TV Union

Аналіз закупівель продуктів харчування у медичних закладах Херсонської області (2025-2026)

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 14 Aug 2026 11:27:19 +0300

У межах моніторингу ми проаналізували 541 закупівлю продуктів харчування, які проводили медичні заклади Херсонської області протягом 2025–2026 років — з 3 січня 2025 по 24 квітня 2026 року. Загальна сума цих контрактів склала 16 921 880,32 грн.

Аналіз показав, що у сфері закупівель продуктів харчування є повторювані тенденції, потенційні ризики та ознаки неефективного використання бюджетних коштів. Також ми оцінили, наскільки цей ринок є конкурентним.

Окремо ми проаналізували, як саме проводяться ці закупівлі. Виявилось, що більшість із них проходить без конкуренції: із загальної кількості близько 376 закупівель — це прямі договори, укладені без використання електронної системи. Це означає, що замовники часто самі обирають постачальників без відкритого відбору, що зменшує прозорість і обмежує доступ інших учасників до ринку.

Ми проаналізували дані про закупівлі, порівняли дати укладання договорів, ціни з ринковими показниками Prozorro Market, а також звернули увагу на повторюваність постачальників і дотримання встановлених порогів закупівель.

У продуктовому секторі, на відміну від інфраструктурних проєктів, де укладаються поодинокі великі контракти, переважає практика дроблення закупівель. Замість одного тендеру лікарні укладають десятки невеликих договорів, іноді навіть на кілька гривень чи тисяч. Це дозволяє не проводити повноцінні закупівлі через Prozorro і самостійно визначати постачальників.

Загалом зафіксовано 376 прямих договорів на суму 3 750 791,27 грн, а ще 165 закупівель на 13 171 089,05 грн. проведено через запит ціни пропозиції. Це показує, що у сфері харчування переважають спрощені або неконкурентні способи закупівель.

Стратегія «спліттінгу» та дроблення закупівель

Однією з ключових тенденцій у закупівлях продуктів харчування є дроблення потреби на багато дрібних контрактів. Замість того щоб проводити один більший тендер, медичні заклади закуповують продукти частинами: окремо хліб, окремо м’ясо, окремо овочі. І часто в один і той самий день або з різницею в кілька днів. Це дозволяє використовувати спрощені механізми і фактично самостійно обирати постачальників.

Такі закупівлі часто йдуть серіями по 5–8 процедур за кілька днів. І в них регулярно з’являються ті самі постачальники. І хоча формально це різні товари, фактично — це один процес, харчування пацієнтів. Наприклад, один і той самий постачальник може отримувати контракти на різні продукти (курятини, буряка та риби) в межах одного періоду. Це свідчить про системний підхід, а не випадкові закупівлі.

У результаті замість одного відкритого тендеру формується набір дрібних контрактів без повноцінної конкуренції. Така практика зменшує прозорість і обмежує доступ інших постачальників до ринку, навіть якщо формально вимоги законодавства не порушуються.

Найбільш показові випадки — коли один замовник протягом одного-двох днів проводить одразу кілька закупівель різних продуктів. Наприклад, КНП "ХЕРСОНСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ ІМЕНІ АФАНАСІЯ І ОЛЬГИ ТРОПІНИХ" закуповувало окремо: хліб, курятину, буряк, та рибу. Кожна закупівля мала відносно невелику суму — приблизно 50–80 тисяч гривень, але разом вони перевищують 250 тисяч гривень.

Важливо враховувати, що формально це не є порушенням, оскільки товари мають різні коди. Однак, коли такі закупівлі проводяться одночасно і часто з одними й тими самими постачальниками, це виглядає як поділ одного обсягу на частини.

Кейс ФОП Салюк О.М. є одним із найбільш показових у нашому аналізі. У даних зафіксовано щонайменше 65 лотів, у яких цей постачальник отримує контракти. Важливо, що це не один великий договір, а багато дрібних закупівель, які повторюються у часі. Всі вони проведені через прямі або спрощені процедури без реальної конкуренції.

Якщо подивитися на ці закупівлі у динаміці, видно повторюваний сценарій: замовники регулярно оголошують невеликі лоти, зазвичай у межах порогів, які дозволяють уникати відкритих торгів і в цих закупівлях постійно з’являється один і той самий постачальник. Часто такі закупівлі відбуваються з інтервалом у кілька днів і виглядають як серія пов’язаних контрактів.

При цьому мова йде не про один вид товару. Це можуть бути різні продукти — м’ясо, овочі, інші позиції, але всі вони належать до одного сегмента, тобто забезпечення харчування. Фактично це виглядає як розділення одного обсягу закупівель на частини.

У результаті один постачальник отримує десятки контрактів у короткий період і займає помітну частку ринку для конкретних замовників. Водночас конкуренція у таких закупівлях або відсутня, або мінімальна. Це створює ситуацію, коли доступ до закупівель мають переважно ті самі учасники.

У сукупності це свідчить про сформовану модель роботи, де великі обсяги закупівель розподіляються через серію дрібних контрактів. Формально це може відповідати правилам, але фактично обмежує конкуренцію і знижує прозорість ринку.

Зміна структури постачальників упродовж 2025 року

У проаналізованих закупівлях простежується помітна зміна структури постачальників упродовж 2025 року. До середини липня ринок виглядає відносно стабільним. Основні обсяги контрактів отримують ФОП Коваленко та ФОП Орлов, які регулярно з’являються у закупівлях різних замовників.

Після середини липня 2025 року ситуація змінюється. Кількість контрактів у попередніх постачальників різко зменшується, і водночас на ринку починають домінувати інші учасники — насамперед ФОП Куліш І.В. та ФОП Лихацький А.В. Ця зміна відбувається досить швидко і не має ознак поступового переходу.

Особливо помітним є зростання ролі ФОП Куліш І.В., яка у другій половині 2025 року стає лідером за сумами контрактів, отримавши понад 2,7 млн грн. ФОП Лихацький А.В. також активно входить у цей сегмент, зокрема з’являється у більших закупівлях восени 2025 року (наприклад, закупівля яловичини на 152 000 грн у жовтні).

Додатково варто зазначити, що обидва постачальники з’являються на ринку відносно нещодавно. За даними нашого попереднього аналізу, ФОП Куліш І.В. зареєстрована у травні 2025 року, а ФОП Лихацький А.В. — у липні 2025 року. Попри це, вже у перший рік діяльності вони отримують контракти на мільйони гривень і швидко займають значну частку ринку.

У нашому попередньому звіті ми також звертали увагу на ще одну особливість їхньої участі в закупівлях — повторювані відмови від підписання договорів. Йдеться про ситуації, коли, наприклад, ФОП Лихацький подає найнижчу ціну, визнається переможцем, але після цього відмовляється підписувати договір. У результаті контракт укладають із наступним учасником, яким виявляється ФОП Куліш.

Аналогічні випадки трапляються і у зворотному напрямку. ФОП Куліш відмовляється від підписання договору, і тоді контракт отримує ФОП Лихацький. Такий сценарій повторюється неодноразово і виглядає як стала практика.

Ще одним показовим кейсом є закупівлі Херсонської дитячої обласної лікарні від 26 січня 2026 року. У цей день закупівлі були фактично розподілені між двома постачальниками.

ФОП Куліш І.В. отримала один, але найбільший контракт — на постачання м’яса (яловичина та курятина) на суму 221 863 грн

Водночас ФОП Лихацький А.В. того ж дня отримав ще 10 окремих контрактів за іншими категоріями — молочна продукція, масло, соки, овочі, риба. Загальна сума цих договорів склала 374 354,00 грн.

Таким чином, у межах одного дня основні закупівлі продуктів були розподілені між двома постачальниками: один отримав найбільший лот, інший — серію менших контрактів за іншими категоріями.

Формально це окремі закупівлі, але разом вони охоплюють майже весь обсяг харчування закладу. Така структура виглядає як узгоджений розподіл категорій між постачальниками, коли кожен отримує свою частину ринку.

Загалом динаміка різкої зміни постачальників виглядає як швидке “переформатування” ринку. Замість поступової зміни учасників відбувається різке зміщення контрактів у бік нової групи постачальників. У поєднанні з іншими виявленими тенденціями, зокрема дробленням закупівель і низькою конкуренцією, це може свідчити про зміну умов доступу до ринку.

Аналіз цінових відхилень

Під час аналізу ми також звернули увагу на ціни у закупівлях і порівняли їх із ринковими показниками. У низці випадків зафіксовано суттєві відхилення, які складно пояснити лише сезонністю чи логістикою.

Найбільш показовий приклад — закупівлі капусти. У контрактах ФОП Салюк О.М. ціна сягала 55,00 грн за кг.

Для порівняння, у 2026 році інший учасник, ФОП Лихацький, пропонував її за ціною близько 9,72 грн за кг.

Різниця між такими показниками перевищує п’ятикратний рівень. Навіть з урахуванням сезонності це виглядає як суттєве цінове відхилення.

Водночас у КНП ім. Карабелеша співпраця з ФОП Салюк О.М. зберігається як до, так і після середини 2025 року. Постачальник регулярно отримує десятки дрібних контрактів — від кількох сотень до десятків тисяч грн. Така модель дозволяє закладу уникати проведення більших тендерів.

Схожі тенденції простежуються і в інших категоріях продуктів. Наприклад, ціна на яловичину зросла з рівня 288–294 грн за кг у першій половині 2025 року (постачальник ФОП Орлов) до 353,43 грн за кг у жовтні 2025 року (ФОП Лихацький).

Аналогічно, у закупівлях вершкового масла ціна піднялася до 307,44 грн за кг (ФОП Куліш, лютий 2026), тоді як у першій половині 2025 року вона становила приблизно 234–240 грн за кг.

Зростання цін на яловичину становило приблизно 22%, а на вершкове масло — близько 31% порівняно з початком 2025 року. Ці закупівлі переважно проводилися через процедуру «запиту ціни пропозиції», у межах якої після липня 2025 року почали домінувати нові постачальники — ФОП Куліш І.В. та ФОП Лихацький А.В.

Такі зміни не виглядають як поступове ринкове коливання, а радше як різке зростання цін у другій половині періоду. У поєднанні з низькою конкуренцією та зміною структури постачальників це може впливати на загальний рівень витрат у закупівлях.

Ще один показовий приклад цінових відхилень стосується закупівлі дріжджів. У Білозерській лікарні зафіксовано випадки, коли ФОП Крепаков Дмитро Володимирович постачав дріжджі за ціною 500,00 грн за кг. Зокрема, у червні 2025 року було закуплено 1 кг за цією ціною.

А у жовтні 2025 року — 0,5 кг за 250,00 грн, що у перерахунку також становить 500,00 грн за кг.

Для порівняння, вже у січні 2026 року аналогічний товар закуповувався за значно нижчою ціною — 314,37 грн за кг у межах процедури «запиту ціни пропозиції».

Різниця між такими цінами є суттєвою навіть для невеликих обсягів. Це ще раз показує, що у різних процедурах і за участі різних постачальників вартість одного й того ж товару може значно відрізнятися.

Ознаки обходу порогів та дрібнення закупівель

Під час аналізу були зафіксовано випадки, коли очікувана вартість закупівлі встановлюється майже на рівні порогового значення для проведення відкритих торгів. Наприклад, закупівля молока у СТОВ «Дніпро» для лікарні ім. Карабелеша була проведена на суму 99 990,00 грн.

Аналогічна ситуація з закупівлею сиру у ТДВ «Херсонський маслозавод» для обласної лікарні — також на суму 99 990,00 грн

У таких випадках сума закупівлі відрізняється від порогових 100 000 грн лише на 10 грн. Формально це дозволяє залишати вартість на рівні, який не потребує проведення тендеру.

Висновки

Якщо дивитися на окремі закупівлі, то у більшості випадків вони виглядають звичайно.
Невеликі суми, різні товари, різні процедури. Але коли всі ці закупівлі скласти разом, бачимо системний характер. Закупівлі дробляться на дрібні частини, більшість процедур відбувається без реальної конкуренції. Одні й ті самі постачальники повторюються у десятках контрактів, а ціни на однакові товари можуть відрізнятися у кілька разів.

Окремо привертає увагу динаміка змін з середини 2025 року. До цього періоду ринок виглядає стабільним, де працює обмежене коло постачальників, які регулярно отримують контракти. Після середини липня 2025 структура змінюється досить швидко. З’являються нові учасники, які за короткий час отримують значні обсяги закупівель. При цьому ці зміни відбуваються без помітного перехідного етапу.

Паралельно з цим змінюється і цінова поведінка. У другій половині 2025 року фіксується зростання вартості окремих продуктів, а також значні відхилення між різними закупівлями одного й того ж товару. У поєднанні ці фактори формують ринок, який зовні виглядає як набір окремих закупівель, але всередині працює за повторюваними сценаріями.

Формально такі закупівлі можуть відповідати вимогам законодавства. Але з точки зору конкуренції, прозорості та ефективності використання коштів виникає питання — наскільки цей ринок дійсно відкритий?

Завантажити інтерактивний звіт

Цей матеріал підготовлений за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цьому матеріалі, є предметом виключної відповідальності автора(ів).

"Шлях до відновлення": аналітичний звіт на основі третього сезону "Розмови про відновлення"

office@fundunion.org (Inna) — Tue, 11 Aug 2026 12:46:22 +0300

Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» презентував аналітичний звіт «Херсонщина. Шлях до відновлення», підготовлений на основі 16 інтерв’ю з представниками з різних сфер, а також опитування глядачів третього сезону «Розмови про відновлення».

Третій сезон «Розмов про відновлення» показує Херсонщину в періоді, коли для значної частини області повноцінна відбудова залишається обмеженою війною, а головним завданням є збереження життя і здатності громад функціонувати. Визначальна зміна порівняно з попередніми сезонами – поглиблення режиму виживання.

Ключові висновки:

76,5% опитаних описують нинішню ситуацію як виживання. Лише 6% бачать повільне відновлення.
Наявність великого проєкту відбудови ще не гарантує швидкого повернення до нормального життя. Потрібні транспорт, медицина, освіта, робочі місця та фахівці, які підтримуватимуть відновлені системи.
Небезпека змінює саме поняття доступності. Послуга або допомога можуть існувати, але люди не завжди здатні безпечно до них дістатися, а команда — приїхати до населеного пункту.
Тривалий виїзд населення позбавляє громади професійних знань, управлінського досвіду, локальних зв’язків і здатності організовувати спільні дії.
90,4% опитаних вважають, що місцевий бізнес переважно виживає, тримається на плаву або фактично відсутній.
Попри це, 55,4% зберігають оптимізм щодо майбутнього відновлення області.

Майбутнє відновлення залежить від рішень, які ухвалюються вже зараз. Послідовність має відповідати реальним умовам: виживання, збереження людей і життєво важливих систем, далі – розширення можливостей для розвитку. Якщо область збереже людську, інституційну, економічну, інформаційну й культурну спроможність, після зменшення безпекових обмежень Херсонщині буде кому, чим і заради кого відновлюватися.

У звіті — аналіз безпеки, кадрового дефіциту, економіки, гуманітарної допомоги, довіри, роботи громадського сектору та ресурсів, які вже допомагають Херсонщині зберігати спроможність.

Завантажити звіт

Звіт підготовлено Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання» за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені у цьому матеріалі, є предметом виключної відповідальності автора(ів).

У громадах Херсонщини завершився навчальний курс «Дизайн інклюзивних рішень та безбар'єрне відновлення»

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 7 Aug 2026 14:48:58 +0300

Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» оголосив про успішне завершення навчального онлайн-курсу «Дизайн інклюзивних рішень та безбар’єрне відновлення» для шести цільових громад Херсонської області: Херсонської, Чорнобаївської, Нововоронцовської, Високопільської, Кочубеївської та Великоолександрівської.

Метою курсу була трансформація мислення учасниць та учасників від медичної моделі інвалідності до правозахисної, а також надання практичних інструментів для проєктування безбар’єрного середовища під час відбудови громад. Програма, розроблена експертом із безбар'єрності, ерготерапевтом та головою ГО «Група активної реабілітації» Віталієм Пчолкіним, складалася із трьох онлайн-модулів і подальших індивідуальних консультацій для представниць і представників громад.

Що вивчали та розбирали під час навчання?

У межах курсу слухачки та слухачі детально розібрали сім принципів універсального дизайну та концепцію «Design for all». Вони дізналися, як правильно комунікувати, чому поняття «маломобільні групи населення» є значно ширшим за користувачів і користувачок крісел колісних, та проаналізували різні види безбар'єрності.

Учасниці та учасники ознайомилися із вимогами Державних будівельних норм для забезпечення безперервного ланцюга фізичної доступності від зупинки/паркінгу до отримання послуги.

Тема безбар'єрності є наскрізною та критично важливою у різних сферах життєдіяльності громад. Зокрема, щодо ефективного впровадження ветеранської політики на рівні громад. Саме тому до навчання активно долучилися фахівці та фахівчині із супроводу ветеранів і ветеранок, які щодня працюють над спрощенням доступу до послуг для наших захисниць і захисників.

Реальні аудити громадських об'єктів

Найважливішою практичною складовою навчання стало самостійне проведення аудиту безбар'єрності реальних громадських об'єктів у громадах за наданими чек-лістами. Робочі групи детально дослідили та зафіксували бар'єри на таких важливих об'єктах у громадах, як бібліотека, укриття, лікарня, ЦНАП тощо.

За результатами проведених замірів та фотофіксації кожна громада розробила чернетку дорожньої карти та пріоритетних кроків для усунення виявлених перешкод.

Основа для майбутніх проєктів та залучення інвестицій

Напрацьовані під час навчання аудити та дорожні карти мають стати основою для майбутніх проєктів відновлення. Наявність готового аудиту з вимірами та фотофіксацією є вагомим обґрунтуванням, що значно підвищує шанси громад на залучення фінансування від міжнародних партнерів.

Чому безбар'єрність важлива саме зараз?

Навіть у надскладних безпекових умовах Херсонщини, під загрозою постійних обстрілів, навчання не втрачає своєї актуальності. Своїм досвідом під час фінальної зустрічі поділилися учасниці курсу.

Представниця з Херсона розповіла про реалії проведення обстежень: «У Херсоні дуже складно нині зробити обстеження. Я особисто виїжджала двічі — двічі тікала в укриття... Але навчатися, — щоб люди нарешті зрозуміли, що це таке [безбар'єрність], потрібно саме зараз».

Інша учасниця курсу з Чорнобаївки підтримала колегу: «Дійсно, там, де ми не можемо наразі робити якісь капітальні будівництва, ми можемо починати з навчання, можемо готувати документи, фахівців усередині свого апарату... А по тих об'єктах, які нині будуються чи переоблаштовуються, потрібно відразу враховувати потреби безбар'єрності та інклюзивності».

Попереду на громади чекають індивідуальні консультації із тренером, які допоможуть доопрацювати створені дорожні карти до робочого вигляду та правильно вбудувати вимоги доступності в майбутні проєкти.

Грантову ініціативу втілює Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» у межах EU4Recovery — флагманського партнерства Європейського Союзу (ЄС) та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

«Прозоре місто»: навчайся моніторити закупівлі через гру

office@fundunion.org (Inna) — Wed, 5 Aug 2026 18:53:23 +0300

Як зрозуміти, чи справді місту потрібна чергова дорога закупівля? Як помітити завищену ціну, дискримінаційні вимоги або інші ризики? І що робити, коли тендер викликає підозру?

Відповіді на ці запитання можна знайти у стратегічній онлайн-грі «Прозоре місто», створеній для тих, хто хоче навчитися моніторити державні закупівлі.

Гравець стає громадським інспектором і впливає на розвиток віртуального міста. У базі гри зібрано 100 реальних кейсів, що охоплюють різні типи закупівель та поширені порушення. Потрібно ознайомитися з описом тендеру, проаналізувати його деталі та ухвалити рішення: схвалити закупівлю або розпочати розслідування.

Кожне рішення має наслідки. Що точніше гравець оцінює закупівлі, то вищою стає довіра жителів, знижується рівень корупції та успішніше розвивається місто. Помилкові рішення, навпаки, можуть призвести до втрати бюджетних коштів і погіршення міських показників.

Гра допомагає розпізнавати типові корупційні ризики, уважніше читати умови тендерів і краще розуміти, як громадяни можуть контролювати використання бюджетних коштів. Після проходження всіх етапів учасник може отримати сертифікат розслідувача.

«Прозоре місто» показує, що громадський моніторинг закупівель може бути зрозумілим, доступним і захопливим.

Грайте просто зараз!

Гру створено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Equal Rights & Independent Media (ERIM). Його зміст є виключною відповідальністю Херсонського обласного благодійного фонду "Об'єднання" і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та ERIM.

Повоєнні вибори на Херсонщині: чому актуалізувати дані Реєстру виборців потрібно вже сьогодні

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 31 Jul 2026 11:10:16 +0300

Сьогодні Херсонщина залишається одним із найбільш небезпечних регіонів України. Ситуація на правобережжі давно вийшла за межі прифронтового статусу: атаки російських дронів стали щоденною загрозою для цивільного населення. За даними Моніторингової місії ООН, у травні 2026 року кожен четвертий поранений від атак безпілотників в Україні був жителем Херсона. Лише за липень 2026 року російські війська на херсонському напрямку вчинили більш як 17 тисяч атак дронами. Понад 178 кілометрів антидронових сіток (із них 17 км — у самому Херсоні) стали символом життя регіону.

За таких умов актуалізація Державного реєстру виборців (ДРВ) перестає бути суто технічним питанням — від її якості залежатиме можливість сформувати актуальні списки виборців для перших повоєнних виборів. Масштаб безпекових викликів змушує шукати нові підходи до роботи з Реєстром, адже за поточних обставин уточнити дані ДРВ шляхом обходу домогосподарств практично неможливо. Якщо вже зараз не розробити альтернативних механізмів актуалізації даних, після запуску виборчого процесу перед регіоном постануть серйозні труднощі з формуванням списків виборців. Саме тому пошук інструментів оновлення Державного реєстру виборців має розпочатися ще до призначення перших повоєнних виборів.

Органи ведення ДРВ: виклики відновлення роботи

Нині органи ведення ДРВ на Херсонщині не працюють, тож Реєстр тривалий час не отримує актуальної інформації про виборців області. Про це повідомив заступник начальника управління Державної міграційної служби у Херсонській області Дмитро Іванов. З лютого 2022 року дані про виборців (досягнення повноліття, зміна прізвищ після одруження чи розлучення, набуття або втрата громадянства тощо) у ДРВ не оновлюються. Наразі ця інформація накопичується і, як вказують представники органів влади, буде передана до ДРВ після відновлення повноцінної роботи відділів його ведення.

Таку ситуацію підтверджує й місцева влада. Заступниця херсонського міського голови Наталія Чорненька у відповіді на запит ОПОРИ зазначила, що з лютого 2022 року дані з Реєстру територіальної громади не передаються до Державного реєстру виборців.

Навіть технічне відновлення цього процесу потребує значного часу. Під час експертних обговорень із фахівцями зі збору даних, що передають до ДРВ, вони зазначали, що роботу серверів для херсонських відділів ведення ДРВ намагаються відновити дистанційно з Миколаєва. За їхніми оцінками, цей процес просувається повільно, а після запуску систем працівникам доведеться опрацювати значний обсяг даних, накопичених за час вимушеної перерви в роботі.

Виборча інфраструктура: 90% руйнувань і нова демографічна реальність

Втім, навіть після актуалізації виборчих даних громадян актуальним залишатиметься ще один фундаментальний виклик — розгортання виборчої інфраструктури.

До початку повномасштабного вторгнення більшість виборчих дільниць розміщувалася у школах, дитячих садках, будинках культури та інших громадських будівлях. Сьогодні значна частина цієї інфраструктури зруйнована або пошкоджена. Під час експертних обговорень співрозмовники ОПОРИ зазначали, що в Херсоні близько 90% об’єктів виборчої інфраструктури зазнали руйнувань або суттєвих пошкоджень внаслідок російських обстрілів.

Не менш суттєво змінилася і демографічна ситуація в області. До 24 лютого 2022 року населення Херсонської області становило трохи більше мільйона осіб, із яких близько 279 тисяч проживали в Херсоні. Станом на червень 2026 року на підконтрольній Україні правобережній частині області, за оцінками місцевої влади, залишається близько 150 тисяч жителів, із них приблизно 60 тисяч — в обласному центрі. Натомість у відносно безпечніших сільських громадах (як-от у Великоолександрівській) населення може суттєво зростати за рахунок переселенців із більш небезпечних зон.

За таких умов мережа виборчих дільниць, сформована до початку повномасштабної війни, вже не відповідає фактичному розселенню виборців. Після стабілізації безпекової ситуації державі доведеться переглянути розміщення виборчих дільниць з урахуванням як безпекових факторів, так і нової демографічної ситуації.

Повномасштабна війна спричинила масштабні міграційні процеси, які суттєво впливають на актуальність даних ДРВ. Загальнонаціональне соціологічне дослідження ОПОРИ свідчить, що 97% громадян мають зареєстроване місце проживання. Водночас серед тих, хто був змушений переміститися після 24 лютого 2022 року, 76,5% проживають не за місцем офіційної реєстрації. Це означає, що значна частина таких виборців наразі мають прив’язку до дільниць, що не відносяться до їх фактичного місця проживання. Крім того, серед респондентів, які змінили місце проживання після повномасштабного вторгнення, лише 45% мають офіційний статус внутрішньо переміщених осіб — тобто офіційні державні реєстри не відображають великої частини міграційних процесів.

Окремою проблемою залишається актуалізація даних про виборців, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Оскільки там не працюють українські органи державної реєстрації актів цивільного стану, інформація про смерть громадян не надходить до Реєстру. Як наслідок, у ДРВ накопичуються неактуальні відомості. За оцінками ЦВК, станом на початок 2026 року на тимчасово окупованих територіях обліковується близько 42 тисяч виборців віком понад 100 років, зокрема понад 1000 осіб віком понад 115 років.

Такі невідповідності створюють не лише технічні проблеми для формування актуальних списків виборців, а й можуть бути використані для дискредитації виборчого процесу країною-агресором. Саме тому актуалізація та оновлення даних Державного реєстру виборців до проведення перших повоєнних виборів є одним із ключових елементів забезпечення довіри до їхніх результатів.

Вразливі групи виборців: виклики актуалізації даних

Окремим викликом для актуалізації Державного реєстру виборців залишається ситуація з вимушеними переселенцями. Їх облік є ускладненим, оскільки вони нерідко переїжджають з однієї громади до іншої, не змінюючи при цьому адреси в довідці ВПО, або взагалі не реєструючись як ВПО. Водночас центри надання адміністративних послуг не уповноважені перевіряти їхнє фактичне місце проживання — ці функції покладені на органи соціального захисту. Як наслідок, у державних реєстрах відображається неактуальна інформація про місце перебування переселенців.

Показовим є приклад однієї з прифронтових громад Херсонщини, який навів представник Ради ВПО області (з міркувань безпеки назву громади не зазначаємо). За офіційними даними, там зареєстровано 556 внутрішньо переміщених осіб, однак фактично проживають лише 156.

За словами співрозмовника, однією з головних причин відмови від перереєстрації є страх втратити державну допомогу: «Перша причина — людина боїться втратити виплату. В разі, якщо вона перереєструється, вона вважає, що якщо вона була зареєстрована в одному місці, вона переїде і втратить фінансову допомогу», — зазначає він.

Такі побоювання особливо поширені серед родин із дітьми, людей з інвалідністю та пенсіонерів. За словами експертів, значна частина внутрішньо переміщених осіб відкладає оновлення своїх даних через невпевненість у можливих наслідках або недовіру до процедури.

Учасники експертних інтерв’ю зазначають, що для цієї категорії громадян масових інформаційних кампаній може бути недостатньо. Значно ефективнішими вони вважають персональні консультації й безпосередню взаємодію з представниками органів влади, соціальних служб або центрів надання адміністративних послуг.

Утім, варто розрізняти адресу, зазначену в довідці ВПО, та виборчу адресу в Державному реєстрі виборців — це різні правові категорії. Після реєстрації людини як ВПО виборча адреса зберігається за місцем основної реєстрації (так званою “пропискою”). Самостійно оновлювати виборчу адресу можна один раз на рік і лише у міжвиборчий період, тож внутрішні переселенці, які вже вирішили пов’язати своє життя з новою громадою, можуть подати відповідну заяву до органу ведення ДРВ або онлайн в “Кабінеті виборця” — і голосувати на перших повоєнних виборах уже за фактичним місцем проживання.

Висновки: держава має зробити крок назустріч

Досвід Херсонщини демонструє, що актуалізація Державного реєстру виборців є не лише технічним, а й організаційним та комунікаційним викликом. Відновлення роботи органів ведення ДРВ, оновлення даних про виборців, врахування масштабних міграційних процесів і відновлення виборчої інфраструктури потребуватимуть комплексного підходу та підготовки ще до призначення перших повоєнних виборів.

Водночас результати загальнонаціонального дослідження ОПОРИ свідчать, що більшість громадян готові долучитися до цього процесу. Так, 77% опитаних повідомили, що готові перевірити або оновити свої дані онлайн, якщо отримають відповідне звернення від держави. Це створює можливості для проактивної комунікації з виборцями, зокрема через цифрові сервіси. Водночас важливо зберегти й офлайн-інструменти підтримки, особливо для літніх людей і тих, хто потребує допомоги під час користування електронними сервісами.

Проведені дослідження й експертні консультації дозволяють виокремити кілька першочергових завдань:

завершити технічне відновлення роботи органів ведення Державного реєстру виборців та забезпечити повноцінний обмін даними між державними органами;
провести комплексну актуалізацію даних про виборців, зокрема усунути накопичені невідповідності в державних реєстрах;
забезпечити зрозумілу комунікацію з внутрішньо переміщеними особами про те, що оновлення виборчих даних, зокрема щодо зміни місця реєстрації, не впливає на отримання соціальних виплат;
переглянути мережу виборчих дільниць з урахуванням демографічних змін і забезпечити належні умови для голосування українців за кордоном.

Досвід Херсонщини показує, що підготовка до перших повоєнних виборів має розпочатися задовго до початку виборчого процесу. Вчасна актуалізація Державного реєстру виборців стане однією з передумов формування достовірних списків виборців, належної організації голосування і, як наслідок, сприятиме довірі до результатів голосування.

P.S. Громадянська мережа ОПОРА закликає вже сьогодні перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Для цього створено спеціальну інформаційну сторінку з покроковими інструкціями для перевірки і, за потреби, оновлення своїх даних.

Анастасія Гришко,
виконавча директорка ХОБФ “Об’єднання”,
консультантка ОПОРИ на Херсонщині

Фонд «Об'єднання» представив досвід Херсонщини на зустрічі партнерів ПРООН у Дніпрі

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 31 Jul 2026 10:45:50 +0300

Представники Херсонського обласного благодійного фонду «Об'єднання» взяли участь у зустрічі партнерських організацій ПРООН, що відбулася у Дніпрі. Захід об'єднав громадські організації та благодійні фонди зі сходу, півдня та заходу України для обміну досвідом, презентації успішних практик і пошуку нових можливостей для співпраці.

Херсонську область на зустрічі представляли три організації: Херсонський обласний благодійний фонд «Об'єднання», благодійний фонд «КРИЛА ФУНДЕЙШН» та ГО «ДарТіль».

Під час презентації команда Фонду «Об'єднання» розповіла про мережу робочих груп із залучення громад, яка працює на Херсонщині з 2023 року. Також учасникам представили актуальну безпекову ситуацію в області та бачення подальшої роботи із громадами на найближчі два роки.

Зустріч стала майданчиком для обміну досвідом між організаціями з різних регіонів України. Вона дала можливість представити результати роботи у прифронтових громадах Херсонської області, обговорити спільні виклики та ознайомитися з ініціативами інших партнерів ПРООН.

У Херсоні завершився цикл безпекових тренінгів для голів ОСББ та квартальних із червоних зон

office@fundunion.org (Inna) — Wed, 29 Jul 2026 10:35:30 +0300

У Херсоні відбувся завершальний тренінг для понад 30 голів ОСББ та квартальних із найбільш небезпечних районів міста в межах проєкту «Зниження ризиків для життя і здоров’я населення через посилення спроможності до невідкладного реагування у прифронтових громадах Херсонської області».

Заключне заняття було присвячене домедичній допомозі при критичних кровотечах. Для прифронтового міста, яке регулярно потерпає від обстрілів і атак безпілотників, такі знання є життєво необхідними. Саме перші дії людей поруч можуть стати вирішальними ще до прибуття екстрених служб.

Під час практичного тренінгу учасники опанували базові навички надання допомоги при масивних кровотечах. Зокрема, вони вчилися розпізнавати критичну кровотечу, діяти за алгоритмом у перші хвилини після травмування, правильно накладати турнікет, тампонувати рани та допомагати постраждалим, не наражаючи на небезпеку себе.

Раніше голови ОСББ та квартальні вже пройшли курси з дронової та мінної безпеки, а також з пожежної безпеки. Комплексна програма покликана підвищити готовність місцевих лідерів до реагування на надзвичайні ситуації та посилити безпеку мешканців прифронтових районів.

Найближчим часом учасники отримають безпекові набори, які передадуть жителям будинків і кварталів, де вони працюють. Це допоможе мешканцям бути краще підготовленими до можливих надзвичайних ситуацій та оперативніше реагувати на загрози.

Проєкт реалізує Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) у межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC реалізує разом з Acted та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

У Херсоні обговорили посилення безпеки комунальних служб та нові рішення для захисту мешканців громади

office@fundunion.org (Inna) — Tue, 28 Jul 2026 10:48:47 +0300

У Херсоні відбулося чергове засідання Робочої групи з питань громадської безпеки, соціальної згуртованості та відновлення Херсонської міської територіальної громади. До зустрічі долучилися представники Херсонської міської військової адміністрації, правоохоронних органів, ДСНС, комунальних підприємств, громадських організацій та міжнародних партнерів, зокрема Програми розвитку ООН (ПРООН), Danish Refugee Council (DRC), БФ «Razom for Ukraine» та інших організацій.

Засідання було присвячене актуальній безпековій ситуації в місті, потребам комунальних служб, поліції, рятувальників та пошуку практичних рішень, які допоможуть зменшити ризики для людей, що щодня працюють під постійною загрозою російських обстрілів і атак безпілотників.

Відкриваючи зустріч, начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько наголосив, що сьогодні одним із головних пріоритетів громади є безпека працівників комунальних підприємств, які першими виїжджають на місця російських ударів для ліквідації наслідків, відновлення електро-, водо- та теплопостачання, прибирання територій і проведення аварійно-відновлювальних робіт.

Під час обговорення учасники відзначили, що характер загроз для цивільних служб постійно змінюється. Якщо раніше основною небезпекою були артилерійські обстріли, то сьогодні дедалі більше ризиків створюють FPV-дрони, дистанційне мінування та вибухонебезпечні предмети, які залишаються після атак. Особливо небезпечними стали роботи з покосу трави, ліквідації наслідків обстрілів, ремонту дахів та роботи у зелених зонах міста. Лише останнім часом декілька працівників комунальних підприємств отримали тяжкі поранення, зокрема травматичні ампутації, виконуючи свої службові обов'язки.

Саме тому одним із ключових питань засідання стало додаткове забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. Серед пріоритетних потреб були визначені полегшені бронежилети, індивідуальні аптечки, турнікети, сучасні детектори дронів, протиуламкова плівка для громадського транспорту, а також спеціальне захисне взуття для працівників, які виконують роботи на потенційно замінованих територіях або пошкоджених будівлях. Окремо обговорювалися потреби поліції та ДСНС, працівники яких регулярно працюють під загрозою повторних ударів і часто першими прибувають на місця влучань для порятунку людей.

Важливою темою стала підготовка персоналу до роботи в умовах постійної небезпеки. Учасники відзначили необхідність регулярних практичних навчань із домедичної допомоги, які мають бути максимально адаптованими до реальних умов Херсона. Йдеться насамперед про відпрацювання алгоритмів зупинки критичних кровотеч, правильного використання турнікетів, тампонування ран та евакуації постраждалих до прибуття медичних служб. Особливу увагу приділили необхідності повторних навчань, адже персонал комунальних підприємств постійно оновлюється, а отримані навички потребують регулярного закріплення.

Під час зустрічі також обговорили безпеку громадського транспорту. Представники міської влади та комунальних підприємств наголосили на важливості подальшого оснащення автобусів і тролейбусів спеціальною протиуламковою плівкою, яка суттєво зменшує ризик поранення водіїв і пасажирів уламками скла після вибухів. Окремо розглядалися можливості використання нових засобів антидронового захисту та інших технічних рішень, які можуть підвищити рівень безпеки працівників, що виконують роботи просто неба.

Значну увагу приділили й інформаційній безпеці населення. Учасники домовилися продовжити роботу над оновленням та поширенням практичних інформаційних матеріалів для мешканців Херсона щодо дій після обстрілів, алгоритмів отримання допомоги, правил поведінки під час атак безпілотників та пожежної безпеки. Також було запропоновано підготувати єдиний безпековий довідник для міста, який систематизує інформацію про основні ризики, алгоритми дій та доступні сервіси допомоги.

Представники ПРООН поінформували учасників про вже заплановану підтримку поліції, підрозділів ДСНС та місцевої пожежної охорони, а також про нові грантові можливості для реалізації безпекових ініціатив у громадах Херсонської області. Водночас вони наголосили, що потреби Херсона залишаються значно більшими, ніж наявні ресурси, тому координація між органами влади, комунальними службами, громадськими організаціями та міжнародними партнерами залишається критично важливою.

Окремо під час засідання учасників було проінформовано, що Фонд «Об'єднання» продовжує серію навчань для голів ОСББ та квартальних із питань дронової, мінної, пожежної безпеки та домедичної допомоги, після завершення яких учасники отримають вогнегасники для своїх будинків.

Також завдяки співпраці ХМВА та Фонду було оновлено інформаційний буклет «Що робити після обстрілу. Алгоритм дій» та підготовлено нові інформаційні матеріали щодо захисту від дронів і пожежної безпеки після обстрілів, які будуть розповсюджені серед мешканців громади.

Учасники Робочої групи домовилися продовжити координацію між усіма зацікавленими сторонами, спільно опрацьовувати нові безпекові виклики та шукати додаткові ресурси для захисту працівників критичних служб і цивільного населення. Саме така взаємодія дозволяє оперативно реагувати на зміни безпекової ситуації та забезпечувати безперервну роботу міста навіть в умовах постійної загрози.

У Миролюбівці завершився навчальний курс з безпеки для представників Білозерської та Станіславської громад

office@fundunion.org (Anastasia) — Fri, 24 Jul 2026 14:56:16 +0300

21 липня у селі Миролюбівка відбувся тренінг з домедичної допомоги для представників і представниць Білозерської та Станіславської громад. Основна тема навчання – зупинка критичної кровотечі.

Це був третій, завершальний тренінг у межах навчального курсу для старост, голів ОСББ та квартальних, які беруть участь у програмі підтримки мешканців прифронтових громад. Раніше учасники та учасниці вже пройшли навчання з дронової та мінної безпеки, а також пожежної безпеки.

У прифронтових громадах Херсонщини навички домедичної допомоги мають особливе значення. Через обстріли, дронові атаки та мінну небезпеку поранення можуть статися будь-якої миті, а час до прибуття медиків або рятувальників може бути критично важливим. Саме тому вміння розпізнати критичну кровотечу та швидко виконати базові дії для її зупинки може врятувати життя.

Під час тренінгу учасники та учасниці розбирали, як визначити критичну кровотечу, які ознаки свідчать про безпосередню загрозу життю, як діяти у перші хвилини після поранення та яким має бути алгоритм допомоги до прибуття медиків.

Окремий практичний блок був присвячений використанню турнікетів: коли їх потрібно застосовувати, як правильно обрати місце накладання, як фіксувати турнікет і чому важливо контролювати час його накладання. Також учасники відпрацьовували базові принципи тампонування ран – одного з ключових методів зупинки масивної кровотечі у випадках, коли турнікет не може бути ефективно застосований.

Для старост, голів ОСББ та квартальних такі знання є важливими не лише для власної безпеки. Саме вони часто залишаються найближчими до мешканців у селах, кварталах, будинках і мікрорайонах, знають людей, які продовжують жити у небезпечних зонах, та можуть першими зорієнтуватися у кризовій ситуації.

Завершення навчального курсу означає, що учасники та учасниці отримали базову підготовку за трьома ключовими напрямами: як діяти під час мінної та дронової небезпеки, як реагувати на пожежі після обстрілів і як надати домедичну допомогу у разі критичної кровотечі.

Після проходження повного курсу представники громад отримають безпекові набори, які надалі передадуть мешканцям домогосподарств і квартир у Білозерській та Станіславській громадах. До складу таких наборів входять порошковий вогнегасник, аптечка з двома турнікетами, павербанк, світлодіодний ліхтарик, рятувальний свисток та інформаційні матеріали.

Програма покликана посилити готовність мешканців прифронтових громад до надзвичайних ситуацій. В умовах, коли небезпека залишається щоденною реальністю, благодійні організації та гуманітарні партнери продовжують підтримувати громади не лише матеріальними засобами, а й практичними знаннями, які можуть допомогти зберегти життя.

Стартував навчальний курс «Дизайн інклюзивних рішень та безбар'єрне відновлення» для громад Херсонщини

office@fundunion.org (Anastasia) — Thu, 23 Jul 2026 16:54:35 +0300

Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» запустив навчальний онлайн-курс «Дизайн інклюзивних рішень та безбар’єрне відновлення» для шести громад Херсонської області, де діють робочі групи із громадської участі.

Мета цього курсу — трансформування мислення учасників та учасниць від медичної моделі інвалідності до правозахисної, а також надання практичних інструментів для проєктування безбар’єрного середовища під час відбудови громад.

Навчальна програма складається із трьох онлайн-модулів, після яких для громад проведуть індивідуальні практичні консультації щодо аудиту безбар’єрності громадських об’єктів.

Курс веде ерготерапевт, член Ради безбар’єрності при Кабінеті Міністрів України, виконавчий директор ГО «Всеукраїнське об’єднання осіб з інвалідністю «Група активної реабілітації» Віталій Пчолкін.

Головне завдання першого модуля — перемкнути увагу учасників з підходу «спеціальних рішень для людей з інвалідністю» на принцип «зробити зручно всім». Учасники та учасниці детально розглянули еволюцію моделей розуміння інвалідності, обговорили Національну стратегію безбар'єрності, а також сім принципів універсального дизайну. Окремо розібрали, чому маломобільні групи населення — це значно ширше поняття, до якого належать не лише люди з інвалідністю, а й батьки з дитячими візочками, вагітні жінки, люди старшого віку, люди з тимчасовими травмами та ветерани/-ки. Також велику увагу приділили коректній термінології та безбар'єрній комунікації.

До навчання активно долучилися понад 30 представників/-ць шести цільових громад Херсонської області: Херсонської, Чорнобаївської, Нововоронцовської, Високопільської, Кочубеївської та Великоолександрівської. З-поміж учасників/-ць — посадовці/-иці органів місцевого самоврядування, архітектори/-ки, фахівці/-чині із супроводу ветеранів і ветеранок, представники/-ці медичних та освітніх закладів, працівники/-ці соціальної сфери, а також члени громадських і благодійних організацій.

У Херсоні голови ОСББ та квартальні з червоних зон пройшли тренінг з пожежної безпеки

office@fundunion.org (Anastasia) — Wed, 22 Jul 2026 16:10:48 +0300

17 липня у Херсоні відбувся тренінг з пожежної безпеки для голів ОСББ та квартальних із червоних зон міста. У навчанні взяли участь понад 30 учасників та учасниць.

Захід пройшов у межах проєкту «Зниження ризиків для життя і здоров’я населення через посилення спроможності до невідкладного реагування у прифронтових громадах Херсонської області», який реалізує Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC). Раніше для цієї групи у Херсоні вже відбувся тренінг з дронової та мінної безпеки; тоді участь у навчанні взяли 34 голови ОСББ та квартальні.

Для Херсона тема пожежної безпеки має особливе значення. У місті, яке щодня перебуває під ударами артилерії, дронів та інших засобів ураження, пожежа може виникнути раптово — у квартирі, під’їзді, приватному будинку, дворі, господарській споруді або на відкритій території. Через повторні обстріли, дронову активність та небезпеку на дорогах рятувальні служби не завжди можуть швидко дістатися до місця події. Тому перші хвилини після займання часто є вирішальними.

Саме голови ОСББ та квартальні залишаються однією з найближчих ланок до мешканців у червоних зонах. Вони знають, хто продовжує жити у будинках і кварталах, кому може знадобитися допомога, як швидко попередити сусідів і кому передати критично важливу інформацію під час надзвичайної ситуації.

Під час тренінгу, який проводили експерти Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області, учасники та учасниці розбирали, як діяти у разі пожежі після обстрілу, як не втратити час у перші хвилини, як оцінити власні ризики і коли можна намагатися загасити займання самостійно. Окремо говорили про правила користування вогнегасником, небезпеку задимлення, пожежі в багатоквартирних будинках, займання електроприладів, газового обладнання, сухої трави та господарських приміщень.

Ключовий акцент навчання — безпека людини завжди має бути в пріоритеті. Якщо пожежа швидко поширюється, є сильне задимлення, загроза повторного обстрілу або ризик вибуху, необхідно не наражати себе на небезпеку, а попередити інших людей, відійти у безпечне місце та викликати відповідні служби.

Це другий навчальний модуль для голів ОСББ та квартальних з Херсона. Загалом курс складається з трьох частин: дронова та мінна безпека, пожежна безпека та домедична допомога. Після проходження повного курсу учасники та учасниці отримають безпекові набори, які передадуть мешканцям своїх будинків і кварталів.

Попри складну безпекову ситуацію, благодійні організації та гуманітарні партнери продовжують працювати поруч із мешканцями, посилюючи їхню готовність до надзвичайних ситуацій і допомагаючи громадам зберігати стійкість.

У Миролюбівці відбувся тренінг з пожежної безпеки для представників Білозерської та Станіславської громад

office@fundunion.org (Anastasia) — Tue, 21 Jul 2026 16:31:29 +0300

16 липня у селі Миролюбівка відбувся другий тренінг для представників і представниць Білозерської та Станіславської громад у межах проєкту «Зниження ризиків для життя і здоров’я населення через посилення спроможності до невідкладного реагування у прифронтових громадах Херсонської області».

Цього разу навчання було присвячене пожежній безпеці — темі, яка для прифронтових громад Херсонщини стає все більш актуальною через постійні обстріли, дронові атаки та ризик виникнення пожеж у житлових будинках, господарських спорудах і на відкритих територіях.

Участь у тренінгу взяли старости, голови ОСББ та квартальні з Білозерської та Станіславської громад. Саме ці люди часто першими реагують на надзвичайні ситуації у своїх населених пунктах, мікрорайонах, багатоквартирних будинках і приватному секторі: попереджають мешканців, допомагають організувати взаємодопомогу, передають важливу інформацію та координують базові дії на місцях.

Під час тренінгу, який проводили спеціалісти Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області, учасники та учасниці розбирали, як діяти у разі пожежі після обстрілу, як оцінити ситуацію без зайвого ризику для себе, коли можна намагатися загасити займання власними силами, а коли потрібно негайно відійти у безпечне місце та викликати рятувальників.

Окремо говорили про правила користування вогнегасниками, типові помилки під час гасіння пожеж, небезпеку задимлення, ризики повторних обстрілів, займання електроприладів, газового обладнання, сухої трави та господарських споруд. Учасникам також нагадали, що під час пожежі найперше завдання — не втратити час, попередити людей поруч і не наражати себе на додаткову небезпеку.

У прифронтових громадах пожежа після обстрілу може розвиватися дуже швидко, а рятувальники не завжди можуть оперативно дістатися місця події через безпекову ситуацію. Саме тому базові навички пожежної безпеки, розуміння принципів евакуації та вміння правильно використати вогнегасник можуть мати критичне значення для збереження життя і майна.

Це вже другий тренінг із серії трьох навчальних модулів. Перший тренінг, який відбувся 7 липня у Миролюбівці, був присвячений дроновій та мінній безпеці. Завершальним етапом курсу стане навчання з домедичної допомоги.

Після проходження повного курсу учасники та учасниці отримають безпекові набори, які надалі передадуть мешканцям домогосподарств і квартир у своїх громадах. До складу таких наборів входять порошковий вогнегасник ВП-5, аптечка з турнікетами, павербанк, світлодіодний ліхтарик, рятувальний свисток та інформаційні буклети.

Проєкт спрямований на те, щоб підтримати мешканців прифронтових громад не лише необхідними засобами реагування, а й практичними знаннями. У ситуації, коли небезпека може виникнути будь-якої миті, підготовлені представники громад стають важливою ланкою місцевої безпеки та взаємодопомоги.

«Херсон: мапа дронових загроз» - фонд «Об'єднання» запустив інтерактивну карту повітряних загроз для міста

office@fundunion.org (Inna) — Wed, 15 Jul 2026 09:23:59 +0300

Херсонський обласний благодійний фонд «Об'єднання» презентує тестову версію інтерактивної карти дронових загроз Херсона та околиць: fund.kherson.ua/drone-map.

Карта в наочній формі ілюструє де, коли і чим найчастіше атакує ворог. В основі карти - понад 15 тисяч повідомлень Telegram-каналу «Радар Херсон» від початку 2026 року, які автоматично розібрані й прив'язані до понад 150 локацій міста та передмість - від Антонівки й Корабела до окремих вулиць, ринків і лікарень.

Що показує карта

Мапу тиску на місто: що більша й червоніша точка - то більше загроз фіксувалось у цій локації за обраний період.
Динаміку по тижнях - видно, як змінюється інтенсивність атак з січня по сьогодні.
Типи загроз: дрони, «молнії», «мавіки» тощо.
Розподіл за годинами доби - у які години найнебезпечніше.
Напрямки запусків: стрілки показують, звідки й куди систематично рухаються дрони - ці дані відновлені з повідомлень на кшталт «дрон з Ковша» та курсових сповіщень.
Профіль кожної локації: клік по точці відкриває її персональну статистику - динаміку, типи загроз і напрямки.

Період можна обрати будь-який - від останнього тижня до всієї історії спостережень, а посиланням на обраний вигляд легко поділитися: адреса сторінки зберігає обрані дати.

Важливо розуміти

Карта - аналітичний інструмент, а не система оповіщення: дані оновлюються періодично, приблизно раз на тиждень, і не відображають ситуацію в реальному часі. Також слід враховувати, що нічні загрози майже відсутні в повідомленнях каналу - але це не означає, що вночі їх немає: вони є, і їхня кількість зростає. Це тестова версія: на карті можуть бути відображені не всі позначки й не всі дані.

Ми розраховуємо, що карта стане в пригоді мешканцям - для розуміння ситуації у своєму районі, журналістам і дослідникам - як задокументована картина терору проти цивільного міста, а гуманітарним організаціям - для планування роботи й адвокації.

Допоможіть зробити карту точнішою! Помітили точку не на своєму місці або знаєте локацію, якої бракує? Клікніть правильне місце на карті — з'явиться віконце з координатами — і надішліть назву локації разом із координатами на office@fundunion.org. Туди ж чекаємо на будь-які пропозиції та зауваження.

Карту розробив Херсонський обласний благодійний фонд «Об'єднання». Джерело даних — Telegram-канал «Радар Херсон» (@radarkherson)

Фонд «Об’єднання» оголошує відкритий тендер на закупівлю аптечок, турнікетів та сигнальних свистків

office@fundunion.org (Inna) — Tue, 14 Jul 2026 12:57:19 +0300

Херсонський обласний благодійний фонд «Об’єднання» оголошує тендер № ITB-UKR-UNION-2026-001 на закупівлю:

Аптечок першої допомоги - 600 шт.
До рекомендованого складу кожної аптечки має входити:

Підсумок - 1 шт
Маркер перманентний - 1 шт
Гемостатичний (кровоспинний) бинт - 1 шт
Ізраїльський компресійний кровоспинний бандаж 10 см (4 дюйма) - 1 шт
Рукавички нітрилові (розмір Л) - 2 пари
Ізометрична термоковдра - 1 шт
Ножиці атравматичні - 1 шт
Бинт фіксуючий 10см × 3м
Скотч армований 3м - 1 шт

Турнікетів "Дніпро" Ген 2 або аналог за якістю - 1200 шт

Сигнальних свистків - 600 шт
із міцного алюмінієвого сплаву, призначений для подачі гучного звукового сигналу (до 115 дБ)

Дата оголошення тендеру: 14 липня 2026

Кінцева дата подання тендерних пропозицій: 30.07.2026 до 09:00 UTC / 12:00 за київським часом 

Термін поставки товару: 20 календарних днів з моменту підписання Замовлення.

Валюта тендерної пропозиції: гривня (UAH).

Уся необхідна інформація щодо предмета закупівлі, технічних вимог, умов участі, критеріїв оцінки та вимог до оформлення тендерної пропозиції наведена у тендерній документації за посиланням.

Документи мають бути оформлені українською мовою, підписані уповноваженою особою, засвідчені печаткою (за наявності) та у електронному вигляді (у форматі PDF) надіслані учасником на електронну адресу tender@fundunion.org.

У темі електронного листа необхідно зазначити: ITB-UKR-UNION-2026-001

ВАЖЛИВО! Технічна та фінансова пропозиції повинні бути подані окремими електронними листами, а в темі листа, окрім номера та назви тендеру, має бути зазначено, який тип пропозиції міститься в електронному листі. Фінансова пропозиція повинна містити виключно заповнену форму фінансової пропозиції (Додаток A.2). Технічна пропозиція повинна містити всі інші документи, передбачені тендерною документацією, без зазначення цінової інформації.

Додаткові застереження

Учасник цього тендеру приймає до уваги та погоджується з тим, що Фонд залишає за собою право вимагати від учасника додаткові документи та/або інформацію, що підтверджують відповідність окремих положень документів вимогам та умовам цього оголошення.

Учасник цього тендеру, надсилаючи документи для участі у тендері, підтверджує своє розуміння та згоду з тим, що Фонд може відхилити його пропозицію у випадку, якщо пропозиції інших учасників міститимуть більш вигідні умови, та що Фонд не обмежений у прийнятті будь-якої іншої пропозиції з більш вигідними для нього умовами.

У разі виникнення запитань щодо тендерної документації або процедури закупівлі просимо надсилати їх на електронну адресу: office@fundunion.org, із зазначенням номера та назви тендеру у темі листа.

Тендер проводиться у межах проєкту «Зниження ризиків для життя і здоров’я населення через посилення спроможності до невідкладного реагування у прифронтових громадах Херсонської області», який реалізується Херсонським обласним благодійним фондом “Об'єднання” у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) у межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC реалізує разом з Acted та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

У Херсоні відбувся тренінг з дронової та мінної безпеки для 34 голів ОСББ та квартальних

office@fundunion.org (Inna) — Mon, 13 Jul 2026 10:55:59 +0300

Минулого тижня у Херсоні відбувся тренінг з дронової та мінної безпеки для 34 голів ОСББ та квартальних. Навчання стало черговим етапом реалізації проєкту «Зниження ризиків для життя і здоров'я населення через посилення спроможності до невідкладного реагування у прифронтових громадах Херсонської області».

Голови ОСББ та квартальні - це люди, які щодня залишаються найближчими до мешканців своїх будинків і мікрорайонів. Саме до них звертаються після обстрілів, під час надзвичайних ситуацій чи коли необхідно швидко донести важливу інформацію. Тому від їхніх знань і готовності діяти часто залежить безпека десятків людей.

Під час навчання учасники розбирали реальні ситуації, характерні для життя у прифронтовому Херсоні: як поводитися під час атаки FPV-дронів, які ознаки можуть свідчити про небезпеку вибухонебезпечних предметів, чому не можна торкатися підозрілих знахідок та як мінімізувати ризики для себе і оточуючих.

Окрему увагу приділили питанням, які голови ОСББ та квартальні можуть надалі пояснювати мешканцям своїх будинків і кварталів, адже поширення достовірної інформації є одним із найефективніших способів зменшити кількість нещасних випадків.

Навчання провела спеціалістка Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області.

Попереду учасників чекають ще два модулі — з пожежної безпеки та домедичної допомоги. Після завершення всього курсу вони отримають безпекові набори, які передадуть мешканцям своїх будинків та кварталів.

Проєкт реалізує Херсонський обласний благодійний фонд «Об'єднання» у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) у межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC реалізує разом з Acted та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

У Миролюбівці стартували тренінги з безпеки для представників Білозерської та Станіславської громад

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 10 Jul 2026 13:25:12 +0300

7 липня у селі Миролюбівка відбувся перший спільний тренінг з дронової та мінної безпеки для представників і представниць Білозерської та Станіславської громад у межах проєкту «Зниження ризиків для життя і здоров’я населення через посилення спроможності до невідкладного реагування у прифронтових громадах Херсонської області», який реалізується Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання» у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) у межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC реалізує разом з Acted та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

Участь у тренінгу взяли 20 осіб - старости, голови ОСББ та квартальні, які щоденно опікуються життєдіяльністю населених пунктів, кварталів, багатоквартирних будинків і приватного сектору двох прифронтових громад.

Безпекова ситуація на Херсонщині залишається складною та продовжує погіршуватися. У таких умовах знання про те, як діяти під час дронової загрози, як розпізнати мінну небезпеку, як загасити пожежу на початковій стадії та як надати домедичну допомогу, стають не додатковими, а фактично обов’язковими для мешканців громад, які залишаються жити поруч із постійною небезпекою.

Тренінг провела спеціалістка Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Херсонської області. Під час навчання учасники та учасниці розглянули основні правила поведінки під час дронової небезпеки, алгоритми дій у разі виявлення вибухонебезпечних предметів, ризики мін і нерозірваних боєприпасів, а також базові принципи особистої безпеки у прифронтових населених пунктах.

Це перший тренінг із серії трьох навчальних модулів проєкту. Наступні навчання будуть присвячені пожежній безпеці та домедичній допомозі. Після проходження повного курсу учасники та учасниці отримають безпекові набори, які надалі перерозподілять серед домогосподарств і квартир у своїх громадах.

До складу безпекового набору входять: порошковий вогнегасник ВП-5, аптечка з турнікетами, павербанк, світлодіодний ліхтарик, рятувальний свисток та інформаційні буклети.

Започаткований проєкт спрямований на те, щоб підтримати мешканців прифронтових громад не лише матеріально, а й практичними знаннями, які можуть допомогти зберегти життя та зменшити наслідки надзвичайних ситуацій. У складних умовах, коли обстріли, дронові атаки та мінна небезпека залишаються щоденною реальністю, така підготовка є важливою частиною посилення стійкості громад.

Як міграційні тренди впливають на дані в Державному реєстрі виборців і яка ситуація на Херсонщині

office@fundunion.org (Inna) — Wed, 8 Jul 2026 10:05:25 +0300

На Херсонщині наразі не працює жоден відділ Державного реєстру виборців, а близько 90% виборчої інфраструктури обласного центру зруйновано. Це створює безпрецедентні складнощі для актуалізації даних мешканців регіону та організації перших післявоєнних виборів. Про це розповів експерт Громадянської мережі ОПОРА Дмитро Баштовий під час круглого столу «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців», що відбувся 7 липня в онлайн-форматі.

Через постійну безпекову загрозу мешканці Херсонщини продовжують мігрувати, причому значна частина намагається переїхати в межах своєї ж області, щоб залишатися ближче до дому, але подалі від «червоної зони». Однак такі переміщення не фіксуються системою автоматично, що створює серйозну проблему: наразі в області не працює жоден відділ Державного реєстру виборців (ДРВ). Загальнонаціональні опитування ОПОРИ підтверджують цю тенденцію по всій країні — майже 30% українців загалом і понад 76% тих, хто перемістився після 24 лютого 2022 року, проживають не за місцем своєї офіційної реєстрації.

Хоча 58% громадян готові самостійно оновити свої дані, проактивне звернення від держави здатне підвищити цей показник до 77%. Під час експертної дискусії учасники наголосили, що органам влади необхідно вже зараз напрацьовувати комунікаційну стратегію, аби виборці в майбутньому могли сповна скористатися своїми правами.

«Ситуація з ДРВ на Херсонщині залишається складною, оскільки відділи ще не працюють, а нові дані фізично не вносяться. Коли робота відновиться, на фахівців чекатиме безпрецедентний масив неопрацьованої інформації щодо змін адрес, досягнення повноліття та інших демографічних рухів. Саме тому ми закликаємо виборців не чекати офіційного старту виборів, а перевіряти свої дані прямо зараз. Це дасть змогу побачити реальний масштаб проблеми та допомогти органам влади адаптувати процедури», — підкреслив аналітик ОПОРИ Дмитро Баштовий.

Голова херсонського відділення Асоціації соціологів України Микола Гоманюк наголосив, що питання реєстрів потрібно вирішувати на макрорівні: «Я був включений в робочу групу, що працювала над стратегією розвитку Херсонської області, і аспекту актуалізації ДРВ там взагалі не було. Нам потрібно запропонувати профільному міністерству норму, щоб оновлення реєстрів стало офіційною частиною методології розвитку громад і перебувало під постійним контролем органів влади».

ОПОРА провела масштабне дослідження міграційних процесів та їхнього впливу на актуальність даних Державного реєстру виборців (ДРВ). Дослідження поєднало загальнонаціональне соціологічне опитування населення України, опитування українців у Німеччині, Чехії та Польщі. Результати дослідження свідчать про суттєву зміну географії українського виборця після початку повномасштабної війни.

За даними загальнонаціонального дослідження ОПОРИ, 25 % дорослого населення України (кожен четвертий) має досвід переміщення — вимушеного або добровільного. Для 72 % із них останній переїзд відбувся після 24 лютого 2022 року. Водночас 28,5 % (майже третина) громадян проживають не за місцем своєї реєстрації. У Києві цей показник сягає 44%, а з-поміж людей із досвідом переміщення — 57 %. При цьому 81 % переміщених громадян називають своє нинішнє місце проживання основним.

Більшість українців готові оновлювати свої дані для участі у виборах. Так, 58 % опитаних готові самостійно оновлювати свої дані у Державному реєстрі виборців, а в разі отримання проактивного повідомлення або заклику від держави цей показник зростає до 70 %.

Найзручнішим способом оновлення даних громадяни називають цифрові сервіси — застосунок «Дія» обрали 77 %. Водночас рівень обізнаності про виборчі процедури залишається обмеженим. Наприклад, лише 55 % громадян повідомили, що знають про існування Державного реєстру виборців.

Подібна тенденція спостерігається й щодо українців за кордоном. Опитування ОПОРИ українців у Польщі, Німеччині та Чехії показало, що 75 % респондентів виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення. Лише 38 % розглядають можливість повернення після завершення воєнного стану, а 48 % оцінюють таку перспективу як малоймовірну або зовсім не планують повертатися.

Серед українців за кордоном 74 % заявили про готовність взяти участь у майбутніх виборах, але лише 16 % перебувають на консульському обліку, що забезпечить їм потрапляння до списку виборців відповідно до чинної процедури. Значна частина респондентів не орієнтується у процедурах голосування за кордоном та зміни виборчої адреси. Так, 49 % українців за кордоном готові самостійно оновити свою виборчу адресу, а після додаткового інформування з боку держави цей показник зростає до 61 %. Водночас великий відсоток людей (понад 80 %) користуються застосунком «Дія». Більшість обрали його як найзручніший спосіб оновлення виборчої адреси.

Експерти Громадянської мережі ОПОРА закликають українців уже зараз перевірити свої дані у Державному реєстрі виборців. Спеціально для цього ОПОРА запустила кампанію #ПеревірCебеУРеєстрі та створила на сайті тематичну сторінку із покроковими інструкціями, відповідями на найпоширеніші запитання та рекомендаціями, як перевірити свої дані у Держреєстрі виборців і що робити, якщо вони потребують уточнення. Вся інформація — за посиланням: https://oporaua.org/perevir-drv

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.

Екосистема повернення: громади Херсонської області формували плани реінтеграції ветеранів, ветеранок та членів їхніх сімей

office@fundunion.org (Unknown) — Tue, 30 Jun 2026 16:43:35 +0300

Реінтеграція ветеранів та ветеранок війни до цивільного життя - це один із найскладніших та водночас найважливіших викликів для прифронтової Херсонщини. Для створення ефективної, сталої та скоординованої системи підтримки ветеранів, ветенранок та членів їхніх родин у регіоні було проведено серію стратегічних сесій для шести територіальних громад: Херсонської, Чорнобаївської, Великоолександрівської, Кочубеївської, Високопільської та Нововоронцовської.

Ці стратегічні сесії відбулися в межах програми «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу та Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Наша команда - Херсонський обласний благодійний фонд «Об'єднання» у партнерстві з ГО «Чернігів Європейський» - мала велику честь виступати головними фасилітаторами цих важливих для Херсонської області заходів.

До розробки планів реінтеграції залучилися активні учасники та учасниці від кожної громади. Унікальність стратегічних сесій полягала в тому, що за спільними робочими столами працювали всі дотичні сторони:

Представники органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та соціального захисту;
Представники ЦНАПів, центрів зайнятості та інших комунальних установ;
Лікарі та адміністратори місцевих закладів охорони здоров'я;
Самі ветерани й ветеранки, члени сімей військовослужбовців та родини загиблих (померлих) Героїв;
Фахівці та фахівчині із супроводу ветеранів та представники ветеранських просторів;
Громадські організації та ініціативні групи.

Завдяки такому представницькому складу вдалося вирівняти інформаційне поле, почути унікальний досвід кожного та перетворити потенційні суперечності на конструктивну співпрацю.

Ключовим аналітичним етапом роботи на сесіях стало практичне застосування Інструменту самооцінювання готовності громади до процесів реінтеграції ветеранів і ветеранок. Ця методологія, розроблена Ветеранським простором Рівненської обласної ради спільно з Національним уверсистетом «Острозька академія» за підтримки ПРООН та ЄС, стала для громад інструментом «чесної інвентаризації».

Учасники детально проаналізували свої громади за 46 індикаторами, розбитими на 6 життєвих сфер:

Впровадження ветеранської політики на місцевому рівні.
Медичні послуги, реабілітація та психологічна допомога.
Безбар'єрність.
Соціальна інтеграція.
Економічна інтеграція.
Адміністративні послуги та безпека.

Аудит показав, що попри складні безпекові умови та обмежені бюджети, громади мають суттєвий потенціал, а головне - чітко побачили свої «сліпі зони» та зони росту.

Крім того, під час стратегічних сесій робочі групи працювали над іншими практичними питаннями.

Мапування екосистеми: учасники детально промалювали «маршрут ветерана» - від моменту звільнення та візиту до ТЦК до отримання медичної, юридичної та професійної допомоги, виявивши випадки дублювання функцій чи інформаційних розривів.
Моделювання координаційного механізму: враховуючи наскрізність ветеранської політики та задіяність великої кількості організацій у процесі надання послуг ветеранам, ветеранкам та членам їхніх родин, на рівні громад виникає необхідність формування єдиного координаційного органу для ефективної та швидкої взаємодії між установами.
Планування рішень: учасники стратегічних сесій напрацювали короткострокові плани дій і середньострокові стратегії на найближчі 2 роки. У планах зафіксовано конкретні кроки, відповідальних осіб та потенційні фінансові ресурси - як з місцевих і обласних бюджетів, так і від міжнародних донорів.

Варто підкреслити, що робота із залучення громад до процесу розробки механізмів координації та планування не є точковою ініціативою. Ще у 2023 році в шести громадах Херсонської області наш Фонд започаткував та активно розвивав робочі групи з громадської безпеки й відновлення за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні. Ці майданчики стали інструментом для побудови взаємодії між місцевою владою, громадським сектором і провайдерами безпекових послуг.

У 2026 році робочі групи розширили свій формат, включивши до свого складу представників молодіжних рад, рад ВПО, а також ветеранської спільноти громад. Така трансформація дозволяє використати накопичений досвід у сфері громадської безпеки та спрямувати його, зокрема, на побудову безбар'єрного середовища для майбутнього повернення військовослужбовців до мирного життя.

Учасники та учасниці поточних стратегічних сесій погодилися з тим, що ветеранська політика на місцях у майбутньому має відійти від парадигми суто соціальних грошових виплат - у бік створення системи розвитку, економічної незалежності й безпечного безбар’єрного середовища.

Усі напрацювання, здійснені під час стратегічних сесій, рекомендації та плани ляжуть в основу оновлених комплексних програм реінтеграції на рівні громад. Робота продовжується, адже попереду найважливіше - втілити створені маршрути підтримки в реальне життя.

Херсонщина: ОПОРА запрошує на презентацію результатів масштабного дослідження щодо міграції українських виборців та обговорення актуалізації даних ДРВ

office@fundunion.org (Anastasia) — Tue, 30 Jun 2026 15:55:49 +0300

Громадянська мережа ОПОРА запрошує на регіональне обговорення «Нова географія українського виборця та міграційні тренди: виклики для актуальності даних Державного реєстру виборців». Під час заходу експерти ОПОРИ презентують результати двох масштабних унікальних досліджень: національне соціологічне опитування про внутрішнє переміщення українців та актуалізацію даних Державного реєстру виборців; опитування українців за кордоном щодо зовнішньої міграції, медіаспоживання, готовності брати участь у виборчих процесах.

Захід відбудеться 7 липня 2026 року о 16:00 в онлайн-форматі.

Під час заходу ОПОРА представить нові ексклюзивні дані про те, як змінилася географія проживання українців після років війни, наскільки масовою були внутрішня та зовнішня міграція, чи збігаються сьогодні місце реєстрації та фактичне місце проживання громадян, а також які виклики це створює для актуалізації даних Державного реєстру виборців та організації майбутніх повоєнних виборчих процесів.

Один із блоків дослідження присвячений українцям, які нині проживають у Польщі, Німеччині та Чехії. Чи планують вони повернутися до України? Наскільки готові брати участь у виборах? Чи знають, як реалізувати своє виборче право за кордоном?

Також під час презентації Анастасія Гришко, консультантка Громадянської мережі ОПОРА в Херсонській області, озвучить ключові висновки щодо актуалізації даних Державного реєстру виборців в умовах масштабного переміщення громадян та представить бачення того, які рішення можуть допомогти забезпечити реалізацію виборчих прав мільйонів українців на перших повоєнних виборах.

Програма заходу також передбачає обговорення презентованих результатів і тенденцій з особливою увагою до регіонального контексту. Запрошуємо до участі представників органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства та медіа.

Для участі просимо заповнити реєстраційну онлайн-форму до 17:00 6 липня 2026 року: https://forms.gle/B2DG8BH4GSQDdCcx5

Посилання на Zoom-конференцію буде надіслане на зазначені під час реєстрації електронні скриньки лише зареєстрованим учасникам ввечері напередодні заходу.

Проєкт реалізується Громадянською мережею ОПОРА за фінансової підтримки МЗС Німеччини.

Контактна особа:

Анастасія Гришко, тел: +380509884726, e-mail: anastasia@fundunion.org

«Розмови про відновлення» з Олегом Кулакевичем, директором АРР "Офіс євроінтеграції" Херсонської області

office@fundunion.org (Inna) — Thu, 18 Jun 2026 15:36:49 +0300

Сьогодні Херсонщина живе у двох реальностях — в одних громадах люди щодня ховаються від обстрілів і вирішують базові питання безпеки, в інших — вже намагаються відновлювати дороги, комунальну інфраструктуру, шукати інвестиції та планувати майбутнє. У цих умовах особливого значення набуває координація між громадами, владою, громадськими організаціями та міжнародними партнерами.

Про те, як сьогодні вибудовується ця взаємодія, чому для регіону критично важлива єдина система планування допомоги та яку роль можуть відіграти радники з відновлення, ми поговорили у новому випуску “Розмови про відновлення” з Олегом Кулакевичем — директором Агенції регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області.

Агенція регіонального розвитку «Офіс євроінтеграції» Херсонської області була створена ще у 2019 році. Її основне завдання — допомагати громадам у питаннях соціально-економічного розвитку. Вона стала першим в Україні пілотним проєктом, який об'єднав функції класичної Агенції регіонального розвитку (АРР) та регіонального Офісу євроінтеграції. Проте війна суттєво змінила пріоритети. До повномасштабного вторгнення робота Агенції була більше пов'язана з розвитком територій. У 2025 році було прийнято рішення повністю оновити команду установи і її очільником обрали Олега Кулакевича.

«Ми можемо тільки мріяти про соціально-економічний розвиток регіону», — говорить Олег Кулакевич. Сьогодні близько 70% території області перебуває під окупацією, а більшість населених пунктів на підконтрольній території живуть під постійними обстрілами.

Попри це, команда Агенції продовжує працювати. Основна увага зараз зосереджена на громадах, які розташовані відносно далі від лінії фронту — Високопільській, Великоолександрівській, Борозенській, Калинівській, Кочубеївській та Музиківській. Саме там уже поступово повертається життя і є можливість говорити не лише про гуманітарну допомогу, а й про відновлення.

«Працюємо в координації з партнерами, які працюють на території області. До призначення в Агенцію, ми з командою займалися координацією допомоги. Ми, скажемо, працювали зовні, наша основна задача була - це гуманітарний напрямок і допомога в координації з партнерами, які працюють по території області. Коли мене запросили долучитися до обласної адміністрації, ми тоді зробили таку коротеньку інвентаризацію партнерів, які працюють по території області. На той час на території Херсонської області працювали 273 партнерські організації — від великих міжнародних структур до невеликих благодійних ініціатив. Сьогодні активно працюють близько 60 організацій», — розповідає Олег Кулакевич.

На перших етапах це створювало чимало проблем. Різні організації привозили допомогу в одні й ті ж самі громади, не завжди погоджуючи свої дії між собою. Через це виникали конфлікти та нерівномірний розподіл ресурсів. Це породжувало додаткову соціальну напругу. Саме тому Агенція разом із гуманітарними кластерами почала вибудовувати систему координації. Сьогодні партнери узгоджують свої дії, обмінюються інформацією та намагаються уникати дублювання допомоги.

«Наша задача — щоб кожне домогосподарство отримало допомогу, але і щоб ця допомога була справедливо розподілена», — пояснює Кулакевич.

На думку Кулакевича, найкраще сьогодні працюють ті організації, які постійно підтримують зв'язок із громадами, проводять оцінку потреб на місцях, координують свої дії з адміністраціями та готові коригувати свої плани відповідно до реальної ситуації. Водночас він визнає, що не всі донори та виконавці проєктів однаково добре розуміють специфіку Херсонщини. Особливо це стосується організацій, які приходять у регіон вперше або працюють за заздалегідь розробленими моделями, не враховуючи прифронтовий контекст. Такі проєкти іноді створюються далеко від області, а вже потім намагаються реалізовуватися на місці без достатнього розуміння безпекових обмежень чи реальних потреб населення.

Окремим викликом залишається безпека. Через постійні обстріли та складну логістику навіть гуманітарна діяльність потребує ретельної координації. Саме тому Агенція наполягає, щоб усі організації працювали у взаємодії з військовими адміністраціями та дотримувалися погоджених процедур пересування територією області.

Про діяльність влади Олег Кулакевич говорить досить стримано, але загалом позитивно. Він визнає, що проблем вистачає, проте закликає оцінювати роботу місцевих адміністрацій через призму тих умов, у яких вони змушені працювати. Головним викликом він називає не неефективність чи помилки управління, а постійний кадровий дефіцит і надзвичайне навантаження на працівників громад та військових адміністрацій: «Задач стає більше, а людей, які роблять ці задачі, стає, на превеликий жаль, менше. Багато працівників працюють буквально під обстрілами. Після ворожих атак вони виїжджають на місця руйнувань, фіксують пошкодження, допомагають людям оформлювати компенсації, організовують роботу комунальних служб та забезпечують функціонування критичної інфраструктури. Як тут можна говорити, що щось треба зробити краще, коли кожен виїзд може стати останнім?»

Відсутність кадрів - це і головна проблема для самої Агенції. Олег Кулакевич говорить, що складно знайти нових фахівців в команду через велику кількість організацій, які працюють в Херсоні і області.

Кулакевич наголошує на важливості стратегічного планування. Як приклад він наводить питання водопостачання після підриву Каховської ГЕС. На його думку, регіону бракує актуальних даних про стан підземних вод і розуміння, як ефективно будувати систему водозабезпечення в майбутньому. Саме тому Агенція ініціює комплексне дослідження водних ресурсів області.

Ще один важливий фактор — логістика та інфраструктура. Олег згадує відновлення доріг і пояснює, що це не просто питання комфорту. Нормальна логістика впливає на роботу медиків, гуманітарних організацій, евакуацію людей і доставку допомоги. Без цього говорити про розвиток громад неможливо.

Одним із нових напрямків роботи Агенції став проєкт «Радник з відновлення», який реалізується за підтримки міжнародних партнерів. Його ідея полягає в тому, щоб у громадах працювали фахівці, які добре знають місцеві потреби та допомагають залучати ресурси на розвиток. Радники навчатимуться проєктному менеджменту, роботі з грантовими програмами, комунікації з донорами та міжнародними організаціями. Вони стануть додатковим підсиленням для місцевих адміністрацій, які сьогодні працюють в умовах гострого кадрового дефіциту. Паралельно у громадах створюються простори для роботи та навчання — коворкінги й хаби, де можна буде проводити зустрічі, тренінги та консультації. За словами Олега Кулакевича, головна мета — створити мережу підготовлених фахівців, які зможуть професійно працювати із програмами відновлення та розвитку вже зараз, не чекаючи завершення війни, залучати гранти і вміти з ними працювати. Це допоможе громадам залучати нові інвестиції.

Говорячи про майбутнє Херсонщини, Олег Кулакевич не приховує: головна умова для розвитку регіону — безпека.

«Скоріше, щоб закінчилася війна, і не заважали працювати. Коли не будуть заважати працювати, ми зможемо все зробити самі», — каже він.

На його думку, саме люди, які залишилися в громадах, працюють у складних умовах і щодня допомагають своїм населеним пунктам виживати, мають стати основою майбутнього відновлення області.

І хоча сьогодні Херсонщина продовжує жити під постійними обстрілами, вже зараз тут формуються підходи, які допоможуть перейти від виживання до системного відновлення — через координацію, партнерство та спільне планування майбутнього.

Шановні херсонці, запрошуємо вас долучитися до анонімного опитування, яке допоможе нам краще зрозуміти настрої, потреби та виклики, з якими стикається населення Херсонщини, а також оцінити ефективність роботи громадських організацій та влади. Кожна Ваша відповідь – це важлива цеглинка у фундаменті майбутнього відновлення. Опитування є повністю анонімним, а ваші відповіді та будуть використані виключно в узагальненому вигляді для аналітичних цілей:.

Інтерв'ю підготовлене Херсонським обласним благодійним фондом “Об'єднання” за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація та погляди, викладені в цій публікації, є предметом виключної відповідальності авторів.

Чи складно бачити корупцію? Грай і викривай!

office@fundunion.org (Inna) — Tue, 16 Jun 2026 14:50:13 +0300

Хто ти: легенда прозорості, стажер-моніторщик, досвідчений аудитор чи хтось інший?

Ми розробили новий інструмент для навчання моніторингу держзакупівель – гру-тренажер з багатьма реальними кейсами.

Поки що це тестовий етап гри, тож ми просимо усіх бажаючих грати, отримувати «титули» та завантажувати сертифікати за участь і дати нам фідбек – як вам? Що хочеться додати? Чи все зрозуміло?

Ну і, звісно, нам би дуже хотілось, знати хто ви за результатами гри :) Поділіться в коментарях.

Гра розроблена для усіх, хто цікавиться темою прозорості державних закупівель, хоче навчитись їх моніторити і навчитись бачити корупційні складові в системі витрат бюджетних коштів.

ГРА ТУТ

У Білозерській громаді обговорили реалізацію проєктів з відновлення та соціальної підтримки населення

office@fundunion.org (Inna) — Fri, 12 Jun 2026 18:04:41 +0300

У Білозерській громаді відбулося засідання Робочої групи з громадської безпеки та відновлення, під час якого обговорили актуальні питання безпеки, а також реалізацію проєктів з відновлення та соціальної підтримки населення.

Учасники зустрічі — представники місцевої влади, благодійних і громадських організацій — поділилися інформацією про поточні ініціативи та плани роботи на найближчий період.

Представники Білозерської військової адміністрації зазначили, що безпекова ситуація у громаді залишається напруженою та, на жаль, продовжує погіршуватися. Населені пункти регулярно зазнають обстрілів і дронових атак, що часто призводить до перебоїв в електропостачанні.

Попри складні умови, у громаді триває робота над проєктами енерговідновлення та підвищення енергонезалежності важливих об’єктів.

Під час засідання громадські та благодійні організації презентували свої поточні проєкти та найближчі плани:

ГО «Білозерський центр регіонального розвитку» реалізує проєкти з дистрибуції ремонтних наборів для екстреного ремонту пошкодженого житла, а також надає психосоціальну підтримку дітям і родинам з дітьми.
Благодійний фонд «Відродження громад Півдня» впроваджує проєкт психосоматичного супроводу дітей і комплексної підтримки сімей. Також у межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA) фонд планує забезпечувати маломобільних і лежачих людей гігієнічними наборами та підгузками.
Фонд «Об’єднання» планує закупівлю безпекових наборів для мешканців громади, до складу яких увійдуть вогнегасники та інші засоби особистого захисту. Також передбачено проведення навчальних тренінгів з пожежної, дронової та мінної безпеки, а також з надання домедичної допомоги. Ця діяльність реалізовуватиметься нашим Фондом у партнерстві з Данською радою у справах біженців в межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC впроваджує спільно з ACTED та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

Окремо учасники обговорили потенційну ініціативу зі створення житла для внутрішньо переміщених осіб із Білозерської громади у більш безпечних населених пунктах Херсонської області.

Засідання вкотре продемонструвало активну співпрацю місцевої влади та громадського сектору, які навіть у надскладних умовах продовжують працювати над вирішенням нагальних проблем громади та підтримкою її мешканців.

«Розмови про відновлення» з дитячим психологом Олексієм Книгою про життя дітей у прифронтовій Херсонщині

office@fundunion.org (Inna) — Thu, 11 Jun 2026 18:37:28 +0300

Коли ми говоримо про життя на Херсонщині, часто згадуємо про обстріли, руйнування та евакуацію. Але поруч із цими реаліями продовжують жити діти. Вони дорослішають у містах і селах, де війна стала частиною повсякденності. Багато хто з них спочатку пережив карантин, потім окупацію та деокупацію, а сьогодні щодня живе під звуки вибухів і в умовах постійної небезпеки.

Попри це, дитинство не зникає. Дітям так само потрібні друзі, спілкування, ігри, свята та відчуття безпеки. Саме тому в Херсоні та громадах області працюють громадські організації, які створюють безпечні простори, проводять заняття, творчі та спортивні активності, підтримують дітей і допомагають їм залишатися частиною спільноти.

Про те, як війна змінила дітей, чому соціалізація сьогодні стала одним із ключових викликів, чого не вистачає віддаленим громадам та як можна підтримувати дитинство навіть під обстрілами, ми поговорили з дитячим психологом і тренером Олексієм Книгою у новому випуску «Розмови про відновлення».

Олексій Книга працює переважно в напрямку психосоціальної підтримки та емоційного розвантаження дітей: «Найчастіше моя робота — це просто підтримати дитину, вислухати її, подарувати трохи щастя і повернути хоча б частинку дитинства. Проводжу заняття із самозахисту, організовую дитячі свята, працюю аніматором. Війна — війною, але життя триває. Ми проводимо заходи навіть у підвалах та укриттях, щоб подарувати дітям хоча б невелике свято. Іноді достатньо п’ятнадцяти хвилин радості, щоб цих емоцій вистачило надовго. Херсон живе. І такими маленькими кроками ми підтримуємо це життя».

Війна дуже змінила дітей. За словами Олексія, багатьом дітям сьогодні страшно виходити в соціум. Через карантин, спричинений ковідом, ще до повномасштабного вторгнення, діти вже почали втрачати рівень соціалізації. З початком війни, окупації, деокупації ця ситуація лише поглибилася. Частина дітей роками фактично не мала нормального живого спілкування. Є діти, які жодного разу не ходили до школи офлайн. До війни школа сама по собі була середовищем для соціалізації. Зараз багато дітей цього досвіду не мають. Усе їхнє життя — це онлайн-навчання і дім: «І коли така дитина потрапляє в простір, де багато інших дітей, де хтось бігає, кричить, грається, вона просто губиться».

Водночас діти часто швидше адаптуються до стресу, ніж дорослі. Вони звикають до того, що відбувається навколо. Для них обстріли, дрони чи сирени стають частиною реальності. Але це теж має свої наслідки - дітям, які постійно проживають в небезпечних умовах, важко адаптуватися у більш безпечних місцях. Як приклад, Олексій наводить дітей з Херсонщини, яких благодійні організації возять на відпочинок у табори за кордон або в більш безпечні області України: «Діти говорять, що на початку їм там важко. Вони вже звикли прислухатися до вибухів, дивитися під ноги, в небо. А коли в одній групі є діти, які на щастя, не знають що таке війна, обстріли дрони, і діти, які живуть в умовах постійної небезпеки, то це два різні світи. Для нас це реалії життя».

За офіційними даними, лише в Херсонській громаді залишається близько п’яти тисяч дітей. Багато дітей проживають в місцях тимчасового розміщення - модульних містечках, які мали стати тимчасовим прихистком після евакуації з “червоної зони”, втрати житла, але, на жаль, більшість залишається там жити на довгий період. Олексій говорить, що є відчутна різниця між тими дітьми, які залишаються у своєму домі, наприклад у Херсоні, і тими хто проживає в таких модульних містечках: «У Херсоні є діти які взагалі не виходять на вулицю через небезпеку. І тут питання до батьків - чому не вивезти дитину у безпечне місце, якщо ви хвилюєтеся за її безпеку? В країні є місця, де приймають мам з дітьми, є фонди, які допомагають. У модульних містечках свій окремий світ. Там більш-менш безпечно, діти можуть гуляти на галявині, спілкуватися з друзями. Це той соціум, який виховує».

Олексій Книга бере участь у заходах і тренуваннях в різних безпечних просторах Херсона, співпрацює з різними громадськими організаціями і фондами, які сьогодні допомагають дітям адаптуватися до реалій. Ми поцікавились як відбувається ця співпраця, чого не вистачає і що можна було б покращити у роботі громадського сектору: «Як на мене, багато організацій їдуть на Херсонщину за піаром. Є, скажімо так, відомі села, і кожен фонд туди обов'язково їде, везе допомогу. Є села, де залишилось 10-13 дітей, люди, яким дійсно важко, а туди ніхто не їде, бо це не “піарно”. Я дуже люблю їздити в такі села, навіть попри те, що там мало дітей. Все одно класно поспілкуватися. Спочатку діти бояться, а потім вже чекають, коли ти приїдеш наступного разу. Є можливість дітям зібратися, побути разом».

Олексій радить громадським організаціям і фондам, які привозять допомогу дітям, орієнтуватися на вік дітей, бути з ними на одній хвилі і розмовляти з ними на одній мові, тоді діти краще відкриваються і кращий результат від емоційного розвантаження. Олексій особливо наголошує, що дітям потрібна не лише гуманітарна допомога, а й увага. Психосоціальна підтримка — це не лише про професійну психологічну допомогу. Часто це про можливість бути почутим.

За словами Олексія Книги, і громадські організації, і місцева влада роблять важливі кроки для підтримки дітей у Херсоні та громадах області. Головним досягненням психолог називає створення безпечних просторів, щоб діти та батьки могли збиратися у відносно безпечному середовищі. Велику роль на себе взяли громадські організації у забезпеченні гуманітарною допомогою, і це дає змогу владі зосередитися, наприклад, на питаннях безпеки.

Олексій доволі обережно говорить про відновлення Херсонщини. На його думку, поки тривають бойові дії, говорити про повноцінну відбудову зарано. Він вважає, що зараз головне завдання — підтримувати життя громади та створювати безпечні умови для дітей і дорослих.

«Зараз наше відновлення виглядає саме так. Діти ходять у різні простори, пробують нові заняття, знаходять друзів. Вони не сидять весь час вдома. І це дуже важливо», — каже психолог.

Олексій зазначає, що в умовах постійних обстрілів люди не поспішають вкладати ресурси у відновлення будинків чи нових об'єктів, адже немає гарантії, що завтра вони не будуть пошкоджені знову. Окрему увагу він приділяє розвитку укриттів і підземних хабів. На його думку, поки місто перебуває під постійною загрозою обстрілів, саме там мають зосереджуватися освітні, спортивні та культурні активності для дітей. Олексій підтримує ідею облаштування в укриттях спортивних зон, місць для дозвілля та занять для підлітків, адже це допомагає не лише підтримувати фізичне здоров’я, а й відновлювати соціальні зв’язки. Але проблема в тому, що часто міжнародні донори не завжди хочуть виділяти кошти на відновлення соціальних зв'язків.

Тема реакції дітей на обстріли проходить через усе інтерв’ю. Найбільше Олексія вражає те, наскільки діти адаптувалися до війни і як часто вони сприймають небезпеку спокійніше, ніж дорослі. Він прямо говорить, що діти сьогодні живуть у реальності війни настільки довго, що багато речей стали для них звичними: «Діти звикають жити в цих умовах. Вони знають, що таке вихід, звук виходу, приходу, що таке "Град", танк, арта, КАБи. Вони це вже все знають». За його спостереженнями, діти часто швидше адаптуються до стресу, ніж дорослі. Після обстрілу вони можуть сказати: «Так, було страшно, але нічого», і досить швидко повернутися до звичних справ. Олексій також розповідає, що під час занять часто запитує дітей, що вони роблять, коли починаються обстріли. Відповіді звучать буденно: «Ми сидимо далі». Якщо небезпека зовсім близько, діти кажуть, що переходять у коридор або безпечніше місце, дістають телефон і просто чекають, поки все закінчиться. Навіть в умовах постійної небезпеки діти прагнуть не лише безпеки, а й звичайного дитячого життя: «Тому ми і працюємо з дітьми, які тут залишились. Підтримуємо їх», - говорить Олексій Книга.

Сьогодні найкраще рішення для родин із дітьми — евакуація в безпечніші регіони. Але поки тисячі дітей залишаються на Херсонщині, вони потребують підтримки, спілкування та можливості хоча б ненадовго відчути себе просто дітьми. Іноді для цього достатньо безпечного простору, кількох годин разом із друзями та дорослого, який готовий вислухати.

Попри всі труднощі, Олексій переконаний, що місто має майбутнє: «Херсон живе. І багатьох дивує, що тут відкриваються бізнеси, проводяться свята, люди продовжують будувати плани. Мені здається, після перемоги місто дуже швидко почне відновлюватися. Ми стали сильнішими. Навчилися цінувати прості речі, які раніше здавалися звичними. І я бачу багато активних людей, які вже зараз роблять усе можливе для своїх громад. Саме вони будуть відбудовувати Херсон далі».

Шановні херсонці, запрошуємо вас долучитися до анонімного опитування, яке допоможе нам краще зрозуміти настрої, потреби та виклики, з якими стикається населення Херсонщини, а також оцінити ефективність роботи громадських організацій та влади. Кожна Ваша відповідь – це важлива цеглинка у фундаменті майбутнього відновлення. Опитування є повністю анонімним, а ваші відповіді та будуть використані виключно в узагальненому вигляді для аналітичних цілей.

У Станіславській громаді обговорили безпекову ситуацію і актуальні потреби

office@fundunion.org (Inna) — Wed, 10 Jun 2026 17:41:36 +0300

У Станіславській громаді відбулося засідання Робочої групи з громадської безпеки та відновлення за участю представників військової адміністрації, старостинських округів і структурних підрозділів сільської ради.

Під час зустрічі учасники обговорили загальну безпекову ситуацію в громаді, а також озвучили актуальні потреби служб, необхідні для ефективної роботи у прифронтових населених пунктах.

Однією з ключових тем засідання стало планування розповсюдження вогнегасників і наборів екстреного реагування для домогосподарств Станіславської громади.

У цьому напрямку працюватиме наш Фонд "Об'єднання" у партнерстві з Данською радою у справах біженців / DRC в межах Херсонського консорціуму з територіального розподілу ресурсів (ABA), який DRC реалізує спільно з ACTED та Nonviolent Peaceforce (NP) за підтримки Гуманітарного фонду для України (UHF).

Окрім забезпечення безпековими наборами, заплановано й навчальні заходи: тренінги з дронової, пожежної та мінної безпеки, а також з надання домедичної допомоги.

Ситуація у громаді залишається складною, але спільними зусиллями органів влади, громадського сектору та міжнародних партнерів ми продовжуємо працювати над підвищенням безпеки й покращенням умов життя у прифронтових населених пунктах.

У чотирьох громадах Бериславського району відбулися засідання робочих груп із залучення громад

office@fundunion.org (Unknown) — Tue, 9 Jun 2026 15:21:48 +0300

У Великоолександрівській, Високопільській, Кочубеївській та Нововоронцовській громадах Херсонщини відбулися засідання оновлених робочих груп із залучення громад. Учасники та учасниці обговорили ключові виклики, визначили пріоритети розвитку й узгодили подальші кроки співпраці в межах нової фази підтримки громад із боку ПРООН.

До обговорення долучилися представники та представниці військових адміністрацій, селищних та сільських рад, комунальних установ, місцевої пожежної охорони, поліцейські офіцери громад, а також ветеранські, молодіжні спільноти, громадські організації та Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Від громадської безпеки до комплексного розвитку

Раніше робочі групи зосереджувалися здебільшого на громадській безпеці. Тепер вони стають мультизадачними дорадчими органами. Щоб координація була ефективною, а зусилля не дублювалися, до груп запрошують фахівців/-чинь із ветеранської політики, соцзахисту, адмінпослуг, охорони здоров’я, економічного відновлення, а також активну молодь і внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Під час зустрічей учасники та учасниці визначили ключові напрямки співпраці із ПРООН на наступні три роки:

місцеве врядування та якісні адмінпослуги;
верховенство права та громадська безпека;
залучення громадян (зокрема, інтеграція ВПО);
реінтеграція ветеранів і ветеранська політика;
підтримка молодіжних ініціатив;
розвиток охорони здоров’я, соцпослуг та економіки;
захист довкілля.

У фокусі — підтримка ветеранів/-ок і нові можливості

Одним із пріоритетів на найближчий час стане розроблення локальних стратегій ветеранської політики. Незабаром у громадах відбудуться стратегічні сесії, щоб створити дієві плани супроводу ветеранів і ветеранок й облаштувати нові та вже наявні ветеранські простори.

Також команда ПРООН презентувала актуальні грантові можливості у сфері доступності правосуддя. Своєю чергою, Фонд «Об'єднання» анонсував найближчі заходи для громад:

соціальне картування для пошуку неформальних лідерів;
онлайн-курс з інклюзивних рішень та безбар'єрного відновлення;
тренінги для працівників/-ць ЦНАПів і держустанов щодо комунікації з ветеранами/-ками;
практичні тренінги з написання проєктів безпосередньо на місцях.

Учасники та учасниці зустрічей наголосили, що ефективне відновлення громад потребує постійного діалогу між владою, громадськими організаціями, міжнародними партнерами та, власне, жителями громад. Саме така співпраця дає змогу краще враховувати потреби людей та знаходити спільні рішення навіть в умовах близькості до зони бойових дій.