Скажи кто-то ровно год назад всем этим (не)людям о том, что они будут сняты одним махом с должностей, а их личное имущество прошерстят, я думаю, что никто бы не поверил, и в ответ можно было бы только смех услышать. Но вот оно как повернулось…

Да, много еще предстоит сделать, но я верю, что Украина сейчас делает первые шаги по направлению к построению честной страны.

Да, еще много ублюдков и предателей у власти. И, да, они будут там еще долго. Но как же важно было сделать этот первый шаг и создать прецедент. А раз он уже создан, то чиновники должны понимать, что принять следующий люстрационный закон, уже по отношению к ним же самим, будет гораздо легче. И люстрация эта может быть не законной, а народной. Ведь они сами твердят, что в демократическом государстве воля народа и есть закон. А люди сейчас уже совсем не те, что были год назад.

Ну что же, я думаю, что стоит на несколько лет запастись попкорном и смотреть на события в стране. Нас ждет впереди очень много интересного на мой взгляд

Слава Украине!

Перелік осіб, хто підпав під першу хвилю люстрації (узято з офіційного сайту КабМіну):

Станом на 16 жовтня 2014 р. 

Список керівних працівників центральних органів виконавчої влади, які підлягали звільненню із займанихпосад відповідно до Закону України ”Про очищення влади”, але звільнені за власним бажанням відповідно доподаних до набуття чинності Законом заяв

 Станом на 16 жовтня 2014 р.

Список голів та членів державних колегіальних органів, щодо яких Кабінетом Міністрів вноситьсяпропозиція Президентові України про їх звільнення відповідно до Закону України ”Про очищення влади”

Голови обласних державних адміністрацій, щодо яких Кабінетом Міністрів вноситься подання Президентові України про звільнення відповідно до підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України“Про очищення влади”

Не знаю как для кого, а для меня – это очень важный параметр. На скрине ниже приведены фотки с нового Аппле и с 1,5 годовалого Samsung S4.

Вы видите в чем-то большую разницу? Как мне кажется, ее нет – камера +/- на уровне.

Что еще важно? Дисплей. У Самсунга 1080×1920, у Аппле 750×1334. Кто-то скажет, что это все фигня, но, простите, дамы и господа – это ж, флагманы, бл@ть, все должно быть на уровне! К тому же, если поставить их рядом, то разница очень даже заметна.

Что дальше? О, операционка! Хваленая iOS. Ну че тут сказать – красиво, да. Стабильно? Да нихрена! Я далеко не каждый день вижу своих друзей, но даже этого хватило, чтоб понаблюдать как их айфоны виснут. И понаблюдать не раз. Так что безупречной стабильности, о которой все глаголят, на самом деле не существует. Особенно это показало последнее обновление iOS 8.0.1, которое яблоко посоветовало всем откатить назад.

Че там еще? Невозможность слить нормально файлы без бубна в виде iTunes? Невозможность расширить память без позволения Аппле и отваливания ему кучи бабла? Практически полная ремонтонепригодность? И т.д. и т.п.

И человек получает все это за самую высокую на рынке топовых смартфонов цену? Спасибо – не надо.

И не нужно мне рассказывать, что Apple не гонится за рынком. Что размер и качество дисплеев, камеры и прочие бла-бла-бла – это все зло и итак все нормально. Да нифига! И появление последних смартфонов Apple говорит в точности об обратном, говорит о том, что Apple пытается следовать тенденциям рынка. Но вот как-то слабо у него это получается.

Хотя за такое бабло, которое они хотят за свои “трубки”, должно было бы получаться. Samsung S4 сейчас стоит $372 на Amazon, iPhone 6 – $650. Разница в цене 75%. Оправдана ли эта разница? По моему мнению – нет.

А тем, кто меня сейчас начнет обвинять в Apple-ненависти, я советую пойти куда подальше. Я люблю эту компанию, я вот уже 4 года как пользователь MacBook Pro. И могу сказать, что по соотошению цена/качество/х-ки/внешний_вид в топ-сегменте ПК и по сей день нет аналогов тому, что предлагает Apple. Но, к сожалению, то, что касается лептопов Apple, соврешенно не касается телефонов Apple. А жаль.

– Доктор Сейер, сядьте, сядьте.
– Зачем? Что случилось?
– Мы должны всем сказать, должны напомнить людям, напомнить как это хорошо!
– Что “хорошо”, Леонард?
– Прочитайте газету.
– Ну хорошо…
– Что там написано? Все плохо, хуже некуда. Люди забыли в чем смысл жизни. Они забыли, что значит жить. Им нужно напомнить, напомнить о том, что у них есть. И что они могут потерять. Я чувствую радость жизни. Жизнь – это дар! Жизнь – это свобода! Жизнь – чудо! Люди перестали ценить самые простые вещи – работу, игры, дружбу, семью.
*******
– Посмотрите на себя. Я-то болен, болезнь вырвала меня из мира. Но я боролся за возвращение. 30 лет боролся, 30 лет! И до сих пор борюсь. А У ВАС – НЕТ ОПРАВДАНИЯ!
– У меня?
– У вас нет оправдания! Вы просто испуганный, одинокий человек, у которого ничего нет, никакой жизни! Это вЫ спите!

У голові дуже багато думок… ДУЖЕ… Я, як і багато людей піддався майданній ейфорії (а вона була, цей факт неможливо заперечувати) і гадав, що нарешті ми позбудемося бандитів при владі. Але, як кажуть «не тут-то было».

Я вас прошу дочитати усе до кінця і тільки потім робити свої висновки. Я не претендую на істину, просто хочу висловити свої думки на даний момент після 9-го дня протистояння злодіям. Зараз вони такі і я хотів би їх зберегти, у першу чергу для себе.

Отже, позбувшись ейфорії, що ми, простий народ, зможемо просто так «нахрапом» узяти і скинути бандюків, я хотів би сказати наступне:

1. У першу чергу люди бояться активно висловлювати свої думки та позицію відкрито. Чому я так гадаю? А ось чому – я вже тиждень ношу на куртці СКРІЗЬ наліпку «Я тут не за гроші» і з позавчорашньго дня досить величезну таку «Киів вставай!». А що можна побачити на вулицях? НІЧОГО! Я не бачив жодної людини із чимось подібним. Ні в маршрутках, ні в метро, ні в трамваї, ні пішоходів на вулицях, ні машин із флажками чи символікою.

Навіть знаходячись на метро Майдан Незалежності та піднімаючись наверх, я не побачив жодної людини із налипками. І при цьому я був ДУЖЕ УВАЖНИМ і шукав їх. А коли я їду у транспорті, то люди розглядали мене із цими налипками наче новорічну ялинку. Так! Мені НЕ СЛАБО ВІДКРИТО І АКТИВНО ВИСЛОВИТИ СВОЇ ДУМКИ, на відміну від багатьох, хто і досі продовжує жити за принципом «Моя хата з краю».

Мабуть це прикольніше обклеїти повністю автобуси Беркуту цими налипками (https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10152153896254892), ніж носити їх щодня і показувати свою позицію людям. І не треба мені розповідати, що вони відклеюються чи щось подібне. Відклюються? То візьміть кілька. Хоча я бачив як люди сами їх здирають. Соромно з ними ходити чи що?

2. Ніхто не був готовий до того, що підніметься така кількість людей. Ні опозиція, ні влада. Відсутність досвіду у керуванні массами взяла своє – опозиція не змогла цим скористатись. А влада завдяки силовому ресурсу та відсутності будь-яких моральних принципів змогли вистояти без жодних проблем і, звичайно ж, докорів сумління.

Навіть сліпий побачив би, що «стихійність» це одне зі слів, якими можна описати дії трьох людей, що виступали зі сцени. Я не бачив якихось активних спроб організувати народ на якісь чергування. А як без цього у таких мороз? Скільки можна простояти? Чому не можна було організувати якісь списки, куди б люди могли б записатись на вахту?

Ще питання – а де були лідери вчора, 9 грудня?! Я був на Майдані з 18:30 до 21:30 і не бачив жодного! Та й взагалі я там нікого окрім ведучого не бачив. Сцена була ТУПО ПУСТОЮ. Які такі справи в них важливі були? І якщо такі дійсно були, то чому ведучий про це не повідомив? ЖОДНОГО СЛОВА про те, що роблять лідери. За три години! Жодного! Що це за підхід такий? Тому із цього я можу зробити висновок, що написаний наступним пунктом.

3. В нас НЕМАЄ ЛІДЕРА/ів. Як би це не було прискорбно це не можливо не визнати. Ті, хто спробував очолити людей, об’єднаних відчуттям ненависті до влади з багатьох причин, не мають харизими і не здатні запалити вогонь у серцях чи хоча б підтримувати його на тому рівні, на якому він був у 1 грудня. В них немає досвіду як це можна зробити. Хоча людей, які б таким досвідом поділились би «как собак нерезанных». Чимало їх підтримали те, що діється зараз у країні, і чимало навіть приїхало в Україну. Але…

4. У нас в країні немає політиків з великої букви із нормальними навичками дипломатії, які б реально мали владу та хотіли б щось зробити. Їх немає не тому, що в нас погані люди, їх немає як мінімум тому, що система не дасть таким людям пробитись наверх. Ви мене, друзі, вибачте, але банкір, боксер та медик без харизми та навиків дипломатії не можуть очолити рух, що зараз наявний у країні. І вони це довели за останній час

Вони намагаються діяти тими ж самими діями, як робила одна персона кілька років тому. Але ці дії, не дають результату. Практика вже довела це при попередній владі. А при нинішній владі вони тим більше не спрацюють, тому при такій вертикалі побудованій бандюками за останні 3 роки, немає жодних шансів зробити щось, викрикуючи лозунги зі сцени. Тому переходимо до наступного пункта.

5. Команда ТЯК (Тягнибок, Яценюк, Кличко) намагається діяти «старыми, добрыми» методами Тимошенко. Судячи з усього це вірус, яким вони заразились від неї і не можуть позбутись. Ці методи є основною причиною того, чому особисто я її дуже не люблю – метод занадато довгого язика і спілкування із людьми не з тієї позиції, на якій ти об’єктивно знаходишся.

Це метод неврівноваженої істерички, що не може «сложить себе цену» і тверезо приймати рішення щодо того кому, коли і що саме казати. Думаю, що ніхто не буде заперечувати, що пані Юлії дуже далеко до Маргарет Тетчер. Але в нашій країні можна щось зробити тільки із тією «залізною» витримкою, що мала пані Маргарет.

Багато дій Тимошенки були дуже яскравим прикладом того, як НЕ ТРЕБА вести себе Політику і Дипломату. Наприклад, її переговори із Путіним мені нагадували події басні Крилова «Слон і Моська». Те ж саме відбувається і зараз між ТЯКом и корумпованою владою. Об’єктивно оцінюючи позицію опозиції зараз цього не можна не помітити. Влада зробила майже все, щоб опозиція зазнала поразку, бо не зважати на адміністративний ресурс неможливо. І опозиція могла б опинитись в іншому становищі, якби не наступний пункт.

6. Нездатність домовитись із необхідними людьми. ТЯК чомусь думали, що якщо на вулицю вийде ТАКА ВЕЛИЧЕЗНА КУПА ЛЮДЕЙ, то корупціонери відразу здадуть владу. Люди, схаменіться, ви не в Європі, де люди йдуть у відставку, коли падають торгівельні центри. У нас при владі – БАНДИТИ. А останні, як усі знають, горлянку перегризуть за «общак», якщо будуть мати сили. А вони їх, безперечно і нажаль, мають. І ведуть вони себе як Бандити, а не Політики. І країну нашу вони сприймають саме як свій «общак», а не місце, де хочуть нормально жити нормальні люди.

ТЯК чомусь вирішили, що заяви про те, що 20+ депутатів підуть із партії регіонів підуть з неї не маючи ніяких гарантій. Ага, «не тут-то было», «держите карман шире»! Та вони самі б так НІКОЛИ не зробили. Але чомусь думали, що «регіонали» зроблять.

Треба було йти і домовлятись, товариші, а не сподіватися, що «наобум» щось вийде. Бо не вийшло і НЕ МОГЛО ВИЙТИ. Занадто багато стояло на кону без ЖОДНИХ ГАРАНТІЙ. А якщо врахувати той момент, що від цих мафіозі так просто не підеш, то сподіватись на щось у цьому дусі було просто смішно. Але ж куди там про це думати – за нами, бляха-муха, сотні тисяч людей. ТЯК, схаменіться! Це сотні тисяч звичайних людей, а не бійців зі зброєю. Людей, яких влада вважає, цитую вчорашній виступ хлопця із ДЦП, «тупыми бандерлогами», на яких вони чхати хотіли. І саме з цієї позиції влада і діє. Причому діє вже давно. І могла вона діяти тільки тому, що самі люди ій і дозволяли це робити.

І вона і далі буде дозволяти це собі робити, бо не зважаючи на останні події, люди усе одно представляють собою некеровану масу, бо немає ні в кого того, що написано у наступному пункті.

7. Відутність реального плану дій як взагалі, так і у рамках діючого законодавства. Вибачте мене, шановна громадо, але не дивлячись на усі істеричні крики ТЯК зі сцени, що вони мають план дій, реально вони його НЕ МАЮТЬ, бо те що вони вигкують то НЕ ПЛАН, а казнащо. Цілі повинні бути SMART, тобто Specific (конкретними), Measurable (вимірними), Achievable (досяжними), Relevant (актуальними), Time-bound (обмеженими у часі). Чи вважаєте ви крики «Банду/зека – геть!», «Уряд у відставку» та інші тими, що відпоідають вищезазначеним критеріям? Мабуть ні. Саме тому нічого і не вийшло, бо спроби діяти «наобум» та йти «напролом» на бандитів не маючи реальної сили, нагадують все ті ж самі події з басні Крилова.

І саме завдяки відсутності систематичного підходу у діях опозиції ми «маємо те, що маємо». Ну неможливо досягти чогось, коли усі типи влади, а саме законотворча, виконавча та судова знаходяться ПІД владою. Я більш ніж впевнений, що більшість людей, що там працюють – не звіри. Вони звичайні люди. Звичайні люди, що думають про своє майбутнє і свої сім’ї. І хто як не вони знають, що бандюки при владі можуть можуть із ними вдіяти, якщо почати працювати чесно. Можливо вони б і почали це робити, якби з ними пішли на переговори та дали хоч якісь гарантії. Але куди там нашій опозиції до цього. Ми бігаємо по вулицях і викрикуємо лозунги, замість того, щоб об’єктивно оцінити ситуацію і сісти за стіл переговорів.

Не можна просто так змістити цю владу. Та й не треба, якщо чесно, бо реально є усі ЗАКОННІ підстави для усунення усіх покидьків з їх постів. І зробити це можна абсолютно законним шляхом. Треба починати проводити переговори із людьми з усіх гілок влади – міліціонерами, суддями, депутатами и т.д. Заручатися підтримкою цих людей і діяти на законних підставах, бо закони у нас насправді достатньо гарні для того, щоб змістити та посадити майже усіх, хто при владі.

Я більш ніж впевнений, що в опозиції є докази усіх злочинних дій представників влади. То чого ви чекаєте? Дійте!

Хтось скаже – як це можливо? А я відповім – а хто сказав, що буде легко? Хто сказав, що буде «Оп! И в дамках!»? Не буде такого! ЦЕ НЕМОЖЛИВО при теперешній ситуації. Нам потрібно УСІМ ОБ’ЄДНУВАТИСЬ шляхом переговорів і домовленостей! А не кричати «Не підемо за круглий стіл до відставки Уряду та Президента».

Питання лише у тому, хто спроможний це усе зробити? І тут ми повертаємось до пункту №3 і до того, хто зможе об’єднати купу «мосєк» (без образ) у інструмент, що ПОВАЛИТЬ НАХАБНОГО СЛОНА! Бо одна звичайна бджілка не здатна здолати когось, але проти цілого рою, що жалить абсолютно з усіх боків не зможе встояти навіть слон!

То ж я сподіваюсь, що опозиція візьметься за голову і почне робити щось реально, замість того, щоб бігати по центру столиці і викрикувати нікому вже не потрібні лозунги. Тоді і народ ОБОВ’ЯЗКОВО підніметься, і не стихійно, а СИСТЕМАТИЧНО!

Слава Україні!

Вельмишановний (хоча я так не вважаю, але ж треба бути ввічлим, чи не так?) росіянин Віталій,

Ну що я можу вам сказати. Насамперед, мабуть, те, що мене вас, як і усіх росіян взагалі, ДУЖЕ ШКОДА.

По-перше, поверніться до школи, щоб знову вивчити російську мову, бо такої великої кількості орфографічних, граматичних та стилістчних помилок я вже давно не бачив.

По-друге, що ви чомусь рахуєте, що можете заходити на мій особистий блог (читайте як “до мене до хати”) та вказувати якою мовою мені розмовляти. Цікаво – чому?

По-третє, ви чомусь вважаєте, що маєте право втручатись у внутрішні справи іншої країни і відверто думаєте, що ваша думка на щось може вплинути.

В-четверте, усі росіяни чомусь думають, що ПРЕКРАСНО ЗНАЮТЬСЯ НА ТОМУ, що відбувається у нашій країні. І це з ваших-то ЗМІ, на які ви ж самі виливаєте купу лайна кожного дня?

В-п’яте, вивчить хоча б ще одну мову окрім своєї російсьої, щоб, як мінімум, мати можливість дивитись новинні телеканали інших країн світу і розуміти те, що коїться у світі. Можливо, тоді ви зрозумієете, що навколо вас не одні пі*дараси, а ви зовсім не Д’Артаньян.

Тому, Віталію, що я можу вам сказати – сидіть у себе там у Росії, ваша думка тут зовсім нікому не цікава. Бо, як кажуть, “іноді краще жувати”.

І ще, одна китайська приказка вам стане у нагоді: “Перед тим, як судити про вчинки людини – одягніть його сандалії, пройдіть в них таку ж відстань, споткніться об усе те каміння, що і він. І тільки потім зробіть висновки”. Може нічого і говорити не треба буде, і нічого окрім співчування у вас на душі не буде.

У мене все. Прощавайте, бо я не хочу, щоб ви мені і далі писали тут у такому ж дусі. Зрозумійте нарешті, що вам тут не раді.

P.S. Якщо вам щось не зрозуміло, то Google Translator прийде вам на допомогу.

Приведу его, так как не все имеют доступ к посту:

Долго молчал по поводу того, что происходит сейчас. Но некоторые “скептики” и диванные критики подустали маячить в ленте. Ребята, прежде чем ерничать и молоть ерунду, я набросал вам список того, что можно попробовать сделать в этой стране, чтобы убедиться, что не радостно.
– ты офисный сотрудник? Пойди честно заплати все налоги, которые положено, потом добавь ндс на все последующие покупки. Много осталось? Меньше чем отдал? Да неужели?
– есть идеи своего бизнеса? пойди открой чп, разберись как сдавать нулевые отчеты и попробуй закрыть все через месяц. Будет увлекательно. Гарантирую.
– уже дорос до ООО? Попробуй объяснить налоговому инспектору что не можешь заплатить авансом прибыль, потому что у тебя операционный убыток. Повеселишься. Особенно при первой проверке.
– работник на гос.предприятии? Давненько в поликлинике был? Оценил качество обслуживания? а экспертизу? а клиенториентированность?
– автомобилист? Давно заходил на сайты продажи автомобилей в других странах, чтобы узнать какова реальная стоимость драндулета, который у нас стопицот тыщ стоит?
– фермер? Давно пытался приватизировать 10 соток? Очень увлекательно!
– родитель? Есть понимание на что ушли последние “благотворительные” взносы на ремонт в школе? Попробуй потребовать отчет о тратах лично у директора. Феерические ощущения!

Список можно продолжать до бесконечности. Про студентов, пенсионеров, инвалидов вообще промолчу.

А я написал коммент к этому посту. Хочу сохранить его себе на память 

Евгений, почти все те, кто пришли на Майдан сами до конца не знает, чем грозит вступление в ЕС или ТС. А самая большая проблема в том, что даже они ничего не хотят делать для того, чтоб их жизнь изменилась. Они НЕ меняют свои привычки, они НЕ отстаивают свои права каждый день (то, о чем вы писали, кстати), они НЕ меняют реально свои взгляды. С таким подходом поэтому и страна у нас НЕ меняется вот уже как 20 лет.

И я, если честно, НЕ вижу предпосылок, чтоб она изменилась. Проводить Майданы раз в 10 лет – это не предпосылка, а желание высвободить негатив накопленный за последние несколько лет. Вопрос в том, что негатив нужно вымещать сразу же на месте, делая какие-либо предложения по улучшению сервисов/продуктов/процессов и реально что-то менять. А не идти кричать на площадь о чем-то реально эфимерном, о чем они сами не имеют понятия до конца.

Кричать нужно идти о том, что у нас такая херня творится в стране. Вот просто взять ващ список и идти КОЛЛЕКТИВНО кричать об этом в соответствующие инстанции. Так, как, например, не так давно это делали предприниматели. Только масштабы, к сожалению, не те были  Так гляди и все образуется, и люди приблизятся к тому, о чем они орут на Майдане. И вступление в ЕС тут ВООБЩЕ НЕ ПРИЧЕМ.

Надо делать что-то реальное, а не бороться с ветряными мельницами. Вот, например, как Victoria Bondar со своей уборкой мусора. Да, это самый маленький пример, НО, есть одно большое «НО» – результат виден и он РЕАЛЬНО ЕСТЬ.

Я лично против вступления что в ЕС, что, тем более, в ТС. По причине того, что Украина реально из себя СЕЙЧАС ничего не представляет, то из нее выжмут все соки, и потом мы и наши дети будем расплачиваться за это вступление. Если кто-то в это не верит, то не задавались вопросом почему мы сейчас в такой жопе? Ну уж точно не из-за того, что мы не в ЕС. Все проблемы нашей страны в первую очередь внутренние и никакие вступления не решат их, они только могут сделать еще хуже. Потому что в ЕС не идиоты сидят, они там прекрасно понимают, что из нас на данном этапе можно вить веревки, потому что Украина, став заложником ситуации с набранными кредитами, как политическая проститутка пытается продать себя подороже. И это явно не то, что нам необходимо.

Так что кричите, не кричитие…. Митингуйте, не митингуйте… Пока реальных действий не будет, то и реальных изменений не будет.

Вчора я зробив для себе цікаве відкриття. Поставивши телефон на зарядку, вирішив включити Wi-Fi, бо усе одно він не посадить батарею, що заряжається. Відключивши від зарядного пристрою смартфон я подумав, що буде цікаво подивитись, наскільки швидко Wi-Fi «приб’є» аккумулятор.

Яке ж було моє здивування, коли за 1,5 години показник заряду НЕ ЗМІНИВСЯ і показував все ті ж 100%. Як то кажуть – «я пішов далі» і вирішив взагалі не вимикати Wi-Fi, тому що і на роботі, і вдома (думаю, що саме у цих місцях більшість з нас проводимо) є роутер, що дає бездротовий доступ в інтернет.

Зараз за 22 години роботи без зарядки смарт показує, що залишилось ще 44%. Хоча зазвичай це було б вже десь 15-20%.

То ж що я думаю. А думаю я те, що програми, що стоять у мене на смартфоні, раз на якийсь час посилають запроси у мережу, щоб отримати оновлення. І EDGE настільки тормознутий, що через нього дуже довго все йде. Таким чином технологія, що «жре» менше батарею за рахунок більш довгої сессії «вбиває» акумулятор скоріше за Wi-Fi. Тому що останній за рахунок швидкості віддає необхідну інфу скоріше і дає телефону «піти спати», зберігаючи батарею.

То ж якщо у вас у смарті встановлено досить багато всякої «фігні», що «лазить» в інет, то, може, в отакий спосіб ви зможете зекономити собі заряд батареї.

Enjoy!