Українська блогосфера

Найкращі статті “Української блогосфери” – тепер у зручному каталозі!

jarofed — Tue, 07 Sep 2010 14:56:22 +0000

Як вже згадувалося у статті про оновлення концепції “Української блогосфери” – я дуже багато працював над аналізом та структуруванням архівів цього блога. Адже за два з половиною роки його існування було написано більше ніж пів тисячі матеріалів. Звісно, частина з них були прив’язані до певних минулих подій, ще частина – не несли жодної цінності у довгостроковому розрізі. Втім, були й такі статті, які не втратили своєї актуальності, і не втратять ще протягом довгого часу. Наприклад – стаття про встановлення WordPress чи вибір плагінів.

Тому, потративши більше, ніж тиждень часу, я таки переглянув всі архіви цього блога і вибрав ті статті, які явно заслуговують на друге дихання. Від сьогодні ви можете бачити сторінку “З чого почати” у головному меню “Української блогосфери”. На цій сторінці зібрано найкращі статті, опубліковані тут з січня 2008-го року.

Мушу признатися, що найбільше часу я потратив на категоризацію відібраних статей (а таких виявилося більше 200) для більш зручної навігації. В результаті у мене вийшло аж дев’ять категорій:

Поради блогеру
Технічний аспект блогінгу
Авторська майстерність та блогерське мистецтво (вчимося писати)
Заробляємо на блозі: монетизація та реклама
Просування: маркетинг, оптимізація, SEO, SMO
Виклики, які постають перед блогером
Користь та задоволення від ведення блога
Особливості блогосфери
Філософський аспект блогінгу

Поки що повністю оформлені та заповнені контентом лише перші дві з них. Але вже найближчим часом я розраховую закінчити справу по розміщенню відібраних матеріалів. Тим більше, що всі класифікаційні роботи вже проведені. Залишилося тільки опублікувати лінки у відповідних категоріях (для кожної з яких буде створена своя окрема сторінка, а топ-5 матеріалів у кожній категорії знаходитимуться на сторінці “З чого почати”).

Під час проведення класифікації та структурування статей мені було надзвичайно цікаво простежити – на чому я зосереджувався в ті чи інші моменти існування блога. Так, наприклад, перша стаття про монетизацію, з’явилася тут лише через пів-року після створення блога (що, зрештою, і логічно). Втім, загальне враження від напрямку публікацій виявилося таким, як я і очікував – найбільше методологічних статей, як допомагають створити, підтримувати, розвивати та просувати блог.

Сподіваюся, даний тематичний покажчик буде корисним для вас і дозволить легше знаходити необхідні матеріали на “Українській блогосфері”. Користуйтесь на здоров’я!

За підтримки:
Ищешь, что подарить парню? Лучшие прикольные подарки в Киеве. Магазин подарков онлайн.

Схожі записи

Як скоротити URL статті блога на WordPress без допомоги сторонніх сервісів

jarofed — Mon, 06 Sep 2010 13:57:39 +0000

Думаю, сьогодні, в епоху твіттера та інших сервісів мікроблогінгу, нікому не потрібно пояснювати, навіщо скорочувати довжину URL публікації в блозі. Наразі існує безліч різноманітних сервісів, які допоможуть зменшити довжину посилання. Втім, такі сервіси мають не лише плюси (можливість перегляду статистики за твітами та ін.), але й доволі суттєві мінуси.

Одним з основних мінусів є те, що посилання перестають асоціюватися з вашим сайтом. Окрім того, далеко не всякий користувач готовий перейти за замаскованим посиланням, не будучи до кінця впевненим, куди воно веде. Адже сервісом скорочення посилань цілком може користуватися хакер чи інтернет-шахрай.

На щастя, розробники вордпресу, самі того не підозрюючи (а можливо – і підозрюючи, хто їх знає) заклали у свою CMS можливість для скорочення посилань на вже опубліковані статті.

Як це зробити?

Все дуже просто. Кожна публікація блога має свій власний ідентифікаційний номер. Наприклад, ідентифікаційним номером моєї статті: http://blogosphere.com.ua/2010/09/01/how-to-win-the-blogger-authority/ є 1661. Тобто те саме посилання можна записати, використовуючи структуру http://blogosphere.com.ua/?p=1661 Це і є коротке посилання!

Інакше кажучи, короткий URL кожної вашої публікації виглядає так:

yourdomain.com/?p=POST_ID

Залишається невеличка дрібниця – вам необхідно знати ID запису для того, щоб конвертувати довгі записи у короткі. Найпростіший спосіб дізнатися ID – зайти в розділ публікацій у вашій адмінці, вибрати статтю, яка вас цікавить, і перейти в режим редагування цієї статті. При цьому у адресному рядку ви побачите щось таке:

Виділений червоною рамкою фрагмент тексту – це і є номер (ID) вашої публікації, який тепер можна підставляти у наведену вище структуру коротких посилань.

Де це можна використати?

Такі посилання можуть бути надзвичайно актуальними для твіттера, оскільки він чудово і швидко індексується. А це значить, що при ретвітах люди будуть посилатися на ваш ресурс, а не на ресурс стороннього сервісу! Непоганий плюс для просування та підвищення SEO-показників.

Варто відзначити також, що при переході за посиланнями виду yourdomain.com/?p=POST_ID, ваші читачі автоматично потраплятимуть на URL постійного посилання. Тобто спрацьовуватиме редирект, і в кінцевому результаті користувач бачитиме у адресному рядку не незрозумілі для нього цифри, а цілком читабельне текстове посилання.

Насамкінець, потрібно пам’ятати, якщо при створенні блога ви не налаштували відображення постійних посилань, то структура посилань з post_ID використовується у WordPress за замовчуванням. Тому ніяких зайвих рухів вам не потрібно. Втім, для кращого SEO-ефекту, а також зрозумілості лінків, все-таки рекомендується налаштувати постійні посилання.

За підтримки:
Мечтаете о собственном представительстве в Интернете? Разработка сайтов Inweb – это именно то, что вам нужно!
Для успешных людей модная одежда не прихоть, а необходимость!

Схожі записи

3 плюс 2 плюс 1… Випуск #68

jarofed — Fri, 03 Sep 2010 08:52:04 +0000

Разом з відновленням роботи блога, повертається і рубрика „3+2+1”. Отже, трішки про найцікавіші новини з українського, російського та англомовного секторів інтернету:

3

Конкурс: “Один день у шкурі мільйонера” Призовий фонд 600 гривень – Перший за тривалий час конкурс в українській блогосфері, який проводиться Олександром Змієвським, автором блога akhe.info. Сама по собі ідея конкурсу доволі проста: вам потрібно уявити себе мільйонером на один день і написати у власному блозі про те, як би ви витратили ці гроші, якщо не можна купувати нерухомості, транспорту та інших коштовних речей, оформлення яких займе більше 24 годин.

Втім, радує по-перше той факт, що про конкурси в українській блогосфері ще не забуто і хтось таки намагається їх проводити, а по-друге те, що переможці отримають грошову нагороду: загальний фонд – 600 гривень. Ну і ще – Олександр запросив мене до журі конкурсу, так що скоро матиму можливість дізнатися, як витрачатимуть свої мільйони українські блогери.

Як покращити свій блог, не пишучи нових постів – а це стаття ще одного українсього блогера – Артура Комендацького. Як і Олександр, він веде блог інтернет-тематики (ще один якісний український ресурс в моєму рідері). Власне, статтю варто почитати тим, хто забув, що окрім написання статей, блог вимагає уваги в багатьох інших аспектах. Саме про ці аспекти пише Артур.
Особистий Twitter: основні помилки. І нарешті, третє відкриття – блог Віктора Коваленка. Якщо створивши аккаунт у твіттері, ви відразу ж забули про нього, або не знаєте, про що писати, або, що навіть гірше, пишете про все підряд – то вам обов’язково потрібно прочитати статтю Віктора, в якій він розповідає про найрозповсюдженіші помилки твітерян.

Як бачите, цей випуск рубрики „3+2+1” виявився багатим на українські дебюти (власне – він тільки з них і складається), що мене надзвичайно тішить.

+2

How To Have Zen In Your Pen Again And Again. Всі ми хочемо творити. Писати статті, які надихають, мотивують та надовго залишаються у серці і думках читачів. Втім, на жаль, в житті майже кожного блогера буває момент, коли здається, що теми вичерпано і писати більше немає про що. Як пережити цей момент і як завжди підтримувати „Дзен у своїй ручці” – про це у чудовій статті Джона Шері (John Sherry).
A Four-Step Guide to Generating Sales Leads from Your Blog. Блог – це не лише особистий щоденник та місце, навколо якого створюється спільнота, але й чудовий інструмент продажу, який при правильному підході може дуже суттєво підвищити прибутки вашого бізнесу. Як це зробити, розповідається у статті Діна Ріка (Dean Rieck).

+1

Блогінг українською мовою. А чи варто? А це перша російська стаття з українським заголовком, яка мені трапилась. Її автор намагається обгрунтувати, чому українцям не варто створювати українські блоги українською мовою. Навіщо я даю посилання на неї? Відверто кажучи, навіть не знаю. Можливо для того, щоб ви ознайомилися з результатами опитування, в якому 70% респондентів вважають, що українці все-таки повинні писати українською. А можливо для того, щоб ви ознайомилися з коментарями, де більшість все-таки підтримує ідею того, що українська мова у блогах – абсолютно закономірна і логічна. Адже йдеться все-таки про українські блоги. Ну і нарешті, для того, щоб ви також висловили свою думку (якщо вона у вас є) у коментарях до того запису.

Схожі записи

Не бійтесь показати, що ви чогось не знаєте, але суворо захищайте те, в чому переконані

jarofed — Wed, 01 Sep 2010 14:17:10 +0000

Автор фотографії: GIO®D@NO™ Чи доводилося вам колись задумуватися, чому до одних блогерів ви ставитесь з повагою та захопленням, очікуєте їх публікацій зі справжнім нетерпінням, а іноді – навіть готові з запалом відстоювати їхню точку зору, якщо хтось ризикне стверджувати протилежне; а до інших ставитесь у кращому випадку з поблажливою посмішкою, вважаючи їх абсолютно несерйозними. Власне, друга категорія авторів зазвичай затримується у ваших рідерах та думках ненадовго. Але якщо ви звикли послідовно аналізувати свою галузь та активно шукаєте нові публікації на свою тему – тоді неминуче раз за разом натраплятимете як на першу категорію блогерів, так і на другу.

При цьому, як показує практика, належність блогера до тієї чи іншої категорії практично не корелює з його віком, досвідом, навичками і навіть вмінням викладати свої думки. Іншими словами, ви цілком можете наткнутися на блог 30-річного професіонала, який до того ж непогано володіє словом, і після прочитання кількох статей, розчаровано махнути рукою: „Та, це просто несерйозно!”

Задумавшись, що ж відрізняє „серйозних” блогерів (тобто тих, яких ми дійсно вважаємо професіоналами своєї справи і вважаємо за обов’язок стежити за їхніми публікаціями) від „несерйозних” (тобто тих, на чиї ресурси ми потрапляємо або випадково, або виключно заради розваги, але яких ніколи не сприймаємо всерйоз) – я прийшов до висновку, що основним критерієм є авторитет. Звісно ж, йдеться тут саме про „блогерський” різновид авторитету – тобто в першу чергу довіру читача до того, про що говорить автор і позитивне ставлення до самого автора.

Яким же чином формується подібний авторитет?

Автор фотографії: Kjunstorm

Не бійтесь показати, що ви чогось не знаєте!

Як би нелогічно це не звучало, для того, щоб читачі вас поважали – ви у жодному разі не повинні бути ідеальним. Впевненість у власній бездоганності приваблює до вас набагато менше, ніж певна вразливість. Людина не може знати все! І тому ваша готовність слухати і сприймати критику, підтверджує вашу професійність та „справжність”. Блог – це двостороння платформа, в якій не тільки ви доносите інформацію до читачів, але й вони до вас. Тож навчіться сприймати цю інформацію! Недарма говорять, що ідеальні люди відштовхують, а люди, які зі всіх сил намагаються видаватися ідеальними – викликають справжню відразу.

Не бійтесь проявити агресію, захищаючи власні цінності!

Найбільшою помилкою „несерйозного” блогера є намагання догодити всім і відразу. Чи варто говорити, що це неможливо? Ви можете бути м’якими, коли йдеться про другорядні речі. Але саме цінності роблять вас авторитетом і власне – перетворюють на людину, з чиєю точкою зору прийнято рахуватися. Тому, якщо вам доведеться зіткнутися з людиною, яка не розуміє ваших цінностей – не бійтесь дати вихід своєму гніву. Але робіть це лише тоді, коли ситуація дійсно виходить за будь-які рамки. Якщо ви гніватиметесь з найменшої причини і постійно – то дуже швидко перетворитесь на посміховисько…

…але…

Не бійтесь сміятись найголосніше, коли сміються над вами!

Намагання за будь-який кошт захистити „себе коханого” від жартів – найяскравіша ознака невпевненості у власних силах. Тому хороший блогер уміє посміятися не лише над іншими, але й над собою. Якщо кожного разу, коли сміються над вами, ви сміятиметесь найголосніше – то тим самим повністю обеззброїте своїх кривдників. А потім виявиться, що ніяких кривдників не існує і ніколи не існувало! Адже сміх не робить вас менш авторитетними – це робите ви, коли реагуєте на сміх недолугими спробами захиститися. А сміх лише додає енергії вам та вашому оточенню.

За підтримки:
Вы одесcит и мечтаете создать популярный сайт? Раскрутка сайтов Одесса поможет достичь задуманного!
Все чаще играете в онлайн-игры вместо того, чтобы заняться чем-то полезным? Вам поможет лечение игромании – быстро и надежно!

Схожі записи

Блог як додаток до резюме (або його заміна)

jarofed — Tue, 31 Aug 2010 15:12:31 +0000

Автор фотографії: Robert S. Donovan Ні для кого не секрет, що багато сучасних роботодавців, перш, ніж прийняти рішення щодо найму того чи іншого кандидата, аналізують його інтернет-діяльність. Якщо ж йдеться про середній та вищий рівень посад (менеджери середньої ланки, спеціалісти, провідні експерти тощо), то тут уже практично кожен роботодавець вважатиме за свій обов’язок погуглити ім’я потенційного співробітника та ознайомитися з його профілем у основних соціальних мережах LinkedIn, Facebook та інших.

На тлі зростання ролі всесвітньої мережі в процесі прийняття рішень щодо працевлаштування, професійний або тематичний блог отримує ще одну надзвичайно потужну функцію: він стає суттєвим додатком до традиційного резюме (а у деяких випадках може навіть замінити його).

Про що свідчить наявність професійного блога у перспективного кандидата (особливо, якщо тематика цього блога співпадає з робочим функціоналом майбутнього співробітника)? Передусім – про небайдуже ставлення кандидата до вибраної сфери діяльності. А це вже неабиякий плюс в очах роботодавця, за який не шкода заплатити додатковий бонус у вигляді відсотка до зарплати.

Небайдужість та непідробна залученість працівника у робочий процес – це той фактор, який вартує дуже дорого. Зрозуміти це легше, якщо поспілкуватися з десятком-другим вчорашніх студентів, які отримавши диплом, шукають тепле місце у компанії. І їм, в принципі, байдуже чим займатися. Байдуже, працювати за фахом, чи ні. Головне – щоб гроші платили вчасно і щоб цих грошей вистачало на базові (і не тільки) потреби.

Тематичний блог – краще свідчення небайдужості, ніж будь-яке, навіть найдосконаліше, резюме. Бо на написання та „вилизування” резюме вам у гіршому випадку доведеться витратити кілька годин (можна і змусити себе), а на створення дійсно якісного професійного блога підуть місяці, якщо не роки.

Блог = бренд

Втім, говорити про блог, як про замінник резюме, не зовсім коректно, тому що якісний професійний ресурс у мережі – це набагато більше, ніж просто резюме. Якщо ваша мета – знайти найкраще застосування своїм професійним здібностям на ринку праці – тоді блог починає „працювати” на вас ще задовго до того, як ви взагалі вирішите шукати роботу. Адже ведучи блог, ви створюєте навколо себе тематичну спільноту, в якій стаєте своєрідним брендом. А отже і ймовірність, що при необхідності робота знайде вас сама, зростає багатократно.

Автор фотографії: laverrue

Для того, щоб зрозуміти, як це працює, поспостерігайте за тим, як шукають роботу публічні люди, які завдяки блогові зарекомендували себе спеціалістами у тій чи інші сфері. Варто їм лише змінити статус у Facebook, LinkedIn чи написати повідомлення про пошук роботи у Twitter-і – як відразу перед ними відкриється безліч можливостей. Адже кожен роботодавець мріє про по-справжньому хорошого спеціаліста.

Ведучи якісний тематичний блог, ви не лише удосконалюєте свої знання та отримуєте надзвичайно цінні навички, але й створюєте бренд. Якби ті самі знання ви отримали, читаючи книжки, то, можливо, були б настільки ж освіченими, але доводити свою профпридатність довелося б під час особистої зустрічі з роботодавцем. Якщо ж знання та навички викристалізувалися у вас під час ведення блога – тоді вашу профпридатність уже доведено – спеціалісти вашої сфери знають вас як автора та експерта. А отже й співбесіда з роботодавцем з більшою ймовірністю перетвориться не на доведення професіоналізму, а на обговорення умов делегування ваших знань та навичок на користь компанії.

Висновок та „підводні камені”

Висновок простий: якщо тематика вашого блога так чи інакше пов’язана з вашою професійною діяльністю, то ведучи такий блог ви вбиваєте двох зайців:

Постійно розвиваєте свої знання та навички, стаючи кращим експертом, а значить – підвищуючи свою вартість на ринку праці;
Створюєте власний бренд, заявляючи про себе, як про спеціаліста та експерта. Іншими словами – ви не просто навчаєтесь і зростаєте, але й доносите інформацію про своє навчання і зростання до тих, хто вас оточує.

Безперечно, ведення блога, має свої „підводні камені” та вимагає від людини певних інвестицій. Далеко не кожен спеціаліст в достатній мірі володіє словом для того, щоб ефективно висвітлювати свої експертні знання на сторінках інтернет-видання. А комусь просто не вистачить терпіння чи сміливості, щоб ділитися своїми знаннями з іншими. Втім, як би там не було – переваг від ведення якісного професійного блога куди більше, ніж недоліків. А отже, якщо ви готові навчатися, розвиватися і зростати у вибраній вами ніші – можливо блог – це саме ваш вибір!

За підтримки:
Не знаете как лучше провести выходные? Садитесь на велосипед и наслаждайтесь путишествиями!
Мечтаете о работе? Работа в Санкт-Петербурге – это ваша мечта!

Схожі записи

„Українська блогосфера” оновлює концепцію… Чого чекати далі?

jarofed — Mon, 30 Aug 2010 13:49:07 +0000

Після майже піврічного затишшя (всього 15 статей за пів-року – а це практично нічого), „Українська блогосфера” поволі починає повертатися до життя. Сподіваюся, ви це вже помітили. І особливо хочу подякувати тим читачам, друзям та колегам, які попри відсутність оновлень не забули про цей блог і не видалили його зі своїх рідерів.

За час відпочинку у мене була можливість не раз переосмислити свої цілі і бачення розвитку даного проекту. Тому сьогодні „Українська блогосфера” повертається до вас багато в чому концептуально оновленою. Мені знадобилося всього два з половиною роки (які дрібниці, правда?) щоб остаточно сформували основну мету існування і водночас – відмінність „Української блогосфери” від інших подібних проектів, з якими ви, можливо, знайомі. Пам’ятаєте, про них я згадував у статті „А що „Українська блогосфера” для вас”?

Частково мета існування даного блога вже була озвучена у одній із моїх улюблених статей „Ведете блог? А навіщо?” І звучить вона так: „Розвинути ресурс, куди йде кожен український користувач інтернету, коли у нього виникає бажання створити блог”. Наразі ця ідея вже відображена у оновленому розділі Про автора та сайт (можливо, ви звернули увагу, що інформації про автора там стало менше, а про сайт – більше).

Але головне те, що тепер на запитання чам відрізняється „Українська блогосфера” від будь-якого іншого українського видання, яке пише про український інтернет, блогосферу, соціальні мережі тощо, дуже легко відповісти. Принаймні, я не знаю жодного українського блога, який би орієнтувався саме на допомогу у створенні, налаштуванні та розвитку автономних блогів у настільки ж повному обсязі, як робить це „Українська блогосфера” (і надалі продовжуватиме робити ще більш ефективно).

Автор фотографії: Hermés

Власне, говорячи про оновлення ідеї, я в першу чергу говорю про концептуальне оновлення, яке, тим не менше, виявилося цілком природнім. Адже протягом всіх цих двох з половиною років я говорив, писав і аналізував саме ті теми, які допомагають новачкам у блогінгу створювати та розвивати свої власні ресурси. Ще в перші місяці існування блога на ньому з’явилася рубрика „Створюємо власний блог”, яка найбільш повно та детально висвітлює практично всі технічні аспекти створення блога, починаючи із вибору хостинга та встановлення WordPress і закінчуючи налаштуваннями трекбеків та встановленням різноманітних аналітичних лічильників, які дозволяють краще аналізувати показники розвитку та зростання блога.

Але технічний аспект – не єдиний. На „Українській блогосфері” завжди існували рубрики, які максимально висвітлюють всі можливі аспекти роботи з блогами: це і письменницька майстерність, різноманітні прийоми та секрети створення цікавих та корисних текстів; і поради щодо просування та розвитку блогів, секрети розкрутки та нарощуваня відповідних пошукових показників; і звісно ж – поради щодо монетизації, різносторонні підходи до заробітку на блогах та конкретний інструментарій, який дає змогу багатократно повернути свої інвестиції у цю справу.

Наразі я активно працюю над аналізом та структуруванням статей „Української блогосфери”, щоб вже найближчим часом представити найцікавіші та найкорисніші з них у вигляді простого і зручного каталогу. Адже більшість праць після публікації потрапляють у далекі архіви, і читачі до них повертаються вкрай рідко (хіба що завдяки пошуковикам).

Сподіваюся, нова концепція „Української блогосфери” сподобається багатьом з вас. Тому, якщо ви не хочете пропустити наступні публікації, які відтепер стануть регулярними, раджу підписатися до RSS-фіду, або отримувати нові статті на електронну пошту.

За підтримки:
Устали от постоянного сидения за компьютером? Спортивные тренажеры вернут вас к жизни.
Обожаете японскую кухню, но нет времени сходить в ресторан? Доставка суши на дом решит проблему!

Схожі записи

Додаємо кнопку Like від Facebook до rss-фіду вашого блога (з використанням сервісу Feedburner)

jarofed — Sat, 28 Aug 2010 14:14:37 +0000

В попередній статті ми навчилися додавати кнопку Like від Facebook до статей блога на WordPress. Втім, значна частина відвідувачів читає ваш блог навіть не заходячи на нього – через RSS-рідер. Особливо яскраво ця тенденція простежується в тих блогах, які, як і я, віддають у синдикацію повний текст своїх публікацій. Адже читач, якщо тільки він не є активним коментатором, не має особливих причин заходити на блог і може цілком обмежуватися відстежуванням rss-стрічки.

Саме тому відразу після встановлення фейсбук-кнопки у своєму блозі, я замислився про додавання її і до rss-фіду. Втім, як виявилося, можливостей для редагування rss у вордпресі зовсім не так багато. Основний мінус полягає в тому, що файли, які відповідають за фід, знаходяться у кореневій папці вордпрес, а отже одного разу змінивши їх, при виході нової версії двигунця і оновленні, ви будете змушені щоразу вносити зміни у ці файли. Не дуже зручно, чи не так.

Інший варіант – редагування файлу functions.php вашої теми – хоч і дозволяє додавати контент до rss-стрічки сайту без втручання у кореневі файли Вордпресу, також виявився не найкращим, оскільки, як виявилося, далеко не кожен рідер здатен інтерпретувати тег iframe, який використовується при встановленні кнопки Like від Facebook.

На щастя, рішення все-таки знайшлося. І допоміг в цьому сервіс Feedburner від Google, про який я вже неодноразово згадував в рамках цього блога і яким сам успішно користуюся з часу створення «Української блогосфери». Якщо у вас є власний автономний блог, тоді ви швидш за все також знайомі з цим сервісом.

FeedBurner пропонує чудовий сервіс FeedFlare, який дає змогу авторам публікувати корисні лінки та інформацію у своїх rss-фідах. Можливо, ви знайомі з деякими його функціями, наприклад тими, які дозволяють додати у фід кількість коментарів до статті чи лінк на сервіс закладок delicious. Це стандартні опції FeedFlare.

Для того ж, щоб додати у фід кнопку Like від Facebook – доведеться створити цю опцію вручну. Для цього перейдіть у розділ Optimize, виберіть закладку FeedFlare та вставте код, який наведено нижче, у текстове поле розділу PersonalFeedFlare. Після чого залишиться тільки натиснути кнопку «Add New Flare» і активізувати галочку навпроти щойно створеної нової функції.

http://www.feedburner.com/fb/variableflareunits/GenericFeedFlare.jspx?text=Like%20in%20Facebook&link=http://www.facebook.com/plugins/like.php?href=${link}

Звісно, це рішення складно назвати дуже інтерактивним, оскільки воно не відображає ні кількості голосів за вашу статтю, ні навіть логотипу Facebook. Все, що ми отримаємо в результаті – це текстовий лінк Like in Facebook, при кліку на якому у новому вікні відкриється кнопка «Подобається» від Facebook. Втім, це дає змогу читачам проголосувати за вашу статтю не виходячи зі свого рідера – а це саме те, чого ми і прагнули досягнути!

Сподіваюся, дана стаття виявилася корисною для вас. А якщо так – ви можете скористатися кнопкою Like за її прямим призначенням. При чому, як на самому сайті, так і у rss-рідері, якщо ви читаєте публікацію через нього.

За підтримки:
Надоели стандартные заставки для экрана? Качай обои для рабочего стола – укрась свое рабочее место!
Качай пресс дома на своем тренажере! Недорогие тренажеры киев. Тренажер Аброкет.

Схожі записи

Як встановити кнопку „Like” для Facebook на своєму WordPress-блозі

jarofed — Thu, 26 Aug 2010 15:14:26 +0000

Спонсор запису:
Вкусные кулинарные рецепты с фото на сайте Cooking

Продовжуючи тему, розпочату у попередній статті про ретвіт-кнопку для вашого блога, сьогодні я розповім про те, як додати до записів кнопку “Like” найпопулярнішої на сьогодні соціальної мережі Facebook.

Щоб зрозуміти, навіщо це потрібно, давайте насамперед усвідомимо, що за даними Alexa, Фейсбук – це другий (після Google) найбільш відвідуваний сайт у світі. В ньому найбільш повно представлені всі вікові категорії користувачів, кожен з яких має свою власну стрічку новин, де вони можуть бачити оновлення своїх друзів. Ця стрічка новин відображає лінки, які сподобалися їхнім друзям; людей, яких вони додали; сторінки, які вони „розшарили” та багато іншого.

Припустимо, що користувач має 100 друзів. Якщо він натисне на кнопку „Подобається” (Like) на вашому блозі – то ваш запис миттєво стане доступним для всіх цих 100 друзів. Вочевидь, це один з найкращих методів безкоштовного просування, про яке можна мріяти. Але навіть це ще не все.

Припустимо, Петрові сподобалася ваша стаття і він клінкнув на кнопку „Подобається”; те саме зробив Микола, який також оцінив по достоїнству вашу працю. Іван, який є другом Петра і Миколи побачить на своїй власній сторінці у Фейсбук щось на зразок:

Вашим друзям Петрові та Миколі сподобалася стаття „Української блогосфери”: „Як встановити кнопку „Like” для Facebook на своєму WordPress-блозі”

Як думаєте, чи велика ймовірність, що Іван також захоче прочитати цю статтю?

А що відбудеться, якщо таких друзів буде не два, а, скажімо, двадцять?

Окрім того, ще одним аргументом на користь встановлення кнопки „Like” від Фейсбук, є той факт, що дана мережа зараз дуже активно і стрімко здобуває частку українських користувачів. Лише за один останній тиждень кількість українських користувачів цієї мережі зросла на 57 тисяч. Тож сьогодні з’являється сенс розташування даної кнопки на українських блогах. Сам же Facebook сьогодні все більше виконує роль платформи, яка сортує контент на сайтах, даючи змогу людям брати у цьому процесі безпосередню участь.

Як встановити Facebook-кнопку на свій wordpress-блог

Найпростіший і водночас, найбільш ефективний спосіб – розмістити безпосередній код кнопки у шаблоні своєї теми. Для цього відкрийте файл single.php вашого шаблону і вставте туди наступний код, в тому місці, де ви хочете, щоб з’явилася кнопка:

&layout=standard&show_faces=false&width=450&action=like&font=arial&colorscheme=light&height=35" scrolling="no" frameborder="0" style="border:none; overflow:hidden; width:450px; height:25px;" allowTransparency="true">

Наприклад, якщо ви хочете, щоб кнопка відобразилася перед текстом статті, як це реалізовано в даному блозі, тоді потрібно вставити код безпосередньо перед рядком:

Вітаю, ви вставили кнопку Like (Подобається) від Фейсбук!

Якщо ж ви не любите бездумно копіювати код і хочете максимально адатптувати його під потреби власного сайту – ось декілька змінних, які можна використати:

locale=uk_UA – ця змінна визначає мову вашої кнопки. У моєму випадку встановлена українська мова, але ви можете змінити її або ж взагалі видалити (при цьому за замовчуванням використовуватиметься англійська мова);

href= – ця змінна визначає лінк, який ви пропонуєте „полюбити” своєму читачеві. У даному випадку використана змінна вордпрес, яка автоматично визначає, на якій сторінці розташована кнопка і підставляє необхідний лінк;

show_faces=false – в даному випадку в плагіні вимкнено відображення облич друзів, але його можна легко ввімкнути, змінивши змінну на „true”;

layout=standard – в моєму випадку використовується стандартне оформлення кнопки, але ви можете використати більш мінімалістичний варіант (лише кнопка та лічильник), якщо зміните „standart” на „button_count”;

colorscheme=light – світлі кольори кнопки можна змінити на темні, якщо використати змінну „dark”

Ну і звісно ж, ви можете скористатися автоматичним генератором коду для кнопки „Подобається” на офіційній сторінці Facebook Like button. Єдине, що варто врахувати – генератор коду передбачає розміщення статичного URL у полі “href=”. Для динамічного формування лінків в залежності від того, яку статтю переглядає ваш читач, використовуйте змінну

Сподіваюся, дана стаття була для вас корисною і цілком заслужила, щоб ви клікнули кнопочку Like, яка від сьогодні розташовується на початку всіх статей „Української блогосфери”.

Також ви можете прочитати про те, як додати кнопку Like від Facebook до rss-фіду вашого блога.

За підтримки:
Купи авиабилет на Кубу онлайн.
Бросить курить? Легко! Купи электронные сигареты в Киеве онлайн. Доставка по Киеву.

Схожі записи

Найкраща ретвіт-кнопка для вашого блога

jarofed — Sat, 21 Aug 2010 14:57:03 +0000

Спонсор запису:
Відеоуроки з веб-дизайну – українською!

Найкращі рекламні агенти вашого блога – це ваші читачі! З цим мало хто сперечатиметься. Тож ваше завдання, як автора, максимально полегшити для них процес просування вашого блога. Одним із таких „інструментів” може стати вже доволі звичний атрибут практично будь-якого блога на WordPress – ретвіт-кнопка (retweet button), чи, попросту кажучи, кнопка, яка дозволяє одним кліком відправити посилання на ваш пост у твіттер читача. Дивно те, що на „Українській блогосфері” до сьогодні такої кнопки не було. Але скинемо цей недолік на літню лінь, тим більше, що виправляється він доволі просто.

Отже, перше питання, яким варто задатися блогеру, який вирішив вдосконалити своє дітище ретвіт-кнопкою: який із численних сервісів обрати. Адже популярність твіттера змусила багатьох розробників звернути увагу на створення retweet buttons. Коли, шукаючи якісний сервіс та плагін для WordPress, я ввів відповідний запит на сторінці плагінів – результати мене просто шокували – більше 100 позицій. І як накажете вибирати з цього різноманіття?

В нагоді став той же твіттер, який не залишив моє запитання без відповіді. І звісно ж – окрема подяка @Neroua, який згадав, що бачив дуже хорошу статтю на цю тему на сайті Shakin.ru. Власне статтю, трохи поблукавши сайтом, я таки відшукав. Звісно, у ній пропонується не один, а цілих 6 сервісів ретвіт-кнопок. Але, по-перше, шість сервісів – це вже не сто з копійками і тому вибрати набагато легше, а по-друге, явно уваги достойний тільки перший з них, інші записані радше для проформи (про що свідчить і статистика користувачів). Втім, на колір і смак…

Отже, було вибрано сервіс Tweetmeme – без сумніву, найбільш розповсюджену кнопку для ретвіту на сайтах та блогах. Зайшовши на сайт і побачивши кнопку, ви, безперечно, відчуєте дежавю. І справді – ви ж бачили її на стількох блогах. Та хоч би й на цьому, наприклад, у правому верхньому кутку даної публікації (користуйтесь на здоров’я). Думаю, що найближчим часом плагін для розміщення кнопки Tweetmeme буде належати до тих, що постачаються з WordPress-ом за замовчуванням.

Але годі лірики. Сам плагін TweetMeme Button можна завантажити з репозитарію плагінів на офіціному сайті WordPress. Встановлення та активація надзвичайно прості (стандартне вордпресівське: завантажити, залити у теку wp-content/plugins – і готово для користування). Насолоджуйтесь. І не забудьте ретвітнути цю статтю, якщо вона виявилася для вас корисною!

Схожі записи

Блог це ЗМІ?

jarofed — Wed, 18 Aug 2010 09:00:26 +0000

Нарешті шалена київська спека, яка спонукала виключно до релаксу біля великих водойм, але аж ніяк не до написання статей у блог, почала спадати. А разом з нею, відійшла і блогерська лінь. Тому сьогодні я хотів би подискутувати та поміркувати з вами щодо популярної останнім часом дилеми, яка почала здіймати особливо багато галасу після контакту між українськими блогерами та СБУ.

Я не буду повертатися до самої ситуації – про неї достатньо написано і в журналі Олега Шинкаренка (це той блогер, якого викликали на допит в СБУ), і в Телекритиці, посилання на яку наведене вище, і ще в кількох десятках популярних українських новинних сайтів та блогів. Втім, що мене найбільше вразило під час перечитування всієї цієї медіа-дискусії, в якій хтось став на бік блогерів, а хтось почав відстоювати закономірність дій СБУ – це фраза про те, що блогери, по суті, отримали переваги ЗМІ, не отримавши їхніх зобов’язань та відповідальності.

Отже, на думку авторки цих слів (джерела зараз, на жаль, не знайду): популярні блогери за своїми правами та привілеями практично прирівнюються до засобів масової інформації, при цьому не несучи тієї відповідальності та не будучи обтяженими тими зобов’язаннями, які діють на ЗМІ. Адже по суті блогер може написати практично будь-яку нісенітницю і його за це ніяк не буде покарано. Блогера ніхто не змусить перевіряти факти і гарантувати достовірність інформації, яку він розміщує в інтернеті. Але при цьому блогерів дедалі частіше запрошують на ті самі конференції, що й журналістів; їх пропускають на офіційні події і навіть влаштовують круглі столи для блогерів – аби лише ті позитивно відгукнулися про подію у своїх щоденниках. Йдеться про топових блогерів, звісно. Але, тим не менше!

Отже, друзі, маємо дилему? То все таки, блог – це ЗМІ чи не ЗМІ? Чи повинен автор блога нести за свої слова таку саму відповідальність, як журналіст чи редактор якогось новинного порталу? Коли я висловлюю у своєму власному блозі, який не зареєстровано як ЗМІ у державному реєстрі, думку (яка може не співпадати з думками інших людей чи навіть бути відверто хибною) – то що це: спотворення загальноприйнятих фактів, яке транслюється на масового користувача чи все-таки реалізація права на свободу думки і слова, а також на вільне вираження своїх поглядів і переконань, яке гарантується Конституцією України?

Де лежить межа між особистим та масовим? Адже профіль у Фейсбуку десятирічної дівчинки зі, скажімо, Вінниці, також може бути популярним і мати багато відвідувачів. І якщо така дівчинка час від часу публікуватиме у такому профілі свої думки, то можливо її журнал також варто визнати засобом масової інформації, а саму дівчинку прирівняти до журналіста?

Автор фотографії: ShironekoEuro

Критерії ЗМІ в інтернеті

На мою думку, як би прикро це не звучало для людей, які хотіли б контролювати інтернет, вихід із цієї ситуації лише один – засобоми масової інформації можна вважати лише ті видання, журнали, а можливо – навіть блоги, які відповідають одночасно двом критеріям:

Є достатньо масовими (тобто, власне, за формальними показниками відповідають критеріям ЗМІ)

Їхні власники хочуть зареєструвати (і реєструють) своє видання, як ЗМІ.

Іншими словами, нехай мій блог читає хоч 10 000 відвідувачів щоденно – формально він не є засобом масової інформації, аж поки я не прийду у відповідний орган і не подам документи на оформлення ЗМІ. Не дуже зручно для можновладців. Але така вже природа інтернету. Тому спроба СБУ щось там контролювати – лише зайвий раз доводить, що Інтернет не контролюється. А взаємодія тут відбувається трішки у інший спосіб, ніж звикли наші державні слуги. Йдеться про кредит довіри, прозорість, репутацію та здатність діяти відверто і відкрито. А тим, хто цього не розуміє, на жаль, доведеться ще деякий час покусати лікті і побитися головою об стіну. Аж поки, нарешті, не дійде…

А ви що думаєте з цього приводу?

За підтримки:
Недорогие игровые наборы для творчества онлайн.

Отдохни летом! Только лучшие отели Крыма! Приезжай в гостиницу «Ореанда».