TV Union

Чи складно бачити корупцію? Грай і викривай!

office@fundunion.org (Inna) — Tue, 16 Jun 2026 14:50:13 +0300

Хто ти: легенда прозорості, стажер-моніторщик, досвідчений аудитор чи хтось інший?

Ми розробили новий інструмент для навчання моніторингу держзакупівель – гру-тренажер з багатьма реальними кейсами.

Поки що це тестовий етап гри, тож ми просимо усіх бажаючих грати, отримувати «титули» та завантажувати сертифікати за участь і дати нам фідбек – як вам? Що хочеться додати? Чи все зрозуміло?

Ну і, звісно, нам би дуже хотілось, знати хто ви за результатами гри :) Поділіться в коментарях.

Гра розроблена для усіх, хто цікавиться темою прозорості державних закупівель, хоче навчитись їх моніторити і навчитись бачити корупційні складові в системі витрат бюджетних коштів.

ГРА ТУТ

Гру створено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Equal Rights & Independent Media (ERIM). Його зміст є виключною відповідальністю Херсонського обласного благодійного фонду "Об'єднання" і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та ERIM.

У Білозерській громаді обговорили реалізацію проєктів з відновлення та соціальної підтримки населення

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 12 Jun 2026 18:04:41 +0300

У Білозерській громаді відбулося засідання Робочої групи з громадської безпеки та відновлення, під час якого обговорили актуальні питання безпеки, а також реалізацію проєктів з відновлення та соціальної підтримки населення.

Учасники зустрічі — представники місцевої влади, благодійних і громадських організацій — поділилися інформацією про поточні ініціативи та плани роботи на найближчий період.

Представники Білозерської військової адміністрації зазначили, що безпекова ситуація у громаді залишається напруженою та, на жаль, продовжує погіршуватися. Населені пункти регулярно зазнають обстрілів і дронових атак, що часто призводить до перебоїв в електропостачанні.

Попри складні умови, у громаді триває робота над проєктами енерговідновлення та підвищення енергонезалежності важливих об’єктів.

Під час засідання громадські та благодійні організації презентували свої поточні проєкти та найближчі плани:

ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» реалізує проєкти з дистрибуції ремонтних наборів для екстреного ремонту пошкодженого житла, а також надає психосоціальну підтримку дітям і родинам з дітьми.
Благодійний фонд «Відродження громад Півдня» впроваджує проєкт психосоматичного супроводу дітей і комплексної підтримки сімей. Також у межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA) фонд планує забезпечувати маломобільних і лежачих людей гігієнічними наборами та підгузками.
Фонд «Об’єднання» планує закупівлю безпекових наборів для мешканців громади, до складу яких увійдуть вогнегасники та інші засоби особистого захисту. Також передбачено проведення навчальних тренінгів з пожежної, дронової та мінної безпеки, а також з надання домедичної допомоги. Ця діяльність реалізовуватиметься нашим Фондом у партнерстві з Данською радою у справах біженців в межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC впроваджує спільно з ACTED та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

Окремо учасники обговорили потенційну ініціативу зі створення житла для внутрішньо переміщених осіб із Білозерської громади у більш безпечних населених пунктах Херсонської області.

Засідання вкотре продемонструвало активну співпрацю місцевої влади та громадського сектору, які навіть у надскладних умовах продовжують працювати над вирішенням нагальних проблем громади та підтримкою її мешканців.

«Розмови про відновлення» з дитячим психологом Олексієм Книгою про життя дітей у прифронтовій Херсонщині

office@fundunion.org (Inna) — Thu, 11 Jun 2026 18:37:28 +0300

Коли ми говоримо про життя на Херсонщині, часто згадуємо про обстріли, руйнування та евакуацію. Але поруч із цими реаліями продовжують жити діти. Вони дорослішають у містах і селах, де війна стала частиною повсякденності. Багато хто з них спочатку пережив карантин, потім окупацію та деокупацію, а сьогодні щодня живе під звуки вибухів і в умовах постійної небезпеки.

Попри це, дитинство не зникає. Дітям так само потрібні друзі, спілкування, ігри, свята та відчуття безпеки. Саме тому в Херсоні та громадах області працюють громадські організації, які створюють безпечні простори, проводять заняття, творчі та спортивні активності, підтримують дітей і допомагають їм залишатися частиною спільноти.

Про те, як війна змінила дітей, чому соціалізація сьогодні стала одним із ключових викликів, чого не вистачає віддаленим громадам та як можна підтримувати дитинство навіть під обстрілами, ми поговорили з дитячим психологом і тренером Олексієм Книгою у новому випуску «Розмови про відновлення».

Олексій Книга працює переважно в напрямку психосоціальної підтримки та емоційного розвантаження дітей: «Найчастіше моя робота — це просто підтримати дитину, вислухати її, подарувати трохи щастя і повернути хоча б частинку дитинства. Проводжу заняття із самозахисту, організовую дитячі свята, працюю аніматором. Війна — війною, але життя триває. Ми проводимо заходи навіть у підвалах та укриттях, щоб подарувати дітям хоча б невелике свято. Іноді достатньо п’ятнадцяти хвилин радості, щоб цих емоцій вистачило надовго. Херсон живе. І такими маленькими кроками ми підтримуємо це життя».

Війна дуже змінила дітей. За словами Олексія, багатьом дітям сьогодні страшно виходити в соціум. Через карантин, спричинений ковідом, ще до повномасштабного вторгнення, діти вже почали втрачати рівень соціалізації. З початком війни, окупації, деокупації ця ситуація лише поглибилася. Частина дітей роками фактично не мала нормального живого спілкування. Є діти, які жодного разу не ходили до школи офлайн. До війни школа сама по собі була середовищем для соціалізації. Зараз багато дітей цього досвіду не мають. Усе їхнє життя — це онлайн-навчання і дім: «І коли така дитина потрапляє в простір, де багато інших дітей, де хтось бігає, кричить, грається, вона просто губиться».

Водночас діти часто швидше адаптуються до стресу, ніж дорослі. Вони звикають до того, що відбувається навколо. Для них обстріли, дрони чи сирени стають частиною реальності. Але це теж має свої наслідки - дітям, які постійно проживають в небезпечних умовах, важко адаптуватися у більш безпечних місцях. Як приклад, Олексій наводить дітей з Херсонщини, яких благодійні організації возять на відпочинок у табори за кордон або в більш безпечні області України: «Діти говорять, що на початку їм там важко. Вони вже звикли прислухатися до вибухів, дивитися під ноги, в небо. А коли в одній групі є діти, які на щастя, не знають що таке війна, обстріли дрони, і діти, які живуть в умовах постійної небезпеки, то це два різні світи. Для нас це реалії життя».

За офіційними даними, лише в Херсонській громаді залишається близько п’яти тисяч дітей. Багато дітей проживають в місцях тимчасового розміщення - модульних містечках, які мали стати тимчасовим прихистком після евакуації з “червоної зони”, втрати житла, але, на жаль, більшість залишається там жити на довгий період. Олексій говорить, що є відчутна різниця між тими дітьми, які залишаються у своєму домі, наприклад у Херсоні, і тими хто проживає в таких модульних містечках: «У Херсоні є діти які взагалі не виходять на вулицю через небезпеку. І тут питання до батьків - чому не вивезти дитину у безпечне місце, якщо ви хвилюєтеся за її безпеку? В країні є місця, де приймають мам з дітьми, є фонди, які допомагають. У модульних містечках свій окремий світ. Там більш-менш безпечно, діти можуть гуляти на галявині, спілкуватися з друзями. Це той соціум, який виховує».

Олексій Книга бере участь у заходах і тренуваннях в різних безпечних просторах Херсона, співпрацює з різними громадськими організаціями і фондами, які сьогодні допомагають дітям адаптуватися до реалій. Ми поцікавились як відбувається ця співпраця, чого не вистачає і що можна було б покращити у роботі громадського сектору: «Як на мене, багато організацій їдуть на Херсонщину за піаром. Є, скажімо так, відомі села, і кожен фонд туди обов'язково їде, везе допомогу. Є села, де залишилось 10-13 дітей, люди, яким дійсно важко, а туди ніхто не їде, бо це не “піарно”. Я дуже люблю їздити в такі села, навіть попри те, що там мало дітей. Все одно класно поспілкуватися. Спочатку діти бояться, а потім вже чекають, коли ти приїдеш наступного разу. Є можливість дітям зібратися, побути разом».

Олексій радить громадським організаціям і фондам, які привозять допомогу дітям, орієнтуватися на вік дітей, бути з ними на одній хвилі і розмовляти з ними на одній мові, тоді діти краще відкриваються і кращий результат від емоційного розвантаження. Олексій особливо наголошує, що дітям потрібна не лише гуманітарна допомога, а й увага. Психосоціальна підтримка — це не лише про професійну психологічну допомогу. Часто це про можливість бути почутим.

За словами Олексія Книги, і громадські організації, і місцева влада роблять важливі кроки для підтримки дітей у Херсоні та громадах області. Головним досягненням психолог називає створення безпечних просторів, щоб діти та батьки могли збиратися у відносно безпечному середовищі. Велику роль на себе взяли громадські організації у забезпеченні гуманітарною допомогою, і це дає змогу владі зосередитися, наприклад, на питаннях безпеки.

Олексій доволі обережно говорить про відновлення Херсонщини. На його думку, поки тривають бойові дії, говорити про повноцінну відбудову зарано. Він вважає, що зараз головне завдання — підтримувати життя громади та створювати безпечні умови для дітей і дорослих.

«Зараз наше відновлення виглядає саме так. Діти ходять у різні простори, пробують нові заняття, знаходять друзів. Вони не сидять весь час вдома. І це дуже важливо», — каже психолог.

Олексій зазначає, що в умовах постійних обстрілів люди не поспішають вкладати ресурси у відновлення будинків чи нових об'єктів, адже немає гарантії, що завтра вони не будуть пошкоджені знову. Окрему увагу він приділяє розвитку укриттів і підземних хабів. На його думку, поки місто перебуває під постійною загрозою обстрілів, саме там мають зосереджуватися освітні, спортивні та культурні активності для дітей. Олексій підтримує ідею облаштування в укриттях спортивних зон, місць для дозвілля та занять для підлітків, адже це допомагає не лише підтримувати фізичне здоров’я, а й відновлювати соціальні зв’язки. Але проблема в тому, що часто міжнародні донори не завжди хочуть виділяти кошти на відновлення соціальних зв'язків.

Тема реакції дітей на обстріли проходить через усе інтерв’ю. Найбільше Олексія вражає те, наскільки діти адаптувалися до війни і як часто вони сприймають небезпеку спокійніше, ніж дорослі. Він прямо говорить, що діти сьогодні живуть у реальності війни настільки довго, що багато речей стали для них звичними: «Діти звикають жити в цих умовах. Вони знають, що таке вихід, звук виходу, приходу, що таке "Град", танк, арта, КАБи. Вони це вже все знають». За його спостереженнями, діти часто швидше адаптуються до стресу, ніж дорослі. Після обстрілу вони можуть сказати: «Так, було страшно, але нічого», і досить швидко повернутися до звичних справ. Олексій також розповідає, що під час занять часто запитує дітей, що вони роблять, коли починаються обстріли. Відповіді звучать буденно: «Ми сидимо далі». Якщо небезпека зовсім близько, діти кажуть, що переходять у коридор або безпечніше місце, дістають телефон і просто чекають, поки все закінчиться. Навіть в умовах постійної небезпеки діти прагнуть не лише безпеки, а й звичайного дитячого життя: «Тому ми і працюємо з дітьми, які тут залишились. Підтримуємо їх», - говорить Олексій Книга.

Сьогодні найкраще рішення для родин із дітьми — евакуація в безпечніші регіони. Але поки тисячі дітей залишаються на Херсонщині, вони потребують підтримки, спілкування та можливості хоча б ненадовго відчути себе просто дітьми. Іноді для цього достатньо безпечного простору, кількох годин разом із друзями та дорослого, який готовий вислухати.

Попри всі труднощі, Олексій переконаний, що місто має майбутнє: «Херсон живе. І багатьох дивує, що тут відкриваються бізнеси, проводяться свята, люди продовжують будувати плани. Мені здається, після перемоги місто дуже швидко почне відновлюватися. Ми стали сильнішими. Навчилися цінувати прості речі, які раніше здавалися звичними. І я бачу багато активних людей, які вже зараз роблять усе можливе для своїх громад. Саме вони будуть відбудовувати Херсон далі».

Інтерв'ю підготовлене Херсонським обласним благодійним фондом “Об'єднання” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності авторів.

У Станіславській громаді обговорили безпекову ситуацію і актуальні потреби

office@fundunion.org (Inna) — Wed, 10 Jun 2026 17:41:36 +0300

У Станіславській громаді відбулося засідання Робочої групи з громадської безпеки та відновлення за участю представників військової адміністрації, старостинських округів і структурних підрозділів сільської ради.

Під час зустрічі учасники обговорили загальну безпекову ситуацію в громаді, а також озвучили актуальні потреби служб, необхідні для ефективної роботи у прифронтових населених пунктах.

Однією з ключових тем засідання стало планування розповсюдження вогнегасників і наборів екстреного реагування для домогосподарств Станіславської громади.

У цьому напрямку працюватиме наш Фонд "Об'єднання" у партнерстві з Данською радою у справах біженців / DRC в межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC реалізує спільно з ACTED та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

Окрім забезпечення безпековими наборами, заплановано й навчальні заходи: тренінги з дронової, пожежної та мінної безпеки, а також з надання домедичної допомоги.

Ситуація у громаді залишається складною, але спільними зусиллями органів влади, громадського сектору та міжнародних партнерів ми продовжуємо працювати над підвищенням безпеки й покращенням умов життя у прифронтових населених пунктах.

У чотирьох громадах Бериславського району відбулися засідання робочих груп із залучення громад

office@fundunion.org (Unknown) — Tue, 9 Jun 2026 15:21:48 +0300

У Великоолександрівській, Високопільській, Кочубеївській та Нововоронцовській громадах Херсонщини відбулися засідання оновлених робочих груп із залучення громад. Учасники та учасниці обговорили ключові виклики, визначили пріоритети розвитку й узгодили подальші кроки співпраці в межах нової фази підтримки громад із боку ПРООН.

До обговорення долучилися представники та представниці військових адміністрацій, селищних та сільських рад, комунальних установ, місцевої пожежної охорони, поліцейські офіцери громад, а також ветеранські, молодіжні спільноти, громадські організації та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Від громадської безпеки до комплексного розвитку

Раніше робочі групи зосереджувалися здебільшого на громадській безпеці. Тепер вони стають мультизадачними дорадчими органами. Щоб координація була ефективною, а зусилля не дублювалися, до груп запрошують фахівців/-чинь із ветеранської політики, соцзахисту, адмінпослуг, охорони здоров’я, економічного відновлення, а також активну молодь і внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Під час зустрічей учасники та учасниці визначили ключові напрямки співпраці із ПРООН на наступні три роки:

місцеве врядування та якісні адмінпослуги;
верховенство права та громадська безпека;
залучення громадян (зокрема, інтеграція ВПО);
реінтеграція ветеранів і ветеранська політика;
підтримка молодіжних ініціатив;
розвиток охорони здоров’я, соцпослуг та економіки;
захист довкілля.

У фокусі — підтримка ветеранів/-ок і нові можливості

Одним із пріоритетів на найближчий час стане розроблення локальних стратегій ветеранської політики. Незабаром у громадах відбудуться стратегічні сесії, щоб створити дієві плани супроводу ветеранів і ветеранок й облаштувати нові та вже наявні ветеранські простори.

Також команда ПРООН презентувала актуальні грантові можливості у сфері доступності правосуддя. Своєю чергою, Фонд «Об'єднання» анонсував найближчі заходи для громад:

соціальне картування для пошуку неформальних лідерів;
онлайн-курс з інклюзивних рішень та безбар'єрного відновлення;
тренінги для працівників/-ць ЦНАПів і держустанов щодо комунікації з ветеранами/-ками;
практичні тренінги з написання проєктів безпосередньо на місцях.

Учасники та учасниці зустрічей наголосили, що ефективне відновлення громад потребує постійного діалогу між владою, громадськими організаціями, міжнародними партнерами та, власне, жителями громад. Саме така співпраця дає змогу краще враховувати потреби людей та знаходити спільні рішення навіть в умовах близькості до зони бойових дій.

Грантову ініціативу втілює Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» у межах EU4Recovery — флагманського партнерства Європейського Союзу (ЄС) та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

У Херсоні відбувся тренінг для активних громадян щодо прозорості влади та громадського контролю

office@fundunion.org (Inna) — Mon, 8 Jun 2026 15:06:09 +0300

У Херсоні відбувся офлайн-тренінг для представників громадських організацій, ініціативних груп та активних громадян, присвячений питанням прозорості влади, доброчесності, запобігання конфлікту інтересів та громадського контролю за рішеннями органів влади.

Під час навчання учасники обговорили, чому прозорість і підзвітність влади є основою довіри у громаді, особливо в умовах прифронтового регіону, де значна частина рішень стосується відновлення, гуманітарного реагування, безпеки та використання публічних коштів.

Учасники розглянули поняття конфлікту інтересів, його потенційні та реальні прояви, а також практичні приклади з діяльності органів влади. Йшлося, зокрема, про ситуації у сфері закупівель, земельних відносин, кадрових рішень, бюджетних видатків, видачі дозволів та управління комунальними послугами. Окремо обговорювалися механізми запобігання таким ризикам: розкриття та реєстрація конфлікту інтересів, відсторонення від ухвалення рішень, контроль, санкції та формування культури доброчесності.

На тренінгу також підіймалася тема використання цифрових інструментів прозорості. Учасники говорили про можливості використання Prozorro, відкритих реєстрів, електронного декларування, аналітики та моніторингу для виявлення потенційних порушень і посилення громадського контролю.

Активно обговорювалися і питання обмеженості доступу до інформації в умовах воєнного стану, і які ризики це несе у процесі моніторингу закупівель.

На заході учасники зазначали, що цифрові системи самі по собі не є панацеєю - вони працюють ефективно лише тоді, коли є активна громадська участь, політична воля, належний контроль і готовність посадовців діяти доброчесно.

Тренінг не мав на меті перетворити активних громадян на професійних аудиторів. Його завданням було дати учасникам базові, практичні та безпечні інструменти громадського нагляду, які можна застосовувати у щоденній громадській діяльності: ставити правильні запитання, працювати з відкритими джерелами, бачити типові ризики, формулювати конструктивні запити на роз’яснення та брати участь у діалозі з владою.

Під час зустрічі також було представлено ідею онлайн-інструменту для громадського моніторингу - навчальної гри, яка допоможе учасникам на практичних сценаріях закріплювати знання, аналізувати ситуації та ухвалювати рішення щодо можливих дій у випадку виявлення ризиків. Учасники мали можливість надати перші коментарі й пропозиції щодо такого формату.

Проведення таких тренінгів у Херсоні є особливо важливим, адже в умовах постійних безпекових викликів громада потребує не тільки оперативного реагування, але й збереження довіри, прозорості та відповідальності у процесах відновлення. Коли громадяни краще розуміють, як ухвалюються рішення, як витрачаються кошти і які механізми контролю існують, це посилює спроможність громади впливати на процеси відновлення та запобігати зловживанням.

Тренінг проведено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Equal Rights & Independent Media (ERIM). Його зміст є виключною відповідальністю Херсонського обласного благодійного фонду "Об'єднання" і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та ERIM.

«Розмови про відновлення» з Заріною Забріскі, американською журналісткою, про інформаційну втому

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 5 Jun 2026 14:25:00 +0300

Херсон живе під постійними обстрілами та атаками дронів. Але навіть у таких умовах тут працюють журналісти, волонтери, громадські організації, проводяться культурні події та народжуються нові ідеї для майбутнього регіону.

У новому випуску «Розмови про відновлення» ми говоримо із Заріною Забріскі - незалежною американською журналісткою, режисеркою документального фільму «Херсон: сафарі на людей». Заріна живе і працює в Херсоні з моменту деокупації міста. За цей час вона стала не просто спостерігачем, а людиною, яка щодня розповідає світові про життя прифронтового регіону.

Під час розмови ми говорили про роль журналістики під час війни, інформаційну втому суспільства, відповідальність медіа, роботу влади та громадського сектору, а також про те, яким Заріна бачить майбутнє Херсонщини.

«У Херсон я вперше приїхала 14 листопада 2022 року. Для мене це історична дата в моїй особистій історії, - згадує Заріна. - А у 2023 році я переїхала сюди жити, щоб працювати над документальним фільмом про Херсон, який ми закінчили у 2025 році разом з Олександром Андрющенком, відомим фотожурналістом видання "Вгору". Матеріалу про Херсон дуже багато, тому ми вирішили, що буде трилогія. Зараз ми закінчуємо другу частину - про міфологію, історію та архітектуру міста. І третя частина буде про захисників Херсона».

Заріна Забріскі робить щоденні репортажі про Херсон. Вона розповідає, що раніше увага до України була більш активна, багато газет і журналів публікували її статті про ситуацію в місті. Сьогодні, на жаль, такої уваги вже не має, тому Заріна продовжує поширювати інформацію про російські злочини і життя в Херсоні у своїх соціальних мережах.

Попри свій оптимізм, сьогодні журналістка переконана: говорити про масштабну відбудову поки що зарано: «Я вірю в перемогу і вона точно буде. Але зараз головне питання — це захист. Ми можемо годинами обговорювати майбутню відбудову, але сьогодні потрібно говорити про допомогу захисникам Херсона, Збройним силам і всім, хто стримує ворога».

Заріна розповідає, що зараз також дуже цікавиться темою окупації. В грудні 2025 року почала з'являтися інформація про голод та дронову блокаду окупованих Олешок, і журналістка почала шукати інформацію про це. За словами журналістки, досі серед її колег залишаються люди не обізнані в ситуації на Херсонщині, які вважають, що можна переплисти з Херсона у Олешки через Дніпро і зробити репортаж. Так, як це неможливо, Заріна почала власне розслідування - говорила з офіційною українською владою тих територій, які на сьогодні залишаються окупованими на лівобережжі Херсонщини, з волонтерами, які евакуюють людей з окупації, та самим людьми, яким вдалося повернутися на підконтрольну Україні території. Всю зібрану інформацію Заріна Забріскі представила у Брюсселі під час презентації фільму «Херсон: сафарі на людей» у межах бізнес-саміту ЄС — Україна. Саме дослідження Заріни стало поштовхом до обговорення ідеї створення “зеленого коридору” з окупованого лівобережжя Херсонщини через Дніпро і Конку.

«Я стала маленькою частиною процесу, в якому задіяно дуже багато людей для організації “зеленого коридору”, але іншим шляхом, не через річку, тому, що велика вірогідність провокацій з боку Росії. Зараз ведуться перемовини з російською стороною, чекаємо від них згоди і дати, коли ми зможемо евакуювати 5000-6000 людей, які зараз в блокаді», - говорить Заріна Забріскі

Одне з головних питань сьогодні — як утримувати увагу суспільства до Херсонщини. Люди в інших регіонах щодня читають новини про обстріли та руйнування. Багато хто просто перестає сприймати чергові повідомлення про атаки. Водночас життя Херсона не обмежується лише прильотами. У місті продовжується культурне життя, працюють люди, проводяться заходи. Але через безпекові обмеження про це часто неможливо повідомляти заздалегідь.

Особливо важливо, на думку Заріни, розвивати зв'язки між регіонами, щоб жителі інших областей краще розуміли, чим живе Херсонщина сьогодні. Професійна діяльність журналістки дає змогу відвідувати багато заходів, ділитися досвідом з іншими колегами, і розповідати їм про Херсонщину. Заріна звертає увагу, що багато журналістів цікавляться і обізнані з ситуацією на Херсонщині, тому херсонські журналісти мають з ними співпрацювати і доносити ситуацію до інших регіонів: «Роль журналістики змінюється, так само і характер війни. Це вже не Перша світова, не Друга світова. У нас є інтернет, у нас є соцмережі, а це вже інша динаміка спілкування журналістів з читачами і глядачами. Ми напрямую спілкуємося з аудиторією і це потрібно використовувати. Просто написати матеріал уже не працює. Якщо ми хочемо бачити результат своєї роботи, ми маємо активніше доносити інформацію».

Ми поцікавилися у Заріни Забріскі чи змінилися журналістські стандарти під час війни, адже війна ставить перед журналістами нові виклики. Особливо в місті, яке фактично живе на лінії фронту. Заріна переконана, що базові принципи журналістики залишаються незмінними, але умови роботи вимагають нових підходів і нових етичних рішень.

«Херсон — це вже не просто прифронтове місто. Це фронт. Тут виникають питання, яких раніше просто не існувало: що можна показувати, як працювати з людьми після трагедій, як не нашкодити безпеці своїми матеріалами. Всі матеріали, які сьогодні викладають херсонські журналісти, проходять погодження з прес офіцером. Все дуже суворо, бо ми можемо втрати акредитацію».

Водночас поруч працюють блогери та анонімні ресурси, які не завжди дотримуються цих обмежень. Саме тому, вважає журналістка, роль професійних медіа сьогодні стає ще важливішою. Значна частина людей сьогодні отримує інформацію через Telegram-канали. Часто анонімні. У таких умовах особливо важливим стає питання протидії російській дезінформації.

До повномасштабного вторгнення Заріна Забріскі багато років досліджувала дезінформацію та кремлівські наративи. Дуже багато писала статей на цю тему, проводила семінари та лекції в Америці та Англії: «Найважливіше — це не повторювати те, що вони говорять. Потрібно показувати, що відбувається насправді. Але бути дуже обережними».

Медіа мають не лише повідомляти факти, а й пояснювати контекст, допомагаючи аудиторії відрізняти правду від маніпуляцій.

Сьогодні робота у прифронтових громадах неможлива без погодження з представниками адміністрації. Це стосується не тільки медіа, а роботи громадських організацій, благодійних фондів тощо. Ми поцікавились у Заріни як вона бачить діяльність місцевої влади.

«Для мене, як для іноземки, це складне питання. В моїй країні інший формат спілкування влади з населенням. Я бачу, як представники Херсонщини працюють на міжнародних майданчиках, спілкуються з донорами, гуманітарними організаціями, представляють область. Це виглядає професійно», - говорить Заріна Забріскі.

Водночас, на її думку, комунікація з жителями може бути більш зрозумілою та наближеною до повсякденних потреб людей. Адже мешканці прифронтового міста оцінюють ситуацію через власний досвід, а не через звіти чи статистику.

«Я дуже рада, що не працюю у владі. Не уявляю, наскільки складно приймати рішення в таких умовах. І мені здається, що зараз принцип "разом переможемо" важливіший за взаємні звинувачення», - ділиться Заріна.

Одна з проблем, з якими стикається, влада сьогодні - це кадровий голод. Частину роботи адміністрацій закривають громадські організації і волонтери. Про роботу місцевих волонтерів і громадських організацій Заріна говорить зі словами подяки. За її словами, саме вони щодня виконують роботу, яку часто неможливо побачити ззовні: «Я бачу героїв, які допомагають своїм людям. Рятують щодня в таких умовах, в яких, мало хто працює. І їм треба не критика, а підтримка».

Водночас журналістка більш вимоглива до міжнародних гуманітарних організацій. На її думку, багатьом із них потрібно швидше реагувати на події, які відбуваються на Херсонщині, та уважніше дослухатися до місцевих голосів, брати на себе відповідальність, розширювати свою сферу діяльності. На думку Заріни Забріскі тут дуже активна роль журналістів у спонуканні таких організацій брати на себе відповідальність.

Наприкінці розмови говоримо з Заріною Забріскі не про війну, а про саму Херсонщину, про її майбутнє: «Це дуже давня земля. Тут проходили різні народи. Дуже багата історія. Але земля залишилася. Дніпро тече. Кургани стоять. І коли ти живеш тут, ти відчуваєш цю силу. І знищити це неможливо».

Саме ця внутрішня стійкість людей і самої землі, на її думку, є головною рисою Херсонщини. І хоча про масштабне відновлення сьогодні говорити зарано, Заріна переконана: після перемоги Херсонщина матиме велике майбутнє.

«Буде час і для відбудови, і для інвестицій, і для розвитку. Але зараз найголовніше — захист, підтримка ЗСУ та перемога», - впевнена Заріна Забріскі.

Шановні херсонці, запрошуємо вас долучитися до анонімного опитування, яке допоможе нам краще зрозуміти настрої, потреби та виклики, з якими стикається населення Херсонщини, а також оцінити ефективність роботи громадських організацій та влади. Кожна Ваша відповідь – це важлива цеглинка у фундаменті майбутнього відновлення. Опитування є повністю анонімним, а ваші відповіді та будуть використані виключно в узагальненому вигляді для аналітичних цілей.

Голос Херсонщини в Нью-Йорку: розповіли про наші Робочі групи з громадської безпеки на конференції ПРООН

office@fundunion.org (Inna) — Thu, 4 Jun 2026 13:28:40 +0300

2 червня 2026 року в Нью-Йорку відбулася масштабна щорічна зустріч ПРООН з питань верховенства права та прав людини під назвою «Забезпечення розвитку: просування верховенства права, прав людини та миру у фрагментованому світі». Цей глобальний захід зібрав представників держав, міжнародних організацій, лідерів правосуддя та громадянського суспільства з усього світу, щоб обговорити критично важливі питання безпеки та розвитку в умовах сучасних криз.

Конференція ПРООН — це майданчик найвищого рівня, де формуються світові стратегії безпеки. І саме на такій престижній платформі український досвід, зокрема з Херсонщини, був представлений як один із найефективніших прикладів локальної згуртованості та відновлення.

Панель високого рівня: глобальний вимір місцевої безпеки

Ключова увага була прикута до першої пленарної сесії під назвою «Від місцевих дій до довготривалої безпеки: побудова сталого розвитку через людиноцентричну безпеку».

Рівень цієї дискусії підкреслював склад спікерів. На одній панелі зібралися високопосадовці та провідні експерти з різних континентів:

Абубакарр Сулейман Дженг — Радник з національної безпеки Республіки Гамбія;
Карлос Бенітес Вердун — Постійний представник ПРООН у Гватемалі;
Амат Аль-Салам Аль-Хадж — відома правозахисниця та засновниця організації з Ємену;
Юрій Антощук — співзасновник Фонду «Об’єднання» та координатор мережі Робочих груп з громадської безпеки та відновлення у Херсонській області.
Ліза Орреніус — Керівниця департаменту управління Академії Фольке Бернадотта (Швеція);

Модерував панель старший спеціаліст з питань верховенства права Міністерства закордонних справ Нідерландів Валентін Вортелбоер. Присутність українського представника серед спікерів такого рівня підкреслює величезну значущість та інноваційність досвіду нашої країни.

Кейс Херсонщини: від окупації до прифронтового діалогу

У своєму виступі Юрій Антощук поділився унікальним досвідом роботи мережі Робочих груп з громадської безпеки та відновлення на Херсонщині, які він координує з 2020 року.

Під час окупації мережа допомагала цивільному населенню підтримувати безпечний доступ до інформації та зв'язку. Після звільнення частини регіону, Робочі групи стали дієвими платформами для діалогу на прифронтових та деокупованих територіях, об'єднавши зусилля місцевої влади, поліції, рятувальних служб та громадянського суспільства.

На панелі були озвучені цілком конкретні та відчутні результати діяльності цих груп. Серед них:

Створення безпечних просторів у місцевих укриттях.
Відновлення систем відеоспостереження (CCTV) у громадах.
Підтримка місцевих пожежних команд та облаштування класів безпеки у школах.
Розробка практичних інструкцій для цивільних, зокрема посібників із захисту від російських дронів та інтернет-безпеки.

Як зазначив модератор сесії, пан Вортелбоер, реагуючи на виступ Юрія Антощука: «Робочі групи займаються не лише відновленням фізичної інфраструктури. Їхня головна заслуга — це відбудова соціальної тканини на місцях, залучення сильної підтримки громадськості та зміцнення довіри до місцевих адміністрацій».

Чому Робочі групи такі важливі для Херсонщини

Обговорення на конференції ООН яскраво продемонструвало, що Робочі групи з громадської безпеки та відновлення працюють на Херсонщині винятково ефективно.

Цей механізм дозволяє дуже швидко переходити від виявлення локальних проблем до пошуку їхніх конкретних рішень. Модель Робочих груп довела свою здатність продукувати реальні переваги для безпеки людей навіть у найскладніших умовах війни, що підтверджується великим відсотком місцевих мешканців, які відчули ці позитивні зміни.

Світові експерти дійшли згоди, що подібні ініціативи мають колосальний потенціал для довгострокового відновлення України. Однак, для розширення цього успішного формату та підтримки його ефективності критично необхідним залишається подальше фінансування та посилення спроможностей на місцях. Ми віримо, що довготривала довіра та безпека будуються на локальному рівні, в тісній взаємодії з громадою.

Подивитись конференцію можна в записі. Виступ Юрія Антощука починається з 02:41:11.

Нагадаємо, що РГГБВ у громадах були створені розпорядженням начальників військових адміністрацій в межах ініціативи «Херсонська область: громадська безпека та відновлення в умовах змін», що впроваджувалась Фондом «Об'єднання» за сприяння ПРООН за фінансової підтримки Уряду Данії.

У Херсоні обговорили ризики громади та напрями роботи на найближчий час

office@fundunion.org (Inna) — Wed, 3 Jun 2026 10:59:36 +0300

У Херсоні відбулося засідання Робочої групи з громадської безпеки, відновлення та соціальної згуртованості, присвячене безпековій ситуації, потребам мешканців, роботі гуманітарних місій, реінтеграції ветеранів та розвитку соціальних послуг.

У зустрічі взяли участь представники Херсонської міської військової адміністрації, структурних підрозділів, громадських і благодійних організацій, ДСНС, НМЦ, а також представники Програми розвитку ООН в Україні. Частина учасників долучилася онлайн. Засідання стало продовженням попередньої роботи Робочої групи, під час якої учасники вже обговорювали результати дослідження ризиків Херсонської територіальної громади.

На зустрічі учасникам представили аналітичні матеріали, підготовлені Фондом «Об’єднання» в межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії та Швеції.

Аналіз ризиків базувався на фокус-групах із мешканцями громади, експертному оцінюванні та аналізі контекстуальних даних. Дослідження базується на досвіді людей, які живуть у громаді в умовах постійної небезпеки.

Серед ключових ризиків для Херсонської громади дослідження визначило дронову небезпеку, обстріли, загрозу втрати життя і житла, погіршення психічного здоров’я населення, кризу довіри, інформаційні ризики, неготовність до повернення ветеранів, соціальні конфлікти між різними групами населення, а також післявоєнні ризики, пов’язані з відновленням, відбудовою та екологією.

Під час засідання ці висновки були підтверджені конкретними прикладами з життя громади. Представники місцевої влади говорили про щоденні російські обстріли, дронові атаки, мінування, небезпеку пересування містом та цілеспрямовані атаки російських військових на транспорт. Окремо обговорювалася безпека гуманітарних місій, які доставляють продукти, воду, готову їжу та іншу допомогу мешканцям у небезпечних районах.

Особливу увагу приділили ситуації з логістикою. За словами учасників Робочої групи, ворог намагається блокувати пересування містом і під’їзні шляхи, а під найбільшим тиском залишаються прибережні території та райони, де складно забезпечити безпечне переміщення людей і транспорту. У цьому контексті говорили про потребу в нових безпекових протоколах, засобах виявлення дронів, броньованому транспорті для гуманітарних місій, аптечках, навчанні з домедичної допомоги та інших інструментах, які можуть зменшити ризики для людей.

Окремим практичним питанням стала підтримка цивільного населення в умовах постійних атак. Учасники обговорили потребу у вогнегасниках та наборах екстреного реагування для приватного сектору й квартальних, особливо напередодні літнього періоду, коли зростає ризик пожеж через загоряння сухої рослинності. Такі рішення не замінюють системної безпеки, але можуть допомогти людям діяти у перші хвилини після влучання чи загоряння. У цьому напрямку у громаді буде працювати Фонд «Об’єднання» у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) у межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC реалізує разом з ACTED та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

Важливою частиною зустрічі стало представлення напрямів нової фази роботи за підтримки ПРООН у громаді. Учасники говорили не лише про гуманітарні потреби, а й про довгострокове відновлення громади — соціальні та адміністративні послуги, охорону здоров’я, ветеранський напрямок, підтримку родин ветеранів, залучення молоді та розвиток місцевого діалогу.

Частина запланованих заходів безпосередньо спирається на результати аналізу ризиків. Зокрема, у новій фазі передбачено навчання спеціалістів з інклюзивних рішень і безбар’єрного відновлення, курс щодо ефективної роботи з ветеранами, військовослужбовцями та їхніми родинами, а також навчання з цифрових інструментів прозорості для підтримки сталого і підзвітного відновлення.

Окремий акцент зроблено на роботі з ветеранами та їхніми родинами. Дослідження ризиків показало, що громада має готуватися до складного процесу реінтеграції військових уже зараз. Йдеться не лише про послуги, а й про комунікацію, попередження конфліктів, підтримку родин, травмоінформований підхід і готовність місцевих інституцій працювати з різним досвідом війни.

Представники Програми розвитку ООН в Україні презентували окремі напрямки майбутньої роботи у Херсонській громаді. Зокрема, було анонсовано проведення стратегічних сесій, присвячених ветеранській політиці та формуванню більш системного підходу до роботи з ветеранами і членами їхніх родин. Окрему увагу представники ПРООН приділили сфері охорони здоров’я. За результатами попередніх консультацій з медичними закладами та профільними департаментами визначено потребу у додатковому навчанні медичних працівників, посиленні спроможності системи охорони здоров’я та підтримці медико-санітарних послуг. Представники ПРООН наголосили, що їхня робота у громаді спрямована не лише на реагування на поточні виклики, а й на довгострокове відновлення через розвиток соціальних послуг, підтримку ветеранської політики, посилення місцевих інституцій та зміцнення спроможності громади працювати з наслідками війни.

Робочі групи залишаються важливим майданчиком для діалогу між владою, громадськими організаціями, міжнародними партнерами та мешканцями. Вже на наступному засіданні будуть представлені перші проміжні результати визначених на цій зустрічі подальших кроків спільної роботи над посиленням безпеки громади.

«Розмови про відновлення» з Валерією Мацай, керівницею БФ «Відродження громад Півдня»: від волонтерської ініціативи до благодійної організації

office@fundunion.org (Inna) — Tue, 2 Jun 2026 17:31:10 +0300

Чи можна говорити про відновлення там, де щодня лунають вибухи? Як залучати бізнес до підтримки прифронтових громад? Чому співпраця між громадськими організаціями, владою та мешканцями стає ключовою умовою розвитку?

Про це говоримо з Валерією Мацай — керівницею благодійного фонду «Відродження громад Півдня», який працює в Херсонському районі. За два роки роботи команда фонду пройшла шлях від волонтерської ініціативи до організації, що реалізує гуманітарні, освітні та відновлювальні проєкти, залучає міжнародних партнерів і співпрацює з українським бізнесом.

«Наш фонд створили четверо волонтерів. До цього ми вже працювали в благодійності, допомагали людям, набували досвіду в інших організаціях. У певний момент зрозуміли, що цього досвіду достатньо, щоб спробувати створити власний фонд. Сьогодні ми працюємо за кількома напрямами. Перший — гуманітарна допомога. Специфіка нашої організації — ми не сегментуємо людей на категорії. Ми надаємо допомогу кожному, хто її потребує. При цьому ми ніколи не даємо порожніх обіцянок. Якщо маємо ресурс для 600 родин — відкриваємо реєстрацію саме на 600 наборів. Ми працюємо за принципом: є допомога — видаємо її», — розповідає Валерія Мацай.

Другий напрямок благодійного фонду — дитячі виїзні заходи в Херсоні та громадах Херсонського району: майстер-класи, арттерапія, різні активності. Так з’явився проєкт «Світлячки Півдня», у межах якого фонд працює з дітьми та допомагає долати освітні втрати.

Ще один окремий напрямок — підтримка працівників критичної інфраструктури, які щодня працюють під обстрілами й забезпечують життєдіяльність громад, у вигляді гуманітарної допомоги. Також БФ «Відродження громад Півдня» шукає можливості для розвитку та відновлення громад.

За словами Валерії, після того, як волонтерська діяльність переросла у благодійну організацію, легше не стало: «Коли ми були волонтерами, нам здавалося: ось отримаємо перше фінансування — і стане простіше. Потім отримали друге. І відповідальності ставало лише більше. Раніше ми відповідали лише перед людьми, яким допомагали. Зараз відповідальність залишається і перед людьми, але й додалася ще відповідальність перед донорами, перед працівниками, яких залучаємо до роботи, перед партнерами. Є думка, що якщо людина працює у благодійній сфері, то вона отримує заробітну плату і все.Тобто з волонтера ти йдеш просто в найманого працівника. Це дійсно так, але ми не втратили оцей волонтерський дух. І насправді ми працюємо 24 години на добу. Для нас нічого не змінилося. Змінилося інше: тепер ми можемо залучати фахівців. Наприклад, у дитячих проєктах працюють викладачі, арттерапевти, спеціалісти. Це дозволяє робити роботу якісніше».

Водночас мало хто бачить інший бік діяльності — написання грантових заявок, збір даних, моніторинг потреб, звітність. На одну заявку можуть йти тижні роботи, а підтримають у результаті лише одну з десяти. Але всю цю роботу, якої ніхто не бачить і не говорить про неї, потрібно виконати.

«Ми вважаємо, що волонтерство — не в тому, що ти робиш, а в тому, що ти відчуваєш. От якщо ти відчуваєш, що ти хочеш допомагати людям, і це от воно зсередини йде, та й якщо воно так зберігається, то тут уже неважливо, чим ти займаєшся. Головне, що ти це робиш для людей», — зізнається Валерія Мацай.

Працюючи в громадах, кожна громадська організація чи благодійний фонд має співпрацювати, комунікувати і знаходити спільні рішення з іншими організаціями та представниками влади. Сьогодні всі дії мають бути скоординованими та погодженими з військовими адміністраціями і тому ми поцікавились у Валерії як відбувається ця взаємодія з органами влади:

«Насправді нам вдалося побудувати хорошу комунікацію. Кожен захід ми попередньо погоджуємо, особливо якщо працюємо з дітьми. Це питання і безпеки, і вибору локації. Але якихось серйозних труднощів у взаємодії з військовими адміністраціями ми не мали. Навпаки, представники громад та адміністрацій зазвичай йдуть назустріч. І це та співпраця, яка має бути, тому що будь-яка дія, будь-які зміни, які можуть бути, вони ніколи не можуть локалізуватися лише на одному чомусь. Тільки об'єднавшись, буде результат. Єдине, що хотілося б покращити, — це процес обміну інформацією про потреби громад. Для будь-якої грантової заявки потрібна оцінка потреб. І якщо інформацію від людей отримати відносно легко, то офіційні дані часто вимагають запитів, листування й часу. А іноді на подання заявки є лише тиждень. Було б добре зробити цей процес менш бюрократичним і більш оперативним. Це допомогло б організаціям швидше реагувати на можливості фінансування».

Валерія говорить, що сьогодні, не на те, що багато мешканців продовжують отримувати гуманітарну допомогу, все одно залишаються критичні питання. Одне з них - закриття базових потреб у вигляді засобів особистої гігієни. Мило, пральний порошок, засоби для миття посуду, туалетний папір — це те, чого людям постійно бракує, а такі напрямки не завжди цікаві донорам: «Пригадую випадок, коли Київський картонно-паперовий комбінат передав нам свою продукцію. Ми були дуже вдячні за допомогу, але водночас отримали хвилю критики. Дехто вважав, що видача туалетного паперу чи паперових рушників нібито принижує гідність людей. Насправді все навпаки. Це базові речі, які забезпечують комфорт і людську гідність. Тому ми завжди відкрито говоримо про такі потреби й вдячні бізнесу, який допомагає їх закривати».

Це показовий приклад відповідального бізнесу, який у складний час разом з донорами і міжнародними партнерами, допомагає і підтримує людей через благодійні фонди та організації. І у БФ «Відродження громад Півдня» є дуже успішні кейси співпраці, але це дуже непроста робота.

«Щомісяця ми надсилаємо понад 200 запитів до бізнесу. Для кожної компанії готуємо окрему пропозицію: вивчаємо, чим вона займається, яку продукцію виробляє, чим може допомогти. З цих сотень звернень позитивну відповідь дає лише частина компаній. Але навіть невелика підтримка має значення. Дуже важливо правильно звітувати. Бізнес хоче бачити результат своєї допомоги. І якщо організація працює прозоро, показує документи, фото та реальні історії людей, співпраця продовжується», - говорить Валерія.

Дуже важливою залишається співпраця з іншими громадськими організаціями. Такі партнерства дають можливість обмінюватися досвідом і допомагають закривати більше потреб, так як і співпраця з бізнесом: «Це класно працює на рівні країни, тому що зрозуміло, що регіони між собою відрізняються, але ти інколи можеш почути в іншому регіоні, як вони справляються в таких же умовах, для прикладу, Нікополь. Нещодавно слухала, як вони з з дітками працюють і там для нас є якісь цікаві кейси, які ми теж можемо використовувати. В рамках Херсонщини ми входимо до складу робочої групи. Тому відповідно це теж чудово, тому що по-перше є можливість того самого обміну досвідом, а по-друге це ширше закриття потреб. Наприклад, якщо ми отримуємо запит, який не можемо виконати самостійно, передаємо його профільній організації. Це працює набагато ефективніше, ніж коли кожен намагається робити все сам».

Разом із тим залишається проблема для молодих організацій або волонтерів. Часто вони просто не знають, куди звертатися у складних випадках і як працюють механізми перенаправлення допомоги. Має існувати більш зрозуміла система координації, доступна навіть для невеликих ініціатив чи окремих активних людей.

Часто можна почути думку, що зараз потрібно лише реагувати на гуманітарні потреби. Чи доречно говорити про відновлення ми запитали у Валерії Мацай: «Буду позиціонувати з точки зору роботи з дітьми. Коли працюєш із дітьми, ти бачиш, що дитина бере емоцію з навколишнього середовища. А саме перше її навколишнє середовище - це батьки. Зараз діти не бачать майбутнього. І це, мабуть, найбільший страх, бо вже в такому віці отаке якесь розчарування. І якщо ми говоримо про наше майбутнє, про розбудову, про відновлення, в першу чергу в мене це асоціюється з дітьми, тому що діти - це наше майбутнє. Але для того, щоб вони могли зростати, має бути віра у дорослих. Звісно, гуманітарне реагування необхідне. Але віра в майбутнє з’являється тоді, коли є дії. Відновлення має бути обов'язково, але воно ж може бути різним. Однією гуманітарною діяльності неможливо мотивувати людей рухатись вперед».

На завершення ми попросили Валерію поділитися баченням майбутнього Херсонщини: «Я бачу майбутнє Херсонщини дуже позитивним. Це потужний аграрний регіон із великим потенціалом для розвитку. Але є ще одна особливість — досвід, який громади отримали за ці роки. Ми навчилися жити й працювати в надзвичайно складних умовах. І цей досвід стане нашою перевагою. Ми вже довели, що можемо працювати, реалізовувати ініціативи й досягати результатів навіть зараз у підвалах. А коли безпекова ситуація зміниться, цей потенціал лише посилиться. Тому я впевнена: у Херсонщини дуже сильне майбутнє».

Шановні херсонці, запрошуємо вас долучитися до анонімного опитування, яке допоможе нам краще зрозуміти настрої, потреби та виклики, з якими стикається населення Херсонщини, а також оцінити ефективність роботи громадських організацій та влади. Кожна Ваша відповідь – це важлива цеглинка у фундаменті майбутнього відновлення. Опитування є повністю анонімним, а ваші відповіді та будуть використані виключно в узагальненому вигляді для аналітичних цілей.

ХОБФ “Об'єднання” розпочинає новий проєкт з підвищення громадської безпеки

office@fundunion.org (Inna) — Tue, 2 Jun 2026 10:25:17 +0300

Життя у деокупованих громадах Херсонщини й досі пов’язане з постійними ризиками. Обстріли, атаки дронів, пожежі та інші надзвичайні ситуації можуть трапитися будь-якої миті, а через безпекову ситуацію рятувальники чи медики не завжди мають можливість швидко дістатися до місця події.

Саме тому Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» розпочинає новий проєкт, покликаний допомогти мешканцям Херсонської, Білозерської і Станіславської громад бути більш підготовленими до кризових ситуацій та впевненіше діяти у перші, найважливіші хвилини після небезпечних подій.

Подібна програма, яка поєднала в собі навчання, практику та забезпечення необхідними засобами первинного реагування, вже була в минулому році реалізована нашим Фондом у Херсоні, а цього року розширюємо її ще на дві громади, які щоденно потерпають від обстрілів.

Для учасників проєкту - представників ОСББ, квартальних та старост - ми проведемо практичні навчання з домедичної допомоги, пожежної безпеки та безпечної поведінки під час атак дронів та обстрілів. Окрім цього, мешканці отримають корисні інформаційні матеріали з покроковими алгоритмами дій та набори для первинного реагування: вогнегасники, аптечки, турнікети, павербанки, ліхтарики тощо.

За роки роботи на Херсонщині ми неодноразово бачили, як у складні моменти першими на допомогу приходять не служби, а сусіди, друзі чи випадкові перехожі. Саме тому ми хочемо, щоб у людей було більше знань і практичних навичок, які допоможуть не розгубитися та правильно діяти в критичній ситуації.

Кожна людина, яка знає, як надати першу допомогу чи безпечно реагувати на загрозу, робить свою громаду сильнішою та стійкішою. Іноді кілька правильних дій у потрібний момент можуть врятувати людське життя.

Проєкт реалізується Херсонським обласним благодійним фондом “Об'єднання” у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) у межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC реалізує разом з ACTED та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

У Чорнобаївській громаді обговорили результати аналізу безпекових ризиків та подальші кроки з відновлення

office@fundunion.org (Inna) — Mon, 1 Jun 2026 10:22:55 +0300

У Чорнобаївській громаді відбулося чергове засідання Робочої групи із залучення громади, яке об’єднало представників Чорнобаївської військової адміністрації, структурних підрозділів сільської ради, громадських організацій та активних мешканців громади.

Однією з ключових тем зустрічі стала презентація результатів комплексного аналізу ризиків громади, підготовленого Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання» в межах проєкту «Імпульс», який реалізується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансової підтримки Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Дослідження проводилося на основі фокус-групових дискусій з різними категоріями мешканців громади, експертних інтерв’ю та аналізу локального контексту. Його метою було не лише зафіксувати наявні проблеми, а й визначити ті ризики, які можуть впливати на розвиток громади в середньостроковій та довгостроковій перспективі.

Під час презентації було відзначено, що серед найважливіших викликів мешканці та експерти назвали наслідки війни для психічного здоров’я населення, складнощі майбутньої реінтеграції ветеранів та військовослужбовців, соціальну ізоляцію окремих груп населення, недостатню залученість громадян до процесів ухвалення рішень, а також потребу в більш інклюзивному та безбар’єрному підході до відновлення громади.

Окрему увагу учасники приділили питанню довіри між мешканцями та місцевими інституціями. Під час дослідження було виявлено, що частина активних жителів, представників молоді, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та інших соціальних груп не завжди мають достатньо можливостей для участі у процесах планування та розвитку громади. Саме тому важливим завданням на найближчі роки є розширення каналів комунікації та залучення нових учасників до роботи Робочої групи.

Під час засідання також було представлено нову фазу діяльності Фонду «Об’єднання», яка реалізовуватиметься за підтримки ПРООН, а також озвучено заплановані заходи самої Програми розвитку ООН на найближчий час. Про це представники ПРООН особисто розповіли на зустрічі, підключившись онлайн.

Низка заходів нового проєкту безпосередньо враховує рекомендації та висновки, сформовані за результатами аналізу ризиків.

Зокрема, у громадах планується реалізація навчальної програми з ефективної взаємодії з ветеранами, військовослужбовцями та їхніми родинами. Її метою стане підготовка представників місцевого самоврядування, громадського сектору та активних мешканців до конструктивної та травмочутливої комунікації, а також напрацювання практичних рекомендацій щодо поліпшення реінтеграції ветеранів у життя громади.

Ще одним важливим напрямком стане курс з безбар’єрності та інклюзивного відновлення. Учасники зможуть отримати практичні знання щодо принципів універсального дизайну, доступності громадських просторів та врахування потреб людей з інвалідністю, ветеранів, літніх людей та інших маломобільних груп населення під час планування проєктів відновлення.

Для кращого розуміння структури місцевих спільнот буде проведено соціальне картування громади. Воно допоможе виявити неформальні групи, локальних лідерів, існуючі бар’єри для участі та знайти нові способи залучення жителів до громадської активності. Очікується, що це сприятиме оновленню складу Робочої групи та ширшому представленню різних соціальних груп у процесах ухвалення рішень.

Також значна увага приділятиметься розвитку комунікації між місцевою владою, Робочими групами та мешканцями громад. Для цього передбачені спеціальні навчальні заходи, присвячені інформаційному супроводу діяльності, роботі з медіа та інструментам зворотного зв’язку з населенням. Це має сприяти підвищенню прозорості процесів відновлення та зміцненню довіри між громадянами та місцевими інституціями.

Представлений аналіз ризиків є не лише дослідницьким документом, а практичним інструментом для планування подальших дій.

Використання даних та рекомендацій, сформованих безпосередньо за участі мешканців громади, дозволяє приймати більш обґрунтовані рішення та спрямовувати ресурси на вирішення найбільш актуальних викликів.

Робочі групи із залучення громади продовжують залишатися важливим майданчиком для діалогу між владою, громадським сектором та мешканцями, допомагаючи спільно шукати рішення для безпечного та сталого розвитку громад Херсонщини навіть в умовах воєнних викликів.

Школа розвитку лідерів демократії: що залишилось із нами після трьох сесій

office@fundunion.org (Inna) — Mon, 25 May 2026 10:18:04 +0300

Виконавча директорка Херсонського обласного благодійного фонду «Об’єднання» Анастасія Гришко взяла участь у третій, заключній сесії «Школи розвитку лідерів демократії: дієві інструменти та механізми».

Для нашої команди ця Школа стала не просто серією навчальних зустрічей, а можливістю трохи ширше та під іншими кутами подивитися на те, як працюють зараз демократичні процеси — особливо в умовах війни.

Протягом трьох сесій учасники говорили про те, як працює державне управління, якими можуть бути повоєнні вибори, як формуються політичні команди та лідерство, як вибудовувати комунікацію і публічну присутність, а також — як працюють адвокація, міжнародна взаємодія та інструменти демократії на практиці.

Окремо хочеться відзначити рівень спікерів Школи – склад вражаючий. Не так часто в одному просторі можна послухати людей, які не просто досліджують демократію чи політичні процеси, а й безпосередньо формують їх в Україні. Серед спікерів Школи були Олександр Стародубцев, Наталія Кривда, Олександр Солонтай, Андрій Токарський, Ольга Коцюруба, Ярослав Юрчишин, Олена Галушка, Діана Іщенко, Ярина Ключковська, Володимир Миколаєнко, а також пані Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова та Леся Оробець.

Заключна сесія була присвячена темам адвокації — як в українському, так і міжнародному контексті, та формуванню мереж у воєнний час. Але, мабуть, найбільше емоцій та рефлексій викликала зустріч із Володимиром Миколаєнком — міським головою Херсона у 2014–2020 роках.

Для нас зустрічі з херсонцями — завжди особливі. Але ця розмова була ще й дуже чесною, сповненою вагомих сенсів, непростих почуттів та інсайтів. Про відповідальність. Про помилки. Про те, що іноді найважливіші висновки приходять уже після того, як сталося непоправне.

Вважаємо необхідним поділитись деякими думками та настановами Володимира Васильовича:

«Я бачу занепад регіональної політики».

«На політичну пенсію мають право, напевно, тільки комуністи».

«Політики не розуміють ким вони керують і чого хочуть люди».

«Якщо ти хочеш лишатися вдома і робити щось для міста, ти виглядаєш провінційним…»

«Ніколи не пробачайте зла. Ми всі розуміли хто нас зрадить, і нічого не зробили».

«Ніколи не розраховуйте на удачу. Методичність і дисципліна…»

Школа завершилась, але відчуття, що це лише початок багатьох важливих справ — залишилось. Бо демократія — це не тільки про процедури, вибори чи інституції. Це ще й про відповідальність, здатність чути людей та готовність системно працювати для своїх громад навіть тоді, коли це складно.

Ми щиро вдячні European Endowment for Democracy та Internews Ukraine за можливість вчитись, посилювати свої компетенції та розвивати демократичне лідерство в Україні.

У Херсоні відбувся дводенний тренінг з написання соціальних проєктів

office@fundunion.org (Inna) — Sat, 23 May 2026 20:01:41 +0300

Активні громадяни, представники громадських організацій, благодійних фондів, ОСББ та всі, хто прагне змінювати своє місто на краще, взяли участь у дводенному тренінгу з написання соціальних проєктів, який ХОБФ "Об'єднання" провів у Херсоні.

Програма охоплювала весь шлях — від аналізу потреб громади до підготовки проєктної заявки, бюджетування та пошуку можливостей фінансування, а також практичного використання ШІ у розробці соціальних ініціатив.

Що особливо відгукнулося під час роботи — майже жодна з ідей, над якими працювали учасники, не стосувалася безпосередньо безпеки.

І це багато говорить про реальні потреби людей у прифронтовому місті. Попри те, що безпекова ситуація в Херсоні залишається надзвичайно складною, постійна небезпека, тривоги, атаки та виснаження формують інший, не менш важливий запит. Людям не вистачає не лише фізичної безпеки — їм критично бракує спілкування, нормальності, взаємодії, відчуття громади та простору для життя.

Саме тому багато проєктних ідей були присвячені соціальній згуртованості, адаптації, соціалізації, підтримці дітей, створенню можливостей для зустрічей, спільних активностей і відновлення людських зв’язків.

Одна з учасниць дуже точно сформулювала, чому такі тренінги саме в Херсоні настільки важливі:

«Коли херсонці їздять на подібні навчання в інші області, часто виникає відчуття, що нас просто не розуміють. Люди можуть співчувати, але не проживають ту реальність, у якій ми живемо щодня. А тут зібралися ті, хто знає, що відбувається в місті, хто говорить однією мовою досвіду. Це дуже надихає».

Це один із головних висновків цього тренінгу: такі ініціативи важливі не лише як навчання, а як простір, де люди знову знаходять контакт одне з одним.

Подібні тренінги на місцях дають можливість зібрати разом людей, які добре розуміють локальний контекст, виклики та реальні потреби громади.

Прифронтовим громадам, де люди продовжують жити, важливо реалізовувати не лише інфраструктурні чи кризові ініціативи. Проєкти для Херсонщини — це також про відновлення довіри, людських зв’язків і здатності знову планувати майбутнє.

Навіть у найскладніших умовах у Херсоні є люди, які хочуть діяти, створювати та підтримувати одне одного.

Цей тренінг став можливим завдяки підтримці European Endowment for Democracy. Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, озвучені під час тренінгу, є предметом виключної відповідальності автора(ів).

Команда Фонду «Об’єднання» взяла участь у воркшопі зі стратегування для організацій громадянського суспільства

office@fundunion.org (Inna) — Mon, 18 May 2026 13:36:17 +0300

Виконавча директорка Херсонського обласного благодійного фонду «Об’єднання» Анастасія Гришко та менеджер Фонду Володимир Пузирьов взяли участь у воркшопі «Стратегування в організаціях громадянського суспільства», який відбувся в межах проєкту «Імпульс». Захід реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).

Протягом трьох днів представники громадських організацій з різних регіонів України працювали над аналізом середовища, викликами для організацій, стратегічним вибором, пріоритизацією рішень та плануванням подальших дій. Програма воркшопу передбачала роботу в мінігрупах, спільні дискусії та рефлексії щодо процесів стратегування в організаціях громадянського суспільства.

Для Фонду «Об’єднання» це не перша стратегічна сесія. Протягом багатьох років ми системно працюємо над розвитком організації, переглядаємо власні підходи та формуємо довгострокове бачення діяльності. Водночас участь у таких заходах залишається для нас важливою можливістю подивитися на власну роботу під іншим кутом, переосмислити звичні процеси та звірити власний досвід із практиками інших організацій.

Одним із практичних інсайтів воркшопу для нашої команди стала вправа, присвячена аналізу політичного контексту та його впливу на розвиток організації. Раніше ми не дивилися на власну діяльність саме під таким кутом. Це виявилося непростим завданням, особливо з огляду на специфіку Херсонської області, де політичний контекст сьогодні залишається слабко сформованим і водночас дуже волатильним через війну, безпекову ситуацію та постійні зміни середовища.

Не менш цінним став і обмін досвідом із колегами з громадського сектору. Попри різні масштаби діяльності, тематики та географію роботи, багато викликів у стратегуванні виявляються спільними: від пошуку балансу між оперативним реагуванням і довгостроковим плануванням - до управління командою, вигоранням та збереженням фокусу організації в умовах постійної невизначеності.

Особливий відгук у команди Фонду викликала думка фасилітаторки заходу Марії Лемберг: «Ми зцілюємось і травмуємось об людей».

У громадському секторі ця фраза звучить особливо глибоко. Саме люди - команди, партнери, громади, з якими ми працюємо, - часто стають джерелом підтримки, сили та натхнення продовжувати рух вперед навіть у найскладніших умовах. Водночас робота в середовищі постійного стресу, втрат і високої відповідальності робить людську взаємодію непростою (м’яко кажучи). І стратегування в такому контексті - це не лише про цілі, показники чи плани, а й про довіру, внутрішню стійкість команд, цінності та здатність чути одне одного.

А ще, під час воркшопу ми знайшли свого «дракона». Який він і чому став важливим для нашої команди - залишимо поки що всередині організації. Але іноді саме такі символічні знахідки допомагають краще зрозуміти власні виклики й точки росту.

Дякуємо організаторам воркшопу за можливість долучитися до професійної розмови про розвиток ОГС, а також усім учасникам — за відкритість до обміну досвідом, чесні дискусії та спільні пошуки відповідей на складні питання.

«Розмови про відновлення» з Лізою Жарких, заступницею головного редактора Медіаплатформи Вгору.Херсон, про роль медіа на Херсонщині

office@fundunion.org (Inna) — Thu, 30 Apr 2026 15:10:00 +0300

У новому випуску «Розмови про відновлення» говоримо з Лізою Жарких, журналісткою з 15-річним стажем, заступницею головного редактора медіаплатформи «Вгору.Херсон» про те, чи розуміє центральна влада життя прифронтових регіонів, чому переселенців не можна сприймати як тягар і як ВПО не втрачати зв’язок із Херсонщиною, яку роль відіграють медіа та громадські організації, і чи можливо сьогодні говорити про відновлення Херсонщини, коли саме слово «відновлення» дедалі частіше звучить поруч зі словом «виживання». Бо червона зона розширюється, люди змушені виїжджати з небезпечних громад, кількість ВПО зростає.

Медіаплатформа «Вгору.Херсон» одна з найпопулярніших на сьогодні на Херсонщині. І за словами Лізи Жарких, головне завдання - не лише показувати, що відбувається на Херсонщині, а говорити з людьми і підтримувати херсонську спільноту: «Ми хочемо, щоб херсонці, де б вони не були - за кордоном, в іншому місті України чи в Херсоні, - відчували причетність до цієї спільноти. Зараз ми не можемо бути всі разом. І це нормально, коли люди економічно інтегруються в громади, де вони живуть. Але культурно нам хочеться, щоб вони залишалися херсонцями».

З початком повномасштабного вторгнення медіа стали ключовим джерелом інформації. Вони першими спілкуються з представниками влади, громадянського суспільства і військовими, тому ми поцікавилися у пані Лізи, наскільки, на її думку, в нинішніх умовах наша влада справляється з тими обов'язками, які на неї покладені.

«Треба говорити про загальноукраїнський рівень. Центральна влада не завжди добре розуміє, як живуть такі регіони, як Херсонщина. Насправді, Херсон - дуже дивний регіон у тому плані, що теоретично росіяни навряд чи перетнуть Дніпро. Але їм нічого не заважає руйнувати місто. І щомісяця ми бачимо, як умовна “червона зона” розширюється, а переселенців стає більше. І ці люди не інтегровані в життя. Тобто добре, коли їх там підтримують, коли їм роздають гуманітарку, коли їм допомагають виїхати, але суть в тому, що ці люди мають інтегруватись в суспільство. Вони не мають чекати, поки закінчиться війна, бо ми не знаємо, коли вона закінчиться. І мені здається, що глобально на рівні держави всієї ми не розуміємо досі, як інтегрувати цих людей в суспільство», - каже журналістка.

За даними дослідження, опублікованого наприкінці 2025 року, частка згадок про тимчасово окуповані території (ТОТ) та прифронтові регіони, такі як Херсонщина, у соціальних мережах та медіапросторі становила вкрай низькі 0,3%. Це вказує на суттєву інформаційну ізоляцію окупованих регіонів та недостатню увагу до проблем людей, що там перебувають. За словами Лізи, складається враження, що ми, як регіон, не в контексті загальнодержавної політики. І завдання саме місцевої влади краще комунікувати і адвокатувати про те, що відбувається в регіоні, про потреби внутрішньо переміщених осіб, про безпекову ситуацію і так далі.

У розмові окремо звучить тема ставлення до переселенців. Часто громади сприймають ВПО як додаткове навантаження: на бюджет, соціальні служби, житло, медицину. Але Ліза наголошує: серед переселенців багато активних людей, які можуть працювати, відкривати бізнес, сплачувати податки й розвивати громади, у які переїхали.

«Важливо, аби громади інших регіонів розуміли, що переселенці, насправді, це люди, які будуть приносити вам податки, будуть розвивати вашу область чи громаду. Тому, що виїжджають дуже часто люди, які більш такі енергійні, у яких є можливості, сили і бажання працювати, які можуть починати спочатку. Це історія про те, що люди будуть приносити користь іншій громаді. Це можливість розвиватись, наповнювати бюджет і зміцнювати себе як громаду, а не сприймати як якесь навантаження додаткове», - пояснює пані Ліза.

Разом з питанням сприйняття постає і питання, наскільки ВПО можуть вважати себе ВПО як такими, чи, можливо, люди, які виїхали ще у 2022 році, можуть ідентифікувати себе вже місцевими? І тут також задача медіа - доносити цю інформацію не лише до приймаючих громад, а й до самих переселенців. Адже сьогодні авдиторія місцевих медіа не обмежується лише одним населеним пунктом. І Ліза підтвердила, що, наприклад, авдиторія «Вгору» - це не лише люди, які досі залишаються в Херсоні, а й ті херсонці, хто виїхав до Києва, Одеси, інших міст України чи за кордон: «Ми працюємо для всіх, хто ідентифікує себе як житель Херсонщини. І кому не байдуже, що буде з нашим регіоном, з нашим містом і областю. Тому, що ми дуже часто забуваємо, що більшість Херсонської області окупована. І у нас там, на окупованій території, є кілька десятків тисяч наших співгромадян. І роль медіа — постійно нагадувати про те, що люди в окупації — не зрадники, а заручники ситуації».

Ліза Жарких стверджує, що так само важливо не ділити людей на «правильних» і «неправильних»: тих, хто виїхав, і тих, хто залишився; тих, хто пережив окупацію, і тих, хто рятував себе в іншому місці і медіа має будувати цей діалог: «Немає поганих і хороших. Погані в нашому випадку тільки одні - наші північні сусіди», - каже Ліза.

У журналістів на Херсонщині сьогодні дві задачі - слідкувати за тим, що відбувається в окупації і моніторити місцеву владу. Це дуже специфічна ситуація, яка ускладнюється щей безпековою ситуацією. Але є й інші виклики. Ліза говорить, що через те, що люди живуть у стресі вже багато років, вони можуть бути вже негативно налаштовані до медіа, боятися камер, фото, зйомок. Можуть думати: якщо журналіст щось зніме, завтра туди прилетить. «З людьми треба говорити, пояснювати, навіщо працюють журналісти. Але водночас є місця, куди медіа просто не можуть потрапити без дозволу чи супроводу. Ти можеш жити в червоній зоні, але піти і зняти сюжет у червоній зоні ти не можеш. Без пресофіцера ти туди не підеш», - пояснює Ліза.

Є й кадрова проблема. Не так багато людей готові працювати журналістами в Херсоні або регулярно приїжджати сюди. Команда «Вгору» сьогодні - це теж своєрідна модель Херсонщини: хтось живе в місті, хтось в Україні, хтось за кордоном: «Питання розуміння, воно ключове і між людьми, які працюють в медіа, і людьми, які читають медіа і тих, для кого ми працюємо».

Окрема частина розмови - про роль громадського сектору. Ліза Жарких говорить, що громадські організації та благодійні фонди відіграли одну з ключових ролей і під час окупації, і після звільнення правобережжя Херсонщини. Вони допомагають людям, працюють із міжнародними партнерами, створюють простори, організовують гуманітарну підтримку, дозвілля, заняття для дітей і дорослих.

«Мені здається, люди часто не розуміють як співпрацюють громадські організації і влада, і чи відбувається ця співпраця взагалі. Є гуманітарка - добре, немає - погано. Але за цим стоїть велика частина роботи. Громадські організації і фонди сьогодні взяли на себе багато того, на що у влади не вистачає уваги», - пояснює Ліза.

Медіа, зі свого боку, намагаються висвітлювати роботу громадських організацій. Часто саме представники громадських організацій стають для медіа джерелом інформації, тому що вони частіше бувають у небезпечних зонах, там, куди журналістів не пускають, спілкуються з людьми і люди їм довіряють.

На завершення розмови ми підняли питання чи доречно зараз говорити про відновлення Херсона. Ліза Жарких відповідає обережно: щодо самого Херсона це дуже спірне питання: «Тут радше йдеться про те, як зберегти те, що є. Можливо, частину життя доведеться переносити під землю - туди, де це складніше зруйнувати. Щодо деокупованої частини області, особливо північніших громад, ситуація інша. Там без шкіл, дитсадків, базової інфраструктури громади не зможуть розвиватися. Люди не повернуться в селища, де немає куди віддати дітей. Але кожне рішення про відновлення має бути дуже зваженим. Ми маємо постійно ставити питання: чи доречно це робити зараз у цьому населеному пункті? Чи буде це доречно через рік? Бо можна зробити дорогий ремонт, збудувати сучасну лікарню чи школу, а за рік ця територія стане червоною зоною,» - говорить Ліза.

Саме тому потрібен постійний моніторинг - з боку влади, журналістів і громадських організацій. Щоб кошти використовувалися розумно, особливо зараз, коли їх не так багато.

Ця розмова - не лише про проблеми. Вона про те, що про Херсонщину важливо говорити не тільки через біль, руйнування і небезпеку. Тут досі є люди, ініціативи, медіа, громадські організації, простори, взаємодопомога і бажання триматися разом.

Шановні херсонці, запрошуємо вас долучитися до анонімного опитування, яке допоможе нам краще зрозуміти настрої, потреби та виклики, з якими стикається населення Херсонщини, а також оцінити ефективність роботи громадських організацій та влади. Кожна Ваша відповідь – це важлива цеглинка у фундаменті майбутнього відновлення. Опитування є повністю анонімним, а ваші відповіді та будуть використані виключно в узагальненому вигляді для аналітичних цілей.

Інтерв'ю підготовлене Херсонським обласним благодійним фондом “Об'єднання” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності авторів.

У Херсоні відбулася зустріч громадянського суспільства з Міністром соціальної політики, сім’ї та єдності України

office@fundunion.org (Unknown) — Wed, 29 Apr 2026 18:43:00 +0300

У Херсоні на базі Фонду «Об’єднання» відбулася робоча зустріч представників громадських організацій і благодійних фондів з Міністром соціальної політики, сім’ї та єдності України та його профільними заступниками.

Зустріч була присвячена питанням взаємодії держави з локальними організаціями, які щодня працюють із найскладнішими викликами прифронтового регіону - евакуацією, підтримкою маломобільних людей, розміщенням постраждалих, соціальним супроводом, відновленням документів та доступом до державних послуг.

Під час обговорення учасники наголосили, що Херсонщина вже давно потребує не лише екстреного гуманітарного реагування, а й системних рішень. Йдеться про створення сталої моделі співпраці між державою, місцевими волонтерами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами.

Однією з найгостріших тем стала евакуація та розміщення маломобільних і паліативних людей. Було зазначено, що проблема часто полягає не лише в транспортуванні чи отриманні згоди на евакуацію, а в тому, що людей фактично немає куди вивозити. Спеціалізовані заклади в сусідніх областях переповнені, а в самій Херсонській області бракує придатних приміщень, персоналу та ресурсів для створення місць тимчасового проживання з належним доглядом.

Також обговорювали ситуацію з людьми, які після підтоплення внаслідок руйнування Каховської ГЕС втратили документи. Через це частина постраждалих не може оформити статус ВПО, отримати соціальні виплати або бути офіційно влаштованою на догляд. Особливо складною ця проблема є для маломобільних людей, які перебувають у лікарнях або в «червоних зонах» і не можуть самостійно займатися відновленням документів.

Окрему увагу приділили співпраці з міжнародними донорами. Локальні організації наголошували, що Херсонщину часто сприймають лише як територію для екстреної гуманітарної допомоги, тоді як регіон потребує довгострокових програм відновлення, розвитку послуг, підтримки кадрів і створення інфраструктури догляду.

Учасники також підняли тему перенавчання дорослих і підготовки фахівців, яких потребує регіон: соціальних працівників, доглядальників, водіїв, трактористів, працівників фізичної праці. Йшлося про те, що онлайн-курси не завжди відповідають реальним потребам прифронтових громад, де потрібні практичні навички та швидка підготовка людей до роботи.

«Ми зацікавлені у побудові діалогу з волонтерами, громадськими організаціями, які працюють безпосередньо «в полях». У вас є практичний досвід, розуміння реальних потреб людей. Давайте разом знаходити рішення, адаптовані до реальних умов», - зазначив Денис Улютін, Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України.

За підсумками зустрічі було окреслено кілька напрямів подальшої роботи: посилення координації між Міністерством і волонтерами, проведення тематичних онлайн-зустрічей для розбору конкретних кейсів, пошук рішень для розміщення маломобільних людей, підтримка локальних організацій у взаємодії з донорами та адаптація державних програм до потреб прифронтових громад.

Важливо, що така розмова відбулася саме з тими організаціями, які працюють безпосередньо «на землі». Адже в умовах Херсонщини саме волонтери та місцеві громадські ініціативи часто першими бачать проблему, першими реагують і допомагають там, куди державні механізми не завжди встигають дійти.

Нагадаємо, нещодавно на базі Фонду «Об’єднання» також пройшла
зустріч представників ПРООН з громадським сектором Херсона.

ХОБФ "Об'єднання" провів для херсонських бібліотек онлайн-вебінар на тему інтернет-шахрайства

office@fundunion.org (Inna) — Mon, 27 Apr 2026 12:41:00 +0300

Для херсонських бібліотек провели онлайн-вебінар на тему інтернет-шахрайства.

Під час вебінару розглянули типові методи шахрайства, з якими стикаються українці, а також практичні способи убезпечити себе від фінансових втрат.

Важливо пам’ятати: не існує “типової жертви”. Шахраї підлаштовують свої схеми під конкретну ситуацію людини.

Водночас є групи підвищеного ризику:

літні люди;
підлітки й молодь;
ВПО;
мешканці прифронтових громад;
родини військових;
люди, які шукають допомогу або компенсації;
люди у стані стресу, втрати чи невизначеності.

18 бібліотекарів, які працюють у прифронтовому місті, підвищили свої знання та навички з розпізнавання фішингових атак та небезпечних шахрайських схем.

Будьте обачні: якщо вам пишуть незнайомці або пропонують надто вигідні пропозиції, яких ви не просили і не очікували - це привід насторожитися.

Цей вебінар проведено Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності авторів.

«Розмови про відновлення» з Ольгою Карташовою, провідною керівницею регіонального напряму взаємодії та розвитку громад (Херсонський регіон) ГО «Десяте квітня»

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 17 Apr 2026 14:01:00 +0300

Коли говорять про Херсон і Херсонську область, найчастіше йдеться про кризу: обстріли, евакуацію, гуманітарну допомогу, життя під постійною загрозою. Тому що безпекова ситуація тут залишається дуже важкою, а потреба в швидкому реагуванні - щоденною. Але чи означає це, що в Херсоні мають бути лише проєкти кризового реагування, а розмови про розвиток і відновлення - передчасні?

Навіть там, де люди живуть під обстрілами, їм потрібні не лише гуманітарні набори чи екстрена допомога. Потрібні простори для дітей, психологічна підтримка. Потрібні і команди, які вміють працювати з громадою, знають контекст і залишаються поруч.

Саме про це говоримо з Ольгою Карташовою, провідною керівницею регіонального напряму взаємодії та розвитку громад ГО «Десяте квітня» у новому випуску «Розмови про відновлення».

Громадська організація «Десяте квітня» працює в Україні з 2012 року. Її представництво у Херсонській області відкрито після окупації Криму і російської агресії на Донбасі. Тоді серед основних напрямів були моніторинг, юридичні консультації та правова допомога. Після деокупації Херсона у 2022 році розпочався новий напрямок роботи - гуманітарне реагування. Але, як пояснює Ольга Карташова, навіть тоді організація намагалася працювати не точково, а комплексно. Почали з психологічної допомоги, соціального супроводу і підтримки спільнот у громадах. Потім додалися юридичні консультації та відновлення документів, і дуже швидко стало зрозуміло, наскільки це масова потреба. Далі з’явилися напрямки протидії гендерно зумовленому насильству, захисту дітей, і пізніше - кризове реагування після обстрілів.

«З минулого року додався ще один важливий компонент - відновлення у громадах, які ближчі до Миколаївської та Дніпропетровської областей. І там підхід не такий вже кризовий. Але тим не менш соціальний супровід, психологічна допомога,юридичні консультації - все також актуальні. Наша робота зі спільнотами і ініціативними групами переросла в роботу з громадами», - додає пані Ольга.

Так як ГО «Десяте квітня» працює і у гуманітарному, у в розвитковому секторі, ми поцікавились, що все ж таки складніше: «В нас ці напрямки дуже перетинаються. Херсонська область - це одночасно і “нуль”, і громади, які потребують відновлення. Зрозуміло, що однозначно все одно пріоритет - це кризове реагування, зумовлене лінію зіткнення. Але тим не менш, фінансування може надавати поштовхи і для таких розвиткових проєктів», - говорить Ольга Карташова.

Херсону потрібне не тільки кризове реагування. І люди, які працюють на місці, добре бачать: цим одним потреби не закриваються. І у Херсоні, і в громадах області потрібні і розвиткові проєкти - нехай невеликі, але реальні. Такі, що дають людям опору і відчуття, що життя не зупинилося лише на виживанні.

Ольга Карташова говорить прямо: без співпраці з адміністраціями працювати неможливо. З одного боку це і вимоги деяких донорів, з іншого - кластерний підхід, який так чи інакше теж ґрунтується на підході комунікації з владою. І саме на Херсонщині ця співпраця, за її словами, часто виявляється простішою, ніж в інших регіонах: «Місцеві адміністрації добре розуміють: без громадського сектору їм не вижити. Тому зараз це лише сприяння, це конкретизація вимог. Адміністрації погоджуються на те, що їм пропонує донор. А ми намагаємося використати всі можливості. Ми працюємо в 10 областях України, і нам є з чим порівнювати».

Тут немає класичної моделі з депутатським корпусом, тривалими погодженнями й багатьма рівнями рішень. У багатьох випадках є військові адміністрації, є одна або кілька осіб, які реально ухвалюють рішення. З одного боку, це робить систему складною. З іншого - спрощує комунікацію: точка входу зрозуміла, а рішення можна ухвалювати швидше.

Але навіть за нормальної взаємодії головна проблема лишається та сама - нестача людей. Адміністрації не завжди можуть покрити все, що від них вимагають, навіть якщо готові й відкриті до співпраці. При цьому бюрократія нікуди не поділася. Навпаки, вимоги до документування, звітності, процедур часто стали ще більшими, а людей стало в рази менше.І це, звісно, впливає і на ефективність, і на психологічний стан, і на здатність нормально планувати роботу.

«Малі бюджети громад також суттєво впливають на можливості громад. Навіть якщо є хороший проєкт і донор готовий зайти, часто потрібне співфінансування, якого громада просто не має», - додає пані Ольга. Через це громади іноді змушені відмовитись навіть від потрібних проєктів - не тому, що вони не хочуть, а тому, що фізично не можуть потягнути свою частину.

Для того, щоб розуміти реальні потреби громади, ГО «Десяте квітня» залучає фасилітаторів - місцеве населення, які працюють на частковій зайнятості: «І це принципово важливо: вони живуть у громаді, знають контекст, мають довіру, розуміють, що тут справді болить». Саме через них організація часто дізнається, що насправді потрібно людям. Вони допомагають проводити опитування, збирати різні групи мешканців, а не тільки “звичну активну аудиторію”, яка й так завжди присутня на всіх зустрічах. Є правові фасилітатори, аутріч-фасилітатори, соціальні фасилітатори - і кожен із цих напрямів допомагає бачити повнішу картину. Це дуже важливо для Херсонщини, бо зовні може здаватися, що проблему видно одразу. Насправді ж без місцевих людей її дуже легко спростити або зрозуміти неправильно.

Ще кілька років тому в окремих громадах Херсонщини громадських організацій просто не було. Сьогодні там уже є ініціативні групи, а подекуди й зареєстровані ГО. Часто тут не обійтися без координації,тому і з'являються хаби, які об'єднують декілька громадських організацій: «Ми намагаємося допомагати молодим організаціям, супроводжуємо їх, щоб далі вони могли працювати самостійно,» - говорить Ольга Карташова про співпрацю з іншими організаціями.

Окрема і дуже болюча тема - робота організацій, які базуються поза межами Херсонщини. Формально вони можуть писати в заявках, що працюватимуть у Херсонській області. Але, як каже Ольга, одного цього недостатньо. Проблема в тому, що без розуміння локального контексту така робота часто виявляється неефективною. Саме тому Ольга Карташова постійно наголошує: донори мають підтримувати локальні організації. Ті, що фізично присутні в області, постійно працюють на місці, знають, як змінюється ситуація, і можуть тримати роботу в стабільності навіть тоді, коли все навколо нестабільне. Якщо організація не базується в Херсонській області, то принаймні вона має мати реальний досвід роботи тут, завершені проєкти і розуміння місцевої специфіки. Без цього будь-яка “дистанційна допомога” ризикує бути поверховою.

Локальні команди працюють майже безперервно. Поєднують кризове реагування, підтримку людей, відновлювальні ініціативи, комунікацію з донорами, звітність, внутрішні політики, навчання. І, за словами пані Ольги, при цьому часто залишаються недофінансованими: «Без підтримки жодна організація не зможе працювати. Дуже важливо, щоби великі донори розуміли системно, що якщо це Херсон - це не табу. І я кажу навіть не про всю Херсонську область, про місто Херсон. Бо фактично це найбільша така агломерація на території Херсонської області, в якій люди залишаються проживати, поєднуючи кризове реагування і розвиткові історії. І для нас дуже важливо доносити, що тут не тільки про евакуацію. Ще не вистачає навчань для гуманітарних працівників. І, звичайно, не вистачає простого відпочинку для працівників організацій - просто два дні тиші, зелені дерева і можливість виспатися».

Мабуть, одна з найважливіших частин розмови - про те, чи можна взагалі зараз планувати повноцінне відновлення Херсонщини. Пані Ольга каже: треба дивитися на ситуацію холодними очима і не годувати людей порожніми обіцянками: «Слова “відбудуємо” вже давно не працюють. Люди завжди реагують на чесність. Плани потрібні обов’язково. Просто не один, а кілька: оптимістичний, песимістичний і базовий, за яким реально можна рухатися. Стратегії потрібні, а концентруватися треба над роботою з людьми однозначно, бо без людей не буде нічого».

Держава і регіони часто говорять про повернення мешканців. Але на практиці картина складніша. Ті, хто виїхав у 2022-му чи 2023-му, вже влаштували життя деінде. Діти пішли в інші школи, хтось вступив до університету, хтось уже не бачить себе в селі чи місті, з якого довелося поїхати. А якщо будинок зруйнований, то повертатися часто просто нікуди. Тому, каже пані Ольга, працювати треба насамперед із тими, хто залишилися: «По-перше, вони зараз прям своїм присутністю роблять той вибір розсудливий, що вони залишаються на цій території. Вони готові жити тут. Це дуже важлива умова. Вони готові щось робити для цієї території в межах того, що в них є. Навіть проживаючи тут, вони ж вже формують цю спільноту. Саме з ними треба будувати майбутнє. Звичайно, люди повернуться, але не всі будуть готові залишитися».

Наприкінці розмови з’являється образ майбутнього Херсонщини. Ольга каже, що область уже стала іншою. І найближчими десятиліттями ми, ймовірно, не побачимо її такою, якою знали раніше: «Не буде тих самих плавнів, того самого відчуття Дніпра, тієї картини, з якою багато хто пов’язував мрію про регіон. Але є інше. Херсонщина - це земля вільних людей. І, можливо, саме це і є її найсильніший майбутній образ».

У Білозерській громаді обговорили безпеку та відновлення: ключові пріоритети на рік

office@fundunion.org (Inna) — Wed, 15 Apr 2026 11:07:00 +0300

У Білозерській громаді відбулося засідання Робочої групи з громадської безпеки, під час якого учасники визначили актуальні потреби та пріоритети розвитку громади в умовах складної безпекової ситуації. Захід об’єднав представників місцевої влади, установ, громадських організацій та різних служб, які спільно працюють над підвищенням безпеки та якості життя мешканців.

Одним із ключових напрямів обговорення стала поточна безпекова ситуація та заходи реагування. Серед основних аспектів:

захист від дронів,
забезпечення пожежної безпеки,
безпека в освітніх закладах,
захист критичної інфраструктури,
встановлення мобільних укриттів,
пошук можливостей придбання транспорту для евакуації та роботи.

Другий блок обговорення стосувався розвитку громади та підтримки населення:

Розвиток ветеранської політики: підтримка ветеранів та їхніх сімей, зокрема психологічна та юридична допомога, працевлаштування, перекваліфікація, оздоровлення дітей ветеранів та профорієнтація.
Забезпечення енергонезалежності громади через встановлення сонячних панелей на свердловинах, медичних та освітніх закладах, а також когенераційних установок невеликої потужності для адмінбудівель.
Відновлення та покращення водопостачання у населених пунктах громади.

Окрему увагу приділили можливості проведення комплексного аналізу ризиків у громаді. Було представлено досвід, реалізований Фондом «Об’єднання» у Чорнобаївській та Херсонській громадах у межах проєкту «Імпульс», що впроваджується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії (Norad) і Швеції (Sida).

Такий аналіз дозволяє:

підсилити громадську безпеку – через розробку спільних рішень і локальних ініціатив;
залучати міжнародне фінансування – завдяки наявності обґрунтованих даних і аналітики.

Методологія включає:

глибинні дослідження серед мешканців;
консультації з різними цільовими групами;
ідентифікацію та структурування ризиків;
експертну оцінку та підготовку практичних рекомендацій.

Для Білозерської громади цей підхід може стати ефективним інструментом стратегічного планування, хоча й потребує активного залучення як місцевої влади, так і мешканців.

Ефективне реагування на виклики та відновлення громади можливі лише за умови тісної співпраці між владою, службами, громадським сектором і самими мешканцями. Така взаємодія дозволяє спільно залучати фінансування важливих ініціатив в умовах скорочення донорської підтримки через безпекові ризики.

У Чорнобаївці обговорили результати опрацювання ризиків громади та плани на майбутнє

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 10 Apr 2026 11:07:00 +0300

У Чорнобаївській громаді відбулося засідання Робочої групи з громадської безпеки та відновлення, де обговорювалися плани на найближчий рік, а також результати опрацьованих ризиків громади.

На зустрічі було представлено детальний аналіз 47 ризиків, визначених у Чорнобаївській громаді в рамках проєкту «Імпульс», що впроваджується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії (Norad) і Швеції (Sida). Ці ризики були оцінені експертами, працівниками адміністрації, представниками громадських організацій та ветеранської спільноти. Згідно з представленими даними, 40 з 47 ризиків визначені як критичні, що свідчить про високий рівень загроз для громади. Серед ключових ризиків, що викликають найбільше занепокоєння, були названі:

Погіршення безпекової ситуації та руйнування інфраструктури: ці ризики є максимально критичними, оскільки люди постійно живуть під загрозою обстрілів та військових дій.
Відтік молоді та відсутність політики її повернення: це загрожує майбутньому розвитку громади, оскільки молоді люди виїжджають і не планують повертатися.
Неготовність громади до повернення ветеранів: існує занепокоєння щодо підвищеного ризику конфліктів та криміналізації, а також відсутності належної реабілітації та працевлаштування для ветеранів.
Економічні проблеми: закриття бізнесу та відсутність економічного розвитку посилюють загальну нестабільність.

Методологія визначення ризиків включала:

глибинні дослідження серед мешканців громади;
консультації з різними цільовими групами;
ідентифікація та структурування ризиків;
експертну оцінку та підготовку практичних рекомендацій.

На основі опрацьованих ризиків розроблені рекомендації як щодо короткострокових дій, так і більш стратегічних на рівні громади. Крім того, були розроблені комунікаційні рекомендації, які адміністрація та Фонд «Об’єднання» разом готові будуть впроваджувати на території громади.

Учасники зустрічі також обговорили низку проблем, ідей та планів громади на найближчий рік, серед яких:

Робота з ветеранами: планується розвиток ветеранського простору в Чорнобаївці, ремонт та обладнання приміщення для реабілітації, культурних заходів та залучення фахівців. Обговорювалася ідея створення реабілітаційної кімнати та проведення опитувань серед ветеранів для визначення їхніх потреб.
Підтримка молоді: планується проведення базових тренінгів для молодіжних працівників, обмін досвідом та забезпечення обладнанням.
Освітні ініціативи: обговорювалася можливість створення освітніх просторів для дітей, які навчаються онлайн, а також проведення додаткових факультативів, загалом розвиток спорту, дозвілля та культури.
Психологічна підтримка: для дітей та дорослих, щоб допомогти їм впоратися зі стресом.
Безпека: актуальними залишаються питання закупівлі засобів безпеки для місцевих служб та додаткового захисту об'єктів критичної інфраструктури.
Медичні послуги: обговорювалася можливість ремонту та наповнення укриттів у медичних закладах, а також розширення послуг Центру надання соціальних послуг за рахунок залучення медичного персоналу та обладнання.
Цифрова грамотність: була піднята проблема низького рівня цифрової грамотності серед людей похилого віку та необхідність навчання їх користуванню онлайн-сервісами.

Засідання Робочої групи продемонструвало активну позицію Чорнобаївської громади у вирішенні нагальних проблем та плануванні майбутнього розвитку, незважаючи на складну безпекову ситуацію. Підтримка міжнародних партнерів у цьому процесі відіграє важливу роль, адже сама громада готова до проактивних дій.

«Розмови про відновлення» з Олегом Долголуцьким, керівником Благодійного фонду «Менше слів більше дій», про відбудову під обстрілами

office@fundunion.org (Inna) — Tue, 7 Apr 2026 17:13:00 +0300

Повномасштабна війна змінила саме розуміння слова «відновлення». Якщо у 2023 році це звучало як план і перспектива, то сьогодні - це часто про виживання. Відбудова на прифронтових територіях відбувається не в тиші, а під обстрілами, з нестачею людей, ресурсів і довіри.

Село Посад-Покровське на Херсонщині - один із прикладів такої реальності. Воно майже повністю зруйноване під час бойових дій. Наприкінці квітня 2023 року уряд включив його до проєкту комплексного відновлення зруйнованих населених пунктів. У 2024 році фінансування зупинилося через нестачу коштів. У 2025 році процес знову поновився, але завершення досі не видно.

У новому випуску «Розмови про відновлення» ми говоримо з Олегом Долголуцьким, керівником Благодійного фонду «Менше слів більше дій», який з 2022 року присвячує свій час відновленню Посад-Покровського на Херсонщині.

Історія Олега в цій війні почалася, як і в багатьох, із різко змінених планів. На початку повномасштабного вторгнення він приїхав із Берліна додому, у Посад-Покровське. План був простий: побути з родиною, перепочити і повернутися назад. Але 24 лютого все змінило. У березні він евакуював сім’ю до Вінницької області, а вже у квітні повернувся назад у Посад-Покровське. З цього повернення і почалася його постійна робота в селі - запити від військових, гуманітарна допомога для людей, які залишилися в селі і т.д. Олег згадує, що в серпні 2022 року в Посад-Покровському залишалося всього 34 людини разом з ним. Усе доводилося робити самотужки, вчитися на ходу, запитувати, дивитися, як це роблять інші, шукати організації, які могли б хоч чимось допомогти. Згодом почали долучатися інші. Хтось допомагав із розвезенням, хтось із логістикою, хтось із розвантаженням.

Після деокупації правобережжя Херсонщини почався інший етап - люди поверталися в Посад-Покровське. Але в селі, за словами Олега, практично кожна хата була побита, а багато будинків - знищені повністю. Тоді і почалися перші спроби відбудови: «Спочатку ніхто не знав що і як. Почали допомагати, просто латати дахи. Матеріал привозили - в кого що було. Потім Червоний Хрест почав завозити матеріали, і Добробат зайшов уже. Тобто їхні команди їздили, розчищали. Ну, а ми теж робили те саме, що і всі інші. На той момент це було більш як волонтерський рух. Влітку 2023 року я доєднався до Благодійного фонду «Менше слів більше дій».

І тоді робота стала більш оформленою: з командою, партнерами, конкретними проєктами. Фонд встановлював модульні будинки, ремонтував дахи. На початку 2023 року Олег познайомився з представниками американської організації International Brother Area. Перемовини тривали кілька місяців, але врешті вдалося зацікавити партнерів, і вони зайшли в Посад-Покровське. Так почалася одна з перших серйозних міжнародних співпраць. Разом вдалося відновити дахи на 86 будинках. Для села, яке пережило масштабні руйнування, це був справді важливий результат. Окремо, за підтримки фонду «Спадщина», вдалося частково відновити воду. В цей момент стартувала державна програма комплексного відновлення. І, на жаль, місцеві ініціативи і проєкти просто зупинилися.

«Всі в один момент почали чекати на відбудову, що от зараз зайдуть кошти, зараз президентська програма запрацює і нам відбудують село, і ми заживемо краще, ніж було», - говорить Олег.

У 2024 році фінансування зупинилося. Потім процес знову поновили. Але навіть зараз, за словами Олега, жоден будинок ще не зданий остаточно, жодна людина не заїхала жити в новий повністю завершений будинок. І це, мабуть, найбільше вражає людей. Не те, що відбудова складна - це всі розуміють. А те, що між гучною заявою і реальною зміною проходить надто багато часу.

Одна з головних проблем, про які говорить Олег, - банальна і дуже приземлена: бракує людей, конкретних спеціалістів. На його думку, зараз треба говорити не тільки про відбудову, а й про те, як зберегти тих, хто взагалі ще може працювати на місці. Він наводить простий приклад: роблять водопровід, а його потім дев’ятий чи десятий раз прориває. Центральну магістраль проклали, а хто має підключати воду до конкретного будинку? Для самотньої літньої людини це непосильне завдання. Якщо вже заходиш у село з відновленням, каже Олег, то треба доводити роботу до кінця.

Ще одна тема, яка звучить у розмові дуже гостро, - якість самих робіт. «У мене емоцій дуже багато з цього питання. Здавалося б державна програма, а робиться все аби як. Дорожники будують хати», - говорить Олег.

У Посад-Покровському, каже Олег, немає школи, немає дитячого садка, немає нормального дитячого простору. А діти в селі є. За його оцінкою, зараз населення там коливається приблизно до 800 людей. Цифра нестабільна, але село живе. Тому питання не лише в тому, коли здадуть будинки. Питання в тому, де будуть вчитися діти, де вони проводитимуть час, де буде безпечний простір, куди їх можна привести. Бо якщо цього немає, то повернення людей стає неповним. І за словами Олега Долголуцького найбільша проблема в тому, що у місцевої влади немає зацікавленості у відновлені зв'язків з мешканцями і залучені тих, хто виїхав, до повернення у село: «Просто “скинули усе” на велику програму: вона прийшла, вона й має все вирішити. І поки вона формально триває, можна чекати. Більшість людей залякані, вони бояться ставити питання, щоб не конфліктувати. І щоб щось покращити».

Олег знову й знову повертається до слова “зацікавленість”. На його думку, саме з неї починаються реальні зміни. Бо якщо є бажання вирішити проблему, тоді знайдуться люди, рішення, партнери. Якщо ж цього немає, тоді все зводиться до формального процесу без справжнього результату.

У розмові звучить і ще одна непроста тема - як працюють міжнародні донори та організації в умовах фронтової реальності та в рамках державної програми відбудови. Олег Долголуцький не заперечує важливість донорської підтримки, але зараз її вже майже немає через ту ж президентську програму. Сьогодні у Посад-Покровському не проводиться робота з населенням через те, що немає приміщень. Але продовжуються гуманітрані програми. Завдяки благодійним організаціям, переважно місцевим, вдалося відновити парк, де дорослі і діти можуть проводити час. Крім цього, фонд і партнери працювали в інших селах, наприклад у Киселівці, де вдалося перекрити дахи на 20 будинках.

Робота триває, але за словами Олега не вистачає операційної підтримки: «По-перше, не вистачає людей. По-друге, треба фінансова підтримка, навіть для того, щоб забронювати команду, бо без бронювання зараз ніхто працювати не хоче». Безпека команди - окреме питання. Олег розповідає, що багато грантових заявок не проходять через те, що ті ж самі детектори дронів розцінюються як засоби подвійного призначення і донори не підтримують заявку: «Ми маємо їхати допомагати, робити якісь класні речі, ризикувати, але зменшити ці ризики донори не можуть, бо це військова тематика. Ну це дивно. В країні війна, і єдине призначення цих речей - зробити так, щоб у людини було більше шансів вижити». Якщо організація, яка працює з цивільними, десь публічно “засвітилася” з підтримкою військових - навіть на рівні кількох продуктових наборів - це може зіпсувати їй репутацію в очах донорів і закрити шлях до міжнародного фінансування. Олег прямо каже: якби не військові, то ніякої гуманітарної роботи тут просто не було б.

Коли Олега питають про майбутнє Херсонщини і Посад-Покровського, він каже прямо: зараз у нього немає позитивного бачення. Не тому, що він хоче знецінити чужу роботу, а тому, що щоденний досвід не дає підстав для легкого оптимізму: «Посад-Покровське - це показовий приклад. Якщо маленьке село, про яке багато говорили і яке стало частиною великої державної програми, не можуть відновити роками, то що тоді буде з більшими масштабами?».

Ця розмова з Олегом Долголуцьким - не просто історія про одне село. Вона про те, що відбудова - це не лише кошти, техніка і підрядники, а ще й довіра, люди, здатність чути на місцях. У Посад-Покровському досі чекають завершення того, що було обіцяно. Там бракує людей, безпечних просторів, робочої інфраструктури і впевненості, що завтра буде хоч трохи передбачуванішим. Але там є й інше - люди, які не перестали діяти. Можливо, саме на таких людях сьогодні і тримається справжнє відновлення.

У Херсоні відбулася зустріч громадянського суспільства з представниками ПРООН в Україні

office@fundunion.org (Inna) — Thu, 2 Apr 2026 15:40:00 +0300

У Херсоні на базі ХОБФ «Об’єднання» відбулася робоча зустріч представників громадських організацій і благодійних фондів із делегацією ПРООН в Україні.

Від ПРООН у зустрічі взяли участь:

Ана Лукатела, керівниця з регіонального відновлення
Олексій Уілл, аналітик із питань управління охороною здоров’я
Юлія Рибак, програмний менеджер

Захід об’єднав активні громадські організації Херсона та області, які безпосередньо працюють із викликами прифронтових громад.

Під час обговорення учасники підняли ключові питання, з якими стикається регіон: доступ до медичних і соціальних послуг, підтримка людей похилого віку, розвиток послуг для дітей та молоді, безпекові виклики, обмежений доступ до фінансування для організацій у «червоній зоні», а також потреба у переході від гуманітарного реагування до повноцінного відновлення: «Херсонщина вже давно живе не лише в режимі гуманітарного реагування. Люди залишаються, громади функціонують — і нам потрібні рішення для відновлення, розвитку і гідного життя тут і зараз, а не тільки після завершення війни», - ділилися учасники.

Окрему увагу було приділено питанню участі громадянського суспільства у процесах відновлення, зміцненню довіри та розвитку підходів, заснованих на співпраці між громадами, владою та міжнародними партнерами.

Важливо, що ця зустріч відбулася саме у Херсоні — місті, яке щодня живе в умовах безпекових ризиків і водночас продовжує працювати над відновленням. Такий формат дозволяє міжнародним партнерам безпосередньо почути реальні потреби людей і організацій, які працюють «на місці», а не через дистанційні або формальні консультації.

«Для Херсона критично важливо, щоб міжнародні партнери приїжджали сюди і чули людей безпосередньо. Реальність прифронтового міста неможливо повністю зрозуміти через звіти чи онлайн-зустрічі — її потрібно бачити і обговорювати на місці», - наголосили представники місцевих громадських організацій під час зустрічі.

Візит ПРООН передбачав також окрему зустріч із представниками обласної та міської влади, де обговорювалися питання енергетики, розмінування, відновлення інфраструктури та надання послуг.

Розділення цих форматів — окремо з владою та окремо з громадянським суспільством — є важливим для забезпечення незалежного голосу громад і більш комплексного розуміння ситуації.

Юрій Антощук, голова ХОБФ “Об'єднання”, координатор Мережі робочих груп з громадської безпеки та відновлення, зазначив: «Наша співпраця з ПРООН розпочалася ще до повномасштабного вторгнення, а під час війни і після деокупації правобережжя Херсонщини вона суттєво посилилася. З 2023 року ми разом системно працюємо з громадами через робочі групи з громадської безпеки та відновлення — це формат, який дозволяє об’єднувати владу, служби і громадянське суспільство навколо спільних рішень. Важливо, що зараз ПРООН розширює свою присутність і планує працювати з громадами Херсонщини упродовж наступних трьох років — у тісній співпраці з адміністраціями, службами та громадянським суспільством».

Зустріч стала важливим кроком до формування довгострокового партнерства у сфері відновлення, соціальної згуртованості та розвитку громад Херсонщини.

Станіславська громада: виклики сьогодення та пошук рішень для безпеки та підтримки населення

office@fundunion.org (Inna) — Wed, 1 Apr 2026 14:07:00 +0300

У Станіславській громаді відбулося засідання робочої групи з громадської безпеки та відновлення, присвячене обговоренню нагальних проблем та пошуку шляхів їх вирішення в умовах складної безпекової ситуації. Зустріч об'єднала представників місцевої влади та партнерів, які спільно працюють над забезпеченням життєдіяльності громади.

На початку засідання було наголошено на погіршенні безпекової ситуації в громаді: постійні обстріли та дронові атаки, що відбуваються як вдень, так і вночі, руйнують інфраструктуру, а мешканці, які залишаються у громаді, отримують поранення.

Учасники робочої групи обговорили ключові гуманітарні потреби:

Евакуація та розселення. Гостро стоїть питання розселення евакуйованих мешканців, оскільки тимчасові прихистки надають житло лише на 21 день. Потрібні довгострокові рішення для забезпечення житлом.
Засоби безпеки. Необхідні детектори дронів для підвищення безпеки населення.
Фінансова підтримка. Через відсутність роботи та низькі пенсії, а також зростання цін на продукти та паливо, мешканці потребують фінансової допомоги.
Вогнегасники. З наближенням літа зростає ризик пожеж, тому необхідно поповнити запаси вогнегасників.
Доставка гуманітарної підтримки до населених пунктів громади часто ускладнена через дронові атаки та відсутність безпечних шляхів транспортування.
Значна частина мешканців громади (близько 1500 осіб) є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) і проживає в Миколаївській області, серед яких і велика частка дітей – їхня підтримка також важлива.

На робочій групі було обговорено готовність спільно з Фондом «Об’єднання» розробляти нові заявки на конкурси, які покривають гуманітарні потреби громад у 0-15 км зоні від лінії бойового зіткнення, і шукати нових партнерів для підтримки громади. Також була запропонована співпраця від Фонду «Я допомагаю» щодо реалізації проєктів для дітей.

Незважаючи на складнощі, Станіславська громада продовжує шукати шляхи для забезпечення безпеки та підтримки своїх мешканців, активно співпрацюючи з партнерами та використовуючи всі доступні можливості.

У Великій Олександрівці обговорили питання безпеки, відновлення та розвитку громади

office@fundunion.org (Inna) — Tue, 31 Mar 2026 11:18:00 +0300

У Великоолександрівській громаді відбулося засідання робочої групи, присвячене питанням громадської безпеки, відновлення та соціальної згуртованості. Захід зібрав представників місцевої влади, правоохоронних органів, медичних та освітніх установ, а також активістів громадських організацій, які спільно працюють над покращенням життя мешканців.

Безпека в умовах нових викликів

Одним із центральних питань обговорення стала безпекова ситуація, яка, за словами учасників, ускладнилася останнім часом. Особливу увагу приділили зростанню кількості FPV-дронів, що становить значну загрозу, особливо для населених пунктів, розташованих ближче до лінії розмежування.

Серед ключових ініціатив та потреб, озвучених під час засідання:

Поліцейські офіцери громади наголосили на важливості розширення радарних аналізаторів для відстеження напрямку та швидкості FPV-дронів. Це дозволить оперативно інформувати населення та підвищити безпеку патрульних на виїздах.
Запропоновано створення месенджер-групи для оперативного інформування населення про небезпеку.
Виникла гостра потреба в броньованому транспорті для евакуації населення з небезпечних зон, особливо з населених пунктів, що знаходяться в зоні бойових дій.
Актуальним залишається питання наявності ремкомплектів для швидкого відновлення пошкоджених дахів та вікон після обстрілів.
Незважаючи на виділені кошти на встановлення системи оповіщення, її покриття охоплює лише частину населення, що вимагає додаткових інвестицій.

Соціальна згуртованість та розвиток

Значна частина дискусії була присвячена соціальним аспектам життя громади та її розвитку:

Відзначено високу ініціативність молоді, яка активно бере участь у воркшопах та пропонує власні ідеї щодо облаштування просторів та навчання.
У громаді проживає понад 2200 внутрішньо переміщених осіб. Обговорювалися питання їхньої адаптації, пошуку роботи та покращення житлових умов.
У громаді вже створено ветеранський простір, який можна підсилити через додаткове облаштування. Також є потреба в навчанні фахівців із супроводу ветеранів та розробці програми підтримки ветеранів на рівні громади.
Інклюзивно-ресурсний центр, який обслуговує не лише дітей громади, а й сусідніх населених пунктів, потребує відновлення приміщення та ремонту укриття.
Великоолександрівська громада має мобільний ЦНАП, який надає послуги маломобільним групам населення та ВПО, виїжджаючи до старостатів. Є потреба в облаштуванні додаткової зони очікування та дитячого куточка в новому приміщенні.
Запропоновано встановлення питних фонтанчиків на дитячих спортивних майданчиках для покращення екологічної ситуації та забезпечення доступу до води.
Висловлено потребу в якісних тренінгах для дітей та молоді, які б навчили їх справлятися з кризовими ситуаціями та стресом, викликаним повітряними тривогами.

Аналіз ризиків як інструмент планування та залучення донорів

Особливу увагу приділили можливості проведення комплексного аналізу ризиків у громаді. Було представлено досвід, реалізований Фондом «Об’єднання» у Чорнобаївській та Херсонській громадах у межах проєкту «Імпульс», що впроваджується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за підтримки Норвегії (Norad) і Швеції (Sida).

Такий аналіз дозволяє:

* Підсилити громадську безпеку: через розробку спільних рішень і локальних ініціатив.

* Залучати міжнародне фінансування: завдяки наявності обґрунтованих даних і аналітики.

Методологія включає:

* Глибинні дослідження серед мешканців.

* Консультації з різними цільовими групами.

* Ідентифікацію та структурування ризиків (довоєнні, воєнні, повоєнні).

* Експертну оцінку та підготовку практичних рекомендацій, зокрема з комунікації.

Для Великоолександрівської громади цей підхід може стати ефективним інструментом стратегічного планування, дозволяючи виявити реальні потреби населення та розробити конкретні проєкти для їх вирішення.

Учасники засідання підкреслили, що ефективне реагування на виклики та відновлення громади можливі лише за умови тісної співпраці між владою, службами, громадським сектором та самими мешканцями. Така взаємодія формує основу для безпечного та сталого розвитку Великоолександрівської громади.