Добра фізика

Нобелівська премія з фізики - 2025

2025-10-19T17:05:00.000+03:00

Нобелівська премія з фізики.

2025 рік

Нобелівську премію з фізики у 2025 році присудили

Джону Кларку (John Clarke), Мішелю Деворе (Michel Devoret) та Джону Мартінісу (John Martinis) за дослідження макроскопічного квантового механічного тунелювання та квантових ефектів в електричному колі.

Про Нобелівську премію з фізики-2025

Нобелівську премію з фізики-2025 присудили за відкриття у квантовій механіці

Шведська королівська академія наук присудила Нобелівську премію з фізики у 2025 році Джону Кларку (John Clarke), Мішелю Деворе (Michel Devoret) та Джону Мартінісу (John Martinis) за дослідження макроскопічного квантового механічного тунелювання та квантових ефектів в електричному колі.

Неймовірний магнетизм

2025-07-22T16:10:00.000+03:00

Феромагнітний пластилін -

магнітна полімерна глина

Магнітна речовина - феромагнітний пластилін

Феромагнітний пластилін – це магніточутлива речовина, яка "поглинає" або обтікає металеву кульку (часто використовують кульку-неодимовий магніт).

Це магнітна полімерна глина, створена на основі еластичного полімеру, у який додано дрібнодисперсні частинки феромагнітного матеріалу — найчастіше оксид заліза (Fe₃O₄).

Фізичні властивості даної магнітної речовини:

Льодяний сталактит

2025-07-18T12:31:00.000+03:00

Льодяний або крижаний сталактит

"смертоносний спис"

Льодяний сталактит, також відомий як крижаний сталактит або смертоносний спис (англ. "brinicle"), — це унікальне природне явище, яке виникає в холодних морських водах, зазвичай в Антарктиці чи Арктиці. Це трубка з льоду, що формується під водою, коли дуже холодна, пересолена вода стікає вниз із морського льоду і замерзає навколишню морську воду, створюючи порожнисту крижану структуру, схожу на сталактит у печерах.

Які умови виникнення льодяного сталактиту?

Pb - Au

2025-05-18T01:20:00.002+03:00

Як перетворити свинець на золото?

Вчені нарешті змогли перетворити свинець на золото.

Допоміг Великий адронний колайдер.

Великий адронний колайдер - CERN

Сучасним науковцям вдалося здійснити мрію середньовічних алхіміків та перетворити свинець на золото за допомогою Великого адронного колайдера (ВАК). Хоча розбагатіти на цьому не вийде — золота було небагато і протрималося воно недовго.

Європейська організація з ядерних досліджень (CERN) повідомила про дослідження, опубліковане у журналі Physical Review Journals.

Група науковців виявила, що «майже зіткнення» між високоенергетичними ядрами свинцю на Великому адронному колайдері генерують інтенсивні електромагнітні поля, які можуть вибивати протони та перетворювати свинець на швидкоплинні кількості ядер золота.

Зіткнення надзвичайно високої енергії між ядрами свинцю на Великому адронному колайдері можуть створювати кварк-глюонну плазму — гарячий і щільний стан матерії, який, як вважається, заповнив Всесвіт приблизно через мільйонну частку секунди після Великого вибуху і породивши матерію, яку ми зараз знаємо.

Громовиця

2024-10-21T10:48:00.000+03:00

Небезпечна громовиця

Громовиця

Близько 90% людей, які постраждали від удару громовиці (блискавки), виживають. Переважна більшість загиблих помирає миттєво через зупинку серця. Блискавка може пройти крізь тіло за частки секунди – часто навіть не вистачає часу, щоб залишити слід.

У людей, уражених блискавкою, можуть лопнути барабанні перетинки, може паралізувати дихальні шляхи. Потерпілий може отримати вторинні опіки, якщо в нього горітиме волосся чи одяг. Що може загрожувати людині, яку уразила блискавка?

Нобелівська премія з фізики - 2024

2024-10-10T19:40:00.003+03:00

Нобелівська премія з фізики - 2024,

та крах науки

Нобелівську премію з фізики 2024 року

отримали науковці,

котрі навчають машини

Ш.І.

Про Нобелівську премію з фізики-2024

Пресслужба Нобелівського комітету інформує:

Нобелівський комітет 8 жовтня 2024 року назвав лауреатів премії у галузі фізики. Ними стали Джон Гопфілд та Джефрі Еверест Гінтон за відкриття та винаходи, що дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж.

Експериментальна фізика

2024-05-13T12:34:00.000+03:00

Найтриваліший експеримент

У 1930 році Парнелл відкрив дно лійки для того, щоб високов'язка рідина почала повільно витікати. Відомо, що така смола тече дуже повільно, адже одна крапля може з'явитися лише через кілька років. Дійсно, перша крапля впала лише через 8 років, а ще 5 впали протягом наступних 40 років

Найтриваліший експеримент у світі триває 100 років:

і за ним можна спостерігати...

У Квінслендському університеті (Австралія) вже майже 100 років триває найтриваліший експеримент у світі. Він триває так довго, що перші так звані хранителі експерименту не змогли дочекатися результатів і вже померли. За тим, як триває цей експеримент, можна спостерігати в режимі реального часу за допомогою заставлених поруч веб-камер, пише IFLScience.

Найдовгостроковіший експеримент у світі розпочав ще 1927 року фізик Томас Парнелл. Експеримент був задуманий як демонстрація поведінки високов'язких речовин. Суть полягає в тому, що можна показати, як деякі, здавалося б, тверді речовини насправді є рідиною з дуже високою в'язкістю.

Парнелл узяв смолу, яка є залишком від перегонки кам'яновугільної смоли, і помістив її в герметичну скляну лійку, а потім зачекав 3 роки, доки смола не набула форми ємності.

Нобелівська премія з фізики - 2023

2023-12-31T13:54:00.001+02:00

Нобелівська премія з фізики - 2023,

та всього лиш п'ятий лауреат-жінка

Нобелівську премію з фізики 2023 року

отримали науковці

П'єр Агостіні, Ференц Крауш та Енн Л’Юільє

Їх нагородили за "експериментальні методи, які генерують аттосекундні імпульси світла для вивчення динаміки електронів у матерії".

П'єр Агостіні (Університет Огайо, США), Ференц Крауш (Інститут фізики імені Макса Планка, Німеччина) та Енн Л’Юільє (Лундський університет, Швеція) показали спосіб створення надзвичайно коротких імпульсів світла, які можна використовувати для вимірювання швидких процесів, під час яких електрони рухаються або змінюють енергію.

Енн Л’Юільє стала п’ятою жінкою, яка отримала Нобелівську премію з фізики.

У чому полягає відкриття? Рухи в електронах настільки швидкі, що вимірюються аттосекундами (що таке аттосекунда див. нижче).

«Stellarium»

2023-04-03T16:04:00.002+03:00

Як працювати з

електронним планетарієм

«Stellarium»?

Найцікавіша та найромантичніша з всіх наук

вимагає сучасних підходів до її вивчення.

Рис. 1 Логотип прграми «Stellarium»

Для знайомства з зоряним небом (нехай і віртуального) незамінний у використанні є електронний планетарій Stellarium. Його у 2001 році розробила міжнародна група ентузіастів, яку координує французький аматор астрономії і програміст Фабіан Шеро. Програму задумано і створено з відкритим вихідним кодом, а це означає, що її можна вдосконалювати всім охочим, а головне — користуватись нею у вільному доступі (безкоштовно). Stellarium доступний як для Windows, так і для платформ GNU / Linux і Mac OS X.

Stellarium моделює небосхил дуже реалістично, позначаючи на ньому Сонце, Місяць, планети, зорі та інші небесні тіла. Як і будь-який справжній планетарій ця програма дає можливість спостерігати за положенням сузір’їв на небесній сфері. Вигляд зоряного неба на моніторі вашого комп’ютера програма Stellarium моделює на момент поточного часу. Але вона не була б планетарієм, якби не давала можливості побачити небо в будь-який час доби, а також у будь-який день місяця та року. Планетарії, а серед них і Stellarium, не лише моделюють зоряне небо, але й дають змогу «переміщуватись як у часі, так і у просторі», тобто налаштовувати час і місце спостереження. Проте на відміну від своїх оптико-механічних попередників, цей планетарій є інтерактивним. Ви можете не лише оглядати зоряне небо з певної точки простору (з поверхні Землі та інших небесних тіл, наприклад, з Марса), а й викликати на екран монітора інформацію про той чи інший об’єкт, або, «прив’язавшись» до об’єкта, наближатись до нього (про це докладніше у розділі «Пошук і прив’язка до об’єкта»).

База даних програми містить понад шістсот тисяч записів про різні небесні тіла, включаючи широко відомий серед аматорів астрономії каталог туманностей, галактик і зоряних скупчень Ш. Меcсьє, всі планети Сонячної системи та їхні головні супутники.

Указані вище особливості електронного планетарію Stellarium дають нам підстави рекомендувати його як для використання у процесі навчання астрономії в українських школах, так і самостійного вивчення зоряного неба. Більше того, у 2019 році на основі даної програми було проведено тур на Всеукраїнській учнівській олімпіаді з астрономії (Житомир).

"Повітряна подушка"

2023-01-16T18:44:00.002+02:00

Ефект Ляйденфроста

Цікаве явище можна спостерігати,
капаючи воду на ідеально чисту пательню
котру нагрівають.

Ефект Ляйденфроста (або Ефект Лейденфроста) — явище, при якому рідина в контакті з тілом, що має температуру значно вищу за точку кипіння цієї рідини, створює ізолюючий шар пари, який запобігає швидкому викіпанню рідини.

Цікаве явище можна спостерігати, капаючи воду на ідеально чисту сковороду (пательню) котру нагрівають. Спочатку, коли температура поверхні нижча 100 °C, краплини води просто розтікається по ній і поступово випаровуються. По досягненні 100 °C краплі будуть випаровуватися інтенсивніше: з шипінням і набагато швидше. Далі, після того як температура поверхні металу досягне певного значення (для води при нормальних умовах вона становить 193 °С - точка Лейденфроста), при контакті з пательнею краплі збираються в маленькі кульки і переміщуються по ній — вода знаходиться в пательні значно довше, ніж при більш низьких температурах. Явище спостерігається до тих пір, поки температура не стане настільки великою, що краплі почнуть випаровуватися занадто швидко для його проявів. Дане явище називають ефект Ляйденфроста на честь Йоганна Готлоба Ляйденфроста, який вперше описав цю проблему в «Трактаті про деякі властивості звичайної води» в 1756 році, хоча до нього цей феномен досліджував Герман Бургаве в 1732 році.

Основна причина — при температурах, що вищі точки Лейденфроста, нижня частина краплі миттєво випаровується при контакті з гарячою поверхнею.

Нобелівська премія з фізики - 2022

2022-10-11T14:39:00.008+03:00

Нобелівська премія з фізики - 2022,

або як вчені довели, що Айнштайн був не правий

Троє вчених здобули знамениту нагороду за

інноваційні експерименти в галузі квантової механіки,

яка охоплює світ атомів та частинок.

Світлина Нобелівського комітету

У 2022 році Нобелівську премію з фізики здобули вчені Ален Аспе з Університету Париж-Сакле, Франція, Джон Клаузер з компанії JF Clauser & Associates, США та Антон Цайлінгер з Віденського університету, Австрія. На трьох вчені отримали грошову нагороду у розмірі 915 тисяч доларів США. Офіційне формулювання Нобелівського комітету, що пояснює за що вчені отримали Нобелівську премію, свідчить — "за експерименти із заплутаними фотонами, встановлення порушень у нерівності Белла та за інновації в квантовій інформатиці". У чому ж заслуги цих вчених і як вони довели, що Айнштайн був не правий, пише ScienceAlert.

Світ квантової механіки для багатьох здається дивним. Наприклад, у школі нас вчать тому, що за допомогою фізичних рівнянь можна точно передбачити, як поводитимуться ті чи інші предмети в майбутньому. Наприклад, куди полетить м'яч, якщо ми спустимо його з підвищення.

Але квантова механіка – це інше. Замість того, щоб передбачати окремі результати, вона розповідає нам про ймовірність виявлення субатомних частинок у певних місцях. Насправді частинка може бути в декількох місцях одночасно, перш ніж "вибрати" одне з них випадково під час вимірювань.

Ефект Ребіндера

2022-03-24T20:24:00.001+02:00

Механічний ефект Ребіндера

Ріжемо скло ножицями

Ефект Ребіндера —це зміна механічних властивостей твердих тіл внаслідок фізико-хімічних процесів, що зумовлюють зменшення поверхневої енергії тіла. «Ефект Ребіндера» відкритий Петром Олександровичем Ребіндером у 1928 р.

Проявляється в зниженні міцності і підвищенні крихкості, пластичності твердих тіл, що полегшує їх руйнування. Поверхневими процесами, що обумовлюють ефект Ребіндера, можуть бути адсорбція, змочування електричний заряд поверхні, тощо.

Нобелівська премія з фізики - 2021

2021-10-08T18:47:00.003+03:00

Нобелівську премію з фізики - 2021

присуджено кліматологам

Нобелівський комітет присудив найпрестижнішу премію в галузі фізики трьом дослідникам, чиї роботи допомогли людству зрозуміти, чому змінюється клімат і як на це впливає людина. Також вони вивели закони поведінки складних систем.

Володарі цьогорічної Нобелівської премії з фізики Сюкуро Манабе (США), Клаус Хассельман (Німеччина) та Джорджіо Парізі (Італія)

Фото: Ill. Niklas Elmehed / Nobel Prize Outreach

Цього року Нобелівський комітет присудив найпрестижнішу премію в галузі фізики трьом дослідникам. Половину премії розділять між собою Сюкуро Манабе (США) та Клаус Хассельман (Німеччина), які окремо досліджували кліматичну систему Землі. А інша половина дістанеться Джорджіо Парізі (Італія), який вивчав закономірності поведінки атомів у деяких металічних сплавах, які виявилися актуальними й для інших складних систем. Зокрема, того ж клімату.

Клімат розбрату

Питання, чи справді клімат змінюється, не викликає сумнівів навіть у людей, далеких від науки — просто тому, що процес складно не побачити на власні очі. Йдеться про аномально спекотні літа, безсніжні й теплі зими, тривалі періоди посухи, або ж навпаки, надмірні опади.

Але питання про причину цих змін досі викликає чимало суперечок. Хтось переконаний, що вирішальним чинником є діяльність людини — насамперед пов’язана зі спалюванням вугілля, нафти і газу. Водночас інші наполягають: навіть якщо людина здатна впливати на клімат планет, то точно не відіграє головної ролі.

Цікава фізика

2021-06-24T12:15:00.004+03:00

Коанда ефект

Популярний ефект, відомий людству більше 100 років

Коанда ефект

Ефект Коанда — фізичне явище, назване на честь румунського науковця Анрі Коанди і яке полягає у тому, що струмінь рідини (газу), який витікає з сопла, прагне відхилитись у напрямку до стінки і за певних умов прилипає до неї. Це приводить до утворення вторинної течії на периферії струменя, котра додатково підтримує захоплені частинки. Якщо поблизу струменя відсутні стінки, то струмінь називається вільним і тиск у всій області течії є сталим. При цьому струмінь не змінює свого напряму. Якщо поблизу струменя розташувати тверду стінку, то поперечний переріз вторинної течії зменшується з боку твердої стінки. Вказане приводить до відхилення струменя до стінки під дією зовнішнього (атмосферного) тиску до тих пір, поки струмінь не торкнеться стінки та не настане рівноважний стан.

Про шкільну фізику...

2021-04-08T08:32:00.002+03:00

Цікаве у курсі фізики 11-го класу

Популярно та доступно для дітей про фізику сьогодення за ... 30 хвилин

1. Хвильова функція квантової механіки.

2. Кіт Шредінгера.

3. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга.

4. Заряд "голого" електрона.

5. Із теореми Віріала.

Эффект Мейснера

2020-10-26T18:50:00.002+02:00

Левітація або ефект Мейснера-Оксенфельда

При охолодженні надпровідника, що знаходиться в зовнішньому постійному магнітному полі, в момент переходу в надпровідний стан магнітне поле повністю витісняється з його обсягу. Цим надпровідник відрізняється від ідеального провідника, у якого при падінні опору до нуля індукція магнітного поля в об'ємі повинна зберігатися без зміни.

Ефект Мейснера — це явище швидкого затухання магнітного поля в надпровіднику.

Надпровідник є ідеальним діамагнетиком. У магнітному полі в надпровіднику індукуються макроскопічні струми, які створюють власне магнітне поле, що повністю компенсує зовнішнє. Це явище, відкрите в 1933 році німецькими фізиками Вальтером Мейснером та Робертом Охзенфельдом та отримало назву ефекта Мейснера.

Нобелівська премія з фізики - 2020

2020-10-07T19:45:00.001+03:00

Нобелівська премія з фізики - 2020:

і знову астрофізики

Нобелівську премію з фізики присудили за чорні діри

Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії 2020 року з фізики. Нагороду розділили Роджер Пенроуз, Рейнхард Гензель і Андреа Гез. Нобелівський комітет відзначив їхні дослідження, пов’язані з чорними дірами.

Роджер Пенроуз отримав премію за відкриття, зроблене понад пів століття тому. У 1965 році він опублікував статтю, в якій, використовуючи математичні методи, переконливо довів, що існування чорних дір не просто теоретично можливе — воно майже неминуче. Вчений також детально описав механізм їх формування. Його робота зараз вважається найважливішим внеском у Загальну теорію відносності з часів Ейнштейна.

Місячно - земні зв'язки

2020-09-13T15:47:00.001+03:00

Місячне гальмо

неймовірне - поряд

Місяць та його вплив на Землю

Причиною походження припливів люди з давніх-давен вважали Місяць. Він притягує собою воду Світового океану, і в результаті в океані утворюється водяний "пагорб". Цей пагорб стоїть на місці навпроти Місяця,а Земля обертається навколо своєї осі. Наступаючи на берег, вода, що піднялася викликає припливи, а відступаючи - відпливи. Така теорія припливів видається доволі природною, але призводить до суперечності. Виходить, що припливи мають спостерігатися один раз на добу, а в дійсності вони бувають кожні 12 годин.

Першу теорію припливів, яка пояснює це явище, запропонував І.Ньютон незабаром після відкриття Закону Всесвтнього тяжіння.

Для вивчення цього питання використаємо поняття сил інерції. Відомо що в системі відліку, яка обертається можна користуватись законами Ньютона, якщо до сил взаємодії між тілами добавити сили інерції.

Земля обертається навколо навколо своєї осі, навколо Сонця і... навколо Місяця. Хоча про це обертання зазвичай забувають, саме воно

Зрозуміле та цікаве

2020-08-29T18:51:00.003+03:00

Місячна доріжка

неймовірне - поряд

І місячна доріжка ув імлі лягла сріблястим спалахом на хвилі.

Василь Стус

Відбиття найрізноманітніших джерел світла від поверхні води часто мають вигляд довгих доріжок світла, спрямованих від джерела до нашого ока. Згадайте хоча б відбиття сонця в морі під час заходу сонця або вуличних прибережних ліхтарів у річці. Широку смугу світла відкидає Місяць, відбиваючись у морі чи озері. Усі ці явища відбуваються внаслідок того, що кожна маленька хвиля на поверхні води дає своє окреме зображення. Спробуймо розібратися, чому всі освітлені хвилі разом утворюють продовгувату фігуру, витягнуту від джерела світла до спостерігача, - доріжку.

Відомо, що брижі утворюються на воді, коли хвилювання становить 1-3 бали за шкалою Бофорта. За меншого вітру поверхня води відображає як плоске дзеркало (стан штилю). За більшого вона вкривається білими баранцями, і свтлова доріжка втрачає різкі обриси. Брижі можна уявити як безліч дрібних хвиль, розкиданих по поверхні води абсолютно неправильно й таких, що виникають одночасно у всіх напрямках. Крутизна схилу хвиль при цьому не перевищує певного граничного значення кута, яке залежить від сили вітру і може досягати 23-30 градусів.

Вважаймо, що спостерігач стоїть на скелі на висоті h над повернею води, а кут між усередненим положенням площини поверхні води (її площина в повний штиль) і напрямком на Місяць є...

Місячна доріжка

1 кг

2020-07-25T13:21:00.001+03:00

Один кілограм

(перевизначення)

Із 20 травня 2019 року вчені замінили еталон кілограма

і більше не будуть вимірювати масу за допомогою фізичного предмета.

Тепер одиниця маси визначається за допомогою постійної Планка.

І хоча на повсякденні більшості людей це ніяк не позначиться,

для наукового світу і промисловості, де потрібні

максимально точні вимірювання,

такий крок має велике значення.

До 2018 року кілограм залишався єдиною одиницею СІ, визначеною за допомогою артефакту. Раніше такою ж одиницею був метр, але потім він був перевизначений через інваріантну фізичну сталу (довжину хвилі світла, випроміненого криптоном), таким чином одиницю довжини стало можливим відтворити в різних лабораторіях світу, користуючись інструкціями. На 94 конференції Міжнародного комітету мір і ваг 2005 року була прийнята рекомендація, що схожу процедуру потрібно провести з кілограмом.

Труба Рубенса

2020-07-12T17:08:00.002+03:00

На нього можна дивитись вічно

Труба Рубенса

Труба Рубенса – це прилад, який демонструє фізичний експеримент по демонстрації стоячої хвилі, що грунтуться на зв'язку між звуковими хвилями та тиском повітря (або газу).

Схема експерименту

Трубу заповнено газом, який може легко горіти, просочуючись крізь отвори труби приладу. Якщо використовується постійна частота, то в межах труби може сформуватися стояча хвиля. Коли динамік включений, в трубі формуються області підвищеного та пониженого тиску. Там, де завдяки звуковим хвилям знаходиться область підвищеного тиску, через отвори просочується більше газу і висота полум'я є більшою. Завдяки цьому можна виміряти довжину хвилі просто вимірюючи рулеткою відстань між піками.

Найважливіший газ

2020-07-03T19:07:00.000+03:00

Фізичні властивості повітря

Густина повітря та її залежність від температури

Представлено таблицю значень густини повітря в сухому стані при різних температурах і нормальному атмосферному тиску.

Чому дорівнює густина повітря?

Аналітично визначити густину повітря можна, якщо розділити його масу на об’єм, який він займає при заданих умовах (тиск, температура і вологість). Також можна обчислити його густину за формулою рівняння стану ідеального газу – рівнянням Клапейрона. Для цього необхідно знати тиск і температуру повітря, а також універсальну газову постійну і його молярний об'єм. Це рівняння дозволяє обчислити густину повітря в сухому стані.

На практиці, щоб дізнатися яка густина повітря при різних температурах, зручно скористатися готовими таблицями. Наприклад, наведеною таблицею значень густин атмосферного повітря в залежності від його температури. Густина повітря в таблиці виражена в кілограмах на кубічний метр і дана в інтервалі температур від -50°С до +1200 °С при нормальному атмосферному тиску (101 325 Па).

Людина...

2020-06-26T18:54:00.002+03:00

Теплофізичні властивості тіла людини

Людина розумна...

Середня теплопровідність тіла людини дорівнює 0,48 Вт/(м · град). Це значення близьке до теплопровідності води, що не дивно. Слід зазначити, що шкіра і жир людини мають теплопровідність набагато нижчу, ніж інші основні органи і тканини. Більш низька теплопровідність шкіри і підшкірного жиру людини дозволяє тілу зберігати тепло.

Збереженню тепла і підтриманні нормальної температури тіла також сприяє досить висока питома теплоємність крові та шкіри людини. Окрім того, середня питома теплоємність тіла людини дорівнює 3350 Дж/(кг · град). Це значення менше теплоємності води. Варто звернути увагу на те, що теплоємність тіла є досить значною, тому людина довго зберігає тепло.

Електричні дерева

2020-03-22T14:28:00.003+02:00

Фігури Ліхтенберга

3D фігура Ліхтенберга

Фігури Ліхтенберга —це розгалужені електричні розряди, які можуть з'являтися на поверхні та в середині ізолюючих матеріалів (твердих тіл, рідин або газів) у процесі електричного пробою. Дослідження плоских фігур Ліхтенберга на ізолюючих поверхнях та тривимірних електричних дерев всередині ізолюючих матеріалів часто дає інженерам важливі відомості про шляхи збільшення довготермінової надійності високовольтного обладнання. Фігури Ліхтенберга тісно пов'язані з поступовим погіршенням роботи високовольтних радіоелементів та обладнання.

2019 - рік науки

2019-12-25T19:13:00.000+02:00

Найважливіші відкриття

2019 року

з фізики та астрофізики

Від фотографії горизонту подій чорної діри до перевірки теорії про неможливий двигун EmDrive, від створення квантових комп'ютерів - до вирішення дилеми кота Шредінгера. Це все про найважливіше з галузі науки у 2019 році. Проте найшвидше розвивається астрофізика, що і підтверджують дані повідомлення... І Нобелівську премію 2019 отримали астрофізики.

1. Світлини чорної діри

Насправді побачити чорну діру неможливо, оскільки ці надважкі об'єкти є буквально невидимими і поглинають будь-які види електромагнітного випромінювання. Тому вчені отримали зображення тільки її обрисів — так званого обрію - горизонту подій. Втім, це одне з найгучніших наукових відкриттів не тільки в 2019-му, але й узагалі за всю історію досліджень.

Добра фізика

Нобелівська премія з фізики - 2025

Неймовірний магнетизм

Льодяний сталактит

Pb - Au

Громовиця

Нобелівська премія з фізики - 2024

Експериментальна фізика

Нобелівська премія з фізики - 2023

«Stellarium»

"Повітряна подушка"

Ефект ЛяйденфростаЦікаве явище можна спостерігати, капаючи воду на ідеально чисту пательню котру нагрівають.

Нобелівська премія з фізики - 2022

Ефект Ребіндера

Нобелівська премія з фізики - 2021

Цікава фізика

Про шкільну фізику...

Эффект Мейснера

Нобелівська премія з фізики - 2020

Місячно - земні зв'язки

Зрозуміле та цікаве

1 кг

Труба Рубенса

Найважливіший газ

Людина...

Електричні дерева

2019 - рік науки

Ефект Ляйденфроста

Цікаве явище можна спостерігати,
капаючи воду на ідеально чисту пательню
котру нагрівають.