U-Tax Blog

Важливі податкові спори 2023 року

noreply@blogger.com (Unknown) — Fri, 19 Apr 2024 12:26:00 +0000

Мав за радість виступити на засіданні Комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему найбільш примітної практики Верховного Суду у податкових спорах у 2023 році.

У фокус моєї уваги, зокрема, потрапили такі питання, які вирішувалися Верховним Судом у 2023 році:

1) Можливість стягнення збитків з держбюджету у формі штрафу, сплаченого покупцю за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної - постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 за позовом ТОВ“Виробниче підприємство “Імпульс Плюс” про відсутність такої можливості з огляду на брак причинно-наслідкового зв’язку між зупиненням реєстрації податкової накладної і сплатою штрафу;

2) Можливість визнання недійсним договору, укладеного між двома платниками податків, за позовом податкової - постанова Касаційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20 за позовом ГУ ДПС України у м. Києві про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог податкового органу через те, що він не довів порушення своїх цивільних прав й інтересів при укладенні оскаржуваного договору;

3) Можливість віднесення на витрати безповоротної фінансової допомоги, наданої пов'язаній компанії, - постанова Касаційного адміністративного суду від 30.05.2023 у справі № 580/3758/19 за позовом ТОВ“Сокар Петролеум” про те, що так можна робити;

4) Можливість оскарження платником включення його до плану-графіку планових перевірок - постанова Касаційного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі №480/12329/21 за позовом ТОВ“Сумська девелоперська компанія” про те, що це неправильний спосіб захисту прав; та

5) Можливість застосування принципу стабільності податкового законодавства - постанова Касаційного адміністративного суду (вся "податкова" палата) від 26.09.2023 у справі №640/7520/21 за позовом ТОВ“АЕРО ТЕЛЕКОМ” про неможливість застосування цього принципу.

Скасування мораторію на проведення податкових перевірок

noreply@blogger.com (Unknown) — Fri, 29 Dec 2023 20:23:00 +0000

Мав за радість виступити на засіданні Комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему скасування мораторію на проведення податкових перевірок.

Поточна ситуація є такою, що починаючи з 8 грудня 2023 року мораторію на проведення податкових перевірок вже практично не існує.

До податкових органів повернулися практично всі ті можливості щодо проведення податкових перевірок, якими вони володіли до запровадження у березні 2020 року "коронавірусного" мораторію на проведення податкових перевірок. Останній згодом плавно переріс у "воєнний" мораторій на проведення податкових перевірок.

З 8 грудня 2023 року залишилися існувати лише окремі незначні прояви раніше досить гучного мораторію, які стосуються:

- Обмеження на проведення податкових перевірок фізичних осіб-підприємців першої та другої груп до 1 грудня 2024 року;

- Обмеження на проведення податкових перевірок платників, податковою адресою яких є тимчасово окуповані території, місця бойових дій та можливі місця бойових дій; та

- Обмеження до 31 грудня 2024 року сфери проведення планових документальних перевірок окремими категоріями платників, переліченими у законі. Разом цим, такі перелічені у законі категорії охоплюють дуже значну частку платників, які можуть підпадати під планові податкові перевірки.

Оскільки тепер однією з підстав для проведення документальної планової перевірки є низьке податкове навантаження з податку прибуток, для розуміння ризиків проведення планової перевірки платникам доречно знайомитися з даними про податкове навантаження у відповідних галузях.Такі дані доступні на офіційному сайті Державної податкової служби України за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/rezalt/736958.html?fbclid=IwAR2yMavFMtihmn4GI9-ADt5nIjqWtePindAEZBjBmubox75_eebJljF9Rgg

Вина у податкових відносинах

noreply@blogger.com (Unknown) — Tue, 03 Oct 2023 17:27:00 +0000

Дякую Асоціації правників України за чудову можливість виступити на податковому форумі.

Темою моєї доповіді була вина у податкових відносинах.

Після малої податкової реформи 2020 року (закон No 466 ) багато чого змінилося у цій сфері. При цьому, ключовою зміною безперечно став поділ податкових правопорушень на умисні та інші, а також передбачення більш суттєвих штрафів за умисні правопорушення.

Оподаткування іноземних доходів фізичних осіб

noreply@blogger.com (Unknown) — Sun, 07 May 2023 15:42:00 +0000

Був радий виступити на засіданні комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему оподаткування іноземних доходів фізичних осіб.

Найбільш складним і водночас актуальним у цьому контексті є питання оподаткування доходів вимушених переселенців за кордоном.

Іноземні держави, як правило, визнають переселенців своїми податковими резидентами. Україна теж не готова відмовлятися від їхніх податкових надходжень і продовжує вважати таких переселенців своїми податковими резидентами.

Розв'язання цього хитросплетіння лежить у площині конвенцій про уникнення подвійного оподаткування. При цьому, найменш сприятливою є ситуація, коли переселенець продовжує дистанційно працювати в Україні за трудовим договором.

У цьому випадку існує ризик, що, крім утриманих в Україні зарплатних податків, переселенцю доведеться заплатити іноземний податок на доходи та ще й можливо соціальний внесок у країні його перебування за кордоном.

Зміни до порядку зупинення реєстрації податкових накладних

noreply@blogger.com (Unknown) — Wed, 05 Apr 2023 13:04:00 +0000

Був радий виступити на засіданні Комітету Асоціації правників України з податкового та митного права на тему зупинення реєстрації податкових накладних.

Мій виступ, зокрема, стосувався змін, внесених до порядку зупинення реєстрації податкових накладних згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 No 1428. Постанова набрала чинності 11.01.2023. Вона стала певного роду компромісом між інтересами бізнесу і держави в умовах безпрецендентного фіскального тиску через систему зупинення реєстрації податкових накладних, який мав місце у другій половині 2022 року.

Нижче коротко про найважливіші зміни, запроваджені постановою:

1) Автоматична реєстрація податкової накладної у випадку прийняття податковим органом таблиці даних платника ПДВ за певних умов (не застосовується, якщо комісією регіонального рівня вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної).

2) Безумовна реєстрація податкової накладної. Діє, якщо немає рішення про відповідність платника критеріям ризиковості і керівник платника займає аналогічну посаду не більше, ніж у трьох платників ПДВ. Для безумовної реєстрації обсяг постачання у одній податковій накладній має бути не більше 5 тис. грн, а загальний місячний обсяг постачання не має перевищувати 500 тис. грн.

3) Обов’язок зазначення у рішенні про відповідність платника критеріям ризиковості детальної інформації, за якою встановлено відповідність платника певному критерію ризиковості, включаючи: (і) тип операції (придбання чи постачання); (іі) період здійснення операції; (ііі) код задіяного товару; та (іv) інформацію про контрагента платника, задіяного у ризиковій операції.

4) У контексті сумнозвісного п. 8 критеріїв ризиковості запроваджено довідник кодів податкової інформації (затверджений наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 No 17). У рішення про відповідність платника критеріям ризиковості згідно з вказаним пунктом 8 має зазначатися код податкової інформації. Довідник кодів практично не міняє ситуацію на користь платників податків. Він налічує 18 кодів, під які підпадають практично всі підстави для ризиковості платника, які тільки може вигадати податковий орган. У довіднику, для прикладу, можна знайти і недостатню кількість трудових ресурсів, і здійснення операцій з контрагентом, щодо якого вже прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості, і низку інших поширених на практиці підстав “ризиковості”.

Судова практика щодо процедурних аспектів податкових перевірок

noreply@blogger.com (Unknown) — Sat, 31 Dec 2022 15:34:00 +0000

Був радий виступити на засіданні комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему: "Судова практика щодо процедурних аспектів податкових перевірок".

Ключовим питанням у відповідній сфері протягом 2022 року було питання скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірок, проведених на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 ”Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок".

На поточний час ця постанова продовжує бути скасованою відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 816/228/17 за позовом ТОВ "Промметсплав". Крім того, практика Касаційного адміністративного суду (справи № 640/16093/21 та 160/24072/21) свідчить, що самого факту проведення податкової перевірки на підставі вказаної постанови Кабінету Міністрів України достатньо для визнання відповідних податкових повідомлень-рішень протиправними.

Зміни в регулюванні ПДВ за період воєнного стану

noreply@blogger.com (Unknown) — Sat, 15 Oct 2022 17:34:00 +0000

Був радий виступити на засіданні комітету з питань податкового та митного права Асоціації правників України на тему: "Зміни в регулюванні ПДВ за період воєнного стану".

З початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 до Податкового кодексу України було внесено велику кількість змін щодо регулювання ПДВ.

Як ключові з цих змін хотілося б відмітити:

1) запровадження тимчасової зниженої ставки 7 % для пального;

2) врегулювання питання формування податкового кредиту без зареєстрованих податкових накладних за лютий-травень 2022 року; та

3) зупинення процедури бюджетного відшкодування на період до 21.07.2022.

Судова практика у справах про продаж квартир фізичними особами

noreply@blogger.com (Unknown) — Wed, 24 Aug 2022 15:23:00 +0000

Постанова "податкової палати" Касаційного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі No 810/3116/18 справді зробила великий подарунок забудовникам, які продавали квартири через фізичних осіб.

У цьому рішенні судді зробили висновок про те, що незареєстровані як фізичні особи-підприємці (ФОП) продавці нерухомості не можуть оподатковуватися як ФОП, навіть якщо вони здійснюють систематичний продаж квартир, який "де-факто" є господарською діяльністю.

Нам ця постанова теж стала в нагоді. З використанням її як одного з ключових аргументів нам вдалося у серпні 2022 року виграти справу у Шостому апеляційному адміністративному суді.

Однак, на мою думку, розслаблятися у такій категорії справ і сподіватися виключно на вказаний висновок "податкової палати" зарано.

Дуже вже великий відсоток суддів (шість суддів із п'ятнадцяти) не погодилися з висновками більшості і висловили окрему думку. Отже, якщо до таких незгодних суддів потрапить справа відповідної категорії є дуже великі шанси, що вони спрямують справу до Великої Палати.

Якщо це станеться і Велика Палата прийме справу до свого провадження, то не виключено, що підхід може докорінно змінитися.

Вебінар на тему податкових ініціатив 2021 року

noreply@blogger.com (Unknown) — Wed, 13 Oct 2021 15:06:00 +0000

Проведення вебінарів на платформі "Ліга-Закон" - це завжди свято. 

Цього разу "доповідав" про податкові ініціативи 2021 року, а саме: 

- податкову амністію; 
- законопроект 5600; та
- так званий податок "на Google".

Що стосується податкової амністії, то тим щасливчикам, які накопичили достатньо активів для того, щоб не вважатися автоматично амністованими, рекомендується зайняти позицію очікування.

Зокрема, доцільно буде  дочекатися розробки Кабінетом Міністрів законопроекту щодо посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб. Наявність цього законопроекту дасть змогу більш адекватно оцінити ризики для тих, хто "не горить бажанням" застосовувати податкову амністію.

Виступ на засіданні податкового комітету Асоціації правників України на тему податкових спорів

noreply@blogger.com (Unknown) — Sun, 03 Oct 2021 19:12:00 +0000

Був радий виступити на засіданні комітету з податкового та митного права Асоціації правників України на тему вирішення податкових спорів.

Мій виступ був присвячений:

1) Практиці оскарження наказів про перевірку, прийнятих податковими органами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 03.02.2021 № 89. Цією постановою було звужено сферу дію мораторію на проведення податкових перевірок у період карантину. Постановою, серед іншого, було дозволено проведення планових перевірок.

Практика на даний час існує максимум на рівні апеляційних судів. Такі справи Верховним Судом ще не вирішувалися.

Практика на рівні апеляційних судів є неоднозначною. У деяких випадках суди стають на бік платників, визнаючи, що постанова КМУ не мала права звужувати сферу застосування мораторію, передбаченого Перехідними положеннями Податкового кодексу України. В інших випадках, навпаки, апеляційні суди визнають, що запроваджене постановою КМУ звуження мораторію є законним. При цьому, вони посилаються на те, що постанову КМУ було прийнято відповідно до прямої вказівки у Законі України від 17.09.2020 № 909-ІХ (про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 2020 рік).

Цікавим є те, що, як правило, Шостий апеляційний адміністративний суд (м. Київ) демонструє лояльний для платників підхід. П'ятий (м. Одеса) та Другий (м. Харків) апеляційні адміністративні суди, навпаки, більше схильні розділяти логіку податківців.

2) Практиці у справах про застосування непрямих методів оподаткування для цілей нарахування податку на доходи фізичних осіб.

Ця практика виникла останніми роками у зв'язку зі спробами податківців здійснити донарахування державним мужам при виявленні розбіжностей між їхніми офіційними доходами і вартістю активів в електронних деклараціях.

Актуальність цієї практики сильно зросла у зв'язку із проведенням починаючи з вересня 2021 року податкової амністії.

Практика у цій категорії справ вже присутня на рівні Касаційного адміністративного суду і є абсолютно позитивною для платників податків. Суд визнає застосування непрямих методів визначення доходів незаконним.

Вебінар на тему практики вирішення податкових спорів

noreply@blogger.com (Unknown) — Sat, 10 Apr 2021 12:22:00 +0000

Був радий провести вебінар на базі Business Consulting Academy, присвячений судовій практиці вирішення податкових спорів.

Під час вебінару було зроблено акцент на зразкові податкові спори та податкові спори, вирішені Великою Палатою Верховного Суду.

Серед важливих рішень, прийнятих Великою Палатою у 2020 році, необхідно відмітити три таких рішення:

- постанова від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 за позовом ТОВ “Аскоп-Україна” => підсудність адміністративним судам спорів про стягнення згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України трьох процентів річних та інфляційних нарахувань за несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування ПДВ;

- постанова від 01.07.2020 у справі № 804/4602/16 за позовом ТОВ “Страхова компанія “Саламандра” => невиконання платіжного доручення про сплату податків з вини банку звільняє платника від необхідності сплати штрафних санкцій та пені, але не звільняє його від сплати самого податкового зобов’язання; та

- постанова від 18.11.2020 у справі № 813/5892/15 за позовом ТОВ “Яблуневий Дар” => справи про оскарження наказу про проведення перевірки, прийнятого на підставі ухвали слідчого судді, не підлягають розгляду у жодному виді судочинства.

Вебінар на тему оподаткування операцій з нерезидентами у 2021 році

noreply@blogger.com (Unknown) — Sat, 20 Mar 2021 12:52:00 +0000

Був радий провести вебінар на базі "Ліга-Закон" на тему: "Оподаткування операцій з нерезидентами у 2021 році".

Основні висновки за результатами вебінару:

- Дуже бажано протягом 2021 року визначитися зі збереженням/ліквідацією іноземних юридичних осіб, які потенційно можуть підпасти під режим оподаткування КІК. Податковим кодексом передбачено звільнення від ПДФО при ліквідації таких юридичних осіб протягом 2021 року.

- При структуруванні угод з продажу українських юридичних осіб через іноземні холдинги (продаж акцій іноземної компанії, яка контролює українську компанію) тепер може виникати необхідність сплати податку на репатріацію в Україні.

- Потрібно враховувати, що податкова різниця 30% застосовується тепер не лише при купівлі товарів (робіт, послуг) у нерезидентів з "чорного списку Кабміну", а й при продажу товарів (робіт, послуг) таким нерезидентам.

- Відхилення цін у контрольованих операціях від цін, визначених за правилами "витягнутої руки", тепер має наслідком не лише данарахування податку на прибуток, а ще й податку на репатріацію у зв'язку з кваліфікацією такого відхилення як конструктивних дивідендів.

Судова практика у податкових спорах з міжнародним елементом

noreply@blogger.com (Unknown) — Sun, 31 Jan 2021 11:17:00 +0000

Дякую Business Consulting Academy за можливість виступити з вебінаром на тему судової практики з вирішення податкових спорів з міжнародним елементом.

У контексті теми вебінару хотів би звернути увагу, що у кінці 2020 року Верховним Судом було опубліковано огляд судової практики у сфері трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування. Огляд доступний за цим посиланням: https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Ohliad_transfertne_tsinoutvorennia_1.pdf

На жаль, маю сказати, що документ не виправдовує тих сподівань, які виникають з прочитання його назви. Його не можна назвати навіть більш-менш всеохоплюючим оглядом практики вирішення податкових спорів у сфері міжнародного оподаткування.

Загалом огляд розкриває лише тему трансфертного ціноутворення і то з цитуванням ряду непотрібних, на мою думку, для такого огляду судових рішень щодо окремих очевидних і недискусійних питань.

Інші питання міжнародного оподаткування в огляді взагалі не розкриті, якщо не рахувати двох згаданих в ньому рішень щодо постійних представництв і одного рішення щодо врахування податкових різниць, які виникають при придбанні товарів у контрагентів з низькоподаткових юрисдикцій.

ПОДАТКОВІ СПОРИ: ВЕЛИКА ПАЛАТА ТА ЗРАЗКОВІ СПРАВИ

noreply@blogger.com (Unknown) — Sun, 26 Jul 2020 15:00:00 +0000

Був радий провести вебінар на тему судової практики Верховного Суду у податкових спорах для слухачів податкового курсу Академії консалтингового бізнесу.

Цього разу спілкувалися про зразкові справи та справи, розглянуті (такі, що розглядаються) Великою Палатою.

Якщо зразкових справ у царині податкових спорів "як кіт наплакав" (раз два і кінець), то зі справами Великої Палати ситуація набагато цікавіша.

Серед найсвіжіших справ Великої Палати особливо б хотілося відмітити дві:

1) Справа No 804/4602/16 за позовом ТОВ «Страхова компанія «Саламандра». У цій справі Велика Палата 01.07.2020 поставила крапку у спорах про невиконання платіжних доручень про сплату податків з вини банків. Висновок Великої Палати навряд чи порадує платників: від штрафу та пені платники звільняються, а от саме податкове зобов'язання потрібно повторно сплатити до бюджету.

2) Справа No 826/9464/18 за позовом ДАК «Укрвидавполіграфія». Справа ще не вирішена. Розгляд у Великій Палаті призначений на 26.08.2020. Це дійсно одна з тих справ, навпроти якої всім податковим юристам треба поставити "червоний прапорець". У справі вирішуватимуться архіважливі для практики розв'язання податкових спорів питання. Зокрема, Велика Палата має висловити свою думку з приводу: (і) можливості оскарження наказів про перевірку після виконання цих наказів та (іі) можливості посилання на процедурні порушення як підставу для скасування податкових нарахувань у випадку допуску до перевірки.

ПОДАТКОВІ СПОРИ І СУД: ПОСЛАБЛЕННЯ КАРАНТИНУ

noreply@blogger.com (Unknown) — Sat, 18 Jul 2020 13:34:00 +0000

Можна сказати, що вчора (17 липня 2020 року) увійшло в історію як день серйозного послаблення карантину у сфері вирішення податкових, а власне й інших судових спорів.

У цю дату набрав чинності закон від 18.06.2020 No 731-IX. Даним законом:

- Вилучено з Кодексу адміністративного судочинства України та інших процесуальних кодексів положення про продовження практично всіх процесуальних строків на строк дії карантину.

- Встановлено, що продовжені згідно зі згаданим вище вилученим положенням на строк дії карантину процесуальні строки закінчуються через двадцять днів після набрання чинності законом, тобто 6 серпня 2020 року.

- Замість автоматичного продовження на період карантину процесуальних строків передбачено можливість їхнього поновлення судом. Поновлення не обіцяє бути легким. Для поновлення строку треба доказати, що пропуск строку був зумовлений саме заходами, запровадженими у зв'язку з карантином.

Не обійшлося і без курйозів. У законі передбачено абсолютно позбавлену логіки норму про те, що суд може продовжити процесуальні строки у рамках 20 днів після набрання чинності законом на підставах, визначених законом.

Що мається на увазі не зрозуміло.

По-перше, як зазначалося вище, протягом цих 20 днів процесуальні строки вважаються автоматично продовженими у силу прямого положення закону.

По-друге, законом визначено лише підстави для поновлення, а не продовження процесуальних строків.

Звертаємо увагу, що поновлення перебігу процесуальних строків стосується лише судових податкових спорів. У царині адміністративного оскарження все залишається без змін.

Пункт 52-8 підрозділу 10 Перехідних положень Податкового кодексу України продовжує діяти. Згідно з цим пунктом строки на адміністративне оскарження вважаються зупиненими до останнього календарного дня місяця, у якому завершиться дія карантину.

ЗАКОНОПРОЄКТ No 1210: ПДФО (ВНУТРІШНЄ ОПОДАТКУВАННЯ)

noreply@blogger.com (Unknown) — Sat, 16 May 2020 11:38:00 +0000

Продовжую серію публікацій про податкові зміни, передбачені законопроєктом № 1210.

Цього разу публікація № 2 про зміни у сфері податку з доходів фізичних осіб (внутрішнє оподаткування):

- Розповсюдження пільгового порядку оподаткування нерухомості на об’єкти незавершеного будівництва (п. 172.1 Податкового кодексу);

- Застосування ставки 18% при продажу третього та подальших транспортних засобів платником податку протягом року (п. 173.2 Податкового кодексу);

При прощенні боргу за іпотечним кредитом базу оподаткування складатиме лише тіло кредиту (п. 164.2.17 Податкового кодексу);

- Збільшення у чотири рази штрафів за неподання та неправильне заповнення форми № 1 ДФ ( ст. 119 Податкового кодексу);

- Можливість амортизації вантажних автомобілів (неможливість амортизації легкових автомобілів залишається) для ФОП на загальній системі; можливість віднесення ними до витрат звітного періоду лише вартості поточного, а не капітального ремонту як раніше (п. 177.4.6 Податкового кодексу);

- Ліквідація необхідності подання декларації про майновий стан і доходи у випадках продажу/дарування/обміну майна, при яких податок до бюджету не сплачувався (п. 179.2 Податкового кодексу).

ЗАКОНОПРОЄКТ No 1210: ПОДАТОК НА ПРИБУТОК (ВНУТРІШНЄ ОПОДАТКУВАННЯ)

noreply@blogger.com (Unknown) — Thu, 14 May 2020 14:36:00 +0000

На жаль, поки що незрозумілою є ситуація з підписанням Президентом законопроекту № 1210, який значним чином “перекроює” Податковий кодекс України.

Разом з цим, зважаючи на те, що шанси на його підписання Президентом є, на мою думку, великими вирішив серією стислих публікацій розповісти про ключові зміни, які нас всіх чекають, якщо цей законопроєкт стане законом.

Публікація № 1: податок на прибуток (внутрішнє оподаткування):

- Поріг річного доходу для платників податку на прибуток, які можуть не враховувати податкові різниці та подавати декларацію з податку на прибуток раз на рік, збільшується з 20 до 40 млн. грн (п. 134.1.1 та п. 137.5 Податкового кодексу)

- Збільшується сума для для визнання матеріальних активів основними засобами (з 6000 грн до 20 000 грн) - п. 14.1.138 Податкового кодексу.

ПОДАТКОВІ СПОРИ І КАРАНТИН

noreply@blogger.com (Unknown) — Tue, 12 May 2020 16:20:00 +0000

Мав за радість виступити на засіданні комітету з податкового та митного права Асоціації правників України, присвяченому питанням податкових змін у період карантину.

Моя доповідь стосувалася специфіки вирішення податкових спорів у період карантину.

Дуже коротко така специфіка згідно із законом від 30.03.2020 No 540-IX є наступною:

- зупинено строки розгляду адміністративних скарг до 31 травня 2020 року;

- у силу недосконалості законодавчої техніки спірним є зупинення до 31 травня 2020 року строків подання адміністративних скарг платниками податків;

- зупинено на період карантину строки звернення до адміністративних судів для оскарження податкових нарахувань, строки апеляційного та касаційного оскарження та ряд інших процесуальних строків;

- передбачено на період карантину можливість участі у судових засіданнях у режимі відеоконференції ( EasyCon або інше програмне забезпечення).

Податкова реформа від “Слуги Народу”

noreply@blogger.com (Unknown) — Mon, 02 Dec 2019 12:10:00 +0000

14 листопада 2019 року мав за радість провести вебінар на базі ЛІГА-ЗАКОН на тему податкової реформи від “Слуги Народу”.

Під час вебінару було розглянуто як ті зміни, які було вже втілено у життя, так і ті, які тільки плануються. Серед перших було розглянуто, зокрема, декриміналізацію фіктивного підприємництва та підвищення порогів для відповідальності за ухилення від сплати податків. Серед других - запровадження єдиного рахунку для сплати податків, податкову амністію, створення Бюро фінансових розслідувань та ряд змін щодо адміністрування податків згідно із законопроектом № 1210-1.

Найбільшу увагу під час вебінару було приділено питанню впливу декриміналізації фіктивного підприємництва на практику вирішення податкових спорів. Вже є перші судові рішення після декриміналізації. На жаль, у цих рішеннях часто дається діаметрально протилежна оцінка факту декриміналізації. Одні суди у зв’язку з декриміналізацію не враховують вироків про засудження посадових осіб контрагентів за фіктивне підприємництво, які були постановлені до декриміналізації. Інші суди, навпаки, не бачать жодних перепон для врахування таких вироків.

Також особливе занепокоєння викликає знайдений податковою міліції замінник фіктивного підприємництва. Мова йде про ст. 201-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Податкова міліція зараз намагається активно застосовувати дану статтю у тих випадках, які раніше потрапляли під фіктивне підприємництво. Є побоювання, що з часом така практика стане масовою і, відповідно, позитивний ефект від декриміналізації фіктивного підприємства буде зведений нанівець.

Cудова практика нового Верховного Суду у податкових спорах з міжнародним елементом

noreply@blogger.com (Unknown) — Sat, 30 Mar 2019 14:11:00 +0000

26 березня 2019 року мав за радість провести вебінар на базі ЛІГА-ЗАКОН на тему практики вирішення новим Верховним Судом податкових спорів з міжнародним елементом.

Під час вебінару було, зокрема, розглянуто практику нового Верховного Суду у двох найбільш поширених категоріях податкових спорів з міжнародним елементом:

- спори, які стосуються застосування концепції бенефіціарного власника; та

- спори з питань трансфертного ціноутворення.

Нижче дуже коротке узагальнення висновків за результатами семінару:

Щодо бенефіціарного власника

- Радує, що новий Верховний Суд знаходиться у світовому тренді. У цілому він дотримується “широкого економічного підходу”, сформульованого ще у 2014 році у відомій справі “Донбасаеро” (http://reyestr.court.gov.ua/Review/38106136).

- Всі знайдені нами на рівні нового Верховного Суду справи було вирішено на користь платників (наприклад: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77312120, http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77197100 та http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75879124).

- Цікавим є те, що в останній з перелічених справ платник використовував як доказ висновок кіпрського офісу Deloitte. Згідно з цим висновком кіпрська компанія-одержувач доходу у вигляді процентів є бенефіціарним власником цього доходу. Навіть не здогадувалися раніше, що “Велика четвірка” надає подібні послуги.

- Причина такого “шаленого” успіху платників у новому Верховного Суді - банальна. Поки що податківцям, принаймні на рівні тих справ, які були розглянуті новим Верховним Судом, не вдається зібрати інформацію, яка б показувала, що іноземний одержувач доходу обмежений у праві визначати його подальшу економічну долю.

- Безперечно, на рівні судів нижчих інстанції є приклади, коли податківцям вдалося проявити належну “завзятість і наполегливість” і провести обмін інформацією з податковими відомствами інших країн. Однак, на радість платникам і на превеликій жаль для податківців, у багатьох випадках суди не беруть до уваги результати такого обміну, які доказують обмеженість іноземного одержувача доходу у праві визначати його подальшу економічну долю.

- Суди розглядають вказані вище докази як недопустимі з формальних причин, головною з яких, як правило, є відсутність легалізації (апостилювання) документу іноземного податкового відомства за результатами обміну податковою інформацію. Класичний приклад такої “фатальної” для податківців справи, вирішеної судом апеляційної інстанції, доступний за цим посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72641240.

Щодо трансфертного ціноутворення

- Є вже перша справа щодо суті трансфертного ціноутворення, розглянута новим Верховним Судом (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80418267).

- Чесно кажучи, нічого феноменального у цій справі немає. У минулому вже було багато подібних справ, коли ще до запровадження трансфертного ціноутворення застосовувалися правила про звичайні ціни.

- У цій справі як платник, так і податкова (у процесі перевірки) застосовували “перший метод” (метод порівняльної неконтрольованої ціни) до операцій з експорту зернових. Новий Верховний Суд вирішив справу на користь платника з посиланням на те, що податківці не довели заниження цін платником. При цьому, новим Верховним Судом було “поставлено у вину” податківцям неврахування всіх умов співставності господарських операцій та застосування лише одного джерела інформації (офіційний сайт Аграрної біржі).

- Як не дивно, але новий Верховний Суд виявився великим симпатиком британських LLP і злісним ненависником швейцарських компаній=). За дуже спірних умов він визнає господарські операції з британськими LLP (за періоди до внесення змін до Податкового кодексу України, згідно з якими належність операцій з британськими LLP до контрольованих не викликає жодного сумніву), неконтрольованими (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/80418267 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8060725).

- У той же час, за приблизно ж за такої самої спірності питання про те, чи вважати контрольованими операції зі швейцарськими компаніями у 2015 році (у вересні 2015 року Швейцарію було вилучено з переліку низькоподаткових юрисдикцій) новий Верховний Суд подібних “альтруїстичних” настроїв не висловлює (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76906000).

- Новий Верховний Суд вважає, що операції з швейцарськими компаніями, здійснені до вересня 2015 року підпадають під контроль. Це навіть попри надання платником доказів існування в кантоні, за місцем реєстрації його швейцарського контрагента, корпоративного податку за ставкою, що не є на 5 процентних пунктів нижчою за ставку податку на прибуток в Україні.

Судова практика нового Верховного Суду щодо процедурних аспектів податкових перевірок

noreply@blogger.com (Unknown) — Tue, 26 Feb 2019 20:45:00 +0000

20 лютого 2019 року проводив вебінар на базі ЛІГА-ЗАКОН на тему перевірок податкових органів у 2019 році.

Нижче дуже короткий огляд практики нового Верховного Суду у спорах, які стосуються процедурних аспектів проведенням податкових перевірок.

Загалом новий Верховний Суд дотримується тих самих основоположних принципів, що існували на рівні судової практики раніше:

- Якщо для перевірки передбачено процедуру допуску (наприклад, документальні виїзні або фактичні перевірки), платник має право посилатися на процедурні порушення з боку податківців, лише тоді, коли він не допустив податківців до проведення перевірки і оскаржив наказ про їхнє проведення. Якщо до перевірки податківців було допущено, суд не бере до уваги посилання платника на порушення процедурних моментів. Суд у такому разі оцінює лише обґрунтованість/необгрунтованість самих податкових донарахувань. Приклад такої практики - постанова від 13 березня 2018 року у справі № 804/1113/16 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72745230).

- Якщо для перевірки не передбачено процедури допуску (наприклад, невиїзна документальна перевірки), суди беруть до уваги процедурні порушення. Вони можуть скасувати податкове донарахування, лише виходячи із самого факту наявності процедурного порушення при призначенні чи проведенні перевірки. Приклад такої практики - постанова від 7 лютого 2018 року у справі № 821/1562/16 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72324146).

Серед інших особливо значимих рішень нового Верховного Суду у сфері процедурних аспектів проведення податкових перевірок потрібно відмітити:

- Ухвалу Великої Палати від 23 травня 2018 року у справі № 237/1459/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74475877). Згідно з цією ухвалою ухвали слідчих суддів про призначення перевірок, попри неврегульованість цього питання Кримінальним процесуальним кодексом України, можуть оскаржуватися в апеляційному порядку.

- Постанову Касаційного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі № 804/19780/14 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/76139166). Згідно з цією постановою для доказування наявності “спору про право” у справах про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна вже недостатньо самого оскарження наказу про проведення перевірки. Потрібно додатково оскаржувати рішення про застосування адміністративного арешту.

ТОП-3 рішень нового Верховного Суду у податкових спорах

noreply@blogger.com (Unknown) — Thu, 23 Aug 2018 17:31:00 +0000

Новий Верховний Суд працює і податкові спори тут не є винятком.

За перше півріччя 2018 року новий Верховний Суд встиг розглянути 6 900 податкових спорів.

Безперечно, серед такого масиву справ є дуже багато важливих і цікавих позицій нового Верховного Суду, які просто необхідно знати, щоб “не вдарити обличчям у бруд” при захисті інтересів платника податків у суді.

Нижче про “вершину айсбергу” - ТОП-3 найважливіших, на наш погляд, рішень нового Верховного Суду з початку 2018 року.

№ 1: постанова слідчого судді про призначення перевірки підлягає апеляційному оскарженню

Уже протягом довгого часу точиться дискусія стосовно того, чи мають слідчі судді право призначати податкові перевірки за зверненням правоохоронних органів і чи можна оскаржити ухвалу слідчого судді про призначення такої перевірки.

Велика Палата Верховного Cуду (постанова від 23 травня 2018 року у справі № 237/1459/17) зробила однозначний висновок, що оскаржувати постанови слідчих суддів про призначення перевірок можна.

Прямої відповіді на питання, чи є законними такі перевірки Велика Палата не давала. Власне, перед Великою Палатою таке питання і не стояло. Однак, Велика Палата натякнула, що така ухвала слідчого судді є ухвалою непередбаченою кримінально-процесуальними нормами. Такий натяк сам по собі вказує на незаконність ухвали слідчого судді про призначення перевірки.

Формально дана постанова Великої Палати стосується оскарження призначення перевірки дотримання трудового, а не податкового законодавства. Однак, це жодним чином не зменшує її значення для практики вирішення податкових спорів. Як показує аналіз даних Єдиного державного реєстру судових рішень, висловлена у даній постанові правова позиція Великої Палати успішно використовується апеляційними судами для скасування постанов слідчих суддів саме про призначення податкових перевірок.

№ 2: фіктивне підприємництво контрагента

Знову ж таки практично “одвічне” питання для практики вирішення податкових спорів. Якщо службових осіб контрагента було засуджено за фіктивне підприємництво (ст. 205 Кримінального кодексу України), чи є у платника можливість зберегти податковий кредит та витрати за операцією з купілі товарів чи послуг у даного контрагента?

Одні адміністративні суди підтримувалися жорсткого несприятливого для платників підходу. Згідно з цим підходом фіктивне підприємництво контрагента виключає право платника на податковий кредит/витрати за операціями з цим контрагентом за будь-яких умов.

Інші адміністративні суду притримувались більш сприятливого “ліберального” підходу. Згідно з цим підходом засудження службових осіб контрагента за фіктивне підприємництво не повинно позбавляти платника права на податковий кредит і витрати, якщо платник доведе, що операція була товарною.

Переломним став кінець 2015 року, коли колишній Верховний Суд України у своїй постанові від 1 грудня 2015 року у справі № 826/15034/14 фактично “легітимізував” несприятливий для платників підхід.

Після створення нового Верховного Суду були приклади підтримки Касаційним адміністративним судом як першого (наприклад, постанова від 27 лютого 2018 року у справі № 813/3594/17 ), так і другого підходу (наприклад, постанова від 27 лютого 2018 року у справі № 813/1766/17). Нарешті у Касаційного адміністративного суду “вистачило клепки” передати це “неоднозначне” питання на вирішення до Великої Палати.

І тут увага! Велика Палата (постанова від 26 березня 2018 року у справі № 826/19939/16) самоусунулася від розгляду даного питання, зазначивши, що не вбачає у ньому “наявності виключної правової проблеми” і “у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи”.

Деякі оптимісти вбачають у словах Великої Палати про те, що “у кожній конкретній справі суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи” підтримку позиції щодо можливості збереження права на податковий кредит та витрати за умови підтвердження реальності операцій з “фіктивним” контрагентом.

№ 3: стягнення бюджетного відшкодування ПДВ - правильний спосіб захисту прав

Це справжнє питання “інтелектуального двобою” між колишнім Вищим адміністративним судом України та колишнім Верховним Судом України. Вищий адміністративний суд України був прихильником більш ефективного способу захисту прав - “стягнення бюджетного відшкодування з державного бюджету” (наприклад, ухвала від 4 лютого 2016 року у справі № 806/2256/15).

Верховний Суд України дотримувався більш поміркованої позиції про виключні повноваження податкового органу у процесі бюджетного відшкjдування і наполягав на необхідності зобов’язання податкового органу передати висновок про повернення бюджетного відшкодування до органу державного казначейства (наприклад, постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 2а/0570/17001/2012).

У справі № 826/7380/15 Касаційний адміністративний суд став на бік Вищого адміністративного суду України і попередньо визнав “стягнення бюджетного відшкодування з державного бюджету” правильним способом захисту прав.

Оскільки така позиція Касаційного адміністративного суду розходиться з позицією старого Верховного Суду України Касаційний адміністративний суд своєю ухвалою від 26 червня 2018 року передав справу на розгляд Великої Палати.

Станом на день написання даної статті рішення Великої Палати відсутнє. Сподіваємося, що Великій Палаті вистачить здорового глузду підтримати Касаційний адміністративний суд у його прагненні до застосування найбільш ефективного способу судового захисту.

Фото з http://yvu.com.ua

4 проблемних питання єдиного податку у житті аграрних підприємств

noreply@blogger.com (Unknown) — Wed, 15 Aug 2018 13:04:00 +0000

Єдиний податок четвертої групи (колишній фіксований сільськогосподарський податок) не без вагомих на те причин сплачує переважна більшість аграрних компаній, які займаються обробітком землі в Україні.

Нижче ми узагальнили ті головні проблемні питання, які виникають при сплаті цього податку.

Проблема № 1 - невизначеність на майбутнє

База для нарахування єдиного податку - це нормативно-грошова оцінка землі. У 2018 році проводиться нова всеукраїнська нормативно-грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 105).

Якщо нова нормативно-грошова оцінка земель буде значно вищою, ніж зараз, не виключено, що деяким аграріям просто буде економічно не вигідно продовжувати сплачувати єдиний податок. Такі аграрії можуть розглядати варіант переходу на загальну систему оподаткування зі сплатою податку на прибуток.

Однак, не будемо поспішати з висновками. Дочекаємося результатів нової нормативно-грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Проблема 2 - неможливість підтвердження статусу платника єдиного податку при наявності податкового боргу на мізерну суму

Якщо у вашої компанії з певних магічних причин буде діагностована наявність податкового боргу на смішну суму у декілька гривень станом на 1 січня, дуже ймовірно, що податкова не підтвердить вам статус платника єдиного податку на новий рік.

На щастя, є судова практика на користь платників податків щодо цього питання. Суди можуть поділяти наступні позиції платників податків:

- наявність податкового боргу на незначну суму не може бути підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку (наприклад, ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 у справі № 821/354/16);

- Наявність податкового боргу може бути підставою для відмови у первинному отриманні статусу платника єдиного податку, але не може бути підставою для непідтвердження такого статусу (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 816/1088/17).

Проблема 3 - неналежним чином оформлені договори оренди

Для застосування єдиного податку потрібно, щоб частка сільськогосподарського виробництва платника як мінімум складала 75% у загальному виробництві. Податківці намагаються відстоювати позицію, що 75% сільскогосподарського виробництва - це обов’язково на землі, права на яку належним чином оформлені.

Отже, якщо у вашому земельному банку значна частина землі, на яку права оренди не є належним чином оформленими, є ризик втрати статусу платника єдиного податку.

На щастя, податківці не досить часто зараз цим займаються. Їм значно цікавіше було проводити такі перевірки у ті часи, коли ще діяв спеціальний режим ПДВ для сільськогосподарських виробників. Тоді вони намагалися позбавити аграрія статусу суб’єкта спеціального режиму ПДВ та статусу платника єдиного податку (фіксованого сільськогосподарського податку) одночасно.

Також є позитивна судова практика для платників податків у цьому контексті. Суди поділяють позицію, що для розрахунку частки сільськогосподарського виробництва повинен враховуватися увесь урожай, незалежно від того, чи на належно, чи на неналежно оформлених ділянках він вирощений (наприклад, ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 у справі № 808/7906/13-а).

Проблема 4 - розорювання сіножатей і пасовищ

Не рідкість на сьогодні, коли аграрні підприємства розорюють та засіюють зерновими чи технічними культурами пасовища чи сіножаті. Якщо ви так робите, рекомендували б вам сплачувати за такі землі єдиний податкою як за ріллю, тобто з урахуванням коефіціенту 1,756.

Якщо цього не зробити, є ризик наразитися на донарахування з боку податкової.

Яскравий приклад донарахування - це справа № 808/2649/17, у якій суди, включаючи Верховний Суд, підтримали податкову. У ції справі податкова встановила, що платник використосував сіножаті як ріллю, проаналізувавши його форму СГ-29. Як наслідок, платнику було донараховано єдиний податок з урахуванням вказаного коефіцієнту 1,756. Також до платника було застосовано штраф у розмірі 25% за заниження податкових зобов’язань.

* - Фото з http://www.1zoom.me

Податкова складова банкрутства

noreply@blogger.com (Unknown) — Fri, 03 Aug 2018 14:19:00 +0000

Співавтор Антон Гаврик

На жаль, Податковий кодекс України (далі - “ПК України”) та Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - “Закон про банкрутство”) не є ідеально зіграним дуетом. Коли йде мова про податкові моменти банкрутства, виникає багато практичних проблем.

Нижче про три найбільш поширені проблеми.

І. Ініціювання процедури банкрутства за заявою податкового органу

Дане питання є актуальним у першу чергу для самих податківців. Перенесення податкового боргу з категорії “нестягнутий” до категорії “стягується у процедурі банкрутства” зменшує загальну суму податкового боргу платників податків. Це, у свою чергу, позитивно впливає на показник ефективності роботи органів податкових органів.

Проблемним питання є у першу чергу тому, що для порушення провадження у справі про банкрутство Закон про банкрутство (ч. 2 ст. 11) вимагає надати постанову про відкриття виконавчого провадження. Також повинен пройти трьохмісячний строк з моменту пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Як відомо, процедура стягнення податкового боргу не передбачає собою отримання виконавчого листа. Для стягнення податкового боргу на підставі рішення суду податковий орган безпосередньо (оминаючи державного виконавця) звертається до банку платника з інкасовим дорученням для примусового стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На превелике щастя для податківців, суди йдуть їм на зустріч. Суди, зокрема, визнають, що для порушення провадження у справі про банкрутство за заявою податкового органу подання постанови про відкриття виконавчого провадження не є обов’язковим.

Постанова Вищого господарського суду України (далі - “ВГСУ”) від 17.02.2015 у справі № 925/1941/14 - яскравий приклад такої сприятливої для податківців судової практики.

ІІ. Сплата ПДВ при реалізації майна в ліквідаційній процедурі

На сьогоднішній день ситуація із сплатою ПДВ під час реалізації активів банкрута в ліквідаційній процедурі продовжує бути неоднозначною.

Так, зокрема, ВГСУ у своїй постанові від 16.05.2012 у справі № 25/112/10 наголошує, що під час реалізації активів банкрута в ліквідаційній процедурі не виникає та не може виникнути зобов’язання банкрута щодо сплати ПДВ.

Нагадуємо, що пунктом 4 ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство прямо передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

У той час, податкові органи підтримують протилежну думку. Вони вважають реалізацію майна банкрута в ліквідаційній процедурі операцією з постачання товарів, де виникає об’єкт оподаткування ПДВ.

Доволі сильний аргумент на користь такої позиції податкових органів - це пункт 7.3 ст. 7 ПК України. Згідно з цим пунктом будь-які питання щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПК України.

Згаданий вище пункт 4 ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство не включено до ПК України. Відповідно, даний пункт не можна розглядати як такий, що звільняє від сплати ПДВ.

На практиці зазвичай ліквідатори не сплачують ПДВ під під час реалізації майна банкрута. Однак, зазначена невизначеність - це “Дамоклів меч” над головою ліквідаторів. Існує ризик притягнення ліквідаторів до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

У 2015 році була спроба врегулювати дану колізію на законодавчому рівні. Так, було розроблено законопроект № 3164 від 22.09.2015 “Про внесення змін до статті 184 ПК України”. Зміни, зокрема, стосувалися підпункту “д” пункту 184.1 ПК України. Згідно зі змінами анулювання реєстрації платника ПДВ повинно було відбуватися не на підставі ухвали суду про ліквідацію підприємства, а на підставі ухвали про визнання боржника банкрутом.

Однак, з незрозумілих причин законопроект було відкликано, а колізія залишилась невирішеною.

На сьогоднішній день продовжується робота щодо усунення озвучених розбіжностей на законодавчому рівні. Зокрема, цим питанням опікується комітет з податкового та митного права Асоціації правників України.

ІІІ. Включення заяв податкових органів до реєстру кредиторів

Проблемними є три аспекти.

По-перше, чи можливо включити заявлені контролюючим органом суми неузгоджених податкових зобов’язань до реєстру вимог кредиторів?

Більшість господарських судів займають однозначну позицію, що вимоги за неузгодженими податковими зобов’язаннями (включаючи оскаржені податкові повідомлення-рішення) не включаються до реєстру вимог кредиторів. До реєстру кредиторів можна включати лише податковий борг, яким визнається тільки податкове зобов'язання, узгоджене самим платником податків або встановлене судом. Зокрема така позиція висвітлена ВГСУ у постановах від 20.12.2011 у справі № 5015/118/11; від 08.10.2013 у справі № 914/77/13 та від 01.07.2015 у справі № 914/1820/14.

По-друге, що ж робити, якщо ліквідаційна процедура вже закінчується, а податкове зобов’язання так і не стало узгодженим?

Буває, що неузгоджені податкові зобов’язання суди все-таки включають до реєстру вимог кредиторів. Однак, якщо суд займає позицію щодо необхідності узгодження зобов’язання, то ліквідаційна процедура може закінчитися, а податкове зобов’язання так і не потрапити до реєстру. У подальшому таке податкове зобов’язання може бути списане контролюючим органом як безнадійний податковий борг.

По-третє, глибоко дискусійним є питання, як взагалі розглядати вимоги податкового органу щодо сплати податкових зобов’язань, які набули статусу узгоджених вже після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Така ситуація виникає, наприклад, коли податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання було прийнято контролюючим органом до відкриття провадження у справі про банкрутство. Платник оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Процедура судового чи адміністративного оскарження, негативне завершення якої для платника має наслідком узгодженість податкового зобов’язання, закінчилася вже після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Питання в тому, чи повинні вказані вимоги податкових органів відноситись до конкурсних чи до поточних вимог кредиторів?

З одного боку, нібито можна стверджувати, що зазначені вимоги контролюючих органів повинні відноситись до конкурсних вимог. На користь такого висновку свідчить той факт, що дані вимоги виникли (було прийняте відповідне податкове повідомлення-рішення) до відкриття провадження у справі про банкрутство.

З іншого боку, такі вимоги стають узгодженими (чинними) вже після відкриття провадження у справі про банкрутство. Тому нібито є підстави розглядати ці вимоги як поточні (такі, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство).

На жаль, на сьогоднішній день не сформувалося достатньо судової практики, щоб дати вичерпні відповіді на зазначені непрості питання.

Хоча і сказати, що судова практика взагалі відсутня - не сказати нічого.

Надзвичайно цікавою у цьому контексті є постанова ВГСУ від 11.07.2012 у справі № 18/85 про банкрутство ТОВ “Молочна Рів’єра”.

У даній постанові ВГСУ:

- визнав вимоги податкового органу щодо сплати податкових зобов’язань, які набули статусу узгоджених вже після відкриття провадження у справі про банкрутство, конкурсними; та

- вказав на факт пропуску податковим органом строку на пред'явлення зазначених конкурсних вимог кредиторів (контролюючий орган заявив дані вимоги після узгодження податкових зобов’язань у ліквідаційній процедурі, а не у процедурі розпорядження майном у межах відведеного на те строку).

Замість висновку

Отже, процедура банкрутства боржника дійсно має істотну податкову складову. Навіть незважаючи на набрання чинності 18.01.2013 новою, більш прогресивною редакцією Закону про банкрутство, податкових проблем у процедурі банкрутство залишається ще достатньо.

Фото з http://bankruptcy-ua.com/news/334

Податкові зміни “під ялиночку” 2018 року

noreply@blogger.com (Unknown) — Wed, 17 Jan 2018 17:30:00 +0000

Співавтор Антон Гаврик

Кінець 2017 року не став винятком щодо внесення змін до податкового законодавства, які діятимуть з початку 2018 року.

Продовжуючи багаторічну “добру” традицію, у самому кінці грудня 2018 року Президент підписав і 30 грудня 2018 року було офіційно опубліковано Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році”.

Закон передбачає велику кількість змін до податкового законодавства. Нижче дуже коротко про найважливіші із цих змін.

ПДВ - зупинення реєстрації податкових накладних. Передбачається доволі серйозна реформа системи зупинення реєстрації податкових накладних. Якщо дуже коротко, то суть реформи зводиться до наступного.

З набранням чинності законом система реєстрації податкових накладних припиняє свою роботу. Система відновить роботу після затвердження Кабінетом Міністрів України (КМУ) нового порядку зупинення реєстрації податкових накладних. КМУ повинен затвердити такий порядок до 1 березня 2018 року. Однак, далеко не факт, що КМУ впорається затвердити такий порядок у межах відведеного строку.

Для податкових накладних, реєстрація яких на даний момент є зупиненою, але рішення про відмову у реєстрації комісією ще не прийнято, передбачено доволі сприятливі перехідні положення. У залежності від моменту подання платником пояснень/документів (до чи після 1 грудня 2017 року) для відновлення реєстрації таких накладних передбачається або повністю автоматична реєстрація, або реєстрація по завершенню п’яти робочих днів, відведених на розгляд комісією таких пояснень.

ПДВ - скасування бюджетного відшкодування під час експорту олійних. З 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року звільняється від ПДВ експорт соєвих бобів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року - насіння свиріпи або ріпаку.

Звільнення від ПДВ цих операцій матиме наслідком скасування бюджетного відшкодування при експорті вказаних олійних культур.

Звертаємо увагу, що попередньо законопроектом передбачалося звільнення від ПДВ (скасування бюджетного відшкодування) з 1 березня 2018 року для експорту соняшнику, ріпаку та сої. Наскільки ми розуміємо, під тиском сильного аграрного лобі ці положення були значно пом’якшені при прийнятті закону в остаточній редакції.

ПДВ - звільнення від оподаткування при некомерційних ввезеннях товару на митну територію України (ручна поклажа, супроводжуваний багаж, міжнародні поштові та експрес відправлення). Визначаються правила, спрямовані на боротьбу із зловживаннями, пов’язаними з використанням даного звільнення від ПДВ у комерційних цілях (доволі поширена практика на сьогоднішній день).

Встановлюються обмеження, прив’язані до частоти виїзду осіб, які перевозять товари, за кордон та частоти отримання міжнародних відправлень. Наприклад, передбачене звільнення від оподаткування ПДВ для міжнародних відправлень вартістю не більше 150 євро буде діяти лише щодо трьох перших відправлень на місяць. При цьому, для цілей застосування звільнення вартість всіх трьох відправлень додаватиметься. Звільнення надаватиметься лише в частині неперевищення сумарною вартістю перших трьох відправлень протягом календарного місяця 150 євро.

ПДВ - звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання “електрокарів”. Передбачається, що протягом усього 2018 року звільнятимуться від оподаткування ПДВ імпортні та внутрішні поставки автомобілів, оснащених електричними двигунами. Очікуємо подешевшання “електрокарів” на 20%!

Трансфертне ціноутворення. Передбачаються об’ємні зміни до правил трансфертного ціноутворення. Серед цих зміг - коригування критеріїв контрольованості господарських операцій та запровадження нових вимог до змісту документації з трансфертного ціноутворення.

Акцизний податок, екологічний податок, рентна плата. Передбачається підвищення ставок цих податків.

* Фото з https://efibcongress.org/