Інтернет-журнал для молодих і кльових

Best For You [b4u] – проект про дизайн, подорожі та стиль життя

Admin — Fri, 03 Feb 2012 10:49:33 +0000

Простір українського інтернету поповнив новий дуже цікавий блог, який має звучну і в той же час дуже просту назву «B4U magazine». Тут можна знайти цікаву інформацію для творчих людей, яких захоплює архітектура, дизайн, мода, мистецтво, подорожі, пригоди та багато іншого. Якщо вас цікавить краса, надзвичайність та креативність у всіх своїх проявах, B4U неодмінно сподобається вам.

Сайт складається із восьми основних рубрик: «Дизайн», «Ідеї. Креатив», «Стиль життя», «Мода. Стиль», «Подорожі», «Арт. Культура», «Інновації», а також «Музика. Відео». Дуже креативний вигляд має шапка сайту, що складається з великих захоплюючих фотографій, кожна з яких веде на найбільш цікаві публікації. Взагалі весь дизайн сайту сподобався, виглядає стильно, лаконічно, нічого зайвого.

Щодня в кожній рубриці публікуються різноманітні цікаві пости. Проглянувши категію «Подорожі», можна побачити місце, яке неодмінно забажаєте відвідати. Рубрика «Іновації» здивує багатьма надзвичайними речами, які створюють найвідоміші дизайнери або звичайні люди. Останні модні новинки та погляди митців на сучасний стиль можна знайти у рубриці «Мода. Стиль». Не менш неймовірні ідеї можна знайти у матеріалах рубрики «Дизайн». Різноманітні надзвичайні, інколи дивні речі можна побачити у рубриці «Креатив. Ідеї».

Мабуть кожну творчу людину зможуть вразити матеріали, розміщені у рубриці «Арт. Культура». Дуже оригінальні та цікаві фоторепортажі знайдете у рубриці «Стиль життя». Інтерактивність та надзвичайність людських ідей просто вражає. Майже все цікаве, що може відбуватися у світі стильних, дизайнерських і сучасних речей, тепер можна знайти саме у цьому блозі.

Прихильники таких популярних соціальних мереж, як Facebook, Twitter, Вконтакте мають можливість підписатися на B4U та проглядати свіжу та цікаву інформацію на сторінках своєї улюбленої соціальної мережі.

Авторами матеріалів, розміщених на сторінках «B4U magazine», є молоді та креативні люди з нестандартним та творчим поглядом на світ та його оточення. Усіх їх об’єднує одна єдина ціль – дізнатися щось цікаве та поділитися своїми знаннями з оточуючими. Якщо ж ви шукаєте натхнення для реалізації своїх неймовірних ідей, то ви зможете знайти його на сторінках «B4U magazine».

За своє головне завдання проект B4U ставить донесення до читачів усього того прекрасного, неймовірного та надзвичайного, що може створити людська фантазія. І треба зауважити вони з цим досить добре справляються.

Вас також може зацікавити:

Від божестенного до химерного…

Юлія Бухтоярова — Thu, 02 Feb 2012 17:52:52 +0000

Дві різні епохи, двоє різних письменників з різним баченням світу – Данте Аліг’єрі та Франсуа Рабле. Що може поєднювати ці дві постаті, а точніше їхні найвідоміші твори “Божественна комедія” і “Гаргантюа та Пантагрюель”, які, дозволю собі зауважити, мали вагомий вплив на формування світосприйняття та хід історії в цілому? Алегорія. Ось, що поєднює ці два твори, на перший погляд зовсім різні, але якщо пильно придивитись, не можливо не знайти схожості між ними.

В одному з листів до Кан Гранде делла Скали Данте написав: “Смисл поеми багатозначний, моральний і анагогічний, тобто надсмисловий, такий, що вище смислу. Кожний твір – має чотири смисли: буквальний, алегоричний, моральний і анагогічний.” Тож не дивно, що в вже в першій пісні поеми ми зустрічаємо алегоричні образи. Мова йде про те, як герой опиняється в густому лісі. Шлях до рятівного пагорба, що ним кінчається страшна долина, поетові заступають три звіра: пантера, лев і вовчиця. Перед нами одразу розкривається химерний світ багатозначності Дантових образів. Три звірки, виходячи з морального змісту, це є людські пороки: пристрасть, гордість і корисливість. Саме у цих трьох вадах криється причина людської зіпсованості. Та на мою думку, найвагомішою алегорію в “Комедії” є подорож. Адже, якщо поміркувати, з чим в нас асоціюється “подорож”, на думку спадає не лише валізи та квитки, а й дещо більше. Подорож, як пошук правильного шляху , який нам перетинають спокуса, пристрасть та гріх. Вся подорож здійснюється у свідомості поета. Пізнавши те, що є злом, пройшовши колами пекла, у душі поета відбуваються зміни, він підноситься до усвідомлення найважливіших істин про світ і про себе. Весь твір є однією великою алегорією, яку кожний може трактувати на власний манер, кожний може міркувати до якого б кола Пекла Данте відніс би саме його? Навряд, хтось з нас наважився подувати, що заслуговує на Рай. Та кожен з нас носить всередині себе своє пекло і свій рай. Пекло – смерть душі, владарювання тіла, образ зла й пороку. Рай – образ добра й доброчесності, внутрішнього миру й щастя. Чистилище – перехід від одного стану в інший через каяття.

Можна також зробити припущення, що образ Беатріче — це алегорія краси, неземної мудрості. Данте — алегорія людини взагалі і людства в цілому, яке зайшло у безвихідь і шукає «вірного шляху», Вергілій — втілення земного розуму, оскільки він є супутником Данте і постійно пояснює усі події в Пеклі і Чистилищі.

Перечитавши вже не один десяток книг, не пригадую творів, які б мене спантеличили б більше ніж “Божественна комедія” та “Гаргантюа та Пантагрюель”. Річ у тім, що обидві надихають для роздумів та навіть доречніше сказати “змушують думати”. Незважаючи навіть на те, що ці дві книги читаються зовсім по-різному (перша — тяжко та довго, а друга — легко та невимушено) перегорнувши останню сторінку ти усвідомлюєш, що твій багаж знань збагатився чимось, що не можеш розтлумачити, але знаєш, що ці знання стануть у пригоді ще не одноразово.

На перший погляд роман “Гаргантюа та Пантагрюель” мені здався цілковитим безглуздям, яке дивним чином опинилось у списку шедеврів світової літератури. Такої нісенітниці, як у Ф. Рабле, мені здалось, що навіть у казках не знайдеш. Але з кожною прочитаною сторінкою усе поволі ставало на свої місця. В першу чергу те, що цей французький автор насправді один з найважчих класиків світової літератури, адже від своїх читачів він вимагає повної перебудови сприйняття, відмови від усталених вимог літературного смаку. Але якщо читачеві це вдається він отримує дорогоцінний подарунок — усвідомлення судження про вільне суспільство, в якому буде можливим існування гармонійно розвиненої особистості.

Рабле широко використовує алегорію для зображення як позитивних, так і негативних суспільних явищ. Спираючись на фольклорні джерела, автор створив образи людей, жадібних до знань і до самого життя. Величезний зріст Грангузьє, Гаргантюа і Пантагрюеля був уособленням їх безмежних знань, надзвичайної освіченості, шляхетності почуттів, щирості, доброти й здатності на самопожертву заради скривджених.Велетні-королі створювали закони, направлені на добробут свого народу.

Рабле не абстрактна, вона спирається на реальне підґрунтя. Навіть у найпримхливіших образах відбивається й тогочасна дійсність, й історичні постаті. У літературі періоду Відродження досить поширеною була тема подорожей, в основі яких лежали реальні події. Рабле використовує цю тему для своїх сатиричних алегорій, які інколи змінюються суто фантастичними описами.

У розділі про Пухнастих котів автор викрив зажерливих і жорстоких чиновників-суддів, діяльність яких заснована на негативних людських рисах: «У нас тут навчають того, чого самі ніколи не вчили!.. У нас тут б’ють і навчають того, чого самі ніколи не вчили!.. У нас тут б’ють і наказують при цьому сміятись!.. У нас тут признаються в тому, чого ніколи не чинили, не коїли і чинити-коїти не думали!».
У боротьбі з середньовічною реакцією Франсуа Рабле використав усі можливі форми комічного. Письменник завжди сміється, бо це — його випробувана зброя.

З кожною прочитаю сторінкою в мені наростало певне відчуття трагізму, коли вже не хочеться сміятись. Алегорії робляться похмурими, а жарти страшними. Можливо це спричинено великим часовим розривом між написанням першої та останньої книг, адже за 20 років змінилась не лише Франція, а й сам автор…

Роман Франсуа Рабле не можна просто прочитати, його необхідно перечитувати і перечитувати, адже з кожним разом ти чіткіше розумієш усю суть образів і наче все глибше занурюєшся у таємничий світ автора.

Вас також може зацікавити:

Мрії збуваються vs думки матеріалізуються

Владислава Доля — Wed, 25 Jan 2012 01:15:01 +0000

Чого ми хочемо? Дивно,але в дитинстві було легше зрозуміти,чого хочеш,ніж коли виростаєш і простір бажань більш розширюється. Дивні істоти люди – вони все відкладають на майбутнє: завтра почну займатись спортом,завтра почну вчити англійську,з нового року почну нове життя. А що робити сьогодні? Відпочивати перед великим здійсненням своїх мрій? Як то кажуть,якщо мрія здійснюється – то це вже не мрія,а планування і прогноз,але так чи інакше в здійсненні кожної мрії є ще трохи чарів,чуда,несподіваності,інакше вони б не називались мріями…

Зима – це період,коли люди найбільше уваги приділяють своїм мріям та бажанням. Але чому саме зима? -скажете ви… Можливо тому,що настає Новий рік і всі хто наполегливо працював протягом року має час зітхнути з полегшенням і подумати про всі злети і падіння,підсувати що зроблено,а що ще потрібно зробити, і взагалі проаналізувати своє життя. Або може тому,що приходить Різдво – і в родинному колі збираються всі рідні і словом «А пам*ятаєш,коли ти був малим(ою)?»,ви мимоволі починаєте згадувати,як ви в дитинстві ходили з мікрофоном і випитували в дорослих,як їх самопочуття ,але журналістом так і не стали. Мрії – це не просто візуалізація побаченого будучи ще дитиною,мрії – це дещо внутрішнє,поклик душі…В дитинстві їх багато і впродовж років вони потрохи відсіюються і залишаються тільки ті,які насправді є вашими,і хоча вони нестандартні для здійснення,але вони є,а це вже добре,бо головне знати,чого ви хочете,а шляхи знайдуться. Поступово всі забувають чого ви хотіли насправді,закінчуючи школу ви вступаєте не перспективний юридичний або економічний,і якщо вам пощастить нудно перебираєте копії законів та договорів з одної полички на іншу. Життя переходить в ритм – робота-дім- робота. А де ж мрії,де ваші бажання в які ви вірили? Скажете,що зняли рожеві окуляри з новиною що Санта Клауса не існує? Та ні,не вірю…

Можливо просто стаючи дорослими ми стаємо реалістами,розуміємо,що життя несправедливе і тут головне не те,чого ти хочеш,а втриматися на плаву і не падати духом. В тому й різниця між людьми – одні кидають весла ще на початку бурхливої річки і повертають в бік правильної течії,а інші – пливуть проти течії. І в тих,і в інших бувають і злети,і падіння,але особливість в тому,що ті,хто пливе по течії – має все стабільно,але немає життєвого драйву,проте,в других – слово «нестандарт» аж зашкалює. Мрії збуваються тільки тоді,коли ви щось робите,а не чекаєте,що звалиться з неба. Інколи і звалюється,але таких щасливчиків один з ста,а везіння,як відомо,примхлива тітка. Не намагайтеся прожити своє життя за чужим сценарієм,в кожного своя історія успіху,і в кожного різна, і від вас залежить,які ви кроки виберете,які методи і який потім буде від цього результат.

З роками ваша мрія переростає в мету,а мета має чіткі кроки,які залежать тільки від вас,саме так,від вас самих. Здавалося б,що реальності наплювати про що ми мріємо,але Víra hory přenáší (віра гори долає). Якщо ви не будете вірити,у вас з*явиться байдужість,потім апатія,а потім ви і зовсім забудете,хто ви насправді і чим хотіли займатися. Чому ж 80% ненавидять свою роботу,чому 70% не працюють на роботі по спеціальності,(хоча хотіли б ),бовони просто здалися і зробили вибір ближче до спокійної течії?! А буває й навпаки, ставши професіоналом в одній сфері,ви змінюєте сферу,яка аж ніяк не була вашою мрією,але стала покликанням і згодом ви просто зрозуміли,що це дійсно те,про що ви мріяли з дитинства,те,що відчували,як то кажуть «на генетичному рівні» ,але ще тоді не могли пояснити і описати,як це виглядає.

Так чи інакше,в деякій мірі ми самі творимо свою долю,обираємо чи нам лежати на дивані і казати,що все нереально здійснити,чи встати і бігти,бігти,ламаючи перешкоди,спотикаючись падати,а падаючи підніматись. Головне – вірити,вірити в краще,вірити в свої сили і навіть якщо доля підкидає вам неприємні сюрпризи з мужністю навчіться їх оминати – це всього навсього сходинки на вашому шляху.

«Ваш мозок може підняти вас з бідності до багатства,перетворити вас з одинокої людини до всезагального улюбленця,вивести з депресії,зробивши щасливим і радісним – якщо ви правильно ним скористаєтеся» – Браян Трейсі
Вірте в успіх,думайте про успіх — і все у вас вийде,адже думки матеріалізуються…
P.S І згадайте,в що ви вірили,коли були дітьми…….

Влада Доля

Вас також може зацікавити:

IV Зимова Студреспубліка

sercebuttia — Wed, 25 Jan 2012 01:00:15 +0000

Ну що ж ось і настала найхолодніша і водночас найсвятковіша пора року – зима. І хоча вона поки не засипає нас приємним білим сніжком, та все ж, хуртелиці ще попереду ну і звісно, “IV Зимова Студреспубліка” (23-26 лютого 2012р., Карпати). У цьому році темою вже традиційної найбльшої інтелектуальної події зими стане “Республіка як вихід з кризи державотворення”.

Візьми участь у конкурсному відборі!

Цільова аудиторія: учасники Студреспубліки (чи інших республіканських проектів) будь-якого з років, активні люди, депутати різних рівнів, бізнесмени, викладачі вишів, громадські діячі, молодь, студентство.

Програма проекту передбачає проведення оргдіяльнісної гри протягом 3 повних діб за участю близько 80 осіб.

Особливості! В процесі гри будуть застосовані ряд методів та інструментів, які дадуть змогу глибоко зануритися у проблематику та знайти відповіді на найскладніші питання. Планується досягнення ефекту “повного занурення”, що передбачає участь в абсолютно всіх заходах, а також заборону вживання алкоголю. При порушенні даної вимоги організатори залишають за собою право на виселення порушника без повернення оргвнеска.

Умови участі: Учасники відбираються серед представників цільової аудиторії шляхом конкурсного відбору на основі подання анкети-заявки. Конкурс триває до 8 лютого 2012 року. До 11 лютого відбудеться оголошення результатів.

Кожен бажаючий матиме можливість за власний кошт залишитися та відпочити на території проведення. Про це додатково та заздалегідь (до 10 лютого) треба повідомити організаторів.

Умови участі та деталі конкурсу [pdf, укр.]
Анкета
Про всі “Зимові Студреспубліки”
Обговорення на форумі
За додатковою інформацією звертатися:

Щерба Олександр, комунікатор проекту

м.т.: 063-26-74-490,

офіс: (044) 529-13-75

No related posts found

У Тернополі відкрито філію Міністерства байдикування

Admin — Tue, 24 Jan 2012 20:45:48 +0000

Філія одразу чотирьох навчальних закладів в одному приміщенні була відкрита у Тернополі. По вулиці Гоголя 2 вже функціонують мініатюрні «педуха», «політех», «фінансовий» та «медуха» університети. Інноваційний педагогічний та оригінальний підхід було запропоновано міністерством. Замість того, щоб перевантажувати знаннями свою голівоньку , відвідувач має змогу насолодитися науковім реквізитом, тематичним інтер’єром, недорогою та смачною кухнею.

Цей науковий заклад відритий не лише для студентів, але й для всіх, хто прагне скористатися смачним та правильним науковим підходом. Корпус складається з чотирьох навчально-гастрономічних аудиторій, а сама філія получила кодову назву – «Кафедра».

На парадному вході корпусу у шкільних формах вас зустрічають грайливі абітурієнтки. Інженери, технократи, раціоналізатори і винахідники одразу ж можуть зайняти за столиками місце у своєму рідному «політеху». Шпаргалки з переліком напоїв та страв миттю будуть принесені кмітливими школярками. Замовлення, яке було виведено друкованим почерком студента, декан прочитає за барною стійкою, у той час як перший буде мати змогу приміряти окуляри зварювальника, за якими можна сховати сором незадовільної відвідуваності.

Далі по коридору йде фінансовий факультет. Саме тут за кухлем свіжого пива ви можете насолоджуватись читанням написаних на стінах економічних законів та формул. Медики навчатимуться через стіну. Саме тут майбутні хірурги можуть попрактикуватися у роботі зі скальпелем на величезному асортименті піц, а для анестезіологів бар вщент набитий якісним наркозом. А ось педагогів відправили на гальорку. Все це різноманіття та багато іншого чекає вас у ненауковій ресторації «Кафедра».

P.S. Если вы приезжаете в какой-то город на несколько дней, то снять квартиру посуточно киев будь то илл тернополь можно непосредственно в интернете – это и дешевле, и выбор больше.
Выбирая имя будущему ребенку полезно почитать про значение женского имени или мужского дабы возможно это использовать в процессе принятия столь важного решения.

Вас також може зацікавити:

«Київський торт» – солодка візитка столиці

Валя Кучинська — Tue, 24 Jan 2012 09:06:54 +0000

Кожне місце на Землі має свої неповторні риси. Кожна країна, кожне місто має свою «родзинку», свою унікальну атмосферу – і особливо це стосується туристичних об’єктів. Людині завжди необхідне щось нове, незвичне, дивовижне – те, що чарує невловимою «іншістю» ритму життя, людей на вулицях, архітектурних форм та дрібних деталей, які дрібні тільки на перший погляд. Саме ці деталі – квіти на балконах, вивіски на крамницях, особливі страви – і створюють неповторність місця. Вони є тільки тут і більше ніде. В цьому їхня магія. Можна забрати частинку цієї магії з собою або подарувати комусь: для цього існують сувеніри, фотографії, листівки – речі, які допомагають нам здійснити уявну мандрівку до місць, які чимось нам важливі.

Які ж речі приховують у собі магію Києва? Без сумніву, їх безліч, але одним із перших на думку спадає «Київський торт». Цей заповітний сувенір ще з радянських часів прагнув привезти зі столиці України будь-який гість. А кияни їздили в інші міста із «Київським тортом» у подарунок. А й справді, чи не кожній людині приємно спробувати солодощі, які не купиш у будь-якому магазині і які є справді «фірмовими» та особливими.

Хто ж вигадав ці відомі ласощі, які стали солодкою візиткою столиці? Як це часто трапляється з геніальними винаходами, «Київський торт» з’явився на світ завдяки випадковості.

Це сталося в 1956 р. на фабриці ім. Карла Маркса. Одного разу кондитери, як зазвичай, підготували для бісквіту партію яєчного білка, але забули вчасно покласти її до холодильника. Щоб приховати недогляд колег, наступна зміна вирішила зробити торт із того, що вийшло. Побоюючись гніву керівництва, Костянтин Петренко, який був тоді начальником бісквітного цеху, і не здогадувався, що хрусткі коржі із затверділої піни з кремом невдовзі назвуть «Київським тортом».

Зараз у багатьох містах колишнього СРСР місцеві кондитери виробляють свої версії «Київського». Але солодкий символ Києва цінний ще й як «привезений», а не куплений у своєму місті.

Що ж потрібно знати гостям Києва і тим, хто хоче придбати комусь у подарунок справжній «Київський торт», а не місцеву видозмінену версію? Фабрика ім.К.Маркса, на якій вперше почали виготовляти ці ласощі, зараз входить до складу корпорації «ROSHEN» разом із фабриками, розташованими у Вінниці, Маріуполі та Кременчуці. І, до речі, «ROSHEN» транспортує «Київський торт» далеко не до всіх міст України, пояснюючи це тим, що торт має порівняно невеликий термін зберігання. Отож, вважається, що справжній «Київський торт» за оригінальною рецептурою виготовляє лише ця корпорація.

Ось такий він, «Київський торт» – чудовий подарунок і сувенір, який цілком виправдовує свою популярність (адже він дійсно неймовірно смачний!). Немає сумніву, що така чудова річ і теплі традиції, пов’язані з нею, існуватимуть ще дуже довго, нагадуючи всім поціновувачам солодощів (і не тільки їм) про неповторність української столиці.

Вас також може зацікавити:

Світ перевернувся

neksichka — Tue, 24 Jan 2012 01:24:18 +0000

Довгими та звивистими дорогами, темними і прадавніми лісами можна добратись до селища Поляниця, що знаходиться по дорозі до курорту Буковель.

Чим таке цікаве село – так це розташуванням у ньому дуже цікавого будиночка, що стоїть догори дриґом. Планувалося створити такий самий дивакуватий інтер’єр, але це б вже створювало певний дискомфорт для його мешканців. Звели цей чудо дім всього за 45 днів. Більше в Україні такого типу споруд поки що немає.

Аналогічні будівлі вже давно існують у таких місцях, як Флорида, Німеччина, Японія і Польща. Одні архітектори пояснюють свої забаганки, бажанням продемонструвати нову течію сучасного будівництва, інші – своїм поглядом на сучасний світ.

Хоча використовуються ті хатки більше, як заманка для туристів, у нас же – це цілком житловий будинок.

Вас також може зацікавити:

Створення першого блоґу

Admin — Mon, 23 Jan 2012 00:58:29 +0000

Сьогодні ми поговоримо про створення вашого першого блоґу, спробуємо передбачити проблеми, з якими ви можете зустрітися, можливі шляхи їхнього вирішення. Можно, в принципі пошукати у гуглі щось на зразок запиту создание сайтов одесса та замовити розробку проекту у веб-студії але краще все ж цим питанням зайнятися особисто.

Насамперед, при створенні свого блоґу ви повинні визначитися із тематикою. Так, блоґ — це свого роду ваш персональний щоденник, але найбільше цінуються записи не про ваше особисте життя, а про знання у певній галузі. Не потрібно звертати увагу на популярність вибраної тематики, головне, щоб представлена вами інформація була цікавою та корисною для читачів.

Не менш важливим є вибір платформи для написання ваших блоґо-записів. Інтернет-щоденник може бути як на окремому хостингу, так і на спеціальних ресурсах, на зразок Живого Журналу. В першому випадку ви отримуєте повноцінний персональний сайт, з яким ладні робити що заманеться, в тому числі монетизовувати, в другому — менше можливостей, але більше соціальних зв’язків.

Для тих, хто обрав розміщення блоґу на спеціальних ресурсах, радимо добре ознайомитися із доступними налаштуваннями вашого профілю, максимально можливо видозмінити свій блоґ. Це підвищить ймовірність того, що користувачі, “проходячи мимо”, залишаться там надовго. Також корисно побродити по подібних блоґах, залишити коментарі, таким чином звернути на себе увагу.

Обравши самостійних блоґ, вам прийдеться зіштовхнутися з питаннями вибору хостингу та домену. Тут поради прості: на потрібно вестися на “халяву”, краще купити мінімальні хостинг-пакети, яких з лихвою вистачить для ведення власного блоґу. Домени краще обирати, відповідно до мови вашого щоденника. Успіху, у цій цікавій справі.

Вас також може зацікавити:

Бути екстремалом чи бути?

Юлька Гриценко — Fri, 20 Jan 2012 12:06:49 +0000

“Найважливіше в екстремальному відпочинку – вчасно помітити, що закінчився екстрим і почалась халепа”

Соціальна мережа

Як то кажуть, головне — мати міру. Справді, якщо вже братись за глибинні сенси слова екстрим, то варто розрізняти екстрим і банальну людську дурість. Адже сьогодні ми часто бачимо, як якісь недоумки прив’язують велосипед до трамвая, аби прокататись з вітерцем, лягають під потяг, в останню мить тікаючи, стрибають в озеро, не вміючи плавати, тільки для того, щоб вхопити шматок адреналіну. Екстрим чи відсутність здорового глузду?

Коли чуємо “екстремальний”, то перша асоціація — спорт. Дійсно, Wikipedia подає більше тридцяти видів екстремального спорту. Це всім відомі стрибки з парашутом, польоти на дельтаплані, аквабайк, серфінг, сноубординг тощо. Однак, є серед них і зовсім дивні. Скажімо, фрібординг (спускання зі заасфальтованих схилів на спеціальній дошці — фріборді), чи змагання на тракторах. Якщо трактористів ще можна зрозуміти, то “вільних дошок” – ніяк, бо як зрозуміти тих, кому подобається обіймати асфальт?

Сьогодні модно бути екстремальним. Добре, коли ти усвідомлюєш усю важливість власного вибору і в результаті обираєш те, що серцю миле (адже змушує його битись частіше). Найбільша біда молодих людей полягає в іншому — ступають крок у прірву лише тому, що так роблять інші. Однак, якщо замислитись, то ніхто нікого не змушує. Справа в іншому. “За ним бігають дівчата, бо він катається на скейті”, – думає наш герой. Думає довго і терпець йому уривається (терпець тут може бути синонімом до заздрості): стає і собі на скейтборд, аби досягти визнання. Увага: хлопець встає на дошку не заради гострих відчуттів, а задля того, аби його похвалили. Він вже знає, скільки гіркоти приносить заздрість, тому тепер хоче, щоб заздрили йому. Зламані руки, ноги, ребра — результат хвилинної слабкості чи дурної голови? Чи не інстинкт наслідування є чумою ХХІ століття?

Є й інший бік медалі — екстрим як спосіб вилікуватись. Таке було в Емерсона: “Завжди роби те, чого ти боїшся”. Гарна методика, адже якщо кілька десятків разів зробити щось, що викликає у тебе страх, то рано чи пізно твій страх зникає. Залишається незрозуміле відчуття розчарування. Більше того, процес переборення того страху вже не приносить жодних гострих відчуттів, бо ж страху вже нема. Важливо, що після важких силових чи психічних навантажень ми заново “народжуємось”. Тобто, вже коли отримуємо бажаний відпочинок, приходить усвідомлення того, що проблеми насправді мають своє логічне вирішення. Спорт, не лише екстремальний, змінює людину, дозволяючи їй вивільнити накопичену агресію, негативні відчуття. Щодо екстриму, то це хороший спосіб боротьби з байдужістю, адже кожен з екстремальних видів спорту це, в якомусь сенсі, ризик, випробування на міцність фізичну і духовну, часом — боротьба за життя (часто з самим собою).

Екстремальним буває не лише спорт. Зважаючи на сучасні реалії, деяким молодим людям один день без інтернету видається чимось екстремальним. Якщо без іронії, то екстрим усюди – поїздки у громадському транспорті, черги у касах, пішохідні переходи тощо. У студентів свої способи отримати гострі відчуття – складання сесії без жодного відвідування та відпрацювань. Погодьтесь, під силу не кожному, однак адреналін таки виділяється.

Екстремальними можна назвати й спроби людей втілити у життя свої мрії. Так, для прикладу, десь живе той, до кого серце лежить, але розумієш, що бути разом не судилось (як варіант 10-річна різниця у віці, абсолютно відмінні погляди на життя, різні соціальні класи, різні політичні переконання, різні переконання релігійні). Звісно, людина зі здоровим глуздом заспокоїться і чекатиме «свого». А справжній екстремал не сидітиме, склавши руки. Часто способи завоювати серце (взаємність, довіру, увагу) видаються направду нелегкими. І в процесі такої-от «боротьби» можна отримати масу вражень. Окрім того, власне такий екстрим, окрім гострих відчуттів дає ще й життєвий досвід. Так, для того, щоб сказати «більше я такого не робитиму» і все одно зробити це ще раз.

Скільки грошей би у нас не було, яким красивим не здавалось би життя, якою б стабільною не була робота (чи сім’я), проте завжди хочеться чогось нового. І, мабуть, річ не в тім, що нам аж надто хочеться екстриму. Насправді хочеться банальних змін. І, гадаю, добре, якщо можна внести зміни у життя, не надто ним ризикуючи.

Юлька Гриценко для molodi.in.ua

Вас також може зацікавити:

Веремій – Тихий Гай

Admin — Mon, 16 Jan 2012 09:58:06 +0000

Легенди, оповіді, казки і героїчно-епічні та містичні історії, обрамлені сильною та мелодійною музикою і патріотична лірика – це ВЕРЕМІЙ. Дата заснування: осінь 2002. Веремій – безладний виплеск енергії; безлад, хаос, коловорот; ім’я дракона, що за легендами жив на Західній Україні в ХIII-XIV ст.; (зараз дане слово розповсюджене як прізвище або ім’я)…

Режисер: Андрій Приймаченко

P.S. Любителям электронных мелодий интересны будут новости клубной музыки о последних диджейский релизах, выступлениях и других музыкальных событиях.