Ще один сайт з іконками , не такий багатий, але там є пошук. І ще один, для любителів svg: http://www.openclipart.org/

І ще пара сайтів с текстурами:
– тут просто якісні малюнки
– а тут надзвичайно багато малюнків, які можна викладати плиткою

На завершення — невеличкий приклад, щоб порівняти зручність та багатство різних ресурсів. Треба було мені тут знайти зображення пісочного годинника (hourglass). Порівняйте результати:
– хвалений deviantart видає купу всякого непотребу
– iconspedia трохи краще
– найкращий результат у openclipart.org

Це Київ, метро “Майдан Незалежності”.

Хоча, варто зазначити, що у себе на сайті вони слово embedded пишуть правильно

Після придбання On2 під вашим контролем опинилися найбільший в світі відеосайт(YouTube) та всі патенти, що стосуються нового високопродуктивного відеокодека – VP8. Задумайтесь, скільки всього можна було б досягти, якби випустити кодек VP8 під відкритою royalty-free ліцензією, і одночасно почати використовувати його на YouTube? Це могло б покласти кінець залежності вебу від закритого патентами пропрієтарного програмного забезпечення(Flash).

Для вільного світу було б непогано, якби ви не поводились з цією технологією як собака на сіні, хай навіть це й могло б принести вам якісь короткострокові вигоди. Звільнення VP8 без нав’язування його користувачам YouTube – це просто втрата можливості та удар по вільним браузерам, таким як Firefox. Закликаємо вас вчинити правильно. Звільніть VP8 та почніть використовувати його на YouTube!

Блискучі перспективи

Світ отримав би новий вільний формат, без усяких патентів. Глядачі, редактори відео, розробники програм та пристроїв, коротше, абсолютно усі, змогли б вільно створювати і розповсюджувати відео без усяких патентів, виплат та заборон. Наявний на сьогодні відеоформат Ogg Theora може забезпечити пристойну якість відео, таку ж саму, як і його пропрієтарний аналог H.264 (див. порівняння), і ми не відмовляємось від своїх рекомендацій щодо нього. Однак, раз уж ви придбали VP8, який покриває усі наші потреби, то їжаку зрозуміло, що його таки слід використовувати на YouTube.

У вас є нагода зробити вільний формат глобальним стандартом. YouTube – найбільший відеосайт; імовірно, там можна знайти будь-який відеоролик, який колись було зроблено. Навіть якщо YouTube запропонує цей кодек як опцію, це вже дозволить залучити до розробки більшу частину виробників пристроїв та програм.

Але пропонування вільного формату – це лише мала частина ваших можливостей. Насправді, ви могли б стимулювати користувачів використовувати вільні формати. Для цього є багато способів. Найкраще для нас було б, аби ви почали використовувати вільні формати та HTML замість Flash, пропонуючи користувачам застарілих браузерів плагіни (звісно, це має бути вільне ПЗ). Apple відмовляється від використання Flash у iPhone та iPad (хоча, за неприйнятними для нас мотивами(DRM)), і це змушує веб-девелоперів робити безфлешові альтернативи своїх сайтів. Ви можете так само вчинити з YouTube, і це стане останнім цвяхом у труну Flash.

Та навіть не скромніші дії теж можуть принести значну користь. Можна було б зацікавити користувачів, видаючи відео високої якості у вільних форматах. Або агресивно пропонувати користувачам оновити браузер (замість того, щоб оновлювати Flash). Такі кроки дозволили б швидко збільшити частину браузерів, що підтримують вільні формати. Вона б досягла 50%, і, крім, того, ще б зросла кількість людей, які ніколи не встановлюють собі Flash.

Якщо ви дійсно підтримуєте вільне програмне забезпечення та вільний веб (рух, якому, зокрема, і ви завдячуєте своїм успіхом) ви маєте щось зробити, щоб замінити Flash його вільними аналогами. Патентовані відеокодеки вже нанесли невимовної шкоди вебу та його користувачам, це продовжуватиметься. Патентні програми ускладнюють релізацю їх підтримки у браузерах, тому роздутий та недолугий пропрієтарний формат (Flash) став де-факто стандартом. Допоки ми не перейдемо на вільні формати, загроза патентного судового переслідування та ліцензійних виплат висітиме над кожним виробником ПЗ, творцем відео, розробниками фреймворків та корпоративними користувачами – і над вами теж.

Ви можете використовувати придбання On2 для розв’язання своїх власних проблем, але це буде стратегічною помилкою. Без звільнення VP8 так і залишиться просто ще одним відеокодеком. А яка користь від використання ще одного патентованого кодеку у браузері? Віддати його усім – ось що вирішить проблему. Ряд організацій, як Xiph, Mozilla, Wikimedia, FSF, та навіть і On2, вже оцінили необхідність вільних патентів і багато чого зробили для їх розвитку. Тепер черга за вами. А якщо ви так не зробите, то ми знатимемо, що ваша мета – аж ніяк не свобода користувачів, а просто домінування Google усюди.

Закликаємо вас вчинити правильно. Звільніть VP8 та запровадьте його на YouTube!

Оригінал

Отже, Symbian – операційна система для мобільних телефонів. У явному вигляді вона була представлена в червні 2001 разом зі смартфоном Nokia 9210, це був реліз Symbian OS 6.0 (тобто, до того часу теж були релізи, але широким колам розробників про них не розказували). Останній реліз з цієї серії – Symbian OS 9.5 було випушено у березні 2007.

S60 називають поважним словом “платформа”. Фактично це перелік фіч, які мають бути присутні у телефоні. Гарантується наявність апаратних засобів, таких як камера, bluetooth, SMS-MMS, WAP і т.д. Також у S60-девайсах обов’язково знайдеться Java, web-оглядач, python, flash lite, медіаплеєр і купа різного мотлоху типу записної книжки, органайзеру тощо. Все це крутиться на якійсь версії Symbian OS.

Всього було чотири редакції S60: “Series 60″ (2001), “Series 60 Second Edition” (2003), “Series 60 3rd Edition” (2005) and “S60 5th Edition” (2008). Останній є тим же самим, що й Symbian^1. До деяких версій також виходили доповнення (feature pack). Іноді ще використовуються номери версій S60, які часто співпадають з доповненнями. Наприклад, S60 3.2 – те ж саме, що й S60 3rd FP1.

Геть інша історія з S40. Це ще одна платформа, зі своєю множиною версій та переліком фіч. Однак, Symbian до цього переліку не входить. Там якась своя, закрита операційна система. Телефони на базі S40 випускає лише Nokia.

Після створення Symbian Foundation було вирішено поєднати поняття Symbian OS та S60. В результаті вийшла інтегрована платформа Symbian^1 (тотожна з S60 5th edition). Потім була Symbian^2, коди якої нещодавно відкрили. У другій половині цього року обіцяють також вихід Symbian^3 та Symbian^4.

У чому Kindle реально програє, так це у програмному забезпеченні. Природа e-paper екрану дозволяє використовувати його лише для відображення тексту. Amazon обіцяла випустити якість додатки, але не секрет, що це було оголошено скоріше від страху перед пропозиціями Apple. І, знову ж таки, ці програми дуже обмежені можливостями електронного паперу. Скоріш за все, це будуть якісь прості текстові ігри або інформери. Натомість Apple потенційно можуть використовувати всю безліч програм, які є в iPhone. Та й те, що зараз є, теж непогано: повноцінний браузер (на противагу “експериментальній” версії Kindle), медіаплеєр, поштовик, гарні складні ігри та карти.

Парадоксалько, але у цьому напрямі Apple — дуже вікртита компанія. Вони використовують EPUB — формат, поширений у Nook, QUE, Sony Reader та інших пристроях. Формат Kindle не потребує захисту від копіювання, однак досі він був присутній лише на платформах від Amazon.

Що дає Amazon надію, так це ціна. На початковому рівні різниця вражає: базова модель iPad за $499 обійдеться майже вдвічі дорожче за шестидюймовий Kindle. Kindle DX дешевше всього на десять баксів, але у пристроїв Apple цього цінового рівня відсутні модулі 3G — для їх отримання доведеться викласти $629. До того ж, 3G інтернет від Amazon безкоштовний (бо з ним небагато чого можна зробити), а яблучним американцям доведеться платитити $15 щомісяця.

У підсумку, наврядчи Apple вдастся повністю з’їсти амазонівські читалки: шестидюймові моделі занадто дешеві. Але Kindle DX однозначно не виживе. Він і не достить дешевий, щоб купувати, не роздумуючи, і водночас не досить розвинений, не відповідає вимогам вищого класу. Можливо, у лютому Amazon перегляне цю модель, але без Wi-Fi та кольорового екрану шансів майже немає.

А що ж до HP Slate? Зарано робити якісь точні прогнози, але зрозуміло, що у ньому використовуватиметься фундаментально інший підхід, набагато небезпечніший для Apple. Прототип, який ми бачили, працюівав на Windows 7 — дуже потужній платформі. Там багатозадачність, флеш та десктопні програми. Ціни все ще невідомі, сказано лише що це буде коштувати значно менше півтори тисячі вічнозелених.

Втім, є одна штука, яка може підставити HP. Так, можливо у Windows 7 є мультитач, але все ж інтерфейс переважно не орієнтований на роботу пальцями. Чи вдастся змінити налаштування браузера, або настроїти домашню мережу з отими дрібними текстовими полями? Навіть якщо HP зробить якусь надбудову для мультимедіа, все одно налаштування різних параметрів буде відбуватися стандартними системними засобами, на фоні яких яблучний пристій виглядатиме блискуче.

Результат битви iPad та слейту важко передбачити, однак, ми б поставили на Apple. Microsoft — давня і заскорузла кампанія, і вони досі не знають, як треба зробити правильний інтерфейс для планшету. Усі їх концепти – Tablet PC, UMPC, Origami — були або нішевими (пристрої для докторів, наприклад), або застигли на межі якихось категорій і так і не стали масовими. Це забжди був просто Windows, втиснутий у вимоги дрібногабаритного тач-інтерфейсу, а не справжня, продумана від самого початку система.

Не можна стверджувати напевно, але скоріш за все вдала комбінація софту, дисплею та швидкодії допоможе iPad досягнути успіху

Це був переклад статті на Electronista

У грудні відмічено кілька типів спаму в вигляді електронних листів з доданими аудіофайлами. Як правило, це були mp3 з низьким бітрейтом (16 Kbit/s).
Повідомлення рекламували електронні магазини та ліки – адресу сайту повідомляли у файлі. Також були запрошення до участі у мережевому маркетингу. Такі файли були більше шести мегабайт, вони містили лекцію на кілька хвилин.

Не розумію. Ну добре, відкриваєш файл “остання ніким не чувана пісня Майкла Джексона”, а воно тобі швиденько свій слоган впарює. Але шість хвилин слухати якусь лобуду?

Знайшов такий комент у фактично бойовому коді:

Правда, до релізу ще кілька тижнів. Може, Х’юстон відгукнеться

Насправді, нічого особливого. Очевидно, на банкоматі стоїть вінда (скоріш за все 98), і, не менш очевидно, їй не вистачає віртуальної пам’яті. Шо поробиш, криза, усім зараз чогось не вистачає. Мені, наприклад, не вистачає часу й натхнення, щоб написати який-небудь пристойний пост

Цікаво лише те, що цю картину я спостерігаю мало не кожного дня вже протягом двох місяців. Не знаю, як таке може бути. Чи то в Укрсиббанку всю техпідтримку звільнили, чи просто банкомат нікому не потрібен.

Michael Braude пише про популярність веб-програмування

Більшість людей йдуть у веб-програмування просто тому, що у них замало мозку, щоб займатися чимось іншим. Вони не розуміють компілятори, проблеми гонок, 3D чи наслідування. До них не доходить, чому треба використовувати абстрактні класси чи інтерфейси. Ще вони не можуть осягнути: віртуальні методи, вказівники, посилання, сбір мусору, завершуючий код, передачу параметрів за посиланням та за значенням, віртуальні деструктори C++, або відмінності між класами та структурами у C#. Крім того, їм нічого не відомо про сам процес. Waterfall? Spiral? Agile? Забудьте ці страшні слова. Вони ніколи не писали технічні вимоги, вимоги до дизайну, навіть ніколи не намалювали жодної UML діаграми, не кажучи вже про діаграми послідовності. Все, що їм відомо, це як зібрати докупи ASP.NET сторінки, надіслати сяк-так зроблений SQL запит до БД, заповнити його даними та згенерувати відображення для таблиці. Це максимум, на що вони здатні. І, скоріш за все, більшому вони так і не навчаться.

Тому, вибачте за прямоту, але я не маю жодного бажання іти у “веб”. На це є дві причини. По-перше, це занадто легко, як на мене. По-друге, більшість Інтернет-компаній переповнена поганими інженерами — саме через те, що не треба багато знати, щоб називатися веб-девелопером. Наскільки я розумію, саме інтернет винен у зниженні загального інтелектуального рівня. Не треба бути занадто розумним, щоб зробити інтернет-сторінку.

Насправді, я сподіваюсь, що не все так погано, і не все ще “перейшло у веб”. Бо якщо так, мені лишається або приєднатися то цієї нудоти, або піти шукати іншу професію

На мить забудемо безглуздий агрумент про те, що веб-розробка є занадто простою і приваблює лише посередніх девелоперів. Навіть якщо це так, наразі це не важливо.

Мені не хотілося б повідомляти Майклові непрємні новини, але, для все більшої кількості користувачів програми для десктопів вже стали мертвими. Більшість десткопних програм, потрібних типовому користувачеві, вже давно витіснені веб-аналогами. І ще більше буде витіснено, бо браузери стають все більш швидкими та потужними.

Сподіваєтесь, що не все ще “пішло у веб”? Агов, прокиньтесь, всі уже давно там.

Будь який студент, що вивчає історію комп’ютерів, скаже вам, що домінування веб-програм є наслідком дії принципу мінімуму енергії:

Кібернетики провели останні сорок років, створюючи мови, які були б настільки потужні, наскільки можливо. Натомість зараз маємо багато причин вибирати не найбільш, а навпаки, найменш потужні. Чим менша потужність мови, тим більше можна зробити з даними, які за допомогою цієї мови описані. Візьмемо, наприклад, веб-сторінка з даними про погоду має RDF, що описує ці дані. Користувач може отримати їх у вигляді таблиці; можливо, узагальнити; намалювати графік; співвіднести з якоютсь іншою інформацією. Протилежний приклад — представлення даних у вигляді Java-апплету. Це може забезпечити надзвичайно класний інтерфейс користувача, але дані абсолютно непридатні до аналізу. Пошукова машина, яка оглядатиме сторінку, абсолютно не зрозуміє, що це за інформація і до чого вона тут. Єдина можливість дізнатися, що показує апплет — запитати у людини, яка спостерігає за його виконанням.

Веб — це таке місце, де порівняно легко можна зробити якусь найдурнішу найпростішу штуку, яка хоч як небудь буде працювати. Якщо це вас лякає (або непокоїть) — мабуть, вам краще не бути програмістом.

Чи мають всі програми ставати веб-програмами? Звісно що ні. Залишатимуться окремі класи та види програмного забезпечення, які не матимуть жодного відношення до мережі. Але таких програм небагато і вони досить спеціалізовані. Важливі, ясно, але не суттєві.

Якщо вам хочеться, щоб вашу програму оцінило якумога більше користувачів, немає нічого кращого за веб. Інтернет — найпотужніший, найшвидший, найпоширеніший спосіб для розповсюдження програмного забезпечення з усіх, які коли-небудь існували. Будь-який юзер з доступом до інтернету і браузером, будь-де у світі, за пару кліків може побачити те, що ви створили. Обсяги і багатство аудиторії найпростішого веб-сервісу є вражаючими, і вони зростають з кожним днем.

Закон Атвуда: усе, що можна написати на JavaScript, буде написано на JavaScript. Написання Photoshop’у, Word’у та Excel’у не має жодного конструктивного сенсу, але воно неминуче. Це станеться. Взагалі то, це вже сталось. Озирніться навколо.

Як розробник, я щасливий з того, що пишу софт, який використовується. Який сенс старатися, якщо результат вашої праці замкнено у бінарнику, який буде замовлено і ліцензовано, доставлено і скачано, встановлено і супроводжено, а потім оновлено? Дивно, як комп’ютерна індустрія примудрилася вижити з усіма цими бар’єрами між користувачами та програмістами. Але у новому класному світі веб-сервісів цих обмежень нема. Безмежність. Софт може бути всюди.

Веб програмування далеке від досконалості. Там довіга помилок. Правда, що будь-який Вася Пупкін може замутити жахливий сервіс, а тому 99% веб-програм є абсолютною фігнею. Але це також означає, що справжні генії програмування можуть донести свій код до сотень, тисяч, ба навіть мільйонів користувачів, яких би вони не могли досягнути у доінтернетну епоху. Нема нічого сумнішого, ніж код, що помирає, нікому невідомим і непотрібним. Переведення програм у веб дозволяє програмістам дати свої програми хоч кому-небудь куди-небудь. Навіть якщо це відстійні програми.

Якщо агрументи про аудиторію та цінність праці не справили на вас враження, спобуйте поглянути на справу з точки зору бізнесу.

Робите веб-програму? Зараз не вісімдесяті. Ваша корява, бозна-як зроблена веб-програма все одно стане більш успішною, ніж вилизаний і причесаний десктопний аналог.

Дуже скоро усе пограмування буде програмуванням для веб. І якщо ви цьому не раді, мабуть, вам варто шукати іншу професію