tag:blogger.com,1999:blog-89609845106798142812024-02-06T19:28:25.552-08:00Пролог на щоденьвперше українською мовоюUnknownnoreply@blogger.comBlogger67125tag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-24300195466142163362014-06-30T09:02:00.000-07:002014-07-01T09:10:26.200-07:00Хто шкодує про милостиню, той втрачає нагороду від Бога <div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZRUHUMKUO9puGJbiibVbzm933uCUUzmSpBl92I_h5HKB_f_t5-hDIiCjU9lujHivfCHRYBMkDEqG4b5EzLxABWINO1FCqAmVY45ftPVToX9G6c12wi327FBo1H0hjW39YHqUeyAFRMNE/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-7-1_18-52-10.627.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiZRUHUMKUO9puGJbiibVbzm933uCUUzmSpBl92I_h5HKB_f_t5-hDIiCjU9lujHivfCHRYBMkDEqG4b5EzLxABWINO1FCqAmVY45ftPVToX9G6c12wi327FBo1H0hjW39YHqUeyAFRMNE/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-7-1_18-52-10.627.jpg" height="142" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Коли доводиться подати жебракам кілька копійок, то ми рідко шкодуємо дріб’язок та віддаємо його зі спокійною душею.
Але коли потрібно буває роздати щось більше, ми часто шкодуємо про таку жертву, даємо її зі смутком і невдоволенням, а іноді, навіть із докорами тому, кому вона йде. У такому випадку ми отримаємо подвійне горе: і розданого шкода, і нагорода за нього <br />
<a name='more'></a>від Бога пропадає. А в інших випадках, ще й покарання від Бога може за це нам дістатися. </div>
<br />
<div style="text-align: justify;">
"Милостиня - пише «Пролог» у «Похвальному слові до милостивих» – лише тоді має ціну, коли буває з’єднана з любов'ю та добрим наміром... Краще не творити добра, ніж зробити сумуючи про нього. Не кількістю вимірюється милостиня, а любов'ю серця ... І якщо багатії дають не з любов'ю, то мук їм все одно не уникнути. Те, що милостиня тоді тільки має ціну в очах Божих, коли буває з любов'ю, а позбавляється ціни, коли про роздане сумують, видно з такого прикладу. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgZ8u_j-SgNUw7Kp3jkxVqtxWl6lg2YcZ-yC0H0q0mtD8NLFC20GQhLMepD8ZOHacK0BXzc4xnsXFwCB1kyWfD2J0pjS-1YRPUzfCq6t5dc_TgsGVFCoky4NHJkgLcLXmiq-wI6mELGJoc/s1600/19920.jpg" imageanchor="1" style="clear: right; float: right; margin-bottom: 1em; margin-left: 1em; text-align: justify;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgZ8u_j-SgNUw7Kp3jkxVqtxWl6lg2YcZ-yC0H0q0mtD8NLFC20GQhLMepD8ZOHacK0BXzc4xnsXFwCB1kyWfD2J0pjS-1YRPUzfCq6t5dc_TgsGVFCoky4NHJkgLcLXmiq-wI6mELGJoc/s1600/19920.jpg" height="400" width="261" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
У часи св. Іоана Милостивого, патріарха Олександрійського, жив один скупий єпископ на ім’я Троіл. Раз Іоан запросив його до лікарні, де лежали бідняки, та й сказав: - Ось тобі, отче, прекрасна нагода втішити бідних. Подай їм милостиню.
Троілу соромно стало не виконати запропонованого самим патріархом, і він дав кожному з хворих по золотій монеті. Але коли прийшов додому, то так пошкодував за роздані гроші, що навіть зліг у ліжко. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Іоан, довідавшись причину хвороби Троіла, прийшов до нього та й казав: - Отче, я поверну тобі гроші, які ти роздав у лікарні. Тільки напиши грамоту, що нагорода за них від Бога буде чекати не тебе, а мене. Скупий єпископ погодився, узяв назад гроші та написав все, що від нього вимагали.
Господь, однак, скоро напоумив його. У наступну ніч Троіл побачив у сні прекрасний будинок над яким був напис: «Обитель і вічний спокій єпископа Троіла». </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Невимовно зрадів Троіл, але ненадовго. Тут же з'явився якийсь чоловік і сказав слугам: «Господь звелів змінити цей надпис, а замість Троіла, написати ім'я Іоана, патріарха Олександрійського, який викупив цей будинок за тридцять золотих монет». Так вони й написали. Можна лише уявити увесь жах і каяття нещасного Троіла після такого видіння. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
А, ось інший приклад. Один житель Константинополя був тяжко хворий і, побоюючись смерті, так само, як і єпископ Троіл роздав бідним тридцять золотих монет. Але коли одужав, також став жаліти про гроші та розповів своє горе знайомому. Цей умовляв його та погрожував гнівом Божим, але той не переставав шкодувати про гроші. Тоді знайомий говорить йому: - Якщо вже не хочеш слухати мене, то давай підемо до церкви. Там тільки скажи: «Господи, не я подавав милостиню, а ось цей чоловік», - і я негайно поверну тобі всі гроші. Нещасний грошолюб охоче на те погодився. Але як тільки він узяв у руки гроші та промовив згадані слова , як тут же в храмі впав і помер. (Троїцьк, листки, № 191). </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Милостиня, яку супроводжує відчай не є милостинею. Швидше, це є виявленням нашої скупості та сухості серця, а разом із цим - нестачі віри.
Дійсно, якщо я глибоко вірую, що мою милостиню, через руки бідного, вручаю Самому Христу, і що Він за неї в майбутньому віці порахує її мені, то навіщо я буду жаліти її?
Я знаю, що коли сію в благословенні, тобто щедро, то в благословенні жатиму. А коли немає твердої віри, то ми, звичайно, й починаємо кульгати на обидва коліна та кажемо: Навіщо я так важко заробляв ці гроші? Із чим я залишуся, коли все роздам? І ще багато подібного. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ні, браття та сестри! Якщо ми християни, то й вести себе повинні, як християни. Будемо не тільки робить добро, а й робить це добро від чистого серця, з любов'ю до Христа Спасителя, з надією на Його відплату та справедливість. Амінь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово похвальне тим, хто дає милостиню жебракам)</i> <b>31.05.
</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-24097081501889597682014-05-30T12:07:00.000-07:002014-06-30T12:16:35.466-07:00Повчання про чесність<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj88FQXiKzAr8BgoJhzst8Yay4L6ygEEzIQ8cRDAfyEzSvbQOef4fypX7eQ4TZZ_z70LSxMkJRsFOEl0c_jQPy7n5-zHCPdiHSqVfJv5J_kGts8zRB7TBWpCgTrTzcncCL1s0ZzXNkTtnE/s1600/b_fr_239.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj88FQXiKzAr8BgoJhzst8Yay4L6ygEEzIQ8cRDAfyEzSvbQOef4fypX7eQ4TZZ_z70LSxMkJRsFOEl0c_jQPy7n5-zHCPdiHSqVfJv5J_kGts8zRB7TBWpCgTrTzcncCL1s0ZzXNkTtnE/s1600/b_fr_239.jpg" height="133" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Здається, не потрібно зайвий раз нагадувати , що всі ми повинні бути чесними, тобто завжди чинити справедливо. Колись три брата пішли на жнива та найнялися жати шістдесят нив. У перший же день праці один із них захворів і повернувся в свою хатину. Один із братів сказав іншому: - Ось бачиш, брат наш захворів. <br />
<a name='more'></a>Давай станемо на молитву та попросимо Бога, щоб Він допоміг нам дожати все, що випало й на його частку.
Так вони молилися, а Господь допоміг їм благополучно закінчити всю роботу і за хворого брата, і за себе.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Закінчивши жнива й діставши плату за свою працю, підійшли вони до хворого та й кажуть: - Отримай брате свої гроші!
Хворий відповідав: - За що ж мені платити, якщо я нічого не робив?
На це брати кажуть: - За твоїми молитвами ми добре завершили жнива і за тебе, і за себе!
Але хворий навіть після таких слів грошей від них не взяв. Стали вони тоді сперечатися, але суперечка їх закінчилася нічим. Хворий грошей не брав, як вони не намагалися їх залишити. Зрештою, пішли вони за порадою до одного з великих старців. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Коли вони зустріли старця, то колишній хворий сказав: - Ми дійсно вийшли троє на жнива, в тому числі я. Але в перший же день я занедужав і не зміг більше працювати. А вони, ось тепер, нав'язують мені плату, наче я працював.
Інші два брати відповідали: - Ми вийшли утрьох на жнива та найнялися жати шістдесят нив. Але це нам би було важко й трьом. Але за молитвами брата який захворів, ми закінчили всі справу швидко та добре.Ось чому ми й запропонували взяти йому свою частку, а він не бере. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjAWDhVYnVYZ4512sJGjnVVngVhXZ1Om7SKnkpjlgPsDxKzkPM217FdtHLICQYyuzGHJ3DPfZ8-7kt6Lj_p-vcT_MPxYWLP2rO9NIPIcP9srlwsiCnT606fDMaCQd83sagztMKL4U1Y6Ag/s1600/b_fr_239.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjAWDhVYnVYZ4512sJGjnVVngVhXZ1Om7SKnkpjlgPsDxKzkPM217FdtHLICQYyuzGHJ3DPfZ8-7kt6Lj_p-vcT_MPxYWLP2rO9NIPIcP9srlwsiCnT606fDMaCQd83sagztMKL4U1Y6Ag/s1600/b_fr_239.jpg" height="425" width="640" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Почувши це старець здивувався та сказав одному з ченців: - Ударяй в дзвін, щоб зібралася вся братія, нехай праведний суд створять. Братія зібралися, а коли дізналася в чому справа, присудили колишньому хворому взяти плату, яка належала йому за договором. Він вийшов після суду, плакав та сильно сумував.
Отже, ось як треба в подібному випадку розуміти чесність: Не працював я, і мені нічого не потрібно, я беру плату тільки за свій труд". </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Це чудовий урок для кожного з нас: бо, що ми бачимо нині навколо себе? У більшості випадків дармоїдство, обман, брехня та лінощі. Нам би тільки схопити гроші, а про те, наскільки добре ми зробили свою справу, або зовсім не зробили, про це й не думаємо. Це недобре, бо слово Боже говорить: мерзота Господеві Богу твоєму ... всяк творяй неправду (Повтор.Зак. 25:16). Амінь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово з Патерика). Пролог 30 травня</i></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-55678092124908769702014-05-29T13:56:00.000-07:002014-06-25T13:24:22.080-07:00Про правдивий плач грішника за гріхи <div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhXHvTPxJ1YMJHAVZ_baC5oWYuZGpHdYmAiq35oFNVPvENkgb-4R44cpcYJkek7fF8a9QzYc5rdGEoBIxw4uiuip_kDotUvuhhHBStZlhhWLnaDPy48WFiQp8hfFM3nWJPbO4fClH1gAUk/s1600/cry.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhXHvTPxJ1YMJHAVZ_baC5oWYuZGpHdYmAiq35oFNVPvENkgb-4R44cpcYJkek7fF8a9QzYc5rdGEoBIxw4uiuip_kDotUvuhhHBStZlhhWLnaDPy48WFiQp8hfFM3nWJPbO4fClH1gAUk/s1600/cry.jpg" height="138" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Один подвижник мав звичай читати келійне правило разом із іншим ченцем. Не раз під час читання його заливали сльози, через що він переривав молитву.
Одного разу брат запитав його: - Скажи мені, що за думка переслідує тебе на правилі, що так гірко плачеш?
Чернець відповідав: - Прости мене, брате! Я завжди під час молитви на правилі бачу перед собою<br />
<a name='more'></a>Небесного Суддю, а себе уявляю винним, тому стою не сміючи навіть уст своїх відкрити. <span style="text-align: left;">Суддя наче говорить мені: - Навіщо ж грішив? А мені немає чого відповідати на своє виправдання, тому й плачу та перериваю читання. Але прости мене, що цим, напевне, роблю тобі незручність. То ж якщо хочеш, то будемо читати правило по окремо. Брат відповів йому: - Ні, отче. Якщо я не плачу то, принаймні, внутрішньо журюся за свої гріхи. Господь побачив його смирення, то послав і йому дар благодатних сліз </span><i style="text-align: left;">(Пролог 29 травня). </i></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Яке було б щастя, коли б і нам Господь дарував ці благодатні сльози! Ось і святі, як бачите, усвідомлюють себе безмовними на суді та й плачуть. А ми, обтяжені провинами і погрузли в гріхах, направду, повинні плакати день і ніч.
Бо й дійсно, як ми з'явимося на той світ з нашими гріхами? Яку відповідь ми дамо на суді за них перед Своїми десятками тисяч Ангелів і людей? Чим виправдаємося?
На жаль, всяка правда наша, «як руб повержений», тобто, ганчірка нікуди не гідна, перед Богом, і всяка уста замкнені.
Де у нас святість думок і чистота намірів? Де віра та любов християнські?
Де плоди смирення, милосердя і правди? Де подвиги самовідданості? Де благі думки і почуття? Немає їх! </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тож, усвідомлюючи свою багато гріховність, нам залишається тільки плакати й тужити, ридати та журитися про гріхи наші.
Ми, грішники, тільки цими сльозами, цими скорботами й можемо знайти помилування в Бога. Серце скорботне та смиренно Бог не скине (Пс. 50:19) - говорить Давид.
«Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть». (2 Кор. 7:10).
До цих же сліз закликає нас і Сам Бог:
« Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням! І деріть своє серце, а не свою одіж, і наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий, і жалкує за зло!». (Йоіль 2:12-13) </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCFM1iKtzsRrqSnLU4AgdQq6OsqNfMNFiLtFCZQHDAR1bC0Vu2W9xj7d15eKl-1IihR-Vk7I9SEbkJESIX5v9TWNaABJUq8ZVgIImakVnGIVw7FTND8Sb6bXB0JR1DPxvnQQMIGOtY9DY/s1600/cry.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiCFM1iKtzsRrqSnLU4AgdQq6OsqNfMNFiLtFCZQHDAR1bC0Vu2W9xj7d15eKl-1IihR-Vk7I9SEbkJESIX5v9TWNaABJUq8ZVgIImakVnGIVw7FTND8Sb6bXB0JR1DPxvnQQMIGOtY9DY/s1600/cry.jpg" height="441" width="640" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Направду, щасливим є той, хто, за прикладом святих, плаче все життя про гріхи свої, хто ніколи не сумної одежі зі своєї душі, яка втратила невинність.
Але буде корисним, якщо хоч і трохи часу проведемо з правдивим розчуленням серця, бо й цей малий час покаянних сліз буде вписано золотими літерами в Книгу Життя. Це ж і послужить нам для полегшення майбутньої долі нашої, у Вічності. Тож не будемо соромитися наших серцевих сліз, не будемо утримувати в душі покаянних зітхань, бо вони є ліками для наших гріховних ран. Амінь.
29.05</div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-68915450597342800972014-05-29T13:17:00.000-07:002014-06-25T13:24:05.150-07:00Про те, як маємо ставитися до грішників<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjyilyeqJgEec36RCD_Y6yPY_8mqnPTfzeWCx3kA9rpPWrZVeYlPixIUgl8BpTFJbThxCZRbmwuWTWr4b1AVfpyAsAmbANiqdJzfZi6aBPz4g-l9NSn2P3OY7XF2AaFiYvM4FNDL9S82O8/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-25_23-20-50.31.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjyilyeqJgEec36RCD_Y6yPY_8mqnPTfzeWCx3kA9rpPWrZVeYlPixIUgl8BpTFJbThxCZRbmwuWTWr4b1AVfpyAsAmbANiqdJzfZi6aBPz4g-l9NSn2P3OY7XF2AaFiYvM4FNDL9S82O8/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-25_23-20-50.31.jpg" height="158" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Коли хто згрішить на наших очах, то ми одразу ж починаємо судити цю людину, докоряти їй, насміхатися, і вже готові розтрубити про побачене всім і кожному. Але, чи добре це? Ні, бо гріх осудження противний Богу та приємний нашому ворогу. Тому не зі словом глузування, докору і осуду ми повинні підходити до людини, яка згрішила, але з духом</div>
<a name='more'></a>Євангельської любові, зі співчуттям, з участю, з гарячим бажанням навернути грішника на правильний шлях.<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Одного разу ченці, вийшовши з келій своїх, зібралися разом і стали говорити про справи богоугодні. Під час бесіди кільком старцям з'явилися два Ангела та похвалили кожного з ченців, які говорили про віру та благочестя. Старці про своє бачення Ангелів нікому не сказали. Коли ж монахи іншого разу зібралися на тому ж місці, але замість бесіди про справи богоугодні, повели мову засуджуючи брата, який згрішив, тоді старцям з'явилися вже не Ангели, а біс нечистий та смердючий. Тут старці, розпізнавши свій гріх, розповіли ченцям про явлення ангелів і про видіння біса. На закінчення один із них сказав: «Кожен повинен любити ближнього, як самого себе, і страждати з ним, і радіти, і плакати, і коли прийде до нього, печаль, сумувати про нього, як би, ми сумували про самих себе. Так і написано, що ми одне тіло у Христі. А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, (Діян.4:32) </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgQOtFtD1Roa2wiHnu5SRTHtLk1mDF8tK5CfP25aWG2YYMT40WfdbS7kI0dgmR1gNcnCuBVZo2lhNPSNcca7WypPXqHLvbsJAOHToEUO7d7QxzIhqr6kNwhWrKruBRCAB9fuO6CHycenkM/s1600/Agia-Marina.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgQOtFtD1Roa2wiHnu5SRTHtLk1mDF8tK5CfP25aWG2YYMT40WfdbS7kI0dgmR1gNcnCuBVZo2lhNPSNcca7WypPXqHLvbsJAOHToEUO7d7QxzIhqr6kNwhWrKruBRCAB9fuO6CHycenkM/s1600/Agia-Marina.jpg" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Отож, не насміхатися, не картати, не засуджувати ми повинні грішників, а сумувати про них так само, як про самих себе, і не тільки сумувати, а й напоумляти їх. І справді, хіба не є жалюгідною людина, яка вперто грішить? Вона ображає Бога, впадає у владу диявола, губить душу свою навіки. Тому на нас, за заповіддю Христовою, лежить обов’язок вказати йому всю безодню загибелі, до якої прагне кожен грішник. Наше завдання вирвати його з рук ворога, зцілити грішну душу. Приклад такої любові до грішників показав нам Сам Господь: «Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння». (Мк. 2:17). </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тож, будемо не суддями для тих, хто грішить, а терплячими, щедрими на любов, готовими на пораду. Думатимемо про них, як про людей, що зазнали нещастя. Робімо для їх спасіння все, що показує нам приклад Господа, Який віддав Себе на смерть заради спасіння нас грішників. Чинімо все можливе, що вимагає від нас борг любові до ближніх. Може статись так, що Господь дасть нам можливість і напоумити їх. А якщо так, то що може бути більшим щастя для нас? </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Браття мої, говорить апостол Яків, коли хто з-поміж вас заблудить від правди, і його хто наверне,
хай знає, що той, хто грішника навернув від його блудної дороги, той душу його спасає від смерти та безліч гріхів покриває! (Як.5:19-20) Амінь. 29.05</div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-82874432555495100902014-05-29T12:50:00.000-07:002014-06-18T12:54:11.669-07:00Про те, як ігумен надав урок скупій братії <div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhwExb3dg6hHREhJWpDxMA0QYOufa6OK4Hxmwm9MGG4WyYVcxsX7xmR_PWpCqkTF5iM9EXYsi91MqdicLYBYIjTisqLOCAkFwY3sfYMluwd3euXlDz-THv8Mg_oJnILNfwCXQJWx2QifOg/s1600/Panigir-v-Vatopede.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhwExb3dg6hHREhJWpDxMA0QYOufa6OK4Hxmwm9MGG4WyYVcxsX7xmR_PWpCqkTF5iM9EXYsi91MqdicLYBYIjTisqLOCAkFwY3sfYMluwd3euXlDz-THv8Mg_oJnILNfwCXQJWx2QifOg/s1600/Panigir-v-Vatopede.jpg" height="168" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Деяких багатих людей можна назвати людьми розрахунку. Це ті люди, які бувають щедрими лише коли грошові справи в них йдуть добре. В такому випадку вони зовсім не проти допомагати бідним. Але варто статись тому, що справи хоч трохи в них підуть гірше, то ці люди одразу ж допомогу бідним залишають, кажучи:
- Що ж поробиш! Коли прибутки є, то не шкода й допомогти з них. <br />
<a name='more'></a>Коли ж справи йдуть не дуже добре, то хто ж зважиться спочатку задовольняти бідних, а потім про себе думати. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
І йдуть часто від таких людей бідні ні з чим, і чи дочекаються колись допомоги, лише Бог один знає.
Хіба подібні розрахунки допомагають скупарям у множенні їх добробуту? Чи служать вони їм підмогою в збільшенні капіталу? Та, навряд чи! Часта банкрутства скупих та інші, що посилаються їм уроки переконують нас у протилежному. На підтвердження цієї істини приведемо наступну розповідь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ченці монастиря авви Феодосія розповідали. Згідно уставом засновника їх обителі, там був звичай у святий і Великий Четвер всім, хто приходив до них, убогим, вдовам і сиротам видавати певну міру пшениці, по п'ять мідних монет, також трохи вина та меду. Але одного разу в околицях монастиря був неврожай, і хліб став продаватися значно дорожче, ніж звичайно. Саме того часу розпочався піст, і деякі з братії сказали ігуменові:
- Нинішній рік ти, отче, за встановленим звичаєм не роздавай пшениці приходькам і убогим, бо пшениці в нас мало, тож щоб не довелося купувати нам її дорого, а наш монастир не збіднів. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ігумен відповідав :
- Навіщо, діти мої, залишати нам благословення нашого Отця? Він подбає про наш прожиток, нам же недобре переступати його заповідь.
Ченці, однак, не переставали опиратися і говорили: - Нам самим мало, нічого не дамо!
Засмучений ігумен бачачи, що умовляння його ні до чого не привели, сказав: - Ну, робіть, як знаєте!.
Настав день роздачі, а бідні пішли ні з чим. Але, що ж трапилося? </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi56BUe3p6NqIQI2UL7Acmp9V4lhLQDfvU46OT5bPIKB_SPTMBUHE_OC3-ORxVlKumtlM7DpXKqTXrmOfkoIebnuq6QfEOwHtBEXr7Ss2Umoz6-MSjOpk0DqLOpNPVcn2vlZOt11iI-26M/s1600/Panigir-v-Vatopede.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi56BUe3p6NqIQI2UL7Acmp9V4lhLQDfvU46OT5bPIKB_SPTMBUHE_OC3-ORxVlKumtlM7DpXKqTXrmOfkoIebnuq6QfEOwHtBEXr7Ss2Umoz6-MSjOpk0DqLOpNPVcn2vlZOt11iI-26M/s1600/Panigir-v-Vatopede.jpg" height="336" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Коли після цього чернець, що керував житницею по справах увійшов до неї, то жахнувся, побачивши, що вся його пшениця запліснявіла та зіпсувалася, так ,що тільки залишалося викинути її.
Коли ж усі дізналися про це, тоді ігумен сказав: - Хто переступає заповіді настоятеля, той буде посоромлений Нам доводилося зазвичай роздавати тільки п'ятсот мір пшениці. І якби ми їх роздали, то й Отцеві нашому догодили послухом, і жебраків би втішили. А тепер ось п'ять тисяч мір погубили та зробили подвійне зло: переступили заповідь нашого отця, а друге, що надію не на Бога поклали, а на наші комори.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Що ж після цього сказати людям, які бояться відкрити свого гаманця та залишаються безжальними до бідних, коли справи не йдуть в гору?
Насамперед, пропонуємо пораду від св. Іоана Златоуста. «Щоб багатим бути, - говорить він, - щедро розділяй своє добро, щоб зібрати з надміром. Стань схожим на сіяча: сій у благословенні, щоб у благословенні пожати». (У промові 35 до народу, з книги: Нетлінна їжа; стр. 228).
А ще, нехай люди в розраховуючи свої справи, частіше пригадують слова Соломона:
«Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять». (Притч. 28, 27). Амінь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово з Лимонарія про милостиню) </i>29.05.
</div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-32674635899350772702014-05-28T13:00:00.000-07:002014-06-17T13:06:01.347-07:00Як спасати душу від погибелі, живучи в миру<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgjG8TDq16PShSDI7tax6JwYYZLxvR_EiPQYS3bTbhCzIWiKo-dlyD1wt6O0AndOJ-pyBxgcKX13c9flmuiRmJge_Zj_TVFwL0d0QvLIgb2grE9lrs8OVUM3e2WOb9YZ4AwOZVnELtNAH0/s1600/image005.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgjG8TDq16PShSDI7tax6JwYYZLxvR_EiPQYS3bTbhCzIWiKo-dlyD1wt6O0AndOJ-pyBxgcKX13c9flmuiRmJge_Zj_TVFwL0d0QvLIgb2grE9lrs8OVUM3e2WOb9YZ4AwOZVnELtNAH0/s1600/image005.jpg" height="143" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Хоча Слово Боже не розділяє людей на чини та посади, сьогодні наше повчання буде до звернене до людей простих і мало навчених основам віри та благочестя. Для того, щоб відхилити від думки, що спастися можна тільки в монастирі або в пустелі, пропонуємо вам ознайомитися з історією, що трапилася з одним мешканцем Царгороду.</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
« Одної ночі, - розповідає він – я пішов до церкви помолитися. Опівночі я побачив недалеко від себе людину, яка, стоячи біля церковних дверей, довго та зі сльозами молилася. Потім перед ним самі собою відчинилися двері церкви, і невідомий мені чоловік увійшов усередину. Помолившись у храмі він вийшов, а двері знову самі собою за ним зачинилися. Здивований побаченим, я пішов за ним і дізнався, де він живе.Через кілька днів я зайшов до нього та й сказав: </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
- У п'ятницю я бачив, як ти молився в церкві. Тоді ж я побачив і те, що двері церковні самі відкривалися та закривалися перед тобою. Тому я й прийшов до тебе, щоб ти відкрив мені свої чесноти, щоб і я навчився наслідувати їх та отримав прощення гріхів.
Благочестивий чоловік, помовчавши трохи, відповів мені: - Пане мій! Ніякої чесноти я за собою не знаю. Але оскільки ти потрудився прийти сюди та щиро просиш мене, щоб я повідав тобі про своє життя, то я виконаю твоє бажання. Але тільки під умовою, щоб ти до моєї смерті нікому не говорив про те, що почуєш. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ось ти бачиш, що я ремісник і шию взуття. Що здобуваю я роботою, то ділю на три частини: одну витрачаю на свої потреби, іншу роздаю жебракам, а на третю купую матеріал для своєї роботи. Постимо ми з дружиною щодня до вечора та всі ночі проводимо в молитві. Дружина моя досі є дівою, і ми з нею двадцять сім років зберігаємо сувору цнотливість. Знаємо, що це сам Господь зберіг нас в дівоцтві стільки часу.
Почувши це я прославив Бога – закінчив свою розповідь чоловік - і пішов у свій дім. Тепер, після смерті того праведника я розповідаю всім, що бачив і чув від нього, на духовну користь та спасіння душ». </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiBG2Eh2ZUNKguSKt2Ct95H7GgW7HJhfwCr3Tqg41zOQFp2TaakJWT5vnrwzFK_gIdP0myskofcwL4NcfIlufagoJYe7-sjPxGk_hDRlySI5GIYDJg_BPXfO9iY4KPdQFOu1CLqaYMBWlo/s1600/image005.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiBG2Eh2ZUNKguSKt2Ct95H7GgW7HJhfwCr3Tqg41zOQFp2TaakJWT5vnrwzFK_gIdP0myskofcwL4NcfIlufagoJYe7-sjPxGk_hDRlySI5GIYDJg_BPXfO9iY4KPdQFOu1CLqaYMBWlo/s1600/image005.jpg" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Чому повчає нас ця історія? По-перше, ревної молитви. Прості люди - чоловік і дружина молилися й удень, молилися й вночі. Так само чиніть і ви. Моліться без перерви і про все дякуйте Богу, як вчить нас святий апостол Павло. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
По-друге, це оповідання вчить нас бути милостивими. Чоловік і дружина, про яких ми щойно чули, третю частину свого заробітку віддавали бідним. Тож потрібно, щоб і ми допомагали по змозі нужденним.
Кожна ваша копійка, подана жебракам, буде приємною жертвою самому Богу, а вам спастительною. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
А по-третє, це оповідання вчить дотримуватися святості подружнього ложа. Зберігати його чистоту та утримуватися в дні, присвячені Богу. Це є неодмінним обов'язком кожного подружжя.
Пам'ятайте ці настанови, та навчаючись з них, чиніть і ви так само. Тоді спадкоємцями Царства Божого будете. Амінь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово про чоботаря, якого знайшов царський писар, коли той опівночі молився в церкві Святої Богородиці в Халкопратіі).</i> Прол. 28 травня</div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-71666723161369981192014-05-27T02:11:00.000-07:002014-06-17T02:16:24.530-07:00Від неправедного багатства щасливим не будеш<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjy5DYWqxs-UYFHvMLaBPTFDdyY7_71fgYyJ-na76uFxVPKFy9zbZpsEVF9pbdwP2rhwegYdb0vBYDslln-BS8x4NISEbL4KcfXSgYKw-W2RjoQbW34M0rXaWxPiPULcbFONGg88O3YmzI/s1600/231_ioann-zlatoust.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjy5DYWqxs-UYFHvMLaBPTFDdyY7_71fgYyJ-na76uFxVPKFy9zbZpsEVF9pbdwP2rhwegYdb0vBYDslln-BS8x4NISEbL4KcfXSgYKw-W2RjoQbW34M0rXaWxPiPULcbFONGg88O3YmzI/s1600/231_ioann-zlatoust.jpg" height="155" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Люди ласі до наживи рідко коли розрізняють засоби, якими вони множать свої багатства. Не раз їм буває байдуже з гріхом їх прибуток, чи чесний. Ціль таких людей – лише гроші, а все інше їх мало цікавить. Через це, часто залишаються через голодними сироти, бідують вдови, плачуть пограбовані ними боржники. А жорстокосерді багатії ніякої уваги на це не звертають і продовжують чинити свої брудні справи.<br />
<a name='more'></a> Як ви думаєте,чи пройде все те зло, безкарним чи ні? Чи запитає Господь від них за сльози нещасних чи не запитає? Як про це належить міркувати? </div>
<br />
<div style="text-align: justify;">
Ось, як пише святий Золотоуст: «Коли ви вже насититесь, користолюбці, що гріхами збираєте вогонь на свої голови? Те, що святі Апостоли в своїх книгах відкинули, те користолюбці заради похвали роблять.
Вони вривалися до помешкань неповинних людей, забрали шантажуючи худобу у вдовиць, а немічних звели з праведного шляху. Горе вам, що забирають чуже, бо цим ви наживаєте собі люті хвороби. Від гніву Господнього безвісти пропадете, і не буде такого місця, де можна буде сховатися тим, що чинять беззаконня.
Даремно та намарно трудяться ті, хто збирає собі багатство неправедне, не буде допомоги їм, а володіти багатством цим зможуть не довго. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
За те, що будинки багатьох слабких та немічних вони поруйнували, не врятуються своїм багатством.
І коли будуть сподіватися, ще більше примножити своє багатство, несподіваною смертю помруть.
Жахливі нещастя спіткають їх, та отримують за своє справедливу відплату.За те, що останній одяг із жебраків знімали, спрагненого не напоїли, голодному не подали шматка хліба, вдовам не протягнули руку допомоги, а сиріт озлобляли. Так, заплутаються вони у власних сітях власних гріхів. Лайка та незгоди прийдуть на них, і таке буде з усяким хто чинить зло ближньому. Горе та згуба прийдуть до неправедного, бо Господь завжди бачить тих, хто творить беззаконня. Тож, витре Господь всяку пам'ять та згадку про них». </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjtI2xgdF4uM4EVmwoxAdRpGgkaAXg1vdWUKd4dRIsQJmKfHMcnatSYQgXPfFDm0ixLpFZKOn4tg6ZKl6pasXOVkYqV4fx_wtZx6q5CzQ_xmA4lHEQkOfyE-QCxMpuP7L3pyaoidkUEkZs/s1600/231_ioann-zlatoust.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjtI2xgdF4uM4EVmwoxAdRpGgkaAXg1vdWUKd4dRIsQJmKfHMcnatSYQgXPfFDm0ixLpFZKOn4tg6ZKl6pasXOVkYqV4fx_wtZx6q5CzQ_xmA4lHEQkOfyE-QCxMpuP7L3pyaoidkUEkZs/s1600/231_ioann-zlatoust.jpg" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Отже, не пройде безкарно хабарникам те зло, яке вони роблять. Запитає з них Господь про сльози нещасних, скривджених ними. Зітхання та плач боржників, пограбованих ними, не пройдуть безкарно. Чули, що говорив св. Златоуст? Вони можуть померти наглою смертю, а повна біда спіткає їх, і отримають вони належне, за свої злі справи.
Але про це не тільки навчав святитель Златоустий. Це ж підтверджує Святе Писання. Воно говорить, що «користолюбці Царства Божого не успадкують» (1 Кор. 6:10).
«Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде? Горе тому, хто чинить тяжкою заставу на себе!» (Ав.2:6)
Та ми до цього ще додамо слова Господа: Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога. (Лук. 12, 21). Амінь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово св. Іоана Золотоустого про тих, хто грабує сиріт).</i> Прол. 27 травня
</div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-55408598077245827432014-05-26T10:33:00.000-07:002014-06-10T10:36:37.456-07:00Про те, що не потрібно покидати храм до кінця служби<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgIOFIuiDaIIjMGFo3I4xSMifFwIXCCS7Hqk7gdSPEZ2zv33e5_lUZXjSqFBYsJjApAPlDZv2QBkzwq8sCI7LSfTplIak-C7x_F1feh85OxKhCs1c4Ki6uv2DzAH-cS1sh5rIivNL08hck/s1600/monks-chanting_13135_990x742.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgIOFIuiDaIIjMGFo3I4xSMifFwIXCCS7Hqk7gdSPEZ2zv33e5_lUZXjSqFBYsJjApAPlDZv2QBkzwq8sCI7LSfTplIak-C7x_F1feh85OxKhCs1c4Ki6uv2DzAH-cS1sh5rIivNL08hck/s1600/monks-chanting_13135_990x742.jpg" height="150" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Деякі християни через власні лінощі та безпечність виходять із церкви ще до закінчення служби і собі думають, що в цьому немає нічого страшного. Але, насправді, це дуже недобре, бо в дійсності це є не наше бажання, а диявола. Це він виводить нас із церкви раніше часу, і тому, виходячи з церкви ми догоджаємо ворогу нашого спасіння. Це ми зараз доведемо вам. </div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Жив у Печерському монастирі прозорливий старець на ім'я Матфій. Одного разу, коли він стояв у церкві на своєму місці, глянувши на братію на клиросі, побачив біса в дивному одязі, за полями якого у нього був оберемок квіток. Біс обходив ченців і на кожного кидав по квітці.
До кого квітка причіплялася, той робився розслабленим розумом, вигадував якусь незначну причину до виходу з церкви, виходив з неї, і прийшовши до келії лягав спати. А до кого квітка не причіплялася, той стояв міцно та співав Богу. Все це старець розповів братії. Чуючи це, ченці жахнулися та постановили собі більше не виходити з церкви до відпусту. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhBbU-dPLjC1ST5iYPicmJhn9XhsFKehRlo9Vf95ZtczsSX4CtOwBU1AJyszMaEoIyD_OZxBhyphenhyphenH_k_BcBSSP5KFtFGSP_jJr3T2mfzGi3wvoME9iz3p38iMaIyg0-hNHUwtffs30fsJmEY/s1600/monks-chanting_13135_990x742.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhBbU-dPLjC1ST5iYPicmJhn9XhsFKehRlo9Vf95ZtczsSX4CtOwBU1AJyszMaEoIyD_OZxBhyphenhyphenH_k_BcBSSP5KFtFGSP_jJr3T2mfzGi3wvoME9iz3p38iMaIyg0-hNHUwtffs30fsJmEY/s1600/monks-chanting_13135_990x742.jpg" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тому, пам’ятаймо, що коли виходимо з церкви передчасно, то грішимо та догоджаємоворогові нашого спасіння. Він не дрімає, а всіляко завжди намагається ввести нас у гріх. І коли він стане спокушати вас до передчасно виходу з церкви, скажіть йому те ж, що сказав йому ніколи інок Ісаак: - Ні, не твій я, дияволе, а раб Божий. І продовжуйте стояти в храмі Божому благоговійно та з максимальною уважністю до самого кінця служби, підносячи розум свій до небесного, вічного і божественного. Амінь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово про те, як диявол спокушає людей, змушуючи їх виходити з храму). </i>Прол. 26 травня.
</div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-58132140258954637382014-05-25T04:33:00.000-07:002014-06-09T04:47:57.403-07:00Про те, що добре доручати рідних покрову Пресвятої Богородиці<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhYgLNVFwLp-JKi7sgStOBDYP-hGis9I4STJ3INJA_c8X_K6ZOfWxp5iGJ1qQooVtaKw51smH6QnVp7h48hjzPCTPQLaA1xu_HujFzsY7sqPMoOBTRuHLxYiE0U5DstERCZsZVCl5qq1YQ/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-9_14-36-45.437.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhYgLNVFwLp-JKi7sgStOBDYP-hGis9I4STJ3INJA_c8X_K6ZOfWxp5iGJ1qQooVtaKw51smH6QnVp7h48hjzPCTPQLaA1xu_HujFzsY7sqPMoOBTRuHLxYiE0U5DstERCZsZVCl5qq1YQ/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-9_14-36-45.437.jpg" height="141" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Деякі благочестиві християни вирушаючи в далеку дорогу, доручають своїх рідних під захист і покров Пресвятої Богородиці. Чи добре вони роблять?
В Олександрії жив колись один христолюбець, благоговійний і милостивий, який приймав у себе подорожуючих і сам мив ноги в ченців. </div>
<a name='more'></a>Також, у нього була смиренна та богобоязлива дружина та дочка шести років.<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Одного разу, коли він вирушав до Константинополя по торгових справах, дружина запитала його:
- А кому, пане мій, ти доручаєш мене і дочку на час твоєї відсутності?
-Владичиці нашій Богородиці - відповів благочестивий муж.
Залишивши в будинку одного раба, він поїхав. У його відсутність диявол вселив цьому рабу злу думку вбити дружину та дочку, пограбувати маєток і з награбованим утекти.
Взявши ножа, він пішов до кімнати, де дружина господаря сиділа за рукоділлям.
Але, коли він уже підходив до дверей, раптово був вражений сліпотою, і не міг зрушити з місця. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Довго промучившись шукаючи входу або виходу та не знайшовши їх, він почав кликати господиню свою. Пані, бачачи, що раб стоїть в дверях і не приходить до неї, не знаючи про його сліпоту каже: - Як і навіщо я буду йти до тебе, адже я твоя пані. Це ти повинен прийти до мене, а не я до тебе!
Тоді раб всіляко став благати, щоб вона підійшла до нього. Пані не пішла. Тоді раб закричав: - Ну, пусти до мене хоча б свою дочку! Але пані не пустила навіть дочку.
Тоді раб, побачивши, що зла справа йому не вдалася, в розпачі вдарив себе ножем і впав.
Пані закричала. Зібралися судді та народ. Будучи ще живим, докладно розповів всім про невдалий замах на життя своєї господині та її дочки, і все прославили Бога. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi3Jnvr64jxQhfLmGowdWC3WL9jA5WnMyvGzmFXzIRsQVgtUCZMdkk5uCCrCMWykBYowBYxI9-EX9gDp7Se9U0dJ6Ma2zxZ0CrIk0rVbZGtA5DPujqU-73Nb0A6zW5wrGhUYAYGTaQo2rI/s1600/12351.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi3Jnvr64jxQhfLmGowdWC3WL9jA5WnMyvGzmFXzIRsQVgtUCZMdkk5uCCrCMWykBYowBYxI9-EX9gDp7Se9U0dJ6Ma2zxZ0CrIk0rVbZGtA5DPujqU-73Nb0A6zW5wrGhUYAYGTaQo2rI/s1600/12351.jpg" height="640" width="508" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Такий випадок підтверджує думку про те, що добре роблять ті християни, які на час своєї відсутності доручають близьких покрову та заступництву Цариці Небесної.
Пресвята Богородиця, яка Сама перенесла багато бід і скорбот у житті, з власного досвіду знає нужду допомозі для людини від Бога.
Тому, Вона завжди готова допомагати всім, а особливо тим людям, які звертаються під її святий покров. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
І так само, Діва Марія опікується тими, хто доручений на збереження від близьких серцю.
Будемо ж пам'ятати, що Цариця Небесна дійсно є для нас покровом, що ширший за небо! Будемо пам'ятати, що Вона завжди готова захищати нас від усіх видимих і невидимих ворогів, подати руку допомоги у важких обставинах нашого життя. Амінь.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово з Лимоніса про поручення дружини Святій Богородиці. Прол. 25 травня)
</i></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-41609782127139484852014-05-24T02:42:00.000-07:002014-06-09T02:56:37.195-07:00Про могутній вплив Слова Божого на серце людини<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhvjHt_PK0rA7vCeXrsJjCiiGJoKK4857eQmIm6xdhuWnIuVgsABlX-rHu6jR-JcrrRfVYV6xaSuwqvKlhNBJSTOtWfazbAByt6CqFBAnQ5p3z0v8U3cwJ2_2Cr3EGyrDfLcDKM6Rw43WM/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-9_12-46-7.218.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhvjHt_PK0rA7vCeXrsJjCiiGJoKK4857eQmIm6xdhuWnIuVgsABlX-rHu6jR-JcrrRfVYV6xaSuwqvKlhNBJSTOtWfazbAByt6CqFBAnQ5p3z0v8U3cwJ2_2Cr3EGyrDfLcDKM6Rw43WM/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-9_12-46-7.218.jpg" height="147" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Слово Боже може мати значний вплив на людське серце. Саме на це ми звернемо особливу увагу, пропонуючи вашій увазі нову цікаву так повчальну історію.
Преподобний отець наш Микита, пам'ять якого св. Церква звершує 24 травня, народився і зростав у місті Переяславі Заліському. Замолоду він не відрізнявся благочестям. </div>
<a name='more'></a>Був він суворим та вразливим бунтарем, який завдав чимало прикростей людям, судив та грабував. І яким був сам, таких і мав друзів.<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Якось, під час вечірнього богослужіння він увійшов до церкви. Там він почув такі слова Писання:
«Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе! Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!..» (Іс.1:16-17) </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ці слова справили таке враження на Микиту, що він прийшов в жах, і повернувшись додому, всю ніч провів без сну, роздумуючи про те, що чув. Ще вранці він був у такому стані довший час, потім, отямився, зітхнув від усього серця і сказав: - Горе мені, горе велике, бо багато я згрішив! З такими думками він покинув свій дім, прямуючи до одного з відомих йому монастирів. Там він упав у ноги ігумену кажучи: – Отче святий, спаси мою душу, яка гине від безлічі гріхів! Ігумен дав йому покуту, благословивши, щоб він три дні стояв біля монастирських воріт, та каявся перед тими, хто входив і виходив із храму. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Бажаючи приборкати свою плоть, Микита якось навіть заліз абсолютно голим в болото, сів у очерет і став молитися Богу. Різні комахи та комарі величезною хмарою кружляли над ним, постійно кусаючи. Коли ж він повернувся до монастиря, то тіло його неможливо було розгледіти - так рясно текла з нього кров. Ігумен сказав йому: - Сину мій, що це ти зробив із собою?
Микита нічого іншого не відповідав, тільки говорив ігумену: - Отче, спаси душу мою, що гине! </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgNvgBKmCr9Q8FYXyi-pPzySaK1hsdnJ1JJJIuzYn3Lsr14sOowIskJ6T0UJXH7LyesuRKjIzdGQwwtbVgtaJn3oG-Uus5U3MOR-Vc2OW66kHISUPDozk7HYk5JJ5XOzoWhc7FQt-vFEJE/s1600/118980.b.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgNvgBKmCr9Q8FYXyi-pPzySaK1hsdnJ1JJJIuzYn3Lsr14sOowIskJ6T0UJXH7LyesuRKjIzdGQwwtbVgtaJn3oG-Uus5U3MOR-Vc2OW66kHISUPDozk7HYk5JJ5XOzoWhc7FQt-vFEJE/s1600/118980.b.jpg" height="640" width="552" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Так він став присвячувати весь час молитві та посту, проводячи без сну дні та ночі. Згодом він влаштував собі поблизу церкви стовп і викопав вузьку стежку під церковну стіну, котрою приходив до церкви на молитву. За такі подвиги він отримав від Бога дар чудотворіння. І багато одержимих різними недугами, приходячи до нього, отримували зцілення за його молитвами. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Бачимо, яку значну дію викликали в душі подвижника слова пророка Ісаї. Вони зробили з грішника - великого святого та чудотворця. І таку могутню дію на серця людські Слово Боже мало на інших і колись, і має тепер. Подивіться на безліч людей, що обливаються сльозами стоячи в храмі. Хто викликає у них ці сльози? Слово Боже! Подивіться на тих, хто кинув пити: скільки з них, що вже доходили до злиднів через свою пристрасть, звернувшись за допомогою до церкви і вислухавши повчання церковне, кидали цю злу звичку, назавжди робилися чесними людьми!
А скільки ворогуючих між собою Слово Боже примирило! Скільки об’єднало людей, які здавалися вже назавжди непримиренними ворогами! Скількох відвело від гріха та навернуло до чеснот! Скільки Слово Боже знищило людських вад, скількох поставило на шлях істини! Всього й не перелічити!
Тож, пам'ятаймо, що Ісус Христос завжди і нині, і Той Самий на віки. Спішіть до Нього і Він дасть вам воду живу, напившись якої ви не будете мати спраги вовік. Амінь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
(Преставлення преподобного отця нашого Микити стовпника, Переяславського чудотворця. Прол. 24 травня)
</div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-23721360199996835662014-05-23T13:26:00.000-07:002014-06-07T14:06:04.328-07:00Про те, що буде вічне життя та вирок кожній людині<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEix1sQhRmbJmhGNb50XXaxf5SJOjfmRVylfL36y1MxhqfpBs7BnutM5zkiVTdmUU0MjuRnQAt-q8mFQYw2iGMs286kLAS0JEGZ43FyAMvZZPf61szg058BHOwS3BsPACjwql43mNwoseK8/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-7_23-28-55.703.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEix1sQhRmbJmhGNb50XXaxf5SJOjfmRVylfL36y1MxhqfpBs7BnutM5zkiVTdmUU0MjuRnQAt-q8mFQYw2iGMs286kLAS0JEGZ43FyAMvZZPf61szg058BHOwS3BsPACjwql43mNwoseK8/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-7_23-28-55.703.jpg" height="135" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Нерозкаяні грішники кажуть, що після смерті людини не буде вже ні вічного блаженства для праведників, ні вічних мук для грішників. Чи правду кажуть вони? Один воїн, - розповідає святий Григорій Бесідник, - загинув під час бурі, а його тіло лежало бездиханним на березі моря. Як це сталося – не знаємо, </div>
<a name='more'></a>але незабаром, всемогутнім повелінням Божим, душа його повернулася в тіло, а сам він ожив. Що ж було з ним після розлучення душі з тілом він розповідав сам.<br />
<div style="text-align: justify;">
</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
- Бачив я міст, під яким була суцільна темрява. Там текла річка, з якої виходив нестерпний сморід і все це було покрито густим туманом. Перед мостом цим стелилися прекрасні сади, вкриті запашними травами і прикрашені дорогоцінними квітами. Безліч мужів у білосніжних шатах були там і насолоджувалися невимовним пахощами. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ще бачив я різні обителі, наповнені великим світлом. А ще там зводили чудесний, неймовірно красивий будинок із великими прикрасами. Але для кого він будувався, цього я дізнатися не міг. По всьому березі річки було ще багато обителей. Від деяких із них виходив сморід і плив туман. Але інші були вільні від усього нечистого. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhkhG5rkjnhEWUE6b5cQm0qEWT7JzOqVn6y9AVRgnY72agGxkuHH3_frJD48RJRv5sCexk-6zdIRn0_cfKET0nha1VyZEQIN-htR1ZYItsYrEsk7L2k50zhPRdi8aOueg4gmOCqcbT9iOU/s1600/p1480543_9.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhkhG5rkjnhEWUE6b5cQm0qEWT7JzOqVn6y9AVRgnY72agGxkuHH3_frJD48RJRv5sCexk-6zdIRn0_cfKET0nha1VyZEQIN-htR1ZYItsYrEsk7L2k50zhPRdi8aOueg4gmOCqcbT9iOU/s1600/p1480543_9.jpg" height="221" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
На згаданому мості для людей було особливе випробування. Якщо грішники хотів перейти по ньому, то біси їх скидали в темну, смердючу річку. І це в той час, коли праведники без жодних проблем, цілком вільно переходили міст.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Отже, ті хто каже, що не буде ні блаженства праведних, ні мук для грішників, обманюються самі та обманюють інших. Буде й одне, й друге. Їх чекає смердюча ріка та непроглядний морок. Наслідком віддалення від Бога буде вічний вогонь і скрегіт зубів. І заволають вони тоді горам: Поспадайте на нас! І пагорбам: покрийте нас (Лк. 23:30). Але буде вже пізно. Амінь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
(Слово Григорія Бесідника. Прол. 23 травня) </div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-36186523872855155702014-05-22T12:27:00.000-07:002014-06-06T12:37:33.394-07:00Чому часто страждають не грішники, а праведні?<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhoaP7GfI5dTCmw4pAqb-2LDqFc7CABrcCCfQ9-hCVb-X8dP_RFmWMOff9VY48jhybHbu8JcSCDawZCLFGfvhHlJhfNR9cmvYuX6qwQw3fZK03b0IWM5Ae0BjHhhyphenhyphenTzN3rSAZyqA3JXVkY/s1600/%25D0%25A1%25D0%25BE%25D1%2585%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D0%25BE%25D0%25B5+%25D0%25B8%25D0%25B7%25D0%25BE%25D0%25B1%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B6%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B5+2014-6-6_22-26-34.359.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhoaP7GfI5dTCmw4pAqb-2LDqFc7CABrcCCfQ9-hCVb-X8dP_RFmWMOff9VY48jhybHbu8JcSCDawZCLFGfvhHlJhfNR9cmvYuX6qwQw3fZK03b0IWM5Ae0BjHhhyphenhyphenTzN3rSAZyqA3JXVkY/s1600/%25D0%25A1%25D0%25BE%25D1%2585%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D0%25BE%25D0%25B5+%25D0%25B8%25D0%25B7%25D0%25BE%25D0%25B1%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B6%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B5+2014-6-6_22-26-34.359.jpg" height="151" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Напевне, ви й самі шукали відповіді на питання, чому в житті часто зустрічаємо випадки несправедливості. Зокрема, чому нечестиві люди ніби й не відчувають жодних спокус із боку диявола, а благочестиві від нього постійно страждають? Чому це так? <span style="text-align: justify;">Один чернець звернувся до старця: </span>- Отче святий, скажи мені чому багато людей перестають молитися та постити, об’їдаються,<br />
<a name='more'></a><br />
<span style="text-align: left;">оббирають один одного, роблять все хочуть. Але, при цьому, ніхто не звертає на особливої уваги на те, що вони тяжко грішать. Їх допускають до Святих Таїнств, і ставляться до них звичайно, наче все так і має бути? </span><br />
<span style="text-align: left;"><br /></span>
<span style="text-align: left;">І чому навпаки – благочестиві християни виснажують себе і постом, і чуваннями, і молитвою, і сухоїдіннями, і позбавляють себе фізичних вигод, і плачуть, і ридають, і кажуть, що вони великі грішники і заслужили геєну вогненну?</span></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Вислухавши це від учня, старець зітхаючи, відповів: </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
- Добре ти сказав, що грішникам все ніби й нічого. Але ти повинен знати, що такі люди вже настільки глибоко впали, що навіть самі не усвідомлюють цього. І так, від своєї нерозкаяності, вони й встати не можуть. То ж подумай, яка нужда дияволу боротися з ними, коли вони самі вже впали ниць перед ним і встати не можуть.Він з такими не бореться. Натомість благочестиві хоча часто ведуть духовну боротьбу, часом можуть й упасти, але все одно встають та остаточно поборюють ворога свого спасіння.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Так ось, де шукати відповідь на таке важливе питання! Виявляється, диявол грішників не зачіпає тому, що вони й без спокус цілком знаходяться в його владі. В той же час благочестиві християни часто страждають від того, що вони є ворогами диявола, та являють собою улюблене поле його діяльності. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh2gkcrMRWuYRcCnliVDrs6XlMjS5PLG_S5nU8iTtlFm8CmaUAA5JUiAKvsUhrTvJXDkns-koDcHetvdSuS16QIUBlavUrzLgdUvJ4lDigJ0ofjCoH-k1Taig8gITLGiKvvp8YJdl9EIas/s1600/1387779849_s.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh2gkcrMRWuYRcCnliVDrs6XlMjS5PLG_S5nU8iTtlFm8CmaUAA5JUiAKvsUhrTvJXDkns-koDcHetvdSuS16QIUBlavUrzLgdUvJ4lDigJ0ofjCoH-k1Taig8gITLGiKvvp8YJdl9EIas/s1600/1387779849_s.jpg" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Це ж підтвердили одного разу злі сили (біси) преподобному Маркелові. Якось святий почув шум, наче з поля бою та воєнних дій у завжди тихій пустелі, та сильно здивувався, бо не знав, що це означає. У ту ж мить з’явився перед ним біс і закричав: - Що ти задумався? Тут дійсно битва ведеться. Але якщо не хочеш, щоб ми з тобою воювали, то лягай і спи, то не будемо на тебе нападати. З ледачими ми не воюємо, а маємо справу лише з тими хто постить і перебуває в молитвах. Лише з ними у нас боротьба. (Прол. берез. 20).</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Знаючи це і постараємося стати міцно проти спільного нашого ворога. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
«Візьміть щита віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого. Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже. Усякою молитвою й благанням кожного часу моліться духом, а для того пильнуйте з повною витривалістю та молитвою за всіх святих…» (Еф. 6:16-18). Амінь.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
(Слово з Патерика. Прол. 22 травня)</div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-52864384788474919092014-05-21T12:24:00.000-07:002014-06-05T12:28:30.588-07:00Слово напоумлення проти гріха відчаю<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj3EbuKOznKX1WajGCi34nLlS8u1Vsla45cNLe6H53SPAQj6sS_HkblgOGdAyfKLNw-KH8YHd8027QRDaZp4Xvf6AT9FIAGV2s0XCYNuNphEcA1bqwMY5GAVqJR-8FEYCLwl28nYGGxF6g/s1600/colourbox22846321+(WinCE).jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj3EbuKOznKX1WajGCi34nLlS8u1Vsla45cNLe6H53SPAQj6sS_HkblgOGdAyfKLNw-KH8YHd8027QRDaZp4Xvf6AT9FIAGV2s0XCYNuNphEcA1bqwMY5GAVqJR-8FEYCLwl28nYGGxF6g/s1600/colourbox22846321+(WinCE).jpg" height="133" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Кожен із нас повинен пам’ятати, що треба буде відповісти перед Господом, якщо будемо вперто грішити, але повторювати: - Нічого, Бог милостивий – усе простить!. Але ще важча відповідальність чекає на того, хто знаючи за собою чимало гріхів, починає думати, що Бог його все одно вже не простить, тому й ще глибше занурюється у трясовину гріхів:</div>
<a name='more'></a> - Пропадати, так пропадати! Це гріх – гріх відчаю є найлютішим ворогом людини, і хто помре в ньому, рідко коли зможе отримати прощення від Бога. Тому диявол ні про що так не турбується, як про те, щоб людину ввести в цей гріх і безповоротно погубити.<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Знаючи це, ми повинні найбільше боятися цього гріха та всіма силами своєї душі гнати його геть від себе. Якщо згрішив – швидше біжи до Христа Спасителя з каяттям, плач, молися та загладжуй свій гріх якими тільки можеш добрими справами, й Господь простить тебе. Завжди пам'ятай, що якщо звернешся до Бога з щиросердним каяттям, то ніякий гріх не зможе перемогти Його безмежне милосердя!</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Один чернець вийшовши з монастиря, впав у смертний гріх. Коли ж він повертався до своєї келії, то диявол став вселяти йому злі думки: - Навіщо ти йдеш у келію, адже тобі вже прощення не буде, йди та живи в миру! </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Зрозумівши, що ворог хоче ввести його в гріх відчаю та остаточно занапастити, чернець сказав: - Звідки це ви прийшли до мене, лукаві помисли та навіщо ображаєте мене? Хіба я не бачу, що ви хочете щоб я зовсім зневірився та загинув? Ні, цього не буде! І з цими словами він увійшов до келії та віддався безмовності, як і раніше. Але ось старцю, його сусіду, Бог відкрив, що чернець упав і одразу покаянням переміг диявола. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тоді старець прийшов до нього й запитав: </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
- Як живеш, брате? </div>
<div style="text-align: justify;">
- Добре, отче! - сказав чернець . </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Старець знову запитав: </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
- А чи не сталося чого-небудь з тобою в ці дні?</div>
<div style="text-align: justify;">
- Ні, нічого, - сказав монах . </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тоді старець сказав: - Мені Бог відкрив, що ти й після падіння у гріх вийшов переможцем. Після сього інок розповів про своє падіння та про те, як він боровся з помислами. Старець почувши його сказав: - Воістину, брате, міркування твоє розтрощило всю силу ворожу!</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiPOL6k7AXJ7Vw0Uk3ileLvM6Gzr_sCyCoKWpoS_P_zrbqnZTPc-TH6N5_SR53VqvNqOwl052W1mE2HnMVtIy_rYNkLFoLz-IgwZnVTYtS53foxhMUnM5GsmL0MJkhdOprRlkYBJLnPZTg/s1600/colourbox22846321.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiPOL6k7AXJ7Vw0Uk3ileLvM6Gzr_sCyCoKWpoS_P_zrbqnZTPc-TH6N5_SR53VqvNqOwl052W1mE2HnMVtIy_rYNkLFoLz-IgwZnVTYtS53foxhMUnM5GsmL0MJkhdOprRlkYBJLnPZTg/s1600/colourbox22846321.jpg" height="424" width="640" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Боже вас збав, після якого-небудь гріха опустити руки та зовсім віддатися ворогові та сказати: ну, вже все одно треба буде гинути! Нічого немає гіршого за це, нічого огиднішого.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Подумайте, скільки в подібній поведінці людини ще народжується гидот та нових гріхів! Тут і безвір'я, і бездушність, і жорстокість, і сама груба невдячність до Бога та розбещеність серця. У душі такої людини наче у дзеркалі відбивається все нечисте та порочне. Чи варта вона носити ім’я християнина? Чи заслуговує вона прощення?</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Поза Царством Божим, говорить Святе Писання : <i>« будуть пси, і чарівники, і розпусники, і душогуби, і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду».</i> (Об.22:15) а тим більше, вже скажемо від себе, не ввійдуть до раю люди відчайдушні, ті що зухвало та вперто не вірять в милосердя Боже. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тож будемо, боячись грізного суду Божого, як би важко ми не згрішили, починати своє виправлення, станемо оплакувати свої гріхи. Але плач цей розчинимо надією на помилування. Амінь.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>21.05</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-891024648809168212014-05-21T12:13:00.000-07:002014-06-03T12:21:12.350-07:00Про те, що треба займатися дітьми з раннього віку<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div style="text-align: justify;">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgF2H2cSaRE4TSNHi1AnRad0ZQ71sUzvE2DVkZbvs1J2nUdTsP07McTfI22fY0MLgZG7HBjct-njfN9J-rj6VsCyFZpuQdXJ9pWbkYGvDCbmajiB-K1LMmr-VBgEBX8ER2Zt-JlMvZa-_A/s1600/8ApE1wVDWNg.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgF2H2cSaRE4TSNHi1AnRad0ZQ71sUzvE2DVkZbvs1J2nUdTsP07McTfI22fY0MLgZG7HBjct-njfN9J-rj6VsCyFZpuQdXJ9pWbkYGvDCbmajiB-K1LMmr-VBgEBX8ER2Zt-JlMvZa-_A/s1600/8ApE1wVDWNg.jpg" height="133" width="200" /></a></div>
Деякі з нерозважливих батьків зовсім нехтують вихованням власних дітей із раннього віку. Зробила дитина якесь дурне діло, а батько каже: - Нічого страшного не сталося. Це ще дитина, яка нічого не тямить. Ось, виросте, то й не стане цього робити. І зростає ця дитина, як та яблуня в лісі: дика та глуха до всякого добра.<br />
<a name='more'></a>Скуштуєш плоду з цієї яблуні, та не зрадієш , - такий він кислий і гіркий. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Очевидно дитина, яку ніхто вчасно не зупиняє, не застерігає від гріха, і навіть, не карає, згодом виростає рабом своїх безладних нахилів та звичок. Раннє погане поводження переходить у нього в звичку, а потім така людина стає непридатним членом суспільства, горем для своїх батьків, тягарем і спокусою для оточуючих.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
«Немає нічого гіршого – навчає нас святитель Іоан Золотоуст - коли дитячі проступки не виправляються, і через це перетворюються в злий навик і звичку. Ці проступки, будучи запущені, настільки псують дитину, що згодом вже не буває змоги жодними вмовляннями їх виправити. Подібних дітей диявол водить наче полонених, куди сам захоче. Він стає їх повновладним повелителем, дає згубні настанови, а ці нещасні діти, анітрохи не думаючи, що ці настанови ведуть їх до остаточної погибелі, виконують їх з великим задоволенням».</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Який із цього ми можемо зробити висновок? А той, що в ранньому віці не тільки жодного значного пороку, але навіть окремого злого вчинку дитини батьки не повинні вважати незначним, бо, і як показує досвід, і як ми бачили зі слів Святителя, мале, якщо не буде поміченим і вчасно зупиненим, зрештою зробиться великим. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
І справді: хіба не буває часто, що найважчі злочини вчинені в зрілих літах сталися саме тому, що вони проросли з насіння, нібито, неважливих дитячих пустощів?<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgF2H2cSaRE4TSNHi1AnRad0ZQ71sUzvE2DVkZbvs1J2nUdTsP07McTfI22fY0MLgZG7HBjct-njfN9J-rj6VsCyFZpuQdXJ9pWbkYGvDCbmajiB-K1LMmr-VBgEBX8ER2Zt-JlMvZa-_A/s1600/8ApE1wVDWNg.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgF2H2cSaRE4TSNHi1AnRad0ZQ71sUzvE2DVkZbvs1J2nUdTsP07McTfI22fY0MLgZG7HBjct-njfN9J-rj6VsCyFZpuQdXJ9pWbkYGvDCbmajiB-K1LMmr-VBgEBX8ER2Zt-JlMvZa-_A/s1600/8ApE1wVDWNg.jpg" /></a></div>
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ось, дитина зірвала без дозволу яблуко. Що тут особливого? А між тим, вона вже зробилася злодієм. Інша дитина звикла тиранити домашніх тварин. Скажете, що за біда, коли він по-дитячому б'є собаку або кішку? Але дивишся, в зрілому віці цей вже став жорстоким і нелюдським тираном власної сім'ї. Дочка до ночі гуляє поза домом. Що тут сказати: діло молоде, нехай собі гуляє. Проте, дуже часто після цих гулянь батько і мати через ганьбу дочки рвуть на собі волосся, але вже пізно.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Отже, батьки, не забувайте, що коли ваша дитина зробила щось погане перший раз, то може зробити й ще. А з повторенням поганого, у неї все більше будуть слабшати сили до опору злу. Зрештою, гріх обернеться в навик (звичку), якщо вчасно не вжити заходів до припинення зла. «До юнакового серця глупота прив'язана, говорить Соломон , та різка картання віддалить від нього її.» (Притч. 22:16 ) .</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тому й намагайтеся виховувати в своєму серці любов до дітей, але не сліпу, а розумну.А для отримання її частіше згадуйте настанову Премудрого:</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
«Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним. 2 Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним. 3 Хто учить свого сина, той збуджує заздрість у ворогу, а перед друзями буде радуватися за нього. 4 Помер батько його – і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе; 5 при житті своєму він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився» (Сир.30:1-5).</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
«9 Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе. 10 Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і після не скреготати зубами своїми. 11 Не давай йому волі в юності і не потурай неразумію його. Нагинай шию його в юності і сокрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись впертим, воно не вийшло з покори твоєї. 13 Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його.» (9-11) Амінь .<b> (21.05)</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-1699230728142912912014-05-20T12:49:00.000-07:002014-06-02T12:56:07.396-07:00Про те, як можна зберегти себе від гріхів<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEji9gyCfXsbBchQDDRAwrnN4-c-wzRGApTB2NrE9B7TunInWjTUWzWGS4rF2XykK3nY1hFKhq6nVQrv5Gu9b77Z2oRRyiPbshTCf3xZtvnBUP8gIwqmsHOE1hoPdYNBa8gko17PnPUN8uk/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-2_22-52-33.953.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEji9gyCfXsbBchQDDRAwrnN4-c-wzRGApTB2NrE9B7TunInWjTUWzWGS4rF2XykK3nY1hFKhq6nVQrv5Gu9b77Z2oRRyiPbshTCf3xZtvnBUP8gIwqmsHOE1hoPdYNBa8gko17PnPUN8uk/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-2_22-52-33.953.jpg" height="155" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Треба нам пам’ятати, що для того, щоб зберегти себе від гріхів дуже корисно нам частіше думати про те, що ворог нашого спасіння постійно воює з нами, а ті, хто перемагають його тепер, отримують від Бога за свою перемогу в майбутньому житті нагороду. Це можна підтвердити такою історією.</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Один монах, на ім’я Мойсей, був сильно мучений був від бісів, які спокушали його вчинити плотський гріх. Коли ж він зрозумів, що далі відігнати від себе погані помисли сил немає, вирішивив покинути келію. Але перед цим чернець пішов до преподобного Ісидора, якому розповів про свою внутрішню боротьбу. Старець став благати його, щоб він повернувся в свою келію, але Мойсей залишався непохитним . Тоді старець звів його на гору і сказав: - Дивись на захід.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Мойсей глянув і побачив безліч бісів, що спрямовувалися на брань проти нього. По цьому Ісидор знову каже: - Тепер уважніше дивись на схід. Мойсей став дивитися на схід і побачив незліченну кількість людей, які сяяли небесною славою. І сказав авва Ісидор Мойсеєві : - Ці, яких ти бачиш на сході, посилаються нам на допомогу в боротьбі зі гріхом, вони святі. А ті , яких ти бачив на заході, це ті, що борються з нами і є ворогами нашого спасіння. Слова авви Ісидора так надихнули і підбадьорили Мойсея, що він прославив Бога, і з новими силами повернувся в свою келію далі спасати свою душу.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgI-zHvHmsH6UFb7Hl28PUVt-aYaQoPkHDFrXHP9dIz3TTsPYmX2VIeRZ0up9D6u1jxDxBD48QYqD1MCM403d_lb4l-nDUuvzJW7U3tsjFN44c8KTvTEuqsSxlZcL_kEJd235xn22R_9hg/s1600/10190.jpeg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgI-zHvHmsH6UFb7Hl28PUVt-aYaQoPkHDFrXHP9dIz3TTsPYmX2VIeRZ0up9D6u1jxDxBD48QYqD1MCM403d_lb4l-nDUuvzJW7U3tsjFN44c8KTvTEuqsSxlZcL_kEJd235xn22R_9hg/s1600/10190.jpeg" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Які висновки можна зробити з історії, яку ми щойно пригадали?</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
По-перше, тепер, знаючи з історії ченця Мойсея, що диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи нагоди поглинути нас, ми повинні бути завжди уважні до себе, до своїх думок, намірів і справ. Не спати над собою, а зодягнувшись у зброю, про яку вказано в Слові Божому, виступити супроти ворогів нашого спасіння. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
По-друге, дізнавшись з бачення Мойсея про те, що праведники за перемогу над ворогом, увінчані небесною славою та посилаються Богом нам на допомогу в наших скорботах, ми можемо втішатися тим, що не є безпорадними, а на небі у нас є невидимі друзі й надійні молитвеники за нас перед Богом.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Будемо мати надію, що пропоновані нами роздуми про боротьбу з ворогом нашого спасіння, і про блаженство праведних будуть, якщо ми тільки станемо їх триматися, і корисними й рятівні. Амінь.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово з Патерика. Прол. 20 травня ) </i><b>20.05//</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-5114097311542324432014-05-19T12:16:00.000-07:002014-06-02T12:20:14.491-07:00Як полегшити свою скорботу, коли терпиш марні образи<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgIg65gDgwjSvYuXboAzlA61E8s76lyVbJrHXYgqt2Pnms0rk-0ybgl5NyxTFPXQnUwqal7TtkZoq0CVxHSZ0AIAH3PwffQsr3pDhG7yhUmRvIJyJ_sFyHU7ktAgqw68mQMGIZ98c8Ih30/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-2_22-8-31.453.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgIg65gDgwjSvYuXboAzlA61E8s76lyVbJrHXYgqt2Pnms0rk-0ybgl5NyxTFPXQnUwqal7TtkZoq0CVxHSZ0AIAH3PwffQsr3pDhG7yhUmRvIJyJ_sFyHU7ktAgqw68mQMGIZ98c8Ih30/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-6-2_22-8-31.453.jpg" height="143" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Здається, немає нічого важчого, як зберігати доброту та великодушність у той час, коли переносимо образу, а тим більше - несправедливу. Серце так і розривається на частини: невже, говоримо ми, Бог не бачить, що ми даремно терпимо? Невже Господь не покарає нашого ворога? Чому ж сьогодні він торжествує, а я мучуся? Де правда на світі? - </div>
<a name='more'></a><br />
<br />
<div style="text-align: justify;">
І цим звичайно, до однієї скорботи, що так гнітить нас, приєднуємо іншу: бо гнів терзає серце, злоба до ворога забирає всякий спокій, а муки стають нестерпні. Але що ж робити? Як вчинити інакше? </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Диявол, що ненавидить всяке добро, вклав колись в серце злого князя Іоана Васильовича ненависть проти рідного брата - Андрія Углицького та синів його Іоана й Димитрія. Він велів їх закувавши відправити в Переславль, потім на Біле озеро, а потім у Вологду, де вони пробули в темниці та ланцюгах багато років. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Один з цих гнаних, благовірний князь Іоан, озброївшись мужністю, не тільки сам без нарікання зносив незаслужене тяжке покарання, але мав настільки сили, що вмовляв ще й брата свого Димитрія і говорив йому: - Не журися, брате, через темницю та пута ці. Це Сам Бог, бажаючи подати корисне душам нашим, вклав у серце дядькові нашому так вчинити з нами. Воля Божа була влаштувати це для того, щоб ми до світла суєтному не пристрастилися. Помолимося ж Господу, щоб Він милість Свою нам послав і дав нам сили з радістю витерпіти нашу скорботу в ім'я Його і визволив нас нею від вічних мук. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Чим же все скінчилося ? Тим, що цей дивний муж Іоан, який провів у кайданах тридцять два роки, своєю розсудливістю й терпінням здобував собі розчулення і сльози, а потім, уже перед смертю, прийнявши чернецтво, в темниці радів і веселився, а коли помер, то Господь прославив його серед святих. Від тіла його, як сказано в житії, на все місто було чути дивні пахощі, а мощі подавали сцілення усім, хто до них приходив.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjwO0EodK6GL3a57i8JaXBE9zFFAHlwnt9SUXd-RHxptwMD1M2UUVmgTmUtGbmU0QnEdh53P-NMMCyxk6jcQr00Z-1MoRjRJvmETfO0DifkXwH0JiYCFG6Hd0tYS8ZxQe323AXdSuMwIzY/s1600/0_3c0db_dd55f911_L.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjwO0EodK6GL3a57i8JaXBE9zFFAHlwnt9SUXd-RHxptwMD1M2UUVmgTmUtGbmU0QnEdh53P-NMMCyxk6jcQr00Z-1MoRjRJvmETfO0DifkXwH0JiYCFG6Hd0tYS8ZxQe323AXdSuMwIzY/s1600/0_3c0db_dd55f911_L.jpg" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ось, як потрібно поступати, коли терпимо марні образи і скорботи. Потрібно уявляти собі, що ніщо не може бути без попущення Божого. Потрібно змиритися та все пробачити своєму ворогові. Доручити все Богу, покрити все своїм терпінням і любов'ю.Цього досяг благовірний Іоан, коли розчулення сердечне отримав у в'язниці, в кайданах будучи радів і веселився. А кожен із нас велику користь здобуде, якщо буде поступати подібно йому. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Що отримує той, хто перемагає любов'ю образи та ворожнечу? Він набуває велич духу, твердість волі, справжнє благородство серця, панування над своїми схильностями та бажаннями, сталість і легкість в подоланні спокус, вищу ступінь любові до ближніх (Рим. 5:3-5; Мф. 5: 44-48 ). У такої людини всяка образа минає зі сльозами, як сонячна спека з появою дощу. Така людина стає здатною і в вогняній печі славити Бога, і в темницях і ранах радіти й веселитися. Нарешті, вона отримує ті дві перемоги, які сміливо можна назвати перемогами з перемог: одну над самим собою, а іншу над своїм ворогом. Амінь.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Преставлення благовірного князя Іоана, в чернецтві Ігнатія, Вологодського чудотворця) </i><b>19.05 // </b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-17456014439386945892014-05-18T12:48:00.000-07:002014-05-31T13:30:24.118-07:00Читання – засіб для боротьби з помислами та пристрастями<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgB0F9-F61ET8tb8F0f4h1_TQylNQ3Od-7tC5LAuO3kxJIH-az3SOUzinNTS0TAMO0rW-S0rxVsDp2Tw_BNDV88w1Rp4v-G_XW5qAVMD6f-YQYKQQGG8ZooBBfj02VPQ1JvGtFBkMU3Jqg/s1600/Evangelion.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgB0F9-F61ET8tb8F0f4h1_TQylNQ3Od-7tC5LAuO3kxJIH-az3SOUzinNTS0TAMO0rW-S0rxVsDp2Tw_BNDV88w1Rp4v-G_XW5qAVMD6f-YQYKQQGG8ZooBBfj02VPQ1JvGtFBkMU3Jqg/s1600/Evangelion.jpg" height="133" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Слово Боже говорить, що «нахил людського серця лихий від віку його молодого». (Бут. 8: 21). І справді, ніщо так не переслідує нас упродовж життя, як гріховні помисли. Задумаєш собі якусь добру справу, а до неї обов’язково прилипне якась нечиста спокуса: навіть коли станеш на молитву, то й тут не позбавляєшся від спокус у думках. </div>
<a name='more'></a>Тільки заговорять про Бога, віру, спасіння, як тут же почнуть представлятися розуму нашому лукаві питання та думки, незгодні з вченням Церкви.<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Взагалі, навіть важко сказати, скільки в житті ми передумали поганого, скільки в нас поселилося гріховного й нечистого.
А між тим, ставитися байдуже до всього цього нечистого та гріховного не можна. Слово Боже говорить, що «Думки злого огида для Господа, але чисті для Нього приємні слова». (Притч.15:26), і що в Царство Боже не ввійде ніщо нечисте ( Апок. 21: 27).
Це значить, що не лише вчинки, але й гріховні помисли не варто недооцінювати. За них теж Господь буде нас судити. А тому, з ними також ми повинні постійно боротися, всіма силами душі. А для успішної боротьби потрібно знати засоби, що могли б допомогти нам у цій боротьбі. Тож, які засоби нам відомі? </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Св. Єфрем говорить з цього приводу, ось що: </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
«Друже мій, коли прийде до тебе лукавий помисел, вийми твій меч, яким є страх Божий, і ним відсічеш всю силу ворожу. Замість призову на войовничу боротьбу, май завжди перед собою Священне Писання. Як труба військова, що закликає на битву воїнів, так і святі книги, зосереджують розум наш, змушують думати про страх Божий. Наче військова труба, що лунає під час бою, навіть у недосвідченого воїна збуджує хоробрість. Так і Божественні книги збуджують в нас добрі думки так зміцнюють нас проти пристрастей.
Так, друже мій, примушуй себе частіше читати такі книги, щоб привести до відповідного стану свої помисли, які розсіює ворог своєю підступністю.
Встань із лінощів, возлюблений брате та збадьорися. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Намагайся постійно читати Божественні книги, щоб вони тебе навчили як уникнути диявольських сітей і отримати вічне життя.
Читання Божественних книг звільняє розум від поганих помислів і направляє думки до Бога. То ж не лінуйся звершувати своє спасіння. Серед іншого воно будується на читанні та молитві про те, щоб Бог просвітив розум і зберіг від злих думок.
Як спраглий олень бажає прийти до водних джерел, так і ти спіши до читання Божественних книг, щоб силою вчення, що міститься в них, погасити й побороти силу тих пристрастей, що на тебе повстають. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjI6ITq47LgExzQpdcPvWrCEkINRJy0nUZlXeXev23-awh74cUWOKbXGOI6TA04Ysrl4OygpyVs3toadYT-4LbI_OktwYBrA5M83DGeJewWkp1zTGFriA6_Y23ym9tkVFCajAOvLgQ68Hw/s1600/Evangelion.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjI6ITq47LgExzQpdcPvWrCEkINRJy0nUZlXeXev23-awh74cUWOKbXGOI6TA04Ysrl4OygpyVs3toadYT-4LbI_OktwYBrA5M83DGeJewWkp1zTGFriA6_Y23ym9tkVFCajAOvLgQ68Hw/s1600/Evangelion.jpg" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Божественні книги, й справді, для нас є шоломом спасіння й мечем духовним (Еф. 6: 17), здатним вразити і знищити все нечисте і гріховне.
Послухайте з увагою, що навіть тільки про її одну Божественну книгу, Псалтир, говориться в її передмові: «Спів псалмів демонів проганяє, відганяє пітьму, грішній людині зміцнює розум, як вода очищує чи як вогонь загартовує, диявола соромить, тілесні похоті гасить, лють приборкує і гнів гасить, всякий гріх відганяє, уста очищує, усяке зло знищує …» </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
І все це звершує лише одна Божественна книга! А що сказати про інші книги, серед яких на першому місці Євангеліє!
Хіба Слово Господнє не страшне ворогу нашого спасіння?
Хіба воно не має сили освятити та напоумити нас, очистити розум від помислів суєтних, а серце від похотей лукавих?
Або скільки настанов, цінних для боротьби зі злими помислами, зауважено в Писанні отців Церкви. Скільки прикладів боротьби з цими помислами та перемоги над ними можна знайти в Житія Святих!
Воістину, святі книги є надійною зброєю проти злих помислів. Бо, як бачили ми у святих отців, але й із власного досвіду переконуємось, що вони «демонів проганяють, похоті тілесні вгашають, всякий гріх женуть, уста очищають і всяке зло вбивають». Амінь. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
(<i>Слово св. Єфрема, як належить із усякою старанністю читати святі книги</i>) <b>18.05 // 31.05</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-60729636745000614162014-05-17T01:11:00.000-07:002014-05-31T01:23:00.764-07:00Про те, що від грішників відходить Ангел-охоронець<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div style="text-align: justify;">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj9MK-CX-RnaZxyb0HlbdemNVggRoCCDrWq3EIxMRFoDda2JnI984Ffudh2rjjouo8T-WAEnqZ6Gp7hlrlL_QmWkj2wPQycJJAr5hBxSNxUonZMxlKCUoQ9wIEKzHh5TPiUo3ERnv8ogSM/s1600/%25D0%25A1%25D0%25BE%25D1%2585%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D0%25BE%25D0%25B5+%25D0%25B8%25D0%25B7%25D0%25BE%25D0%25B1%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B6%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B5+2014-5-31_10-57-11.171.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEj9MK-CX-RnaZxyb0HlbdemNVggRoCCDrWq3EIxMRFoDda2JnI984Ffudh2rjjouo8T-WAEnqZ6Gp7hlrlL_QmWkj2wPQycJJAr5hBxSNxUonZMxlKCUoQ9wIEKzHh5TPiUo3ERnv8ogSM/s1600/%25D0%25A1%25D0%25BE%25D1%2585%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BD%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25BD%25D0%25BE%25D0%25B5+%25D0%25B8%25D0%25B7%25D0%25BE%25D0%25B1%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B6%25D0%25B5%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25B5+2014-5-31_10-57-11.171.jpg" height="166" width="200" /></a></div>
Із Свого невимовного милосердя Господь дарував кожному з нас Ангела-охоронця. З волі Божої Ангели-охоронці перебувають з нами, вчать нас добру та відвертають від зла. Але звернемо увагу на питання: чи завжди вони перебувають з нами? Чи не віддаляються вони від нас? Що сказати на це? Ось, що про це каже давнє церковне повчання:<br />
<a name='more'></a><br />
«До всякого віруючого приходить Ангел, якщо тільки ми самі своїми злими справами не відженемо його від себе. Як дим проганяє бджіл і голубів своїм смородом, так і Ангела–охоронця нашого віддаляють від нас смердючі гріхи. Як про це каже Слово Боже: «Він не дасть захитатись нозі твоїй, не здрімає твій Сторож». (Пс.121:3) </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
З цього короткого повчання видно, що гріхи відганяють від нас Ангела-охоронця. Але чи це єдиний подібний доказ? Ні, життія святих відкривають нам багато цьому підтверджень.
- Що ти стоїш тут і плачеш? - запитав одного разу преподобний Нифонт юнака, який стояв у дверях одного будинку і вмивася слізьми.
- Я, відповідав юнак, - Ангел, посланий Господом на збереження людини, яка перебуває вже кілька днів у цьому грішному будинку. А стою тут тому, що не можу наблизитися до грішника. Плачу від того, що втрачаю надію привести його на шлях покаяння.<br />
<br />
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjS5-8hSM4C7QQP0spwK6OSL8dKDlq0y-2Lx_Al54AV3e9BZfmzIpZgLZY7J01mZ0q0eAD-CElIpJlF69nFTDUjuLt0O2L7svdCml3ZGO988ngDkfVf-ha7mRaK90FztdJOTH2ofXIqhNA/s1600/angel-hranitel.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjS5-8hSM4C7QQP0spwK6OSL8dKDlq0y-2Lx_Al54AV3e9BZfmzIpZgLZY7J01mZ0q0eAD-CElIpJlF69nFTDUjuLt0O2L7svdCml3ZGO988ngDkfVf-ha7mRaK90FztdJOTH2ofXIqhNA/s1600/angel-hranitel.jpg" height="640" width="476" /></a></div>
<br />
Ось ще одна історія. «Коли хтось через своє нечисте життя, говорив колись Ангел святому Пахомію, зробився мертвим для Бога та чеснот, той смердить в тисячу разів гірше мертвого тіла. Смердить, так що ми не можемо ні встояти біля такої людини, і навіть ближче підійти не пройти не можемо».<br />
<br />
Ці кілька прикладів переконують у тому, що Ангели-охоронці залишають нас, коли ми проводимо гріховне життя. А знаючи це, будемо уникати гріхів як згубної пошесті.
Таким чином, не будемо ображати та відганяти від себе наших невидимих друзів , захисників і покровителів. Будемо відплачувати їм любов'ю за любов, і любов цю висловимо перед ними наслідуванням їх чистоти і святості, повсякчасним зверненням до свого розуму і серця. Амінь.<br />
<br />
<i> (Слово, як належить із страхом і благоговінням стояти в церкві ) </i><b>17.05 // 30.05</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-83361606981220227902014-05-16T12:54:00.000-07:002014-05-28T13:07:36.893-07:00Про те, що добре повчання потрібно приймати від усіх<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiSjAYv4xlCq9tRcfeIg1YIOv4AIILfMB6BDE5Npx6hrlASIZMUy0dTyBsik4oLumb3UWnpAGDs17rK7nIeUbrB-Fc8GqtBhAAIV7UprbbCyAvwc_PgMCjACkBsorTP7Q-4VazW6PyUzXY/s1600/Feodor_Osvjashhennyi.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiSjAYv4xlCq9tRcfeIg1YIOv4AIILfMB6BDE5Npx6hrlASIZMUy0dTyBsik4oLumb3UWnpAGDs17rK7nIeUbrB-Fc8GqtBhAAIV7UprbbCyAvwc_PgMCjACkBsorTP7Q-4VazW6PyUzXY/s1600/Feodor_Osvjashhennyi.jpg" height="149" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Дехто, навіть із віруючих людей, не любить слухати добрі настанови від тих, хто молодший, або ж від тих, кого чомусь вважають гіршими себе. Кажуть - молодий ще він вчити нас! Така думка – непохвальна. Якщо ти голодний, і тобі хтось пропонує їжу, то бери – яке тобі діло до того, хто її пропонує, інакше помреш з голоду. Якщо тобі хочеться пити, а хтось пропонує чисту воду – пий, не розбираючи,<br />
<a name='more'></a><br />
<span style="text-align: left;">який це посуд - залізний чи золотий. </span><span style="text-align: left;">Розсипані дорогоцінні перли збирай, де б вони не лежали, інакше втратиш скарб, і потім будеш шкодувати, що не зібрав, але буде пізно. Так само буває і з Божественним вченням. Коли хтось розповідає про Бога, душу, вічне спасіння - то слухай, не дивлячись на обличчя свого учителя. Зараз не він тобі потрібен, але те, що він говорить, якщо лише це добре та спасительне для душі.</span></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Преподобний Феодор, названий також Освяченим, учень преп. Пахомія, мав глибокі пізнання Святого Письма. Коли йому було всього лиш двадцять років, преподобний Пахомій наказав йому сказати повчання братії. Феодор без всякого непослуху і суперечки повів бесіду і сказав багато цінного для духовної користі ченців. Але деякі з старших не захотіли слухати Феодора і сказали: - Що це? Вже нас буде вчити кожен новоначальний? І, залишивши збори, один за одним пішли по своїх келіях. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi1eizx6rcjpbSh0zdbHDWG0ctY1qCWUmE0CK1aepm2S1AZGNqJYGQJWecjVUT6cohs-PZ-d0xJv9etboytVO-aQ6TOpmFryRgDm9kFOxUUwHp-2BSfCxXRor8byWoNS-mXMmA1ltZrXto/s1600/Feodor_Osvjashhennyi.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi1eizx6rcjpbSh0zdbHDWG0ctY1qCWUmE0CK1aepm2S1AZGNqJYGQJWecjVUT6cohs-PZ-d0xJv9etboytVO-aQ6TOpmFryRgDm9kFOxUUwHp-2BSfCxXRor8byWoNS-mXMmA1ltZrXto/s1600/Feodor_Osvjashhennyi.jpg" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Коли Феодор скінчив слово, Пахомій послав за тими, хто пішов запитати, чому вони пішли з проповіді. Старці відповідали: - Тому, що ти отрока поставив навчати нас, а ми багато років прожили в цьому монастирі.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Почувши це Пахомій глибоко зітхнув і сказав: <br />
<br />
- Невже ви не зрозуміли, що вас уловив у свої сіті диявол? Адже ви всю доброчесність свою щойно погубили гордістю. Хіба ви Феодора залишили? Ви побігли від слухання Слова Божого та благодаті Св. Духа позбулися! Я не є молодшим від вас, але й я, з великою увагою послухав його, велику користь від цього отримавши.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Цим напоумленням Пахомій упокорив старців, відігнав від них гордість, а обурення їхнє на Феодора знищив. З тих пір вони стали ревними слухачами його науки.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Отже, не варто цуратися й молодих вчителів. З увагою слухайте їх, якщо тільки вони будуть говорити вам щось добре та на користь душевну. Справа не в тому, хто говорить, а в тому, що говориться. Народжуються чудові плоди і на молодих деревах, і на старих. Хіба було б розумно не брати плодів із дерев тільки тому, що вони молоді ? Так і тут: молодий чи старий дарує тобі скарб духовний, що навіщо тобі дивитися на особу?<br />
<br />
Тому, приборкаймо свою гордість, і з ревністю прагнімо слухати Слово Боже від усіх, хто нам його буде читати, або переповідати усно. Нам потрібен не ківш, що черпає воду, а сама вода жива яка може зробитися в нас джерелом води, що тече в життя вічне (Ін.4:14). Амінь .</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Пам'ять преподобного отця нашого Феодора Освяченого, учня святого Пахомія )</i> <b>16.05//29.05</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-30201016763185922712014-05-15T12:02:00.000-07:002014-05-27T12:06:13.347-07:00Про правдиве богобачення<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjAihwc9OqkzHVwg-IMtkxiEfHm9udesbpNAOGIYmkFyhTiwXMrNfYBFopo-9RUcjpwAQA5CO5aGVWcILsenUZNe9VovYAh_2g6fkIFNlZ4W4SpX2zamneD0ZvHU-M7MQpXtg9FvqJMobE/s1600/ih4279+(WinCE).jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjAihwc9OqkzHVwg-IMtkxiEfHm9udesbpNAOGIYmkFyhTiwXMrNfYBFopo-9RUcjpwAQA5CO5aGVWcILsenUZNe9VovYAh_2g6fkIFNlZ4W4SpX2zamneD0ZvHU-M7MQpXtg9FvqJMobE/s1600/ih4279+(WinCE).jpg" height="139" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
У житії преподобного отця нашого Пахомія Великого, серед іншого згадується, що він досяг такої досконалості, що своєю безпристрасністю досягнув навіть богобачення. Також і святий первомученик і архідиякон Стефан, перед своєю страдницькою кончиною, дивлячись на небо побачив славу Божу й Ісуса, Який стояв по правиці Бога ( Діян. 7:55). </div>
<a name='more'></a>Але хіба можливо це - бачити Бога? Преподобний Сисой Великий, коли відчув наближення кінця, лежачи на смертному ложі, в оточенні ченців, із просвітленим лицем сказав: - Прийшов авва Антоній! Трохи помовчавши вигукнув: - Бачу як з’являється лик пророків! У цей час лице його засяяло ще більше, та було видно як він став з кимось невидимим розмовляти .<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
- З ким розмовляєш, отче, святий?- запитали монахи. </div>
<div style="text-align: justify;">
- Господні Ангели прийшли взяти мене, але я благаю їх, щоб хоч на малий час залишили мене тут покаятися – відповідав старенць. </div>
<div style="text-align: justify;">
- Ти зовсім не потребуєш покаяння, заперечили йому ченці. </div>
<div style="text-align: justify;">
- Ні, браття, сказав преподобний, не знаю я чи хоч початок поклав своєму спасінню. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Здивувалися ченці таким смиренням праведника, а між тим у цей час обличчя його просяяло як сонце. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
- Дивіться, нарешті вигукнув він, ось прийшов Сам Господь! </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Усі жахнулися, а старець після цього помер. А далі з’явилося світло, наче блиснула блискавка, і келія святого наповнилася пахощів. <i>(Прол. 6 липня 6).</i></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Одного разу преподобний Серафим, будучи ще ієродияконом, служив з Божественну літургію у Великий Четвер. Після малого входу та паремій, Серафим виголосив у Царських воротах: «Господи, спаси благочестивих і помилуй нас» </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjvVaGNASGWNwIJjI4Qdi3g6FFLR7Lc6iDc__Zu4Xyd42MUbDlcHMFRf_CkWspP_fGJhGbANDyFuadAR9HwZfi5y_tS40seRuf_pMgmGk1Ts3LgFcqusaMG3Fuxuiekp4E8fpQLOFQ3evQ/s1600/ih4279.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjvVaGNASGWNwIJjI4Qdi3g6FFLR7Lc6iDc__Zu4Xyd42MUbDlcHMFRf_CkWspP_fGJhGbANDyFuadAR9HwZfi5y_tS40seRuf_pMgmGk1Ts3LgFcqusaMG3Fuxuiekp4E8fpQLOFQ3evQ/s1600/ih4279.jpg" height="278" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Але як тільки він повернувся до народу, показуючи на нього орачем, і проспівав: «І на віки віків!», як його осяяв промінь яскравіший за сонячне світло. Поглянувши на це сяйво, побачив він Господа Ісуса Христа в образі Сина Людського, у славі невимовним світлом сяючого, оточеного небесними силами: ангелами, архангелами, херувимами та серафимами, наче роєм бджолиним, що від західних церковних воріт перебували на повітрі.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Як бачимо з цих прикладів, богобачення можливо праведникам. Окрім цього, це підтверджує Сам Господь, який каже: «Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об'явлюсь йому Сам. » (Ін.14: 21) .</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Чи повинні ми прагнути такого богобачення? Так, звичайно, повинні. Але це богобачення повинно бути не чуттєве, фізичне, але духовне. Саме про такі стосунки з Богом писав Псалмопівець Давид: «Уявляю я Господа перед собою постійно, бо Він по правиці моїй, й я не буду захитаний!». (Пс. 15: 8). </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тож, панятаючи про всюди присутність Божу, наблизимося до Господа вірою, зміцнимося надією, обіймімо Його любов'ю, то й буде наше богобачення і радісне, і спасительне для нас. Амінь.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Пам'ять преподобного отця нашого Пахомія Великого. Прол. 15 травня )</i> <b>15.05//28.05</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-12966093477193628852014-05-14T11:38:00.000-07:002014-05-26T11:47:00.561-07:00Про святого Серапіона – милостивого до бідних<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhgpAg6B7woFgfm2KiIsLeuU8OPyUzgEiXDfc0wC9up5atOY7UqbKTApl9GR7eXGxiYm1VL4CsJPWEPS6YePmdkwmTgwkd6QUpJgMZxKd-F6JYfzgJTjhYlsRaZeMZOVCb7noFR0Dr0XmY/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-5-26_21-41-38.623.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhgpAg6B7woFgfm2KiIsLeuU8OPyUzgEiXDfc0wC9up5atOY7UqbKTApl9GR7eXGxiYm1VL4CsJPWEPS6YePmdkwmTgwkd6QUpJgMZxKd-F6JYfzgJTjhYlsRaZeMZOVCb7noFR0Dr0XmY/s1600/%D0%A1%D0%BE%D1%85%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+2014-5-26_21-41-38.623.jpg" height="148" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Господь каже: «Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить ».( Лук. 12: 33). Як це так: продати достатки свої, роздати все жебракам, а з чим же, скажете, ми самі залишимося? На що самі жити будемо ? Адже це дуже важко, навіть неможливо.<br />
<a name='more'></a><br />
<span style="text-align: left;">Що на це можна відповісти? Відповімо, що це дійсно важко, але що не можливо, - то цього сказати ніяк не можна. </span>Одного разу преподобний Серапіон прийшов до Олександрії зимою, де зустрів жебрака без одягу, що тремтів від холоду. Преподобний подумав: - Ось я багато пощу та заповідей Христових дотримуюсь. Між тим, одяг на собі ношу в той час, як цей жебрак від холоднечі вмирає. Треба зодягнути його, а то буду засуджений як убивця. Із такими словами Серапіон зняв із себе останній свій плащ і віддав жебракові. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhpMOUjcQ2NAIkuOdM1w0ICIaEAbT9WqfBh1L9cdECZa8yFpi_fkdcNonrthaYYY63sM1WN3b9iEnB695YsMZ7ZQTXXraw34rNc3f2S-E5NH7_67pewdPbpZTG2Oz31Fp9DY_cGeIuTTSc/s1600/57206.p.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhpMOUjcQ2NAIkuOdM1w0ICIaEAbT9WqfBh1L9cdECZa8yFpi_fkdcNonrthaYYY63sM1WN3b9iEnB695YsMZ7ZQTXXraw34rNc3f2S-E5NH7_67pewdPbpZTG2Oz31Fp9DY_cGeIuTTSc/s1600/57206.p.jpg" height="400" width="258" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
- Хто тебе роздягнув? - запитав один знайомий Серапіона . </div>
<div style="text-align: justify;">
- Це воно мене оголило, вказуючи на Євангеліє, відповідав він. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Потім Серапіон побачив чоловіка, якого за несплату боргу було ведено до в'язниці.</div>
<div style="text-align: justify;">
І знову пожалів преподобний незнайому людину, продав своє Євангеліє та за отримані гроші викупив боржника. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Учень Серапіона побачивши його голим запитав: </div>
<div style="text-align: justify;">
- А де ж твій одяг, отче?</div>
<div style="text-align: justify;">
- Я, відповідав святий, послав її туди, звідкіля мені мають надіслати ккращу одіж.</div>
<div style="text-align: justify;">
- А де Євангеліє твоє? – далі запитав учень .</div>
<div style="text-align: justify;">
- Воно само постійно говорило мені: продай свої скарби та врятуй бідних. Я ж зробив саме так, як воно мені радило, щоб за це отримати нагороду від Господа мого .</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Позбутися свого маєтку заради Господа, і створити милостиню, дійсно, важко, але, як бачимо, все-таки можливо! Знаємо, що чимало правдивих слуг Божих добре пам'ятали слова праведного Іова: «Я вийшов нагий із утроби матері своєї, і нагий повернусь туди, в землю! Господь дав, і Господь узяв... Нехай буде благословенне Господнє Ім'я!». (Іов.2:21)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
І дійсно, віддавали Господу все, навіть самих себе. Так міцна віра і полум'яна любов до Бога робили в минулому і можуть робити тепер чудеса. Серапіон мав їх, і здобув найславнішу перемогу - перемогу над самим собою.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ні голод, ні нагота і ніщо інше не могли відлучити його від любові Божої. І в його особі перед людьми постав великий захисник бідних і великий Боголюбець, земний Ангел і небесний чоловік. Ось до якої духовної досконалості можуть довести людину віра і любов, жертовність і самозречення. То ж будемо постійно мати перед своїми очима духовний образ цього великого мужа і, хоч скільки зможемо, по мірі сил наших, будемо наслідувати цю велику людину. Амінь.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово про старця Серапіона. Прол . 14 травня )</i> <b>14.05//27.05</b></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-41266947243172342782014-05-13T11:47:00.000-07:002014-05-25T12:06:24.593-07:00Як повинен вести себе справжній монах<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh_8FZztcu6pDvY8JVMfLaStlkl52KcigeinKlq-z_IFmuwUdG0rPK2RgLBI5rNDBebBHG9EWGzNYksdHAHa0w5g236vPmN3BrDT8eKV2GKnaS1Jvl-VnAQmNpnrzqTsetvskCifDkRgJI/s1600/10626.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh_8FZztcu6pDvY8JVMfLaStlkl52KcigeinKlq-z_IFmuwUdG0rPK2RgLBI5rNDBebBHG9EWGzNYksdHAHa0w5g236vPmN3BrDT8eKV2GKnaS1Jvl-VnAQmNpnrzqTsetvskCifDkRgJI/s1600/10626.jpg" height="150" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Багато написано та сказано про те, як повинні вести себе справжні монахи. Але скільки б не було цих повчань, стільки б ми їх не повторювали, вони завжди залишаються корисними та спасительними. Отже, як повинен вести себе справжній монах? Але не тільки монах, але й кожен християнин у миру. Бо немає двох духовних законів, але один закон – однаковий для ченців та мирян. <br />
<a name='more'></a><br />
Немає двох Богів чи двох правдивих Церков – але один Бог та одна Церква для всіх. Немає раю для мирян, та раю для ченців. Тому, по можливості, усі миряни повинні своє життя порівнювати з чернечим, викорінюючи пристрасті та перемагаючи диявола у власних умовах. І все ще сказано для ченців душекорисного, таким є і для мирян, і для священнослужителів.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
По-перше, говорить слово церковне, ченцеві потрібна залишити осуд і інші злі справи.Монаху слід каятися у своїх гріхах із частим сповіданням та сльозами. Чернець не повинен хизуватися виправленням свого життя та добрими справами, тобто не потрібно йому впиватися гордістю, яка є великим злом. Бо й сатана відпав від Божої слави через гордість. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Також ченцеві потрібно уникати об'їдання та пияцтва, не ходити часто без потреби по мирських домівках, не вдаватися зайвому сну, бо це все великий сором ченцеві приносить. Належить йому слухатися свого наставника, духовному батьку відривати гріховні помисли, мати в серці страх Божий і завжди перед очима смерть. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjvhp1vkWeYFLsIWda-i2C2uMbBCwN04XYTXlXqtnoT_BChSev46VZ7tZ3Lh-MO2Tl-ad1SBrQ4GKqZi_M5pIIKl43BU-9qwI9l7QCFHlqxxX5-UhMy3TTyhKsEFWp7PUB_xOhGh9_MgBc/s1600/10626.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjvhp1vkWeYFLsIWda-i2C2uMbBCwN04XYTXlXqtnoT_BChSev46VZ7tZ3Lh-MO2Tl-ad1SBrQ4GKqZi_M5pIIKl43BU-9qwI9l7QCFHlqxxX5-UhMy3TTyhKsEFWp7PUB_xOhGh9_MgBc/s1600/10626.jpg" height="300" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
На кінець, якщо ти дійсно монах, і все, що очима бачиш, а вухами чуєш тримай при собі та говори: - Навіщо мені судити брата мого, коли я сам гірше всіх? Ченцеві потрібно упокорити свій розум, приборкувати язик, возлюбити убоге життя, бути милостивим до всіх, мати терпіння, молитися про всяк час Богу, перемагати гнів.Врешті, монах повинен полюбити працю, повсякчасно перебувати в Слові Божому, мати до всіх послух і мовчання .</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
І закінчимо це слово зверненням преосвященного Феоліпта, митрополита Філадельфійського. </div>
<div style="text-align: justify;">
"Хто намагається виконувати все, про вище написано було, і в молитовному раю перебуває, і невідступно знаходиться біля Господа, постійно пам’ятаючи про Нього, того звільняє Бог від сластолюбивих діянь, і від усіх чуттєвих бажань та пристрастей і спонукань і від усіх гріховних мрій. Таких Творець чинить мертвими для пристрастей і гріха, і робить причетним до Свого Божественної життя. Бо як спляча людина схожа на мертву, так і той хто живе за духом, вмирає для плоті та мирського життя, а живе силою духу. Амінь . </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Афонський патерик ч. 2-га , стор. 346).</i> <b>13.05 // 26.05</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-7325065364138548652014-05-12T13:02:00.000-07:002014-05-24T13:06:48.134-07:00Горе тому, хто багатіє в себе, а не в Бога<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjswuy3_XCMy_iHA1Uhpp0PfNe34MX-CGi8wVNSh0BYX1Qb7XEOhyehforMoJZ1vzunXbH3brj_7Jd4Wr0K_Juw1M4c90TVdLnjlPdy7QdQ2xsqoexUyOZxXHmLUQ7Asn_j4F01Xk3cTzI/s1600/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0-.jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjswuy3_XCMy_iHA1Uhpp0PfNe34MX-CGi8wVNSh0BYX1Qb7XEOhyehforMoJZ1vzunXbH3brj_7Jd4Wr0K_Juw1M4c90TVdLnjlPdy7QdQ2xsqoexUyOZxXHmLUQ7Asn_j4F01Xk3cTzI/s1600/%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%BA%D0%B0-.jpg" height="123" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Псалмоспівець каже: Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.( Пс.33:11). Що означають ці слова? А те, що Господь не залишає ніколи того, хто до Нього звертається з молитвою. Окрім цього, вони означають ще й те, що горе тому, хто багатіє для себе, а не для Бога.</div>
<a name='more'></a><br />
<div style="text-align: justify;">
У місті, де св. Єпіфаній був єпископом, трапився голод, в наслідок чого по всій місцевості настала велика скорбота. Жив там багатий крамар-язичник Фавстіан, що тримав у себе величезні запаси хліба. Єпіфаній сказав йому: - Друже, дай мені в борг своєї пшениці, щоб я зміг нею нагодувати голодних. З часом все що буду винен, сплачу тобі сповна. Фавстіан відповідав: - Йди до свого Бога, нехай Він тобі дасть. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Розчарований Єпіфаній пішов до церкви святих мучеників, де всю ніч зі сльозами молився Богу, щоб Той врятував від смерті голодний люд. Був же там ідольський храм, у який зі сторонніх ніхто не міг увійти, бо інакше одразу ж вмирав. І був до Єпіфанія голос: - Йди до ідольського храму! </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Єпіфаній пішов, а двері там перед ним відчинилися самі собою. Увійшовши до храму знайшов у ньому багато золота. Він взяв його, пішов з ним до Фавстіана, де скупив весь хліб, який був у нього. Так він нагодував ним усіх голодних . Але й це ще не все!</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Також і чимало жителів міста достатньо наповнили хлібом свої маєтки. Коли ж у Фавстіана весь хліб був розпроданий, він навіть відправив одинадцять кораблів в Калабрію, і всі кораблі там наповнив пшеницею та житом. Коли ж кораблі поверталися додому, за сто верст від рідного міста їх застала буря й потопила все: і кораблі, і всю пшеницю, і все жито. </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Фавстіан, почувши про це, почав сильно хулити Господа Бога разом із Єпіфанієм, але, звичайно, його хула не повернули йому ні хліба, ні кораблів. Так, додає від себе автор життя святого Єпіфанія, і збулося слово псалма: Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.( Пс.33:11).</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<table align="center" cellpadding="0" cellspacing="0" class="tr-caption-container" style="margin-left: auto; margin-right: auto; text-align: center;"><tbody>
<tr><td style="text-align: center;"><a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9ECcOfOuXapAvmoa34qpEtD9w1VmZYIrq3nC3S6nFOTx0IHTu70sKleBtYE0C4xpjFsKzJRLV1iS6tfHxpXqAEXcQqAkAz-BVE43B8zDg0oBUtuGySnpA_bl35A6sn0wnjL00q35SJq8/s1600/%25D0%25B4%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25B6%25D0%25BA%25D0%25B0-.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: auto; margin-right: auto;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEi9ECcOfOuXapAvmoa34qpEtD9w1VmZYIrq3nC3S6nFOTx0IHTu70sKleBtYE0C4xpjFsKzJRLV1iS6tfHxpXqAEXcQqAkAz-BVE43B8zDg0oBUtuGySnpA_bl35A6sn0wnjL00q35SJq8/s1600/%25D0%25B4%25D0%25BE%25D1%2580%25D0%25BE%25D0%25B6%25D0%25BA%25D0%25B0-.jpg" height="396" width="640" /></a></td></tr>
<tr><td class="tr-caption" style="text-align: center;">Лазар. Фреска церкви Сан Клементе де Таул. Початок 12 в.</td></tr>
</tbody></table>
<div style="text-align: justify;">
І дійсно, має рацію Псалмоспівенць, і стали зрозумілими його слова: "Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево, та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!" (Пс.36:35–36). Ось багатий справді зубожів і зголоднів, а ті, що шукали Господа сповнилися всяких благ. А це завжди буває з тими, хто в себе, а не в Бога багатіє. І так часто буває ще за земного життя, а що ж чекає користолюбця далі? Що буде після того, коли він почує : Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?... (Лк.12:20)</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Тільки тоді він зрозуміє, що все те земне, що належало йому, назавжди залишилося по цей бік гробу. Йому ж залишаться одні лише грішні справи його на прокляття від тих, які пережили його, тільки одні злі справи вин понесе далі на вічне судилище Боже.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати: ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла! Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні! Амінь .</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово з житія святого Єпіфанія. Прол. 12 травня )</i> <b>12.05 // 25.05</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-57896715666718515042014-05-11T07:59:00.000-07:002014-05-24T08:14:45.392-07:00Приклад чернечого терпіння і смирення<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEinBUchP6X0BKJQvyLaNsk8rqTcntL5-oxOQ9ptsh8_a-3gk7kN3TV59fnwtZ7WGKx_7y_WuDgNozJ6AuzebRuECipA_MjsM1-x_MikGL8XxUU9RLtD3Jtx-H8lHL8BCyKRJtOgu6hyPhg/s1600/119975+(WinCE).jpeg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEinBUchP6X0BKJQvyLaNsk8rqTcntL5-oxOQ9ptsh8_a-3gk7kN3TV59fnwtZ7WGKx_7y_WuDgNozJ6AuzebRuECipA_MjsM1-x_MikGL8XxUU9RLtD3Jtx-H8lHL8BCyKRJtOgu6hyPhg/s1600/119975+(WinCE).jpeg" height="132" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Коли нас хто-небудь даремно образить, або зведе на нас наклеп, ми, звичайно, виходимо з себе, думаємо лише про те, як би то помститися нашому кривднику. І такій нашій злобі не буває кінця, хоча добре знаємо, що так робити не варто. За таких обставин треба завжди мати перед собою образ стражденного Спасителя, Який із хреста прощав Своїх ворогів. </div>
<a name='more'></a>Якщо ми вчасно озброїмося терпінням і смиренням, то Господь невинність нашу відкриє перед людьми, а вороги наші будуть просити в нас прощення. Так безчестя заміниться для нас славою.<br />
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Якось чернець запитав одного зі старців, яким чином диявол наводить напасті на святих. Старець відповів йому: - Жив подвижник на ім’я Никон, який спасався на горі Сінай. І ось, одного разу якийсь чоловік зайшов до хати якогось єгиптянина, що мав дорослу дочку.</div>
<div style="text-align: justify;">
Скориставшись тим, що в будинку крім неї нікого не було, він упав з нею в гріх, і після того як збезчестив дівчину, грізно сказав: - Якщо будеш розказувати хто це з тобою зробив, то кажи всім, що це не я, а авва Нікон. Перелякана дівчина так і зробила.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Коли батько дівиці повернувся та дізнався від неї, що на неї напав Никон, то він узяв меч і пішов до старця з наміром умертвити його. Никон вийшов до нього назустріч, а єгиптянин замахнувся на нього мечем. Але Бог не дав здійснитися злій справі. Рука єгиптянина в цю ж мить відсохла. Тоді він пішов і розповів про ганьбу дочки іншим священикам.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Вони закликали до себе Никона, а коли той прийшов, почали бити, виганяючи його з обителі. Ні в чому не повинний старець благав їх пробачити його і говорив: - Заради Бога залиште мене тут, щоб я міг покаятися. Духовний собор відлучив його від Церкви на три роки та наказав, щоб ніхто не смів ходити до нього. Так незлобивий старець три роки провів у відлученні, ходячи щотижня до церкви каятися в своєму уявному гріху. І всім він у цей час казав - Помоліться, помоліться про мене!</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg7M67QtsEcgds7TroPEpyhzsdTXKq0nmNjDj9Go9iqPqIW6FUeK7sjoQGGlzQ4NFZEXQT-ZrgVEVKTVj4KHnJ34eTzNkvAIjjs1DnEsHbBbMobV04NFHfWiuVOmg3uIVrXuIXhc1IbAdk/s1600/119975.jpeg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg7M67QtsEcgds7TroPEpyhzsdTXKq0nmNjDj9Go9iqPqIW6FUeK7sjoQGGlzQ4NFZEXQT-ZrgVEVKTVj4KHnJ34eTzNkvAIjjs1DnEsHbBbMobV04NFHfWiuVOmg3uIVrXuIXhc1IbAdk/s1600/119975.jpeg" height="263" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Але, прийшов кінець і його стражданням. Той чоловік, що збезчестив дівчину, розкаявся у своєму гріхові перед усією церквою. Так само він розповів і про свій наклеп про Никона. Почувши про це, весь народ зібрався в келію до старця та просив у нього вибачення вигукуючи: - Прости нас, Авва, прости! Преподобний, звичайно ж, простив усіх.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ось, що зробили смиренність і терпіння Преподобного! Безчестя для нього замінилося славою, а посоромлені вороги просять вибачення! Невинність його перемогла цілком чужу злобу. Тому завжди пам'ятаймо, що зло зупиняється тільки добром і смиренністю. Терпіння завжди залишаються переможцями. Так от було і з Господом. Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної... </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
А потім сказано: Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я, </div>
<div style="text-align: justify;">
щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних, </div>
<div style="text-align: justify;">
і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця! (Фил.2:8-11)</div>
<div style="text-align: justify;">
Ось приклад гідний наслідування від Самого Господа! </div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Ми ж із вами, будемо йти Його шляхом смирення, терпіння і самораспяття прагнучи в Царство Небесне. О, блаженні вбогі духом, бо їхнє Царство Небесне. Амінь.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>11.05 // 24.05</b></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.comtag:blogger.com,1999:blog-8960984510679814281.post-37323844794767988022014-05-10T12:34:00.000-07:002014-05-23T12:42:27.479-07:00Як пояснити основи віри простим людям?<div dir="ltr" style="text-align: left;" trbidi="on">
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg1I2xQEGWf8jX1p_W0chVtcWuCLFRq79D7VT4hSW4wDlO1NMzQYQOwNrRzMZLIogdPpnEJGLldc0hx_FYfzo1jACllJ_rhcLSWYrmG1VlzVUz_zmp_OW177WPaebF3OhiySWNYRduzOA0/s1600/07+(Medium).jpg" imageanchor="1" style="clear: left; float: left; margin-bottom: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg1I2xQEGWf8jX1p_W0chVtcWuCLFRq79D7VT4hSW4wDlO1NMzQYQOwNrRzMZLIogdPpnEJGLldc0hx_FYfzo1jACllJ_rhcLSWYrmG1VlzVUz_zmp_OW177WPaebF3OhiySWNYRduzOA0/s1600/07+(Medium).jpg" height="158" width="200" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
Багато людей запитують, що робити для того, щоб спастися свою душу? Як відповідати на це питання? Очевидно, можна відповісти двома способами. Можна відповідати багато на підставі Святого Писання, бо Сам Спаситель сказав: "Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!" (Ін. 5:39). Але можна відповісти коротко, бо не всі люди здатні у всій повноті <span style="text-align: left;">сприйняти </span><br />
<a name='more'></a>сутність вчення, яке веде до спасіння.<br />
<span style="text-align: left;"><br /></span>
<span style="text-align: left;">Правду кажучи, не всі за рівнем освіти та виховання мають можливість розуміти Святе Писання. Ось приклад короткого та простого вчення про спасіння, взятий з Прологу, зі слова про душевну користь.</span>Що відповіти тим, хто хоче дізнатись, що їм робити для спасіння? </div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
<b>Поступай так:<br /></b></div>
<div style="text-align: justify;">
• Милістю до жебраків купи собі помилування від Бога, </div>
<div style="text-align: justify;">
• смиренністю здобудеш вічну славу, </div>
<div style="text-align: justify;">
• чистотою та невинністю - вінець від Христа, </div>
<div style="text-align: justify;">
• лагідністю - входження до раю, </div>
<div style="text-align: justify;">
• молитвою до Ангелів - вічне життя. </div>
<div style="text-align: justify;">
• Купи собі працею спокій, </div>
<div style="text-align: justify;">
• молитовним чуванням спілкування з Богом, </div>
<div style="text-align: justify;">
• постом і спрагою - насолоду вічними благами. </div>
<div style="text-align: justify;">
• Май міркування духовне, здіймай розум твій до Бога,</div>
<div style="text-align: justify;">
• але опускай додолу, розмірковуючи про те, що рано чи пізно всі в землю повернемось. </div>
<div style="text-align: justify;">
• Обери для себе читання книг Божественних, журись за свої гріхи, говори одну правду, уста частіше відкривай для молитви, руки відкрий для пожертви убогим, серце стримай від гніву, тіло збережи в чистоті, в їжі нехай буде стриманість, коліна схиляй на поклоніння Богу. </div>
<div style="text-align: justify;">
• Якщо збережеш це, то й будеш сином світла, сином Царства Небесного, спадкоємцем вічні радості та громадянином небесного Єрусалима.</div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div class="separator" style="clear: both; text-align: center;">
<a href="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjwtlUPUjKublKq5Xfls-OpTmtKPRR7XGnJ6BOm8TrDJLkGWe0K6tseoSC_PFnf7Tv5KBgPSowClMA5t7lisvrhauTya7hxQXffAWfLgU-GUIRqLaC7HliwOj5Q2bF2-mGIV6hiBUR5XEU/s1600/07+%2528Medium%2529.jpg" imageanchor="1" style="margin-left: 1em; margin-right: 1em;"><img border="0" src="https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjwtlUPUjKublKq5Xfls-OpTmtKPRR7XGnJ6BOm8TrDJLkGWe0K6tseoSC_PFnf7Tv5KBgPSowClMA5t7lisvrhauTya7hxQXffAWfLgU-GUIRqLaC7HliwOj5Q2bF2-mGIV6hiBUR5XEU/s1600/07+%2528Medium%2529.jpg" height="317" width="400" /></a></div>
<div style="text-align: justify;">
<br /></div>
<div style="text-align: justify;">
Це повчання просте так коротке, але водночас містить у собі багато, бо завжди зможе навчити навіть просту людину, що їй робити для спасіння. Подібні настанови пропонуйте і ви іншим, якщо випаде можливість завести бесіду про спасіння з духовними немовлятами. Простим людям, що не знають усієї сили Писання на перший раз буде досить і подібних повчань.<br />
<br />
Що зможуть сприйняти, те й дайте їм. Коли розмовляєте з такими, перш за все не забувайте, що ви вже досягли певної духовної зрілості, а вони немовлята. Ви маєте від Бога, наприклад, п'ять талантів, а вони один. Ви сильні, а вони поки ще ні. Значить, належить ставитися до них, як до немовлят.<br />
<br />
Тому уникайте в бесідах з ними замудрих філософій, а говоріть просто, ясно та зрозуміло. Так, безперечно, для простих людей ви принесете більшу користь, ніж недоступними їх простому розуму мудруваннями. Амінь.</div>
<div style="text-align: justify;">
<i><br /></i></div>
<div style="text-align: justify;">
<i>(Слово про душевну користь).</i> <b>10.05//23.05</b></div>
</div>
Unknownnoreply@blogger.com