• Захід, Галицький округ (№88)
• Центр, Уманський округ (№199)
• Схід, Антрацитівський округ (№110)

виконувалося опитування виборців щодо їх соціяльно-політичних орієнтацій. Заледве автор може пригадати якесь инше дослідження, що виконувалось би в такому форматі: не загально-українське й не локальне, а в межах трьох довільно вибраних виборчих округів.

Як повідомляється, це дослідження виконував такий собі дослідницький центр “Імідж-Контроль”, про який автор нічого не пригадує, хоча й цікавиться темою такого роду досліджень від 2004 року. На сторінці з переліком соціологічних установ України такий центр відсутній. Утім, можна “відкопати” в Мереживі допис Соціологічний PR в дії від зовсім молодого тоді Фесенка, яке виставляє той “Імідж-контроль” у, м’яко кажучи, негарному світлі. З иншого боку, то показує, що такий центр існує з 2001 року.

Примітно, що й на ділянці самого цього центру, якихось даних про таке дослідження немає. Але оскільки результати цього вже з’явились у мережі (спочатку, можливо, вони були опубліковані на Майдані), то й автор вирішив звернути на них вашу увагу й стисло прокоментувати (докладного допису щодо цих результатів не буде). Тим більше, що ті дані виглядають правдоподібно.

Що стосується перших двох розділів звіту про це дослідження

1. Соціально-психологічне самопочуття населення (оцінка якости життя, політичної ситуації, правильности напрямку в якому розвиваються події в Україні)
2. Ідеологічні орієнтації виборців (прийнятний варіянт розвитку ситуяції, належний шлях розвитку України (Европа чи Москва), соціяльно-політичні орієнтації),

то можна сказати, що ці дані ілюструють очевидну відмінність між “материковою Україною” (Захід і Центр, тобто територія України-Руси) і відносно недавно “колонізованими” (чи, мабуть точніше, недоколонізованими) українськими землями (“Диким полем”). Автор не зупинятиметься на цьому детально.

Результати ж третього розділу – Електоральні орієнтації виборців – попри те, що наведені там дані виглядають, як уже сказано, загалом правдоподібно, заслуговують на пару коментарів.

По-перше, слід навести витяг із коментаря до результатів розподілу голосів для Уманського округу (№199):

В Уманському окрузі ми встигли перевірити ефект від об’єднання «Батьківщини» і «Фронту змін» у єдиний партійний список – за об’єднаний список проголосують 21,4% виборців, за Партію регіонів – 13,1%, УДАР – 7,2%, «Свобода» – 3,5%. Тобто ми, очевидно, спостерігаємо типову картину: при об’єднанні втрачається до 15% голосів (у даному випадку це становить близько 3% підтримки від загального числа виборців). Втрачені голоси розподіляються приблизно так: по 1/5 – ¼ переходить Свободі і УДАРу, решта дрібно розпорошується по решті партій аж до ПР включно.

Саме на такий розподіл голосів тих, хто відмовляється голосувати за “Батьківщину”, в яку влитий колишній “Фронт змін”, автор би й був схильний чекати. Втім, результати двох квітневих досліджень КМІС виявляють, можливо, дещо складнішу картину. Тому попри категоричний тон Імідж-Контролю (“ми, очевидно, спостерігаємо типову картину”), автор не поспішав би з висновками.

По-друге, слід звернути вашу увагу на одну дрібну деталь. Під самий кінець звіту наводиться у графічному вигляді розподіл голосів у “% до тих, хто голосуватиме” для Антрацитівського округу (№110) (для инших округів такі дані не наводяться). Тут рейтинг майже всіх партій зростає, за виключенням ПСПУ (рейтинг не змінюється) й Свободи, чий рейтинг меншає.

Це щось дивне. Адже це означає, що половина прихильників Свободи на тому окрузі не має наміру брати участь у голосуванні – найгірший результат серед усіх инших партій! Як таке може бути, коли давно й добре відомо, що виборці Свободи аби не найбільш віддані й політично активні виборці?

У принципі, це можна було би списати на похибку за умов дуже малої чисельності голосів по альтернативі (для всіх виборців 0,3% це лише 3-4 респонденти). Але як пояснити те, що значіння по альтернативі “Інші” більшає при переході від “відсотку до всіх до виборців” до “відсотку до активних виборців” від 0,2% (точніше 0,4%) до 1,2%? Такого просто математично не може бути.

Иншого пояснення тому, окрім якоїсь помилки авторів звіту в розрахунках, автор не бачить. Хоча за инших обставин, така поведінка рейтингу Свободи мала би привернути увагу – це означало би, що щось не так із донбаськими виборцями Свободи.

Нарешті, слід додати належні характеристики цього дослідження. Вибірка опиту для кожного з округів: 1200 респондентів. Заявлена похибка не більше 2,8%. Період виконання опитування в звіті зазначається як “квітень 2012р.”, без уточнення дати початку й кінця опитування.

Питання? Коментарі? – прошу дописувати.

Related posts:

1. Центр Разумкова: результати опитування 14-19 квітня 2012 року
2. КМІС: результати опитування 12-24 квітня 2012 року
3. КМІС: результати опитування 14-26 квітня 2012 року

Перше від 12-24 квітня, в якому партії “Батьківщина” і “Фронт змін” наводились в опитувальнику як окремі альтернативи; друге від 14-26 квітня, в якому ці дві партії представлені як єдина політична сила під назвою “Батьківщина”. Терміни цих опитувань, як нескладно помітити, перетинаються в часі, отже, цікаво дослідити, як злиття “Батьківщини” й “Фронту змін” уплинуло на електоральні вподобання українців.

Згідно результатів цього досліджень, якби вибори до Верховної Ради відбувалися “в найближчу неділю”, голоси розподілились би таким чином:

* % від активних виборців (тих, висловили намір брати участь у голосуванні)

У стовпчиках Рейтинг і Перерахунок наводяться результати дослідження від 12-24 квітня. Вибірка опиту: 2040 респондентів. Статистична похибка вибірки не більше 3,3%. Джерело даних: Електоральні наміри виборців України, а також документ Word за покликом під тим дописом. (Також у тому документі надані результати розподілу електоральних уподобань за регіонами й президентський рейтинг.)

У стовпчиках Рейтинг2 і Перерахунок2 наводяться результати дослідження від 14-26 квітня. Вибірка опиту: 2038 респондентів. Статистична похибка вибірки не більше 3,3%. Джерело даних: Електоральні наміри виборців України наприкінці квітня, а також документ Word за покликом під тим дописом. (Також у тому документі надані результати розподілу електоральних уподобань за регіонами та динаміка рейтингів серед усіх і окремо лише серед активних виборців (таблиці й графіки).)

Прошу зважати також на пояснення щодо подання таких результатів.

Коментар

Найперше, що слід зауважити, це те, що такі перетинання в часі та ще й досліджень від однієї установи – річ рідкісна. Попри те, цього року КМІС уже робив подібне – щоправда, тоді відмінності в анкетах були не такими значними – все ж таки, основні політичні сили, зазначені в анкетах тих опитувань, залишались тими ж.

Нині ж, відмінність більш ніж помітна – №3 вливається в №2 в політичному рейтинзі. (А ще, побіжно можна зазначити, перед тим “Сильна Україна” (№6-7) влилася в №1 – “Партію регіонів”). Як же такі політичні події позначились на рейтингах?

Умови для з’ясування цього питання в нас як не ідеяльні, то на рідкість сприятливі. Адже коли одна установа виконує два опитування, що перетинаються (та майже збігаються) в часі, то це усуває відразу дві обставини, що зазвичай дуже заважать порівнювати такого роду дані:

1. Рейтинги від різних соціологічних установ виконуються за різними методиками. На це доводиться зважати щоразу; инакше можна сприйняти відмінності в значіннях рейтингів, викликані відмінностями в методиках проведення досліджень, за дійсні зміни рейтингу.
2. Рейтинги від досліджень, виконаних у різні періоди, можуть бути зумовлені також змінами підтримки партій у часі (динамікою рейтингів), і відбивати їх, а не наслідки якихось важливих подій як-то злиття партій.

Здавалося б, усе готове для того, щоби видати “на гору” число втрат “Батьківщини” й “Фронту змін” по блискучій операції зі зменшення свого спільного рейтингу. Але є одна велика притичина.

Рейтинг Партії регіонів меншає

Так, він меншає й насправді (про це трішки нижче), але він меншає – принаймні, так видається з цих даних – як реякція на злиття “Батьківщини” й “Фронту змін”! 12-24 квітня рейтинг Партії регіонів – 19,1%, 14-26 квітня – 15,6%. Причому то значущі зміни – 3,5% (навіть при тому, що КМІС наводить свої оцінки похибки з урахування дизайн-фактору, що збільшує ці оцінки приблизно в 1,5 рази). Далебі, несподіваний результат.

Чим він може бути викликаний?

Припущення, що таке меншання рейтингу – наслідок негативної динаміки підтримки Партії регіонів, допоки облишимо – воно надто кульгаве для наших обставин.

Уважніше переглянувши список партій у цих двох дослідженнях, можна виявити, що для дослідження від 14-26 квітня в тому списку присутня така собі ПСПУ (пригадуєте? – Вітренко). Отже, можна припустити, що така зміна рейтингу Партії регіонів зумовлена наявністю в списку партій ПСПУ, яка відібрала на себе частину рейтингу регіоналів. Але з иншого боку, ПСПУ могла відбирати рейтинг і в КПУ, чий рейтинг також поменшав майже значимо – від 5,7% до 4,7%.

Але навіть із урахуванням цього, різниця в 3,5% між рейтингами ПР не може бути поясненою. Адже навіть якщо припустити, що ПСПУ відбирала рейтинг лише у Партії регіонів, то й тоді залишиться непоясненим зменшення рейтингу ПР у 2,8% – однак значуща величина навіть з урахуванням КМІСівського дизайн-фактору!

Звичайно, можна вдатися до послуг “соломинки для соціологічного потопельника”: згадати, що такого роду результати мають випадкову природу й у принципі, результати двох досліджень можуть відрізнятися на величину більшу за заявлену похибку без якогось “криміналу” з боку дослідників. Але крайній засіб (як і раніше згадане припущення про негативну динаміку підтримки ПР).

За таких обставин, усе ж таки, автор був би схильний пошукати якийсь инший, неочевидний чинник, упливом якого можна було б пояснити меншання рейтингу “Партії регіонів” після злиття “Батьківщини” й “Фронту змін”. Який? Автор не знає. Може ви, шановний читаче, підкажете – далебі, автор буде вдячний. (Підказка: для цього існують коментарі). (А може, як колись, прийде добрий дядько Паніотто й усе нам розтлумачить?

Що ж стосується меншання рейтингу Партії регіонів у часі, то це стає очевидним після порівняння даних пари лютневих досліджень КМІС із розгляданими даними. Зважений рейтинг ПР за лютий становить 16,8% (це ще до злиття “Сильною Україною”, яка на той момент мала зважений рейтинг 3,4%), а за квітень у середньому – 17,4%. Але це після злиття! – так, ніби того злиття й не було. (Чи то було? – тільки тоді слово “злиття” набуває дещо иншого сенсу.)

(Слід ще застерегти, що за таких порівнянь можливі різного роду крутійства, але загалом воно десь так і виходить. У кожному разі, ви можете перевірити це самі.)

Наразі ж, попри плановане, автор має завершити цей допис (щоби продовжити його у другій частині) – надто вже розлогим він виходить, а слід ще докладно зупинитись на тому, що рейтинг Батьківщини меншає також. Про це – в другій частині. До скорої зустрічі.

Related posts:

1. Рейтинг політичних партій, КМІС, 10-19 лютого 2012
2. Рейтинг політичних партій, Соціологічна група “Рейтинг”, 15–26 березня 2012
3. Рейтинг політичних партій, Центр Разумкова, 14-19 квітня 2012

Зокрема там наводяться дані поточних електоральних уподобань українців на період виконання опитування. На жаль, як це загалом властиво RBG, ці висліди подаються вкрай недбало (українською мовою та новина, до речі, відсутня на сайті RBG  на момент написання цього допису). Тому замість витягу з такого роду допису, як автор робить зазвичай, наразі наводяться дані, виписані з зображення в згаданому дописі на сайті RBG.

Отже, якби вибори до Верховної Ради відбувались у найближчу неділю, виборчі уподобання українців розподілилися б таким чином:

• Партія регіонів – 18%
• Батьківщина – 12%
• УДАР – 9%
• Фронт змін – 8%
• КПУ – 5%
• Свобода – 3%
• Інші – 8%
• Не підуть на вибори – 20%
• Важко відповісти – 17%

Опитано 2077 респондентів. Заявлена похибка не перевищує 2,2%.

Докладніше ці результати будуть подані на “Голосі українця” дещо пізніше, разом із коментарем, як звичайно.

Але перед тим, автор ще має проаналізувати детально результати КМІС, як і було обіцяно – тим паче, що вони набагато більше проти RBG варті уваги й довіри.

Ви ж можете уже зараз порівняти ці дані із результатами попереднього дослідження RBG.

Related posts:

1. КМІС: результати опитування 14-26 квітня 2012 року
2. Центр Разумкова: результати опитування 14-19 квітня 2012 року
3. КМІС: результати опитування 12-24 квітня 2012 року

Зокрема, респондентів запитували, за яку партію вони б проголосували, якби вибори до Верховної Ради відбувалися “найближчим часом”, а у виборчий бюлетень “Батьківщина” і “Фронт змін” були внесені разом під загальною назвою “Батьківщина”. У відповідь на це питання узагальнено були отримані такі результати:

Партія	Рейтинг	Рейтинг*	Рейтинг2	Рейтинг2*
Партія регіонів	16,6	23,3	19,5	24,5
Батьківщина	19,6	26,8	13,5	16,8
Фронт змін	-	-	9,5	11,9
УДАР	8,5	10,1	7,4	9,0
КПУ	5,5	7,3	4,4	5,6
ГП	2,3	2,9	2,8	3,5
Свобода	3,9	5,7	2,5	3,0
Україна-вперед!	4,0	5,4	1,2	1,4
Народна партія	1,1	1,6	0,6	0,7
Народна самооборона	-	-	0,6	0,6
НУ	-	-	0,5	0,6
ПСПУ	-	-	0,5	0,7
СПУ	0,6	0,7	0,3	0,4
НРУ	-	-	0,3	0,4
Радикальна партія	0,3	0,4	0,3	0,3
УНП	-	-	0,3	0,4
Инша	3,2	3,2	2,4	2,6
НБУ	19,5	-	14,9	-
НВ	15,0	12,7	18,5	17,8

* “% тих, хто має намір взяти участь у виборах”
Рейтинг2 – рейтинг політичних партій згідно дослідження Центру Разумкова, що тривало з 30 березня по 4 квітня 2012 року

Вибірка опиту: 2008 респондентів. Статистична похибка вибірки не більше 2,3%.

Джерело даних: Опитування: ставлення до об’єднання політичних сил, а також документ Word за покликом під тим дописом.

Пояснення щодо подання таких результатів.

Коментар

У таблиці вище дані рейтингу, що розглядається в цьому дописі, наведені в другому й третьому стовпчиках. У четвертому ж і п’ятому стовпчиках для порівняння наведені величини рейтингу з дослідження ЦР і ФДІ від 30 березня-4 квітня 2012 року. Також для спрощення порівняння цих рейтингів партії наведені в порядку зменшення Рейтингу2, тобто так само, як вони наводилися для попереднього рейтингу від Центру Разумкова.

Таке подання даних робить надзвичайно (може й занадто) наочною ту обставину, що в розгляданому дослідженні замірявся рейтинг меншої кількости партій. Це, загалом кажучи, погіршує якість вислідів. Як уже зазначалося при аналізі рейтингів від КМІС:

правильніше при опитуванні робити анкету, яка міститиме більшу кількість альтернатив, оскільки це дозволяє отримати висліди ближчі до дійсности.

Тоді – при аналізі одночасних рейтингів КМІС – менша кількість партій в анкеті призводила до:

• збільшення значіння по альтернативі “Инша” (партія)
• збільшення значіння по альтернативі “Не братиму участи”
• зменшення значіння по альтернативі “Не визначився”

Такі ж тенденції спостерігається й у рейтинзі Центру Разумкова. Ураховуючи, що такі зміни є цілком сподіваними виходячи й із загальних міркувань, можна припускати, що такі спостереження можна узагальнити й поширювати також на инші подібні випадки.

Друге ж припущення “з загальних міркувань”, а саме, те, що при зменшенні кількости партій в анкеті рейтинг тих партій, що залишились, дещо побільшає – поки що не підтверджується. Можливо такий ефект і присутній, утім, він дуже малий і тому досі недоступний для спостереження.

Друга річ, яку слід відзначити, – це довільний вибір партій. Цікаво, чому для цього опитування Центр Разумкова вирішив залишити в списку партій таку екстравагантність як “Радикальна партія” (Ляшка) (яка минулого разу отримала рейтинг 0,3%) і вилучити з нього “Народну самооборону” (минулого разу – 0,6%) чи “Нашу Україну” (0,5-0,6%)? Не зрозуміло.

Щодо намірів брати участь у виборах

Варто, нарешті, звернути увагу читача й на примітні зміни в прогнозованому приході (явці) виборців. Такі результати журналісти рідко коли наводять, а втім, принаймні в цьому випадку, вони того варті. Адже різниця між такими даними в цьому опитуванні й у попередньому чимала:

У цій таблиці наводяться розподіл відповідей респондентів щодо їхніх намірів брати участь у виборах Верховної Ради для двох опитувань – одного, виконаного Центром Разумкова раніше (30-4.04), й иншого, що розглядається в цьому дописі (14-19.04).

Для цього опитування сума альтернатив “Безумовно, так” і “Скоріше, так” становить 66,1%, а для попереднього – 77,6%. Якою може бути причина для такої – більш ніж значущої – відмінности?

Можливо, річ тут у тому, що першого разу респондентів запитували так:

Чи збираєтеся Ви взяти участь у виборах до Верховної Ради, які мають відбутися 28 жовтня 2012 року?

тобто, йшлося саме про вибори Верховної Ради, які мають відбуватися саме тоді, коли їх призначено (виділення шрифтом – авторове). А в другому випадку питання ставилося в дещо гіпотетичний спосіб:

Скажіть, будь ласка, якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради, чи взяли б Ви в них участь?

Можливо також, така відмінність, принаймні почасти, – наслідок того, що першого разу питання про намір брати участь у виборах ставилося на початку опитування, а другого разу – насамкінець.

Нехай там як, ця обставина має такий наслідок, що величини рейтингу з зірочкою (“% тих, хто має намір взяти участь у виборах”) для опитування від 14-19.04 є непропорційно більшими порівняно до такого ж рейтингу від 30-4.04. Тому треба бути уважними, щоби не сприйняти ці зміни, спричинені змінами в намірах приходу на вибори (або в методиці опитування), з дійсними змінами рейтингу.

Узагалі, слід сказати, що журналісти полюбляють наводити саме такий рейтинг – “відносно тих, хто має намір брати участь у виборах” – попри те, що такі дані мають значно гіршу точність (похибка аби не вдвічі більше від заявленої). Можливо, справа тут у тому, що їм подобаються більші значіння рейтингу, а можливо в тому, що такий рейтинг дещо ближче до результатів, які партії отримають на виборах. Дехто навіть набирається нахабства на підставі таких (надзвичайно грубих) результатів стверджувати, чи пройде чи ні певна партія в Верховну Раду! Але питання журналістського паскудства у відношенні до висвітлення соціологічних досліджень – то окрема важка тема.

Наразі ж автор зупинився на декількох тонких моментах, які могли, в противному разі, уникнути читачевої уваги.

Що стосується моментів грубих – а саме, висловлених автором підозр щодо фальсифікації Центром Разумкова рейтингу – то це питання заслуговує на окремий допис, в якому ми й спробуємо дещо прояснити цей предмет.

Related posts:

1. Рейтинг політичних партій, Центр Разумкова, ФДІ, 30 березня-4 квітня 2012
2. Центр Разумкова: результати опитування 14-19 квітня 2012 року
3. Рейтинг політичних партій, КМІС, 10-19 лютого 2012

Відмінність між цими двома дослідженнями полягає в тому, що в другому (14-26 квітня) Батьківщина і Фронт змін були представлені в анкеті опитування як одна політична сила, а в першому (12-24 квітня) вони наводились як окремі альтернативи. Щось подібне робив КМІС і попереднього разу – коли два опити виконувалися практично рівночасно.

Можливо, КМІС у такий спосіб перевіряє якісь важливі припущення щодо обставин проведення опитів, і хоча виконання такого дослідження річ не дешева, в инший спосіб перевірити ті припущення, мабуть, неможливо. Тому два опити і відповідно два набори результатів.

Отже, якби вибори до Верховної Ради відбувались наприкінці квітня, виборчі уподобання українців розподілилися б таким чином:

• Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” (Ю. Тимошенко, А. Яценюк) – 15,9% та Партія регіонів (М. Азаров, С. Тігіпко) – 15,6%;
• наступні три місця посідають: партія “УДАР Віталія Кличка” – 5,9%, Комуністична партія України (П. Симоненко) – 4,7%, Всеукраїнське об’єднання “Свобода” (О. Тягнибок) – 2,8%,  Партія Наталії Королевської “Україна — Вперед!” – 2,3%;
• ще дві політичних сили мали не менше одного відсотка прихильників: партія “Громадянська позицiя” (А. Гриценко) – 1,7% та Народна партія України (В. Литвин) – 1,2%.

Опитано 2038 респондентів. Заявлена похибка не перевищує 3,3%.

Докладніше ці результати будуть подані на “Голосі українця” дещо пізніше, разом із коментарем, як звичайно. Можливо, вони будуть розглянуті разом із результатами опиту КМІС від 12-24 квітня, щоби було легше порівняти ці результати. Але вже зараз можна сказати, що результати цих опитів є або значуще відмінними або наближаються до того за низкою альтернатив. Чому так – спробуємо з’ясувати невдовзі.

Related posts:

1. КМІС: результати опитування 12-24 квітня 2012 року
2. Центр Разумкова: результати опитування 14-19 квітня 2012 року
3. Результати опиту RBG 25 квітня-10 травня 2012 року

Найстрашнішої далебі (я вас попереджав), бо якщо в першій частині йшлося про порівняно дрібні неподобства, якто “соціологи в вакуумі” і “округлянство”, то в другій частині розглядалися вже набагато серйозніші вади – потрійне шахрайство та ще й доповнене кількома дрібними ґанджами, а от тепер треба розглянути парочку дописів від “Української правди”, які становлять собою таку суміш удаваного невігластва й свідомого ошуканства, відвертої упереджености, а ще пересмикувань, промовчувань, що ганебний сам по собі допис Цензор.нет (розгляданий в другій частині) видається не таким уже й поганим, порівняно з бридотою від “Української правди”.

Висловлюючись образно, якщо від допису “Вголос” (розглядався в першій частині) недобре відгонило, то від допису Цензор.нет уже таки тхнуло, а от від “Української правди” відверто смердить, бо дописи цієї останньої – це навіть не просто соціологічний фільм жахів, це фільм жахів, що знімається на гімновідстійнику. Можете собі таке уявити? Оце стиль “Української правди”.

Соціологічний фільм жахів №1

Ідеться про такий собі дописочок Рейтинг Тимошенко зростає, а Януковича і Тягнибока – падає. Тут, у заголовку згаданого допису, неправдою є все. Тобто, як деколи пишуть журналісти, що намагаються уникнути відповідальности за свої слова: будь-який збіг із реальними обставинами – випадковий.

Адже як невдовзі з’ясовується:

Єдиними партіями, рейтинг яких знизився за останній рік, стали провладні Партія регіонів, "Сильна Україна" та опозиційна "Свобода".

ідеться в тому дописі не про рейтинги політиків, а про рейтинги партій. Але це – дріб’язок. (Помітимо втім, що до списку партій, рейтинг яких “знизився” додалася “Сильна Україна”.)

Гаразд, погляньмо як то “зменшився” рейтинг Свободи: в лютому 2011 він становив 3,1, а лютому 2012 – 3,4. Тобто, виходить, рейтинг зріс. У таких випадках кажуть, у якого ж сірка позичила очі “Українська правда”?

Те ж таки стосується й рейтингу “Сильної України”: в лютому 2011 він становить 3,3, а в лютому 2012 – 3,6. І це також “Українська правда” називає “зменшився”. Брехня відверта – просто в очі читачеві плює своєю брехнею “Українська правда”. Не дарма, мабуть, має комуно-фашистську назву.

А чим же прикриває свою брехню? А тим, що висмикує вигідні їй дані й замовчує невигідні. Так, у цьому випадку про значіння рейтингу “Українська правда” мовчить, а використовує натомість перераховані значіння, потім перекручує й виходить отаке казна-що:

Партія "Сильна Україна" за рік втратила 0,5% виборців. Так, з  6,3%, які партія мала у лютому 2011 року, вона отримала 5,8%  симпатій.

Всеукраїнське об’єднання "Свобода" ще рік тому маючи 5,9%, тепер отримало 5,5%.

Не кажучи вже про те, наведені “Українською правдою” зміни в перерахунках не є значущими (а, отже, це видання цілком імовірно видає випадкові коливання за якісь зміни, що сталися в політичній дійсности), це видання ще й уводить читача в оману за рахунок довільного вибору результатів для порівнювання.

Адже якби для порівнювання були використані результати не лютневого, а листопадового опиту того ж таки КМІС – яке ще й набагато ближче в часі, – то вийшло би, що рейтинг Свободи зростає – від 2,3 у листопаді 2011 до 3,4 у лютому 2012. Зростає й перерахунок: від 4,4 до 5,5%!

Так само зріс би рейтинг і Партії регіонів: від 12,5 у листопаді 2011 до 16,5 в лютому 2012. І перерахунок також зріс би. (Можете перевірити.)

Але “Українській правді”, мабуть, кортить видати “сенсацію”: Тимошенко – цяця й усе в неї “зростає”, а регіони – кака і в них усе “падає”, і ще втулити під ті регіони таку ненависну комуно-фашистській “Українскій правді” Свободу, мовляв, то також – кака – і також “падає”. А то, що набрехати для цього потрібно де можна й де не можна – то для “української правди” уже, мабуть, “нормально”: мовляв, “нє прадаш – нє на*бєш”.

Отже, це бридкий приклад не просто несумлінного використання даних соціологічних досліджень, а відверте пересмикування, маніпуляція даними з метою увести читача в оману. Причому шахрайства, до яких вдається “Українська правда”, подеколи просто межують із ідіотизмом:

Рейтинг партії  "Фронт змін" за рік зріс з 12,4% до 12,6%.

Сміх і гріх! Перерахунок рейтингу Фронту змін, який змінився “аж” на цілих 0,2%, “Українська правда” тлумачить як “зріст” при тому, що така відмінність є “глибоко” незначущою – тобто, то найімовірніше проста випадковість. Хоча про те, що така тямка як “статистична значущість” існує, “Українська правда” знає (як ми побачимо далі), але тут їй, мабуть, невигідно те знання виявляти, тому тут вона про значущість змін “забуває”.

А от “рейтинг” КПУ по “Українській правді” дуже начебто сильно зростає:

Комуністична партія України за даними опитування з 6,3% у лютому 2011 отримує 9% у лютому 2012 року.

Тут зміна, безумовно, значуща. Тільки от якщо порівняти з листопадом, а не з лютим, то вийде, що “зріст” той зі зворотнім знаком: 9,6 у листопаді 2011 проти 9,0 у лютому. Змінить знак тоді й “приріст” УДАРу – але це якщо більш-менш сумлінно порівнювати, а не перекручувати догори ногами раз у раз як то коїть “Українська правда”.

На додачу до всього “Українська правда” заявляє:

Статистична похибка вибірки не перевищує 1,6%.

Звичайно ж, не перевищує. Тільки це стосується даних самого рейтингу (значіння якого “Українська правда” не використовує), а не його перерахунку (який вона використовує натомість), бо величини перерахованого рейтингу мають аби не удвічі гіршу похибку, отже, “Українська правда” дурить читача ще й тут.

Так це те, що стосується сказаного “Українською правдою”, а ще й те, що не сказане. А несказаним є надзвичайно суттєва обставина, без якої просто неможливо – бо це просто ошуканство в противному разі – аналізувати дані дослідження КМІС.

А саме, не сказано про те, що в дослідженні КМІС від 10-19 лютого, на яке покликається “Українська правда”, не було альтернативи “Проти всіх”, але в попередніх дослідженнях така альтернатива була присутня, й набирала вона 18,0% у листопаді (й 17,6% у лютому) 2011 року – найбільше серед усіх альтернатив! І порівнювати ці дані, не зазначивши такої важливої обставини, уже само по собі шахрайство, не згадуючи вже про все инше.

Але це “Українська правда”, це комунізм: комуніст не може не брехати.

Що найбридкіше, всю цю мерзоту, весь цей сморід розносять Інтернетом ціла купа неперебірливих видань, виданнячок і просто стічних канав. От наприклад і “Експрес online” не погребував, передрукував цей сморід – тільки-но заголовок підправив: У “Свободи” падає рейтинг — дослідження.

Отже, фільм жахів, що знімається на гімновідстійнику, або “Українська правда”.

(Далі, на жаль, ще буде.)

Related posts:

1. Як перекручують результати соціологічних досліджень. Частина 2
2. Як перекручують результати соціологічних досліджень
3. Рейтинг політичних партій, КМІС, 10-19 лютого 2012

Отже, на період проведення опитування (9-22 квітня 2012 року) по Кіровоградській області партії мають такий рейтинг:

Батьківщина – 15,78%
ПР – 14,38%
УДАР – 11,78%
ФЗ – 9,08%
Свобода – 3,44%
КПУ – 2,76%
РПЛ – 2,36%
НП – 1,14%
СПУ – 1,02%
Інша – 2,5%
Не визначився – 27,8%
Не підуть на вибори – 10,2%

Вибірка 2580 респондентів. Заявлена похибка не більше 3,5%.

Цей опит виконаний такою собі КОО “Асоціяція політичних наук”, про яку мені досі нічого не було відомо. Але ці результати виглядають правдоподібними.

Також у цитованому дописі наводяться результати по кожному з п’яти виборчих округів Кіровоградщини. Прикметно, що й сама ця область розділена географічно: в західному, північному округах і в місті Кіровоград на першому місті Батьківщина, а в південному й східному ПР досі тримає першість.

Цікаве й наступне застережння:

падає рейтинг у «Фронту змін», його останнім часом стабільно випереджає «УДАР Віталія Кличка». На думку соціологів, така ситуація відбувається через можливе об’єднання «ФЗ» з «Батьківщиною», саме на цьому фоні і зростає рейтинг «УДАРу»

Примітно також, що по Бобринцю, де, наскільки пригадую, є досить сильний осередок Свободи, ця партія набирає вже більше 5%, а от по східній Олександрії Свобода навіть не потрапила в загальний список партій.

Related posts:

1. Рейтинг політичних партій, Соціологічна група “Рейтинг”, 15–26 березня 2012
2. Рейтинг політичних партій, КМІС, 10-19 лютого 2012
3. Рейтинг Центру соціальних досліджень “Софія”, 16-22.12.2010

Упродовж терміну проведення опитування, КМІС отримав такі значіння електоральних уподобань українських виборців:

— Партія регіонів (М. Азаров) — 19,1%, Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” (Ю. Тимошенко) — 10,7%;

— наступні п’ять місць посідають: партія “Фронт змін” (А. Яценюк) — 7,3%, партія “УДАР Віталія Кличка” — 6,7%, Комуністична партія України (П.Симоненко) — 5,7%, Всеукраїнське об’єднання “Свобода” (О.Тягнибок) — 3,0%, Партія Наталії Королевської “Україна — Вперед!” — 2,8%;

— ще дві політичних сили мали не менше одного відсотка прихильників: Народна партія України (В. Литвин) — 1,2%, “Громадянська позицiя” (А.Гриценко) — 1,1%.

Опитано 2040 респондентів. Заявлена похибка не перевищує 3,3%.

Звичайно, ці дані слід порівняти з иншими, особливо з даними Центру Разумкова від 14-19 квітня (перетин у часі!) і 30 березня-4 квітня 2012 року. Автор має намір виконати таке порівняння після того, як наведе докладніші дані останніх опитів ЦР і КМІС – для кожного по окремому допису, як це робиться зазвичай.

Автор продовжує підозрювати ЦР у фальсифікації результатів його опиту від 30 березня-4 квітня 2012 року і сподівається, що таке порівняння дозволить висвітлити це питання детальніше, дійти чіткіших висновків щодо таких підозр.

Цікаво? Замовляйте сповіщення через RSS чи на пошту.

Related posts:

1. КМІС: результати опитування 14-26 квітня 2012 року
2. Центр Разумкова: результати опитування 14-19 квітня 2012 року
3. Результати опиту RBG 25 квітня-10 травня 2012 року

Зокрема в тій публікації – Опитування: ставлення до об’єднання політичних сил – зазначено:

За Партію регіонів проголосували б, відповідно, 16,6 і 23,3%, за партію «„УДАР” Віталія Кличка» — 8,5 і 10,1%, за КПУ — 5,5 і 7,3%, за Партію Наталії Королевської «Україна — вперед!» — 4,0 і 5,4%, за ВО «Свобода» — 3,9 і 5,7%, за партію «Громадянська позиція» — 2,3 і 2,9%, за Народну партію — 1,1 і 1,6%. Інші партії набрали би менше 1% голосів кожна.

Було опитано 2008 респондентів. Заявлена похибка не перевищує 2,3%.

Докладніше ці результати будуть подані на “Голосі українця” дещо пізніше, разом із коментарем, як звичайно. (Додано 12.05.2012: див. Рейтинг політичних партій, Центр Разумкова, 14-19 квітня 2012) Але вже зараз можна сказати, що результати цього опитування по партіях є значуще відмінними за низкою альтернатив порівняно із нещодавнім опитуванням самого Центру Разумкова (30 березня-4 квітня 2012). Отже, авторові підозри щодо сфальсифікованости попереднього дослідження дістають ще один аргумент на свою підтримку.

Питання до читачів: чи варто публікувати такі коротенькі сповіщення про чергове опитування, чи краще подавати результати таких опитувань у старому форматі – з табличним поданням результатів і докладним коментарем до них? Напишіть, будьласка, вашу відповідь у коментарі.

Related posts:

1. КМІС: результати опитування 12-24 квітня 2012 року
2. КМІС: результати опитування 14-26 квітня 2012 року
3. Рейтинг політичних партій, Центр Разумкова, 14-19 квітня 2012

Згідно результатів цього дослідження, якби вибори до парламенту відбувались у зазначений час, голоси розподілились би таким чином:

* “% тих, хто має намір взяти участь у виборах”

Вибірка опиту 2009 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Джерело даних: Опитування: Вибори-2012: громадська думка населення України, а також документ Word за покликом під тим дописом.

Декотрі зауваження щодо подання таких результатів.

Коментар

Зазвичай, після даних рейтингу, автор наводить коментар, який має на меті пояснити читачеві декотрі моменти в наведених числах, які могли би ввести його в оману, звернути увагу на декотрі особливості самих даних або умов виконання дослідження.

Але от на цей раз автор щось зовсім розгублений. Просто тому, що українською мовою цей … …, цю … нахабність, яку в цьому разі демонструє ЦР, неможливо пояснити українською мовою. Можна перейти на московську й тоді вже кілька-поверховим матом – от тоді – можна – висловити всі почуття, а як без того? Гаразд, це емоції.

А якщо без емоцій, то, не зволікаючи далі, маю сказати, що я підозрюю Центр Разумкова й Фонд “Демократичні ініціативи” в фальсифікації дослідження. Йдеться саме про фальсифікацію, тобто, про спотворення дійного стану речей. І йдеться (поки що) про підозри (наголошу для тих, хто недобачає).

Ті кому цікаво можуть подивитися мої коментарі до такої собі візуалізації від Центру Разумкова, але маю сказати таке.

Свої підозри в сфальсифікованости рейтингу я засновую на цілій низці обставин. І великою мірою річ не втому, що зріс рейтинг Партії регіонів – за певної спритности то ще можна якось пояснити; річ навіть не в тому, що з доброго (чи то злого?) дива поменшали рейтинги Батьківщини й Свободи, (та ще й після того, як зникла альтернатива “Проти всіх”!) – хоча поясните це вже складніше.

Річ у тому, що зросли рейтинги саме ГП (“Громадянська позиція”) і УДАРу. А Гриценко, який має очевидну зацікавленість у тому,

член нашої наглядової ради і колишній президент, це здається не таємниця, але… на що ви натякаєте?

як каже дехто Євген Шульга – експерт зі зв’язків з громадськістю Ценру Разумкова (можливо, було би правильніше перейменувати ту установу на Центр Гриценка?).

То тут уже не до натяків, пане Шульга, бо якби не це “дослідження”, то мало би йтися про очевидний конфлікт інтересів – і це були би квіточки, – а от після цього дослідження – це вже, видається, отруйні “плодочки” того, що ніхто раніше не звернув на той конфлікт увагу – кваліфікація становища, мабуть що, має змінитися.

Якщо комусь із читачів видаються недостатніми досі наведені підстави, автор може сказати, що насправді підстав підозрювати Центр Разумкова у фальсифікації дослідження набагато більше: це й нудотні коментарі в кількох виданнях – відверто заагажовані, підлі, це й сам спосіб подачі результатів дослідження, а чого варта сама лише інформація про обставини проведення того (псевдо?)-дослідження, повідомлена Ігорем Мірошниченко: У якого сірка позичатимуть очі доморощені соціологи? – людей просто примушували (так!) до висловлення неправдивої думки!

Страхітливість становища в тому, що якщо раніше автор писав про перекручення результатів соціологічних досліджень, то йшлося про якщо не продажні, то дуже несумлінні видання, але якщо фальсифікувати дослідження почніть самі “соціологічні установи”… та який тоді взагалі сенс це коментувати?!

Коротше, наскільки не було поганим авторове враження від рейтингу RBG, його враження від коментованого рейтингу ЦР ще набагато гірше. І якщо висловлені автором підозри справдяться, ЦР слід буде просто завершити своє існування.

Читачів же я прошу НЕ довіряти цим даним – вони під великою підозрою у фальсифікації. Звичайно, це питання це слід буде дослідити ретельніше – і автор планує це зробити невдовзі – але поки що – ви попереджені.

Related posts:

1. Рейтинг політичних партій, Центр Разумкова, 14-19 квітня 2012
2. Рейтинг політичних партій, Research&Branding Group, 22 березня–1 квітня 2012
3. Центр Разумкова: результати опитування 14-19 квітня 2012 року