Сільський вісник

Героїчний шлях солдата

2012-04-19T07:38:00.003+03:00

Данилко Василь Антонович народився 21лютого 1921 року в селі Попельнасте в багатодітній родині. Частина родини померла в роки голодомору. В 1940 році Василя Антоновича призивають на дійсну військову службу до лав Радянської Армії, служив у Латвії; де його й застала Велика Вітчизняна війна.
Військова частина у якій служив Василь Антонович вела кровопролитні бої на території Росії. Під час одного з боїв отримав тяжке поранення в спину і потрапив на довгий час в госпіталь. Після видужання відправили в мотострілкову дивізію, де певний час, доки відновиться здоров'я, був автослюсарем. В 1944 році відправили на Перший Прибалтійський фронт. Визволяв Литву і Естонію, де був серйозно поранений, на цей раз в руку, знову лікування в госпіталі. Видужавши, але повністю не відновивши повноцінні функції пораненої руки, Василя Антоновича відправляють на фронт, який уже перетнув кордони СРСР. Міцно тримати зброю і влучно стріляти травмованою рукою було важко, тому його призначили на певний час кухарем на передовій лінії фронту.
Був Василь Антонович і майже під стінами Берліну, але війну закінчив на останньому німецькому рубежі у Чехословаччині.
За героїзм, проявлений на фронтах війни, Василь Антонович нагороджений орденом «За мужність», медалями «За відвагу» та «За бойові заслуги»
Після закінчення війни Василь Антонович ще цілий рік служив у лавах Радянської Армії і додому повернувся лише в 1946 році.

Вшанували медичних сестер

2012-04-19T07:38:00.001+03:00

12 травня вся громадськість відзначала Міжнародний день медичної сестри. В актовому залі центральної районної лікарні зібралися медичні сестри, акушерки й фельдшера з усього району, щоб відзначити своє професійне свято. Його відкрили головна медична сестра Галина Чечотка та голова профспілкової організації медпрацівників Марія Мороз, які привітали присутніх зі святом. Разом із медпрацівниками в урочистостях брали участь студенти Олександрійського медичного училища, які дарували пісні, Ірина Заріцька, Тетяна Дрищлюк, Тетяна Тараніч, Олена Боцко, Анна Чорноус, Сніжана Драйцель і Костянтин Рюмшин (художній керівник Анатолій Сурженко). Вели концертну програму Вікторія Шило і Катерина Чернявська. В святі брали участь акушерка пологового відділення Світлана Симонян та медична сестра поліклініки Віта Мірошніченко, які подарували присутнім поетичні та пісенні рядки.
На цих урочистостях тепло й сердечно вітали з професійним святом медичних сестер головний лікар ЦРЛ Валентина Гарагуля, заступник головного лікаря Тетяна Прошина, заступник директора медучилища з виховної роботи Наталія Щербина. Вони бажали всім міцного здоров’я, успіхів у благородній справі на благо охорони здоров’я сільських жителів.
Валентина Корніївна вручила грамоти й квіти великій групі медичних сестер за милосердя і самовіддане служіння людям, а також головна медична сестра Галина Чечотка вручила багатьом медпрацівникам грамоти Асоціації медичних сестер Кіровоградської області з нагоди професійного свята. Профспілковий лідер Марія Мороз відзначила кращі профгрупи лікарні грамотами і висловила вдячність за роботу в колективах відділень.

Вшанували ветеранів

2012-04-19T07:37:00.003+03:00

Щорічно квітучою весною дошкільнята «Світлячка» Олександрійського цукрозаводу запрошують до свого дитячого садка ветерана війни, учасника форсування Дніпра, визволителя Австрії, Чехословаччини, Угорщини, Румунії, героя - солдата, який пішов захищати свою Батьківщину в неповні 17 років - Кіра Миколу Петровича, родом з Полтавської області. …А вже в 45-му році надійшов приказ служити на Сході, на Курильських островах, тому молодий солдат після закінчення війни не одразу потрапив додому, а продовжував служити.
Діти з цікавістю та інтересом слухали спогади колишнього солдата, орденоносця, людини душевної, енергійної, простої, але судячи по нагородах - дуже сміливої.
Дорогому гостю діти подарували не лише вірші та пісні, а й танці. І не витримала душа ветерана: Микола Петрович танцював «Яблучко» за всіма правилами солдатського життя. Правнучка колишнього ветерана Д. Козина - Влада вручила хліб-сіль, всі діти подарували багато квітів, як знак вдячності правнуків ветеранам, яких уже немає поміж нас, але в пам’яті людській вони навіки. Колектив ДНЗ також подарував ветерану кілька пісень часів війни під акомпанемент рояля (музрук О. Михайлова). А «Катюшу» підтримував весь зал. Завідуюча Приютівської бібліотеки-філії Н. Солдатенко підготувала цікавий стенд-виставку «Книги про війну», цікаво розповіла дітям про подвиги дітей, про синів полка.
А потім було спільне чаювання з пирогами. І ми дуже вдячні Миколі Петровичу, що не відмовився від запрошення і посприяв патріотичному вихованню підростаючого покоління. Довгих йому років життя, квітучих весен та усмішок рідних йому людей.
Л. Сибірцева, Н. Солдатенко.

Встиг побувати на фронті

2012-04-19T07:37:00.001+03:00

Не всім юнакам 1927 року народження довелося побувати на фронтах Великої Вітчизняної. А ось жителю села Дівоче Поле Василю Хомичу Гайдамаці довелося бути у пеклі її бойових дій. В селянській родині, де він народився було троє синів. Дитинство малого Василя пройшло в рідному селі. Тут він закінчив початкову школу, потім продовжував навчання в Олександрівці. На початок війни йому було всього 14 років. На власні очі юнак бачив як німці знищували людей. І його сім’я весь час переховувалася від фашистів у погребах. На щастя всі залишилися живими. В грудні 1944 року Василя призвали до лав Радянської Армії. Направили на фронт. Службу ніс у миколаївській області та Молдові, був учасником бойових дій, охороняв воєнні об’єкти. Його ратний труд Батьківщина оцінила орденом Мужності та багатьма ювілейними медалями. Все своє післявоєнне життя і на сьогодні Василь Хомич проживає в рідному селі разом зі своєю дружиною. Має доньку і сина, троє онуків і вже два правнуки, яких діти подарували своїм щасливим батькам.

Всеукраїнський щорічний конкурс „Кращий державний службовець”

2012-04-19T07:36:00.002+03:00

Протягом березня - травня 2010 року в Олександрійській районній державній адміністрації проходив І тур Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець», у якому взяли участь одинадцять державних службовців: троє - у номінації «Кращий керівник», восьмеро - у номінації «Кращий спеціаліст». Конкурс проводився у три етапи. Організацію та проведення Конкурсу здійснював Організаційний комітет з проведення І туру Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець», який очолила Сакара Тамара Вікторівна - перший заступник голови районної державної адміністрації.
В ході конкурсу учасники складали тести на знання Конституції України, законодавства про державну службу, боротьбу з корупцією та з питань, які стосуються функціональних повноважень державного органу та посадових обов’язків, виконували завдання щодо складання ділового документа та на знання персонального комп’ютера.
За результатами виконаних завдань, у номінації «Кращий керівник» здобув перемогу - Мішуков Юрій Віталійович, начальник відділу ведення Державного реєстру виборців апарату районної державної адміністрації, друге місце посіла Рухлова Людмила Василівна, заступник начальника відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації; у номінації «Кращий спеціаліст» перемогла - Кішіньова Оксана Василівна, головний спеціаліст з кадрової роботи-юрисконсульта управління праці та соціального захисту населення районної державної адміністрації.

Ззавдання - виконують

2012-04-19T07:35:00.004+03:00

Тваринники відділку № 5 ТОВ “УкрАгроКом” с. Михайлівки, крім ВРХ, спеціалізуються також на вирощуванні молодняка свиней.
У Пахарівці знаходиться свиноферма, де з 2009 року проходить реконструкція, на виконання товариством завдання: отримання гібридних поросят, вирощування їх до ваги 38 - 40 кг і передачі на інтенсивну відгодівлю до Чечеліївки.
Завідує цією фермою досвідчений спеціаліст Світлана Тягла. Ветфельдшером тут працює Наталія Попова. Обслуговують ферму слюсарі Віктор Головань, Віктор Багінський, Віталій Костюков, доглядають поголів’я свинарки Людмила Півторацька, Наталія Поповань, Катерина Тищенко.
На фермі є три корпуси. У першому - маточному - розміщено 74 індивідуальні станки для опоросу, де маленькі поросятка знаходяться 28 днів. А потім їх переводять в інший корпус для дорощування. У третьому корпусі утримують холості та супоросні свиноматки. Тут же проводиться парування свиноматок.
Нині на фермі знаходиться тисяча голів, із них 167 - основних свиноматок, 62 - ремонтних свиней, а решта - молодняк до чотирьох місяців. Весь цей комплекс під посиленим контролем провідних спеціалістів відділку - зоотехніка Григорія Михна та ветлікаря Зінаїди Сьоміної, а також заступника генерального директора по тваринництву Володимира Чемериса та головного ветлікаря товариства Ігоря Присяжника.
Володимир Іванович сприяє й ініціює нововведення по вирощуванню гібридних поросят. Новітні технології вимагають реконструкції, тож, не випадково, що й зараз будівельники проводять тут ці роботи під керівництвом бригадира Василя Захарченка.
З 2009 року у маточник цілодобово подається питна вода, яка є головною складовою в період лактації, як і корм, для свиноматок і малесеньких поросят. Для маленьких біля кожного станка зроблено будиночки з інфрачервоною лампою, щоб підтримувати температуру +30 - +33 градуси. А також для них зроблені годівниці зеленого, червоного і жовтого кольорів для комбікорму і гранул, щоб якнайшвидше малечу привчити їсти. За 28 днів молодняк повинен набрати у вазі 10 кілограмів. Такими їх переводять у станки по 20 - 22 голови. Тут розміщені бункерні годівниці, в які закладається комбікорм по 70 кг, і система води влаштована так, що порося п’є і їсть цілодобово. Нині у корпусі 500 голів. У ньому продовжується реконструкція під поголів’я до тисячі поросят.
Тваринники роблять все необхідне, щоб дотримуватися всіх технологічних, ветеринарно-санітарних вимог вирощування гібридних поросят.

Врожай та здоров’я

2012-04-19T07:35:00.001+03:00

Після суворої зими в умовах складного фінансового і продовольчого сьогодення селяни мають надію на продукцію, вирощену на власних присадибних ділянках. Та, зрозуміло, що для отримання врожаю, тим більше - якісного, потрібно застосовувати засоби захисту рослин. До них належать пестициди і агрохімікати. Пестициди - це токсичні речовини і їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку бур’янів, хвороб рослин, шкідників. А агрохімікати - це органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні пеліоранти, регулятори росту та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції.
Та треба пам’ятати і про те, що з метою збереження здоров’я людей і охорони навколишнього середовища існують вимоги, встановлені державними стандартами, до торгівлі, безпечності для здоров’я людини, виробництва, зберігання, транспортування та затарювання і маркування пестицидів і агрохімікатів. Кожна їх товарна одиниця повинна супроводжуватися рекомендацією щодо її застосування із зазначенням культур та об’єктів, для оброблення яких призначені пестициди і агрохімікати, способів, норм і кратності використання, заборони та обмеження на застосування, способів і засобів знешкодження, а також засобів безпеки під час роботи, заходів надання першої медичної допомоги у разі отруєння. Їх розфасування може здійснюватися лише за наявності дозволу його виробника або власника знака для товарів і послуг. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень, включаючи позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, методик визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у сільгосппродукції, кормах, харчових продуктах, грунті, воді, повітрі.
Для прикладу зазначу деякі із великої кількості назв дозволених препаратів для роздрібної торгівлі: Антижук, блискавка, жукомор, кротомет, аперкот, оберіг, ратибор, сезар, проти жук, торнадо, читопол, ацидан, лікар рослин, метеор, чарівник, максим, домінатор, лелек супер, клінік, шторм, напалм,бомбардир, гліфоган, матадор, пенкоцеб, клік, шедевр, бактероденцид, мураед та інші.

2012-04-19T07:34:00.003+03:00

В рамках підготовки до відзначення 65-ї річниці Великої Перемоги голова Олександрійської районної державної адміністрації КОНЮШЕНКО В.І. провів робочу зустріч з активом ради районної організації ветеранів України під час якої голова зазначеної організації ГОЛУБ О.М. проінформував про заходи, які виконано та планується провести до 9 травня.
Було оглянуто меморіальні дошки, які будуть встановлені та урочисто відкриті в населених пунктах району під час святкування Дня Перемоги.
Крім того, в ході пошукової роботи ветеранами встановлено прізвище бійця, раніше не внесене до списків похованих у братській могилі. Найближчим часом прізвище гвардії рядового Мандича Івана Петровича, стрілка 13-ї гвардійської дивізії, який загинув 26.11.1943 року під час боїв за звільнення села Березівки, буде викарбувано на братській могилі.
До олександрійців надійшло ряд заявок від рад ветеранів частин та з’єднань, які звільняли нашу землю, на участь у святкуванні Дня Перемоги в населених пунктах солдатами - визволителями. Їх чекають з нетерпінням, як дорогих гостей.

В наступальних операціях

2012-04-19T07:33:00.003+03:00

Володимир Семенович Гладун війну зустрів у 13-тирічному віці. В той час він проживав з батьками у Помічній. На все життя йому запам’яталися страшні часи фашистської окупації. Та настав довгоочікуваний час визволення, після якого юнака вже 25 березня 1944 року було мобілізовано в регулярні війська наступаючої Червоної Армії до складу частини протитанкових військ 3-го Українського фронту.
В той час була весна, стояла дощова погода. Війська рухалися в напрямку до Молдови. Фашисти відступали, вперто обороняючись. Наприкінці квітня частина, в якій служив Володимир Семенович, укріпилася в районі Балти і Первомайська. На початку травня розпочалася Ясько-Кишинівська операція. Ветеран добре пам’ятає наступ наших військ, який розпочався на світанку 2 травня 1944 року. Півтори години тривала артилерійська підготовка. Вогонь вели «Катюші» і всі види гармат. Фашисти відповідали авіаційними атаками. По окопах наших військ ходили політруки і піднімали бойовий дух воїнів, які, зламавши опір ворога, успішно продовжили свій наступ на Молдову. В тих боях Володимир Семенович одержав дві контузії.
Велику Перемогу ветеран зустрів за Бесарабаєю. Після війни військову службу продовжив у Грузії, в м. Поті в складі зенітно-артилерійського полку. Після демобілізації багато років пропрацював на вугільних шахтах Луганської області.
Нині проживає в с. Ясинуватка нашого району. За мужність і відвагу у Великій Вітчизняній війні нагороджений багатьма медалями.

Вміння господарювати

2012-04-19T07:33:00.001+03:00

Вже чимало років система підбору керівних кадрів у ТОВ “УкрАгроКом” і всіх структурних одиниць, що об’єднуються навколо нього, діє безпомилково. Це видно, насамперед, на прикладі їх господарської діяльності, коли кожен підрозділ господарювання з року в рік досягає завидних результатів. А все тому, що трудові колективи цих підрозділів очолюються молодими, здібними і професійно добре підготовленими керівниками. Як, наприклад, ВАТ “Олександрійський Райагрохім”, правління якого з 2006 року очолює його голова Віталій Кіяниця. Вчора, 26 березня йому виповнилося всього 35 років. З цієї нагоди всі його колеги, товариші, а разом з тим і редакція районного часопису надсилають найщиріші вітання і найкращі побажання успіхів і здоров’я на довгі роки. Попереду ще все життя і скільки очікуваних добрих справ.
Та вже і за цей час Віталій Миколайович встиг зробити немало. Свою трудову діяльність розпочинав у 1992 році робітником КСП ім. Енгельса, що в Устинівському районі. В подальшому навчався у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування, після закінчення якого повернувся у своє господарство, де протягом кількох років обіймав цілий ряд посад, а з 2002 року зайнявся фермерською діяльністю. За весь цей час проявив себе врівноваженою, доброзичливою, компетентною людиною, дбайливим господарем, вимогливим керівником. Такі якості не могли залишатися непоміченими, тому не даремно йому довелося очолити і ВАТ “Райагрохім” на Олександрійщині. Своє вміння господарювати, незважаючи на свій молодий вік, він довів досить швидко і на нашій землі. Яскравим і переконливим прикладом цього можуть послужити результати праці трудівників села Андріївка за 2009 рік, коли попри всі складні погодні умови, хлібороби села зібрали 2243 тонни озимої пшениці з урожайністю 36 цнт/га, намолотили 482 тонни озимого ячменю, 604 - гороху, 672 тонни ярого ячменю з урожайністю відповідно 47,3 цнт/га, 12,2 та 24 цнт/га. А ще зібрали 372 га цукрового буряка та 254 - соняшнику і 476 га кукурудзи теж із завидною для піщаних андріївських земель з урожайністю в 346, 17,9 та 47 цнт/га відповідно.
Такий успіх дає можливість “Райагрохіму” не лише надійно оплачувати працю своїх трудівників, але й вчасно розплачуватися зі своїми орендодавцями за оренду їх земельних паїв та фінансово підтримувати чимало соціальних програм на селі. І в цьому успіху значиться помітний безпосередній внесок керівника господарства. Тож ще раз хочеться поздоровити вас з днем народження і подякувати за сумлінну і плідну працю разом з працьовитими трудівниками Андріївки.

ВИЯВЛЯЙТЕ ЗОЛОТИСТУ КАРТОПЛЯНУ НЕМАТОДУ

2012-04-19T07:32:00.002+03:00

Рослини господарі: картопля, томати, баклажани, паслін.
В Україні присутня в 15 областях, відсутня на території Кіровоградської області.
Шкодочинність: Поява нематоди на ділянці може привести до щорічних втрат 30-90% врожаю, а через 3-4 роки взагалі врожаю не отримати.
Розвивається нематода в кореневій системі рослини. Весною, під дією речовин, які виділяються коренями картоплі, з цист, які потрапляють в грунт з бульбами, виходять личинки, які проникають в корінь картоплі і живляться внутрішнім складом клітин. Самка, розбухаючи прориває епідерміс кореня. Зрілі самки відриваються і залишаються в грунті. Уражені рослини затримуються в рості, рослина утворює одиночні стебла з дрібним листям, яке жовтіє. Хлороз починається з нижніх листків, поступово охоплює весь кущ, або листя взагалі опадає. В вогнищах ураження спостерігається зрідження посівів.
Поширюється цистами, які з часточками грунту прилипають до бульб картоплі. Цисти розміром з макове зерно, тому неозброєним оком побачити неможливо. При цьому в 1 цисті знаходиться до 1300 яєць з личинками. В грунті зберігаються від 10 до 20 років.
Карантинні заходи: Забороняється ввезення садивного матеріалу картоплі та інших пасльонових без карантинних документів. Обстеження посадок картоплі в період вегетації. При виявленні вогнища обов'язкове знищення уражених посадок з негайним спалюванням викопаних рослин та дезинфекцією засобів, інвентарю, грунту. Заміна сприятливих сортів на нематодостійкі сорти картоплі. Просторова ізоляція насінницьких посівів від виробничих не менше 1 км.
При виникненні підозри на ураженість картоплі нематодою звертайтесь до Держінспекції з карантину рослин
Невиконання фітосанітарних заходів з карантину рослин тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу як на посадових осіб, так і громадян згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Виховний потенціал літнього оздоровлення

2012-04-19T07:31:00.004+03:00

Виховання й навчання підростаючого покоління є найважливішим завданням педагогічних колективів навчальних закладів. При цьому вони ні на хвилинку не упускають питання здоров’я дітей. Тому в період літнього оздоровлення і відпочинку школярів поєднують воєдине оздоровлення, виховання і навчання у цікавих захоплюючих формах. І роблять це наші вчителі, вихователі на високому професійному рівні, що їх досвід може знадобитися іншим. Тож, не випадково, 6 - 8 квітня 2010 року на базі нашого відділу освіти пройшов майстер-клас для організаторів літнього оздоровлення та відпочинку школярів Кіровоградської області. Тема цього семінару: «Виховний потенціал дозвілевої діяльності під час організації літнього оздоровлення та відпочинку школярів.»
Цей семінар пов’язаний з питаннями здоров’я, фізичної вдосконаленості, тож на ньому з самого початку відбулася презентація науково-методичного видання «Енциклопедія фізичної реабілітації» професором кафедри медико-біологічних основ і фізичної реабілітації Кіровоградського педуніверситету, кандидатом педагогічних наук Григор’євим А.Й.
Як годиться, тут же відбулася презентація району та реалізації програми оздоровлення й відпочинку дітей та підлітків влітку.
Начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Лідія Шатна наголосила, що основою літнього оздоровлення є зміцнення морального, духовного та фізичного здоров’я дитини. Велику увагу було приділено питанню охорони праці в дитячих оздоровчих таборах.
Родзинкою першого дня був брифінг «Знайомтесь - оздоровчий табір «Дружба», який провела методист відділу освіти Ірина Федоренко. Було представлено більше 30 видів робіт з туристично-краєзнавчого, спортивно-оздоровчого, екологічного напрямків виховання школярів. Присутні ознайомилися з програмами дозвілево-ігрової, суспільно-корисної, фізкультурно-оздоровчої видами діяльності вихованців табору «Дружба».
Другого дня майстер-клас проходив у Головківській ЗОШ І-ІІІ ступенів. Його відкрила начальник обласного управління освіти Ельза Лещенко, яка акцентувала увагу присутніх на процесі виховання, який є соціальним. В літній період, коли йде оздоровлення дітей, в ньому повинен бути зміст виховний. І тут особистість вчителя грає головну роль.
Це підтвердили і всі вчителі, методисти, керівники, які цього дня проводили майстер-клас, і в першу чергу - господарі школи - директор Анатолій Куруп і кожен її педагог.
Про технологію підготовки та проведення тематичних днів у пришкільному оздоровчому таборі, зокрема «День Європи», показали керівники Євроклубів Новопразького НВК Ірина Півняк та Головківської ЗОШ Тетяна Куруп. Для цього були залучені і члени гуртка «Великі ляльки» Цукрозаводського НВК (керівник Думановська О.О.).
Методист Ніна Ляшко висвітлила організаторську роботу щодо профільних оздоровчих таборів в районі, координуючу роль відділу освіти в цьому щодо партнерства з громадами, організаціями, установами в їх роботі. А вже презентували профільні табори туристично-краєзнавчого, екологічного, еколого-туристичного напрямків та досвід роботи в них вчителів-керівників гуртків Віталій Криволапов (Бандурівська школа), Вадим Федоров (Добронадіївська), Людмила Колісник (Користівський НВК), а також В.Перевізняк (Головківська).
Цікаву, захоплюючу форму виховної роботи щодо боротьби з негативними звичками показали театрали районного будинку культури виставою «Життя прекрасне». Всі присутні були в захоплені майстерністю і методами вирішення проблеми часу.
Заключного дня учасники семінару більше уваги приділили профілактиці дитячого травматизму під час оздоровлення в таборах. Підбили підсумки плідної роботи, обмінялися думками і висловили олександрійцям вдячність за той багатий досвід, який вони взяли, щоб втілити в практику в своїх навчальних закладах.

ВИРОДЖУВАННЯ НАЦІЇ - ПЕРШОЧЕРГОВА ПРОБЛЕМА СУСПІЛЬСТВА

2012-04-19T07:31:00.001+03:00

В наш час дуже актуальною є проблема алкоголізму. Нехай ми з презирством дивимось на дядьків, що хитаючись повертаються ввечері додому, піднімають галас у транспорті чи навіть сплять просто на землі, але чи можемо бути байдужими до дітей та підлітків, які вже мають пристрасть до пляшки? Наша країна з величезним відривом випереджає Ізраїль, який потрапив на другу позицію цього ганебного рейтингу.Якщо оцінити ситуацію на загальноукраїнському рівні, то знайдемо дані, що за результатами досліджень ВООЗ в Україні рівень дитячого алкоголізму найвищий серед 40 країн, в яких проводилося опитування! До речі, Росія - країна, де вживання алкоголю вважається частиною національної традиції - посідає аж 15 місце! У чому небезпека дитячого алкоголізму? На думку фахівців, дитячий алкоголізм - це системна загальнодержавна проблема, яка за кілька десятиліть може призвести до виродження нації. Небезпека не обмежується деградацією людської особистості на стадії розвитку. Алкоголь згубно діє й на міцних дорослих, а на дітей тим більше. З дитини, підлітка, які пристрастилися до чарки, не виросте здорової людини. Це вже потенційний кандидат в інваліди. Фахівці стверджують, що справа погіршується ще і побічною дією алкоголю - психічними відхиленнями. Тут необхідно діяти методами психотерапії. Лікування підлітків складне, копітке, до того ж вимагає багато часу. Особливу роль у боротьбі з малолітнім пияцтвом, на мою думку має відігравати сім’я. Дуже важливо не показувати особистий негативний приклад, не садити дітей за стіл, якщо планується застілля з алкогольними напоями, більше залучати дітей, підлітків до занять фізкультурою, спортом, до участі в роботі клубів за інтересами та інших масових форм організованого відпочинку. Також хочу акцентувати увагу, якщо до наркотиків діти та підлітки ще ставляться з острахом, то проблема алкоголізму серед молоді набуває величезних масштабів. Найгірше, кажуть медики, що алкоголізм фемінізується, кількість дівчат, які вживають алкоголь, практично урівнюється з хлопцями. Зустріти зараз на вулиці дівчинку з пляшкою пива у руці - звичне явище. Масово зростає пивний алкоголізм, діти п’ють пиво літрами. І найбільше цьому сприяє реклама, яка створює враження, що це звичне модне явище, і без пива в наш час - нікуди. Серед причин вживання підлітками алкогольних напоїв частіше називались: вживання для хоробрості, привід зустрітися з друзями, доступність та бажання наслідувати героїв реклами .Окрім того, сьогодні вся робота щодо запобігання незаконної торгівлі спиртним в основному звалюється на плечі міліції, хоча, тільки силами МВС цю проблему сьогодні вирішити просто неможливо. Олександрійським РВ УМВС проводяться відповідні операції, роздаються списки осіб, схильних до алкоголізму, здійснюється відвідування їх за місцем проживання, проводяться профбесіди с батьками не благодійних сімей, але цього за мало. Сьогодні кількість барів і забігайлівок не зменшується, а в селах точок, де діти можуть запастися оковитою, також не бракує. Якого віку клієнти відвідують шинки, працівники цього закладу не переймаються. Ще ми повинні усвідомлювати, що треба боротися не з наслідком, а з причиною дитячого алкоголізму - у дітей забагато вільного часу, дорослі не забезпечують їх фізичний та моральний розвиток. Часто доводиться бачити, як вечорами неповнолітні, ховаючись у підворітнях та темних провулках, розпивають спиртні напої. І нікому вони не потрібні. А дорослі просто проходять повз і роблять вигляд, ніби того не помічають.16-річні пацієнти наркодиспансерів уже давно нікого не дивують.Та не завжди потрібно шукати якісь дослідження, щоб помітити ситуацію, що склалася. Просто роззирніться довкола! І ви побачите, що наші діти розпивають вечорами алкоголь де тільки можна. І за ними ніхто не дивиться. А коли й зловлять когось на гарячому, то відповідальність за дитину ніхто взяти не хоче! І говорять тоді батьки, що винні вчителі, адже вони повинні доглядати та виховувати дітей. А вчителі в усьому звинувачують батьків, адже вони батьки. А поки ведуться пошуки винного, діти й надалі залишаються без нагляду, залишені самі з собою, на виховання вулиці…Але якщо у місті для дітей є хоч якісь гуртки, чи клуби за інтересами, то у сільській місцевості ситуація набагато гірша! Бо там нічого такого немає! І єдиним місцем, куди може піти гуляти дитина залишаються бари, де є непомірна кількість легкодоступного алкоголю! І завжди знайдеться «добрий» дядечко, який за 5 гривень купить дитині пляшку.
І в результаті маємо націю, що спивається, і владу, яка закриває на це очі!А давайте задумаємося, чи не настав час нам змобілізувати свої сили та почати справді ДІЯТИ?! Ми ще маємо сили і можливість щось змінити. Та чи хочемо ми, щоб наші діти росли алкоголіками, а нація вироджувалася? Вибір за вами!

Ст. інспектор по роботі з населенням та ГФ
Олександрійського РВ УМВС України
в Кіровоградській області
капітан міліції В.М.Матросова

Вилов риби за січень-квітень 2010 року

2012-04-19T07:30:00.005+03:00

У січні-квітні 2010р. підприємствами та фізичними особами - підприємцями, які здійснюють рибогосподарську діяльність виловлено 178,2 т риби, що на 21,6% більше ніж за відповідний період минулого року.
Найбільше риби виловлено підприємствами та фізичними особами - підприємцями Онуфріївського (60,4 т) та Новомиргородського (20,7 т) районів, питома вага яких у загальному обсязі вилову риби в області становить відповідно 33,9% та 11,6%.
Л.Б.Дівель, начальник

Вибрики «Укрпошти»

2012-04-19T07:30:00.003+03:00

Відомий політик сказав: «Хотіли зробити, як краще, а вийшло, як завжди». Так і в наших поштарів. А почалося це з лютого цього року. Вже на початку місяця затрималися поштові кореспонденції. На 2-3 дні. А деяких газет взагалі не було. Я думав, що це примхи погоди. Як відомо, на той час були великі снігові затори на дорогах. Та коли зателефонував до поштарів на пошту, а потім - в Олександрію, все стало зрозуміло. Це поштові чиновники вирішили зробити централізовану електронну пошту в Кіровоградській області. І тепер газети, які випускають навіть не в Олександрії, відправляють на сортування в Кіровоград.
Я в кінці 60-х років минулого століття навчався в Одесі. І для того, щоб мій лист дійшов до свого призначення, я йшов на залізничну станцію, й опускав його в поштовий вагон, який йшов в Олександрію. Вже наступного дня мої батьки мій лист одержували. А зараз мій лист йде з Олександрії до Кіровограда 2-3 дні. Що ж буде далі - поживемо - побачимо. Тож хочеться звернутися до всіх своїх земляків, хто не задоволений роботою поштових працівників і хоче в зв’язку з цим висловити свій протест, телефонуйте, будь-ласка, на телефонну лінію ТОВ «Укрпошта» 0800-500-440 або 0-22-358-725.
С. Гаценко, житель с. Червона Кам’янка, інвалід І групи.

Ветеран війни

2012-04-19T07:30:00.001+03:00

День Перемоги. Велике свято для всіх нас. Але незрівнянно Великим є це свято для тих людей, які пройшли дорогами війни. Їх залишилося вже так мало.
В селі Трудівка проживає ветеран війни Власов Петро Петрович. Це дуже шанована, гарна людина. Народився Петро Петрович в цьому ж селі в 1925 році в сім’ї колгоспників. До початку війни закінчив 9 класів. Після визволення Олександрійщини вісімнадцятирічного юнака призвали до армії. Потрапив Петро до 1-го Українського фронту в 14-у горно-стрілкову дивізію. Тяжкими дорогами війни дійшов аж до м. Дрездена, визволяючи не тільки рідні землі, а й землі сусідніх країн. В Карпатах у важкому бою отримав поранення та контузію і продовжував воювати.
Після оголошення Перемоги радянськими військами, Петро разом із своїми товаришами визволяв Чехію, Словаччину, Австрію. В 1946 році їх частинами почали переправляти в Москву та інші куточки Радянського Союзу. Петро Власов з частиною дивізії потрапив в Прилуки на відбудову аеродрому. Потім була демобілізація і Петро Петрович повернувся в рідне село.
Спочатку носив пошту, працював у клубі, потім в районному фінвідділі до 1956 р. З 1956 по 1962 роки працював секретарем сільської ради. Закінчив технікум у м. Знам’янка і з 1963 року був у колгоспі касиром, а пізніше бухгалтером та головним бухгалтером аж до виходу на заслужений відпочинок.
А ще Петро Петрович Власов має велику гарну родину. Разом зі своєю дружиною Галиною Іванівною виховали двох синів і доньку. Всі вони освітяни і працюють в навчальних закладах нашого району.

«Весняний тиждень Добра»

2012-04-19T07:29:00.002+03:00

Добронадіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів, як громадсько-активна школа, долучилася до проведення «Весняного тижня Добра», який проходив з 18 по 24 квітня.
«Весняний тиждень Добра» - міжнародна волонтерська акція, мета якої спільно здійснити доброчинні, корисні справи, привернути увагу громадськості до діяльності громадсько-активних шкіл та важливої ролі волонтерської допомоги у суспільстві. Акція упродовж 8 років проходить в Україні з ініціативи Всеукраїнського фонду «Крок за кроком».
Квітень традиційно для волонтерів насичений акціями та конкретною допомогою ветеранам війни і людям похилого віку. Так, учні 9 класу Голуб М., Танасов І., Романенко А., Чекун Є. - опікуються ветераном війни Ковальчуком Я.Ф. Впорядкування садиб, квітників, садків - це важлива сторона роботи волонтерів, але окрім цього учні проводять і дослідницьку роботу, поповнюючи матеріали з історії села, історії визволення, відбудови, діяльності ветеранської організації. Членами волонтерського загону «Прометей» створено папку «65 років Великої Перемоги», в якій зібрано матеріали про воїнів - односельців, село в роки війни, діяльність ради ветеранів та співпрацю з нею волонтерів школи.
16 квітня волонтери школи взяли участь у зібранні лідерів та волонтерів району , яке відбулося в Олександрійській районній державній адміністрації. В присутності ветерана війни, керівників району волонтери поділилися досвідом роботи та розповіли про хід підготовки до святкування 65-річчя Великої Перемоги.
Проведено акцію «Якщо не я , то хто ж?» із благоустрою шкільного саду, парку, який прилягає до території школи. Надана допомога сільській раді у прибиранні лісосмуги при в’їзді до села. Проводиться вапнування дерев на вказаних територіях. Розпочали роботи із облаштування шкільного квітника.
Учні та працівники школи взяли участь в акції милосердя «Від серця до серця», розуміючи, що від позиції та доброї волі кожного залежить здоров’я, а іноді і життя новонароджених, для яких цього року мають придбати за зібрані кошти сучасне обладнання.
Протягом тижня пройшли заходи, направлені і на виховання доброго ставлення до історії та майбутнього свого роду, свого села, своєї Батьківщини. Цікаво пройшла міні-акція у 4 класі (класний керівник Романенко Н.В.) «Мрії дітей про майбутнє громади», під час якої було зібрано розповіді про своє село, здійснено екскурсію до сільського музею, проведено конкурс творів «Моє село в майбутньому». Кращі думки учнів поміщені спеціальному буклеті про село.
Вчитель історії Ловарік С.Г. презентувала проект «Українська світлиця», результатом якого стало створення в школі кімнати-музею українського побуту. Учні через електронну презентацію демонстрували етапи своєї роботи, фотоматеріали, представили фотогазету та провели змістовні екскурсії для учнів різних класів. Ця робота була представлена 23 квітня на акції «Громадянин» в районі та була відзначена як кращий результативний проект.
Щиро пораділи ми і за Єрмакову Софію, яка цього дня успішно виступила на районному святі «Родинні скарби Олександрійщини».
До школи цього тижня завітав випускник 2005 року Зайцев Андрій, який повернувся зі служби на флоті та подарував дітям м’яча і дещо важливіше - приклад поваги до школи, приклад доброти.
23 квітня підсумки Тижня Добра було підведено на заході «Дорогою добра», де було відзначено роботу учнів та вчителів, партнерів та батьків. Звучали пісні про добро, цитувалися кращі роботи учнів, представлено фотоматеріали.
А 24 квітня учні та працівники школи долучилися до суботника з прибирання території села.
Тиждень Добра закінчився, та ніколи нехай не висихає джерело, яке живить нас добром. Воно має бути з нами щодня, щохвилини.

Голова волонтерського загону «Прометей»
Добронадіївської ЗОШ І-ІІІ ст..
Пешко Юлія

Працюють злагоджено і відповідально

2012-04-19T07:28:00.005+03:00

Весняні погожі дні. А для хліборобів гаряча пора. Їм необхідно швидко і якісно провести всі весняно-польові роботи. Це зараз на порядку денному всіх механізаторів, причетних до цих робіт у відділку № 5 ТОВ “УкрАгроКом” с. Михайлівки. Вже чимало зроблено, як розповів керівник відділку Володимир Славінський, по всій площі орної землі, а це 3,5 тис. га закрито вологу, підживлено озиму пшеницю на всіх 641 гектарі. Приємно, що озима в доброму стані, гарно розвиваються й багаторічні трави, а їх у господарстві 90 гектарів. Доглянутий і пар.
Повним ходом йде посів ярового ячменю. Тут задіяно цілий комплекс агрегатів. Готує грунт Віталій Потоцький. Сівба йде двома сівалками. Ними керують досвідчені механізатори Сергій Крусір та Анатолій Бадьон. З ними працюють сівачі Володимир Зеленський, Ігор Сьомін, Максим Марків, Іван Чеботар. Коткує після посіву Микола Єнін. Підвозить селітру Олександр Котелюх, на спеціалізованій машині підвозить зерно і завантажує у сівалки Вадим Яковець. Слідкує за дотриманням всіх технологій у посіві ячменю майбутній вчений агроном, а нині студент коледжу на виробничій практиці, Олександр Герасименко. Всі працюють самовіддано, відповідально, бо люблять хліборобську працю.
Цього дня у господарстві розпочали посів цукрового буряка на площі 275 га. Цю відповідальну роботу доручили досвідченим механізаторам-буряководам Олександру Мартиненку (с. Пахарівка) та Анатолію Павленку (сел. Нова Прага). Не просто посіяти буряк, щоб він дав віддачу - високий урожай. Посівний матеріал зарубіжної селекції, вимагає дотримання новітньої технології, тож грунт готують заздалегідь: Сергій Рубель закривав вологу, вночі, коли тихо й немає вітру, Сергій Курінний вносить гербіциди, заправляє оприскувач Микола Олексієнко, воду підвозить Володимир Чемоданов. З ними працює і агроном по захисту рослин Віктор Гаврилов. А далі боронами “Радченка” заробляє гербіциди Олександр Пуханов. Сівалки “Плантер - 2” обслуговує Леонід Глибін. Лише після цього буряководи сіють цукровий буряк. Коткує посіви трактором Т-70 Сергій Рубель.
Перший день дав змогу налагодити роботу і провести її в стислий термін. Коли газета надійде до читача, цукрові буряки у відділку № 5 будуть всі посіяні. А механізатори будуть зайняті на інших роботах: посів зернових сумішей у кілька етапів, посів соняшника, кукурудзи.
Хай погода сприяє успішній праці хліборобів.

Весняна толока триває

2012-04-19T07:28:00.002+03:00

Згідно розпорядження голови райдержадміністрації з 18 березня по 18 квітня 2010 року в районі традиційно проводиться весняна толока з озеленення та благоустрою населених пунктів.
Приємно, що всі жителі району беруть активну участь у весняній толоці. Біля осель сіл Михайлівки, Тарасівки, Пахарівки цього квітневого теплого дня люди наводили порядок, вимітали минулорічне листя, впорядковували квітники, білили дерева, садили квіти.
У центрі села Михайлівки культпрацівники упорядкували місце поховання воїнів-визволителів. А школярі Улянівської школи навели красу не лише на своєму шкільному подвір’ї, а й привели в належний стан сквер біля дитячого садка.
І відразу все прийняло святковий весняний вигляд. Враз на очах зазеленіли і піднялася травичка, ожили квіти.
Приємно бути причетним до такої краси.

Вдячність за допомогу

2012-04-19T07:27:00.005+03:00

До редакції газети “Сільський вісник” надійшов лист від жительки села Червона Кам’янка Гроц Галини Якимівни, з проханням висловити вдяччність педагогу Ларисі Іванівні Осипенко.
Галині Якимівні 84 роки. Літа беруть своє. Не просте життя довелося прожити жінці. Тож здоров’я підводить, сил не вистачає зробити найнеобхідніше. Рада бабуся, що є люди, котрі завжди прийдуть на допомогу, приділять увагу, розрадять. Особливо знадобилася ця допомога і увага Лариси Іванівни цієї зими: сніг відкидала, воду носила, - коли соціальний працівник захворіла.
Галина Якимівна вдячна за допомогу і бажає від щирого серця Ларисі Іванівні міцного здоров’я, радості. Нехай Господь благословляє її за добро і тепле ставлення до стареньких щастям на многії лєта.

В дні визволення

2012-04-19T07:27:00.003+03:00

В кінці листопада 1943 року танкові бригади 8-го механізованого корпусу разом з дивізіями 32-го гвардійського стрілецького корпусу нанесли удар по фашистах в напрямку Протопопівки з метою оволодіння містом Олександрія, обходячи його з північного заходу, а 9-та і 6-та гвардійські повітряно-десантні дивізії з іншими частинами наносили удари по ворогу зі сходу і півночі. 97 гвардійська стрілецька дивізія з 27 листопада по 3 грудня вела важкі бої за Протопопівку. Після її звільнення від німців 3 грудня вона зосередила свої полки в районі Бандурівки, де продовжувалися жорсткі бої, 5 грудня форсувала Інгулець і оволоділа Новодмитрівкою та Морозівкою. В цей час 13-та гвардійська стрілецька дивізія звільнила Березівку, Користівку, Войнівку і просувала свої полки на Пантаївку, де разом з полками 97-ї гвардійської дивізії 8 грудня оволоділа залізничною станцією і селищем Пантаївка після жорстоких боїв і повторного штурму.
Г. Настасьєв, ветеран війни.

В бойових операціях

2012-04-19T07:27:00.001+03:00

У свої 19 років Володимир Гаврилович Мірошниченко набачився такого, чого б не побажати жодній людині. Пережив лихоліття фашистської окупації. Після визволення був призваний до армії і в 1944 році закінчив полкову школу сержантів у м. Балта. У цьому ж році був направлений служити у повітряно-десантну бригаду, здійснив 8 стрибків з парашутом і був готовий до десантування в тил ворога. Навчалися в лісі за 9 км від м. Могилевічі. В його бригаді, в якій перебувало 650 чоловік, після участі в бойових операціях залишилося тільки 60 воїнів. Пізніше Володимира Гавриловича перевели під Будапешт у 302 полк. В березні 1945 року він вже брав участь в бойових фронтових операціях. Тоді ж під Берліном його частина захопила у ворога три лінії його оборони і вже на третій, коли він займав позицію біля свого кулемета, в нього влучив снайпер і тяжко поранив у груди. Після цього поранення довелося 9 місяців лікуватися у госпіталі, після чого продовжив свою службу в топографічному загоні, де виготовляли воєнні карти. Демобілізований був у званні сержанта аж у квітні 1948 року.
Нині учасник бойових дій, кавалер багатьох бойових нагород, ветеран Великої Вітчизняної війни Володимир Гаврилович Мірошниченко проживає в селі Войнівка.

МТК «ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ»

2012-04-19T07:26:00.003+03:00

Вам поклон, солдаты,
За цветущий май.
За рассвет над хатой,
За любимый край.

Вам поклон, солдаты,
Павшие в бою,
За простор крылатый -
Родину мою!

МТК «ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ»

Великая Победа над фашистской Германией является одним из самых памятных дней в истории нашего Отечества. Это общенациональный праздник для всех граждан России. Прошло 60 лет с того дня, когда «отгремели бои» и в нашей стране впервые отпраздновали первый день Победы - 9 мая 1945 года. Выросло уже несколько поколений, которые знают о войне только по учебникам истории, по книгам и фильмам. Но самые ценные свидетельства для всех нас - это живые рассказы участников войны. Однако чем дальше уходит в прошлое та война, тем меньше остается ветеранов, и для молодежи она становится чем-то далеким, событием давно ушедших дней. Сегодня мы даже точно не знаем, сколько в нашей стране ветеранов Великой Отечественной: по данным Счетной палаты РФ, их 340 тысяч человек, а по данным Минфина России - всего 100 тысяч. Как бы то ни было, с каждым годом в России редеют ряды людей, участвовавших в той войне, и тем меньше остается среди нас носителей памяти о ней. А в школах и гимназиях преподают историю войны в упрощенном, а подчас и искаженном виде, неверно истолковываются отдельные эпизоды или целые этапы военной эпопеи, «забываются» важные факты и имена. Потому и столь важно сейчас - сохранить память о тех 1418 днях, когда наш народ ценой многочисленных страданий самоотверженно защитил страну, отстоял свою независимость, обеспечил свободное будущее следующим поколениям

Важлива зустріч

2012-04-19T07:25:00.003+03:00

В рамках підготовки проведення заходів до 65-ї річниці Перемоги над фашизмом у Великій Вітчизняній війні днями відбулася зустріч голови райдержадміністрації В. Конюшенка з головою районної організації ветеранів України О. Голубом з питань увічнення подвигів воїнів Великої Вітчизняної війни. На зустрічі були також розглянуті ескізи та вже підготовлені меморіальні дошки, які будуть встановлені до цієї пам’ятної дати в населених пунктах району.

Важке і славне життя

2012-04-19T07:25:00.001+03:00

Вікентій Олексійович Смерчинський є одним із найбільш шанованих жителів с. Войнівка. Ветерана Великої Вітчизняної війни є за що шанувати, адже прожив він своє довге важке і славне життя. Народився в березні 1926 року в с. Жорниці Вінницької області. Пережив голодомор 1932-1933 років, у 1935 році разом з сім’єю був відправлений на Алтай, де напередодні війни поступив після 7 класів навчання у фабрично-заводське училище. Там його настигла і звістка про війну. Вже в 1941 році юнак потрапив в навчальний батальйон в м. Челябінськ, вивчав всі види зброї, починаючи від гвинтівки до протитанкової гармати. Пізніше Вікентія Смерчинського мобілізували на фронт в район боїв в Білорусії. Там одержав спеціальність радиста і тут же в Білорусії дістав перше поранення в голову. Лікувався в госпіталі. Та надалі таких поранень було не одне і раз за разом знову потрапляв до госпіталю, в тому числі і на території Німеччини. А повертаючись у свою частину, продовжував нести нелегкі обов’язки радиста. Був начальником полкової радіостанції, старшиною, молодшим лейтенантом, брав участь у війні з Японією, а по закінченню Великої Вітчизняної продовжував ще служити аж до демобілізації в кінці 1947 року на Тихоокеанському флоті, де навчав професії і справі радиста молодих воїнів.
Після демобілізації Вікентій Олексійович обрав своїм місцем проживання село Войнівку на Олександрійщині, працював довгий час кіномеханіком. Його бойовий шлях у тій страшній війні відзначений орденами «Червоної Зірки», «Вітчизняної війни», медалями «За відвагу». «За бойові заслуги» та багатьма іншими нагородами.