"...И потом, кто будет вести всю эту переписку с друзьями?"

концерт 2013 року, беззаперечно.

spam_do_boga — Mon, 30 Dec 2013 23:19:49 GMT

подруги)

spam_do_boga — Mon, 07 Oct 2013 13:29:36 GMT

такий тоді був гарний день. спасибі Ірі Брязгун за фото на пам"ять

літо у картинках)

spam_do_boga — Sun, 06 Oct 2013 20:42:23 GMT

не таке насичене як зазвичай (через нову роботу і відсутність відпустки), але все одно було хороше літо) та й не все ж підряд фоткали на телефони)
і так, так багато мене) ну і трохи друзів) zuzichka та ін

люки і стріт-арт, які я так люблю фоткати у різних місцях світу, сюди не потрапили.

просто спогади, просто для себе самої

число 1

spam_do_boga — Sun, 01 Sep 2013 10:37:28 GMT

Я не знаю що сказати цьому вересню
Наприклад що я його не чекала зовсім
І що літа не вистачило якщо зовсім чесно
І від весни маю фантомні болі досі

Кожен вересень наче нове тату чи пірсинг
Як зарубки на тілі чи кільця як в дерева
Та щойно в дерева починає банально опадати листя
інстаграм божеволіє у фейсбуку істерика

тому я не знаю що сказати ані вересню, ані навіть жовтню
нехай не сидить на лавці у парку нехай не чекає
я не прийду бо маю справи назовні
у часах не(д)оліта, в вік освоєння аеропортів і каменю

посидІмо ще трохи у залі очікування
може нас ще не викличуть, якщо дуже попросимо?
ви напевно помітили нема розділових знаків
я їх просто не хочу ставити між літом і осінню

1.09.2013 р
Київ

читати більше

Что мешает нам быть объективными: 10 когнитивных искажений

spam_do_boga — Sun, 28 Jul 2013 20:52:34 GMT

Когнитивные искажения — это систематические ошибки в человеческом мышлении, своего рода логические ловушки. В определенных ситуациях мы склонны действовать по иррациональным шаблонам, даже когда нам кажется, что мы исходим из здравого смысла. «Теории и практики» выбрали 10 распространенных ловушек, которые лишают нас объективности.

завела блог із непрофесійними фото Львова - ilovelviv

spam_do_boga — Sun, 21 Jul 2013 14:43:58 GMT

кому цікаво - http://ilovelviv.wordpress.com/
це архів моїх фоток, зроблених на смартфон чи просту мильницю, дзеркало фотоальбому "шматочки Львова" у фб

‪#‎Lviv‬ ‪#‎lwow‬ ‪#‎львов‬ ‪#‎львів

20 найцікавіших блогів про міграцію

spam_do_boga — Tue, 04 Jun 2013 20:25:17 GMT

Я помітила, що в моїй френд-стрічці і серед персональних блогів, які читаю і які трапляються у фейсбуку, побільшало людей, які з тих чи інших причин виїхали, мігрували, тимчасово чи назавжди. Всі вони про щось пишуть, рефлексують, прагнуть розказати і показати. Коли почала «колекціонувати» такі щоденники, виявилось, що вони надзвичайно цікаві. І цікаві не пафосними роздумами про «рідну неньку і чужину» чи, навпаки, про захоплення новою країною. Цікаві практичними описами щоденного життя. Хтось описує побут американців чи бразилійців, хтось показує, куди подорожував, хтось розповідає про особливості адміністративної системи держави, освіту, дороги. Як здавати іспити на водійські права, яка їжа продається у супермаркетах, як відзначають різні свята, як воно – народжувати і ростити дітей в тій чи іншій країні, в які місця подорожують, якими є місцеві люди тощо. Тобто - пишуть просто про світ, який їх оточує.

Пропоную вашій увазі невеличку підбірку з 20 блогів українців за кордоном, яку я підготувала для сайту Навігатор

20 блогів українців за кордоном

Чим зайнятись у Львові на травневі та Великодні свята. Календар подій

spam_do_boga — Wed, 01 May 2013 08:37:34 GMT

ПРОЧИТАТИ

про молодість

spam_do_boga — Tue, 30 Apr 2013 10:00:05 GMT

Стою в неділю поруч із ст.м. Університет, чекаю своїх. Усі навколо святкові, усміхнені. Хто вербу купує, хто заходить-виходить до Ботсаду (там саме цвіте магнолієвий сад, краса неймовірна).
Повз мене проходить "пара" - молода дівчина і її старенький дідусь, якого вона веде під руку. Дідусь - інтелігентного вигляду, років під 90, із сивою красивою чуприною, у святковій білосніжній сорочці. Онука його - скромна симпатична дівчина, веде дідуся і з ним розмовляє. Проходять повз мене.

З розмови стає зрозуміло - ідуть комусь купувати квіти.

Онука: - А давай нарциссов купим? Они как раз свежие, хорошие.
Дідусь: - И правда, давай возьмем.

Проходять повз мене і зникають з поля зору. Через 5 хвилин повертаються, зупиняються.

Онука: - Я тут подумала, а может, купим еще цветов и Н. (називає жіноче ім"я)
Дідусь: - Да-да, было бы неплохо, давай купим букет. Только взять нужно не нарциссы. Ведь нельзя двум женщинам дарить одинаковые букеты. Иначе был бы я помоложе - получил бы по роже)

Обоє сміються, настрій чудовий, і ніякі 90 не перепона)

злюка практикується ... я тобто

spam_do_boga — Mon, 29 Apr 2013 19:02:42 GMT

три консьєржки із чотирьох уже привітні, вітаються, питають як справи і як життя, що нового, без буркотіння відчиняють під"їзд уночі, коли приходжу пізно. просять купити кефірчику для них, коли виходжу в магазин. дружною командою (про яку жодна з них так і не здогадується) дізнаЮться для мене, які квартири у будинку здаються, з яких виїхали чи в які в"їжджають.

терпіння, друзі, мої, терпіння і добре слово. така елементарна річ як усміхнене "доброго ранку" чи "доброго вечора", які часом доводилось із себе витискати, незважаючи на спроби на мене нагавкати, - це дає свої плоди. буду ці плоди і надалі вирощувати. можливо, тоді і четверта набурмосена і трішки зла (або прсто дуже сумна та інтровертна) консьєржка скаже мені колись "доброго вечора! ну, як там у тебе справи?"

Якими я хочу бачити житлові квартали

spam_do_boga — Thu, 25 Apr 2013 21:47:01 GMT

Пару місяців тому пощастило відвідати Стамбул. Пощастило ще й двічі - окрім туристичної прогулянково-музейної програми у цьому колоритному місті, ми з подругою побували у гостях у друзів, які мешкають в одному зі стамбульських спальних районів - а саме у кварталі Avrupa, що розташований у частині міста Кючюкчекмедже. По суті це спальний квартал, за розташуванням аналогічний київським Познякам чи Академмістечку, а за якістю будівель і квартир - далеко переплюнув київські новобудови.

ЧИТАТИ ДАЛІ

the medicine for my soul...

spam_do_boga — Wed, 10 Apr 2013 21:20:35 GMT

10 хвилин, які можна слухати вічно

Budapest-2

spam_do_boga — Sun, 17 Mar 2013 23:31:14 GMT

February - March 2013

Він чекає на неї

spam_do_boga — Sat, 16 Feb 2013 22:45:22 GMT

Houses of Key West (Florida, USA, July 2011)

spam_do_boga — Sat, 09 Feb 2013 21:14:41 GMT

потягнуло на спогади про аж позаминуле літо і мандри

монолог. не мій.

spam_do_boga — Fri, 01 Feb 2013 23:40:56 GMT

Как же странно иногда бывает в жизни. Ты живешь, живешь какой-то обычной жизнью, и вдруг в ней появляется человек. Мужчина. Точнее, сначала ты появилась в его жизни.А ты сама его сначала не заметила. Но он появился, и ты его увидела каким-то боковым зрением, точнее, даже не самого, а какой-то силуэт, и не придала этому значения. Но постепенно этот силуэт становился все отчетливее, определеннее, и вот ты видишь перед собой конкретного мужчину. А ты, конечно, до этого мечтала о том, что кто-то в твоей жизни появится, и у тебя не было никаких сомнений, что ты достойна счастья. Но этот конкретный, определенный мужчина не имел ничего общего с тем прекрасным, размытым образом, который ты себе рисовала. И вот ты смотришь на этого мужчину, и думаешь — нет, это совсем не то, что тебе нужно. Но этот мужчина делает так много усилий, чтобы стать ближе к тебе, он так настойчиво пытается ворваться в твою жизнь, его становится так много. Он везде. Он встречает тебя после работы, поджидает где-нибудь, провожает, постоянно звонит, что-то говорит или молчит в трубку, и ты понимаешь, что это он. И оттого, что его так много ты даже боишься включить телевизор, потому что думаешь — вот включишь телевизор, и он там появится.

Но однажды, сидя с друзьями в кафе, ты вдруг подумаешь: вот интересно, а где сейчас этот человек, и почему он сегодня ни разу не позвонил? А потом подумаешь — ой, а почему я об этом подумала? И как только ты об этом подумала, через некоторое время ты понимаешь, что ты вообще ни о чем другом думать не можешь. И весь твой мир, в котором было так много друзей, всяких интересов, сужается до этого человека. И все! Тебе остается только сделать шаг навстречу этому человеку, и ты делаешь этот шаг… И становишься такой счастливой. И думаешь — а почему я раньше-то не делала этот шаг, чтобы быть такой счастливой? Но это состояние длится совсем не долго. Потому что ты смотришь на этого мужчину, и вдруг видишь: а он успокоился! И он успокоился не потому, что он добился тебя, и ты ему больше не нужна. Ты ему очень нужна.
Но он просто успокоился, и может дальше жить спокойно. Но тебя-то это не устраивает. Ты хотела совсем не этого. Ты не можешь точно сказать, чего именно ты хотела, но точно не этого. И ты начинаешь устраивать провокации — хватать чемодан, уходить, чтобы тебя останавливали, чтобы на некоторое время вернуть то, что было вначале, чтобы вернулась, хоть ненадолго, та острота и трепет. И тебя останавливают, возвращают… А потом перестают останавливать, и ты возвращаешься сама. И все это ужасно, нечестно, но может длиться очень долго. Очень долго…

Но в одно прекрасное утро ты просыпаешься, и вдруг понимаешь: «А я свободна, все кончилось…» И постепенно снова возвращается интерес к жизни, ты обнаруживаешь, что в мире есть много прекрасных вещей: вкусная еда, интересное кино, книги. Возвращаются друзья. И жизнь прекрасна! И в ней много-много счастья. И много приятного. Конечно, не такого прекрасного и сильного, как любовь, но все-таки. И ты живешь. Но, правда, с этого момента ты живешь очень, очень осторожно. Чтобы опять, не дай Бог, не сорваться в это переживание и боль. Живешь осторожно, осторожно… Но продолжаешь чего-то ждать… надеяться.

(с) Гришковец. "Планета", Монолог женщины

Одразу два... нє, три!

spam_do_boga — Wed, 30 Jan 2013 20:08:28 GMT

really awesome!

spam_do_boga — Tue, 29 Jan 2013 21:35:01 GMT

Новий рік у новому місті. Стамбул

spam_do_boga — Wed, 09 Jan 2013 09:56:13 GMT

Надія є..)

spam_do_boga — Sat, 29 Dec 2012 11:04:26 GMT

*кілька слів від акції "Горнята для малят"

Дорогі наші, не побоїмось цього слова, друзі!)

Озираючись на останній місяць 2012 року, ми можемо сказати, що вони минули цікаво, насичено, корисно, натхненно і, сподіваємось, принесли хоч трішки радості не лише нам із Вами, а й діткам, до яких поїхали (і ще поїдуть) зібрані в рамках цієї акції чашки.

За ці два місяці ми пересвідчились:
- яка б навколо не панувала апатія, завжди є місце для оптимізму - лише потрібно діяти!
якими б черствими інколи не здавались всі навколо
- все одно навколо ТАК БАГАТО щирих, добрих і небайдужих людей!

Ми ДЯКУЄМО ВСІМ ВАМ ЗА ТЕ, ЩО ДОЛУЧИЛИСЬ, ПЕРЕДАВАЛИ, ПРИНОСИЛИ, НАДСИЛАЛИ ГОРНЯТА, ДОПОМАГАЛИ ГРОШИМА, ПОРАДАМИ, ОФІСАМИ, БЕНЗИНОМ, АВТОМОБІЛЯМИ і тд.... Зрештою - просто добрим словом.
Це дає надію на те, що не все втрачено і все у нас в результаті буде добре)

БУДЬМО Й НАДАЛІ НЕБАЙДУЖИМИ!
БЕРЕЖІМО ОДНЕ ОДНОГО!

Бажаємо Вам радісних свят!

З повагою і вдячністю, команда акції "Горнята для малят" zuzichka, Віра, Валя, Аня та десятки інших)

Дивіться під ноги-2. Польща

spam_do_boga — Thu, 20 Dec 2012 13:05:33 GMT

із серії "Дивіться під ноги". частина друга "Польща"

перша серія "Дивіться під ноги!"

КРАКІВ

ВРОЦЛАВ

ГДИНЯ

СОПОТ

МАЛЬБОРК

ГДАНЬСК

Горнята для малят з"їздили у дитячий будинок і передали зібрані чашки

spam_do_boga — Mon, 17 Dec 2012 13:48:13 GMT

Оскільк zuzichka уже влучно описала нашу поїздку, я просто перепощу. .. Додавши, що починаючи з 21 жовтня, у Львові, Києві, Кіровограді загалом зібрали понад 1600 чашок.. !!!!! і це ми ще не рахували, скільки зібрали у Донецьку. Велика частина горняток уже поїхала і вже потрапил до дітей у дитбудинках та інтернатах. Ще значну частину лишилось передати-розіслати-розвезти. Детальніше про результати цієї несподівано вдалої акції читайте на фб-сторінці Горнята для малят

Originally posted by zuzichka at Позитивні понеділки!

І так, вєсті з полів. Короче кажучи, вчора я та мої прекрасні дівчата за ініціативою spam_do_boga їздили до діток у будинок "Надія", який знаходиться у Кривошиїнцях (140 км від Києва).

На зворотньому шляху якимось дивом нас занесло, крутануло та кинуло в сугроб. У мене це вже вдруге за грудень. Але цього разу за кермом була не я і машина була міцінша. Honda CR-V така ж молодчинка, як і її водійка. Не повірите, але нас було 5 дівок, наймолодшій - 6 років, і ніхто паніку не бив. Знову чоловіки прийшли на допомогу. в той момент, як вони викопували нас і виштовхували, були схожими на новорічних ельфів. Такі добрі чарівники, які не кинули в біді. Дай ім Боженька здоров'я!!!

Але ж мова не про це. Мова про дітей. Там такі діти, там такі історії, такі емоції. Там є 9-річна Оксанка, яка виглядає не старше 5-6 років. Вона розповідає, що мама годувала її супом з мівіни і то було дуже смачно. Цю малу там усі люблять, обіймають, цілують та називають Сенечкою. Сеня попросила нас заплести їй багато косічок, щоб завтра бути красивою.

А ще там є Таня, у якої дуже гарне волосся і дуже сумний погляд. Завтра вона поїде в Америку. Дуже боїться літати, але хоче побувати десь за межами цього села.

У "Надії" є ще Аня, яка заплела нам такі гарні колоски. У неї померла мама, а 3 братів і сестер мають свої сім'ї, тому не забирають її до себе. Аня старша і допомагає вихователям з малюками.

За хлопців взагалі мовчу. Чого лише вартий Коля з сережко у вусі, який обходив нас у їдальні, як кращий офіціант. Сашко, який випросив фотоапарат та влаштував мені фотосесію, ганяючи по усьому будинку. Фотки, щоправда не чіткі, але яка різниця)) Там ще багато дітей і кожен із них особливий.

Там ми наобіймались, награлись, наговорились. Там нас нагодували смачним обідом, і розповідали свої секрети. Як хочеться, щоб ці дітки були щасливими!

556

spam_do_boga — Fri, 30 Nov 2012 23:38:03 GMT

не віриться, але менше, ніж за 40 днів ми зібрали майже 600 горняток у Києві...! )

спільна цифра по Україні уже зараз це мінімум 800 чашок

(а думала, що запрошу разочок друзів у гості на чай, кожен принесе по чашці і усьо....)

на цьому ми завершили перший етап по Горнятам для малят - і розпочинаємо другий, фінальний - а саме передачу горнят у дитбудинки.

деталі

папку входящие ...

spam_do_boga — Tue, 27 Nov 2012 19:40:12 GMT