Фотоклуб "Просвіт"

Найкращі весільні фотографіі за версією Junebug Weddings' 2009

2010-02-19T14:01:00.004+02:00

На вулиці вже по-трохи теплішає і навіть поступово з'являється сонечко, що гріє і радує, натікаючи дівчатам про чарівні весілля. Що до фотографів, то весна - це пора творчого натхнення, здійснення поза-студійних мрій та звичайно ж свіжої весільної фотографіі. І на мою думку, що саме чарівне поєднання чуттєвого та творчого змушує фотографа шукати для зйомки нові образи, цікаві ідеї, виходити на новий рівень професіоналізму і створювати казки для дорослих.

Отже, наступна підбірочка з конкурсу весільної фотографії, як то кажуть "за бугром" Best of the Best від Junebug Weddings' 2009, що на рідній мові звучить як: Найкращі з Найкращих весільних фотографій за 2009 рік до вашої уваги та, маю глибоку надію, смаку.

Повну підбірочку дивиться на офіційному сайті: http://junebugweddings.com

Як на мене, то можна було побачити багато нестандартних робіт, цікаві ракурси та досить позитивні постановочні фотографіі. Авжеж у приведеній Бест оф зе Бест не без слабеньких робіт, але це додає контрасту сильнішим фотографіям особливо тим, що виконані із художнім смаком.
В цілому я позитивно вражений, є чому повчитися в іноземних фотографів як по вільності і нестандартності ідей, настрою так і просто по світлу та техніці зйомки. Маю надію що вам сподобалось ;)

Canon EF — їх вже 50 мільйонів!

2010-01-30T19:07:00.007+02:00

Вчора, 29 січня 2010 року, у Токіо представники компанії Canon оголосили про те, що випущено 50 мільйонів об'єктивів серії EF(для тих хто не знає — серія Canon EF (Electro Focus) це взаємозамінні автофокусні об'єктиви цього виробника для дзеркальних камер EOS). Об'єктивом-ювіляром виявився EF100mm f/2.8L Macro IS USM.

Перший же об'єктив цієї серії був випущений у 1987 році разом з першою дзеркальною камерою — Canon EOS 650. У фотокамерах Canon EOS та об'єктивах Canon EF було вперше у світі реалізовано електронне управління автофокусом.

Для того, щоб зробити перші 10 мільйонів компанії довелось працювати вісім з половиною років. Останні ж 10 мільйонів було зроблено трохи більше ніж за півтора роки - сорокамільйонний об'єктив Canon EF, був зроблений в квітні 2008 року, а п'ятидесятимільйонний в грудні 2009.

Доречі, минулого року компанія Canon святкувала 50річчя своєї першої дзеркальної фотокамери — в травні 1959 року світ побачила перша серійна 35мм дзеркальна камера компанії Canon Flex.

Всі дані взяті з глобальної сторінки фірми Canon а от український сайт про ую новину мовчить. Мало того — працює жахливо, кожна сторінка грузиться по 5–15 хвилин. Але це вже тема для іншої розмови.

Жлобізм.. як? мистецтво ?

2010-01-28T23:53:00.007+02:00

Ви чули такі слова як: "Жлоб" або "Жлобство", а "Жлобізм" ? Ні, а-а-а, то ви мабуть і на Україні не були. Тоді треба розповісти Вам про дуже цікавий "Загальнонаціональний мистецько-культурологічний проект" під назвою: "Жлоб. Жлобство. Жлобізм". Це таке, місцями характерне явище українського суспільства. Звідки то “Жлобство” взялося нихто точно не знає, але всі про це знають, деякі навіть шанують і взрощують його в собі і "дітлохах". А от Іван Семесюк "нормальний пацан" - створює яскраві полотна в поп-артівській естетиці. І герої його творів - це люди з українського соціального дна, або просто люди з низькою культурою. Як на мене,то це дуже актуальний і цікавий проект, який світить променем мистецтва у несподіваний і темний куточок української культури. Отже переходимо на загальну мову мистецтва та уважно дивимось на "Жлобізм" від Івана Семесюка:

А також декілька сумних робот Романа Мініна з проекту «Шахтёрский фольклор»:

Доречі ще на сайті "присвяченого" Жлобізму оголошено "КОНКУРС КРАЩИХ РОБІТ МОЛОДИХ МИТЦІВ" (віком від 18 до 28 років) Роботи приймаються у номінаціях:

• Живопис

• Графіка

• Плакат

• Пластичне мистецтво

• Проза

• Вірші

• Ессе

• Стаття

В кожній номінації буде визначено першу, другу та третю премії з грошовою винагородою 1500, 1000 та 500 грн.,відповідно. Кінцевий термін подачі робіт 1-го лютого 2010 року. Оголошення переможців на сайті 1-го березня 2010 року. Проведення церемонії нагородження та проведення Великої виставки робіт всіх учасників планується в період з 1-го по 15 березня в «Українському домі» з виданням каталогу.

Інші роботи дивіться у галереї на "офіційному сайті Жлобізму"

І як вам таке мистецтво ?

Фотокримінал

2010-01-13T00:07:00.002+02:00

Пропоную вашій увазі пост одного пітерського фотографа. Мовою оригіналу:

Это сообщение я пищу для всех фотографов, потому что с таким проявлением разбоя я не сталкивался и не встречался с упоминанием подобного в интернет. Будьте осторожны. Бандиты стали использовать новую схему мошенничества.

Опишу происшествие. Дело было в Санкт-Петербурге.

Вечером 7.01.2010 позвонил мне мужчина, представился Тимуром. Сказал что мой номер взял из интернета, и ему срочно нужен фотограф. По его легенде человек с которым он договаривался его подвёл, а у его друга день рождения в кафе, и им очень нужна фотосъёмка, просил им помочь.

Я был вечером свободен и даже предложил Тимуру очень гуманный ценник, он обрадовался и поинтересовался на машине ли я. И узнав что без машины, сказал что может заедет, потому что торопится. (это было важно, что бы я сел в их машину)

В общем подозрения он не вызывал, показался достаточно взрослым и деловым.

Через пол часа перезвонил, сказал, что с друзьями находится рядом и заедет за мной. Мы встретились на улице.

Тимур несколько раз перезванивал и спрашивал дорогу. Ехал он подозрительно долго. Как я сейчас понимаю, они минут 10 наблюдали за мной и оценивали. Потом он перезвонил и сказал что стоит на противоположной стороне дороги, мы встретились, с ним был ещё друг. Тимур мужчина на вид лет 28-30, и его друг Саша лет 25 на вид. Оба славянской внешности, достаточно цивильные и нормально одетые ребята. Особого подозрения у меня не вызвали.

К машине мы подошли сбоку, встали они прямо на пешеходном переходе, номеров я видеть не мог, да и машина была вся сильно засыпана снегом. Приличная чёрная иномарка, марку машины не разобрал(не разбираюсь в автомобилях). На вид среднего размера с не длинным задом, с бортовым компьютером (показывает всякие параметры, типа среднего расхода топлива и прочее (за рулём)) с магнитолой.

В машине сидели ещё 2 человека, которые ехали на тот же день рождения.

На вид лет 25-27. Водитель Артур с признаками кавказской внешности, ещё один пассажир тоже не совсем славянского вида.

В общем они мне показались хорошими ребятами, мы познакомились, разговаривали по пути, они мне показывали портфолио фотографа, который их подвёл (что бы я не смотрел на дорогу) обычное свадебное портфолио. Ребята веселились и обсуждали всё от девушек до предстоящей вечеринки. Особого подозрения не вызывали, хотя и были напряжены.

Под предлогом пробок они свернули с центрального проспекта на тихую улочку, и около Ждановской набережной (там небольшая речка) Саша попросился отлить, и Артур притормозил на пустынной улице. Я обратил внимание на дорогу и спросил - куда мы едем, потому что мне показалось, что поехали они не по прямой и куда то свернули. Говорят всё нормально, едем на Садовую.

Приходит Саша, я только поднимаю глаза и получаю от Артура в верхнюю челюсть. От удара немного потерял ориентацию. Получил ещё десяток раз по голове от всех их, в основном увернулся.

По первому требованию сумку с фототехникой отдал, ещё отобрали мобильник. Из машины быстро выскочил, не хотелось быть в столь тесном и опасном месте, спорить с ними так же не стал, я был далеко не в выигрышном положении. Мужики уехали.

Я отправился в ближайшее отделение милиции и написал заявление о разбое и грабеже с применением насилия. Возбудили уголовное дело. Найти технику шансов почти нет и это понятно. Заявление написал только ради того, что бы ребят в итоге поймали. Они беспредельшики, опасные люди, ради железок разбой устраивать - это пипец... Я достаточно физически сильный и они мне почти не причинили вреда, но кто то может ещё пострадать. Так что коллеги - будьте осторожнее.

Я их хорошо запомнил и при случае опознаю. (запоминать лица - профессиональная привычка)

На вид ребята сработали не чисто, организованы слабо, суетились, шумели. Работали как лохи.

Возможно, по такой схеме они раньше не работали.

В любом случае, если вы сталкивались с подобными случаями, или знаете о таких случаях - сообщите мне anpash@gmail.com Андрей Пашкевич.

Они наверняка ещё где-то совершат подобное, пока они оставили мало следов, поэтому если у вас что то на них есть - сообщите мне, я передам информацию следователю по этому уголовному делу.

Они могут работать в разных регионах. Они опасны, и должны сидеть в тюрьме.

Так же прошу помочь в распространении этой информации, прошу перепостить её в сообщества фотографов. (куда я сам не запощу сегодня)

Об этом необходимо предупредить.

А сперли у меня следующую технику:

Canon 400D № 0730374207 (слегка потёрт, пробежал 60-70 тыс)

Sigma 18-50/2.8 №1001133 (особые приметы - намертво приклеена стандартная бленда 24-105)

Canon 28-135/3.5-5.6 IS номер не знаю

Вспышку Metz 58AF-1

Всё было в сумке Nova-4 + 16 гиг + 2 акума.

В общем не много, но не в этом дело. Дело в беспределе.

взято звідси

Дана історія відбулась в Санкт-Петербурзі, але в коментах пишуть, що й у москві таке було. Тому ніхто не застрахований, що ця компанія не поїде на гастролі до Києва, Харкова або Тернополя. Та й наші, місцеві, бандюки вміють користуватись тирнетами і можуть вивчати цей досвід "русскіх коллєг" та взяти собі на озброєння.

Тому просто будьте обережними. Попереджений — значить озброєний.

Як правильно складати фото-рефлектор (віддзеркалювач)?

2009-12-30T18:00:00.001+02:00

Портативний фото-віддзеркалювач (рефлектор, або, російською, отражатель) — одна з найнеобхідніших речей для фотографа-портретиста. А завдяки своїй невеликій (відносно інших фотографічних аксесуарів) ціні рефлектор є одним із найпоширеніших подарунків фотографу від друзів або колег. Наприклад, на Новий Рік ;-)

Але, як показує досвід, далеко не всі щасливі володарі новенького рефлектора можуть одразу знайти з ним “спільну мову”. Найважче для початківців — це правильно скласти віддзеркалювач. Причому, статистика (річ уперта) підказує, що дівчатам наука складання дається важче:

Може ось цей кумедний відео урок від професіонала допоможе всім фотографам-початківцям швиденько опанувати техніку складання свого щойно отриманого або купленого віддзеркалювача?

Зима в горах. 18 зимових фото-пейзажів від фотографа Маріана Матта

2009-12-30T13:48:00.001+02:00

Цієї зими погода вирішила зробити приємний сюрприз — за кілька днів до Нового Року Україну завалило снігом. Спочатку південь і схід, а тижнем пізніше — і решту. Отже зимові свята будуть справжніми, зимовими. А не бо зна чим, як останні кілька років..

А значить, в Карпатах буде повно туристів — хто поїде кататись на лижах чи сноуборді, а хто просто подихати свіжим повітрям. І майже кожний візьме фотоапарат, адже казкові зимові пейзажі люблять всі :)

Я вже якось кілька тижнів тому згадував тему фотографування зимою, але сьогодні — тематична підбірка саме зимових фото-пейзажів в горах.

Дивіться, надихайтесь, запам’ятовуйте ідеї для знимків. І нехай ваші фото зимових Карпат (Альп, Кавказу, Криму — потрібне підкресліть ;) будуть кращими за ті, що вдається зняти професійним фотографам-пейзажистам!

Всі фотографії "клікабельні":

(Автор всіх фотографій — чеський фотограф Маріас Матта.)

Бажаю всім веселих свят, гарного відпочинку та чудових фотографій!

9 фото - арт чи божевілля?

2009-12-30T01:51:00.001+02:00

Вирішив поділитись фотографіями, які мені подобаються. Навіть і не питайте чому — я не знаю :)

Всього 9 фото. Чорнобілі. Розмиті. Дивні. Я не маю жодної гадки до якого жанру фотографії їх можна віднести. Але є в них щось таке, що мене “чіпляє”.

Дуже ймовірно, що я трохи схиблений, і єдиний, хто взагалі вважає “це” за фотографію. Але тим цікавіше поділитись і почути думки інших…

Всі фото "клікабельні":

Ну що? Як враження? Чи сподобалось щось?

Чи може одразу назвете діагноз, щоб пацієнт марно не сподівався?

Чудові портрети від фотографа Яна Шлеґеля

2009-12-29T17:37:00.001+02:00

Є такий німецький фотограф — Ян Шлеґель (Jan C. Schlegel). Доволі непоганий фотограф. Цього року, наприклад, він потрапив до числа фіналістів дуже престижного конкурсу професійних фотографів “Hasselblad Masters Competition 2009”.

Займається в основному Шлеґель тим, що подорожує світом і фотографує. Переважно — людей. В результаті виходять усілякі серії фотопортретів. Найвідоміша з них — “Біль та краса” (Pain and Beauty). Ось 10 найбільш цікавих робіт з цієї серії:

Решту фотографій із серії “Біль та краса” можна подивитись на персональному сайті Яна Шлеґеля.

До речі, Ян Шлегель є, в певному сенсі, ортодоксальним фотографом — він знімає класичною середньоформатною фотокамерою Ebony SV45 Ti на чорно-білу фотоплівку Kodak Tmax.

P.S.

Фотографії Яна Шлеґеля можна розглядати як ілюстрації до статей “Як фотографувати портрети” та “2 види портретної фотографії” :-)

P.P.S.

Якщо ви залишили поза увагою посилання на фотоконкурс від Хассельблад на початку цієї статті — даремно. На сайті фотоконкурсу є купа фотографій, які варто подивитись.

Біле сонце пустелі і космонавти

2009-12-29T01:56:00.001+02:00

Всі знають радянський фільм “Біле сонце пустелі”. В цьому я впевнений.

Але далеко не всі знають, що цей фільм обов’язково показували радянським космонавтам під час їх підготовки до польоту. В цьому я теж впевнений :)

Та найцікавіше — це причина цієї традиції.

Виявляється, “Біле сонце пустелі” вважався в радянському союзі за… еталон операторської роботи! І показували його космонавтам саме для того, щоб навчити їх працювати із камерою та правильно будувати кадр під час зйомок в космосі. Отакого.

Дуже хочу ще раз переглянути цей чудовий фільм. Але дивитись вже під трохи іншим кутом і на зовсім інші речі :)

А хто ще які фільми знає, на яких можна вчитись фотографу?

Про фото-панорами — великі і сферичні

2009-12-28T11:19:00.001+02:00

Минулого тижня в стрічці новин пробігало повідомлення про нову найбільшу фотографію в світі: німець на ім’я Хольгер Шульц взяв свій Canon EOS 5D mark II із об’єктивом Canon f/5,6 400мм, виліз якомога вище (так, щоб було добре видно все навкруги), поставив фотоапарат на штатив, під’єднав до власного ноута та зробив 1655 фотографій. Відбувалось все це в місті Дрезден і зайняло 172 хвилини.

Потім Хольгер склеїв всі отримані фотографії до купи і отримав фотопанораму розміром 297 500 на 97 500 = 26 Гіга(!)пікселів. Якщо надрукувати вийде картинка розміром 105 на 35 метрів. Для того, щоб склеїти таку панораму комп’ютер із 2 процесорами Xeon (по 8 ядер в кожному) та 48Гб пам’яті працював на повну аж 94 години.

Подивитись на 26-гігапіксельну фотопанораму міста Дрезден можна за посиланням: http://www.dresden-26-gigapixels.com/dresden26GP.en.html

Безумовно вражаюче, але мені, чесно кажучи, набагато більше подобаються сферичні панорами. Наприклад, от така 18-гігапіксельна панорама міста Прага, зроблена з Празької телевежі. До речі, не так давно саме вона була світовим рекордсменом з розміру :)

А ще на сайті http://www.360cities.net/ можна знайти безліч не таких великих, але дуже цікавих сферичних фотопанорам. Більше того, всі вони “прив’язані” до карт Ґуґл і можна подивитись, наприклад, всі панорами Києва або України… і абсолютно непомітно вбити кілька годин часу. Рекомендую :)

P.S.

Якщо хочеться самому зробити щось подібне або ж просто цікаво як саме знімати та склеювати сферичні панорами — раджу почитати дуже непогану статтю фотоблоґера Сергія Галіцького.

Інсайт. Українська чорно-біла фотографія ХХІ століття

2009-12-27T23:57:00.001+02:00

Є така чудова книга — "Інсайт. Українська чорно-біла фотографія ХХІ століття". В ній зібрано майже сотня чорно-білих фотографій сучасних українських фотографів. Фактично це єдина відома мені фотокнига, що була видана в Україні, яка повністю присвячена сучасній українській фотографії. Якщо Ви досі не тримали її в руках — щиро раджу. Чого лише варта передмова, яку написав Тарас Прохасько:

Іноді для того, щоби привернути увагу до чогось, що говориться, кажуть — дивися. То ж дивися...

Дивна річ. Чим більше людей робить щораз більше фотографій щораз якіснішими і доступнішими приладами, тим сильніше відчувається нестача (синонім — брак) і фотографії і людей, котрі їх роблять (знімають теж точне слово, бо знімати — це брати щось із чогось, переважно з поверхні певного об'єму).

Дивися, в ідеалі невдовзі мало би з'явитися хоча би два різні слова, кожне з яких буде називати різні види фотографії. Очевидно, що слово фотографія залишиться за чорно-білою, яка властиво і є фотографією. Оскільки і у чорному, і у білому живуть усі відтінки світла, то йдеться ні про що інше, лиш про повноту.

Дивися. Довершеність самого світла є такою реальною, що чим менше всілякої іншої реальності у фотографії, тим вона правдивіша.

Фотографія не документ. Їй важко піддаються навіть відмінності між десятиліттями. Їй йдеться не про те, що щось було, а про те, що хоча би щось є завжди. Вона нічого не мусить фіксувати, крім витягненого з потоків світла простору. Отже, не колір, не лінії і конфігурації. Тільки співіснування кількох просторів на одній площині.

Дивися... Фотографія — це втілена теорія відносності. Там де про час, простір і швидкість світла. У такому разі — чим менше кадрів дано, тим більше фотографії додається.

Пам'ятаєш фотографії наших людей з початку двадцятого століття. Пам'ятаєш, як виглядають лиця, які фотографувалися єдиний раз у житті. Це ж стосується і фотографів. Кожна як одна.

Чуєш, щось таке колись сказали. Країну, яка виробляє триста сортів сиру, неможливо перемогти. Країна, в якій є хоча би 94 фотографії, безсумнівно існує.

А це вже навіть ти не зможеш пояснити. Чому кожен цей світлопис власне про тебе?

Проте "Інсайт. Українська чорно-біла фотографія ХХІ століття" — це не тільки книга, а цілий проект, до якого входили виставки, та який має власний сайт — www.blackandwhite.org.ua. Але, нажаль, зараз мій антивірус не дає зайти на нього, попереджаючи про те, що “даний сайт містить небезпечний код (вірус)”. Саме тому я зробив посилання не активним. Сподіваюсь, що найближчим часом власники сайту все виправлять.

А ще в рамках проекту "Інсайт. Українська чорно-біла фотографія ХХІ століття" був зроблений чудовий фільм із фотографій, про який я вже згадував в другому випуску Українського фото-дайджесту від 14 вересня 2009 року.

P.S.

Зрозумійте мене правильно — цей пост ні в якому разі не є рекламою. Я не маю жодного відношення до авторів проекту та/або видавців книги "Інсайт. Українська чорно-біла фотографія ХХІ століття". Просто вчора я ще раз передивився книгу і вирішив поділитись радістю :)

Українські фото-сайти та спільноти

2009-12-24T22:12:00.000+02:00

Якось так сталось, що я завжди був далекий від усіляких інтернет-фото-тусовок. Але після розчарувань від фотовиставки НСФХУ стало цікаво, а що ж знімають незалежні українські фотографи. Тобто звичайні українці, які люблять фотографію, але не мають бюрократичного визнання та державної підтримки.

Де можна знайти фотороботи українських фотографів у великій кількості? Найпростіше — на сайтах фотографічних спільнот. Отже мусив розібратись які вони взагалі є. В результаті вийшов от такий

Список українських фото-сайтів:

Решта — або напівмертві із кількома новими фотографіями на тиждень, або ґуґл про них забув.

І знаєте.. Я був приємно вражений :) Звичайно, переважна більшість — це звичайні аматорські “фотки”, але серед них є справжні Фотографії. Саме так, з великої літери. Їх небагато, звісно, але вони є. І лише одним своїм існуванням вони підіймають настрій…

Але то вже лірика. По суті — можна зробити 2 висновки:

Серед українців є люди, які вміють фотографувати на дуже пристойному рівні.
Треба терміново реєструватись на українських фото-сайтах та частіше там бувати :)

Проте маю попросити про допомогу.

По-перше, чи не забув я, часом, про якийсь хороший сайт української фото спільноти? Також цікаво почути ваше ставлення щодо перелічених фотосайтів. Може я переоцінив когось?

А, по-друге, якщо ви “є” на будь-яких фото-сайтах — напишіть в коментарях ваш псевдо (нікнейм) — буде чудова нагода познайомитись :)

Підтримка кирилиці в Adobe Photoshop Lightroom

2009-12-23T12:51:00.001+02:00

В усіх версіях Adobe Photoshop Lightroom (як в поточній комерційній версії Lightroom 2.6 так і в новому Lightroom 3 beta) є доволі неприємний недолік — він не підтримує кириличні шрифти. Результат — всі кириличні символи в Lightroom відображаються “квадратиками”. Звісно, весь інтерфейс лайтруму англомовний, тому ця вада не так часто зустрічається, і все виглядає, начебто, чудово. Але, якщо назви ваших робочих тек із фотографіями українською або російською мовою, тоді стає дійсно незручно. Той хто стикнувся із цим — мене зрозуміє..

Та, на щастя, все це можна дуже легко виправити! 2 хвилини — і ваш Adobe Lightroom буде коректно відображати рідну кирилицю. :)

Все що треба зробити — це замінити в теці з Adobe Lightroom (для Windows XP/Vista за замовчанням це ”C:\ Program Files \ Adobe \ Adobe Photoshop Lightroom”) оригінальні шрифти MyriadWebPro на такі самі, але із доданими символами кириличного алфавіту.

Ось покрокова інструкція:

Скачуєте архів із кириличними шрифтами Miriad Pro (473 Kb).
Якщо наразі Adobe Lightroom запущений — закриваєте його.
Відкриваєте закачаний архів та розпаковуєте всі файли, що в ньому є в системну теку із лайтрумом (”C:\ Program Files \ Adobe \ Adobe Photoshop Lightroom”). На запитання — чи замінити файли, які там вже є — відповідаєте “ТАК”.
Запускаєте ваш Adobe Photoshop Lightroom та насолоджуєтесь результатом :-)

Все перевірено — вже кілька місяців щодня користуюсь цим рішенням…

До речі, скачати найновіші (на сьогодні) версії лайтруму можна тут — Lightroom 2.6 та Lightroom 3 beta.

2 типи портретної фотографії

2009-12-23T02:54:00.001+02:00

В продовження нещодавньої теми про те як фотографувати портрети хочу поділитись дуже цікавою класифікацією портретної фотозйомки від фотографа Ігоря Алєксєєва.

В своїх “думках вголос про портретну фотографію” Ігор намагається дати відповідь на запитання, яке, впевнений, цікавить будь-якого фотографа-початківця:

Що цінується в жанрі портретної фотографії?

Коротка відповідь на питання: природність і неприродність.

Природність

Подивіться на кішку. Вона красива тому що не намагається здаватися красивою. Маленькі діти ще не вміють здаватися перед фотокамерою кращими ніж вони є.

Природність не можна купити за гроші, але її можна отримати спілкуючись із вашою моделлю, створюючи ауру комфорту при фотозйомці, розкриваючи її внутрішній світ. Тоді в якийсь момент модель перестане «працювати на камеру» і буде сама собою. Фотограф має навчитися працювати словом, бути психологом, відчувати настрій клієнта, частково маніпулювати ним.

Найлегше отримати природність від акторів. Їх навчають цьому роками. І дуже важко (та й чи потрібно?) домогтися природності, коли фотографуєш 17 річну дівчину, в голові якої ганчірки і “Дім-2”.

Результат природності — психологічний портрет, фотографічне подання внутрішнього світу людини.

Як ілюстрацію рекомендую звернутися до робіт мого гарного друга фотографа Олексія Нікішина. І задати собі питання: чи були б цікаві психологічні портрети Олексія, якби на них не були зображені зірки?

Неприродність

Робота цілої команди: стиліст, візажист, перукар, декоратор… Неприродність можна купити за гроші. Варто тільки продумати і реалізувати незвичайний для повсякденного життя образ: кубло на голові, сукня з кульок, незвичайний макіяж, поза, реквізит, задній план — і фотографія буде привертати увагу глядача. Саме тому неприродність взяли на озброєння рекламісти.

Більшість рекламних фотосесій побудовані саме на неприродності. Модель наряджають як ялинку, ставлять в незручну позу.. Відсутній погляд, повна відсутність індивідуальності і ~~духовності~~ психологічності. Модель не особистість, вона об'єкт, лялька, манекен.

Але навіть такий підхід — це колосальна праця з опрацювання концепції, яка, незважаючи на штампи, має бути індивідуальною, організація роботи цілої команди і ... гроші.

(Повний оригінальний текст статті російською мовою — на блозі Ігоря Алєксєєва.)

Все доволі просто та очевидно. І дає відповідь на ще одне важливе запитання — чому навкруг так багато поганих портретів. Тому що у більшості фотографів виходить щось середнє між природнім та неприроднім — ні риба, ні м’ясо. Щось, про існування чого забуваєш ще до того, як перестав на нього дивитись :)

Що скажете — чи згодні з Ігорем? Чи маєте що додати?

Конкурс анімалістичної фотографії “Photo Nature”

2009-12-22T15:51:00.001+02:00

Відомий український фотограф-анімаліст Сергій Гладкевич запрошує взяти участь у конкурсі анімалістичної фотографії “Photo Nature”. Задекларована мета фотоконкурсу — показати красу і різноманітність флори і фауни України, а також спонукати суспільство дбайливо до неї відноситься.

Взяти участь в фотоконкурсі “Photo Nature” можуть всі фотографи-натуралісти, як любителі так і професіонали. Строки подання робіт — з 21 грудня 2009 по 21 березня 2010 року.

Номінацій фотоконкурсу аж 7 штук — є де розвернутись:

“Тварини” — Ссавці, птахи, земноводні, рептилії. Життя тварин в природному середовищі існування. Пріоритети — динаміка, не банальність, природність. Портрети тварин. Пріоритет — емоції, виразність.
“Рослини” — Рослини і їх родичі: гриби, мохи. Різноманіття і краса рослинного світу. Пріоритети: естетика, оригінальність ракурсу і композиції, незвичайні, рідкісні види.
“Водяний світ” — На воді та під водою. Таїнства підводного миру, його численних мешканців. Пріоритети: віддзеркалення специфічної динаміки, гармонії підводного миру, взаємодії мешканців.
“Макро” — Макро-фотозйомка комах, павуків, квітів і будь-яких інших цікавих живих об'єктів. Пріоритети: художність і оригінальність як окремих елементів, так і композиції в цілому, несподіваний ракурс, об'єкт.
“Пейзаж” — Ландшафти, цікаві куточки природи. Пріоритети: відображення самобутності природи, її краси і гармонійності; колористика, акценти.
“Юний натураліст” — Роботи дітей шкільного віку. Вітаються власне бачення, емоційність, настрій зображення.
“Life story” — Фото-серії з декількох робіт, що пов'язані єдиною сюжетною лінією та оповідають про один або декілька об'єктів живої природи. Пріоритети: художність, оригінальність сюжету, розкриття теми.

Ось кілька пунктів із офіційних умов фотоконкурсу анімалістичної фотографії “Photo Nature”:

Загальна кількість фотографій, які присилаються автором на конкурс, не більше 10.
Одна фотографія не може бути представлена більш ніж в одній номінації.
Організатори конкурсу залишають за собою право не приймати до участі роботи не відповідають певному якісному та технічному рівню без пояснення причин.
На конкурс приймаються кольорові та чорно-білі фотографії, зроблені як цифровими так і аналоговими (плівковими) фотокамерами.
Формат фотографій для участі у фотоконкурсі: для електронних фотографій — 800х600, для відбитків — 15х21 см. Але в разі виходу до фіналу фотоконкурсу “Photo Nature” автор має надати організаторам оригінал зображення в форматі jpeg 300dpi із розподільної здатністю, достатньою для друку розміром не менше 30х45 см.
Зйомки об'єктів живої природи повинні проводитися виключно етичними методами! Основний принцип зйомки живої природи: «Не нашкодь!" Роботи не будуть прийняті до участі в конкурсі якщо:
- організатори або члени журі прийдуть до висновку, що знімок був зроблений за допомогою жорстоких і неетичних методів поводження з тваринами;
- тварина на знімку поранена або хвора;
Приймаються лише ті фотороботи, що були зроблені на території України.

Повний текст умов участі у фотоконкурсу “Photo Nature” а також вже надіслані роботи інших учасників можна знайти на доволі симпатичному сайті фотоконкурсу: http://photonature.com.ua

Музей сучасного образотворчого мистецтва України

2009-12-21T09:29:00.001+02:00

Минулого четверга, 17 грудня, в Києві відкрився приватний музей сучасного образотворчого мистецтва України. Ось цитата з офіційного прес-релізу, що розповсюджував УНІАН:

7 грудня у Києві (вул. Глибочицька, 17) відбудеться урочисте відкриття у новому форматі першого у нашій державі приватного Музею сучасного образотворчого мистецтва України.

Понад 4500 тисяч унікальних експонатів переїхали до власного приміщення площею близько 3,5 тис. квадратних метрів. До вашої уваги — твори 500 українських майстрів, які представляють усі художні течії, напрями і мистецькі школи, що діяли в Україні в минулому та початку нинішнього століття.

Музейна колекція є однією з найбільших збірок українського живопису, графіки, скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва ХХ–ХХІ століть. Культурно-мистецька цінність цих творів, які збиралися протягом 20 років, є незаперечною і дає усі підстави стати національною гордістю України.

Серед численних робіт — твори таких класиків українського мистецтва, як В.Бернадський, Є.Волобуєв, М.Глущенко, С.Григор’єв, М.Дерегус, А.Ерделі, Ф.Захаров, К.Звіринський, І.Кавалерідзе, О.Новаківський, І.Плещинський, Р.Сельський, П.Столяренко, І.Труш, В.Хмелько, Тетяна та Олена Яблонські та багато інших.

Музей є меценатським і некомерційним проектом. Його цілі — пошук, збирання та збереження творів українських митців, котрі були розпорошені по різних регіонах, вивезені за кордон, осіли у приватних колекціях або з інших причин недоступні і маловідомі широкому загалу.

(Повний текст прес-релізу — http://www.unian.net/ukr/news/news-351997.html)

Новина, безумовна, приємна. Під час кризи відкривати майже в центрі Києва триповерхові некомерційні музеї це круто. На відкриття, нажаль, я вже не потрапив, але завітати в гості та подивитись власними очима що ж то є насправді — перший приватний музей сучасного образотворчого мистецтва України — треба буде обов’язково. Як подивлюсь — відпишусь про враження. Сподіваюсь, позитивні…

P.S.

“Перший приватний”.. Якось дуже знайомо звучить ;-)

Бійка між фотографами

2009-12-21T09:06:00.001+02:00

Один молодий фотограф публічно заявив що його бабця фотографує краще, ніж його колега. Той вирішив трохи провчити зеленого нахабу. Адже “часом, якщо щось не робиш потім дуже сильно жалієш..” Що з цього всього вийшло — дивіться на відео:

Що скажете? Чи є праві та винуваті? Чи є нормальним використовувати чужі фотографії в свої виставці? Ще й з такими підписами? Чи адекватною була реакція більш досвідченого фотографа?

Фотограф Карін Еберхард (Karin Eberhard)

2009-12-20T12:33:00.001+02:00

14-тирічна дівчинка з містечка Вальдштеттен, що у південній Німеччині, Карін Еберхард (Karin Eberhard) любить фотографувати, як і переважна більшість людей, усілякі банальні “красиві” речі — квіточки, метеликів, крапельки на яблучках.. Але те, що вона витворяє потім із кольорами в фотошопі — абсолютна фантастика. Внутрішнє відчуття композиції та бачення кольорів дозволяє Карін Еберхард створювати справжні витвори мистецтва.

Коли дивишся на фото-роботи Карін усвідомлюєш, що “арт”, в першу чергу, має бути в голові фотохудожника, а натуру для фотозйомки можна знайти в будь-якому шматочку реальності:

Більше робіт фотографа Карін Еберхард можна знайти на її сайті — http://karineberhard-photography.daportfolio.com/ або в її ж галереї на девіанарті — http://karisca.deviantart.com/.

Adobe Photoshop Lightroom 2.6

2009-12-19T19:46:00.001+02:00

Вийшла нова версія найпопулярнішої (і однієї з найкращих) програми для професійних фотографів — Adobe Photoshop Lightroom 2.6. Одночасно компанія Adobe оновила до версії 5.6 свої програми Adobe Camera Raw та DNG Converter.

В новому Lightroom 2.6 виправлено деякі дрібні недоліки попередніх версій та додано підтримку нових фотоапаратів від більшості світових виробників:

Canon: професійна Canon EOS 1D Mark IV, напівпрофесійна Canon EOS 7D, компактні фотокамери Canon PowerShot G11 та Canon PowerShot S90.
Leaf Aptus-II 5.
Середноформатні камери Mamiya: Mamiya DM22, Mamiya DM28, Mamiya DM33, Mamiya DM56, Mamiya M18, Mamiya M22, Mamiya M31.
Nikon: топова фотокамера Nikon D3s.
Olympus E-P2.
Panasonic DMC-FZ38.
Pentax K-x.
Sigma DP1s.
Нові дзеркалки Sony: Sony A500, Sony A550, Sony A850.

Повний перелік всіх нововведень англійською можна прочитати в Lightroom 2.6 ReadMe (PDF).

Скачати Adobe Photoshop Lightroom 2.6 можна з сайту Adobe.com:

Adobe Lightroom 2.6 для всіх типів Windows-комп’ютерів — http://www.adobe.com/support/downloads/detail.jsp?ftpID=4629 (146.7MB)
Adobe Photoshop Lightroom 2.6 для Mac OS — http://www.adobe.com/support/downloads/detail.jsp?ftpID=4628 (98.8MB)

Або, якщо світовий інтернет-трафік, для вас не безкоштовний — з українського сервера:

Adobe Lightroom 2.6 для звичайних Windows-комп’ютерів (х86) — Adobe_Photoshop_Lightroom_2.6_install_win32.exe (76.4 Mb)
Adobe Lightroom 2.6 для 64-бітних Windows-комп’ютерів (х64) — Adobe_Photoshop_Lightroom_2.6_install_win64.exe (77.9 Mb)
Adobe Photoshop Lightroom 2.6 для Mac OS — Adobe_Photoshop_Lightroom_2.6_install_mac.dmg (98.7 Mb)

Програма для перегляду зображень FastStone Image Viewer

2009-12-16T11:40:00.000+02:00

Інколи мені відверто жаль фотографів, які в своїй повсякденній роботі для перегляду сотень фотографій користуються звичайним провідником Windows. Адже є купа спеціалізованих програм, які набагато зручніші та більш функціональні.

Я, наприклад, користуюсь FastStone Image Viewer. Як на мене, це найкраща програма для перегляду та простенького редагування зображень. За більш ніж 5 років користування жодного разу в мене не виникло думки шукати їй заміну.

Ось невеликий список переваг FastStone Image Viewer, якими я особисто користуюсь кожного дня:

Дуже швидкий (в порівнянні з аналогами) та зручний інтерфейс, який дійсно продуманий до дрібниць.
FastStone Image Viewer розуміє всі поширені формати зображень (jpg, tiff, gif, png, bmp, psd, ico, …), в тому числі і всі варіанти RAW-формату, включно із Adobe DNG.
Зручний перегляд EXIF інформації та редагування коментарів в jpeg.
Групова обробка зображень — перевернути, змінити розмір та dpi, додати різкості, наложити вотермарк (водяний знак), перейменувати — все це можна зробити одразу для сотень фотографій за кілька кліків мишкою.
Дуже зручний режим повноекранного перегляду фотографії — все що потрібно під рукою і нічого зайвого.
Іноді стає в нагоді режим детального порівняння фотографій (до 4 фото на одному екрані).
Крім того, FastStone Image Viewer — безкоштовний для домашнього використання — приємно відчувати себе законослухняним :)

Звичайно, що “справжнє” професійне редагування фотографій в FastStone Image Viewer не зробиш. Для цього є інші програми, той же самий Adobe Lightroom :-) Але якщо вам потрібно лише переглянути фото та, можливо, зробити невеличкі корекції — тоді FastStone Image Viewer саме те, що вам потрібно.

Якщо зацікавились, FastStone Image Viewer можна завантажити або з офіційного сайту, або з українського сервера.

А якими програмами для перегляду фотографій зазвичай користуєтесь ви?

Результати фотоконкурсу на тему “Портрет емоцій”

2009-12-16T00:54:00.001+02:00

На цьому тижні темою фотоконкурсу “Просвіт” було “Портрет емоцій”. Завдання формулювалось приблизно так:

Необхідно зробити колаж із фото-портретів однієї і тієї ж людини на одному і тому ж фоні. На кожному портреті має бути певна емоція. Таким чином весь колаж має бути “портретом емоцій”.

Надихнула на цю тему обкладинка альбому “The Beatles” “A Hard Day's Night”. Отже треба було зробити щось подібне :)

І ось що в результаті вийшло (всі фото клікабельні):

Як вам? Сподобалось щось? Яка робота найкраща? ;)

Фото з Кубку України з дріфтінгу 2009 D1UDF

2009-12-15T14:32:00.001+02:00

Я не знаю як в інших фотографів, але в мене виходить так — якщо одразу не обробив відзнятий матеріал — то вже, мабуть, ніколи його і не зроблю. Буде він лежати мертвим вантажем на вінчестері комп’ютера — місце займає, а видалити рука не підіймається. Але інколи є дуже приємні винятки з цього правила. І сьогоднішній пост саме про такий випадок.

В середині липня цього року в Києві проходив другий етап кубка України з дріфтінгу. Макс “Бодрячок” на ньому був штатним фотографом. А я — приєднався до нього щоб підстрахувати, про всяк випадок — другим фотографом. За цілий день змагань відзняв доволі багато. Але так сталось, що мої фото не знадобились — Максим сам чудово виконав всю роботу. Ось так за один день більше 10ГБ фотографій “зависли” в моєму фотоархіві.

Майже півроку фото з дріфтових змагань пролежали в мене на компі навіть не перебрані. Та нещодавно я згадав про них та вирішив довести до ладу. Щоб було цікавіше — додав ще ідею кадрування із співвідношенням сторін 1 до 2,44 “а-ля широкоформатний кіно-кадр”, яка не виходить з голови вже кілька місяців. Та трохи побавився із ч/б… І ще — вся пост-обробка фотографій робилась виключно в безкоштовному Adobe Lightroom 3 beta.

І ось що з цього всього вийшло:

Буду радий почути, чи подобається вам результат і чи вдалось мені передати атмосферу змагань та швидкості, на яких там носились :-)

Понеділок, фото, коні…

2009-12-14T13:52:00.001+02:00

Понеділок — важкий день. Та ще й попередня стаття про те як фотографувати портрети вийшла доволі серйозною. Я вирішив, що так розпочинати новий тиждень не варто.. Знаєте вислів “від роботи навіть коні падають”? Так от..

Щось мене зачепило в цьому фото. Може ідея. Може сюжет. А може й просто незвичний ракурс та компоновка кадру. Так чи інакше — воно мені подобається і підіймає настрій. А вам?

Як фотографувати портрет?

2009-12-14T03:10:00.000+02:00

Портрет — мабуть найбільш популярний жанр фотографії. Але дійсно майстрів фото-портрету можна перерахувати по пальцях. Чому? Наче фотоапарати у всіх однакові. Вибір моделей — теж.. Що ж вони такого знають, чого не знає решта фотографів?

Сьогодні я спробую трішечки підійняти завісу:

9 порад для фотографів як знімати гарні портрети

Не фотографуйте обличчя. Фотографуйте емоції людини, її думки та внутрішній стан. Якщо сфотографувати обличчя — вийде фото на паспорт. Ви ж хочете зовсім не цього, чи не так?
Майже завжди найголовніше в фотозйомці портрету — це світло. Світлом можна малювати, розставляти акценти, щось підкреслювати, або, навпаки, приховувати. Світлом можна створювати настрій. Світлом можна об’єднувати чи розділяти. Світлом можна зробити майже все. Пам’ятайте про це!
Стежте з фоном! Ніколи фон не має притягувати до себе більше уваги ніж головний об’єкт — ваша модель. Якщо фон стає головним, то це вже не портрет, а пейзаж/натюрморт/все-що-завгодно з людиною, яка випадково потрапила до кадру. В кращому випадку у вас вийде жанрова сцена. Але точно не художній портрет. До речі, саме тому фотографи портретисти так люблять об’єктиви з фіксованою фокусної відстанню (наприклад, 50 мм), які завдяки великій апертурі “розмивають” увесь фон.
Стежте за фоном!! І це не жарт. Фон має бути “другорядним” лише візуально, але, насправді, він дуже важливий. Фон має бути логічно пов’язаним із вашою моделлю — гармонійно доповнювати її зображення, допомагати розкрити головну ідею вашої фотографії. Навіть якщо фоном є абсолютно біла або чорна стіна в студії. Інакше ваша фоторобота буде не художнім портретом, а фотографією людини на випадковому фоні. Не вірите? Спробуйте зробити гармонійний портрет щасливого малюка на чорному тлі.
Кадруйте! Кращий друг фотографа — ножиці. І найліпше якщо вони “працюють” ще до моменту натискання на кнопку спуску затвору фотоапарата — в голові фотографа. Все дуже просто: якщо можна без зміни загального сенсу щось відрізати — треба відрізати. Якщо ви не можете пояснити навіщо потрібен в кадрі той чи інший елемент зображення — він там не потрібен.
Дивуйте! Гарний портрет — це той, який надовго запам’ятовується глядачеві, западає йому в душу. Повірте, симпатичні дівчата із розпущеним волоссям та потупленими очима вже давно, м’яко кажучи, нікому не запам’ятовуються... Зрозумійте просту річ — якщо ви вирішили в своєму класичному портреті “розкрити таємницю жіночої душі”, то в підсвідомості глядача ви конкуруєте із тисячами інших, в тому числі геніальних, фотографів і художників — аж до самого Леонардо з його “Мона Лізою”. Чесно кажучи, якщо ви читаєте ці рядки — вам навряд чи вдасться перемогти в цій конкуренції.
Знімайте багато! Якщо у вашого фотоапарату є режим серійної зйомки —користуйтесь ним. Люди — живі істоти, тому вони постійно блимають очима, крутяться, весь час хоч трохи, але змінюють вираз свого обличчя. Зробіть замість 10 кадрів 100 — і ви будете мати з чого вибирати. Лише професійні моделі знають, які вирази обличчя їм пасують, і вміють їх довго тримати перед камерою. Якщо ж ви фотографуєте звичайну людину, то розраховувати можна тільки на власне фотографічне везіння. Отже, варто підстрахуватись кількістю зроблених кадрів ;-)
Знімайте ще більше!! Весь час носіть фотоапарат з собою та фотографуйте всюди де стає нагода — від перехожих на вулиці до власного шефа на роботі чи викладача в авдиторії; від жебрака, що спить на лавочці, до ґламурної ляльки, з якою ви щойно познайомились в клубі. Вміння приходить з досвідом. Тому фотографуйте, дивіться що у вас вийшло і аналізуйте що так, а що не так. Іншого шляху до майстерності не існує.
І остання, але дуже важлива, порада — Любіть своїх моделей! Адже, фотограф знімає, в першу чергу, не навколишній світ, а самого себе. І все що ви відчували під час натискання на кнопку — залишиться на вашій фотороботі. Що це буде — любов чи щось інше — вибирати вам.

Якщо ви маєте що доповнити, або не згодні з цими порадами — запрошую до спілкування.. Чим більше різних поглядів — тим ближче до істини.

Щотижневі фото-завдання від фотоклубу “Просвіт”

2009-12-13T15:04:00.001+02:00

Однією з “фішок” фотоклубу Просвіт є щотижневі фото-завдання. Все дуже просто — на кожній зустрічі ми всі разом вигадуємо певну тему і за тиждень кожний має принести 7 надрукованих фотографій, що розкривають цю тему.

Похвалитись, що то є оригінальна ідея, я не можу, проте можу сказати, що вона працює :-) Як виявилось, відчуття здорової конкуренції та сором прийти з пустими руками є дуже потужними мотиваторами. Вони дійсно допомагають побороти природну лінь і частіше дивитись на світ крізь видошукач фотоапарату.

До речі, тема завдання на поточному тижні — “Емоційний портрет” (необхідно зробити серію фото-портретів однієї і тієї ж моделі на одному і тому ж фоні — так щоб кожний портрет був ілюстрацією певної емоції).

Почалось все в жовтні 2009 року з теми “Мій день — 24 фото за 24 години”. І з тих пір кожного тижня ми виконуємо фото-завдання, які самі собі вигадуємо. За ці кілька місяців було вже багато цікавих тем та фотографій, але за якимись містичними причинами все це проходило повз блоґ…

Сьогодні я вирішив це виправити. Розпочну з того, що можу зробити сам — поділюсь власними фотографіями. Може і решта просвітівців вирішать зробити теж саме ;-) Кажуть гарний приклад теж часто буває заразливим.

Отже, поїхали…

24 фото на тему “Мій день…”:
7 фото на тему “Коло квадрату” (суть завдання — сфотографувати будь-яку кількість кіл та зкадрувати фотографію в квадрат):
8 фото на тему “Єдність складного” (завдання було суто композиційне — необхідно в одному кадрі композиційно поєднати непоєднуване або ж показати гармонічну взаємодію різних об’єктів)
7 фотографій “Кольори життя” (майже вільна тема, головна мета — показати цікаві поєднання та взаємодію різних кольорів):
8 фото на тему “Віддзеркалення” (все що завгодно, аби на фотографії було хоч щось, що віддзеркалюється ;-)

Нажаль в мене є фотографії далеко не на всі щотижневі завдання. Але хоч щось завжди більше ніж нічого…