Книги із самовдосконалення існують якнайменше останні сто років – згадайте Дейла Карнеґі. Тим не менше,  нещодавні знахідки психології особистого розвитку, поведінкової економіки (behavioral economics) та нейронаук (neuroscience) виводять розуміння секретів функціонування нашого мозку на новий рівень. Ці знання дозволяють нам проактивно підвищувати навички з особистої ефективності та легше досягати цілей.

І тут ми стикаємося з черговою проблемою: інформаційним перевантаженням. Із безліччю книжок та курсів з особистої ефективності складно розібратися навіть з чого почати. З огляду на це я хочу поділитися власним досвідом та порадити декілька ресурсів, що допомагають мені працювати над собою.

У вересні мені випала нагода упорядкувати свої думки та представити їх під час вебінару, організованого проектом Medinsider, платформою для особистого розвитку лікарів. Ще раз хочу подякувати за цю можливість Андрію Лазецькому та Павлу Мальованому.

Ви можете знайти повну версію моєї презентації за наведеним посиланням на ютуб. В кінці презентації я мав можливість відповісти на запитання аудиторії та поділитися своїм поглядом на українську та американську медицину.

—

Для тих, хто не хоче витрачати 50 хвилин часу, також надаю основні тези у цьому дописі. Якщо ви маєте власні ресурси, якими хочете поділитися зі мною та іншими, будь ласка, поширюйте їх в коментарях.

Основні тези презентації: 

З яких книг почати: 

1. Stephen Covey, Seven haibits of highly effective people. — В українському перекладі: Сім звичок високоефективних людей. — Книга дає поради, що дозволяють одразу підвисити власну ефективність, навчитися досягати результатів, знайти гармонію із самим собою та іншими.

2. David Allen, Getting things done. — В російському перекладі: Как привести дела в порядок. — Одна з найбільш елегантних систем з управління часом. Покриває багато тем, від упорядкування ідей до управління електронною поштою.

3. Henry Cloud, John Townsend, Boundaries. — Межа. (немає в українському або російському перекладі) — Книга розповідає, чому немає нічого аморального у тому, аби казати “Ні” та як вибудовувати та захищати особистий простір.

Де шукати інформацію:

1. Аудіокнижки.

– Audible.com — підрозділ інтернет-магазину Амазон. Має власний додаток для смартфонів.

– Допоможіть фінансово Нашому Формату робити українську аудіокнигу

2. Подкасти.

– додатки для Android

– додатки для iPhone

3. Інтернет-курси:

– prometheus.org.ua — українська платформа для інтернет-освіти

– edX.org — курси від провідних світових університетів, включно з Гарвардом, Масачусецьким Інститутом Технологій, Берклі та іншими.

– Udemy.com — інша платформа для освіти в інтернеті

Катеґорії знань, що потребують окремої уваги для самовдосконалення:

1. ФОРМУВАННЯ ФІЛОСОФСЬКОГО ПОГЛЯДУ НА ЖИТТЯ:

– Стівен Кові, Сім звичок надзвичайно ефективних людей

– Thou shall prosper. Ten Commandments for making money (перекладу українською або російською не знайшов) — Книга написана раввіном Даніелем Лапіним. Він ділиться філософськими поглядами євреїв, що дозволяють їм бути успішними. Подивіться інтерв’ю раввіна Лапіна за цим посиланням. Надзвичайно цікава людина.

2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ПСИХОЛОГІЇ УСПІХУ:

– Інтернет-курс “Наука повсякденного мислення” на платформі Prometheus. Посилання на курс українськую. Посилання на оригінальний курс від edX: The Science of Everyday Thinking.

– Daniel Kohnaman, Thinking, Fast and Slow — В українському перекладі: Мислення, швидке та повільне.

3. ОКРЕМІ НАВИЧКИ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ ВДОСКОНАЛЕННЯ:

– Боріться з прокрастинацією:

* Jim Loehr and Tony Schwartz, The power of full engagement.  – В російському перекладі: Жизнь на полной мощности. — Управління енергією, а не часом, є ключем до найвищої ефективності, здоров’я та щастя:

* Charles Duhigg, The Power of Habit — В українському перекладі: Сила звички — Науковий підхід до активного змінення своїх звичок.

* Hal Elrod, The Miracle Morning — В українському перекладі: Чудовий ранок – Створіть ранкову рутину

* Staffan Noteberg, The Pomodor Technique — Працюйте інтервалами по 20 хвилин.

– Працюйте над покращенням пам’яті:

* Joshua Foer, Moonwalking with Einstein — В російському перекладі: Ейнштейн гуляет по Луне.

* Презентація Джошуа Фойєра на конференції TED.

– Слідкуйте за здоров’ям:

* Здорове харчування

* Фізичні вправи

* Покращуйте свій сон:

– Arianna Huffington, The Sleep Revolution — В російському перекладі: Революция сна.

* Навчиться медитації (Mindfulness):

– Додаток для смартфонів Calm

—

Насамкінець, після прочитання книги або проходження курсу, у пам’яті залишається лише малий відсоток інформації. З цієї причини я продовжую читати літературу з тих самих тем. Нижче у цій статті я додаватиму ресурси, які не включив у презентацію, але вважаю корисними. Як завжди, я надаватиму оригінальну назву англійською мовою та, коли можливо, назву українською та посилання на сайт видавництва.

– Daniel Levitin, The Organized Mind – Як зберегти ясний розум в епоху інформаційного перевантаження.

– Caroline Webb, How to Have a Good Day – Всі здобутки сучасної психології успіху в одній книзі. Використовуйте її як практичний посібник на кожен день.

—

Якщо вам подобаються мої дописи, будь ласка, підпишіться на розсилку блогу у правому верхньому кутку.
Також буду вдячний за ваші коментарі та розповсюдження посилання на Фейсбуці.

До зв’язку!

Посилання для безкоштовного завантаження.

Інститут Борден, що входить до штабу головного хірурга армії США, залучив АУМФ до перекладу їхніх медичних підручників. Ми надзвичайно їм вдячні. Наш поточний проект – українська версія  підручника Охорона психічного здоров’я в умовах війни (2011) (Україномовне видання, 2017).

Це розширене видання містить інформацію про усі види психічного здоров’я військових, включаючи травматичне ушкодження мозку, розлад посттравматичного стресу, бойовий та операційний контроль, підготовка стійкості та інші запобігаючі заходи, контроль болю, горе, сімейну динаміку, реабілітаційну та трудову терапію, медикаменти, запобігання самогубству, судову психіатрію, допомогу ув’язненим, наркоманію, розлади харчування, етику і роль військових психологів та священників, а також удосконалення військової практики у середовищі охорони психічного здоров’я.

Протягом останніх 20 років внесені суттєві зміни та доповнення до класифікації, діагностики та методів лікування травматичних і посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців, які повернулися із зони проведення бойових дій. Темп цих змін пришвидшився у результаті воєн в Афганістані (2001р.) та Іраку (2003р.), що призвело до збільшення кількості розладів психічного здоров’я у військовослужбовців та негативно вплинуло на їхні  родини.

Ця нова книга є чудовим ресурсом для надання найякіснішої та благодійної допомоги медичними працівниками чоловікам та жінкам у формі та їхнім сім’ям і близьким. Ця книга для кожного, хто стикається з військовими, які прагнуть впоратися з емоційним стресом та психічною травмою, нанесеними війною, хворобою або просто потребують нашої психологічної підтримки та допомоги.

Навчальне видання Охорона психічного здоров’я в умовах війни (2011р.) українською мовою, яке готує до публікації видавництво «Наш Формат», буде розповсюджене безкоштовно серед психіатрів, психологів та психотерапевтів. Також видання можна безкоштовно завантажити з сайту як англійською, так і українською мовами.

Ми очікуємо, що ця книга стане в нагоді не лише для психологів та психіатрів з метою застосування відповідних стандартів та сучасних методів в охороні психічного здоров’я, а також буде корисною сім’ям, чиїм покликанням є забезпечення належної підтримки у відновленні психічного здоров’я своїх близьких.

По-перше, дякую за організацію вебінару Іванці Небор та платформі INgenius.

Посилання на презентацію (всі слайди у гарній якості).

Посилання на ресурси з мого блогу:

• Стажування для студентів-медиків у США
• Докладна інформація з програм стажування для іноземних студентів
• Американська медична освіта
• Порівняння української та американської медичної освіти
• Відмінності між українською інтернатурою та американською резидентурою
• Приклад неетичної та непрофесійної поведінки лікарів: діагноз раку
• Гідна зарплата українських лікарів є передумовою розвитку галузі
• Як користуватися ПабМедом (PubMed.gov)
• Джерела професійної інформації американських лікарів
• Схематичний процес вступу до американської резидентури
• Шлях в американську медицину: хронологія підготовки до екзаменів та вступу до резидентури
• Скільки коштує складання іспитів та вступ до резидентури
• Ставлення держави до професійної еміграції

Посилання на ресурси в інтернеті:

• Residency Match – система вступу до резидентури
• Стаття “Врачи наживаются на лжедиагнозах”
• Доктор Комаровський
• Журнал “Приватний лікар”
• Віктор Труш – ідеї з приватної практики: Facebook, web site
• PubMed – безкоштовна система пошуку медичних статей
• VuMedi.com – безкоштовні клінічні відео
• Orthobullets.com – безкоштовний сайт з ортопедії
• Стаття про переваги професійної міграції в The Economist
• Ортопедична клініка доктора Боачі в Гані
• Український науковий клуб
• Інтернет-курс Prometheus з критичного мислення “Наука повсякденного мислення“.
• Книга Сім звичок високоефективних людей

Відповіді на запитання:

На скільки легко (не враховуючи мову) трансформувати знання, отримані після української медичної освіти для роботи у США?

Мені було зовсім не легко. Складності виникали на кожному шляху: починаючи з назв ліків та інструментів, продовжуючи незвичними стосунками та очікуваннями старших резидентів, до цілком іншої організації медичної допомоги та медичної освіти.

На скільки вагомим та показовим є наш диплом лікаря у штатах?

Не дуже показовим. Хоча, гарні успіхи у навчанні в Україні є показником здібностей та працелюбності людини.

Які на Вашу думку найбільші проблеми в українській медицині?

Стара система медичної підготовки та неврегульованість фінансових відносин.

Почему в итоге выбор упал на Техас?

Техас є дуже популярним штатом для медичних прцівників через хорошу економічну ситуацію та кращий юридичний захист лікарів порівняно з іншими штатами. В моємо випадку було декілька факторів: можливість отримати робочу візу, приватна практика, наявність старшого колеги в практиці, місто середнього розміру та наявність в ньому університету. Роботу я знайшов через медичного рекрутера.

Як довго він планує працювати у США?

Якнайменше десять років. Я все ще молодий хірург. Мені потрібно напрацювати хірургічний досвід. Плюс, треба накопичити фінансові ресурси. 

Чи можете Ви порівняти США та ЄС з точки зору працевлаштування вітчизняного лікаря?

Система працевлаштування є значно більш зрозумілою та нічим не відрізняється для американських студентів та іноземців. В Британії, наприклад, іноземці мусять складати окремий іспит на підтвердження диплома. Про інші країни Європи я не знаю.

Головні плюси і мінуси страхової медицини, якщо такі наявні.

Плюси – у можливості лікувати пацієнтів з використанням сучасних технологій. Мінуси… Якщо говорити про американську систему з багатьма приватними страховими компаніями, то це високі ціни на страховку та інколи палки в колеса від деяких страхових компаній. Я про це в минулому писав на блозі: Темний бік медичного страхування у США. Інший допис на тему страхування: Obamacare. Про медичну реформу в США.

Чи має значення рейтинг вузу, який студент закінчує в Україні для працевлаштування у США?

Ні, не має.

Чи можливо нострифікувати український диплом в США, чи потрібно починати навчання з нуля! Що потрібно для підтвердження диплому?

Якщо ви маєте на увазі “підтвердження диплома”, то воно не потрібне. Якщо ваш медичний ВНЗ є у списку FAIMER World Directory of Medical Schools, диплом вважатимуть дійсним. Але для роботи лікарем в США потрібна ліцензія, для отримання якої все одно доведеться пройти або резидентуру, або клінічну ординатуру (clinical fellowship).

Що було причино міграції? Якщо є вибір, чому саме США?

Те, що я не бачив для себе перспектив професійного зростання в українській медицині. Я про це докладно написав тут: Що змусило мене шукати додаткової медичної підготовки за кордоном та чому я обрав США.

Скільки операцій Ви виконуєте на тиждень?

Зараз роблю три-чотири операції на тиждень. Працюю над тим, аби збільшити до п’яти-шести. Маю два операційних дні, три – у клініці. Можете почитати про мій робочий тиждень ось за цим посиланням: Робочий тиждень американського хірурга.

Чи задоволені Ви роботою у США? Які недоліки?

Так, американська медицина дає лікарям можливості для самовдосконалення та досягнення цілей. Недоліки для мене – батьки та друзі живуть за океаном. У цьому дописі я коротко розповідаю про три важливі фактори: фінансове питання, стосунки з керівництвом та ставлення до лікарів з боку суспільства.

Чи можлива кар’єра в США для українців? Чи реально стати хірургом у США? Скількох Ви знаєте особисто?

Так, реально. Знаю багатьох іноземців, що працюють у різних хірургічних спеціальностях. У мої резидентурі в Хопкінсі в моєму класі троє з шістьох резидентів були іноземцями. 

Є сенс виїжджати лікарем вузької спеціалізації, чи доцільніше отримати спеціалізацію вже у країні?

Якщо ви кажете про США, то спеціальність доведеться отримувати тут. Але за вашою спеціальністю можливо працювати в інших країнах.

Фахівці якої галузі медицини мають попит в Сполучених Штатах?

У багатьої місцевостях не вистачає лікарів загальної практики (сімейних лікарів). Ось тут я писав про це: Село і люди. Або чому американські лікарі їдуть працювати у віддалені реґіони.

Как правильно расставить приоритеты в медицине?

1. Етичність;
2. Професіоналізм та стале самовдосконалення;
3. Фінансовий успіх.

Стоит набираться опыта здесь и ехать или чем моложе тем лучше?

Залежить від ваших цілей. Якщо ви хочете пройти резидентуру в Штатах, то попередній досвід може навіть зашкодити. 

How he stuided for step 1 effciently? Як правильно готуватись до USMLE? 

Дивіться мою розповідь тут.

Як ви готувалися до здачі іспитів за кордоном?

Вчився паралельно з роботою в лабораторії. 

Скільки років знадобилось щоб стати саме лікарем в США?

Разом – вісім років. Іспити та вступ до резидентури – два роки, резидентура – п’ять років, феллоушип – рік.

Як життя в Америці відрізняється від нашого?

Життя поза медициною відрізняється у багатьох вимірах. Декілька найпомітніших прикладів: вищий рівень професіоналізму у всьому, відповідальність людей за власну долю, добріші стосунки між людьми при повазі до власного простору іншої людини. Якщо казати двома словами про медицину, то ось, як я відповід на це питання другу: Американська медицина очима українського лікаря.

Скільки часу потрібно для підтвердження диплому стоматолога в Штатах?

Деталей я не знаю, але наскільки мені відомо, для роботи стоматологом треба повністю проходити навчання, починаючи зі стоматологічної школи. Пошукайте у гуглі: how to become a dentist in the USA for a foreigner

Якщо лікар України не підтвердив вишу освіту в США, він може претентувати на роботу медсестрою? Чи все одно йому треба вчитися на медсестру?

На медсестру треба вчитися окремо.

Яким чином можливо стати урологом в США? Спочатку general surgery residency чи якось інакше?

Існує окрема резидентура з урології. Підготовка з загальної хірургії не потрібна.

Чи не запізно (мені 34 роки) претендувати на хірургічну/урологічну резидентуру? Чи є доцільність намагатися здавати іспити Step1-3, якщо я олдград випуску 2004?

Можливість поступити в резидентуру є, але що далі від випуску, то складніше. Я зустрічав в резидентурі людей після сорока.

Чи є безкоштовні observership і т.п. програми для отримання хороших рекомендаційних листів?

Не знайомий з такими, але раджу пошукати в інтернеті. Персональні контакти можуть допомогти.

Як можно здобути стажування за кордоном?

Якщо ви лікар, то подивіться на сайтах професійних організацій. Якщо студент – подивіться за цим посиланням.

Який відсоток лікарів-мігрантів успішно роблять кар’єру в американській медицині? Чи вдається це всім бажаючим?

Про відсоток не знаю, але вдається не всім.

Чи є нині альтернативні способи здобування освіти в медичній школі Америки не так дорого?

Так, існують повністю безкоштовні медичні школи. Наприклад, в Клівленд Клініці. Але потрапити туди дуже складно. 

Чи вбачаєте Ви виїзд на роботу лікарем у США необхідним для того, щоб стати успішним?

Ні, не вбачаю. Впевнений, що можна бути успішним будь-де. Найкраще – дома, у своїй країні. 

Чи відрізняється травматологічна служба в США від такої в Україні?

Для початку: американських ортопедів не називають травматологами. Звичайно травматологами називають загальних хірургів. В ортопедії травматологія існує, як окрема суб-спеціальність. З неї є окрема клінічна ординатура. Загальні ортопеди можуть лікувати більшість переломів: Коліса, гомілку, шийку стегна. Травматологи звичайно займаються більш тяжкими переломами: тазу, плато великогомілкової кістки, пілон, лікоть. Переломи кисті звичайно йдуть до хірургів кисті. Проксимальна плечова кістка – до хірургів плеча. 

Чи буваєте ви в Дніпрі?

Останнього разу був п’ять років тому. Дуже скучив. Сподіваюся, що приїдемо наступного року.

Чи планує він повернутися на Україну? Його відношення до стану медицини в України зараз, перспективи розвитку! По мнению спикера, чего стоит ожидать от нынешней реформы здравоохранения в Украине.

Так, хочу повернутися. Як казав вище, не раніше, ніж через десять років практики. За станом української медицини стежу дуже уважно. Сподіваюся, що нова команда в міністерстві змінить ситуацію на краще.

Як при всіх реаліях української бюрократичної системи йому вдалось виїхати працювати в Штати?

Навіть після складання всіх іспитів, для початку резидентури потрібно отримати лист з Міністерства охорони здоров’я України. Дуже складна та неврегульована процедура, про яку я писав раніше на блозі: “Чи варто Україні відпускати лікарів за кордон? Про лист з міністерства охорони здоров’я.” Сподіваюся, що з новим міністром ситуація покращиться.

На якому рівні була ваша мова, коли ви їхали туди?

Я думав, що на непоганому. Помилявся. Почитайти про мої враження ось тут: Про англійську.

Коли варто вирішитись із спеціалізацією?

Що раніше, то краще. Я визначився на другому курсі. Не проблема, якщо змінете плани пізніше, але починайте ходити на чергування на ранніх курсах. 

Яким студентом бути: вчити все чи тільки те,що подобається?

Вчіть все. Студенту складно відокремити те, що потрібно, а що – ні. Навіть якщо у майбутньому якісь знання не знадобляться напряму, вони все одно дозволять створити якісь логічні зв’язки.

Що саме лектор досліджував у клініці Мейо?

Біологічні основи контрактури ліктьового суглоба. Ось посилання на статтю. 

Чим ви ще цікавитесь, окрім медицини?

Любимо подорожувати родиною. Почав грати на піаніно. Займаюся спортом, бігаю. Багато часу йде на українські проекти. Є членом Ради директорів Американсько-української медичної фундації. 

Які переваги надає USMLE в Європі?

Жодних.

Do you know some good opportunities where one can get a clinical elective or observership?

Ні, не знаю.

How “fresh” should be letters of recommendation when submitting the final package of documents? Is it ok to submit very good LoR that is written, for example, 2 years ago?

Formally, there is no difference how old a LOR is. You did a good job at the previous place and received strong recommendations; that’s all that matters. In reality, people who decide if you become their resident, look at several factors. Not all LORs are made the same. Some are considered stronger that others. Anyway, sometimes you just need to meet formalities. Don’t feel too bad about an old LOR.

Не считает ли лектор, что врачи в Америки являются заложниками протоколов лечения, и в свою очередь фармацевтических компаний?

Окремі обмеження існують, але їх можна обминути. Протоколи не є статутом, як в армії. Вони не є кухонною книгою. Швидше – рекомендаціями з лікування. Плюс, обмеження накладаються не фармацевтичними компаніями, а страховими. Медициною не можливо керувати лише за протоколами. Хоча, методів, що протирічать науковим даним, позбавляються дуже швидко. 

Насколько оправданным в медицине Америки является соотношение качество услуги/цена?

Так, співвідношення не завжди є виправданим. Багато речей можна робити дешевше. Проте ринкові відносини, що встановилися в американській медицині, дозволяють їй бути найтехнологічнішою в світі. 

Чем бы автор мог бы обьяснить настолько массовое назначение антидепрессивных препаратов?

По-перше, це свідчить про обізнаність лікарів з впливом психологічного стану людини на рівень здоров’я. По-друге, про те, що призначити пігулку значно легше, ніж відіслати пацієнта на психотерапію.

Як потрапити на програму PhD?

Я не маю у цьому досвіду, хоча розглядав можливість PhD, як етапу на шляху в американську медицину. Пошукайте в гуглі: How to get to a PhD program in the USA. Треба буде скласти тести GRE (Graduate Record Examination) та TOEFL.

Як організовані наукові дослідження в США?

Ось, я писав про це раніше: “Особливості наукового процесу в США“.

Чи були знайомі в Америці, до переїзду.

Так, познайомився з діаспорянами під час стажування в Рочестері на шостому курсі. Досі підтримуємо зв’язки. 

Як склав степи, на які бали.

Перший степ був 99/242. Далі – трохи нижчі бали, але прохідні. 

Відношення до наших лікарів в Америці, графік роботи резидента в Америці.

Про графік роботи боляче навіть переказувати. Почитайте про типовий день роботи резидента-ортопеда. Відношення в резидентурі можуть бути різними. Дуже багато приємних людей. Але графік роботи настільки насичений, що часто люди працюють на нервах. Не всі витримують. Але причина тут не в тому, хто є звідки, а в персональних якостях людини. В резидентурах працюють люди зі всього світу. 

Чи реальне застосування системи медичного страхування в Україні?

Думаю, що без медичного страхування жодні зміни в українській медичній системі не можливі. Фінансування – це кров системи охорони здоров’я. Втім, як і будь-якої іншої системи.

В чому полягає секрет Вашого успіху?

Секрет будь-якого успіху полягає у правильному встановленні цілей та наполеглевій праці. Саме тому в кінці вебінару я порадив не медичні книги, а курси з персонального розвитку. 

Після навчання в українському вузі знання яких предметів виявилися недостатньо грунтовними? (якщо такі були)

Базові дисципліни, такі як анатомія, фізіологія, гістологія (досі з теплом згадую підручник Луцика) викладалися добре, щоча їх можна покращити більшим наголосом на клінічне застосування. Клінічні дисципліни в Україні потребують радикального перегляду методів викладання з особливою увагою до практичних навичок та спілкування з реальними пацієнтами. 

Назвіть кілька найважчих моментів чи перешкод, які довелося подолати на шляху до становлення лікарем в США.

Перешкоди виникають на кожному кроці. Але є сенс називати лише ті, що залежать не від нас. Отримання листа з Міністерства охорони здоров’я – одна з найболючіших тем. Опис проблеми та мої пропозиції з вирішення – у цьому дописі. 

Коли ви навчались у ВНЗ, то займались ще громадською діяльністю чи художньою? Чи тільки старанно вчилися і все.

Був старостою потоку. Не за власним бажанням, але це був непоганий досвід. Багато часу провів на кафедрі ортопедії-травматології та на чергуваннях. Ще з друзями вантажили ліс на сушці, аби трохи заробити.

Ви з червоним дипломом закінчили ВНЗ?

Ні. Із звичайним синім. 

Чи не пожалів, що виїхав у США?

Не пожалів жодного разу.

Чи не хочете працювати в Україні?

Хочу. 

Які посібники з ортопедії та травматології є базовими в США?

З різних суб-спеціальностей є різні підручники. Подивіться той сайт, що я радив в лекції, OrthoBullets.com. Там є посилання на книги, крім всього іншого.

Чи зустрічали ви программи стажування лікарів з досвідом роботи в США?

Знаю, що з ортопедії є. Подивіться на сайті професійної організації з вашої спеціальності або просто пошукайте в Гуглі.

Що потрібно українському лікарю для того, щоб наблизитись до рівня американського?

Повторюся:
1. Етичність;
2. Професіоналізм та стале самовдосконалення;
3. Фінансовий успіх.

Чи вірить Сергій в майбутнє української медицини?

Так, вірю. Інакше бути не може. Але само собою воно не станеться. Це майбутнє залежить від усіх нас. 

—

Дякую всім за запитання! Перепрошую, що не встигаю підповісти на всі. Обіцяю, що в майбутньому ми ще матимемо нагоду поспілкуватися. Пишіть мені на е-мейл sergiy.nesterenko@gmail.com.

Наостанок, якщо вам подобаються мої дописи, будь ласка, підписуйтеся на розсилку блогу у правому верхньому кутку.

До зв’язку!

Сергій

На відміну від терапевтичних спеціальностей, однією з найбільних складностей організації приватної хірургічної практики є доступ до операційної та хірургічних палат. В Україні більшість цих активів належать державним лікарням. Тож, приватним хірургам треба домовлятися саме з ними. Через неврегульованість цих відносин доводиться шукати зв’язки, домовлятися про аренду з головними лікарями та завідувачами відділень. Відсутність зрозумілих правил є одним із стримуючих факторів розвитку медичного бізнесу.

Дозвольте у цьому дописі розповісти, як ці відносити відрегульовані в США. Тут все є прозорим, зрозумілим та виграшними для хірургів, лікарень, і, у підсумку, для пацієнтів.

Однією з особливостей фінансування американської медицини є те, що робота хірурга, анестезіолога, час в операційній та перебування на поверсі лікарні сплачуються окремо. Тож, кожен учасник лікувального процесу зацікавлений в успіху інших. Хірургу не треба пробиватися через стіну нерозуміння, бо лікарні хочуть отримати якомога більше операцій і, відповідно, грошей від страхових компаній.

При такій організації клієнтами шпиталів є не лише пацієнти, а і лікарі, завдяки яким пацієнти отримують процедури у цьому закладі, а не в конкурентів. Тому лікарні зацікавлені створювати найкращі умови для хірургів, аби ті робили операції саме в них. Якщо у вас не відремонтоване відділення, якщо там працює недружній персонал, якщо через санітарні недоліки у вас підвищені інфекційні ускладнення, ви ризикуєте втратити клієнтів.

Хірург може оперувати у будь-якій лікарні, де він має так звані клінічні привілеї (clinical privileges). Процес отримання цих привілеїв є стандартизованим: ви маєте подати на розгляд комітету з клінічних повноважень (Credentials committee) набір документів, що включає медичну ліцензію, довідку про щеплення та рекомендації від колег.

Після отримання привілеїв разом з правом робити операції та госпіталізовувути пацієнтів, ви отримуєте доступ до всіх ресурсів лікарні, включаючи електронні призначення та історію хвороби.

В Україні переведення лікарень на більш зрозумілі фінансові рейки дозволить не лише покращити їхнє оснащення, а і дасть можливість розвивати приватний сектор, створити конкурентне середовище, залучати більше молодих талановитих хірургів і таким чином підвищити рівень надання послуг.

Якщо хтось краще за мене розуміє, на яких юридичних підставах це зараз здійснюється в Україні та яким чином це можна змінити, я буду вдячний за коментарі.

—

Якщо вам подобаються мої дописи, будь ласка, підписуйтеся на розсилку у правому верхньому кутку.

Газета Експрес: “Що, на вашу думку, є головним важелем, який допомагає боротися з корупцією в медицині у США (детальніше про ситуацію ви вже розповіли у своїй попередній статті)? З чого,на вашу думку, слід розпочинати таку боротьбу в Україні?”.

Сергій Нестеренко: 

Українська медична діаспора в США уважно стежить за станом української медицини. Особливо ті з нас, хто мав свого часу досвід роботи в Україні.

Останнім часом ми стали свідками двох випадків незаконних фінансових відносин в українській медицині. В першому було затримано функціонера Міністерства охорони здоров’я, у другому — практикуючого хірурга у Львові. Громадськість швидко об’єднала ці випадки в одну категорію “медичної корупції” та почало дискусію про те, як з цим явищем боротися. Перед тим, як давати якісь рецепти, я би радив розрізнити ці два приклади.

Ви спитаєте, яким чином їх можна відокремити юридично, і я відповім, що не знаю простого способу. Розумію, що вони є різними, але не можу сформулювати легальною мовою. Будь ласка, спитайте в юристів. Але шкірою я відчуваю, що не можна об’єднувати два випадки, коли з одного боку є бюрократ, який в житті не допоміг жодному пацієнту, а лише наживається на медицині, а з іншого — висококласний фахівець, що отримав винагороду за професійно виконану роботу.

Однією відмінністю є те, що функціонер продовжуватиме красти за будь-якої зарплати, а практикуючий хірург за умови гідної оплати праці просто робитиме свою справу, не вимагаючи не від кого додаткових грошей.

Тож, і підходи до боротьби з цими РІЗНИМИ явищами мають бути різними. У першому випадку хабарник мусить сидіти у тюрмі та навіть не мати можливості внести заставу за арешт, у другому — людині просто потрібно дати можливість легально заробляти на життя своєю працею.

Більшість статей в ПабМеді не мають доступу до безкоштовного повного тексту, а видавництва просять близько 30-40 доларів за штуку. Така ціна є зависокою навіть для американців, тож ніхто тут статей у роздріб не купує. Видавництва виставляють такі високі ціни лише для того, аби заохочувати великі організації, університети, лікарні та професійні організації, купувати доступ до своїх ресурсів оптом.

Дозвольте спочатку розповісти, яким чином американські лікарі та науковці дістають потрібні публікації. Потім я дам рекомендації, як це можна зробити з України.

—

Фахівці у Штатах звичайно отримують доступ до повних текстів через веб сайти своїх бібліотек або професійних організацій. У відео я наводжу приклад веб сторінки бібліотеки нашого місцевого університету, Texas Tech University. Вона містить строку для пошуку у ПабМеді. Доступ до цієї сторінки мають лише співробітники університету.

Іншим прикладом є доступ до статей через сайти професійних організацій. Для мене це є чи не найголовнішою причиною сплачувати членські внески в організації AOSpine.

Також, звичайно, існує індивідуальна підписка. Єдиним журналом, який я передплачую, є Journal of Bone and Joint Surgery (JBJS) — найвпливовіший журнал з ортопедії.

Звичайно, коли я маю якесь клінічне запитання, я спочатку роблю пошук у ПабМеді, а потім шукаю повний текст через вище наведені ресурси.

—

Тепер, дозвольте дати декілька рекомендацій, як знайти статті з України. Звичайно, річна підписка на журнал є досить дорогою, так само, як і членство в американських професійних організаціях. Плюс, напевно, наші бібліотеки не надають доступ до міжнародних журналів.

По-перше, я рекомендую поговорити зі своєю бібліотекою та запропонувати їм працювати над отриманням договорів з міжнародними видавництвами. Це можна ініціювати через студентські наукові товариства, через деканат або самотужки. Почати можна з виходу на ось цю програму: Bibliomist. Це — програма розвитку українських бібліотек, що спонсорується американською аґенцією з міжнародного розвитку USAID та фондом Біла Ґейтца. Звичайно, для наших бібліотек це буде чимось схожим на зміну світогляду. Тому без тиску з вашого боку вони не змінюватимуться. Зробіть це заради себе та інших.

Далі, як знайти статті вже сьогодні. Спершу, перевірте посилання на повний текст в ПабМеді. Інколи ви зможете знайти його безкоштовно, навіть якщо він не позначений, як такий. Після цього перевірте Google. Ви будете здивовані, скільки статей можна там знайти. Особливо, коли мова йде про класичні роботи, яким виповнилося декілька років.

Якщо пошук в інтернеті не працює, ви можете написати автору статті з проханням надіслати копію. Окрім отримання файлу це ще може дозволити і встановити контакт. Звичайно авторам буде лестити той факт, що хтось з далекої України цікавиться їхньою роботою. Плюс, розповсюдження статті підвищує їхній індекс цитування та допомагає просуватися по кар’єрі. Але, попереджаю, люди звичайно є дуже зайняті, тому можна просити лише про окремі статті та у надзвичайному випадку. За цим посиланням ви можете знайти приблизний текст такого листа запиту.

І останнє. Якщо всі попередні спроби не спрацювали, можете попросити когось із своїх знайомих, хто працює у західних університетах, чи можуть вони допомогти. Але тут треба залишатися дуже чемним, бо за завантаження великої кількості статей в Штатах можуть виниктути проблеми за порушення авторських прав.

—

Наостанок, доступ до сучасної наукової інформації є однією з передумов, аби українська медицина стала частиною всесвітньої. Але аби його отримати, самим українцям треба буди проактивними та докладати зусилля.

За цими посиланнями ви можете знайти більше інформації про інші ресурси, якими користуються американські лікарі:

• Джерела професійної інформації американських лікарів
• Як користуватися ПабМедом
• Підтримання кваліфікації американськими лікарями: ліцензія, сертифікація та післядипломна освіта
• Особливості наукового процесу в США

Update: Побачив інформацію наступного дня після опублікування цього відео: “Українські університети, наукові установи отримали доступ до електронних баз наукових даних”. Хто знає, як це втілюється, будь ласка, поділіться у коментарях.

—

Якщо вам подобаються мої матеріали, будь ласка, підписуйтеся на розсилку, заповнивши форму у правому верхньому кутку.

Раніше я розповідав про відмінності між академічною та приватною медициною: в навчальних центрах лікарі отримують меншу зарплату, порівнюючи із своїми колегами з приватної практики. Це при тому, що страховим компаніям виставляються однакові рахунки. Причиною відмінності є те, що в академічних центрах велика частка відраховується на фінансування наукової діяльності та розвиток інфраструктури.

В приватній практиці лікар отримує все, що нараховується. Звичайно, з цих грошей ще треба сплатити за аренду приміщень, зарплату працівникам та будь-які інші операційні витрати. Але у підсумку все одно виходить більше, ніж в академічному секторі.

Не зважаючи на різну зарплату, в обох випадках розрахунок робиться за однаковим принципом: з використанням так званих кодів CPT (Current procedural therminology, вимовляється “сі-пі-ті”) та однакової формули перерахунку в грошовий еквівалент.

Про коди CPT

Кожен етап медичної допомоги має свій CPT код. Якщо процедура має декілька складових, як, скажімо, в хірургії хребта, одна операція може мати декілька кодів. Амбулаторний прийом пацієнтів матиме код в залежності від його складності: перший прийом потребує більше часу та роботи; відповідно, він матиме вищий код та краще оплачуватиметься.

Система кодів СРТ дозволяє акуратно відстежити виконану роботу. Одним з недоліків є те, що вона є дуже заплутаною. Через неправильні коди існує ризик або нарахувати забагато, або втратити гроші. З цієї причини в США існує ціла індустрія всередині медицини, основою якої є окрема спеціальність — кодери. Єдиною роботою цих людей є правильний відбір кодів СРТ та забезпечення відповідності медичної документації. Ця робота є критично важливою: якщо заявлені коди не підкріплені документально, лікар ризикує отримати великі штрафи.

Більше про СРТ можна почитати тут.

Формула

Добре, але яким чином СРТ код перераховується у справжні гроші? Кожному коду СРТ відповідає рівень складності, що визначає фінансовий еквівалент. Але замість прямого перерахунку, СРТ —> $$, складність розраховується не у доларах, а у так званих RVU (relative value unit).

RVU (Relative value unit) — це умовна одиниця, яка відповідає складності процедури або медичної послуги. Кожному коду CPT відповідає певна кількість RVU. Ця одиниця використовується, аби уникнути щорічного грошового перерахунку — достатньо лише змінити суму, що відповідає одному RVU, замість перегляду кожної процедури окремо. У підсумку, для розрахунку оплати праці лікаря використовується наступна формула:

$$ = кількість RVU  X   $ за один RVU  X  Географічний індекс

Географічний індекс, що має офіційну назву GPCI (Geographic pricing cost index), враховує місцеві економічні особливості: скільки коштує вести бізнес, якою є страховка за лікарську помилку (malpractice insurance), тощо. Тож, у різних реґіонах США зарплата лікаря коливатиметься.

—

Всі ці правила встановлюються центром державного страхування CMS, Center for Medicare Services. Великий вплив на формування формули та визначення кількості RVU для кожного коду мають професійні організації медиків (наприклад, American Medical Association) та страхові компанії. Враховуючи, які гроші обертаються всередині американської системи охорони здоров’я, ці питання завжди привертають до себе велику увагу та є полем запеклих баталій.

Варто зазначити, що оплата праці лікаря є лише частиною витрат на медицину. Пацієнт звичайно отримує кілька окремих рахунків: наприклад, робота хірурга (так званий “professional fee”), робота анестезіолога, перебування в операційній та, окремо, в лікарні, додаткові обстеження, тощо. Кожен з цих компонентів розраховується за окремими правилами, які є темою іншого допису.

—

Якщо вам подобаються мої матеріали, будь ласка, підписуйтеся на розсилку, заповнивши форму у правому верхньому кутку.

За цим посиланням ви можете ознайомитися з іншими джерелами професійної інформації американських лікарів.

Спочатку дозвольте нагадати: я є послідовним українським патріотом і в питанні професійної еміграції бачу для країни більше переваг, ніж проблем. Про це я писав раніше (дивіться за цим посиланням і за цим). Плюс, я впевнений, що будь-хто має право сам вирішувати свою долю.

Отже, до нашої теми.

В першу чергу вам треба з’ясувати для себе, якими є ваші плани. Для когось це може пролунати дивно, але можливості для українських лікарів у Штатах не обмежуються лише складанням ліцензійних іспитів, вступом до резидентури з подальшим пошуком роботи за фахом. Існує багато різних шляхів, серед яких є наука, робота мед. сестрою або помічником лікаря (physician assistant).

Далі, великий вплив на ваші плани матимуть життєві обставини: чи ви є студентом-медиком, чи проходите українську інтернатуру? Скільки років працюєте лікарем? Чи маєте диплом мед. сестри? Чи маєте досвід в науці? Живете в Україні, Штатах або ще десь за кордоном? Якщо в Штатах, то якою є ваша візова ситуація? Скільки вам років? Чи маєте родину? Чи склали іспити або лише плануєте? Якою є ваша фінансова ситуація?

Якщо ви вирішили йти шляхом резидентури та працевлаштування лікарем, дозвольте поділитися найважливішим, на мою думку, компонентом. Ним є навіть не високий бал на USMLE (який, тим не менше, є дуже важливим), а зв’язки. Ситуація зі вступом до резидентури стає щороку складнішою. За чутками минулого року декілька сотень навіть американських випускників залишилися без місця в резидентурі. Тож, для потрапляння у престижні програми та спеціальності не достатньо просто подати документи і чекати на результат.

Це є фактом: по всьому світу навчальні програми обиратимуть знайомих людей, в яких вони впевнені. Це не є кумовством або корупцією: люди просто хочуть переконатися, що ви зможете працювати на належному рівні. Нагадую: американська резидентура є вкрай вимогливою, а резиденти є важливою складовою роботи лікарні. Тому програми не хочуть стикатися з ситуацією, коли доводиться їх відраховувати.

На які характеристики дивляться програми при відборі? Їх є декілька: людина має тяжко працювати, мати аналітичні здібності, аби приймати рішення у стресових ситуаціях та (часто) мати схильність до науки та (бажано) попередні друковані статті. Але головне, це бути приємною особою. Все це неможливо з’ясувати протягом двадцяти хвилин, що відводяться для інтерв’ю кожного з п’ятдесяти аплікантів. Саме тому у відборі програми покладаються на дуже важливий компонент — рекомендації знайомих. Тож, рекомендаційні листи від американських лікарів є надважливою вимогою.

Як я писав раніше, найнадійнішим способом завести знайомства є дослідницька робота. Таким чином, моя найбільша вам порада: якщо маєте час та можливості, шукайте місце у дослідницьких програмах, PhD або постдоку (postdoctoral research fellowship).

Іншим разом я розповім, як готувати важливі документи для резидентури: personal statement і резюме (CV).

—

Якщо вам подобаються мої матеріали, будь ласка, підписуйтеся на розсилку, заповнивши форму у правому верхньому кутку.