Бухгалтерский и налоговый учет

Відповідальність за порушення касової дисципліни

2019-04-01T22:29:00.000-07:00

Фінансова відповідальність за порушення норм щодо обігу готівки, яку встановлено ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 та адміністративна відповідальність застосовується на підставі ст. 164-2 КУпАПу.

Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - двократний розмір суми, виявленої понадлімітної готівки за кожний день та адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грн до 255 грн), у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн).

Неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - п'ятикратний розмір неоприбуткованої суми та адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грн до 255 грн), у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн).

Витрачання готівки з виручки від реалізації та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин), за наявності податкової заборгованості - штраф у розмірі здійснених виплат та адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грн до 255 грн), у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн).

Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та видача готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - 25% виданих під звіт сум та адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грн до 255 грн), у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн).

Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів адмін штраф від 8 до 15 нмдг (від 136 грндо 255 грн),у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 10 до 20 нмдг (від 170 грн до 340 грн)

Здавання виручки торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків і ведення касових операцій адмін штраф від 17 до 88 нмдг (від 289 грн до 1796 грн) на осіб, відповідальних за здавання виторгу, у разі повторного вчинення протягом року одного і того ж правопорушення від 43 до 175 нмдг (від 731 грн до 2975 грн) на осіб, відповідальних за здавання виторгу.

ЛИСТ НБУ від 12.06.2018 р. N 50-0007/32326

2019-04-01T22:21:00.002-07:00

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 12.06.2018 р. N 50-0007/32326

Щодо заповнення касових ордерів

Національний банк України розглянув лист товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІГА ЗАКОН" від 05.05.2018 N 309 про надання роз'яснень окремих вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні та повідомляє таке.

Правління Національного банку України прийняло постанову Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року N 54 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", якою внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 N 148 (далі - Положення), яка набрала чинності 01 червня 2018 року.

Стосовно першого питання

Відповідно до пункту 35 розділу III Положення, касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, формуються в справи відповідно до номенклатури справ та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов'язок щодо їх зберігання.

Бланки прибуткового касового ордеру (типова форма N КО-1) та видаткового касового ордеру (типова форма N КО-2) визначені у додатках до Положення.

Нумерація прибуткових касових ордерів (у реквізиті "Прибутковий касовий ордер N ___ від "___" ____________ 20__ року") може здійснюватися в хронологічному порядку з початку кожного наступного місяця в порядку зростання з номера "1" протягом календарного місяця та закінчуватися в кінці місяця відповідним номером.

Наприклад:

01.03.2018 - N 1, N 2, N 3;

02.03.2018 - N 4, N 5, N 6;

03.03.2018 - N 7;

..............................

30.03.2018 - N 49, N 50, N 51.

02.04.2018 - N 1, N 2, N 3 і т. д.

Аналогічно може здійснюватися і нумерація видаткових касових ордерів (у реквізиті "Номер документа").

У реквізиті "N з/п" прибуткового касового ордеру та видаткового касового ордеру проставляється номер за порядком (скорочено - N з/п) таких ордерів. При цьому зважаючи, що прибутковий та видатковий касові ордери оформляються на кожну операцію з приймання/видачі готівки, у реквізиті "N з/п" проставляється - 1.

Стосовно другого та третього питань

Відповідно до вимог абзацу п'ятого пункту 32 розділу III Положення, реквізити у видатковому ордері "Одержав", "Дата", "Сума", "Підпис одержувача", дані документа, що засвідчує особу отримувача [які заповнюються отримувачем готівки (додаток 3 до цього Положення)] та в прибутковому ордері "Прийнято від" не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов'язковими до заповнення.

У разі оформлення видаткового касового ордеру для здавання готівки до банку в реквізиті "Видати" зазначається прізвище, ім'я, по батькові касира або іншого працівника підприємства, відповідального за здавання готівки до банку.

Директор Департаменту грошового
обігу Національного банку України

В. П. Зайвенко

У скількох роботодавців можна працювати за сумісництвом

2017-11-09T03:30:00.000-08:00

В Управлінні Держпраці Кіровоградської області наголосили: законодавством не обмежується кiлькiсть пiдприємств, установ, органiзацiй, де працiвник може працювати за сумiсництвом. Тому він може працювати на одному, двох або бiльше пiдприємствах.

Роботодавці можуть установити такі обмеження внутрішніми розпорядженнями чи узгодити їх у колективному або в трудовому договорах (так само, як і встановити обов’язок працівників повідомляти про наявність або відсутність інших місць роботи).

Водночас відповідно до п. 2 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.1993 р. № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4-х годин на день і повного робочого дня — у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не має перевищувати половини місячної норми робочого часу. Проте це обмеження поширюється на працівників державних підприємств, установ й організацій.

Якщо працівник працює лише в роботодавців недержавної форми власності, кількість годин, які він може відпрацювати сумарно, нічим не обмежена.

Одночасного виконання роботи за основним місцем роботи й за сумісництвом бути не може, оскільки сумісництвом вважається робота, що виконується у вільний від основної роботи час.

У разі якщо місць роботи багато, можливий варіант працевлаштування за всіма місцями роботи з неповним робочим днем і неповним робочим тижнем. Так, працівник може працювати за основним місцем роботи неповний робочий час. Наприклад, за основним місцем роботи працівник працює лише в понеділок із 08.00 до 13.00, а на інших місцях роботи за сумісництвом — в інший вільний від основної роботи час. При цьому немає вимоги, щоб за основним місцем роботи працівник працював більше годин, ніж за сумісництвом (сумарно чи за одним із них).

Джерело: www.interbuh.com.ua

За порушення трудового законодавства підприємство може сплатити більше, ніж півтора мільйона гривень

2017-11-09T01:22:00.002-08:00

Під час інспекційного відвідування одного із підприємств комунальної сфери Кіровоградської області встановлено порушення вимог статті 97 Кодексу Законів про працю України та статті 6 Закону України «Про оплату праці» відносно 49 працівників. Також порушено ст.34 Закону «Про оплату праці» щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати відносно 49 працівників.

Крім того, виявлено порушення ч.1 та ч. 2 ст. 115 Кодексу законів про працю, ч.1 ст. 24 Закону «Про оплату праці» щодо строків виплати заробітної плати. Заборгованість виникла вин перед 22 працівниками в сумі 55, 2 тис. грн. за серпень 2017 року по причині збільшення мінімальної заробітної плати, зростання ціни на паливо та мастильні матеріали. Перелічені фактори не були враховані в тариф на вивіз твердих побутових відходів та у кошторис на виконання робіт, що фінансується з місцевого бюджету.

Порушення ст.34 Закону «Про оплату праці» було усунено після інспекційного відвідування шляхом донарахування компенсації та виплати коштів працівникам за червень – серпень 2017 року, однак це не позбавило підприємство накладення штрафної санкції.

Так, штрафна санкція, передбачена абз. 4 част.2 ст 265 Кодексу Законів про працю України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці становить 10 мінімальних заробітних плат за кожного працівника, щодо якого скоєне порушення.

Штрафна санкція, передбачена абз. 3 част 2 ст 265 Кодексу законів про працю (порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат передбачених законодавством про працю, більш як 1 місяць, виплата ї не в повному обсязі) накладається у трикратному розмірі мінімальної зарплати у сумі 9600 гривень.

На підставі вищезазначених статей вирішено накласти на підприємство штраф на загальну суму 1 577 600 гривень. Згідно з постановою про накладення штрафу, документ, що підтверджує сплату штрафу, необхідно надати Управлінню Держпраці у строк до 30 листопада 2017 року, строк пред’явлення виконавчого документа – 31 січня 2018 року.

За результатами інспекційного відвідування передані матеріали до правоохоронних органів з ознаками кримінального злочину.

Джерело: kirtu.gov.ua

Обчислення середньої заробітної плати в разі відсторонення працівника від роботи за станом здоров’я

2017-11-09T01:19:00.001-08:00

Який порядок розрахунку середньої заробітної плати в разі відсторонення працівника від роботи за станом його здоров’я зі збереженням середньої заробітної плати?

Обчислення середньої заробітної плати в разі відсторонення працівника від роботи за станом здоров’я проводиться з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок).

За абзацом третім п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата в усіх випадках її збереження, крім оплати днів відпустки або компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менш як два календарних місяці, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Виплати, які враховуються для обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, встановлені п. 3 Порядку.

Відповідно до п. 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадиться множенням середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів за цей період.

Джерело: kirtu.gov.ua

Планові заходи держнагляду у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування проводитимуться не частіше ніж раз на 2 роки

2017-10-06T05:49:00.000-07:00

Прийнятим 03.11.2016 Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 1726-VII змінено періодичність планових заходів державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, яку віднесено до високого ступеня ризику, з одного разу на рік до одного разу на 2 роки.

Уряд, у свою чергу, на сьогоднішньому засіданні привів у відповідність до акта вищої юридичної сили акти Кабінету Міністрів України.

Зокрема, внесено зміни до пункту 7 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 528 „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України”.

Таким чином, планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання з високим ступенем ризику вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що реалізуються органами Пенсійного фонду України, проводитимуться з періодичністю не частіше ніж один раз на два роки.

Чи дозволить нульовий статутний капітал засновника зареєструвати платником єдиного податку

2017-10-06T05:43:00.000-07:00

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 «Спрощена система оподаткування обліку та звітності» розділу ХIV ПКУ.

Підпунктом 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до третьої групи платників єдиного податку належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Згідно з п. п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Тобто частка засновників у розмірі не менше 75 відсотків статутного капіталу юридичної особи, яка планує обрати спрощену систему оподаткування, повинна належати юридичним особам – платникам єдиного податку.

Якщо сукупність часток засновників юридичної особи у статутному капіталі дорівнює нулю, то вважається, що така сукупність часток складає 100 відсотків.

Юридична особа, у якої статутний фонд дорівнює нулю і яка має одного або декілька засновників – юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку, не може застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відділ організації роботи

Головного управління ДФС у Тернопільській області

Яка відповідальність передбачена за неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями)?

2017-10-05T05:41:00.000-07:00

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.46.2 ст.46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст.137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п.46.2 ст.46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) та їх невід’ємною частиною.

Згідно з п.48.3 ст.48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст.48 ПКУ, не вважається податковою декларацією (п.48.7 ст.48 ПКУ).

Отже, при поданні платниками податку на прибуток і неприбутковими підприємствами, установами та організаціями фінансової звітності слід керуватися нормою п.46.2 ст.46 ПКУ, якою передбачено, що фінансова звітність є додатком до Декларації (Звіту) та її невід’ємною частиною.

У разі неподання до органу ДФС фінансової звітності разом з Декларацією (Звітом) як її невід’ємної частини, така податкова звітність не визнається податковою декларацією.

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п.120.1 ст.120 ПКУ.

Тобто, неподання або несвоєчасне подання платником податку на прибуток (неприбутковими підприємствами, установами та організаціями) Декларації (Звіту), обов’язок подання яких до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 102.25 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Звертаємо увагу, що 09.08.2017 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 року платниками, в яких податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу, та квартальної фінансової звітності, складеної за національними чи міжнародними стандартами, яка включає: баланс та звіт про фінансові результати.

Уряд ухвалив законопроект щодо запровадження єдиного рахунку сплати податків для платників

2017-10-04T05:41:00.000-07:00

Сьогодні Уряд ухвалив законопроект щодо запровадження єдиного рахунку сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску для платників.
У чому суть?
Запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску - це виконання антикорупційного Закону 1797, який було напрацьовано разом з бізнесом, депутатами та громадськими експертами та ухвалено Верховною Радою минулого року.
Платник податків за власним бажанням матиме право відкрити єдиний рахунок в Казначействі та використовувати для сплати податкових зобов’язань з податків та зборів, єдиного соціального внеску. Платник матиме можливість сплатити такі податкові зобов’язання, як податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, рентну плату, екологічний податок та інші податки і збори, визначені нормами Податкового кодексу і єдиний соціальний внесок. Проте виключення є податок на додану вартість та акцизний податок з реалізації пального . Для цих двох податків згідно з Податковим кодексом функціонують системи електронного адміністрування.
Платник податку відкриватиме єдиний рахунок через електронний кабінет, що значно покращує умови сплати податків і зборів, єдиного соціального внеску.
Що це дає?
- Спрощення процедури розрахунків платників податків, значне заощадження фінансових і часових витрат;

- Зменшення кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань платником податків;

- Уникнення непорозумінь зі зміною бюджетних рахунків, оскільки в електронному кабінеті платника податків будуть розміщені вірні реквізити рахунків;

- Спрощення ведення бізнесу та налагодження партнерських відносин між бізнесом та контролюючими органами;

- Підвищення рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів.

Коли податкове повідомлення-рішення вважається врученим?

2017-10-03T05:40:00.001-07:00

Головне управління ДФС у Луганській області повідомляє. 19.09.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №658 «Про затвердження Змін до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків». Цим наказом внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків».

Зокрема, наказом №658 уточнено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ.

Крім цього, у новій редакції викладено всі форми податкових повідомлень-рішень.

ДФС про обмеження для платників єдиного податку 2-ї групи

2017-10-03T05:38:00.006-07:00

Податківці наголосили, що обмеження щодо здійснення діяльності платників єдиного податку 2-ї групи стосується тільки послуг, які надаються неплатникам ЄП

ДФСУ у листі від 14.09.2017 р. №1964/Б/99-99-13-01-02-14/IПК нагадала, що до платників єдиного податку 2-ї групи згідно з пп. 2 п. 291.4 ПКУ належать фізособи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 грн.

Згідно зі ст. 292 ПКУ для фізособи-підприємця — платника ЄП доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізособою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізособі та використовується в її господарській діяльності.

Пунктами 292.13 та 292.14 ПКУ встановлено, що дохід з метою оподаткування єдиним податком визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів.

Таким чином, обмеження щодо здійснення діяльності платників єдиного податку 2-ї групи стосується тільки послуг, які надаються неплатникам ЄП.

Автор:

«Дебет-Кредит»

Как отчитываться по контролируемым операциям за 2016 год

2017-09-24T04:19:00.003-07:00

Штрафы, которые применяются к налогоплательщикам за несвоевременную или неполную подачу информации по контролируемым операциям, просто драконовские. Именно это обстоятельство вынуждает плательщиков налога на прибыль тщательно анализировать критерии, которые могут свидетельствовать о признании хозяйственных операций контролируемыми. Чем быстрее налогоплательщик выявит в своем Отчете о контролируемых операциях ошибки и самостоятельно их исправит, тем лучше для него. Если же это за него сделают контролирующие органы, то штрафы будут огромными и от дальнейшей подачи такого Отчета налогоплательщик не освобождается.

Трансфертное ценообразование как отдельная группа правил определения обычных цен неразрывно связано с операциями, имеющими статус контролируемых. Однако необходимость в таких правилах определения налоговых обязательств возникает только относительно одного налога — налога на прибыль. Такой вывод следует из следующих норм ст. 39 разд. I НК Украины:

• пп. 39.1.1 п. 39.1 ст. 39 разд. I НК Украины, который предусматривает, что налогоплательщик, принимающий участие в контролируемой операции, должен определять объем его налогооблагаемой прибыли в соответствии с принципом «вытянутой руки»;

• пп. 39.1.2 п. 39.1 ст. 39 разд. I НК Украины, согласно которому объем налогооблагаемой прибыли, полученной налогоплательщиком, принимающим участие в одной или более контролируемых операциях, считается таким, который соответствует принципу «вытянутой руки», если условия указанных операций не отличаются от условий, применяемых между несвязанными лицами в сопоставимых неконтролируемых операциях (пп. 39.1.2 п. 39.1 ст. 39 разд. I НК Украины);

• пп. 39.1.3 п. 39.1 ст. 39 разд. I НК Украины, который предусматривает, что если условия в одной или более контролируемых операциях не соответствуют принципу «вытянутой руки», прибыль, которая была бы начислена налогоплательщику в условиях контролируемой операции, соответствующей указанному принципу, включается в налогооблагаемую прибыль налогоплательщика.

Какие операции будут считаться контролируемыми за 2016 год?

Законом № 1797, вступившим в силу 01.01.2017 г., внесены изменения, в частности в п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины, который определяет перечень контролируемых операций. При этом, указанные изменения касаются хозяйственных операций, которые будут осуществляться в 2017 году.

А вот для определения операций контролируемыми за 2016 год необходимо применять нормы п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины, в редакции, которая действовала до 01.01.2017 г.

Согласно подпункту 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины хозяйственные операции, предусмотренные подпунктами 39.2.1.1 — 39.2.1.3 и 39.2.1.5 пп. 39.2.1 этого пункта, признаются контролируемыми, если одновременно выполняются следующие два условия:

— во-первых, годовой доход налогоплательщика от любой деятельности, определенный по правилам бухгалтерского учета, превышает 50 млн грн (за вычетом косвенных налогов) за соответствующий налоговый (отчетный) год.

Косвенные налоги — это налоги на товары и услуги, которые устанавливаются как надбавка к ценам на товары или тарифы на услуги и не зависят от доходов налогоплательщиков. В Украине используются три вида косвенных налогов: НДС, акцизный налог и пошлина.

Правовое регулирование взимания этих налогов изложено в НК Украины и ТК Украины:

• НДС — разд. V НК Украины;

• акцизный налог — разд. VI НК Украины;

• пошлина — разд. IX ТК Украины;

— во-вторых, объем таких хозяйственных операций налогоплательщика с каждым контрагентом, определенный по правилам бухгалтерского учета, превышает 5 млн грн (за вычетом косвенных налогов) за соответствующий налоговый (отчетный) год. Критерий в 5 млн грн касается общего объема операций с контрагентом, а не одной операции. При его превышении любая операция (независимо от ее суммы) с таким контрагентом будет контролируемой.

Как определяется годовой доход налогоплательщика

НК Украины не установлен отдельный порядок расчета стоимостного критерия годового дохода налогоплательщика для целей трансфертного ценообразования.

В то же время для целей применения пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 разд. III НК Украины к годовому доходу от любой деятельности, определенному по правилам бухгалтерского учета, включается доход (выручка) от реализации продукции (товаров, работ, услуг), другие операционные доходы, финансовые доходы и прочие доходы.

О том какие же строки финансовой отчетности необходимо брать для определения критерия относительно годового дохода в 50 млн грн можно узнать из Письма № 9333/10/28-10-01-3-11.

ГФСУ разъяснила, что объем годового дохода налогоплательщика от любой деятельности для целей трансфертного ценообразования рассчитывается как суммарное значение таких показателей Отчета о финансовых результатах (Отчета о совокупном доходе) Форма № 2:

• чистый доход от реализации продукции (товаров, работ, услуг) (строка 2000);

• прочие операционные доходы (строка 2120);

• доход от участия в капитале (строка 2200);

• другие финансовые доходы (строка 2220);

• другие доходы (строка 2240).

Таким образом, с первым критерием (годовым доходом налогоплательщика от любой деятельности) у плательщиков налога на прибыль особых проблем не будет.

Как определяется объем хозяйственных операций налогоплательщика с контрагентами

Определяющим условием для признания операций контролируемыми является влияние таких операций на объект налогообложения налогом на прибыль предприятий налогоплательщика.

Согласно подпункту 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины хозяйственной операцией для целей трансфертного ценообразования являются все виды операций, договоров или договоренностей, документально подтвержденных или неподтвержденных, которые могут влиять на объект обложения налогом на прибыль предприятий налогоплательщика, в частности, но не исключительно:

• операции с товарами, такими как сырье, готовая продукция и т. п.;

• операции по предоставлению услуг;

• операции с нематериальными активами, такими как роялти, лицензии, плата за использование патентов, товарных знаков, ноу-хау и др, а также с любыми другими объектами интеллектуальной собственности;

• финансовые операции, включая лизинг, участие в инвестициях, кредитах, комиссии за гарантию и т. п;

• операции по покупке или продаже корпоративных прав, акций или других инвестиций, покупке или продаже долгосрочных материальных и нематериальных активов.

Сумма предоставленных (полученных) кредитов, депозитов, займов, возвратной финансовой помощи, а также суммы внесенных (полученных) в денежной форме инвестиций не учитываются при определении стоимостного критерия контролируемых операций для целей трансфертного ценообразования.

При этом, сумма начисленных процентов (дивидендов) по таким операциям подлежит учету при определении стоимостного критерия контролируемых операций.

Кроме того, в расчете стоимостного критерия учитываются суммы предоставленных инвестиций, внесенных в отличной от денежной формы, а также предоставленной (полученной) безвозвратной финансовой помощи и полученных дивидендов.

Согласно подпункту 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины для целей начисления налога на прибыль предприятий контролируемыми операциями являются:

а) хозяйственные операции, влияющие на объект налогообложения сторон (стороны) таких операций, осуществляемых налогоплательщиками со связанными лицами — нерезидентами;

б) внешнеэкономические хозяйственные операции по продаже товаров через комиссионеров — нерезидентов.

Для целей начисления налога на прибыль предприятий контролируемыми являются хозяйственные операции, влияющие на объект налогообложения налогоплательщика, одной из сторон которых является нерезидент, зарегистрированный в государстве (на территории), которое включено в перечень государств (территорий), утвержденный Кабинетом Министров Украины.

Операции с контрагентом, зарегистрированным в государстве (на территории), включенной в указанный перечень, признаются контролируемыми с даты включения государства (территории) к такого перечня.

Не подпадают под определение контролируемых хозяйственные операции со связанными лицами — резидентами.

Внешнеэкономические хозяйственные операции по продаже товаров через комиссионеров-нерезидентов учитываются как контролируемые в случае, когда по поручению налогоплательщика-комитента комиссионер-нерезидент осуществляет внешнеэкономические хозяйственные операции по продаже товаров, то есть совершает в интересах комитента сделку с третьим лицом, которое является иностранным субъектом хозяйственной деятельности, во время которого состоялось пересечение товаром таможенной границы Украины.

Для применения подпункта «б» пп. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины не имеет значения в каком государстве зарегистрирован нерезидент-комиссионер (то есть входит ли государство (территория) в перечень, утвержденный Кабинетом Министров Украины), и является ли нерезидент-комиссионер связанным лицом налогоплательщика.

В случае соблюдения стоимостного критерия, установленного подпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины контролируемыми операциями для налогоплательщика в таком случае являются хозяйственные операции по продаже комитентом товаров третьему лицу с помощью комиссионера-нерезидента.

Стороной контролируемой операции, информация о которой должна быть раскрыта в Отчете о контролируемых операциях, является лицо — покупатель товаров, которому комитент продал свои товары с помощью комиссионера. Предметом контролируемой операции являются товары, являющиеся объектом купли-продажи.

В случае, если нерезидент-комиссионер является связанным лицом с налогоплательщиком и/или зарегистрирован в государстве (на территории), включенном в перечень, утвержденный Кабинетом Министров Украины, а сумма комиссионного вознаграждения превышает 5 млн грн (за вычетом косвенных налогов) за соответствующий налоговый (отчетный) год, то для налогоплательщика-комитента контролируемыми сделками будут признаваться хозяйственные операции по получению услуг по договору комиссии. В таком случае стороной контролируемой операции является нерезидент-комиссионер, а информация об этих операция также должна быть отражена в Отчете о контролируемых операциях.

Хозяйственные операции с лицом, которое имеет налоговый адрес на территории СЭЗ «Крым», будут признаны контролируемыми в соответствии со ст. 39 разд. I НК Украины только в двух случаях:

• такое лицо является связанным с налогоплательщиком в соответствии с нормами пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 разд. I НК Украины;

• такое лицо является комиссионером во внешнеэкономических хозяйственных операциях по продаже товаров.

При этом должны соблюдаться критерии, установленные подпунктом 39.2.1.7 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины: годовой доход — 50 млн грн, общий объем хозяйственных операций с таким контрагентом более 5 млн грн.

В 2016 году Кабинет Министров Украины наконец-то утвердил перечень товаров, имеющих биржевую котировку, и мировых товарных бирж для установления соответствия условий контролируемых операций принципу «вытянутой руки» (Перечень № 616), который официально применяется лишь с 16.09.2016 г.

Напомним, что согласно подпункту 39.2.1.3 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины для контролируемых операций по вывозу в таможенном режиме экспорта и/или ввозу в таможенном режиме импорта товаров, имеющих биржевую котировку, установление соответствия условий контролируемой операции принципу «вытянутой руки» с целью налогообложения доходов (прибыли, выручки) налогоплательщиков, являющихся сторонами контролируемой операции, осуществляется по методу сравнительной неконтролируемой цены.

Для установления соответствия условий контролируемых операций принципу «вытянутой руки» используется диапазон цен на такие товары, сложившихся на товарной бирже. Перечень товаров, имеющих биржевую котировку, и мировых товарных бирж для каждой группы товаров определен Постановлением № 616.

При этом необходимо отметить, что нормы НК Украины не содержат оговорок относительно количества товарных бирж, которые должны быть выбраны для установления соответствия условий контролируемых операций принципу «вытянутой руки» в соответствии со специальными правилами, определенными подпунктом 39.2.1.3 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины, и не предусматривают приоритетности их применения.

Следовательно, для целей построения диапазона цен избираются котировки на биржах, содержащих наиболее полную и сопоставимую информацию для определенной группы товара.

Диапазон цен рассчитывается в соответствии с порядком, определенным в абзаце 4 подпункта 39.3.2.3 пп. 39.3.2 п. 39.3 ст. 39 разд. I НК Украины, на основании биржевых котировок соответствующего товара за декаду, предшествующую проведению контролируемой операции, а в случае контролируемой операции, которая осуществляется на основании форвардного или фьючерсного контракта, — на основании форвардных или фьючерсных биржевых котировок соответствующего товара за декаду, предшествующую дате заключения соответствующего форвардного или фьючерсного контракта, при условии, что налогоплательщик уведомит центральный орган исполнительной власти, реализующий налоговую и таможенную политику, о заключении такого контракта с использованием средств электронной связи в электронной форме с соблюдением требований закона относительно электронного документооборота и электронной цифровой подписи в течение 10 рабочих дней со дня заключения соответствующего форвардного или фьючерсного контракта.

В то же время цены для расчета диапазона цен подлежат корректировке с учетом объемов контролируемых операций, условий оплаты и поставки товаров, качественных характеристик, транспортных расходов.

Таким образом, объем контролируемых операций налогоплательщика с каждым контрагентом, определенный по правилам бухгалтерского учета, должен превышает 5 млн грн (за вычетом косвенных налогов) за соответствующий налоговый (отчетный) год. Стоимостной расчет объема операций с каждым контрагентом определяется по правилам бухгалтерского учета.

Сроки подачи Отчета о контролируемых операциях

Для своевременной и правильной подачи Отчета о контролируемых операциях необходимо использовать утвержденную форму данного Отчета и соблюдать предельные сроки его подачи.

Форма Отчета о контролируемых операциях и приложений к нему утверждена Приказом № 8, который действует в настоящее время в неизменном виде (в него пока так и не внесены изменения, связанные с измененными сроками подачи Отчета и другими методологическими ошибками, например, к косвенным налогам в форме данного Отчета и порядке его составления отнесен только НДС, а вот об акцизном налоге и пошлине забыли, и т. д.).

Информация относительно контролируемых операций, осуществленных налогоплательщиком в 2016 году, указывается в Отчете о контролируемых операциях с учетом и в соответствии с критериями, действовавшими в 2016 году во время осуществления хозяйственных операций. Таким образом, новые критерии для определения круга лиц, которые должны подавать Отчет о контролируемых операциях (новая редакция отдельных норм ст. 39 разд. I НК Украине), для операций за 2016 год не применяются.

Есть положительные моменты относительно сроков подачи Отчета о контролируемых операциях. Так, Законом № 1797 внесены изменения, в частности, в пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 разд. I НК Украины, согласно которому налогоплательщики, которые в отчетном году осуществляли контролируемые операции, обязаны подавать Отчет о контролируемых операциях центральному органу исполнительной власти, реализующему государственную налоговую и таможенную политику, до 1 октября года, следующего за отчетным, средствами электронной связи в электронной форме с соблюдением требований закона относительно электронного документооборота и электронной цифровой подписи.

Таким образом, Законом № 1797 предусмотрен перенос предельного срока подачи Отчета о контролируемых операциях с 1 мая на 1 октября года, следующего за отчетным.

Таким образом, Отчет о контролируемых операциях за 2016 отчетный год должен подаваться в соответствии с требованиями пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 разд. I НК Украины до 1 октября 2017 года.

При этом правило переноса сроков, предусмотренное п. 49.20 ст. 49 гл. 2 разд. II НК Украины для налоговых деклараций, не распространяется на случаи представления данного Отчета, который не является ни налоговой декларацией, ни налоговым расчетом.

Следовательно, если 30 сентября приходится на выходной или праздничный день (как в 2017 году), то данный Отчет необходимо подать в рабочий день, предшествующий такому дню, в 2017 году — не позже 29 сентября.

Правда, налоговики придерживались иного мнения и рекомендовали подавать Отчет о контролируемых операциях за 2015 год не позднее 4 мая 2016 года, так как в 2016 году предельный срок подачи данного Отчета совпал с выходными и праздничными днями (консультация от 23.06.2016 г. в категории 137.07 «ЗІР»). Правовых оснований для такого переноса — нет.

Это подтверждается налоговыми разъяснениями. К примеру, в Письме № 833/10/06-406 относительно переноса сроков подачи Отчета о суммах налоговых льгот, налоговики из г. Киева утверждали что, нормы НК Украины относительно переноса последнего дня срока подачи налоговой декларации нельзя применить к указанному Отчету, поскольку он не является налоговой декларацией в понимании п. 46.1 ст. 46 гл. 2 разд. II НК Украины.

Штрафы за нарушение порядка составления и подачи Отчета о контролируемых операциях

Штрафы, связанные с трансфертным ценообразованием, можно разделить на такие категории:

• нарушение сроков подачи Отчета о контролируемых операциях;

• непредставление документации, связанной с трансфертным ценообразованием;

• не включение в Отчет о контролируемых операциях всей информации по контролируемым операциям.

При применении санкций за нарушение налогового законодательства относительно трансфертного ценообразования необходимо учитывать требования п. 11 подразд. 10 разд. XX НК Украины, которым определено, что штрафные (финансовые) санкции (штрафы) по результатам проверок, которые осуществляются контролирующими органами, применяются в размерах, предусмотренных законом, действующих на день принятия решений относительно применения таких штрафных (финансовых) санкций

В 2017 году изменились размеры штрафных санкций за нарушения, связанные с налоговой отчетностью по трансфертному ценообразованию.

Во-первых, штрафные санкции отныне привязаны к размеру прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за который установлены нарушения.

В случае применения после 01.01.2017 г. штрафных санкций по налоговой отчетности за 2015 и 2016 годы будет использоваться прожиточный минимум для трудоспособного лица, установленный по состоянию на 1 января 2015 года и/или 1 января 2016 года.

Во-вторых, п. 120.3 и п. 120.4 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины введены новые штрафные санкции в случае непредставления налоговой отчетности по контролируемым операциям или документации по трансфертному ценообразованию.

В-третьих, введена отдельная, более «мягкая» ответственность за нарушение в случае, когда плательщик самостоятельно до начала проверки контролирующим органом выявил факт несвоевременного представления Отчета о контролируемых операциях, документации по трансфертному ценообразованию и несвоевременное декларирование операций в ранее поданном Отчете и представил такой Отчет (уточненный отчет).

В частности, Закон № 1797 дополнил ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины новым пунктом 120.4, которым установлена отдельная ответственность налогоплательщиков за несвоевременное представление налогоплательщиком Отчета о контролируемых операциях и/или документации по трансфертному ценообразованию или несвоевременное декларирование контролируемых операций в представленном Отчете в соответствии с требованиями п. 39.4 ст. 39 разд. I НК Украины (до 01.01.2017 г. ответственность за несвоевременное представление указанного Отчета и несвоевременное декларирование контролируемых операций определялась п. 120.3 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины).

Штрафные санкции, определенные п. 120.4 ст. 120 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины, рассчитываются за каждый календарный день, начиная с 01.01.2017 г.

Состав правонарушений, определенных п. 120.3 и п. 120.4 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины, не предусматривает одновременного применения указанных норм.

Штрафные санкции, предусмотренные п. 120.4 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины, применяются в случае, если налогоплательщиком до начала документальной проверки представлены:

• Отчет о контролируемых операциях и/или документация по трансфертному ценообразованию с нарушением сроков, определенных п. 39.4 ст. 39 разд. I НК Украины;

• уточняющий Отчет о контролируемых операциях, в котором дополнительно задекларированы контролируемые операции.

Кроме того, новой редакцией п. 50.1 ст. 50 гл. 2 разд. II НК Украины предусмотрено, что в случае представления налогоплательщиком уточняющего расчета к налоговой декларации по налогу на прибыль предприятий за предыдущий налоговый (отчетный) год с целью осуществления самостоятельной корректировки согласно ст. 39 разд. I НК Украины, при условии представления уточняющего расчета в срок не позднее 1 мая года, следующего за отчетным, штраф в размере 3 % от суммы занижения налогового обязательства не применяется.

Штрафы за нарушения сроков подачи Отчета о контролируемых операциях

В случае непредставления Отчета о контролируемых операциях на налогоплательщика в соответствии с абзацем 2 п. 120.3 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины налагается штраф в размере 300 размеров прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года.

Уплата таких финансовых санкций (штрафов) не освобождает налогоплательщика от обязанности подачи Отчета о контролируемых операции.

То есть, нормы НК Украины не содержат ограничений относительно дальнейшего применения штрафных санкций в случае продолжающегося неисполнения плательщиком обязанности по подаче Отчета о контролируемых операциях после применения финансовых санкций (штрафов).

Непредставление налогоплательщиком Отчета о контролируемых операциях (уточняющего отчета) по истечении 30 календарных дней, следующих за последним днем предельного срока уплаты штрафа (штрафов), предусмотренного п. 120.3 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины, — влечет за собой наложение штрафа в размере 5 прожиточных минимумов для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за каждый календарный день непредставление Отчета о контролируемые операции (уточняющего отчета).

Следует отметить, что Закон № 1797 в этом случае не ограничил верхний предел суммы штрафа (финансовой санкции).

Обращаем внимание на то, что сумма штрафных (финансовых) санкций (штрафа), которая определена в налоговом уведомлении-решении, подлежит уплате в течение 10 календарных дней, наступающих за днем получения налогового уведомления-решения (в случае проведения административного или судебного обжалования в течение 10 календарных дней, следующих за днем согласования).

День окончания процедуры административного обжалования считается днем согласования денежного обязательства налогоплательщика.

При обращении налогоплательщика в суд с иском о признании противоправным и/или отмене решения контролирующего органа денежное обязательство считается несогласованным до дня вступления судебного решения в законную силу (пп. 56.17.5 и п. 56.18 ст. 56 гл. 4 разд. II НК Украины).

В случае, когда плательщик самостоятельно до начала проверки контролирующим органом выявил факт несвоевременного представления Отчета о контролируемых операциях, к нему применяется штраф в размере 1 прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за каждый календарный день несвоевременной подачи отчета о контролируемых операции, но не более 300 размеров прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года.

Штрафы за непредставление документации, связанной с трансфертным ценообразованием

За непредставление документации по трансфертному ценообразованию на налогоплательщика в соответствии с абзацем 4 п. 120.3 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины налагается штраф в размере 3 % от суммы контролируемой операции, по которой не подали необходимую документацию (но не более 200 размеров прожиточных минимумов для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за все контролируемые операции, осуществленные в соответствующем отчетном году).

Уплата таких финансовых санкций (штрафов) также не освобождает налогоплательщика от обязанности подачи документации по трансфертному ценообразованию.

Непредставление налогоплательщиком документации по трансфертному ценообразованию по истечении 30 календарных дней, следующих за последним днем предельного срока уплаты штрафа (штрафов), предусмотренного п. 120.3 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины, влечет за собой наложение штрафа в размере 5 прожиточных минимумов для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за каждый календарный день непредставления документации по трансфертному ценообразованию.

При подготовке документации по трансфертному ценообразованию, которая подается плательщиком по запросу ГФСУ в соответствии с подпунктами 39.4.4 и 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 разд. I НК Украины после 01.01.2017 г., должны применяться нормы, действующие на момент направления запроса.

Отметим, что несмотря на перенос срока подачи Отчета о контролируемых операции на 1 октября года, следующего за отчетным, срок направления плательщику запроса относительно предоставления документации по трансфертному ценообразованию (подпункт 39.4.4 п. 39.4 ст. 39 разд. I НК Украины) не изменился — такой запрос может быть отправлен ГФС не ранее 1 мая года, следующего за календарным годом, в котором такую контролируемую операцию (операции) было осуществлено.

В случае, когда плательщик самостоятельно до начала проверки контролирующим органом выявил факт несвоевременного представления документации по трансфертному ценообразованию, к нему применяется штраф в размере 2 прожиточных минимумов для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за каждый календарный день несвоевременного представления документации по трансфертному ценообразованию, определенной подпунктами 39.4.6 и 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 разд. I НК Украины, но не более 200 размеров прожиточного минимума.

Штраф за не включение в Отчет о контролируемых операциях всей информации по контролируемым операциям

За не включенные (незадекларированные) операции в Отчете о контролируемых операциях на налогоплательщика в соответствии с абзацем 3 п. 120.3 ст. 120 гл. 11 разд. II НК Украины налагается штраф в размере 1 % от суммы таких операций (но не более 300 размеров прожиточных минимумов для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года за все незадекларированные операции).

В случае, когда плательщик самостоятельно до начала проверки контролирующим органом выявил факт несвоевременного декларирования контролируемых операций в представленном Отчете о контролируемых операциях и подал уточняющий Отчет, к нему применяется штраф в размере 1 прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за каждый календарный день несвоевременного декларирования контролируемых операций в представленном Отчете о контролируемых операции, но не более 300 размеров прожиточного минимума.

Какие операции относятся к контролируемым в целях трансфертного ценообразования

Определить перечень операций, которые являются контролируемыми для целей трансфертного ценообразования, вовсе несложно. Основы определения операций контролируемыми установленные пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины.

Однако проблема для бухгалтеров кроется в том, что критерии для признания операций контролируемыми постоянно меняются. Упомнить что и когда изменилось очень сложно. Еще сложнее помнить с какого отчетного периода начинают применяться изменения.

Отчетность по контролируемым операциям (начиная с отчетности за 2016 год) подается до 1 октября. Такой продолжительный период для подачи отчетности по контролируемым операциям требует знаний не только норм НК Украины, которые действуют в текущем году, но и тех, которые действовали в прошлом году.

В 2017 году учетным работникам предстоит подать отчетность по контролируемым операциям за 2016 год и параллельно анализировать операции 2017 года, которые могут быть признаны контролируемыми за этот отчетный период.

На признание операций контролируемыми влияет субъектный статус контрагента и стоимостной объем операций.

Субъектный статус контрагентов, операции с которыми могут быть признаны контролируемыми

Субъектный статус контрагентов, операции с которыми могут быть признаны контролируемыми, приведем в табл. 1.

Таблица 1

№ п/п	Субъектный статус контрагентов	Применяется: да (+), нет (–)		Норма НК Украины
№ п/п	Субъектный статус контрагентов	в 2016 году	в 2017 году	Норма НК Украины
1.	Связанные лица-нерезиденты	+	+	подпункт «а» пп. 39.2.1.1
2.	Комиссионеры нерезиденты	+	+	подпункт «б» пп. 39.2.1.1
3.	Нерезиденты, зарегистрированные в государствах (на территориях), включенных в Перечень № 977-р*	+	+	подпункт «в» пп. 39.2.1.1 (в 2016 г. — пп. 39.2.1.2)
4.	Нерезиденты, которые не уплачивают налог на прибыль (корпоративный налог), в том числе с доходов, полученных за пределами государства регистрации таких нерезидентов, и/или не являются налоговыми резидентами государства, в котором они зарегистрированы как юридические лица (Перечень № 480)**	–	+	подпункт «г» пп. 39.2.1.1
Примечания. * Операции с нерезидентами из специального Перечня № 977-р в 2017 году признаются контролируемыми не с даты включения страны/территории в данный Перечень (так было в 2016 году), а с 1 января следующего года. ** Если нерезидентом, организационно-правовая форма которого включена в Перечень № 480, в отчетном году уплачивался налог на прибыль (корпоративный налог), хозяйственные операции налогоплательщика с ним при отсутствии критериев, определенных подпунктами «а» — «в» пп. 39.2.1.1, признаются неконтролируемыми. Перечень № 480 действует с 27.07.2017 г.

Отметим, что в 2017 году к внешнеэкономическим хозяйственным операциям через комиссионеров — нерезидентов отнесены операции по продаже и/или приобретению товаров и/или услуг. В 2016 году для этих субъектов была только продажа товаров.

Подпунктом 39.2.1.5 подпункта 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины предусмотрено также, что если в цепи хозяйственных операций между налогоплательщиком и его связанным лицом — нерезидентом, предусмотренных подпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.2, 39.2.1.3 подпункта 39.2.1 настоящего пункта, право собственности на предмет (результат) такой операции прежде чем перейти от налогоплательщика к связанному лицу — нерезиденту (в случае экспортных операций) или прежде чем перейти от связанного лица — нерезидента к плательщику налогов (в случае импортных операций) переходит к одному или нескольким несвязанным лицам, такая операция для целей обложения налогом на прибыль предприятий считается контролируемой операцией между налогоплательщиком и его связанным лицом — нерезидентом, если эти несвязанные лица:

• не выполняют в такой совокупности операций существенные функции, связанные с приобретением (продажей) товаров (работ, услуг), между связанными лицами;

• не используют в такой совокупности операций существенные активы и/или не принимают на себя существенные риски для организации приобретения (продажи) товаров (работ, услуг) между связанными лицами.

Под существенными функциями и активами понимаются функции, которые связанные лица не могли бы выполнить самостоятельно в своей обычной деятельности без привлечения других лиц и использования активов таких лиц.

Под существенными рисками понимаются риски, принятие которых является обязательным для деловой практики таких операций.

Эти условия актуальных для операций за 2016 и 2017 годы.

Объем хозяйственных операций для признания их контролируемыми

Стоимостной объем хозяйственных операций, которые могут влиять на признание их контролируемыми, приведем в табл. 2.

Таблица 2

№ п/п	Объем хозяйственных операций	Применяется		Норма НК Украины
№ п/п	Объем хозяйственных операций	в 2016 году	в 2017 году	Норма НК Украины
1.	Годовой доход плательщика налогов от любой деятельности, определенный по правилам бухгалтерского учета	превышает 50 миллионов гривень (за вычетом непрямых налогов)	превышает 150 миллионов гривень (за вычетом непрямых налогов)	абзац 2 пп. 39.2.1.7
2.	Объем хозяйственных операций налогоплательщика с каждым контрагентом, определенный по правилам бухгалтерского учета	превышает 5 миллионов гривень (за вычетом непрямых налогов)	превышает 10 миллионов гривень (за вычетом непрямых налогов)	абзац 3 пп. 39.2.1.7

Хозяйственной операцией для целей трансфертного ценообразования являются все виды операций, договоров или договоренностей, документально подтвержденных или неподтвержденных, которые могут влиять на объект обложения налогом на прибыль предприятий налогоплательщика, в том числе, но не исключительно (подпункт 39.2.1.4 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 разд. I НК Украины):

• операции с товарами, такими как сырье, готовая продукция и т. п.;

• операции по приобретению (продаже) услуг;

• операции с нематериальными активами, такими как роялти, лицензии, плата за использование патентов, товарных знаков, ноу-хау и т. п., а также с любыми другими объектами интеллектуальной собственности;

• финансовые операции, включая лизинг, участие в инвестициях, кредитах, комиссии за гарантию и т. п.;

• операции по покупке либо продаже корпоративных прав, акций или других инвестиций, покупке либо продаже долгосрочных материальных и нематериальных активов.

Итак, хозяйственные операции считаются контролируемыми, если осуществляются, в частности между связанными лицами, одно из которых является нерезидентом. Хозяйственные операции со связанными лицами — резидентами не подпадают под определение контролируемых.

А как же быть со скидками (кредит-нотами)? Учитывается ли скидка при определении суммы хозяйственной операции?

Согласно ч. 3 ст. 31 Закона о международном частном праве внешнеэкономический договор, хотя бы одной стороной которого является юридическое лицо Украины, заключается в письменной форме независимо от места заключения, если иное не установлено законом или международным договором Украины.

При заключении договоров купли / продажи товаров (предоставления услуг, выполнения работ) и товарообменных договоров между украинскими субъектами предпринимательской деятельности и иностранными субъектами предпринимательской деятельности независимо от форм собственности и видов деятельности применяются нормы Положения № 201.

Согласно ч. 1 ст. 32 Закона о международном частном праве содержание правовой сделки может регулироваться правом, избранным сторонами, если иное не предусмотрено законом. То есть, если во внешнеэкономическом договоре указано избранное сторонами право (право Украины, страны нерезидента или третьей страны), соглашение регулируется именно им.

Если же такого условия во внешнеэкономическом договоре нет, по умолчанию будет применяться право страны продавца-нерезидента (ч. 3 ст. 32, ч. 1 ст. 44 Закона о международном частном праве), согласно которому и будут регулироваться условия предоставления кредит-ноты.

Условие о цене и общей стоимости договора (контракта) является обязательным условием внешнеэкономического договора (п. 1.6 Положения № 201), в связи с чем условия о возможности изменения суммы компенсации товара по договору следует указать в таком договоре.

В то же время факт предоставления скидки (кредит-ноты) можно оформить в виде дополнительного соглашения к конкретному договору, сумму компенсации стоимости товаров по которому была уменьшена.

Поскольку базой для определения стоимостного критерия контролируемых операций является договорная (контрактная) цена товара, а кредит-нота изменяет определенную договором с нерезидентом стоимость поставленных товаров, то при определении стоимостного критерия контролируемых операций объем контролируемых операций рассчитывается по договорной (контрактной) ценой такого товара с учетом изменений согласно предоставленной нерезидентом кредит-нотой.

Для определения стоимостного критерия контролируемой операции учитываются совершенные хозяйственные операции за соответствующий налоговый (отчетный) год, которые могут влиять на объект налогообложения налогом на прибыль предприятий, в том числе операции по приобретению товара, независимо от того реализован он в течение налогового (отчетного) года.

При этом в следующем году в случае реализации такого товара его стоимость не учитывается при определении стоимостного критерия контролируемой операции и не уменьшает стоимость других операций при определении такого критерия.

Нюансы подачи Отчета о контролируемых операциях и последствиях, которые могут быть у налогоплательщика в связи с подачей данного Отчета

Отчетность по контролируемым операциям за 2016 год необходимо составлять, ориентируясь на старые критерии (50 млн грн — общий доход и 5 млн грн — с каждым контрагентом).

Для целей налогового контроля за трансфертным ценообразованием отчетным периодом является календарный год.

С 2017 года налогоплательщик может подавать «новый» и «уточняющий» Отчеты по контролируемым операциям.

При этом представление «уточняющего» Отчета по контролируемым операциям не освобождает плательщика от ответственности, предусмотренной п. 120.3 гл. 11 разд. II НК Украины.

Напомним, что согласно п. 120.3 гл. 11 разд. II НК Украины непредставление налогоплательщиком Отчета о контролируемых операциях (уточняющего отчета) и/или документации по трансфертному ценообразованию или невключение в такой отчет информации обо всех осуществленных в течение отчетного периода контролируемых операциях в соответствии с требованиями п. 39.4 ст. 39 разд. I НК Украины влечет наложение штрафа (штрафов) в следующих размерах:

• 300 размеров прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, — в случае непредставления Отчета о контролируемых операциях;

• 1 % суммы контролируемых операций, незадекларированных в поданном Отчете о контролируемых операциях, но не более 300 размеров прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за все незадекларированные контролируемые операции;

• 3 % суммы контролируемых операций, относительно которых не была подана документация, определенная подпунктами 39.4.6 и 39.4.8 п. 39.4 ст. 39 разд. I НК Украины, но не более 200 размеров прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за все контролируемые операции, осуществленные в соответствующем отчетном году.

Уплата таких финансовых санкций (штрафов) не освобождает налогоплательщика от обязанности представления Отчета о контролируемых операциях и/или документации по трансфертному ценообразованию.

Непредставление налогоплательщиком Отчета о контролируемых операциях (уточняющего отчета) и/или документации по трансфертному ценообразованию после истечения 30 календарных дней, следующих за последним днем предельного срока уплаты штрафа (штрафов), предусмотренного п. 120.3 гл. 11 разд. II НК Украины, — влечет наложение штрафа в размере 5 размеров прожиточного минимума для трудоспособного лица, установленного законом на 1 января налогового (отчетного) года, за каждый календарный день непредставления Отчета о контролируемых операциях (уточняющего отчета) и/или документации по трансфертному ценообразованию.

Список использованных документов

НК Украины — Налоговый кодекс Украины

ТК Украины — Таможенный кодекс Украины

Закон № 1797 — Закон Украины от 21.12.2016 г. № 1797-VIII «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины (относительно улучшения инвестиционного климата в Украине)»

Закон о международном частном праве — Закон Украины от 23.06.2005 г. № 2709-IV «О международном частном праве»

Перечень № 480 — Перечень организационно-правовых форм нерезидентов, не уплачивающих налог на прибыль (корпоративный налог), в том числе налог c доходов, полученных за пределами государства регистрации таких нерезидентов, и/или не являющихся налоговыми резидентами государства, в котором они зарегистрированы как юридические лица, утвержденный Постановлением КМУ от 04.07.2017 г. № 480

Перечень № 616 — Перечень товаров, имеющих биржевую котировку, и мировых товарных бирж для установления соответствия условий контролируемых операций принципу «вытянутой руки», утвержденный Постановлением КМУ от 08.09.2016 г. № 616

Перечень № 977 — Перечень государств (территорий), которые отвечают критериям, установленным подпунктом 39.2.1.2 подпункта 39.2.1 пункта 39.2 статьи 39 Налогового кодекса Украины, утвержденный Распоряжением КМУ от 16.09.2015 г. № 977-р

Постановление № 616 — Постановление КМУ от 08.09.2016 г. № 616 «Об утверждении перечня товаров, имеющих биржевую котировку, и мировых товарных бирж для установления соответствия условий контролируемых операций принципу «вытянутой руки»«

Положение № 201 — Положение о форме внешнеэкономических договоров (контрактов), утвержденное приказом Минэкономики Украины от 06.09.2001 г. № 201

Приказ № 8 — Приказ Минфина Украины от 18.01.2016 г. № 8 «Об утверждении формы и Порядка составления Отчета о контролируемых операциях»

Письмо № 833/10/06-406 — Письмо Государственной налоговой службы в г. Киеве от 28.01.2013 г. № 833/10/06-406 «Относительно сроков представления отчета о суммах налоговых льгот»

Письмо № 9333/10/28-10-01-3-11 — Письмо Межрегионального главного управления ГФСУ от 27.04.2016 г. № 9333/10/28-10-01-3-11 «Относительно контролируемых операций»

АВТОР- Людмила Волинец

Яку працю вважають напруженою і які є показники напруженості трудового процесу?

2017-09-22T01:13:00.000-07:00

Функціональне напруження організму під час праці можна охарактеризувати з двох сторін — енергетичного та інформаційного. Перший переважає при фізичній, другий при розумовій праці. Характеристику роботи, що потребує інтенсивної праці головного мозку при отриманні та аналізі інформації, фізіологи називають напруженістю. Напруженість праці — характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника.

Напруженість трудового процесу оцінюють відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 р. № 248. Основними показниками напруженості праці є: тривалість зосередження уваги або щільність сигналів, ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб або ступінь відповідальності за життя інших осіб, змінність при роботі виключно в нічну зміну. Допоміжні показники враховують лише в разі перевищення нормативних значень.

До показників, що характеризують напруженість праці, належать: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи.

Інтелектуальні навантаження — використовуються виключно для оцінки професій розумової праці. Тривале розумове навантаження впливає на психічну діяльність, може погіршувати функції уваги, пам’яті, сприйняття (збільшується частота помилок). Під час значної розумової напруженості може виникати тахікардія (частішання пульсу), підвищення кров’яного тиску, зміни в електричній активності серцевого м’язу та мозку, збільшення легеневої вентиляції і споживання кисню. Такі функціональні зміни в організмі під час довготривалої дії можуть спричинити розвиток гальмівних процесів у центральній нервовій системі, послаблення пильності й уваги, розвиток втоми.

Ергонометричні показники напруженості праці:

1) Кількість об’єктів одночасного спостереження.
2) Тривалість зосередженого спостереження чи часу активних дій (у% від загального часу робочого дня).
3) Щільність сигналів (оголошень) за 1 год.
4) Емоційна напруженість.
5) Змінність.
6) Напруженість функцій аналізаторів.
7) Обсяг оперативної пам’яті.
8) Інтелектуальна напруженість.
9) Монотонність та інші.

Найбільш легкою вважають розумову працю, в якій відсутня необхідність ухвалення рішення. Такі умови праці вважаються оптимальними. Якщо ж оператор працює і приймає рішення у рамках однієї інструкції, то такі умови праці відносяться до допустимих. До напружених шкідливих умов відносять працю, яка пов’язана з рішенням складних завдань по відомих алгоритмах або роботою з використанням декількох інструкцій. Творча діяльність, що вимагає рішення складних завдань за відсутності очевидного алгоритму рішення, має бути віднесена до напруженої праці.

Обробка будь-якої інформації або виконання завдання без оцінки його результатів є менш складною працею, що дозволяє оцінювати її як оптимальну. Якщо ж до вказаних дій додається необхідність перевірки отриманого результату, то такі умови праці є допустимими. Робота з розподілу виробничого завдання між іншими особами і контроль за їх роботою належать до напруженої праці.

Напруженість праці залежить від тривалості зосередженого спостереження і числа одночасно спостережуваних об’єктів (контрольно-вимірювальні прилади, продукт виробництва і тому подібне). При тривалості зосередженого спостереження до 50% від тривалості робочої зміни умови праці характеризуються як оптимальні, 51–75% — допустимі, більше 75% — напружена праця 1-го ступеня.

Істотний вплив на міру напруженого стану виконавця має відповідальність за кінцевий або проміжний результат праці. Якщо оператор несе відповідальність за виконання тільки окремих елементів виробничого завдання, то напруженість такої праці оцінюється як оптимальна. Підвищення міри відповідальності, наприклад, за функціональну якість допоміжних операцій спричиняє додаткові емоційні зусилля з боку безпосереднього керівника (бригадира, майстра та ін.). У цих випадках напруженість праці оцінюється як допустима. Якщо на виконавцеві лежить відповідальність за функціональну якість основної роботи, що може мати необхідність ухвалення рішень, пов’язаних з виправленням результатів за рахунок додаткових зусиль усього колективу, то такий вид діяльності є напруженим 1-го ступеня. (клас 3.1). Якщо ж працівник несе персональну відповідальність за функціональну якість кінцевого продукту, виробничого завдання в цілому або його дії можуть привести до поломки устаткування, зупинки усього технологічного процесу або створити ситуацію, небезпечну для життя, його умови праці оцінюються як напружені 2-го ступеня (клас 3).

За відсутності ризику для власного життя в процесі виконання своїх обов’язків працю виконавця вважають оптимальною, якщо ж ризик вірогідний, то умови праці відносять до класу 3 — напружена праця 2-го ступеня. Аналогічно встановлюється клас умов праці при оцінці міри ризику за безпеку інших осіб, що беруть участь у виробничому процесі.

Одноманітність виконуваних операцій призводить до певного стану людини, що називається монотомією. Ознакою монотомії є або перевантаження однаковою інформацією, або недолік нової. Це накладає відбиток на функціональний стан людини: вона втрачає інтерес до виконуваної роботи. Для неї робочий час ніби зупинився, і тоді вона з нетерпінням чекає закінчення зміни, її хилить до сну. Монотонна робота знижує ефективність праці, збільшує плинність кадрів, аварійність і, як наслідок, травматизм на виробництві.

Важливими чинниками, що характеризують клас умов праці за напруженістю трудового процесу, є фактична тривалість робочого дня і змінність роботи. При тривалості робочого дня від 6 до 7 годин умови праці належать до оптимального класу, до 8 годин — до допустимого, понад 8 годин — до напруженого. Тривалість безперервної праці до 12 годин належать до 1-го ступеня, а більше за 12 годин — до напруженої праці 2-го ступеня. Однозмінна робота без нічної зміни — оптимальні умови; двозмінна робота без роботи в нічну зміну — допустимі умови праці, і тризмінна робота з роботою в нічну зміну — напружена праця 1-го ступеня, нерегулярна змінність з роботою в нічний час — робота виключно в нічну зміну — 3 клас 1 ступінь.

Тривала робота в умовах постійної нервово-емоційної напруги може призвести до серцево-судинних захворювань. Будь-яка дія, що перевищує допустимі межі, викликає порушення діяльності аналізаторів і навіть призводить до больових відчуттів. Завдання розробників технологічних процесів — не допустити перенапруження вищої нервової діяльності, інакше може настати стрес. Стрес з’являється в екстремальних ситуаціях при неможливості адаптації організму до надзвичайних дій. Виробничий процес має бути організований так, щоб уникнути стресів. Поява стресу в аварійній обстановці стає причиною неправильних дій оператора, що часто посилює виробничу ситуацію. Ефективним засобом профілактики стресів за екстремальних умов є професійна підготовка на тренажах, що імітують аварійні ситуації.

Джерело: rv.dsp.gov.ua

Прийнято постанову Кабміну, спрямовану на забезпечення належних умов оплати праці фахівців Координаційного центру з надання правової допомоги

2017-09-22T01:11:00.000-07:00

Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 р. № 552» від 09.08.2017 № 581, реалізація якої дозволить забезпечити належний рівень оплати праці фахівців центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, привести умови оплати праці працівників системи надання безоплатної правової допомоги (БПД) у відповідність до поточних соціально-економічних умов. Підготовка та прийняття такої постанови зумовлені недостатнім рівнем оплати праці висококваліфікованого персоналу системи БПД на фоні значного збільшення кількості клієнтів, які потребують безоплатної правової допомоги, а отже — збільшення навантаження на фахівців системи. Слід зауважити, що умови оплати праці працівників системи надання БПД не переглядалися з моменту її створення — з 2012 року. Постанову прийнято згідно з Планом пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.04.2017 № 275. Відповідно до прийнятої постанови у межах штатної чисельності працівників Координаційного центру та його територіальних відділень, встановленої на 2017 рік, зокрема, буде: підвищено розміри посадових окладів працівників системи надання БПД з урахуванням розмірів посадових окладів працівників державних органів; розмежовано на рівні схеми посадових окладів відповідні групи посад у залежності від юрисдикції установ (вся територія України; територія Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя; територія одного або кількох районів, міст обласного значення). Реалізація постанови має створити належні умови оплати праці працівників системи БПД; збалансувати систему оплати праці та не допустити відтоку кваліфікованих кадрів системи, які забезпечують організацію та надання безоплатних правових послуг всім категоріям громадян, визначеним Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 02.06.2011 № 3460-VI.

Джерело: редакція журналу «Довідник кадровика»

Типові штатні нормативи спеціальних загальноосвітніх шкіл зазнали деяких змін

2017-09-21T01:11:00.000-07:00

Міністерство освіти і науки України (МОН) наказом від 03.07.2017 № 948 затвердило Зміни до деяких наказів Міністерства освіти і науки України і Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Зокрема, п. 4 наказу МОН «Про затвердження Типових штатних нормативів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» від 05.12.2008 № 1105, викладено в такій редакції: «4. Керівникам спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, привести штатні розписи закладів у відповідність до цього наказу. У разі виробничої необхідності за рахунок спеціального фонду можуть бути введені додаткові посади»; пункт 3 «3. Керівникам професійно-технічних навчальних закладів привести штатні розписи закладів у відповідність до цього наказу. У разі виробничої необхідності за рахунок спеціального фонду можуть бути введені додаткові посади»; пункт 5: «5. Посади практичного психолога, соціального педагога вводяться в штатні розписи навчальних закладів за умови наявності спеціалістів з фаховою освітою з розрахунку не більше однієї ставки кожної посади на навчальний заклад за рахунок коштів загального фонду відповідних бюджетів (для державних і комунальних навчальних закладів)» тощо.

Джерело: редакція журналу «Довідник кадровика»

Скасовано атестацію для старост територіальних громад

2017-09-20T08:30:00.000-07:00

Кабінет Міністрів України (КМУ) скасував обов'язкову професійну атестацію для старост територіальних громад. Про це йдеться в постанові КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 09.08.2017 № 590. Цим документом доповнено коло посадових осіб місцевого самоврядування, які не підлягають атестації, і виключено посаду старости 5-ї категорії з посад органів місцевого самоврядування.

Нормативно-правовий акт розроблено з метою забезпечення реалізації виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо добровільного приєднання територіальних громад» від 03.06.2016 № 4742, яким передбачено створення округів для обрання старост сіл і селищ, які увійшли в об'єднані територіальні громади. Реалізація постанови сприятиме гармонізації чинного законодавства у сфері служби в органах місцевого самоврядування.

Джерело: редакція журналу «Довідник кадровика»

Працівник не може бути допущений до роботи без повідомлення ДФС

2017-09-20T03:29:00.000-07:00

За інформацією Управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Черкаській області працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника чи вповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби (ДФС) про прийняття працівника на роботу.

Цього вимагає ст. 24 КЗпП. Повідомлення має бути надіслане суб’єктом господарювання та отримано органами ДФС до моменту фактичного допуску працівника до роботи.

Режим роботи працівника повинен підтверджуватися документально (режим роботи, графік роботи, табелі обліку використання робочого часу). Щоб уникнути непорозумінь, Держпраці рекомендує подавати повідомлення напередодні дня від дати початку роботи працівника, тобто дата наказу про прийняття працівника на роботу й дата початку роботи працівника не повинні збігатися.

Джерело: Управління Державної служби України з питань праці у Черкаській області

Опрацювання нормативно-правових актів відбуватиметься лише в електронному форматі

2017-09-20T01:11:00.001-07:00

Кабінет Міністрів України в рамках реформи державної служби та переходу до електронного документообігу ухвалив рішення про перехід в електронний формат процедури опрацювання нормативно-правових актів органів влади. Зі слів урядовців, реформа державної служби покликана змінити філософію чиновника та роботи державного менеджменту. «Це важлива і непроста реформа. Стара система впирається Але те, що ми розпочали, йдемо цим шляхом — це добре. Темп, який ми взяли, треба зберігати. Будемо більше працювати з міністерствами та пояснювати (цілі змін)», — зазначив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Як відомо, реформа має декілька складових — від визначення завдань та формування спеціальних директоратів міністерств, які будуть ключовими підрозділами впровадження реформ, до проведення кадрових конкурсів та забезпечення оплати праці нових чиновників.

Джерело: Урядовий портал

Оформлення оренди майна

2017-09-19T02:00:00.000-07:00

Мінфін про документальне оформлення операцій з надання послуг (оренди майна)

Оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) може бути підставою для відображення в бухобліку господарської операції з надання послуг (оренди майна) без складання акта наданих послуг тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами

Мінфін у листі від 22.08.2017 р. №35210-07/23-3364/2658 зазначив, що правовідносини щодо нарахування та сплати орендної плати регулюються договором про оренду з урахування норм Цивільного та Господарського кодексів. Проте для підтвердження господарської операції з надання та отримання послуг з оренди майна протягом звітного періоду договору про оренду не достатньо, тому необхідне складання окремого первинного документа.

Для здійснення орендних платежів, як правило, складається акт наданих послуг, який є підставою для розрахунків, порядок яких визначається договором про оренду, та підписується посадовими особами орендодавця та орендаря.

При цьому, якщо умовами договору про оренду встановлено окремий первинний документ, який слугує підтвердженням для розрахунків з надання послуг (оренди майна), то складається первинний документ, визначений таким договором. Зокрема, оформлений належним чином рахунок-фактура (інвойс) маже бути підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарської операції з надання послуг (оренди майна) без складання акта наданих послуг тільки у разі його оплати, що підтверджується відповідними документами.

По матеріалам: «Дебет-Кредит»

Моніторинг відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків

2017-09-19T01:00:00.000-07:00

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 06.09.2017 № 2723/99-99-07-05-01-18

Про систему моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків

Починаючи з 01.07.2017 р. згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН може бути зупинено у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, якщо така податкова накладна/розрахунок коригування відповідає сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення їх реєстрації у ЄРПН (далі — Критерії). Зазначені Критерії разом з вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено наказом № 567.

За період з 01.04.2017 р. до 01.07.2017 р. було визначено як перехідний період, протягом якого процедура зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН здійснювалась без фактичного зупинення. Якщо податкова накладна складена у червні 2017 р., а реєстрація її відбувається після 01.07.2017, то на таку податкову накладну поширюється процедура зупинення, але лише за умови не відповідності її ознакам, визначених підпунктами 1 – 4 п. 5 Критеріїв.

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником за формою згідно із додатком до цих Критеріїв, якщо таку інформацію враховано Комісією ДФС України.

Усі податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС на відповідність до ознак, визначених підпунктами 1-4 п. 5 Критеріїв. Якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з цих ознак, - така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Не зупиняється реєстрація ПН/РК якщо:

1) податкова накладна не підлягає наданню отримувачу (покупцю). Такі податкові накладні складаються у разі:

здійснення операцій з постачання неплатникам ПДВ;

при умовному продажу (зокрема, при нарахуванні податкових зобов'язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, анулюванні реєстрації платника податку, у разі перевищення бази оподаткування над договірною вартістю)

при отриманні послуг від нерезидента;

при здійсненні експортних операцій;

зведені податкові накладні за щоденним підсумком реалізації.

2) податкова накладна складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (стаття 197; пункти 2, 3, 41,12, 23,26,261,27,28,32,38,45,46,47 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу).

3) обсяг постачання, в ПН/РК, зареєстрованих в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК, становить менше 500 тис грн та керівник - посадова особа такого платника податку займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох діючих платників податків. При визначенні обсягу постачання не враховується сума ПДВ. За поточний період береться звітний період, в якому складена податкова накладна/розрахунок коригування, що реєструється в ЄРПН.

4) загальна сума сплачених у 2016 р. єдиного внеску та податків і зборів платником та його відокремленими підрозділами становить більше 5 млн грн. При розрахунку суми податків не беруться до уваги суми ПДВ, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України (ця ознака використовується з 01.04.2017 р. до 01.01.2018 р.).

5) одночасно D>0,05, а P < Pм ґ 1,3,

де D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 місяців сум єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, за останні 12 місяців, за зареєстрованими ПН/РК

P - сума ПДВ в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді ПН/РК, з урахуванням поданої на реєстрацію ПН/РК;

Pм - найбільша місячна сума ПДВ в зареєстрованих ПН/РК за останні 12 місяців.

Наказом № 654 внесено зміни до наказу №567, зокрема, пункт 6.1 Критеріїв викладено в новій редакції і вже з 12.08.2017 р. податкові накладні блокуються за оновленими критеріями.

Критерій 1:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, у 1,5 рази більший залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 р.

Нагадаємо, що в попередній редакції різниця визнавалася між обсягом постачання та обсягом придбання, при цьому при обрахунку обсягу постачання не враховувались розрахунки коригування, проте бралися до уваги обсяги придбаних товарів за звільненими від ПДВ операціями) (п. 6.1 Критеріїв).

2) переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС.

Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, які застосовуються для здійснення моніторингу відповідності ПН/РК Критеріям затверджено наказом ДФС від 30.06.2017 № 461.

3) відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється). Мається на увазі Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв.

Зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування за цим критерієм здійснюється за умови, що сума ПДВ, зазначена в зареєстрованих у звітному (податковому) періоді податкових накладних, з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску та податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами.

Критерій 2: відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі. (п. 6.2 Критеріїв).

Якщо за результатами моніторингу буде визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає будь-якій одній із умов, наведених у п. 6.2 Критеріїв, реєстрація такої накладної/розрахунку буде зупинена.

Підпунктом 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

- порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;

- визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

- пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН.

Пунктом 3 Критеріїв передбачено що платник податку, який отримав квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо:

видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі-ДКПП), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Така інформація згідно п. 4 Критеріїв подається виключно в електронному вигляді у вигляді Таблиці даних платника податку, яка є додатком до Критеріїв (далі – Таблиця). Таблиці платника, подані з порушенням цієї вимоги не приймаються до розгляду та врахування в роботі (Лист № 17830).

Подання Таблиці для платника податку є можливістю упередження зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за ідентичними операціями. При правильному заповненні платником Таблиці і прийнятті Комісією ДФС в подальшому реєстрація податкових накладних з зазначеними кодами згідно УКТ ЗЕД/ДКПП не зупинятиметься.

Електронні формати Таблиці розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Заповнення граф Таблиці даних платника податків здійснюється наступним чином:

у графі 2 – вид економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010);

у графі 3 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником податку;

у графі 4 – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником податку.

При подані Таблиці відповідно до виду економічної діяльності зазначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД/послуг згідно з Державним класифікатором продукції послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) платником податку є обовязковим, на відміну від зазначення кодів товарів/послуг, що придбаваються (отримуються) таким платником для їх виготовлення.

Звертаємо увагу, що одночасне заповнення граф 3 і 4 в одному рядку Таблиці не допускається.

Код товарів згідно з УКТ ЗЕД/кодів послуг згідно з ДКПП - зазначаються цифри ідентичні цифрам УКТ ЗЕД/ДКПП вказаним в податковій накладній яка заблокована.

У Таблиці зазначаються тільки ті коди УКТ ЗЕД/ДКПП і ті коди КВЕД, які дійсно відповідають діяльності платника, по якому зупинена податкова накладна та платником отримана квитанція про зупинення її реєстрації в ЄРПН.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника податку права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

При отриманні квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у пп. «в» пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу. Таке право зберігається за платником протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Наказом № 567 затверджено вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – документи).

Переліки таких документів для критеріїв, визначених п.6.1 та 6.2 є ідентичними, але надавати потрібно лише ті документи, які підтверджують реальність саме тієї операції, яка зазначена в податковій накладній, що зупинена.

Вичерпний перелік документів (всі направлені платником податків документи повинні бути завірені належним чином), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення подається у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК за формою J(F)1312601.

Всі поля Повідомлення є обов’язковими до заповнення.

Табличну частину Повідомлення необхідно заповнювати відповідно до табличної частини податкової накладної/розрахунку коригування (з відповідними знаками).

Надсилається Повідомлення виключно в електронному вигляді засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб. При цьому повідомлення формується по кожній окремо податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено в Реєстрі.

До Повідомлення по кожній податковій накладній в обов’язковому порядку додаються у вигляді окремих додатків за формою J(F)1360101 у форматі PDF копії всіх первинних документів, зазначених у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН за конкретним критерієм

При формуванні пакету документів – додатків до Повідомлення форми J(F)1360101 варто враховувати, що розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 мГб.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку повинен подавати до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв’язку.

Сформувати та направити Повідомлення з додатками можна:

- через особистий кабінет електронного сервісу "Електронний кабінет платника" (режим "Ведення звітності"), вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua

- через офіційний веб-портал ДФС України за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ДФС та будь-якого програмного забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту) – за вибором платника самостійно на власний розсуд.

Перша квитанція, яку отримає платник після відправлення Повідомлення та додатку, підтверджує передачу платником документа в електронному вигляді, у другій квитанції визначається статус документу (Прийнято/Не прийнято).

У разі зупинення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань Повідомлення подається платником податків – продавцем, що зазначений в розрахунку коригування та податковій накладній, яка коригується.

Зобов’язуємо забезпечити доведення цього листа до платників податків.

В.о. Голови М.В. Продан

Підвищення мінімальної зарплати до 3 723 грн

2017-09-19T00:00:00.000-07:00

У проекті держбюджету-2018 передбачено підвищення мінімальної зарплати до 3 723 грн

Міністр фінансів О. Данилюк розповів, яка мінімальна заробітна плата закладена в проекті бюджету на 2018 рік

У проекті державного бюджету на 2018 рік передбачено підвищення мінімальної заробітної плати до 3 тисяч 723 гривень. Про це в ефірі телеканалу "Інтер" заявив міністр фінансів Олександр Данилюк.
"Зараз в проект бюджету закладена мінімальна зарплата розміром 3 723 гривні - це реалістичні цифри, які ми, як уряд бачимо і можемо гарантувати, що це може бути реалізовано без ризику для фінансової системи. Ми будемо надалі намагатися також цей показник збільшувати", - заявив Данилюк.

Підвищення планується з 1 січня 2018 року, а реальна середня заробітна плата в 2018 році очікується на рівні 8,6 тис. гривень.

Також міністр зазначив, що в цьому році Уряд постарається уникнути прийняття держбюджету "під ялинку".
Нагадаємо, раніше повідомлялося про заяву міністра соціальної політики Андрія Реви, що після прийняття пенсійної реформи уряд запропонує підвищити мінімальну заробітну плату до 3 764 гривень.

Джерело:
РБК-Україна

Мінімальна зарплата після запровадження пенсійної реформи

2017-09-18T05:00:00.000-07:00

Як повідомив кореспондент РБК-Україна, Рева розповів, якою буде мінімальна зарплата після запровадження пенсійної реформи.
Уряд планує запровадити осучаснення мінімальної зарплати за єдиним принципом, без застосування коефіцієнтів. Після ухвалення пенсійної реформи уряд запропонує підвищити мінімальну заробітну плату до 3 764 гривень.

Про це сьогодні під час години запитань до уряду у Верховній Раді України заявив міністр соціальної політики Андрій Рева, передає кореспондент РБК-Україна.

"Перший крок після того, як ми проголосуємо за реформу, це підвищення базового розміру заробітної плати до 3 764 гривень", - заявив Рева.
За його словами, уряд планує запровадити осучаснення мінімальної зарплати за єдиним принципом, без застосування коефіцієнтів. Нагадаємо, раніше голова Верховної Ради Андрій Парубій заявляв, що підняття мінімальної заробітної платні стане пріоритетом при обговоренні проекту бюджету на 2018 рік.
"Станом на сьогодні ми намагаємося у тих рамках працювати, щоб до 15 числа проект бюджету був вже наданий депутатам для майбутнього обговорення...
Підняття заробітних плат буде одним з пріоритетів при розгляді бюджету", - заявив Парубій.

Дізнайся розміру своєї пенсії

2017-09-18T04:00:00.000-07:00

Пенсійна реформа дозволяє кожному вже зараз дізнатися розмір власного пенсійного забезпечення

Саме про це повідомив 4 вересня Міністр соціальної політики Андрій Рева в ефірі телеканалу ICTV.

Єдина формула, за якою визначатиметься розмір пенсійного забезпечення кожного громадянина України, є прозорою та складається усього з декількох показників, а отже кожен може підставивши свої індивідуальні показники, розрахувати розмір майбутньої пенсії.

“Формула по якій розраховуватимуть пенсії не є складною, проте потрібно знати складові цієї формули – кількість років страхового стажу та показник, пов’язаний з індивідуальною заробітною платою, які достатньо просто підставити у формулу та отримати в результаті розмір своєї пенсії”, - пояснив Міністр.

І, якщо порахувати тривалість страхового стажу не є проблемою, то коефіцієнт заробітної плати вимагає окремої уваги. Адже розмір зарплати працівника та середньої зарплати по країні змінювалися з часом.

“Для людей, які працювали до, та після 2000 року, існують різні методики обчислення індивідуального коефіцієнту заробітку, адже навіть грошові одиниці були різні. Тому порівнюється заробітна плата по кожному місяцю з середньою заробітною платою в ті місяці по країні. Таким чином, виводиться коефіцієнт, який є унікальним для кожного громадянина, заявив Андрій Рева – вирахувати самому цей коефіцієнт складно, проте можна звернутися до органів Пенсійного фонду, у розпорядженні яких є відповідні дані для кожного українця, та дізнатися як саме збільшиться розмір пенсії після проведення реформи.

Як повідомлялося раніше, формула розрахунку пенсійного забезпечення після проведення пенсійної реформи буде такою:

Розмір пенсії = Сз × Ікз × Кс

Сз – розмір середньої заробітної плати в Україні за 3 роки перед зверненням за призначенням пенсії.

Ікз – індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (співвідношення розміру отримуваної зарплати по відношенню до середньої зарплати, з якої сплачувалися внески – цю інформацію кожен може отримати у будь якому відділенні Пенсійного фонду);

Кс – коефіцієнт страхового стажу, який визначається як множник тривалості років стажу роботи особи на величину оцінки одного року страхового стажу.

Джерело http://www.msp.gov.ua/news/13854.html

Чи буде єдиний податок у 2018 році?

2017-09-18T03:22:00.001-07:00

Порошенко закликав нардепів не скасовувати єдиний податок у 2018 році

Порошенко попросив дати громадянам попрацювати у режимі кількарічного планування

Народні депутати мають утриматися від спроб скасувати або змінити єдиний податок для підприємців при підготовці до ухвалення державного бюджету на 2018 рік.

Про це сьогодні під час щорічного послання у Верховній Раді заявив президент України Петро Порошенко, передає кореспондент РБК-Україна. "Хоча б при підготовці бюджету 2018 року пропонував би утриматися від чергових пропозицій скасувати або вихолостити єдиний податок.

У мене прохання, треба дати хоч трохи людям, які називаються середнім класом, попрацювати у режимі кількарічного планування", - заявив Порошенко.

На його думку, уже стало традицією те, що доля малого бізнесу у новому році стає відома за декілька годин до святкового привітання президента.

Нагадаємо, Порошенко заявив, що очікує зростання української економіки на 4% до 2020 року. Він додав, що "уряд має знайти можливості сьогоднішнє мляве пожвавлення ВВП трансформувати в його прискорений і впевнений підйом".

Джерело: РБК-Україна

Продовження тестового режиму блокування податкових накладних

2017-09-18T03:15:00.004-07:00

Депутати ініціюють продовження тестового режиму блокування податкових накладних

З метою усунення проблем, які виникли у підприємств реального бізнесу у зв’язку з недосконалістю процедур системи блокування реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на засіданні Комітету ВРУ вирішено терміново напрацювати зміни до нормативно-правових актів, які регулюють процеси блокування

5 вересня 2017 року у Комітеті ВРУ з питань податкової та митної політики відбулося обговорення ситуації, яка склалася в результаті впровадження блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
В обговоренні прийняли участь народні депутатів України Острікова Т.Г., Продан О.П., Долженков О.В, Кірш О.В. та інші народні депутати України, Державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В., посадові особи Міністерства фінансів України, директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем Чмерук М.О. та інші посадові особи Державної фіскальної служби України, представники Ради бізнес омбудсмена, малого та середнього бізнесу та громадських організацій.
Під час зустрічі представники бізнесу донесли до народних депутатів України, посадових осіб Мінфіну, ДФСУ гостроту проблем, які виникли у підприємств реального бізнесу у зв’язку з недосконалістю процедур системи блокування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
За результатами обговорень учасники домовилися терміново напрацювати зміни до нормативно-правових актів, які регулюють процеси блокування реєстрації податкових накладних в ЄРПН, зокрема, з метою усунення проблем реального бізнесу, що обговорювалися у ході зустрічі.

Джерело:
Комітет ВРУ з податкової та митної політики