Але зовсім нещодавно Греція знову відкрила свої кордони, в т.ч. і для українців і саме її ми вибрали як країну для літнього відпочинку 2021.

Щоб потрапити в Грецію потрібно завершити вакцинацію (на жаль, до початку поїздки в нас була лише одна доза), або подати ПЛР тест, що ми власне і зробили.

Логістика

Щоб потрапити у Грецію ми вибрали Ryanair, який літає в столицю – Афіни, щоправда є й інші варіанти, наприклад чартери чи українські SkyUp чи Bee Airlines.

По прильоті в Афіни потрібно окрім тесту також мати заповнену так звану форму здоров’я – спеціальну форму із запитаннями і контактними даними туристів.

В самому аерпорту мене ще додатково відправили на експрес-тест, але все було гаразд.

Афіни

Оскільки ми приїжджали ввечері, найлегший спосіб дістатись міста – це метро. Оскільки попереду в нас було ще 3 дні в столиці, ми вирішили відразу купити комбінований квиток на всі види транспорту + трансфер з аерпорту. Коштує таке задоволення 20 євро.

Житло

В Афінах ми жили в Athens One Smart Hotel – чудовий сучасний готель майже в центр міста, щоправда з одним великим ньюансом. Як виявилось, не зважаючи на близькість до центру, мікрорайон, в якому розташований цей та інші готелі, просто кишить наркоманами. І тут я не переборщую – на вулицях ввечері тусуються різні маргінальні чуваки і навіть не ховаючись вживають наркотики, і це я не про марихуану чи інші легкі. Загалом вони спокійні і на вулицях були постійно присутні патрулі поліції, проте було не по собі.

Що подивитись?

Відразу на наступний день після приїзду ми вирішили пройтись головними пам’ятками Афін. Побачили історичну площу Монастіракі, подивились Акрополіс, стадіона Панатінаїкос, відвідали архітектурний музей, а в один з вечорів піднялись на найвищу в місті гору Лікавіт, побачивши неймовірний захід сонця, погладили котів і побродили вузькими вуличками району Анафіотика.

Один з днів присвятили зоопарку та аквапарку – чудові місця, де можна провести цілий день, що ми і зробили 🙂

Загалом нам трішки не пощастило з погодою – була аномальна спека в +40, тому обідня частина дня випадала.

Їжа

Загалом грецька їжа це просто знахідка – легка і смачна. Переважає грецький салат і різного роду грильовані страви з різного м’яса – баранина, телятина, курятина та свинина. На будь який смак. Але врахуйте, що порції просто величезні. В перший день ми знатно “обпеклись” взявши один салат на двох і по основній страві. Переважно салату і основну страву можна їсти вдвох і насититись вдосталь.

Ось кілька прикольних ресторанчиків де нам вдалось побувати за ці кілька днів в Афінах

• The Traditional
• Ατίταμος
• Mironi
• Kafeneio Oraia Ellas

Ну і кілька місць з крафтовим пивом:

• Tapfield
• Barley Cargo
• Tales of Ales
• Strange Brew taproom

Острів Гідра

Острів Гідра розташований дуже близько до Афін, десь 2 години на паромі. Врахуйте, що на період нашої поїздки для того, щоб відвідати острови було потрібно здати швидкісний експрес-тест. Лишні гроші і час, але що поробиш.

Зрештою потрачених грошей і часу стає відразу не шкода, коли потрапляєш на острів.

Унікальність острова полягає в тому, що тут заборонений автотранспорт. Для зручності туристів тут працює кінне чи ослове таксі 🙂 А для пересування до віддалених пляжів люди використовують водне таксі.

Окрім того, на Гідрі дуже прикольні вузькі вулички, класні ресторанчики і кафе, які оживають ближче до вечора, коли спадає денна спека.

Пляжі Гідри

Оскільки ми на острів приплили для морського відпочинку, відразу почали досліджувати місцеві пляжі. Кілька найближчих від порту видались нам дуже маленькими і не зручними – мало місця, великі каміння і багато людей, та часто дуже стрімкий спуск в море.

Наступного дня ми дослідили Bisti Beach – віддалений пляж, до якого можна потрапити лише морським таксі. Вартість квитка туди-назад 12 євро.

Пляж нам настільки сподобався, що ми до кінця перебування на острові тусили лише там. Уявіть лише – температура 40 градусів, а ти чілиш на крутому пляжі в бухті, під ногами дрібні камінці, а твоє тіло не запікається на сонці, а лежить під затінком від соснових дерев.

Їжа

От кілька крутих місць, які нам сподобались на Гідрі

• Pirate bar – є 1 крафтове півко і взагалі непогане місце щоб посидіти ввечері і позалипати на буту
• XERI ELIA DOUSKOS – заклад не в центрі але в дуже крутому місці – маленькій площі посеред вузьких вулиць. Готують все – традиційні грецькі страви і страви з морепродуктів. Ми пробували креветки – вони були гігантські і дуже смачні
• Veranda – дуже крутий roof top ресторан. Ціни дещо вищі ніж всюди, але види, які відкриваються просто заворожують
• Cool Donkey – мабуть найкрутіше морозиво на острові
• Yamas Hydra Souvlaki – традиційна грецька кухня, є супер дешеві піти. Один з найекономніших
• Plakostroto Hydra – смачні сніданки.

Метеора

Окрім Афін та Гідри ми виділили один день для Метеори – комплексу гірських монастирів, другий по величині. Діставались туди поїздом, але врахуйте, що це досить далеко. По суті пів дня зайняла дорога і ми були досить обмежені в часі там на місці (десь 4-5 годин).

Дійшли до висновку, що сюди варто приїхати як мінімум залишившись на ніч. В місті Каламбака, що поруч з Монастирями дуже добре розвинута туристична інфраструктура.

Замість висновків

Греція видалась дуже контрастною. Афіни – з незліченною кількістю графіті, наркоманами, смачною їжею, класними історичним місцями. Дуже тихий і спокійний острів Гідра. Метеора, від якої перехоплює дух. Висновок – побачити все за 10 днів нереально і мабуть Грецію треба відкривати для себе ще не один раз, їдучи ще й в інші цікаві місця.

Відео з подорожі

The post Відпочинок в Греції 2021: Афіни, острів Гідра та комплекс монастирів Метора appeared first on Дьома-блог.

Квитки підібрали таким чином, щоб по суті мати 4 вихідні дні і між ними 5 робочих.

Тбілісі

Оскільки Грузія тільки відкрилась для українських туристів після тотального локдауну, то правила були жорсткі. Був потрібен ПЛР тест для вїзду в країну і ще один на третій день по прильоті. Окрім цього діяла комендантська година з 20:00 до ранку. За порушення – 600 доларів штрафу. Але найнеприємнішим сюрпризом було те, що заклади по вихідних працювали тільки на виніс.

Отже в перші вихідні по прильоту ми розвідували місто – піднялись фунікулером в парк Мтацмінда, погуляли вулицями старого міста, побачили епічний собор св.Трійці, міст миру і т.д. Одним словом гуляли по найбільш попсових місцях (Вова був вперше тут).

Окремо хочеться відзначити Фабрику – ревіталізований завод, який перетворили в сучасний простір де дуже багато кафешок і постійно тусується молодь. Жаль тільки що щастя закінчувалось в 20:00

Мцхета

В один з днів ми поїхали в Мцхету, про що трохи пожаліли. Увесь день лило як з відра, то ми по суті приїхали, пройшлись по містечку. Потім заблукали в пошуках дороги на монастир, добре змокли і звалили назад в Тбілісі.

Кахетія

Першочергово Кахетія не входила в наші плани і ми мали їхати в гори, проте погода скорегувала це. Замість цього ми вирішили поїхати в Кахетію – відомий виноробний регіон країни. Тут ми побували просто в казковому місті Сігнагі, яке по периметру оточене захисними мурами, які, як говорять, другі по протяжності після Великої Китайської Стіни. Окрім цього побували в монастирі Бодбе і що цікаво, навіть знайшли крафтову пивоварню Lost Ridge Inn.

Крафтове пиво

Окремим підпунктом в моєму плані було розвідати ситуацію з крафтовим пивом. Станом на зараз і від мого останнього приїзду все стало краще, з’явились нові пиварні і заклади де це все може придбати. Ось список того, де вдалось побувати і зацінити місцеве пивко:

• 9MTA
• TsotaTsota
• Black Dog
• Sma Craft Beer Bar
• Underground Brewery приїхали доставкою

Будні

Про будні взагалі нема що писати, адже ми сиділи на квартирі і працювали. А ввечері просто грали шахи і їли їжу з доставки. А що ще робити, коли локдаун з 20:00

Відео з поїздки

The post Грузія 2021 – поїздка по work and travel appeared first on Дьома-блог.

Кілька слів, чому ми вибрали саме Занзібар, як локацію для лютневого відпочинку. Тут було кілька банальних причин:

1. Ми там ще не були
2. Там тепло
3. Це чи не єдина країна, яка була доступна без тестів та інших додаткових вимог.

Логістика

Занзібар – острів в Танзанії, дуже близько до екватору. Звісно, що регулярне мабуть існує, проте найбільш вигідно було дістатись острову саме в складі організованого туру. До речі, брав його в своїх друзів з YouTour. Раджу!

На відміну від самостійно організованих поїздок, тут, не потрібно паритись зовсім. Гроші, документи і агенція сама займається бронюваннями туру, квитків та готелю.

Діставались ми туди прямим рейсом* лоукостера SkyUp. Щоправда на практиці виявилось, що рейс не зовсім прямий і ми сідали на годинну дозаправку в Люксорі (Єгипет). Загалом дорога туди зайняла близько 10 годин. І оскільки це був лоукостер, прийшлось ще додатково подбати про харчування на борту – у вартість туру воно не входило.

Проживання

Під час вибору проживання на острові, варто враховувати, що в різних його частинах різний рівень припливів та відпливів. Вони практично відсутні в районі Kendwa, проте ціни в цьому місці високі, а головне кількість туристів зашкалює. В період пандемії COVID-19 нам не особливо хотілось тусити, тому зійшлись на компромісному варіанті – селі Kigomani. Тут середні припливи і відпливи, тобто зранку було мілко, але під вечір вода прибувала. З плюсів – тут досить тихо і мало туристів, але є і мінуси – інфраструктура зовсім бідна. Наприклад до найближчого магазину треба було йти десь 20 хвилин. З ресторанами було трошки краще.

Якщо говорити про готель, то ми вибрали Jafferji Beach Retreat. Досить сучасний і новий готель, з стильним ремонтом і що головне, наявністю басейну, який нівелював відпливи в перші частині дня.

Що робити на Занзібарі?

Насправді Занзібар доволі великий і цікавий острів. І в кожному готелі можна знайти різного роду пропозиції екскурсій. У нашому випадку ми вирішили зекономити і не користуватись послугами готелів (дуже часто в них завищені ціни), а найняти місцевого гіда, якого нам порадив один із працівників. В результаті – кілька десятків зекономлених доларів.

Отже, що можна побачити в період між залипанням на пляжі та біля басейну? Два дні ми присвятили екскурсіям. Першого разу вдалось скомбінувати поїздку на ферму спецій, місто Stone Town та поїздку на Prison Island. Іншого дня – національний природній парк

Ферма спецій

Першою локацією, яку ми відвадали була одна з багаточисельних ферм спецій. Ніколи би не міг подумати, що це буде настільки цікава штука. Ми побачили, як ростуть різноманітні приправи – перець, коріандр, кориця, фрукти – лайм, манго, банани та багато інших. Окрім того, працівники ферми роблять вам своєрідне шоу з місцевим колоритом – піснями і танцями. Тому цікаве часопроведення гарантоване.

Острів Prison Island

Наступним місцем був Prison Island, до якого ми діставались катером із єдного міста на острові Stone Town. Чим ж цікавий Prison Island для туристів? Кількома речима – тут колись була величезна тюрма, яку використовували работоргівці, а також парк із величезними черепахами. Кажуть, що ще дуже прикольний дайвінг поруч з островом. Але ми не пробували 🙂

Місто Stone Town

Після повернення з Prison Island ми мали вільний час в головному місті острова Stone Town. Тут також є на що подивитись. Саме по собі місто з характерними візькими вуличками заставляє поблукати, побачили музей работоргівлі, з дуже моторошними камерами в яких тримали рабів, поруч з музеєм є типова Англіканська церква, як символ колоніалізму.

Національний парк Josani Forest

Іншого дня ми вирішили відвідати екскурсію в єдиний на острові національний парк Josani Forest. Окрім неймовірної краси самого національного парку (а саме тут посаджено чимало різноманітних рослин та тварин), тут також можна глянути на ендимічних тварин – червоних мавп. Цікаво, що ходити по парку можна тільки з гідом. Окрім цього можна глянути на мангрові ліси. Виглядає дуже ефектно.

Їжа

Говорячи про їжу, важко відзначити щось екзотичне чи незнайоме європейському туристу. Місцеві готують досить просту, але смачну їжу. Переважно це рис чи картопля фрі з різними штуками – курка карі, лобстери, краби, креветки, риба, восьминоги. Ціни досить високі, як для Африки – за основну страву десь 9-12 доларів.

Оскільки ми харчувались окрім ресторану при нашому готелі, ще й в інших закладах, хочу надати список кількох ресторанів. Єдине що врахуйте, що ресторан це дуже гучно сказано. Переважно – це просте бунгало на пляжі з більш-менш пристойним виглядом.

Jafferji Beach Retreat – ресторан при нашому готелі. Доволі високі ціни, як на аналогічні заклади. Наприклад пиво тут було чи не найдорожче зі всіх. З плюсів – щодня можна купити так званий денний улов. Те що закупив ресторан в місцевих рибалок. Тут ми їли і рибу і всякі інші штуки.

Bin Jabir Restaurant – мабуть найкраще співвідношення ціна\якість. Сюди ми приходили дуже часто. Не зважаючи на скромний інтр’єр (його там майже нема

Keys Bungalow Restaurant – ще одна кафешка-бар навпроти т.з. ринку, де місцеві скупляють рибу. Тут приємно можна посидіти коли сонце максимально високо, поїсти типової їжі чи випити прохолоджувальних напоїв. Ціни приємні.

Zanzibar Queen – ресторан при готелі. Дещо вище середнього в районі, але і кухня різноманітніша. Є як місцеві страви так і звичні пасти\бургери, тощо. Інколи по вечорах можна натрапити на буфет, де за певну фіксовану суму отримуєш безліміт їжі.

Відео з поїздки

Замість висновку

Якщо говорити коротко про підсумки поїздки, то в мене складається двояке враження. З одного боку – неймовірна природа, океан та національні парки, щирі люди, а з іншого – все ще простий сервіс, високі ціни як для рівня сервісу і тотальна бідність місцевого населення. Останнє справляє дуже гнітюче враження, адже інколи європейські та американські туристи можуть проживати в готелі в день за ціною місячної зарплати місцевих жителів. Якщо би мене спитали, чи хотів би я ще раз на Занзібар, то мабуть ні. У світі ще так багато не досліджених місць, в т.ч. і в цьому регіоні.

The post Відпочинок на Занзібарі в часи COVID-19 appeared first on Дьома-блог.

Для перельоту в Таїланд ми скористались послугами однією з найкращих авіакомпаній світу (вже кілька років підряд) – Qatar Airways.

Доха, Катар

Оскільки переліт наш був через столицю Дохи – Катар, і я ще жодного разу не бував в самому Катарі, було прийнято вольове рішення зупинитись на 1 день тут з метою побачити місцеву красу і загалом познайомитись із культурою і містом Доха.

Завдяки спеціальній програмі для stopover пасажирів у вас є змога забронювати номер в одному із шикарних 5* готелів столиці за смішну ціну в 29$. Що ми зрештою і зробили. Наш вибір випав на Al Najada Doha Hotel by Tivoli в самісінькому центрі старої Дохи.

Насправді Доха дуже сучасне і молоде місто. Тут безліч хмарочосів, які розташовані на штучному острові на березі Перської затоки. Всюди практично відчувається запах грошей і багатства.

За два дні нам вдалось погуляти старою частиною міста і старим ринком Souq Waqif, а також потрапити в шикарний музей ісламського мистецтва.

Відео з Дохи

Ко Ланта

Відразу після Дохи ми прилетіли в Бангкок, щоправда не надовго. За кілька годин по прильоту в нас був внутрішній переліт в Крабі, столицю провінцію Крабі, звідки вже наземним трансфером і корабликом доправили в готель на острові Ко Ланта.

Ми вибрали Sri Lanta Hotel для проживання на острові. Сам готель досить в крутому місці, з хорошими умовами, сніданками і наявністю 3х басейнів та практично приватним пляжем.

Оскільки прилетіли ми дуже зранку, тому прийшлось лягти і відіспатись з дороги і трошки вгамувати jet lag. Тому з першого дня вражень не дуже багато 🙂

Наступного дня ми нарешті почали досліджувати острів. І почали з… оренди скутера, оскільки це дуже популярний і найбільш практичний спосіб досліджувати околиці. У нашому готелі на жаль всі скутери розібрали, прийлось орендовувати по сусідству.

Ціна оренди – 250 батт в день (200 грн.). З документів вам потрібно залишити свій паспорт як задаток, тому я спеціально взяв запасний, щоб не віддавати той, із яким ми в’їхали в Таїланд.

Отже, перше місце куди ми відправились був Khlong Hin Beach – скелястий пляж, де можна наробити дуже багато крутих фото.

По дорозі заїжджали в кілька крутих кафешок з виглядом на бухти. Дуже затишно.

Останній пляж в цей день, який вдалось відвідати був Klong Chak Beach – гарний піщаний пляж з класним баром на березі.

Наступного дня ми таки вибрались в національний парк Ко Ланти. По дорозі заїжджали пообідати в затишне кафе Chill Grill House, яка виглядає як бунгало на дереві.

Десь по обіді ми таки дістались до національного парку Ко Ланти. Вхід на територію коштує 200 батт (160 грн) + ще 20 батт за парковку скутера.

Національний парк Ко Ланта знаходиться в дуже мальовничому місці, яке оточене дикими джунглями. У самому парку знаходиться дуже багато різноманітних представників флори і фауни. Особливу увагу тут приділяють мавпам, по території парку дуже багато оголошень, щоб бути уважними, не годувати мавп і т.д.

Тут є прокладена туристична стежка довжиною 1.7 км. по джунглях, де власне і можна зустріти тих мавп. Нам не пощастило, не побачили їх. Щоправда вже по дорозі назад ці тайські голуби тусили просто на вулиці.

Окрім цього тут є два пляжі – скелястий і піщаний, а також мальовничий маяк, з якого відкриваєтсья незвичний вигляд на національний парк.

Наступного дня в нас було заплановано поїздку в старе місто Ко Ланти – торговий, адміністративний центр острова.

У самому містечку процвітає торгівля, можна купити місцеві сувеніри на будь який смак, а також відправитись на найближчі острови. Адже саме тут є пірс. Окрім того тут також багато крутих ресторанів.

В останній день на острові ми провели досить ліниво – практично цілий день біля басейну. Лише в обід виїхали подивитись на Long Beach (наш пляж виявився кращим) і напів секретний пляж Nui Beach.

Де їсти на острові Ланта?

За майже тиждень ми побували в багатьох закладах, адже харчувались лише там. Отут мій список:

• Pad Thai @ Klong Nin – наша улюблена точка для вечері. Придорожнє сімейне кафе з дуууууже демократичними цінами. Дууже смачно, всім раджу
• The sun – тут ми пили просто кокоси. Дуже красивий вигляд на пляж з висоти. Варто заїхати по дорозі
• Chill Grill House – затишна кафешка, яка оформлена у вигляді бунгало на дереві ну і по їжі цілком пристойно.
• Big Bang Bar – бар на пляжі, де можна знайти крафтове тайське пиво
• Bamboo Bay Valley – ще один ресторан із виглядом на Bamboo Bay
• Ni Restaurant – ще один домашній ресторанчик. Смачно, просто і не дорого.
• View Point Restaurant ще один класний ресторан із панорамним виглядом по дорозі в старе місто Ко Ланта
• Pinto restaurant – чудовий тайський ресторан в центрі старого міста Ко Ланта. Тут хороше меню, можна спробувати дійсно унікальні рибні та м’ясні страви.

Відео з Ко Ланти

Бангкок

В столицю Бангкок ми потрапили після до обіду і відразу пішли поселятись у квартиру. Ми знімали хату у великому 45 поверховому будинку з басейном, садом, оглядовим майданчиком на верхніх поверхах. Одним словом – вражає.

Наступний день у Бангкоку став більш активним. Нам вдалось побувати у величезному парку Люмпіні, вдалось побачити статую золотого Будди, а також відвідати неймовірні будиські святині Ват Арун, Ват По. Окрім цього спробували покататись на корабликах і метро. Про це все є у відео далі. А от кілька фоток:

Відео з Бангкоку

The post Катар і Таїланд: Доха, відпочинок на острові Ко Ланта, Бангкок appeared first on Дьома-блог.

Для перельоту в Мадрид ми скористались послугами компанії МАУ, з доволі дивними, проте дешевими рейсами. Дорога туди була з Києва і короткою пересадкою у Львові (!), а назад – прямий рейс в Київ.

Мадрид

Житло у Мадриді

Оскільки приліт в столицю Іспанії в нас був вночі, ми вирішили заночувати в готелі, недалеко від аеропорту. Вибір випав на Ibis Madrid Aeropuerto Barajas. Всі решту днів ми зупинились на квартирі через Airbnb, в районі стадіону Сантьяго Бернабеу.

Мадрид: що подивитись?

Першого дня ми розглядали визначні місця Мадриду в районі стадіону Сантьяго Бернабеу (неподалік від нашої квартири).

Ввечері ми відправились в парк біля храму Дебод (єгипетський храм, який було переміщено в столицю Іспанії). Там ми потрапили на неймовірний захід сонця із крутим виглядом на місто.

Другого дня ми вирішили погуляти містом по максимуму. План був такий: ворота Alcala, парк Retiro, озеро в парку Ретіро, кришталевий будинок в парку Ретіро, пам’ятник Грішному Ангелу, ворота Філіпа IV, фонтан Нептуна, фонтан Аполона, площа Cibeles.

Взагалі в Мадриді зацінив їх маркети. Ми побували в Mercado Anton Martin – досить маленький і суто для місцевих, а також побували в чи не найпопулярнішому ринку – San Miguel, де спробували багато різних тапасів.

Ввечері другого дня вдалось потрапити в музей Прадо. Вхід туди за 2 години перед закриттям безкоштовний, але прийшлось вистояти в довгій черзі, але воно того вартує.

В останній день перед відльотом ми ще відвідали музей Тиссена-Борнемісса, ще один мистецький музей в якому зібрані, як сучасні твори так і роботи епохи Середньовіччя.

Мадрид: крафтове пиво

І хоча в Іспанії та в Мадриді зокрема більш популярне вино, але вдалось знайти і зайти в декілька закладів із крафтовим пивом. От що вдалось відвідати за кілька днів.

• Bee Beer Debod. Craft Beers & Casual Food
• Brew Wild Pizza Bar
• Fábrica Maravillas

Толедо

У перший день нового року вдалось відвідати кілька навколишніх міст біля Мадриду. Почали з Толедо – старої столиці Іспанії. Взагалі з поїздкою туди вийшов конфуз, точніше конфуз вийшов із погодою. Якщо у Мадриді була просто ідеальна погода – безхмарно та сонячно, то в Толедо було набагато холодніше і замість сонця був туман і хмари. Щоправда, згодом все прийшло в норму.

Загалом Толедо дуже сподобалось – прекрасне середньовічне місто із старовинною архітектурою.

Сеговія

Далі по плану ми відравились у містечко Сеговія, яке як на мене є просто перлиною. Але далі про це більш детальніше.

Загалом вся дорога в Сеговію пролягає дуже мальовничим шляхом через гори. По дорозі ми заїхали в місце під назвою La Boca Del Asno.

Далі ми заїжджали в літню резиденцію короля – Palacio Real de La Granja de San Ildefonso. Дуже круте місце. Треба буде заїхати туди ще раз.

В саму Сеговію заїхали вже ближче до вечора, але навіть за цей короткий час вдалось багато чого побачити.

Що можна побачити в Сеговії?

Сеговія – це ще одне старе місто. Тут неймовірно зберігся акведук часів римської імперії, шикарний Сеговійський собор і замок Алькасар.

Відео з подорожі

The post Новорічний відпочинок в Іспанії 2020: Мадрид, Толедо і Сеговія appeared first on Дьома-блог.

Розпочну з того, чому вибір випав все таки на цю країну. Все банально просто: мені здавалось, що отримати візу туди значно легше ніж у ту ж Британію.

Отже, варто розпочати розповідь про те, як я отримував візу в Ірландію.

Як отримати візу в Ірландію?

1. Зібрати всі необхідні документи. У моєму випадку (я ФОП) я подавав:

• копію всіх сторінок закордонних паспортів (в мене їх два)
• копію ідентифікаційного коду
• довідку з банку про стан рахунку (з розрахунком 100$/день)
• довідку з банку про рух коштів по рахунку
• окремо подавав контракт по якому я працюю, як ФОП
• декларацію про доходи (з податкового кабінету) за попередній рік

2. Переконатись, що всі документи українською, мають переклад на англійську (зі штампом агенції перекладів)

3. Прийти і подати документи в консульство (працює з 10 по 13 год з понеділка по четвер)

4. Заплатити 60 євро (в моєму випадку за разову візу) при подачі документів

5. Чекати рішення по візі: у моєму випадку це затягнулось на 1 місяць

Отже загалом віза обійшлась в близько 100 євро: 60 євро за саму візу, плюс ще десь 40 євро обійшлись переклади документів.

Транспорт

Дістатись в Ірландію з Києва досить просто. Зараз Ryanair має прямі рейси, квитки обійшлись також доволі бюджетно – 65 євро туди-назад.

Житло

Житло мабуть найбільша стаття витрат за всю поїздку. В Дубліні жив в Jacobs Inn Hostel – в самісінькому центрі Дубліна. Досить великий і чистий хостел, з ліжками-кабінками, які дають побільше приватності. За три ночі заплатив 135 євро.

Що подивитись в Ірландії за 3 дні?

Оскільки я прилітав на вихідні, відповідно знайомство з Ірландії вирішив з Дубліна та околиць.

Першого дня відразу кинулась в очі загальна забудова Дубліна. Тут нема високих будинків, що створює якусь нереальну затишність.

В перший день вдалось побувати в музеї Guinness Storehouse – пивний музей відомої марки пива. Мені як любителю пива, дуже сподобалось, але підозрюю, що і всім також сподобається. А все тому, що музей досить інтерактивний – багато цікавих фактів про саме пиво, торгову марку Guinness, а з останнього поверху відкривається просто неймовірний вигляд на місто. Ціна квитка – 21 євро, у яку входить дегустаційна пінта того ж пива Гіннесс 😉

Відразу після відвідування музею пішов дивитись на кафедральний собор св.Патріка. Якщо ви думаєте, що там вхід безкоштовний, ви помиляєтесь. Щоб зайти в церкву треба заплатити аж 8 євро. Мабуть найдорожча церква де я був, але погоджусь, виглядає гарно, як ззовні, так і всередині.

Другий день розпочав з оглядової пробіжки попри річку в Дубліні. 6 кілометрів красоти. От трек з пробіжки:

Цікаво, що маршрут пробіжки також пролягав поруч від того ж заводу Guinness. Схоже мене таки тягне туди 🙂

Побігавши трохи по Дубліну і поснідавши, вирішив подивитись ще й на околиці. Вибір випав на містечко Брей, яке розташоване десь в 40 хв. подорожі приміським поїздом, на березі моря з чудесним променадом і крутою пішохідним трейловим маршрутом в сусіднє село Грейстоунз. По дорозі просто нереальні вигляди на скелі та море.

От як виглядає маршрут, раптом ви захочете повторити:

Бари Дубліна

Звісно, що не хватило би і року, щоб побувати в кожному з барів Дубліна – їх тут тисячі. Напишу тільки ті, в яких побував сам. Старався відвідати те, де є місцевий крафт, але і про класику також не забував.

• Ryan’s of Parkgate Street – типовий ірландський паб де ще й смачно готують, близько до музею Гіннеса
• The Church Café, Late Bar & Restaurant – ще один унікальний бар, який розташований в колишній церкві о_О
• Porterhouse Temple Bar
• The Brew Dock
• The Burnaby Lounge & Bar – нічого особливого, просто місцевий паб в селі Грейстоунс
• The Taphouse – крафт 1
• Blackbird – крафт 2
• The Big Romance – крафт 3

Відео з поїздки

The post Ірландія: поїздка в Дублін і околиці на вихідні appeared first on Дьома-блог.

Отже, розпочали ми свою поїздку не надто класно. За день до нашого відльоту в аеропорті Київ сталась надзвичайна пригода – літак викотився за межі злітної смуги, відповідно всі рейси були або перенесені в Бориспіль, або були скасовані.

Оскільки летіти ми мали з Wizz Air у Варшаву і потім наступним рейсом у Подгорицю, то як ви зрозуміли, наш перший рейс просто відмінили. Відповідно нам повернули тільки кошти за перший квиток і все, жодних інших компенсацій.

Прийшлось в терміновому порядку бронювати квиток на інший рейс. В результаті ми потрапили в Чорногорію на добу пізніше від запланованого часу.

Чорногорія

Прилітали ми в головний аеропорт країни – столичний аеропорт м.Подгориця. Далі, по плану, у нас було курортне місто Будва, і щоб не втрачати часу, ми замовили трансфер. Нам пощастило, адже наш власник квартири ще й зміг нам надати трансфер. Вийшло – 40 євро за машину, що на 4 людей зовсім прийнятна ціна.

Квартиру ми орендували через AirBnb. Дуже часто самі хости надають таку послугу туристам, якщо ж ні, то раджу скористатись трансфером від Kiwitaxi.

Будва

Будва – класичне курортне містечко на березі адріатичного моря. Відразу по приїзду і після поселення, вирішили йти на «розвідку», заодно пообідавши у місцевих закладах.

В Будві вдалось побувати в барі-ресторані Jadran. З меню – традиційна балканська їжа: різного роду м’ясні страви, такі як чевапі чи пліскавіца. Було смачно. По цінах – приблизно 10 євро за основну страву та напій.

Відразу після обіду пішли досліджувати стару частину міста. На відміну від інших міст (це вже ми потім про це дізнаємось), старе місто в Будві зовсім маленьке, проте доволі затишне. Окрім того, поруч знаходиться крутий пам’ятник балерині, який розміщується на каміннях, практично в морі.

Окрім цього, в Будві є дуже класний ранковий ринок, на якому продають різноманітні морепродукти та місцеві делікатеси: сири власного виробництва та місцеве прошутто. По цінах – за пів-кіло креветок заплатили 5 євро, а 300-400 грам місцевих сирів вийшов щось близько 3.5 євро.

Оскільки Будва дуже популярний курорт, готуйтесь зустріти в т.ч. і російських туристів. Воно і не дивно, адже саме сюди зараз привозять т.з. «пакетників». Відповідно пляжі і саме місто переповнене людьми.

Якщо ви їдете тільки на пляжний відпочинок, варто в перші ж дні купити спеціальне взуття для плавання. Менш болюче буде пересуватись.

Пляжі доволі чисті, проте також врахуйте, що практично всі вони – кам’яні і доволі боляче буде ходити як по пляжі, так і купатись.

Котор

Наступного дня наш маршрут продовжився і пройшов через Котор – маленьке містечко на березі которської бухти. Дуже мальовниче містечко, як виявилось. Стара частина міста внесена до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, тому любителям архітектури та старовини скучати не прийдеться. Тут є все – велике старе місто зі старими та вузькими вуличками, старі чорногорські церкви з типовою архітектурою.

Окремою атракцією слугують розвалини Которського замку, який розташовується в кількастах метрах над рівнем моря і звідки відкривається просто неймовірний вигляд на Котор і цілу бухту. Щоправда, дістатись вершини не так просто. Будьте готові подолати значний набір висот, та потратити близько 45-50 хвилин на підйом. Також врахуйте, що вхід на територію замку платний – 8 євро.

Загалом Котор дуже круте місто – тут є що подивитись і є де покупатись, смачно поїсти та відпочити. Дуже раджу.

Окремо кілька слів про заклади, в яких вдалось їсти чи пити пиво:

• Konoba Scala Santa – класний ресторанчик в старому місті. В меню багато страв з риби та морепродуктів. Особисто я спробував пасту з морепродуктами. Було дуже смачно. Середній чек з людини за обід ~12-15 євро
• BBQ Tanjga – типовий BBQ ресторан. Тут ви приходите, замовляєте тарілку м’яса і радієте життю. Врахуйте, порції досить великі. Середня ціна за страву на 2х осіб – 17-20 євро.
• Hoste Kotor – дуже класний барчик в якому було місцеве крафтове пиво, яке варить власник бару. Дуже раджу.

Відео з Чорногорії:

Хорватія

Відразу після Котору наш шлях пролягав в іншу країну – Хорватію і першим містом, в яке ми заїхали став Дубровнік. Із Котору в Дубровнік регулярно їздять автобуси. Ціна – 17 євро, час в дорозі близько 2.5 годин. Проте врахуйте, що час в дорозі варто закладати більший, адже автобус перетинає кордон, відповідно в нашому випадку ми прочекали десь лишню годину на кордоні.

Дубровнік

Першим хорватським містом, де ми зупинились став Дубровнік. Загалом місто зараз переживає справжній туристичний бум, а все через те, що тут знімали частково серіал Гра Престолів. Відповідно сюди з’їжджаються туристи зі всього світу, щоб на власні очі це все побачити. А побачити тут дійсно є що. Щоправда, врахуйте, що вулицями старого міста роздивлятись це все прийдеться з тисячами туристів.

По цінах в місті – це одне з найдорожчих, якщо не найдорожче місто в Хорватії. Якщо вас і це не зупиняє – тоді вперед.

Насолодившись в перший день і побачивши всі основні туристичні принади старого міста, ми вирішили наступні два дні провести на пляжах.

Ми були на трохи віддаленому пляжі св.Якова, тому з натовпом людей не стикнулись. Пляжі тут, як і в Чорногорії, кам’яні, але, як на мене, з кращим сервісом і чистіші. На пляжі св.Якова було все потрібне – бар та ресторан, оренда парасольок (7 євро), душ з прісною водою, роздягалки, тощо.

Доїхати до пляжу можна або на таксі (працюють як Bolt так і Uber), або пішки, потративши десь близько 30 хвилин пішки.

Спліт

Дістатись наступного міста – Спліта можна було двома способами: автобусом та кораблем. Звісно ми вибрали другий варіант. Ціна близько 29 євро, шлях в дорозі – 4.5 години.

Спліт – також популярний курорт в Хорватії, проте як на мене, не настільки популярний, як Дубровнік. Тут також є старе місто із архітектурою часів римської імперії.

Окрім цього ми піднялись на оглядовий майданчик на горі у парку Vidikovac, звідки відкривається панорамний вигляд на увесь Спліт.

Також в Спліті вдалось познайомитись із місцевою сценою крафтового пива. От кілька барів, куди вам точно треба зайти:

• Black Dog
• Mandrill TapRoom
• TapB

Задар

Останнім містом у цій подорожі та загалом в Хорватії, яке вдалось відвідати, було місто Задар (в нас з місцевого аеропорту був виліт додому). Дістатись туди зі Спліта досить просто автобусом. Ми вибрали Flixbus, який за 2 години довіз нас зі всіма зручностями.

Саме місто Задар доволі спокійне, хоча і тут туристів не бракує. Місто класне, є також стара частина. Нам вдалось вилізти на дзвіницю церкви св.Анастасії, з якої просто все місто на долоні. Вхід туди – 2 євро, але того вартує.

Окрім цього в місті є морський орган, тобто на набережній вмонтовано органні труби і спеціальний механізм створює музику, коли на нього потрапляють хвилі з моря. Дуже заворожуюче.

Відео з Хорватії:

От власне все про цьогорічну відпустку по цих двох балканських країнах, якщо є якісь запитання, то чекаю на них в коментарях. Спробую відповісти по мірі компетентності 😉

The post Чорногорія і Хорватія: літній відпочинок 2019 appeared first on Дьома-блог.

На жаль, зручних і дешевих стиковочних рейсів через Європу не було, прийшлось летіти з двома пересадками у Варшаві та Ліоні (!!!). Все разом з Wizzair.

У Ліоні в нас вийшло ще й погуляти пів дня.

Ліон

Від Ліона не було якихось особливих очікувань, проте як це часто буває, місто дуже сподобалось.

Оскільки наш “заїзд” в Ліон передбачав ночівлю і ранній виліт в Белград, ми вирішили переночувати поближче до аеропорту. Вибір впав на Ibis Budget – досить пристойний готельчик, який ще й зранку підвозить до терміналу, щоб ви не перенапрягались.

Окремо не приємно вразив трансфер з аеропорту в місто. Дістатись центра міста можна на швидкісному трамваї дуже швидко, десь 20-25 хв, проте оскільки керує там компанія-монополіст Rhônexpress, то викласти прийшлось пристойну суму – 26.7 євро за квитки у два боки.

Відразу по приїзду в Ліон вирішили замість громадського транспорту, скористатись сервісом прокату електро-самокатів Lime.

До речі, тримайте код на знижку на першу поїздку (сервіс працює в багатьох містах Європи) – https://lime.bike/referral/RSUZZI3

Окрім електро самокатів було спробувано місцевого крафту. Рекомендую зайти в Nomade MicroPub.

Дуже вразила стара частина місто з його кафедральним собором, річкою і пагорбами, на які можна виїхати за допомогою фунікулерів.

Белград

Наступного дня вже зранку потрапили в Белград, де на нас вже чекали в аеропорту наші друзі, які прилетіли на день швидше іншим рейсом.

Сам Белград виявився дещо не таким, як я очікувавав: це сучасне місто, досить космополітичне і модерне. В певних місцях є типова югославська забудова і сліди від бомбардувань НАТО в середині 90х років.

По місцях харчування та обслуговуванні все досить пристойно. Ціни досить низькі.

Кілька рекомендацій по закладах:

• Samo Pivo – дуже крутий бар з локальним крафтовим пивом
• Mikan Restaurnat – крутий ресторан з місцевою кухнею. Обов’язково спробуйте ягнятину тут, вона божественна
• Ćevap kod Dekija – заклад з чевапами. Їжа смачна, а от місцева ракія не дуже
• Krafter – ще один заклад з крафтом
• Zavičaj – традиційна кухня, ми тут снідали і було досить смачно
• Gunners Pub – ще один заклад з крафтовим пивом
• Crna Ovca Craft Brewery – назва говорить сама за себе 😉

У перший день ми погуляли і подивились на собор св.Сави, який досі будується і по завершенні це має бути найбільшим православним храмом Європи.

Вечір завершили на Белградській фортеці, яка по вечорах перетворюється на велике тусовочну точку.

Другого дня ми пішли в район Земун – стару частину якого збудували австрійці, що впринципі відчувається у всьому. На Земуні розміщено довгу набережну попри Дунай, з класними ресторанами і місцями для прогулянок. Також є неймовірна оглядова на увесь Белград, варто лише піднятися на вершину.

Також у Земуні спробували крафту у барі Crna Ovca. Окремі смачного пива у закладі є дуже затишна тераса

Дортмунд

Зворотній квиток додому у нас був через Дортмунд. На жаль, ми прилетіли в понеділок, наш рейс затримали на декілька годин. Прийшлось гуляти вулицями міста, дивитись на шпилі :). На жаль, у понеділок всі музеї були закриті 🙁

Відео з поїздки

І замість висновків ще гляньте відео з поїздки. Вийшло не погано, як на мене.

The post Ліон та Белград в одній поїздці на вихідних appeared first on Дьома-блог.

Оскільки колеги їхали на конференцію, то четвер та п’ятницю були робочими днями, але це не завадило гуляти містом по вечорах.

Дістатись Берліну зараз дуже просто і економно, наприклад тільки з Києва є щоденні рейси у WizzAir. Також літає МАУ та Ryaniar.

День 1

Першого дня вдалось погуляти в районі Кройцберг, де власне і знімали квартиру. Це до речі крута фішка Берліну – тусовки не тільки в центрі, але й на районах.

Окрім свого району також відвідали Східну галерею, яка власне відома тим, що всі арт об’єкти намальовані на залишках берлінської стіни. Побачили відомий арт об’єкт з поцілунком Брежнєва

День 2

Другий день був повністю робочим, але вдалось протестувати новий (навіть для Європи) сервіс Uber Jump – оренду електробайків. Сказати що це крута штука, це не сказати нічого. Це неймовірна класна тєма. Надалі ми користувались тільки цим 🙂 Уявіть, що ви їдете на велосипеді зі швидкістю до 25 км/год практично не прикладаючи зусилля. За вас все робить електотяга 🙂

Вже ввечері погуляли в самому центрі. Вразила вежа на Александрплац, Berlin Domo, Бранденбурзькі ворота

День 3

В суботу відвідували чекпойнт Чарлі, а також залишки берлінської стіни та музей присвячений цьому. Дуже цікаво зануритись в ці події.

День 4

Зранку неділі бігали в парку Тіргарден. Неймовірно класний і великий парк для пробіжок.

Також потрапили в Мауерпарк, де по вихідних проводять ярмарки-розпродажі практично всього, а також куди люблять приходити місцеві і послухати вуличних музикантів.

Ще було просто безцільне гуляння вулицями міста і ввечері екскурсія в Рейхстаг. Прийти ввечері було правильним рішенням – вигляд просто неймовірний.

Замість висновків. Тут вперше в Європі відчув, що хотів би пожити трохи в цьому місті. Можливо всьому виною свобода, якою тут перенасичено практично все

Відео з поїздки

The post Берлін: що можна побачити в 4 денній поїздці? appeared first on Дьома-блог.

Захоплення Марокко почалось мабуть з фотографій в інтернеті блакитного міста – Шефшауен, а далі захоплення почало рости в міру збільшення прочитаної інформації про країну.

На жаль, Марокко не входить в список країн, в які українцям дозволений безвізовий в’їзд. Тому прийшлось оформлювати візу.

Як отримати візу в Марокко?

Загалом процедура подачі документів чимось нагадало вже архаїчну подачу документів на шенгенську візу. Отримати візу цілком можливо самостійно, слідуючи встановленим правилам (я подавався в січні 2019 року, можливо інформація згодом буде застарілою).

Правила подачі документів на візу в Марокко

1. Подача заявок на отримання візи до Марокко відбувається лише в понеділок та середу з 11:00 до 12:30 за умови попереднього запису за телефоном +38 044 284 33 26. Із записом пропоную не зволікати, адже людей досить багато. Мені вдалось записатись на дату за 2 тижні після дзвінка.
2. Заявки на візу з неповним пакетом документів будуть відхилені
3. Строк оформлення візи – 3 тижні
4. Для подачі заявки оригінал закордонного паспорта і візовий збір не потрібен
5. В анкеті є поле e-mail, його вказуйте обов’язково, адже саме через нього з вами комунікуватиме посольство.

Які документи потрібні для отримання візи в Марокко?

1. Заповнена анкета англійською чи французькою мовами
2. 2 фотографії 3*4
3. Копія національного паспорту (я зробив копію 1, 2 і сторінки з пропискою)
4. Копія ідентифікаційного коду
5. Копія страховки
6. Бронювання квитків туди-назад
7. Резервація готелів
8. Довідка з місця роботи про заробітну плату, або виписка з банківського рахунку з розрахунком 100$ на день перебування
9. Довідка про несудимість

Після подачі зазначених документів через 3 тижні ви отримаєте емейл, що візу одобрено. В зазначений день приходите зранку в посольство із закордонним паспортом, платите 200 дірхамів ~ 20 євро (в гривневому еквіваленті) і вже після обіду отримуєте паспорт з візою.

Транспорт

Оскільки напряму Україну та Марокко авіакомпанії не з’єднують, прийшлось продумувати альтернативні маршрути з пересадкою в Європі. На щастя, в Марокко літає чимало лоукостерів, наприклад Wizz Air і Ryanair. З плюсів також що вони літають і з найближчих сусідів – Польщі наприклад.

Квитки ми брали за 4 місяці. Загальна сума витрат за 4 перельоти склала ~85 євро.

Наш маршрут був таким:

• Київ – Варшава – Wizz Air
• Варшава – Марракеш – Wizz Air
• Фес – Франкфурт Хан – Ryanair
• Франкфурт Хан – Львів – Wizz Air

От основні точки де ми бували, щоб було зручніше орієнтуватись і складати свої плани.

Червоні позначки – ресторани, кав’ярні де нам вдалось побувати

Жовті – хата

Сині – транспорт і логістика

Зелені – цікаві місця.

Марракеш

Отже перше своє знайомство з Марокко ми розпочали з Марракешу. Великого міста в центральній частині країни.

У Марракеші ми знімали квартиру за межами Медіни (старого міста) у так званому Новому місті.

До речі, тримайте 15 євро знижки на перше бронювання – https://www.airbnb.com/c/e257aa?currency=EUR

З назви зрозуміло, що ця частина досить сучасна, має розвинену інфраструктуру – сучасні ресторани, готелі, кафе і супермаркети.

Загалом ми побували в Марракеші 2 дні. Отже, основні штуки які варто подивитись:

• Мечеть Moulay El Yazid
• Мечеть Koutoubia
• Majorelle Gardens – прекрасний сад-музей, який був заснований Ів Сен Лораном
• головна площа-ринок Jemaa el-Fna

Звісно, що список зовсім суб’єктивний, оскільки лише тільки по ринку-площі можна гуляти кілька годин та дивитись на навколишню архітектуру і людей.

Порада: в кожній Медіні потрібно бути двічі уважнішим – тут велика кількість людей, вам постійно пробують щось “впарити”. Тому торгуйтесь і дивіться по сторонам, щоб у вас щось не потягнули з кишень.

Рабат

До Рабату з Мараккешу ми добирались поїздом. Ціна квитка близько 15 євро за 2 клас. Час в дорозі – близько 4,5 годин.

Рабат – столиця Марокко і це впринципі відчувається відразу. Місце дещо сучасніше в порівнянні із Марракешем, більше сучасних вулиць, магазинів, тощо.

Жили ми знову на Airbnb, щоправда цього разу в пішій доступності до старого міста і океану.

Саме океан – одна із цікавинок Рабату. Місто розташовано на узбережжі океану і можна годинами просто насолоджуватись прогулянками по набережній, зустрічати захід сонця (що ми зрештою і зрозуміли).

Що ще можна побачити в Рабаті:

• Вежа Хасана – недобудований мінарет мечеті, яка на момент будівництва мала би бути найвищою в ісламському світі
• Набережну Рабата
• Касба Удайя – дуже крута стара частина міста поблизу узбережжя океану з крутим виглядом на гавань
• Зоопарк Рабата – реально класний зоопарк. Мають як типово європейські тварини так і круті екзотичні африканські
• спробуйте рибу і морепродукти. Там чимало ресторанів, як її подають по доступних цінах

Вхід в зоопарк Рабат коштував 5 євро

Окремо хочеться розписати про досвід із квитками на автобус. Оскільки ми планували після Рабату відправитись у Шефшауен, то хотіли придбати квитки онлайн.

На жаль, це неможливо, адже в автобусної компанії CTM (практично одна адекватна в Марокко) квитки онлайн продаються за 72 години до відправки. Відповідно, оскільки ми не купили їх заздалегідь, то прийшлось їхати на таксі на автовокзал (з громадським транспортом в Рабаті не дуже). Купити квитки (наприклад в центрі Рабату) не реально 🙁

Квитки на автобус і розклад варто дивитись тут – http://www.ctm.ma/

Шефшауен

Отже, побувши в Рабаті кілька днів, ввечері 3 дня ми відправились у гірське місто Шефшауен (Шавен чи Чефчауен).

Сам Шефшауен нажився окрім туристичної слави ще й слави столиці наркотиків. Саме тут, в горах, на плантаціях вирощують коноплі та готують гашиш, який згодом поставляється в країни Європи. Це мені місцеві розказали 🙂

Власне це містечко якраз і стало причиною для планування поїздки. Реально блакитні вулиці старого міста, затишні вулички та кафешки. Окремо виділити якісь відомі місця не реально, саме місто це вже одна велика пам’ятка. Просто зацініть фотографії.

Фес

Відразу після Шефшауену ми поїхали у Фес. Фес – друге по величині місто в Марокко (після Касабланки), та місто із найбільшою Медіною в Марокко. Саме тут, прямо в старому місті, досі вичиняють шкіру, фарбують її і продають вироби туристам. Нам навіть вдалось на власні очі все це побачити.

Особливо визначних місць тут ви не знайдете, але на мою думку саме тут справжнє Марокко – шум, торгівля, туристи 🙂

Взагалі Фес місто для шопінгу – тут просто гіганський базар

Порада: ніколи не погоджуйтесь із запропонованою ціною. Скидайте її в 3-4 рази, якщо вам не підходить – розвертайтесь і йдіть. Є шанс що вас будуть доганяти. Якщо ні, просто починайте торгівлю з цією ціною в наступного продавця

Мекнес

Також окремо вирішили поїхати в сусіднє містечко Мекнес. 40 хвилин в поїзді і ви там. З плюсів – дуже спокійно все і на пів дня є що подивитись.

Мекнес колись був імперською столицею, відповідно у місті залишилось чимало крутого архітектурного насліддя. Одним словом, якщо змучились від шопінгу у Фесі, то заїдьте сюди на пів дня.

Ну і замість висновків: буду коротко – Марокко дуже круте. Їдьте, пізнавайте і кайфуйте!

The post Марокко: що можна побачити в тижневій поїздці? appeared first on Дьома-блог.