Віртуальна лабораторія педагогічних інновацій

Що таке кейс-уроки

2017-02-11T14:19:00.002-08:00

Що таке кейс-уроки Кейс-уроки - це навчальний матеріал, структурований в особливому форматі. Він складається з 6 або 10 розгорток, які системно відображають розділи шкільної програми, а також суміжну інформацію за межами шкільної програми. Інформація в кожному розділі – це не просто тези, а відповіді на питання: Як це працює? Які проблеми існують в зв'язку з цим? Як вони можуть бути подолані? Який може вийти результат? Які фундаментальні і нові знання є в цій галузі? Міні-історії. Кейс – це не конспект або реферат, а навчальна технологія, виготовлена за особливим алгоритмом, який дає цілісне уявлення про явище, що досліджується. Чому кейс - уроки ефективні? «Предметна» система, що існує зараз, значною мірою застаріла, адже вона схожа на принцип роздільного харчування, при якому, як відомо, білки, жири, вуглеводи і вітаміни вживають окремо. Однак фізіологія людини така, що травна система переробляє змішану їжу набагато ефективніше, ніж розділену на компоненти. Так і їжа для розуму. Людський мозок активніше і результативніше засвоює інформацію, якщо відомості взаємопов'язані, і, навпаки, однорідну інформацію мозок запам'ятовує слабше, тому що не знає, куди її «відправити на зберігання». Зв'язки між навчальними дисциплінами і явищами легко встановлюються впровадженням перехресних «розгорток з предметів». Кейси побудовано за принципом 2 в 1: і для ерудиції, і за програмою. Вони супроводжуються формулами, графіками, діаграмами і рівняннями, які відповідають «розділам підручників». Одна з головних переваг полягає в тому, що кейси – це ниточка до дорослого життя з багатовимірним сприйняттям світу, цінностей та явищ. Чим викликана актуальність кейсів? невідповідністю між стандартами навчання учнів та їх індивідуальними особистісними характеристиками, таким як темп-ритм, інтереси, здібності, тощо; невідповідністю темпів розвитку науки дійсним пізнавальним можливостям учнів; невідповідністю нав'язуваного навчання за одним профілем прогресивному в 21 столітті вектору на багатостороній особистісний розвиток; у передових країнах кейси стають превалюючою формою занять. Чим корисні кейси? Вони дозволяють учням самостійно організовувати процес засвоєння матеріалу. Швидко виникає мотивація розібратися в усьому одразу, причому, системно. Вони дають можливість роботи з різними джерелами інформації. Вони дозволяють ефективно організовувати роботу командами. Кейси – це технологія сучасного контекстного навчання. Метод кейс-уроків є технологією системного багатовимірного представлення матеріалу, в розгортках на кілька тем, пов'язаних між собою акцентами уваги. Кейс-уроки дозволяють одночасно з вивченням тем, органічно вплітати soft skills учнів, такі, як критичне мислення, комунікабельність, кмітливість, системність, тайм-менеджмент. Це креативний метод з інтригою, драматичним сценарієм і можливостями вибору, чого неможливо домогтися звичайними уроками. Особливо цінними є дискусії, які розгортаються в класі. Під час кейс-уроків час летить непомітно, що позитивно позначається на мотивації учнів і їх прагненні вивчати ще й інші кейси. Важливо і те, що результат засвоєння закладається в довготривалу пам'ять. Це відбувається завдяки асоціативному мисленню і формально-неформальним зв'язкам між розгортками кейсу. Кейси розкриваються за допомогою розгорток на предмети і явища. Наприклад, кейс «Смартфон» розгортається на такі вектори: фізика-хімія-бізнес-математика-психологія-арт. Кейс «Море» розгортається на такі вектори: екологія-географія-фізика-мистецтво-економіка-хімія. Виклад матеріалу передбачає оптимальну (і запатентовану) пропорцію стилістики викладу: 30% присвячується науковому фундаменту знань, 50% науково-популярному поясненню і 20% генеруванню учнями нових ідей та думок. При такому підході забезпечується багатогранне засвоєння матеріалу разом з розвитком критичного і позитивного мислення. Посилання У кейсах, крім тексту, багато фото- та відеоматеріалів. Однак головною відмінністю і конкурентною перевагою кейсів є гіперпосилання. Вони ведуть до глибшого розкриття матеріалу, в якому є ще й свої гіперпосилання третього-четвертого-п'ятого рівнів. Таким чином, кожному учневі забезпечується індивідуальна глибина проникнення «у знання». Скажімо, в кейсі «Автобус їде», в розділі "Фізика" є ув'язка з темою фізики «Прямолінійний рух, швидкість, прискорення», з формулами, графіками і таблицями розділу. У розділі "Хімія" – вивчення нафтопродуктів, з відповідними хімічними формулами, графіками і схемами. У розділі "Географія" – маршрути, карти місцевості, тощо. У розділі "Бізнес" – калькуляція виготовлення автобуса або вартості проїзного квитка... Для особистісного зростання учнів передбачається застосування доповненої реальності, кліпового мислення, критичного і позитивного мислення. При багаторазовому застосуванні кейсів в учнів виникають стійкі вподобання до певних розгорток і глибини осягнення знань, що дає вчителям і батькам точніше уявлення про їх схильності до майбутнього вибору своїх професій. Тому що це відбувається не нав'язливо, а органічно. Підготовчий етап Завдання викладача на цьому етапі полягає в тому, щоб провести відповідну підготовку, яка передбачає: Вибір відповідного кейса (по темі і за кількістю розгорток). Моделювання ситуації, її початку, розвитку і завершення. Розподіл часу по розгорткам, щоб не потрапити в цейтнот і все встигнути. Акцентування уваги на певних аспектах теми, з виділенням першорядних і другорядних деталей. Продумування «провокаційних» питань, аргументів і контраргументів, які можуть з'явитися в учнів. Подбати про особистісне зростання кожного учня. Учні можуть частково підготуватися до кейсу вдома, за моделлю «перевернутого класу» (flipped classroom), щоб не втрачати часу в класі на «розкачку». Реалізація кейс-уроку Усі розгортки «крутяться» навколо головної теми кейса, і важливо не втрачати цієї «червоної нитки». Теми переплітаються і плавно переходять від однієї розгортки до іншої. Це зроблено спеціально, щоб були задіяні і логічне мислення, і художні образи, і мнемо, і несподівані повороти сценаріїв. Однією з цілей є навчання «формулювати питання», а не тільки шукати відповіді на них. Одночасно з розвитком пізнавальної діяльності учнів в процесі обговорення кейса, викладач може вирішувати і ряд інших завдань, наприклад: Створювати в класі творчу атмосферу, що сприяє мозковим штурмам та вмінню відстоювати свої позиції. Оцінювати рівень знань учнів та їх точок зору з різних питань. Мотивувати учнів на роботу в групі. Стимулювати розумову і «душевну» роботу учнів і підтримувати ентузіазм, навіть якщо обговорення зайшло в глухий кут. Аналізувати виконання учнями завдань і вправ з акцентом на те «що вийшло». Перевіряти засвоєний учнями матеріал на практиці. Формувати в учнів креативне ставлення до досліджуваного матеріалу і навички індукції і дедукції (від часткового до загального і від загального до конкретного). Особливо зручні кейси в межах варіативної складової програми, при дистанційному навчанні та розширенні предметів шкільної програми. Таким чином, контекст кейса багатогранний: навчальний, емоційний, психологічний, науковий і особистісний. Обговорення висновків Цей етап вважається завершальним. Під час нього викладач обговорює з учнями їх індивідуальні та командні досягнення, а також можливі варіанти розвитку сценаріїв і концентрацію уваги учасників на першорядних пріоритетах. На кожен кейс бажано передбачати свій варіант його закінчення для мотивації, щоб очікування його було також елементом кейсу. Як завершення можна використовувати такі варіанти: Дозволити учням самим підвести підсумки, що їм корисно для навичок публічних виступів Запропонувати їм сформулювати питання, які бажано було б обговорити, у випадку якби було продовження цього кейса. Попросити когось поділитися випадками з власного життя, що стосуються теми кейса. Висновок Кейс-уроки багаторазово підвищують результативність освітнього процесу, так як дозволяють моделювати майбутнє доросле життя школярів і формувати у них позитивну мотивацію до освоєння матеріалу і отримання нової інформації та навчати моделям «як самим навчитися вчитися» надалі.

Кейс-метод – яскравий приклад інтерактивних технологій

2017-02-11T14:01:00.003-08:00

Кейс-метод – яскравий приклад інтерактивних технологій Надзвичайно ефективним є такий вид роботи, як кейс-метод (від англ. саsе studу – вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як метод ситуативного навчання на конкретних прикладах). Найбільш широко кейс-метод застосовується під час вивчення економіки та бізнес-наук. Використання кейс-методу також здобуло широке поширення у педагогіці, медицині, юриспруденції, математиці, культурології та політології. Батьківщиною кейс-методу є США. Використання цього методу в навчальній системі США розпочалось ще на початку XX століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. “Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації. Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем, спілкуватися іноземною мовою. Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення кейс-методу: “Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Вони є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в навчальному процесі.” Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути студентів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень. Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає студентам: • глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення; • отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез; • пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію; • отримати додаткову інформацію, поглибити знання; переконатися у поглядах; • розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички; • поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння студента. Робота над кейсом має наступні етапи Етапи роботи Діяльність викладача Діяльність студентів До заняття Підбирає кейс. Визначає основні і допоміжні матеріали для підготовки студентів. Розробляє сценарій заняття. Одержує кейс і список рекомендованої літератури, Індивідуально готується до заняття Під час заняття Організовує попереднє обговорення кейса. Поділяє групу на підгрупи. Керує обговоренням кейса Ставить запитання, що поглиблюють розуміння кейса і проблеми. Розробляє варіанти рішень. Бере участь у прийнятті рішень. Після заняття Оцінює роботу студентів. Оцінює прийняті рішення і поставлені запитання. Складає письмовий звіт про заняття з даної теми. Студент, який готується до обговорення кейсу в аудиторії, має вивчити факти, зробити висновки з даних фактів, оцінити альтернативи дій в даній ситуації і зробити вибір на користь того чи іншого плану дій. Більш того, студент має бути готовим представити свої думки під час обговорення в аудиторії, відстояти свої погляди і, в разі необхідності, переглянути початкове рішення. Студент має усвідомлювати, що користь від кейсу він може отримати лише в тому випадку, якщо він буде брати активну участь у дискусії. Основними елементами кейсу є: • Анатомія кейсу • Середовище: де відбуваються події в кейсі. • Тема: про що йде мова у кейсі. • Питання: які піднімаються питання у кейсі. • Дані: яка інформація подається у кейсі. • Розв’язок кейса: який вимагається стиль мислення (дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний -аналітичний, дивергентний – творчий). • Аналіз кейса: результат, який необхідно досягнути (закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей). • Час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу). Існують наступні типи кейсів: кейс-випадок, кейс-вправа і кейс-ситуація. Кейс-випадок – це короткий кейс, який розповідає про окремий випадок. Його можна використовувати під час лекції, для того, щоб проілюструвати певну ідею або підняти питання для обговорення. Даний кейс можна прочитати дуже швидко і тому студентам не треба готуватися вдома. Кейс-вправа – надає студенту можливість застосувати на практиці здобуті навички. Найчастіше використовується там, де необхідно провести кількісний аналіз. Кейс-ситуація – класичний кейс, що вимагає від студента аналізу ситуації. В ньому найчастіше ставиться запитання: “Чому ситуація набула такого розвитку і як становище можна виправити?”. Кейс-ситуація, як правило, вимагає чимало часу для ознайомлення, тому з метою економії часу бажана попередня підготовка вдома. Схема роботи над кейсом-ситуацією: 1. Аналіз – пошук причин появи симптомів 2. Виявлення справжньої причини 3. Пошук варіантів рішення 4. Вибір оптимального рішення 5. Реалізація 6. Контроль Звичайно, кейс-метод не принесе користі, якщо його відірвати від решти навчального процесу. Він має застосовуватися нарівні з іншими методами викладання. Питання, яке закономірно постає перед викладачем, коли рішення про використання кейс-методу на заняттях вже прийнято, це питання про те, чи існує об’єктивний критичний мінімум (або максимум) кейсів, який забезпечить цілісність курсу та досягнення поставлених учбових цілей. Важко дати універсальну пораду в цьому питанні, адже все залежить не тільки та не стільки від нашого бажання, але й від інтелектуального та освітнього рівня аудиторії, з якою ми працюємо, від її готовності працювати по-новому. Одна закономірність вже чітко простежується: чим вищий рівень освітньої програми, тим легше та ефективніше працювати з кейсами. Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримуватися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначити роль викладача, оскільки під час використання кейс-методу роль викладача суттєво відрізняється від традиційної. Правила створення кейса: – визначається дія і діючі актори, при цьому можна дати їхній опис -наприклад, що робить певна людина, у неї є такі достоїнства, такі-то недоліки; – описується ситуація (симптоми); – вказуються елементи антуражу. Коли складена схема кейса, необхідно визначити його методичну мету, що стане його віссю. Методичною метою застосування кейс-методу може бути й ілюстрація до теорії, і чисто практична ситуація, і їхнє поєднання. Однак у будь-якому випадку мета має бути вагомою, щоб робота з кейсом зацікавила студентів. Цьому сприятиме напруженість ситуації, описаної в кейсі, конфлікт, навіть драматичність, що вимагають прийняття швидких рішень. Отже, зміст кейса повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено. Слід утримуватися від надмірно насиченої інформації та інформації, що не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б студентам швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення. Кейси не повинні бути занадто великими. Об’ємні кейси більше підходять для підсумкових занять, для поточних занять краще використовувати невеликі. Практика показує, що максимальний обсяг кейса не повинен перевищувати 20 сторінок. Під час розв’язання кейса студент не тільки використовує отримані знання, але й виявляє свої особисті якості, зокрема уміння працювати в групі, а також демонструє рівень бачення ситуації та рівень володіння іноземною мовою. Причому активність роботи кожного, хто навчається за цією методикою, залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількісний і якісний склад учасників, організаційна структура підгрупи, її розміщення, загальна організація роботи з кейсом, організація обговорення результатів, підведення підсумків. Кейс-метод сьогодні має активне застосовування в Україні, оскільки відповідає потребам часу і несе в собі великі можливості.

Пропонуємо новації та запрошуємо до обговорення: розроблено проект типового навчального плану для учнів 10-11 класів

2017-01-21T11:50:00.000-08:00

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проект типового навчального плану для 10-11 класів. Зміни мають стати чинними з 2018 року, при цьому проект документу передбачає зміну підходів до формування переліку предметів в 10-11 класах і є першим кроком до формування справжньої профільної школи. «Документ, що наразі розміщено на сайті МОН у рубриці «Громадське обговорення», – це лише проект, який ми пропонуємо на розгляд громадськості. Ми дуже сподіваємося, що усі зацікавлені – а це й вчителі, й батьки, й самі учні старшої школи – висловлять свою думку щодо запропонованих змін», – зазначив заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей. ПРОПОЗИЦІЇ МОН – ПЕРШИЙ КРОК ДО ПРОФІЛЬНОЇ СТАРШОЇ ШКОЛИ Проект типового навчального плану для 10-11 класів, який виставлено на громадське обговорення, має набути чинності в 2018-2019 навчальному році – це перший крок до змін в межах масштабнішої реформи «Нова українська школа». Як відомо, графік запровадження цієї реформи передбачає, що фундаментальні зміни в старшій школі почнуть діяти лише з 2027 року. Але вже зараз, в межах чинного Державного стандарту, МОН хоче показати напрямок реформ та зробити більш якісним та сучасним навчання старшокрасників. Враховуючи, що 2018 року передбачається плановий друк підручників для 10-х класів, а 2019-го – для 11-х, для старшої школи можна вже зараз запровадити ґрунтовніші зміни. Отже, логіка запровадження змін в межах чинного Держстандарту для старшої школи наступна: Січень 2017 року – громадське обговорення типового навчального плану 10-11 класів; Лютий-квітень 2017 року – написання навчальних програм для 10-11 класів; 2018 рік – друк підручників для 10-х класів; 2019 рік – друк підручників для 11-х класів. Що таке «типовий навчальний план» тачому потрібно змінити підхід до його формування? Навчальний план – основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Міністерство складає та затверджує типові навчальні плани – рамку, за якою пізніше формують робочі навчальні плани кожної окремої школи. Сьогодні чинним є Наказ МОН від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню» (тобто 10-11 класів). У цьому документі міститься 25 типових планів для 10-11 класів – різні для кожного типу навчального закладу. У навчальному плані міститься «інваріантний» та «варіативний» складники. Простіше кажучи, «інваріантний» складник – це перелік предметів, викладання яких є обов’язковим, «варіативний» – блок, в якому навчальні предмети може обирати школа. На сьогодні в чинних типових начальних планах у інваріантній частині знаходиться 22 і більше предметів. Граничне навантаження на учня в школі – 33 години на тиждень. У середньому на вивчення одного предмету виділено 1,5 години. «Ґрунтовно вивчити предмет, маючи менше одного уроку на тиждень, просто неможливо. Діти, що приходять у старшу школу, вже мають визначатися зі своїми подальшими пріоритетами, почати підготовку до вступу у вищий навчальний заклад. Відповідно, учні мають отримати можливість глибше вивчати ті предмети, які їм знадобляться для подальшого продовження навчання. Вивчення всіх предметів на однаково неглибокому рівні у старших класах є нераціональним», – наголошує заступник Міністра освіти і науки. Для прикладу, сьогодні в школах універсального профілю: на Алгебру виділено 2 години на тиждень в 10-му класі та 3 години в 11-му; на Геометрію – 2 години в 10-му класі та 2 години в 11-му; на Біологію – 1,5 години на тиждень і в 10-му і в 11-му класах; на Географію – 1,5 години в 10-му класі і 0 годин в 11-му; на Хімію – 1 година в 10-му класі, 2 – в 11-му. Інваріантний складник цього типового плану вже передбачає навантаження на учня у розмірі 30 годин на тиждень в 10-му та 33 години в 11-му класах. Таким чином, при граничному навантаженні дитини в школі у 33 години на тиждень можливість ввести факультативне вивчення додаткових предметів фактично відсутнє. Очевидно, що така система не сприяє отриманню якісних знань з певних предметів, не дає школам самостійно формувати власний профіль, створювати додаткові спеціальні курси для поглибленого вивчення окремих предметів, а також не залишає учням часу на глибше опанування предметів в межах шкільної програми. Це змушує батьків шукати репетиторів в позанавчальний час, що створює додаткове навантаження на дітей. Проект типового навчального плану для учнів 10-11 класів – вихід, який пропонує МОН У проекті типового навчального плану для учнів 10-11 класів запропоновано суттєво іншу систему створення навчального плану для школи. Новація №1 – скорочення кількості обов’язкових предметів (інваріантної складової) – з 22 до 9. Це дає можлівисть школі визначити свій профіль і поглиблено викладати обрані предмети. «Час – це найважливіший ресурс. В 10-11 класі діти вже мають розуміти, який подальший шлях оберуть, та починати готуватися до вступу до вищого навчального закладу», – додає Павло Хобзей. Новація №2 – старша школа має стати профільною. Пропонується позбутися такого явища як «універсальний профіль». Обговорюваний проект типового навчального плану дасть школам більше свободи у формуванні своїх робочих планів. Залежно від власних ресурсів та можливостей, школи самостійно обиратимуть профіль. Якщо ж це велика школа, в якій навчається декілька паралелей, школа зможе мати класи з різними профілями викладання, а діти – обирати необхідний їм профіль навчання. «Згідно з нашими розрахунками, завдяки введенню обов’язкової профільної школи значно зросте кількість шкіл, що профільно вивчають точні дисципліни. Це пов’язано не лише з наявними можливостями шкіл, а й з тим, що на них значно більший попит серед дітей, які не визначились, який далі профіль обрати. Значно більша кількість школярів та їхніх батьків впевнена в тому, що самостійно зможуть підготуватися до іспитів з таких предметів, як українська мова, література тощо, ніж до предметів природничого циклу», – пояснив Павло Хобзей. Проект оновленого типового навчального плану передбачає, що школа повинна обов’зково обрати 2-3 предмети з циклу «профільних», а також доповнити їх дисциплінами з циклу «вибірково-обов’язкових» предметів (не менше 2-х). У проекті документу «профільні предмети» та кількість годин на їх вивчення визначено наступним чином: Профільний предмет Кількість годин на тиждень у класах 10 клас 11 клас Українська мова 4 4 Література (українська і зарубіжна) 8 8 Іноземна мова 5 5 Історія (історія України та всесвітня історія) 8 8 Людина і суспільство 4 4 Мова і література національної меншини 5 5 Математика 10 10 Фізика і астрономія 6 6 Біологія і екологія 6 6 Хімія 5 5 Географія 5 5 Інформаційно-комунікаційні технології 5 5 Технології 6 6 Мистецтво 5 5 Фізична культура 6 6 Захист Вітчизни 5 5 Слід ураховувати, що кількість годин для вивчення профільного предмета включає кількість годин, відведених типовим планом на вивчення відповідного предмета або його модуля на рівні стандарту (в предметах інваріантної складової), яка доповнюється потрібною кількістю годин з передбачених на цикл профільних предметів. Новація №3 – можливість для шкіл створювати власні «спецкурси» для поглиблення профільного навчання. Тобто йдеться про викладання вузьких спеціалізованих дисциплін, які є близькими до профілю, що обирає школа. Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних (а за потреби – і непрофільних) предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, але орієнтовані на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю. Тематика і зміст спеціальних курсів може розроблятися вчителями із наступним їх погодженням у встановленому порядку. Навчальний заклад може також обирати відповідний спецкурс із уже розроблених і рекомендованих МОН України. Новація №4 – з’являються інтегровані предмети «Література», «Історія», «Людина і суспільство», «Математика». У старшій школі дитина має обов’язково отримати цілісну картину світу. Саме тому, навіть якщо школа обирає для поглибленого вивчення гуманітарні предмети, загальні знання з Біології, Географії, Астрономії, Екології, Фізики та Хімії вона отримує в рамках інтегрованого предмету «Людина і природа», який в такій школі читатиметься 3 години на тиждень. Інтегровані знання з Правознавства, Економіки, предмету «Людина і світ» школярі старших класів отримуватимуть в рамках предмету «Людина і суспільство». Навіщо потрібна інтеграція «профільних предметів»? Зараз існує багато нарікань щодо дублювання змісту предметів, особливо у старшій школі, де кожна хвилина навчального часу має використовуватися корисно та продуктивно. Інтекрація предметів має вирішити цю проблему. Наприклад, у старшій школі вивчення зарубіжної та української літератури це насамперед не вивчення текстів, хоча воно є дуже важливим, – це отримання знань про різні стилі творів, віршовані розміри тощо. Нині віршовані розміри вчать двічі – на уроках української літератури та зарубіжної. Тобто витрачають вдічі більше часу, ніж реально на це потрібно. Поєднання предметів допоможе створити навчальну програму, яка усуне цю проблему. Крім того, подібний підхід надає можливості сформувати цілісну картину світу. Наприклад, українська література та її розвиток в рамках чинної системи сприймається відірвано від розвитку світової літератури. Діти не розуміють головного – передумов і механізмів, завдяки яким розвивалася література впродовж історії, взаємовпливи, які здійснювались між країнами в цій сфері. ЩО ДАЛІ? Після того, як буде затверджено оновлений типовий навчальний план для 10-11 класів, найбільший виклик – написання нових навчальних програм та підготовка підручників. «До створення нових навчальних програм потрібно поставитися особливо відповідально. Наскільки це можливо, в межах чинного Держстандарту, ми повинні закласти в них компетентнісний підхід, програми мають бути правильно та структуровано написані, необхідно прибрати дублювання, максимально враховувати потреби учнів старшої школи. Оскількі більшість інтегрованих предметів – це новинка для нас, потрібно докласти максимум зусиль, щоб ці дисципліни стали цікавими та корисними для наших дітей», – стверджує Павло Хобзей. За новими програмами будуть писатися нові підручники для старших класів. Держава фінансуватиме підручники як для оволодіння стандартом (предмети інваріантної складової), так і для поглибленого вивчення (профільні предмети). «Для нас дуже важливо, щоб суспільство слідкувало за усіма етапами цього процесу. Зараз ми сподіваємося на відгук щодо запропонованого типового навчального плану. Пізніше, під час складення та затвердження нових навчальних програм, нам також потрібна буде реакція суспільства, адже тільки так ми можемо перевірити, чи всі фактори ми змогли врахувати при підготовці документів», – зазначає заступник Міністра. Наразі проект оновленого типового навчального плану для 10-11 класів знаходиться на громадському обговоренні. Свої пропозиції можна надсилати до 30 січня 2017 року на електронну пошту: n_beskova@mon.gov.ua абоzasekina@ukr.net. Завантажити проект оновленого типового навчального плану для 10-11 класів можна за посиланням.Завантажити чинні сьогодні типові навчальні плани для 10-11 класів можна тут.

2016-10-21T02:58:00.001-07:00

Мережеві можливості для освітнього процесу

2016-10-21T02:57:00.001-07:00

Останні роки все більшої популярності набувають так звані хмарні технології або хмарні обчислення (Cloud computing).
Цей термін став вживатися в світі інформаційних технологій з 2008 року.
Першою людиною, який виголосив словосполучення «cloud computing» був Ерік Шмідт - генеральний директор компанії Google.
Хмарні технології — це технологія, яка надає користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса, тобто якщо, є підключення до Інтернету то можна виконувати складні обчислення, опрацьовувати дані використовуючи потужності віддаленого сервера.
Які ж послуги ми можемо отримати?
1. Використання програмного забезпечення
2. Платформа як сервіс (Software as a Service (SaaS)) — дає доступ до інтегрованої платформи для розробки, тестування та підтримки різноманітних проектів
3. Інфраструктура як послуга
(Infrastructure as a Service (IaaS)) — представлення комп’ютерної інфраструктури у вигляді віртуалізації, що включає в себе операційні системи та системне програмне забезпечення, а також апаратну частину сервера.
4. Віртуальне робоче місце (Desktop as a Service (DaaS)) — користувач має змогу власноруч налаштовувати своє робоче місце і тим самим створити собі комплекс програмного забезпечення необхідного йому для роботи. Загалом, ця технологія має як плюси так і мінуси. Вона доволі економічна і доцільна для організацій, корпорацій, фірм і т.і. Вона не потребує значних ресурсів пристрою (будь-то, КПК, планшет, смартфон,нетбук або комп’ютер), але вона вимоглива щодо доступу до інтернету. Це означає, що ви повинні мати безперебійний швидкісний інтернет. Другим мінусом є те, що хоча надавачі послуг і стараються працювати онлайн цілий час, але завжди бувають випадки, коли сервер може бути оффлайн і тоді доступ до ваших послуг буде недоступний. Технологія хмарних обчислень і реалізована на її основі освітня платформа дозволяють максимально ефективно використовувати наявні програмно-апаратні ресурси школи, гімназії, а школярі дістають можливість застосовувати на практиці найсучасніші комп'ютерні технології.
В будь-якій аудиторії можна організувати сучасний навчальний процес, використовуючи ноутбуки і безпровідну мережу. Для роботи учні використовують ipad-и, ноутбуки або нетбуки, що підтримують безпровідне підключення за стандартом Wi-fi. Наповнення електронного освітнього простору навчального здійснюють викладачі, учні школи. Основні переваги, які можуть дати хмарні технології школі, очевидні: - економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн)); - зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях; - виконання багатьох видів навчальної роботи, контролю і оцінки online; - економія дискового простору; - антивірусна, антихакреська безпека відкритість освітнього середовища для вчителів і для учнів. Приклади використання хмарних технологій у школі. - Використання Web-додатків. - Електронні журнали і щоденники. - Он-лайн сервіси для учбового процесу, спілкування, тестування. - Системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека. - Сховища файлів, спільний доступ. - Спільна робота. - Відеоконференції. - Електронна пошта з доменом навчального закладу. Хмарні редактори документів: що вибрати? Огляд хмарних технологій Як показує практика, відповідно до потреб сучасних умов праці зручнішим за локальне редагування документу є розміщення необхідного файлу в хмарне сховище, доступ до котрого може бути розмежований для ролей конкретних користувачів. Одні користувачі можуть змінювати файл, інші - тільки читати та рецензувати зміни. Загалом використання таких хмарних сервісів є простим у користуванні та не потребує особливих налаштувань. Актуальним залишається лише питання: На ринку так багато пропозицій, котру ж з хмар варто обрати? Ідея створити онлайн-редактор документів існує вже майже 6 років: перші такі продукти з’явилися ще в 2005 році і представляли собою перенесену в веб-інтерфейс базову функціональність текстових і табличних процесорів. В даний час концепція збереження і управління документами в інтернеті підтримується багатьма гравцями ринку – Adobe, Google, Microsoft, Zoho і багатьма іншими компаніями (Box.net, Dropbox, ADrive.com), що вбудовуються в свої сервіси розробки вищевказаних вендорів. Якщо в перші роки існування таких продуктів інтерес до них проявлявся з боку кінцевих користувачів і ентузіастів, то зараз вони досить добре відомі і в бізнес-середовищі (Google Groups, Microsoft Office Web Apps, Amazon EC2). Але тенденція використання їх для корпоративного контенту пред’являє і відповідні вимоги до сервісів – вони ускладнюються. При цьому більшість користувачів “хмарних” сховищ і редакторів документів все одно є непрофесіоналами в цій сфері. Який компроміс вибрати? Щоб відповісти на це запитання, потрібно проаналізувати найпопулярніші рішення на ринку. Один з порівняно молодих гравців ринку хмарних сховищ онлайн і редакторів документів – компанія Adobe зовсім недавно анонсувала повноцінне рішення для створення PDF-файлів та спільної роботи з ними. Раніше (роки 2 назад) такий інструмент існував, але в обмеженій версії під назвою Buzzword. Зараз він інтегрований в комплексний продукт, що просувається як єдине рішення за передплатою (для роботи потрібно реєстрація Adobe ID). В даний час веб-версія Adobe Acrobat нагадує свій десктопний варіант, в ній є інструменти для редагування та форматування (раніше можна було тільки налаштовувати шрифти). Додаток дозволяє експортувати створені документи у формати PDF, DOC, ODT і RTF, а також EPUB. Крім веб-редактора у складі сервісу Acrobat.com надається файлообмінний сервіс Adobe SendNow, в який можна завантажувати файли в будь-якому форматі різного розміру (безкоштовно – до 100 Мб, платно – до 2 Гб), після чого організовувати до них спільний доступ для колег по роботі (через систему запрошень поштою), вести облік розісланих запрошень (через повідомлення про отримання), шукати серед завантажених файлів по назві і опису. Частина можливостей доступна тільки в платній версії. Третій сервіс, пропонований Adobe – Adobe CreatePDF – онлайн-конвертер файлів. Він складається з трьох компонентів: перетворювача будь-якого текстового документа в PDF, інструменту для об’єднання декількох файлів (текстових, графічних і так далі) в єдиний PDF-документ і віртуального принтера, що дозволяє друкувати прямо в PDF-файл, що розміщується на цьому веб-сервісі. Google (Google Docs & SpreadSheets) Сервіси Google Docs & SpreadSheets від Google з’явився на ринку в результаті злиття двох розробок – табличного процесора від Google і текстового редактора Writely від Upstartle в бета- версії 2006 році. Пізніше до сервісу додалися можливість переглядати презентації та файлове сховище, які перейшли в статус релізу в 2009 році. Сервіс інтегрований з поштовим клієнтом Gmail і являє собою універсальний редактор для файлів MS Office / OpenOffice, оснащений експортом в © Кух А.М. PDF. Інтерфейсом сервіс Google схожий на Open Office.org. Документи можуть редагуватися спільно користувачами, які отримали запрошення (мати обліковий запис в Google для цього необов’язково), в ході процесу рецензування та редагування доступний перегляд змін і чат. Файловий обмінник працює безкоштовно з квотою 1 Гб, додатковий обсяг можна отримати за гроші. Google Docs & SpreadSheets підтримує “хмарний” друк документів (віддалену відправку файлів в чергу принтера), а також надає базові можливості для організації зберігається в сервісі контенту.

Стартує конкурс "Учитель року-2017"

2016-10-21T02:57:00.000-07:00

Про проведення Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2017»

На виконання наказу Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації від 24.06.2016р. № 08-01/359 «Про проведення І ІІ турів всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017», з метою виявлення талановитих вчителів, їх підтримки та заохочення, удосконалення фахової майстерності, стимулювання творчого самовдосконалення, популяризації педагогічного досвіду у 2016-2017 навчальному році всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2017» проводитиметься відповідно до Положення у таких номінаціях: «Біологія», «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Початкові класи».

І (районний) тур Конкурсу у два етапи:

І етап (відбірковий) – 9 грудня 2016 р.;

ІІ етап (заключний) – 15 грудня 2016 р.

До 25 листопада 2016 року подаються заявки на участь у Конкурсі.

До 22 грудня 2016 року слід подати у Львівський обласний інституту післядипломної педагогічної освіти матеріали переможців та статистичний звіт щодо проведення І туру Конкурсу.

Умови проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2017»

1. Всеукраїнський конкурс «Учитель року – 2017» (далі – Конкурс) проводиться на виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 року № 489 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року», відповідно до Положення про всеукраїнський конкурс «Учитель року», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 року № 638, наказу Міністерства освіти і науки України від 14.06.2016 № 668 у номінаціях: «Біологія», «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Початкова освіта».

2. Участь вчителів у Конкурсі здійснюється на добровільних засадах.

До участі у першому турі Конкурсу допускаються переможці шкільного етапу, педагогічні працівники загальноосвітніх навчальних закладів за основним місцем роботи, стаж педагогічної роботи яких не менше 5 років.

3. Відповідні оргкомітети шкільного туру до 20 грудня 2017 року подають у відділ освіти у друкованому та електронному варіанті:

заяву учасника першого туру Конкурсу до оргкомітету про участь у Конкурсі, написану власноруч (додаток 1);

згоду учасника першого туру Конкурсу на обробку персональних даних (додаток 2);

висновок дирекції школи про педагогічну та методичну діяльність учасника шкільного туру Конкурсу (обсяг – до 2 сторінок);

анкету учасника першого туру Конкурсу (з особистим підписом) (додаток 3).

інформаційну картку учасника першого туру Конкурсу (додаток 4);

портретне фото (формат JPEG, 400х400 пікселів).

створити свій власний блог

4. Оцінювання конкурсних випробувань першого туру Конкурсу здійснюється за критеріями, затвердженими відповідним журі.

5. Переможці та учасники нагороджуються відповідними дипломами оргкомітету Конкурсу.

Перемога у VIII міжнародному фестивалі педагогічних інновацій!

2016-10-09T13:03:00.001-07:00

Мережевий проект "Віртуальна лабораторія педагогічних інновацій"створений для дистанційної підтримки інноваційної методичної діяльності педагогів Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного нагороджений дипломом у рамках проведення
VIII Міжнародного фестивалю педагогічних інновацій,який проходив у м.Черкаси 22-23 вересня 2016 року.

д

Сім платформ для створення тестів

2016-10-09T12:47:00.001-07:00

Без тестів сьогодні не обходиться жоден викладач, будь то шкільний вчитель чи професор багатотисячного онлайн-курсу. Вибір варіанту з декількох - не єдина можливість: в опитування можна вставляти картинки та відео, змінювати формати завдання майже до безкінечності. Edutainme представили сім сервісів, які полегшать підготовку і проведення тестування.

GOOGLE ФОРМИ

Google Форми - частина офісного інструментарію Google Drive. Мабуть, це один з найшвидших і простих способів створити своє опитування або тест: пишемо завдання, вибираємо тип відповіді (вибір з кількох варіантів, написання власного) - готово! Одержаний тест можна відправити студентам електронною поштою або вбудувати на свій сайт за допомогою спеціального коду. Для прискорення роботи рекомендуємо додати плагін Flubaroo - він автоматично перевіряє відповіді учнів і ставить оцінки відповідно до заданих критеріїв. Форми абсолютно безкоштовні - для використання ресурсу потрібно лише мати акаунт Google.

QUIZLET

За допомогою Quizlet можна створювати тести, в яких учні будуть вибирати вірні відповіді із запропонованих, зіставляти зображення та інформацію або вписувати власні варіанти. Користуватися дуже легко - в інтерфейсі можна розібратися буквально за пару хвилин, до того ж, Quizlet підтримує російську мову і працює на Android і iOS. Quizlet безкоштовний, але буває і підписка Plus за $10 - вона дозволить завантажувати власні картинки і створювати необмежену кількість навчальних груп.

PROPROFS

Proprofs готує тести на будь-який смак - можна запропонувати на вибір один або кілька варіантів, попросити заповнити пропущене слово або написати розгорнуту відповідь. Сервіс дозволяє вставляти в завдання текстові документи та презентації, файли PDF, а також зображення, аудіо- та відеофайли. Завершивши роботу над тестом, можна залишити його в загальному доступі на сайті Proprofs або вбудувати на свою сторінку.

Хоча сервіс безкоштовний, можливості Proprofs розширюються в платних тарифах. Викладачам варто звернути увагу на тарифи Basic і Professional. Перший відкриває всі основні можливості сервісу і дозволяє створювати необмежену кількість тестів за $20 в місяць; другий дозволяє об'єднувати студентів в закриті групи і обійдеться в $40. Нові користувачі можуть безкоштовно користуватися всіма можливостями Proprofs протягом 15 днів після реєстрації.

KAHOOT!

Kahoot! дозволяє подавати у форматі опитувань і тестів мало не весь навчальний матеріал. Щоб налагодити зворотній зв'язок з учнями, можна обіграти нові теми у формі простих запитань і відповідей, а закріпити знання за допомогою більш докладного тестування. Kahoot! розрахований на застосування у класі - викладач показує матеріал на головному екрані, а в цей час школярі відповідають на питання і обговорюють інформацію, використовуючи спеціальний клієнт для комп'ютерів або браузер на смартфонах (Android, iOS, Windows Phone). Для того щоб увійти у віртуальну класну кімнату, учні повинні ввести спеціальний код, який надішле викладач. Сервіс дозволяє дізнатися, як відповідав на запитання кожен студент, або будувати діаграми успішності всього класу. Самі ж учні можуть стежити за своїми результатами в спеціальних таблицях. Kahoot! безкоштовний і повністю доступний після реєстрації.

CLASSMARKER

У ClassMarker можна робити опитування з різними форматами відповідей - крім звичних варіантів, є навіть есе. Для початку роботи викладачеві потрібно створити віртуальний клас і розіслати запрошувальні коди учням. ClassMarker зберігає результати всіх проведених тестів, ведучи статистику успішності. Якщо у викладача є власна веб-сторінка, він може вбудовувати тестові завдання на неї.

У безкоштовному варіанті ClassMarker дозволяє створити не більше 100 тестів. 400 тестів на місяць обійдуться у $16.50, а 1000 тестів - вже $33. У сервісу є щорічні пакети для тих, хто рідко проводить онлайн-тестування. Мінімальна кількість тестів (50 на рік) буде коштувати $25 на рік, а максимум (5000 на рік) обійдеться у $1000.

PLICKERS

Мобільний додаток для викладачів, що допомагає влаштовувати опитування прямо у класі. Студентам видаються спеціальні бланки з варіантами відповідей (A, B, C і D) - почувши питання, вони піднімають потрібні картки, які вчитель сканує камерою смартфону. Plickersдозволяє аналізувати результати окремого студента або вивчати статистику усього класу. Додаток працює на Android і iOS, а завантажується безкоштовно.

EASY TEST MAKER

Найцікавіше в Easy Test Maker - можливість створювати завдання, в яких потрібно вибирати вірні і помилкові твердження. Тексти можна відформатувати для зручності читання на планшеті або завантажити у форматах .pdf або .doc, щоб провести тестування у більш традиційному форматі. Сервіс вміє перемішувати питання і варіанти відповідей, щоб учням було складніше списувати.

Безкоштовна версія Easy Test Maker дозволяє створити 25 тестів без можливості експорту у «паперові» формати. У тарифі Plus ($44.95 на рік) доступна перевірка англомовного правопису, створення необмеженої кількості тестів і експорт в офлайн-формати. З підпискою Premium ($74.95 на рік) сервіс буде автоматично перевіряти результати, а також дозволить виставляти часовий ліміт на проходження завдань і прикріплювати до опитувань графічні файли.

Хмарні технології в освіті!

2016-10-09T12:43:00.002-07:00

Хмарні технології — це технології, які надають користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса.

Хмарні технології в навчанні надають ряд переваг:

економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн));
зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;
виконання багатьох видів учбової роботи, контролю і оцінки online;
економія дискового простору;
антивірусна, безрекламна, антихакреська безпека та відкритість освітнього середовища для вчителів і для учнів.

Приклади використання хмарних технологій у школі

Використання Office Web Apps-додатків. (Office 365)
Електронні журнали і щоденники. (http://shodennik.ua/)
Он-лайн сервіси для учбового процесу, спілкування, тестування.
Системи дистанційного навчання, бібліотека, медіатека.
Сховища файлів,спільний доступ. (Dropbox,SkyDrive)
Спільна робота.
Відеоконференції.
Електронна пошта з доменом гімназії.
Сервіси Google Apps;

Google надає безліч додатків і сервісів, що допомагають в навчанні.

Google ArtProject – інтерактивно-представлені популярні музеї світу,
Google Docs – онлайновий офіс,
Google Maps – набір карт ,
Google Sites – безкоштовний хостинг, який використовує вікі-технологію,
Google Translate – перекладач,
YouTube – відеохостинг.
Google Диск – єдиний простір для зберігання файлів і роботи з ними.

Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

2016-09-08T12:44:00.000-07:00

З метою упорядкування навчальної літератури і програм, що рекомендуються для використання в навчально-виховному процесі у загальноосвітніх навчальних закладах, Міністерство освіти і науки надсилає: Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2016/2017 навчальному році; Перелік навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і у старшій школах у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2016/2017 навчальному році; Перелік навчальних програм, підручників і навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин у 2016/2017 навчальному році. Зазначені переліки розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України: www.mon.gov.

Тест на знання програми

2016-09-08T12:24:00.001-07:00

В мережі з'явився тест на знання оновлених програм Директор Стрийської школи на Львівщині Сергій Запісов розробив і виклав у відкритий доступ тест на знання змін до оновлених програм початкової школи. Експрес-тест розрахований для вчителів початкових класів, які бажають здійснити самоперевірку на предмет знання ключових змін в оновленій програмі початкового навчання 2016-2017 навчального року. Автор онлайн-тесту перед виконанням завдань тесу рекомендує ознайомитись з коментарем-підказкою. Тест містить 25 завдань. По завершенню роботи над тестом кожен бажаючий отримає свій результат. За словами міністра освіти і науки Лілії Гриневич, створений тест вже пройшли понад тисяча вчителів. «Це прекрасний приклад того, як нові технології дають змогу швидше і ефективніше доносити інформацію. Але найголовніше - це приклад того, що саме директори шкіл своєю позицією можуть пришвидшувати запровадження нових підходів до викладання у школах», - наголосила міністр. Разом з тим, Лілія Гриневич зазначила, що від низки батьків надходять звернення, що на батьківських зборах вчителі дають зрозуміти, що не поспішатимуть із виконанням оновлених програм, критеріїв оцінювання і методичних рекомендацій. «Нагадую райуправлінням освіти про необхідність провести засідання методичних об'єднань вчителів-початківців і донести до всіх фахівців запроваджені зміни. Вся інформація про оновлення для початкової школи є на сайті МОН», - наголосила Лілія Гриневич.

Шановні колеги , рекомендовані навчальні програми на 2016-2017!

2016-08-30T13:27:00.000-07:00

Оцінювання – конфіденційна інформація, канікули та свята без домашніх завдань, менше робочих зошитів та більше інтерактивної роботи – оприлюднено нові орієнтовні вимоги оцінювання та методичні рекомендації для початкової школи

2016-08-28T13:31:00.000-07:00

Оцінювання – конфіденційна інформація, канікули та свята без домашніх завдань, менше робочих зошитів та більше інтерактивної роботи – оприлюднено нові орієнтовні вимоги оцінювання та методичні рекомендації для початкової школи Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів та методичні рекомендації до оновлених програм початкової школи стали більш демократичними – оприлюднено наказ Міністерства освіти і науки України та лист з методичними рекомендаціями. Нововведення мають застосовуватись в школах вже з 1 вересня. Відтепер оцінювання – це конфіденційна інформація, яка стосується лише вчителя, дитини та її батьків, тобто навчальні досягнення учнів не мають озвучуватися на батьківських зборах чи вивішуватися публічно у вигляді різноманітних рейтингів. Знято оцінювання каліграфії, вимоги до якої були занадто деталізовані в попередній редакції документу, залишено лише вимогу, що письмо має бути охайним та розбірливим. Також учням не будуть знижувати оцінки за "неправильний" відступ кількості клітинок та рядків. Вилучено вимоги та критерії щодо підписання зошитів та щомісячну оцінку за ведення зошитів – МОН відмовилося від радянської традиції регламентації настільки дрібних питань. «Вчитель має навчити дітей культурі письма і правилам оформлення робіт, але кількість клітинок і форму підписання зошитів не повинно регламентувати Міністерство освіти і науки», - говорить головний спеціаліст департаменту загальної середньої освіти МОН Алевтина Лотоцька. Домашні завдання не повинні задавати на вихідні, святкові та канікулярні дні (канікули), а їх обсяг віднині обмежено. Так, в перших класах домашніх завдань не повинно бути зовсім, в 2 класі – не більше, ніж дитина може виконати самостійно за 45 хвилин, в 3 класі – за 1 годину 10 хвилин, в 4 класі – за 1 годину 30 хвилин. В методичних рекомендаціях наголошено на неприпустимості перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою тощо. Нагадується, що оцінювання в 1 класі немає, а 2 клас також може не оцінюватися за рішенням педагогічної ради школи. До предметів, що не оцінюються за бальною системою протягом всієї початкової школи, додано "Трудове навчання" та "Я у світі". Тобто, загалом за бальною системою в 1-4 класах не оцінюються «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрований курс «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання». Для того, щоб полегшити вчителям роботу за новими програмами, в методичних рекомендаціях детально розписано методичні підходи, які можна використовувати для навчання, показано приклади інтерактивної роботи та компетентнісно-орієнтованих завдань. Щоб понизити психологічне напруження у першокласників, за рішенням учителя, до сформування навички письма рекомендується користуватись простим олівцем. На розсуд учителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. При цьому наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на зниження балу за роботу, а час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам учитель, індивідуально для кожної дитини. Вчителям також не рекомендують користуватися червоною ручкою при перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді (1 клас). Колір ручки для виставлення оцінок в зошитах і щоденниках вчитель може вибирати самостійно. Це лише частина нововведень. З ключовими тезами нових орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів та методичних рекомендацій до оновлених програм початкової школи можна ознайомитись на сайті МОН. Нагадуємо, що 4 серпня Колегією МОН були схвалені 13 оновлених навчальних програм початкової школи (1-4 класи). З ключовими змінами до програм можна ознайомитись за посиланням.

2016-08-19T03:20:00.003-07:00

Шановні педагоги початкових класів! На цьому посиланні http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/pochatkova-shkola.html ви знайдете оновлені навчальні програми для 1-4 класів. Знайомтесь зі змінами та плануйте навчальний процес.

2016-08-18T06:24:00.001-07:00

Міністерство освіти і науки знайомить громадськість з концепцію "Нової української школи".

Її презентувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич у четвер, 18 серпня, під час педагогічної конференції в Будинку уряду.

У документі, з повним текстом якого можна ознайомитися за посиланням, передбачено, що загальна тривалість повної загальної середньої освіти збільшиться до 12 років.

Це аргументується тим, що "на території Європи 11-річна пострадянська школа залишилася в Україні, Білорусі та Росії".

"В усіх європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти складає від 12 до 14 років.

Ми бачимо потребу збалансування на всіх рівнях гуманітарної і природничо-математичної освіти, зберегти добрі традиції й забезпечити високий рівень природничо-математичної освіти та вивчення інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у всіх школах", – йдеться у документі.

Навчання починатиметься, як правило, з шести років. Діти з особливими потребами зможуть приходити до школи з іншого віку.

Початкова освіта нової школи поділятиметься на два цикли: перший, адаптаційно-ігровий(1-2 класи) та другий, основний (3-4 класи).

У рамках профільної освіти старшокласник зможе обирати одне з двох спрямувань навчання: академічне, із поглибленим вивченням окремих предметів з орієнтацією на продовження навчання в університеті; чи професійне, яке поряд з отриманням повної загальної середньої освіти забезпечує отримання першої професії (не обмежує можливість продовження освіти).

Старшокласник зможе обирати одне з двох спрямувань навчання: академічне чи професійне

Гриневич уточнила, що концепція почне діяти у 2018 році.

"Наше завдання – кожній дитині дати доступ до якісної освіти. Успіх України в тому, щоб побудувати суспільство освіченого загалу, бо кожна дитина, не залежно від її здібностей, має право на успіх в житті, на максимальне розкриття власних здібностей, яке може запропонувати якісна освіта", – наголосила міністр.

Вона додала, що реформа орієнтована на те, щоб зробити випускника конкурентноздатним у 21-му столітті – випустити зі школи всебічно розвинену, здатну до критичного мислення цілісну особистість, патріота з активною позицією, інноватора, здатного змінювати навколишній світ та вчитися впродовж життя.

Концепція почне діяти у 2018 році

Представлений варіант концепції не є остаточним, кожен може долучитися до обговорення та надіслати свою думку щодо концепції за адресою novashkola@mon.gov.ua. У темі листа вказуйте "Обговорення Концепції", у листі обов’язково зазначайте назву розділу, абзац і номер сторінки, яких стосуються ваші думки.

"Я хочу заохотити всіх, хто має таку можливість, об'єднувати навколо ідей нової школи освітян. Ми мусимо дивитися не тільки під ноги, плутаючись в сьогоднішніх проблемах, ми мусимо йти вперед", – додала Гриневич.

Діалог щодо стратегії змін тривав понад три роки. Долучилися освітяни, батьки, роботодавці, політичні сили та владні інституції, незалежні експерти та міжнародні організації.

2016-08-08T07:48:00.002-07:00

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з математики

Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо.

З метою зменшення теоретичного навантаження курсу, у програмі 1- 4 кл. доступнішою і зрозумілішою мовою виписані деякі формулювання, як у змістовій частині, так і у Вимогах. У програмі 3-го класу, наприклад, перенесено акцент з теоретичних знань на вироблення обчислювальних навичок при розв’язуванні вправ, задач: «застосовує , а не «знає») правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове; застосовує, а не «знає») правило множення числа на суму або переставний закон множення; застосовує, а не «знає») правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове» та ін. Подібні зміни відбулися в програмах усіх 1-4 класів.

Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас); «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4 клас); «визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки» (змістова лінія «Величини», Площа. 4 клас).

Окремі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - мінімізовані. При ознайомленні із додаванням і відніманням без переходу через розряд в концентрі «Сотня», в 1-му класі, зазначено лише: «розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток», а у змісті цієї теми вилучено деталізацію випадків обчислення. Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), Сюжетні задачі (4 клас). У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень».

У змістовій частині програма з математики для 1 – 4-х класів зазнала таких змін: Виходячи з того, що Закон України №2442-VI «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти», яким передбачена обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку, не діє повною мірою, то в 1-му класі виключено «Узагальнення і систематизацію математичних уявлень, сформованих у передшкільний період».

При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення)». Враховано пропозиції щодо позначення геометричних фігур буквами (вилучено зі змісту програми 1-го класу), перенесення задач з буквеними даними (перенесено з 3-го класу в 4-й клас); термін «сукупність» замінено на «групу об’єктів», вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі, з програми 4 –го класу вилучено тему множення і ділення багатоцифрового числа на трицифрове тощо.

При розвантаженні програми з математики враховувались такі об’єктивні фактори:

1.Необхідність розвантаження програми у рамках чинного Державного стандарту початкової загальної освіти та наявності у шкільних бібліотечних фондах підручників, виданих за державні кошти у 2012-2016 роках. Тому, пропозиції щодо перенесення певного змісту (дробів, ускладнених рівнянь, задач на рух, задач на пропорційне ділення, задач на знаходження невідомих за двома різницями, письмового множення та ділення тощо) у 5-й клас реалізувати неможливо. З тієї самої причини не можна задовольнити вимоги дописувачів щодо підсилення в курсі математики початкової школи геометричної складової, введення від’ємних чисел та десяткових дробів тощо.

З огляду на ці фактори, не враховано пропозиції й щодо перенесення навчального змісту з одного класу до іншого, зокрема додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд, нумерації чисел в концентрі «Сотня», табличного множення та ділення тощо).

2.Наявність пропозицій, що заперечують (виключають) одна одну. Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем:

додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.).
нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були більш, ніж переконливі, в т.ч й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми).
письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел.
табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу.
ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу.
дії з іменованими числами: багато пропозицій стосувалося спрощення програми в контексті треба чи не треба навчати молодших школярів виконувати дії з іменованими числами. Але, насправді діти чи не щодня стикаються з необхідністю володіти навичкою додавання чи віднімання іменованих чисел з одиницями вартості, маси, часу, довжини. Без цих умінь не можна буде формувати відповідні компетентності. Тому вважаємо, що потреба навчати таких дій є, але при цьому ми спростили змістову та результативну частину програми.

При більш детальному порівнянні програми 2015 року і оновленої програми можна буде переконатися, що завдяки небайдужості учасників відкритого обговорення проблеми розвантаження програми з математики, достатньо великої кількості конструктивних пропозицій і порад – ці зміни відбулися і сподіваємося, що на користь молодших школярів.

2016-08-08T07:46:00.002-07:00

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з літературного читання

Обговорення навчальної програми з літературного читання актуалізувало проблему формування читацької активності та розвитку читацького інтересу в учнів початкової школи. Робота з коментарями до програми, які були представлені на платформі «EdEra», дозволила виокремити певні проблеми в змістовому наповненні та організації уроків літературного читання.

Найактивніше піднімалося питання кола читання, його осучаснення, та проблема контролю техніки читання. Окремі дописувачі говорили про спрощення літературознавчої пропедевтики. При обговоренні, у більшості випадків, педагоги відходили від програми до підручника і до технології уроку (те, що вчителю ближче).

На основі результатів узагальнення коментарів нами були визначені завдання, які зорієнтували нас на напрямки оновлення програми:

Конкретизувати в програмі позиції, які спрямовують вчителя на реалізацію компетентнісного підходу та формування ціннісного ставлення до читання як джерела знань і як засобу естетичного задовлення.
Оновити коло читання в кожному класі, ввівши імена сучасних дитячих письменників, вилучивши імена тих, кого немає в підручниках (оскільки підручники на даному етапі не змінюватимуться), та тих, чиї твори за змістом не відповідають реаліям життя.
Спростити вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (зняти кількісні показники характеристики навички читання, переглянути вимоги до власних висловлювань учнів, обов’язкової кількості творів напам’ять, сформулювати вимоги через опис конкретних практичних дій, які може виконати дитина, і виконання, яких може перевірити вчитель; описати у вимогах рівневий розвиток певної дії дитини, визначеній у відповідній змістовій лініії, по класах).
Визначити конкретні теми відповідно до змістової лінії і розділу, вилучивши з тексту програми опис методики роботи над літературним творм (методика має бути окремим документом). При цьому конкретизовані теми мають чітко окреслювати поняття чи дії, які треба відпрацювати на уроці. Така конкретизація повинна полегшити вчителю створення календарно-тематичного планування і процес підготовки до уроку.

Отже, на виконання поставлених завдань в проекті оновленої програми розставлені акценти на особливостях реалізації компетентнісного підходу на уроках читання. У пояснювальній записці розширено ряд видів діяльності дитини на уроці: до читацької і творчої додано комунікативну, що реалізується через організацію діалогу/дискусії за змістом літературного твору. Крім того, поряд із завданням формування навички читання рівнозначним ставиться завдання формування навички слухання, що є важливим складником комунікативних навичок. Результативність комунікативної діяльності представлена у вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: висловлює власні міркування щодо прочитаного: що вразило, що змусило задуматися, чому цю книжку варто прочитати; називає, які теми книжок цікавлять; назви улюблених творів та імена улюблених авторів).

Учителя зорієнтовано на посилення діяльнісної складової уроку через організацію роботи щодо формування навичок роботи з книжкою. Учні засвоюють знання про підручник як навчальну книгу, набувають уміння орієнтуватись у його структурі, користуватись умовними позначками, засвоюють пам’ятки-алгоритми щодо організації самостійної роботи з підручником. Акцентовано увагу на тому, що впровадження компетентнісного підходу потребує індивідуалізації читацької діяльності учнів, залучення їх до самоперевірки і самоконтролю своїх навчальних досягнень та організації практико-орієнтованої роботи над літературним твором. Для підготовки вчителем практико-орієнтованих завдань у програмі конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня (наприклад: «користується прийомами з розвитку темпу читання» замінено на «виконує вправи з...»; «має уявлення про один із способів зображення персонажа – опис його зовнішності» замінено на «знаходить в тексті опис зовнішності персонажа» тощо). Запропоновані конкретизовані вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учня посилять зв’язок уроків літературного читання з життям (наприклад: називає ситуації, коли використовують лічилки, мирилки, скоромовки, загадки; використовує лічилки, мирилки, скоромовки, загадки, співаночки в іграх з ровесниками).

В оновленій програмі окреслюється вимога формування естетичних цінностей через зміст і художні образи літературних творів. Запропоновано формувати в учнів розуміння читання не тільки як джерела знань, а й як засобу естетичного задоволення. Чинна ж програма акцентує увагу на формуванні соціальних та морально-етичних ціннісних орієнтирів.

В оновленій програмі змінені акценти у використанні виховного потенціалу літературних творів. Дітям пропонується оцінювати не персонажа, позитивний чи негативний він, а вчинок персонажа. Це зорієнтує дитину на те, що будь-хто може творити добро, помилившись один раз, можна змінити себе і у кожного є своя позитивна риса.

Для оновлення кола читання (завдання 2) ми використали рекомендаційний список імен дитячих письменників (по класах), наданий на наше прохання Національною бібліотекою для дітей, список із 111 імен, який був нам запропонований керівниками електронних ресурсів, на яких представлена дитяча література («КЛЮЧ», «Барабука», «Казкарка»).

У 2 класі до кола читання включені імена Сашка Дерманського, Володимира Читая, Ніни Найдич, Володимира Верховеня, Ігоря Січовика, Мар’яни Савки, Наталки Поклад, Лесі Ворониної, Марини Павленко, М.Солтис-Смирнова (всього додано 10 імен авторів, вилучено – 11).

У 3 класі до кола читання включені імена Зірки Мензатюк, Сергія Гридіна, Олеся Ільченка, Леоніда Шияна, В. Голобородька, Іана Вайброу, К.Коллоді, Нузета Умерова, Дж.Стронга (всього додано 9 імен авторів, вилучено – 30, оскільки у 3 класі було найширше коло читання).

У 4 класі до кола читання включені імена А.Давидова, М.Чабанівського, О.Іваненко, А.Усачова, А.Куркова, Катерини Штанко, Тетяни Луньової, Богдана Жолдака, В.Рудківського, Д.Білоуса, В.Лучука, А.Костецького, І.Кульської, О.Сенатович, Л.Забашти, Роальда Дала, Пауль Маар, Марії Паар (всього додано 18 імен авторів, вилучено – 8).

За результатами дискусії щодо контролю й оцінювання техніки читання за кількісними показниками, що була ініційована коментаторами, нами прийнято рішення: зняти кількісні показники темпу читання у кожному класі. У програмових вимогах залишено опис якісної характеристики навички читання (наприклад, учень/учениця 4 класу читає вголос свідомо, правильно, виразно із дотриманням основних норм літературної вимови і мовчки (усвідомлено) в оптимальному для розуміння темпі).

Щодо організації уроків читання, то у програмі зазначена варіативність у розподілі навчальних годин протягом року: 3,5 год на тиждень – І варіант: 3 год літературного читання щотижня та 1 год літературного читання (позакласне читання) кожний другий навчальний тиждень (через тиждень); ІІ варіант: І семестр – 3 год на тиждень, ІІ семестр – 4 год на тиждень. Вибір учителем першого варіанту дозволить внести в уроки позакласного читання (а з української мови – в уроки розвитку зв’язного мовлення) певну системність, оскільки вони будуть проходити за розкладом в один і той самий день тижня, лише буде чергування: перший тиждень – урок розвитку зв’язного мовлення, другий тиждень – урок позакласного читання. Другий варіант розподілу годин є традиційним.

У цілому, у проекті оновленої навчальної програми з літературного читання враховано більшість пропозицій, поданих у коментарях на платформі «EdEra», що стосувалися саме програми. Рекомендації щодо удосконалення технології уроку, використання різних організаційних форм пропонуємо врахувати в методичних рекомендаціях щодо організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

2016-08-08T07:44:00.002-07:00

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з української мови

1 клас

Навчання грамоти.
1.Навчання читати
Добукварний період

знято фіксовану кількість годин
знято теми «Умовне позначення слів», «Спосіб умовного позначення речень», «Складання речень за поданою графічною схемою».
Натомість: практичне ознайомлення з реченням. Складання речень. (у змісті).
Розуміє зміст речень, складає довільні речення. (у вимогах).
Додано у вимоги: робить звуковий аналіз простих за звуковою будовою слів типу: сир, тато, калина.

2.Навчання письма
Букварний період

Із вимог вилучено: пояснює важливість рукописного письма.

3.Мовленнєва змістова лінія (аудіювання)

У зміст додано: визначає кількість слів у реченні (без прийменників, сполучників, займенників).
Говоріння. У вимогах зменшена кількість віршів із 5 до 3-4.

4.Мовна змістова лінія (Текст.Речення)

Знято: поділ речень на слова, розпізнавання в усному мовленні і на письмі прийменників, сполучників, часток як окремих слів (без уживання термінів), побудова графічних схем речень, які складаються з 1-5 слів. Натомість (у змісті): поділ речень на слова, розпізнавання окремих слів в усному і писемному мовленні; (у вимогах): визначає кількість слів у реченнях типу Іде осінній дощ (без службових частин мови); складає усно речення (1-4 слів) із службовими частинами мови.

5.Із переліку слів (так званих словникових) вилучено: влітку, ворота, гроно, ганок, грунт кватирка, посередині, фартух, якір; додано: комп’ютер.

2 клас

Знято фіксовану кількість годин на кожну тему.

1.Писемне мовлення: у змісті і у вимогах знято записування складеного зв’язного висловлювання; кількість слів у складеному усному висловлюванні приведена у відповідність із кількістю речень:було 40 слів - замінили на 20.

2.Мовна змістова лінія.

Звуки і букви. У вимоги додали: будує звукові моделі слів типу джміль, ящірка та слів з апострофом.
Правила переносу доповнили правилами переносу з буквосполученнями дж, дз, йо, ьо,словами з апострофом.
Вилучили повністю теми про ненаголошені голосні та спільнокореневі слова, перенісши їх у 3 клас.
Слово. У вимоги додали: знає і пояснює термін іменник (прикметник, дієслово)на конкретному прикладі.
Речення. У зміст і у вимоги додали вилучене з 1 класу: будує схеми простих речень, позначаючи слова умовними позначками, зокрема і зі службовими частинами мови( без уживання терміну).
Вилучили об’єднання простих речень та встановлення відмінностей у змісті подібних речень.
Правопис. Вилучили правопис слів із ненаголошеними голосними Е-И.
У «словникові» слова додали слово ноутбук.
Вилучили з програмових вимог письмо на дошці.

3 клас

1.Мовленнєва змістова лінія.

Додали у зміст новий жанр есе без конкретних вимог щодо цього жанру.

2.Мовна змістова лінія.

Додали у тему «Текст» жанр есе з такими вимогами: спостерігає за основними ознаками жанру; розпізнає його серед інших текстів (розповідь, опис, міркування); бере участь у створенні есе під керівництвом учителя (усно).
Зняли теми: побудова тексту-міркування і складання текстів-інструкцій (ще не вивчена тема «Початкова форма дієслова»).
Речення. Зняли побудову речень за схемами, оскільки діти добре не усвідомлюють другорядних членів речення, залишивши: побудова речень. Поширення речень за запитаннями.
Будова слова. Зняли термін «форма слова», перенісши його у тему «Іменник (практичне ознайомлення з відмінками).
У вимогах розширили «Аналіз будови слова»: добирає спільнокореневі слова, що належать до різних частин мови та розбирає їх за будовою самостійно або з допомогою вчителя.
Частини мови. Прикметник. Зняли у змісті і у вимогах словосполучення «у сполученні з іменником» у фразі «змінювання прикметників за родами і числами».
У Словникові слова додали: гармонія, внесок, натомість вилучили: агроном, банкір, бетон, бібліотека, верблюд, грім, комп’ютер, метал, радіо, спасибі.
Вилучили з вимог письмо на дошці.

4 клас

Зняли фіксовану кількість годин на кожну тему.

1.Говоріння. Додали: будує есе з допомогою вчителя в усній формі.

2.У тему «Текст» додали есе без додаткових державних вимог.

3.Слово. Поглибили тему «Будова слова» вимогами: самостійно розбирає слова за будовою, окрім дієслова, тому що знята тема «Змінювання дієслів».

4.Іменник. Повернули у зміст і у вимоги тему: Форми іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини», крім позиції Об’ю, верф’ю.

5.Прикметник. Зняли тему «Вимова і написання закінчень –ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому відмінках» (і в темі «Правопис»).

6.Дієслово. Повністю зняли тему змінювання дієслів у всіх часах (і в темі «Правопис»).

7.У словникові слова ввели слова аеропорт та спільнота натомість вилучили: аеродром, гвинтівка, портрет, республіка, фанера, фартух, цемент.

8.З програмових вимог вилучили письмо на дошці.

2016-08-08T07:42:00.001-07:00

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з англійської мови для загальноосвітніх НЗ

З метою розвантаження навчальних програм з англійської мови 1-4 класів загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, враховуючи пропозиції та побажання коментаторів публічного обговорення, рекомендації викладачів, психологів, методистів, а також враховуючи досвід європейських навчальних закладів, до програм внесені такі зміни:

НОРМИ, ЩО БУЛИ ВИЛУЧЕНІ, СКОРОЧЕНІ ЗА ОБСЯГОМ АБО ПЕРЕНЕСЕНІ ДО ІНШОГО КЛАСУ

1 клас ЗНЗ
Лінгвістична граматична компетенція	Іменники у множині із закінченням –es(перенесено до 2 класу)
Лінгвістична граматична компетенція	Заперечна форма спонукальних речень у стверджувальній формі (вилучено)
Мовленнєва компетенція говоріння	Обсяг висловлювання 3-4 речення/репліки (скорочено до 2-3 речень/реплік)
Мовленнєва компетенція письмо	Відтворюють графічний образ букв, слів, словосполучень, коротких речень (вилучено)

2 клас ЗНЗ
Лінгвістична лексична компетенція	Тема «Шкільне приладдя» (вилучено)
	Тема «Місяці. Дні тижня» (перенесено до 3 класу)
Мовленнєва компетенція говоріння	Обсяг висловлювання 4-5 речень/реплік (скорочено до 3-4 речень/реплік)
Мовленнєва компетенція письмо	Обсяг письмового повідомлення 4-5 речень (скорочено до 2-3 речень)

3 клас ЗНЗ
Лінгвістична граматична компетенція	Past Simple, Future Simple (перенесено до 4 класу)
Мовленнєва компетенція говоріння	Обсяг висловлювання 5-6 речень/5 реплік (скорочено до 4-5 речень/4 реплік)
Мовленнєва компетенція письмо	Обсяг письмового повідомлення 5-6 речень (скорочено до 4-5 речень)

4 клас ЗНЗ
Лінгвістична лексична компетенція	Тема «Дикі та свійські тварини» (вилучено)
	Present Perfect (вилучено)
Мовленнєва компетенція говоріння	Обсяг висловлювання 6-7 речень/6 реплік (скорочено до 5-6 речень/5 реплік
Мовленнєва компетенція письмо	Обсяг письмового повідомлення 6-7 речень (скорочено до 5-6 речень)

НОРМИ, ЩО БУЛИ ВНЕСЕНІ У ПРОГРАМИ ТА ПОЯСНЮВАЛЬНУ ЗАПИСКУ:

Надання переваги усному мовленню у перших класах із додаванням лише елементів письма та читання: 1 клас ЗНЗ та СНЗ – увідний усний курс у першому семестрі.
Настійна рекомендація вживати Print Script на письмі – для полегшення подальшої роботи дитини із друкованими текстами.
Рекомендація витрачати на написання літер, слів не більше 10% часу на уроці, використовуючи на початковому етапі окремі аркуші у клітинку та застосування олівця.
Широке використання пісень, віршів, аудіо- та відеоматеріалів, з 1 по 4 клас ЗНЗ та СНЗ, для вдосконалення навичок аудіювання та говоріння, а також використання навчальних інтернет-ресурсів для самостійної роботи учнів.
Згідно із вимогами рівня А1 - Введення лексичних тем «Їжа», «Прогулянка», «Предмети домашнього вжитку», «Емоції», «В кафе», «В крамниці», «В аеропорту», «На вокзалі» та інших, для розвитку соціокультурної компетенції та здатності дитини озвучувати свої нагальні потреби у життєвих ситуаціях.
Введення з 1-го класу вивчення слів та виразів, що уможливлюють дитині будувати діалоги та працювати у парах: «What’s your name?», «How are you?”, “Wherе do you live?”, “Where are you from?”, питальні слова «What? Where? When? How?”.
Впровадження простих мовленнєвих завдань для ведення коротких діалогів різних типів: розпитування, домовленості, обміну думками і повідомленнями.
Практика таких сучасних коротких форм письмового спілкування, як написання смс-повідомлень та емейлів.
Введення соціокультурної компетенції «Обирати та вживати слова, що описують емоцiйний стан людини.»
Спрощення навичок спілкування учнів СНЗ за рахунок введення часто вживаних граматичних форм згідно вимог А1 (hate/love/like singing; I’d like to… )
Рекомендації для вчителів залучати різні засоби навчання - робочі зошити, аудіо-/відеозаписи, дидактичні копіювальні матеріали, навчальні інтернет-ресурси тощо) та активно використовувати такі форми навчання, як: розучування та відтворювання пісень, чантів, музичних римівок, лічилок, віршів, епізодів мультфільмів, адаптованих до умов навчання.

Мережеві проекти у методичній діяльності школи

2016-06-13T00:43:00.001-07:00

З досвіду роботи

створення

мережевих проектів

у Рудківській СЗШ І-ІІІ ступенів

імені Володимира Жеребного

автор Білинська- Слотило Оксана Валеріївна

заступник директора з навчально-виховної роботи

Мережевий проект

«Віртуальна лабораторія педагогічних інновацій»

Паспорт проекту

Місія інноваційного проекту:

стимулювання інноваційної педагогічної діяльності та впровадження дистанційної освіти й фахового спілкування

Мета проекту:

створення мережевого ресурсу для спільної діяльності педагогів школи, розміщення навчально-методичних матеріалів, забезпечення безперервності та оперативності підвищення кваліфікації педагогів, їх професійної самореалізації та творчому зростанню.

Проект передбачає створення Інтернет-середовища, що змінює зміст професійної діяльності педагогів та та проектування навчального процесу на базі засобів інформаційно-комунікаційних технологій, дозволяє організувати науково-методичний простір для вчителів, створює оптимальний доступ до необхідної інформації, оперативно забезпечує необхідну методичну допомогу молодим вчителям, дає можливість досвідченим педагогам поділитися досвідом роботи.

Теоретична значущість проекту :

полягає у розробці теоретико - методичного підґрунтя сучасного методичного консалтингу, впровадження дистанційних форм самоосвітньої діяльності вчителів, удосконалення ефективних форм методичної діяльності, розробці концептуальних положень під час дистанційної міжатестаційної освіти вчителів, що відповідає вимогам соціуму і потребам регіону.

Основними завданнями реалізації проекту є:

· створення мережевого ресурсу для спільної діяльності педагогів ;

· розміщення навчально-методичних матеріалів;

· вивчення, адаптація та поширення нового педагогічного досвіду в галузі інформаційних технологій;

· організація інформаційно-комунікаційного обслуговування науково-методичної складової педагогічної діяльності;

· здійснення системного керівництва процесом неперервної освіти педагогів;

· створення безперешкодного доступу всіх категорій педагогів до мережевих ресурсів незалежно від місця проживання;

надання методичної допомоги вчителям у навчально-виховній діяльності.

Очікувані результати проекту:

Створення віртуального методичного кабінету дасть можливість закладу отримати додатковий ресурс для вирішення удосконалення змісту шкільної освіти:

· через новий педагогічний інструментальний, необхідний для реалізації в компетентісного підходу;

· нові методики індивідуалізації освітнього процесу;

· нові управлінські механізми підтримки педагогів по участі в науковому дослідженні школи;

· створення партнерсько-мережевої взаємодії вчителів, учнів, батьків у побудові нового змісту освіти.

Учасники проекту: адміністрація школи, вчителі, учні школи, батьки

Консультанти: вчителі інформатики ,координатори методичних центрів школи

Координатор проекту: Білинська-Слотило О.В. - заступник директора

з навчально-виховної роботи Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного

Терміни реалізації: 2016-2017 н.р.

Продукт проекту: мережевий ресурс – сайт( адреса)

Жанр проекту:мережевий проек

Модель мережевого проекту

Горизонтальна інтеграція контенту:

Методична структура- містить схему методичної структури школи

Планування та зміст роботи методичної ради-склад та план роботи методичної ради

Плани та зміст діяльності методичних центрів-склад, плани діяльності методичних центрів

Планування та зміст роботи творчих груп- склад, плани діяльності творчих груп

Планування та зміст роботи над науково- методичною проблемою-планування ,етапи роботи над науково-методичною проблемою

Планування та організація НВП –методичні рекомендації,нормативно- правові документи

Вертикальна інтеграція контенту:

Опис змісту контенту

Навчальні методичні семінари-

Сучасний урок- кластер містить інформацію про моделювання сучасних уроків з використанням Інтернет-контенту,використання програмного забезпечення в режимі Smart,використання аудіо та відеоконтенту,містить зразки моделей сучасних уроків.

Віртуальні конференції - форма масового обговорення й узагальнення наукових, методичних питань, або створення рекомендацій стосовно їх вирішення. За структурою кластер містить програму конференцій з визначеним регламентом виступів, може передбачати пленарні й секційні засідання, заявлені тези та архів доповідей, інші форми комунікації: “круглі столи”, прес-конференції, дискусії тощо

Конкурси- вміщує інформацію щодо переліку фахових конкурсів в яких учителі можуть прийняти участь та підвищити свою результативність, заявити про свої педагогічні можливості та знахідки.

Проекти- кластер містить матеріали про методику створення , зміст та кращі зразки реалізованих проектів

Майстер-класи-містить вимоги до створення технологій означеної форми, родзинки передового педагогічного досвіду, витяги з досвіду роботи кращих вчителів з індивідуальної освітньої проблеми вчителя.

Відеобанк-скарбниця відеоматеріалів

Фотогалерея- скарбниця фотоматеріалів

Обмін досвідом-кластер створений для обміну думок щодо обміну досвідом між педагогами.

Методична скарбниця- містить методичні рекомендації вчителів щодо технологій застосування або впровадження інноваційних педагогічних знахідок педагогів, методику застосування сучасних технологій,

прийомів, розробки уроків, календарне планування, презентації до уроків та

інші методичні матеріали вчителів.

Дистанційний методичний порадник- пропонує вчителям інформацію щодо

новин у педагогічній науці, теоретичні викладки сучасних фахівців педагогіки.

також містить матеріали, які допоможуть вчителю якісно підготуватися до атестації, скласти педагогічне портфоліо, узагальнити матеріали досвіду, моніторингові послуги з комплексної оцінки та самооцінки вчителя в атестаційному та межатестаційному процесі.

Вебінар -одна з найважливіших форм методичного спілкування -, що за умов застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій може проводитися в реальному і нереальному часі, фронтально й

індивідуально за допомогою Skype, відео- й телеконференцій, електронної

пошти

Відеосемінар- з подальшою дискусією з розглянутої тематики, причому у педагогічному аспекті відеоваріант нічим невідрізняється від традиційного, тому що учасники процесу бачать один одногона екранах моніторів комп'ютера, або можуть обмінятися текстовими

Форум – найпоширеніша форма спілкування у дистанційному вигляді, який може бути присвячений будь-якій проблемі, темі. Модератор форуму

(мережевий адміністратор -) реалізує дискусію чи обговорення, стимулюючи питаннями,повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів дозволяє приєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в один великий, зі зміною форми процесу - веб -

конференція.

Веб-квести-кластер містить інформацію та інструкції щодо створення квестів,тематику та терміни їх проведення.

Мережеві проекти-кластер містить інформацію про методику створення

мережевих проектів та тематику майбутніх проектів.

Висновок

Мережевий проект-дієвий Інтернет-ресурс надання методичних консалтингових послуг, пропонує відбір та впровадження ефективних сучасних форм педагогічного спілкування та діяльності, підвищення престижу й розширення діапазону послуг сфери методичного консалтингу. Така форма робота долає територіальні бар’єри щодо отримання досвіду, дозволяє підвищувати фаховий рівень шляхом самоосвіти.

Інноваційна форма роботи створення мережевих проектів навчального дослідницького, розвивального, виховного змісту дозволяє педагогам здійснювати ефективну співпрацю як з колегами ,батьками та учнями.

Тематика мережевих проектів може торкатися на лише навчального змісту Наприклад мережевий проект «Місто моєї мрії» дозволить акумулювати думки щодо проблем у нашому містечку та шляхів їх вирішення .Його реалізація сприяє вихованню активної громадянської позиції і не тільки.,

Якщо учням запропонувати мережевий проект «Майдан- революція Гідності», то результатом і продуктом проекту стане літопис подій історичного сьогодення .Його безцінне значення полягає у самоусвідомленні учнями їхньої ролі як дослідників-літописців сучасної історії, справжніх патріотів своєї землі.

Тематика навчальних проектів може бути різноманітною. Педагоги разом з учнями можуть дослідити Австралію чи екзотичну флору і фауну Південної Америки. Літератори можуть створити віртуальну «Хату-читальню», «Літературну вітальню», чи творчий проект «Мій Шевченко». Вчителі-біологи, для прикладу, можуть запропонувати мережевий проект «Фауна України», «Феномен пташиного польоту», міжпредметні проекти «Фрактали у природі».

Вчителі інформатики та їхні учні можуть здійснити наступні проекти:«Лабораторія 3D дизайну» «Графіка та дизайн».

Отже,мережева проектна технологія -сучасна дієва форма, яка дозволяє вийти з власною ініціативою за межі однієї школи не тільки вчителю ,а й учневі

2016-06-12T12:48:00.004-07:00

ПРОЩАВАЙ ,РІДНА ШКОЛО!!!

Використання ІКТ у вивченні іноземної мови

2016-06-12T12:34:00.003-07:00

З досвіду роботи

вчителя англійської мови

Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів

Самбірського району

Львівської області

Білинської- Слотило О.В.

Інформатизація суспільства – це глобальний соціальний процес, особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері суспільного виробництва є збір, нагромадження, продукування, обробка, збереження, передача і використання інформації

Інформатизація освіти - один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення будь-якого предмету. Це – навіть, не твердження, а практично догма, якої вимагає час. Адже вчителю у його прагненні зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивчення свого предмету доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа.

Тому саме вчитель має виховувати бажання застосовувати улюблену іграшку для здійснення навчання.

Саме такі вимоги торкнулися і навчання англійської мови в школі. Зокрема стали інтенсивно впроваджуватися в навчальний процес нові інформаційні технології, такі як використання Інтернет-ресурсів, навчаючі комп’ютерні програми і т.п.

У вивченні іноземної мови специфіка комп'ютера як засоба навчання допомагає вчителю з такими його характеристиками як комплексність, універсальність, інтерактивність. Інтерактивне навчання на основі мультимедійних програм дозволяє більш повно реалізувати цілий комплекс методичних, дидактичних, педагогічних і психологічних принципів, робить процес навчання цікавішим і більш творчим. Можливості враховувати рівні мовної підготовки учнів є основою для реалізації принципів індивідуальності та диференційованого підходу у навчанні. При цьому дотримується принцип доступності і враховується індивідуальний темп роботи кожного учня. На уроках англійської мови вчитель найчастіше використовує:

- електронні підручники і посібники, що демонструються за допомогою комп'ютера і мультимедійного проектора;

- інтерактивні дошки;

- електронні енциклопедії і довідники;

- освітні ресурси Інтернету;

- науково-дослідні роботи і проекти;

- матеріали для дистанційного навчання, дистанційне навчання.

Електронні підручники і посібники, що демонструються за допомогою комп'ютера та мультимедійного проектора.

У навчальній діяльності наявні два види таких посібників: готові (на дисках, в системі Інтернет) і ті, що готую самостійно для конкретного уроку.:електронні словники, динамічні таблиці ,проектні роботи, тестові завдання, опорні схеми лексичного та граматичного характеру,віртуальні екскурсії Стало все більше готових електронних підручників і посібників для вивчення іноземної мови. Безперечними перевагами таких підручників, з одного боку, є їх мобільність, доступність зв'язку з комп'ютерними мережами, адекватність рівню розвитку сучасних наукових знань. З іншого боку, створення електронних підручників сприяє рішенню і такої проблеми, як постійне оновлення інформаційного матеріалу. У них містититься велика кількість вправ і прикладів, детально ілюструються в динаміці різні види інформації

Враховуючи вікові або психологічні особливості конкретного класу, найчастіше підбираю і складаю наочний матеріал. Важливою складовою підготовки матеріалу і подальшого використання комп'ютера або проектора є програма Power Point, яка дозволяє зробити урок яскравішим на різних етапах і допомагає пробудити інтерес школяра до англійської мови. Завдяки даній програмі можна використовувати різні інформаційні об'єкти: зображення (слайди), звукові та відеофрагменти Комп’ютерна презентація - це авторське учнівське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії. ілюструвати, естетично оформляти сторінки, використовувати ефекти анімації.

Традиційне вивчення теми , або розділу закінчується повторенням, закріпленням і узагальненням. Всі ці елементи об'єдную та пропоную учням створити мультимедійний проект. Так учні 5 класу створили ряд проектів: «My working day», «Appearance», «We are all of many colors» ,«Healthy stile of life» Значну увагу намагаюсь приділяти творчій роботі, що втілюється у підготовці та реалізації проектів . Тим самим створюю сприєтливе середовище для розвитку творчого потенціалу учнів Проектна діяльність підвищує мотивацію до вивчення іноземної мови, сприяє набуттю досвіду виступу перед аудиторією і, як результат, підвищує самооцінку учнів. Проектна діяльність сприяє , розвиває міжпредметні зв'язки, формує комунікативну і інформаційну компетенції і підвищує ефективність навчання. Так учні 10 класу готували проекти: «Сhoose the carreer», «Family Relationship» та інші.

Діти вчаться бути послідовними у відборі найсуттєвішої інформації.

Цікаві види роботи пропоную учням щодо створення міні-пректів для прідтримкм монологічного мовлення. Наприклад,створити слайди для підтримки монологу з відповідної теми.

Часто на уроках використовую інтерактивну дошку

Інтерактивна дошка - це пристрій, що дозволяє вчителеві об'єднати два різні інструменти: екран для відображення інформації і звичайну маркерну дошку. Це дозволяє показувати слайди, відео, робити позначки, малювати, креслити різні схеми, як на звичайній дошці, в реальному часі наносити на проектоване зображення позначки, вносити будь-які зміни і зберігати їх вигляді комп'ютерних файлів для подальшої роботи. Доцільність використання можливостей дошки у писемному мовленні дуже значна

Створення електронних словників сприяє пошуку інформації і демонстрації мовних закономірностей, що і дає можливість засвоїти навчальний матеріал.набагато краще і швидше.

Також використовую готові електронні словники ,де звукові засоби відтворюють вимову. Окрім того, можливість використання практично будь-якого словника через інтернет економить час і сили, спррияє творчій роботі учня на уроці.

Так словник «Lingvo» з найбільшою і сучасною електронною базою. Він дозволяє надати довідково-інформаційну підтримку, оскільки це автоматизований довідник і з граматики, в якому діє система виявлення граматичних помилок на морфологічному рівні, дозволяє працювати над лексикою учнів – підбір синонімів і антонімів, допомагає при перекладі. У словнику можна знайти приклади використання слів, форми слів, визначення.сп

Можливості використання Інтернет - ресурсів безмежні. Глобальна мережа Інтернет створює сприятливі умови для здобуття будь-якої необхідної учням та вчителям інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі: новини, країнознавчий матеріал, зарубіжну літературу, тощо. На уроках іноземної мови учні мають змогу побувати в навчальному інтернет-середовищі Інтернет дозволяє вирішити цілий ряд дидактичних завдань: сформувати навики й уміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі (автентичні тексти); удосконалювати уміння письмової мови школярів, використовуючи сайти соціальних мереж англомовних країн або просто електронну пошту; поповнювати словниковий запас учнів; формувати у школярів стійку мотивацію до вивчення англійської мови, розвивати навички аудіювання й допомагати у вивченні граматики.

І найголовніше те, що Інтернет дозволяє продемонструвати учнями практичне вживання іноземної мови. З метою полегшення навчальної комунікації створила власний блог , на сторінках якого поміщені матеріали для учнів,також здійснюю листування з учнями через електронну пошту ,де вони присилають свої проекти,.листи, чи просто творчі завдання.

Інтернет - це великий вирівнювач можливостей в галузі освіти, оскільки він усуває географічні бар'єри та економить час. Слід зазначити, що Інтернет на сучасному етапі забезпечує активне спілкування з носіями мови.

Прикладами засобів, що надають можливість синхронного спілкування за допомогою чату і голосового зв'язку є SkypеКористувачі мають можливість встановити миттєвий голосовий зв'язок з абонентом, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі за наявності у нього даних програм (або подзвонити на звичайний стаціонарний телефон), або спілкуватися за допомогою письмового чату. Існує також можливість підключення і використання веб-камери. Можна створити свій список друзів і запрошувати їх в чат один-на-один або організувати конференцію, так званий груповий чат.

Такі чати, при використанні їх в педагогічних цілях, відкривають нові можливості у викладанні іноземної мови. Використовуючи чат і голосовий зв'язок, можна:

•·проводити уроки-проекти з учнями інших країн;

•·обговорювати теми з|| гостем-представником іншої країни, що є компетентним| в тій або іншій галузі наукового знання;

•·пропонувати кардинально нові, нестандартні завдання. Наприклад, для установки першого мовного контакту учня і носія мови, задавши параметри шуканого співбесідника запропонувати: «Використовуючи програму, знайдіть співбесідника в країні. Дізнайтеся його ім'я, інтереси, и т.п., розкажіть про себе і так далі»

•·функція архівації тексту чату дозволяє після закінчення спілкування аналізувати чатлог (Chatlog) з погляду граматики, лексики, пунктуації, стилістики, мовних помилок і тому

Можна виділити кілька видів педагогічного чату:

•· чат на вільну тему (free topic chat); основне завдання - це практика говоріння, аудіювання і письма мовою, що вивчається;

•· чат, спрямований на вирішення певної навчальної цілі (collaborative task-oriented chat);

•· чат-семінар або чат-презентація (academic seminar or presentation chat)

•·чат, спрямований на відпрацювання якогось певного матеріалу або дії (practice chat); наприклад, чат-інтерв'ю;

•· оцінний чат (evaluation chat), спрямований на контроль і оцінку ступеня засвоєння того або іншого матеріалу

Інтеграція Skype і Yahoo Messenger в процес напвчання дозволяє ефективніше вирішувати цілий ряд дидактичних завдань на уроці:

Сучасність пред’являє усе більш високі вимоги до навчання практичному володінню іноземною мовою в повсякденному спілкуванні і професійній сфері. Обсяги інформації ростуть і часто рутинні способи її передачі, збереження й обробки є неефективними. Використання інформаційних технологій розкриває величезні можливості комп’ютера як засобу навчання. Комп’ютерні навчальні програми мають багато переваг перед традиційними методами навчання. Вони дозволяють тренувати різні види мовної діяльності і сполучити їх у різних комбінаціях, допомагають усвідомити мовні явища, сформувати лінгвістичні здібності, створювати комунікативні ситуації, автоматизувати мовні і мовні дії, а також забезпечують можливість обліку ведучої репрезентативної системи, реалізацію індивідуального підходу й інтенсифікацію самостійної роботи учня.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Азимов Є. Г. «Матеріали Інтернету на уроках англійської мови» //Іноземні мови в школі .- 2001.- №1.- С 25-27

2. Алтуфьєва А. А.. Деякі основні проблеми створення загальної мови спілкування в системі Інтернет. Електронний ресурс. Режим доступу http://linguact.hyperlink.ru/articles/altufjeva.html Назва з екрану.

3. Вільямс Р., Маклі К., «Комп’ютер у школі».-К.:Вища школа, 2005.-267с.

4. Владимирова Л. П. Нові інформаційні технології в навчанні іноземним мовам. Електронний ресурс. Режим доступу http://virtlab.ioso.ru/method.htm#

5. Гаврилов Б. В.. Плюси і мінуси комп’ютеризованого навчання іноземним мовам. Електронний ресурс. Режим доступу http://linguact.hyperlink.ru/articles/gavrilov.html Назва з екрану.

6. Еремин Ю. В., Методичні аспекти використання комп’ютерної техніки в навчанні іноземній мові. Електронний ресурс. Режим доступу http://linguact.hyperlink.ru/articles/eremin.html Назва з екрану.

7. Зимова І. А., «Психологічні аспекти навчання говорінню іноземною мовою». - М.:Освіта, 1978.-245с.

8. Ільїн Е.Л., Курдюкова Н.А. «Спрямованість на оцінку» //Іноземні мови в школі .- 2006.- №7.- С 15-17

9. Ільїн Є. Л., Курдюкова Н.А. «Спрямованість на одержання знань» //Іноземні мови в школі .- 2008.- №3.- С 22-23

10. Калашник Д. М.. Мультимедійні довідкові комплекти в підготовці перекладача. Електронний ресурс. Режим доступу http://linguact.hyperlink.ru/articles/kalashnik.html Назва з екрану.

11. Карамишева І. В.. Інтернет як засіб навчання іншомовної письмової мови. Електронний ресурс. Режим доступу http://linguact.hyperlink.ru/articles/karamysheva.html Назва з екрану.

12. Каспин І. В., Сегаль М. М.. Нові технології в навчанні іноземним мовам. Електронний ресурс. Режим доступу http://linguact.hyperlink.ru/articles/kaspinandsegal.html Назва з екрану.

2016-06-06T08:57:00.002-07:00

Рудківська СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного укомплектована педагогічними кадрами.Потенціал педагогічних працівників забезпечує якісний навчально-виховний процес. Кожен педагог володіє новітніми педагогічними технологіями ,активно використовує засоби ІКТ у навчально-виховному процесі. Значна частина педагогічних кадрів продукує і реалізовує інноваційні ідеї, створює різноманітні мультимедійні засоби навчання. Учителі вміло моделюють сучасні нетрадиційні уроки.

Володіння засобами ІКТ дозволяє вчителям активно використовувати Інтернет -ресурс,створювати власні електронні засоби дистанційної підтримки навчально-виховного процесу.