Юридична допомога ФОПам

Як сплатити військовий збір через смартфон у застосунку «Приват24»

2026-07-07T17:03:31.650+03:00

Як сплатити військовий збір через смартфон у застосунку «Приват24»

Сплатити військовий збір та інші податки можна через застосунок «Приват24» із власної банківської картки (не з ФОП-рахунку).

1. Відкрийте застосунок «Приват24» та натисніть «Платежі».

2. Якщо потрібно сплатити військовий збір як фізичній особі-підприємцю, оберіть «Військовий збір NEW».

3. Оберіть регіон, у якому ви зареєстровані як ФОП.

Зверніть увагу! Місто Київ і Київська область є різними регіонами, тому необхідно обрати саме той, у якому зареєстровано вашого ФОП.

4. Оберіть вид податку.

5. Виберіть пункт «11011700 Військовий збір, що підлягає сплаті ФОП…».

6. Натисніть «Продовжити».

7. Вкажіть суму до сплати (1 % від доходу за звітний квартал) та натисніть «Продовжити».

8. Натисніть «Оплатити».

Перед підтвердженням платежу можна переглянути реквізити бюджетного рахунку для сплати військового збору. Якщо ви не плануєте оплачувати через «Приват24», а лише хочете дізнатися номер рахунку для подальшої оплати в іншому банку, натисніть на стрілку поруч із реквізитами — відкриється повна інформація про рахунок.

Після успішної оплати застосунок покаже повідомлення про виконання платежу.

Див.:

Де знайти подану декларацію?

2026-07-02T11:58:15.336+03:00

Де знайти подану декларацію?

Знайти подану декларацію можна в системі «Електронний кабінет платника» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua. Для цього необхідно перейти до розділу «Перегляд звітності».

Для входу до системи потрібно мати кваліфікований електронний підпис (КЕП). Також авторизуватися можна за допомогою BankID НБУ (за умови, що ви є клієнтом одного з українських банків, які підтримують цей сервіс).

1. Заходимо в Кабінет за допомогою файлового ключа.

або за допомогою Bank ID

Натиснути на зображення "+"

2. Натискаємо на «Перегляд звітності».

3. Обираємо звітний рік. Вкажіть рік, за який потрібно знайти декларацію. Наприклад, якщо ви шукаєте річну декларацію, оберіть 2024 рік.

4. Натискаємо на декларацію за 2024 рік.

5. Переглядаємо та завантажуємо документи. На цій сторінці можна зберегти декларацію у форматі PDF. Також тут доступні квитанція № 2 про прийняття декларації та додаток до річної декларації.

Як сплатити податок або збір через «Електронний кабінет платника»

2026-07-02T11:01:50.221+03:00

Як сплатити податок або збір через «Електронний кабінет платника»

Переглянути раніше подану декларацію можна в системі «Електронний кабінет платника» за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua. Для цього необхідно перейти до розділу «Стан розрахунків з бюджетом».

1. Заходимо в Кабінет за допомогою файлового ключа.

або за допомогою Bank ID

Натиснути на зображення "+"

2. Натискаємо на "Стан розрахунків з бюджетом".

3. Обираємо потрібний податок або збір. Наприклад, якщо необхідно сплатити військовий збір, оберіть розділ «Вiйськовий збiр, що пiдляг. сплатi фiз. ос.-пiдприємцями, якi перебув. на спрощенiй системi оподаткув» та натискаємо на вказану піктограму.

4. Отримуємо реквізити для оплати. На цій сторінці відображаються реквізити (номер рахунку) для сплати. Тут також можна вказати суму платежу та здійснити оплату через одну із запропонованих платіжних систем.

Зверніть увагу: різні платіжні системи стягують різну комісію за проведення платежу. Перед оплатою ви можете ввести суму платежу та порівняти розмір комісії, щоб обрати найвигідніший варіант.

Див.:

Як подати декларацію ФОП на 3 групі за ІІ квартал 2026 року

2026-07-01T11:55:08.281+03:00

Як подати декларацію ФОП на 3 групі за ІІ квартал 2026 року (півріччя)

Декларацію за IІ квартал 2026 року (квітень, травень, червень), яка подається як звіт за півріччя, необхідно подати до податкової служби до 10 серпня 2026 року.

Навіть якщо у вас не було доходів від підприємницької діяльності, декларацію все одно потрібно подати.

Система «Приват24 для бізнесу» автоматично формує декларацію. Вам потрібно лише:

переглянути декларацію і занотувати собі розміри ЄП та ВЗ, які необхідно сплати;
зберегти документ;
підписати його КЕПом;
надіслати декларацію до податкової служби.
через деякий час отримати та розшифрувати квитанцію № 2, яка є підтвердженням того, що декларація не лише надіслана (це підтверджує квитанція № 1), а й прийнята податковим органом.

Уся процедура займає не більше трьох хвилин, і в більшості випадків жодних проблем із поданням декларації не виникає.

Найпоширеніша причина відмови в прийнятті декларації (про це пишуть в квитанції № 1) — закінчення строку дії КЕП (кваліфікований електронний підпис видається на один рік). Також помилки можуть виникати у випадку, коли ви створили новий КЕП, але не відкликали попередній за встановленою процедурою. У такій ситуації податковий орган не приймає декларацію через помилку електронного підпису (про це пишуть в квитанції № 2).

Зверніть увагу: у вашому браузері мають бути встановлені додатки: BankID CryptoPlugin та Crypto-Plugin.

1. Заходимо на вебсайт «Приват24 для бізнесу» — https://otp24.privatbank.ua. Це можна зробити кількома способами: через додаток «Приват24», за допомогою УЕП (він же КЕП), але найпростіший спосіб — увійти через додаток «Приват24», відсканувавши QR-код на сторінці входу.

2. Натискаємо на «Електронна звітність».

Якщо цього додатку у вас немає в головному меню, дивимося підпункти 2.1–2.4.
Якщо «Електронна звітність» уже додана до основного меню, переходимо до пункту 3.

2.1. Натискаємо на "Усі продукти та послуги".

2.2.В пошуку набираємо "Електронна звітність".

2.3. З'являється додаток "Електронна звітність", додаємо його +.

2.4. Ви додали до основного меню розділ "Електронна звітність".

3. Перед створенням декларації рекомендуємо оновити податкову інформацію в розділі «Налаштування».

3.1. Натискаємо на «Оновити з податкової».

3.2. Натискаємо на "Створити".

3.3. Натискаємо на "Підписання ключами".

3.4. Вибираєте місце, де розташований ваш файл з КЕП і завантажуєте його.

3.5. Вибрати файл та натискаємо на "Відкрити".

3.6. Натискаємо на "Далі".

3.7. Вводимо пароль і натискаємо на "Підписати".

3.8. Завжди обираємо статус "Директор" та надсекаемо на "Продовжити" та "Підписати".

3.9. Натискаємо на "Закрити" та переходимо до подачі декларації.

4. Після оновлення податкової інформації в розділі "Електронна звітність" натискаємо на "Створити".

5. У розділі «Пошук» вводимо номер форми декларації F0103309. Далі обираємо «Податкова декларація платника єдиного податку — ФОП (3 група)» та натискаємо «Створити».

6. Обираємо період «Квартал» (для платників єдиного податку звітний період — квартал, а не місяць) та натискаємо на «Створити».

7. Рекомендуємо прокрутити декларацію вниз і перевірити кілька рядків:

7.1. Рядок 06 — це дохід за І + ІІ квартали 2026 року. Якщо дохід був (кошти надходили на ФОП-рахунок), тут не може бути «0». Якщо випадково зазначено «0», це може бути технічний збій — у такому разі варто вийти та створити декларацію повторно. Якщо ж доходу за І + ІІ квартали дійсно не було, значення «0» є правильним.

Це приклад

7.2. Рядок 14.1 — тут зазначається сума єдиного податку за ІІ квартал 2026 року (5% від доходу за квартал), яку потрібно сплатити. Рекомендуємо зантоувати цю суму — саме її слід сплатити за минулий квартал.

Це приклад

7.3. Рядок 25 — тут зазначається сума військового збору за ІІ квартал 2026 року (1% від доходу за квартал), яку потрібно сплатити. Також запишіть цю суму — її необхідно сплатити.

Це приклад

8. Натискаємо на "Зберегти".

9. Натискаємо на "Підписати".

10. Натискаємо на "Підписати ключами" і далі, як описано в пунктах 3.3.-3.9.

Після підписання натикаємо на "Закрити" та "Закрити".

11. В розділі "Електронна звітність" в підрозділі "Поточні" має з'явитися ваша декларація зі статусом "Надіслано".

Через кілька хвилин статус декларації має змінитися на «Надійшла квитанція» (поки що не розшифрована).

Потрібно отримати дві квитанції:

Квитанція № 1 — підтверджує, що декларація надіслана до податкової служби.
Квитанція № 2 — підтверджує, що декларація прийнята податковою службою та Пенсійним фондом України.

Якщо замість "Надійшла квитанція" буде "Не прийнятий", тоді натискаєте на декларацію і розшифровуєте її (див. п. 12).

Якщо податкова прийняла декларацію, вона має через 15-30 хвилин зникнути з підрозділу "Поточні" і з'явитися в підрозділі "Прийняті".

12. Щоб розшифровувати відповідь податкової, треба натиснути на декларацію.

13. Натискаємо на "Показати квитанцію".

14. Нас цікавить квитанція № 2, оскільки вона підтверджує факт прийняття декларації податковою службою.

Зелена смуга означає, що документ прийнятий, а червона смуга — що документ не прийнятий.

15. Написати пароль від ключа і натиснути "Розшифрувати".

16. Бажано зберегти, як декларацію, так і квитанцію у себе в папці ФОП/Декларації.

17. Декларацію можна зберегти, натиснувши на піктограму принтера.

Див.:

Верховний Суд ухвалив остаточне рішення у спорі між поліграфкомбінатами «Україна» та «Зоря» щодо дизайну посвідчень Нацполіції

2026-06-29T14:33:00.581+03:00

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 23 червня 2026 року поставив крапку у тривалому судовому спорі між двома провідними поліграфічними підприємствами країни — Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» та Дочірнім підприємством «Поліграфічний комбінат «Зоря». Справа № 910/19775/23 стосувалася захисту прав інтелектуальної власності на дизайн бланка службового посвідчення Національної поліції України.

Передісторія та суть спору

Конфлікт розпочався через те, що ДП «Україна» розробило графічне зображення «Дизайн бланка «Службове посвідчення Національної поліції України» (у двох варіантах) та зареєструвало на нього авторське право, отримавши 1 березня 2021 року свідоцтво № 102874.

У первісному позові ДП «Україна» стверджувало, що ДП «Зоря» без відповідного дозволу використовувало цей дизайн при виготовленні бланків посвідчень для потреб Національної поліції України. Позивач вимагав визнати дії конкурента порушенням авторських майнових прав, заборонити подальше використання дизайну та стягнути упущену вигоду в розмірі понад 1,38 млн грн.

У відповідь ДП «Зоря» подало зустрічний позов, у якому просило визнати свідоцтво про реєстрацію авторського права недійсним, а самі авторські права ДП «Україна» на цей дизайн — відсутніми. ДП «Зоря», за підтримки третіх осіб у справі — Національної поліції та Міністерства внутрішніх справ України, аргументувало свою позицію тим, що спірне графічне зображення було затверджене наказом МВС і стало невід'ємною частиною офіційного документа державного органу. Відповідно до законодавства, офіційні документи державних органів та їхні ознаки не підлягають охороні авторським правом.

Попередні судові рішення

Справа пройшла кілька кіл розгляду. В останньому раунді:

01 серпня 2025 року Господарський суд міста Києва повністю задовольнив позов ДП «Україна» та відмовив ДП «Зоря».

19 лютого 2026 року Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення, ухваливши протилежний вердикт: у позові ДП «Україна» було відмовлено повністю, а зустрічний позов ДП «Зоря» задоволено (свідоцтво ДП «Україна» визнано недійсним).

Надалі апеляційний суд також розглядав питання розподілу судових витрат, ухваливши додаткові постанови від 4 та 16 березня 2026 року, якими, зокрема, стягнув з ДП «Україна» на користь ДП «Зоря» частину витрат на професійну правничу допомогу та проведення експертизи.

Фінальний вердикт Верховного Суду

Обидва підприємства звернулися з касаційними скаргами до Верховного Суду. За результатами розгляду колегія суддів ухвалила компромісне рішення, частково задовольнивши вимоги обох сторін:

Скасування рішення щодо зустрічного позову: Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду в частині задоволення зустрічних вимог ДП «Зоря». Суд постановив нове рішення, яким повністю відмовив у задоволенні зустрічного позову ДП «Зоря». Це означає, що свідоцтво № 102874 про реєстрацію авторського права на дизайн бланка службового посвідчення НПУ, яке належить ДП «Україна», залишається чинним.

Відмова у первісному позові: В іншій частині постанову апеляційного суду залишено без змін. Таким чином, ДП «Україна» остаточно відмовлено у задоволенні вимог про заборону використання дизайну та стягнення збитків із ДП «Зоря».

Перерозподіл судових витрат: Верховний Суд частково змінив додаткову постанову апеляційного суду від 16 березня 2026 року. З ДП «Україна» на користь ДП «Зоря» стягнуто 123 494,70 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також здійснено взаємний перерозподіл сплаченого судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг.

Постанова Верховного Суду набрала законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність як претензій ДП «Україна» щодо стягнення збитків за виготовлення державних бланків, так і вимог ДП «Зоря» щодо анулювання авторського свідоцтва опонента.

Суд повністю відмовив розробникам «UKRAINE GTA» у позові проти творців «UA Online» на 2,4 млн грн

2026-06-29T12:47:13.806+03:00

Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у резонансній справі про захист авторських прав між двома відомими ігровими проектами. Суд повністю відмовив компанії ТОВ «Україна Геймс» (творцям комп'ютерної гри «UKRAINE GTA») у задоволенні позову проти ТОВ «ЮА ОНЛАЙН» та кількох розробників мобільної гри «UA Online».

Про це повідомляє intellaw.org.ua з посиланням на справу № 910/13348/25.

Суть спору та вимоги позивача

Конфлікт між розробниками розпочався восени 2025 року. 28 жовтня 2025 року ТОВ «Україна Геймс» звернулося до суду із позовом проти ТОВ «ЮА ОНЛАЙН» та чотирьох фізичних осіб-підприємців:

Жулавського Матвія Сергійовича,
Степанцова Максима Олександровича,
Ружин Івана Сергійовича,
Горобець Христини Тарасівни (була залучена як співвідповідач у грудні 2025 року).

Позивач стверджував, що у мобільній грі «UA Online» незаконно використовуються елементи та складові частини «Відеогри «UKRAINE GTA». У зв'язку з цим ТОВ «Україна Геймс» вимагало:

Заборонити використання будь-яких складових частин своєї програми в додатку «UA Online» (включаючи відтворення, розповсюдження та публікацію).
Видалити та вилучити всі елементи мобільної гри «UA Online» з магазину додатків Google Play.
Стягнути з кожного з відповідачів компенсацію в розмірі 605 600 грн (загальна сума позовних вимог становила 2 422 400 грн).

Спроба глобального блокування через Google, хостинги та платіжні системи

Як свідчить ухвала Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2026 року, у березні 2026 року ТОВ «Україна Геймс» здійснило спробу заблокувати роботу «UA Online», вимагаючи безпрецедентно жорстких заходів забезпечення позову. Позивач просив суд накласти заборону на діяльність цілої низки міжнародних компаній, залучених до дистрибуції, обслуговування та монетизації гри:

Google LLC та її підрозділи (Google Ireland Limited, Google Commerce Limited, Google Asia Pacific Pte. Limited): позивач вимагав заборонити їм надавати доступ до додатка «UA Online» (ідентифікатор com.ua.online), закрити розробникам доступ до кабінету Google Play, заборонити передавати аналітику та статистику завантажень, а також заблокувати будь-які виплати доходу, роялті чи транзакції від монетизації гри.
Доменні та хостинг-провайдери: Заборонити американському реєстратору Namecheap Inc здійснювати делегування, продовження реєстрації чи зміну DNS-записів для домену ua-online.games. Заборонити польському хостеру OVH Sp. z o.o. надавати серверні потужності, хостинг та технічну підтримку для сайту гри.
Фінансові посередники: Заборонити британській компанії Fintechnet Solutions Ltd (сервіс pay4bit.net) обслуговувати платежі (приймати, обробляти, переказувати кошти) за користування грою «UA Online» на користь відповідачів.
Іноземні партнери: Заборонити кіпрській компанії CODECLY LTD передавати майнові права на гру чи здійснювати її оновлення.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 17 березня 2026 року відмовив у задоволенні цієї заяви про забезпечення позову. ТОВ «Україна Геймс» оскаржило цю відмову в апеляційній інстанції.

13 травня 2026 року колегія суддів Північного апеляційного господарського суду (у складі головуючого судді Доманської М.Л. та суддів Козир Т.П., Отрюха Б.В.) прийняла апеляційну скаргу до свого провадження у зв'язку зі зміною складу суду.

Проте апеляційні процедури щодо блокування відбувалися паралельно з розглядом справи по суті. Фактично блокування до рішення суду не було здійснено.

Перебіг судового процесу та доказова база

Судовий процес тривав понад пів року і супроводжувався активним поданням доказів з обох сторін.

Зокрема, сторона відповідачів (ТОВ «ЮА ОНЛАЙН») надала суду копії договорів про нерозголошення (NDA) із розробниками та 488 сторінок технічних завдань на створення власних унікальних 3D-об'єктів для гри, аби довести самостійність розробки проекту.

Зі свого боку, позивач ТОВ «Україна Геймс» надав суду висновок експерта у сфері інтелектуальної власності № 251-01 від 23.01.2026. Також позивач намагався спростувати автентичність деяких 3D-матеріалів відповідача. Зокрема, йшлося про використання у грі «UA Online» 3D-аксесуарів, пов'язаних із відомим блогером Я. В. Євченком. Позивач додав докази того, що блогер у 2023–2025 роках надавав рекламні послуги саме для популяризації «UKRAINE GTA», а анонс схожих аксесуарів у «UA Online» з'явився лише на початку 2026 року.

Рішення суду

Заслухавши аргументи сторін, суддя Господарського суду міста Києва Оксана Блажівська 22 червня 2026 року постановила: у задоволенні позову ТОВ «Україна Геймс» відмовити повністю.

Наразі оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

🌽 Штраф у 204 тисячі гривень за фальшиве насіння: апеляційний суд ухвалив вирок мешканцю Черкащини

2026-06-27T12:41:56.136+03:00

Черкаський апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції та ухвалив новий обвинувальний вирок у справі про порушення прав інтелектуальної власності відомих світових брендів «Monsanto» та «Syngenta». Суд визнав винуватим мешканця Черкаської області Облана Ігоря Степановича у незаконному використанні знаків для товарів і послуг.

Про це повідомляє www.intellaw.org.ua з посиланням на справу № 693/8/17.

Історія розгляду та скасування виправдання

Раніше, 29 листопада 2021 року, Жашківський районний суд Черкаської області виправдав обвинуваченого у зв'язку з недоведенням вчинення ним кримінального правопорушення. Не погодившись із цим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати виправдувальний вирок та ухвалити новий.

За результатами розгляду справи 01 червня 2026 року Черкаський апеляційний суд скасував виправдувальний вирок. Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дав невірну оцінку доказам, безпідставно визнавши недопустимим протокол огляду місця події та інші зібрані слідством матеріали.

📦 Суть «схеми» та вилучений контрафакт

Згідно з матеріалами судової справи, Облан Ігор Степанович придбав з метою подальшого збуту партію посівного матеріалу, достовірно знаючи, що він не є оригінальною продукцією відомих брендів. Зокрема, йдеться про:

100 мішків насіння кукурудзи з маркуванням «DEKALB MONSANTO DKS 3511»;
60 мішків насіння з позначенням «Syngenta NKB rio».

Контрафактний товар зберігався у домоволодінні в селі Тинівка Жашківського району. 18 липня 2016 року працівники поліції провели контроль за вчиненням злочину у формі контрольованої закупки цієї партії насіння.

Судові експертизи підтвердили, що нанесені на мішки зображення та торговельні марки схожі із зареєстрованими знаками компаній Monsanto Technology LLC та Syngenta Participations AG настільки, що їх можна сплутати.

Внаслідок протиправних дій правовласникам було завдано значних збитків:

Monsanto Technology LLC — на суму 513 667 грн;
Syngenta Participations AG — на суму 231 190,80 грн.

Загальний розмір завданої шкоди склав 744 857,80 грн, що на момент вчинення правопорушення класифікувалося як особливо великий розмір.

Вирок суду та доля речових доказів

Апеляційний суд кваліфікував дії Ігоря Облана за ч. 3 ст. 229 Кримінального кодексу України та призначив покарання у виді штрафу в розмірі 12 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 204 000 гривень.

Окрім цього, судом було вирішено цивільні позови та долю майна:

Цивільний позов компанії Syngenta Participations AG задоволено повністю — з обвинуваченого стягнуть 231 190,56 грн матеріальної шкоди.
Цивільний позов Monsanto Technology LLC залишено без розгляду через систематичну неявку представників компанії на засідання апеляційної інстанції та відсутність відповідних заяв.
Контрафактну продукцію (70 мішків насіння соняшника та 99 мішків кукурудзи), яка зберігалася на підприємстві, ухвалено знищити як вилучену з обігу.

01 червня 2026 року вирок набрав законної сили.

🧸 LEGO виграла суд в Україні проти продавців іграшок через копіювання фігурок «мініфіг»

2026-06-15T14:21:25.990+03:00

Данська корпорація Lego Holding A/S захистила свої права інтелектуальної власності на відомі в усьому світі тривимірні фігурки людей (LEGO minifigure). Господарський суд міста Києва став на бік іноземного виробника у судовому спорі з українськими підприємцями, які торгували конструкторами-аналогами.

25 травня 2026 року суддя Оксана Марченко ухвалила рішення, яким повністю задовольнила позовні вимоги данської компанії.

Про це повідомляє телеграм-канал "Судом по схемах" з посиланням на справу № 910/7183/25.

🧸 Суть спору: копіювання тривимірної торговельної марки

Позивачем у справі виступила компанія Lego Holding A/S (до перейменування — Lego Juris A/S). Інтереси данського виробника в суді представляли адвокати Володимир Грунський та Наталія Іверук.

Корпорація є власником свідоцтва України № 276283 на об'ємну торговельну марку — фігурку чоловічка LEGO, яка зареєстрована для товарів 28 класу МКТП (ігри, іграшки, конструктори).

Юристи LEGO виявили, що в українській мережі магазинів іграшок «NA-NA» (зокрема у фізичній точці в Києві на проспекті Петра Григоренка, 5-А) та на сайті nana.ua продавалися дитячі конструктори польського виробника «МАСТЕРЛЮКС ЛТД». Фігурки людей у цих наборах (серії «Поліція», «Пожежники», «Будівництво» тощо) були майже ідентичними оригінальним чоловічкам LEGO.

Відповідачами у справі виступили троє українських підприємців:

ФОП Сидоренко Микола Володимирович (власник сайту nana.ua);

ФОП Руснак Альона Валентинівна;

ФОП Йорж Олена Миколаївна.

🛡️ Спроби захисту та контраргументи ФОПів

Адвокат Миколи Сидоренка — Яніна Магратій — та інші відповідачі заперечували проти позову. Вони висунули кілька аргументів:

Легальність імпорту: іграшки польського виробника законно ввозилися в Україну з 2010 року, проходили митний контроль та мали сертифікати відповідності.

Статус сайту: ФОП Сидоренко М.В. стверджував, що його сайт nana.ua є «маркетплейсом», а сам він лише надавав майданчик для інших продавців і не несе відповідальності за товар.

Відсутність порушення на момент суду: підприємці оперативно видалили спірні конструктори з сайту та полиць магазинів після початку процесу.

⚖️ Позиція суду: порушення підтверджено

Суд критично оцінив доводи відповідачів і повністю відхилив їх із таких підстав:

Сайт — не маркетплейс: відповідач-1 не надав договорів із сторонніми продавцями чи публічної оферти. Структура вебсайту чітко вказувала на те, що це єдиний інтернет-магазин бренду «NA-NA».

Митниця не виключає порушень: відсутність претензій з боку митних органів під час імпорту не позбавляє правовласника можливості самостійно виявляти порушення своїх прав і захищати їх у судовому порядку.

Видалення товарів: добровільне припинення продажу після подання позову не нівелює факту попереднього порушення та права LEGO вимагати судової заборони на майбутнє.

Окрім того, судова мистецтвознавча експертиза Львівського НДІСЕ підтвердила, що фігурки на пакуваннях польських конструкторів є настільки схожими на запатентовану модель LEGO, що їх легко сплутати.

🔨 Фінансові наслідки

Суд ухвалив рішення:

Заборонити ФОП Сидоренку М.В., ФОП Руснак А.В. та ФОП Йорж О.М. використовувати позначення, схожі до ступеня сплутування з торговельною маркою LEGO за свідоцтвом України № 276283.

Заборонити зберігати, пропонувати до продажу та продавати перелічені конструктори-аналоги.

Стягнути з кожного з трьох підприємців на користь Lego Holding A/S по 3 028 гривень судового збору.

Польський розробник виграв суд проти української компанії через використання неліцензійної програми для обліку

2026-06-15T13:18:15.363+03:00

В Україні продовжує розвиватися судова практика захисту авторських прав на комп'ютерний софт. Господарський суд Хмельницької області став на бік польського підприємця у справі про незаконне використання спеціалізованого програмного забезпечення для автоматизації бізнесу.

01 червня 2026 року суддя Ю. В. Гладюк ухвалив рішення, яким повністю задовольнив позовні вимоги іноземного розробника та призначив грошове стягнення з порушника.

Про це повідомляє www.intellaw.org.ua з посиланням на справу № 924/306/26.

Суть спору: використання програми без ліцензії

Позивач у справі — громадянин Республіки Польща Яроцкі Піотр, який здійснює підприємницьку діяльність під комерційним найменуванням «НЕТХЕЛП ЯРОЦКІ ПІОТР». Йому належать майнові авторські права на комп'ютерну програму «Business automation software for trade management», призначену для ведення бухгалтерського та управлінського обліку.

Позовні вимоги були спрямовані проти хмельницького ТОВ "Тандем Трейдінг". Позивач просив суд заборонити відповідачу використовувати зазначену програму та стягнути компенсацію у розмірі потрійної вартості ліцензії.

Як Prozorro допомогло викрити порушника

Порушення було виявлено під час моніторингу публічних закупівель у системі Prozorro. ТОВ "Тандем Трейдінг" стало переможцем тендеру на постачання соняшникової олії для Управління освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради.

Серед завантажених у систему документів було знайдено видаткову накладну № 148 від 17 березня 2023 року, підписану електронним підписом директора компанії. За своєю формою та структурою ця накладна була ідентичною документам, які автоматично генеруються програмою «Business automation software for trade management». При цьому жодних ліцензійних угод на використання цього софту ТОВ "Тандем Трейдінг" не укладало.

Експертиза МВС як головний доказ

Для підтвердження факту використання неліцензійного ПЗ представники польського розробника звернулися до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

Судовий експерт провів дослідження та підтвердив, що надана видаткова накладна відповідає шаблонам програмного продукту «Business automation software for trade management» (версії 8.3.19.1529). Цей висновок експерта суд визнав належним та допустимим доказом у справі.

Представники відповідача в судове засідання не з'явилися та не надали відзиву на позов, хоча були вчасно повідомлені про процес через свій електронний кабінет.

Рішення суду та фінансові стягнення

Оскільки вартість однієї ліцензії програми становить 15 600 грн, а порушення мало умисний характер, суд підтримав вимогу про стягнення компенсації у потрійному розмірі.

Суд ухвалив:

Заборонити ТОВ "Тандем Трейдінг" використовувати комп'ютерну програму «Business automation software for trade management».

Стягнути з ТОВ "Тандем Трейдінг" на користь позивача:

46 800,00 грн — компенсацію за порушення авторських прав;
12 836,16 грн — витрати на проведення експертизи;
6 656,00 грн — витрати на сплату судового збору.

Стягнути з порушника до Державного бюджету України штраф у розмірі 4 680,00 грн (10% від суми компенсації).

«Смужки» не ті: Puma програла суд в Одесі щодо «копіювання» дизайну взуття

2026-05-26T08:30:57.496+03:00

06 травня 2026 року Господарський суд Одеської області у справі № 916/241/23 поставив крапку в тривалій суперечці між німецьким спортивним гігантом Puma SE та одеським імпортером взуття ТОВ «Стіллі». Суддя Юлія Щавинська відмовила у задоволенні позову Puma, яка вимагала знищити партію взуття через схожість логотипів.

Суть конфлікту

Судовий процес розпочався ще на початку 2023 року. Приводом стала партія жіночих туфель для активного відпочинку (560 пар), які ТОВ «Стіллі» імпортувало з Китаю. Під час митного оформлення в Одесі товар був затриманий, оскільки правовласник бренду Puma заявив, що декоративна вигнута смуга на боковій поверхні взуття є копією їхньої зареєстрованої торговельної марки (відомого елементу «Formstrip»).

Німецька компанія вимагала:

заборонити одеському підприємству використовувати схожі позначення;

вилучити партію товару з обороту та повністю її знищити.

Битва експертиз

Справа виявилася складною через суперечливі висновки фахівців. За роки розгляду було проведено шість експертних досліджень.

Частина експертів стверджувала, що смужки на взутті ТОВ «Стіллі» настільки схожі на торговельні марки Puma, що споживач може їх сплутати.

Інші фахівці наполягали на протилежному: геометричні пропорції, кути вигину та фактура (імітація шкіри рептилії на одеському взутті проти гладких ліній Puma) суттєво відрізняються.

Чому суд став на бік імпортера?

Приймаючи рішення, суддя Юлія Щавинська стала на позицію «пересічного споживача». Суд дійшов висновку, що факт використання «будь-якої смуги» ще не означає порушення прав Puma.

Ключові аргументи суду:

Математичні відмінності: Пропорції смуг на туфлях «Stilli» відрізняються від оригіналу, що змінює візуальне сприйняття (ефект перспективи).

Відсутність введення в оману: На коробках, устілках та підошвах взуття був чітко вказаний власний бренд виробника — «Stilli».

Комплексність: Оригінальна продукція Puma зазвичай містить комплекс знаків (назву бренду, зображення пантери тощо), тоді як на досліджуваному взутті була лише одна смуга, яка не викликає стійкої асоціації з німецьким брендом.

Результат

Суд повністю відмовив компанії «Пума Се» у задоволенні позовних вимог. Більше того, тепер німецька корпорація має виплатити одеському ТОВ «Стіллі» 22 718 гривень компенсації за витрати на проведення судової експертизи.

Арешт з 560 пар взуття, який діяв понад три роки, знято — товар може вільно реалізовуватися на ринку України.

Власник бренду води "Петриківська" програв суд проти АМКУ: чому Антимонопольний комітет відмовився карати конкурентів за схожу етикетку

2026-05-06T09:05:00.006+03:00

03 квітня 2026 року Господарський суд Дніпропетровської області у справі № 904/4843/25 відмовив ТОВ "Комбінат Дніпро" (власнику відомої торгової марки "Петриківська") у позові проти Південно-Східного відділення Антимонопольного комітету України (АМКУ). Компанія намагалася через суд змусити відомство розслідувати справу про імітацію їхнього бренду конкурентами, але суд визнав дії АМКУ законними.

Суть конфлікту

ТОВ "Комбінат Дніпро" є власником торгової марки "Петриківська". Восени 2024 року представники компанії виявили на полицях магазинів воду під назвою "Квітка Петриківська", яку виготовляє ТОВ "Царичанський завод мінеральної води".

Власник бренду заявив, що конкуренти навмисне скопіювали авторський графічний елемент та загальний дизайн етикетки. Крім того, обидва підприємства розташовані у смт Царичанка буквально одне навпроти одного, що, за словами позивача, дозволяло конкурентам легко скопіювати дизайн.

Вбачаючи у цьому недобросовісну конкуренцію, "Комбінат Дніпро" поскаржився до Антимонопольного комітету. Проте відомство відмовилося розглядати заяву. Обурена компанія пішла до суду з вимогою визнати таку бездіяльність АМКУ протиправною.

Юридичний нюанс: чому відмовив АМКУ та суд?

Під час судового розгляду з'ясувалася ключова деталь. ТОВ "Комбінат Дніпро" лише володіє правами на торговельну марку, але самостійно воду не видобуває, не розливає і не продає. У 2023 році компанія передала права на використання бренду іншому підприємству — ТОВ "АБК Дніпро" (яке і є фактичним виробником мінеральної води).

Суд підтримав логіку Антимонопольного комітету: законодавство про захист від недобросовісної конкуренції захищає безпосередніх учасників ринку. Оскільки "Комбінат Дніпро" сам не виробляє воду, він не є прямим конкурентом "Царичанського заводу мінеральної води". Отже, його права у сфері економічної конкуренції не були порушені.

"Заявник не є учасником ринку ані з виробництва Продукції, ані з її реалізації, отже, не перебуває у конкурентних відносинах... тому його права не підпадають під захист від недобросовісної конкуренції", — йдеться у рішенні суду.

Що далі?

Суддя Н.Б. Кеся повністю відмовила у задоволенні позову проти АМКУ. Водночас у рішенні суд підкреслив: цей програш жодним чином не забороняє ТОВ "Комбінат Дніпро" захищати свої інтереси в інший спосіб. Компанія має повне право подати прямий судовий позов проти заводу-конкурента за незаконне використання об'єкта інтелектуальної власності (торгової марки), але вирішувати цей спір має суд, а не Антимонопольний комітет.

У Шостці ексдиректора мережі АЗС оштрафували на 170 тисяч гривень за незаконне використання бренду «KLO»

2026-05-05T15:18:00.000+03:00

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у справі № 589/1884/19 виніс вирок у резонансній справі щодо порушення прав інтелектуальної власності. Колишнього директора ТОВ «Дорпостач» Сергія Бродця визнано винним у незаконному використанні логотипу відомої мережі автозаправних станцій та оштрафовано на 170 тисяч гривень.

Як встановив суд, у період з жовтня 2014 року по травень 2017 року компанія ТОВ «Дорпостач», якою керував Сергій Бродець, орендувала дві автозаправні станції у місті Шостка — на вулицях Некрасова та Шевченка. Для приваблення клієнтів на стелах та фризах цих АЗС використовувалося специфічне зображення дракончика на жовто-чорному фоні.

Проведені судові експертизи підтвердили, що ці логотипи були схожими до ступеня змішування із зареєстрованим знаком для товарів і послуг (свідоцтвом України №184873 від 25.04.2014 ) відомої мережі АЗС «KLO» (належав ПП «Автопрофіт» та ТОВ «Автобансервіс»). Жодних договорів чи дозволів на використання цього бренду підприємство не отримувало, що призводило до введення в оману водіїв. Деякі клієнти навіть намагалися розрахуватися на цих заправках бонусними картками мережі «KLO».

Позиція обвинуваченого

Сам Сергій Бродець своєї провини в суді не визнав. Він пояснив, що був лише найманим директором. На момент укладання договорів оренди АЗС вивіски з написом «SOLAR» та зображенням дракона вже були розміщені на об'єктах. За його словами, договори оренди не дозволяли змінювати фасади, а сам він навіть не здогадувався, що цей знак може комусь належати.

Свідки захисту (попередні власники заправок) підтвердили, що замовляли ці банери у місцевих рекламників ще у 2013 році. За їхнім задумом, логотип мав нагадувати сонце, але в результаті вийшло щось схоже на «мультяшну черепашку чи дракона».

Проте суд відхилив ці аргументи. Суддя наголосив, що Сергій Бродець, як службова особа та директор, був зобов'язаний перевірити законність використання зображень на орендованих об'єктах. Відсутність права змінювати фасад за договором не звільняє від відповідальності: виявивши порушення, директор мав вимагати від орендодавця його усунути або ж розірвати договір оренди.

Багатомільйонні позови відхилено

Експертиза оцінила матеріальну шкоду, завдану справжнім власникам бренду, у понад 31 мільйон гривень. Компанії-правовласники подали до Сергія Бродця відповідні цивільні позови на вказану суму.

Однак суд відмовив у їх задоволенні. Відповідно до Цивільного кодексу України, шкоду, завдану працівником під час виконання службових обов'язків, має відшкодовувати юридична особа (тобто сама компанія ТОВ «Дорпостач», а не її колишній директор). Крім того, з'ясувалося курйозне розбіжність у реєстрах: за ідентифікаційним кодом одного з позивачів (ПП «Автопрофіт») наразі зареєстрована «Хмельницька макаронна фабрика», а належних доказів правонаступництва суду не надали.

Вирок

29 квітня 2026 року суд визнав Сергія Васильовича Бродця винним за ч. 3 ст. 229 КК України (незаконне використання знака для товарів і послуг) та призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — тобто 170 000 гривень.

Кінець монополії на «зелені паркани»: суд скасував заборону на їх виробництво

2026-04-29T20:30:00.003+03:00

Господарський суд Київської області поставив крапку у багаторічній патентній суперечці щодо виробництва популярних в Україні «зелених парканів» (сітки-рабиці, вплетеної штучною хвоєю). Патенти, якими намагалися монополізувати ринок, визнані недійсними, а компанію, що ініціювала судові позови проти конкурентів, зобов'язали виплатити понад 100 тисяч гривень компенсації.

Відповідне рішення суд ухвалив 21 квітня 2026 року переглянувши справу № 911/174/22), за нововиявленими обставинами.

Суть конфлікту: спроба запатентувати сітку з хвоєю

Предметом судового розгляду стали два патенти на корисні моделі, видані фізичній особі:

Патент № 113850 «Декорована огорожа» (від 10.02.2017)

Патент № 138049 «Спосіб виготовлення декорованої огорожі» (від 11.11.2019)

Суть цих корисних моделей зводилася до переплетення звичайної дротяної сітки декоративними елементами зі штучного матеріалу, що імітують хвою або листя.

Ексклюзивну ліцензію на використання цих патентів отримало харківське ТОВ «Фенс технолоджи». У 2021 році компанія почала агресивну юридичну кампанію проти конкурентів, зокрема дніпровського виробника ТОВ «Аримком-Україна» (ТМ «GREEN МІХ») та київського ТОВ «Акм-груп».

У своєму первісному позові «Фенс технолоджи» вимагало не лише заборонити конкурентам виробляти та продавати «зелені паркани», але й вилучити та знищити вже виготовлені товари зі складів у 10 містах України (Києві, Харкові, Одесі, Львові, Дніпрі тощо).

У лютому 2023 року Господарський суд Київської області задовольнив ці вимоги. Відповідачів зобов'язали припинити виробництво, видалити товари з сайтів та сплатити судові і експертні витрати. Суди апеляційної та касаційної інстанцій тоді залишили це рішення в силі.

Поворотний момент: патенти визнано недійсними

Ситуація кардинально змінилася, коли відповідачам вдалося довести у цивільному судочинстві, що самі патенти на «декоровану огорожу» не відповідають критеріям охороноздатності.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 08.07.2025, яке було підтверджено Київським апеляційним судом 4 березня 2026 року, обидва патенти (№113850 та №138049) були визнані недійсними повністю.

Згідно із законодавством України, права на корисну модель, визнані недійсними у суді, вважаються такими, що не набрали чинності від дати їхньої публікації. Тобто, юридично монополії на «штучну хвою у сітці» ніколи не існувало.

Фінал: скасування старого рішення та фінансова відплата

Озброївшись рішенням про скасування патентів, ТОВ «Аримком-Україна» звернулося до Господарського суду Київської області із заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами.

21 квітня 2026 року суддя В.М. Антонова ухвалила нове рішення:

Повністю скасувати попереднє рішення від 2023 року, яким заборонялося виробництво огорож.

Відмовити ТОВ «Фенс технолоджи» у задоволенні позову про припинення порушення прав інтелектуальної власності (оскільки самих прав більше не існує).

Здійснити поворот виконання додаткового рішення. Тепер компанія-позивач («Фенс технолоджи») зобов'язана повернути ТОВ «Аримком-Україна» 45 424 грн, які дніпровський виробник раніше сплатив їй за експертизи та послуги адвокатів.

Стягнути з «Фенс технолоджи» на користь «Аримком-Україна» ще 64 506 грн судового збору за перегляд справи та подачу скарг.

Таким чином, спроба усунути конкурентів з ринку за допомогою патентів на загальновідому технологію обернулася для позивача не лише втратою ексклюзивних прав, але й фінансовими втратами у розмірі майже 110 тисяч гривень.

Це рішення є важливим прецедентом для українського ринку будівельних та декоративних матеріалів, яке демонструє ефективний механізм боротьби з так званим «патентним тролінгом» на корисні моделі. Виробники «зелених парканів» відтепер можуть продовжувати свою діяльність без ризику судового переслідування за цими патентами.

Apple програла суд українському дистриб’ютору через навушники: київський суд не побачив порушень у бренді Gelius

2026-04-16T15:10:00.001+03:00

Господарський суд міста Києва відмовив корпорації Apple Inc. у позові проти українського ТОВ «Геліус Імпорт Дистриб’юшн». Техногігант намагався заборонити продаж навушників Gelius, які вважав надто схожими на свої AirPods.

Про це повідомляє телеграм-канал «Судом по схемах» з посиланням на рішення суду від 26 березня 2026 року у справі № 910/15986/25.

Суть спору: 1500 одиниць товару на митниці

Конфлікт розпочався влітку 2023 року, коли Київська митниця зупинила оформлення партії з 1500 бездротових навушників «Gelius Pro Capsule 4». Причиною стала підозра у порушенні прав інтелектуальної власності Apple.

Американська корпорація стверджувала, що зовнішній вигляд навушників Gelius та їхнього зарядного кейса майже повністю копіює її зареєстровані в Україні торговельні марки (№ 277885 та № 281683), які захищають специфічну форму AirPods. Apple вимагала:

Заборонити імпорт та продаж цих товарів.

Вилучити партію з обігу та знищити її.

Аргументи сторін та «битва експертів»

Позивач надав висновок експерта, який підтверджував: навушники Gelius настільки схожі на AirPods, що їх можна сплутати.

Натомість відповідач — компанія Gelius — надав суду результати інших експертиз (зокрема КНДІСЕ та комісійної експертизи). Експерти захисту наголосили на наступному:

Чітке маркування: На пакуванні та самому кейсі навушників нанесено напис «Gelius», виконаний у власному графічному стилі.

Власний бренд: Gelius використовує власні зареєстровані торговельні марки, що виключає можливість сплутування товарів споживачем.

Функціональність форми: Форма корпусу навушників має конструктивний характер, а не виключно розрізнювальний.

Рішення суду: Чому Apple програла?

Суддя Юрій Підченко, дослідивши матеріали справи, став на бік українського дистриб’ютора. У рішенні зазначено, що:

Наявність на товарі та пакуванні чіткого словесного позначення «Gelius» є визначальною — це дозволяє споживачу ідентифікувати виробника і не створює хибного уявлення, що це продукція Apple.

Сама по собі схожість форми не є достатнім доказом порушення, якщо товар належним чином брендований іншою торговою маркою.

Суд розцінив зупинку митного оформлення лише як «сумнів», який не підтвердився належними доказами під час розгляду.

Наслідки

Суд повністю відмовив Apple Inc. у задоволенні позову. Крім того, було скасовано заходи забезпечення позову, які раніше блокували товар на митниці. Тепер українська компанія зможе легально ввезти та реалізувати партію навушників.

Довідка: Gelius — український бренд мобільних аксесуарів та смарт-гаджетів, заснований у 2013 році.

«Суспільне» оштрафували за використання пісні Марії Бурмаки: суд частково задовольнив позов Moon Records

2026-04-16T12:25:00.008+03:00

Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі за позовом музичного видавництва «МУН Рекордс» до АТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Предметом спору стало використання фрагментів відомих пісень у документальному відео про русифікацію українського шоу-бізнесу.

Про це повідомляє www.intellaw.org.ua з посиланням на рішення суду від 12 березня 2026 року у справі № 910/12028/24.

Суть конфлікту

Компанія «МУН Рекордс» звернулася до суду з вимогою стягнути з «Суспільного» 90 840 гривень компенсації. Позивач стверджував, що мовник без дозволу використав у своєму YouTube-фільмі «Як Росія КУПУВАЛА і НИЩИЛА український шоу-бізнес «Русифікація в стилі поп» фрагменти трьох творів:

«Нікому то не треба» (гурт «Скрябін»);

«А тепер усе інакше» (гурт «Аква Віта»);

«Ой, не квітни, весно» (Марія Бурмака).

Чому суд відмовив щодо «Скрябіна» та «Аква Віти»?

Попри вимоги позивача, суд став на бік «Суспільного» у двох епізодах:

Щодо пісні «Скрябіна»: Суд встановив, що «Суспільне» мало законний договір із ТОВ «Кузьма Скрябін», яке володіє правами на спадщину Андрія Кузьменка. Крім того, попередні судові рішення підтвердили, що «МУН Рекордс» не має виключних прав на цей твір.

Щодо «Аква Віти»: Суд погодився з аргументами мовника, що фраза «а тепер усе інакше», яку вимовив ведучий, є загальновживаним висловом. У контексті відео вона використовувалася як мовний зворот для розділення історичних періодів, а не як використання музичного твору.

Штраф за Марію Бурмаку

Єдиним підтвердженим порушенням стало використання пісні «Ой, не квітни, весно». У відеоматеріалі протягом 15 секунд демонструвався фрагмент кліпу та виконання пісні Марією Бурмакою (запис 1989 року).

Суд з’ясував, що «Суспільне» не отримувало дозволу у «МУН Рекордс» (яке є правовласником 100% авторських прав на цей твір) на таке включення до свого фільму.

Рішення суду

Суддя О.В. Котков постановив задовольнити позов частково.

З «Суспільного» стягнуто 30 280 грн компенсації за порушення авторських прав на пісню Марії Бурмаки.

Також мовник має сплатити 1 009 грн судового збору.

В іншій частині вимог (щодо пісень «Скрябіна» та «Аква Віти») позивачу було відмовлено. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів.

Довідка: Фільм «Русифікація в стилі поп» вийшов на YouTube-каналі «Суспільне Культура» у березні 2024 року і присвячений дослідженню впливу російського капіталу та культури на українську музичну індустрію протягом десятиліть.

Як налаштувати отримання повідомлень від податкової на електронну пошту (замість Укрпошти)

2026-04-03T12:37:00.004+03:00

Щоб уникнути втрати листів через пошту, рекомендуємо налаштувати отримання документів від податкового органу в електронному вигляді.

1. Увійдіть до Електронного кабінету платника (https://cabinet.tax.gov.ua).

2. Перейдіть у розділ «Налаштування».

3. Заповніть або перевірте контактні дані:

поштовий індекс («Знайти поштовий індекс»)
номер телефону
адресу електронної пошти

Після цього натисніть «Зберегти» та «Бажаю отримувати документи».

4. Натисніть «Зберегти» та підпишіть.

5. У вікні підтвердження оберіть «Так».

6. За потреби ви завжди можете відмовитися від отримання документів в електронному вигляді, змінивши налаштування в Електронному кабінеті (натиснути «Відмова отримувати документи»).

Верховний Суд поставив крапку у справі «Лускунчика смакунчика»: сімейний конфлікт через бренди насіння завершився перемогою ексчоловіка

2026-04-03T10:43:00.001+03:00

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду оприлюднив остаточне рішення у багаторічному спорі навколо інтелектуальної власності відомого бренду смаженого насіння. Суд підтвердив, що торговельні марки та патенти на упаковку, створені під час шлюбу, є спільною власністю подружжя і не могли бути передані третім особам без згоди обох сторін.

Суть конфлікту: бізнес, розлучення та «таємні» договори

Позивач, Пікалов Володимир Володимирович, звернувся до суду після того, як дізнався, що об’єкти інтелектуальної власності, на яких базувався спільний бізнес сім’ї, перейшли у власність його доньки.

Володимир та Пікалова Галина Миколаївна перебували у шлюбі багато років та разом розвивали компанію ТОВ «Лакомка-2010», яка випускає насіння під популярною маркою «Лускунчик смакунчик». Хоча торговельні марки та патенти на дизайн упаковки були зареєстровані на ім’я дружини, вони вважалися спільним майном.

Однак у 2018 році, на тлі розлучення, Галина Пікалова без згоди чоловіка уклала договори відчуження цих прав на користь їхньої доньки — Пікалової Еліни Володимирівни.

Позиція Верховного Суду: презумпція спільності та «недобросовісність»

Справа № 335/5841/19 пройшла кілька кіл судових розглядів. Ключовим питанням було те, чи знала донька про конфлікт між батьками і чи можна вважати її «добросовісним набувачем».

Суди встановили, а Верховний Суд підтвердив:

Майнові права на ТМ — це спільне майно: Оскільки бренди створювалися та розвивалися за спільні кошти та зусилля подружжя, вони підлягають поділу 50/50.
Донька знала про спори: Еліна Пікалова не лише проживала з батьками, а й працювала на сімейному виробництві. Вона була обізнана про шлюборозлучний процес та претензії батька на майно, а отже, не могла вважатися «незацікавленою стороною».

Результат справи

Касаційні скарги Галини Пікалової, Еліни Пікалової та компанії ТОВ «Лакомка-2010» були залишені без задоволення.

Суд постановив:

Визнати недійсними договори відчуження торговельних марок та патентів.
Скасувати державну реєстрацію цих прав за Пікаловою Еліною Володимирівною.
Зобов’язати УКРНОІВІ внести відповідні зміни до державних реєстрів.

Постанова Верховного Суду від 5 березня 2026 року є остаточною та оскарженню не підлягає.

Це рішення створює важливий судовий прецедент у справах про поділ інтелектуальної власності подружжя, підкреслюючи, що реєстрація бренду лише на одного з партнерів не дає йому права розпоряджатися активом одноосібно.

Битва за «сфінкса»: суд відмовив у стягненні пів мільйона гривень за принт на футболці

2026-04-03T10:00:00.010+03:00

Богуславський районний суд Київської області поставив крапку в резонансній справі № 358/688/25 про захист авторських прав. Позивач Шевчук Дмитро Ігорович намагався стягнути з місцевої підприємиці Пилипенко Тетяни Анатоліївни понад 575 тисяч гривень компенсації за продаж футболки із зображенням лисого кота.

Художниця та ліцензія

У центрі конфлікту опинився твір образотворчого мистецтва під назвою «Cat Sphinx Fantaize». Його авторкою є художниця Мазуркевич Крістіна Вікторівна, яка створила малюнок у 2024 році та офіційно зареєструвала авторські права.

Згодом вона уклала ліцензійний договір із Дмитром Шевчуком, надавши йому виключне право використовувати цей образ: наносити його на одяг, рекламувати та, що важливо, забороняти іншим особам робити те саме без дозволу.

Контрольна закупка в Instagram

У квітні 2025 року Дмитро Шевчук помітив у соціальній мережі Instagram на сторінці магазину «Trendboguslav», який належить Тетяні Пилипенко, футболку з дуже схожим малюнком. Щоб зафіксувати порушення, була проведена «контрольна закупка». Отримавши товар поштою, позивач звернувся до суду з вимогою:

Визнати факт порушення авторського права.
Зобов’язати підприємицю вилучити та знищити всі примірники товару.
Стягнути 575 320 грн компенсації.

Аргументи захисту: ринок «7-й кілометр» та Штучний Інтелект

Тетяна Пилипенко позов не визнала. Вона пояснила, що не є виробником футболок, а лише займається перепродажем. Товар вона придбала оптом на одеському ринку «7-й кілометр» у ФОП, не підозрюючи про чиїсь авторські права.

Крім того, адвокати відповідачки висунули цікаву версію: схожі зображення котів-сфінксів масово генеруються програмами штучного інтелекту (як-от MidJourney) і доступні на ресурсах на кшталт Pinterest. Вони стверджували, що малюнок на футболці може бути продуктом нейромережі або належати зовсім іншому автору, а не художниці Крістіні Мазуркевич.

Вердикт суду

Суддя Г. С. Лебединець, вивчивши матеріали справи, стала на бік відповідачки. Головною причиною відмови у позові стала недоведеність ідентичності.

Суд зазначив:

Позивач не надав результатів мистецтвознавчої експертизи, яка б підтвердила, що на футболці відтворено саме твір «Cat Sphinx Fantaize», а не схоже за тематикою зображення.
Наявність свідоцтва про реєстрацію права у художниці не означає автоматичної перемоги в суді, якщо не доведено, що порушник використав саме оригінальний об'єкт.
Оскільки позивач не зміг переконати суд у тому, що принт є копією роботи Мазуркевич, підстав для стягнення величезної суми немає.

Наслідки

Рішенням суду від 17 березня 2026 року Дмитру Шевчуку в задоволенні позову відмовлено повністю. Речовий доказ — саму футболку — суд постановив повернути позивачу.

Як переключитися з «Приват24» на «Приват24 для бізнесу»

2026-04-03T09:34:00.002+03:00

Нарешті АТ «ПриватБанк» реалізував функціонал, подібний до Monobank.

Тепер немає потреби постійно перемикатися між різними застосунками — достатньо користуватися або «Приват24», або «Приват24 для бізнесу».

У межах одного застосунку можна:

швидко перейти з особистої картки на рахунок ФОП;
так само легко повернутися назад;
зручно керувати як особистими, так і бізнес-фінансами.

Це значно спрощує роботу для підприємців і економить час у щоденних операціях.

Як подати декларацію ФОП (3 група, 5%) через застосунок "Дія"

2026-04-02T12:58:00.006+03:00

Як подати декларацію ФОП (3 група, 5%) за квартал через застосунок "Дія"

Платники єдиного податку за ставкою 5% подають декларацію щокварталу за відповідний звітний період. Наприклад, щоб подати декларацію за І квартал 2026 року через застосунок "Дія", спочатку потрібно визначити суму доходу за цей період (див. "Як отримати ФОПу виписку з рахунку через додаток "Monobahk"?"), а потім заповнити декларацію в застосунку"Дія".

1. Увійдіть у застосунок "Дія" (переконайтеся, що він оновлений до актуальної версії).

2. Перейдіть у розділ "Сервіси".

3. Прокрутіть сторінку вниз.

4. Оберіть розділ "Податки".

5. Натисніть "Декларації".

6. У блоці "Декларація платника єдиного податку за І квартал" (звітний період) натисніть "Надіслати".

7. У наступному розділі "Декларація платника єдиного податку" натисніть "Далі".

8. Внесіть суму доходу за звітний квартал і натисніть "Далі". Якщо доходу не було — залиште значення "0". У цьому ж розділі одразу відображається сума єдиного податку та військового збору до сплати. Запишіть ці суми.

9. Заповніть контактні дані та натисніть "Далі".

10. Прокрутіть сторінку вниз.

11. Поставте позначку біля "Підтверджую достовірність наведених у заяві даних" та натисніть "Підписати та надіслати".

12. Пройдіть ідентифікацію через "Дія.Підпис": наведіть камеру, щоб з’явилися зелені контури, та виконайте інструкції.

13. Після підписання натисніть "Далі".

14. Введіть код для підтвердження через "Дія.Підпис".

15. Перевірте статус декларації у розділі:

"Декларації" → "Подані звіти та декларації" — статус має бути "Отримано".

Див.: "Як отримати ФОПу виписку з рахунку через додаток "Monobahk"?"

Як подати декларацію ФОП на 3 групі за І квартал 2026 року

2026-04-01T09:18:00.060+03:00

Як подати декларацію ФОП на 3 групі за І квартал 2026 року

Декларацію за I квартал 2026 року (січень, листопад, березень) необхідно подати до податкової служби до 11 травня 2026 року.

Навіть якщо у вас не було доходів від підприємницької діяльності, декларацію все одно потрібно подати.

Система «Приват24 для бізнесу» автоматично формує декларацію. Вам потрібно лише:

переглянути декларацію і записати розмір ЄП та ВЗ;
зберегти документ;
підписати його КЕПом;
надіслати декларацію до податкової служби.
через деякий час отримати та розшифрувати квитанцію № 2, яка є підтвердженням того, що декларація не лише надіслана (це підтверджує квитанція № 1), а й прийнята податковим органом.

Зверніть увагу: у вашому браузері мають бути встановлені додатки: BankID CryptoPlugin та Crypto-Plugin.

2. Натискаємо на «Електронна звітність».

Якщо цього додатку у вас немає в головному меню, дивимося підпункти 2.1–2.4.
Якщо «Електронна звітність» уже додана до основного меню, переходимо до пункту 3.

2.1. Натискаємо на "Усі продукти та послуги".

2.2.В пошуку набираємо "Електронна звітність".

2.3. З'являється додаток "Електронна звітність", додаємо його +.

2.4. Ви додали до основного меню розділ "Електронна звітність".

3. Перед створенням декларації рекомендуємо оновити податкову інформацію в розділі «Налаштування».

3.1. Натискаємо на «Оновити з податкової».

3.2. Натискаємо на "Створити".

3.3. Натискаємо на "Підписання ключами".

3.4. Вибираєте місце, де розташований ваш файл з КЕП і завантажуєте його.

3.5. Вибрати файл та натискаємо на "Відкрити".

3.6. Натискаємо на "Далі".

3.7. Вводимо пароль і натискаємо на "Підписати".

3.8. Завжди обираємо статус "Директор" та надсекаемо на "Продовжити" та "Підписати".

3.9. Натискаємо на "Закрити" та переходимо до подачі декларації.

4. Після оновлення податкової інформації в розділі "Електронна звітність" натискаємо на "Створити".

7. Рекомендуємо прокрутити декларацію вниз і перевірити кілька рядків:

7.1. Рядок 06 — це дохід за І квартал 2026 року. Якщо дохід був (кошти надходили на ФОП-рахунок), тут не може бути «0». Якщо випадково зазначено «0», це може бути технічний збій — у такому разі варто вийти та створити декларацію повторно. Якщо ж доходу за І квартал дійсно не було, значення «0» є правильним.

Це приклад

7.2. Рядок 14.1 — тут зазначається сума єдиного податку за І квартал 2026 року (5% від доходу за квартал), яку потрібно сплатити. Рекомендуємо зафіксувати цю суму — саме її слід сплатити.

Це приклад

7.3. Рядок 25 — тут зазначається сума військового збору за І квартал 2026 року (1% від доходу за квартал), яку потрібно сплатити. Також запишіть цю суму — її необхідно сплатити.

Це приклад

8. Натискаємо на "Зберегти".

9. Натискаємо на "Підписати".

10. Натискаємо на "Підписати ключами" і далі, як описано в пунктах 3.3.-3.9.

Після підписання натикаємо на "Закрити" та "Закрити".

Через кілька хвилин статус декларації має змінитися на «Отримана квитанція» (поки що не розшифрована).

Потрібно отримати дві квитанції:

Квитанція № 1 — підтверджує, що декларація надіслана до податкової служби.
Квитанція № 2 — підтверджує, що декларація прийнята податковою службою та Пенсійним фондом України.

Якщо замість "Отримана квитанція" буде "Не прийнятий", тоді натискаєте на декларацію і розшифровуєте її (див. п. 12).

12. Щоб розшифровувати відповідь податкової, треба натиснути на декларацію.

13. Натискаємо на "Розшифрувати".

14. Нас цікавить квитанція № 2, оскільки вона підтверджує факт прийняття декларації податковою службою.

Зелена смуга означає, що документ прийнятий, а червона смуга — що документ не прийнятий.

15. Написати пароль від ключа і натиснути "Розшифрувати".

16. Бажано зберегти, як декларацію, так і квитанцію у себе в папці ФОП/Декларації.

17. Декларацію можна зберегти, натиснувши на піктограму принтера.

Див.:

Битва за двері для укриттів: Суд заборонив компанії «Унітехнології ЮЕЙ» виробляти запатентовані захисні двері

2026-03-31T13:09:00.004+03:00

Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 910/6496/25 про порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Захисно-герметичні двері». Суд став на бік винахідника Максима Гуляєва та компанії «Вебком», зобов’язавши конкурентів знищити контрафактну продукцію.

Суть спору

Конфлікт розгорівся навколо патенту №158108, який захищає конструкцію захисно-герметичних дверей (типи ДУ-І та ДУ-ІІІ), що масово використовуються при будівництві бомбосховищ та об’єктів цивільного захисту.

Власники патенту — винахідник Максим Гуляєв та ТОВ «Вебком» — виявили, що компанія ТОВ «Унітехнології ЮЕЙ» активно рекламує та продає ідентичні двері на маркетплейсі Prom.ua. Позивачі заявили, що жодних дозволів на використання своєї технології не надавали.

Аргументи сторін

Відповідач («Унітехнології ЮЕЙ») намагався переконати суд, що почав продавати такі двері ще до того, як позивачі подали заявку на патент у 2024 році. Також компанія намагалася через цивільний суд визнати патент Максима Гуляєва недійсним, стверджуючи, що в конструкції немає «новизни».

Проте експертиза розставила крапки над «і». Судовий експерт встановив, що у дверях ДУ-І та ДУ-ІІІ виробництва «Унітехнології ЮЕЙ» використано кожну ознаку, яка прописана в незалежному пункті формули патенту №158108.

Рішення суду

Суддя Господарського суду м. Києва О.В. Котков повністю задовольнив позовні вимоги ТОВ «Вебком» та Максима Гуляєва.

Згідно з рішенням суду, компанія «Унітехнології ЮЕЙ» зобов’язана:

Припинити використання корисної моделі: заборонено виробляти, рекламувати в Інтернеті та продавати захисно-герметичні двері цієї конструкції.

Вилучити з обігу та знищити всі вже виготовлені двері моделей ДУ-І та ДУ-ІІІ, що були вироблені з порушенням патенту.

Сплатити судові витрати на користь позивача.

Чому це важливо?

В умовах підвищеного попиту на обладнання для укриттів, ринок заповнюється виробниками, які не завжди дотримуються прав інтелектуальної власності. Це рішення є важливим прецедентом для оборонного сектору та будівельної галузі: воно підтверджує, що навіть у критично важливих сферах інтелектуальна власність має бути захищена, а виробництво «клонів» без ліцензії може призвести до судового наказу про знищення всієї партії товару.

Мільйонний штраф за закриття кав’ярні: суд став на бік підприємниці у спорі з мережею «МАЙ КАВА»

2026-03-31T12:56:00.002+03:00

Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ТОВ «Мережа Кав’ярень «МАЙ КАВА» до колишньої франчайзі Анни Фумельової. Компанія намагалася стягнути з неї понад 1,2 млн грн штрафних санкцій за нібито порушення умов договору комерційної концесії.

https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1611673

Суть конфлікту

Конфлікт виник навколо кав’ярні, що працювала за франшизою «MY KAVA» у Києві на вулиці Ольжича. У липні 2025 року власниця бізнесу, фізична особа-підприємець Анна Фумельова, вирішила припинити діяльність через збитковість закладу та закрила кав’ярню.

Мережа «МАЙ КАВА» звернулася до суду, звинувативши підприємницю у грубому порушенні договору. Позивач стверджував, що:

Робота кав’ярні була зупинена без попередження.

Заклад нібито виставили на продаж через сайт OLX без згоди правовласника.

Підприємиця припинила свою діяльність у реєстрі (ФОП), не розірвавши офіційно договір франшизи.

За ці порушення мережа нарахувала штрафи у розмірі 1 224 000 гривень.

Позиція захисту

Анна Фумельова у суді заперечила звинувачення. Вона довела, що 23 липня 2025 року (наступного дня після закриття) надіслала офіційне повідомлення на електронну пошту мережі, як того вимагав договір. У листі вона пояснила, що протягом пів року заклад не приносив прибутку, тому вона вимушена припинити роботу та пропонувала розірвати договір за згодою сторін.

Щодо «продажу кав’ярні», захист наголосив, що приміщення ніколи не належало підприємниці на праві власності, тому вона фізично не могла його продати. Доказів того, що оголошення на OLX розмістила саме вона, позивач надати не зміг.

Рішення суду

Суддя Господарського суду м. Києва Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши матеріали справи № 910/15977/25, став на бік відповідачки.

Ключові висновки суду:

Свобода підприємництва: Суд наголосив, що підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик. Ніхто не може бути примушений до праці чи ведення бізнесу, якщо він є збитковим. Штраф за саме припинення діяльності суперечить принципам справедливості та розумності.

Відсутність доказів: Позивач не надав актів про порушення, які мали бути складені згідно з процедурою договору.

Належне повідомлення: Суд визнав електронний лист відповідачки належним сповіщенням про зупинення роботи закладу.

Результат

У задоволенні позову ТОВ «Мережа Кав’ярень «МАЙ КАВА» відмовлено повністю.

Більше того, суд зобов’язав мережу кав’ярень виплатити Анні Фумельовій 10 000 гривень як компенсацію за витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення прийнято 24 березня 2026 року та може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Це рішення може стати важливим прецедентом у сфері франчайзингу, що захищає права малих підприємців від надмірних штрафних санкцій у разі вимушеного закриття бізнесу.

PepsiCo через суд намагається перереєструвати відомі бренди «Чудо», «Агуша» російського «Вімм-Білль-Данн» на нідерландський холдинг

2026-03-23T15:25:24.442+02:00

Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/2796/26, яка може стати прецедентною для міжнародних корпорацій, що намагаються вивести свої інтелектуальні активи з-під російської юрисдикції.

Нідерландська компанія Sandora Holdings B.V. (входить до глобальної групи PepsiCo) вимагає від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР-офіс) зареєструвати передачу прав на 13 торговельних марок. Наразі офіційним власником цих брендів у Державному реєстрі свідоцтв України на ТМ досі значиться російська юридична особа — ТОВ «Вімм-Білль-Данн Продукти Харчування» (м. Москва, РФ).

Йдеться, зокрема, про переоформлення прав на відомі бренди молочної продукції та дитячого харчування (такі як «Чудо», «Агуша», «Білакт»), що історично належали російському підрозділу PepsiCo. Попри те, що компанія ще в серпні 2025 року надала угоди про передачу прав та докази оплати зборів, український регулятор уже понад пів року відмовляється вносити зміни до реєстру. Це змусило західного інвестора звернутися до суду.

Чому виник цей спір?

Головною причиною блокування реєстраційних дій з боку держави є законодавчі обмеження щодо активів країни-агресора.

В Україні діє жорсткий мораторій на виконання зобов'язань перед особами, пов'язаними з РФ. Постанова Кабінету Міністрів України № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 3 березня 2022 р. фактично забороняє відчуження майна та нематеріальних активів, якщо продавцем або особою, що передає право, є резидент Російської Федерації.

З погляду українського ІР-офісу, офіційна реєстрація передачі прав від московського «Вімм-Білль-Данн» до нідерландської «Сандори» може трактуватися як пряме порушення цього мораторію.

Суддя Господарського суду м. Києва Олександр Мандриченко вже призначив підготовче засідання у цій справі на 21 квітня 2026 року.

Цей судовий процес обіцяє стати знаковим прецедентом. Він має дати відповідь на питання: чи дозволить Україна міжнародним корпораціям юридично виводити права на торговельні марки зі сфери впливу РФ під час війни, чи ці активи залишаться заблокованими з перспективою стягнення на користь держави.

Підпільний швейний цех у Харкові: обвинувачений у підробці одягу «PUMA» отримав штраф у 135 ти. грн

2026-03-14T10:58:00.004+02:00

Місцевий суд поставив крапку у справі про масштабну підробку брендового одягу. Шатов Максим Анатолійович був визнаний винним у незаконному використанні фірмового найменування та знаку для товарів і послуг.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження (справа № 642/7068/24), влітку 2024 року Шатов М. А. організував у Харкові, в приміщенні на вулиці Золочівській, підпільний цех. Не маючи статусу підприємця та жодних ліцензійних угод із правовласниками, він завіз швейне обладнання і налагодив масовий пошив футболок та шортів. На готову продукцію наносилися логотипи всесвітньо відомої німецької компанії «PUMA».

Фальсифікат реалізовувався мешканцям Харкова під виглядом оригіналу, але за значно нижчими цінами. Діяльність "підприємця" була викрита на початку вересня 2024 року працівниками Бюро економічної безпеки. Своїми діями чоловік завдав компанії «PUMA SE» майнової шкоди на суму 134 847 гривень.

Під час судового процесу Холодногірський районний суд м. Харкова встановив, що Шатов Максим Анатолійович повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та добровільно, до копійки, відшкодував німецькій корпорації всі завдані збитки. Завдяки цьому між представником компанії «PUMA SE» та обвинуваченим була укладена угода про примирення.

12 березня 2026 року суд затвердив цю угоду та призначив чоловіку узгоджене покарання — штраф у розмірі 134 861 гривня.

Окремої уваги заслуговує рішення суду щодо долі вилучених речових доказів:

Понад 140 одиниць відшитих фейкових футболок і шортів «PUMA», а також рулони з фірмовими етикетками (Nike, Adidas, New Balance) суд постановив знищити.
Дев'ять промислових швейних машинок, які обвинувачений брав в оренду, повернуть їхньому законному власнику.
А от інший вилучений одяг (костюми та футболки з логотипами Nike, Supreme, Reebok, Under Armour) та 8 пар кросівок, щодо яких не проводилася експертиза на фальсифікацію, за згодою власників передадуть на потреби Збройних Сил України.

Цивільний позов компанії суд залишив без розгляду, оскільки всі фінансові претензії обвинувачений вже закрив.