🌿 У нас — нові книги. І трохи більше надії, ніж учора.

Ми знаємо, як зараз непросто.
Знаємо, як іноді важко зловити той самий настрій — легкий, весняний, живий…

Але книги вміють робити дивні речі.
Вони повертають відчуття, що світ більший, ніж новини.
Що попереду — ще багато історій. І хороших теж.

📚 У травні до нашої бібліотеки прийшли нові книги — різні, як і ми з вами:
про силу і втрати,
про любов і вибір,
про пригоди, пошуки себе і нові початки.

Це книги, які:
✨ відволікають, коли треба видихнути
✨ підтримують, коли бракує слів
✨ надихають, коли здається, що сил уже мало

І, можливо, саме серед них — твоя наступна улюблена історія.

👉 Дивись всі новинки тут:

Приходь.
Погортай.
Залишся трохи довше.

Бо іноді достатньо однієї книги, щоб знову відчути:
🌱 життя триває
🌞 світло є
💙 і в нас попереду ще дуже багато всього

Чекаємо на тебе в бібліотеці. Тут зараз особливо добре 🙂

28 квітня відбулася друга зустріч циклу, під час якої учасники мали можливість познайомитися з роботою публічної бібліотеки Затишанської селищної громади Роздільнянського району.

Цього разу онлайн-простір об’єднав 93 учасники — і це не лише фахівці з Одещини. До зустрічі долучилися бібліотекарі з різних регіонів України. Зокрема, приємним стало включення колеги з Харківщини, яка дізналася про подію через інтернет і відзначила творчий підхід затишанських бібліотекарів.

Бібліотеку представили:
— Загороднюк Надія Миколаївна, завідувачка бібліотеки
— Будзило Наталія Леонідівна, директорка будинку культури

І вже з перших хвилин стало зрозуміло: головна сила цієї бібліотеки — у людях.

Особливістю роботи закладу є творчий підхід і тісна співпраця бібліотеки з будинком культури. Саме ця взаємодія створює живий культурний простір, де події виходять за межі звичних форматів.

Театралізація заходів, артистичність, емоційна подача — усе це не просто прикрашає роботу, а реально залучає читачів. І, що важливо, різного віку:
від наймолодших до представників старшого покоління.

У бібліотеці кожен знаходить щось своє:
📚 книги
🎭 події
🤝 спілкування

Окрему увагу у своїй діяльності Надія Миколаївна приділяє історико-патріотичному вихованню дітей та молоді. Це не формальний напрям, а системна робота, яка простежується у заходах, проєктах і презентаціях бібліотеки.

Саме через такі ініціативи бібліотека стає не лише інформаційним центром, а й простором формування цінностей.

🎥 Доповненням до зустрічі стало відео-портфоліо бібліотеки, яке дозволило ще глибше відчути атмосферу закладу, побачити його діяльність «зсередини» та оцінити масштаб роботи команди.

Ця зустріч ще раз підтвердила:
сільська бібліотека сьогодні — це не про «обмежені можливості», а про креатив, згуртованість і бажання працювати для своєї громади.

Цикл «Бібліотечне портфоліо» продовжується — і попереду ще багато історій, які надихають, підтримують і об’єднують професійну спільноту 💛

До 85-річчя митця сектор мистецтв нашої бібліотеки підготував презентацію «Графічний всесвіт Василя Лопати» в межах проєкту «Грані творчості».

Це не просто про художника.
Це про те, як народжується стиль. Як лінія стає історією. І як графіка може затягнути не гірше за фільм чи комікс.

У цій презентації — шлях людини, яка не одразу стала митцем «за дипломом». Спочатку технікум, потім армія, і лише після цього — мистецтво. Але саме ця непряма дорога зробила його роботи такими… живими.

Його графіка — це:
🖤 атмосфера, в якій хочеться зависнути
📖 ілюстрації, що “розповідають” (а не просто прикрашають текст)
✨ поєднання українських мотивів і глибоких символів

Окрема магія — книжкова графіка. Наприклад, ілюстрації до творів, де кожен штрих працює як частина сюжету. Це вже не просто малюнки — це співтворчість із текстом.

І якщо чесно — це той випадок, коли дивишся і ловиш себе на думці:
«А чому я раніше про це не знав?»

👉 Переглядай презентацію і відкрий для себе мистецтво, яке не потребує гучних слів, щоб зачепити.

📅 28 квітня 2026 року о 11:00 запрошуємо бібліотечних фахівців долучитися до чергової зустрічі, під час якої ми «завітаємо» до публічної бібліотеки Затишанської селищної громади Роздільнянського району.

Цей формат уже довів свою ефективність: попередні зустрічі стали не просто презентаціями, а відвертими професійними розмовами про виклики, ресурси та реальні рішення, які дозволяють бібліотекам залишатися важливими для громади.

Цього разу досвідом поділяться:
— Загороднюк Надія Миколаївна
— фахівці відділу культури громади

У центрі уваги:
✔ робота бібліотеки як сучасного інформаційного та культурного осередку
✔ взаємодія з громадою та партнерами
✔ практичні підходи до залучення користувачів
✔ виклики та шляхи їх подолання в умовах обмежених ресурсів

Це можливість не лише ознайомитися з досвідом колег, а й переосмислити власну практику, знайти нові ідеї та професійні орієнтири.

📌 Формат зустрічі — відкритий діалог, де важливі не лише презентації, а й обговорення, запитання та обмін думками.

🔗 Підключення до конференції Zoom:

https://us04web.zoom.us/j/5182827151

🆔 Ідентифікатор конференції: 518 282 7151
🔐 Код доступу: 2026

Запрошуємо до участі всіх, хто шукає сучасні підходи, натхнення та професійну підтримку.

Бібліотеки сьогодні — це про розвиток. І такі зустрічі це ще раз доводять.

Саме з цього відчуття — цікавості й відкриття — у суботу в нашій бібліотеці розпочалася Школа писанкарства, яка перетворила звичайний день на маленьке великоднє диво 🥚✨

Напередодні свята наша зала наповнилася особливою атмосферою — тихою, зосередженою і водночас дуже теплою. Тут не поспішали. Тут створювали.

Разом із Максом Трубниковим та Мирославою Степанюк учасники занурилися у світ традицій, які формували українську культуру століттями.

Вони вчилися працювати з воском — обережно, уважно, з повагою до кожної лінії. Дізнавалися, що означають символи й орнаменти, які наші предки вкладали у писанки, і як через прості знаки можна передати складні сенси.

І в якийсь момент стало зрозуміло: це не про техніку.
Це про відчуття.

Кожна писанка виходила особливою — зі своїм настроєм, характером і історією. І, можливо, саме в цьому головна магія традиції: вона не повторюється, вона живе в кожному по-своєму.

А щоб додати ще трохи драйву, зустріч завершили «Великоднім квізом» — пізнавальним, динамічним і дуже атмосферним. Тут уже працювали знання, інтуїція і командний дух — і знову все зібралося в одне: традиція може бути сучасною і цікавою.

Сьогодні, коли світ змінюється так швидко, особливо важливо мати точки опори. І такі зустрічі — одна з них. Бо вони допомагають не просто згадати традиції, а відчути їх як частину себе.

І, здається, після цієї суботи кожен учасник забрав із собою трохи більше, ніж просто писанку.
Трохи більше тепла.
Трохи більше сенсу.
І трохи більше зв’язку з тим, що справді важливо 💛

ч

І цієї весни в Одеській обласній бібліотеці для юнацтва ми пропонуємо не просто дізнатися про них — а створити власну писанку своїми руками 🥚✨

Запрошуємо до Школи писанкарства — простору, де традиція оживає.

Разом ми:
🕯 навчимося розписувати писанки воском
🎨 зануримося у світ кольорів і орнаментів
🔍 розкриємо значення символів, які наші предки вкладали у кожен візерунок
📖 почуємо цікаві легенди та історії, пов’язані з Великоднем

Це можливість сповільнитися, відчути атмосферу свята і створити щось особливе — своє.

📌 Важливо:
з собою потрібно мати сире яйце (бажано біле та чисте)

💛 Кількість місць обмежена, тому обов’язкова реєстрація:
👉 https://forms.gle/p3iqyptQeJWL3JBo9

Чекаємо на вас, щоб разом творити маленькі великодні дива ✨

Наша читальна зала перетворилася на справжню арену знань і швидких рішень, адже фахівці КУ «Одеський муніципальний молодіжний центр» провели для молоді інтерактивний захід «Бібліо-мікс».

І це був не просто квіз. Це була гра, де працювали і логіка, і креатив, і командний дух.

Учасники одразу включилися в процес: динамічна вікторина та брейн-ринг змусили швидко мислити, реагувати і не втрачати концентрацію. Питання змінювалися, темп зростав, а разом із ним — і азарт.

Особливо яскравим став раунд «Візуал», де потрібно було вгадувати сенси за зображеннями, символами та підказками. Тут важливо було не тільки знати, а й відчувати, асоціювати, мислити нестандартно.

Не менш захопливими виявилися командні та стратегічні завдання. Саме тут учасники відчули, що перемога — це не лише про правильну відповідь, а й про вміння чути одне одного, домовлятися і діяти як єдиний механізм.

І знаєте що?
Молодь довела: знання — це не нудно. Знання — це драйвово, коли вони оживають у грі 💛

Такі події ще раз показують, що бібліотека — це простір можливостей, де можна не лише читати, а й взаємодіяти, розвиватися і знаходити однодумців.

Дякуємо всім, хто став частиною цього «Бібліо-міксу» — за енергію, азарт і круту атмосферу!

І окрема подяка команді Одеського муніципального молодіжного центру за сучасний формат, який точно «зайшов» молоді 👏

Слідкуйте за нашими анонсами — попереду ще більше подій, де знання стають пригодою 😉

До нас завітала ініціативна група Спілки української молоді в Україні в місті Одесі — спільнота, яка з’явилася зовсім нещодавно, але вже встигла стати важливою точкою тяжіння для молоді.

Це середовище почалося з простої ідеї: створити простір, де можна бути разом, розвиватися, знаходити підтримку і відкривати для себе Україну по-новому. І, здається, ця ідея дуже швидко стала реальністю.

Зустріч у бібліотеці стала ще одним кроком у цьому напрямку — щирим, відкритим і наповненим сенсами. Разом із драйвовим Максом Трубніковим учасники поринули у світ українських великодніх традицій.

Говорили про звичаї, які передавалися з покоління в покоління, про символи свята і їх значення, про те, як зберігати й осучаснювати традицію сьогодні. Але це була не лекція — це була жива взаємодія, у якій кожен ставав частиною спільного досвіду.

І, звісно, не обійшлося без музики. Співали разом — голосно, щиро, з тією енергією, яку неможливо підробити. У такі моменти особливо відчувається: українська пісня — це не просто частина культури, це спосіб бути разом.

Ця зустріч стала ще одним доказом того, що бібліотека сьогодні — це не лише про книги. Це про людей, про сенси, про середовище, де народжується довіра і спільність.

Ініціативна група СУМ в Одесі вже має за плечима десятки зустрічей, нові знайомства, ідеї та досвід. Але найцінніше — це люди, які формують цю спільноту. Ті, хто обирає бути разом, зростати і творити щось більше.

Ми раді, що бібліотека стає частиною цього процесу 💛

Бо саме тут народжуються розмови, які хочеться продовжувати.
І зустрічі, після яких не хочеться розходитися.

Гартуйсь — і до нових зустрічей!

27 березня в Одеській обласній бібліотеці для юнацтва відбулася подія, яка наповнила залу особливим теплом і сенсами. Ми приймали не просто книгу, а живу історію міста — графічну новелу «Одеса. Музейний щоденник війни», створену командою Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О. В. Блещунова.

Це історія про Одесу, яка тримається. Про музей, який не мовчить. І про тих, хто щодня поруч — музейних котів, що стали несподіваними, але дуже точними «оповідачами» цієї реальності. Через їхній погляд відкривається інша оптика: без офіційності, без зайвого пафосу, але з великою кількістю правди й відчуттів.

На зустрічі авторка новели Олена Ілясова та ілюстраторка Марія Апрятова поділилися історією створення книги. Ідея народилася з потреби зафіксувати музейне життя під час війни — не як суху хроніку, а як емоційний досвід, який можна побачити і відчути. Саме тому формат графічної новели став ідеальним: він дозволяє говорити про складне мовою образів, зрозумілою і близькою сучасному читачеві.

Жива розмова швидко перетворилася на щось більше, ніж просто презентацію. Це був обмін досвідом, емоціями і розумінням того, як культура продовжує жити навіть у найскладніші часи.

Особливу атмосферу створив майстер-клас від Марії Апрятової. Учасники — а серед них було багато підлітків — спробували себе в ролі ілюстраторів: вигадували персонажів, надавали їм характеру, переносили свої ідеї на папір. І в якийсь момент стало очевидно: творчість — це не про «вмію/не вмію», а про сміливість спробувати.

Ця зустріч була про незламність Одеси, про підтримку і про силу маленьких, на перший погляд, речей. Про те, як навіть «тихі свідки» можуть розповісти великі історії.

Графічні новели сьогодні стають особливо важливим форматом для молоді — вони допомагають говорити про складні теми просто, емоційно і чесно. І саме такі книги формують пам’ять, яка залишається.

Дякуємо всім, хто був з нами цього дня 💛
І окрема подяка авторкам за цю історію — важливу, щиру і дуже одеську.

Бо іноді, щоб зрозуміти реальність, достатньо подивитися на неї трохи інакше. Навіть очима кота 🐾

Саме таким є YouTube-канал «Вам треба знати» — сучасний просвітницький проєкт, присвячений українській культурі та мистецтву.

Його створила журналістка Яна Проценко, яка наприкінці 2024 року опублікувала перший випуск.

🎬 Дебютне відео було присвячене постаті Алла Горська — художниці, дисидентки, представниці покоління шістдесятників, чия історія досі вражає силою та сміливістю.

Згодом на каналі з’явилися випуски про інших визначних українців, зокрема:
— Павло Голодрига
— Михайло Бойчук
— Ліна Костенко

І це лише початок.

Проєкт вирізняється легкою подачею, якісним відеорядом і головне — живою мовою, яка робить складні теми доступними для широкої аудиторії, зокрема молоді.

💡 Чому це варто подивитися?

— це можливість познайомитися з українською культурою поза межами підручників
— це історії людей, які формували нашу ідентичність
— це контент, який можна рекомендувати підліткам і молоді
— це натхнення — для читання, дослідження і розмов

У час, коли важливо не втрачати зв’язок із власною культурою, такі проєкти стають справжніми орієнтирами.

📲 Радимо звернути увагу на канал «Вам треба знати» — і, можливо, саме з нього почнеться нове знайомство з українською культурою.

#Треба_знати