Записки про Ruby

Magento XML-RPC API і Ruby

2013-10-29T14:27:00.002+02:00

Після написання першої статті Magento REST API і OAuth в Ruby, захотілося продовжити вивчення можливостей Magento API.
Весь сир-бор через те, що можливості REST в Magento просто жалюгідні.
На сьогодні Magento підтримує всі найбільш поширені способи доступу до API сайтів: REST, XML-RPC, SOAP.

Magento SOAP/XML-RPC API дає вам можливість керувати своїми магазинами електронної комерції, забезпечуючи методи для роботи з ресурсами, такими як клієнти, категорій, продукти і замовлення.

Про SOAP можна говорити багато і довго.
Для мене основними мінусами стали складність протоколу і відсутність вбудованої підтримки в Ruby.
Натомість стандарт XML-RPC зачарував мене своєю надзвичайною простотою.
В базову поставку Ruby вже входить бібліотека для роботи з XML-RPC, відповідно вам не доведеться замислюватися про структуру запитів і обробку відповідей в XML.

Тому саме XML-RPC в основному і буде присвячена ця стаття.
Не буду зупинятися на питанні, що таке XML-RPC і навіщо він потрібен. У мережі багато статей на цю тему.

Просто постараюся коротко показати, яким простим способом можливе створення клієнта до XML-RPC веб-сервісу на Ruby.

require 'xmlrpc/client'

config = {
  api_user: 'user',
  api_key:  'secret',
  host:     'example.com',
  path:     '/api/xmlrpc',
  port:     80,
}
client = XMLRPC::Client.new(config[:host], config[:path], config[:port])

# If somestuff requires api authentification,
# we should get session token
session = client.call('login', config[:api_user], config[:api_key])

parent_id = 1
store_view = 1
client.call('call', session, 'catalog_category.tree', [parent_id , store_view])

# If you don't need the session anymore
client.call('endSession', session)

Все просто: ми підключаємося до сервера, отримуємо ключ сесії і виконуємо запити.

Документацію по всіх запитах Magento API можна знайти на офіційному сайті.
XML-RPC підтримується тільки першою версією Magento API.

А тепер найцікавіше! Цей код не працюватиме або працюватиме з перемінних успіхом по різному в усіх трьох основних реалізація мови: MRI Ruby, Rubinius і JRuby

MRI Ruby і Rubinius викликають наступну помилку:

Wrong size. Was 0, should be 147 (RuntimeError)

Недовге гуглення приводить до баги.
Додамо наступний рядок після ініціалізації клієнта:

client.http_header_extra = {"accept-encoding" => "identity"}

Але і це ще не все. Для деяких запитів XML-RPC в усіх трьох реалізаціях інколи з'являється помилка:

wrong/unknown XML-RPC type 'nil' (RuntimeError)

Рішення проблеми було знайдене тут.

XMLRPC::Config.module_eval {
  remove_const(:ENABLE_NIL_PARSER)     # so that we're not warned about reassigning to a constant
  const_set(:ENABLE_NIL_PARSER, true)  # so that we don't get "RuntimeError: wrong/unknown XML-RPC type 'nil'"
}

На цьому все.

Magento REST API і OAuth в Ruby

2013-10-20T14:43:00.000+03:00

У цій статті я хочу поділитися прикладом роботи з Magento REST API використовуючи Ruby і oauth gem. У свій час пошуки подібного ні до чого не привели.

Докладна документація по Magento REST API тут.

Реєстрація та уповноваженому додатку

Отже, приступимо. Першим ділом, потрібно отримати всі потрібні параметри для авторизації. Зокрема ключі consumer_key і consumer_secret. І, власне хост(magentohost), на якому встановлене Magento.

Скажу відразу, налаштування платформи Magento для REST API не розглядається в рамках цієї статті.

require 'json'
require 'oauth'

auth = {
  consumer_key:    '***',
  consumer_secret: '***',
}

magentohost = 'http://example.com'

@consumer = OAuth::Consumer.new(auth[:consumer_key], auth[:consumer_secret], {
  :site               => magentohost,
  :request_token_path => '/oauth/initiate',
  :access_token_path  => '/oauth/token',
  :authorize_path     => '/admin/oauth_authorize',
})

Отримання токена

Для отримання access_token потрібно перейти за наступним посиланням, увійти(якщо потрібно) і уповноважити додаток.
Якщо автентифікація пройдена успішно, потрібно ввести отриманий код верифікації. Після цього будуть отримані token і token_secret, які використовуватимуться для здійснення HTTP запитів.

request_token = @consumer.get_request_token

puts request_token.authorize_url

print 'Код перевірки: '
verifier = gets.strip

access_token = request_token.get_access_token(:oauth_verifier => verifier)

auth[:token]        = access_token.token
auth[:token_secret] = access_token.secret

Запити до API

Ми вже отримали access_token і можемо виконувати HTTP запити.

response = access_token.request(:get, '/api/rest/products')
rsp = JSON.load(response.body)

Раніше отримані token і token_secret можна зберегти для того, щоб виконувати запити без попередньої автентифікації.

auth[:token]        = "***"
auth[:token_secret] = "***"

access_token = OAuth::AccessToken.new(@consumer, auth[:token], auth[:token_secret])

response = access_token.request(:get, '/api/rest/products')
rsp = JSON.load(response.body)

На цьому все.

Зі святом, програмісти!

2013-09-13T11:44:00.000+03:00

П'ятниця 13-го. День програміста. Програмістів з відьмами об'єднує не тільки бубен для магічної тряски, а і святкова п'ятницю для шабашу.
Зі Святом, товариші!

Наскільки часто буває такий збіг?
Відповідь під катом.

Вивести наступних 13 Днів Програміста у п'ятницю 13-го.

require 'date'
puts (Date.new(2013)..Date.new(9999)).lazy.select{|d| d.yday == 256 && d.day == 13 && d.friday?}.first(13)

Не лінивий читач помітив, що в коді використовується лінивий Enumerator, який з'явився в Ruby 2.0.
Провів простий бенчмарк для визначення порівняльних характеристик продуктивності.

require 'date'
require 'benchmark'

iterations = 100

Benchmark.bm(20) do |bm|
  bm.report('Enumerator#lazy') do
    iterations.times do
      (Date.new(2013)..Date.new(9999)).lazy.select{|d| d.yday == 256 && d.day == 13 && d.friday?}.first(13)
    end
  end

  bm.report('Enumerator') do
    iterations.times do
      (Date.new(2013)..Date.new(9999)).select{|d| d.yday == 256 && d.day == 13 && d.friday?}.first(13)
    end
  end
end

Висновки робіть самі.

                           user     system      total        real
Enumerator#lazy        2.240000   0.000000   2.240000 (  2.256149)
Enumerator           163.970000   0.000000 163.970000 (164.479462)

Книга по Ruby 2.0

2013-07-15T22:59:00.002+03:00

Алекcандр Круглов виклав у вільний доступ книгу "Ruby" по мові програмування Ruby 2.0.

Якщо я не помиляюся, це перша опенсорс книга про Ruby російською мовою.

Текст книги у форматі PDF доступний за наступним посиланням. Зі змістом можна ознайомитися тут.

Книгу можна зібрати з вихідних кодів:

Встановити Ruby.
Встановити необхідні пакети: gem install redcarpet.
Завантажити скрипт для перетворення Markdown в LaTeX.
Встановити XeLaTeX.
Завантажити стиль.
Зібрати pdf: xelatex book.tex (за замовчуванням використовуються шрифти сімейства Liberation).

>>> Новина взята з LOR.

Отримання улюблених аудіозаписів з Last.fm

2013-04-30T16:37:00.001+03:00

Почитав тут статтю Получение любимых аудиозаписей с pandora.com, подумав і придумав subj.
Отже, з Last.fm будемо отримувати список назв пісень і виконавців, потім за допомогою API ВКонтакте будемо їх скачувати.

Крок 1. Йдем на Last.fm, і витягуємо список улюблених пісень користувача.

Для тих хто не знає, Last.fm має API, що дозволяє будь-якому користувачеві створювати свої власні програми з використанням даних Last.fm. Для роботи з API потрібно отримати API Key і Secret. Йдемо на http://www.last.fm/api і створюємо новий аккаунт для некомерційного використання.

ruby-lastfm - інтерфейс для Web-сервісів Last.fm v2.0.
Тепер нам потрібно отримати token:

lastfm = Lastfm.new(lastfm_api_key, lastfm_api_secret)
lastfm_token = lastfm.auth.get_token

Далі нам пропонують відкрити 'http://www.last.fm/api/auth/?api_key=xxxxxxxxxxx&token=xxxxxxxx' і надати права додатку.

Спробуємо змоделювати цей запит. Але спочатку потрібно авторизуватися на сайті Last.fm за допомогою імені і паролю. Використовуємо бібліотеку Mechanize:

mech = Mechanize.new do |a|
  a.user_agent_alias = 'Linux Firefox'
  a.verify_mode = OpenSSL::SSL::VERIFY_NONE
  a.follow_meta_refresh = true
end

login_page = mech.get('https://last.fm/login')
login_form = login_page.form_with(action: '/login')

login_form.username = lastfm_username
login_form.password = lastfm_password

page = login_form.submit

if page.uri.to_s == 'http://www.last.fm/home'
  puts "Login successful!"
else
  puts page.uri.to_s
  exit
end

Якщо авторизація пройшла успішно, надаємо права додатку:

grantaccess_url = "http://www.last.fm/api/auth/?api_key=#{lastfm_api_key}&token=#{lastfm_token}"
grantaccess_page = mech.get(grantaccess_url)

grantaccess_form = grantaccess_page.form_with(action: '/api/grantaccess')
grantaccess_form.submit

Отже, тепер ми можемо витягнути всю цікаву для нас інформацію:

lastfm.session = lastfm.auth.get_session(:token => lastfm_token)['key']
tracks = lastfm.user.get_loved_tracks(user: lastfm_username)

Перший крок пройдений! :)

Крок другий. Пошук і скачування записів з vk.com.
Авторизуємося ВКонаткте:

vk = Vkontakte::Client.new(vk_client_id)
vk.login!(vk_email, vk_password, scope = 'audio')

Використовуємо API функцію пошуку аудіо:

str = "#{track['artist']['name']} - #{track['name']}"
audio = vk.api.audio_search(q: str, sort: 2)[1]

Вона повертає найпопулярніший результат пошуку рядка str (серед аудіозаписів).

Тепер ми знаємо url для скачування. Завантажити можна за допомогою стандартної функції.

path = "#{downloaded_folder}/" + "#{audio['artist']} - #{audio['title']}.mp3"
File.open(path, 'wb') do |saved_file|
  open(audio['url'], 'rb') do |read_file|
    saved_file.write(read_file.read)
  end
end

В результаті вийшов ось такий скрипт:
https://gist.github.com/mamantoha/5488722

Як з ним працювати:

Скрипт вимагає встановленого Ruby і гемів mechanize, ruby-lastfm, vkontakte
Потрібно отримати ключі для Last.fm(lastfm_api_key, lastfm_secret) і ВКонтакте(vk_client_id)
downloaded_folder - директорія, куди буде зберігатися скачана музика
lastfm_username і lastfm_password - ваш логін і пароль на Last.fm
vk_email і vk_password - ваш логін і пароль на Vk.com

Відповідні параметри прописати в тілі скрипта.

Реліз Ruby 2.0.0-p0

2013-02-24T11:27:00.000+02:00

У нас свято!
Точно за оперативним планом 24 лютого анонсовано реліз Ruby 2.0.0-p0. Були включені нові можливості, які роблять розробку на Ruby ще приємнішою.

Анонсовані можливості:

Уточнення (Refinements) ^[1]
Іменовані аргументи в методах ^[2]
Enumerator#lazy ^[3]
Module#prepend ^[4]
#to_h
%i для масивів символів
Двигун регулярних виразів змінений на Onigmo ^[5]
Підтримка DTrace ^[6]

Всі програми, які написані на ruby 1.9 будуть працювати на ruby 2.0, якщо в них не буде особливої магії.

Несумісності:

Кодування за замовчуванням для скриптів Ruby стало UTF-8.
String#lines, #chars, #codepoints і #bytes тепер повертають Array замість Enumerator.
Iconv був остаточно видалений. Він був оголошений застарілим ще для Ruby 1.9.x. Тепер Ви повинні використовувати можливості M17N, такі як String#encode.

В 2.0.0 preview1 був включений чарівних патч, який прискорює роботу Rails в 2.2 рази

Використовуємо life:) API за допомогою Ruby

2013-01-19T18:10:00.000+02:00

У цій статті я хочу розповісти Вам, як на мові Ruby налагодити взаємодію з life:) API. Для тих хто не в курсі, life:) — український GSM-оператор мобільного зв'язку.

Все почалося тоді, що коли у офіційному твітері life:) з'явилося повідомлення про додаток "Мій life:)" для Android. Мені відразу стало цікаво — а як вони отримують інформацію, якщо не через свій сайт системи самообслуговування для індивідуальних абонентів Мій life:).

Добрі люди підказали мені, як декомпілювати файл apk. Але це не тема цієї статті.

Трохи покопавшись в горах Java-коду, мені вдалося зрозуміти за яким принципом здійснюється робота з сервісом life:). Варто зауважити, що офіційно нікого API у life:) немає. Тому все нижче написане використовуйте на свій страх і ризик.

Результатом цієї роботи стала бібліотека для Ruby - life-api, яка реалізує деякі методи API. Ви можете знайти її на Github.

Отже, що нам знадобиться щоб виконувати запити?
Розглянемо все по порядку.

Всі запити, включаючи авторизацію виконується до адреси https://api.life.com.ua/mobile.
З кожним запитом передається постійний ключ API accessKeyCode. А applicationKey використовується, як секретний ключ для підписання запиту. Про це трохи пізніше.

А зараз просто визначимо ці три змінні:

@access_key_code = '7'
@application_key = 'E6j_$4UnR_)0b'
@api_url         = 'https://api.life.com.ua/mobile/'

Для отримання токена потрібно передати методу signIn наступні параметри:

msisdn - номер телефону, що почитається з "380"
superPassword - ваш суперпароль

Пам'ятаєте, параметр accessKeyCode є обов'язковим для всіх методів.

Також обов'язково необхідно підписати запит. Значення параметра signature рівне криптографічній хеш-функції HMAC(SHA1) від конкатенації наступних рядків:

назва методу
пар "parameter_name=parameter_value"
рядок "&signature="

Наступний метод повертатиме валідний url для запиту. У якості параметрів він отримує назву функції і хеш параметрів з парами "ключ => значення".

require 'openssl'
require 'base64'

def create_signed_url(method, params)
  query = create_param(params)
  str = method + '?' + query + '&signature='

  digest = OpenSSL::Digest::Digest.new('sha1')
  hash = OpenSSL::HMAC.digest(digest, @application_key, str)

  hash = Base64.encode64(hash).chomp

  str += hash

  return @api_url + str
end

Зверніть увагу на метод create_param, який перетворює хеш параметрів у текстовий рядок, придатний для використання в рядку запиту url.

def create_param(params)
  params.map do |key, value|
    "#{key}=#{value}"
  end.sort * '&'
end

Наступний метод власне і виконує запит за допомогою вбудованої у Ruby бібліотеки 'net/https':

require 'net/https'

def request(method, params)
  params.merge!(accessKeyCode: @access_key_code)
  url = create_signed_url(method, params)

  uri = URI(url)
  request = Net::HTTP::Get.new(uri.request_uri)

  response = Net::HTTP.start(uri.host, uri.port, :use_ssl => true) do |http|
    http.request(request)
  end

end

Виконуємо запит для отримання токена:

request('signId', { msisdn: '380631234567', superPassword: '1234'})

Приклад запиту:
https://api.life.com.ua/mobile/signIn?accessKeyCode=7&msisdn=380631234567&superPassword=1234&signature=KmLILbck40UJbCvlZMDOTtC2Z6o%3D

Приклад успішної відповіді від сервера у форматі XML:


0ghkIU9ju4i7Qlh

Після отримання токена взаємодія з іншими методами life:) API проводиться шляхом створення HTTP-запиту (GET) до адреси API-сервісу https://api.life.com.ua/mobile.

На цьому все. Сподіваюся, я досить докладно описав кожний свій крок. Буду радий відповісти на Ваші запитання, якщо такі виникнуть.

Дякую за увагу.

Встановлення Windows XP на віртуальну машину KVM

2013-01-08T11:41:00.001+02:00

Процедури установки і налаштування хост-сервера не розглядається в рамках у цієї статті.

Що дано:

Хост-система Ubuntu Server 12.04 LTS
KVM
Гостьова система Windows XP

Під час інсталяції Windows XP на віртуальну машину KVM стикнувся з дуже низьким дисковим I/O. Метод спроб і помилок бажаний результат був досягнутий.

Створення образу гостьової машини розміром 20 гігабайт у форматі qcow2. Серед підтримуваних форматів QEMU, цей — найбільш універсальний.

$ qemu-img create -f qcow2 -o preallocation=metadata winxp.qcow2 20G

Virtio — це такі спеціальні драйвера, які безпосередньо прокидають фізичне залізо у віртуалку, без емуляції його. Власне це поввино зменшувати навантаження на хост-машину.

У Windows XP, як відомо, немає драйверів Virtio і при установці виникає помилка через відсутність доступу до жорсткого диску.

Для установки драйверів можете використати мій образ дискети Virtio Disk Floppy.
Або створити його власноруч (чи оновити драйвери на дискеті) за допомогою найсвіжіших Virtio Windows Drivers:

$ dd bs=512 count=2880 if=/dev/zero of=viostor-0.1-49-floppy.img
$ mkfs.msdos viostor-0.1-49-floppy.img
$ mkdir /mnt/floppy
$ sudo mount -o loop viostor-0.1-49-floppy.img /mnt/floppy
$ mkdir /mnt/iso
$ sudo mount -o loop virtio-win-0.1-49.iso /mnt/iso

і скопіювати відповідні файли viostor з ISO на дискету, використовуючи мій образ в якості орієнтира.
Для довідки:
wxp — Windows XP
wnet — Windows Server 2003

Далі переходимо до інсталяції віртуальної машини:

$ sudo virt-install -n winxp -r 1024 --disk path=winxp.qcow2,format=qcow2,bus=virtio,cache='writeback' --disk path=viostor-0.1-30-floppy.img,device=floppy -c winxp.iso --video=vmvga --accelerate --os-variant=winxp -v --vnc -w bridge:virbr0

-n winxp — ім'я віртуальної машини;
-r 1024 — обсяг оперативної пам'яті(в мегабайтаз) для неї;
--disk path=winxp.qcow2,format=qcow2,bus=virtio,cache='writeback' — шлях до файлу, який буде використовуватися в якості віртуального жорсткого диску для гостьової ОС. Зверніть увагу на опції bus=virtio,cache='writeback';
--disk path=viostor-0.1-30-floppy.img,device=floppy — образ дискети з драйверами, що підключається як віртуальний floppy;
-c winxp.iso — образ CD гостьової ОС, що підключається як віртуальний cdrom
--video=vmvga — вказуємо модель відео-карти (Vmware Windows Tools ISO);
--accelerate --os-variant=winxp -v — прискорюємо, оптимізуємо ВМ для конкретної гостьової ОС і задіюємо апаратні можливості віртуалізації;
--vnc — встановлюємо віртуальну консоль і експортуємо її як vnc-сервер;
-w bridge:virbr0 — вказуємо bridge-пристрій для приєднання до нього віртуальної мережевої карти.

На початку інсталяції Windows XP натисніть клавішу F6, коли буде запропоновано вказати додаткові драйвери SCSI і натисніть "s" при появі запиту на системному диску. У графічній частині установки XP ви також повинні дати згоду на установку непідписаних драйверів для установки.

Ретроспектива 2012

2012-12-31T10:52:00.000+02:00

2012 рік добігає кінця. І за хорошою традицією в останньому записі я згадую найбільш значущі події в світі Ruby, що відбулися у цьому році.

Цього року формат статті зазнав деяких змін. Події розбиті по місяцях.

Січень

Випуск KidsRuby 1.0, редактора Ruby розробленого в освітніх цілях для дітей дошкільного й молодшого шкільного віку (але не менш корисного для дорослих). Він включає в себе навчальні посібники та графічну систему в стилі мови програмування Logo для більш наочного типу навчання.

Лютий

Припинення розробки Ruby Enterprise Edition.
Випуск RubyMine 4.0, популярного середовища розробки для Ruby і Rails.

Березень

FXRuby - Ruby bindings для FOX (крос-платформної бібліотеки з відкритим вихідним кодом для побудови графічного інтерфейсу) повернувся з довгого періоду застою.
Юкіхіро Мацумото (Yukihiro Matsumoto), автору мови програмування Ruby, присуджена премія "Free Software Awards 2011" номінації, що вручається за просування і розвиток вільного ПЗ.
Ruby став стандартом ISO.
Після чотирьох років розробки, 31 березня цього року за результатами голосування Ruby версії 1.8 був прийнятий як стандарт ISO/IEC 30170. Будемо сподіватися, що наступну версію стандарту підготують швидше.

Квітень

mruby - полегшена реалізації мови Ruby, виконана за ISO стандартом для виконання різних середовищах. Може були як виконана інтерпретатором так і бути скомпільованою і виконаною віртуальною машиною, відповідно до його модульної конструкції.
MobiRuby - інструментарій для створеня IOS додатків за допомогою мови Ruby. В майбутньому планується підтримка Android.

Травень

Компанія Red Hat запустила нову хмарну платформу OpenShift з підтримкою Java, Ruby, Node, Python, PHP і Perl.
Два ключових розробника команди JRuby(Thomas Enebo і Charles Nutter) переходять на роботу в Red Hat.
Перший попередній реліз JRuby 1.7. Цікавий тим, що це перший реліз з підтримкою InvokeDynamic - рішення, що дозволяє взаємодіяти з динамічними мовами практично без втрати продуктивності.
Реліз RubyMotion - набір інструментів для IOS, який дозволяє швидко розробляти і тестувати власні програми для iPhone або iPad, за допомогою Ruby.

Червень

Вийшла ювілейна версія 1.0 бібліотеки R18n, яка дозволяє додати в додаток на Rails/Ruby підтримку декількох мов (i18n).
Реліз Sublime Text 2.0

Вересень

Курс по Ruby на Codecademy

Жовтень

Реліз JRuby 1.7
Оголошено 'Feature Freeze' для Ruby 2.0
Резіл RVM 1.16 з можливістю встановлення бінарних версій Ruby

Листопад

Анонсований Ruby 2.0.0 preview1
Реліз Phusion Passenger 4.0 з підтримкою JRuby і Rubinius

Грудень

Heroku додали офіційну підтримку для JRuby

2013 рік обіцяє також бути багатим на нові релізи. Зокрема Ruby 2.0 і Rails 4.0.

Щиро вітаю Вас з наступаючим Новим Роком!
Нехай він принесе нам довгождане щастя, спокій, добробут, палке кохання, міцне здоров'я та здійснення наших самих заповітних мрій!

Історія одного тупняку, або як я конвертував DBF в SQLite3

2012-12-28T13:54:00.001+02:00

Нещодавно до мене потрапив файл у форматі dbf з досить цікавою інформацією. Але сьогодні не про це.

Для роботи з цією інформацією, я вирішив імпортувати таблицю DBF у SQLite3. Використовувати сторонній софт для такої тривіальної задачки — це не наш варіант. Ми не шукаємо легких шляхів. Напишемо скрипт самі. Писати, звичайно, будемо на Ruby.

DBF — застаріваючий формат зберігання даних, який (був?) широко розповсюджений на пострадянському просторі.

Недовгі пошуки навели на бібліотеку dbf. Як описує її автор, це невелика швидка бібліотека для читання DBase, Xbase, Clipper і FoxPro файлів баз даних.

Відкриваємо DBF файл:

require 'dbf'
dbf_table = DBF::Table.new(dbf_file, nil)
dbf_columns = dbf_table.columns

І відразу отримуємо помилку:

dbf-2.0.3/lib/dbf/column/base.rb:19:in `initialize': column name cannot be empty (DBF::Column::NameError)

Проблема виникає через те, що при ініціалізації поля, у його назві відсікаються всі не-ASCII символи. А такий порядок речей в моєму випадку недопустимий, оскільки
імена полів у DBF таблиці записані кирилицею у кодуванні cp1251.

Тут стане у нагоді "monkey patching".
Ініціалізуємо таблицю у кодуванні cp1251 і конверуємо імена полів в utf-8:

module DBF
  module Column
    class Base
      attr_reader :name, :type, :length, :decimal

      def initialize(name, type, length, decimal, version, encoding = nil)
        @name, @type, @length, @decimal, @version, @encoding = clean(name, encoding), type, length, decimal, version, encoding

        raise LengthError, "field length must be greater than 0" unless length > 0
        raise NameError, "column name cannot be empty" if @name.length == 0
      end

      def clean(value, encoding)
        value.force_encoding(encoding).encode('utf-8')
      end

    end
  end
end

dbf_table = DBF::Table.new(dbf_file, nil, 'cp1251')
dbf_columns = dbf_table.columns

Не вдаючись в подробиці створення схеми SQLite3 (повний код скрипта Ви знайдете в кінці статті), перейдемо відразу до імпорту. Задачка звичайно зовсім тривіальна і написання рішення займає лічені хвилини.

dbf_table.each do |record|
  sqlite_db.execute("INSERT INTO the_table VALUES (?,?,?,?,?,?)", record.attributes.values)
end

Тут можна було б піти покурити, попити чаю або кави чи навіть подивитися фільм. Даний процес зайняв досить багато часу.
Час роботи такого рішення мене не вдовольняв зовсім.
Бувалі програмісти мабуть відразу зрозуміють де собака зарита. Але цей тупняк поглинув мене на кілька годин.
Спочатку я грішив на повільність бібліотеки dbf. Але цей варіант був швидко відкинутий. Каменем спотикання була саме бібліотека SQLite3.
Наступну годину я курив, пив пиво і дивився "Ruby Sparks". Між іншим красивий і милий романтичний фільм, але настирливий продакт-плейсмент Apple вже бісить. Паралельно ґвалтува ґуґл в пошуках рішення. І ось воно зійшло:

sql_db.transaction do |db|
  dbf_table.each do |record|
    db.execute("INSERT INTO the_table VALUES (?,?,?,?,?,?)", record.attributes.values)
  end
end

Несподівано скрипт, який виконувався годинами, виконався за 10 секунд. Підвищення продуктивності over 9000%. Я отетерів(!) від такого результату.

Мораль цієї історії проста... Комусь здається, що це тривіально, але мені просто хотілось поділитися з кимось цими думками.

Нище ви знайдете повну версію скрипта для конвертування DBF у SQLite3.

Робота з файлами eml в Ruby

2012-12-27T17:31:00.002+02:00

Сьогодні зіткнувся з проблемою пошуку вкладень серед багатьох файлів з розширенням eml.

Формат eml використовується багатьма клієнтами електронної пошти, включаючи Microsoft Outlook Express, Windows Mail і Mozilla Thunderbird. Це звичайний текстовий файл у форматі MIME, що містять заголовки повідомлень електронної пошти, а також вміст повідомлення та вкладення.

Відкрити його під Linux не складає труднощів, наприклад, за допомогою поштового клієнта KMail, однак таке рішення мені здалося занадто складним.

Трохи погугливши, виявилося, що бібліотека email чудово вміє розбирати такі файли.

В результаті вийшов невеликий скрипт, який вибирає всі файли з розширенням eml у поточній директорії, і відображає в консолі текстовий вміст листа, а прикріплені файли зберігає у відповідних директоріях.

require 'mail'

Dir.glob('*.eml') do |filename|
  mail = Mail.read(filename)

  puts <<EOF
  From:    #{mail.from}
  To:      #{mail.to}
  Subject: #{mail.subject}
  Date:    #{mail.date}

EOF

  charset = mail.text_part.content_type_parameters['charset']
  puts mail.text_part.body.decoded.force_encoding(charset).encode('utf-8')

  if mail.multipart?
    dir = File.basename(filename, File.extname(filename))
    Dir.mkdir(dir) if !Dir.exists?(dir)

    mail.attachments.each do |attachment|
      file = File.open(dir + '/' + attachment.filename, 'wb') { |f| f.write attachment.body.decoded }
      puts "Saving `#{attachment.filename}`"
    end
  end

  puts "===\n\n"
end

Opal — реалізація Ruby на JavaScript

2012-10-29T15:55:00.000+02:00

Opal — реалізація Ruby, написана на мові JavaScript.

Opal включає в себе компілятор (який можна запустити в будь-якому браузері), основну бібліотеку і середовища виконання. У стисненому вигляді основна бібліотека і середовище виконання займають всього-на-всього 10.8kb.

Оголошено 'Feature Freeze' для Ruby 2.0

2012-10-26T15:51:00.000+03:00

Точно за розкладом, основна команда Ruby оголосила про заморожування коду нових можливостей('feature freeze') майбутнього Ruby 2.0. Це означає, що з цього моменту розробники лише будуть виправляти баги, не додаючи нових фіч в дану версію.

Нижче я збираюся представити переклад статті "Things to Look Forward to in Ruby 2.0" у якій автор перерахував декілька нових можливостей Ruby 2.0.

Комбінація методів map/select

Ця можливість не ввійшла до Ruby 2.0 (прим. перекладача).

Припустимо, ви хочете виконати метод map для Enumerable і отримати тільки ті елементи, які відповідають певним критеріям.
Ви можете зробити це одним із цих двох способів:

[1,2,3,4].select(&:even?).map {|i| i + 1}
==> [3, 5]

[1,2,3,4].map { |i| i + 1 if i.even? }.compact
==> [3, 5]

Ідея полягає в тому, щоб мати один метод, який поєднує в собі ці два. Його ім'я до цих пір не визначене, але filter_map здається можливим вибором.

[1,2,3,4].filter_map { |i| i + 1 if i.even? }
==> [3, 5]

Так як я не хочу чекати, я вирішив зробити версію для бідних, але дати їй інше ім'я.

module Enumerable
  def map_selected(&block)
    map(&block).compact!
  end
end

[1,2,3,4].map_selected { |i| i + 1 if i.even? }
==> [3, 5]

Ruby feature #5663

Іменовані аргументи функцій

Мені їх не вистачає з тих пір, як я дізнався, що вони є в Smalltalk. Потім, на мій жах я зрозумів, що вони є в Lisp, Clojure і навіть в Python.

Звичайно, ви можете підробити іменовані аргументи за допомогою хешу, але приємніше мати підтримку з коробки:

def foo_bar(name: 'foo', last_name: 'bar')
  print "#{name} #{last_name}"
end

foo_bar ==> foo bar
foo_bar last_name: 'baruco' ==> foo baruco
foo_bar last_name: 'baruco', name:'hello' ==> hello baruco

Ruby feature #5474
Ruby feature #5454 translation

Про іменовані аргументи функцій в Ruby 2.0 я раніше писав у цьому блозі.

Змінна екземпляру присвоюється об'єкту під час створення

Це частий випадок можна буде скоротити на два рядки:

class FooBar
  def initialize(name, last_name)
    @name = name
    @last_name = last_name
  end

  def to_s
    "#@name #@last_name"
  end
end

print FooBar.new('foobar', 'rulez')
=> foobar rulez

Ось так:

class FooBar
  def initialize(@name, @last_name)
    #nice isn't it?
  end

  def to_s
    "#@name #@last_name"
  end
end

print FooBar.new('foobar', 'rulez')
=> foobar rulez

Я впевнений, що будуть ситуації, коли така поведінка стане в нагоді. Функція йде від CoffeScript, наскільки я можу судити. Для Ruby 1.8.7 стане у нагоді наступний трюк:

define_method(:intialize){|@name, @last_name|}

Ruby feature #5825

>>> Оригінал статті

Не менш цікавою можливістю у новому Ruby є метод Enumerable#lazy, про який я писав у цьому блозі.
Докладніше про Enumerable#lazy: англійською і російською.

Про всі зміни які відбулися після 1.9.3 ви можете почитати тут. Їх небагато, і ваш код, написаний для 1.9.3 буде справно працювати і на 2.0.0.

Ruby Bits.Частина 2

2012-10-23T22:00:00.004+03:00

Для багатьох не секрет, що Ruby — це потужна мова програмування. Але чи використовуєте ви її в повній мірі?
У другій частині курсу від Code School ви зможете познайомитися з найбільш корисними можливостями метапрограмування у Ruby.

У цьому курсі ви дізнаєтеся про:

Використання Procs і лямбда для зберігання і виконання блоків коду
Різні способи для передачі блоків у методи
Як використовувати необов'язкові блоки
Динамічне визначення та виклик методів
Відповідь на неіснуючі методи
Управління контекстом, в якому виконується код

В кінці курсу, ви зможете використовувати вивчені можливості для побудови Domain Specific Languages(DSL).

>>> Перейти до курсу

Реліз JRuby 1.7.0

2012-10-23T12:26:00.000+03:00

Спільноті JRuby рада оголосити про випуск JRuby 1.7.0, починаючи з якої заявлена офіційна підтримка Ruby 1.9.x.

Домашня сторінка: http://www.jruby.org/
Завантажити: http://www.jruby.org/download

Після півтора років розробки вийшов мажорний реліз відкритої багатоплатформної реалізації інтерпретатора мови програмування Ruby, написаної цілком на Java.

В JRuby 1.7 проведений величезний обсяг робіт, десятки учасників, і покращення у кожній підсистемі. І тепер за замовчуванням JRuby працює у режимі сумісності Ruby 1.9.3. Втім, не означає, що реалізація не буде більше вдосконалюватися. Це означає лише, що в майбутньому будуть вирішуватися проблеми з якими зіткнуться користувачі. На даний момент, розробники планують випускати нові версії 1.7.x кожні 2-3 тижні.

1.7 є першим стабільним JRuby з підтримкою нової можливості JVM - invokedynamic. Ви можете включити використання invokedynamic для Java 7, але вона по замовчуванню відключена, через проблему в JVM. На Java 8 , вона включений за умовчанням: http://wiki.jruby.org/PerformanceTuning.

Що нового:

Режим сумісності з 1.9.3 тепер використовується по замовчуванню(1.8 необхідний для підтримки 1.8.7)
Стандартна бібліотека оновлена до 1.9.3p286
Багато виправлень сумісності з 1.9.x
Підтримка invokedynamic
Численні покращення продуктивності
Припинена підтримка Java 5(тепер обов'язкова Java 6+).
Вирішені всі відомі проблеми з кодуваннями у 1.9
Покращення і виправлення для Java інтеграції
Краща підтримка для Solaris, ARM Linux.
Оновлення до Rubygems 1.8.24
Оновлення до Rake 0.9.2.2

Ruby 1.9.3-p286

2012-10-13T16:20:00.000+03:00

Новий реліз включає в себе виправлення кількох критичних помилок, і не містить нових можливостей.
Докладніше на офіційній сторінці.

Для Linux:

$ rvm get head

$ rvm upgrade ruby
Are you sure you wish to upgrade from ruby-1.9.3-p194 to ruby-1.9.3-p286? (Y/n):

Для Windows доступний для завантаження RubyInstaller 1.9.3-p286.

Курс по Ruby на Codecademy

2012-10-09T14:17:00.000+03:00

На навчальному порталі Codecademy з'явився курс з мови програмування Ruby.

Курс інтерактивний, інтерпретатор працює прямо в браузері. Складається з більше сотні вправ, розбитих на 5 блоків. Частина вправ кожного блоку ввідні, а частина - приклад реалізації найпростіших додатків.

Курс можна рекомендувати, тим, хто тільки починає вивчення Ruby.

Курс на англійській, але на простій і зрозумілій.

Стилізація sinatra-flash для Bootstrap

2012-08-15T12:33:00.001+03:00

Про гем sinatra-flash, я писав у статті Flash-повідомлення і Sinatra
Задачею є створити замість стандартного styled_flash, методу-помінчника для Sinatra, який відображатиме попередження стилізовані під Bootstrap.

Як зробити локальий веб-сервер загальнодоступним

2012-08-14T00:14:00.001+03:00

Сьогодні відкрив для себе чудовий сервіс, який дозволяє швидко і просто зробити локальний веб-сервер загальнодоступним в Інтернеті.

Зустрічайте ProxyLocal

Це програмне забезпечення складається з клієнтської і серверної частин. Серверна частина працює на сервері proxylocal.com, і ви можете використання його ресурси абсолютно безкоштовно. Клієнт написаний на мові Ruby і поширюється як gem, його вихідний код відкритий і доступний на GitHub.

Інсталяція

ProxyLocal - це утиліта командного рядка.

Відкрийте термінал і наберіть:

$ gem install proxylocal

Використання

Припустимо, ваш локальний веб-сервер запущений на порту 9292. Щоб зробити його загальнодоступним виконайте в терміналі:

$ proxylocal 9292
Local server on port 9292 is now publicly available via:
http://o18f.t.proxylocal.com/

Тепер ваш локальний сервер на порту 9292 доступний через:

http://o18f.t.proxylocal.com/

Також ви можете вказати бажане ім'я, яке ви хочете використовувати, наприклад:

$ proxylocal 9292 --host testhost
Local server on port 9292 is now publicly available via:
http://testhost.t.proxylocal.com/

ВКонтакте → Авторизація додатків з Ruby і Net::HTTP

2012-07-03T17:19:00.000+03:00

На днях виникло бажання переписати код своєї бібліотеки для для авторизації ВКонтакте і здійснення запитів до API, використовуючи тільки стандартні модулі Ruby.

Для того, щоб прикинутися справжнім браузером, просто завантажувати потрібні сторінки недостатньо. Як мінімум, потрібно коректно обробляти куки і редіректи. Для цього у попередній статі я використовував чудову бібліотеку Mechanize.

Спочатку встановимо необхідні параметри.

Детально про параметри звернення можна прочитати в документації.
client_id - ідентифікатор вашого додатку.
Тут слід зазначити, що ми будемо використовувати параметр display із значенням wap, так в цьому варіанті сторінки практично відсутній JavaScript.
scope являє собою список прав, до яких ми хочемо отримати доступ.

Звертаємося до сторінки авторизації

Парсимо відповідь

Подивимося на код сторінки авторизації. Найбільше нас буде цікавити наступна частина:

Для подальшої відправки форми необхідно розпарсити всі input'и (и тому числі і приховані), а також URL, на який сабмітиться форма.

Авторизуємось

Підставляємо в параметри запиту електронну пошту та пароль користувача і відправляємо форму:

Отримуємо куку

Встановлюємо куку

Отримуємо код

Наступним етапом, якщо користувач цього ще не робив, треба дати додатку ті права, які ми запитували в параметрі scope. Для цього нам буде запропонована сторінка з формою.

В результаті отримуємо відповідь наступного вигляду:
http://oauth.vk.com/blank.html#code=xxxxxxxxxxxxxxxxxx

Даний метод авторизації не є офіційним і може змінитися.

CarrierWave з DataMapper у Sinatra

2012-05-22T23:21:00.001+03:00

У вільний час займаюся розробкою веб-додатку на Sinatra з використанням DataMapper. І ось задався питанням завантаження аватарів на сервер та їх після-обробкою.

Переглянувши доступні інструменти для забезпечення цієї функціональності, вибір впав на бібліотеку CarrierWave, яка на відміну від більшості інших не зав'язана на Rails/ActiveRecord.

CarrierWave описує себе, як "першокласне рішення для завантаження файлів для Rails, Sinatra та інших веб-додатків на основі Rack". Проект був започаткований у серпні 2008 року, і перший випуск відбувся в березні 2009 року. Перша його назва була Merb::Upload і він був без підтримки Rails.

Той факт, що CarrierWave почав своє життя в якості плагіна для Merb може пояснити його модульність, гнучкість і розширюваність.

Завдяки fog, він має підтримку Amazon S3, Rackspace Cloud Files і Google Storage for Developers. Він також підтримує звичайне зберігання файлів і GridFS в MongoDB.
Має підтримку незліченної кількості ORM: ActiveRecord, Mongoid, DataMapper, Sequel, MongoMapper, CouchDB.
Обробка зображення доступна засобами RMagick, ImageScience або MiniMagick.
Сама по собі ця бібліотека дуже добре документована, і якщо раптом когось цікавлять деталі, то читайте wiki.

У цій статті для прикладу ми напишемо просту фотогалерею.
Наступні gem`и повинні бути встановлені:

sinatra
datamapper
dm-sqlite-adapter
slim
carrierwave - для завантаження зображень
carrierwave-datamapper - для зв'язку DataMapper і CarrierWave
rmagick - для створення мініатюр зображень(в Ubuntu потрібно встановити пакет libmagick++-dev)

Налаштування підключення до бази даних і створення таблиці для зберігання інформації про зображення у галереї.

DataMapper.setup(:default, "sqlite3://#{Dir.pwd}/photogallery.sqlite3")

class Image
  include DataMapper::Resource

  property :id, Serial
  property :title, Text
end

DataMapper.auto_upgrade!

Налаштування CarrierWave. Для того щоб він правильно працював потрібно також встановити gem carrierwave-datamapper і rmagick.

Клас завантажувача успадкований від CarrierWave::Uploader::Base:

class ImageUploader < CarrierWave::Uploader::Base
  include CarrierWave::RMagick

  storage :file

  process :resize_to_fit => [800, 800]

  version :thumb do
    process :resize_to_fill => [200, 200]
  end

  def store_dir
    'uploads'
  end

  def extension_white_list
    %w(bmp gif jpg jpeg png)
  end
end

Для того, щоб змінити розташування завантажених файлів необхідно просто перевизначити метод store_dir. А також створити каталог 'public/uploads'.

Метод extension_white_list визначає, які розширення файлів дозволені для завантаження.

При завантаженні зображення буде масштабуватися не більше ніж 800 на 800 пікселів. А його мініатюрна версія :thumb буде масштабована і обрізана рівно 200 на 200 пікселів.

Завантажувач може бути використаний наступним чином:

uploader = ImageUploader.new
uploader.store!(my_file)                              # розмір: 1024x768

uploader.url # => '/url/to/my_file.png'               # розмір: 800x600
uploader.thumb.url # => '/url/to/thumb_my_file.png'   # розмір: 200x200

З'єднання моделі DataMapper із завантажувачем CarrierWave за допомогою методу mount_uploader:

class Image
  include DataMapper::Resource

  property :id, Serial
  property :title, Text

  mount_uploader :image, ImageUploader
end

Маршрути:

get '/' do
  @images = Image.all

  slim :index
end

post '/' do
  image = Image.new(:title => params[:title])
  image.image = params[:image]
  image.save

  redirect '/'
end

Шаблон Slim. Мініатюри усіх завантажених зображень і форма для додавання нових:

__END__

@@ index
- @images.each do |i|
  p
    = i.title
  a href="#{i.image.url}"
    img src="#{i.image.thumb.url}"

form action='/' method='post' enctype='multipart/form-data'
  fieldset
    p
      label for='title' Title:
      input name='title' type='text'
    p
      label for='image' Image:
      input name='image' type='file'
    p
      input type='submit' value='Save'

Весь код можна подивитись на GitHub.

Розгортання додатку Sinatra на OpenShift

2012-05-18T16:52:00.001+03:00

Red Hat OpenShift - це нова, вільно-масштабована "платформа як послуга(Platform as a service, PaaS) для розробки веб-додатків. На даний момент підтримує Java, Ruby, Node, Python, PHP і Perl.

Картриджі - це компоненти додатку OpenShift, які включають в себе бази даних(MySQL, PostgreSQL, MongoDB) та інші утиліти(Cron, phpMyAdmin, RockMongo, OpenShift Metrics). Додавання картриджа у додаток забезпечує бажану функціональність.

Для початку необхідно зареєструватися на сайті https://openshift.redhat.com і створити новий додаток.
Вибрати тип додатку(в нашому випадку це Ruby 1.8.7). Вказати ім'я додатку і простір імен.
Вітання, тепер ви у хмарах!
Новий додаток буде доступний за URL виду:
http://<ім'я додатку>-<простір імен>.rhcloud.com

OpenShift використовує розподілену система керування версіями коду Git. Коли ви внесете зміни у віддалений репозиторій, сервіс автоматично розгорне ваш код і перевантажить додаток якщо необхідно.

Перед тим, як ви зможете завантажувати код, ви повинні надати публічні ключі ssh для ідентифікації вас на сервері.
OpenShift використовує публічні ключі для шифрування з'єднання між вашою локальною машиною і додатком. Ви повинні створити приватний і публічний ключі на вашій локальній машині, і завантажити публічний ключ перед тим як ви зможете приєднатися до вашого додатку

Публічний ключ знаходиться у файлі~/.ssh/id_rsa.pub
Його вміст потрібно вставити на сторінці https://openshift.redhat.com/app/console/applications/test/get_started.

Згенерувати новий ключ можна командою:

$ ssh-keygen -t rsa -C "your_email@youremail.com"

У вашій системі повинен бути встановлений клієнт Git.
Для створення свого клону проекту з git-репозиторію потрібно виконати команду типу такої:

$ git clone ssh://ххх@test-mamantoha.rhcloud.com/~/git/test.git/

Ця команда створить на локальній машині каталог з кодом вашого додатку. Після цього ви зможете правити і публікувати код у віддалений репозиторій.

Давайте подивимось на структуру додатку по замовчуванню:
config.ru - цей файл використовується для запуску веб-орієнтованих додатків на основі Rack(наприклад, Sinatra, Padrino).
tmp/ - тимчасове сховище.
public/ - публічний каталог (для картинок, css, javascript).
../data - для постійних даних.
.openshift/action_hooks/pre_build - скрипт, який запускається перед кожним внесенням змін у віддалений репозиторій (git push).
.openshift/action_hooks/build - скрипт, який запускається після git push, в процесі побудови.
.openshift/action_hooks/deploy - скрипт, який запускається після git push, але перед перезапуском додатку.
.openshift/action_hooks/post_deploy - скрипт, який запускається після git push, після перезапуску додатку.

Прийшов час створити простий Sinatra додаток.

OpenShift має дзеркало rubygems.org на http://mirror1.prod.rhcloud.com/mirror/ruby/.
Це дзеркало знаходиться у тій самій мережі, що і ваш додаток. Тому gem'и будуть завантажуватися швидше.
Щоб використовувати дзеркало OpenShift, відредагуйте файл Gemfile і просто замініть:

source 'http://rubygems.org'

на

source 'http://mirror1.prod.rhcloud.com/mirror/ruby/'

Нижче додайте gem'и, які будете використовуватися у додатку:

gem 'sinatra'
gem 'slim'

Далі відредагуйте файл config.ru, який призначений для запуску додатку Sinatra.

require 'bundler'

Bundler.require

require './app'

run Sinatra::Application

І власне app.rb:

require 'sinatra'
require 'slim'

enable :inline_templates

get '/' do
  slim :hello
end

__END__

@@ hello
h1 Hello OpenShift!
p = RUBY_DESCRIPTION
p = Time.now

Переконуємось, що всі залежності в Gemfile доступні для нашого додатку.

bundle install

Коли ви внесете зміни у віддалений репозиторій, OpenShift повідомить статус розгортання коду. Сервіс виконає усі необхідні дії і перезапустить додаток.

git add .
git commit -a
git push

Робочий приклад додатку зі статті: http://test-mamantoha.rhcloud.com/

Ведення логів у Mechanize

2012-05-17T14:11:00.001+03:00

Для того, щоб проаналізувати, що пішло не так, коли Mechanize викликає виключення, виникає необхідність ведення логів. Mechanize може реєструвати практично будь-які події, включаючи заголовки запитів. Для цього потрібно передати екземпляр класу Logger у метод Mechanize#log.

# -*- encoding: utf-8 -*-

require 'mechanize'
require 'logger'

log = Logger.new($stderr)
log.level = Logger::DEBUG

agent = Mechanize.new do |a|
  a.log = log
end

agent.get('http://google.com')

Отриману інформацію надалі можна використати для аналізу подій, виявлення помилок та збоїв.
https://gist.github.com/2718143#file_mechanize1.log
Офіційна документація по класу Logger

Також існує менш відомий, але не менш корисний спосіб ведення логів за допомогою методу Mechanize#agent.http.debug_output:

# -*- encoding: utf-8 -*-

require 'mechanize'

agent = Mechanize.new do |a|
  a.agent.http.debug_output = $stderr
end

agent.get('http://google.com')

https://gist.github.com/2718143#file_mechanize2.log

Оновлюємо статус ВКонтакте за допомогою Ruby

2012-05-17T00:17:00.000+03:00

Сьогодні вечором виникло бажання, щоб на моїй сторінці ВКонтакте відображався таймер зворотнього відліку до початку Євро-2012 прямо в статусі. Написати простенький скрипт на Ruby для такого достатньо просто.
З інструментів я використовував свою бібліотеку для роботи з API ВКонтакте. Якщо комусь цікаво, як вона працює, можете почитати статтю ВКонтакте → Авторизація Standalone-додатків використовуючи OAuth 2.0 на прикладі Ruby і Mechanize.

Не вдаючись в подробиці, ось посилання на приклад скрипта.

Здавалось би залишилось додати скрипт у cron і насолоджуватись результатом.
Наступний рядок у /etc/crontab не приніс бажаних результатів.

*/1 * * * * user ruby /home/user/days_to_euro.rb

Скрипт всього-на-всього не виконувався.
Причиною проблеми виявився Ruby Version Manager(RVM). Змінюємо на наступний рядок.

*/1 * * * * user bash -c 'source /home/user/.rvm/scripts/rvm && /usr/bin/env ruby /home/user/days_to_euro.rb'

І вуаля: тепер скрипт успішно виконується і так же успішно завершує роботу з помилкою:

`default_gemfile': Could not locate Gemfile (Bundler::GemfileNotFound)

Це відбувається тому, Bundler шукає Gemfile в каталозі в якому виконується, а Gemfile там звісно ж немає.
Потрібно вказати де шукати Gemfile.

ENV['BUNDLE_GEMFILE'] = File.join(File.dirname(__FILE__) ,'Gemfile')

Вищевказаний рядок потрібно додати у шапку скрипта.

Тепер все добре і скрипт працює.

P.S. До Євро-2012 залишилось 21 день 23 години 43 хвилини

QtRuby: позиціювання віджетів

2012-05-13T19:17:00.001+03:00

У цій статті, ми познайомимося з основами розміщенням віджетів у вікні додатку QtRuby.

Коли ми розробляємо графічний інтерфейс додатку, ми вирішуємо, які компоненти ми будемо використовувати і як ми будемо організовувати ці компоненти. Щоб організувати компоненти, ми використовуємо спеціальні невидимі об'єкти, так звані менеджери компонування(layout managers).
Qt надає кілька варіантів. Ми можемо використовувати абсолютне позиціювання, вбудовані менеджери компонування або створити власний менеджер компонування. Також ми також можемо візуально будувати макети допомогою Qt Designer.

Абсолютне позиціювання.

Негарний і не рекомендований метод розміщення графічних об'єктів - "в ручну" задавати положення і розмір кожного віджета у пікселях, використовуючи метод setGeometry(x, y, width, height).

# -*- encoding: utf-8 -*-

require 'Qt'

class QtApp < Qt::Widget
  def initialize
    super

    set_window_title 'Absolute'

    init_ui

    resize 400, 280
    move 300, 300

    show
  end

  def init_ui
    label = Qt::Label.new('Windows', self)
    edit = Qt::TextEdit.new(self)
    activate = Qt::PushButton.new('Activate', self)
    close = Qt::PushButton.new('Close', self)
    ok = Qt::PushButton.new('OK', self)
    help = Qt::PushButton.new('Help', self)

    label.move(10, 10)
    edit.set_geometry(10, 30, 300, 200)
    activate.set_geometry(320, 30, 70, 30)
    close.set_geometry(320, 60, 70, 30)
    ok.set_geometry(320, 240, 70, 30)
    help.set_geometry(10, 240, 70, 30)
  end
end

app = Qt::Application.new ARGV
QtApp.new
app.exec

Очевидний недолік такого підходу проявиться відразу ж, як тільки ви почнете змінювати розміри вікна. Всі віджети залишаються на своїх місцях.

Менеджери компонування

Qt надає більш гнучкий і досконалий механізм розміщення графічних об'єктів в контейнері. В Qt для цих цілей існують менеджери компонування, успадковані від класу Qt::Layout.
Розглянемо три основних менеджера компонування: Qt::HBoxLayout, Qt::VBoxLayout і Qt::GridLayout.
Для розміщення об'єктів в один ряд по горизонталі використовується Qt::HBoxLayout, аналогічно Qt::VBoxLayout - для розміщення об'єктів по вертикалі.
Для більш складних розміщень використовують Qt::GridLayout, а також комбінації з усіх трьох менеджерів.
Qt::GridLayout розміщує елементи в комірках уявної таблиці, причому кожен елемент може займати кілька суміжних комірок по вертикалі і/або горизонталі. Про нього пізніше.
Для додавання підлеглого віджету використовується метод addWidget(), для додавання підлеглого менеджера компонування - метод addLayout().


# -*- encoding: utf-8 -*-

require 'Qt'

class QtApp < Qt::Widget
  def initialize
    super

    set_window_title 'Layouts'

    init_ui

    resize 400, 280
    move 300, 300

    show
  end

  def init_ui
    label = Qt::Label.new('Windows', self)
    edit = Qt::TextEdit.new(self)
    activate = Qt::PushButton.new('Activate', self)
    close = Qt::PushButton.new('Close', self)
    ok = Qt::PushButton.new('OK', self)
    help = Qt::PushButton.new('Help', self)

    vbox = Qt::VBoxLayout.new(self)

    vbox1 = Qt::VBoxLayout.new
    hbox1 = Qt::HBoxLayout.new
    hbox2 = Qt::HBoxLayout.new

    vbox.add_widget(label)

    vbox1.add_widget(activate)
    vbox1.add_widget(close, 0, Qt::AlignTop)
    hbox1.add_widget(edit)
    hbox1.add_layout(vbox1)

    vbox.add_layout(hbox1)

    hbox2.add_widget(help)
    hbox2.add_stretch(1)
    hbox2.add_widget(ok)

    vbox.add_layout(hbox2, 1)

    set_layout(vbox)

  end
end

app = Qt::Application.new ARGV
QtApp.new
app.exec

vbox = Qt::VBoxLayout.new(self)

Базовий блок нашого прикладу, у якому будуть розміщуватися всі інші віджети і блоки.

vbox.add_widget(label)

Першим йде віджет мітки(label). Він буде просто знаходитися зверху у вертикальному блоці(vbox).

vbox1.add_widget(activate)
vbox1.add_widget(close, 0, Qt::AlignTop)

hbox1.add_widget(edit)
hbox1.add_layout(vbox1)

vbox.add_layout(hbox1)

У центральній частині вікна у нас є віджет редагування тексту(edit) і дві кнопки(activate і close). Вони розміщені у вертикальному блоці(vbox1), і вирівняні по верхній його частині. Віджет редагування тексту(edit) і вертикальний блок(vbox1) розміщені у горизонтальному блоці(hbox1), який в свою чергу розміщений у вертикальному блоці(vbox) відразу під віджетом мітки(label).

hbox2.add_widget(help)
hbox2.add_stretch(1)
hbox2.add_widget(ok)

vbox.add_layout(hbox2, 1)

Кнопки help і ok розміщені в іншому горизонтальному блоці(hbox2). Між ними за допомогою методу addStretch() встановлений розширювальний пробіл. Знову ж таки, горизонтальний блок(hbox2) розміщений в головному вертикальному блоці(vbox).

set_layout(vbox)

Головний вертикальний блок(vbox) встановлений, як основний для вікна.

Можете переконатися, що віджети позиціонуються відносно розмірів вікна.

В останньому прикладі ми будемо використовувати менеджер Qt::GridLayout.

# -*- encoding: utf-8 -*-

require 'Qt'

class QtApp < Qt::Widget
  def initialize
    super

    set_window_title 'GridLayout'

    init_ui

    resize 400, 280
    move 300, 300

    show
  end

  def init_ui
    label = Qt::Label.new('Windows', self)
    edit = Qt::TextEdit.new(self)
    activate = Qt::PushButton.new('Activate', self)
    close = Qt::PushButton.new('Close', self)
    ok = Qt::PushButton.new('OK', self)
    help = Qt::PushButton.new('Help', self)

    grid = Qt::GridLayout.new(self)

    grid.add_widget(label, 0, 0)
    grid.add_widget(edit, 1, 0, 3, 2)
    grid.add_widget(activate, 1, 2)
    grid.add_widget(close, 2, 2)
    grid.add_widget(ok, 4, 2)
    grid.add_widget(help, 4, 0)

    grid.set_column_stretch(1, 1)
    grid.set_row_stretch(3, 1)

    set_layout(grid)
  end
end

app = Qt::Application.new ARGV
QtApp.new
app.exec

grid.add_widget(label, 0, 0)

Ми розміщуємо мітку(label) в першу клітинку сітки. Клітинки рахуються від 0. Останні два параметри є номерами рядка і стовпця.

grid.add_widget(edit, 1, 0, 3, 2)

Віджет редагування тексту(edit) поміщається в першому рядку і нульовому стовпці. Останні два параметри є діапазоном рядків і стовпців. Вертикально, віджет буде охоплювати три рядка, а горизонтально - дві колонки.

grid.set_column_stretch(1, 1)

Параметрами методу setColumnStretch() є номер колонки і коефіцієнт розтягування. Тут ми встановлюємо коефіцієнт розтягування 1 для першої колонки. Це означає, що ця колонка буде займати все вільне місце по горизонталі. Це зроблено для, щоб кнопки зберігали свій оригінальний розмір.

grid.set_row_stretch(3, 1)

Аналогічно тут встановлюємо коефіцієнт розтягування 1 для третього рядка, щоб мітка(label) зберігала свій мінімальний розмір.