DIY - Зроби сам

Останній сніговий відрив!!!

2012-03-28T23:52:00.000+03:00

Трохи поганяв на своєму кастомі:

Захистити мотоцікл своїми руками

2012-03-11T15:21:00.005+02:00

У кожного мотолюбителя є одна проблема - мотоцикл. А конкретніше його безпека. Маючи неприємний досвід - у мене поцупили першого в житті мопеда я відношусь до безпеки своїє мототехніки дуже серйозно.

Тому зробив собі подарунок - купив великий і товстий мотоланцюг.

Товщина ланок складає 8 мм, замок захищений від атмосферних капризів та висвердлювання. Шток може вийматися повнісю чи на одне чи два кільця.

Довжина цепа складає 140 см? а важить це чудо 2,5 кг.

Нарешті моя дружина знайшла мотоцикл своєї мрії

2012-02-20T14:25:00.004+02:00

Я мушу зізнатися у слабкодухості - після 18 місяців роботи над своїм саморобним мотоциклом - я здався. Я хочу їхати, їздити, ганяти, віджигати і т.д. Тому слідуючи неписаному правилу: у байкера має бути 2 мотоцикли - на одному їздитимеш за запчастинами до другого. Вирішив купити собі нового мотика. Це звісно не означає закінчення роботи на Вікінгом чи тим більше кінець проєкту. Це лише вирішення транспортних проблем та відкриття нових горизонтів.

І навіть більше - моя дружина також знайшла собі мотоцикл-мрію. Залишилось дочекатися весни, тихенько викопати його і перенести собі у двір :-)

Пластик на мотоцикл своїми руками. Морда

2011-08-25T12:57:00.005+03:00

Робота над виготовленням майстер моделі переднього обтічника майже завершена. Мушу зазначити, що процес не такий вже і простий. Головна складність - придумати як же це все має виглядати.
Я відштовхувався від кількох постулатів: у мене немає досвіду в таких речах, тому все має бути простим із мінімумом деталей\стиків. Із досвіду 2 річного катання я зрозумів, що великі швидкості не подобаються ні мені, ані моєму багатостраждальному мотоциклові, тому особливих проблем із аеродинамічністю готового виробу не повинно бути. Ми ж усі знаємо, що опір повітря починає відігравати помітну роль лише на швидкостях більших за 80-90 км/год. Проте я також поставив собі за мету відвести зустрічний потік від своїх ніг, а головне колін.

Бо після довгих вояжів по 200-400 км ноги переставали гнутися і виникали неприємні відчуття у суглобах. Можливо це можна вирішити одягнувши наколінники чи шкіряні штані, але я хочу їздити на мотоциклові на роботу, тому прагну максимально захистити нижню частину себе коханого від бруду та холоду (все ж перевдягатися на роботі не дуже є).

Наступною забаганкою було - встановити протитуманні фари, як додатковий засіб освітлення. Ще у свою автомобільну пору я придбав для укоханого автомобіля "Таврія Нова" пару протитуманок із лінзами типу "риб'яче око". Ці ліхтарі гарно розсіюють світло та формуюють рівну верхню грань променя. Таким чином я значно покращу освітленість ближньої зони дороги та уникну осліплення попутного та зустрічного транспору.

Пластиковий обвіс на мотоцикл. Монтажна піна

2011-08-18T17:09:00.007+03:00

Робота просувається не так швидко як шотілося б. Погода та робота дарує не так багато часу для роботи.
Втім виготовлення обвісу не проста технологічна операція, яку просто потрібно зробити - це творчий процес! Тому я не дуже переймаюся тривалістю роботи, головне щоб мені сподобався результат.
В ході робіт виявилося, що симетричність не завжди відповідає лінійним розмірам, які можна виміряти лінійкою. Тому багато контурів та елементів обточувалися і клеїлись на око. Я активно використовую монтажну піну та обрізки пенопласту, які щойно відрізав. Таким чином я використав лише один балон піни на весь передній обтічник.
По ходу роботи я дізнався кілька цікавих речей, можливо вони комусь згодяться:
- монтажна піна краще чіпляється до вологої поверхні
- монтажна піна гарно розширяється при застиганні/полімеризації
- якщо в середині процесу застигання піни її примняти, то вона стає щільнішою та міцнішою
- піна не липне до скотчу та поліетиленової плівки
Із вищенаведених тез можна зробити кілька цікавих висновків. що мають практичну цінність:
1. Монтажну піну можна і варто використовувати як клей для пінопластових брусків/панелей при виготовленні первинної форми. Щоб піна менше розширювалась у шві можна видавити її на сторонню поверхню, а потім шпателем наносити в зону шва. Інший варіант - видавити не велику кількість піни в шов, зтиснути деталі, потім розвести їх, почекати поки пройде половина періоду застигання (пальцевий тест - палець ще липне, але піна вже не розширюється) і стиснути склеювані поверхні міцно і надійно. Я, наприклад, обмотував скотчем з натяжкою.
2. Для виготовлення складних форм, що мають щільно дотикатися. В моєму випадку поверхня дотикання до бензобаку - бак обклеєно скотчем. В проміжок задув піну і кілька різів прим'яв. В результаті отримав зворотній зліпок боковини баку дуже приємної чистоти та точності.
3. Віднайдено спосіб порівняно чистої роботи із піновпластом. Перед та підчас чистової обробки напилком/рашпилем поверхню весь час змочувати водою. Підлогу також полити не шкодуючи. Як результат величезна кількість легкого пилу перетворилася в невелику кількість біло-брудної пінопласто-брудної маси, яку можна швидко і просто прибрати.

Я вважаю, що останній з моїх висновків найцінніший, бо в перші дні я докладав багато часу та зусиль на спроби зловити, прибрати, локалізувати біле безумство пінопластових відходів. Доречі, великі шматки відрізані від моделі я скирдую у великому картонному ящику і використовую для заповнення порожнин у наступних елементах обвісу.

Саморобний пластик на мотоцикл - пінопласт

2011-07-11T14:19:00.010+03:00

Що може буди дешевшим та зручнішим для виготовлення форми під мотопластик ніж пінопласт??? Я купив цілих 6 листів і 3 з них підуть на формування передньої частини.

Різати пінопласт легко, важко збирати мільйони кульок по усіх усюдах, тому варто обгородити місце роботи якимись перешкодами, щоб пінопластова тирса дотримувалась прийнятних коордонів.

Монтажна піна, трохи фантазії та шматок рельси дозволяють виробляти що вам заманеться. Головне використовуйте гумові захисні рукавички, інакше руки відмиються лише через тиждень. Перевірено.

Запланований мною пластиковий обвіс має за мету захистити райдера, себто мене, від надмірного повітряного потоку на швидкостях близько 100 км/год. Тому він досить широкий. товщину не обов'язково набирати суцільними листами пінопласту, хоч він і дешевий, але все ж я не Рокфеллер. Та і не потрібен він у середині конструкції - досить буде і брусочків.

Важливо одразу опиратися на заплановану форму, тому я за допомогою скотчу приклеїв свої заготовки до мотоцикла і використав старий бікіні обтічник приблизного наведення на ціль.

Звичайно аеродинамічний обвіс не може бути таким кострубато квадратним, але це досягається годинами обчісування, обстругування заготовок. Зараз це виглядає ось так. В майбутньому форма набере більш стрімких та плавних обрисів.

За прототип своїх пінопластових старань я обрав пластиковий обвіс мотоцикла Хонда nsr125. Простота форм та функціональність доведена 20-ти річною експлуатацією та популярністю цих мотоциклів.

Верховна Рада України відмінила обов'язкове ТО

2011-07-05T19:28:00.002+03:00

Електричне обладнання саморобного мотоцикла - акумулятор

2011-07-01T19:22:00.005+03:00

Акумуляторний ящик порізано, зварено, встановлено. Батарея сидить як влита, короб приварений надійно - не відірвеш.

Релюшки закріплено. Усі вони розташувалися поруч з акумуляторним ящиком з лівої сторони. Труба рами, яка несе верхні кріплення двигуна дала притулок реле поворотів, блоку CDI. Задня труба рами гостинно приймає реле запуску двигуна. Я спеціально розташував усі електророзподільчі агрегати в одному місці - так буде легше їх обслуговувати, а в разі крайньої необхідності ремонтувати. В найближчому майбутньому я займусь виготовленням пластикової кришки.

Не довго думаючи над проблемою кріплення електрики я виготовив металічні вушка кріплення для реле. Вони абсолютно такі самі як і на старій рамі. Кожен з електроприладів вкладений у резинову сумку-подушку і чіпляється нею до рами. Думаю не варто винаходити велосипед, оскільки такі кріплення абсолютно безпроблемно відкаталися зі мною два сезони.

Найголовніша деталь мотоцикла - боковий упор

2011-06-23T18:07:00.005+03:00

Нарешті мій мотоцикл можна віднести до категорії самостоячих. Я приварив боковий упор, який тривалий час не хотів прилаштовуватися - то кут не той, то не стоїть, то непровари. Але усі труднощі подолані, мотоцикл тепер не потребує парканів чи стін для того щоб стояти.

Залишилось не так вже й багато роботи - упор потрібно трохи підрізати і приварити пласку площадку. Я піддивився у чоперів та ендуристів - на нижній поверхні прикріплена пластина, яка значно збільшує площу контакту із землею.

Головна перешкода у зварювальних роботах полягала у різній товшщині металу - платформа ніжки 5 мм, товщина стінки рами близько 2 мм. Звісно я боявся провалити раму і тому варив малим током, як результат слабкий зашлакований шов. Рішення прийшло само собою. Підсилювальна накладка із кутника укріпить раму біля кріплення ніжки та двигуна і одночасно зрівняла товщину зварюваних деталей.

Зварний шов ще не зачищений, проте це ніяк не впливає на його міцнісні характеристики.

Гальма це важливо, зроби сам

2011-06-23T15:56:00.011+03:00

Нарешті я можу похвалитися повносправними гальмами на моєму мотоциклові. Педаль встановлена на осі підніжки. Таким чином я намагався мінімізувати кількість виступаючих від рами деталей. Єдине, що залишилося доробити - упор/зашист для ноги, оскільки підніжка дуже вже близько від вихлопної труби, чомусь зовсім не хочеться палити черевики.

Головне нововведення - болт регулювання положення педалі. Завдяки невеликому шматочку кутника і різьбі М6 я тепер можу регулювати висоту підйому педалі та її вільний хід.

Головка болта упирається у спеціальну виємку на важелі педалі, у робочому стані болт буде законтрений гайкою.

Стокова тяга звичайно не підійшла, але зробити нову було досить просто - візьми дріт відповідного діаметру, наріж різьбу та загни на кінчику. Щоправда після регулювання положення педалі у мене склалося враження, що малувато відрізав, але як я вже писав зробити тягу самотужки досить нескладно.

Нарешті я можу безпечно кататися і демонструвати ефектні заноси за допомогою задніх гальм.

10 причин, чому саморобний задній маятник кращий за стоковий

2011-06-21T18:46:00.010+03:00

Чому я вирішив переробляти заднього маятника? Та в першу чергу тому, що стоковий був занадто м"яким, вже трохи почав крошитися і не задовольняв ані естетичних, ані практичних потреб.

По-перше старий маятник ніяк не хотів миритися із нормальним заднім колесом. Найширшу покришку яку вдалося встановити - 18Х3"25. У нового маятника такої проблеми немає. На моє глибоке переконання, в ньому однаково органічно встануть і 18 дюймове колесо і 17 дюймове. Те саме стосується ширини резини - встановлюй хоч 15 см ширини.

Взвгвлі старий маятник виглядає як дитя надмірної економії, він занадто тісно облягає колесо. У мене він викликає асоціацію з бікіні, які покликані показувати, а не закривати. Відповідно повздовжня міцність такої конструкції виявилася недостатньою, перевірено двома сезонами експлуатації.

Всі знають, що натяг ланцюга це дуже важливо. А ось уявіть собі ситуацію, коли болт натягу з однієї сторони зісковзує з упора і колесо на будь-якій швидкості перекошується... саме тому на новому маятнику я приварив широкі п'ятки для упору натяжних болтів. Сподіваюсь лінія моїх міркувань зрозіміла - тепер не зіскочить!

Підсилюючі косинки на стоковому маятнику були із відверто слабкого 1 мм листового металу. На новому все зварено із квадратної труби 16Х16 мм. Крім того за рахунок збільшення довжини я мав змогу поставити розпорки далі, тому вони дають значно більше поперечної жорсткості, аніж стокові.

Одна з причин перероблюваня рами було незадовільне з точки зору дорсткості кріплення заднього маятника. У новому важелі задньої підвіски точки кріплення розташовані зовні, і значно ширше ніж у старого. Разом із збільшенням довжини обертання важеля це дає змогу кріпити маятник насухо - без сайлентблоків. Можливо це спірне рішення, але зменьшення поштовхів від задньої підвіски мене цікаволо значно меньше ніж чітке слідування мотоциклом по заданій траекторії. Крім того тестові заїзди показали, що навіть на дуже не рівному грунті особливого дискомфорту не відчувається.

Як видно на фото без заміни підсилювальної косинки оживити старий маятник було б неможливо - матеріал занадто тонкий для підварювання. Тому останній огляд з метою виявити чому задок виляє як собачий хвіст і був останньою краплею, що підвела мене до повної переробки рами та відповідно важеля задньої підвіски.

Новостворений задній маятник має в довжину цілих 60 см, що значно піднімає мою самооцінку та додає потужності двигунові :-)

Різниця в довжині важелів підвіски старого і нового зразка становить 15 см, ширина в місці кріплення колеса в два рази. Якщо порівняти довжину важеля, що тисне на задній амортизатор, то віна не змінилася. Це означає, що на новій підвісці амортизатори і пружини будуть працювати практично так само як і на старій - тобто два сезони.

Довжина вушка для вісі колеса на старому маятнику всього 3,5 см, а на новому майже 10.

Саморобний маятник для мотоцикла

2011-06-17T14:07:00.010+03:00

Нарешті робота із задньою підвіскою вийшла на завершальний етап. Уже приварені усі кріплення і розпорки, усе більш меньш обточено і чекає фарбування. Я з цього приводу дуже тішуся, навіть рухомий щиток прикрутив. Щоправда покищо лише на одному болті, тому може крутитися і бути не по осі. Доречі щиток вийшов досить легеньким, тому він не зможе справити великої ролі у непідресорених масах задньої підвіски.

Як видно на фото заради жорсткості я вирішив зробити задній маятник у вигляді набору трикутників. Маленькі вставки розпорки і вуха кріплення амортизаторів формують структуру схожу на промені сонця - усі вони встановлені під кутом, що трохи збільшується. Такми чином я добивався кількох задач:
- зменьшити масу маятника за рахунок часткового заповнення
- збільшити повздовжню жорсткість за рахунок рівноопорного трикутника із віссю обертання на вершині
- зробити кінцевий виріб із чітким дизайнерським рішеннямНа мою думку усі завдання були виконані. Найбільше мені подобається, що лінія започчаткована вухами кріплення амортизаторів продовжуються самими амортизаторами. Таким чином у мене виходить мотоцикл складений із безлічі трикутних структур, що позитивно впливає на зовнішній вигляд і жорсткість конструкції.

Зробити маятник своїми руками було не дуже складно, але зайняло досить багато часу. Головне, що дотримання правила трикутників і в поперечному і в повздовжньому напрямку дало необхідну жорсткість конструкції, при збереженні невеликої маси.

Ремонт мото бензобака своїми руками

2011-06-16T23:59:00.011+03:00

Я щаслива людина! Справа в тім, що я одночасно і власник, і татко свого мотоцикла. Його купили і привезли у коробці, і болтик до болтика я збирав його цілий день. Ще перед тим я вперше завести двигун виявилося, що бак травить...

Довелося протравити шов паяльною кислотою та пропаяв. Це рішення виявилося досить дієвим - два роки я не мав проблем з баком. Проте зміна форми баку призвела до того, що знову потекло. Чомусь я вирішив, що за допомогою свого зварювального апарата вийде заварити щілину... але натомість я пропалив кілька дірок в які пролазив палець.

Усі спроби зменьшити отвори в баці - призводили до збільшення кількості та розмірів отворів. З рештою я дійшов висновку, що методи фізичного впливу вичерпані. Тому вирішив спробувати хімічну атаку.

Оскільки у мене залишилось трохи епоксидки, то я замісив її з отверджувачем, трохи розвів розчинником, для збільшення текучості та залив у бак. Смола ЕДП може дуже міцно змочувати метал, але дуже чутлива до жиру. я не був певен у чистоті внутрішньої поверхні бензобаку, тому в бак засипали усі гайки які були у хозяйстві та довго їх там перемішували. Наостанок усе добряче промито розчинником.

Про те, що смола остаточно застигла я довідався по краплі-індикатору, яку я випадково/спеціально капнув на бак.

Дякую магазину АвтоМотоВело за підтримку під час виготовлення саморобного мотоцикла

2011-06-08T15:04:00.012+03:00

Я будую свій мотоцикл вже протягом 8 місяців. Звичайно частину запчастин я виготовив сам, але існує багато такого, що не можна зробити на колінці. Тому я вже багато років співпрацюю із магазином АвтоМотоВело. Мене навіть перевели у категорію постійних клієнтів. що дає змогу замовляти запчастини, отримувати знижку і навіть повертати ті деталі, які не підійшли.
Магазин дуже вдало розміщений, від метро Лісова чи Чернігівська я добираюсь до нього пішки за 15-20 хв.

Взагалі все починалось з того, що за перші свої зароблені гроші у 2004 я купив тут свого велосипеда. Доречі я досі на ньому їжджу на роботу, і за весь час експлуатації не мав жодних серйозних проблем - тільки шини, зірочки та ланцюги міняй. Нажаль я не можу вирахувати свій сумарний велопробіг, оскільки велокомп'ютери крали, вони губились чи ламались. Але якщо приблизно прикинути - то виходить більше 10 000 км, особливо багато я їздив на перших курсах університету, виходило до 4 000 км за рік.

Але повернімося до мотоцикла - звичайно запчастини я купую у мотовідділі.

Тут працюють цікаві та приємні люди, які завжди мене підтримували порадою та дружньою посмішкою.

До того ж у них є майже все, починаючи від моторезини і закінчуючи акумуляторами. Доречі останнього разу я скористався нагодою і придбав собі прикольний гелевий акумулятор. Тепер залишилось лише встановити його на мотоцикл.

Для тих хто зацікавився навожу контактну інформацію:
E-mail: admin(а)motomaster.com.ua
Рады Вас видеть по адресу:

г. Киев
бул. Верховного Совета, 34
м-н „АВТОМОТОВЕЛО”
тел.: (044) 592-84-32
(050) 327-48-81
(050) 469-39-49

МОТО- СЕРВИС
тел.: (044) 568-06-28
Для постоянных клиентов та в зависимости от обьёмов, существует система скидок.

Саморобний щиток на маятник майже готовий

2011-06-06T14:38:00.006+03:00

Не дарма усі досвідчені кулібіни радять кулібіним початківцям починати з малого і поступово набивати руку, мій перший щиток із тканини і смоли вийшов чи то бліном чи комом. А точніше він не дуже рівний і має ще деяку кількість пухирців та інших огріхів. Звичайно я постараюся його обточити, обрізати зайве, пухирці зріжу та зашпаклюю. І ще нанесу кілька шарів тканини зі смолою.

Я тепер розімію, чому серйозне виробництво склопластикових деталей так трясеться над технологією вакуумування - це справді дозволить притиснути матеіал щільно і на додачу витисне із нього повітря. Поки що я не можу придумати як зробити це в домашніх умовах, проте я вже спробував нагрівати деталь для пришвидшення процесу полімеризації. На фото видно, що нижні шари стали червоними, чому не знаю, проте точно можу сказати, що іе відбулося після 20 хвилин у духовці у мене на кухні.

Я виставив температуру 250 градусів і протримав щиток у теплі близько 20 хвилин. Мені довелось зробити так, бо найперший шар смоли ніяк не хотів полімеризуватися, і продовжував мазатися... Після теплової обробки на кухні все застигло і стало досить твердим, але деталь трохи повело через відсутність внутрішнього каркасу.

Поверхня щитка приємна на дотик і дещо нагадує карбон. Звичайно, її доведеться пошпаклювати та пофарбувати. Проте якби вийшло зробити зовнішні шари одним шматком, то було б достатньо лише полакувати. Було б досить гарно.

Щиток має захищати, відтак я задоволений тим що у мене виходить. Одна розумна людина сказала: "Краса полягає у функціональності", як на мене виходить досить функціонально.

Для перевірки я вже причепив саморобного щитка на задній маятник. По моєму після вирізування заглиблень для приводного ланцюга можна буде його експлуатувати на повну.

Працювати зі смолою не так уже й складно. Проте я вже почав розуміти, що для гарної лицьової поверхні треба робити якісну зовнішню форму. Я вже намітив наступну деталь на виготовлення - передній щиток колеса. Його я збираюся робити у зворотній гіпсовій формі, бо виводити повершню за допомогою шпаклівки вийде дорогувато - там поверхні багатенько.

Саморобний мотоцикл, бак - друге народження

2011-06-01T15:36:00.013+03:00

Дійшло діло до бензобака. Я завжди хотів його підняти вище і трохи нахилити інакше. Але перед тим як його можна буде використовувати потрібно було загнути вниз кріплення.

Мабуть удари волотком були не достатньо ніжними, бо бак почав сопливити бензинов по стику... Я спробував проварити його, ніжно і акуратно настільки як тільки міг, але трохи перестарався.

Заварюючи одну дірку, я провалювався в іншу і таким чином потроху наворотив ось такенний кавалок металу і шлаку. Оскільки шлак дуже слабо тримає рідину, я пробував знову і знову, поки не утворився ось такенний кавалок.

Насамкінець я вирішив варити товстим електродом без обмазки, але 3 мм електрод добре грівся, прилипав і провалював нові дірки... довелося взяти 200 мм цвях. Це звичайно не найкращий вихід, але за ті короткі проміжки часу, поки працювала електрична дуга, вдалося заліпити майже усі дірки, а дірочки я спробую заклеїти епоксидкою зсередини.

Проте заливати смолою іржавий бак, по моєму, нерозумно. Тому з баком усе більки починається.

Відмінили ТО

2011-05-31T22:12:00.003+03:00

Верховна Рада України нарешті прийняла за основу закон про відміну ТО для автомобілів, які не використовуються у комерційних цілях. Під цю відміну також підпадають усі мотоцикли та мотоколяски, вантажівки загальною масою до 3,5 т., та причепи не старші за 2 роки. Таким чином депутати хочуть зменьшити рівень корпції при проходженні ТО, а в кінцевому варіанті закону збираються підсилити покарання за експлуатацію несправного транспорту.

Мануал (інструкція) мотоцикла Honda CG-125

2011-05-31T20:49:00.007+03:00

Для усіх пошановувачів, коористувачів та власників мотоциклів із двигуном CG-125 я вирішив викласти на ex.ua англомовний мануал. Оскільки світом бігає близько міліона таких байків, то я сподіваюсь, що багатьом він буде цікавий/знадобиться/допоможе.
Після кількох років експлуатації свого Alfamoto Viking'а я прочитав цю книжку повністю майже 5 разів. Можливо, колись я таки сяду і перекладу українською кілька розділів, оскільки розумію, що не всі гарно розбираються у технічній англійській.

А зараз пропоную вашій увазі Англійську інструкцію по експлуатації мотоцикла Honda CG-125, яка майже повністю підходить і для китайських варіацій на тему цього чудового мотоцикла.

Саморобний пластиковий щиток на мотоцикл

2011-05-30T13:52:00.007+03:00

Часу на технічну творчість у мене зовсім мало. Тому в гараж до мотоцикла йду об 11 вечора чи й пізніше. Відповідно перший досвід роботи із епоксидною смолою був не досить вдалий. Я чітко відміряв 20 шприців смоли і один 2 кубовий шприц отверджувача ПЕПА. На момент замішування я ніяк не надав значення тому, що і смолу я міряв 2 кубовим медичним шприцем... Одним словом перший шар тканини просякнутий смолою буде застигати ще дуже і дуже довго.

Оскільки склотканини у мене немає, я вирішив використати відрізки синтетичної тканин чорного кольору. Це чи то нейлон, чи то поліестер, точно сказати не можу. Дуже міцна на розрив, не плавиться від смоли і є в наявності, тому підходить. Покроїв її прямокутними шматками та вузькими полосами. Великі шматки перекривали деталь повністю, а полоски були необхідні для видавлювання зайвої смоли - я міцно притискав їх до деталі і залишки смоли перетікали наверх чи вниз від полоски. Зайві кінчики я повідрізав, а один залишив для наглядності.
Другий шар я виклеював вже з урахуванням перших помилок, вирішив зважити смолу на аптечних терезах. Оскільки роботи велись знову ж таки вночі, то пляшечка з смолою 75 гр - пляшечка без смоли20 гр у мене вийшло 45 гр... отже я замішав смолу і 45 мл отверджувача. Як ви розумієте знову мало, але вже не так критично. Вже пройшло 3 доби, але щиток так і залишається м'яким.

Куплений у будівельному магазині пакунок з гордою назвою ЕДП на обгортці в розділі властивості прозказав, що смола чи клей має гарну адгезію до металів. Тому я вирішив вставити підсилюючу пластинку із 0,6 мм жесті в місці майбутнього кріплення щитка.

Тепер чекаю вихідних, щоб завершився процес полімерізації перших двох шарів "тканинопластику", для того щоб можна було обрізати все зайве та завершити формування щитка.
Тепер я вже точно дотримаю пропорцію.

Мотоцикл - проводка

2011-05-27T21:12:00.004+03:00

Я довго шукав причину проблем із роботою приборної панелі. Час від часу переставав працювати тахометр, потім погас індикатор нейтральної передачі, а на останок зникли індикатори передач.

нарешті за допомогою прозвону дротів я знайшов причину. Як ви всі розумієте чорний провід дає 12 вольт на усю панель приборів. Саме він почав поступово розслоюватись і зрештою перегорів повністю.

Тахометру було потрібно найбільше живлення, тому він відмовився працювати першим. Лампочка нейтралі меньш вередлива до зниженого енергопостачання, тому працювала довше. Чемпіонським титулом нагороджуються діоди індикатори вімкненої передачі - їм був потрібен мінімальний ток, тому вони витримали найдовше.

Очевидно паяли дроти із кислотою, а потім забули її нейтралізувати, тому хімічна рекція по перетравленню моєї проводки тривала і під час експлуатації мотоцикла. Фінал пронозований і трагічний - чорний провід приборної панелі можна лише замінити, він своє відслужив.

Саморобний щиток за технологією склопластику

2011-05-26T16:59:00.007+03:00

Вчора мої непосидючі руки знайшли собі роботу. Я вирішив зробити собі пластиковий обвіс на мотоцикл. Оскільки раніше я нічого великого і складного не виготовляв, то вирішив почати з малих форм. Тому спершу я виготовлю пластиковий щиток для заднього колеса і закріплю його перед колесом на задньому маятнику.

Я купив кілька пачок епоксидної смоли з отверджувачем. На упаковці розписані усі нюанси його замішування та використання. Принаймні я так думав. Склотканини у мене немає, проте є багато обрізків тканини. Я вибрав найміцнішу - ту що не можу порвати руками.

Оріентовно це нейлон, хоча може бути і поліестером чи ще якоюсь синтетичною тканиною. Мені казали, що можна використовувати будь-яку тканину, аби вона тільки просочувалася смолою і сама по собі була досить міцна. Цим дослідом я хочу перевірити правдивість цієї тези.

На цьому фото ви можете побачити, що я хотів би собі зробити, а як тільки процес полімерізації завершиться - встановлю і похвастаюсь.

Розміри мого саморобного мотоцикла

2011-05-18T20:00:00.011+03:00

Із саморобними речами які робиш вперше завжди так. Ось і тут хотів розписати усі геометричні параметри мотоцикла, а сфотографувати його у відповідному ракурсі забув.

Доведеться у фотошопі зкласти дві фотки мого мотика - одну використая як якір - там мотоцикл без сідла стоїть колесами на землі. А зверху на неє додам зображення мотика під час зважування. Такми чином перекриємо стару раму і поставимо мотик на землю.

Фотошоп мені в поміч - я спеціально не заретушував усіх стиків двох фотографій мотоцикла

Оскільки після двох сезонів я точно знав що хочу - то будував раму і весь мотоцикл загалом у стилі круізера. Головне було забезпечити зручну пряму посадку, при збереженні достатнього для українських доріг кліренсі.

Тепер у мене довгий мотоцикл 1460 мм це більше ніж у спортбайків, але меньше ніж у багатьох чопероподібних байків. Висота по сідлу середньостатистична є і вищі, і нижчі мотоцикли. Мені потрібен саме такий, тому я його і роблю.

Повітряний фільтр. Який краще - старий чи новий?

2011-05-18T19:23:00.009+03:00

Зараз я шляхом простих математичних дій визначу який із повітряних фільтрів встановлених на моєму мотоциклові в різний час має більшу площу. Не залежно від шуканої відмінності я точно знаю, що циліндричний фільтр нульового спротиву пропускає більше повітря. Це було просто визначити за поведінкою мотора та кольором свічки запалення.

Маємо висоту 55 мм та діаметр 70 мм. Шляхом перемноження 50Х70ХПі маємо площу поролонової фільтруючої поверхні. Отже маємо 10990 мм квадратних.

Оскільки старий фільтр має не зовсім правильну форму і частково заминається при монтажу, то його площу я визначу як площу прямокутника.

Отож 110 мм ширини перемножаємо на 130 мм довжини і отримуємо 14300 мм квадратних.

Отже 11000 та 14300. При площі поверхні нового фільтра яка складає лише 76% площі поверхні старого я точно знаю, що новий пускає більше повітря. Пояснити це дуже просто - циліндричний фільтр має дуже тонкий фільтруючий елемент. Саме за рахунок в чотири рази меньшої товщини новий фільтр пропускає більше повітря і створює меньше супротиву потоку.
Я не буду сперечатися зі скептиками, що фільтри нульового супротиву погано фільтрують чи вб'ють мою ЦПГ. Після 2000 км я розбирав двигун для збільшення ступеня стиснення і не знайшов жодних ознак пришвидшеного зношування. Навіть більше - риски від хонування так само гарно видні як і при першому інспекційному розбиранні.

Встановлення двигуна на сайлентблоки

2011-05-17T15:20:00.006+03:00

Я довбився значного зниження вібронавантаженості рами. Звичайно я для цього повністю переварив раму. Тепер мій мотоцикл може похвалитися дуплексною рамою закритого типу. Цим я повністю розвантажив картер двигуна від динамічних навантажень при їзді. Та отримав змогу встановити в кріплення мотора сайлентблоки.

Покищо двигун тримається на двох задніх кріпленнях. Для холостого ходу і невеликої поїздки - цього вистачає. Звісно для тривалої надійної експлуатації саморобного мотоцикла варто додати ще по одному кріпленню спереду та зверху. Усі ці завдання будуть виконані до початку фарбувальних робіт.

Я перестрахувався і поставив два типи сайлентблоків. Одні центрують кріплення двигуна, а інші виставляють його в поперечному напрямку.

Саморобний мотоцикл - зважування

2011-05-17T13:45:00.006+03:00

Я нарешті доскладав мотоцикл до більш менш нормального стану. Я вирішив зважити його, для того щоб зрозуміти чи не передав куті меду. Як видно з фото - на мотоциклі відсутні задні щитки, світлотехніка та аеродинамічний щиток. Проте я вважаю, що присутність цих деталей не змінить масу аж надто істотно, так само як і її розподіл

Для того щоб зважування пройшло правильніше я навіть кинув старий і майже дохлий акумулятор на маятник задньої підвіски - я ж все одно встановлю на мотоцикл акумулятор. Так хай його маса враховується вже зараз.

Розподіл маси майже навпіл - спереду 46 кг, ззаду 52. Як ви розумієте маса тюнінгованого байку збігається зі стоковою грам в грам.

Скориставшись нагодою я і сам зважився на зважування, виходить ми з мотиком маємо однакову масу. Але є істотна різниця, доопрацювання різних деталей і встановлення усіх наворотів збільшать вагу мотоцикла. А свою я постараюсь знизити за рахунок дотримання дієти та різноманітних фізичних навантажень.