Вітаємо всіх на сторінках блогу «INVA-гурт»!

КРОКУВАТИ ВНОЧІ - пісня Юрія Прокопенка

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Fri, 19 Jun 2026 11:51:46 +0000

ТВОРЧА ЗУСТРІЧ ВІДОМОГО ВІННИЦЬКОГО ПОЕТА ТА ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА ЮРІЯ ПРОКОПЕНКА.

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Fri, 19 Jun 2026 11:43:36 +0000

АВТОРКА ІРИНА КОЛОСОВА

Друзі мої! Буквально вчора я разом зі своїм другом Віталієм відвідала творчу зустріч відомого вінницького поета та громадського діяча Юрія Прокопенка.

Я знаю Юрія давно. Ми познайомилися ще у далекому 2010 році в християнському таборі. Це дуже добра і сильна духом людина, хороший друг і наставник. У Юрія творча душа — свої вірші він пише серцем.

Юра відкриває свої таланти людям поступово. Я не раз була на його творчих зустрічах, і кожна з них несе в собі заряд чогось особливого й позитивного. На одній із таких зустрічей, коли вийшла сьома книга Юри, його вірші читали відомі актори та літератори не лише з нашої Вінниччини, а й з усієї України.

На вчорашній зустрічі Юра за допомогою штучного інтелекту поклав свої вірші на музику відомих блюзових композиторів і створив кліпи — також із використанням штучного інтелекту. Я і всі глядачі були вражені побаченим настільки, що дехто з нас навіть танцював під блюз і наспівував пісні на прекрасні вірші Юрія Прокопенка.

P.S. Доля Юрія — така, якої й ворогу не побажаєш. Він хворіє на тяжку та невиліковну хворобу: його тіло паралізоване, працює лише один палець. І попри це він усе створює власним розумом — одним пальцем.

У пересуванні йому допомагають рідні, близькі та друзі-волонтери. Від свого імені та від імені своєї організації «Соціальна інклюзія» хочу сказати: СЛАВА УКРАЇНІ за таких сильних духом людей, як Юра.

Вони показують, що яким би не був стан людини, потрібно жити і творити — так, як це робить наш український поет Юрій Прокопенко.

БЕЗБАР'ЄРНА ВІННИЧЧИНА: ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУВАЮТЬСЯ У 2026 РОЦІ?

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Fri, 19 Jun 2026 10:55:08 +0000

Питання безбар'єрності стає дедалі важливішим для України. Особливо це актуально під час війни, коли кількість людей, які потребують доступного середовища, постійно зростає.

У червні 2026 року на Вінниччині розпочалося щорічне обстеження об'єктів інфраструктури на відповідність потребам людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Перевірки триватимуть протягом літа і мають допомогти виявити проблемні місця у сфері доступності.

В області також продовжується розвиток інклюзивної освіти. У червні громади Вінниччини отримали нові інклюзивні шкільні автобуси, які допоможуть дітям з особливими освітніми потребами безпечно діставатися до навчальних закладів.

Окрему увагу приділяють реабілітації та підтримці людей з інвалідністю. У Вінниці були представлені сучасні підходи до реабілітації, професійної адаптації та соціальної інтеграції. Значну роль у цій роботі відіграє Центр комплексної реабілітації «Поділля», який допомагає людям повернутися до активного життя.

Безбар'єрність — це не лише пандуси чи ліфти. Це можливість кожної людини навчатися, працювати, користуватися транспортом, отримувати інформацію та брати участь у житті громади без зайвих перешкод.

Саме тому розвиток доступного середовища має залишатися одним із пріоритетів як для держави, так і для місцевих громад. Адже безбар'єрність потрібна не лише людям з інвалідністю, а й батькам із дитячими візками, літнім людям, ветеранам та багатьом іншим громадянам.

ВІЙНА, ЯКА ЗМІНЮЄ ТІЛО

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Fri, 19 Jun 2026 10:43:45 +0000

Цифри не кричать. Вони просто стоять поряд — холодні, точні й нестерпні. Шістсот тисяч. Саме на стільці зросла кількість людей з інвалідністю в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Зараз їх — 3,4 мільйона. І серед них 231 тисяча дітей.

Кожа з цих цифр — це людина. Хто втратив ногу під обстрілом у власному дворі. Хтось вийшов із підвалу після місяця окупації і вже ніколи не буде таким, як раніше. Хтось народився в умовах, коли вагітна жінка замість пологового будинку мала бомбосховище. Війна не просто вбиває — вона змінює тіло, нервові системи, траєкторії цілого життя.

Але навіть у цьому контексті є те, про що прийнято мовчати. Люди з інвалідністю в Україні існували і до 2022 року — і тоді, і зараз вони стикаються не тільки з фізичними бар'єрами, а з чимось більш стійким: із системним невмінням суспільства їх бачити. Бачити — не як проблему, не як об'єкт допомоги, а як людей із власним голосом, власною думкою, власним правом ухвалювати рішення про своє життя.

Війна загострила цю невидимість. Евакуація часто оминала тих, кому важко пересуватися. Інформація про безпеку не завжди була доступна для людей з порушеннями слуху чи зору. Соціальна інфраструктура, і без того недосконала, тріщала під навантаженням. А 231 тисяча дітей з інвалідністю росте в країні, яка воює, — і питання про те, яким буде їхнє місце в майбутньому, залишаються без відповіді.

Ця стаття не про жалість. Жалість — проста емоція, яка нічого не вимагає, крім себе самої. Це стаття про відповідальність. Якщо суспільство хоче відновлення — не тільки місто і дорога, а себе як спільноти — воно мусить починати з тих, кого найлегше не помічати. 3,4 мільйони людей — це не статистика на полях звіту. Це частина України. І вона нікуди не підеться після перемоги.

РОЛЬ ТРЕНЕРА ЕКСПЕРТА ЗА ДОСВІДОМ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Tue, 05 May 2026 17:46:00 +0000

5 травня – Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Tue, 05 May 2026 13:13:00 +0000

Сьогодні, 5 травня, ми відзначаємо день, який народився з сили та солідарності. У 1992 році люди з інвалідністю з 17 країн Європи одночасно вийшли на перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права. Вони сказали: ми не просимо милості — ми вимагаємо рівності.

У громадській організації «Соціальна Інклюзія» цей день для нас особливо важливий. Ми — одна з небагатьох організацій в Україні, яка спеціально підтримує та розвиває проєкти, ініційовані людьми з важкими порушеннями мовлення. До нашої спільноти також належать люди з іншими важкими фізичними захворюваннями. І ми щодня доводимо: навіть за найскладніших обставин можна бути активним, впливовим і голосним.

Ми працюємо, беремо участь у громадському житті Ві

нниці, пишемо статті, проводимо зустрічі, реалізовуємо проєкти. І найголовніше — робимо це **своїми руками і своїми голосами**, навіть коли ці голоси звучать інакше.

Сьогодні ми хочемо нагадати:

Право на доступність — це не привілей, а базове право.

- Право на комунікацію — це не лише про те, щоб «говорити», а про те, щоб тебе чули.

- Право на участь у прийнятті рішень — це коли люди з інвалідністю не просто «об’єкти допомоги», а суб’єкти змін.

Ми не хочемо «інклюзії для галочки». Ми хочемо справжньої рівності — коли пандус є не тому, що «так треба», а тому, що без нього спільнота неповна. Коли альтернативні способи комунікації (таблички, піктограми, жестова мова, текст) є нормою, а не винятком.

Дякуємо кожному, хто підтримує нас: колегам, друзям, партнерам і всім, хто не боїться бачити людину за діагнозом.

Боротьба за права триває щодня. 5 травня — просто нагода сказати про це голосніше.

БІЛЬШЕ НА ЧАС ПІДТРИМКИ: ВПО З ІНВАЛІДНІСТЮ ОТРИМАЛИ РОЗШИРЕНІ ВИПЛАТИ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Fri, 17 Apr 2026 16:55:00 +0000

З квітня 2026 року внутрішньо переміщені особи з інвалідністю можуть розраховуватися на подовжену державну підтримку. Зміни стосуються максимальної кількості періодів, протягом яких виплачується допомога для ВПО, і деякі впливають на фінансову стійкість тисяч людей, які були змушені залишити свої домівки через війну.

До квітня допомога для ВПО могла виплачуватися протягом чотирьох шести місячних циклів. Тепер цю межу збільшено до п'яти — тобто загальний рядок підтримується ще на шість місяців. Для людей, які отримують допомогу вже тривалий час, це означає, що виплати не припиняються в найближчі місяці, а продовжуються без необхідності знову доводити статус або шукати інші джерела свого доходу.

Розмір щомісячної виплати для дитини або особи з інвалідністю становить 3000 гривень — на 1000 гривень більше, ніж для дорослого без особливих потреб, на який призначено 2000 гривень. Допомога нараховується кожному члену сім’ї зі статусом ВПО, внесеного до Єдиної інформаційної бази. Це важливо: якщо в родині кілька осіб мають статус переміщеної особи, кожен отримує виплату окремо.

Є ще одна суттєва деталь, про яку варто знати: повернути за відновлення виплати до 1 травня 2026 року, якщо вартість може бути нарахована ретроспективно — з 1 січня 2026 року. Якщо ж зволікати і подати заяву пізніше, допоможіть призначати лише з місяця звернення, і попередні місяці вже не будуть компенсовані. Тому людям, які з якихось причин перервали отримання виплат, слід посписати.

Ці зміни відображають наступну позицію держави: навіть в умовах тривалого воєнного конфлікту соціальна підтримка найбільш вразливих категорій населення не скорочується, а розширюється. Для людей з інвалідністю серед ВПО, які часто стикаються з подвійним навантаженням — і через переміщення, і через обмеження можливості самостійного заробітку — таке подовження є вагомою практичною допомогою.

КАБМІН УТОЧНИВ ПРАВИЛА КВОТ НА РОБОЧІ МІСЦЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Fri, 17 Apr 2026 16:45:00 +0000

1 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою деталізується порядок розрахунку нормативу робочих місць для осіб з інвалідністю. Документ з'явився у відповідь на практичні труднощі, з якими зіткнулися роботодавці після набрання чинності оновленого законодавства з початку 2026 року. Постанова набрала чинності з моменту офіційного оприлюднення і навіть ретроспективно — з 1 січня поточного року.

Головне, що закріплює нову постанову, — це перелік посад і професій з важкими, шкідливими або небезпечними умовами праці, які не включаються до загальної середньооблікової кількості штатних працівників при розрахунку нормативу. Це означає, що підприємство, де значна частина персоналу, зайнятого в таких умовах, має скориговану базу для підрахунку кількості обов’язкових робочих місць для людей з інвалідністю. Таким чином держава намагається зробити вимогу реалістичною, а не формальною.

Постанова є частиною масштабнішої реформи у сфері зайнятості осіб з інвалідністю, яка стартувала з 1 січня 2026 року. Слідом до Закону № 4219-IX, ухваленого ще в січні 2025 року, підхід до виконання нормативу суттєво змінився. Тепер роботодавці зобов’язані щоквартально звітувати про виконання зобов’язань, а за її невиконання замість адміністративних штрафів сплачують цільовий внесок, вартість якого спрямовується на підтримку зайнятості людей з інвалідністю.

При цьому закон встановлює чіткі вимоги до того, хто саме має виконання нормативу. Працівник з інвалідністю зараховується до квоти лише тоді, коли підприємство є для нього основним місцем роботи, заробітна плата не є нижчою за мінімальну, а тривалість робочого часу відповідає нормальній або адаптованій нормі. Ці умови неможливі для формального «закриття» квоти через фіктивне працевлаштування.

Ухвалення цього постанови проти того, що держава не тільки встановлює вимоги, а й намагається забезпечити їх практичне виконання. Уточнення правил розрахунку знімає частину правової невизначеності для підприємств і дає бухгалтерам чітку основу для підготовки квартальної звітності. Водночас запровадження цільового внеску замість штрафу перетворює виконання нормативу з каральної норми на інструмент реальної підтримки зайнятості.

ГУМОР І ПІСНІ ДЛЯ ВСІХ: СОЦІАЛЬНА ІНКЛЮЗІЯ НА КОНЦЕРТІ ЛІСАПЕТНОГО БАТАЛЬЙОНУ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Mon, 16 Mar 2026 17:31:00 +0000

Вінницька громадська організація людей з інвалідністю «Соціальна інклюзія» відвідала концерт гурту «Лісапетний батальйон»!

Це гурт веселих і запальних жінок, які виконують жартівливі пісні та розповідають гумористичні історії, тим самим прославляючи жінку як матір і як господиню всього дому. Причому роблять це так майстерно і красиво, що й чоловікам також було надзвичайно приємно слухати!

Також хочеться відзначити виступ відомого нашого вінницького співака і композитора Микола Янченко. Його запальні пісні зі справжнім українським гумором відомі не лише в нашій країні, а й за її межами. Це народний кум України! Він співав для глядачів під час антракту концерту.

Організація людей з інвалідністю «Соціальна інклюзія» дала високу оцінку всім артистам, які виступали. Після концерту члени нашої організації «Соціальна інклюзія» захотіли зробити спільне фото з гуртом «Лісапетний батальйон» на згадку про цей чудовий концерт! Гурт люб’язно погодився сфотографуватися з нами!

Організація «Соціальна інклюзія» висловлює щиру подяку всім учасникам цього заходу! Також дякуємо нашій помічниці, Людмилі Шевченко, за те, що Вона нам допомагала

УКРАЇНА ФОРМУЄ КУЛЬТУРУ СПІЛКУВАННЯ БЕЗ БАР’ЄРІВ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Mon, 16 Mar 2026 16:31:00 +0000

У березні 2026 року в Україні відбулася презентація державного стандарту безбар’єрної мови. Цей документ покликаний змінити підхід до того, як у державних установах, медіа та повсякденному житті говорять про людей з інвалідністю. Ідея полягає в тому, щоб мова була коректною, поважною і не містила принизливих або застарілих формулювань.

Новий стандарт є частиною політики безбар’єрності, яку в Україні активно просувають державні інституції та громадський сектор. Ініціатива пов’язана з національною стратегією створення безбар’єрного простору, яку підтримує Олена Зеленська. У межах цієї стратегії держава працює над тим, щоб доступність стосувалася не лише фізичного середовища, а й культури спілкування.

Документ пояснює, які слова та формулювання краще використовувати, коли йдеться про людей з інвалідністю, ветеранів, людей похилого віку або інших груп, що можуть стикатися з бар’єрами у суспільстві. Наприклад, замість образливих або застарілих визначень рекомендується використовувати нейтральні та коректні формулювання, які підкреслюють гідність людини, а не її обмеження.

Розробкою та презентацією стандарту займалися експерти, мовознавці та представники громадських організацій у співпраці з Міністерство культури та інформаційної політики України. Важливо, що до обговорення залучали і людей з інвалідністю, адже саме вони найкраще знають, які слова можуть підтримувати, а які — навпаки створювати бар’єри.

Поява державного стандарту безбар’єрної мови — це ще один крок до формування більш уважного і відкритого суспільства. Мова впливає на те, як люди сприймають один одного, тому зміни у словах поступово змінюють і ставлення. Для людей з інвалідністю це означає не лише повагу у спілкуванні, а й ширше визнання їхньої ролі у житті суспільства

УКРАЇНА НА ПАРАЛІМПІАДІ‑2026: СИЛА ДУХУ ТА МЕДАЛІ ПОПРИ ВІЙНУ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Mon, 16 Mar 2026 15:26:00 +0000

2026 Winter Paralympics стали однією з найважливіших міжнародних спортивних подій для людей з інвалідністю у 2026 році. Змагання відбувалися у березні в Італії та об’єднали спортсменів з різних країн світу. Паралімпійські ігри традиційно демонструють силу духу, витривалість і можливості людей, які, попри складні життєві обставини, досягають високих спортивних результатів.

У змаганнях взяла участь і збірна команда України. Українські спортсмени виступали у кількох зимових видах спорту, зокрема в біатлоні, лижних гонках та гірськолижному спорті. Попри складні умови війни в Україні, команда змогла гідно представити країну на міжнародній арені.

За підсумками ігор збірна України здобула низку медалей і посіла сьоме місце у загальному медальному заліку. Цей результат став підтвердженням того, що український паралімпійський спорт залишається одним із найсильніших у світі. Для багатьох спортсменів ці змагання стали не лише спортивним випробуванням, а й можливістю показати незламність українців.

Велику роль у розвитку паралімпійського руху в Україні відіграє National Paralympic Committee of Ukraine. Саме ця організація підтримує спортсменів, організовує підготовку до міжнародних змагань та сприяє розвитку спорту серед людей з інвалідністю

РАДА БЕЗБАР’ЄРНОСТІ: НОВІ КРОКИ ДО ДОСТУПНОСТІ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Sat, 28 Feb 2026 15:20:00 +0000

У лютому 2026 року відбулося чергове засідання Ради безбар’єрності при Кабінет Міністрів України, де обговорювалися нові флагманські проєкти у сфері доступності. Питання безбар’єрності сьогодні охоплює не лише фізичний простір, а й мову, цифрові сервіси, освіту та працевлаштування.

Серед ключових напрямків — впровадження стандарту безбар’єрної комунікації. Йдеться про коректну лексику щодо людей з інвалідністю, зрозумілу інформацію на державних ресурсах та адаптацію офіційних повідомлень. У час війни це особливо важливо, адже кількість людей з пораненнями та травмами зростає.

Також обговорювалися інфраструктурні зміни: адаптація укриттів, лікарень, центрів надання адміністративних послуг. Безбар’єрність поступово стає не декларацією, а практичним інструментом державної політики.

Для громадських організацій це сигнал, що тема інклюзії залишається у фокусі уряду. Проте реальні зміни залежатимуть від того, наскільки рішення Ради будуть впроваджені на місцях — у містах і громадах, де люди з інвалідністю щодня стикаються з бар’єрами.

КОЛИ МРІЯ СИЛЬНІША ЗА ДІАГНОЗ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Sat, 28 Feb 2026 15:07:00 +0000

Іноді мрії живуть у нас десятиліттями. Вони тихо чекають свого часу — попри діагнози, обставини, війну, втому. Моя подруга Наталлія Дремлю, жінка з ДЦП, ще зі школи мріяла створити власний мюзикл. І сьогодні ця мрія стала реальністю — завдяки її наполегливості та можливостям штучного інтелекту.

Це не просто творча робота. Це історія про те, як технології відкривають двері тим, перед ким роками стояли стіни. Про те, що інвалідність — не кінець амбіцій. І про те, що мрії не мають терміну придатності.

Я хочу поділитися цією історією, бо вона — про силу. Про сучасні інструменти. І про людей, які не здаються.

Ось посилання на відео https://www.youtube.com/watch?v=uHc8Od2SyoY

У ПАСТЦІ ТЕМРЯВИ Й ХОЛОДУ: ЯК ЛЮДИ З ІНВАЛІДНІСТЮ ПЕРЕЖИВАЮТЬ ВІЙНУ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Mon, 09 Feb 2026 18:47:00 +0000

Ця зима в Україні стала випробуванням для всіх, особливо — для людей з інвалідністю. Через три роки війни росія системно атакує критичні енергетичні об’єкти, особливо взимку, коли температура опускається нижче −20 °C. 7 лютого 2026 року президент України повідомив про масштабну атаку російських сил на енергетичну інфраструктуру, під час якої було задіяно понад 400 дронів і близько 40 ракет, що спричинило чергові масштабні відключення електрики по всій країні.

Енергетичні удари не лише знижують кількість світла в квартира

х, вони унеможливлюють нормальну роботу опалення, ліфтів, кухонь та обладнання для індивідуального догляду. За повідомленнями ООН, такі втрати електроенергії у січні–лютому 2026 року залишили без світла та тепла сотні тисяч людей, і саме люди з інвалідністю, старші люди та сім’ї з маленькими дітьми найбільше потерпають, бо вони частіше за інших залежать від електричного обладнання та не мають ресурсів купити генератори чи альтернативні обігрівачі.

Для людей з обмеженою мобільністю часті відключення світла означають не лише холод у квартирі. Коли електрика відсутня, ліфти не працюють, і це фізично перетворює багатоповерхівки на непрохідні “в’язниці” для тих, хто не може підніматися на ноги. Організації з моніторингу гуманітарної ситуації відзначають, що багато вразливих людей опиняються замкненими у своїх домівках без можливості приготувати їжу або зарядити телефон, що робить ізоляцію ще гіршою.

Ця ситуація — не окремий епізод, а частина ширшої реальності, коли зима використовується як додатковий тиск на цивільне населення. Міжнародні гуманітарні організації закликають зупинити удари по енергетичній інфраструктурі, оскільки це створює ризики для життя, зокрема для людей з інвалідністю, які не можуть самостійно адаптуватись до екстремальних умов.

ІНВАЛІДНІСТЬ І МОБІЛІЗАЦІЯ У 2026 РОЦІ: ЖИТТЯ В ПОСТІЙНІЙ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Wed, 14 Jan 2026 10:59:00 +0000

Тема мобілізації у 2026 році стала однією з найтривожніших для людей з інвалідністю. В умовах війни держава переглядає підходи до військового обліку, і статус інвалідності більше не сприймається як автоматичний захист від викликів до ТЦК. Багатьох чоловіків з інвалідністю продовжують викликати для уточнення даних і проходження медичних комісій.

На практиці це означає постійний психологічний тиск. Люди змушені знову і знову доводити очевидні обмеження здоров’я, навіть якщо вони мають інвалідність роками. Рішення часто залежать від конкретної комісії, лікарів і трактування медичних документів. Така ситуація створює відчуття нестабільності та страху, особливо для тих, хто має складні або рідкісні захворювання.

2026 рік показав, що проблема не лише у законодавстві, а й у його застосуванні. Відсутність чітких, зрозумілих і однаково застосовуваних правил призводить до того, що люди з інвалідністю живуть у постійному очікуванні чергового виклику. Це серйозно впливає на психічний стан, довіру до держави та відчуття безпеки.

ЯК ЗМІНЮЮТЬСЯ ПЕНСІЇ ТА СОЦІАЛЬНІ ВИПЛАТИ У 2026 РОЦІ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Wed, 14 Jan 2026 09:54:00 +0000

У 2026 році система соціальних виплат для людей з інвалідністю зазнає реальних фінансових змін. Одним із найпомітніших є підвищення пенсії по інвалідності, яке відбулося автоматично з початку року у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму та умовами бюджету-2026. Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб та людей з інвалідністю збільшився, що безпосередньо вплинуло на суму пенсій та виплат, які виплачуються щомісяця. Це означає, що навіть ті, хто раніше отримував мінімальні виплати, у 2026 році отримують більше без необхідності додаткових звернень до Пенсійного фонду.

У державному бюджеті на 2026 рік передбачено також суттєве збільшення видатків на пенсії та соціальні допомоги людям з інвалідністю внаслідок війни, що частково компенсує зростання цін і тисне на бюджетну систему. Це підвищення є відповіддю на потребу підтримки саме вразливих груп населення.

Крім того, у парламенті розглядається законопроєкт про новий підхід до допомоги дітям з інвалідністю та особам з інвалідністю з дитинства, де соціальна допомога пропонується прив’язувати до мінімальної зарплати, що значно збільшило б розміри таких виплат у порівнянні з тими, які базуються на прожитковому мінімумі. Ця ініціатива також включає нові види підтримки, наприклад, допомогу до 18 років, цифровизацію оформлення та супровід сімей.

ОЦІНЮВАННЯ ІНВАЛІДНОСТІ У 2026 РОЦІ: МІЖ РЕФОРМОЮ І ДОВІРОЮ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Tue, 13 Jan 2026 11:54:00 +0000

Як людина з інвалідністю, я добре пам’ятаю, що таке стара система МСЕК. Як голова громадської організації, я спілкуюся з десятками людей, які проходять нове оцінювання функціонування. І я змушена визнати: нова система поки що не стала зрозумілою і передбачуваною.

Для людей з безстроковою інвалідністю ситуація стабільніша, але для тих, хто проходить повторні огляди, 2026 рік став роком тривоги. Рішення різних експертних команд часто відрізняються, а критерії оцінювання залишаються нечіткими для самих людей. Як керівниця ГО, я бачу, що це підриває довіру до реформи.

Я переконана: без відкритості, пояснень і поваги до людини жодна система оцінювання не буде працювати. Реформа має бути не лише про нові підходи, а й про людське ставлення. У 2026 році цього все ще бракує.

СИЗОКРИЛІ ТАНЦІ - блюз Юрія Прокопенка #music #blues #зойк

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Wed, 17 Dec 2025 17:34:08 +0000

СТО РОКІВ ТРАМВАЮ У ВІННИЦІ: ЕКСКУРСІЯ ВІД «СОЦІАЛЬНОЇ ІНКЛЮЗІЇ»

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Wed, 17 Dec 2025 15:03:00 +0000

Вінницька громадська організація людей з інвалідністю «Соціальна інклюзія» разом зі своєю супроводжуючою відвідала музей трамвая свого міста.

Це дуже цікаве місце, яке розташоване на території трамвайного депо. Там ми побачили старовинні вагони. Екскурсовод розповів нам про історію цього виду міського транспорту та показав, як влаштована кабіна вагоновожатого.

музеї ми також побачили першу форму водія трамвая та перші квитки. Із розповіді екскурсовода ми дізналися, що перший трамвай у місті з’явився у 1913 році, а музей трамвая був відкритий у 2013 році, тобто до сторіччя цього виду транспорту. Також ми дізналися, що не в усіх обласних центрах нашої країни є трамваї. Наприклад, у Чернівцях їх ніколи не було, а в Житомирі залишилася лише

одна лінія. Немає трамвая і в Кропивницькому.

Організація «Соціальна інклюзія» щиро дякує засновникам і працівникам музею за

цю унікальну перлину в нашому місті Вінниця.

Окрема подяка екскурсоводу Олегу Матюхолі не лише за проведення цієї захопливої екскурсії, а й за активну допомогу людям з інвалідністю.

«СОЦІАЛЬНА ІНКЛЮЗІЯ» ПІДПИСАЛА МЕМОРАНДУМ ПРО СПІВПРАЦЮ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Tue, 09 Dec 2025 12:20:00 +0000

Громадська організація «Соціальна інклюзія» урочисто підписала меморандум про співпрацю з Вінницьким соціально-економічним інститутом Університету «Україна». Ця подія стала важливим кроком у розвитку партнерства, що ґрунтується на спільних цінностях — людяності, рівності та підтримці.

На зустріч наша організація прийшла дружньою командою разом із супроводжуючою Людмилою Шевченко. Студенти мали змогу побачити, що до «Соціальної інклюзії» належать люди з різними типами захворювань, які щодня доводять: межі існують лише у наших уявленнях.

Після підписання меморандуму було представлено діяльність організації. Голова

ГО, Олена Введенська, наголосила, що «Соціальна інклюзія» — можливо єдина організація в Україні, яка реалізує проєкти, ініційовані людьми з важкими порушеннями мовлення. Це підтвердили учасники своїм виступом: поряд із традиційними промовами прозвучали слова людей з порушеннями мовлення, що стало можливим завдяки сучасним технологіям штучного інтелекту.

Особливо символічним стало підписання меморандуму:

• від громадської організації «Соціальна інклюзія» документ підписала голова — Олена Введенська;

• від Вінницького соціально-економічного інституту Університету «Україна» — проректорка Ганна Давиденко.

Цей акт засвідчив важливість партнерства, яке повністю відображає філософію закладу: людяність, рівність, підтримку та віру в потенціал кожного.

Наша команда висловлює щиру вдячність за теплу зустріч, а також за допомогу, зокрема у пересуванні. Окрема подяка пані Ганні Давиденко та пані Наталії за їхню увагу, підтримку та щирість, які зробили цей день особливим.

На зустрічі були присутні студенти перших курсів інституту та коледжу. Вони слухали уважно, із щирою цікавістю, адже такі розповіді торкають не лише розум, а й серце. Кожен забрав із собою щось дуже важливе: думку, емоцію, натхнення, маленьке усвідомлення.

Ми всі різні — з різним досвідом, історіями, викликами. Але саме з цієї різності народжується сила, коли ми бачимо одне одного глибше, ніж просто зовнішність чи обставини.

Сьогоднішня подія — нагадування: світ стає кращим тоді, коли поруч люди, які не бояться діяти. І ми щасливі бути частиною цього шляху.

ІНКЛЮЗІЯ ЯК СТРАТЕГІЯ МАЙБУТНЬОГО: ЗАСІДАННЯ КРУГЛОГО СТОЛУ У ВІННИЦІ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Fri, 05 Dec 2025 12:27:00 +0000

4 грудня 2025 року до Міжнародного дня людей з інвалідністю у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці імені Валентина Отамановського відбулося засідання круглого столу на тему: «Ключові потреби та вектори підтримки людей з інвалідністю».

Захід розпочали хвилиною мовчання, вшанувавши пам’ять загиблих у війні героїв України..

Метою засідання було об’єднання зусиль громадських організацій та представників органів державної влади для обговорення шляхів створення гідних умов життя для людей з інвалідністю, посилення захисту їхніх прав та розвитку інклюзивних можливостей у громаді.

Партнерська взаємодія дозволяє ефективніше реагувати на сучасні виклики та формує підґрунтя для стратегічного розвитку інклюзивного середовища.

Засідання відкрила Дернова Ольга – начальник управління культури та креативних

індустрій Департаменту гуманітарної політики Вінницької обласної військової адміністрації.

Модератор заходу – Мазур Тетяна, заступник директора з наукової роботи та інформатизації ВОУНБ ім. В. Отамановського.

У ході круглого столу виступили:

- Юзькова Інеса – начальник відділу підвищення професійних компетенцій працівників надавачів соціальних послуг Вінницького обласного центру соціальних служб;

- Дашковська Валентина – представник комунального закладу «Обласний центр комплексної реабілітації «Обрій»;

- Зелінський Віктор – голова правління Вінницької обласної організації УТОС;

- Давиденко Ганна – директор Вінницького соціально-економічного університету «Україна»;

- Бащенко Тетяна – заступник начальника відділу ГУНП щодо забезпечення прав людини;

- Соловйова Юлія – психолог, регресолог, спеціаліст зі сенсорної інтеграції, директор Сімейного центру «KIDS TIME»;

- Введенська Олена – Голова Громадської організації «Соціальна інклюзія».

Окрему увагу приділено питанням підтримки дітей та дорослих з розладами аутистичного спектра. Представник центру «Обрій» продемонструвала унікальний дидактичний матеріал для навчання людей з аутизмом. За словами директора центру, аналогів цьому матеріалу немає не лише в Україні, але й у всій Європі, що підкреслює інноваційність підходів та потенціал українських фахівців у сфері інклюзивної освіти та реабілітації.

Міжнародний день людей із інвалідністю покликаний привернути увагу суспільства до проблем цієї категорії громадян, захисту їхніх прав і свобод, а також наголосити на цінності, яку суспільство отримує від активної участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному, культурному та правовому житті країни.

ІНКЛЮЗІЯ ПІД ЗОРЯМИ: КОСМІЧНА ПОДОРОЖ У ВІННИЦЬКОМУ ПЛАНЕТАРІЇ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Thu, 06 Nov 2025 14:07:00 +0000

Вінницька громадська організація людей з інвалідністю «Соціальна Інклюзія» разом зі своїми волонтерами відвідала планетарій. Ми побували на дуже цікавому та пізнавальному астрономічному шоу.

Там нам розповіли й показали атмосферу та стратосферу, ми занурилися у безкінечний простір нічного неба. Також нам розповіли про Сонячну систему, Чумацький Шлях, сузір’я та зорі, про день і ніч у різних частинах нашої планети Земля. І ще багато всього цікавого.

Усе це наочно демонструє спеціальний оптико-механічний пристрій на величезному екрані під однойменною назвою «Планетарій».

В Україні є лише п’ять планетаріїв, і один із найкращих знаходиться саме у нашому місті — Вінниці, у Центральному парку імені Леонтовича.

Організація «Соціальна Інклюзія» висловлює щиру подяку всім творцям і персоналу планетарію.

Це було вражаюче!

ВІД СТУДЕНТКИ ДО ЛІДЕРКИ: ІСТОРІЯ, ЩО НАДИХАЄ НА ЗМІНИ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Fri, 24 Oct 2025 12:45:00 +0000

Сьогодні між Вінницьким соціально-економічним інститутом Університету «Україна» та громадською організацією людей з інвалідністю «Соціальна інклюзія» було підписано меморандум про партнерство.

Для Олени це місце сповнене теплих спогадів, адже саме тут вона отримала освіту, знання й натхнення, які допомогли створити організацію, що підтримує людей з інвалідністю.
Щиро дякуємо проректору Ганні Давиденко за відкритість і підтримку
А також особлива подяка — помічниці Олени, Людмилі Шевченко, яка відіграла ключову роль в організації і проведенні зустрічі
Наше партнерство — це крок до розвитку інклюзивної освіти, нових можливостей для студентів та спільної роботи заради рівності й підтримки.

«СОЦІАЛЬНА ІНКЛЮЗІЯ» У МУЗЕЇ МАРОК: ПОДОРОЖ КРІЗЬ ІСТОРІЮ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Mon, 20 Oct 2025 14:20:00 +0000

Вінницька громадська організація людей з інвалідністю «Соціальна Інклюзія» разом зі своїми волонтерами відвідала Музей марок імені Якова Балабана. Це — єдиний у своєму роді в Україні музей, у якому зібрана велика колекція поштових марок, зібрана сином сотника армії УНР Якова Балабана — Олександром Балабаном. Музей був відкритий у 2016 році й розташований у центрі міста Вінниці. Трохи з розповіді Олександра Балабана: «Мій батько все життя боровся за незалежність України, і щоб увічнити пам’ять про нього, я почав вивчати історію України через поштові марки, збираючи колекцію з різних років упродовж усього свого життя. Я мріяв, щоб у незалежній Україні цей музей існував і носив ім’я мого батька — Якова Балабана». Музей складається з двох невеликих, але затишних кімнат, стіни яких прикрашені марками. Екскурсовод люб’язно розповів нам усю історію української поштової марки. Організація «Соціальна Інклюзія» висловлює щиру подяку всім засновникам та працівникам музею. Окрема вдячність екскурсоводу, який не лише провів чудову екскурсію, але й допомагав нам, людям з інвалідністю, пересуватися музеєм.

ЕКСКУРСІЯ «МІСТО НАД БУГОМ»

noreply@blogger.com (Елена Введенская) — Tue, 09 Sep 2025 20:19:00 +0000

За тиждень до Дня свого рідного міста Вінниця, Вінницька Громадська організація людей з інвалідністю «Соціальна Інклюзія» разом зі своїми волонтерами побувала на екскурсії центром міста.

Основною частиною цієї пізнавальної екскурсії було відвідання Центрального парку міста.

Екскурсовод детально розповіла історію парку: до середини ХІХ століття на цьому місці була звичайна місцева діброва, яка припала до вподоби магнату Карповичу. Він за невелику суму грошей перетворив її на Літній сад для відпочинку та розваг міської еліти. Цей сад перебував у власності магната до 1920 року. Але коли прийшла радянська влада, сад у нього відібрали.

У 1936 році сад отримав назву парку імені письменника М. Горького. Уже у 1937 році парк перетворюється на таємний могильник сталінських репресій, де НКВС закопувало десятки тисяч людей..

Територію залили бетоном, щоб ніхто не здогадався, а зверху облаштували танцювальний майданчик.

У роки Другої світової війни тіла було ексгумовано.

У 1948 році в парку побудували літній театр, бібліотеку, стадіон та багато різних атракціонів.

У 1968 році при вході до парку встановили арку, яку в народі називають «Тріумфальною аркою Вінниці».

У 2020 році, в рамках процесу декомунізації, парк отримав ім’я всесвітньо відомого композитора, автора знаменитого «Щедрика» Миколи Леонтовича.

У 2025 році до парку було перевезено та встановлено пам’ятник із Покровська, оскільки у Покровську наразі тривають активні бойові дії.

Далі екскурсовод повів групу на фонтанну площу парку, потім – до Пряникового будиночка, де учасники почули його історію. Після цього маршрут пролягав до Театральної площі міста, де розташований музично-драматичний театр імені Садовського, зведений у 1910 році як театр опери та балету. У театрі було тисяча місць, і він не припиняв роботи навіть у роки гітлерівської окупації.

Далі екскурсія продовжилася біля знаменитої Вінницької водонапірної вежі, про яку ходить багато легенд. На цьому екскурсія завершилася.

ГО «Соціальна Інклюзія» висловлює щиру подяку екскурсоводу за настільки цікаву та змістовну екскурсію місцями нашого міста!