Засновники Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» Тетяна та Юрій Логуші запрошують на 12-ту Церемонію нагородження 31 травня 2012.
Традиційно на Церемонії будуть нагороджувати переможців у номінаціях: «Романи», «Кіносценарії», «П’єси», «Пісенна лірика», «Твори для дітей».

Програма заходу:
16.00 – 17.00 – зустріч гостей
17.00 – 20.00 – нагородження переможців конкурсу
20.00 – 23.30 – танці та дружнє спілкування

Конкурс «Коронація Слова» створений у 1999 році. Його мета – створення бурхливої хвилі захоплюючої літератури, кіно, пісні, вистав.

Нагадаємо, що минулого року наш земляк Дмитро Сухолиткий-Собчук узяв першу премію в номінації Кіносценарії; а позаминулого наша землячка Юлія Боднарюк завоювала Ґранд-корону в номінації Ґранд кіносценарії. Про ювілейну десяту церемонію можна прочитати за цим посиланням, про Ґранд коронацію – за цим.

Замовлення запрошень за телефоном: +3 8 095 000 7 000
Акредитація ЗМІ: +3 8 067 232 50 20, press.koronatsiya1@gmail.com
Попередня акредитація обов’язкова!

Добре відчувається, коли люди чи “зігнані”, чи “проплачені” – тим більше приємно бачити людей, які прийшли тому що дійсно хотіли прийти; і принесли з собою книгу, принесли з собою плакат.
Кілька разів частина учасників намагалися розпочати скандування “Папієва геть”, але ведучий дуже їх просив цього не робити, тому що протест не політичний. До речі, образ ведучого під “Anonymous” – дуже влучний, виглядало круто:)

Хочеться трошки поділитися думками і враженнями від самого цього конфлікту. Думаю, усе почалося з неповаги до людей. До людей взагалі і до директорів книгарень зокрема. Коли ініціатори запропонованого проекту рішення просто взяли і подали його. Чому було не виявити повагу до директорів книгарень і перед цим із ними не поспілкуватися?
Якщо, наприклад, дійсно є бажання покращити ці книгарні. Що може бути простіше? Покликати директорів і запитати – шановні, ви в цій сфері стільки років, давайте думати як покращити стан справ.
Чи якщо дійсно є бажання просто роздерибанити приміщення. Що може бути простіше? Не чіпайте Марину Лібанову і дерибаньте собі наздоров’я – такого розголосу не було б. Але ж хто така Марина Лібанова щоб з нею рахуватися? – отепер знають хто така Марина Лібанова і чому з нею не рахуватися собі дорожче.

Далі – більше, помилка на помилці. Чому було викликати вогонь не себе представникам ОДА? Нічого не знаємо, це проект рішення облради, якщо облрада прийме то змушені будемо виконувати – мовляв, наша справа маленька. І ж не посперечаєшся! Але ні – треба заяви якісь робити, галасу здіймати, підливати масла у вогонь коли своя ж стодоля горить. А ота ганьба з робочою групою яка ні разу не робоча?
А пан Гайничеру, який сьогодні тікав від людей? Я не можу собі уявити, щоб отак тікав Іван Шилепницький.

Перед будівлею сотня людей скандують, пісень співають – а з-за дверей лиш ось таке:

Знову покаже Інтер, знову покажуть місцеві телеканали, знову напишуть місцеві газети, уже давно новинні портали про це написали, далі соцмережі гудять.
І що робити далі? Знімати з розгляду чи голосувати проти – якось невдобно: ніби й усі вже заявили, що без реорганізації ніяк, задню вмикати ніби й пізно.
Розпочинати реорганізацію? – ну так доведеться дійсно реорганізувати книгарні в книгарні, бо надто вже публічною стала ця справа. І все одно потім запитають – а де рентабельність, де ефективність, де прибутковість нових реорганізованих книгарень? Де та рентабельність, якої в принципі бути і не могло?

Мабуть, найкраще, що зараз можна зробити – зробити, нарешті, те, з чого варто було починати. З поваги до людей. Піти до директорів і говорити з ними. І говорити з ними як з людьми, а не як з непотребом. Більшість із них тоді легко погодяться і на реорганізацію, і на ліквідацію, і на що завгодно.
А якщо вже треба тримати фацу і “не піддатися” на тиск – можна проголосувати за це рішення, але потім його просто не виконувати. Це зовсім нескладно – он, у нас ціла Регіональна програма розвитку малої гідроенергетики Чернівецької області на 2011-2015 роки, прийнята обласною радою, яку представники ОДА публічно заявляють, що виконувати не збираються. Попередньо, звісно ж, потрібно зробити те, з чого завжди варто починати. З поваги до людей.

Зверніть увагу,
18.05. 19.00 Театральна компанія «Бенюк і Хостікоєв». Вистава «Люкс для іноземців»
24-25.05 . Гастролі Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької
28.05.19.00 Санкт-Петербурзька оперета. Вистава «Летюча миша»

Квитки продаються у касі театру за адресою: вул. М. Лисенка, 2.
Каса працює з 11.00 до 14.00 та з 15.00 до 19.00
dramtheater.cv.ua
(с) Наталка Федорович, завліт Театру

Добре знаний твір, жива музика на сцені, гарні декорації, костюми – простий секрет завжди актуальної вистави. Із тих, які варто мати в репертуарі.
Глядачі (майже повна зала), здається, вподобали нову виставу. Багато сміялися, після антракту (суб’єктивно) ніхто не втік. Дуже гарний образ Лопуцьковського, розкішна Аграфена Семенівна (а у нас в Петербурге…), цікава Евжені (“машермери”). Можливо, надто звичний образ “злої” доньки Тпрунькевича.
Були співи під оркестр – здається, вони звучали краще, ніж раніше (раніше часто через гучну музику було важко слухати пісню). Дуже вдале рішення з оркестром на сцені: коли він не грає – не заважає і не відволікає увагу. Музиканти класно “зіграли” свійських тварин, теж цікаве рішення.

Скворцов (племінник генерала!), капітан російської армії з досконалою (звісно ж) французькою та зверхнім ставленням до малоросії і малоросів (“Присенька, право, очень мила; имеет странности, но я, женясь, с моими кузинами ее перевоспитаю…”) – однозначно не був схожим на такого. Було б добре, якби він говорив російською все ж без “малороського” акценту. Цікаво як виглядатиме у цій ролі інший актор. Прісенька також не виглядала переконливо – втім, історія ніби й розгортається довкола цих персонажів, але на сцені вони не були визначальні.

Розважальний момент зі злою донькою Тпрунькевича – “на любителя”. Хоча “мущіна, виключи мабілу” (не пам’ятаю дослівно) глядачам явно сподобалося.

Денис Поліщук, як завжди, опинився без штанів. Уже добра, так би мовити, традиція – Денис Поліщук в трусах. Втім, глядачам (як і минулого разу) дуже навіть сподобалося. Крім того, стилістика нижньої білизни його персонажів може стати надійним індикатором “класичності” чи “сучасності” постановки – для тих, хто в цьому не надто чи в разі якихось сумнівів.

Не дуже класичний персонаж – Смерть з косою (здається, справжньою). Вносила неабияке пожвавлення серед глядачів. Правда, залишилася ні з чим – хоча дуже вболівала коли хтось мав публічний намір звести рахунки з життям.

Як бачимо, постановка дійсно класична:)

Багато фото дивимось в альбомі на ФБ.

Режисер-постановник – заслужений діяч мистецтв України Віталій Денисенко
Художник-постановник – Наталія Руденко-Краєвська
Диригент – Володимир Шнайдер
Хормейстер – Тетяна Д’яченко
Балетмейстер – Денис Орновицький

Форум проходив в п’ять паралельних потоків: інтернет-бізнес, інтернет-реклама, соціальні медіа, інтернет технології та потік без назви, який включав в себе позапрограмні заходи такі як прес-конференції, майстер-класи доповідачів, навчальні семінари та презентації.

Крім того по периметру виставкового центру розкинулись стенди відомих (і не дуже) ІТ-компаній, які заманювали учасників форуму різноманітними конкурсами з призами, спеціальними пропозиціями та красивими дівчатами модельної зовнішності :)

Тепер коротко про найцікавіші моменти доповідей, на які встиг потрапити.

Вступне слово взяв Олександр Ольшанский (президент холдингу Internet Invest Group). Зокрема, він зазначив, що на даний момент такі багатства як корисні копалини стають відігравати все меншу роль в благополуччі країн. Країни почали конкурувати в сфері розвитку інформаційних технологій, створюючи умови на законодавчому рівні, стимулюючи працівників галузі матеріально. Такий інтерес зумовлений тим, що ринок контенту на даний момент більший від ринку зброї та нафти разом узятих.

Доповідач зупинився на гострому питанні відсталості законодавства України про права на інтелектуальну власність в інтернеті. Зараз існує реальна небезпека ухвалення закону за яким, якщо Вас запідозрять у піратстві, відповідні органи будуть мати право вломитись у Ваш дім, вилучити комп’ютер і при виявленні на ньому неліцензійної продукції власнику загрожує цілком реальний тюремний строк. Мова йде про законопроект під номером 6523. Від його ухвалення може постраждати кожний дев’ятий з десяти українських інтернет-користувачів.

Далі доповідав Мохаммед Гавдат (представник Google). Його виступ базувався на порівняні технологій минулого та сучасності, показавши тим самим наскільки стрімко розвиваються технології. Почав з того що сучасні смартфони за показниками процесорної потужності та об’єму оперативної пам’яті перевершують ноутбуки випущені всього декілька років тому. Згадав він також про швидкість модемного доступу до інтернету в його молодості і про те, що його син скаржиться на занадто повільний інтернет в 30 Мб/с.

Далі трішки статистичної інформації:
●       протягом 2000 року було зроблено близько 80 мільярдів фотознімків (на всі фотоприлади), у 2011 році – 3,5 трильйони;
●       85% населення планети має доступ до мобільного зв’язку, проте лише 80% живуть в електрифікованих домах;
●       в Індії більше людей мають доступ до інтернету ніж тих, хто має вдома туалет;
●       щодня народжуються близько 490 000 немовлят і активовується 850 000 Android-смартфонів;
●       пошуковим сервісом Google користуються більше 2 мільярдів людей щодня і кожного дня 16% пошукових запитів нові;
●       на YouTube щохвилини завантажується 60 годин відео;
●       близько 1 мільйона iPhone було продано за перший вікенд продажів, а соціальна мережа  Google+ виросла до 10 мільйонів за тиждень (більше 100 мільйонів за півроку);
●       для проведення інтернету в більшість домів знадобилось 15 років, а для телебачення цей строк становив 100 років;
●       кожен десятий кіт в США має свою сторінку в Facebook.

Також в доповіді зазначалось, що економіка та інтернет дуже тісно пов’язані:
●       у Великобританії компанії які не мають інтернет-сайтів зростають до 4-8 разів повільніше за своїх конкурентів;
●       від 0,8 до 6,3% ВВП (залежно від країни) створюється з допомогою глобальної мережі.

Далі представник Google розповів що в сучасному світі є можливість визначати результати результатів голосувань ще до їх закінчення. Наприклад, результат пісенного конкурсу Євробачення можна дізнатись за кількістю пошукових запитів – люди шукають пісні, які їм сподобались.

Не обійшлося без легкої реклами продукту компанії навколо якого вже давно роїться багато чуток. Мова йде про окуляри доповненої реальності. Доповідач показав рекламний ролик та пообіцяв що найближчим часом нас чекає ще багато технологічних проривів.

Євген Галкін (Google Україна) розповідав про медійну мережу Google (Google Display Network) та її можливості в просуванні сайтів та розвитку інтернет-бізнесу. Цей сервіс дозволяє розширити Вашу рекламну кампанію на 3 мільйони сайтів що входять до цієї мережі. Замовлена Вами реклама завжди релевантна, оскільки вона підбирається відповідно до ключових слів на сторінці, тому вона показується лише зацікавленій аудиторії.

Є можливість показу реклами лише у певних географічних регіонах. Це може бути важливо у випадках малих інернет-магазинів, що працюють лише в декількох містах. Існує опція відображення реклами на сайтах певної тематики з близько 1500 варіантами для вибору.

Серед іншого є вбудований редактор медійної реклами, налаштування часу доби відображення реклами, виключенння зі списку певних сайтів, на яких небажана поява Вашої реклами, налаштування частоти показу реклами одному й тому ж самому відвідувачу, деталізовані звіти про ефективність вкладення коштів в рекламні кампанії. Для використання всіх цих можливостей даного інструменту компанії варто лише зареєструватись в Google AdWords.

Відповідаючи на питання залу представник Google запевнив що дані акаунтів користувачів сервісів Google ніяким чином не використовуються задля забезпечення таких рекламних кампаній.

ІгорАшманов (Ашманов і Партнери) розповів про інтернет-маркетинг на різноманітних платформах в мережі та поза нею. Як виявилось, платформою може бути як інтернет-сайт так і реклама на асфальті і навіть комп’ютерний вірус. Маркетологи знаходять кожного разу нові (як легальні так і не дуже) шляхи доставки інформації про продукт до споживачів. Доповідач показав на конкретних прикладах еволюцію платформ і що кожна з них у своєму розвитку прямує до автоматизації та безкоштовного доступу до контенту. Зазначив також що просуванням продукту на різних платформах мають займатись різні люди. Тобто в компаніях повинні бути фахівці по кожній платформі окремо.

Сергій Петренко (генеральний директор Янедекс.Україна) поділився деякими елементами системи розробки продуктів з власного досвіду. Зокрема порадив кидати роботу над сервісом якщо за місяць немає готового прототипу, користуватись лише існуючими вже інструментами і не намагатись заново винайти велосипед, оскільки на таке потрібно багато ресурсів.

Промова Слави Баранского (співвласник компанії Буферна Бухта) була дуже надихаючою. Він дав загальні настанови новачкам в галузі ІТ зі створення власних продуктів та подальшої їх реалізації.

Ключові поради:
●       створюйте те, в що самі вірите;
●       продукт має бути sexy;
●       користуйтесь усіма доступними платформами для просування;
●       не бійтеся конкурентів якщо впевнені в своїй ідеї;
●       перевіряйте гіпотези на практиці;
●       уникайте партнерів (робіть все самі);
●       працюйте з тими з ким Вам подобається працювати;
●       демонструйте свою віру в продукт світу;
●       наймайте найкращих, а не лояльних;
●       не хворійте.

Бас Годска (директор з маркетингу KupiVIP.ru, засновник Acrobator.com) в своєму короткому виступі закликав завжди робити нові помилки, тобто пробувати і не боятись втрачати гроші на невдачах. Невдачі приносять досвід, який цінніший за втрачені мільйони.

Перше на що звертає увагу інвестор під час розгляду вашої ідеї це команда – зазначається у доповіді Олени Владімірскої (засновник PRUFFI.ru). Саме від правильного підбору правильних людей залежить успіх справи. Олена радить ніколи не розміщувати вакансію на потрібну Вам людину для реалізації стартапу. Замість цього потрібно шукати її серед друзів, друзів друзів і так далі. Аж допоки не знайдете. При чому попередила що 90% відгуків на Вашу пропозицію буде шлаком.

Також доповідач радить не наймати друзів, не роздавати частки компанії, яка ще не працює (ви можете втратити мільйони), намагатись реалізувати ідею командою з не більш ніж 3-4 людини бо це головний принцип побудови стартапів – мобільність.

Форум закінчився підведенням підсумків та роздачею призів від спонсорів.

Через велику кількість потоків та доповідачів було важко потрапити на всі цікаві для себе доповіді, тому довелось вибирати виходячи з імен виступаючих та тем доповідей. Решту інформації доведеться знаходити в відеозаписах форуму. Організатори обіцяли викласти матеріал через кілька днів по завершенні.

Загалом враження від форуму позитивні. Деякі незручності створювала відсутність доступу до інтернету. Wi-Fi на форумі звичайно працював, але пропускної спроможності обладнання виявилось недостатньо. Порадувала величезна кількість різноманітного печива (близько 500 кг), 15 кавових машин, бутильована вода, столики (для того щоб всім цим поласувати), та зона відпочинку з м’якенькими пуфиками.

Головною метою проведення таких форумів, думаю, є не стільки доповіді “бувалих”, хоча вони й дуже корисні, а можливість учасників поспілкуватись з доповідачами, задати питання, поділитись ідеями і навіть знайти інвестора для своїх грандіозних проектів.

Сергій Гатеж (@gatezh) для Буковина онлайн