Бібліотека-філія №3 м. Краматорська

Історичний хронограф "Тисячолітній спадок: 5 фактів про українську державність"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Wed, 15 Jul 2026 03:49:02 -0700

Тисячолітній спадок: 5 фактів про українську державність, які варто знати

Золоті ворота в Києві, реконструйовані як пам'ятник оборонної архітектури Київської Русі.

Українська державність — це не лише дата проголошення незалежності у 1991 році. Це історія, що налічує понад тисячу років і є невід’ємною частиною європейської цивілізації. Від княжого Києва до сучасної незалежної України наш народ неодноразово доводив своє право на свободу, самоврядування та власну державу.

Пропонуємо п’ять цікавих фактів, які допоможуть краще зрозуміти історичний шлях України.

Ілюстрація: Серце Київської Русі

🏛️ 1. Київ — серце однієї з наймогутніших держав середньовічної Європи

Понад тисячу років тому Київ був столицею Київської Русі — держави, яка об’єднувала великі території Східної Європи. За князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого вона підтримувала дипломатичні зв’язки з провідними європейськими країнами, розвивала освіту, ремесла, торгівлю та право.

Саме в цей період було закладено основи української державної традиції.

Гетьман Богдан Хмельницький, творець козацької держави — Війська Запорозького.

⚔️ 2. Козаки створили власну державу

У XVII столітті українське козацтво заснувало Гетьманщину — державу з власною адміністрацією, військом, фінансами та дипломатією.

Запорозька Січ стала символом свободи та народовладдя. Важливі рішення ухвалювалися на козацьких радах, де кожен козак мав право голосу. Це була одна з найцікавіших моделей самоврядування свого часу.

Перша сторінка Конституції Пилипа Орлика (1710), пам'ятка української політико-правової думки.

📜 3. Україна мала одну з перших конституцій Європи

У 1710 році гетьман Пилип Орлик уклав Конституцію, яка випередила свій час.

Документ передбачав розподіл влади, визначав права громадян і встановлював обмеження повноважень гетьмана. Багато істориків вважають її однією з перших демократичних конституцій у світі.

24 серпня 1991 року національний прапор у Верховній Раді

🇺🇦 4. Незалежність підтримав увесь народ

24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність.

А вже 1 грудня того ж року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому понад 90% громадян підтримали це історичне рішення. Саме народ підтвердив право України бути незалежною державою.

Прапори України та Європейського Союзу, що майорять разом у Києві.

🌍 5. Українська державність продовжує зміцнюватися сьогодні

Історія державності не завершилася в минулому — вона твориться щодня.

Україна розвиває демократичні інститути, відстоює свою свободу, зміцнює міжнародні зв’язки та впевнено рухається європейським шляхом. Захист незалежності став справою всього українського суспільства, а прагнення до свободи — невід’ємною частиною національної ідентичності.

Підсумок

Українська державність — це понад тисяча років історії, сповненої випробувань, перемог і прагнення до свободи. Знання свого минулого допомагає краще розуміти сьогодення та усвідомлювати цінність незалежності, яку сьогодні захищає весь український народ.

Пам’ятаймо: наша історія — це не лише сторінки підручників. Це спадщина, яка об’єднує покоління та надихає будувати сильну, вільну й успішну Україну.

Інфографіка "Словник Героя"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Fri, 22 May 2026 21:00:00 -0700

Словник Героя

Сучасний та мінімалістичний довідник ключових цінностей нації. Дизайн натхненний військовими позивними у кольорах незламності.

#01

Воля

Значення: Внутрішня, незламна свобода.

Чому це важливо сьогодні: Це рушійна сила нашої боротьби. Небажання підкоритися, незважаючи на обставини.

#02

Сміливість

Значення: Здатність діяти, коли страшно.

Чому це важливо сьогодні: Це долає страх, дозволяє йти в бій чи продовжувати працювати під обстрілами, захищаючи тил.

#03

Жертовність

Значення: Готовність віддати більше, ніж маєш, заради спільної мети.

Чому це важливо сьогодні: Це про донорство, волонтерство, час, відданий іншим, і, найвищий рівень, — життя, віддане за Батьківщину.

#04

Гідність

Значення: Повага до себе та свого народу.

Чому це важливо сьогодні: Це те, що відрізняє нас від ворога. Це прагнення до справедливості та дотримання моральних принципів навіть у найважчих умовах.

#05

Відповідальність

Значення: Усвідомлення наслідків свого вибору.

Чому це важливо сьогодні: Це стосується як бійців на передовій, так і вчителів, що проводять уроки в бомбосховищах. Кожен відповідає за свій внесок.

#06

Незламність

Значення: Здатність відновлюватися після поразки чи втрати.

Чому це важливо сьогодні: Це дозволяє продовжувати боротьбу навіть після найважчих новин. Це спільна риса, притаманна всій нації.

#07

Честь

Значення: Дотримання моральних зобов'язань та відданість ідеалам.

Чому це важливо сьогодні: Це основа військової етики та суспільної довіри. Чесна боротьба — запорука поваги світу.

#08

Терпіння (Вистояти)

Значення: Здатність переносити випробування, залишаючись вірним цілі.

Чому це важливо сьогодні: Війна – це марафон. Терпіння потрібне, щоб витримати довгу дорогу, окопну зиму чи довге очікування у тилу.

#09

Мудрість

Значення: Здатність робити правильний вибір в умовах максимального ризику та обмеженого часу.

Чому це важливо сьогодні: Це не лише про сміливість, а й про розумні рішення, що рятують життя та зберігають ресурси.

#10

Побратимство

Значення: Безумовна вірність і підтримка побратима/посестри.

Чому це важливо сьогодні: Це основа військової спільноти та волонтерського руху. Єдність — запорука сили.

#11

Оптимізм

Значення: Віра у неминучість перемоги, навіть у найскладніший час.

Чому це важливо сьогодні: Гумор і надія є потужною психологічною зброєю. Вони не дають ворогу зламати наш дух.

#12

Самоорганізованість

Значення: Здатність діяти ефективно та швидко без зовнішнього примусу.

Чому це важливо сьогодні: Ця риса проявилася у створенні територіальної оборони, волонтерських хабів та швидкому відновленні інфраструктури.

Вияви Свого Героя!

Кожен з нас сьогодні — частина великої історії. Яка з цих рис відгукується тобі найбільше?

Таймлайн "18 травня 1944: Поїзд, що розділив життя. Хроніка геноциду"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sun, 17 May 2026 23:00:00 -0700

18 травня 1944: Поїзд, що розділив життя

Хроніка геноциду

Цей день назавжди став найглибшою раною в новітній історії України та кримськотатарського народу. За лічені дні корінне населення Кримського півострова було насильно вирване з рідної землі та кинуте в невідомість. Тоталітарний радянський режим намагався здійснити те, що не піддається жодному виправданню — стерти з лиця землі культуру, мову та саму ідентичність цілого етносу. Це була не просто депортація, а планомірний, холоднокровно прорахований акт геноциду.

Географія злочину: Маршрути ешелонів смерті, що прямували з Криму до пустель Середньої Азії, Сибіру та Уралу.

Передісторія: Фальшиве звинувачення

Офіційним приводом для сталінського терору стало абсурдне та огульне звинувачення всього кримськотатарського народу в "масовому колабораціонізмі" з нацистською Німеччиною. Радянська влада свідомо "забула", що десятки тисяч кримських татар у цей самий час героїчно воювали в лавах Червоної армії, отримували ордени та гинули на фронтах Другої світової. Справжньою ж метою режиму було повне «очищення» стратегічного чорноморського узбережжя від корінного мусульманського етносу та його заміна лояльним російськомовним населенням.

Радянський режим підготував тотальні репресії проти всього мирного населення Криму.

03:00 — Світло вривається в сон

Війська НКВС оточили мирні селища та міста Криму під покровом ночі. Грюкіт прикладів у двері та крики наказів стали сигналом кінця колишнього мирного життя. Переляканим жінкам, дітям та старикам давали на збори від 15 хвилин до пів години. Дозволялося взяти мінімум речей, але в паніці люди часто опинялися на вулиці з пустими руками.

“

«Мама встигла схопити лише Коран та невеликий вузлик із сухофруктами. Батько набрав у хустину жменю кримської землі з нашого саду. Він сказав, що якщо нам суджено померти на чужині, він хоче відчувати запах Криму до останнього подиху».

— Зі спогадів очевидців трагедії

08:00 — Ешелони смерті

Тисячі сімей зігнали до залізничних станцій Сімферополь, Бахчисарай, Джанкой та інших вузлів. Почалося жахливе завантаження у "теплушки" — душні, брудні товарні вагони для худоби, абсолютно не пристосовані для перевезення людей. У кожен вагон запихали по 50-60 осіб. Важкі дерев'яні двері зачинялися зовні на засуви, занурюючи людей у суцільну темряву та невідомість.

Станція Сімферополь, травень 1944 року. Останні хвилини перед довгим вигнанням.

Дорога в пекло та перші роки спецпоселень

Подорож тривала кілька тижнів у нелюдських умовах. Антисанітарія, катастрофічний брак води, гнила їжа та задуха перетворили вагони на закриті труни. На рідкісних зупинках конвоїри забороняли ховати померлих за релігійними звичаями — тіла загиблих дітей та літніх людей просто залишали вздовж залізничних колій або нашвидкуруч присипали землею.

Після прибуття на спецпоселення в Узбекистан, Казахстан та віддалені регіони росії на людей чекав новий удар. Важка примусова праця на бавовняних плантаціях та лісозаготівлях, землянки замість домівок, лютий голод, малярія та тиф косили цілі родини. За різними оцінками істориків та активістів національного руху, лише за перші кілька років спецпоселень загинуло від 30% до 46,2% від загальної чисельності депортованого кримськотатарського народу.

Боротьба триває

Сьогодні, через десятиліття після повернення на Батьківщину наприкінці 1980-х років, кримські татари знову змушені проходити через важкі випробування. Через тимчасову окупацію Кримського півострова росією, цей корінний народ знову опинився під прицілом репресивної машини. Незаконні обшуки, сфабриковані судові процеси, насильницькі зникнення та політичні ув'язнення стали новою реальністю. Кремль знову намагається залякати та витіснити незламний народ, але історія довела: вогонь свободи неможливо загасити репресіями.

Пам'ять про 1944 рік — це не лише скорбота за мільйонами зламаних доль. Це символ солідарності, внутрішньої сили та непохитної віри у справедливість і свободу рідного Криму.

Літературна спадщина «Від "Кайдашевої сімʼї" до сучасності. Топ-8 книг про українську родину»

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Thu, 14 May 2026 23:22:05 -0700

Родина — це завжди мікромодель суспільства. Українська література здавна досліджує сімейні стосунки: від побутових суперечок за грушу до складних міжгенераційних травм, залишених історією. Пропонуємо вам добірку з 8 знакових книг, які показують еволюцію української родини від класики до сучасності.

1. Іван Нечуй-Левицький — «Кайдашева сім'я»

Жанр: Соціально-побутова повість

Без цієї книги неможливо уявити розмову про українську родину. Історія Кайдашів — це сміх крізь сльози, де за комічними сварками свекрухи з невістками та поділом майна ховається глибока трагедія руйнування патріархального укладу. Це дзеркало, в якому, на жаль чи на щастя, багато хто й досі може впізнати риси своїх родичів.

2. Анатолій Дімаров — «І будуть люди»

Жанр: Історична сімейна сага

Масштабний епос, який простежує долі кількох полтавських родин на тлі буремних подій початку XX століття: Першої світової війни, революції, колективізації та Голодомору. Дімаров без прикрас показує, як велика історія безжально втручається в затишний сімейний світ, ламаючи долі, але не здатна знищити жагу до життя.

3. Оксана Забужко — «Музей покинутих секретів»

Жанр: Сучасний роман / Сімейна історія

Глибокий та багатошаровий роман, що об'єднує три покоління однієї родини. Письменниця досліджує зв'язок часів — від вояків УПА до сучасних українців початку 2000-х. Це книга про те, як нерозказані таємниці предків впливають на вибори нащадків, і про те, що родина — це не лише спільна кров, а й спільна пам'ять.

4. Марія Матіос — «Солодка Даруся»

Жанр: Драма

Пронизлива історія про буковинську родину, чиє життя було розчавлене жорнами радянської репресивної машини. Через призму життя німої Дарусі авторка показує, як страх, зрада і біль передаються у спадок, отруюючи коріння цілого роду. Це важке, але необхідне читання для розуміння нашої психології.

5. Володимир Лис — «Століття Якова»

Жанр: Роман-епопея

Історія волинського селянина Якова Меха, який за свої сто років життя пережив п'ять держав і кілька воєн. Разом із Яковом ми спостерігаємо за тим, як створювалася, виживала і втрачала його родина. Це тепла і водночас болісна оповідь про любов, прощення та силу українського сімейного духу.

6. Софія Андрухович — «Амадока»

Жанр: Сучасний роман

У центрі сюжету — чоловік, який втратив пам'ять на війні на Сході України, та жінка, яка стверджує, що вона його дружина. Через їхні (можливо, вигадані) сімейні спогади авторка занурює нас в історію України часів Голокосту та розстріляного відродження. Це роман про те, як ми конструюємо свою сімейну історію, щоб вижити.

7. Люко Дашвар — «Мати все»

Жанр: Сучасна психологічна драма

Відійшовши від історичних травм, цей роман препарує сучасну, зовні успішну родину. Авторка піднімає складну тему токсичної материнської любові, гіперопіки та сімейних таємниць, які ховаються за фасадом добробуту. Книга демонструє, що найважчі битви часто відбуваються за зачиненими дверима розкішних квартир.

8. Катерина Бабкіна — «Мій дід танцював краще за всіх»

Жанр: Збірка оповідань

Серія пов’язаних між собою історій про дітей з різних родин, які виросли в перші роки незалежності України. Ця книга чудово ілюструє, як досвід бабусь і дідусів (війна, дефіцит, втрати) трансформувався і вплинув на світогляд сучасних тридцятирічних. Це світла і щемка книга про прийняття своєї родини такою, якою вона є.

Від побутового гумору Нечуя-Левицького до глибокого психологізму сучасних авторів — українська література доводить, що історія кожної родини є унікальним всесвітом. А яку з цих книг ви вже читали, або яку б додали до цього списку? Діліться в коментарях!

Проєкт «Культурні подорожі Україною» Львів

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Tue, 5 May 2026 03:47:00 -0700

Львів: Культурна подорож Україною | Блог

Львів: Культурне Серце України

Коли ви думаєте про Львів, ви думаєте про культуру, історію та затишок. Це місто, де кожен крок відкриває нову сторінку минулого, а кожна вуличка приховує таємницю. Львів — це не просто географічна точка на карті України, це стан душі, який варто пережити.

Україна ховає в собі безліч скарбів, але якщо ви шукаєте місце, де кожен камінець дихає історією, а в повітрі витає аромат свіжозмеленої кави та шоколаду — вам до Львова. Це місто не просто відвідують, його відчувають. Львів заслужено носить звання культурної столиці України, і сьогодні ми розберемося, чому це так.

Чому саме Львів?

Львів завжди був перехрестям культур. Його архітектура, мова, традиції та навіть гастрономія — це суміш українського, польського, австрійського та вірменського впливів. Це робить його унікальним і привабливим для мандрівників, які шукають справжню європейську атмосферу з українським колоритом.

Архітектурна симфонія століть

Гуляти Львовом — це ніби гортати сторінки підручника з історії європейської архітектури. Історичний центр міста внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, і це абсолютно виправдано.

Площа Ринок та Ратуша

Серце старого міста, де кожен будинок — це пам'ятка архітектури. Протягом століть тут вирувала торгівля та ухвалювалися важливі рішення.

Ратуша: Підніміться на 408 сходинок заради найкращої панорами міста.
Архітектура: Огляньте Чорну кам'яницю та Палац Корнякта.
Фонтани: Знайдіть фігури античних богів по кутах площі.

Львівська Опера

Один із найкрасивіших театрів Європи. Побудований на зламі століть, він вражає розкішшю оздоблення — від дзеркального фоє до позолоченої зали.

Навіть якщо ви не плануєте йти на виставу, обов'язково відвідайте екскурсію внутрішніми залами театру.

Вірменський собор (Духовна спадщина)

Унікальний храм XIV століття, захований у тихих вуличках. Його містична атмосфера та розписи Яна Розена не залишать байдужими.

Поруч знаходиться дворик, де знімалися сцени фільму «Д'Артаньян та три мушкетери».

Палац Потоцьких

Велична резиденція у стилі французького неоренесансу. Сьогодні тут розташовується галерея мистецтв.

Зали палацу прикрашені ліпниною, мармуром та позолотою, відтворюючи атмосферу аристократичних балів XIX століття.

Високий замок

Найвища точка міста. Незважаючи на те, що від самого замку залишилися лише фрагменти стін, це місце притягує туристів краєвидом на весь Львів.

Найкращий час для відвідування — перед заходом сонця, коли вогні міста починають запалюватися під вашими ногами.

Музеї, які не дадуть засумувати

Львів руйнує стереотип про те, що музеї — це нудно. Тут вони інтерактивні, атмосферні та дуже живі.

alt="Аптека-музей">

Аптека-музей «Під чорним орлом»

Найстаріша діюча аптека Львова. Тут можна побачити старовинні алхімічні інструменти та касові апарати.

Лабораторія: Спустіться в підземелля до алхіміків.
Експонати: Зібрання посуду та трав з різних епох.

Гастрономічна культура: Більше, ніж просто їжа

Культура Львова нерозривно пов'язана з його гастрономією. Це місто концептуальних закладів, кожен з яких розповідає власну легенду. Сплетіння українських, польських, єврейських та австрійських кулінарних традицій робить її унікальною. Спробуйте справжній львівський сирник, банош чи журек у місцевих рестораціях.

Львівська копальня кави

У Львові каву не вирощують, її «видобувають» у шахті під площею Ринок. Це унікальний тематичний заклад, що став легендою.

Обов'язково замовте «запаяну каву» та подивіться вогняне шоу від баристи.

Львівська майстерня шоколаду

Львів славиться своїм шоколадом ще з часів Австро-Угорщини. У майстерні можна побачити процес виготовлення цукерок через скло.

Ідеальне місце, щоб купити смачний сувенір ручної роботи для близьких.

                "Львів — це місто, яке неможливо зрозуміти за один день. Воно розкривається поступово, з кожною випитою філіжанкою кави та кожною пройденою вуличкою."
            

Символи Міста та Природа

Природа в Місті: Навіть у центрі міста можна знайти куточок спокою. Стрийський парк, з його озером та старовинними деревами, є ідеальним місцем для відпочинку.
Вуличне мистецтво та фестивалі: Львів — це місто, яке звучить. Вуличні музиканти на площі Ринок, джазові фестивалі, книжкові ярмарки — все це створює безперервний пульс культурного життя.

Культурні Подорожі Україною

Подорожуючи Україною, обов'язково завітайте до Львова. Це місто, яке ніколи не перестає дивувати і яке завжди відкрите для нових друзів. Воно надихає, дарує емоції та залишає в серці незабутні спогади.

Культура Львова надзвичайно різноманітна. Тут поруч із багатовіковою архітектурою гармонійно співіснує яскраве вуличне мистецтво (мурали, графіті та інсталяції), яке перетворює стіни міста на відкриті галереї, а вуличні музиканти задають ритм кожній площі. Проте важливо розрізняти справжнє мистецтво від комерціалізації — наприклад, присутність рекламних брендів, як-от Ауді, не є мистецтвом, хоча це і є невіддільною частиною сучасного міського середовища.

Відкривайте Львів, і ви відкриєте для себе Україну з нового, несподіваного боку.

Медіа-дайджест «Чорнобиль у книжці та кіно»

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sun, 26 Apr 2026 03:18:00 -0700

Чорнобильська катастрофа — це подія, яку неможливо осягнути лише цифрами статистики. Найкраще про неї розповідають долі людей, зафіксовані письменниками та режисерами. Ми підготували добірку творів, які допоможуть відчути біль і велич подвигу тих часів. 👇

📚 ЩО ПОЧИТАТИ? (Книжкова полиця)

Світлана Алексієвич «Чорнобильська молитва»

Про що: Це не підручник з історії, а «голоси» свідків: ліквідаторів, їхніх дружин, переселенців. Книга, яка розбиває серце своєю щирістю.

Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.

Сергій Плохій «Чорнобиль: Історія ядерної катастрофи»

Про що: Фундаментальне дослідження від відомого історика. Автор крок за кроком розбирає причини аварії та те, як радянська система намагалася приховати правду.

Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. Чим для України був Чорнобиль? Національною трагедією, величезною психологічною травмою, важкою ношею для економіки. Чорнобиль вибухнув не тільки через помилки персоналу, нехтування правилами безпеки і проблемами з конструкцією реактора, але також через систему, яка обгородила ядерну енергетику завісою секретності. Радянська система не дозволяла поширювати інформацію про попередні аварії навіть серед фахівців. Це зробило нову масштабну аварію неминучою.

Сьогодні реактори чорнобильського типу вже не будують, але авторитарні режими, які тримають повний контроль над інформацією, усе ще існують. Зрештою, і в Україні досі виробляють майже 50 % усієї електроенергії на атомних станціях. Нам є чим поділитися зі світом стосовно досвіду Чорнобиля, але є над чим задуматися і самим.

Маркіян Камиш «Оформляндія, або Прогулянка в Зону»

Про що: Сучасний погляд на Зону відчуження від сина ліквідатора, який нелегально ходив у Прип’ять десятки разів. Це література про сучасний стан Чорнобиля.

"Оформляндія, або Прогулянка в Зону" - емоційний вимір Чорнобильщини, занурення у світ нелегальних туристів-"сталкерів". В цій книзі ви не знайдете стандартних описів Зони, нудних історичних викладок і роздумів над істинними причинами Чорнобильської аварії. Тут - погляд зсередини на явище нелегального туризму у Зону відчуження, яка є унікальною територією українського Полісся впродовж майже 30-ти років. Тут - смарагдові болота, міліцейські засідки і збиті до кривавих мозолів ноги. Тут загрозливі зливи нічної Прип'яті та світанкові чари Полісся.

🎬 ЩО ПОДИВИТИСЯ? (Екранна пам'ять)

Серіал «Чорнобиль» (HBO, 2019)

Чому варто: Це світовий шедевр, який змусив мільйони людей знову заговорити про Україну. Вражаюча точність у деталях побуту 80-х та напружена атмосфера перших годин після вибуху.

Документальний фільм «Чорнобиль: Два кольори часу» (Укртелефільм)

Чому варто: Унікальні кадри, зняті безпосередньо в епіцентрі подій у 1986 році. Це "жива" історія без прикрас.

Фільм «Брама» (Україна, 2017)

Чому варто: Містична драма про сім'ю, яка залишилася жити в Зоні. Поєднання реальності, фольклору та чорнобильського мороку.

💡 Порада від бібліотекаря: Читання про Чорнобиль — це спосіб віддати шану ліквідаторам та зрозуміти ціну людської помилки.

📢 ПИТАННЯ ДО ГРОМАДИ: Який фільм або книга про Чорнобиль справили на вас найбільше враження? Чи змінили вони ваше ставлення до цієї трагедії? Чекаємо на ваші думки у коментарях! 👇

#Чорнобиль #МедіаДайджест #ЩоПочитати #26квітня #Пам_ять #БібліотекаКраматорська

Інформаційний парад «Невідомі факти про відомі книги» та читання до всесвітнього дня книги та авторського права

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Thu, 23 Apr 2026 10:35:00 -0700

Інформаційний парад: Невідомі факти про відомі книги

Книги — це не просто сторінки з текстом. Це портали в інші світи, сховки людської мудрості та плоди неймовірних історій створення. Щорічно 23 квітня світ відзначає День книги та авторського права. Щоб відсвяткувати цю подію, ми підготували для вас справжній інформаційний парад. Запрошуємо зазирнути за лаштунки світової літератури!

🔥 «451 градус за Фаренгейтом», Рей Бредбері

Один із найвідоміших антиутопічних романів про знищення книг був написаний... у бібліотеці. Бредбері орендував друкарську машинку в підвалі бібліотеки Каліфорнійського університету. Робота над книгою обійшлася йому всього в 9 доларів 80 центів.

🎩 «Аліса в Країні Див», Льюїс Керрол

Ця невинна дитяча казка була офіційно заборонена у 1931 році в одній із провінцій Китаю. Цензори вирішили, що тварини не повинні використовувати людську мову, оскільки це ставить їх на один рівень із людьми, що було визнано неприпустимим.

💍 «Гобіт», Дж. Р. Р. Толкін

Історія Середзем'я розпочалася з нудної роботи. Професор Толкін перевіряв екзаменаційні роботи студентів. На одному з порожніх аркушів він раптом вивів знамениту фразу: «В норі під землею жив собі гобіт». Так народилася легенда.

🥖 «Знедолені», Віктор Гюго

Віктор Гюго був майстром деталей, але іноді це переходило всі межі. Його роман «Знедолені» містить одне з найдовших речень у світовій літературі. Воно складається з 823 слів і займає кілька сторінок!

💔 «Гордість і упередження», Джейн Остін

Сьогодні ця назва здається ідеальною, але спочатку роман називався інакше — «Перші враження» (First Impressions). Видавці відхилили рукопис, і авторці довелося чекати цілих 15 років, перш ніж книга вийшла під звичною нам назвою.

"Кімната без книг — це як тіло без душі." — Марк Туллій Цицерон

📖 Що почитати сьогодні? Ідеї для книжкового челенджу

Всесвітній день книги — найкращий привід почати нову історію. Ось кілька ідей, як провести цей вечір:

Дайте шанс «відкладеній» книзі: У кожного є та сама книга, яка лежить на тумбочці або чекає в електронній читалці вже місяцями. Сьогодні її день!
Підтримайте українське: Відкрийте для себе сучасних українських авторів. Ілларіон Павлюк, Макс Кідрук, Софія Андрухович або Артем Чех — наша література зараз переживає справжній ренесанс.
Поверніться в дитинство: Перечитайте казку або підліткову історію, яку ви обожнювали в школі. Ви здивуєтесь, наскільки інакше вона сприймається в дорослому віці.
Влаштуйте «сліпе побачення з книгою»: Попросіть друга обрати для вас книгу на свій смак і почніть читати перші 20 сторінок без жодних очікувань.

Проєкт «Культурні подорожі Україною». Яремче

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sun, 5 Apr 2026 03:09:00 -0700

Якщо говорити про місця, де поєднуються первозданна природа, гуцульська культура та справжній гірський колорит – Яремче завжди на першому місці. Це місто вражає своїм унікальним розташуванням у долині річки Прут, оточене величними Карпатами, віковими смереками та неповторною енергетикою.

🏛️ Архітектурні та природні перлини

Найвідомішою архітектурною візитівкою міста є ресторан «Гуцульщина» – видатний зразок дерев'яного зодчества. Ця будівля зведена у 1965 році за класичними канонами гуцульської архітектури абсолютно без жодного цвяха. Зовнішній вигляд та інтер'єр вражають майстерною філігранною різьбою по дереву, що відображає глибокі народні традиції. Як і в будь-якому карпатському містечку, духовне життя тут має особливе значення. В Яремче варто оглянути старовинні дерев'яні храми, зокрема церкву Святого Іоанна Милостивого з дзвіницею, яка є пам'яткою архітектури національного значення і переносить нас у минулі століття.

☕ Смачне Яремче: банош та колиби

А ще варто обов'язково завітати до традиційної гуцульської колиби. Це не просто заклади харчування, а справжні етнографічні музеї, де посеред залу часто горить відкрита ватра. Їжа тут — це окремий вид мистецтва.

Справжня гастрономічна легенда Карпат — банош із бринзою та шкварками, який традиційно готують чоловіки на відкритому вогні. До ситної юшки з білих грибів чи бограча можна взяти карпатський трав'яний чай з медом і відчути себе справжнім горянином.

🌳 Парк, водоспад та... олені

Якщо маєте вдосталь часу, вирушайте до водоспаду Пробій. Це один із найповноводніших каскадних водоспадів України. Спостерігати за тим, як річка Прут з неймовірним гулом пробиває собі шлях крізь скелі, можна з пішохідного мосту, що височіє прямо над бурхливими потоками. Поруч розташоване і, вольєрне господарство Карпатського національного природного парку. Тут у величезних просторах, що імітують дику природу, живуть благородні оленосулі та дикі кабани. Тварин можна годувати з рук, що робить це місце ідеальним для прогулянок з дітьми.

🎨 Мистецтво та культура

Яремче є справжнім епіцентром збереження народних промислів. Саме тут знаходиться найбільший сувенірний ринок регіону, який простягається вздовж річки. Це не просто торгові ряди, а виставка досягнень місцевих майстрів.

Що обов'язково варто придбати або хоча б побачити для культурного збагачення: теплі гуцульські ліжники з овечої вовни, косівську кераміку (яка внесена до спадщини ЮНЕСКО), майстерно вишиті сорочки та вироби з дерева, прикрашені традиційним орнаментом. Кожна річ тут має свою історію та душу гір.

⛰️ Стежка Довбуша: таємниці карпатського Робін Гуда

Неможливо уявити подорож до Яремче без занурення у місцеві міфи. Однією з найзагадковіших локацій є знаменита Стежка Довбуша, яка бере свій початок прямо в місті та звивається густим карпатським лісом.

Цей маршрут названий на честь Олекси Довбуша — легендарного ватажка опришків, якого часто називають українським Робін Гудом. Прогулюючись повз величезні кам'яні брили, вкриті смарагдовим мохом, та химерне коріння столітніх дерев, можна відчути справжню містичну атмосферу гір. За місцевими повір'ями, десь тут, у таємних печерах серед Скель Довбуша, досі сховані скарби опришків, вхід до яких відкриється лише людині з чистим серцем. Це ідеальне місце, щоб зробити атмосферні фотографії та доторкнутися до живої історії Карпат.

Квiз "Поетична емоцiя"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sat, 21 Mar 2026 03:00:00 -0700

Поетичний Квіз для Блога

🖋️ Квіз: Яка ти поетична емоція?

Дізнайся свій внутрішній настрій

У кожному з нас живе вірш. Хтось звучить як безтурботний весняний сонет, а хтось — як драматична і глибока балада. Давай дізнаємося, яка поетична емоція відображає твій внутрішній світ сьогодні!

Записуй літеру, яку обираєш найчастіше, і шукай свій результат у кінці. 👇

1. Яка погода найкраще описує твій ідеальний настрій?

А) Тихий дощ, що меланхолійно стукає у вікно.
Б) Спекотне сонце і раптова літня гроза.
В) Легкий весняний вітерець і ясне блакитне небо.
Г) Густий ранковий туман або зоряна морозна ніч.

2. Якби твоє життя було віршем, про що б він був?

А) Про цінні спогади, ностальгію та швидкоплинність часу.
Б) Про шалене кохання, ризик і сильні, палкі почуття.
В) Про радість моменту, красу природи та легкість буття.
Г) Про пошук сенсу життя, таємниці Всесвіту та глибокі роздуми.

3. Обери ідеальне місце для творчості або відпочинку:

А) Стара затишна кав'ярня з виглядом на осінній парк.
Б) Галасливе вечірнє місто, повне вогнів та енергії.
В) Квітучий сад або берег моря на теплому світанку.
Г) Кімната з приглушеним світлом, свічками і безліччю книг.

4. Яке слово резонує з тобою найбільше просто зараз?

А) Спокій.
Б) Іскра.
В) Натхнення.
Г) Вічність.

5. Який напій доповнить твій поетичний вечір?

А) Чорний чай з бергамотом і лимоном.
Б) Келих терпкого червоного вина або пряний глінтвейн.
В) Прохолодний лимонад або солодкий раф.
Г) Міцна чорна кава без цукру.

✨ Твої результати:

Більше відповідей А: Світла Елегія (Емоція: Меланхолія)

Ти — надзвичайно глибока та тонка натура. Твоя поетична емоція — це краса світлого смутку, осінні пейзажі та щирі роздуми. Ти вмієш бачити естетику в дрібницях, цінуєш затишок і вмієш слухати тишу. Твій вірш — це лірика, яка торкається самого серця.

Більше відповідей Б: Полум'яна Ода (Емоція: Пристрасть)

Ти живеш емоціями! Твій внутрішній вірш — це буря, вогонь і жага до життя. Ти не знаєш напівтонів: якщо кохати, то до нестями, якщо відчувати, то на всі 100%. Твоя енергія притягує людей, а твоя поезія — це вибух почуттів і сміливість бути собою.

Більше відповідей В: Весняний Сонет (Емоція: Легкість та Радість)

Ти — втілення світла, легкості та оптимізму. Твоя поезія — це спів птахів, перші квіти та безмежна віра у краще. Ти вмієш радіти моменту і знаходити натхнення у простих речах. Твоя емоція зігріває інших і нагадує, що після будь-якої зими завжди приходить весна.

Більше відповідей Г: Містична Балада (Емоція: Філософія та Загадка)

Ти любиш зазирати в суть речей. Твоя поетична емоція — це загадка, зорі та нескінченний пошук істини. Ти часто літаєш у своїх думках і маєш багатий внутрішній світ, який не відразу відкриваєш іншим. Твій вірш — це містика, яку хочеться перечитувати знову і знову, щоб зрозуміти прихований сенс.

💬 Діліться в коментарях: Яка поетична емоція вам випала? Чи згодні ви з результатом?

10+ років у режимі «Чекаю»

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sat, 14 Mar 2026 10:06:00 -0700

До Дня добровольця: Подяка родинам, що понад 10 років у режимі «чекаю»

14 березня ми вшановуємо тих, хто першим пішов у бій за покликом серця. Але сьогодні ми також схиляємо голови перед тими, хто став для них найміцнішим тилом.

Ті, хто не чекав повісток

Навесні 2014 року тисячі звичайних українців залишили свої мирні професії, родини та звичне життя. Вони не чекали наказів чи повісток — вони просто розуміли, що країну треба захищати. Саме завдяки їхній рішучості ми вистояли тоді, і саме їхній дух живе в кожному, хто боронить Україну сьогодні.

Але за кожним кроком добровольця стоїть родина, яка відпустила його туди, де найнебезпечніше. Для цих сімей війна триває не рік і не два. Це вже понад десять років у найважчому вимірі часу — режимі очікування.

«Доброволець — це сміливість зробити крок у полум'я. А родина добровольця — це титанічна сила тримати небо над ним усі ці роки. Без вашої любові їхня броня була б не такою міцною».

Десятиліття віри та боротьби

Понад 10 років здригатися від кожного дзвінка. Понад 10 років збирати передачі, шукати спорядження, молитися і вірити. Дехто з родин чекає своїх рідних з полону, дехто шукає безвісти зниклих, не втрачаючи надії ні на мить. Ваше очікування — це теж лінія фронту, яка вимагає надлюдської витримки.

Сьогоднішній день — це нагадування суспільству про ціну кожного мирного ранку. Суспільство не має права забувати про ваш щоденний, тихий подвиг. Ваш біль, ваша гордість і ваша надія — це наша спільна справа.

Український гімн. Зашифрований код відродження нації

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Tue, 10 Mar 2026 03:23:00 -0700

Прихований зміст гімну України: Код відродження нації

Український гімн — «Ще не вмерла України» — має значно глибший зміст, ніж зідається на перший погляд. Текст написав Павло Чубинський у 1862 році, а музику створив Михайло Вербицький. У ньому закладено багато символів і «зашифрованих» ідей про відродження нації.

1. «Ще не вмерла України ні слава, ні воля»

Це не просто оптимістична фраза. У XIX столітті Україна не існувала як держава, вона була поділена між імперіями.

Фраза фактично означає:

Україна не загинула, навіть якщо її намагаються стерти;
Це глибокий код національного виживання.

2. «Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля»

Тут прихована ідея майбутнього відродження. «Молодії браття» — це:

нове покоління українців;
ті, хто відновить державність.

Фактично це пророцтво про незалежність, яка з’явилася лише через понад 100 років після написання тексту.

3. «Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці»

Це стародавній фольклорний образ. Роса на сонці символізує:

щось тимчасове;
те, що зникає природно.

Тобто вороги не просто будуть переможені силою, а закономірно розчиняться в історії.

4. «Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці»

Це ключовий рядок. Слово «запануєм» означає:

будемо господарями;
матимемо власну владу.

Це пряма ідея незалежної держави, що для реалій XIX століття було майже революційним закликом.

5. Козацький код

У повній версії гімну є такі рядки:

«Станем, браття, в бій кривавий
Від Сяну до Дону…»

Це потужний географічний символ історичної України, який показує просторовий масштаб козацької держави.

6. Чому гімн починається зі слів «ще не вмерла»?

Це традиційна форма національних гімнів пригноблених народів. Подібну ідею має гімн Польщі Mazurek Dąbrowskiego — «Jeszcze Polska nie zginęła» («Ще Польща не загинула»). Тобто це універсальний код боротьби народів, які втратили, але прагнуть повернути свою державу.

💡 Найцікавіше:

Деякі історики вважають, що гімн — це не просто пісня, а коротка, поетапна формула відновлення держави:

Нація не зникла;
З’явиться нове покоління;
Ворог зникне;
Народ стане господарем на своїй землі.

І фактично вся історія України ХХ–ХХІ століття з точністю повторила цю формулу.

Інформаційний дайджест «Головна пісня країни»

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Tue, 10 Mar 2026 01:28:00 -0700

Щороку 10 березня Україна відзначає День Державного Гімну. «Ще не вмерла України і слава, і воля...» — сьогодні це не просто офіційні рядки. Це голос нашої стійкості, який звучить в окопах, на площах звільнених міст, на міжнародних аренах та в серцях мільйонів українців по всьому світу.

📜 Як створювався музичний символ нації

Слова (1862 рік): Написав видатний український етнограф, фольклорист та поет Павло Чубинський у Києві. Вірш був створений на студентській вечірці і швидко набув популярності серед патріотичної молоді.
Музика (1863 рік): Створив композитор та греко-католицький священник Михайло Вербицький. Спочатку він написав музику для соло у супроводі гітари, а пізніше адаптував її для хору.

🗓 Ключові дати в історії гімну

10 березня 1865 року: Відбулося перше публічне виконання пісні «Ще не вмерла Україна» в місті Перемишль (Польща) під час концерту, присвяченого пам'яті Тараса Шевченка. Саме до цієї дати і прив'язане сьогоднішнє свято.
15 січня 1992 року: Верховна Рада незалежної України офіційно затвердила музичну редакцію гімну.
6 березня 2003 року: Парламент ухвалив Закон «Про Державний Гімн України». Ним було затверджено текст — перший куплет та приспів твору Павла Чубинського.

💡 Цікаві факти, які варто знати

Зміна першого рядка: Оригінальний вірш Чубинського починався словами: «Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля». В офіційній редакції 2003 року рядок змінили на: «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Заборона в СРСР: За радянських часів пісня була суворо заборонена як «буржуазно-націоналістична». За її виконання чи навіть зберігання тексту можна було отримати тюремний термін.
Духовна броня: Експерти зазначають, що український гімн має унікальну структуру музики: він починається в мінорі (відображаючи складну історію та боротьбу), але переходить у потужний і життєствердний мажор, що символізує неминучу перемогу.

«Державний Гімн — це код нації, у якому зашифроване наше прагнення до свободи та готовність захищати свою землю».

Гімн України: Історія та Текст | Блог

Цікаві факти про Тараса Шевченко

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Mon, 9 Mar 2026 04:51:00 -0700

З днем народження, Кобзарю! Ким насправді був Тарас Шевченко?

🇺🇦 З днем народження, Кобзарю! Ким насправді був Тарас Шевченко?

Сьогодні, 9 березня, ми відзначаємо день народження найвидатнішого українського поета — Тараса Григоровича Шевченка.

Для багатьох він назавжди залишився суворим вусанем у кожусі та смушевій шапці, який пильно дивиться зі шкільних портретів. Але насправді життя Шевченка було набагато яскравішим, складнішим і цікавішим, ніж нам розповідали на уроках літератури. Він був не просто символом нації, а живою людиною зі своїми пристрастями, талантами та слабкостями.

Ось кілька фактів, які допоможуть поглянути на Кобзаря по-новому:

🎨 Успішний художник та гравер

Хоча світ знає його насамперед як геніального поета, сам Шевченко вважав себе передусім художником. За його плечима — навчання в Академії мистецтв і звання академіка з гравіювання. До наших днів дійшло понад 800 його картин, портретів, пейзажів та гравюр. Мистецтво було його першою великою пристрастю та головним джерелом заробітку.

🎩 Модник і душа компанії

Забудьте про вічний селянський кожух. Здобувши волю від кріпацтва і почавши заробляти, Тарас Григорович любив гарно і стильно одягатися. Він купував дорогі костюми, носив циліндр, модні плащі-макінтоші та із задоволенням відвідував світські раути. Шевченко обожнював співати, мав чудовий голос, легко заводив друзів і користувався неабияким успіхом у жінок.

🔥 Бунтар і пророк

Секрет безсмертя Шевченка — у неймовірній енергетиці його текстів. Він не боявся критикувати імперію, царя та несправедливість, за що поплатився десятьма роками важкого заслання із суворою забороною писати й малювати. Його вірші — це не просто лірика, це маніфест свободи. Саме тому його рядки: "Борітеся — поборете!" — так гостро і сучасно звучать сьогодні.

🌍 Людина світу

Незважаючи на важку долю, Шевченко був людиною з широким світоглядом. Він читав європейську літературу, цікавився історією, спілкувався з передовою інтелігенцією свого часу. Його творчість перекладена більш ніж 100 мовами світу, а пам'ятники Кобзарю стоять від Вашингтона до Пекіна — загалом їх налічується понад тисячу!

Тарас Шевченко — це не бронзовий ідол, а неймовірно талановитий самородок, який зумів пробити собі шлях із самих низів до вершин мистецтва, зберігши при цьому глибоку й щиру любов до рідної землі.

Проєкт «Культурні подорожі Україною». Івано-Франківськ

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sat, 28 Feb 2026 01:54:00 -0800

Якщо говорити про міста, де поєднуються історія, культура та сучасне життя – Івано-Франківськ завжди на першому місці. Це місто вражає своїм унікальним поєднанням австрійської архітектури, затишних вуличок та яскравого мистецького середовища.

🏛 Архітектурні перлини

Ратуша в Івано-Франківську – старовинний символ міста, одна з трьох ратуш в Україні, котрі побудовані у стилі конструктивізму.

Як і в будь якому великому європейському місті, у Івано-Франківську здавна все управління починалося з ратуші. З німецької мови ратуша – Rathaus, від Rat — рада і haus – будинок, отже ратуша – це міська рада, і в кожному великому місті вона була й є зараз.

Сьогоднішня витончена споруда неодноразово змінювала свій вигляд упродовж більше 400 років. Найперша Ратуша була створена круглою дерев’яною дев’ятиповерховою вежею у стилі ренесансу, хоча виконувала ті ж самі функції, що притаманні і сучасній будівлі.

Одна з найвідоміших пам’яток Івано-Франківська є греко-католицький собор Воскресіння Христового, а раніше єзуїтський костел. Архикатедральний собор Святого Воскресіння в Івано-Франківську знаходиться на площі Митрополита Шептицького і є пам’яткою архітектури національного значення.

🎨 Мистецтво та культура

Івано-Франківськ (або Станіславів, як його називали раніше) є справжнім епіцентром сучасного українського мистецтва. Саме тут зародився відомий літературний «Станіславський феномен», який подарував нам Юрія Андруховича, Тараса Прохаська та інших видатних письменників.

Що обов'язково варто відвідати для культурного збагачення:

Музей мистецтв Прикарпаття. Він унікальний тим, що розташований у найдавнішій збереженій будівлі міста — Колегіальному костелі Пресвятої Діви Марії. Тут зібрані вражаючі колекції галицького іконопису та сакральної скульптури.

Драмтеатр ім. Івана Франка. Якщо ви хочете відчути культурний пульс міста, обов'язково завітайте на одну з їхніх вистав. Сьогодні це один із найбільш новаторських та популярних театрів України.

Промприлад.Реновація. Це яскравий приклад того, як старий завод перетворився на сучасний інноваційний центр. Тут поєднуються галереї, мистецькі майстерні, кав'ярні та креативні простори.

☕ Затишок «Стометрівки»

Бути у Франківську і не прогулятися «Стометрівкою» (пішохідна частина вулиці Незалежності) — просто неможливо. Це головна артерія міста, де життя вирує з ранку до пізнього вечора. Місто славиться своєю кавовою культурою, тому варто зупинитися в одній із затишних кав'ярень, замовити філіжанку запашної кави і просто поспостерігати за ритмом міста, насолоджуючись вишуканою кованою архітектурою балконів.

📚 Що купити на згадку

Якщо звичайні магнітики вам не дуже цікаві, зазирніть до Urban Space 100 (вул. М. Грушевського, 19). Тут можна купити дизайнерські листівки, футболки, горнята та чимало інших крутих речей від українських виробників.

А для книголюбів обов'язковою зупинкою стане книгарня найстарішого з нинішніх франківських видавництв «Лілея-НВ» (вул. Незалежності, 18). Також варто відвідати букіністичну крамницю (вул. Незалежності, 19), де можна знайти будь-що: від класики до найсвіжіших новинок (зверніть увагу: у неділю вона не працює, а в суботу відчинена лише з 10:00 до 14:00).

☕ Смачний Франківськ: кава та культові пиріжки

А ще варто знайти найменшу вулицю Франківська — вулицю Івана Труша. Її довжина складає всього 65 м, а ширина — 6 м. Це дуже атмосферне місце для прогулянки.

Ще одна гастрономічна легенда — «Пиріжкова» біля центральної пошти. Пиріжки тут готують ще з 1967 року! До слойок з полуницями чи сиром можна взяти солодку каву зі згущеним молоком і відчути себе справжнім місцевим жителем.

🌳 Парк, озеро та... гобіт

Якщо маєте вдосталь часу, вирушайте до міського озера. Тут можна взяти напрокат човен чи катамаран і поплисти до «Острова кохання». Поруч розташований парк імені Тараса Шевченка, де колись були ліси та мисливські угіддя Потоцьких. У парку працює колесо огляду, з якого можна роздивитися місто з висоти.

У цьому ж парку є пам’ятник Тарасу Шевченку, з яким пов'язана кумедна міська легенда. Місцеві часто порівнюють його з гобітом Більбо Беґінзом — чи то через пропорції, чи то через образ подорожнього з книжкою. Приємно думати, що Тарас Григорович щойно повернувся зі своєї подорожі до королівства Еребор!

Івано-Франківськ — це місто, яке не терпить поспіху. Воно вчить насолоджуватися кожним моментом, звертати увагу на деталі, слухати вуличних музикантів і відкривати для себе багатогранність української культури. Це ідеальний напрямок для естетичної та пізнавальної подорожі!

Інтерактивна хроніка "24.02: Хвилина, що змінила все"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Mon, 23 Feb 2026 12:27:00 -0800

Кожен із нас до найдрібніших деталей пам'ятає, що робив у ту ніч. Хтось міцно спав перед важкою робочою зміною, хтось колисав дитину, хтось пакував «тривожну валізку», дослухаючись до тривожних новин, а хтось просто гортав стрічку в соцмережах. Здавалося, це була звичайна холодна лютнева ніч.

Але стрілки годинника невблаганно наближалися до тієї самої хвилини. Хвилини, яка назавжди розділила життя мільйонів українців на «до» та «після».

⏱️ Як це було: Хронологія ранку, який триває досі

Пам'ять має властивість згладжувати кути, але події тієї ночі викарбувані в нашій свідомості назавжди:

03:40 — Інформаційні пабліки починають стрімко наповнюватися тривожними повідомленнями. Більшість країни ще спить, не підозрюючи про наближення масштабної катастрофи.
04:50 — З'являється відеозвернення російського диктатора. Звучать слова, які означатимуть початок повномасштабного вторгнення.
05:00 (Та сама хвилина) — Київ, Харків, Одеса, Маріуполь, Краматорськ та багато інших міст і сіл здригаються від перших ракетних ударів. Починають лунати сирени. Телефони розриваються від дзвінків рідних: «Прокидайся. Почалося».
06:30 — В Україні офіційно запроваджено воєнний стан. Шосейні дороги миттєво забиваються автівками, біля банкоматів, аптек та заправок вишиковуються кілометрові черги. Але поруч із цим з'являються інші черги — з добровольців біля військкоматів. Перший шок блискавично трансформується у лють і безпрецедентну єдність нації.

🙏 Національний день молитви

Час іде, і наша національна пам'ять потребує не лише праведного гніву, а й світла, яке дає сили боротися та жити далі. Відтепер цей день має ще один, надзвичайно важливий духовний вимір.

24 лютого в Україні офіційно відзначається Національний день молитви, який був встановлений постановою Верховної Ради у 2025 році.

Це день, коли ми, незалежно від конфесій, релігійних поглядів чи переконань, зупиняємося і об'єднуємося у спільній думці:

Ми згадуємо всіх тих, чиє життя несправедливо забрала війна.
Ми просимо захисту для наших воїнів, які просто зараз, у цю хвилину, тримають небо над нами в окопах та на бойових позиціях.
Ми молимося за тих, хто чекає рідних з полону, і просимо сил для кожного українця, щоб вистояти, зберегти себе та здобути Перемогу.

Цей день назавжди залишиться глибоким шрамом на серці України. Але водночас він став символом нашої сталевої незламності. Ми вистояли тоді — вистоїмо й зараз.

🕯️ Як долучитися до Національного дня молитви сьогодні?

Світло завжди перемагає темряву

Молитва — це не обов'язково завчений текст. Для багатьох це просто хвилина тиші, щира думка або дія, сповнена любові до своєї країни. Ось кілька способів, як кожен із нас може відзначити цей день:

Запаліть свічку пам'яті: Поставте її на підвіконня ввечері на знак того, що світло завжди перемагає темряву, і в пам'ять про тих, кого з нами більше немає.
Зупиніться на хвилину мовчання: О 09:00 ранку, де б ви не були — вдома, в дорозі чи на роботі — відкладіть справи. Згадайте ціну нашого сьогоднішнього ранку.
Підтримайте військових: Найкраща "молитва" в дії — це ваш донат на ЗСУ. Знайдіть перевірений збір і зробіть свій внесок у Перемогу.
Зателефонуйте рідним: Скажіть їм те, що хотіли сказати вранці 24 лютого. Нагадайте, як сильно ви їх любите.

💬 Згадаймо разом

Історія цієї війни складається з мільйонів особистих історій. Зберегти їх — наш обов'язок.

А якою була ваша «хвилина, що змінила все»? Спускайтеся в коментарі під цим дописом і поділіться своєю історією: хто зателефонував або написав вам першим того ранку? Які слова ви тоді почули?

Долучайтеся до спільної молитви сьогодні. Разом ми — сила. 🩵💛

Тест "Ціна гідності"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Fri, 20 Feb 2026 01:04:00 -0800

Сьогодні, 20 лютого, Україна схиляє голови у скорботі та шані, відзначаючи День Героїв Небесної Сотні. Це день пам'яті про найтрагічніші, але водночас і найгероїчніші сторінки Революції Гідності. Зима 2013-2014 років назавжди змінила хід нашої історії та кожного з нас.

Звичайні люди різних професій та віку вийшли на Майдан, щоб захистити право на вільне, демократичне та європейське майбутнє. Вони вистояли, але заплатили за це найвищу ціну — власне життя.

📚 Щоб зберегти пам'ять про ці події та передати її далі, ми підготували для вас спеціальний пізнавальний тест «Ціна гідності».

Чому варто пройти цей тест?

🔹 Це можливість перевірити свої знання про ключові етапи Революції Гідності.

🔹 Це нагода згадати символи Майдану та імена тих, хто став уособленням незламності.

🔹 Це наш з вами спосіб сказати: «Ми знаємо свою історію. Ми пам'ятаємо».

Тестування не займе багато часу, але допоможе освіжити в пам'яті важливі факти, які має знати кожен українець.

👉 Пройти тест можна за посиланням:

Тест "Ціна гідності"

Вікторина «Знавець Колодія»

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Wed, 18 Feb 2026 04:23:00 -0800

Тиждень Колодія у розпалі! Вареники чи млинці? Перевір, наскільки добре ти знаєш наші традиції!

Зима відступає, а найсмачніший тиждень року вже настав! Саме зараз в Україні триває Колодій — час веселих гулянь, зустрічі весни та, звісно ж, повних мисок вареників із сиром та сметаною.

Багато хто звик називати ці дні Масницею, але чи знаєте ви, що наша автентична традиція, яку ми відроджуємо саме в ці дні, має свої унікальні особливості? Поки ви готуєтеся до частування (або вже смакуєте!), саме час дізнатися: що таке "колодка", кому її в'яжуть цього тижня і як від неї відкупитися? Чому саме вареник — головний герой нашого столу?

Поки святковий тиждень триває, я підготував(ла) для вас цікаву вікторину «Знавець Колодія». Давайте разом перевіримо, наскільки добре ми знаємо спадщину предків!

👇 Пройди тест прямо зараз і дізнайся:

Вікторина "Знавець Колодія"

Чи загрожує тобі "колодка" на нозі цими днями?

Чи правильно ти накрив(ла) святковий стіл?

Чи справжній ти знавець української культури?

Не зволікайте, поки вареники не охололи!

Онлайн-світ«Безпека в цифровому світі»

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sun, 30 Nov 2025 03:56:00 -0800

30 листопада у світі відзначають Міжнародний день захисту інформації (International Computer Security Day). Його мета — нагадати користувачам, організаціям та установам про важливість безпечного зберігання даних, відповідального використання цифрових технологій і дотримання правил кібергігієни.

Свято було започатковано у 1988 році після першої масштабної інтернет-атаки — вірусу Morris Worm, що вразив тисячі комп’ютерів по всьому світу. Відтоді 30 листопада щороку привертає увагу до загроз у цифровому середовищі та необхідності захищати власну інформацію.

⸻

Чому це важливо сьогодні

У сучасному світі більшість щоденних дій проходить онлайн — робота, навчання, покупки, спілкування. Це робить нас уразливими до:

• крадіжки персональних даних

• зламу акаунтів і пошти

• фішингових атак

• фінансових шахрайств

• витоку конфіденційної інформації

Тому кожен користувач має знати основи кібербезпеки та регулярно оновлювати свої навички.

⸻

Як підвищити власну цифрову безпеку

1. Створюйте надійні паролі

Використовуйте комбінацію літер, цифр та символів, не повторюйте паролі в різних сервісах.

2. Увімкніть двофакторну автентифікацію

Це суттєво ускладнює доступ зловмисникам

3. Перевіряйте підозрілі повідомлення

Не переходьте за сумнівними посиланнями, не відкривайте вкладення від невідомих відправників.

4. Регулярно оновлюйте програмне забезпечення

Оновлення закривають вразливості, якими можуть скористатися хакери.

5. Захищайте свої пристрої

Використовуйте антивірус і пароль/біометрію для входу.

Міжнародний день захисту інформації — це привід замислитися над тим, наскільки відповідально ми ставимося до власної цифрової безпеки. Простi дії здатні суттєво зменшити ризики та захистити особисті дані.

Книжкова виставка "Голодомор.Болісна пам'ять, яку не можна забути"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sat, 22 Nov 2025 05:25:00 -0800

Голодомор 1932–1933 років — одна з найтрагічніших сторінок української історії. Це не лише статистика мільйонів загублених життів, а тисячі німого болю, зламаних доль, родинних історій, які передавалися пошепки. Сьогодні ми знову звертаємося до цієї теми, щоб пам’ятати, розуміти і не дозволити правді зникнути.

Художня література має унікальну силу — вона здатна оживляти минуле, торкатися серця, проводити читача крізь людські переживання, що стоять за історичними фактами. Саме тому ми відкриваємо книжкову виставку художньої літератури про Голодомор: щоб через слово, образ і особисті історії нагадати про трагедію, яка назавжди змінила український народ.

Запрошуємо читачів поринути в книги, що говорять за тих, кому не дали голосу.

Пам’ять — це наш захист.

Правда — наша сила.

А читання — наш шлях до розуміння минулого та творення свідомого майбутнього.

Улас Самчук, «Марія»

Вважається, що роман «Марія» - перший художній твір про Голодомор. Він був заборонений у часи радянської влади, адже розкривав жорстку правду про штучний голод, створений для знищення української нації. Власний досвід та свідчення очевидців трагедії лягли в основу твору письменника. Головна героїня – сімдесятирічна Марія, разом із рештою українців зазнає страшного голоду. Сильна характером жінка пережила у своєму житті багато горя. У образі Марії уособлена сама Україна. Твір відображає реальний стан речей у 30-х роках, дає розуміння, наскільки важко було жити селянам, змушує задуматись про істинні цінності.

Василь Барка, «Жовтий князь»

Іще одним твором художньої літератури, який присвячено Голодомору 32-33 років, є роман «Жовтий князь» письменника Василя Барки. Він створив жовтого князя - символа демона зла, що приносить лише спустошення, руйнування, біль та смерть. У своєму творі автор відобразив власні спогади про страшне лихо, а також точні свідчення очевидців Голодомору, зокрема його рідного брата та родини. У центрі сюжету – сім'я Катранників, серед яких залишився живим лише молодший син. Життя сім'ї сповнене вражаючих, страшних подій. Але герої в усіх ситуаціях не втрачають людяності. Історична правдивість робить твір Василя Барки цінним для кожного читача.

Світлана Талан, «Розколоте небо»

Сучасна українська письменниця Світлана Талан пише твори у жанрі «реальних історій». Роман «Розколоте небо» присвячено темі колективізації та Голодомору в Україні. Письменниця відобразила події 30-х років на прикладі одного селища на Луганщині. Українське село, де були плодючі сади та родючі землі, спустошила голодна смерть. Справжні, невигадані жахи описує авторка: на які відчайдушні та жахливі вчинки йшли люди, аби вижити в лихі часи голоду. Та у цих трагічних подіях знаходиться місце і для кохання, яке то виринає на перший план, то ховається за чорною, пекельною реальністю. «Розколоте небо» перевертає свідомість читача та відкриває для когось незнані сторінки історії.

Енн Еплбом, «Червоний голод. Війна Сталіна проти України»

Історик, журналістка, письменниця Енн Еплбом присвятила свою книгу історичним подіям 30-х років. Авторка заглибилась у питання передумов Голодомору та його наслідків для України. Це історія про сталінський режим, наміри радянської влади, які у результаті не справдилися. Письменниця у своїй праці використала усні свідчення, архівні документи, щоденники, дослідження українських та зарубіжних науковців. Енн Еплбом у своїх дослідженнях дійшла висновку, що Голодомор – це не наслідок колективізації, а результат дій бригад активістів, які забирали у селян все до останньої крихти.

Євген Гуцало, «Сльози божої матері»

Оповідання розповідає про хлопчика та його матір, які пережили важкі історичні трагедії, зокрема Голодомор. Люди втратили близьких, віру в добро й у майбутнє. Мати зберігає ікону Божої Матері, і коли на ній з’являються сльози, це сприймається як знак Божого болю за людські страждання та водночас — як промінь надії.

Твір показує, що навіть після найстрашніших випробувань, як Голодомор чи війна, віра й духовність допомагають людям вистояти.

Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців»

У творі Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців» зображено глибокий трагізм долі українського народу напередодні великого голодомору 1932–33 років, подано художньо-психологічний аналіз організації цього штучного голодомору правлячою тоді тоталітарно-терористичною сталінською клікою. Роман «Ротонда душогубців» — це вражаюче жахливий літопис злочинного винищення українства в період примусової колективізації, нелюдських жорстокостей НКВС. Головний герой роману — Іван Брус — носій національної ідеї українського народу, а водночас і герой, якому немає місця в суспільстві тоталітарного режиму. У канві твору митець описує діяння українських інтелігентів-патріотів.

Дімаров Анатолій, «І будуть люди»

Роман охоплює життя українців від початку ХХ століття до післявоєнних років. Через долі багатьох героїв автор показує бурхливі історичні події: Першу світову війну, революції, колективізацію, Голодомор 1932–33 років, репресії та Другу світову війну.

Головна думка твору — попри всі трагедії й втрати, народ виживе й житиме далі, бо в людях є сила, любов і прагнення до справедливості. Дімаров зображує звичайних людей, їхню боротьбу, страждання й віру в майбутнє, підкреслюючи незнищенність українського духу.

Добірка книг "Толерантність через літературу"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sun, 16 Nov 2025 08:18:00 -0800

Іноді однієї прочитаної історії достатньо, щоб змінити погляд на світ. У цій добірці ми зібрали книги, які торкаються серця, вчать співчуттю та допомагають краще розуміти інших. Хай кожна з цих історій стане кроком до більш толерантного суспільства.

1. Таємний сад, Френсіс Бернет(2017, 9+)

Світла класична історія видатної англійської письменниці Френсіс Бернет про дівчинку на ім’я Мері Ленокс, яка переїхала до туманної холодної Англії із далекої екзотичної Індії і змінила своє життя. Дівчинці доведеться повністю змінитися, навчитися любити та розуміти інших людей, перетворитися із егоїстичної вередливої капризної особи, що вміє лише наказувати служницям, на добру та чуйну людину, яка вміє слухати та просити, а разом із нею перетворюється увесь навколишній світ, стаються справжні дива та реальні чари.

2. Коли я була лисицею, Таня Поставна (2019, 6+)

Дідусь говорить своїй онуці, що насправді вона – лисиця. Дівчинка вірить. З цього дня починаються пригоди Лисички, її собаки Меркурія та особистого янгола на ім’я Ре. Ця книжка про дитинство і віру в дива. Про силу дитячої уяви і стосунки зі старшими. Про те, що деколи дідусь і бабуся можуть замінити батьків, а сім’я не обов’язково складається з мами і тати. Ця книжка допомагає дітям краще зрозуміти дорослі проблеми, а дорослим – згадати дитинство. «Коли я була лисицею» – важлива книжка про сприйняття світу, яка потребує не лише читання, а й обговорення разом із дитиною. Вмикайте свою уяву на повну і ласкаво просимо до світу Лисички!

3. Поліанна, Елінор Портер (2019, 9+)

Захоплива книжка про янгольську дівчинку, що її батько навчив дякувати за все Богові та людям, шукати навіть за найнесприятливіших обставин у житті тільки позитивне та хороше. Змінюючись сама, головна героїня завдяки невичерпному оптимізму й життєрадісності змінює довкола себе і людей, і світ. Мало кто щнає, але в цієї книжки є продовження – «Поліанна виростає». В ній Поліанна вже виросла, але так само залишилася сонячною дівчинкою з невичерпним джерелом оптимізму й радості у своєму серці. І нехай тепер їй доводиться часом вирішувати недитячі проблеми, Поліанна знаходить нових друзів і далі вірить, що все буде добре.

4. Середина світу, Андреас Штайнгьофель (2016, 16+)

Сімнадцятирічний Філ намагається знайти своє місце серед вихору людських дивацтв. Він шукає порозуміння з ексцентричною мамою та відлюдькуватою сестрою-близнючкою, мріє дізнатися бодай щось про свого батька, закохується у нового загадкового однокласника, досліджує «чорні діри» власної душі разом з найближчою подругою та змалечку чинить опір «маленьким людям» – жителям провінційного містечка, на краю якого хлопець живе у великому занедбаному маєтку. Це історія про все перше, раннє, несподіване, що стається на початку життєвого шляху. Написана для підлітків, вона стала неабияк популярною в Німеччині, знайшовши читачів серед значно ширшого кола. Адже кожному важливо дізнатися, де вона – середина світу.

5. Диво, Р. Дж. Паласіо (2018, 9+)

Головний герой роману «Диво» — п’ятикласник на ім’я Огест Пуллмен, хворий на рідкісну хворобу. Риси обличчя хлопчика наче переплутані. Зазвичай це викликає в людей жах... Аж ось дитина потрапляє до звичайної школи, де на неї чекають нові труднощі, знайомства та ще багато чого. Читачі дізнаються, що почуття гумору й дружба можуть створити справжнє диво.

6. Хлопчик у смугастій піжамі, Джон Бойн (2017, 18+)

У центрі сюжету роману «Хлопчик у смугастій піжамі» – 9-річний Бруно, який разом зі своєю родиною мусить переїхати з Берліна в інше місце, де його батько заступить на службу. Новий дім не подобається Бруно, тут часто смердить димом, а краєвид за вікном дивний: ферма, на якій живуть сумні чоловіки у смугастих піжамах. Єдина його розрада – спілкування з хлопчиком з цієї «ферми». Але з ним навіть не пограєшся, адже він – за колючим дротом.

7. Не-ангел, Сергій Гридін (2016, підліткам)

Багато що мучило Олеся: важко сприймав батька; обурювався, чому така терпляча з ним мама; пережив біль утрати. А потім - вулиця з усіма її загрозами і зовсім не схожими на шкільні колючими уроками. Нова повість Сергія Гридіна «Не-ангел» відкриває ще одну грань складного життя юної особистості у власному світі і на межі зі світом дорослих.

8. Лепрекони, Валентина Захарбура (2019, підлітки)

Герої повісті Валентини Захарбури зустрічаються з незвичними (зокрема для української підліткової літератури) викликами. Приміром, як поводитися, коли ти приходиш на зустріч з давнім другом Антоном, а там – Антоніна. Коли хлопець із твого дитинства перетворюється на дівчину, ситуація, м’яко кажучи, викликає сум’яття. Але Наталка, героїня «Лепреконів», вміє слухати і чути, а відтак – зуміє зрозуміти і сприйняти зміни, через які пройшла дорога їй людина. Сюжет книжки делікатно торкається й багатьох інших аспектів суасних підлітків, тож її герої будуть близькими і зрозумілими для читачів.

9. Квіти для Елджернона, Деніел Кіз (2020, 18+)

Ця книжка входить в програму обов'язкового читання в американських школах. Тридцятитрирічний Чарлі Гордон – розумово відсталий. При цьому у нього є робота, друзі і непереборне бажання вчитися. Він погоджується взяти участь в небезпечному науковому експерименті в надії стати розумним... Ця фантастична історія володіє вражаючою психологічною силою і змушує задуматися над загальнолюдськими питаннями моральності: чи маємо ми право ставити один над одним експерименти, до яких наслідків це може призвести і яку ціну ми готові заплатити за те, щоб стати найрозумнішими?

10. Позолочена рибка, Барбара Космовська (2020, підлітки)

Аліція мешкає з мамою, яка зайнята переважно роботою, і часто «тікає» туди від проблем та материнської відповідальності. Батьки Аліції – розлучені, а її тато навіть знову одружився. Тому в Аліції була ще й мачуха Міс Літа та зведений брат Фридерик. Вона переживає розлучення своїх батьків, руйнування родини, конфлікти з однокласниками. У своєму оточенні Аліція зіштовхується із проблемами анорексії, наркотиків, смертельної хвороби. А ще в її душі зароджується щось нове, досі їй не відоме – перше кохання.

Вiртуальна iнформина "Розвінчання популярних міфів про харчування"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Thu, 16 Oct 2025 10:47:00 -0700

Розвінчання популярних міфів про харчування

🧩 Міф 1. Вуглеводи — головна причина набору ваги

Правда:
Вага зростає не від вуглеводів, а від надлишку калорій.
Цільнозернові продукти, овочі, фрукти — це корисні джерела енергії, вітамінів і клітковини.

🔹 Важливо не уникати вуглеводів, а контролювати порції й вибирати “повільні”.

🧩 Міф 2. Їсти після 18:00 — шкідливо Правда: Організм не “вимикає” метаболізм після шостої. Головне — не переїдати перед сном і не перевищувати денну норму калорій. 🔹 Якщо вечеря легка й збалансована — вона не завадить схудненню.

🧩 Міф 3. Хліб треба повністю виключити з раціону Правда: Хліб — джерело енергії, клітковини та мікроелементів, особливо якщо він цільнозерновий або з висівками. 🔹 Помірність — ключ до користі.

🧩 Міф 4. Чим менше їсти — тим швидше схуднеш Правда: Занадто суворі дієти уповільнюють обмін речовин, викликають втому й зриви. 🔹 Ефективне схуднення — це помірний дефіцит калорій і регулярне харчування.

🧩 Міф 5. Детокс-дієти очищують організм

Правда:

Нирки, печінка й шкіра чудово справляються з очищенням самі.

🔹 Найкращий “детокс” — це вода, овочі, фрукти та здоровий сон.

🧩 Міф 6. Жири — це завжди шкідливо

Правда:
Жири потрібні для роботи мозку, гормонів і засвоєння вітамінів.

🔹 Корисні жири містяться в авокадо, горіхах, рибі, оливковій олії.

🌿 Висновок

Раціональне харчування — це баланс, різноманіття та помірність, а не суворі заборони.

Будь критичним до інформації з соцмереж — не кожен “фітнес-міф” має наукове підтвердження!

Корисні поради "Здоров’я та благополуччя в зрілому віці"

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Wed, 1 Oct 2025 00:00:00 -0700

🥗 1. Харчуйтесь усвідомлено

У зрілому віці обмін речовин сповільнюється, тому важливо:

• обирати легку, але поживну їжу;

• віддавати перевагу овочам, фруктам, рибі, крупам;

• зменшити сіль, цукор і жирне м’ясо;

• пити достатньо чистої води.

Збалансоване харчування — ключ до енергії та довголіття.

🚶 2. Рухайтесь кожного дня

Фізична активність покращує кровообіг, підтримує суглоби і настрій.

Спробуйте:

• щоденні прогулянки,

• легку ранкову зарядку,

• плавання або йогу.

Головне — регулярність, а не інтенсивність!

🧠 3. Тренуйте мозок

Пам’ять і увага також потребують вправ:

• читайте,

• розгадуйте кросворди,

• навчайтесь чомусь новому,

• грайте в настільні ігри.

Активний розум — найкраща профілактика старіння.

💬 4. Спілкуйтесь і підтримуйте зв’язки

Людям будь-якого віку потрібне спілкування.

• Зустрічайтесь із друзями,

• підтримуйте родинні традиції,

• долучайтесь до спільнот чи волонтерства.

Соціальна активність — потужне джерело радості й довголіття.

😴 5. Дбайте про відпочинок

Якісний сон — це основа гарного самопочуття.

• Спіть 7–8 годин,

• провітрюйте кімнату перед сном,

• лягайте спати в один і той самий час.

Відпочивший організм краще бореться зі стресом і хворобами.

❤️ 6. Думайте позитивно

Оптимізм продовжує життя!

• Дякуйте за хороше,

• усміхайтеся частіше,

• знаходьте час для улюблених занять.

Щастя — найкраща “вітамінка” для душі.

Книги пам’яті «Слово про тих, хто віддав усе за Україну»

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Fri, 29 Aug 2025 05:10:00 -0700

29 серпня — День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої країни.

З цим днем пов’язана страшна трагедія в історії захисту України — один з найжахливіших епізодів російсько-української війни — 11 років тому, 29 серпня 2014 року, сотні захисників України загинули в боях за Іловайськ.

Опинившись в оточенні ворога та отримавши обіцянку безперешкодного виходу, українська колона була підступно розстріляна російськими військовими. Ворог накрив вогнем наших бійців у полях із соняшниками під час їхнього виходу по «зеленому» коридору. Саме тому квітка соняшника стала символом Дня пам’яті захисників України.

Сьогодні ми вшановуємо подвиг усіх, хто боровся за незалежність нашої Батьківщини, захищав нашу свободу і віддав своє життя заради нас — вшановуємо пам’ять усіх захисників, які загинули у війні з росією. Завдяки відвазі та героїзму наших військових, сьогодні ми маємо можливість жити, вчитися, навчати та працювати на перемогу!

Пам’ятаємо кожного й кожну! Вічна слава Героям!

📚 У цьому дописі ми зібрали книги, що розповідають про мужність, відвагу і самопожертву українських воїнів. Це не просто література — це свідчення правди, яку має знати кожен.

Книги пам’яті «Слово про тих, хто віддав усе за Україну»

«АД 242: історія мужності, братерства і самопожертви» (Харків, 2016)

Книга про 242 дні боїв в аеропорту Донецька, або в АДу — як його назвали оборонці летовища — це майже шість десятків свідчень «кіборгів», коментарі військових експертів та військових аналітиків з України, Росії, США та Канади, представника Генерального штабу Збройних сил України. Але головне — про життя і смерть, про відчайдушність і страх, про любов і дружбу, про те — що і чому захищали у терміналах ДАПу українські бійці — читайте у розповідях безпосередніх учасників оборони Донецького аеропорту.

Положій Є. «Іловайськ: розповіді про справжніх людей» (Харків, 2017)

"Іловайськ" - книга про мужність неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в "Іловайському котлі", що став найбільшою поразкою української армії в ході війни на сході. Це чесна книга про війну, яка, як відомо, нікого ще не зробила краще, натомість, серед крові, вогню та заліза люди залишаються людьми.

Автор почув історії близька сотні учасників Іловайської трагедії, книга побудована на реальних подіях. Тим не менше, просимо вважати всі збіги імен, прізвищ та позивних випадковими.

Вовк І. «На щиті: спогади родин загиблих воїнів. Іловайськ» (Харків, 2020);

Перша частина тритомника «На щиті» відтворює в оповідях становлення українського війська в умовах ворожого вторгнення й сепаратистського руху. Імена перших загиблих під «Градами», у літаку чи у гелікоптері, «на броні» чи «на розтяжках», на кургані Савур-могила, в Луганському аеропорту чи в підступному «зеленому коридорі» Іловайська вже належать новітній історії.

Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Вовк І. «На щиті: спогади родин загиблих воїнів. Донецький аеропорт» (Харків, 2020)

Друга книга тритомника — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені — Щастя, про донецький форпост — ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Вовк І. «На щиті: спогади родин загиблих воїнів. Дебальцеве» (Харків, 2020)

Третя книга тритомника — оповіді про оборонців Дебальцевого, загиблих спекотного літа 2014-го і у найтяжчі зимові місяці 2015-го; про непохитних вояків Світлодарської дуги, про героїв Авдіївки, Зайцевого й Мар’їнки, що пролили свою кров на точках «нуль». Вояки оживають у спогадах матерів і батьків, братів і сестер, дружин і дітей, щоб ми не змарнували історичного шансу незалежності.

У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Котлярчук А. "Добровольці. Доба героїв" (Київ, 2019)

Фотопроект історії війни Андрія Котлярчука присвячено добровольцям, ветеранам АТО. Проект довжиною у п`ять років: 2014–2018 рр. Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах. У виданні репродуковано невипадкові світлини відзняті на чорно-білу широку плівку. Використано тільки квадратний кадр. Сотні кілометрів уздовж тонкої лінії дотику, сотні вдумливих кадрів, сотні портретів бійців до та після бою. Ілюстративний ряд супроводжують сотні висловлювань, спогадів, спостережень учасників подій.

Фотопроект не випадковий, продуманий автором з самого початку. Перша частина фотопроекту експонувалася у Верховній Раді України, а також демонструвалася у багатьох музеях різних міст України. Виставка була представлена у Національному художньому музеї Грузії. У виданні репродуковано великий масив світлин, через які ми бачимо, як поступово відроджувалася могутність української армія. Зйомки зроблені у єдиному художньому ключі, портрети бійців дивляться на глядача неначе з батальних полотен минулих часів. У цих обличчях ми фіксуємо мужність та рішучість до перемоги. До книги увійшло також багато зображень жанрових сцен, пейзажів та натюрмортів.

Чи можливо знайти на війні естетику? Чи реально показати карколомні моменти протистояння привабливо? Чи можна поєднати документалістику з художнім баченням? Відповіді на ці та інші питання дає проект Андрія Котлярчука з виразною назвою «Добровольці. Доба героїв».

Андрій Пальваль, Максим Музика, Петро Потєхін, "Савур-Могила. Військові щоденники" (Харків,2017)

Савур-Могила... незвичайне місце. А ця книга не стільки про місця, скільки про людей і серпневі події 2014 року. Як промінь ліхтарика, кинутий у темряву, авторська свідомість вихопила обличчя, дії та враження. І, пропустивши крізь призму власного досвіду і світогляду, перетворила на текст. Багато суб’єктивного, мало пафосу, напевно, є неточності, пов’язані з особистим сприйняттям подій і властивостями пам’яті. Але це спроба передати все саме так, як запам’яталося. Спершу автори писали тексти для себе, щоб зрозуміти, щоб не забути, щоб перетравити отриманий досвід. Бо існують речі, які не можна довго тримати в собі. Спека, втома, обличчя побратимів. Розуміння того, що завтра може не настати. Пил і піт. Це і є війна. Вона завжди поруч.

Роман Зіненко, "Іловайський щоденник" (Харків,2017)

«Іловайський щоденник» Романа Зіненка — чесна і відверта книжка, написана безпосереднім учасником подій, бійцем добровольчого батальйону «Дніпро-1», який пройшов «Іловайський котел» від початку до кінця. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців «кривавим коридором» дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України, відчути все те, що зазнали бійці добровольчих батальйонів, а численні фотографії дають можливість краще уявити описані події.

Борис Гуменюк, "Блокпост. Вірші. Новели. Публіцистика" (Київ,2017)

У віршах, новелах і публіцистичних одкровеннях цієї книжки - пережита автором правда Майдану і війни.Так бачили, відчували і думали мільйони, а тільки він знайшов такі слова.

Віктор Чернієнко, "Щоденник військового лікаря" (Харків,2020)

«Щоденник військового лікаря» — книга автобіографічна, це записки молодого хірурга про війну, а точніше — про страшні події Іловайського котла 2014 року, який став найбільшою трагедією української армії в ході війни на Донбасі.

Це книга про простих українських хлопців, які опинилися на війні, про їхню мужність, неймовірний героїзм та людяність при захисті своєї Батьківщини.

Присвячується усім тим, хто захищав і нині захищає Україну...

🙏 Пам’ятаємо кожного.

Вічна шана і вдячність тим, хто віддав життя за незалежність України.

Герої не вмирають.

Бібліотечна вітрина «До дня Батька – книги для справжніх батьків»

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Sun, 15 Jun 2025 04:26:00 -0700

Книжки про татусів - це не просто класна література, це спосіб нагадати собі, що бути батьком означає бути одночасно супергероєм, казкарем, гідом, вчителем і просто людиною, яка любить. І навіть якщо його супергеройські здібності обмежуються вмінням відкрити банку з огірками, для кожної дитини її тато все одно залишаєтеся найкрутішим у світі.

Багненко В. Неідеальний тато. Тернопіль 2019.

Це не збірник порад і не істина в останні інстанції.

Це щоденник мандрівника, який вирушив у далеку подорож, а тоді по-свіжому занотував свої перші враження. Автор описує народження доньки, ділиться власними висновками, щиро, а подекуди навіть сентиментально, виливає на папір свої переживання. Найцінніше тут – особистий досвід, а найцікавіше – те, що чекає автора далі.
Адже все тільки починається!

Як прожити перший рік життя дитини, зберегти гармонійну сім′ю і при цьому не збожеволіти.

Ця книжка – результат авторських пошуків відповіді на запитання, чи існує ідеальний тато, і яким він мав би бути. Автобіографічні нотатки про перший рік життя у ролі тата переплітаються з принципами, які допомогли молодому батькові, і з екскурсами в минуле.
Для тих, хто планує стати батьком і утвердитися в цій ролі.

Головін В. Як бути класним татом: історії та досвід відомих батьків. Київ, 2019.

Куди зникли справжні чоловіки? Чому так багато розлучень і сиріт при живих батьках? Де поділися чоловіки, які хочуть і вміють виховувати та дбати про своїх дітей?
Іноді ці питання дратують. Чоловіки нікуди не поділися, вони є, ви просто не звертаєте на них уваги. Мільйони з них живуть, працюють, люблять свої родини, піклуються про своїх дітей та дружин і не очікують жодних оплесків.

Книжка «Як бути класним татом» ламає стереотип «справжні батьки вимирають як вид». Її герої – відомі продюсери, підприємці, журналісти, лікарі, священики, вчені, програмісти, усі ті, для кого батьківство є свідомим вибором, а діти – джерелом натхнення. Вони відверто розповідають, чого їх навчив їхній батько й чого вони хочуть навчити своїх дітей. Діляться секретами виховання та ідеями про те, як бути татом, з яким тепло, надійно й весело. Розмірковують про цілі, цінності та сенс батьківства.

Книжка розрахована на найширше коло небайдужих татусів, а також мам, які подарують книжку своїм чоловікам, аби ті знали, як стати крутими батьками.

Єрґович М. Батько. Чернівці, 2019.

Це, можливо, роман, а може, й есей чи мемуари. Написаний за правилами фікційної прози – однак те, про що Єрґович розказує у цій книжці, не є фікцією. У певному сенсі «Батько» є «малою історією» свого часу, способу в який люди таїлися одне перед одним, суспільних укладів і традицій колишньої Юґославії, родинної мімікрії й приватного пекла в домівках знатних громадян тієї фальшивої епохи.

Розпочата наступного після смерті батька письменника дня, ця надзвичайна й захоплива книга розповідає про національні й приватні зради, про особисті конфлікти, що розгортаються на тлі війни на Балканах, про близькість і стіну між сином і батьком, про вибачення і те, що вибачити неможливо, про вмирання від мук і страху. Оповідь сина, який не любив свого батька, про батька який не любив свого сина.

Приголомшливо щира, мудра книжка.

Кіт Неглі. Колись мій тато був дуже крутий. Львів, 2019.

Це весела та зворушлива книжка-картинка про один день, який тато із сином проводять разом: виконують домашні справи, йдуть на прогулянку, бавляться та розважаються.

Колись тато їздив на мотоциклі та грав у рок-гурті. Тепер у нього інше життя.
Та він усе ще дуже крутий!

Емоційна та унікальна за стилем історія від Кіта Неґлі розповідає про любов, турботу та батьківство і про те, що батьки залишаються класними попри все.

Медіна Д. Правила розвитку мозку дитини: як виховати розумну та щасливу дитину від народження до п'яти. Київ, 2017.

Що більше впливає на майбутнє дитини – генетика чи виховання? Як впоратися із роздратуванням і спалахами люті? Молекулярний біолог та батько двох дітей Джон Медіна відкриває очі на справжню суть популярних методів, препаратів та іграшок, які начебто зроблять вашу дитину генієм.

Ви дізнаєтеся: де закінчується спадковість і починається виховання; чому чоловікам не завадило б зайнятися хатньою роботою; як працює інстинкт прив’язаності дитини до інших; чому розум і щастя нерозривні у вашому мозку; що є запорукою успішності у навчання; що робити, коли емоції б’ють через край.

Перлман К. Ігноруйте!: щасливе виховання без надмірного контролю. Київ, 2018.

Авторка – сімейний коуч, а також соціальний працівник із ліцензією, розповідає батькам, як правильно ігнорувати поведінку, що руйнує добрі родинні взаємини. Унікальність книжки – у пізнаваних сценаріях стосунків батьки-діти та влучних коментарях «що» і «де» пішло не так.

Книжка складається з трьох частин. Перша аналізує надмірну дисципліну та знайомить із засадами ігнорування. Друга містить практичні поради та коментарі щодо наслідків застосування їх. Третя частина націлена на майбутнє. А тому вона розповідає про те, як мотивувати у дитини кращу поведінку надалі. Останнім розділом авторка підсилює книжку мотиваційною промовою. Адже батькам часто потрібна мотивація. Особливо, коли вони довго не бачать результатів власних зусиль і відчувають себе безсилими...

Петрановська Л. В. Таємна опора: емоційний зв'язок у житті дитини. Харків, 2019.

Сімейний психолог, педагог, засновниця Інституту розвитку сімейного влаштування Людмила Петрановська просто, зрозуміло та доступно пояснює вкрай важливу роль емоційної взаємодії батьків та дитини від моменту народження й протягом всього подальшого життя. Детально описано вікові кризи дитячого розвитку й те, як делікатно та дбайливо допомогти дитині їх подолати, за допомогою емоційної підтримки, виступаючи у ролі надійної опори та своєрідного «перекладача», який своїми словами та поведінкою зможе пояснити дитині її власні емоції та спрямувати їх у конструктивне русло.

Книжка містить багато життєвих прикладів з консультативного досвіду авторки, що робить читання цікавим.

Попова А., Кущ С. Книга зайнятого тата, або Малята на тата. Харків, 2022.

Зараз у тренді говорити про досягнення, успіх, бізнес та саморозвиток. У тренді тренінги та курси для мам про поєднання кар’єри та виховання дітей. У той самий час, так мало говорять про те, як бути татом, отримувати від цього задоволення, активно проводити час з родиною, і при цьому залишатися успішним чоловіком. Ця книга не просто про те, як стати класним татом, але також і про те, що бути татом – це неймовірно класно!

• Як батькові поєднати роботу й виховання дітей?
• Як тато може брати участь у дорослішанні, становленні сина або дочки?
• У які ігри грати; як розвивати, розмовляти; як реагувати на емоції, примхи, сльози, істерики?

Автори – подружжя, що має досвід виховання трьох дітей. А ця книга – покрокове керівництво для татів дітей різного віку в найрізноманітніших життєвих ситуаціях.

Пузік В. З любов'ю - тато. Київ, 2023.

Він міг показувати сину світ, навчати і просто бути поруч. Натомість пішов захищати свою державу у російсько-українській війні. Та попри виснажливі воєнні будні головний герой не забуває бути батьком. Так виникає ця книжка - розмова із сином, який залишається далеко, але водночас завжди поруч - у самому серці.

Тут немає батальних сцен чи описів боїв. Валерій Пузік намагається продемонструвати, що навіть у час найжорстокіших війн у центрі всього - людина. Він веде читача уламками спогадів, рефлексіями сьогодення і мріями про майбутнє, створюючи власну фронтову реальність.

Ця книжка - це тут і зараз, у якому перебувають тисячі солдатів на війні. Це живий нерв, який не дозволяє залишатися байдужим до всього, що тебе оточує. Це вузька стежка над прірвою, яку потрібно пройти, щоб врешті побачити світло - своїх дітей, своїх рідних і свою мирну країну.

Чапай А. Тато в декреті. Харків, 2016.

Ця книга увібрала в себе особистий досвід батька двох синів, який зокрема рік з гаком був у відпустці по догляду за дітьми.

Як одночасно відчувати ніжність і скреготати зубами від того, що тобі «виносять мозок»? Чому, навіть пішовши в декрет, чоловік залишається в привілейованому положенні в порівнянні з жінкою і чому Україна просто-таки створена для тат з немовлятами?

«Тато в декреті» не є щоденником, бо тут немає задокументованих щоденних клопотів і рутинних буднів. Тим більше це не посібник для татів, як доглядати за дітьми чи виховувати ïх. Це насичений історіями та яскравими ілюстраціями життя, влучними спостереженнями і роздумами нон-фікшн.

Те, що робить тато в цій книжці, видається йому лише мінімальними зусиллями, які він може прикласти до спільної справи. Тому й назвати це видання виключно книжкою про тата в декреті було б неточно – «не треба думати, що все ідилічно, якщо тато пішов у декрет». Це радше розмови та роздуми про повноцінне, справедливе, відповідальне батьківство, де батько включений у виховання та догляд на рівні з мамою. Де тато врешті поважає маму та розуміє її бажання реалізовуватися після народження дитини.

Просякнута іронією, книжка висвітлює різні аспекти декрету та ранніх стадій татівства.

Шрагіна Л. Немовля – малеча – підліток: мудрі формули виховання. Київ, 2018.

Основна ідея книжки присвячена тому, як вибудувати гармонійні стосунки з власною дитиною. Авторка наголошує, що діти різні, і для того, щоби не помилитись, треба шукати творчий підхід.

Розповідь про розвиток дитини Лариса починає з усвідомлення дитиною свого «Я» та ускладненням цього образу, починаючи від того, що «Я» роблю, можу, хочу, яке моє ім’я, що «Я» почуваю, як взаємодію зі світом, а також оцінка цих всіх усвідомлень з боку дорослих. За цими речами авторка розповідає про розвиток емоцій, реакцій, усвідомлення статевих відмінностей, виникнення деструктивної поведінки, формування мотивації.

Читайте та будьте успішними батьками!

Екологічні поради «Еко-поради для всіх»

noreply@blogger.com (Бібліотека-філія № 3 Краматорської ЦСПБ) — Thu, 5 Jun 2025 06:26:00 -0700

Еко-поради для всіх

1. Відмова від одноразового пластику

•Використовуйте багаторазові сумки для покупок.

•Замість пластикових пляшок обирайте багаторазові металеві або скляні.

•Купуйте продукти в багаторазових контейнерах або в упаковці, що піддається переробці.

2. Енергоефективність

•Встановіть енергозберігаючі лампочки (LED).

•Використовуйте побутову техніку з високим енергетичним класом.

•Вимикайте світло в кімнатах, де не знаходитеся, і вимикайте електроприлади, коли вони не використовуються.

3. Переробка відходів

•Розділяйте відходи на перероблювані (папір, пластик, скло) і неперероблювані.

•Використовуйте програми переробки для збору старих речей, таких як батарейки або електроніка.

•Купуйте товари, упаковка яких легко переробляється.

4. Вода — скарб для природи

•Закривайте кран, поки не користуєтеся водою, наприклад, під час чищення зубів.

•Використовуйте енергоефективні душові насадки, щоб зменшити споживання води.

•Слідкуйте за правильним зберіганням води: зберігайте дощову воду для поливу рослин.

5. Посадка дерев і рослин

•Посадіть дерево або кущ у своєму дворі чи на прилеглій території.

•Беріть участь у місцевих кампаніях по посадці дерев.

•Якщо у вас немає місця для саду, розвивайте міні-город або квіткові клумби.

6. Купуйте екологічно чисті продукти

•Обирайте товари від місцевих виробників, що підтримують сталий розвиток.

•Купуйте органічні продукти, які вирощуються без хімічних пестицидів та добрив.

•Обирайте товари з мінімальною упаковкою або з упаковкою, що піддається переробці.

7. Використовуйте екологічно чисті засоби для прибирання

•Обирайте засоби для чищення, що не містять шкідливих хімічних речовин.

•Можна використовувати домашні альтернативи, такі як оцет, сода та лимон.

8. Менше витрачайте на одяг

•Обирайте якісніші і довговічніші речі.

•Підтримуйте модні тенденції перепродажу одягу, купуючи в секонд-хендах.

•Здавайте непотрібний одяг на переробку або віддавайте його тим, хто потребує.

9. Зменшення використання паперу

•Використовуйте електронні документи замість друкованих.

•Перехід на цифрову оплату рахунків зменшує використання паперу.

•Переробляйте папір або використовуйте його повторно.