Кнопкопис

Тернопільський аеропорт за одну гривню – кожному!

2017-04-01T00:07:00.000+03:00

З днем сміху :)

На вчорашньому засіданні комісії Тернопільської обласної ради ключовим питанням було функціонування Тернопільського аеропорту. На жаль однозначно, що тих кількох мільйонів гривень, котрі необхідні для відновлення його роботи область не знайде. Тому дійсно цікавою є ідея голови обласноїадміністрації, котру він озвучив кілька тижнів тому, віддати аеропорт хоч комусь за одну гривню. Як виявилось бажаючих знайшлось насправді багато, активісти міста Тернополя прямо стежину витоптали від аеропорту до кабінету Степана Степановича і в протилежному напрямку. Від їхніх гривень вже нема куди дітись, адже кожен хоче отримати летовище за таку ціну. Тож навіть яку тимчасівку кількаповерхову можна поставити, пару мафів, ну щоб авіапасажири мали де цибульку з бурячком прикупити на літак. В найдальшому кінці взлітної смуги одні активісти вже примірялись сміття тихенько нагортати, саму смугу обіцяли за 1 гривню бруківкою викласти з вишиванковим орнаментом…

Загалом, члени комісії були вражені тим, наскільки сильно тернополянам потрібен аеропорт, тому було вирішено не відходячи від концепції «1гривня» розділити аеропорт на ділянки і роздати кожному активісту його кусочок аеропорту за одну гривню. А за рік побачимо, чий кусочок принесе найбільше прибутку для області, той і забере собі весь аеропорт, а може ще й стадіон в Смиківцях, якщо тамтешня громада проти не буде.

«На крилах надій» у Травневому

2017-02-17T02:44:00.001+02:00

Чудова дорога. Біло. Чисто. І ніякого сміття)

Журі обирає кращі роботи

Поки Тернопіль штормить від львівського сміттєносного мера та його молодої тернопільської команди я, скориставшись нагодою, відвідав школу у с.Травневе Збаразького району. Там вчора для обдарованої молоді району на базі школи відбувся конкурс творчих доробків «Дзвони слави праведним героям», присвячений Небесній сотні та річниці загибелі Героя України Назарія Войтовича та конкурс мистецької майстерності «На крилах надій» імені Героя за такими номінаціями: графіка, живопис, скульптура, художній дизайн на тему «В моєму серці ще живе надія». Це вже традиційний конкурс, котрий відбувається там не вперше і, якщо по-правді, хотілось би до нього трохи більше уваги зі сторони громадськості.

Приємний обовязок - нагородити кращих

Насправді мене вразив доволі високий рівень виконаних учнями робіт і я не заздрив журі, котрим дійсно важко було вибрати кращих. Зате я з радістю виконав свою місію та нагородив тих, хто на думку журі справився із завданням найкраще. Абсолютно впевнений, що грамоти та премії з моїх рук це не останні нагороди які ці діти отримають, якщо будуть розвивати свій талант, щоб багато не розписувати я просто додаю фото з картинами переможців.

Єдине на що надіюсь, наступного року, в їхніх роботах буде менше війни, менше солдат і більше радості…

А так виглядав диплом за цей конкурс

Новодністровська ГАЕС

2017-01-29T02:25:00.001+02:00

Вже не перший рік Тернопільщину колотить від ініціативи уряду, в якого все в шоколаді, ощасливити область новою цацкою - ГЕС на Дністрі. Область широкого жесту не оцінила і чемно подякувала - в обласному парламенті свободівці вимагали накласти мораторій на будівництво ГЕС на Дністрі одразу, але за наполяганням самопомічівців відтягнули той мораторій на деякий час, створивши комісію. Тим не менше громада області через своїх представників чітко сказала, що ніякого будівництва на Дністрі бути не повинно. Власне так само заявили і облради сусідніх областей. Тим не менше, уряд цього року знайшов 155 млн грн на проектну документацію цієї ГЕС, що говорить як мінімум про бажання ці гроші "освоїти".Ну і в перспективі, можливо і буде на Дністрі замість риби, електрика...

Далі максимально спрощено і тезово.

Фактично ця поїздка була організована однією політичною силою, про що і дала реліз на офіційній сторінці.

Прийнято на таких заходах роздавати які графічні матеріали, нічого на руки не отримали. Хоча сама зустріч організована дуже добре. Або традиційно " не подумали", або все таки зустріч для галочки, і що б ви не надумали, а буде як шоколадний король скаже.

Зате графічні матеріали підготовили екологи)

Про роботу ГАЕС розповіли толково, я б сказав навіть з любов'ю до свого дітища. Одна проблема, у нас планують ставити не ГАЕС, а ГЕС, а це таки дві великі різниці.

Де саме будуть ставити - наразі невідомо.

Мені не дуже зрозуміло навіщо будувати нову ГЕС вище за течією, якщо ще не до кінця збудована Новодністровська ГАЕС - логічніше було б завершити одну, а тоді починати іншу. Тим більше що вся "наша"ГЕС буде давати менше електроенергії ніж одна турбіна ГАЕС.

В мене враження, що ГЕС швидше будується щоб унеможливити гідроудар по споруді Новодністровської ГАЕС, на випадок сильних злив у верхах Дністра, щоб вирішити проблему з намуленням русла річки ( якщо така є - один з працівників сказав що є, потім керівництво цю тезу спростувало), можливо інші технічні завдання. Питання виробництва електроенергії не основне.

Фактично стоїть питання, що важливіше, екологія, чи інвестиції. Треба визнати, що розмір інвестицій доволі значний. Можливо і є резон попри неї, виторгувати ще кілька мільонів гривень на розвиток туризму в області чи на обласні заповідники - відверто з обласного бюджету ми не в змозі витягнути більш-менш значної суми на ці потреби.

Робота для місцевих мешканців, хоча маю сумніви, що там будуть працювати лише місцеві, швидше за все кваліфікованих працівників привезуть.

Саме будівництво - буде задіяно кілька десятків одиниць важкої техніки, розраховувати, що вони не понищать навколишнє середовище не доводиться.

Поки буде наповнюватись водосховище, та і після нього теж, зупинка течії і цвітіння води із усіма наслідками.

Водосховище затопить велику територію, разом із будинками.

Загалом маю більшу довіру до місцевих науковців ніж до тамтешніх порошенківців, нехй останні вже мені якось вибачають.

Мушу визнати, що при всій своїй непривабливості, ця цукерка доволі апетитно виглядає, але наразі я схильний прислухатись до порад геніального Леся Подервянського, висловленого ним устами привида, про цукерку "Тузік"...Тут цитувати не буду з певних причин)

Зате даю фото і відео з поїздки, може кому пригодиться...

Природа там таки красива

Розповідає Василь Субота

вся територія огороджена колючим дротом

будують...

на водосховищі

позаду мене моя тінь...в штатському)))

макет ГАЕС

Борис Гора в центрі уваги ЗМІ

Екскурсія і екскурсанти

Монтажний майданчик

Глибоченько

Петро Васько та Іван Ковалик - по очах видно - вірять! )

Петро Васько вірить усьому почутому)

Працівник ГАЕС уже вірить Борису Горі

Ведуть!

Розповідають

Нас страшно переконували...

І лагідно нас теж переконували

але ми сказали "НІ"!

І відео, для розуміння загальної атмосфери:

Микулинці - 920!

2016-09-18T22:41:00.001+03:00

Сьогодні, незважаючи на заплановану поїзду до Кременця, вирішив направити своє авто в геть протилежну сторону - Микулинці святкували 920-ту річницю з дня першої письмової згадки. Отож - поїхали! А, ні, поплили!

Микулинці зустріли похмурою погодою, але веселим настроєм - на сцені гурт Оторвальд якраз вигравав мотиви власних пісень, налаштовуючи апаратуру.

Окреме слово про саму сцену: я звик бачити на задньому плані сцени якщо не лазерне шоу, то принаймні логотипи спонсорів. Сьогоднішнім спонсором концерту Оторвальда в Микулинцях був ... торговий центр "Дружба"! Принаймні таке враження складається із цієї фото)

Трубачі видували мідь та різні звуки із своїх дудок. Наразі теж лише налаштовувались на виступ.

Фанати обступили улюблених артистів із усіх боків в надії на селфі. В часи моєї юності надіялись отримати автограф, а слово "селфі" було взагалі невідомим.

Ще один ансамбль розглядає гостей, очікуючи своєї черги піднятись на сцену.

Хлопці і дівчата із "Соколу", вчора вони прибирали озеро від сміття, сьогодні святкують разом із усіма в Микулинцях

Фотомайстри. Добре хоч один занятий фотографуванням, а то б теж дивився на мене як на ... аматора

Принаймні організатори подбали про парасольки)

З лівої сторони микулинецьке литво, з правої - микулинецьке питво)

І як можна було поїхати додому, не відвідавши микулинецький замок?

Зайві субсидії в Тернополі буде використано!

2016-04-01T09:51:00.002+03:00

З днем сміху :)

На сьогоднішньому ранковому засіданні Тернопільського міськвиконкому серед інших було питання субсидій. Нароздавали вже їх стільки, що декому тепер держава за газ винна кільканадцять тисяч, а не навпаки – зима ж була тепла, газ населення не випалювало, а субсидія справно покривала плановані витрати, ось і назбирали люди в платіжках значні суми із знаком «мінус».

Отже було вирішено ті всі субсидії повернути назад у бюджет, а так як план розподілу коштів на рік вже давно затверджено, а ці повернуті кошти взагалі по паперам провести нереально – хто ж міг сподіватись, що грошей буде забагато – було вирішено направити їх на богоугодне діло. Богоугодне в прямому смислі слова, тобто на церкву.

Спочатку було бажання направити кошти на добудову однієї з міських церков, але позаяк ніхто із релігійних діячів нашого міста у склад міськвиконкому не входить, а переліку недобудованих церков в природі не існує, то було вирішено розпочати нове будівництво. По довгих дебатах зійшлись на тому, що новий міні собор, має постати у дворі міськради, щоб чиновники щоранку могли просити Бога за теплу зиму та ясну, сонячну погоду, ну щоб населення далі економило газ та електрику. Хотіли ще там щось за воду вписати, але керівник «Тернопільводопостачу» В. Косьма сказав, що йому замість тої релігії, краще б кілька лопат придбали, ними труби із землі викопувати зручніше. Само собою за таке богохульство він одразу ж отримав догану і заборону приймати участь у міських зібраннях терміном до після всіх празників.

Дехто, ще хотів щось сказати, що після звірств нової поліції на вул. Листопадовій, працівники міськради і так не мають де власні автівки припаркувати. А тут ще двір мерії зменшиться, але так як доган нікому не потрібно, то це питання розчинилось у повітрі без озвучення.

Загалом, очікуємо швидкого початку робіт і найближчим часом тернополяни зможуть молитись у новому храмі теплої та ясної Надії. Інша робоча назва Субсидійована Надія, але я таки думаю, що це слово неканонічне, а тому приживеться перша робоча назва, яка вказує на призначення храму – молитва за теплу зиму та ясні дні, а не друга, котра вказує на походження коштів на спорудження цієї величної будівлі.

Кінець п'ятої, початок шостої

2015-12-09T00:50:00.001+02:00

Ось і завершилась моя каденція в складі депутатського корпусу п’ятого скликання Тернопільської обласної ради. Планувалось, що вона буде рекордно короткою, але натомість вона стала рекордно довгою та насиченою на найрізноманітніші події. В якості депутата я пережив півдесятка голів ОДА та кількох президентів. Брав участь у безлічі пікетів та в одній революції і саме наша Тернопільська обласна рада єдина провела виїзне засідання на революційному майдані. Я не знімав жовто-блакитного депутатського значка на київських барикадах і разом з побратимами ми домоглись того, щоб «легітимний» попетлявши мов заєць через півкраїни забився в нору десь за нашими східними кордонами.

Величезні виклики стоять перед нашою державою в цілому, та перед нашою обласною радою зокрема. Ми мусимо розбудовувати Тернопільщину та не забувати наших воїнів на східних рубежах нашої Батьківщини, в першу чергу вони мають знати, що в них є надійний тил і цей тил залежить від нашої злагодженої роботи. Ми маємо розуміти, що прийшли у сесійний зал не тому, що ми так захотіли, а тому, що люди повірили в нас і довірили керувати областю для її подальшого благополуччя, нас обрано щоб примножувати кількість шкіл та лікарень, а не щоб закривати їх. Нас обрано, щоб тернополяни почувались в безпеці та були соціально захищеними.

В цьому світлі мушу зауважити, що лише фракція «Свободи» повторно присутня в залі Тернопільської обласної ради, що зайвий раз доводить, що потрібно працювати лише на користь громади, а не вислужуватись перед начальством будуючи на папері «плаватєльні басейни» чи інші бздурства - в нас насправді розумна нація і люди бачать що і як, та давно вже не вірять дутим рейтингам, що мов мильні бульбашки розлітаються з екранів телебачення та газетних шпальт. Працювати треба з людьми та для людей. Потрібно приносити користь громаді і громада довірить повторно представляти її інтереси у найвищому виборному органі області.

Я сподіваюсь, що колеги по Тернопільській обласній раді шостого скликання сповна відчули всю важливість того шляху, на який нас обрала громада та долучаться до тих зрушень, котрі так потребує Україна зараз. Ми всі мусимо ввійти в історію, якщо не будемо працювати дружно, ми в історію вляпаємось.

Слава Україні!

Повернення депутата у рідні пенати

2015-10-13T00:31:00.001+03:00

У 2009 році завдяки Вашій підтримці я став депутатом Тернопільської обласної ради від ВО «Свобода». За ці роки було зроблено чимало як мною особисто, так і спільно з командою ВО «Свободи» у місцевих органах влади.

Зокрема було забезпечено опалення в школі-садочку села Мислова Підволочиського району. Також вдалось не допустити закриття дитячого садочку в селі Токи Підволочиського району. Крім того, з моєї ініціативи в кількох населених пунктах області та, зокрема, в Тернополі, вдалось облаштувати освітлення пішохідних переходів. Даний проект, як на мене дав позитивний результат, тому можу гарантувати, що ця ініціатива матиме продовження й надалі.

Відремонтовано кілометри доріг, відкрито школи, виділено гроші на медицину, сотні, якщо не тисячі звернень від українців, жодне з яких не залишилось без відповіді. Саме на цю каденцію припала революція гідності, лише Тернопільська обласна рада провела виїзне засідання на революційному Майдані та саме ми були на неспокійних вулицях тієї гарячої зими 2013-2014 років. Часом філолог у мені брав гору і тоді на цьому блозі з'являлись рядки, кому цікава моя діяльність - можна переглянути ці букви, кожна з котрих для мене мов жива.

Попри ряд вирішених проблем в області, не міг стояти осторонь і рідного міста Тернополя, зокрема мікрорайону «Аляска», де живу дотепер. Пишаюсь тим, що спільними зусиллями із побратимами з ВО «Свобода» віднедавна по розширеній дорозі вулиці Симоненка їздять придбані тролейбуси, а мешканці мікрорайону відпочивають біля нового фонтану по бульв. Д. Вишневецького.

Тривалий досвід роботи в районах нашої області, дозволяє мені розумітись у проблемах, які залишаються в Тернополі не вирішеними. Тому, прийняв рішення повернутись до рідного міста та направити усі зусилля на його розвиток. Уже зараз маю розуміння того, що реально потрібно і можливо втілити в життя.

Зокрема я працюватиму над реалізацією транспортного сполучення між мікрорайонами «Аляска» та «Дружба» і в нічний час. Також, вбачаю необхідність у розміщенні інформації щодо руху маршруток та тролейбусів на зупинках громадського транспорту.

Разом з цим, все-таки основним пріоритетом для мене та для фракції «Свобода» залишається не дозволити владі під вивіскою «адмінреформи» перетворити Тернопіль у другорядне містечко, перенісши адміністративний центр запланованого «надутворення» у Вінницю.

Насправді, йти на вибори – це велика відповідальність і розуміння того, що від твоїх дій залежать людські долі. Та, тримаючи в руках талмуд із направлених мною депутатських запитів та звернень, бачу, що потрібен своєму виборцю та можу працювати на благо громади.

Немало зроблено, ще більше заплановано і буде зроблено. Тому, я братиму участь у чергових місцевих виборах, які відбудуться 25 жовтня 2015 року по мажоритарному виборчому окрузі №53 від ВО “Свобода”.

Закликаю небайдужих мешканців вулиць, що входять у цей округ, а саме:

вул. В. Симоненка,

бульв. Дмитра Вишневецького,

вул. Володимира Великого,

вул. Леся Курбаса,

вул. Полковника Морозенка

долучитись до проведення виборчої кампанії та надалі працювати разом задля втілення найкращих ідей.

Політична сила ВО «Свобода» була, є і буде щитом нації. Саме тому я був та залишаюсь членом цієї політичної партії.

Завчасно вдячний усім за конструктивну критику, оцінку моєї діяльності та Вашу підтримку! Будьте поміркованими та пильними, думаючими українцями! Кожен з нас має ДІЯТИ, А НЕ ОБІЦЯТИ! Тільки разом ми переможемо !

СЛАВА УКРАЇНІ!

До нас їде трамвай!

2015-04-01T00:03:00.000+03:00

З днем сміху :)

З мером Ерфурта

Нещодавно повернувся в Тернопіль із закордонного відрядження начальник відділу інвестицій Тернопільської ОДА Роман Кулак. Повернувся не сам, а із хорошими новинами. Окрім вже звичних графіків про покращення «по-новому», є і дійсно обнадійливі новини щодо міського транспорту.

Зокрема, Роман Васильович розповів, що на міжнародній конференції з децентралізації влади в умовах жорсткої диктатури, котра проходила на початку березня у польському місті Вроцлав, він розговорився із мером міста Ерфурт, яке розташоване в центрально-східній Німеччині, на північ від Нюрнберга. В німців виникла проблема із списанням вживаних трамваїв, екологи вказали на недопустимий рівень шуму, котрий створюють вагони трамваю при русі, а це негативно впливає на екосистему міста. Що цікаво, самі мешканці жодних скарг щодо «дзеленькання» коліс об рейки в мерію не надсилали. Тим не менше, екологія в Європі стоїть на першому місці, отже вагони необхідно утилізувати, а за це потрібно заплатити кошти із міської казни.

Цей красень надто шумний для німців

І не суть в тому, що гроші на утилізацію потрібні немалі, а вони банально не передбачені на такі витрати, невідомо взагалі по якій статті видатків пропускати утилізацію трамвайних вагонів. На резонне зауваження, що «мол давайте ми їх у вас викупимо», ерфуртський мер теж відповів відмовою – «Не положено, громадське майно розбазарювати». Тим не менше до вечора, за жбаном польського пива було придумано схему, котра повністю влаштувала німця - Тернопіль візьме ті трамваї в довгострокову оренду, а вартість оплати оренди якраз покриє транспортні видатки, щоб ті вагони привезти в Тернопіль, більше того, бонусом нам дають три кілометри трамвайної колії зі всією дотичною інфраструктурою.

Поки ще йдуть «балачки», хто повинен оплачувати транспортування трамваїв в Тернопіль - область, місто, чи може який спонсор знайдеться.

В Ерфурті вже розпочато демонтаж колії

До речі, Василь Лило уже висловив готовність провести роботи по прокладанню трамвайних рейок і дає десятирічну гарантію на якість робіт. Також готовий взятись за нову для нього справу Ігор Гуда, в якості аргументу обіцяє зробити трамвайні зупинки у вигляді яхт, що явно покращить зовнішній вигляд міста, та дозволить пасажирам відчути себе мільйонерами за 5 гривень ( саме стільки попередньо буде вартувати проїзд). Більше того, ГО "Файне місто" вже збирає гроші на фарбу, щоб пофарбувати те шумне залізяччя в патріотичні кольори.

Також із попередньої розмови із Сергієм Надалом стало відомо, що рейки прокладуть по «Об’їзній» і вони будуть сполучати тернопільські райони БАМ та Східний – кінцеві зупинки Збаразьке КП та поворот на Довженка, вздовж по вул. 15 квітня та Протасевича, позаяк внутрішньоміські вулиці ну ніяк не пристосовані для таких робіт, серед причин названо надто вузькі і завантажені вулиці. Загалом, усе ніби готово до «запуску» нового транспорту. От тільки є питання: а чи не будуть заперечувати проти шуму і наші екологи?

Про підозрілі пакунки

2015-01-05T14:06:00.001+02:00

Недавно мені друзі підклали підозрілий пакет під авто. Ні, ну для мене і моїх друзів пакет не був підозрілий, просто лінь було підніматись по сходах, щоб лише вручити мені пакунок із усіляким мотлохом всередині. Але ж у двір виходять вікна десь коло півтисячі квартир і для їх мешканців пакет, як і спосіб його доставки, мав би точно викликати хоча б якісь емоції. В країні війна, через день ЗМІ повідомляють про вибухи в обласних центрах, а тут невідомо хто підкладає пакет під легківку посеред білого дня, спокійно собі йде геть і ніхто навіть 102 не набрав???

Колись я простояв півгодини на Аксбрідж Роад в західній частині Лондона поки сапери не підірвали пакунок із сміттям, котрий хтось просто залишив на узбіччі. То вже після того, як він злетів у повітря, виявили, що пакет із сміттям, а до того це був просто підозрілий пакунок.

Там ніхто не нагнітає нервозність, там просто кожен вважає своїм обов’язком повідомити відповідні служби про підозрілі пакунки і це є правильно. В нас більшість досі вважає війну чимось нереальним, таким, що відбувається в далеких африканських країнах, а зовсім не тут, поруч, здатна зачепити будь-кого в будь-який момент.

Тому і я зараз роздумую, чи варто дати депутатське звернення відповідним органам для проведення якихось навчальних тривог, активізації роботи з населенням в плані цивільної безпеки чи хоча б лекцій на цю тему.
Чи таки почекати коли блискавка вдарить?..

Користуючись нагодою, також хочу нагадати правила поведінки при виявлені підозрілих пакунків від МНС:

Шановні громадяни! Державна служба України з надзвичайних ситуацій вкотре звертається до вас з проханням, незважаючи на святковий настрій, бути пильними та завжди пам’ятати основні правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв під час новорічних свят.

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхніхарактерні ознаки:

- предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

- предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

Найчастіше вибухові пристрої можна виявити у місцях масового перебування людей. Тому, якщо ви побачили підозрілий предмет на вулиці:

- негайно зателефонуйте до Служби порятунку за номером 101 або у відділення міліції за номером 102;

- попередьте перехожих про можливу небезпеку;

- очікуючи на прибуття рятувальників, огородіть чимось небезпечне місце та відійдіть від знахідки на безпечну відстань (100 м). Для огородження скористайся будь-якими підручними матеріалами: гілками, мотузками, шматками тканини, камінням тощо.

Якщо ви перебуваєте у громадському транспорті та інших місцях скупчення людей вам необхідно бути особливо уважними та дотримуватись таких правил:

- Звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки чи інші предмети, у яких можуть бути заховані саморобні вибухові пристрої.

- У разі виявлення підозрілого предмета негайно кнопкою виклику водія, переговорним пристроєм чи іншим способом повідомте про знахідку водія чи правоохоронців.

- Не відкривайте знайдені пакети чи сумки, не чіпайте їх та повідомте людей довкола про можливу небезпеку.

Категорично забороняється:

- торкатися предмету і пересувати його;

- користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

- заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;

- торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

Якщо лиха не вдалося оминути і стався вибух, дуже важливо не втратити контроль та не піддаватися паніці.

- Спробуйте заспокоїтися та уточнити ситуацію.

- Ні в якому разі не користуйтеся відкритим вогнем.

- Зі зруйнованого приміщення слід виходити обережно, не торкаючись пошкоджених конструкцій та дротів.

- При задимленні обов’язково захистіть органи дихання змоченою хусткою, шматком тканини чи рушником.

- По можливості та наявності необхідних знань і навичок надайте першу домедичну допомогу постраждалим.

- Дочекайтеся прибуття представників аварійно-рятувальних служб та у подальшому дійте за їх вказівками.

- Якщо вибух стався у громадському транспорті, вам необхідно, насамперед, виконувати всі команди водія чи команди, які оголошуються дистанційно.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків, пов’язаних з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки. Знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.

При виявленні підозрілого предмета, негайно повідомте про це Службу порятунку за номером 101 та правоохоронні органи за номером 102.

І для найбільш безпечних пропоную до перегляду відео нещодавнього вибуху в Одесі.

У випадку необхідності - розбити!

2014-11-16T13:41:00.001+02:00

Коли подія чи то емоція досі в тобі жевріє, складно окреслити її у пам’ятник і «закинути» в скриньку історії. Тому мені доволі важко далась оцінка ескізів пам'ятників, що їх митці пропонують встановити на майдані Героїв Майдану в Тернополі.

Так, є хороші роботи, монументальні, епічні....Видно, що їх творці старались донести власне бачення до тернополян. Але…Ну не чіпають мене ці ескізи, не відчуваю я ТИХ емоцій, нема запаху гарі, не сльозяться очі від розпиленого газу... Ті, хто стояли на майдані, мали б зрозуміти мене. Жоден запропонований пам’ятник не передає духу Революції Гідності, її чітких символів та мотивів.

Шкода, що я лінгвіст, і свій макет можу хіба словами описати, бо ні у фотошопі не намалюю, ні зменшену копію змоделювати не зможу...Але чітке уявлення все ж маю. Ним і спробую поділитись так як мене вчили – словами.

Отже, моя пропозиція: потрібно взяти речі з Майдану, які уже несуть певну емоцію та уже є свого роду пам’ятником. Вистелити низ бруківкою… тією бруківкою, яка була нам там за зброю, яка почорніла від сажі, на якій запеклась надія наша, на якій ми вистояли ту гарячу зиму...

На бруківці, як крила янгола, притулившись, мають бути дерев’яні щити, котрі серця наші захищали від куль, і захистити не могли, та шоломи, котрі голови наші гарячі прикривали від ударів беркутівських кийків...

Також обов’язково атрибутом має стати кілька автомобільних шин, кілька пляшок із «матерчатими корками» (ви зрозуміли, надіюсь, про що я).

А прикривати все це має неодмінно парасолька. Адже саме про неї писав Мустафа Найєм у тому історичному «твіті», датованому 21 листопада минулого року.

Аби речі надійно зберігались, їх слід залити у скло у формі яйця.

Адже саме яйце в нашій міфології є символом початку, символом незнищенності, символом Фенікса… Саме так, з попелу на столичному Майдані, ми, Українці, повстали як Нація.

І на випадок того, що нас в майбутньому знову спіткнуть різні «януковичі-азірові», на цьому скляному яйці я б повісив табличку, велику, щоб читалась здалеку: "У випадку необхідності - розбити!".

Для сильнішої передачі емоцій, щоб це не було холодне скло, пропоную підсвітити його знизу червоно-помаранчевим мерехтливим світлом, адже саме вогонь є символом очищення…Такий собі вічний вогонь в Тернополі.

Як на мене, такому пам’ятнику не буде аналогів і асоціюватиметься з нашою силою на незламністю. Погодьтесь, що ще один монумент матері-берегині, яка тримає на руках вбитого сина, не зробить нас сильнішими. Навпаки, нагадуватиме про страх і відчай, і аж ніяк про перемогу. Мені ж хочеться, аби українці саме з цього пам’ятника черпали власну незалежність від будь яких «тиранів».

До слова, якщо знайдеться людина, яка захоче втілити мої дописи в реальністю, буду щиро радий. Хоча по часу я із своїм усним проектом вже явно запізнився.

Теорія народного гніву, або чим ми гірші від Чехії?

2014-11-07T14:28:00.000+02:00

Те, що навіть сам термін «люстрація» набув такої популярності в Україні зараз – це уже успіх! Так, більшість поки що не розуміє його значення, і тим паче його наслідків, але ключове народне тлумачення «Банду-геть!» не може не тішити. Україна давно була готова до очищення влади від «політичних перевертнів». Ще В’ячеслав Чорновол за життя виголошував «Бандитам –тюрми!», але як бачимо прогрес з того часу – незначний. На жаль, пам'ять в громади короткотривала, особливо, коли мова іде про політиків, які самі ж таки сприяють тому, аби усіма можливими способами «приглушити» спогади, про своє далеко не ідеальне минуле.

Після проголошення незалежності, Україна так і не позбавилась того «кодла хрунів», які успішно з лав КГБ, сексотів, інформаторів, розповзлись по усіх гілках влади, під новими ніби «демократичними» прапорами.

Вперше законодавчо закріпити поняття люстрації спробували майже десять років тому. Так ще е в 2005 році ВО «Свобода» запропонувала закон, який визначав правові основи проведення люстрації, статус, функції та повноваження органів люстрації, відповідальність за порушення законодавства про люстрацію. Проте тоді його «гарно» проігнорували «помаранчеві». І нас «закинуло» ще на десяток років назад.

Як би не було прикро це визнавати, але Янукович став тим лакмусовим папірцем між терпінням народу та політичним самодурством. Люди просто вибухнули, накопиченим за довгі роки гнівом та несправедливістю, і на цей раз не «апельсинами», а палаючими шинами відстоювали свої інтереси. Правда, якою ціною…

Якби тоді, у далекому квітні 2005 року, Верховна Рада підтримала внесений Тягнибоком законопроект про люстрацію. Як би це вплинуло на наше сьогодення? Напевно, зараз ми б жили у зовсім іншій країні. Можливо, Україна вже входила би до складу ЄС та НАТО. Не було б у нас реваншу Партії регіонів, темних років правління бандита Януковича. Не було б комуністів у парламенті. Крим і Донбас залишилися б у складі України. А ріки української крові не пролилися б на Майдані та на Сході.

Та історія – річ незмінна, на її помилках можна лише вчитись, а не виправляти їх. Ми досягли прийняття закону про очищення влади, але, чи саме такого закону ми хотіли? Зараз він був більше схожий на піар-акцію влади у позачергових виборах до Верховної ради. І не більше. Він спотворений, і відрізняється від своїх попередників значними правками на користь тієї ж влади. Та це уже прорив. Краще, нехай політики перетягують ковдру у вигляді люстрації, аніж бюджетні кошти. Це прийнятніше. І хоч трішки гріє.

Прикро, що наші країни-сусіди давно реалізували мрію, що як відлуння пробивається в нашій історії. Ще в 1993 році чехи прийняли «великий» закон про люстрацію. Відтоді минуло 25 років, а закон і досі діє. Мабуть, Чеська Республіка просто не змогла змиритись з комуністичним минулим, і узаконивши свої кроки, пішла вперед. Але вона це зробила «на старті», як тільки країна народилась, як самостійна одиниця на карті світу. Ми ж просто втратили момент очищення, відкладаючи все на завтра. Хоча, як то кажуть, не варто відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні. Ми не скористались цим принципом, то може хоч використаємо інший зараз, який звучить: сім раз відміряй, а один раз відріж. Хто знає, як працюватиме «свіжий» закон, тому давайте люструвати політиків «на вході», а не жалкувати про зроблений вибір.

Тридцять четвірка

2014-10-19T23:12:00.002+03:00

Той день, коли дізнаєшся, що насправді ти не такий вже і поганий...

Всім дякую за вітання, собі ж бажаю відіспатись - за день понад 300 км по області, а завтра вдосвіта новий виїзд і нові дороги...

А Ви готові відповісти за власний вибір?

2014-10-18T00:05:00.002+03:00

Суспільна відповідальність – це один із міфів, нав’язаний нам впродовж останніх десятиліть. Насправді ж, існує лише особистісне «Я», котрому, простіше говорити через призму суспільного «ми». Згадайте, якщо викладач попросить студентів: «витріть будь-ласка хтось дошку», то ці слова пролетять повз вуха, бо кожен у аудиторії перекине завдання на сусіда. Через призму такого простого прикладу, будується і ця неіснуюча суспільна відповідальність, в якій основним принципом є пошук «крайнього».

Якщо дійсно вишукувати винного у тому чи іншому суспільному явищі, то тут відіграє роль конкретна людина і її вчинки. Якби не маніпулювали натовпом політики, чи ті ж журналісти, майбутнє країни, в даному випадку, нашої – залежить від нас самих.

Так склалось, що Україна майже щороку переживає вибори, чи то місцеві чи до верховної ради. І виною тому здебільшого бездіяльна теперішня влада, яку негайно треба замінити. Буквально після першого року життя країни під егідою нових прапорів, нічого не змінюється. І тоді громада, б’є на сполох: країною керують хабарники, злочинці і брехуни. Такі щорічні народні настрої, направду, вигідні тим, хто залишився обабіч «держКорита» і намагаються взяти кермо у свої руки.

Та чомусь громада забуває, що сама обирала таку владу, голосуючи, або ж навпаки пролежуючи вибори на дивані, мовляв усе вирішать без мене. Тут якраз таки і виникає ота суспільна безвідповідальність: шукати крайнього, перекидати важливі рішення на сусіда, але залишати за собою право щодня на кухні «нити» про погане життя та занедбану країну.

Влада така, на яку заслужив народ, а точніше, яку він і обрав. Якщо народ звик сприймати себе як жертву політичного злочину, то це ще один міф, бо ж насправді він є безпосереднім його співучасником. Згадаймо лишень як відомий «космос» Леонід Черновецький виграв вибори за гречку. Тоді усі активісти «кричали», який поганий політик Льоня. Але чим же ліпший той виборець, який продав своє ж таки майбутнє, не суспільне, не сусіда, а своє за кілограм гречки. Якщо в гривнях, то це орієнтовно не більше десятки. Не знаю, на скільки доречно згадувати професію, де люди продаються за гроші, але чомусь більш доречного прикладу не підберу…

Зараз веду до того, що український виборець настільки звик нарікати на поганих політиків, що навіть не сміє задуматись, а може я сам за них і голосував?

Приклад з тим ж, на щастя, вже не «легітимним» президентом Януковичем. На виборах він «обігнав» Тимошенко з невеликим відривом. Так, не обійшлось без фальсифікацій на дільницях, де, до речі, також успішно «купують чесність» і пильність громадян. Але знайшлось в Україні поза 40% виборців, які доручили керувати країною «зеку». Про що в той момент вони думали, і чи думали взагалі? Врешті, і через них включно був Майдан, через них проливалась кров і зараз іде повномасштабна війна. Я впевнений, що Ви особисто знаєте людей котрі продались за 80 грн. Запитайте їх при нагоді чи це вартувало гречки чи тих гривень за голос? Янукович – це уже наслідок безвідповідальності кожного особисто. Байдужість до держави і її майбутнього не шкодить нікому, окрім нас самих.

Зараз громада нібито вимагає очищення влади, від «регіоналів», «хабарників». А чи кожен з нас готовий очиститись сам, та нести відповідальність за зроблений вибір? Тихенько проголосувати в закритій кабінці, пропити взяті гроші, а потім найбільше волати що в країні бардак це те, що ми маємо зараз, а чи готові українці публічно відповідати за свій голос? Що якщо всі сусіди і родичі будуть знати, що я віддав свій голос за «двічі несудимого» - чи проголосую я за нього? Чи готовий я публічно підписатись хрестиком в бюлетені за програму того чи іншого кандидата – адже голосуючи за неї, я стверджую його право її виконувати. Чи не смішно потім буде звучати моє виправдання, що я не вчитався в список партії, за котру проголосував і тому провів до Парламенту людину, котра ще рік тому віддавала наказ розстрілювати моїх сусідів на Майдані?..

Можна сперечатись про механізм відкритості голосування – тут від просто відкритих кабінок і аж до печатки в паспорт, але те що це має бути зроблено – безперечно! Без цього українці не будуть в повній мірі відчувати себе відповідальними за долю власної країни. За власну долю!

Військова творчість. Відеокліпи.

2014-09-23T11:16:00.000+03:00

Сучасні бойові дії ведуться не лише на полях, але і в інформаційному просторі - власне інформаційно проти нас воювали всі понад двадцять років нашої незалежності, але лише зараз це ведеться відкрито, і лише зараз ми, українці, спромоглися на адекватну відповідь. Кілька шедеврів хочу зібрати в себе на сторінках блогу у вигляді такого собі особистого чарту. Якщо що пропустив цікаве - не стидайтесь, нагадайте)

Отже шедевр перший. Абсолютний)

Якщо Іван Четвертий увійшов в історію як "Грозний", Людовік Чотирнадцятий - відомий в історії як король - сонце (фр. Louis XIV Le Roi Soleil), то московський деспот зумів вляпатись в історію як Хуйло. Спірним є використання великої літери в написанні цього титулу, а от скромне приховування однієї чи кількох літер є, на мою думку, неприпустимим. Чоловік боровся за це назвисько, він його добився, то нехай і носить як слід від віспи ( до речі, ніхто не підкаже, Хуйла від сказу щепили чи ні? )

А нагородили його ним фанати харківського Металісту в березні цього року. Безперечний хіт, розійшовся світом, відомі виконання в багатьох країнах. Тут подаю ту відеоверсію, котра подобається мені найбільше:

На друге місце я б поставив кліп, що з’явився недавно, 20 вересня, в мережі. Автор наразі невідомий, тому цей шедевр будемо іменувати народним. Мінусом даної роботи я б назвав трохи заскладний приспів, котрий навряд чи легко дастся для застільних пісноспівів, тим не менше визнаю що суть він передає так як і потрібно, а відеоряд доволі оригінальний і заслуговує на найвищі оцінки. Разом із словами складає органічне шедевральне ціле. Отже зустрічайте кліп, котрий у розв’язанні війни на сході України звинувачує підлу Аліну, а «Schweinen, Occupanten» дущевненько так запрошує «Ujoben sie, bitte»:

Ну і в кінці липня з’явився хіт харківського музиканта Бориса Севастьянова. Як на мене доволі вдала спроба донести свої почуття до тих, кого автор ще недавно вважав братами і від котрих отримав ножа в спину… Якщо можна «Град» назвати ножем. В цієї роботи є те, чого так бракує попередньому шедевру – приспів, що легко запам’ятовується і потім крутиться в голові цілий день. Отже, зустрічайте третє місце Кнопкописного чарту:

І поза конкурсом проходить кліп Олександра Ярмоли, просто тому, що це Ярмола )

На правах реклами, якщо Ви згадали що у Вашій країні війна, і нашим пацанам потрібна допомога

Секта кулькової ручки уже в Тернополі!

2014-06-24T13:01:00.000+03:00

Нещодавно Тернопіль заполонили дивні цифри, я б навіть сказав якісь містично - нумерологічні знаки в червоно-кривавих тонах з'являються ледь не на кожній вбиральні (вибачте за відвертість) у Файному місті. Звичайно, багато хто одразу подумав, що то є реклама якоїсь партії, та хіба ж нормальна політична сила «хуліганить» на стінах, як графітники, вона навпаки обіцяє всього хорошого і побільше. Це ж скільки праці двірників тепер піде на витирання отого непотребу зі стін. Краще б написали усім відому і зараз актуальну пісеньку про Путіна. Принаймні, в ній більше змісту.

Та ми про інше. Звичайно що це не може бути справою відповідальних політиків, навіть якщо вони і настільки примітивні, що пропонують залишити лише дві цифри в податковому кодексі, чи два продукти в обідньому меню...(Хм, треба буде подумати якось про партію Гречка.Молоко. Навіщо виробляти зайві продукти якщо в гречці з молоком є все необхідне для організму?..) Так ось, щодо цих цифр. Я вже подумав бува, що то якийсь офісний клерк, котрому на роботу на 6 ранку, так себе програмує прокидатись о п’ятій годині 10 хвилин вдосвіта. Але цю версію довелось відкинути, адже в такому випадку між цифрами була б двокрапка, а не просто крапка і навряд чи тут справа просто в банальній економії.

І тоді мене осінило... Це ж дата! В Тернополі завелась секта кулькової ручки! Саме цей чудовий винахід, котрий сміло можна ставити в один ряд із колесом та вогнем, було вперше запатентовано 5 жовтня 1880 року. Хтось дуже хоче щоб ми не забували про цю дату і помпезно відмітили сто тридцять четвертий день народження такої всім нам звичної авторучки. Отож товариство, не панікуймо, ніякого кінця світу на початок жовтня не заплановано, просто витягніть кулькову ручку із шухляди, візьміть її в руки і подумайте скільки всього чудового нею ще буде написано.

Tag der Arbeit

2014-05-01T00:41:00.003+03:00

Українці завжди вважались працьовитим народом. Мабуть, саме тому у нас третина у році - вихідні та свята. А отже, ми, як ніхто інший, можемо зрозуміти усю сутність сьогоднішнього свята - Дня міжнародної солідарності трударів. Хоч і його походження немає жодного первинного стосунку до України, але несе в собі бажання громадян мати хорошу оплачувану роботу, гідну заробітну платню та усі необхідні умови для праці. А який свідомий народ цього не захоче? Правда, склалось так, що навіть у вихідні українець не всидить на місці. А тому уже традиційно 1 травня люди усіма родинами їдуть відпочивати не на пікнік, а на город. Коли ж ще, як не у вільний від роботи час насолодитись усіма тонкощами саджання картоплі. З міста ти чи села, у більшості все одно є свій клаптик землі, який гріх залишити без нагляду.

Цьогоріч мені пощастило, бо "намахався" лопатою ще до 1 травня, але і без городу роботи є більш ніж достатньо. А всім, хто таки прокладає дорогу на город бажаю сили, терпіння і сонячної погоди.

За кого заплатити?

2014-04-01T00:06:00.000+03:00

З днем сміху :)

Якось так сталось, що жодної гривні із своєї заробітної плати депутата Тернопільської обласної ради за всю каденцію я не витратив. Постійно то допомога якась капне, то родичі з Італії, або добрі люди в честь дня органів місцевого самоврядування яку золоту монету дарували - всі ж знають, що я нумізмат. От нещодавно перераховував свою готівку в сейфі (банкам я не довіряю ще з часів проблем з "Надрою") і виявив, що в мене в акурат 2.5 млн. гривень - якраз на грошову заставу, щоб балотуватись в Президенти України. Ось тільки мені здалось, що кінцевий термін реєстрації 31 березня. Врешті, це було б більш логічно - "дедлайн" призначити на кінець місяця, а не на неділю типового тижня...Тим не менше, сьогодні мені сказали, що потяг пішов і свою програму, рівно із заявою та іншими паперами я можу відправити як гуманітарну допомогу в громадську вбиральню. Шкода, а я так довго то все діло виписував…

Одним словом, гроші я вже із сейфу витягнув, і «запихати» їх назад справа довга та марудна. Як то кажуть, що повертатись не можна - буде нещастя. Отже, я вирішив оплатити заставу тим, хто був шустріший за мене, але пхається витягнути Державу із кредитної ями, самостійно не заробивши навіть миршавого мільйона. Взамін прошу гарантувати мені місце прем'єр-міністра та державну дачу на березі Світязя. Дуже вже там природа гарна, може і візьму потім те озеро в оренду, якщо знайду гарну яхту, щоб на ньому плавати.

Отже, шановне панство, нагадайте, хто там з голодранців подавав заявку на Престол, але не має можливості фінансово підкріпити свої амбіції, може хто із Тернополя є? Хотілося б, знаєте, своїх підтримати, щоб потім довго не ловити по Європах, якщо щось не так піде...

Ти потрібен Україні!

2014-03-02T21:24:00.000+02:00

від сьогодні ми добровольці Українських збройних сил

Сьогодні разом із депутатом Тернопільської обласної ради Мар’яном Крекотенем ходили записуватись добровольцем у військомат. Ну припустімо я не був впевнений, що побачу ажіотаж і черги перед входом аж до тролейбусного депо; я розумію, що кінокадри із хроніки 1941 із тисячами добровольців, котрі бажають розділити одну гвинтівку на трьох то все таки постановочні кадри, але почути, що станом на 12:30 в Тернополі знайшлось аж 17 ( сімнадцять) Чоловіків, готових боронити рідну землю із зброєю в руках як мінімум образливо.

Carthago delenda est

Маю велику надію на те, що завтра військомат таки дочекається аншлагу. І ми встигли записатись добровольцями не вистоюючи довжелезних черг. Не варто чекати офіційної повістки, вона може загубитись через безліч причин, а ворог вже свої повістки отримав. Зброю теж.

а врізати таки є чим

Користуючись нагодою, мушу відзначити, що особисто я за швейцарську модель армії. Я за те, щоб кожен українець мав можливість і вмів захистити себе і свою державу. Хоча в першу чергу я за мир. Тому надіюсь що після того, як ми мирно вріжемо по зубах загарбникам, далі ми будемо мати можливість збудувати нашу мирну армію таким чином, щоб жодному шизофреніку навіть на думку не спадало вказувати нам як ми повинні жити у власній державі.

Першоквітневий жарт затягнувся

2014-01-13T23:50:00.000+02:00

Нарешті Тернопіль хоч трішки замело снігом, а то ж я вже почав переживати, що зими немає в області якраз через моє минулорічне першоквітневе депутатське звернення начальнику УМВС в Тернопільській області Саку В.М, в якому я вимагав у найкоротший термін прогнати зиму з теренів області, аби її жителі могли вдосталь насолодитися весною.

Либонь, правоохоронці, стараючись віддано виконувати свої обов’язки, вирішили не відпускати громадянку зиму «з-під арешту», допоки я знову не напишу чергове звернення. А тому Новий рік та Різдво Христове вона, в очікуванні, просиділа в буцегарні. І я вже було подумував в перерві між поїздками на київський Майдан сідати за писанину, щоб просити Віктора Миколайовича про негайне помилування і взяття на поруки тієї холодної білявки. Та, на щастя, працівники УМВС, вочевидь, і самі захотіли снігу, тому і відпустили зиму якраз у ніч перед старим Новим роком, аби вона нарешті заступила на пост і відпустила на заслужений відпочинок свою колегу осінь. Моя совість тепер спокійна.

І я радо хочу привітати усіх тернополян з поверненням повноцінної зими та з старим Новим роком. Якщо Новий рік для Вас видався не дуже вдалий, то зараз, коли за вікном поблискує сніжок, є можливість надолужити втрачене, і зустріти свято як годиться. Добра Вам, достатку та лише вдалих, радісних днів у Новому 2014 році.

Ніч перед Різдвом

2014-01-06T14:30:00.000+02:00

Щороку переживаю відчуття тривоги і водночас святості у ніч перед Різдвом. Погодьтесь, воз’єднання навколо родинного столу – приносить кожному невимовне тепло, затишок та радість в серці.

Різдво в Україні, як на мене, завжди вирізнялось загадковістю, дивами та казкою. Згадаю Гоголівські «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», де кожен персонаж вніс свою лепту незвичайного в святкову ніч. Чомусь, в оповідь Гоголя хочеться вірити більше, аніж в черговий американський фантастичний екшен. А все тому, що «Вечори на хуторі..» - це єдність чуда та української традиції, її своєрідність та неповторністю. Думаю, Гоголь хотів написати не просто вигадану історію, а піднести дух нашого народу до рівня фантастики, дивовижі. Тому, кожне Різдво для мене завжди по-особливому незвичайне. І навіть стаючи дорослішим, не перестаю радіти йому, як дитина.

Тому від щирого серця, хочу побажати усім українцям відчувати святість Різдва, його особливу енергетику та тепло. Бажаю скуштувати запашної домашньої куті у колі найрідніших для Вас людей. І може цього Різдва з Вами не станеться тих див, про які завзято оповідав Гоголь, однак те, що цей вечір ви зустрічаєте з дорогими людьми – уже запорука чудового свята.

Христос Рождається!

Як Тернопільська міська рада комуністів від самогубства рятувала

2013-11-26T23:27:00.000+02:00

Ось тут комуністи намет ставити захотіли

Мабуть, через те, що Україна, всупереч намагань кремля та окремих кремлівських холуїв, все таки упевнено віддаляється від Москви, тернопільські комуністи від відчаю вирішили вчинити «акт самогубства». Інакше пояснити їхнє повідомлення про намір провести 27 листопада 2013 року, у самий розпал "Євромайдану", мітингу на підтримку "мутного союзу" просто неможливо.

Я взагалі собі важко уявляю, як купка проплачених маргіналів бомжуватого вигляду, з червоними ганчірками, за кілька день по вшануванню пам’яті жертв Голодомору, будуть іти крізь кількатисячний натовп нащадків тих, кого вони убивали впродовж десятиліть…Фантасмагорія…

Загалом, від імені побратимів з Тернопільської міської ради приношу свої вибачення учасникам тернопільського «Євромайдану» за відібране шоу та задоволення власноруч потриматись за червонопузу горлянку, тим не менше було вирішено, що не варто тарганів ганяти, коли у хаті пожежа.

Картопля того року не вродила

2013-11-24T02:23:00.000+02:00

Кременець сьогодні

В Україні зараз тривають дні жалоби, приурочені до 80-річниці від початку однієї з найжахливіших подій в історії нашого народу – Голодомору 1932-1933 років.

Однозначно, обов’язок кожного українця як мінімум запалити свічку пам’яті за ні в чому невинних людей, які пережили трагедію, набагато страшнішу, навіть за війну. Адже війна давала можливість вижити, Голодомор викошував цілі села.

Проте хибно думати, що голод в Україні розпочався у 1932 році. Насправді, його відлік можна починати з 1917 року, коли «ліберал» Михайло Грушевський розпустив 1,5 мільйонну українську армію і тим самим залишив народ без найменшого захисту.

Хіба маючи власну оборону українці так легко скорилися б московським загарбникам? Адже навіть беззбройні, знесилені голодом, українці і тоді завдавали добрячого клопоту азійському звіру – понад дві тисячі селянських повстань та бунтів зареєстровано за той час.

По суті, Україна навіть зараз не застрахована пережити Голодомор ще раз. Адже Янукович все тугіше затягує паски нашій армії, скорочує її ряди, знищує зброю та навіть цілі військові частини без боїв ідуть в небуття. І я зовсім не виключаю, що завтра, беркут не буде гамселити голодних бабусь, допоки новоявлені чекісти будуть витягувати все із хат. Навіщо у державі з стоп’ятидесятитисячною армією, майже півмільйонна міліція? З котрого боку кордону ця влада очікує на небезпеку?

Історія має властивість повторюватись, аби врешті навчити на своїх помилках. Грушевського і далі називають патріотом після того, як він своїми руками відібрав в українців життя і надію на свободу. Тому якщо голод матиме місце і зараз, не здивуюсь, що Янукович залишиться в шкільних підручниках, а відповідно і в свідомості, як чесний і хороший президент. Як прочитають діти у підручниках історії вісімдесят років по тому: «що зробиш, картопля того року не вродила»…

Товста книга бездіяльності ради

2013-11-17T21:27:00.000+02:00

Ось вже і минув той ажіотаж з приводу відновлення роботи Тернопільської обласної ради. Вже є очевидним той факт, що катастрофи в області не сталось, як це пророкували певні зацікавлені особистості, зате було наочно доведено, що навіть цю владу можна змусити рахуватись із громадою.

Питання стоїть в іншому, якщо обласна рада дійсно була «паралізована», то звідки ж у мене за ці місяці назбиралась така маса відповідей різних структур на мої звернення? Якийсь неправильний параліч був, інакше я би мав лежати на дивані і газети з журналами читати, замість усіх цих листів.

Насправді цей рік видався урожайним на писанину. Може й хотів би забути про своє депутатське посвідчення, але як, якщо на зустрічах – а фактично не було тижня, щоб я не був у якомусь із сіл області – люди постійно звертались із наболілим, коли кожного місяця не обходилось без звернень то в прокуратуру, то в облдержадміністрацію для вирішення тих чи інших проблем жителів області.

Відверто кажучи, я вже і лік тим паперам втратив. Варто б їх систематизувати, або ж куди краще написати таку собі історію роботи одного депутата і назвати її «Товста книга бездіяльності ради». А в співавтори додати усіх адресатів моїх «дописів». Жарти вони ж розуміють. Це вже я перевірив, коли першого квітня подав звернення до начальника УМВС України, аби той посприяв, чи ж бо пришвидшив прихід весни в Тернопільську область.

Та жарти жартами, але паперів за період «нібито недієвості ради» у мене назбиралось чимало. Вже б пора ще одну теку купити, бо вже зберігати ніде.

Хіба може й справді на основі усіх моїх звернень видати книгу. Товстезну книгу, про те, як потрібно «непрацювати». Заодно і запроваджу новий від депутатського звіту перед людьми, а то наразі у формі книг хіба обіцянки були…

Скалат приймає вітання

2013-10-27T14:04:00.003+02:00

Якщо сильно захотіти, можна в Скалат на свято потрапити, навіть не зважаючи на те, що те святкування переносилось декілька разів. Отже, як і обіцяв раніше, я нещодавно побував у Скалаті на святкуванні п'ятисотої річниці від часу першої писемної згадки про місто.

Правда, планував свій візит ще у серпні, потім у вересні. А все через вже згадані постійні перенесення дати відзначення. Та попри те все, щиро радий, що, хоч і не за першим разом, але жителі міста все ж отримали свою порцію веселощів та урочистостей.

Врешті, краще пізно – аніж ніколи. Тому при нагоді ще раз щиро вітаю жителів Скалата із п’ятисотріччям. І бажаю й надалі тривати місто у хорошій формі, жити дружно та злагоджено. Як це показав цьогорічний празник, який, на правду, вдався на славу. Відчувався справжній патріотичний дух серед люду.

Тому із задоволенням приїду і наступного року. Хоч то вже буде і не настільки кругла річниця, але тим не менше, впевнений, що Скалат не менш тепло і приязно прийме на гостину як і цьогоріч.

ПМ. До речі, до унікальності Скалата додалась ще одна: це єдине місто, котре я знаю, що буде після свого п'ятисотліття одразу відзначати п'ятсот другу річницю від часу першої писемної згадки про місто.

Quod foetet?

2013-10-07T22:11:00.002+03:00

В своєму останньому записі на "Кнопкописі" я писав як проходила сесія Збаразької міської ради. Там же і відео глянути можна. Сьогодні отримав відповідь прокуратури. Якщо коротко: сесії може збирати будь - хто, повідомляти треба ... а пофіг, не хочеш то і не треба, кому треба ті самі прийдуть. Рахувати голоси можна дистанційно - один чорт, скільки буде піднято рук, впишемо скільки треба.

Шедевральним, як на мене, є абзац, в котрому сказано, що будь-які зауваження з приводу процедури голосування на розгляд міської ради не надходили. Це при тому, що на відео зафіксовано вимогу половини членів лічильної комісії (а їх всього було аж двоє) перерахувати голоси в зв’язку з різними результатами підрахунку. Та і на самому відео видно, що голосів явно бракує...

І бонусом долучаю відповідь на звернення депутата Збаразької міськради Романа Напованця з вимогою надати копію протоколу сесії. Товариство, скинемось по десять копійок для бюрократів? Ви уявляєте як там смердить? Адже якщо в них немає грошей на папір в аркушах, то паперу в рулонах там немає і подавно... Керовники(