<?xml version="1.0" encoding="utf-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom">
		<id>https://radio.kpi.ua/issue/feed</id>
	<title>Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка</title>

																																<updated>2026-08-06T18:48:25+03:00</updated>

				<author>
			<name>Дубровка Федір Федорович</name>
						<email>fedor.dubrovka@gmail.com</email>
					</author>
	
	<link rel="alternate" href="https://radio.kpi.ua/" />
	<link rel="self" type="application/atom+xml" href="https://radio.kpi.ua/feed/atom" />

	
		
	<generator uri="http://pkp.sfu.ca/ojs/" version="3.2.1.2">Open Journal Systems</generator>
				
	<subtitle type="html">&lt;p&gt;&quot;Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка&quot; (&quot;Известия высших учебных заведений. Радиоэлектроника&quot;), ISSN 0021-3470 — міжнародний щомісячний науково-технічний журнал з радіотехніки та радіоелектроніки, що рецензується. Видається НТУУ КПІ з 1958 року. Індексується у SCOPUS, INSPEC, Google Scholar, CNKI, EBSCO Discovery Service, EI Compendex, Gale, Gale Academic OneFile, Gale InfoTrac, INIS Atomindex, OCLC WorldCat Discovery Service, ProQuest Advanced Technologies &amp;amp; Aerospace Database, ProQuest SciTech Premium Collection, ProQuest Technology Collection, ProQuest-ExLibris Primo, ProQuest-ExLibris Summon. &lt;strong&gt;Цитувань на статтю = 0,8&lt;/strong&gt; (Cites per Doc. (2y) = Impact Factor WoS, 2019). &lt;strong&gt;SJR = 0,21, Q3, SNIP = 0,51&lt;/strong&gt; (Scopus, 2019).&lt;/p&gt;</subtitle>

						<entry>
								<id>https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025010042</id>
				<title>Про суму випадкових змінних повільного згасання Больє-Сі та її застосування для сумування диференціально-зважених сигналів</title>
				<updated>2026-08-06T17:24:21+03:00</updated>

				
									<author>
						<name>Х. Шанкар</name>
													<email>hari.shankar55@gmail.com</email>
											</author>
								<link rel="alternate" href="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025010042" />

									<summary type="html" xml:base="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025010042">&lt;p&gt;Система зв’язку шостого покоління (6G) підтримує терагерцові діапазони частот. Цей тип системи зв’язку забезпечує високошвидкісну передачу даних, яка характеризується найвищою надійністю та низькою затримкою. Бездротові канали зв’язку 6G характеризує модель згасання Больє-Сі BXS (Beaulieu-Xie shadowed). У статті обчислена сума випадкових процесів моделі Больє-Сі для випадку незалежних, але не обов’язково однаково розподілених INID (independent but not necessarily identically distributed) величин. За допомогою функції генерації моментів MGF (moment generating function) отримано кілька статистичних виразів для випадку незалежних однаково розподілених IID (independent identically distributed) величин для реалізації сумування диференціально зважених сигналів кожного каналу MRC (maximum ratio combining). Визначено n-й момент, ймовірність переривання зв’язку OP (outage probability) та ймовірність помилок. Для перевірки запропонованих виразів, отримані результати порівняно з результатами моделювання Монте-Карло та моделями маломасштабних завмирань Больє-Сі, Накагамі-m, та моделі Релея як окремий випадок.&lt;/p&gt;</summary>
				
												
									<published>2025-06-26T00:00:00+03:00</published>
				
								<rights>Авторське право (c) 2025 Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка</rights>
			</entry>
					<entry>
								<id>https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025030021</id>
				<title>Аналіз впливу кутомісної діаграми спрямованості на розрахунок поширення радіохвиль через спорадичний шар E згідно з ITU-R P.2001</title>
				<updated>2025-09-04T09:06:15+03:00</updated>

				
									<author>
						<name>Цян Го</name>
													<email>guoqiang@hrbeu.edu.cn</email>
											</author>
									<author>
						<name>Микола Михайлович Калюжний</name>
													<email>3rmorti7@gmail.com</email>
											</author>
									<author>
						<name>Андрій Борисович Чернов</name>
													<email>a-chernov@i.ua</email>
											</author>
									<author>
						<name>Валерій Михайлович Орленко</name>
													<email>orlenkoval@gmail.com</email>
											</author>
									<author>
						<name>Жень Ю</name>
													<email>cucecc@mail.ru</email>
											</author>
								<link rel="alternate" href="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025030021" />

									<summary type="html" xml:base="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025030021">&lt;p&gt;Розглянуто варіант підвищення точності автоматизованого прогнозування поширення радіохвиль з урахуванням Рекомендації ITU-R P.2001-6. Зазначається, що в багатьох випадках можна підвищити точність обчислень, враховуючи кутомісну діаграму спрямованості антени. Особливу увагу приділено моделі поширення радіохвиль через спорадичне відбиття у шарі E. Крім того, проаналізовано вплив відстані між терміналами, а також вплив типів антен на точність обчислень. Визначено поправки, які необхідні для типових антен, що працюють у діапазонах коротких та ультракоротких хвиль, а також межі, в яких ці поправки можуть бути застосовані. Виділено області для майбутніх досліджень, розвиток яких дозволить ще більше підвищити точність прогнозування щодо поширення радіохвиль з використанням Рекомендації ITU-R P.2001. Запропонована методика враховує чотири механізми поширення радіохвиль. Під час впровадження автоматизованого методу з Рекомендації ITU-R P.2001 у практичну комп&#039;ютерну інформаційну систему визнано необхідним врахувати додаткові фактори, які не були явно визначені в оригінальній Рекомендації ITU. Однак ці фактори можуть значно погіршити результати прогнозів поширення радіохвиль.&lt;/p&gt;</summary>
				
												
									<published>2025-06-26T00:00:00+03:00</published>
				
								<rights>Авторське право (c) 2025 Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка</rights>
			</entry>
					<entry>
								<id>https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025030033</id>
				<title>Випромінювання мод шепочучої галереї на періодичних локальних нерівностях діелектричного резонатора для розробки секторальних антен мм-хвиль</title>
				<updated>2025-12-28T11:03:28+02:00</updated>

				
									<author>
						<name>Олександр Євгенович Когут</name>
													<email>hazar70@gmail.com</email>
											</author>
									<author>
						<name>Сергій Олегович Носатюк</name>
													<email>nosatiuk87@gmail.com</email>
											</author>
									<author>
						<name>Євгеній Острижний</name>
													<email>eruost@ukr.net</email>
											</author>
									<author>
						<name>Кирило Шендрік</name>
													<email>kirill7shendrik@gmail.com</email>
											</author>
									<author>
						<name>М. Ель Баккалі</name>
													<email>mohamed.elbakkali1617@gmail.com</email>
											</author>
								<link rel="alternate" href="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025030033" />

									<summary type="html" xml:base="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025030033">&lt;p&gt;Представлено новий ефект дифракційного випромінювання мод шепочучої галереї на локальних неоднорідностях у дискових діелектричних резонаторах. Об рунтовано основи багатопроменевого випромінювання електромагнітної енергії в повному секторі азимутальних кутів 0–360°. Встановлено, що локальні неоднорідності, рівномірно розташовані на робочій поверхні дискового діелектричного резонатора, генерують інтенсивне електромагнітне випромінювання в азимутальному секторі кутів 0–360°. Показано фізичні принципи роботи, конструктивні особливості та розрахунок сегментованого діелектричного резонатора з робочою поверхнею у вигляді дифракційної решітки. Крім того, представлено результати дослідження випромінювальних властивостей резонатора в дальній зоні. Продемонстровано, що випромінювана електромагнітна енергія від сегментованого діелектричного резонатора утворює багатопелюсткову діаграму спрямованості в азимутальному секторі кутів від 0 до 360°. Ключовою особливістю є високі значення коефіцієнта підсилення на робочій резонансній частоті, які можуть досягати 12 дБ на різних пелюстках.&lt;/p&gt;</summary>
				
												
									<published>2025-06-26T00:00:00+03:00</published>
				
								<rights>Авторське право (c) 2025 Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка</rights>
			</entry>
					<entry>
								<id>https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025020025</id>
				<title>Природа термостабільності та втрат у мікрохвильових діелектриках з високою діелектричною проникністю</title>
				<updated>2025-04-21T14:39:05+03:00</updated>

				
									<author>
						<name>Юрій Михайлович Поплавко</name>
													<email>ypoplavko@gmail.com</email>
											</author>
									<author>
						<name>Юрій Вікторович Діденко</name>
													<email>yu.v.didenko@gmail.com</email>
											</author>
									<author>
						<name>Костянтин Сергійович Мазур</name>
													<email>k.mazur-me28@lll.kpi.ua</email>
											</author>
								<link rel="alternate" href="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025020025" />

									<summary type="html" xml:base="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025020025">&lt;p&gt;Для мікрохвильової електроніки потрібні діелектрики з високою діелектричною проникністю та малими втратами. Як основа композитів перспективними є «жорсткі» параелектрики, такі як рутил або перовскіт, які характеризуються слабкозатухаючою м’якою поперечною оптичною модою коливань кристалічної ґратки й не сприяють утворенню полярних фаз. Природну температурну нестабільність діелектричної проникності параелектриків можна придушити введенням парамагнітних іонів лантаноїдів. Відносно низькі втрати у НВЧ-діапазоні можуть бути досягнуті тільки в однофазних композиціях і за відсутності в структурі полярних включень. В статті зроблено спробу пояснити фізичну природу температурної стабільності діелектричної проникності та втрат, які вносить полярна фаза.&lt;/p&gt;</summary>
				
												
									<published>2025-06-26T00:00:00+03:00</published>
				
								<rights>Авторське право (c) 2025 Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка</rights>
			</entry>
					<entry>
								<id>https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025020037</id>
				<title>Вплив температури на характеристики шумового варізонного InGaN діода</title>
				<updated>2025-02-15T00:07:42+02:00</updated>

				
									<author>
						<name>Кирило Геннадійович Приходько</name>
													<email>kyrylo.prykhodko@karazin.ua</email>
											</author>
									<author>
						<name>Валерій Олександрович Зозуля</name>
													<email>v.zozulia@karazin.ua</email>
											</author>
									<author>
						<name>Олег Вікторович Боцула</name>
													<email>oleg.botsula@karazin.ua</email>
											</author>
									<author>
						<name>Лариса Вікторівна Січевська</name>
													<email>sichevska@karazin.ua</email>
											</author>
								<link rel="alternate" href="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025020037" />

									<summary type="html" xml:base="https://radio.kpi.ua/article/view/S0021347025020037">&lt;p&gt;Твердотільні джерела шумового сигналу використовуються в різних системах як цивільного, так і військового призначення. Одним з механізмів, що призводить до виникнення шумових коливань є міжзонна ударна іонізація (УІ). Для створення генераторів шуму в інтервалі частот від одного до сотень ГГц пропонується використовувати діоди, в яких УІ виникає в сильних статичних полях, що формуються біля катодного контакту (катодний домен). Розглянуто діоди на основі InGaN, що містять варізонний шар, область низького легування для ініціації УІ та локалізації її на катоді. На основі двовимірної моделі діода з використанням багаточастинкового методу Монте-Карло проведено моделювання роботи приладів довжиною 1–4 мкм. Враховано різні температури зовнішнього середовища та ефекти саморозігрівання, які пов’язані з УІ та протіканням в них електричного струму. Отримано статичні та шумові характеристики діодів в діапазоні зміни зовнішньої температури від 300 до 500 К. Показано її вплив на фізичні процеси в діоді та частотні властивості шуму, який ним генерується.&lt;/p&gt;</summary>
				
												
									<published>2025-06-26T00:00:00+03:00</published>
				
								<rights>Авторське право (c) 2025 Вісті вищих учбових закладів. Радіоелектроніка</rights>
			</entry>
			</feed>
