Вимогам відповідає карта від http://openmtbmap.org – проекту, який на базі даних OpenStreetMap збирає карти окремих країн у Garmin-формат. Вигляд карт оптимізований для їх використання у активному проведенні вільного часу – веломандрівки, піші походи тощо – мають горизонталі і дають можливість прокладання маршруту.

Для того, щоб завантажити таку карту України в навігатор, потрібно (останнім часом я на Windows, тому кроки для цієї ОС):

1. зі сторінки http://openmtbmap.org/download/odbl/#europe-map-downloads звантажити .exe файл і запустити його. В процесі інсталяції є можливість вибрати вигляд карти, я зупинився на Classic – рекомендованому варіанті для версії мого навігатора.
2. встановити програму MapSource з сайту Ґарміна: http://www8.garmin.com/support/download_details.jsp?id=209. Якщо під час встановлення виникли проблеми, раджу прочитати http://openmtbmap.org/tutorials/install-mapsource/
3. запустити MapSource, вибрати зі списку карт потрібну і виділити на ній ділянку, яку хочемо відправити в навігатор. Можна виділити цілу карту.
4. підключити gps-приймач до комп’ютера; у MapSource вибрати Transfer -> Send to device. Таким чином ми відправимо виділену карту в навігатор. Важливо: існуючі карти в навігаторі буде затерто!

Таким чином ми отримуємо карту на базі даних OSM у своєму Garmin-пристрої. Тепер можна і в мандрівку

Більш детально про встановлення згаданих карт і про самі карти можна почитати на http://openmtbmap.org/.

Журналісти вже охрестили її «транспортною революцією», хоча, на мою думку, нічого кардинально нового у ній немає. Більшість маршрутів, якими я користуюся, отримали нові номери, деякі дублюючі зникли.

Тим не менше, нижче посилання, за якими можна знайти детальнішу інформацію:

• на сайті міськради є список маршрутів із їх описом: http://city-adm.lviv.ua/news/transport/16070-z-novogo-roku-u-misti-zapracuje-nova-marshrutna-merezha
• схему кожного маршруту можна побачити на карті тут: http://marshrutky.com.ua/lviv/new.php

За останнім лінком є також співставлення нових і старих номерів маршрутів (наприклад, поточний маршрут №85 називатиметься №42).

Моє дослідження грунтувалося на тому, що випускники шкіл, в яких добре вчать англійську, набирають вищі бали на ЗНО з англмови, і навпаки.

За базу взяв результати ЗНО по Львову за 2010 рік (усі результати ЗНО по Україні вільно доступні в інтернеті). Експортував дані з англмови по львівських школах і згріб усі результати в один ексель-файл.

Варто зазначити, що результати нормовані в межах 100-200 балів, і ці бали розбиті на діапазони. В результаті ми маємо для кожної школи к-сть учасників ЗНО по предмету і дані про те, який відсоток учасників отримав бал у кожному діапазоні. Отак закручено, неясно тільки для чого.

Для збільшення розміру файлу інформативності, я додав до кожної колонки із діапазоном колонку із к-стю учасників, які попали в відповідний діапазон і середнім значенням балу діапазону. Пізніше визначив середній бал для кожної школи.

Середній бал для школи і має показувати, наскільки симпатичні учительки добре викладають англійську конкретно у даній школі.

Файл із результатами тут (тепер у різних форматах!:)): MS Excel, OO Spreadsheet, Google Docs.

Кілька зауважень:

1. Чим більша к-сть учасників, тим (на мою думку) кращий зв’язок високий середній бал – добре вчать англійську: якщо здало 4 учнів, цілком можливо, що вони готувалися додатково. Якщо ж здало 40, то у наявність репетитора повірити важко.
2. Середній бал для діапазону визначав як середнє арифметичне між крайніми значеннями діапазону.
3. Остання колонка вказує район міста, в яком є школа.
4. Приємно вразив фізмат ліцей, не думав, що вони і в англійській такі сильні.
5. ТОП-5 вийшли:

Львівська загальноосвітня школа I-III ступенів №24 ім. М. Конопницької
Класична гімназія при Львівському національному університеті імені Івана Франка
Львівська академічна гімназія при Національному університеті “Львівська політехніка”
Львівська українська гуманітарна гімназія з поглибленим вивченням українознавства та англійської мови
Львівська гімназія “Євшан”

Користуйтеся на здоров’я.

Взагалі таке можна зробити для будь-якого предмету/школи/регіону, просто провівши маніпуляції із даними. Відкритими даними, важливість доступності яких не можна переоцінити (Тім Бернерс-Лі говорить про це тут).

Окрема подяка сайту ТЕКСТИ.org.ua, які зробили мега-інструмент для визначення найкращих університетів України на основі цих-же даних ЗНО.

Добрих пошуків

Першою проблемою для мене було наступне: як записати трек своїм ґарміном, завантажити його на сервер osm і потім правити/мапити по ньому? З цим я успішно розібрався ще в кінці минулого року, на новий рік зробив скріншоти і… забув поділитися. Тепер виправляюся, читайте уважно, якщо цікаво

Тут і далі – скріншоти з мого етрекса.

1. Йдемо у пункт меню Tracks.

2. Вмикаємо запис треку: вибираємо On вверху справа.

Тут варто зазначити, що завжди краще починати із чистого аркуша, тобто перед початком запису нового треку варто пересвідчитися, що теклог (tracklog) порожній.

3. Пройшовши кілька метрів, помічаємо на екрані слід записаного треку. Значить, все робимо правильно.

Вночі це може виглядати так:

4. Вимикаємо запис: Після закінчення мандрівки вимикаємо запис треку, для цього знову йдемо в Tracks і вибираємо Off для Tracklog.

5. Зберігаємо записаний трек:

Тиснемо Yes:

Бачимо певну статистику по треку. Тут же можна змінити назву треку, але я цього ніколи не роблю – підключивши приймач до комп’ютера (для стягування треків), все-одно доводиться мати справу із файлами, назви яких формуються за датою створення, і назва треку тут не фігурує.

6. Витираємо треклог: чистимо після себе, залишаючи місце для наступного треку.

От і все. Трек записався на картку (чи у пам’ять, залежить від приймача) пристрою у форматі .gpx (актуально для пристроїв Garmin). Стягнути його можна, підключивши приймач як USB mass storage до комп’ютера.

Наступним постом опишу, як трек завантажити на сервер openstreetmap і що робити далі.

Вибори в найближчу неділю. Мій вибір:

Мер: Андрій Садовий. І хай мені не все подобається з методів роботи, хай я чую негатив про нього і людей навколо нього, все ж я також не можу заперечувати тих позитивних змін, які відбулися у Львові за його каденції. Ще одна причина – голос за Садового буде також і голосом проти Писарчука, а останнього хочу бачити в кріслі мера найменше.

Львівська міська рада: Політична партія «Громадянська позиція». В першу п’ятірку входять люди, які до цього працювали в міськраді і я підтримую їхню діяльність.

Львівська обласна рада: Політична партія «Громадянська позиція». В облраду ГП вирішила відправити серйозну команду: Олег Мацех, Ігор Герич, Тарас Возняк, Олександр Фільц і Олексій Скрипник – люди, яких не гріх підтримати.

На своєму окрузі по мажоритарці до міськради також підтримаю кандидата від ГП – Руслана Козака. Я з ним не є знайомий, але тут я поклався на селекційний механізм партії. Якщо він пройде в міську раду і раптом почне робити негарні речі, буде нагода перевірити механізм відкликання депутата громадою, задекларований «Громадянською позицією». Хоча думаю, що потреби не буде.

Важлива деталь – майже рік я співпрацюю із «Громадянською позицією» у Львівській області. Це не вплинуло на мій вибір – швидше навпаки, завдяки тому, що ГП об’єднує таких людей, я із ними співпрацюю. Зрештою, я на виборах президента підтримував Гриценка не в останню чергу тому, що його підтримували у Львові люди типу Мацеха. Ознайомитися із тим, хто йде від «Громадянської позиції» на вибори у Львівську міську та обласну ради, можна на їхньому сайті (ну, нічого крім списків і газети там і так поки немає )

Навіть не знаю з чого почати. Я боявся, щоб фільм не був заскладним у історичному та емоційному плані. Слава богу, він не є переобтяжений історичними деталями, історично непідкований глядач не мав би розгубитися від надміру інформації. проводиться тільки основна хронологічна лінія із коротким оглядом того, як це впливало на життя людей, як змінювалися піроритети влади. Свідчення очевидців (українці, поляки, євреї) дають відчути ці події крізь призму особистого.

Художня частина фільму теж є досить м’якою, зважаючи на те, що можна було б зняти про звірства репресивної машини НКВС. Тому можете йти з дружинами Фільм документальний, зрештою.

Щодо гри акторів – посередня. Сцена із стихійною торгівлею – провальна. Решта – кращі, якесь навіть враження, що чим далі до кінця стрічки, тим краще актори грають Окремий респект актору, що втілював образ чекіста.

От що не сподобалося – враження, що дивишся набір кліпів. Тобто окремі моменти динамічні, красиві, дороблені, але разом не в’яжеться, уривчасто якось… Загального враження про фільм воно не псує, але ж мають бути недоліки.

Не знаю, коли і де будуть фільм демонструвати ще – принаймні, на форумі Кінопалацу була інформація про можливий показ у арт-залі. Побачимо. Наразі зацініть трейлер: http://www.youtube.com/watch?v=BQjiDPY1CyQ

Про прем’єру. В прокаті фільм був рівно один сеанс. Початок о 18:00 не надихав на повний зал, але місць вільних не було. Прийшло багато старших, потім серед них я впізнав очевидців із фільму. Було також багато молоді, один хлопець схожий на Положинського Після сеансу продавали DVD, їх трохи купляли (зрештою, там є англійська звукова доріжка). Свою копію я ще не дивився, тому про неї нічого не скажу.

0. Провести гарно час. Це по дефолту, зважаючи яка компанія туди вибралася

1. Спробувати місцевого хліба. Чому? Читаємо: Хліб від Лесі — як гостинець від зайця

2. Побачити доменну піч. Кажуть десь там має бути.

3. З’їздити в «Кедрову палату». Трохи про неї тут: КЕДРОВА ПАЛАТА МИТРОПОЛИТА

4. Сходити з Марком в гори. Заодно обкатати kid carrier, який у нас досі припадав порохом.

5. По дорозі замапити власне дорогу до Осмолоди для всіх на світі завдяки проекту openstreetmap.org. До речі, наразі карта навколо Осмолоди виглядає так:

Тобто ще роботи і роботи!

А що у вас?

Нижче публікую три вірші, які не хочу втратити, записані з уст бабусі та батьків.

Цвірінь-цвірінь, любі діти!
Добре вам в теплі сидіти.
Огник гріє, мама гріє,
Нагодує, приодіє.
А ми в стужі, небожата,
Голод тисне, зимна хата.
Киньте хліба окрошину
І споможите пташину.

***

Ой ти школо ти погана,
Мучиш вже мене від рана,
Я думаю о забаві,
А ти сиди у тій лаві!
Читай книжку дрібним друком,
Як хочеш бути науком.
Вже дерева розвинулись,
Пташки з вирію вернулись,
Метелик собі літає
Де лиш квітка процвітає.
А я в школі взимі, вліті.
Але дурням зле на світі.
Тверда лавка доїдає,
А мене аж піднімає,
Щоб на волю вже дістатись,
Як метелик погуляти
Там у лісі, там у полі.
Лиш лінюхам нудно в школі!

***

Йшов дід через дорогу
Та й збив собі в камінь ногу.
«До чого те дрантя,» – каже, -
«Посеред дороги ляже
І калічить людям ноги?»
Аж тут з климової хати
Вибіг пес чорний кудлатий
Та й на діда – а дід в крик,
Хап за камінь – і пес зник!

Хоча я був майже впевнений, що на цих виборах проголосую проти всіх… Але чим більше слідкував за передвиборчою діяльністю Гриценка, чим більше дізнавався про його попередню роботу, тим більше переконувався – із нього вийде непоганий президент.

Нижче – його звернення до виборців:

Отже, я голосуватиму за Гриценка.

Сподіваюся, таких, як я, буде достатньо.

Якщо ви ще вагаєтеся, вся інформація про кандидата і його діяльність є на офіційному сайті Гриценка.

Почуємося після виборів.

Linked data я переклав як “пов’язані дані” – довго шукав в уанеті якісь варіанти, не знайшов, тому залишив свій варіант. Якщо серед читачів є науковці, що займаються семантичним вебом, або ж іншим чином є компетентними у даній області, відпишіть в коментарях, наскільки такий переклад узгоджується із сучасними науковими термінами в Україні.

Цим записом відкриваю дві нові категорії на блозі:

• семантичний веб – потрохи готую дисертацію у цьому напрямку, тому на блозі час від часу з’являтимуться новини із світу SW, та
• TEDxUA – даний переклад, сподіваюся, буде не останнім для мене. Якщо маєте бажання робити ідеї варті поширення доступними українською – ласкаво просимо на сайт TEDxKyiv, який координує проект перекладів TEDTalks українською.

Для того, щоб приймач автоматично монтувався по usb, виконуємо наступні кроки.

1. У терміналі виконуємо ls -l /dev/ttyS* Я отримав наступне:

crw-rw—- 1 root dialout 4, 64 2009-03-22 15:08 /dev/ttyS0
crw-rw—- 1 root dialout 4, 65 2009-03-22 15:08 /dev/ttyS1
crw-rw—- 1 root dialout 4, 66 2009-03-22 15:08 /dev/ttyS2
crw-rw—- 1 root dialout 4, 67 2009-03-22 15:08 /dev/ttyS3

2. Йдемо у Система – Адміністрування – Користувачі та групи і шукаємо групу із назвою dialout (якщо у вас замість dialout є щось інше, шукаєте його). В моєму випадку такої групи не виявилося, тому я її створив і додав до неї свого користувача.

3. Після цього підключаємо приймач, в меню йдемо setup -> interface ->натискаємо USB mass storage – приймач змонтується як флешка можна буде скопіювати треки (файли із розширенням gpx)

Дерело: http://dormouse.org.uk/geocache/

Звичайно, це не ахті яке рішення, але принаймні щось. Принаймні, тепер зможу зберегти свої треки на OSM‘і. Якщо маєте бажання і час, можете подивитися на програми під лінукс для роботи з GPS-приймачами – нижче список:

• gpsman – gps manager, має убогий графічний інтерфейс, але ніби великі можливості
• gpsbabel – вміє конвертувати файли з одного формату у інший, command-line only

Отакий результат проведення недільного вечора

У вас приймач і лінукс дружать і танцюють ефективно взаємодіють? Поділіться досвідом

У давнину ті, що бажали прояснити ясну благодать у Піднебесній, спершу
впорядковували свою державу;
ті, що бажали впорядкувати свою державу, спершу доводили до ладу свою сім’ю;
ті, що бажали довести до ладу свою сім’ю, спершу вдосконалювали свою особу;
ті, що бажали вдосконалити свою особу, спершу виправляли своє серце;
ті, що бажали виправити своє серце, спершу робили відвертими свої помисли;
ті, що бажали зробити відвертими свої помисли,
спершу доводили до завершення своє знання.
Доведення знання до завершення полягає у вивірянні речей.

(звідси)

та

Досконала людина все шукає у собі, жалюгідна — в інших

(звідси)

Додати нема чого.

З’їздили на півдня в Золочівський замок.

Інфодовідка

Оскільки інфи в неті про нього багато, викладаю інформацію, яку знайти складніше.

Телефон до адміністрації (чи як вона у них називається) Золочівського замку: 8 (03265)43385

Години роботи: з 10 до 16:30 (в нд з 12 до 16:30), гуляти можна до 17:00, якщо вдалося зайти вчасно

Екскурсії: краще домовлятися по телефону, треба як мінімум 15 людей.

Біля замку можна поїсти – є кафе (чи ресторан, хз як вони це називають). Можна поїсти також смачніше і дешевше, якщо спуститися в сам Золочів і знайти кафе “Оксана” – смачно, дешево і досить швидко. Вважайте, що рекомендую

Мінізвіт

7:30 Йду по машину, ловлю язиком сніжинки – падають з неба, ніби тирса з важких білих хмар. Прогноз був сніг+дощ+туман, але їдемо.

09:40 Ескадра у складі двох зорельотів вже на трасі на Тернопіль.

10:20 В Золочеві жодних вказівників – питаємося в місцевих, нам розказують дорогу. Головні орієнтири – базар і “Білий Дім”.

10:34 Під’їхали до замку, ворота зачинені. Дзвоню в адміністрацію, виявляється ми під’їхали не з того боку. Нас бачать (камера) і пояснюють куди під’їхати.

При замку є туалет, що тішить. Крім нас – нікого з відвідувачів, екскурсовода немає. Добре що захопили путівники-довідники   Експозиція лише на першому поверсі, другий обіцяють в травні відкрити. В Китайському палаці не можна знімати. Там теж буде другий поверх – проводитимуть чайну церемонію. Але хз коли.

Після відвідин замку дізнаємося, де можна смачно і недорого пообідати. Сердечне спасибі за карту:)

Звіт з елементами еротики фотографіями – у Міко.

На майбутнє

Золочів – непогане місто яко перевалочий пункт – зранку в один замок, обід в Золочеві, по обіді в другий, потім на Львів (ну або тут, якщо намалюється готель).

Також сюди можна їхати, якщо погода неважна, але дуже хочеться – основні цікавинки indoors.

Були там? Ваші враження?

Для того, щоб добитися змін, потрібно самому почати маленькі, дуже маленькі кроки, які принесуть дуже маленькі, майже непомітні зміни. І якщо ці маленькі зміни принесуть таке ж невеличке покращення в наше життя, то це:

а) дасть нам сили і впевненість робити зміни трохи більші

б) малоймовірно, але дозволить іншим людям побачити у нас приклад до дії.

Малі зміни зробити легше, так здається. Але зробити їх набагато важче, аніж говорити про потрібність великих змін.

У твіттері я andriyr.

Дякую.

Це спроба написати статтю,  яка була мені потрібна тиждень тому, але яку я так і не знайшов.
У ній піде мова про те, як налаштувати pppoe з’єднання через wi-fi-роутер d-link dir-320. Професіонали тут нічого у нового  не знайдуть

Отже, після того, як ви  купили роутер, розпакували його і вирішили, де саме він буде стояти, потрібно його підключити.

Вхідні дані: комп’ютер, підключений до локальної мережі, вихід в інтернет через pppoe-підключення (типова ситуація для Львова).

На виході хочемо отримати: з допомогою роутера побудована безпровідна домашня мережа з виходом в інтернет.

Крок Перший. Підключаємо роутер (детально описаний у інструкції ). Слідуючи інструкції, вставляємо кабель, по якому комп’ютер підключався до мережі, в гніздо роутера з написом “Internet”. Потім підключаємо до роутера комп’ютер (з допомогою синього кабеля, який йде у комплекті з роутером – дай боже здоров’я тому, хто придумав його додавати у комплект!). Підключаємо до роз’єму номер один.

Крок Другий. Виставляємо тип мережевого підключення комп’ютера як dhcp, якщо все пішло добре, ми повинні отримати адресу типу 192.168.0.101.

Крок Третій. Налаштовуємо підключення до інтернету. Заходимо у вебпанель управління роутера: для dir-320 це 192.168.0.1, пароль порожній, логін admin. Тиснемо Manual Internet Connection Setup, вибираємо Russia PPPoE (Dual Access) і заповнюємо поля:
вибираємо Dynamic PPPoE
User Name, Password i Service Name для нашого підключення (мусите знати, якщо ні, тоді біда )
Клонуємо мак-адресу мережевої карточки компа (щоб ніхто не здогадався!) – тиснемо на Clone MAC Address
DNS вашого провайдера
Connect mode залишаємо always
У розділі WAN Physical Settings заповнюєте настройки для вашої  локальної мережі (у моєму випадку це була статична ір-адреса). Зберігаємо налаштування.

Крок Четвертий і Найголовніший. Залишаємо все як є і йдемо пити чай чи на кухню допомагати дружині / бавити дитину. За деякий час (для певності дамо хв 10-15) у вас підніметься інтернет. Потім ви зможете спокійно налаштувати безпровідну мережу і все таке інше – але то вже інша історія, набагато простіша

Чому останній крок найважливіший? Та бо я на ньому застряв Терпіння не вистачало почекати Аж на третій день експериментів я подумав, що справа не у налаштуваннях, а у часі їх вступленя в дію. Запасся терпінням – і вуаля, все працює. Сиджу на дивані і пишу цей пост на Аспіринчику ((с)tivasyk)

Маєте зауваження?

Why Do People Who Have All the Time in the World Get Nothing Done?

Тепер коротко для лінивих про те, що в ній.

Автор пропонує свою версію того, чому, маючи дуже багато часу, людина може нічого в результаті не зробити. Він згадує про тих, хто, будучи небагатим, виграє величезні гроші в лотерею, але з часом всіх їх витрачає і залишається таким же бідним, якщо не біднішим.

Люди не розуміють великих чисел. У випадку з виграшем, отримана сума здається безмежною і людина втрачає голову.

Так-от, з часом все так само. Маючи багато часу, людина перестає відчувати його кількість. Їй здається, що вона може зробити дуже багато, а в результаті пшик.

Автор не демагог, тому пропонує рішення: визначати пріоритети.

Найближчим часом на блозі з’являться: мій досвід купівлі книжки через інет-магазин Видавництва Старого Лева, обіцяний відгук на дитячу книжку Бодо Шефера, трохи про нову цяцьку і враження від роботи на ній.

Ну, наразі все.

Але зараз хочу розказати про приклад згаданого contemporary art’у, який мені припав до душі. Бо він класний!

Я кожного дня попри нього їжджу. Навіть тоді, коли він лише створювався. І тепер, коли він вже є. Мова про кросворд на фасаді будинку по вулиці Сахарова, 82 (Ви ж не забули, я все-ще про Львів) – його офіційно відкриватимуть (і як це виглядатиме??) 29 грудня о 17 00.

Це приклад того, як мистецтво може бути близьким, зрозумілим і корисним для звичайної людини, типу мене.

Авторам, реалізаторам і всім причетним – Дякую!