Завітайте на показ фільму «The Antarctica Challenge: A Global Warming» 22 лютого 2011, який буде демонструватися у рамках спільного проекту Екоклубу «Зелена Хвиля» та Національного екологічного центру України.

Фільм демонструватиметься англійською мовою без перекладу.

Час: 22 лютого, 18:00

Місце: Києво-Могилянська академія, 3 корпус, кабінет 213 (Зелена аудиторія)

Контакти:

Марія Фатікова
095 602 86 06

«Будівництво океанаріуму у Київському зоопарку – черговий комерційний крок, через який дельфінів утримуватимуть у неволі, у неприродних для них умовах. Київ розташований за 400 км від морського узбережжя, дельфіни утримуються у штучно підготованій воді, в яку додається хлор для дезинфекції. Тварини вимушені існувати в обмеженому просторі, збідненому оточенні, брати участь у виступах, система тренувань до яких заснована на відчутті голоду», – каже Катерина Полянська, представниця Національного екологічного центру України.

Природоохоронці звертають увагу на те, що постійний стрес, неякісне ветеринарне забезпечення, шумове забруднення, нестача руху, шкіряні захворювання та хвороби внутрішніх органів є причинами передчасної смерті дельфінів. Виступаючи проти будівництва нових та функціонування існуючих дельфінаріїв, розташованих у містах, віддалених від морської акваторії, представники НЕЦУ вимагають від КМДА не допустити будівництва на території зоопарку та в усіх районах Києва нових дельфінаріїв або інших закладів, що утримуватимуть дельфінів.

Природоохоронці наголошують, що зоопарк Києва має стати біопарком та місцем для збереження і вивчення диких видів, а не закладом для заробляння грошей завдяки утриманню червонокнижних тварин. Так, гроші варто спрямувати не на будівництво океанаріуму, а на ремонт приміщень для приматів, які вже багато років знаходяться у жахливому стані.

Нагадаємо, згідно з повідомленнями у ЗМІ, Головне управління комунальної власності готує проект рішення про будівництво океанаріуму в столичному зоопарку, аби цього тижня передати його профільній комісії Київради. Океанаріум може бути збудований уже до 2014 року.

Екологічні організації України виступають проти функціонування дельфінаріїв та комерційного використання дельфінів. Дельфіни занесені до Червоної книги України, Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи, охороняються Бернською та Боннською конвенціями, угодою АССОВАМS, конвенцією CITES. В Україні діє мораторій на вилучення дельфінів з середовища їхнього існування з будь-якою метою.

Контакти:

Катерина Полянська
067 266 44 38,
ktgreentree at gmail.com

Олег Андрос
097 502 75 51,
androsland at inbox.ru

Фото: connyankee.com

Згідно з цим законопроектом, централізоване сховище відпрацьовано ядерного палива (ЦСВЯП) планується розмістити між селами Стара Красниця, Буряківка, Чистогалівка і Стечанка Київської області, у зоні відчуження, на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Даний проект передбачає тимчасове зберігання відпрацьованого ядерного палива на території Чорнобильської зони. Водночас, незважаючи на фразу „тимчасове зберігання”, про подальшу долю відпрацьованого палива у законопроекті немає жодної інформації.

„Це безвідповідальний підхід до вирішення однієї з проблем, які породжує ядерна енергетика в Україні. Фактично пропонується перекласти її вирішення на наступні покоління, коли будуть інші чиновники, і вже не буде кому нести відповідальність за прийняте рішення про довготривале збереження високоактивних ядерних матеріалів”, – каже Артур Денисенко, координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України.

Новий ядерний об’єкт буде створено у Чорнобильській зоні відчуження і стане частиною державного спецпідприємства „ЧАЕС”, а отже, перейде до сфери відповідальності Міністерства надзвичайних ситуацій. Подібна ситуація виникла після зупинки експлуатації ЧАЕС: поки станція працювала та виробляла електроенергію – прибутки отримував оператор атомних електростанцій „Енергоатом”, а щойно станцію закрили, її перевели на баланс Міністерства надзвичайних ситуацій України, яке не має ані досвіду, ані коштів на утримання такого об’єкту. Так само „на баланс” МНС перейде відпрацьоване ядерне паливо з робочих атомних електростанцій, тож за зберігання його сплачуватимуть уже платники податків.

Водночас, будівництво сховища у Чорнобильській зоні є небезпечним для жителів не тільки прилеглих районів. По-перше, в разі інцидентів можуть постраждати жителі Чернігівської та Київської областей, а також Білорусії, а особливо під загрозою – річка Дніпро, яка є джерелом води для 70% населення України.

По-друге, перевезення радіоактивних відходів з усіх АЕС у центральне сховище буде здійснюватися залізницею поряд з густонаселеними містами України.

По-третє, будівництво ЦСВЯП зробить Чорнобильську зону непридатною для життя протягом як мінімум століття, незважаючи на значне фінансування реанімації „зони відчуження”. Відходи з атомних станцій ще тисячі років будуть залишатись радіоактивними, і їх потрібно буде зберігати.

Виходячи з цього, Національний екологічний центр України пропонує споруджувати сховище відпрацьованого ядерного палива біля кожної станції, як це зроблено на Запорізькій АЕС. Це дасть можливість заощадити на інфраструктурі сховища і позбавить від проблеми перевезень небезпечних речовин. Тим більше, „Енергоатом” розглядав таку можливість, і за його розрахунками, це буде не набагато дорожче, аніж створення централізованого сховища. А головне – відпрацьоване паливо у сховищах при станціях буде знаходить під постійним наглядом професіоналів.

За додатковою інформацією звертайтесь:

Артур Денисенко
координатор енергетичної програми
Національний екологічний центр України
тел: +380 44 3537841, факс: +380 44 2386259
arthur.denisenko at necu.org.ua
www.necu.org.ua
www.atom.org.ua

Активісти екологічних організацій занепокоєні, що український держбюджет на цей рік не передбачає фінансування заповідників і національних парків, які підпорядковуються Держлісагенству. Голова Національного екологічного центру України Ярослав Мовчан розповів Deutsche Welle, що у головному фінансовому документі країни відсутній такий рядок призначення коштів, як «на утримання заповідних об’єктів», є лише кошти загалом на ведення лісового господарства.

Чиновницький саботаж

Екологи побоюються, що заповідники можуть залишитися без фінансування, адже й загальна сума зменшена на 30 відсотків порівняно з минулим роком. Мовчан каже, що потрібно лише, аби виконувалися чинні документи, адже є держпрограма з формування національної екологічної мережі, одним з елементів котрої є створення нових об’єктів природозаповідного фонду. За словами голови Нацекоцентру, чиновники саботують цю держпрограму.

Низка екологічних організацій вже скерували звернення до владних інституцій щодо загрози знищення заповідної справи в Україні. Вони нарікають, що корупціонери свавільно знімають статус з уже існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, ліквідовано держорган, який був відповідальним за управління такими територіями, стає відомо про нові захоплення земельних ділянок заповідних територій чи посягання на них.

Загроза вирубки лісів

Ярослав Мовчан пояснює, що часто це робиться під виглядом «інвестиційної діяльності та розвитку територій». Крім того, екологи і працівники заповідників побоюються масових звільнень, а відтак національні парки можуть перетворитись на звичайні лісгоспи, де почнеться лісоповал. Так, за словами голови екоцентру, нацпарки вже тепер мають проблеми з погодженням своїх штатних розкладів в обласних управліннях Держлісагенства.

Природоохоронна активістка Марія Фатікова зауважує, що сьогодні однією з головних цілей розвинутих країн світу є збільшення площ природно-заповідного фонду. Вона нагадує, що, згідно з тією ж державною програмою формування національної екомережі України, до кінця 2015 року природно-заповідний фонд має становити майже десять з половиною відсотків від площі країни. Нині ж частка таких територій становить трохи більше п’яти відсотків.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Христина Ніколайчук
Джерело: dw.de

«Ситуація, яку ми розглядаємо, вкотре демонструє, що наявність у структурі Держлісагентства об’єктів природно-заповідного фонду вищого рівня – пряма загроза національній безпеці держави та державним пріоритетам України в галузі охорони навколишнього природного середовища. Окрім цього, така ситуація може призвести до скорочення штату працівників природно-заповідного фонду», – заявив Антон Влащенко, начальник відділу науки і моніторингу національного природного парку «Гомільшанські ліси».

У своєму зверненні до уряду та Верховної Ради природоохоронці наголосили на важливості прийняття невідкладних заходів та відновлення у бюджеті коду видатків та кредитування 1901080 – «збереження природно-заповідного фонду», що дозволить забезпечити фінансування діяльності заповідних територій в складі Держлісагенства.

«Нашим суспільством ще не оволоділо розуміння важливості живої природи для людей і економіки. Поведінка багатьох наших співгромадян, котрі захоплюють ліси чи береги річок, виловлюють останнього осетра чи вбивають лося, отруюють ріку чи виснажують землю – злочинна. Громадяни і держава повинні кардинально змінити ситуацію і максимально швидко почати впроваджувати заходи для відновлення природного каркасу, основу якого має становити заповідний фонд на 10% території України до 2015 року», – роз’яснив Ярослав Мовчан, голова Національного екологічного центру України, доктор біологічних наук.

«Усе ще актуальним залишається питання створення централізованого органу, який би опікувався всіма заповідними територіями і реалізував би єдину державну політику», – пояснила голова Молодіжного відділення Національного екологічного центру України Марія Фатікова.

Нагадаємо, у 2011 році екологи звернулися до Президента України з проханням створити централізований орган, який би здійснював державну політику в галузі природно-заповідного фонду. Наразі екологічні організації переконані, що скорочення видатків з держбюджету-2012 а утримання заповідних територій неминуче призведе до занедбання заповідних територій та безробіття наукових співробітників заповідників та національних парків.

Відео з прес-конференції:
Представлення учасників: http://www.youtube.com/watch?v=F2xUkpMtoJ0
Марія Фатікова http://www.youtube.com/watch?v=XG86uNSt03I
Ярослав Мовчан http://www.youtube.com/watch?v=kqgo5ARLhCo
Антон Влащенко http://www.youtube.com/watch?v=TOenM79IbSI
Заключне слово http://www.youtube.com/watch?v=xh7no9hb9Bs

Контакти:

Ярослав Мовчан,
Голова Національного екологічного центру України,
iar57 at i.ua
050 386 77 39

Антон Влащенко,
начальник відділу науки і моніторингу національного природного парку «Гомільшанські ліси».
vlaschenko at yandex.ru

Марія Фатікова,
голова Молодіжного відділення Національного екологічного центру України,
fatikova at necu.org.ua
095 602 86 06