2022 року банки повільно та мало видавали кредитів на купівлю нерухомості, але 2023 року ситуація з іпотечним кредитуванням може змінитися.

Кредитна активність банків відновлюється після повного провалу протягом 2022 року, проте іпотечні кредити, як і раніше, видаватимуть лише деякі банки, тобто масово кредити на придбання житла не пропонуватимуться у 2023 році.

Сьогодні багато банків пропонують кредити готівкою та кредитні картки, але вже є низка пропозицій і з автокредитування, і з іпотеки.

“Поступово невеликими кроками відновлюється кредитування за рахунками (овердрафтами) та кредитними картками. Також спостерігається поновлення й автокредитування. Банки в нинішніх умовах застосовують акуратніші підходи з метою нівелювання додаткових ризиків“,

— зазначає Олександр Супрунович, директор департаменту роздрібних клієнтів “Кредобанку”.

На думку голови правління “Юнекс Банку” Івана Світека, кредитування населення сьогодні триває досить активно.

“Банки та небанківські установи зосереджені, перш за все, на невеликих кредитах готівкою та карткових лімітах, оскільки ці продукти можуть існувати в умовах дорожнечі ресурсів. Щодо складніших продуктів, як іпотека, автокредитування, то будуть зроблені тільки дуже обережні кроки”,

— прогнозує Іван Світек.

За даними НБУ, 2022 року банки видали 2009 іпотечних кредитів на загальну суму 1,96 млрд грн. Порівняно з 2021 роком, нове іпотечне кредитування скоротилося в 5,3 разу за кількістю договорів і в 4,3 разу в грошовому вимірі.

У жовтні минулого року Кабмін запустив програму пільгового іпотечного кредитування “єОселя”, і експерти очікують, що більшість нових кредитів у 2023 році буде видано саме в межах державної кредитної програми. Партнерами за цією програмою є п’ять українських банків — це “Ощадбанк”, “Приватбанк”, “Укргазбанк”, “Скай банк” і банк “Глобус”.

“Іпотека може поступово відновлюватися за державними програмами. Але на великі обсяги поки що розраховувати не варто. Навіть кілька мільярдів іпотечних кредитів цього року — це вже буде успіх програми “ЄОселя“,

— упевнений Євген Дубогриз.

Як повідомлялося, у жовтні 2022 року уряд запустив програму пільгового кредитування на купівлю нових квартир і будинків “єОселя”, умови передбачають видачу кредиту на купівлю житла під 3% річних на строк до 20 років у разі внеску з боку позичальника не менше 20% вартості об’єкта нерухомості.

Джерело: https://focus.ua/uk/economics/551586-kupit-kvartiru-v-ukraine-chto-budet-s-ipotekoy-i-drugimi-kreditami-v-2023-godu

<p>The post Як купити житло в Україні: що буде з іпотекою та іншими кредитами у 2023 році? first appeared on Іпотека в Україні.</p>

Національний банк, який визнав неплатоспроможним ще один банк російського олігарха в Україні, вже кілька місяців поспіль нав’язує учасникам фінансових ринків монетарну трансмісію, тобто підняття базової обікової ставки, змушуючи піднімати ставки за депозитами. В результаті банки почали переглядати відсотки за виданими кредитами та підвищувати базові ставки.

Таким чином, наслідки від різкого підвищення облікової ставки з 10% до 25% нарешті дісталися й до пересічних українців. Експерти припускають, що держава може відмовитися від фінансування «дітищ» президента Володимира Зеленського — програм пільгового кредитування, зокрема «Доступної іпотеки 7%» та «єОселя» під 3%. Натомість ті українці, хто вже взяв житло в іпотеку, можуть його втратити і при цьому залишитися по вуха в боргах перед банками.

У розпорядженні видання опинився лист Укргазбанку, в якому він попереджає позичальника про зростання на 25% на поточний рік базової відсоткової ставки за кредитом. Йдеться про стандартну процедуру, прописану в умовах державної програми пільгового кредитування «Доступна іпотека 7%».

«Відповідно до пункту 1.4.1. кредитного договору банк щорічно здійснює перегляд базової відсоткової ставки. Вона визначається як сума значення індексу UIRD12m, …збільшеного на розмір фіксованої маржі у розмірі 4,5 в/п… Звертаємо Вашу увагу, що внаслідок зміни банківської відсоткової ставки змінюється розмір планового платежу за кредитним договором», 

— йдеться у листі, підписаному начальником управління адміністрування та підтримки кредитних операцій Укргазбанку Іриною Овчаренко.

UIRD12m — це середній індекс ставок за депозитами фізичних осіб у банку за 12 місяців, що лежить в основі базової відсоткової ставки. Тобто з огляду на зростання в банку відсоткової ставки за депозитами установа підвищила також і ставку за чинним кредитом.

Але тепер вималювалася нова проблема: зростання ставок за депозитами призвело до зростання індексу UIRD12m, до якого прив’язане фінансування державних програм. Тобто підвищення центробанком облікової ставки з 10% до 25% і монетарна трансмісія вдарили по державних іпотечних програмах.

Під удар 25%-облікової ставки Нацбанку потрапила не лише програма «Доступна іпотека 7%», але й програма пільгового кредитування бізнесу «5−7-9», а також «єОселя». Це нова програма придбання житла під 3−7% для медиків, педагогів, але насамперед для військовослужбовців, які на фронті одержують зарплати, достатні для отримання та обслуговування іпотечного кредиту.

Ці тенденції загального зростання відсотків за виданими кредитами, спровокованого обліковою ставкою НБУ в 25%, за умов війни та економічної кризи фактично можуть залишити українців, які оформили іпотеку, і без житла, і з непідйомними боргами перед банками.

«На відміну від Штатів, в нас фактично немає закону про банкрутство фізичних осіб (тобто на папері він є, але в реальності не працює), і немає чіткої визначеності з відповідальністю фізичних осіб за кредитами в рамках виключно взятих грошей. Якби таке було, то окей, банк піднімає ставку, отримує ключі від квартири, виплачує тобі те, що ти вже вніс, а далі думає, як продавати квартиру», 

— наводить приклад один з експертів.

Але в Україні все працює по-іншому, що вже неодноразово призводило до криз, які залишали позичальників в Україні по вуха в боргах.

«Всі витрати оплачує той, хто з якихось причин вирішив погратися з банківською системою в азартні ігри під назвою „візьми кредит“. В нас працює дуже просто: ти маєш сплачувати в будь-якому випадку, а заставне майно можуть відібрати, але ти все одно залишаєшся винен» 

— резюмує експерт.

Джерело: https://fakty.ua/415057-quot-vinovat-nacbank-quot-pochemu-chast-ukraincev-mozhet-poteryat-ipotechnoe-zhile

<p>The post Чому частина українців можуть втратити іпотечне житло? first appeared on Іпотека в Україні.</p>

Банки України у 2022 році видали 2009 іпотечних кредитів на загальну суму 1,96 млрд грн. Порівняно з 2021 роком нове іпотечне кредитування скоротилося в 5,3 раза за кількістю договорів та в 4,3 раза в грошовому вимірі.

Про це свідчать результати щомісячного опитування банків про обсяги наданих населенню іпотечних кредитів.

Переважна частина іпотечних кредитів у 2022 році – дві третини за кількістю договорів – були надані в січні-лютому до початку повномасштабної військової агресії рф.

У березні–травні іпотечні кредити не надавалися взагалі, влітку видачі були поодинокими.

Натомість з вересня іпотека розпочала поступово відновлюватися, передусім завдяки державним програмам підтримки кредитування “Доступна іпотека” та “єОселя”. В межах цих програм позичальники мають змогу отримати іпотечні кредити за зниженими відсотковими ставками 7% та 3% річних відповідно.

У вересні–листопаді 2022 року банки видали 252 іпотечні кредити на загальну суму в майже 280 млн грн, а у грудні – 405 кредитів на пів мільярда гривень. Це найвищий місячний показник від початку повномасштабної війни. Про видачу нової іпотеки у грудні поінформували 4 банки.

Банки під час війни кредитують купівлю житла майже виключно на вторинному ринку нерухомості: частка укладених іпотечних договорів у цьому сегменті становила 99% від усіх нових іпотечних кредитів у червні–грудні 2022 року.

У регіональному розрізі найбільше іпотечних кредитів за цей період видано в Києві та Київський області – 241 договір на загальну суму майже 345 млн грн (43% від загального обсягу), у Волинській області – 48 договорів на 60 млн грн (8%), Вінницькій області – 37 договорів на 50 млн грн (6%) та Чернігівській області – 54 договори на 47 млн грн (6%). 

Довідка

Щомісячні результати опитування банків – самооцінка банками власних іпотечних портфелів. Тому вони можуть не збігатися з офіційною статистикою, розміщеною на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України в розділі “Статистика”.

Відмінності зумовлені насамперед використанням банками управлінської звітності для цілей складання таблиці даних стосовно іпотечних портфелів. Такий підхід точніше відображає тип застави за кредитами, а отже, й сутність класифікації кредитів.

Банки можуть уточнювати відомості за попередні місяці, тож у наступних періодах ймовірні ретроспективні зміни.

Джерело: https://bank.gov.ua/ua/news/all/ipotechne-kredituvannya-postupovo-vidnovlyuyetsya-zavdyaki-derjavnim-programam–rezultati-opituvannya

<p>The post Іпотечне кредитування в Україні поступово відновлюється завдяки державним програмам – НБУ first appeared on Іпотека в Україні.</p>

Нацбанк прогнозує, що іпотечний ринок залишатиметься малоактивним до завершення війни. Там пов’язують це із високими ризиками, які впливають на ринок.

Про це повідомляється у звіті НБУ про фінансову стабільність за грудень 2022 року.

Так, нове іпотечне кредитування майже не здійснювалося, починаючи з березня і закінчуючи вереснем 2022 року, позички були поодинокими.

На вересень-жовтень було видано понад 100 іпотечних кредитів. Їхній середній обсяг – 1 млн грн, майже всі – на вторинному ринку.

Зазначається, що дещо підвищити попит на іпотеку зможуть держпрограми підтримки кредитування – Доступна іпотека та єОселя, які пропонують знижені відсоткові ставки – 7% та 3% річних відповідно.

Автор: Анастасія Гевко
Джерело: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/ekonomika/20221228-shho-chekaye-na-ipotechnyj-rynok-v-ukrayini-prognoz-nbu/

<p>The post Що чекає на іпотечний ринок в Україні: прогноз НБУ first appeared on Іпотека в Україні.</p>

Національний банк планує до кінця 2024 року скоротити рівень непрацюючих кредитів (NPL) в банках до 10%, заявив на форумі «2022 — час кредитувати» голова НБУ Кирило Шевченко.

«2021 рік є ще одним роком динамічного скорочення поганих портфелів у банках. Станом на 1 грудня 2021 року рівень поганих кредитів знизився до 30,7% порівняно з 48,4% на початок 2020 року. Наша мета — на кінець 2024 року вийти з показником не більше ніж 10%. Це одна з основ нашої макростабільності», — зазначив він.

Шевченко додав, що, незважаючи на складні часи і виклики, які принесла коронакриза, рівень NPL не зростав, а зменшувався.

«Я вважаю це одним з наших з вами (представниками банків. — Ред.) спільних досягнень. Дуже велику роботу в цьому напрямку провели державні банки», — сказав голова НБУ.

А от щоб в майбутньому уникнути появи нового поганого портфеля, за словами Кирила Шевченка, необхідно зробити низку системних змін, які лежать за межами мандата Національного банку.

«Вони лежать в юридичній, законодавчій площині, площині нормативних актів Кабінету Міністрів і т.д.», — підкреслив він.

У березні 2021 року Національний банк України почав щомісяця оприлюднювати статистичні дані про розподіл непрацюючих кредитів, наданих підприємствам у національній та іноземній валюті, за розміром суб’єкта господарювання та видами економічної діяльності.

За даними Нацбанку, частка непрацюючих кредитів (NPL) в українських банках знизилася з 48,4% (на 1 січня 2020 р.) до 41% (на 1 січня 2021 р.).

Джерело: news.finance.ua

<p>The post Мета НБУ – скоротити непрацюючі кредити до 10% first appeared on Іпотека в Україні.</p>

У Національному банку спостерігають збільшення попиту на банківські кредити як з боку населення, так і бізнесу.

Про це під час брифінгу на тему: «Презентація Звіту про фінансову стабільність» сказав заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук.

«Ми бачимо збільшення попиту на кредитні ресурси як збоку населення, так і бізнесу. Це має дві причини: по-перше, ставки лишаються на досить низькому рівні; по-друге, як бізнес, так і населення мають зростання доходів», — сказав Ніколайчук.

Він зазначив, що на банківському ринку спостерігається досить високий рівень конкуренції.

«Ми бачимо, що банки поступово знижують свої кредитні ставки. Унаслідок цього чиста процентна маржа банків знижується», — зауважив Ніколайчук.

Нагадаємо, банківський сектор у липні-вересні 2021 року рекордно прискорив зростання кредитування в річному обчисленні, найпомітніше у корпоративному та іпотечному сегментах.

Джерело: news.finance.ua

<p>The post В Україні зріс попит на банківські кредити — НБУ first appeared on Іпотека в Україні.</p>

З початку 2021 року обсяг непрацюючих кредитів держбанків скоротився на 35 млрд гривень.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства фінансів.

Зазначається, що 16 грудня відбулася робоча зустріч міністра фінансів Сергія Марченка з регіональним директором Світового банку у справах країн Східної Європи Арупом Банерджі. Зустріч відбулася в рамках роботи місії Світового банку з надання технічної допомоги фінансовому сектору в період з 13 по 16 грудня.

Сторони обговорили питання врегулювання неплатоспроможності банків, подальшого розвитку ринків капіталу, зменшення державного регулювання банків. Серед іншого були порушені питання реформування пенсійної системи та впровадження нової моделі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО).

Марченко зазначив, що важливою складовою реформування держбанків є зменшення частки держави в банківському секторі на 25%. Для цієї мети урядом України вже затверджені основні напрями діяльності Укрексімбанку, Ощадбанку, ПриватБанку, а також схвалені їх стратегії. Однією з тем для обговорення було продовження співпраці для реалізації продажу частини Ощадбанку.

Згідно з повідомленням, ключовим елементом співпраці є завершення процедур підготовки та приєднання Ощадбанку до системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас було порушено питання зменшення частки непрацюючих кредитів (NPL) до 20%.

Так, з початку 2021 року обсяг непрацюючих кредитів банків державного сектору знизився на 35 млрд гривень, або на 11%.

news.finance.ua

<p>The post Проблемні кредити держбанків скоротилися на 35 млрд гривень з початку 2021 року first appeared on Іпотека в Україні.</p>

Як свідчать дані Національного банку, середні процентні ставки за новими кредитами банків для населення в листопаді 2021 року в національній валюті становили 31,9% річних.

Ставки за новими кредитами для населення в іноземній валюті знизилися на 2,8 п.п. до 3,4% річних.

Ставки за гривневими кредитами для підприємств у листопаді не змінилися – 9,5% річних, за валютними знизилися з 4,0% до 3,3%.

Кредитний портфель банків за місяць зріс на 1,1% до 1 048 млрд гривень, у т.ч. населення скоротився на 0,2% до 239 млрд гривень, підприємств – зріс на 1,3% до 784 млрд гривень.

Довідка:

• Правління Національного банку України 9 грудня 2021 року ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 9% річних;

• у ІІІ кварталі 2021 року банківський сектор України прискорив зростання кредитування, що найбільше проявилося в корпоративному та іпотечному сегментах.

news.finance.ua

<p>The post Банки знизили ставки за кредитами для населення first appeared on Іпотека в Україні.</p>

У січні-жовтні українські банки наростили портфель гривневих кредитів для бізнесу на 20,2%. Обсяг позик у нацвалюті для населення в цей період збільшився на 23,8%.

Протягом перших 10 місяців 2021-го банківська система збільшила портфель гривневих кредитів для корпоративного сектору до 505,25 млрд гривень (+20,2%), тоді як валютний портфель бізнес-позик у цей період скоротився до $10,33 млрд (-7,8%).

Кредити для населення. З січня по жовтень обсяг гривневих позик зріс на 23,8% – до 208,5 млрд грн, а валютних – скоротився на 27,3% – до $800 млн.

У жовтні портфель позик для корпоративного сектору в гривні зиріс на 1,2%, а у валюті – додав 2,4%. Портфель гривневих кредитів для населення в жовтні банки наростили на 0,6%, а обсяг валютних скоротили на 6,4%.

Найбільший приріст кредитного портфеля юросіб у жовтні було зафіксовано:

• у «Райфа» (+6,7%, або +3,58 млрд грн),

• у «Укргазбанку» (+7,8%, або +3,52 млрд грн).

Найбільш помітне скорочення продемонстрували «Сітібанк» (-903,9 млн грн, або -16,0%), «Приват» (-595,3 млн грн, або -3,3%) і «Креді Агріколь Банк» (-414,2 млн грн, або -1,4%).

Довідка:

• Нагадаємо, платоспроможні банки України за січень-жовтень 2021 року отримали 58,354 млрд гривень прибутку після оподаткування. Рейтинг за прибутковістю очолює Державний ПриватБанк, який заробив 23,801 млрд гривень;

• за даними НБУ, на другому місці банк з іноземним капіталом Райффайзен Банк – 4,069 млрд гривень, на третьому – приватний ПУМБ – 3,473 млрд гривень.

news.finance.ua

<p>The post За 10 місяців банки збільшили портфель гривневих кредитів для корпоративного сектору на 20,2% first appeared on Іпотека в Україні.</p>

Герман Марченко, Директор Департаменту Казначейства ComInBank

З 11 листопада цього року національна українська валюта почала різке зниження відносно долара США до рівня 27,21 грн. за долар. Основна частина гривні на міжбанківському ринку, яка отримана «зеленою енергетикою» конвертується в валюту для виплати дивідендів.

Задля утримання курсу, за листопад 2021 р. Національний Банк продав з резервів близько 750 мільйонів доларів США. Основним фактором зростання курсу іноземних валют залишається політична, у тому числі – геополітична, нестабільність. Нерезиденти, під впливом геополітичних загроз, скорочують свій портфель ОВДП у гривні та конвертують гривню у валюту.

Окрім цього, існує ряд інших факторів, які здійснюють тиск на курс національної валюти. Найбільш суттєві з них: купівля валюти імпортерами, зниження експортної виручки (у т.ч. зернотрейдерів), можливий вихід гривні з казначейського рахунку.

Виходячи з вищевикладеного, допускаю послаблення гривні до 27,00-27,50 грн. за долар. Готівковий ринок демонструє відносно невелике перевищення попиту на валюту над пропозицією, обмінний курс готівкового ринку очікується у межах коридору 27,10-27,60 грн. за долар.

Загроза нових карантинних обмежень у Європі впливає на європейську валюту. Також тиск на євро зумовлений вже існуючими факторами відмінностей у грошово-кредитній політиці Європи та США, а також очікування щодо підвищення ставок Федеральною резервною системою США. Тому очікую, що євро буде рухатись у діапазоні 30,40-31,30 грн. за євро.

Сергій Гнездилов, начальник департаменту роботи на міжнародних ринках та грошового обігу РАДАБАНК

Наприкінці листопада нерезиденти продовжували плавно виходити з ОВДП, реагуючи переважно на політичні новини на кордонах України та Польщі з Білорусією.

НБУ намагався стримувати різке зростання курсу, але це не надто допомагає, і покупці на міжбанківському ринку також припинили тактику очікування кращого курсу, тому що тренд явно змінився. Населення, бачачи зростання курсу, також почало скуповувати валюту.

Прогноз на грудень: долар – 27,10/27,80 євро – 30,60/31,50.

Источник: bankchart.com.ua

<p>The post Яким буде курс готівкових долара та євро у грудні-2021 / 01.12.2021 first appeared on Іпотека в Україні.</p>