Блог вчителя зарубіжної літератури Невідомського М.Ю. Стегниківської ЗОШ І-ІІ ст.

Сьогодні в Україні відзначають День пам'яті та примирення

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Tue, 08 May 2018 09:17:00 +0000

У цей день у 1945 році Німеччина оголосила про свою капітуляцію у Другій світовій війні. Саме у такому форматі пам'ять полеглих у Другій світовій війні сьогодні в Україні вшановують втретє, адже Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам'яті і примирення тільки у 2015 році.
Тоді ж було прийнято рішення відзначати 9 травня як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні замість встановленого з радянських часів Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Таким чином закон визначає вшанування пам'яті не тільки полеглих у війні радянських солдат, а й інших жертв нацизму. Також вшановують подвиги українського народу та його внесок у перемогу над нацизмом. Символом пам'яті є червоний мак.

Словосполучення (тестові завдання)

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 01 Mar 2018 22:19:00 +0000

Для учнів 5 класу

Наголос

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Tue, 10 Oct 2017 08:34:00 +0000

По-перше, звернемо увагу на групу слів, які мають так званий подвійний наголос, тобто їх правильна вимова має два різні, однаково «легальні» варіанти. Ось найчастіше згадувані і тестах ЗНО слова з подвійним наголосом: алфавіт, вимова, виразний (у значенні чіткий, ясний), завжди, корисний, мабуть, помилка. А тепер більш детально.

Наголос у слові вимова - правильно казати і вИмова (наголос на перший склад), і вимОва (наголос на другий склад). Подвійний наголос має слово помилка – правильно наголошувати і перший (пОмилка), і другий (помИлка) склади. Слово корисний може мати наголос на першому та другому складах – кОрисний та корИсний. Виразний (у значенні чіткий, ясний) наголошується – вИразний та вирАзний.

По-друге, треба запам’ятати раз і назавжди, що наголос у слові український падає на ї – украЇнський – і ніколи на а!!!

Далі розглянемо групу слів, у яких наголос падає на перший склад – Олень, рАзом, спИна, пОдруга, прИятель, вІрші, дрОва, зАгадка, стОляр, лЕгко, рЕшето, цЕнтнер.

У наступних словах наголос падає на останній склад – кропивА, черговИй, осокА, листопАд (в обох значеннях слова: і як назви місяця, і як процесу опадання листя), новИй, кіломЕтр, дочкА, вербА, каталОг, яснИй, докумЕнт, виразнИй (у значенні такого, що може бути вираженим), легкИй, шофЕр, бюлетЕнь, руслО, фаховИй.

У решті випадків, що викликають складності з правильним наголошенням, наголос падає на склади в середині слів: ознАка, читАння, завдАння, запитАння, навчАння, видАння, одинАдцять, чотирнАдцять, мерЕжа, чорнОслив, гуртОжиток, літОпис, ненАвисть, рукОпис.

Як правильно наголошувати слова: принципи наголошування, проблемні випадки

Які принципи діють при постановці наголосу?

Наголос у словах української мови є властивістю частини слова – складу. Наголос вказує на склад, який виділяється під час вимови слова. Дуже часто у людей виникають проблеми з правильним уживанням наголосу, бо часто в процесі спілкування ми чуємо неправильний наголос слів, а згодом і самі починаємо вимовляти деякі слова неправильно.

Наголос у словах української мови складно правильно визначити, бо він не тільки може припадати на будь-який склад, але йому також властива рухомість – можлива зміна наголосу при відмінюванні слова. Ситуацію також ускладнює відсутність чітких правил щодо формування наголосу та велика кількість винятків. Проте наголос – одна з тем на ЗНО з української мови та літератури, тому нам необхідно знати ключові випадки утворення наголосу та основні винятки. Винятки треба просто запам’ятати!

Спочатку розберемо принципи наголошування за частинами мови.

Основні принципи наголошування іменників

1. У більшості випадків іменники множини мають наголос на закінченні: наприклад, загадки, огірки.

2. У більшості іменників жіночого роду із суфіксом –к при утворенні множини наголос переходить у закінчення: наприклад, тарілка – тарілки, книжка – книжки, АЛЕ: сусідка – сусідки.

3. Іменники, що утворилися від дієслів, мають більше двох складів та закінчуються на –ання, частіше всього мають наголошений суфікс: наприклад, читання, завдання. АЛЕ: бігання, нехтування.

4. В іншомовних словах, що позначають міри довжин, зазвичай наголос падає на –метр: наприклад, сантиметр, міліметр, дециметр. АЛЕ в назвах пристроїв – по-інакшому: термометр, барометр.

Основні принципи наголошування прикметників

1. Суфікс прикметників –еньк- , що позначає пестливість, завжди є наголошеним: наприклад, маленький, чорненький, гарненький.

2. У більшості випадків, коли прикметник має два склади, наголос падає на другий склад (тобто на закінчення): наприклад, дзвінкий, новий, тонкий, котрий.

Основні принципи наголошування дієслів

1. Правила наголошування дієслова «бути» наступні: в теперішньому часі - бути, будемо,проте в минулому часі: була, було, були.

2. Багато дієслів мають наголос на останньому складі: наприклад,нести, везти, мести.

3. Дієслова із закінченнями -емо, -имо, -ете, -ите мають наголос на останній літері: наприклад, веземо, ідемо, підете. АЛЕ: будемо, гуркочемо, залишите.

Основні принципи наголошування числівників

1. У числівниках, що закінчуються на –десят, наголос припадає на останній склад: наприклад, п’ятдесят, сімдесят.

2. У числівниках, що закінчуються на –адцять, наголошений передостанній склад: наприклад, дванадцять, вісімнадцять.

У деяких словах, які будуть на ЗНО, наголос не піддається правилам, його потрібно тільки запам’ятати.

асиметрІя
борОдавка
бюлетЕнь
вимОга
вимОва
вИпадок
вітчИм
граблІ
горошИна
грОшей
дІтьми
довІдник
дочкА(аледОнька)
заіржАвіти
зубОжіти (зубОжілий, зубОжіння)
діалОг
каталОг
квартАл
кропивА
кУрятина
мАркетинг
ненАвидіти (ненАвисть, ненАвисний)
одноразОвий
Олень
отАман
перЕпис
псевдонІм
рАзом
серЕдина
симетрІя
спИна
фартУх
фенОмен
цемЕнт
цЕнтнер
чорнОслив

Запам’ятати також потрібно слова з подвійним наголосом: алфаві'т — алфа'віт, весняни'й — весня'ний, доповіда'ч — допові'дач, завжди'— за'вжди, до'говору — догово'ру, жа'лібний — жалібни'й, м 'я'зовий — м 'язови'й, пе'рвісний — перві'сний,переста'рок — пере'старок, по'милка — поми'лка, прости'й —про'стий, та'кож —тако'ж.

Розуміємо, що наголос – тема не з легких, тут потрібно мати відмінну пам’ять. Тому надаємо вам декілька порад по запам’ятовуванню наголосу в словах:

1. Багато-багато разів перечитайте слова! Скоро ваш мозок запам’ятає їх та буде видавати «на автоматі». Тільки читати вголос!

2. Пограйте у картки: з одного боку картки напиши слово без виділення наголосу, а з іншого – з виділенням наголошеного складу. Поки робитимеш картки, вже багато запам’ятаєш!

3. Ті слова, що ніяк не можеш запам’ятати, напиши на папірцях та приклей вдома на місця, куди часто дивишся – наприклад, на холодильник.

4. Слова з наголосом, що ти запам’ятав, намагайся застосовувати в мовленні якомога частіше, щоб це відклалося в твоїй пам’яті.

Бажаємо гарної пам’яті та правильного мовлення!

Правильно	Неправильно
беремо	беремо
бовтати	бовтати
Бог, мн. боги	Бог, мн. боги
босий	босий
була, було, були	була, було, були
валовий	валовий
везти (ввезти)	везти (ввезти)
верба	верба
веретено	веретено
вести (ввести)	вести (ввести)
випадок	випадок
виразний	виразний
візник	візник
вільха	вільха
вісімдесят	вісімдесят
вітчим	вітчим
Гарасим (Герасим)	Герасим
гостей	гостей
граблі	граблі
державницький	державницький
дошка	дошка
дрова	дрова
залоза	залоза
ідемо	ідемо
імперський	імперський
Кваша (прізвище)	Кваша
кидати	кидати
кишка	кишка
кінчити	кінчити
клеїти	клеїти
Коваль (прізвище)	Коваль
колесо	колесо
колія	колія
контрактовий	контрактовий
коромисло	коромисло
косий	косий
котрий	котрий
Кравець (прізвище)	Кравець
красти, краду	красти, краду
кроїти	кроїти
кропива	кропива
курятина	курятина
кухонний	кухонний
легкий	легкий
льодовий	льодовий
малий	малий
металургія	металургія
ненавидіти	ненавидіти
ненависний	ненависний
ненависть	ненависть
нести (внести)	нести (внести)
новий	новий
обруч	обруч
ознака	ознака
олень	олень
осока	осока
отаман	отаман
параліч	параліч
пасти	пасти
пеня	пеня
перчити	перчити
петля	петля
Покрова	Покрова
Полтавщина	Полтавщина
порядковий	порядковий
предмет	предмет
приятель	приятель
пурхати	пурхати
ремінь	ремінь
решето	решето
ринковий	ринковий
рідкий	рідкий
сердити	сердити
середина	середина
сироватка	сироватка
сімдесят	сімдесят
слабий	слабий
смак, р. відм. смаку	смак, смаку
старий	старий
твердий	твердий
текстовий	текстовий
терези	терези
тісний	тісний
товпитися	товпитися
товстий	товстий
той, того, до того	той, того, до того
тонкий	тонкий
успіх	успіх
фартух	фартух
фаховий	фаховий
феномен	феномен
хапати	хапати
циган	циган
час, р. відм. часу	час, часу
черкати	черкати
черпати	черпати
черствий	черствий
черствіти	черствіти
шлях, р. відм. шляху	шлях, шляху
щипці	щипці
яловичина	яловичина

У словниках є низка слів, що мають подвійний наголос. Нижче в лівому стовпчику подано слова з наголосом, якому слід віддавати перевагу.

Переважно	Рідше
алфавіт	алфавіт
алфавітний	алфавітний
весняний	весняний
висіти	висіти
договір	договір
жало	жало
завжди	завжди
милити	милити
простий	простий
ясний	ясний

Латте — кава з молоком. Цей кавовий напій родом з Італії. Тому правильне італійське вимову буде на перший склад.

Я якось в магазині замість йОгурт (неправильно) сказав правильно йогУрт, так продавщиця і не зрозуміла, що я у неї прошу…

Культура мовлення

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 30 Jun 2016 17:10:00 +0000

Експрес-уроки української мови Олександра Авраменка

У новому сезоні “Сніданку з “1+1” доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко пропонує експрес-уроки української мови. Щопонеділка й щосереди о 7.10 і о 8.50, на каналі “1+1” – мовні поради, цікаві історії і відкриття!

Маленький принц

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 24 Mar 2016 09:18:00 +0000

«Маленький принц» стоїть окремо в творчості письменника-льотчика. Маленька книжка, що написана незадовго до загибелі Екзюпері, зовсім не схожа на інші книжки-казки. «Дитяча» казка Екзюпері мудра і людяна. А її автор не тільки поет, але і філософ.

Льюїс Керрол "Аліса в країні Див"

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Wed, 16 Mar 2016 12:17:00 +0000

Ця книга для тих, хто любить мріяти, фантазувати та пізнавати чарівний світ казки

Складання тез

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Mon, 29 Feb 2016 08:18:00 +0000

Тези — коротко сформульовані основні положення статті, лекції, повідомлення, доповіді. Це короткий письмовий виклад основних думок джерела без пояснень, ілюстрацій та посилань. У тезах переважають загальні положення.

1. Уважно прочитайте текст, на підставі якого необхідно скласти тези.

2. З'ясуйте значення слів і термінів, що вам незрозумілі.

3. Розпочинайте складати тези лише тоді, коли ви з'ясували зміст тексту в цілому і його головну думку.

4. Визначте у тексті основні положення, що є ланками логічного ланцюжка, за допомогою якого автор послідовно розкриває свою думку.

5. Сформулюйте їх своїми словами (це сприяє кращому розумінню тексту) і запишіть.

Складання простого або розгорнутого плану

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Mon, 29 Feb 2016 08:16:00 +0000

1. Зверніть увагу на тему плану, який ви повинні скласти. Уважно прочитайте текст і виберіть із нього лише той матеріал, який відповідає

темі плану.

2. Розпочинайте складати план лише тоді, коли з'ясуєте зміст матеріалу в цілому.

3. Залежно від того, який вид плану (простий або розгорнутий) необхідно скласти, оберіть один із двох запропонованих шляхів.

3.1. Якщо потрібно скласти простий план, то переділіть текст на логічно завершені частини; знайдіть у кожній із них головну думку; чітко, ясно і конкретно сформулюйте та запишіть її.

3.2. Якщо план розгорнутий, у кожній із логічно завершених частин тексту вирізніть декілька положень, які розкривають головну думку; сформулюйте і запишіть головні думки у вигляді пунктів плану, а положення, що їх розкривають,— як підпункти.

4. Перед тим, як записати план, перевірте, чи всі головні ідеї тексту знайшли у ньому відображення.

Як працювати з цитатою

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Mon, 29 Feb 2016 08:13:00 +0000

Цитатою користуються для уточнення власних думок, для її підтвердження.
Для цитування вибирай ті місця, які найточніше виражають головну думку автора.
Не можна зловживати цитатами. Посилання на авторитет – це не доказ.
Цитата повинна виписуватись так, щоб у ній була закінчена думка автора.
Виписувати цитату слід старанно, без зміни слів, з дотриманням всіх розділових знаків, з позначенням пропусків.
Кожна цитата береться в лапки.
Після цитати вказується джерело:прізвище автора, назва книги, місце і рік видання, номер тому і сторінки.

Робота над повідомленням

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Fri, 26 Feb 2016 14:10:00 +0000

1. Прочитайте в підручнику параграф, до якого ви складаєте повідомлення.
2. Складіть орієнтовний план свого повідомлення.
3. Визначте літературу, за якою ви будете його готувати.
4. Опрацюйте літературу, за необхідністю внесіть уточнення до плану.
Зверніть увагу на логіку свого викладу.
5. За планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези.
6. Подумайте над тим, який ілюстративний матеріал доцільно використовувати.
7. Під час виступу з повідомленням не забувайте про виразність і правильність своєї мови.

Підручник для 5-го класу: Зарубіжна література (Ковбасенко)

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 25 Feb 2016 19:55:00 +0000

Ось ви й залишили стіни початкової школи, зробивши перший крок в доросле життя, яке вимагатиме від вас відповідності, ставитиме складніші завдання і буде значно цікавішим. Світ, що відкривається перед вами не завжди ставитиме легкі завдання, але разом з тим воно буде цікавим та прекрасним. Але як орієнтуватися в цьому світі? Як зрозуміти, що є добро, а що - зло; що робить людину людиною? Якщо склалася непроста життєва ситуація, та як з неї вийти, не втративши власної гідності? Що треба цінувати, поважати, а що варте зневаги? Відповіді на ці та інші запитання ви знайдете на сторінках підручника «Зарубіжна література», де зібрані найцікавіші і найкращі зразки літературних творів.

Рік: 2005
Підручник за 5 клас »Зарубіжна література
Автор: Ковбасенко

Як підготуватися до переказу твору або його уривка

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 25 Feb 2016 12:35:00 +0000

Насамперед чітко визначте своє ставлення до героя, про якого ви писатимете у творі. Уважно прочитайте твір.
1.    Поділіть його на завершені за змістом частини.
2.    Підготуйтеся до переказу окремих частин:
·       зверніть увагу на незрозумілі слова, словосполучення; з'ясуйте їхній зміст, намагайтеся використовувати під час переказу
      запам'ятайте, про що йдеться на початку, в середині та наприкінці кожної частини.
3. Переказуючи зміст певної частини, користуйтеся запитаннями-порадами:
·       про що пише автор (докладний зміст частини);
·       як він це робить (художні засоби, які використовує письменник).
4. Якщо вам запропоновано вибірковий переказ, із усіх визначених частин слід дібрати лише ті, які відповідають меті поставлених перед вами завдань, і докладно їх переказати.
5. Працюючи над стислим переказом, визначте головну думку прочитаного і, уникаючи зайвої деталізації перекажіть основні події твору.

Пам'ятка: Як написати реферат

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 25 Feb 2016 11:29:00 +0000

Рефератом називається доповідь, розроблена на основі критичного огляду, вивчення декількох джерел. В основі його лежить стислий переказ у письмовій формі чи у формі публічного виступу за змістом книжки, результатів вивчення якоїсь проблеми, підсумків наукової роботи.

Приступаючи до написання реферату, слід пам’ятати, що цей жанр наукового стилю передбачає наявність трьох частин.
І. ВСТУП – в ньому розкривається актуальність теми, зв’язок з важливими проблемами сучасної практики, висвітлюється історія питання, може бути поданий також огляд літератури з теми та викладені відомості про авторів матеріалу, який реферується.
ІІ. Основна частина – стислий, але достатньо повний і точний виклад (переказ) суті наукової інформації з теми.
ІІІ. Заключна частина – у ній формулюються зауваження та загальні висновки із усього сказаного, узагальнення; вказується, які питання вдалося розкрити більш-менш повно, а які потребують подальшого опрацювання.
Реферат пишеться не на основі власних суджень, а за чужими матеріалами, тому така робота є компілятивною (від лат. compiletio, букв. – крадіжка, грабіж).

Послідовність дій у роботі над рефератом

1. Добір літератури відповідно до теми (не менше 5-6 джерел)

2. Продумання меж теми, осмислення головної думки реферату.

3. Опрацювання дібраних джерел (помітки, виписки, систематизація виписок за змістом).

4. Складання плану реферату в чорновому варіанті.

5. концентрація підібраних фактів, цитат навколо кожного з пунктів плану

6.     Робота над остаточним варіантом плану з урахуванням головної думки реферату та його обсягу.

7.     Складання тексту реферату.

8.     Редагування тексту реферату.

Щоб реферат був змістовним, необхідно приділити увагу добору матеріалу. А для цього рекомендується використати ряд джерел. Передусім потрібно з'ясувати, яка література існує з теми реферату (за алфавітним, систематичним, тематичним каталогами, бібліографічними виданнями можна знайти необхідну літературу).
Працюючи з книгою, потрібно насамперед налаштуватися, дати собі цільову установку: вивчити за книжкою те чи інше питання, яке потрібно висвітлити; критично проаналізувати зміст книжки; перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою автора, інших авторитетних осіб; вибрати для реферату найяскравіші факти, приклади, цікаві положення тощо.

Особливу увагу потрібно приділити вимогам щодо оформлення роботи. Оптимальний обсяг реферату – 10-12 друкованих сторінок. Такий реферат потребує для свого усного викладу перед аудиторією 10-15 хвилин. Записи ведуться з одного боку стандартних аркушів, які скріплено обкладинкою. На першій сторінці реферату потрібно написати зміст із зазначенням сторінок. Відповідним чином оформлений список використаної літератури додається наприкінці роботи. Оздобленням обкладинки не слід захоплюватися надмірно: головне у рефераті – старанний добір літератури, її ретельне опрацювання, послідовність, аргументованість викладу та чіткість висновків. Але титульна сторінка повинна бути оформлена належним чином. На ній вказується:

·        назва установи, де виконана робота;

·        тема реферату;

·        прізвище, ім’я та по батькові автора;

·        група, спеціальність;

·        рік написання роботи.

Як підготуватися до твору-роздуму про літературного героя

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 25 Feb 2016 11:25:00 +0000

1. Перш ніж починати писати, чітко визначте своє ставлення до літературного героя, про якого буде ваш твір. Продумайте, що вас хвилює, цікавить, із чим ви не погоджуєтеся.

2. Простежте в тексті, як письменник розкриває характер героя, як описує його вчинки. Зверніть увагу на художні деталі, котрі допомагають вам зробити висновок щодо ставлення автора до героя.

3. Позначте в тексті місця, які допоможуть вам написати твір.

4. Продумайте структуру вашого твору (вступ; основна частина, що складається з тез і доказів; висновок) і відповідно до неї доберіть додатковий матеріал (епіграф, цитати, факти), який знадобиться при написанні твору.

5. Спочатку напишіть твір на чернетці.

6. У вступній частині твору поясніть, з якою метою ви його пишете, яку головну думку хочете викласти.

В основній частині твору записуйте свої думки (тези) про героя та обов’язково аргументуйте їх. Пам’ятайте, що аргументи (докази) можуть бути як прямі, так і від протилежного. Намагайтеся уникати простого переказу епізодів твору. Вживайте тільки ті слова, значення яких ви знаєте. Уникайте повторення слів.

7. У заключній частині вашого твору зробіть обґрунтований та емоційний висновок, сформулюйте ваше ставлення до героя, про якого ви пишете.

8. Прочитайте написане, перевірте зміст вашого твору, послідовність викладу, виправте допущені помилки.

9. Перепишіть роботу начисто.

10. Перевірте написане, подивіться, чи немає описок і пропусків букв або слів.

Як написати Есе

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 25 Feb 2016 11:19:00 +0000

Есе – невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми.

На відміну від реферату, який адресується будь-якому слухачеві есе – це ближче до репліки, що адресується підготовленому слухачу. Тобто людині, яка вже має уяву, про що йде мова. Власне, така «адресність» дозволяє автору есе зосередити увагу на розкритті нового змісту, а не нагромаджувати різними службовими деталями викладення матеріалу в письмовому форматі.

Поради щодо побудови есе:

Будь-який твір есе варто розпочати зі вступу, в якому має бути висвітлено загальний підхід до теми, вступ повинен містити проблемне завдання і відповідь на поставлене питання. Автор есе не має права описувати все, що йому відомо в обсязі заданої теми, а лише те, що буде творчою відповіддю на поставлене питання у темі. Упродовж усього есе необхідно підкреслювати зв'язок поданих фактів з тезою.

Основна частина есе вибудовується з метою переконання читача. Для цього автор есе має використати вагомі аргументи. Спочатку варто викласти головні ідеї та факти, які підтверджуватимуть приклади до цих ідей.

Есе має містити озвучену кінцівку. При цьому зовсім не важливо, кінець є ствердженням будь-чого, запитанням чи статочно не завершеними роздумами. Вдалим варіантом завершення есе вважається використання афоризмів і цитат.

Анакреонт

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 25 Feb 2016 11:00:00 +0000

(грец. Ανακρέων; близько 570 до н. е. — близько 485 до н. е.) — давньогрецький ліричний поет, представник монодичної лірики.

Народився в Теосі, у Малій Азії. Відомо, що із наступом персів близько 545 до н. е. Анакреонт переселився разом зі співгромадянами в Абдери, які були тоді заново засновані теосцями, що рятувалися від ворога. Через деякий час Анакреонт отримав запрошення від тирана Самоса Полікрата, куди і перебрався після завоювання Теоса персами. Анакреонт усе життя був вірний епікурейським настроям, дух розкоші й веселощів розбещеного на східний манер суспільства, що панував при дворі тирана, прийшлися йому до смаку. Коли в 522 до н. е. Полікрат помер, Анакреонт переселився в Афіни, до двору тирана Гіппарха, сина Пісістрата. Особлива дружба зв'язувала його з Гіппієм, що був аматором літератури і мистецтва. Час і місце смерті Анакреонта точно невідомі. Можливо, після смерті Гіппарха та вигнання Пісістратидів він повернувся на Теос, де жителі поставили йому символічний надгробок і статую. Однак незвичайні почесті, якими оточили Анакреонта афіняни, які також установили на Акрополі його статую роботи Фідія, дають підстави припускати, що Анакреонт, подібно Сімоніду, міг прожити в Афінах до початку V ст. до н. е. За античною традицією Анакреонт прожив 85 років.

Архілох

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Tue, 23 Feb 2016 19:25:00 +0000

(друга половина VII ст. до н. е.) — давньогрецький поет-лірик, автор ямбічних віршів.

Біографічні відомості про Архілоха майже відсутні. Основною заслугою давньогрецького поета було створення ямбічних віршів на основі фольклорної традиції. До того ж історично ямбічні вірші були засобом народного протесту, їх співали й під час землеробських свят. Характерні ознаки фольклорних ямбічних віршів перенесені і в літературні ямбічні вірші. Ними користувалися здебільшого не професійні літератори, а політики. Архілох використовував цей віршовий розмір (двоскладова стопа з наголосом на другому складі) для своїх творів викривального характеру. Жодного повного вірша Архілоха до нас не дійшло. За уривками його творів можна судити про особистість поета та його творчість. Архілох здебільшого пише про себе, присвячує окремі вірші і своїм товаришам. Поет характеризує себе «як служителя бога війни, знайомого з солодким даром муз». У віршах відкрито говорить про свої особисті недоліки, проблеми: бідність, пияцтво, нещасливе кохання. Нищівна сатира звучить у віршах про Лікамба і його доньок. За легендою, Лікамб ніби обіцяв поетові видати за нього заміж свою доньку Необулу, але не дотримав слова. Розлючений поет написав такі нищівні ямби, що довів батька з донькою до самогубства. Архілох міг бути не тільки злісним і мстивим. У його ямбічних віршах є роздуми про життя, він пише про свої душевні муки. Мова творів поета стисла, образна, влучна. Рапсоди (співці) виконували його твори на рівні з поемами Гомера та Гесіода.

Література на літо

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Sat, 20 Feb 2016 21:30:00 +0000

Список творів зі зарубіжної літератури

для 5 класу (обов’язкове читання)

•Індійська народна казка «Фарбований шакал»

•Японські народні казки «Іссумбосі, або Хлопчик-Мізинчик», «Момотаро, або Хлопчик-Персик»

• Китайська народна казка «Пензлик Маляна»
• Арабська народна казка «Сіндбад-мореплавець» (третя подорож)

• Я. і В. Грімм. «Пані Метелиця», «Бременські музиканти»

• О. Пушкін. Вступ по поеми «Руслан і Людмила». «Казка про рибака та рибку», «Казка про мертву царівну і сімох богатирів»

• Г.К. Андерсен. «Соловей», «Непохитний олов’яний солдатик», «Дикі лебеді»

• Оскар Уайльд. «Хлопчик-зірка»

• Ернест Сетон-Томпсон. «Снап», «Лобо»

• Марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра»

• Елеонор Портер. «Поліанна»

• Льюїс Керролл. «Аліса в Країні Див»

• Роальд Дал. «Чарлі і шоколадна фабрика»

• Туве Янсон. «Комета прилітає», «Капелюх чарівника», «Зима-чарівниця» (на вибір)

• Пауль Маар. «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»

Список творів зі зарубіжної літератури

для 6 класу (обов’язкове читання)

1. Грецькі міфи «Міф про Прометея», «Міфи про Геракла», «Дедал і Ікар», «Нарцис», «Пігмаліон і Галатея», «Орфей і Еврідіка», «Деметра і Персефона» (3-4 за вибором вчителя)

2. Індійські міфи «Творення», «Про створення ночі», «Про потоп», «Про золоті часи»

3. Єгипетські міфи «Ра та Апоп», «Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет» (1-2 за вибором вчителя)

4. Ж. Верн «П’ятнадцятирічний капітан», Р.Л. Стівенсон «Острів скарбів» (1 твір за вибором вчителя)

5. Ч. Діккенс «Різдвяна пісня в прозі»

6. М. Гоголь «Ніч перед Різдвом»

7. А. Чехов «Хамелеон», «Товстий і тонкий»

8. Д. Лондон «Жага до життя»

9. Г. Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома», В. Короленко «Сліпий музикант» (1 твір за вибором вчителя)

10. А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

11. Г. Лонгфелло «Пісня про Гайавату» (1 розділ за вибором вчителя)

12. Р. Д. Бредбері «Посмішка»

13. Р. Шеклі «Запах думок»

14. А. Ліндгрен «Брати Лев’яче серце», «Міо, мій Міо» (1 за вибором вчителя)

15. М. Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас»

16. К. Нестлінгер «Конрад, або Дитина з бляшанки»

Список творів зі зарубіжної літератури

для 7 класу (обов’язкове читання)

• Билини про Іллю Муромця

• Балади про Робін Гуда

• «Король Лір і його дочки»

• Фрідріх Шіллер. «Рукавичка»

• Йоганн Гете. «Вільшаний король»

• Роберт Стівенсон. «Вересковий мед»

• Адам Міцкевич «Світязь»

• Вальтер Скотт. «Айвенго»

• Артур Конан Дойль «Пістрява стрічка», «Спілка рудих»

• О’Генрі. «Останній листок», «Дари волхвів»

• Джеймс Олдрідж. «Останній дюйм»

• Герберт Уелс «Чарівна крамниця»

• Рюноске Акутагава «Павутинка»

• Василь Биков «Альпійська балада»

• Шолом-Алейхем «Пісня над піснями»

• Олександр Грін «Пурпурові вітрила»

• Едгар По «Золотий жук»

• Айзек Азімов «Фах»

• Діана Джонс «Мандрівний замок Хаула»

• Корнелія Функе «Чорнильне серце»

Список творів зі зарубіжної літератури

для 8 класу (обов’язкове читання)

1. Цикли давньогрецьких міфів: троянський, ліванський, про аргонавтів.

2. Гомер «Іліада». «Одіссея»

3. Публій Верґілій Марон «Енеїда»

4. Міґель де Сервантес Сааведра «Дон Кіхот»

5. Вільям Шекспір «Гамлет»

Додатково (на вибір 3):

1. Боккаччо Дж. «Декамерон»

2. Гоголь М. «Вечори на хуторі біля Диканьки»

3. Корнель П. «Сид»

4. Мелвілл.Г. «Мобі Дік, або Білий Кит», «Пісня про Нібелунгів»

5. Рабле Ф. «Гаргантюа і Пантагрюель»

6. Шекспір В. «Сон літньої ночі», «Венеціанський купець», «Король Лір»

7. Биков В. «Знак біди»

Список творів зі зарубіжної літератури

для 9 класу (обов’язкове читання)

1. Йоганн Вольфґанґ Ґете «Фауст»

2. Ернст Теодор Амадей Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер»

3. О.С.Пушкін «Євгеній Онегін»

4. Михайло Лермонтов «Герой нашого часу»

Додатково (на вибір 3):

1. Байрон Дж. «Корсар». «Манфред»

2. Бомарше П. «Весілля Фігаро»

3.Вольтер. «Кандід, або Оптимізм»

4.Гоголь М. Ревізор. Мертві душі;

5.Гофман Е. Т. А. «Золотий горнець»; «Життєва філософія кота Мурра»

6.Лермонтов М. «Маскарад»

7.Міцкевич А. «Пан Тадеуш»

8.Петефі Ш. «Витязь Янош»

9. Пушкін О. «Цигани». «Борис Годунов»

10.Санд Жорж. «Консуело»

11.Словацький Ю. «Мазепа»

Шарль Перро

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Sat, 20 Feb 2016 15:39:00 +0000

(1628-1703)

французький письменник, поет, критик

В одному із найбільших і найкрасивіших міст у світі — Парижі (столиці Франції) — 12 січня 1628 року народилися близнюки. Подружжя Перро вже виховувало чотирьох синів. Батько, впливовий адвокат Фернан Перро, вирішив назвати новонароджених на честь французьких королів: Шарль та Франсуа. Та через півроку маленький Франсуа помер.
Дитинство Шарля було цікавим. Років з 6-ти він навчився від мами читати. Першу чарівну казку хлопчик почув від своєї няні. Йому настільки сподобались чарівні казки, що він готовий був слухати їх знову і знову. Він навіть спробував разом зі старшими братами написати свою казку. І називалася вона «Кохання лінійки та компаса».
Шарлю було 8 років, коли його віддали на навчання в коледж Бове, який був розташований недалеко від будинку родини Перро. Спочатку Шарль відставав у навчанні. Він став мовчазним, усього боявся. Навчання було для нього справжнім випробуванням. До 13 років коледж Бове був для Шарля справжнім жахом. В нього тут не було друзів, бо однолітки сторонилися його, але не чіпали, тому що в цьому ж коледжі навчалися старші брати Шарля, які могли за нього заступитися. Але згодом він став майже найкращим учнем. Та через складний характер Шарлю довелося залишити коледж і навчатися самостійно.
Майбутній казкар закінчив коледж на відмінно. Батько наполягав, щоб син одержав юридичну освіту. І хоча Шарль мріяв стати письменником, після закінчення університету працював в паризькому суді адвокатом. Однак Шарль бачив, що не може протистояти несправедливості. Через 5 років пішов з адвокатури.
Перро почав писати поеми, присвячені королеві. Правда, ще в коледжі він писав вірші. Йому дуже подобалася антична література. І він з братами зробив переклад на французьку «Енеїди».
Молодого юриста помітили, і міністр фінансів Ніколо Фуке запросив Перро на роботу. Шарль служив при дворі Людовика XIV. Король був задоволений його службою і навіть інколи радився із Шарлем. Перро розбагатів, став членом Французької академії наук, але й надалі свої придворні обов'язки поєднував з літературною діяльністю.
Творчий спадок Шарля Перро великий. Він працював над створенням «Всезагального словника французької мови». Його перу належить робота «Великі люди Франції», написані статті, книги, мемуари, поеми у віршах, багато поезій.
І хоча писав Шарль багато і в різному жанрі, основним жанром його творчості стала чарівна казка. До нього спеціально для дітей ніхто не писав. І це, напевно, найбільша заслуга Шарля Перро — його казки поклали початок дитячої літератури як окремого жанру.
Перші свої казки Ш. Перро написав у віршах, які закінчував повчальними віршованими рядками. Наприклад, казка «Червона Шапочка» містила віршик, який давав дівчатам настанову, що небезпечно слухати лихих людей. Потім казки Перро почали друкуватися без повчальних додатків, бо вони були зайві. Читачі й самі добре розуміли, що хоче сказати казкар своїми творами.
Звісно, казки Шарль Перро вигадував не сам. Деякі пам'ятав з дитинства, про інші довідався протягом життя, адже писати казки письменник почав вже у 68 років. Казки Шарля Перро — літературні, створені за сюжетами європейського фольклору.
Славу авторові приніс збірник «Казки матусі Гусині». А почалося все у 1696 році, коли в одному журналі з'явилася казка «Спляча Красуня», яка дуже сподобалася читачам. Саме тоді Перро вирішив написати цілу книжку під назвою «Казки моєї матусі Гусині», з якою пов'язана одна сімейна таємниця. Книга була видана під ім'ям П'єра Перро.
Чому Шарль підписався цим ім'ям? Таємниця з'ясувалася дослідниками його творчості через багато років. Вважають, що книжку написав сам Шарль Перро, щоб допомогти синові П'єру зробити кар'єру при дворі, написавши казки та присвятивши їх юній принцесі Орманській, племінниці короля. Книжку він підписав ім'ям сина. Сподівання Шарля справдилися. Син П'єр Перро подарував принцесі присвячену їй книгу і одержав, як нагороду, — дворянський титул, а також увійшов в коло близьких друзів принцеси.
А вийшло так, що саме ця книга принесла авторові світову славу. «Казки матусі Гусині» сподобалися парижанам. Щодня у паризькій крамниці Клода Барбена за 1 день продавалося до 50-ти книжок. Протягом року видавець тричі повторював тираж. Це був безпрецедентний випадок в історії книгодрукування Франції. Таке не снилося нікому з авторів сучасних дитячих бестселлерів. Поступово вся Європа вже знала та полюбила героїв казок Шарля Перро.
Казки письменника чарівні: в них діють чарівники та чарівниці, є чоботи-скороходи, чарівна паличка, вовк розмовляє людською мовою, а в «Синій Бороді» на ключику не відмиваються криваві плями.
Отже, Шарль Перро першим відчинив двері в літературу чарівній казці, став основоположником цього жанру. Червону Шапочку, Кота в чоботях, Хлопчика-Мізинчика, Віслюкову Шкіру, Сплячу Красуню таСиню Бороду знають всі дорослі давним-давно. Але Шарль Перро зміг так їх переповісти, що його перекази сподобалися всім. Всесвітня енциклопедія казок стверджує: «Це був найдобріший казкар в історії літератури. Він перший створив справжні дитячі казки — добрі та щасливі».
Ось таким був він, автор першої дитячої книжки, основоположник жанру «чарівна казка» — Шарль Перро. 384 роки виповнилося від дня його народження, а його ім'я пам'ятають, казки — читають.
16 травня 1703 року Шарль Перро пішов з життя. Йому було лише 75 років. Поховали його на паризькому кладовищі Сен Бонуа. На початку ХІХ століття у зв'язку із закриттям кладовища, останки Шарля Перро були перенесені до підземного некрополя церкви Сен Бонуа.

Але доки читають його казки, живе пам'ять про нього. Казки — справа давня. Вони прийшли з тих часів, коли не було ані книги, ані письменників. Але Шарль Перро зумів переповісти те, що чув від няні з дитинства таким чином, що його казками зачитувалися не лише діти, але й дорослі. На сюжети казок Перро створено опери «Попелюшка», «Замок герцога Синя Борода», балети «Спляча красуня»,«Попелюшка», багато фільмів мультфільмів.

ГАНС ХРІСТІАН АНДЕРСЕН

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Fri, 19 Feb 2016 12:44:00 +0000

(1805-1875)

Ганс Хрістіан Андерсен - датський казкар, романіст, поет і драматург - народився 2 квітня 1805 року в невеличкому провінційному містечку Оденсе в сім'ї чоботаря. Батько, незважаючи на свій фах, був людиною начитаною і свою любов до книги зумів передати Гансу Хрістіану. Потяг до творчості привів його в 1819 році до столиці, де він, живучи впроголодь, зміг закінчити школу й університет.
Перші три роки в Копенгагені Андерсен пов'язує своє життя з театром: робить спробу стати актором, пише трагедії та драми. У 1822 році виходить п'єса "Сонце ельфів", написана за давньоскандинавським сюжетом. Драма виявилася незрілим, слабким твором, але привернула увагу дирекції театру, з яким на той час співпрацював автор-початківець. Рада директорів домоглася для Андерсена стипендії й права безкоштовного навчання в гімназії. Сімнадцятирічний юнак потрапляє до другого класу латинської школи й, незважаючи на глузування товаришів, закінчує її.
У 1826-1827 роках виходять перші друковані вірші Андерсена, а в 1829 році він досить вдало випробовує себе в жанрі дорожніх нотаток - книжка "Подорож пішки від Хольмен-капалу до східного мису острова Амагер" вразила сучасників свіжістю світосприйняття, багатою фантазією й життєрадісним гумором. Мандрувати Андерсен любив протягом усього свого життя: він побував у Німеччині, Італії, Франції, Англії, Швеції, Португалії, Греції, Північній Африці, збирався до Америки. Його дорожні нотатки відзначалися точністю замальовок з натури в поєднанні з романтичною фантазією, мали пізнавальний й захоплюючий характер, були написані живою мовою. Спогади про подорож до Італії стали основою для написання першого роману Андерсена "Імровізатор" (1834). Усього в 30-ті роки XIX століття видатним датчанином було написано шість романів ("Імпровізатор", "О.Т.", "Тільки скрипаль" та ін. які мали незмінний успіх. Автора навіть порівнювали з В. Скоттом і В. Гюго. Але світове визнання йому принесли казки.
З 1835 року Андерсен починає періодично видавати казки, які в 1841 році увійдуть у книжку "Казки, що були розказані дітям". Ранні казки Андерсена - це, як правило, літературні переробки народних казок, які він сам чув у дитинстві ("Кресало", "Маленький Клаус і Великий Клаус", "Принцеса на горошині", "Дикі лебеді", "Свинопас" та ін.). Сюжет "Нового вбрання короля" було запозичено з іспанського джерела. А от "Дюймовочка", "Русалочка", "Калоші щастя", "Ромашка", "Стійкий олов'яний солдатик", "Оле Лукойє", хоча й дещо пов'язані з фольклором, все ж таки є авторськими творами. На тлі численних казкарів, яких породила епоха романтизму в різних країнах, казки Андерсена відрізняються відсутністю дидактичних основ і, як здавалося критикам XIX століття, відсутністю належної шани до королівських осіб, які в казках Андерсена ходять палацом у пантофлях (адже палац є їхнім домом), стелють постелі й варять гречану кашу. Казки Андерсена, з одного боку, є цілком антисоціальними, а з другого - мегасоціальними. Вони вийшли за межі свого століття, стали постійними супутниками людства через бачення датським казкарем вічного змісту будь-якої людини, нехай то буде король, королева, принцеса або селянин.
Символом творчості Андерсена вважається Русалочка, героїня однойменної казки (їй навіть встановлено пам'ятник у Данії). Народні сюжети, пов'язані з любов'ю між людиною і антропоморфною природною істотою, існують у різних народів (згадаймо поетичну драму Лесі Українки "Лісова пісня", яку теж було створено за фольклорними мотивами). Знав подібні легенди й датський фольклор. Але казка, яку було створено Андерсеном, набула особливого поетичного змісту. Русалочка втілює стихійні сили, від яких вже давно трагічно відокремилось людство. Русалочка, Дюймовочка, Гидке Каченя відображають протиріччя між трагічно-утилітарним світом людей і таємничими силами природи й творчості.
Всі романтичні герої Андерсена не відмовляються від своєї справжньої поетичної природи, хоч би як важко їм велося. Слово "справжній", взагалі, є ключовим в Андерсена. "Справжній" означає природний, істинний, правдивий. У "Калошах щастя" письменник обігрує вічну проблему незадоволення людей тим, що вони мають, споконвічні прагнення кращої долі. Нерозумний чиновник, який живе в ХЇХ столітті, мріє про середньовіччя. Зазнавши великого страху від здійснення власної мрії, чиновник повертається до свого віку і дякує Богові за те, що він не живе в середньовіччі. Іншим володарем Калош щастя стає простий солдат, який мріє зайняти командний пост, але, отримавши його, дуже хоче знову стати простим солдатом.
"Калоші щастя", з одного боку, вирішують філософську проблему щастя в дусі релігійного фаталізму (що є характерною рисою романтизму), з другого - іронізують з приводу ідеалізації середньовіччя, яка була вельми поширеною у колах романтиків (романтична іронія).
Андерсен є захисником простого й ясного погляду на світ, який, на його думку, і є справжнім. Такий погляд мають діти й художники. Тому саме малий хлопець стає відкривачем істини "У новому вбранні короля", тому й осміяно дурненьку принцесу зі "Свинопаса", яка погналася за дорогими іграшками й відмовилася від справжніх, природних, і тому чарівних троянди й солов'я. І справжня принцеса завжди буде принцесою, навіть в одязі жебрачки ("Принцеса на горошині"), тому що принцесою вона народилася (знову релігійний фаталізм).
Сорокові роки XIX століття стають новим і найвищим досягненням казкової творчості Андерсена. До збірки "Нові казки" (1844-1848) увійшли найзначніші й найвідоміші казки: "Снігова королева", "Гидке каченя", "Соловей", "Тінь", "Дівчинка з сірниками". Казки Андерсена стають більш ускладненими, глибокими, мають подвійного адресата: через захопливість фабули вони приваблюють дітей, а глибиною змісту - дорослих. Його казки написано простою мовою, наближеною до народної, і цим вони є близькими до дитячого розуміння. Але за удаваною простотою приховується філософський підтекст, який є незрозумілим дітям, але цікавить дорослих.
Чимало мотивів творчості Андерсена приєднуються до традиційних романтичних мотивів. Гидке каченя стає в один ряд з альбатросом Кольріджа й Бодлера, примушує згадати "Чайку" Чехова. Проблема трагічного життя обдарованої особистості набула особливої актуальності в епоху розвитку буржуазних настроїв. Гидке каченя одночасно є прекрасним лебедем, але зажирілі мешканці пташника цього не розуміють. Далі власної годівниці вони не бачать і власну рабську психологію вважають єдино правильною.
Казка "Тінь", найглибший філософський твір Андерсена, примикає до двох традицій, які існували в романтизмі. З одного боку, історія вченого, який спромігся шляхом раціонального експерименту відлучити від себе власну тінь, споріднює казку із творами Гофмана ("Крихітка Цахес", "Еліксири Сатани"), повістю Шаміссо "Неймовірні пригоди Петера Шлеміля", а також із знаменитим "Франкенштейном" Мері Годвін-Шеллі. Високодуховна й талановита людина, яка стала рабом тіні, сама накликала на себе біду. Не розуміючи справжньої суті природи, вчений поставився до власного експерименту занадто легковажно, відпустивши тінь в гості до сусідів. Він думав, що тільки він сам є самим собою, але людська психіка - річ таємнича, і про це неодноразово говорили романтики, розкриваючи тему двійництва. Тінь виявляється досить самостійною і зловредною істотою, яка руйнує долю свого колишнього господаря. Так через "дитячий" жанр казки Андерсен передає глибокі філософські думки.
Збірки останнього етапу творчості письменника вийшли під назвою "Історії" (1852-1855) та "Нові казки та історії" (1858-1872). Це справді були дивовижні історії про навколишній світ, риси реальності дедалі більше проникають у казки письменника, героями яких стають сучасники автора: звичайні люди зі своїми повсякденними турботами і проблемами, видатні вчені й художники. Андерсен хоче привернути увагу читача до майже казкових можливостей людини.
У 1855 році з'являється автобіографічна книжка "Пригоди мого життя", яка стала продовженням і доповненням першого варіанта автобіографії "Казка мого життя" (1847). Зі сторінок цих книжок постає образ видатної людини, великого фантазера, який зумів через усе своє життя пронести дитячу закоханість у таємничий світ казки й щедро поділитися цим зі своїми читачами.
Помер видатний датський письменник, засновник літературної казки, у віці сімдесяти років 4 серпня 1875 року в Копенгагені.

ОСНОВНІ ТВОРИ:
"Гидке каченя", "Соловей", "Дівчинка з сірниками", "Снігова королева", "Калоші щастя".

ЛІТЕРАТУРА: 1. Гренбек Б. Ханc Кристиан Андерсен. Жизнь. Творчество. Личность. - М., 1979.; 2. Брауде Л. Ю. Жизнь и творчество Ханса Кристиана Андерсена. - Л., 1973.

Данте Алігєрі

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Thu, 18 Feb 2016 18:29:00 +0000

(1265-1321)
Життя і творчість

Понад шість століть минуло з того дня, коли прах Данте був укладений в мармуровий саркофаг, встановлений у Равенні в церкві Сан-П’єр-Маджоре, але образ великого поета і його творіння, його «Комедія», вже найближчим поколінням названа «божественною», залишаються високими духовними орієнтирами людства. Кожна нова епоха культури, приносячи з собою Інший світогляд, інше знання, інші цінності, незмінно зверталася до творчості Данте як до абсолютного зразка і джерела духовної наснаги.

Народився Данте в дворянській сім'ї, яка належала до партії гвельфів, однієї з найбільш впливових флорентійських політичних партій. Вона виражала інтереси міської буржуазії й орієнтувалася на папу. Другою впливовою партією була партія гібелінів, яка захищала інтереси феодалів і орієнтувалася на імператора. Оскільки Флоренція на той чає була найбільш розвинутим і найбагатшим містом роздробленої Італії, то саме тут відбувалась запекла боротьба між буржуазією, що поступово набирала силу, і прибічниками феодального суспільства.

Партія гібелінів була на боці імператора Священної Римської імперії, якого вже декілька сторіч вибирали з числа німецьких королів. Наприкінці XIII в. флорентійські гвельфи, що остаточно вигнали з міста гібелінів, у свою чергу розкололися на дві партії, «Чорні» і «Білі»: «Білі» відстоювали незалежність комуни від папської курії, а «Чорні» були прихильниками папи. Ніякої керівної ідеї за цим розколом вже не виявилося. Це була сутичка не патріотів і ідеологів, а хижаків і честолюбців. Данте ясніше, ніж хто-небудь інший, бачив і шляхетність, і ницість політики, усвідомлював і її благу необхідність, і її ганебну неправедність. Ця ясність свідомості накладає на його образ і долю виразний трагічний колорит.

У житті Данте є два лейтмотиви, дві основоположні реальності — політика і література. До певного моменту ніяких зближень, ніяких стиків між ними не виникає: Данте-поет і Данте-громадський діяч — це ніби дві різні людини, не знайомі один з одним.

Данте з молодих років брав участь у політичній боротьбі на боці гвельфів, що вплинуло на формування його активної та діяльної натури. В той же час, навчаючись юриспруденції в Болонському університеті, Данте захоплюється поезією. Особливий вплив на нього здійснює школа «солодкого нового стилю», засновником якої був викладач літератури Болонського університету Гвідо Гвініцеллі. Саме його Данте називав своїм учителем і батьком. Лірика школи «солодкого нового стилю» поєднувала в собі досвід провансальської лицарської поезії з її витонченим культом служіння Дамі й традиції сицилійської поезії, насиченої роздумами та філософським спогляданням краси.

Ранні твори Данте (30 віршів, із яких 25 сонетів, 4 канцони і одна станца), об'єднані прозовим текстом, склали збірку під назвою «Нове життя» (Vita nuova). Твори цієї збірки несуть в собі всі елементи «солодкого нового стилю» — філософічність, риторичність, містичну символіку та витонченість форми. Але разом з тим збірка стає і першим здобутком нової Ренесанської літератури — справжнім гімном життю і любові. Данте не тільки знається на поезії, а й, будучи людиною твердого характеру й сильних пристрастей, людиною з розвиненою громадянською свідомістю, стає помітною політичною постаттю. До влади у Флоренції приходять гвельфи, і у 1300 році Данте обирається одним із семи членів колегії пріорів, яка правила міською комуною. Однак в умовах загострення суспільної боротьби єдність гвельфської партії тривала недовго.

За допомогою папської влади «чорні» гвельфи розгромили «білих» і почали над ними розправу. Будинок Данте зруйнували, а самого його засудили до спалення. Рятуючи життя, Данте у 1302 році покидає Флоренцію, до якої так і не зможе більше повернутись. Перші роки вигнання він живе надією на поразку «чорних», намагається встановити зв'язки з гібелінами, але, швидко зневірившись в них, проголошує, що віднині він сам «собою творить партію». Залишаючись прибічником єдиної Італії, Данте покладає надії на германського імператора Генріха VII, який невдовзі вмирає.

У вигнанні поет повною мірою пізнає, яким «гірким буває чужий хліб і як важко підніматись чужими сходами».

Флоренція пропонує Данте повернутись до рідного міста за умови виконання принизливого обряду покаяння, від чого Данте рішуче відмовляється. У 1315 році флорентійська сеньйорія знову засуджує його до смертної кари, і Данте назавжди втрачає надію на повернення до Флоренції, але не припиняє своєї суспільно-політичної діяльності за Італію без міжусобних війн і без папської влади.

Не припиняє він і літературної діяльності. У його творчості періоду вигнання з'являються нові риси, зокрема пристрасний дидактизм. Данте виступає як філософ і мислитель, керований бажанням вчити людей, відкривати їм світ істини, сприяти своїми творами моральному поліпшенню світу.

Підручник для 7-го класу: Світова Література (Ніколенко, Конєва, Орлова)

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Wed, 17 Feb 2016 11:31:00 +0000

Рік: 2015
Підручник за 7 клас »Зарубіжна література
Автор: Ніколенко, Конєва,Орлова, Нова програма 7 клас

7 sl n_2015_ua from pidru4

Підручник для 6-го класу: Світова література (Ніколенко, Конєва, Орлова)

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Wed, 17 Feb 2016 11:12:00 +0000

Рік: 2014

Підручник за 6 клас »Світова література
Автор: Ніколенко, Конєва,Орлова, Нова програма 6 клас

Розробки уроків

noreply@blogger.com (Невідомський Михайло) — Wed, 17 Feb 2016 07:52:00 +0000

зі зарубіжної літератури для 5 класу за новою програмою

Упорядник: Сабадах Н.П., вчителька світової літератури Дунаєвецької ЗОШ І-ІІІст.№4

Рецензент: Прокопчук Л.В., методист КУ ДРР «РМК»

Посібник містить розробки уроків світової літератури для 5 класу за новою програмою. Посібник розрахований на вчителів світової літератури, які працюють за новою програмою в 5 класі. Вчителями творчої групи розроблено уроки за темами , що дає можливість вчителям світової літератури ефективно організувати вивчення тієї чи іншої теми. Розробки уроків передбачають вивчення теоретичного матеріалу та організацію перевірочних робіт, вчителі можуть долучитися до запровадження різних інноваційних технологій, використовуючи матеріал даного посібника.

Автор: Творча група вчителів світової літератури Дунаєвецького району

Предмети: Світова література

Урок № 1 Світова література – духовна скарбниця людства. Роль книги в сучасному житті.

Урок № 2 Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів (прислів’я, приказки, загадки, пісні)

Урок 3. Жанрова специфіка фольклорної і літературної казки

Урок 4 Індійська народна казка «Фарбований Шакал».

Урок 5. Японська народна казка «Момотаро, або Хлопчик-Персик»

Урок 6. Китайська народна казка «Пензлик Маляна».

Урок 7. Втілення в образі Синдбада-мореплавця віри в перемогу людини над обставинами

Урок 8. Арабська народна казка «Синдбад-мореплавець» (третя і четверта подорожі (за вибором учителя). Утвердження жаги відкриття світу, мужності й людяності в казці.

Урок 9. Уславлення любові до праці та інших людських чеснот у казці «Пані Метелиця»

Урок 10. Літературна казка. Олександр Пушкін. Вступ до поеми Руслан і Людмила