листя подібні шпинату. Що можна з них приготувати? Суп, різні салати, компот, чай, сироп, можна використовувати листя як начинку для пирога і млинців. Смачна і шалено корисна їжа!
Масло амаранту є джерелом сквалена, найпотужнішого антиоксиданту. Нещодавно вчені з’ясували, що сквален міститься в шкірному секреті людини. Масло амаранту чудово відновлює шкірний покрив, загоює рани, цей продукт можна застосовувати зовнішньо і вживати в їжу.
Екзема, грибкові захворювання, шкірні інфекції: все це вилікує незрівнянне масло.

Настої і відвари з амаранту зупиняють кров, лікують печінку і серце, шлунково-кишкові інфекції. Настоєм рослини лікують нетримання сечі у дітей.
Сік амаранту і розтерту зелень можна застосовувати як лосьйон, маску для обличчя або бальзам-ополіскувач для волосся. Біологічно активні речовини діють благотворно на шкірний покрив, омолоджують, додають волоссю блиск і еластичність. Ось який він, бур’ян …
Борошно амаранту робиться з насіння. Цей продукт не містить глютену, тому з такого борошна виходять дуже корисні вироби! Борошно амаранту сприяє зниженню цукру в крові, допомагає схуднути, позитивно впливає на роботу шлунково-кишкового тракту.

Джерело http://baranivka.net/?p=2400

Tilki Toy

Замість 24 000 слів

Битва за Київ - ганьба на століття.

Хрест на Червоному Хресті

Замість 17 000 слів: Як Україна жартує на тему війни

У Путіна лише два "путі" - геноцид або поразка.

Замість 16 000 слів

«Palyanytsia, а не rusni-pryzda». Time виправила помилку!

Чорнобаївка - історія від Скіфів до Путіна

Добре, що ти зважився і дав знак

Зачем Путин убивает детей и мирных граждан?

Зачем Путин убивает детей и мирных граждан?

У Путина нет шансов

Почему у Путина нет никаких шансов даже частично оккупировать Украину

У Путина осталось только 3 варианта

Мирные протесты в России — велосипед не едет!

Почему митинги и мирные протесты против войны в России пока реально не работают?

Завтра для России может уже и не быть.

Вы думаете, что в путинской России еще есть друзья?

Вы не уверены, но думаете, что у вас возможное еще есть пару друзей в России? Проверьте!

Что такое бизнес по-японски это честная цена!

Как стать популярным рестораном в TripAdvisor

Как стать популярным рестораном в TripAdvisor

Суто українська лайка. Як сваритись по українські

Система української лайки грунтується геть на інших засадах, аніж лайка московська

Хай тремтять наші вороги! Щоб вони повсирались! Щоб вони виздихали!

Лайливі вирази:

Просто вирази: (тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):

Слова:

Материализация желаний!

ДЖО ДИСПЕНЗА: МАТЕРИАЛИЗАЦИЯ СОБЫТИЙ В ВАШЕЙ ЖИЗНИ НАЧИНАЕТСЯ НА КВАНТОВОМ УРОВНЕ

Сім поколінь роду! Чому треба знати своїх предків!

Шеринговая экономика по-украински.

Корисні звички, яким треба навчити свою дитину ТОП-9

Чому порядна жінка повинна ходити в Києві на НЕпарній стороні вулиці?

Как живут знаменитости: ТОП-10 апартаментов мечты

Как живут знаменитости: ТОП-10 апартаментов мечты

Jay-Z и Бейонсе (США, Лос-Анджелес, Калифорния)

Эштон Кутчер (CША, Лос-Анджелес, Калифорния)

Маркус Перссон (США, Беверли-Хиллз, Калифорния)

Селин Дион (США, Jupiter Island, Флорида)

Майли Сайрус (CША, Studio City, Калифорния)

Lady Gaga (Малибу, Калифорния)

Том Брэди (Лос-Анджелес, Калифорния)

Майкл Джордан (Чикаго, Иллинойс)

Ким Кардашян и Канье Уэст (Calabasas, Калифорния)

Джон Траволта (Ocala, Флорида)

Світ майбутнього у 2100 році!

Амарант – ось справжній хліб слов’ян!

Просто вирази:
(тут будемо наводити цікаві, на наш погляд, вирази):