Влітку так сталось, що в мене закінчились мегабайти мобільного інтернету. Це був просто жахливий збіг обставин: я підключилась з ноутбука “зробити швидко пару дрібниць”, аж раптом вінда на тому ноуті вирішила, що настав час оновлення. Такої підступності, звісно, ніхто не очікував. Довелось докупляти метри (не розуміючи куди вони утікають) щоб завершити роботу.

І ось я опинилась у ситуації, коли до наступного місяца ще тиждень, а інтернету вже нема і купляти далі його на цьому ж тарифі – не вигідно. Довелось поповнити рахунок на Київстар і обрати там пакет. Зараз важко сказати чому я не роздивилась того слова “контракт” у назві пакету, але факт такий є – міняючи тариф абсолютно його не зауважила.

Що було далі: докористувалась до кінця місяця і повернулась на МТС. Київстар писав, типу, послуги перестануть надаватись при -120. Я подумала, хай списує до -120 і там “замерзне”. Забула про нього взагалі. Аж, раптом, через пару місяців побачила що послуги-то, може, й не надаються, але гроші списуються і борг на рахунку вже -270. М’яко кажучи неприємне відкриття.

Далі намагалась через оператора змінити тариф. Помурижили годину і відправили у найближчий фірмовий магазин (щастя, що він взагалі у нас в містечку є). На місці ще й виявилось, що мені потрібен закордонний паспорт (при собі був внутрішній).

Для зміни тарифу потрібно мати на рахунку 100 грн. Але ж, коли я поповнила на 370 – на рахунку виявилось не 100, а 72 чи щось таке. Тому що там ще якісь системні збори.

Тариф у фіналі змінила на якийсь з передплат за 350 грн.

Висновок з того всього: якщо потрібно трохи метрів дожити до кінця місяца, то значно легше, дешевше і простіше купити новий стартовий пакет у супермаркеті. Такий вихід і рекомендую)

Запис Київстар контракт спершу з'явиться на Падіння у невагомість.

Вчора перед сном читаємо книжку “Віршики торохтушки-лепетушки”. Так от, там є вірш про котика Рея. Під віршем питання для обговорення, серед інших: “яких ще домашніх тварин ви знаєте?” (чи щось схоже). Питаю то у Лєнусі, у відповідь отримую “Ковбаса!”. Прям і не знаю)

Прийшла за донькою у садок (вона ходить до обіду, спить вдома). Там нова вихователька. Питає: “Ви за Лєночкой?”. Мені чомусь почулось “за Євочкой”. Я така “ні-ні. Я за Лєнусей!”. І тут ми починаємо вдвох сміятись, тому що донька завжди чітко каже, що вона “не Оленка, вона Лєнуся”. Такій формі ім’я вже навчила всіх. Як бачите, маму настільки, що інші форми імені вже й не сприймаються.

Сидить на горщику. Даю дитині вологий туалетний папір. Довго роздивляється клаптик з усіх боків і видає: “Тут немає дірочки, а у стіни – є!”. Вміє вже в сатиру.

Сьогодні. Сьома ранку. Встає, каже: “треба пісюняти”. “То йди” – відповідаю. Донька злізає з кроваті й каже: “Мама не хоче спати, мама хоче дивитись!”. Довелось вставати. Хоча дивитись о сьомій ранку я збиралась зовсім не те.

2 роки 4 місяці

Запис Дитячі записи: кумедні історії спершу з'явиться на Падіння у невагомість.

Йдемо вчора ввечері з донькою додому. Їде ГАЗон (вантажний автомобіль такий). Може пам’ятаєте, з пропановими балонами між кабіною та кузовом. І під кузовом також. Оленка сказала, що то «машина з ковбасою».

У нашому під’їзді на першому поверсі є у стіні якийсь отвір. Туди заходить газова труба, я так розумію. Замазана вона рожевою мастікою. Кожного дня, доки ми стоїмо чекаємо ліфт, я слухаю, що там «вавочка у стіни». І завжди з цим погоджуюсь, чого сперечатись дарма?) – доньку все одно ні в чому не переконати.

Але саме повсякденне у нашому побуті, то управління усіма навколо: «мамі не треба в туалет», «мамі не треба працювати», «мама не хоче їсти», «мама не хоче пити», «тато не хоче стояти», «дівчинка не хоче кататись», «дітки не хочуть йти», «собачку нам не треба», «кицю не хочеш» і все в такому дусі з ранку до вечора. Ніякі пояснення, що кожен приймає рішення за себе самостійно поки не діють. Не знаю коли то пройде.

А ще виявилось дуже важко пояснити чому щось лежить, а щось стоїть. Я вже і про те, що якщо воно в довжину більше ніж в ширину, то на ширині воно стоїть, а на довжині – лежить. Потім сталася тарілка. І правка, типу, має бути підставка або ніжки. Але ж. Птахи на гілках взагалі сидять. Хоча на ніжках. Завжди була впевнена, що ми користуємось словами тому що так звикли. А тут виявилось, що має бути логічне підґрунтя і я не завжди можу влучно його вигадати)

Запис Дитячі записи: про дивні порівняння спершу з'явиться на Падіння у невагомість.

Так от: на тому тижні дістала мені одну зі своїх улюблених про зливу і свинку, яка під неї потрапила («Якось дощової днини»). Каже: «Читай!». Я пропоную: «Давай ти будеш гортати, а я читати» (трохи поясню: всі ті розповіді знаю на пам’ять, тож нема сенсу там дуже видивлятись – якщо ж дитина буде гортати сторінки, то всі при ділі, так би мовити). Вона відкриває перший розворот і повторює своє «Читай». Але ж там нема чого читати! Кажу: «Гортай далі, тут нічого нема». А вона мені, тицяючи в титульний лист книги повторює своє «Читай, отут є!».

Ну, я відсміялась та почала читати: в якому році роздрукували, хто редактор, кількість примірників, деталі друку. Доня подумала-подумала, послухала-послухала, та почала таки гортати далі.

Книжку, ми, звісно, дочитали. Вагаюсь тепер: вчити кількість примірників для кожного видання, чи ще обійдеться =)

2 рочки рівно

Запис Дитячі записи: читай! спершу з'явиться на Падіння у невагомість.

Більша частина листів містить щось на кшталт: «Ваш подарунок за 0 грн.» і обіцяє два безкоштовні товари… Воно-то, може й так, але є одне АЛЕ. Щоб отримати два товари безкоштовно: потрібно спочатку обрати декілька товарів на 441 гривню, а потім вони ще дають супер-пупер-мега знижку, але товарів необхідно обрати вже на півтори тисячі. І все те блимає, миготить, квапить «у вас єдина спроба і останній шанс, знижки зникають на очах і тд».

Чесно кажучи, не впевнена навіть, що до цього стикалась з настільки агресивним і тупим маркетингом. Можливо то якісь приколи з перекладом, типу, перекладач передав зміст, але забувся, що покупців потрібно якось більш охайно підсапувати. Стільки явних ходів, що навпаки все те лякає. Та й з «безкоштовним» першим товаром я вже трохи «спробувала».

Трохи поточню: купую там час від часу всілякі дрібниці. Найбільше подобаються товари для розвитку дрібної моторики, які там часто йдуть з позначкою «для мистецтва, ремесла, творчості». В принципі, так воно і є: просто ремесло дитяче)

Запис TEMU: Дуже вибачте за затримку спершу з'явиться на Падіння у невагомість.

Сьогодні 25.01.2025

Ранок. Снідаємо з донькою. Сир вже розмазано по столу. Їсти його ніхто більше не збирається. Дитина каже: «соломку будеш». Типу, вона хоче її з’їсти. Я дістаю одну і кладу на стіл перед Оленкою. Вона мені каже: «тей». Що то – я не знаю. Починаю вгадувати. Мені більше за все слово співзвучно з «клей», але до чого тут клей – ну зовсім не в тему ж. Донька на різні лади повторювала «тей», «тией», «ией», «кииии», «тииии» і все в такому дусі. Потім зрозуміла, що я не вгадаю. Дивиться мені в очі, наче якійсь відсталій, показує свою соломку і каже – «одна!». А їй, як виявилось, потрібно ТРИ.

Вчора 24.01.2025

Сидить на горщику. Робити справи явно не збирається. Але як попросили «п’ять хвилин», то сидить їх чекає. Встає і така: «попісюнькала, піду їсти макарони». Батьки такі – О_о. То в неї «ложка впав», то он, мало того, що запам’ятала, що на вечерю, та ще й видала одним реченням.

Осінь 2024

Не далеко від дому безхатня собака привела цуциків. І от ми ходили її годувати деякий час. «Молода мати», звісно, відрізнялась великими цицьками, на які звернула увагу донька. Довго пояснювали що це… і зміст таки дійшов до дитини. Вона то все сказала простіше «сісюня». Так от. Декілька днів майже не гуляли через дощі. Потім якось вийшли на двір, а Оленка як закричить «Сісюня». Так собаку і звали, навіть коли цуциків всіх вже забрали)

Запис Дитячі записи: складнощі перекладу спершу з'явиться на Падіння у невагомість.

Спочатку трохи відступлю. Колись, ще будучи вагітною, читала таку пораду: для розвитку мовлення з дитиною потрібно постійно розмовляти. Навіть, якщо вона ще нічого не говорить – батькам обов’язково потрібно підтримувати режим діалогу. Типу, якщо дитина просто агука – агукайте у відповідь. Наче це допоможе запустити мовлення маленької людини. Ну і, звісно, потрібно постійно словами описувати, що робиш. Але розповідь трохи про інше.

А тепер сама історія.

Вкладаю доньку на денний сон, з грудьми. Тримаю на руках, потрохи підколихую, пісеньку мугикаю. Оленка майже спить вже, куняє. В якусь мить відривається і каже “дуду”. Я їй у відповідь “ду-ду-ду” і продовжую потроху колихати. Донька мені знову *вже невдоволено* “ДУДУ”. Я у відповідь “ду-ду-ду, спи”. Донька відривається від процесу і каже “ДУГУ!”. Парапам)

P.S.: “Другу їй потрібно було, ДРУГУ)”

Запис Дитячі записи: друга спершу з'явиться на Падіння у невагомість.

Коротше. Історія перша. Оленці 1 рік і 9 місяців.

Вчора їздили по гриби. Буквально на півгодинки – перевірити єдине грибне місце. Так от, донька теж, типу, гриби збирала. Виглядало то так: я зрізала знайдений маслюк, а Оленка поклала його в пакет. Далі то був її пакет, який вона нікому не давала. Носила сама, потроху перетворюючи знайдені гриби на грибний паштет.

Ми спустились до болота (те саме місце). Грибів не знайшли (бо болото посохло, але то інша історія). Тут варто сказати, що яр там дуже крутий, тож дитину несли на руках. Так от: підіймаємось на гору, піт чоло, так би мовити, заливає. Донька каже “ГРИБ… НЄМА”. Ми з нею погоджуємось: “Так, так. Грибів не знайшли. Дуже сухо”. Вона знову: “Нема”. Ми *хекаючи*: “нема, так, ми дуже шукали, але ж як його нема, то нема”. І так по колу весь підйом. Вже на горі виявили, що доця загубила пакет. І його видно, але то хтозна де – в самому низу… Довелось знову спускатись.

Дорогою до машини вчили дитину казати “пакет упав”, тому що то її “грибів нема” виявилось дуже широким поняттям.

Запис Дитячі записи: початок спершу з'явиться на Падіння у невагомість.

Нещодавно так сталося, що отримала комплект “некомплект”. Замовляла костюм, а прийшла тільки кофта. Штанців не було. Я трохи розгубилась. Замовлення приходить з Польщі. Тобто повертати речі зовсім не має сенсу. Я більше за доставку заплачу. Так от. Відкрила додаток Сенсея і написала відгук: усе добре, але штанів немає. Згодом зі мною зв’язався представник магазину. Спочатку спитав який з замовлених комплектів не повний. Потім ще просив фото того, що надійшло і опис того, що не надійшло. Скорочу трохи розповідь: переписувались пару тижнів і в результаті мені безкоштовно надіслали штани з того комплекту.

Приємно було) Не очікувала, якщо чесно.

Просто це не перший досвід “некомплекту” з інтернет-магазину. Але завжди (ЗАВЖДИ!) потрібно було зробити повернення і вказати, що прийшов не весь замовлений комплект. Тільки тоді можна було отримати назад гроші (і замовити товар заново, якщо в ньому ще є потреба). Сенсей в цьому плані зробив як майстер-сенсей)

Звісно, хочется сподіватись, що інші магазини також переймуть таку тактику. Але то марні сподівання для більшості. Треба бути реалістами.

Гарних покупок)

Запис Sinsay. Досвід некомплекту спершу з'явиться на Падіння у невагомість.

Так от. Цей день настав і додаток я встановила. Мінімальна сума замовлення на даний час складає 413 гривень. Тобто окрім «безкоштовного подарунку» потрібно ще щось обрати. У мережі рекомендують дивитись відгуки, уважно читати опис… важко сказати, чи я то все робила. Наче й читала-дивилася, але речі прийшли просто жахливо синтетичні. Сто років такого навіть у руках не тримала.

Також у замовленні через додаток TEMU брала дитині планшет, водну розмальовку і магнітну дошку для малювання. До якості цих речей запитань нема. Приблизно те саме продають на тій же розетці і ще в купі магазинів. Все ж з Китаю)

Доставка була у магазин поряд з вказаною домашньою адресою. У моєму випадку це була точка видачі міст експрес. Але, для прикладу, чоловік замовив якісь зарядні штуки, то їх привезли у поштомат нової пошти.

Загалом не рекомендувала б купівлю саме одягу, але всілякі дрібниці і побутові речі наче непогані. Про відгуки окрема пісня: там їх просто мільярд позитивних. Не розумію звідки. Тому закликаю особливо на них не спиратись.

Запис Покупки на Temu спершу з'явиться на Падіння у невагомість.