Pulen-blog » Творчість

Осінь

Pulen — Fri, 31 Jul 2009 20:11:00 +0000

Неждана осінь прибуває
У жовтолистому плащі.
Вже небо затягнули хмари,
Холодні йдуть із них дощі.

Птахи зібралися у вирій,
Туди, де сонячно весь час.
Перечекають сніжну зиму
І знову прилетять до нас.

Дерева листя поскидали,
І стелеться воно під ноги.
Здається, що дерева – будівельники,
Будують з листя нам вони дороги.

Схожі дописи

Ночь

Pulen — Wed, 29 Jul 2009 10:06:00 +0000

Ночь. Тишина.
Как в огромное зеркало, я любуюсь в бездонную высь.
А вокруг ни души.
И не слышно ни звука.
Только звезды сверкают в тиши.

Спит мой город.
Как звезды, горят фонари,
Освещая ночную дорогу.
Спит земля.
Дремлет тихая ночь.
Только я лишь стою у порога.

Схожі дописи

Мальчик и зонтик

Pulen — Tue, 28 Jul 2009 18:09:00 +0000

На диване зонт лежал.
Мальчик зонтику сказал:
- Зонтик, зонтик,
Ты зачем
Грязным на диван залез?
Это новенький диван!
Да и ты не мальчуган,
Чтоб валяться на диване.
Ты – чтобы лететь над нами,
Когда мокнет все вокруг.
Ох, ленивый же ты, друг!

Схожі дописи

Прошедшая любовь

Pulen — Mon, 27 Jul 2009 17:58:00 +0000

Забыть тебя я не сумею,
Хотя и рада бы забыть.
Меня ты бросил, но другая
Тебя не сможет так любить.

Забыл меня и полюбил другую,
Но ведь не знаешь ты того,
Что у нее другой есть парень,
Все решено у них давно.

Когда-то ты ко мне вернешься.
Но будет поздно. Я скажу:
“Ты не любил меня когда-то,
Теперь тебя я не люблю!”

Схожі дописи

Підводна лавочка

Pulen — Sun, 28 Jun 2009 12:47:00 +0000

У широкому Дніпрі,
На піщаному дні
Щука лавочку відкрила
І табличку почепила:

"Є цукерки, апельсини,
Жовтобокі мандарини.
Безкоштовно все віддам
Я веселим малюкам.

Карасикам по мандарину,
А в’юнцям по апельсину.
Пліточкам віддам цукерки
Аж по цілому відерку.

А як лимони завезуть,
Знайте: в лавочці вас ждуть.
Хай веселі малюки
До мене ходять залюбки.

Схожі дописи

Україно моя, моя рідна Вкраїно

Pulen — Sat, 27 Jun 2009 19:38:00 +0000

Україно моя, Україно,
Батьківщино єдина моя,
Наймиліша ти серцю країна,
Ти найкраща у світі земля.

Ти весною розквітнеш садами,
Влітку зеленню вдягнешся вся.
Ні, прекрасніше тебе, Вкраїно,
Не було в цілім світі й нема.

В золотистому морі пшениці,
У безкраїх просторах степів
Ти, Вкраїно, багата й чарівна,
Йдеш до нас із далеких віків.

За багатство своє і за вроду
Не в одному полоні була,
Та з великим і сильним народом
Ти свободу собі здобула.