До фонду Одеської обласної бібліотеки для юнацтва надійшла нова добірка книжок. Тут є все, що потрібно для читацького «занурення»: захопливі трилери й детективи, фентезі та готичні історії, романтична проза, сучасна українська література, світова класика та книжки, до яких хочеться повертатися.

Ми переглянули новинки й вибрали ті, на які особливо варто звернути увагу.

🕯️ Якщо хочеться загадок і напруги

Для тих, хто любить читати «ще одну сторінку» до глибокої ночі, вересневі надходження підготували чимало цікавого.

Алекс Фінлі «Якщо зі мною щось станеться» — історія, у якій минуле несподівано повертається. П’ять років Раян живе з пам’яттю про зникнення коханої Елі. Аж раптом на дні озера знаходять її автомобіль. Усередині — двоє загиблих чоловіків і конверт із написом: «Якщо зі мною щось станеться…». Схоже, загадка лише починається.

Любителям класичного детективного настрою варто звернути увагу на «Небажаного гостя» Шарі Лапени. Віддалений гірський готель, заметіль, відсутність зв’язку із зовнішнім світом і компанія людей, кожен із яких має власні таємниці. А потім стається вбивство. І ще одне…

Є у фонді й українська детективна серія Аліни Гаврильченко про Марго Перехрист: «Нерозважний корольок», «Злочинний дует» та «Забутий мотив». Три книги — три розслідування і героїня, яка поступово проходить шлях від патрульної поліцейської до приватної детективки.

А для шанувальників історичного детективу — «Замерзла ріка» Еллісон Логон. Події переносять читача до Мену 1789 року, де повитуха Марта Баллард веде щоденник народжень, смертей і злочинів. Коли в замерзлій річці знаходять тіло чоловіка, смерть якого вважають нещасним випадком, Марта вирішує не погоджуватися з офіційною версією.

🖤 Фентезі, магія і темні світи

Вереснева полиця точно сподобається читачам, які люблять магію, надприродне, готичну атмосферу та небезпечні пригоди.

Окремої уваги заслуговує Ава Рід «Леді Макбет» — готичне фентезі, яке переосмислює шекспірівську історію та дає голос одній із найвідоміших героїнь світової літератури. Тут є шотландський двір, боротьба за владу, пророцтва, окультні таємниці й магія.

Ще одна атмосферна новинка — «Ковен» Г. Л. Вудз, перша книга циклу «Ковен кісток». Престижний університет, де навчаються відьми, приховані конфлікти та таємниця, яка багато років чекала свого часу. А продовження — «Прокляті» — уже є у фонді, тож можна не зупинятися на найцікавішому місці.

Любителів сучасного фентезі може зацікавити й Алісса Менард «Дім Прокляття і Крові». Це урбаністичне стімпанкове фентезі, де стародавня магія, небезпечні технології, сімейні таємниці й боротьба між кланами створюють дуже кінематографічний світ.

А ще у вересневих надходженнях — «Неонові боги» Кейтлін Роберт, сучасне переосмислення міфу про Персефону й Аїда у світі неону, влади та небезпечних домовленостей.

💫 Для тих, хто читає серцем

Є книжки, які потрібні не для того, щоб розгадати злочин чи перемогти дракона. Вони потрібні, щоб прожити разом із героями їхні почуття.

Серед новинок — роман Коллін Гувер «Привіт, незнайомко», історія про дівчину, яка після травми стикається з незвичайними змінами у своєму житті та намагається зрозуміти, що насправді означають почуття, пам’ять і близькість.

Також до фонду надійшла Ліа Скор «Усе, що тільки між нами» — роман про Неша й Ліну, двох людей із власними травмами, таємницями й непростим минулим.

Для шанувальників романтичної прози є й Ві Кіланд «Босмен» та новинка «Запрошення», де випадкове потрапляння на весілля запускає історію знайомства, таємниць і почуттів.

🌌 Книги, які переносять в інші світи

У вересневій добірці чимало книжок, здатних буквально перемкнути реальність.

Наприклад, Халіль Джебран? — ні, цього разу справжня знахідка для любителів великої історії — Халед Госсейні «Тисяча осяйних сонць». Роман повертає читача до Афганістану та розповідає про долі двох жінок, чиї життя переплітаються на тлі складних історичних подій.

Є у фонді й Джекі Вінтерсон «Помаранчі — не єдині фрукти», роман, який давно став важливою частиною сучасної британської літератури.

А прихильників історичної прози може зацікавити «Королівське дзеркало» Віґдіс Генріксен — книжка, що переносить читача в іншу епоху та дозволяє побачити історію через людські долі.

🇺🇦 Українські історії — про наше

Окреме місце у нових надходженнях посідають українські автори.

Серед них — Марія Матіос «Жінці можна довіряти», роман про минуле, пам’ять, зраду, брехню та речі, які іноді роками залишаються захованими від сторонніх очей.

Світлана Ганапольська «Тепер доведеться думати» — ще одна українська новинка, яка зацікавить читачів сучасною прозою.

А «Шмуль і Марта» Андрія Вознюка — роман, до якого варто придивитися тим, хто шукає саме українські літературні історії.

Особливе місце займає книжка Валерії «Нави» Суботіної «Полон». Це документальна історія авторки, яка була у складі пресслужби полку «Азов» і понад 11 місяців перебувала в російському полоні. Книжка належить до серії «Воєнні щоденники» й є особистим свідченням пережитого.

Це читання непросте. Але саме такі книги допомагають зберігати пам’ять і не дозволяють правді загубитися.

📖 І трохи книжкового «вау»

Серед вересневих надходжень є й книги, які одразу привертають увагу назвами та незвичайними сюжетами.

«Як стати (бездоганною) відьмою» Амброзії Готорн пропонує подивитися на відьомство не лише як на магію, а й як на метафору внутрішньої сили, самопізнання та взаємодії з природою.

«Звідки в їжаків голки» Катерини Бондаренко — ілюстрована книжка для молодших читачів, яка додає до великої вересневої добірки трохи дитячого затишку.

А для прихильників популярної літератури — одразу кілька гучних назв: «Бойфренд» і «Буря» Фріди Мак-Фадден, «Остання гостя на весіллі» Джейсона Рекулака, «Дім Прокляття і Крові» Алісси Менард, а також книги серій «Темні елементи» Дженніфер Л. Арментраут та «Розпусні загублені хлопці» Ніколь Сент-Кроу.

🍂 Вересень уже почався. А нові книжкові історії — тільки починаються.

Цього разу нові надходження — це справжня читацька мандрівка: від українського детективу до готичного фентезі, від психологічної драми до романтичної історії, від документальних свідчень до світової літератури.

І не обов’язково заздалегідь знати, яку саме книгу ви шукаєте. Іноді достатньо просто пройтися між полицями — і дозволити потрібній історії знайти вас.

Повний список нових надходжень вересня 2026 року вже представлений на сайті.

Обирайте свою книгу — і нехай ця осінь буде з хорошими історіями. 🍁📚

⸻
Проєкт «Життєстійкість» впроваджується Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» Першої леді Олени Зеленської.

А чи вмієш ти безпечно їздити там, де є автомобілі, пішоходи, перехрестя, світлофори й непередбачувані ситуації?

Саме з цього питання розпочалася історія літнього циклу Школи керування велосипедом і самокатом «Кермуй свідомо», який цього літа відбувся в Одеській обласній бібліотеці для юнацтва спільно з інспекторами Патрульної поліції Одеської області.

І це були заняття зовсім не про те, як не впасти з велосипеда.

Вони були про те, як не розгубитися, коли ти вже на дорозі.

🛴 Велосипед і самокат — це свобода. Але свобода має правила

Для підлітків велосипед або самокат — це можливість самостійно пересуватися містом, зустрічатися з друзями, їхати до школи, бібліотеки чи на тренування.

Але разом із цією свободою приходить відповідальність.

Дорога не пробачає неуважності. Інколи кілька секунд, неправильний маневр або невміння прочитати дорожню ситуацію можуть мати серйозні наслідки.

Тому на заняттях учасники не просто слухали про правила дорожнього руху. Вони вчилися бачити дорогу очима відповідального учасника руху.

Дорожні знаки та розмітка, перехрестя і пішохідні переходи, сигнали світлофора, маневрування та жести велосипедиста — усе це розбирали не як параграф із підручника, а через конкретні ситуації.

Що робити, якщо автомобіль повертає праворуч?
Коли потрібно подати сигнал рукою?
Як правильно діяти біля пішохідного переходу?
Що перевірити на велосипеді перед виїздом?
Чому шолом — не просто аксесуар?

Питань виявилося чимало. І саме тому заняття перетворювалися на живу розмову, а не на чергову лекцію.

🚦 Найважливіше правило — думати на кілька секунд наперед

Одна з головних навичок, яку учасники відпрацьовували під час школи, — помічати потенційну небезпеку до того, як вона стане реальною.

Бо безпечний рух — це не тільки знати знак «Стоп».

Це вміти оцінити ситуацію.

Побачити автомобіль, який наближається.

Помітити пішохода.

Зрозуміти, хто має перевагу.

Заздалегідь показати свій маневр.

Зупинитися, якщо ситуація здається небезпечною.

Іноді найкраще рішення на дорозі — не їхати швидше, а вчасно пригальмувати.

🧠 Від «я знаю правила» до «я знаю, що робити»

Саме на цьому принципі будувалася Школа «Кермуй свідомо».

Учасники не просто запам’ятовували правила, а розбирали дорожні ситуації, відповідали на запитання, виконували інтерактивні завдання та спілкувалися з інспекторами.

Говорили також про те, що часто залишається «за кадром»: технічний стан велосипеда перед поїздкою, захисне спорядження, уважність і алгоритми дій у небезпечних ситуаціях.

Окремо торкнулися й основ домедичної допомоги — адже знати, як діяти, якщо щось трапилося, не менш важливо, ніж знати, як цього уникнути.

👮‍♀️ Коли про правила розповідають ті, хто щодня бачить дорогу

Особливо цінним стало живе спілкування з інспекторами Патрульної поліції Одеської області.

Катерина Шевченко та Юлія Міссюк відповідали на запитання учасників, пояснювали складні моменти простими словами та допомагали поглянути на звичні дорожні ситуації з іншого боку.

Без залякування.

Без сухої теорії.

Без «вивчіть і запам’ятайте».

Натомість — реальні ситуації, діалог і можливість поставити те питання, яке давно хотілося поставити.

🚲 Чого навчилися учасники?

Після завершення літнього циклу можна сказати головне: Школа «Кермуй свідомо» була не про велосипеди й самокати. Вона була про самостійність.

Про здатність приймати рішення.

Про відповідальність за себе та інших.

Про уважність.

Про звичку не ризикувати заради кількох зайвих секунд.

І про просту, але дуже важливу річ:

бути впевненим на дорозі — не означає бути найшвидшим.
Бути впевненим — означає знати, що робити.

💛 Літо закінчується. А навички залишаються

Літній цикл Школи завершився, але тема безпеки на дорозі точно не має сезонності.

Попереду — нові маршрути, нові поїздки, нові пригоди й нові кілометри.

А отже, знання, отримані на заняттях, ще не раз стануть у пригоді.

Одеська обласна бібліотека для юнацтва дякує інспекторам Патрульної поліції Одеської області Катерині Шевченко та Юлії Міссюк за професійність, відкритість і готовність говорити з підлітками просто, цікаво та по суті.

А всім учасникам бажаємо маршрутів без небезпечних сюрпризів, уважних водіїв, справних велосипедів і найголовнішого — завжди повертатися додому.

Бо справжня свобода — це коли ти можеш їхати куди хочеш і знаєш, як зробити це безпечно.

«Кермуй свідомо» — не просто назва школи. Це правило, яке варто взяти із собою на кожен маршрут. 🚲🛴

Сьогодні, у День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держави, у нашій бібліотеці з’явився Стіл пам’яті — простір тиші, вдячності та пам’яті про тих, кого вже немає поруч.

За кожним ім’ям — ціле життя. Мрії, родина, друзі, робота, улюблені книги, звичні маршрути містом і плани, яким не судилося здійснитися.

Це були люди, які жили поруч із нами. Навчалися і працювали, закохувалися, виховували дітей, читали книжки, жартували, будували плани. І в певний момент стали на захист своєї країни.

Сьогодні ми можемо зробити те, що залишається за нами, — пам’ятати.

Запалити свічку.
Прочитати ім’я.
Зупинитися на хвилину.
Згадати людину за її життям, а не лише за датою на пам’ятнику.

Бо пам’ять — це не тільки скорбота. Це спосіб залишити людину частиною нашої спільної історії.

Пам’ятаємо. Згадуємо. Дякуємо.

Вічна пам’ять усім, хто віддав життя за Україну.

Ці читання започатковані на честь Героя України Дениса Максишка — одесита, воїна та командира, який загинув, захищаючи Україну. Його ім’я для бібліотеки пов’язане не лише з пам’ятною датою. Саме з його історії почалася традиція говорити про полеглих захисників через книги, спогади та особисті історії.

Цього року ми свідомо вирішили розповідати про інших одеситів — людей, які жили поруч із нами. Працювали, навчалися, виховували дітей, займалися улюбленими справами, читали книжки. А потім стали до лав Сил оборони.

Одним із героїв цьогорічних читань став Дмитро Погода.

На зустріч до бібліотеки прийшли його батьки. Разом із ними про Дмитра говорили побратими, згадуючи не лише його службу, а передусім людину, якою він був.

У Дмитра залишилося троє неповнолітніх дітей. Він мав статус викладача закладу вищої освіти, але після початку повномасштабного вторгнення без вагань долучився до Збройних сил України.

Його побратими згадували спецпідрозділ «Кракен» як велику родину, частиною якої був Дмитро.

Але, мабуть, найбільше запам’ятовуються не військові деталі його біографії.

Дмитро був вегетаріанцем і не змінив своїх переконань навіть на війні. За першої ж нагоди сідав за піаніно й грав для хлопців. Читав побратимам лекції з історії України. У цих деталях він постає не як абстрактний «герой», а як жива людина зі своїми звичками, знаннями, почуттям гумору, талантами та принципами.

За час служби Дмитро був відзначений низкою нагород, серед яких медалі «За оборону рідної держави», «За бойові заслуги», «За сприяння воєнній розвідці України» ІІ ступеня та нагрудний знак «Золотий Хрест».

Під час зустрічі були й сльози. Батьки їх не приховували, та й присутнім було непросто їх стримувати. Але ця розмова не перетворилася на трагічний монолог про смерть.

Навпаки — вона була теплою.

Бо говорили про Дмитра таким, яким він був у житті: про його характер, захоплення, людей поруч, про те, що він умів і любив. І, можливо, саме в цьому полягає одна з найважливіших речей, які ми можемо зробити для пам’яті про людину — не дозволити їй залишитися лише датою, фотографією чи написом на меморіальній дошці.

Цього дня вулиця Дениса Максишка теж стала частиною цієї історії. Сашко Радіонов, який саме 29 серпня святкує свій день народження, пробіг вулицею, названою на честь Дениса Максишка, — на знак пам’яті та поваги до людини, з якої свого часу почалася традиція наших читань.

Для бібліотеки такі зустрічі — це насамперед розмова.

Про людей, яких ми могли знати особисто або зустрічати десь у місті. Про їхні книги, музику, роботу, родини, звички. Про те, якими вони були до того, як стали героями чи чиїмиось спогадами.

Пам’ятати — означає знати не лише ім’я.
Говорити — означає повертати людині її голос.
Читати — означає зберігати історії.

Саме тому ми продовжуємо літературні читання пам’яті захисників України, започатковані на честь Дениса Максишка.

Щоб пам’ять про наших земляків залишалася не тільки в календарі пам’ятних дат, а й у живих історіях, які ми передаємо далі.

Героям — слава.
Людям — пам’ять.

Саме так розпочалася нова міжнародна історія в Одеській обласній бібліотеці для юнацтва. До нас завітала Паула Бранко (Paula Branco) — мандрівниця, волонтерка та мешканка далеких Азорських островів, щоб провести для дітей першу зустріч англомовного Speaking Club.

І раптом відстань між Одесою та Португалією стала зовсім невеликою.

Азорські острови — не на карті, а поруч

Для учасників це була не просто зустріч із носієм англійської мови. Це була можливість побачити світ очима людини, яка справді його досліджує.

Паула багато подорожує та була волонтеркою в різних країнах Азії й Африки. Тож разом із нею до бібліотеки ніби завітали далекі країни, незнайомі культури, дивовижні історії та десятки запитань.

Діти слухали, розпитували, дивувалися, сміялися — і поступово самі ставали учасниками цієї міжнародної розмови.

Англійська тут звучала зовсім не як шкільний предмет.

Вона була інструментом для справжнього спілкування.

Англійська без страху сказати «неправильно»

Перший Speaking Club зібрав дітей віком 7–13 років. І головною його особливістю стала атмосфера, у якій помилятися — нормально.

Не потрібно було знати всі слова. Не потрібно було будувати ідеальні речення. Не потрібно було боятися підняти руку й щось запитати.

Можна було сказати не зовсім правильно — і все одно бути почутим.

Можна було не знати слова — і знайти спосіб пояснити його.

Можна було просто спробувати.

Саме через ігри, невимушене спілкування та живі історії діти поступово втягувалися в розмову. І в якийсь момент стало очевидно: англійська — це не лише правила з підручника. Це можливість говорити зі світом.

Подорож, яка помістилася в бібліотечній кімнаті

Учасники грали, спілкувалися англійською, знайомилися та слухали історії Паули про подорожі й волонтерський досвід.

Було багато запитань.

Було багато сміху.

Були нові слова, нові знайомства і, можливо, маленьке відкриття для кожного:

світ набагато ближчий, ніж здається.

Бо сьогодні ти сидиш в одеській бібліотеці й слухаєш історію про Азорські острови, а завтра саме ця історія може стати поштовхом до власної подорожі.

До вивчення мови.

До знайомства з іншими культурами.

До бажання побачити більше.

Бібліотека, у якій можна подорожувати

Поява Speaking Club — це ще один крок до бібліотеки, де книга стає лише однією з точок входу у великий світ.

Тут можна читати про інші країни — а потім зустріти людину, яка звідти приїхала.

Можна вивчати англійську — а потім одразу використати її у справжній розмові.

Можна мріяти про подорож — і почати її з історії, почутої у бібліотеці.

Саме тому перша зустріч Speaking Club стала не просто мовним заняттям. Вона стала знайомством із можливостями.

І, схоже, це лише початок.

Щиро дякуємо громадській організації Bridge.Ukraine.Project та Паулі Бранко за цю особливу зустріч, живе спілкування та можливість відкрити для наших юних учасників частинку світу просто в стінах бібліотеки.

Португалія — в Одесі.
А світ — зовсім поруч.

Іноді для подорожі достатньо лише відкрити двері.

Фотографія вміє зупиняти мить, зберігати справжні емоції та фіксувати те, що часто залишається непоміченим у повсякденному житті. У роботах Наталії Михайленко оживають люди, атмосферні міські пейзажі, яскраві події та звичайні деталі, які крізь об’єктив фотографки відкриваються по-новому і стають особливо промовистими.

Під час зустрічі гості не лише переглянули світлини, а й особисто поспілкувалися з авторкою. Наталія розповіла про свою творчість, поділилася історіями, що стоять за окремими кадрами, і допомогла глядачам поглянути на звичні речі під іншим кутом.

У виставці — потужні, емоційні портрети. Серед них — люди з плакатами, які говорять про свободу, пам’ять і важливе для України. Кадри фіксують як тихі, глибокі моменти, так і сильні громадські звернення. Кожна світлина — це запрошення зупинитися і побачити те, що справді має значення.

Виставка розташована у просторі бібліотеки серед книжкових полиць, присвячених темі війни та сучасної історії. Вона органічно доповнює атмосферу бібліотеки і запрошує відвідувачів не просто подивитися фото, а відчути їх.

Наталія Михайленко нагадує: найважливіше часто знаходиться зовсім поруч — треба лише навчитися його помічати.

Запрошуємо всіх, хто ще не встиг, відвідати виставку «Побачити важливе» і провести час у щирому колі творчості та роздумів.

Одеська обласна бібліотека для юнацтва

Чекаємо на вас!

🧠 Для тих, хто прагне самопізнання

Якщо ви хочете зрозуміти, як працює ваш мозок і чому ми бачимо сни, зверніть увагу на книгу Р. Джандіала «Навіщо нам сни». Це не просто теорія — це інструмент для креативних проривів. А для пошуку внутрішньої гармонії радимо класику від Ірвіна Ялома («Ліки від кохання», «Серцева година», «Брехуни на кушетці»), що розкриває справжню суть терапії та людських стосунків.

🏔️ Сміливість бути собою

Шукаєте мотивацію? Бодо Шефер у книзі «Я це зможу» через художню історію допомагає знайти відповіді на питання, які змінюють життя. Якщо ж вам до душі справжні пригоди, прочитайте історію Олени Бондаренко «Сама» — про неймовірний соло-похід через усі Карпати та шлях до власного «я».

🎨 Мистецтво в деталях

Ми продовжуємо відкривати українську культуру. У фокусі серпня:

• Оксана Семенік «Марія Примаченко без міфів» — історія легендарної художниці, розказана без зайвих прикрас.

• Дар’я Добріян «Гріхи молодості: паризький період Олександра Мурашка» — дослідження раннього етапу творчості українського модерніста.

• Марчела Можина «Ніл Хасевич» — біографія митця, що читається як пригодницька кіносага.

🕵️‍♂️ Для фанатів гостросюжетної прози

Бажаєте чогось динамічного? Дж. Максвел у “Золотій ложці” пропонує заплутану головоломку на телешоу, а Фріда Мак-Фадден (трилери «Буря», «Бойфренд») знову готує порцію адреналіну для поціновувачів психологічних драм.

Хочете дізнатися більше? Це лише частина нових скарбів, які вже чекають на вас на наших полицях. 👉 Повний перелік нових надходжень за серпень дивіться за посиланням

Завітайте до бібліотеки, обирайте книгу, що відгукується саме вам, та поринайте у світ, де літо ніколи не закінчується!

Чекаємо на вас!

Подорожуємо далеко, не виходячи з бібліотеки!

Громадська організація Bridge.Ukraine.Project запрошує дітей віком 7–13 років на безкоштовний англомовний Speaking Club. Нашою гостею та спікеркою стане Паула Бранко (Paula Branco) з далеких Азорських островів.

Паула багато подорожує світом і була волонтеркою в різних країнах Азії та Африки. Вона привезе із собою унікальні історії про подорожі, людей, різноманітні культури та життя в найвіддаленіших куточках планети.

На учасників чекають:

• Живе спілкування англійською мовою.

• Веселі та захопливі ігри.

• Реальні історії з подорожей від першоджерела.

• Нові знайомства та дружня атмосфера.

• Багато позитиву й гарного настрою.

«Якщо англійська ще не perfect — no worries!»

Тут не потрібно боятися помилок. Головне — говорити, пробувати, запитувати й отримувати задоволення від спілкування.

Бібліотека + англійська + подорожі = чудовий спосіб провести день!

• Участь: безкоштовна.

📍 Де: Одеська обласна бібліотека для юнацтва (вул. Ак. Корольова, 46)

📞 Довідки за телефонами: (048) 747-22-42; +38 (063) 440-37-85

Разом із книгою «100 ідей, що змінили фотографію» вирушимо у подорож крізь історію фотографії — від перших дагеротипів до цифрової революції. Поговоримо про винаходи й технології, мистецтво та культуру, знакові кадри й людей, які свого часу по-новому подивилися на світ крізь об’єктив.

Як фотографія змінила наше сприйняття реальності? Чому одні знімки стають історією? І що насправді відбувається в ту мить, коли ми натискаємо кнопку камери?

Можливо, після цієї зустрічі ви почнете дивитися на звичайні речі трохи уважніше — адже цікавий кадр часто знаходиться зовсім поруч. Потрібно лише вміти його побачити.

📅 20 серпня
🕑 14:00
📍 Одеська обласна бібліотека для юнацтва

Запрошуємо всіх, кому цікаві фотографія, її історія та мистецтво бачити світ по-новому.

Наводимо фокус — і дивимося уважніше.