В доповіді основну увагу приділено становленню молодіжної політики в умовах розбудови української державності з 1991 до 2011 років. Лейтмотивом праці стали важливі здобутки в галузі державної молодіжної політики (державницькі засади та механізми формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні, роль держави у процесі формування системи цінностей молодого покоління), що представлені у розділі 2. Важливим аспектом у ланцюгу «молодь – освіта» є сприяння державою політики у сфері освіти, професійному становленню та кар’єрних здобутків молоді, про що йдеться у розділі 2.

В українському суспільстві сформувалось нове покоління молоді, що відрізняється від минулих поколінь за цінностями та життєвими настановами, є паличкою передачі естафети між минулим та наступним поколіннями, стає більш економічно активною та політично свідомою на відміну від радянських попередників (про що йдеться у 1 розділі доповіді), вміє організувати власне дозвілля. Надважливі питання щодо стану, тенденцій та перспектив української молоді викладені в 1 розділі низкою дослідників Державного Інституту сімейної та молодіжної політики. Третій розділ присвячений молодіжним субкультурам та міжнародному молодіжному співробітництву (молодіжні субкультурні групи та рухи) в призмі двох десятиріч розвитку української держави.

При підготовці щорічної державної доповіді опрацьовано широкий масив документів центральних та місцевих органів держаної влади, матеріали надані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерством культури України, Міністерством соціальної політики України, Державною службою статистики, Державною службою молоді та спорту, державними установами – Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, Інститутом економіки та прогнозування НАН України, а також результати соціологічних досліджень, проведених Державним інститутом сімейної та молодіжної політики.

Ознайомитись можна за посиланнями:

• Он-лайн версія (перегляд не потребує реєстрації або додаткових браузерних додатків)
• Завантаження PDF-версії (~3,1Мб)

У результаті, було встановлено, що більше 55% українців у віці до 21 року щодня відвідують соціальні мережі, ще 26,9% відвідують їх кілька разів на тиждень, а 8,1% – кілька разів на місяць. Причому серед 16- 18-літніх українців найбільш активних користувачів соціальних мереж налічується близько 60%, а серед вікової групи від 19 років до 21 року – ледве більше половини. При цьому лише 7% юнаків і дівчин не спілкуються в соціальних мережах.

Також дослідженням було встановлено, що 32,6% молодих людей взагалі не уявляють собі життя без інтернету, «скоріше не представляють» ще 29,7%. І тільки 13,6% можуть похвалитися відсутністю інтернет-залежності. Що стосується саме соціальних мереж, то без доступу в них 23,3% дівчин і 18,5% юнаків уже не уявляють своє життя, а 22,1% і 19,3%, відповідно, у такому випадку випробовують помітний дискомфорт. Легко ж без віртуального спілкування обходяться 30,8% представників сильної сторони й 23,6% – жіночої статі.

Слід зазначити, раніше компанія Research & Branding Group поділилася результатами дослідження суспільної думки населення України щодо відношення українців до Інтернету. У дослідженні було встановлено, що найбільшою популярністю серед українців користуються сайти соціальних мереж. Так, ресурсами «Однокласники» і «Вконтакте» користуються 22% і 20% респондентів, відповідно.

анонс з сайту itc.ua

Місце проведення заходу – Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький).

Інформація про захід розміщена на сайті Національного студентського союзу http://nss.org.ua.

За додатковою інформацією щодо участі у Форумі просимо звертатись до голови Студентської ради Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди Олега Водяного (тел. 093-058-53-42) та голови оргкомітету форумуМаксима Іващенка (тел. 093-602-10-71).

У концерті взяли участь зірки української естради, зокрема Руслана, Альоша та інші. За підтримкою посольства Іспанії в Україні в концерті взяли участь іспанський дует Fuel Fandago. Концерт є частиною національної інформаційної компанії з профілактики ВІЛ/СНІДу, що впроваджується Міністерством охорони здоров’я України за підтримкою Німецького товариства з міжнародного співробітництва та інших партнерів.

До участі у конгресі запрошені представники центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій, вищих навчальних закладів, бібліотек, підприємств в сфері ІТ, громадських організацій  України і зарубіжжя.

Ознайомитись з інформаційними матеріалами конгресу можна на веб-сайті www.dknii.gov.ua

Урочисте відкриття Конгресу відбудеться 17 листопада о 9.30.

Акредитація преси обов’язкова за тел.(067) 902 75 28

На заході Focus, який фірма провела в середу в Лондоні, Куртс сказав, що “широке розповсюдження некомп’ютерних пристроїв”, що підключаються до інтернету, дало злочинцям нові цілі для атаки.
“У базі даних сигнатур Mcafee зараз знаходиться близько 70 мільйонів екземплярів шкідливого ПЗ, це загальна кількість виявлених за двадцять попередніх років вірусів”, – сказав він.

Додатково до цього, Mcafee обробляє 100 000 екземплярів щодня, 60% з яких унікальні, і кожного місяця фірма виявляє два мільйони заражених сайтів.

Проте ці погрози не обмежуються традиційними пристроями, і Куртс призвав розробників життєво важливого медичного устаткування приділяти більше уваги безпеці при його створенні.

Він розповів, з якою легкістю команді Mcafee вдалося зламати інсулінову помпу, наприклад.

“Ми змогли збільшити дозу в чотири рази, причому видалено і без аутентифікації”, – відзначив він. “Це було не складно із-за тих базових помилок, які здійснюються при виробництві подібного устаткування”.

Точно також деякі сучасні автомобілі містять до 10 мільйонів рядків коду, і приймають over-the-air оновлення, що робить їх уразливими для хакерів.

Як показав новаторський черв’як Stuxnet, системи промислового контролю теж є метою хакерів.

З цією ж думкою Куртс виділив і небезпеки, з якими стикаються власники смартфонів і заявив, що декілька чинників зійшлися воєдино і зробили їх платформи, зокрема Android, більш уразливими, ніж традиційні комп’ютери.

“Це незріла платформа, в яку не вбудовані навіть базові функції безпеки. На Android навіть немає функції шифрування. До того ж щороку випускається 2-3 крупних шкідників, які нічого, окрім проблем, інформаційним технологіям не заподіюють. Це прямий шлях до катастрофи”.

По матеріалам: xakep.ru

 … А міста майбутнього будуть самі в змозі вирішувати найскладніші завдання з організації життєдіяльності своїх мешканців

Директор IBM по країнах СНД і регіонах Росії Михайло Серьогін поділився в інтерв’ю тим, як він бачить майбутнє IT-послуг.

Як ви думаєте, куди рухається глобальна економіка і IBM разом з нею?

Одна з головних тенденцій сучасної економіки – підвищення частки послуг. Це впливає і на розвиток індустрії інформаційних технологій. Технології переходять в іншу площину, стають більш бізнес-орієнтованими. Так, за допомогою сучасних програмних засобів банківський менеджер може самостійно внести зміни в бізнес-процес, не залучаючи IТ-службу. Багато компаній вибирають концепцію хмарних обчислень – «IТ як послуга».

Раніше багато IТ-компанії займалися переважно продажем програмного забезпечення як продукту, а «залізо», у тому числі і у IBM, робило левову частку продажів. Наскільки складно буде навчитися великим компаніям продавати ПЗ як послугу?

Це один із значущих стратегічних сценаріїв для компаній, які займаються продажем ПЗ. У першу чергу в силу потреб ринку. Дослідницька компанія IDC оцінює обсяг ринку SaaS (ПЗ як послуга) в $ 15 млрд. Для порівняння, в 2006 р. він становив лише $ 3,6 млрд. Ігнорувати ці цифри недалекоглядно.

Чому так масового почали розвиватися IТ-послуги?

Основним двигуном тут є саме замовлення з боку ринку. Так, акціонери великих компаній або керівники державних компаній прагнуть відмовитися від капітальних витрат, які раніше йшли на закупівлю програмних продуктів. Їм простіше спланувати операційні витрати на ІТ. Ця тенденція почалася ще до кризи, котрий згодом на неї ще більш сильний вплив.

Ще один економічний аспект, який знайшов своє відображення і в Україні – багато компаній заявляють, що вони не хочуть витрачати свої зусилля на те, щоб утримувати парк інформаційних технологій. Вони хочуть концентруватися на своєму основному бізнесі, а все інше організувати як купівлю послуг.

Тоді можна говорити про те, що у нас з’явиться багато безробітних IT-шників?

Судячи з досвіду західних країн, ці люди, як і раніше залишаться дуже затребуваними на ринку. Просто вони передут в штат компаній, які займуться обслуговуванням.

Чи правильно вважати, що розвиток віддалених IТ-послуг було спровоковано швидким зростанням потужностей швидкісних мереж передачі даних?

З одного боку, тут важливу роль відіграють законодавчі норми країни – в Україні, наприклад, не можна, щоб персональні дані знаходилися і оброблялися на території іншої держави. З іншого боку, без створення базової телекомунікаційної інфраструктури така пропозиція була б просто не можливо.

А з точки зору споживчого продукту – куди йде IBM?

Напевно, у нас за всю нашу історію не багато прикладів, коли ми працювали на масовому ринку. Мабуть, самий яскравим прикладом був запуск у 1992 році ноутбуків під торговою маркою Think Pad. Але компанія вибрала стратегію роботи на корпоративному ринку. У 1981 році ПК був новинкою. Двадцять років по тому він втратив велику частину своєї унікальності. Пора було рухатися далі – в майбутнє.

У ряді країн IBM займається розвитком програм smarter cities (розумні міста). Що вона передбачає?

У IBM існує концепція Smarter Planet (розумна планета). Вона охоплює різні сфери діяльності та індустрії, намічаючи шляху вирішення найбільш поширених проблем. Всередині цієї концепції є кілька самодостатніх розділів, у тому числі і та програма, про яку ви згадали. «Розумне місто» – це ефективне управління міським господарством, включаючи такі сфери, як транспорт, енергоспоживання, водопостачання, обслуговування громадян, інтеграція систем відеоспостереження, навігації і телекомунікації. Блок задач, який лежить на поверхні у всіх великих містах СНД – це, звичайно ж, дорожній рух. Тільки подумайте, скільки ми втрачаємо часу в Москві або Києві на те, щоб простояти в пробках.

Окремі частини концепції «розумне місто» вже реалізовані у великій кількості міст. Системи розумного регулювання дорожнього руху були впроваджені в Стокгольмі, Лондоні, Сінгапурі, система розумних парковок в Лос-Анжелесі. В даний час ми ведемо переговори з владою декількох великих міст Росії і, звичайно ж, плануємо знайомити з нашим міжнародним досвідом український ринок.

Який основний принцип роботи цих розумних транспортних систем?

Перш за все, кожне таке рішення індивідуальне, оскільки враховує специфіку кожного окремо взятого міста. Можна порівняти два найбільш яскравих приклади. У Сінгапурі була можливість будувати високошвидкісні магістралі, але рівень завантаженості доріг все одно залишався високим. Тоді IBM взяла участь у розробці єдиного аналітичного центру транспортної системи, здатного аналізувати стан доріг в режимі реального часу. Якщо людина вирішила проїхати від точки А в точку В, не факт, що у неї вийде зробити це максимально швидко, тому що він може вибрати неправильний напрямок. Завдяки новій системі житель Сінгапуру може заздалегідь дізнатися завантаженість доріг, вибрати потрібний маршрут, а система в свою чергу допоможе визначити найбільш зручний шлях, по якому можна буде дістатися без пробок. Крім того, була розроблена єдина система продажу квитків на різні види транспорту, оскільки в потрібну точку іноді зручніше і швидше дістатися на громадському транспорті. Інше місто з аналогічною проблемою – Стокгольм. В даному випадку рішення, розроблене для Сінгапуру, застосувати було неможливо. Проаналізувавши ситуацію, IBM запропонувала властям Стокгольма ввести платний в’їзд у центральну частину міста. Спочатку був запущений пілотний проект. Багато хто не хотіли платити за пересування по вулицях рідного міста. Але система виявилася ефективною. Помітно знизилася кількість пробок. Крім того, виручені гроші були спрямовані на розвиток суспільного транспорту. Після закінчення пілота влади дали можливість городянам самостійно вирішити, чи вводити постійну плату. Більшість проголосувала «за».

за матеріалами Сучасні інформаційні технології

В межах заходу відбулась презентація проекту «Чесна гра» Національної соціальної кампанії «Давай разом!».

На заході виступили Заступник Голови Державної служби молоді та спорту України Сергій Глущенко, Керівник Програми профілактики ВІЛ/СНІДу в Україні, Німецького товариства міжнародного співробітництва Мартін Каде,  Заслужений тренер України Олександр Заваров, Голова комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Гамов В’ячеслав Георгійович.

Крім того, в якості почесних гостей на заході були присутні Виконавчий директор УФСІ  Віктор Мирошниченко, Директор KfW в Україні Хайко Яннерманн.

З вітальним словом до присутніх звернувся директор ЗОШ №182 Юрій Соколов, Заслужений тренер України Олександр Заваровта інші.

Відбувся урочистий запуск святкового м’яча на повітряних кульках у небо. Можна виокремити, серед яскравих складових заходу, справжнє футбольне тренування та майстер-клас для шкільної футбольної команди від Олександра Заварова та його помічників, а також виступ групи-підтримки “Черлідери”.

У документальному фільмі порушені такі питання:

• Чи вливає на стан, статки або стать людей на їх місце у суспільстві?
• Чи однаково суспільство ставиться до жінок і чоловіків?
• Чи рівнозначно оцінює їхний внесок у суспільний розвиток?
• Чи відповідає реальний стан рівності задекларованим принципам?
• Як донести до кожного переваги гендерних підходів щоб гендерна свідомість стала органічною для всіх?

Про це повідомили у прес-службі Державної служби молоді та спорту.

Учасниками Форуму стали близько 140 молодих делегатів громадських організацій України та Росії. Основна мета проведення форуму – сприяння розвитку молодіжних громадських організацій України та Росії, активізувати участь молоді у процесі прийняття рішень, а також розробка і реалізація двосторонніх проектів у сфері молодіжної політики між країнами.

У вступному слові до учасників форуму Голова Державної служби молоді та спорту Равіль Сафіуллін зазначив, в українській та російській молоді багато спільного. Тому дуже важливо скласти дорожню карту співпраці у сфері молодіжної політики, а також постійно спілкуватися в питаннях пропаганди здорового способу життя та спорту серед молоді, підтримки студентської та сільської молоді, роботи з громадськими організаціями, транскордонне співробітництво, волонтерство і т.д.

«І Україні і Росії є що робити разом, є що разом вирішувати, адже проблеми молоді України та Росії нічим не відрізняються між собою. Основні – це питання освіти, проблеми з житлом і вкрай гостра проблема – втрата моди на здоровий спосіб життя», – зазначив глава українського відомства. «Сьогодні в Україні живе 14 млн. молодих людей – це майже третина населення країни, яку ми розглядаємо як рушійну силу соціально-економічних перетворень у державі», – сказав Сафіуллін. Він також висловив переконання, що форум – прекрасна можливість об’єднати команду людей, яка спроможна працювати на розвиток обох країн.

Ідея організації форуму виникла після успішного проведення у травні 2010 року російсько-українського молодіжного дискусійного клубу, основна мета якого спрямована на активізацію участі молоді обох країн у процесі прийняття рішень.

Форум триватиме до 16 жовтня.

На сьогодні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, аж 25% людей у всьому світі потребують допомоги спеціалістів у вирішенні проблем, пов’язаних з незадовільним станом власного психічного здоров’я, але у більшості країн є великий дефіцит необхідних психологічних служб.

Але, в першу чергу, від людини залежить бути їй здоровою чи ні, тобто вона сама повинна потурбуватися про збереження свого здоров’я, сповідуючи спосіб життя, який би забезпечив його збереження.

Як правило, особистий спосіб життя людини включає ставлення до здоров’я, сформовані навички для досягнення благополуччя, адаптацію до середовища, яке мінливе та швидко змінюється. Вибір ставлення до здоров’я – це особисте рішення, що безпосередньо впливає на здоров’я людини. Властивості особистості, навички, якими володіє людина – найважливіший чинник здоров’я. Відповідно, саме розуміння здоров’я дає можливість визначитися кожній людині яким чином його слід зберегти.

Які загрози своєму здоров’ю визначає сучасна молодь як найбільш актуальні?

За даними соціологічного дослідження Державного інституту сімейної та молодіжної політики «Ставлення молоді України до здорового способу життя» (2010 р.), саме психологічна напруга разом з негативним станом екології входить до числа найбільших загроз для здоров’я людини.

Так, на думку молоді 14–18 років негативний вплив на стан її здоров’я мають стан навколишнього середовища (69%), шкідливі звички (32,8%) та психологічна напруга (24,5%).

Думка молоді віком 18–24 років дещо різниться: стан навколишнього середовища (64,8%), психологічна напруга (31,4%) та неправильне харчування (31,2%).

А для молоді віком 25–35 років великими загрозами для здоров’я є стан навколишнього середовища (66,8%); психологічна напруга (33,7%) та шкідливі звички (29,4%).

Отже, бажаємо усім здоров’я: жити довго – «наповнити життя роками»; бути здоровим якомога довше – «наповнити роки життям»; розвивати впродовж життя свій потенціал – «наповнити життя повноцінним життям»!

До участі у конкурсі запрошуються наукові співробітники, викладачі, стажери-дослідники вищих навчальних закладів віком до 35 років включно, аспіранти та студенти вищих навчальних закладів, а також аспіранти та студенти зарубіжних країн, які навчаються у вищих навчальних закладах України.

За підсумками конкурсу Президією Національної академії наук України будуть присуджені чотирнадцять премій для молодих учених та чотирнадцять премій для студентів вищих навчальних закладів. Премії присуджуються окремим авторам або колективу авторів за кращі наукові роботи, а також за серії наукових робіт з єдиної тематики, за відкриття та винаходи. Колектив авторів, висунутий на присудження премії, повинен включати лише основних авторів, чий внесок був найвагомішим і складатися не більш як з трьох осіб. Нагородження переможців конкурсу на загальних зборах відповідного відділення Національної академії наук України відбудеться у лютому 2012 року.

Деталі щодо порядку проведення та умов конкурсу можна знайти за наступним посиланням: www.nas.gov.ua/…/111010_3.pdf

У 2011 році загальна чисельність людей на планеті досягла 7 млрд. Ця знакова цифра стала приводом для появи в журналі Science низки публікацій, що аналізують ситуацію та містять прогнози на майбутнє.

Протягом принаймні 2.4 млн років представники роду Homo залишалися збирачами, але на початку голоцену в декількох різних місцях (у Східному Середземномор’ї, у Новій Гвінеї, в Ефіопії, на півночі і на півдні Китаю, у східній частині Північної Америки та у Південній Америці) стало з’являтися примітивне сільське господарство. Хронологічно це відбувалося в досить широкому часовому інтервалі – від 11 500 до 3 500 років тому. Швидше за все, чисельність Homo sapiens на зорі землеробства становила близько 6 млн. За минулі з тих пір 11 тис. років вона зросла в 1200 разів!

Перехід від епохи полювання і збирання до сільського господарства називають «неолітичною революцією». Основний її результат – суттєве збільшення числа людей, які могли прогодуватися з однієї території. Так, якщо збирання і полювання могли підтримати існування не більше 0,05 осіб на 1 км², то сучасне сільське господарство може з 1 км² обробленої землі забезпечити прожиток 54 осіб, а до 2050 року ця цифра досягне понад 70-80 осіб.

Рис. 1. Зліва: зростання народонаселення з доісторичних часів до сучасності та прогноз на 2024 рік. Саме в цьому році чисельність людей на Землі досягне 8 мільярдів. Червоним кольором близько графіка вказані роки, коли чисельність населення Землі сягала чергового мільйона. Справа: зростання народонаселення за останні 60 років і прогноз на 2050 рік при допущенні середніх оцінок народжуваності і смертності. Помірний (і, мабуть, найбільш ймовірний прогноз) - 9,3 млрд. Показана частка Індії, Китаю, африканських країн, менш розвинених країн інших континентів, більш розвинених країн. З: Science. V. 333. P. 540. Дані Організації об'єднаних націй.

Про те, що чисельність людей стала швидко зростати після «неолітичної революції» свідчить аналіз кісткових залишків у древніх похованнях. Серед виявлених скелетів різко зросла частка дітей і підлітків (від 5 до 19 років), на що звертає увагу Жан-П’єр Боке-Аппель (Jean-Pierre Bocquet-Appel) з Національного центру наукових досліджень Франції. Подібний зсув вікової структури в популяціях стародавньої людини свідчить про істотне зростання народжуваності. І хоча смертність залишалася високою, популяції все ж стали рости швидше. Зазначену зміну у співвідношенні народжуваності і смертності називають «неолітичним демографічним переходом». Певною мірою він віддзеркалює «сучасний демографічний перехід», для якого характерне швидке зниження смертності (насамперед малюкової) при збереженні високої народжуваності (що тільки згодом почне знижуватися).

Рис. 2. Нагорі: зміни швидкості росту (у%) народонаселення з 1950-го по 2010 рік. Максимум припадав на 1965-1970 роки. Після цього темпи приросту народонаселення неухильно знижувалися. Внизу: зміна фертильності з 1950-го по 2010 рік. Середня крива - для всього світу. Верхня (коричнева) крива - менш розвинені країни (за винятком Китаю). Нижня (жовта) крива - більш розвинені країни. З: Science. V. 333. P. 541. Дані Організації об'єднаних націй.

У різних місцях в Північній півкулі «неолітичний демографічний перехід» спостерігався приблизно через тисячу років після появи в даному районі землеробства. Незважаючи на високу народжуваність, загальна чисельність людей на Землі зростала досить повільно. Перший мільярд був досягнутий приблизно до 1800 року, і знадобилося ще 125 років, щоб досягти двох мільярдів. Однак для того, аби чисельність народонаселення зросла з трьох до семи мільярдів, вистачило 50 років (рис. 1).

Як пише в своєму огляді Девід Блум (David E. Bloom) з Гарвардського університету (США), очікується, що в 2011 році на світ з’явиться 135 мільйонів осіб, а помре приблизно 57 мільйонів. Відповідно, чистий приріст складе 78 мільйонів. Спостереження за швидкістю приросту населення (у% від загальної чисельності за рік) показали, що максимальне значення (близько 2%) припадало на 1965-70-і роки (рис. 2). Це як раз роки демографічного переходу, що відбувається в країнах, які розвиваються: зниження дитячої смертності при збереженні високої народжуваності (рис. 3). Але з тих пір темп приросту рівномірно знижується і наразі становить трохи більше 1%.

Рис. 3. Схема демографічного переходу: підвищення рівня охорони здоров'я різко знижує смертність (death rate - коричнева лінія), насамперед дитячу, але народжуваність (birh rate - зелена лінія) протягом деякого часу залишається ще високою. Отже різко збільшується і швидкість популяційного зростання (показана стрілкою). Саме в такий період і відбувається швидке зростання народонаселення. Згодом знижується і народжуваність. Рівновага встановлюється на більш низькому рівні. З: Science. 2011. V. 333. P. 562-569.

Безпосередня причина зниження темпу приросту популяції – скорочення народжуваності, про яку зазвичай судять за величиною фертильності (рис. 2.). У вітчизняній демографії цей показник називають також сумарним коефіцієнтом народжуваності, оскільки для кожного конкретного року він розраховується як сума повікових коефіцієнтів народжуваності (звідки й назва). Відповідає він середньому числу дітей, яких народила би жінка гіпотетичного покоління за своє життя за умови збереження в популяції того ж розподілу народжуваності по віках, яке спостерігалося в даному регіоні в даний рік.

Незважаючи на загальне падіння фертильності за останні 50 років, деякіі країни дуже сильно відрізняються за цим показником (див. карту на рис. 4). Високий рівень фертильності – в середньому, більше 5 дітей на одну жінку – зберігається в країнах Африки, особливо в тих, що  розташовані на південь від Сахари (наприклад, 5,3 в Анголі і 7,0 в Нігерії). В азійських країнах фертильність загалом нижче (2,6 в Індії, 1,6 в Китаї, 1,4 в Японії, але 6,2 в Афганістані). У країнах Європи та в Росії сумарний коефіцієнт народжуваності дуже низький – від 1,1 до 2,2. (Для підтримки постійної чисельності популяції, за умови нинішньої низької смертності, необхідно, аби він складав принаймні 2,1-2,2).

Рис. 4. Розподіл величини фертильності (сумарного коефіцієнта народжуваності) по всій земній кулі на 2010 рік. Даний коефіцієнт найкраще відображає швидкість народжуваності. Він розраховується як середнє число дітей, яких народила би жінка за своє життя, якби коефіцієнти повікової народжуваності і смертності зберігалися такими ж, якими були в даний рік. Добре видно, що найвища народжуваність в країнах Африки і деяких країнах Азії, наприклад, в Афганістані. Дуже низька народжуваність зберігається в більшості країн Європи і у Росії зокрема. З: Science. V. 333. P. 542. Дані Організації об'єднаних націй.

Безумовно, серйозне досягнення людської цивілізації, що позначилося на демографічній ситуації,- це радикальне збільшення середньої тривалості життя. Мабуть, протягом більшої частини історії людства середня очікувана тривалість життя на момент народження складала близько 30 років, оскільки дуже високою була дитяча смертність. Але за два десятиліття, приблизно з 1950 року, середня очікувана тривалість життя (а це найкращий показник стану охорони здоров’я) загалом по світу зросла приблизно на 20 років. У більш розвинених країнах збільшення було з 47 до 67 років, у менш розвинених – з 41 до 67 років. Нині середня очікувана тривалість життя варіює від 48 років у Сьєрра-Леоне до 83 років у Японії. У розвинених країнах Західної Європи – від 74 в Угорщині до 82 років у Швейцарії.

Якщо в більшості країн середня очікувана тривалість життя починаючи з 1950-х років весь час зростала, то в Росії вона, досягнувши в 1961 році 69 років, далі не збільшувалася, а часом навіть знижувалася. Невелике, але вагоме збільшення (особливо для чоловіків) було досягнуто в 1986-89 роках завдяки горбачовської антиалкогольної компанії, але з її припиненням тривалість життя стала стрімко зменшуватися, досягнувши мінімуму в 1994 році: 57 років для чоловіків і 72 для жінок. Згодом вона трохи зросла і застигла на рівні 68 років для всього населення в середньому. Особливість Росії – дуже велика різниця між тривалістю життя чоловіків і жінок.

У ряді африканських країн різке підвищення смертності від СНІДу (а жертвами його стає молоде населення) призвело до значимого скорочення тривалості життя. У Зімбабве, наприклад, вона становила 61,7 років у 1987 році і лише 43,2 у 2003 році, хоча останнім часом зросла до 51,4. Незважаючи на успіхи у підтримці життя хворих на СНІД, ця хвороба продовжує забирати безліч життів. У 2009 році в світі від СНІДу померло 1,8 млн осіб, що склало 3,2% всіх смертей за рік.

Рис. 5. Абсолютна чисельність (в мільйонах) різних вікових груп населення у країнах, що розвиваються (ліворуч) і розвинених (праворуч). Дані на 2010 рік. Вікові класи виділені за 5 років. Зліва - чоловіки, справа - жінки. Різке домінування в країнах, що розвиваються, молодого населення - запорука швидкого зростання чисельності народонаселення. З: Science. V. 333. P. 542. Дані Організації об'єднаних націй.

Збільшення тривалості життя та наявність демографічного переходу («бебі-бум» як наслідок скорочення дитячої смертності) призвело до серйозних змін вікової структури. Особливо радикальними були зміни у більш розвинених країнах, де численна когорта (сформована в роки високої народжуваності) досягла віку активно працюючих, але незабаром буде вже представлена великою кількістю людей похилого віку, які потребують опіки. У той же час у країнах, що розвиваються, як і раніше дуже велика частка дітей і молодих людей і мала частка людей похилого віку (рис. 5). Див. динаміку зміни вікової структури на рис. 6 (це не модель, а реальні дані за двома групами країн). Якщо в африканських країнах на південь від Сахари 43% населення молодше 15 років, і лише 3% мають вік понад 65 років, то в країнах Європи на дітей і підлітків (до 15 років) припадає 16% населення, а ті ж 16% становлять жителі старше 65 років.

Рис. 6. Зміни вікової структури (співвідношення чисельності різних вікових класів) для групи країн Південно-Східної Азії (A) і групи країн в Африці на південь від Сахари (B) в період з 1950-го по 2050 рік. Зліва направо по нижній осі показані окремі вікові класи (по 5 років). Одним кольором виділені дані по віковій структурі, усереднені за п'ять років. Добре видно, що у більш розвинених країнах Південно-Східної Азії в результаті зниження народжуваності в 1980-х-1990-х роках спостерігається чітко виражений зсув численних когорт (результатів високої народжуваності 1950-70-х років) на все більш пізній вік, тобто відбувається старіння населення. У країнах Африки народжуваність весь час зростає, і в результаті в популяції все більш домінують ранні вікові категорії. З: Science. 2011. V. 333. P. 562-569.

Подібні зміни вікової структури мають важливі наслідки для економіки, оскільки змінюється співвідношення чисельності активно працюючих і тих, хто перебуває під їхньою опікою. Якщо вважати робочим вік від 15 до 64 років, відношення числа працюючих до непрацюючих в розвинених країнах зросла з 1,24 у 1950 році до 2,05 в 2011-му. Але в країнах, що розвиваються, це відношення зростає повільніше – з 1,41 до 1,89 (за той же час). В африканських країнах на південь від Сахари воно навіть зменшилося – з 1,22 до 1,20. Причина – збереження високої народжуваності і дуже висока чисельність дітей і підлітків. У багатьох азіатських країнах підйом економіки пояснювався наявністю численної когорти людей активного робочого віку, але в міру старіння населення і при збереженні дуже низької народжуваності цим країнам у майбутньому загрожують серйозні труднощі, викликані необхідністю забезпечити життя старих людей.

Якщо виходити з середніх значень коефіцієнта фертильності, згідно з розрахунками фахівців Департаменту розвитку ООН, загальна чисельність народонаселення досягне 9.3 млрд до 2050 року і 10,1 млрд до 2100 року. Якщо ж припустити, що фертильність буде знижуватися, то в 2050 році очікується лише 8,5 млрд. Якщо вона зберігатиметься високою, то до 2050 року слід очікувати 10,6 млрд. Відповідно, прогноз на 2100 рік – від 6,1 до 15,8 млрд залежно від прийнятих значень фертильності. Якщо говорити про точку досягнення максимальної чисельності (піка, після якого чисельність почне знижуватися), то в разі низької фертильності він буде досягнутий у 2045 році (8,1 млрд), у разі високої – після 2100 року (15,8 млрд).

Нині найбільше людей проживає у Китаї (1,35 млрд). Від нього тільки злегка відстає Індія (1,24 млрд), яка до 2050 року стане найбільш багатолюдною країною із загальною чисельністю населення 1,69 млрд. З 10 найбільших за чисельністю населення країн тільки три – США, Росія та Японія відносяться до категорії розвинених, але до 2050 року Росія вже не буде входити в першу десятку найбільш населених країн. А Нігерія, яка зараз займає 7-е місце, перейде на 4-е.

Автори статей в Science підкреслюють, що, незважаючи на серйозні труднощі, з якими стикається людство у міру зростання народонаселення, алармістські передбачення, які часто робилися, досі не підтверджувалися. Зміни вікової структури і зниження народжуваності в міру зростання освіти і добробуту, що відбуваються наразі, вселяють надію на подолання кризи, викликаної занадто високою чисельністю людей.

Джерела:

1. Jean-Pierre Bocquet-Appel. When the World’s Population Took Off: The Springboard of the Neolithic Demographic Transition / / Science. 2011. V. 333. P. 560-561.
2. David E. Bloom. 7 Billion and Counting / / Science. 2011. V. 333. P. 562-569.
3. Ronald Lee. The Outlook for Population Growth / / Science. 2011. V. 333. P. 569-573.
4. Leslie Roberts. 9 Billion? / / Science. 2011. V. 2011. P. 540-543.
5. Алексей Гиляров. Численность населения Земли достигла семи миллиардов — что дальше?

Зокрема, концепція визначає стратегічні напрямки, цілі і завдання розбудови сфери фізкультури і спорту та шляхи вирішення поставлених завдань.

Метою концепції є унормування процесу підготовки Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки, яка спрямована на створення умов для впровадження здорового способу життя, залучення широких верств населення до масового спорту та розвитку спорту вищих досягнень.

Це, своєю чергою, дасть змогу конкурувати з провідними державами на Олімпійських, Паралімпійських, Дефлімпійських іграх, Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту, забезпечити виховання молоді в дусі олімпізму, пропагування здорового способу життя, підвищення міжнародного авторитету держави.

Як зазначив голова Державної служби молоді та спорту Равіль САФІУЛЛІН, у концепції обґрунтовано необхідність вирішення проблем, що створюють загрозу і є викликом сьогодні для Української держави, та подано шляхи виходу зі скрутного становища.

Зокрема, йдеться про такі негативні чинники сучасного етапу розвитку держави як демографічна криза, яка зумовлюється зменшенням кількості населення України з 52,2 млн. у 1992 році до 45,8 млн. у 2010 році; спосіб життя населення та стан сфери фізичної культури і спорту, відсутність сталих традицій і мотивацій щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого чинника фізичного та соціального благополуччя.

У прес-службі зауважили, що істотною проблемою є погіршення стану здоров`я населення з різко прогресуючими хронічними хворобами серця, гіпертонією, неврозом, артритом, ожирінням тощо, що призводить до зменшення кількості осіб, які можуть бути залучені до спорту вищих досягнень, зокрема, спроможних тренуватися, витримуючи значні фізичні навантаження, і досягати високих спортивних результатів. Це призводить до зменшення кількості залучених дітей і молоді до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах. Так, порівняно з 2007 роком кількість осіб, що віднесені за станом здоров`я до спеціальної медичної групи, збільшилася на 40%, а в дитячо-юнацьких спортивних школах їхня кількість знизилась на 110 тис. осіб.

Окрім цього, суттєвими проблемами є не-налагодженість скоординованої роботи між суб`єктами фізкультури і спорту на етапах спортивного удосконалення спортсменів; невідповідність вимогам сучасності та значне відставання від світових стандартів ресурсного забезпечення сфери фізкультури і спорту, а саме – організаційного, кадрового, науково-методичного, медико-біологічного, фінансового, матеріально-технічного, інформаційного; невисока престижність професій у сфері фізкультури і спорту низький рівень матеріального заохочення працівників бюджетного сектору цієї сфери тощо.

За матеріалами УНІАН

В урочистому відкритті фестивалю взяв участь перший заступник Голови Державної служби молоді та спорту України Сергій Глущенко, представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Українського державного центру позашкільної освіти, Одеської обласної державної адміністрації та Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Серце до серця».

У фіналі фестивалю приймають участь 30 команд-переможниць регіональних етапів фестивалю.

Фестиваль проводиться щорічно з метою популяризації та пропаганди серед дітей і молоді здорового способу життя, запобігання негативним проявам у молодіжному середовищі, виявлення та підтримки талановитої молоді.

У рамках фестивалю проводитимуться конкурси літературно-музично-спортивних міні-композицій, фотографій і плакатів на теми: «Головне в іміджі – це здоров’я», «Молодь за майбутнє без СНІДу», «Я обираю здоров’я», вікторина-конкурс «Що я знаю про здоровий спосіб життя?».

По матеріалам прес-служби Державної служби молоді та спорту

Цей день – найбільше національне свято, що об’єднало мільйони українців по всьому світу!

З кожним роком розбудови і розвитку України поглиблюється усвідомлення важливості цієї події, значення її для всієї країни і для кожного особисто. Перед громадянами України стоять складні й важливі завдання, але в кожному живе віра, що разом українці здолають будь-які перешкоди на шляху зміцнення незалежності.

Ця визначна дата навіки увійшла в історію молодої української держави золотою сторінкою її біографії, започаткувала нову епоху в житті народу, законодавчо закріпила його вікові демократичні прагнення до національного відродження, духовної свободи, економічного зростання та культурного піднесення.

Нехай серця наповнюються гордістю за Україну, прагненням до єдності та порозуміння, а плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього!

з повагою,
керівництво ДІСМП

За даними відомства, це становить понад 52 відсотків дітей у віці від 7 до 17 років.

У їх число, повідомили в міністерстві, входить 27100 юних кримчан з пільгових категорій – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, інваліди, а також обдаровані і талановиті діти та діти з багатодітних та малозабезпечених сімей. На сьогоднішній день, поінформували в прес-службі, оздоровча компанія дітей профінансована в обсязі 20767230 грн. З них 2666100 грн виділено з бюджету АРК, 5,4 млн грн – з бюджетів регіонів і 12725100 грн склали залучені кошти.

Раніше, в Міносвіти АРК заявляли про необхідність оздоровлення в літній період 70 відсотків кримських школярів.

Джерело:  УНН

До дитячого оздоровчого табору «Казка» (Львівська обл., Сколівський район, с. Коростів) триває набір дітей пільгових категорій. Табір розташовано в мальовничому куточку Львівської області. Мальовнича природа, озеро, яке знаходиться на території табору створюють чудові умови для відпочинку та оздоровлення дітей. До програми дозвілля включено дві пішохідні екскурсії в гори та до водоспадів, передбачені й інші розваги та конкурси.

Більш детальна інформація розміщена на офіційному сайті Головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту http://www.sms.gov.ua/оздоровлення.html.

З питань отримання путівок можна звертися до відділу спортивного резерву та оздоровлення Головного управління у справах сім’ї, молоді та спорту за адресою: вул. Хрещатик,12 (4 поверх) та за телефоном: 278-37-88.

Закінчилася літня школа в рамках конкурсу соціальних роликів “Ген рівності”, організованого ПРООН-ЄС, що передбачала

тренінги з питань гендерної рівності та протидії насильства у сім’ї, майстер-класи з режисури, операторського вміння, PR-технологій через соціальні медіа, а, найголовніше – створення власної соціальної реклами. В завдання школи входило створення ролику та його поширення в мережі Інтернет.

Головним з критеріїв ефективності ролику є його популяризація в Інтернет-просторі. Тому на прохання нашего партнера Тараса Тимочка, розміщуємо на веб-сайті соціальний ролик “Студії ім. Іво Бобула” щодо насильства у сім’ях.

Доповідь Спеціального доповідача з питання про сприяння та захист права на свободу переконань і їх вираження висловлює крайню стурбованість заходами, вжитими різними урядами для покарання порушення авторських прав в Інтернеті. У багатьох випадках вони включають жорстку заборону громадянам користуватися послугами Мережі.

«Під час блокування і фільтрації деякого контенту держави також схвалюють заходи щодо повної заборони доступу до Інтернету», – йдеться в доповіді.

«Спеціальний доповідач вважає, що відмова користувачеві в доступі до Інтернету, незалежно від представлених підстав, в тому числі порушення авторських прав, є невідповідним покаранням, отже, порушує статтю 19 пункту 3 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права».

Доповідь звертає увагу на закони Франції і Великобританії та зазначає, що її автор, Франк Ла Рю, «стурбований» пропозиціями суворо карати інтернет-користувачів у випадку, коли вони порушують права інтелектуальної власності.

«Це також стосується законів, заснованих на« диференційованих діях у відповідь», що накладають ряд каральних заходів на порушників копірайту і можуть призвести до припинення Інтернет-послуг. Наприклад, такими є Закон «трьох ударів» у Франції і Закон про цифрову економіку 2010 в Великобританії », – наголошується в доповіді.

На додаток до заклику уряду зберігати Інтернет «під час політичних хвилювань», в доповіді наполегливо рекомендується державам змінити закони про авторські права не на користь музичної та кіноіндустрії, як це було останнім часом, а у відповідності з правами громадян.

«Зокрема, Спеціальний доповідач закликає держави скасувати або змінити існуючі закони про інтелектуальну власність і авторське право, що дозволяють відключати користувачів від Інтернету, і утримуватися від прийняття таких законів у майбутньому», – зазначається у доповіді.

Чи вплине ця доповідь на впертість урядів ми ще побачимо. Але організація «Open Rights Group» вже почала тиснути на Міністра культури Великої Британії Джеремі Ханта з вимогою відреагувати на представлену доповідь і рекомендувати скасувати Закон про цифрову економіку 2010.

Зараз в україномовній Вікіпедії зареєстровано 106 тисяч користувачів. З них понад 1700 є активними кореспондентами. На одного активного користувача україномовної Вікіпедії припадає ~176 статей. Це третій показник в світі серед 20 найбільших.

Нагадаємо, що у січні цього року всесвітньо відомий інтернет-сайт Вікіпедія відсвяткував своє десятиріччя.

Під час роботи конференції були обговорені актуальні проблеми молодіжної політики. Зокрема, найбільш детально були проаналізовані такі питання:

• Молодіжна політика: проблеми формування та реалізації
• Молодіжний парламент як механізм впливу на державотворчі процеси
• Як зробити дієвою мережу молодіжних ініціатив?
• Участь молоді у реформах, що відбуваються в Україні

Участь у роботі конференції взяли понад 50 представників наукових, навчальних установ, громадських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, представників зарубіжних фондів, експертів у галузі молодіжної політики.

Зокрема, присутні на заході заслухали доповіді першого заступника Міністра освіти і науки, молоді і спорту України Є.Суліми, першого заступника голови Державної служби молоді та спорту України С.Глущенка, народного депутата України А.Пінчука, директора Державного інституту сімейної і молодіжної політики А.Мішина, президента Центру системного аналізу і прогнозування Р.Іщенка, заступника керівника Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента В.Кулика та ін.

Метою заходу було об’єднання зусиль органів державної влади та інститутів громадянського суспільства заради забезпечення правових, економічних та соціальних умов для реалізації молодіжних ініціатив в контексті державної молодіжної політики.

Жвавого обговорення набули питання, пов’язані зі створенням та діяльністю молодіжного парламенту. Однозначної відповіді поки не має, однак більшість фахівців схильні до думки, що ініціатива створення молодіжного парламенту має належати молоді, а не пропонуватися зверху. Також учасники конференції припустили, що ефективніше будуть працювати подібні структури, якщо їх створювати на місцях.

Багато дискутували про цілі та завдання державної молодіжної політики, наголошували на необхідності її вдосконалення  у  відповідності до вимог часу, зокрема до Програми реформ, що проводяться останнім часом в Україні. Одним із пріоритетних напрямків формування молодіжної політики було названо забезпечення участі молоді у здійсненні реформ у країні.

Учасники конференції відзначили важливість внесення змін до нормативно-правової бази у сфері молодіжної політики.

За результатами роботи науково-практичної конференції будуть розроблені пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення державної молодіжної політики.

СПИСОК УЧАСНИКІВ

У даному звіті представлений аналіз законодавства України у сфері захисту прав дітей-свідків, розглянуті програми, направлені на формування громадської думки щодо захисту прав дітей та окремі інновації, що впроваджуються з метою захисту прав дітей, які постраждали від насильства.

Видання адресоване практичним психологам, соціальним педагогам, спеціалістам соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, служб у справах дітей та іншим фахівцям соціальної сфери, представникам неурядових організацій соціального спрямування, науковцям та студентам, управлінцям.

Завантажити публікацію можна за цією адресою (формат pdf, 20 сторінок, розмір 340 Кб)

Питання про потребу запровадження прозорих механізмів фінансування програм в Україні обговорюється вже тривалий час, але до прийняття відповідних рішень актуальним залишається пошук та аналіз практик запровадження прозорих, відкритих конкурсів.

У виданні «Місцеві практики фінансування проектів неурядових організацій для дітей та молоді із державного та місцевих бюджетів» пропонуються результати аналізу практик фінансування проектів та програм для молоді та дітей, які реалізуються громадськими організаціями у різних містах та областях України за кошти державного та місцевих бюджетів.

Також наводяться приклади локальних порядків (положень) про конкурси та здійснення фінансування програм неурядових організацій для молоді та дітей на місцевому рівні.

У книзі пропонується матриця аналізу локальних актів та їх проектів щодо забезпечення прозорості та підзвітності фінансування. Пропонуються рекомендації, що можуть застосовуватися місцевими органами влади, громадськими радами та інститутами громадянського суспільства для покращення локальних актів про конкурси та фінансування програм на місцевому рівні.

Видання підготовлене в рамках проекту «Підвищення прозорості та залучення НУО до бюджетної політики щодо фінансування програм для дітей та молоді з державного та місцевих бюджетів», що реалізується громадськими організаціями «Комітет підтримки студентського самоврядування», «Асоціація Молодих Реформаторів», «Центр громадської адвокатури», «Станіславська правозахисна група» за підтримки програми «Посилення впливу громадянського суспільства» Міжнародного фонду «Відродження».

Завантажити можна за адресою:  «Місцеві практики фінансування проектів неурядових організацій для дітей та молоді із державного та місцевих бюджетів» (формат pdf, розмір ~1Мб)

У посібнику розглянуто основні практичні аспекти сімейно орієнтованої соціальної роботи. Викладено технологічні аспекти, інструменти та методи здійснення практичної соціальної роботи з сім’ями з дітьми, які потрапили у складні життєві обставини. Видання адресоване практикам соціальної сфери, студентам вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальностями «Соціальна робота», «Соціальна педагогіка», викладачам вищих навчальних закладів.

Видання підготовлене у формі конспекту лекцій на основі літератури, вичерпний перелік якої додається, та власних матеріалів, які протягом багатьох років використовувалися фахівцями Партнерства «Кожній дитині» для проведення тренінгів і семінарів для соціальних працівників-практиків.

• Відкрити посібник у переглядачі можна за цією адресою: http://www.scribd.com/doc/58081306
• Завантажити посібник: СІМЕЙНО ОРІЄНТОВАНА СОЦІАЛЬНА РОБОТА : практичні аспекти. Конспект лекцій (формат pdf, розмір 3,39Мб)

“Окрім того, політика держави не спрямована на скорочення вищіх навчальних закладів. Ми не скоротили жодного. Ми пропонуємо добровільно об’єднуватися”, – зазначив Міністр.

За його словами, у Львові вже об’єдналися 2 університети, від чого студенти тільки виграли. Адже з маленького ВНЗ вони перейшли до національного. Такоє існують приклади об’єднання ВНЗ у Луганську та Кривому Розі. Наразі це питання відпрацьовується ще у 8-ми областях України.

Джерело: УНН

Загальна кількість користувачів Інтернету в Україні становить приблизно 11-12 млн осіб. Таким чином, 68,7% від цього числа (точне число користувачів онлайн-ТБ) складає приблизно 7,5 – 8 млн осіб. З них практично кожен день онлайн-ТБ дивиться 9,6%. 16,8% роблять це один або кілька разів на тиждень. 11,8% – кілька разів на місяць. 30,5% – лише іноді. Близько третини опитаних (30,7%) взагалі не використовує Інтернет для перегляду онлайн-телебачення.

Найбільш поширеною причиною (37%) використання онлайн-телебачення є той факт, що домашній телевізор вже переглядає хтось із родичів. Лише 10% користувачів зазначили, що під час трансляцій зручніше себе почувають біля монітору. Близько 7% не мають дома телевізора, а близько 9% використовують онлайн-тв на роботі. Майже чверть користувачів не змогла назвати причину, за якою дивиться онлайн-тв.

Чоловіки віддають перевагу онлайн-тв у два з лишком рази частіше, ніж жінки (13% проти 6%)

Передбачається обговорення  за такими напрямками:

• Молодіжна політика: проблеми формування та реалізації
• Молодіжний парламент як механізм впливу на державотворчі процеси
• Як зробити дієвою мережу молодіжних ініціатив?
• Участь молоді у реформах, що відбуваються в Україні

Захід відбудеться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 11 (7 поверх, конференц-зал). Початок роботи о 10.00.

Запрошуємо до участі у роботі конференції представників наукових, навчальних установ, громадських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, зарубіжних представництв, фондів.

Про свою участь просимо повідомити до 16 червня за тел. 278-12-56, (097) 969-9788 (Микола Ярмолицький) або електронною поштою – yarmolitskiy@dipsm.org.ua, merkotan@dipsm.org.ua

“Продзвеніли останні дзвінки в школах, і вчорашні школярі посилено готуються до вступу у вузи вже в якості абітурієнтів. З цієї нагоди компанія Google підготувала рейтинг, який показує, які вищі навчальні заклади України лідирують за зростанням популярності в пошуковій системі.

Ми проаналізували запити українських користувачів і склали своєрідний рейтинг затребуваності українських вузів у користувачів Google. Аналіз даних показав, що майбутні абітурієнти найбільше цікавляться Національним технічним університетом «Київський політехнічний інститут», Національним педагогічним університетом ім. Драгоманова, а також Харківським національним університетом.”

Топ-20 найбільш популярних вузів:

1. Національний технічний університет «КПІ»;
2. Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова;
3. Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна;
4. Донецький національний університет;
5. Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка;
6. Національний університет «Києво-Могилянська академія»;
7. Національний університет «Львівська політехніка»;
8. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова;
9. Національна академія управління;
10. Київський національний університет культури і мистецтв;
11. Київський Університет права;
12. Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого;
13. Національний авіаційний університет;
14. Запорізький національний університет;
15. Академія МВС України;
16. Донецький національний технічний університет;
17. Київський національний лінгвістичний університет;
18. Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського;
19. Київський національний економічний університет;
20. Одеська національна академія зв’язку.