24 серпня Дмитрук у Telegram почав заявляти ніби його планують затримати і невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки.

Крім того, він заявляв про нібито фейки, що його родина і він в Молдові і українські спецслужби вимагають, аби молдовські – затримали його. Провадження порушене за статтею 332 КК(сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон).

Генеральний прокурор заочно повідомив про підозру чинному народному депутату України за фактами вчинення нападів групою осіб на правоохоронця та військового, замаху на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганстві. За даними слідства, підозрюваний, перебуваючи в Одесі, діючи групою осіб, здійснив напад на співробітника правоохоронного органу, у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків. При цьому народний депутат умисно заподіяв правоохоронцю тілесні ушкодження та намагався викрасти зброю, яка знаходилась в останнього. Дії підозрюваного кваліфіковано:

за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 345 КК України – умисне заподіяння групою осіб працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків;
за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 262 КК України – закінчений замах на викрадення вогнепальної зброї групою осіб.

Крім того, в інший період часу підозрюваний, перебуваючи в Києві, під час суперечки з військовим завдав останньому декілька ударів, зокрема, в область голови. Відповідно до висновку експерта, внаслідок протиправних дій нардепа потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження. Дії підозрюваного кваліфіковано:

за ч. 1 ст. 122 КК України — умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження;
за ч. 1 ст. 296 КК України — грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. У зв’язку з викладеним, відповідно до вимог КПК України, підозрюваний викликається до слідчого Державного бюро розслідувань для проведення слідчих та процесуальних дій

Як йдеться у матеріалах справи, 10 липня, отримавши повідомлення від Держприкордонслужби про незаконний перетин кордону військовозобов’язаним, майор разом з колегою виїхав у село Ільці Верховинського району.

У селі поруч з автобусною зупинкою вони попросили чоловіка пройти з ними для уточнення військово-облікових даних. Той відмовився сідати до автівки і намагався втекти. Після цього працівники ТЦК повалили чоловіка на землю і повели до військового автомобіля.

У суді чоловік пояснив, що разом з колегою затримали військовозобов’язаного після того, як він застосував проти них перцевий балончик і намагався втекти.

Дослідивши всі матеріали справи, зокрема відеозапис, на якому зафіксовано, як троє осіб у військовій формі повалили чоловіка обличчям до землі і той в їх супроводі попрямував до автомобіля, суддя визнала начальника мобілізаційного відділення ТЦК та СП винним у перевищенні військовою службовою особою влади чи службових повноважень і призначила йому покарання у вигляді 17 тисяч гривень штрафу.

Трагедія сталася близько 3.30 ранку 25 серпня на території опорного пункту зведеної бригади правоохоронного органу у Ковельському районі.

У 29-річного командира взводу виник словесний конфлікт з 20-річним правоохоронцем, після чого командир вистрілив у правоохоронця. Від отриманих травм той помер на місці події.

Командира затримано, йому вже повідомили про підозру за ч.1 ст.115 КК.

У День незалежності, 24 серпня, оперативники СБУ задокументували завантаження у Суджі побутової техніки у вантажні автомобілі, які належать ЗСУ. Вантаж супроводжував полковник Володимир Сахневич, начальник центрального продовольчого управління командування сил логістики ЗСУ.

Колону під наглядом супроводили до Сумської області, де її затримали місцеві оперативники. Відкрито провадження за фактом мародерства за ч.1 ст. 438 ККУ. В ході обшуку в машинах знайшли холодильники, пральні машини, орбітреки, монітори та іншу побутову техніку.

Як повідомляє СБУ, у результаті комплексних заходів затримано очільника місцевого райвідділу ДМС і двох його підлеглих, а також посадовця регіонального підрозділу Центру надання адмінпослуг. Фігуранти налагодили корупційний механізм одержання грошей від чоловіків призовного віку, які перебувають за межами України і намагаються «віддалено» оформити закордонні паспорти.

Така «схема» дозволяла військовозобов’язаним чоловікам не повертатися в Україну, не ставати на облік і не оновлювати свої дані у ТЦК та СП. Організатори оборудки виготовляли для ухилянтів закордонні паспорти із грубим порушенням процедури: без фізичної присутності клієнтів у відповідних держустановах. Для оформлення документів посадовці ДМС знімали свої відбитки пальців, а фотознімок «робили» із дистанційно надісланої світлини.

Готові паспорти чиновники-фігуранти передавали замовникам через мережу посередників. Вартість таких послуг становила від 500 до 2,5 тис. доларів, залежно від терміновості.

За даними слідства, загалом ділки отримали замовлення на дистанційне оформлення понад 150 документів. На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили про підозру трьом посадовцям ДМС (наразі вони вже звільнені), одному працівнику ЦНАП, посереднику та ще одному учаснику оборудки за ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК (перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Галина Корж разом з деяким Владиславом Виховським подарувала чоловіку автомобіль Ford 2013 року випуску. Подарунок було презентовано 10 липня 2024 року. Вартість автомобіля 300 тис. гривень.

Перший заступник директора порту після призначення на посаду у 2019 році, неналежно виконуючи свої службові обов’язки звільнив ТОВ  «Санмобіл» (депутата Одеської ради ОПЗЖ Олександра Едельмана) від оплати орендної плати за користування складськими приміщеннями «Червоних пакгаузів», загальною площею майже 7 тис. кв. м. Там розміщувалися машини, які завозилися з США.

Дисциплінарну скаргу подав адвокат Роман Маселко. Він зазначив, що Іванчук за наслідками розгляду справ про адміністративні правопорушення прийняв постанови про звільнення осіб від адміністративної відповідальності у зв’язку із закінченням строків та закрив провадження у справах. На думку скаржника, суддя протиправно затягнув розгляд адміністративних матеріалів за ст.130 КУпАП, що призвело до уникнення правопорушниками передбаченої законом відповідальності.

У переліку було багато справ, проте довести провину Іванчука змогли лише у половині (№№ 520/568/18, 520/4565/18, 520/4590/18, 520/4591/18, 947/20489/19 (помилково зазначено 947/20789/19), 947/508/20, 947/16635/20, 947/22520/20, 947/22527/20, 947/22530/20, 947/22533/20, 947/25811/20, 947/30887/20, 947/31518/20, 947/428/21).

Затягування справ відбувалося частково через завантаженість судді та його відпустки, які «загадково» співпадали з їх розглядом.

Так, під час підготовки справи до розгляду було встановлено, що із січня 2018 року до лютого 2021 року на розгляд судді Іванчука В.М. було розподілено 483 справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, із яких:

2 провадження у справах закрито у звʼязку зі смертю особи;
7 справ передано для прийняття рішення до іншого суду;
17 проваджень у справах закрито у звʼязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення;
36 проваджень у справах закрито за закінченням строків накладення адміністративного стягнення;
у решті 421 справі осіб було визнано винними у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1  ст. 130 КУпАП.
Наведені показники свідчать про відсутність у діях судді систематичності щодо закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

На думку судді Іванчука, у його діях відсутні об’єктивні і суб’єктивні складові дисциплінарного правопорушення; відсутній причиновий зв’язок між діями судді та наслідками, про які зазначив скаржник Маселко, який не є стороною у справах та якого жодна особа не уповноважувала і не просила звертатися до Вищої ради правосуддя з відповідною скаргою.

ВРП вирішила притягнути суддю Київського районного суду до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді попередження.

Причиною подання скарги на прокурора став корупційний скандал у лютому 2024 року. Тоді працівники ДБР затримали через підозру в отриманні хабаря Пилипа Хоменка та його заступника Михайла Мургу. За даними слідства, у серпні 2023 року поліцейські під час патрулювання виявили на узбіччі дороги два вантажні автомобілі з незаконно зрубаним лісом. Цей транспорт належить підприємству «Тульчинський райагроліс».

Правоохоронці відкрили кримінальну справу, процесуальним керівництвом якої займалась група прокурорів, яку назначив Пилип Хоменко. На думку правоохоронців, у вересні 2023 року Хоменко почав реалізовувати схему з отримання хабаря: чоловік хотів закрити кримінальну справу та зняти арешт з вантажівок.

До схеми Хоменко долучив свого заступника Михайла Мургу, який мав приятельські стосунки  з очільником «Тульчинського райагролісу». Хоменко просив за свої послуги 4 тисячі доларів.

«Передача неправомірної вигоди здійснювалась у два етапи: 2 тисячі доларів США авансом та ще 2 тисячі доларів США після формування прокурором підстав для закриття провадження та досягнення домовленості із місцевими слідчими суддями про скасування арештів на майно, вилучене у кримінальному провадженні», — пишуть прокурори.

Мургу та Хоменка затримали одразу ж після отримання останньої частини хабаря, коли чоловіки ділили гроші.

За ухвалою Печерського районного суду зараз Хоменко перебуває під вартою та є відстороненим від своєї роботи. Хоменка підозрюють у отриманні неправомірної вигоди у великому розмірі за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 368 КК України).

Хоч у справі Хоменка не винесли вирок, але КДКП може незалежно від цього надавати оцінку дій прокурора. Там вважають, що дії Хоменка псують авторитет прокуратури в суспільстві та піддають сумнівам непідкупність прокурорів під час виконання своєї роботи.

Сам Хоменко не приєднався до засідання, щоб заперечити висновки та рішення КДКП. Попри це, у підозрюваного в корупції чиновника ще є можливість оскаржити своє звільнення в суді.

Колишній нардеп наразі має частку в будівельній фірмі «НВФ «Дніпропроект», яка фігурує в декількох кримінальних справах (редакція напише про них наближчим часом). Фірма наразі знаходиться у «чорному списку» АМКУ. Раніше Зубко був керуючим справами ПрАТ «ХК «Київміськбуд».

У своїх останніх деклараціях депутат вказав, що з 2021 року орендує квартиру у Світлани Шевчук (67 кв. м). Вартість оренди Зубко не зазначив.

В «НВФ «Дніпропроект» депутат отримав 1,56 млн гривень дивідендів та 222 тис. гривень зарплатні. Посадовець вказав, що має готівкою 350 тис. гривень, 52 тис. євро та 65 тис. доларів. Зубко вказав, що позичив доньці Олександрі 6,1 млн гривень.  Депутат вказав, що має годинники Ulysse Nardin та  Zenith, однак вартість майна також не вказав.