Stories from the City, Stories from the Sea

Дискусійний клюб: питальник 2012

2012-02-01T09:45:00.000+02:00

Привіт! Це, певною мірою, тимчасовий пост. Коли голосування закінчиться, я його приховаю або й зовсім того.
Що за голосування і що воно тут робить?
Ми собі з друзями-колегами заповзялись читати різні книги і ділитись враженнями. У нас є канал для прямої трансляції: http://livestream.com/smoloskyp
І канал на вімео: http://vimeo.com/channels/smoloskyp (де можна переглянути записи) Зазвичай нова книга вибиралась після обговорення, але тут ми подумали, що ж його імпровізувати, як у нас усіх є власні заповітні читацькі мрії. Словом, ось поле для маневру:

Наступного тижня ми поговоримо про книгу Дені де Ружмона «Любов і західна культура».
Ось до цього часу, певно, і триватиме голосування.
Як завжди, на виборах має грати музичка: Велкам на дільницю! Читайте, любіть! Рясних саторі вам.

OK Go - Do What You Want Version 2

2012-01-30T18:42:00.000+02:00

Привіт, веселих свят!
Це те самі чуваки, чий кліп на пісню «This Too Shall Pass».
І якщо про музику можна сказати — ну так, весело, то кліпи у них просто ууууу! класні.

Я вагався між тим, що показую, і тим, який покажу трохи згодом, зайшов на ютуб, підписався на канал, угледів просто бомбезний інтерактивний проект з кліпом http://www.allisnotlo.st (дивіться хромом), словом, зараз вечір, зима, і у мене хороший настрій.

Links for 2012-01-22 [del.icio.us]

2012-01-23T00:00:00-08:00

Contemporary Noise Quintet - SOPHIE

2012-01-19T09:38:00.000+02:00

Під таку музику і жити не соромно.
Слухати Contemporary Noise як наркотик не виходить, але це, безперечно, потужний рехаб. І коли я думаю про оновлення аудіотеки, передусім хочеться позбутися пристрасних записів, які мене вражають, а потім я до них майже не повертаюсь. А до цих я повертаюсь. І повернусь.
І ще, вони ж пишуть музику для театру. Вже за це.
Ну і не тільки за це.

Links for 2012-01-16 [del.icio.us]

2012-01-17T00:00:00-08:00

Main page | OSTENGRUPPE

Links for 2012-01-05 [del.icio.us]

2012-01-06T00:00:00-08:00

Christopher Conn Askew
ілюстратор, на Вкраїні відомий обкладинкою книги Іри Шувалової :)

Links for 2011-12-22 [del.icio.us]

2011-12-23T00:00:00-08:00

Giovanni Robustelli

Links for 2011-12-11 [del.icio.us]

2011-12-12T00:00:00-08:00

Dangerous Dave in the Haunted Mansion level 6 speedrun

2011-12-08T00:49:00.000+02:00

Мені здається, це просто пекло. Гра з мого восьмого класу, яку я тоді так і не міг пройти до кінця, і тепер традиційно зависаю саме на цьому рівні (не так і далеко від кінця, як виявляється) — і просто несамовита легкість: у поводженні; і проходженні.
З іншого боку, треба собі уявити, як дається подібна «легкість».

Toho Sara - Eastern Most 1 (1995)

2011-12-07T11:30:00.000+02:00

Яка дивна музика…

Links for 2011-11-22 [del.icio.us]

2011-11-23T00:00:00-08:00

WarmPlace.Ru. PixiTracker
PixiTracker is a simple and fun sample based tracker with minimalistic pixel interface. It is portable open source (BSD License) application.

Mr Woodnote & Eva Lazarus 'Untitled'

2011-11-21T18:24:00.000+02:00

відпадна штучка, ні?

Links for 2011-11-20 [del.icio.us]

2011-11-21T00:00:00-08:00

AERIALS: « Metamorphiction
Jeff Noon

machinarium music

2011-11-11T15:02:00.000+02:00

егегей, що, буває, приносить френдстрічка!
звісно ж, ви грали в Samorost і Машинаріум (а ні, то ніколи не пізно почати гратися).
а музика яка… м… ням-ням.

слухайте, любіть,
зустрінемося в етері ;)

Puscifer - Conditions of My Parole - David Letterman 10-31-11

2011-11-09T23:43:00.000+02:00

Доброї вам ночі, мої любі читачі-слухачі, і доброго полювання!
Я чомусь усе відкладав перегляд цього відео, і хтозна, дарма чи ні, оскільки воно сподобалось би мені одразу, сподобалось і тепер.
Преподобний ласвегасообразний Мейнард, багато акустики, знову-таки — білий костюм, вуса і голос, дикий мед на мертвому тілі музики, що іще треба, аби зробити вечір менш тоскним, аби й самому стати понад міру!
Хурей!
До зустрічі в етері, мої маленькі зайченята…

Про любов

2011-10-31T01:07:00.000+02:00

Донедавна мені здавалося, що юнацтво дарує особливу, ніколи й ніде небачену лабільність. Частково це правда. Я познайомився з нейомвірною кількістю людей протягом навчання в альма матер. Усе навкруг було іще дивним, як у школі, і каяття не тривало довго. Але кожен новий рік дарує нам нові рівні прийняття. Людей стає менше, щодо мене це правда. Що не заважає мені радіти неофлайновим знайомствам - із Асею, із Зі, ще з кількома людьми. Але все більше речей - в собі й світі, що нас оточує, ми можемо просто прийняти без обтяг юнацького максималізму. Щодня тихішими стають звуки. І багатішими барви. І кожна пауза повна сама собою, окрім чекання. До кожного дня треба дожити, і кожному дню варто дякувати. За звуки і барви. За звитяги й поразки, за можливість і знемогу. Кожен з моїх днів повен щастя. Жоден з них не стався без вас. Саме зараз мені так не шкода, що я розумію англійську (і цим пояснюється моя любов до франкомовної музики, що залишається музикою) - це, звісно, не русрок, але без тексту, здається, цю пісню слухати неможливо. Втім, хтозна. Я всього лиш почув те, що хотів почути.

Перед тим, як попрощатися, хотілось би озватися до читачів і гостьових авторів цього журналу. Дайте про себе знати, пліз. Я сподіваюся, що скоро хто-небудь доповнить мою аудіо-варту. Любіть і слухайте одне одного. Добраніч. Щастя вам. Обов'язково - зустрінемося.

Amssetou

2011-10-29T18:17:00.000+03:00

і все-таки, вона мені подобається. хоч і нагадує ця пісня зовсім іншу.
AMSSETOU obione007 а може, мене вабить не це дежавю, а просто - незнання французької? любіть, дихайте на повні груди, зустрінемося. обов'язково.

Небезпеки нічного басейну

2011-10-22T14:07:00.000+03:00

Цього разу мені передусім ідеться про відеоряд. Музику, правду кажучи, я би саму не прочув би. Нічні купання часто полюбляють описувати і фільмувати, є чимало сцен у повному метрі і досить багато короткометражок. Цей кліп зовсім не схожий на одне одне з попередніх відео режисера (хіба позначкою nsfw, що, зрештою, не настільки важливо) — натомість він нагадує один з останніх фільмів у «Аніматриці» і яскраві роботи Масаакі Юаса (згадаймо хоча б «Кемонозуме»). Перший коментар, який я прочитав перед тим, як подивитися, стосувався виносу мозку.
DYE "Fantasy" Official Video by JEREMIE PERIN from TIGERSUSHI on Vimeo.
Tigersushi and Excuse My French are pleased to present the new video for DyE's new single, Fantasy. Directed by animation wunderkind Jérémie Périn, the video tells the story of a group of highschool kids ready for teenage mischief. They break into the local swimming pool intending a session of innocent nightswimming, in an awkward climate of romance and apprehension. What happens next is for you to discover here. nsfw.

Directed by Jérémie Périn
Written by Laurent Sarfati & Jérémie Périn
Artistic Direction by Mikael Robert

Produced by Excuse My French / PH & Tigersushi
Executive Producer : Constance Guillou
Production Coordinator : Perrine Schwartz
Commissioner : Jill Caytan

"Fantasy" is taken from the DyE album TAKI 183.

BUY ON THE TIGERSUSHI STORE http://tigersushi.myshopify.com/products/taki183

BUY ON ITUNES http://itunes.apple.com/fr/album/fantasy-remixes-special-edition/id470893928?ign-mpt=uo%3D4

M - Ma MÃ©lodie

2011-10-21T16:14:00.000+03:00

Привіт!
Люда, знаючи, що я підписую листи, скетчі і майже все однією літерою, розповіла (і показала, ура), що у Франції є співак з аналогічним хоббі :)
І кліп, незалежно від того, дуже приємно намальований.
Тож приємного перегляду, і гарного настрою, грійтеся і грійте.
Добре, коли є привід для маленької теплої радості, особливо тепер, коли потроху все замерзає і зупиняється.
Давайте не будемо зупинятися, принаймні поки що.

До зустрічі в ефірі.

Щиро,
м.

Nils Petter Molvær - Mercury Heart (official video)

2011-10-17T21:42:00.000+03:00

Кілька разів раніше мені траплялося чути цього музиканта, і все не складалося. До останнього альбому. Який я почув цілком випадково. І повністю віддався йому.
Подібну музику не варто прослуховувати надто часто, від цього вона, схоже, затирається. Але іноді на самоті її звучання схоже... напевно, на все, що нас може оточувати. Воно схоже на вікно, і слід від подиху на вікні, на густе й беззмістовне мовчання шпалер, на давно забуті слова і речі, що ніяк не прийдуть до пам'яті, на шепіт людини, яка не має до кого заговорити.
Тоді можна снити з розплющеними очима: не важливо, що бачиш, і, до певної межі, що чуєш.
Ця музика схожа на чашку гарячої кави в день, коли вперше цієї осені пішов сніг.

Зрештою, осипається останній звук, і ми лишаємося наодинці зі своїм світом, вже знаючи - він у нас є.

Зустрінемося в ефірі.

The Natural Yogurt Band - The Woods

2011-10-13T13:31:00.000+03:00

Привіт, от ми знову й зустрілися. Цікаво знати, хто зараз теж читає Кортасара, і чи сподобалася би йому подібна музика (і Кортасарові, і чительнику).

Під ці звуки я так і уявляю довгі навскісні сліди дощу на склі вагону, невідомість дороги і її бажаність. Так у холоді, доки мені не ввімкнули опалення, хочеться загорнутися в плед і так жити.

Ми обов'язково зустрінемось, побаченим і почутим, на невидимих для усіх приладів хвилях етеру.
Тож - до зустрічі.

Limp Bizkit 2011: Shotgun

2011-10-07T11:39:00.000+03:00

Лімп Бізкіт повернулися, не знаю, як ще це назвати. Їх новий альбом з першого разу мене якось не вставив, але з другого — зачепив і погріб. Якщо почитати коментарі до цього відео на ютубі, стане більш-менш зрозуміло, чому.
Сучасній музиці бракує таких потужних перців, а слухачам, які виросли під подібну музику — музики загалом. І тут приходить «Золота кобра». Нічого революційного, натомість добре знайома мелодика з новими текстами. Що ж, певно, саме цього і бракувало.

Особисто для мене це той випадок, коли я нічого, в принципі, не очікував (як не-фанат тощо). А щось-таки отримав. Цей альбом ідеально пасує до плеєра, міських нетрів, занять спортом і судомних танців.

Хей, зустрінемося на хвилях етеру!

Thunder Busters: Wax audio mashes up and rocks!

2011-10-06T13:28:00.001+03:00

і тут-таки підписався на їхній канал, бо це ж просто ух! до зустр.

Alter Bridge III

2011-09-25T14:35:00.000+03:00

Виявляється, ще минулого року Alter Bridge записали новий альбом. Він у мене, напевно, з минулого року і лежав — десь, якось. А тепер я слухав його весь тиждень, міняючи інші треки в плеєрі, і не вибираючи їх.
З одним товаришем, якого я порадував (ця новинка теж якось пройшла повз нього), ми говорили, як завжди, про гранж і пост-гранж, і от, погоджуючись із ним у штучності «пост-» терміну, я гадаю, річ не у тому, що ці гурти надихалися гранжем — хто тільки ним не надихався, а в тім, що ми, слухаючи Alter Bridge, згадуємо про стару добру музику.
Це так як ніби Нірвана вирішила записати альбом різдвяних балад :)

Але Крід мені менше подобаться, от же ж.

Ми обов'язково зустрінемося ще.

Відео радіо: живі платівки

2011-09-21T12:04:00.000+03:00

Дякуючи Кармі, публікую тут передачу з каналу вімео, де чувак просто крутить платівки, і це прекрасно. Бо він не тільки їх крутить, але ще й детально описує, хоч і без описів одразу стає затишно.
Зустрінемось в ефірі, чао!

п.с. Ну ви подивіться, хіба це не прекрасно? Треба й себе якось змусити писати супровідні тексти, напевно :)

Ann Cole - Nobody But Me (Sir 272) from boogaludo on Vimeo.
fliped with ''That's Enough'' issued on Sir Records in 1959

ANN COLE

Born Cynthia Coleman, 24 or 29 January 1934, Newark, New Jersey
Died November 1986, Newark, New Jersey

Cynthia Coleman's father, Wallace, was a member of a famous spiritual group, the Coleman Brothers. Cynthia formed her own spiritual group in 1949, the Colemanaires (Cynthia Coleman, Joe Walker, Sam Walker and Wesley Johnson). This family group travelled throughout the USA and made appearances in a number of major cities, with Cynthia doing most of the group's lead singing. They released five gospel singles in 1953-54, four for the Timely label and one for Apollo. In 1954, Cynthia made her first (secular) solo recordings, credited to Ann Cole, for Timely Records. Sales and distribution were poor, but one person who was impressed by Ann's voice was Sol Rabinowitz of Baton Records in New York City. He spent an entire year trying to find the obscure singer and finally succeeded. In Sol's own words:

"I met Ann Cole for the first time in a bar in Paterson, New Jersey, and we hit it off. She was accompanying herself on the piano and singing her heart out six hours a night for the princely sum of $ 50 per week. Her voice was so hoarse she had trouble speaking. We met again at my office and after determining she was free of her previous record company, signed a long term contract. At her request I promised to do what I could as her manager, but I refused to take commissions."

Ann's first release on Baton was "Are You Satisfied" (a cover of a country number by Sheb Wooley), featuring the immediately recognizable guitar work of Mickey Baker, who plays on most of her Baton recordings. It went to # 10 on Billboard's R&B charts in January 1956. The fourth Baton single, "In the Chapel" (1957), also charted (# 14). However, these two hits are not the recordings for which she will be remembered. Though the song is usually associated with Muddy Waters, it was Ann Cole who recorded the original version of "Got My Mojo Working" (Baton 237) on January 27, 1957. On a month-long tour through the South together, Ann sang with Muddy's band. "Mojo" had not yet been released, but in spite of Sol Rabonowitz's warning not to sing unreleased material, Ann taught Muddy's band the song and performed it regularly during the tour. Muddy liked the song so much that he asked Leonard Chess to let him record it himself. Chess, who didn't know anything about the Ann Cole recording, gave the Waters record a rush release and both versions came out in the same week. The difference in the lyrics between the two versions resulted from Muddy's inability to remember the original words (written by Preston Foster). Waters claimed to have written the song. Eventually the matter went to court, where it was ruled that Foster was the composer. But the two versions are still separately copyrighted. See also the Wikipedia entry: http://en.wikipedia.org/wiki/Got_My_Mojo_Working Ann was voted "Most Promising New Female R&B Vocalist" by Cash Box in 1956. The next year she appeared on a Fats Domino record. For decades, Domino fans have wondered who the female voice on "When I See You" was, but now there seems to be general consensus that it is Ann Cole. After leaving Baton in 1958, Ann recorded for Sir Records (1959), MGM (1960) and Roulette (1962). Her sole Roulette single was a double sided hit. "Have Fun" peaked at # 21 on the R&B charts, while "Don't Stop the Wedding" (an answer to Etta James's "Stop the Wedding") was a pop hit for one week (# 99). Not long thereafter, Cole had a serious car accident, which confined her to a wheelchair. That was the premature ending of the musical career of a great R&B vocalist, who was ahead of her time. Especially her Baton recordings still sound very good to me. Eight of these have been collected on the CD "The Baton Label : Sol's Story" (Ace 505), including of course "Got My Mojo Working".

According to the Social Security Death Index, she died in November 1986. Her birth date is given there as January 29, 1934, which is probably the correct date (all other sources say January 24, but they all copy each other as likely as not).

CD : Ann Cole, In the Chapel. 30 Of Her Greatest Hits (Blue City BCCD-812).

Acknowledgements :
Pete Hoppula's discography : http://www.wangdangdula.com
Another discography : http://www.soulfulkindamusic.net/acole.htm
Website of the Baton label : http://www.daremusic.com/index.html

Never Tear Us Apart - Beck

2011-09-04T01:23:00.000+03:00

Привіт вам, люди!
Треба признатися, я знайшов де слухати те, що мені має подобатися. І крім того, що мені подобалося завжди, можна почути і побачити ось таке. Я, може, й не полюбляю Бека, але люблю саму цю пісню, люблю подібні експерименти і подібні ролики.
Звісно, версія старого хрипуна Джо Кокера must be, and must be cool.
Нове (ну як, нове…) відео-радіо, куди я ходжу підняти собі настрій, і, принаймні, слухаю, майже не перемотуючи: http://hunch.com/fm/

Але де я знайшов те, про що тільки сподіваюсь тут написати, навіть не знаю. Здається, мої активні музичні пошуки починають потроху трансформуватися, сам не знаю у що. Просто — із безлічі виконавців кого я згадую, про кого міг би розповідати як про частину власної історії (і тільки так)?
Як не рахуй, багато не виходить. Звісно, хочеться тепер послухати цю панночку, Енні Ерін Кларк, більше відому як St.Vincent, у неї красиві губи, але що буде з цією музикою, коли вона закінчиться? Для мене немає сумніву, що деякі мелодії є завжди. Деякі голоси є завжди, як довго ми би залишали себе без них.
А от чи можлива певна періодична система музичних (моїх, принаймні), елементів? Сумніваюся.

Втім, лишається безсумнівним, що доки є інтернет, ми обов'язково зустрінемось в ефірі.
Bis bald!

Nirvana - Heart Shaped Box

2011-08-29T00:21:00.000+03:00

Привіт.
Ми наче зовсім і не прощались.

СПб метро, Prodigy

2011-08-10T22:47:00.000+03:00

no comments :-)

Paolo Nutini - "Trouble So Hard" Live In Bellevue, WA

2011-07-18T13:23:00.000+03:00

Belushi And Aykroyd "Have Love Will Travel"

2011-07-08T01:41:00.000+03:00

не ти вибираєш блюз.
блюз вибирає тебе.
блюз, блюз, блюз.
вааааааааууу!

From Sulphur to Sugarcane: Elvis Costello

2011-06-26T21:08:00.000+03:00

Вдягаючи настрій по погоді, я влаштовуюсь за роботу, щоби дізнатись, як не дивно, завдяки антології піано-джазу про існування Елвіса Костелло.

А під цю пісню почнеться одпочинок, бо вже настав момент, за яким — тільки помилки й роздратування.
Знадвору дощ, і доки він тихий і блідий, нехай не закінчується.

Зустрінемося в ефірі!

Morcheeba — Crimson

2011-06-17T16:58:00.000+03:00

Хочу зізнатися: я закоханий. В цю пісню.