До програми долучилися представники та представниці 11 громад з різних регіонів України — від Сумщини до Дніпропетровщини та Рівненщини. Разом із 9 менторами та менторками ми вже провели перші зустрічі й перейшли до конкретної роботи із запитами громад.

На цьому етапі  проведено перші  зустрічі з громадами, налагоджено регулярну комунікацію та визначено ключові запити та пріоритети для подальшої роботи.  

Які запити надійшли від громад?

Громади звертаються з дуже різними, але водночас схожими потребами. Серед основних:

• Розробка та вдосконалення місцевих цільових програм– громади хочуть залучати мешканців до створення програм підтримки охорони здоров’я, молодіжної політики тощо.
• Комунікаційні стратегії** – як будувати діалог із мешканцями, які меседжі працюють, як підвищити довіру до влади.
• Робота з конфліктними питаннями – навички фасилітації, управління конфліктами, проведення складних громадських обговорень.
•  Бюджет участі (громадський, шкільний, молодіжний)** – адаптація положень, запуск нових циклів, підвищення активності мешканців.
• Електронні петиції – як зробити інструмент дієвим, а не формальним.
• Розвиток центрів громадянської активності – масштабування на старостати, створення карт розвитку.
• Відкриті дані та прозорість – робота з розпорядниками інформації, підвищення показників прозорості громади.
• Створення дорожніх карт – для туристично-інформаційних центрів, молодіжних ініціатив, ветеранської політики.

Що плануємо далі?

Фокусування на одному пріоритеті – разом із громадами визначаємо головний запит, з яким будемо працювати найближчі місяці.

Чітке структурування зустрічей – регулярність (щотижня або раз на два тижні) допомагає зберігати динаміку та не втрачати контекст.

Відвертість про обмеження – чесно говоримо про часові рамки програми, щоб керувати очікуваннями громад.

Ми на початку шляху, але вже бачимо, як громади долучаються, як народжуються спільні рішення. Попереду – квітневі зустрічі, фокусована робота над конкретними запитами та підготовка до завершального етапу програми.

________________________________

Програма «Від досвіду до практики: підтримка локальних змін» реалізується Спілкою “Громадські ініціативи України” у партнерстві з Асоціацією учасницького розвитку громад.

#СпілкаГІУ #Менторство #Партисипація #Громади #ВідДосвідуДоПрактики

Мета програми — посилення спроможності громад у впровадженні методик діалогу та участі в умовах сучасних викликів. Програма зосереджена на наданні підтримки фахівцям з громад через менторську підтримку, обмін досвідом та адаптацію методик діалогу і громадської участі до актуальних викликів громад у воєнний та поствоєнний період.

До участі в програмі долучилися представники 11 територіальних громад з різних регіонів України: Савинської, Камянської, Сумської, Валківської, Уманської, Звягельської, Перещепинської,,Новопокровської, Солонянської,Рокитнівської та Чернеччинської. Менторський супровід забезпечують 9 досвідчених фасилітаторів — представників Спілки ГІУ та Асоціації учасницького розвитку громад.

Програма триватиме 4 місяці (лютий – травень 2026 року). Протягом цього періоду передбачено:

• індивідуальні менторські зустрічі;
• спільні онлайн-сесії для обміну досвідом;
• адаптація наявних методик залучення жителів  до актуальних умов;
• практичний супровід підготовки та проведення партисипативних процесів у громадах;
• можливість долучитися до Клубу громадських ініціатив — постійної платформи для комунікації та обміну досвідом між практиками.

Довідково:

Спілка “Громадські ініціативи України” з 2015 року працює над розвитком громадянського суспільства та впровадженням інструментів участі жителів  в місцевому самоврядуванні.

До нового складу Наглядової ради Спілки  «Громадські ініціативи України» увійшли міжнародні експерти та лідери громадянського сектору

Рішенням Загальних зборів Спілки «Громадські ініціативи України» в листопаді  2025 року  обрано новий склад Наглядової ради — дорадчого органу, який сприятиме стратегічному розвитку організації, посиленню її інституційної спроможності та міжнародних партнерств. Для нас є великою честю, що до складу Ради увійшли фахівці з багаторічним досвідом у сфері розвитку громадянського суспільства та місцевої демократії.

Вальдемар Вайс — засновник і президент польської Fundacja Merkury, організації, що підтримує діяльність громадянського суспільства, локальні ініціативи та підприємництво соціального характеру. 

Пан Вальдемар багаторічний партнер українських організацій у розвитку громадянського суспільства. Завдяки співпраці з Fundacja Merkury Спілка “Громадські ініціативи України” мала змогу глибше ознайомитися з польською моделлю структурованого громадського сектору, взаємодією федерацій ОГС із місцевим самоврядуванням та бізнесом. Цей досвід став важливим орієнтиром для розвитку подібних підходів в Україні.

Кшиштоф Становський  — видатний польський громадський лідер, співзасновник багатьох громадських організацій, активіст демократичного руху та державний службовець. Він був учасником «Солідарності» в Любліні у 1980-х роках і відомий як один із засновників незалежного скаутського руху в Польщі.  Був заступником Міністра закордонних справ Польщі та Міністра національної освіти Польщі. Сьогодні – керівник Centre for International Cooperation Lublin. 

Пан Кшиштоф мав величезний вплив на формування Спілки “Громадські ініціативи України” – від навчання  тренерської майстерності і до світоглядних промов на форумах громадянського суспільства, провадження стратегічні дискусії, яка  формувала  бачення ролі громадянського суспільства у періоди трансформацій та викликів.

Антонелла Вальморбіда — генеральна секретарка Європейська асоціація місцевої демократії  ALDA (Франція/Італія). Пані Антонела  має великий досвід у просуванні місцевої демократії, розширенні прав і можливостей та участі громадянського суспільства, а також ефективного врядування в Європі, на Балканах, у Східній Європі та в Середземноморському регіоні. Вона є європейським старшим консультантом з питань місцевого розвитку, що зосереджується на впровадженні процесів участі у відновленні міст.

Співпраця з ALDA відкрила для Спілки “Громадські ініціативи України” широке європейське середовище організацій, які просувають принципи місцевої демократії.

Арне Діш  — старший партнер Scanteam (Норвегія). Міжнародний експерт із більш ніж 40-річним професійним досвідом у сфері стратегічних оцінок, моніторингу та оцінювання програм розвитку, зміцнення спроможності організацій та систем публічного управління.  Він працював консультантом у понад 45 країнах, в тому числі здійснював стратегії оцінювання для міжнародних інституцій і програм, що охоплюють питання урядування, управління громадськими фінансами, розвитку міст та реагування в кризових контекстах. Арне Діш — старший партнер Scanteam (Норвегія). Світовий експерт із 40-річним досвідом у стратегічному управлінні та моніторингу програм розвитку.

Системне та довгострокове бачення процесів розвитку організацій і громад є цінним ресурсом для формування стратегічних рішень Спілки “Громадські ініціативи України” 

Щиро вітаємо новообраних членів Наглядової ради та розраховуємо на багаторічну та плідну співпрацю.

Переконані, що спільна робота дозволить забезпечити системний розвиток організації, а також внести вклад в розвиток громадянського суспільства, зміцнення демократії в Україні, а також сприяти посиленню голосу громадянського суспільства на міжнародній арені. 

У 2023 році Спілка «Громадські ініціативи України» за підтримки програми «U-LEAD з Європою» ініціювала масштабний проєкт «Лабораторії творчого діалогу в громадах», спрямований на посилення діалогу як важливого інструменту місцевого самоврядування.

Проєкт охопив 120 громад з 12 областей України з населенням до 50 000 осіб.Концептуальною основою проєкту стало розуміння діалогу як інструменту залучення до прийняття рішень, що відкриває нові можливості для порозуміння та врахування потреб різних груп місцевих жителів  та внутрішньо переміщених осіб в умовах воєнного часу та з огляду на перспективу повоєнного відновлення.

Метою цього дослідження є комплексна оцінка довгострокових результатів впровадження діалогових та партиципативних практик у громадах-учасниках проєкту «Лабора торії творчого діалогу в громадах» через два роки після завершення проєктної підтримки.

Дослідження спрямоване на з’ясування ключових питань сталості і трансформації діалогових практик:

• Виявлення інструментів та підходів, які продовжують використовувати в громадах самостійно, без зовнішньої підтримки, та з’ясування факторів, що забезпечують їх сталість або призводять до занепаду.

• Аналіз адаптації діалогових методів до нових потреб та викликів, що виникли протягом 2024-2025 років, включаючи зміни у тематиці, форматах та цільових групах учасників.

• Оцінка довгострокового впливу діалогових практик на розвиток громад, зокрема на рівень довіри між різними групами населення, ефективність прийняття рішень, здатність до самоорганізації та залучення додаткових ресурсів.

• Ідентифікація кращих практик та успішних моделей, які можуть бути поширені на інші громади, а також визначення основних бар’єрів та обмежень для сталого розвитку партиципативних підходів.

За підсумками дводенної роботи 22 організації підписали Меморандум про співпрацю. Документ залишається відкритим для приєднання інших громадських організацій, які поділяють цінності та мету майбутньої Асоціації.

Ініціаторами зустрічі виступили громадські організації «Український бізнес дітям», «Наше Поділля», «Ю7 Урбан студія», «Унікальна країна» та «Вінницький прес-клуб». Фасилітатором події став голова правління Спілки «Громадські ініціативи України» Юрко Степанець.

Він зазначив на важливості створення регіональних асоціацій як інструменту посилення громадянського суспільства:
«Створення регіональних асоціацій — це про підсилення впливу громадського сектору. Україна рухається до Європейського Союзу, а отже, ми маємо відповідати європейській моделі побудови громадянського суспільства. У Польщі, наприклад, такі об’єднання існують у формі федерацій — різних за масштабом організацій, які разом формують єдиний голос громадянського суспільства».

Склад учасників зустрічі продемонстрував широке представництво громадського сектору Вінниччини. Серед них — невелика організація з Піщанки «Сімейний оберіг», ГО «Туристична Ямпільщина», що працює над збереженням культурної спадщини, «Інститут розвитку Брацлавщини» з подібною місією. Була представлена й організація «Довіра», яка опікується ветеранами, — її представляв Андрій Фомич. Активну участь у зустрічі взяли організації, що працюють з внутрішньо переміщеними особами, зокрема «Скриня ідей» та освітній простір «Мегасвіт». Долучилися й представники культурної сфери — барський аматорський театр та «Мистецькі експедиції», а також організації, діяльність яких спрямована на розвиток інклюзії.

Упродовж зустрічі учасники обмінювалися ідеями та баченням того, навколо чого має вибудовуватися робота Асоціації. Серед ключових напрямів — написання та реалізація спільних проєктів, обмін досвідом і експертизою, пошук нових ідей та донорів.

Окремий блок дискусій був присвячений співпраці з органами влади. Керівник ГО «Право» з Хмільника Віталій Дорох поділився думками щодо взаємодії громадського сектору з владою, зокрема в контексті програми сприяння розвитку інформаційного простору та громадянського суспільства. Учасники також обговорювали, як вибудувати ефективну комунікацію з обласною владою та зробити так, аби голос кожної організації — незалежно від її масштабу — був почутий.

Після підписання Меморандуму учасники дійшли згоди щодо необхідності інституалізувати ініціативу та зареєструвати Асоціацію громадських організацій Вінницької області. Було обрано голову та правління Асоціації. Головою стала лідерка ГО «Український бізнес дітям» Вероніка Лебедєва.

Подякувавши за довіру, вона зазначила:
«Вінницька область стане сьомою в Україні, де буде створена така Асоціація. Це важливо, адже ми бачимо, що організації, які мають спільну мету й цілі, здатні об’єднуватися та мережуватися. Фактично це горизонтальні зв’язки і сильне лобі у своєму секторі. Ми ж об’єднуємося, щоб підсилити голос громадянського суспільства в усьому регіоні — від активістів у невеликих громадах до представників потужних організацій».

Нагадаємо, що перша зустріч громадських організацій Вінницької області відбулася у травні цього року. Саме вона стала поштовхом до створення Асоціації. Як зазначила голова ГО «Наше Поділля» Тетяна Яцишина, Асоціація відкрита для представників громадського сектору Вінниччини, які поділяють її цінності та мету.

Відповідно до Меморандуму, метою Асоціації є представлення, захист і сприяння реалізації прав та законних інтересів її членів задля розвитку громадянського суспільства Вінниччини. Серед основних завдань — розвиток громадянського суспільства на місцевому та регіональному рівнях, співпраця з органами влади, участь у формуванні публічної політики, взаємодія з іншими асоціаціями та , реагування на виклики воєнного і післявоєнного часу, а також підтримка процесів європейської інтеграції.

Форма реєстрації

Зустріч організовують БФ “Штаб Перемога” та ГО “Сильна Галичина” спільно зі Спілкою “Громадські Ініціативи України”.

Чому ми робимо цю зустріч?

Ми віримо, що сила громадянського суспільства — у взаємодії та солідарності.  Спілка “Громадські Ініціативи України” багато років підтримує розвиток партнерств між громадськими організаціями на національному, регіональному та місцевому рівнях. 

У 2025 році в кількох областях громадські організації обʼєдналися в регіональні асоціації та вже працюють над створенням Всеукраїнської асоціації у наступному році.

Ця зустріч 10 січня – крок до створення обʼєднання ГО в Тернопільській області.

На зустрічі ми говоритимемо про:

• можливості та виклики співпраці між громадськими організаціями,
• взаємодію з місцевою владою та спільну відповідальність за зміни,
• побудову сильних мереж та об’єднань громадських організацій у регіоні.

Ми запрошуємо до участі представників і представниць громадських організацій та ініціативних груп Тернопільської області, а також представників органів місцевого самоврядування, бізнесу та донорських організацій, які зацікавлені у співпраці з громадським сектором. Особливо раді будемо бачити організації з малих громад та нові організації, які шукають партнерів, підтримку або ідеї для розвитку.

Організаційні деталі:

Дата: 10 січня 2026 року, орієнтовний час: з 11:00 до 16:00

Місце проведення: буде повідомлено відібраним учасникам та учасницям.

За потреби організатори компенсують витрати на проїзд до та з міста Тернопіль (за наявності квитків на потяг або автобус).

Як долучитися: Для участі потрібно зареєструватися за посиланням: Форма реєстрації

У разі запитань: Контактна особа: Андрій Довбуш (+380678041987; dovbush@tdmu.edu.ua).

БФ “Штаб Перемога” 

ГО “Сильна Галичина” 

Сайт Спілки ГІУ 

Сторінка Спілки ГІУ у фейсбуці

Сьогодні Спілка працює у 16 областях, поєднуючи 30 організацій — різних за масштабом і напрямами, але об’єднаних спільними цінностями.

Громадський Простір поспілкувався з Павлом Пущенком, виконавчим директором Спілки «Громадські ініціативи України» (ГІУ), про те, з чого все починалося, що насправді тримає спільноту разом у часи війни, чому маємо прямувати до рівноправного партнерства з місцевою владою, а також про амбітні плани створити всеукраїнську асоціацію, яка б репрезентувала сотні організацій у відносинах з державою та європейськими партнерами.

Тема залучення людей завжди була наскрізною в наших процесах

— Спілка «Громадські ініціативи України» (ГІУ) діє понад 18 років. Розкажіть трішки про її історію та як ви стали її частиною? 

— Спілка була заснована у 2007 році як неформальне об’єднання громадських організацій. І це були дуже різні організації — як великі, так і малі. Саме в цей період я і долучився. Тоді у Спілці шукали молодих та активних людей, які горіли бажанням щось змінювати. 

Ще до цього у нас в Чернігові діяла невеличка група, яка займалася промоцією української культури та загалом українства. Ми хотіли робити різні культурні, просвітницькі ініціативи, адже цього там не було. Тому, заснувавши на початку 2005 громадську організацію «Освітній центр «Ініціатива», ми отримали мінігрант та реалізували свій перший проєкт. Чернігів в той час був справді дуже зросійщений, не вистачало молодих патріотично налаштованих людей. У межах Спілки ми познайомилися з прекрасними людьми з інших регіонів, які нам були близькі по духу — про патріотизм, про розвиток демократії та громадського сектору.  

Згодом ми, як громадська організація «Освітній центр «Ініціатива», увійшли до Спілки. Досить довго Спілка існувала як неформальне об’єднання, відбувалися зустрічі, але головною метою все одно була робота на локальному рівні. Ми задекларували це на самому початку. Тобто нас цікавили невеликі міста, селища й підтримка розвитку там громадянського суспільства. Завдяки цьому наша невеличка громадська організація, яка на початку була не дуже інституціоналізована, змогла пройти цей шлях свого розвитку. У Спілці ми вирішили допомагати таким же організаціям або ініціативним групам, які б могли ставати сильнішими разом з нами. 

Після дев’яти років роботи ми зареєстрували Спілку як юридичну особу. Коли неформальна мережа доростає до якоїсь стелі, скажімо так, уже бракує інструментів, бракує можливостей отримувати додаткові кошти без юридичного визнання та власне представляти Спілку.    

Спілка є організацією організацій. І з самого початку вона створювалася і задумувалася саме так. Йдеться про різні організації різних тематичних напрямів — хтось має культурницьке спрямування, хтось працює з молоддю, хтось, як, наприклад, Одеський чи Чернівецький Комітет виборців України, працює з політичними темами. Однак нас об’єднало те, що ми хотіли працювати на локальному рівні, підтримувати громадянське суспільство і локальні громадські організації. Тема участі, тема залучення людей до прийняття рішень теж завжди була наскрізною в наших процесах. Це те, що нас всіх об’єднує. Зараз Спілка «Громадські ініціативи України» представлена в 16 областях і об’єднує понад 30 громадських організацій. 

Найголовніше — це довіра, цінності та міжлюдська взаємодія

— Яка з цінностей Спілки — довіра, суб’єктність громади, партнерство — сьогодні найбільше потребує підсилення, враховуючи вашу роботу на локальному рівні? 

— Насправді, все актуально. І довіра, адже з цього починається будь-яка діяльність, співпраця між людьми взагалі та між організаціями. І партнерство — як між різними громадськими організаціями, так і міжсекторальне — завжди на часі.   

Зараз, мені здається, найбільш актуальним є рівноправне партнерство, коли органи місцевого самоврядування бачать в громадських організаціях партнерів, додаткові можливості, і це взаємовигідна співпраця. Маємо період, коли треба говорити про рівноправне партнерство. Є громадські організації зараз, які приносять досить багато додаткових ресурсів у громади через свою гуманітарну роботу, роботу з донорами. Для громад, для керівництва ОМС — все це додаткові можливості, які вони мають оцінити та правильно використати.  

— Як ви уже зазначали, Спілка працює в 16 областях. Як вам вдається зберігати спільну культуру та взаємодію між такою розгалуженою мережею? Одночасно тримати якість взаємодії, синхронність мислення й довіру — трохи складно… 

— На Форумі у Львові (ред. — Форум регіональних асоціацій громадських організацій) представник ОМС сказав, що коли у них створюють нове партнерство, то завжди на першому місці — щоб людям було цікаво бути один з одним, щоб був не тільки  інтерес, наприклад, в грошах вимірюваний. Мають бути довіра та спільні цінності. Я думаю, що це основа, з якою варто почати працювати. Тому нашу Спілку об’єднують перед усім спільні цінності та бачення, як це має працювати. Все починалося з довіри та неформальності, але з якогось моменту, після реєстрації, у нас зʼявилися процедури, і ця бюрократія теж важлива. А також робота на локальному рівні. Ми всі працюємо не в Києві, а в регіонах, кожен у своєму, але проблеми, виклики й тенденції часто однакові. І це мережування дає можливості для обміну досвідом та пошуку кращих практик. 

Тут немає таємниці — коли ти маєш партнерства в різних регіонах, ти можеш реалізувати більші проєкти, можеш бути цікавішим, і донором в тому числі. Але найголовніше — це довіра, цінності та міжлюдська взаємодія. Як би не були прописані статути, але якщо немає між людьми нормальних стосунків, то вони не спрацюють. 

Спілка «Громадські ініціативи України» — це більше про довгі й довірливі стосунки

— Ваша Спілка розширюється? 

— Ми не ставимо собі за мету розширення Спілки чи охоплення всіх регіонів України. Спілка «Громадські ініціативи України» — це більше про довгі й довірливі стосунки.  

Маємо багато історій, які стосуються різних областей. Спілка має організації з Донецької області, з Криму, які там зараз фізично не представлені. Члени цих організацій є зараз вимушеними переселенцями. До Спілки долучаються організації з нових областей, але це не динамічний процес. Зазначу, що ми цікавимося областями, де в нас немає представництва. Були випадки, коли ми заходили в певну область, шукали там партнерств, але не знаходили. Це теж було і про це варто говорити.  

— Як організації можуть долучитися до Спілки «Громадські ініціативи України»? 

— Для цього у нас є статут та процедури. Якщо організація хоче доєднатися до Спілки, вона має подати заяву. Обов’язковою є рекомендація від двох інших членів Спілки. Після цього збирається правління. У них є право вето на вступ тої чи іншої організації, якщо це мотивовано, якщо вони вважають, що певна організація з певних причин не є відповідною до участі в Спілці. 

— А що дає членство у вашій Спілці?  

— Перш за все, це можливості. У нас дуже відкрите середовище, кожен може взяти на себе лідерство — тобто, якщо якась організація бачить перспективний проєкт в членській організації, хоче бачити його реалізацію, бачить в собі сили лідирувати цей процес, то може сказати: «Давайте ми напишемо таку заявку від Спілки». Далі розподіляються ролі, виконавці. А якщо проєкт національного рівня, який треба виконувати в різних регіонах, то в тебе є одразу можливість отримати надійних партнерів. Тих, у яких ти впевнений, з якими зробив вже не один проєкт. Це точно одна з переваг.

10 років промотуємо і впроваджуємо в Україні польський досвід локального аналізу

— Ви багато працюєте з іноземними партнерами (польськими та німецькими). Які практики, якими вони поділилися, «приживаються» в українських громадах?  

— З таких дуже практичних речей, наприклад, в темі залучення, ми вже понад 10 років промотуємо і впроваджуємо польський досвід локального аналізу. Це про дослідницькі прогулянки, про «висячі» питання, про картування громади, про неформальні методи залучення жителів. Цю роботу ми почали з Фондом «Освіта для демократії» з Варшави — ми вчилися в них, потім переносили це сюди та мали декілька проєктів, які впроваджували ці практики. Де тільки можливо, ми намагаємося промотувати такий досвід учасницької демократії. Тому мені дуже приємно, коли сьогодні вже інші розказують про те, що є такі гарні практики як дослідницькі прогулянки, «висячі» питання тощо, які ми почали впроваджувати багато років тому. Тобто це приживається та дає результат. Також це діалогові практики, діалоговий підхід, і це теж поруч з питаннями локального аналізу. З цим ми багато працювали з поляками, вчили їхні методики.  

Ще одна історія — це про підтримку локальних ініціатив невеликих громадських організацій або ініціативних груп через мінігранти. Це те, з чим заходили до нас деякі наші партнери, які шукали тут партнерства. Це один з таких непоганих інструментів, коли ти підтримуєш локальні ініціативи. Можу з гордістю сказати, що Спілка була для кількох десятків громадських організацій першим донором, який їх підтримав. Молоді НУО знають, як складно отримати фінансування, якщо немає грантової історії.

Робота третього сектору в кризових умовах — це те, що найбільше цікавить закордонних партнерів

— Українські громади і громадські організації сьогодні формують нові практики, цікавi й світу. Україна вже дає Європі унікальний досвід: участь під час війни, самоорганізацію без інституційної підтримки, кризові civic-tech рішення, воєнне волонтерство… Чи відчуваєте/спостерігаєте інтерес і запит до цього вже зараз? 

— Розповім про останній досвід. Зараз ми ведемо перемовини з однією локальною асоціацією з Польщі, яка зацікавлена, наприклад, в тому, щоб переймати досвід роботи громадських організацій в кризових умовах. Я також представляю ще й локальну Чернігівську спілку, і ми ділимося тим, як ми почали реагувати на вторгнення у 2022 році, як громадський сектор об’єднувався, як він комунікував, як він виживав в умовах окупації. Не дай Бог, щоб наш досвід пережили наші польські друзі, але вони свідомі того, що їм треба думати про це. Вони у нас про це запитують, і ми уже думаємо, як краще ці теми з ними комунікувати. 

Працювати «під шахедами», як підготувати роботу команди до блекаутів… Тобто робота третього сектору в кризових умовах — це те, що найбільше зараз, на мій погляд, цікавить партнерів із-за кордону.

Найбільшою зараз є проблема людських ресурсів

— Як війна змінила роботу місцевих громадських організацій, роботу ГІУ? Чого, на ваш погляд, бракує найбільше: ресурсів, команд, навичок стратегування, стабільного фінансування, інституційної пам’яті? 

— Думаю, що найбільшою зараз є проблема людських ресурсів, кадрових. З одного боку, сектор вимивається. З іншого боку, на мій погляд, в громадський сектор приходять люди не за покликом серця. Приходять менеджери з бізнесу, тому що тут з’явилися гроші, більші, ніж раніше, особливо в гуманітарних проєктах. І вони часто не розуміють глибини і специфіки сектору. А людина, яка прийшла сюди за покликом серця, пройшла цей шлях від маленької локальної ініціативи до більшого проєкту, має розуміння специфіки… Я без претензій, ці люди професійні, але ми тоді говоримо просто про менеджмент без додаткових сенсів.  

А з іншого боку, важлива пріоритезація роботи громадських організацій. Якщо ви займаєтеся екологією, то не стрибайте зараз в інший, більш популярний напрям, бо донори на це дають більше коштів.  

Повертаючись до нашого досвіду — у 2022 році ми провели стратегічну сесію в кінці року. Після пережитого стресу й адаптації до нових умов життя, нам вистачило розуму сказати: так, ми реагуємо на війну, і в нашій стратегії з’явився ще один напрям — напрям кризового реагування, але ми як Спілка не переключилися повністю в гуманітарну сферу, хоча було дуже багато пропозицій. За можливості, ми реалізовували певні ініціативи, наприклад арттерапія для дітей та дорослих в декількох регіонах, допомагали ВПО. І це те, чим ми раніше ніколи не займалися. Але це було як кризове реагування, як один з напрямів. Тому ми вирішили, що далі працюємо над темами участі. Ми далі працюємо над темами підтримки локальних громадських організацій, третього сектору на місцях. 

Мені здається, це було правильне рішення. Тому що гуманітарні проєкти, попри те, що вони великі й ресурсні, є дуже короткостроковими. Якщо ти випадаєш зі свого професійного напрямку, то потім може бути важче повернутися. Якщо ви працюєте в напрямі, залишайтеся в ньому, ставайте більше професійними.  

Також ми рекомендували кожній організації у 2022 році пройти стратегічну сесію. Тому що ви живете в нових умовах, ви маєте реагувати на це все. Ви не можете жити по-старому, бо все змінилося довкола. Треба пам’ятати ось той горизонт, в який ви йдете.

Наша мета — щоб більшість областей України мали асоціації громадських організацій

— Ми спілкуємось під час Форуму регіональних асоціацій громадських організацій. Які зміни чи результати ви очікуєте побачити в регіональних асоціаціях після цього Форуму, і як плануєте підтримувати ці процеси надалі? Що стало найбільшим відкриттям або уроком цього року під час роботи з регіональними асоціаціями? 

— Наша амбітна мета — щоб більшість областей України мали асоціації громадських організацій. Регіональні асоціації громадських організацій. Ми наполегливо працювали у 2025 році над цим питанням. Це наша спільна робота. Десь громадський сектор вже напрацював і створив ці асоціації, наприклад, в Чернігівській та Чернівецькій областях. Деякі області в цьому році створили асоціації, деякі ще на шляху до створення, але в них вже є робочі групи. 

Тож наша мета — в наступному 2026 році створити Всеукраїнську асоціацію громадських організацій, яка складатиметься з регіональних асоціацій. І тоді, а це те, про що сьогодні багато говорять на Форумі, ми зможемо репрезентувати цей громадський сектор більшою мірою. Тому що це будуть сотні організацій, які об’єднані в асоціацію. Це і досвід інших країн. Навіть ОМС уже мають кілька асоціацій, і регіональних, і національних.  

При цьому ми не кажемо про те, що наша асоціація має заявити про монополію голосу від громадського сектору. Ні. Якщо будуть утворюватися інші асоціації, то це нормальний процес.  

Всеукраїнська асоціація — це про репрезентативність. Ми можемо представляти і бути голосом громадського сектору у взаємовідносинах з владою на рівні регіональному, на рівні національному, і в розмові з європейцями. Бути промоутерами у європейській інтеграції, бо це наші цінності. Євроінтеграція — один із запобіжників не скочуватися назад від реформ, від правової держави, від демократичних цінностей. Це є серед наших завдань.  

Як ми тут говоримо на Форумі, демократія і громадянське суспільство — це в тому числі процедури й правила. Якщо ми хочемо працювати згідно з демократичними принципами, то нам треба формалізувати регіональні мережі. Тобто регіональні асоціації мають бути зареєстрованими, у них мають бути свої статути, в них мають бути свої правила роботи, свої документи, внутрішні протоколи тощо. Насправді це велика робота. Можливо, громадський сектор трошки не такий інституалізований, але якщо ми хочемо говорити про таку всеукраїнську структуру, то мають бути пройдені всі ці етапи. Ми це усвідомлюємо і ставимо це за мету. 

Ми віримо в те, що асоціації запрацюють і будуть не гірше європейських

— Ваша місія, на наш погляд, починалась зі створення екосистеми місцевих НУО практично з нуля. А сьогодні, коли Україна рухається шляхом євроінтеграції, зростає запит на зрілі локальні екосистеми участі, прозорості та партнерства в реформах. Це підвищує вимоги і до самих ОГС, і до асоціацій, які стають критично важливими для їхнього розвитку, обміну практиками та міжнародної співпраці. Як Спілка працює з громадами саме в цьому напрямку, які виклики бачите і яку нинішню та майбутню роль вона може відіграти у відновленні та демократичному розвитку країни?

— З громадами ми працюємо у двох напрямках. Це робота з громадським сектором та з сектором ОМС — з місцевим самоврядуванням. Коли ми говоримо про партиципацію, про залучення, про партнерство між громадським сектором і сектором місцевого самоврядування, то без навчання або роботи одних і інших нічого не буде. 

Коли ми запрошували на навчання, обов’язковою умовою було, щоби приїжджали і представники органу місцевого самоврядування, і громадської організації з цієї громади. Чому? Коли вони на одній хвилі, вони розуміють про що йдеться. Коли розказуєш про діалоги, про дослідницьку прогулянку, вони розуміють про що це та як вони можуть в цьому взаємодіяти. А якщо вчиш лише когось одного, то вони потім не можуть знайти цю комунікацію. 

Тобто, це навчання для двох секторів як мінімум, і добре було б залучати і бізнес. Це зміцнення громадського сектору, тому що ми на нього більше орієнтуємося. Це створення і допомога входження в об’єднання, асоціації, коаліції регіональні, щоб потім вони могли бути репрезентативними і доносити цей голос з локального рівня до національного. Ми віримо в те, що асоціації запрацюють і будуть не гірше європейських — польських, німецьких прикладів — на які ми зараз орієнтуємось.

Коли зможемо говорити від імені кількох сотень організацій, то громадський сектор будуть краще чути в європейських столицях

— Які ви бачите ще переваги асоціацій?

 — Відповідь неочевидна, тому що тут немає одразу якогось бенефіту. Але якщо говорити ширше, то ми все одно повертаємося до репрезентативності як вираження інтересів громадського сектору. 

Тому що це не один голос, а це сотні голосів. А з іншого боку — це захист. Якщо буде скривджена громадська організація локального рівня з боку ОМС чи правоохоронної системи, то тоді виходить асоціація, яка представляє сотню організацій, і каже: «Дивіться, в такій громаді ми маємо таку ситуацію, такий конфлікт і тут несправедливо страждає така громадська організація». Це заявляється не на рівні мікрогромади, а на рівні великої асоціації. І це захист. Це те, що ми бачимо в європейських колег і хочемо, щоб це у нас було.  

ОМС захищає свої інтереси перед державою, об’єднуючись в асоціації. Так само і громадський сектор має свої інтереси, які однакові для всіх організацій, які треба захищати, промотувати також паралельно той європейський напрям, яким ми йдемо. 

Я впевнений, що коли ми зможемо говорити від імені кількох сотень організацій, то нас, громадський сектор, будуть краще чути в європейських столицях. 

29 листопада 2025 року у Львові підписали Меморандум про створення Всеукраїнської асоціації громадських організацій. Фото – ГІУ

— Чому ми до цього ще не дійшли? 

— Можливо, ми раніше не дозріли до цього, не розуміли цих цінностей. Але як говорив Вальдемар Вайс (ред. — керівник Фонду «Меркурій», м. Валбжих, Польща) на Форумі, для польських організацій цим стимулом стала євроінтеграція. І ми зараз в таких самих умовах. Для нас це теж голос громадського сектору у відносинах з європейськими структурами. З європейськими грошима, давайте відверто говорити, з можливостями. Тому євроінтеграція — це великий поштовх для створення асоціацій.

Важливою є стійкість якраз через передачу досвіду і залучення нових людей

— Яким ви бачите розвиток Спілки у найближчі роки — що має змінитися всередині й назовні? 

— Одне з важливих завдань для нашої Спілки «Громадські ініціативи України» — це стійкість і розвиток через оновлення та передачу цінностей й досвіду молодшому поколінню. Згадуючи нас 20 років тому, коли нам допомагали й вчили польські колеги, і цей досвід, який набули за ці роки, я розумію, що нам його треба передавати і зміцнюватися через залучення молодих організацій, молодих людей у Спілку, щоб оновлюватися. А нове покоління могло б давати більше драйву. Треба розвивати  тяглість, передавати досвід і знання. Це насправді проблема різних гарних національних проєктів або ідей, які були, але закінчилися на тих лідерах, які їх починали.  

Щодо волонтерства молоді, ми відкриті… Але зазначу, що Спілка — це об’єднання організацій. Тому молодь, яка хоче долучитися, теж має представляти організацію.

Найбільші можливості, які дає Спілка — це горизонтальні мережі людей

— Що особисто для вас є найбільшим професійним результатом або натхненням у роботі зі Спілкою? 

Відповідь проста — це люди. Але якщо розширити її, то це широкі мережеві зв’язки, які дають можливості, тому що ти знаєш людей в різних регіонах, ти розумієш, до кого ти можеш звернутися з різними питаннями. 

І війна, на жаль, показала, наскільки це є важливим. Навіть для особистого виживання. Я сам із Чернігова, мав вивозити свою родину з-під обстрілів… Якраз люди зі Спілки мені в цьому допомогли. Якщо ти пишеш проєкт або шукаєш контакти з ОМС, з громадським сектором, то знаєш, що у Спілці є люди, до яких можеш завжди звернутися.

Спілкувалася: Галина Жовтко

Джерело: prostir.ua

28–29 листопада у Львові відбувся Форум регіональних асоціації громадських організацій: сенси, тяглість, спільність, організований Спілкою «Громадські ініціативи України» у партнерстві з регіональними асоціаціями Чернівецької, Чернігівської, Одеської, Запорізької, Полтавської, Кіровоградської та Вінницької областей.

Головною подією та ключовим результатом форуму стало підписання Меморандуму про намір створити Всеукраїнську асоціацію громадських організацій — майбутню структуру, що об’єднає регіональні мережі та представлятиме інтереси громадських організацій на  регіональному та національному рівні.

Меморандум у залі засідань Львівської міської ради урочисто підписали представники та представниці Чернігівської, Чернівецької, Кіровоградської, Полтавської, Запорізької та Одеської регіональних асоціацій ОГС, а також Спілка «Громадські ініціативи України». Документ визначає спільні принципи, бачення та дорожню карту зі створення об’єднання вже у 2026 році.

У тих регіонах, де асоціація ще не сформована або перебуває на початковому етапі, залишається можливість ініціювати її створення та долучитися до процесу. Спілка ГІУ готова надавати організаційну та методичну підтримку ініціативним групам — звертайтеся до нас!

Про що говорили на Форумі

Окрім підписання Меморандуму, учасники мали насичену двохденну програму, що включала:
• дискусії про важливість об’єднання та спільного голосу громадських організацій;
• розмови про тяглість та спадковість українського громадянського суспільства;
• роботу в групах над питаннями довіри, процедур і розподіленого лідерства в асоціаціях;
• знайомство з європейськими практиками участі громадян через досвід Європейського соціального та економічного комітету.

Подія відбулася за підтримки Національного фонду демократії (NED, США) та у партнерстві з порталом «Громадський простір».

Громадянське суспільство – це без перебільшення серце української демократії. Сьогодні, коли роль громадських організацій (ОГС) у відбудові та зміцненні громад зростає, постає ключове питання: як перейти від спільнот за інтересами до структур, які реально впливають на політику, формують довіру та зміцнюють солідарність? Адже без активної участі ОГС політика держави, на жаль, часто не враховує інтереси громадян. Як нам посилити голос громадянського суспільства так, щоб він був важливий та враховувався при прийнятті рішень?

Саме про це йшлося на зустрічі. Пані Вальморбіда поділилася європейським досвідом створення мереж, партнерств і асоціацій, які допомагають громадам залишатися сильними навіть у часи невизначеності.

Відкриваючи зустріч, голова спілки «Громадські ініціативи України» Юрій Степанець наголосив на важливості об’єднання, створення коаліцій та асоціацій для українського громадянського суспільства. Він зазначив, що це особливо актуально в контексті вступу України до ЄС, де такі практики є нормою.

“Сьогодні для громадянського суспільства є важливим об’єднання, створення коаліцій, асоціацій. Це важливо через те, що Україна входить до ЄС, і це гарна практика,” — підкреслив Юрій Степанець. Він додав, що нині громадські організації у семи регіонах країни вже працюють над створенням коаліцій або асоціацій, намагаючись знайти спільні точки дотику, взаєморозуміння і співпраці.

Антонела Вальморбіда розпочала свою презентацію з історії ALDA, яка була заснована у 1999 році за ініціативи Ради Конгресу Європи місцевих і регіональних влад як відповідь на війну на Балканах.

“Ми народилися із війни на Балканах. Нами був створений план розвитку, процесу миротворення. Ухвалили статут. Нашим завданням було підтримувати місцеві організації, владу,” — розповіла пані Вальморбіда.

Сьогодні ALDA — це глобальний альянс місцевих і регіональних органів влади та представників громадянського суспільства, що налічує близько 350 членів та реалізував понад 500 проєктів у 45 країнах Європи, Балкан, Туреччини, Африки та Східного партнерства, включаючи Україну. Співпраця з Україною розпочалася у 2012 році, а перші Агенції місцевого розвитку були створені у Дніпрі (2015) та Маріуполі (2018). З 2022 року діяльність в Україні зосереджена переважно на гуманітарній допомозі, а зараз спрямована на посилення ролі громадянського суспільства, розвитку місцевої демократії.

Місія ALDA — підтримати місцеві агенції місцевого розвитку та забезпечити зворотний зв’язок від людей через місцеві хаби. Асоціація працює на двох рівнях: через проєкти та обмін досвідом, допомагаючи представникам бути впливовими.

“Громадянському суспільству, навіть маленьким організаціям, важливо розуміти, що потрібно мати стратегію розвитку. Головне — разом йти до однієї мети, мати спільний голос,” — зазначила спікерка, додавши, що така стратегія має бути ухвалена всіма членами.

Пані Вальморбіда підкреслила важливість голосу місцевих громад: “Іноді здається, що маленька організація не має впливу і нічого не вирішує. Але це не так. Ви можете впливати на рішення. Ви є голосом місцевих громад. Люди в Києві можуть недооцінювати ситуацію на місцях.” Саме завдяки тому, що ALDA “тримає руку на пульсі місцевих громад”, їм довіряють у Брюселі.

Антонела Вальморбіда закликала українські організації не боятися інституалізації та об’єднання, наголошуючи, що це має відбуватися не заради грантів, а заради ідеї, місії та спільної мети.

Кодекси та політики: Важливим елементом сталої організації є розробка етичного кодексу, гендерної політики та інших демократичних політик. Це слугує “путівником і своєрідним дороговказом, як запобігати непорозумінням.”

Партнерство є важливим кроком у розбудові.  Навіть невеликим організаціям потрібно “знайти свою точку на карті, місце в системі організацій громадянського суспільства, знайти партнерів.” ALDA активно допомагає маленьким організаціям бути помітними, адже їхня робота на місцях має бути видимою.

Не менш значим є картування та стратегія. Пані Антонела вважає: “Для громадянського суспільства важливим є, як солдатам на війні, рухатися за певною картою. Має бути чітке картування, чіткий план дій, розвитку.”

Вона наголосила: “Україна має унікальний досвід. Зараз під час війни здається, що вона лише отримує допомогу. Але Україна не лише отримує, але й може дати іншим. Українському громадянському суспільству є чому навчати ЄС і її громадян.”

Пані Вальморбіда розповіла, що у Брюселі, у Єврокомісії, ALDA виступає за політику малих субгрантів для невеликих організацій замість великих грантів для гігантів. Це дає розуміння, що “її праця важлива, і маленький голос з різних регіонів – чути.”

Після презентації учасники зустрічі ставили питання, які відображають актуальні виклики для українського громадянського суспільства. Обговорювалися такі теми, як страх українських організацій перед інституалізацією (наприклад, перетворенням неформальних спільнот на офіційні асоціації) та особливості співпраці з владою у прифронтових регіонах.

Антонела Вальморбіда ще раз наголосила на важливість Третього сектора (перший – державний, другий – бізнес, третій – громадянське суспільство) і їхній голос є важливим, тому держава не має його ігнорувати. Вона закликала бути наполегливими та ділитися ідеями: “Якщо десь щось ви не допланували, то потрібно стукатися. Будь-яка історія важлива. Будьте щедрими, діліться ідеями.”