SPK: P.S.

повернення

noreply@blogger.com (spk) — Sun, 08 Nov 2009 12:15:08 PST

думка місяця: "Чому люди ТАМ живуть краще ніж люди ТУТ?"

Пішохідний міст на Труханів острів, Київ, Україна

ідентифікаційне

noreply@blogger.com (spk) — Sat, 24 Oct 2009 04:43:10 PDT

штрих і кот
©

about a day

noreply@blogger.com (spk) — Sat, 24 Oct 2009 06:05:03 PDT

-- Today is a fine day!
-- Так, гарний, -- подумалось. -- Аякже. Я тут лише тиждень і ще не знаю який день тут гарний, а який ні. Для мене тут поки що кожен день гарний.

Golden Gate Bridge, San Francisco, California

гармати посеред Києва

noreply@blogger.com (spk) — Thu, 30 Jul 2009 01:23:40 PDT

Київ приємно дивує. Доволі незвично в центральній частині міста серед ще незакінчених новобудов-висоток та брудних стареньких п'ятиповерхівок було розгледіти схил з гарматами. Хоча.. Коли не знаєш -- все незвично!

Миттєво приймається одностайне рішення подосліджувати трохи місцевість, коли вже трапилася така нагода. Звертаємо з проспекту Лесі Українки в напрямку пагорба з гарматами. Перше, що перед нами постає -- явище абсолютно звичне для нашого часу -- пропускний пункт і каси. Далі знову було трохи незвично -- солдат з ПП пояснює, що всі розцінки то для музеїв. А музеї зараз не працюють, і взагалі -- по території укріплень можна гуляти безкоштовно.

Виявлені гармати і укріплення являються частиною Госпітальних укріплень зведених на Черепановій горі в середині XIX століття. Детальніше тут.

Ще трохи фоток з прогулянки по Госпітальним укріпленням можна переглянути тут.

сьогоднішня ніч

noreply@blogger.com (spk) — Thu, 03 Sep 2009 19:10:33 PDT

Сьогоднішня ніч -- це та ніч що вже була чи та що ще буде?

з англійської

noreply@blogger.com (spk) — Thu, 28 May 2009 15:30:32 PDT

Їхнє "Do, please!" майже як наше "Дуплись!"

концерт біля світлофору

noreply@blogger.com (spk) — Thu, 28 May 2009 14:55:38 PDT

Виступала грузинська Björk -- Ніно Катамадзе під супровід гурту Insight. Концерт (23.05.2009) був приурочений до дня незалежності Грузії і мабуть цілком символічно було обрано місце -- маленький, але гордий сквер імені Шота Руставеллі, розміри якого дозволили розміститися в ньому тільки сцені. Слухачам і глядачам було відведено дві полоси проїзжої частини.

Така собі тріальна версія концерту -- слухаєш доки вистачить повітря, бо поруч їздять автомобілі і вихлопні гази.. Хоч музика і гарна..

На рівні з Катамадзе, овацій від публіки удостоївся водій тролейбусу за спокійне і виважене почіпляння "ріг" на місце, які відвалилися при об'їзді тієї самої публіки.

на Урал - II. поїздом і літаком. листопад 2008.

noreply@blogger.com (spk) — Fri, 25 Sep 2009 01:49:22 PDT

Вже і весна повним ходом, а я все одно напишу про зиму. Бо обіцянка -- не цяцянка. Хоч за календарем всі права тоді ще належали осені, але снігу вже трохи насипало, то мабуть можна сказати, шо було то все взимку. Особливо якщо дуже хочеться.

То була друга поїздка до столиці Уралу. Вдруге Україна проводжала снігом. Але всім відомо, якщо подія повторюється двічі поспіль, то це лише випадковість.

Маршрут обрано випробуваний: потяг з Києва до Москви, далі літак з Домодєдово в Кольцово (аеропорт Єкатеринбургу). Час відправлення з Києва: восьма вечора (msk-1). Час прибуття на Київський вокзал Москви: пів на сьому ранку (msk). Пара зупинок московським метро по кільцевій дорозі до Павелецького вокзалу. Хвилин сорок аероекспресом і ось воно -- Домодєдово. Десь біля одинадцятої в небо над Москвою здіймається літак за рейсом до Єкатеринбургу.

Небо так само прекрасне як і минулого разу. Білі пухнасті хмари поблискують золотом в сонячному сяйві -- як і має бути на небі.

Після зльоту літак розвернувся від сонця і через ілюмінатор на хмарах можна було спострерігати власну тінь літака і спектр сонячного світла (веселку) навколо неї. Веселка -- то результат заломлення сонячних променів по краям літака.

Задача: чому веселка кругла, а не в формі літака?

веселка десь поруч

Висота польоту -- майже 11 тисяч кілометрів. Температура за бортом -- десь мінус 50 градусів за Цельсієм. Скло ілюмінатора поступово вкривається інієм. На фотці нижче, біля правого нижнього краю можна розгледіти все ту ж веселку. В тому кадрі вона опинилася випадково, помітив її коли перебирав фотки. В небі ж, веселка була помічена вже при зниженні на посадку перед самим зануренням в хмари (фотка вище).

Політ завершився десь о третій годині по обіді за уральським часом (msk+2). Якраз встигли до заходу Сонця.

Всього в дорозі: 16 годин -- ніч і пів-дня.

Снігу в Єкатеринбурзі обмаль -- мабуть то таки було наприкінці осені.

говорити про майбутнє

noreply@blogger.com (spk) — Sat, 10 Oct 2009 03:14:12 PDT

преамбула

Коли в різних ніяк не зв'язаних джерелах знаходяться підтверження однієї й тієї ж думки/ідеї, то це сприймається як знак. Знак присутності раціональної складової.

власне нотатка

Один простий спосіб зацікавити когось ідеєю: розказати як ідея може покращити майбутнє. [повністю читати тут -- там небагато]

приклад

Приклад може здатися скоріше виключенням ніж правилом. Але тут головне зрозуміти підхід. Дійти можна куди завгодно, якщо вміти ходити. А якщо ходити правильно, то дістатися цілі можна скоріше і меншими зусиллями.

Свого часу Андерс Хейльсберг (архітектор мов програмування Turbo Pascal та Delphi) написав листа до Sun Microsystem та Microsoft про те, що йому дуже подобається Java і як він може зробити її ще кращою. І якщо Sun Microsystem (розробники Java) відхилили пропозиції Хейльсберга, то Microsoft, навпаки, його підтримали і зробили архітектором нової мови програмування -- C# -- яка хоч і дуже схожа на Java, але трохи інша.

пост-амбула

Дійти можна куди завгодно, але куди завгодно нам не треба..

весняний Гогольфест 2009-го

noreply@blogger.com (spk) — Wed, 22 Apr 2009 11:21:32 PDT

Гогольфест -- подія в культурному житті Києва, проводиться двічі на рік: навесні та восени.

Програма цьогорічного (року 2009-го) весняного дійства була суто музичною і складалася з виступів проекту SunSay (учасник 5'NIZZA), прибалтійської виконавиці Аліни Орлової (рекомендується до ознайомлення: 1, 2), нашої рідної Дахи Брахи та британського проекту The Amorphous Androgynous від учасників The Future Sound of London. Останні вживу відіграли свою психоделічну програму "Alice in Ultraland". [Фоторепортаж з місця події]

Даха Браха на Гогольфесті

Більш за всіх справила враження Даха Браха, чиє музичне дійство супроводжувалося щільним відео-рядом та театральним перфомансом. І хоч задум, який би об'єднував оспіване і показане так і не був розкритий, враження від виступу Дахи Брахи були яскравішими навіть ніж від FSOL-у.

Доречі, скоро (24.04) Даха Браха буде радувати своїм сольним виступом, то може там шось проясниться :)

з англійської

noreply@blogger.com (spk) — Thu, 28 May 2009 15:06:31 PDT

є таки користь від курсів: самогон на англійській -- moonshine.
перша асоціація для запам'ятовування -- КВН -- коньяк вигнан ночью.

користь від My Documents

noreply@blogger.com (spk) — Fri, 25 Sep 2009 01:59:24 PDT

Хто як, а я намагаюся нічого не зберігати в My Documents (одна з директорій операційної системи Windows для персональних комп'ютерів). Але коли треба зберегти файл на диску, то віндовс в більшості випадків пропонує записати саме туди.

І ось спало на думку: "А чому б в My Documents не наскладати ярликів на директорії, які найчастіше використовуються для збереження файлів?" І при збереженні переходити по ним куди треба одним дабл-кліком..

Драг.. again!

noreply@blogger.com (spk) — Thu, 02 Apr 2009 06:37:36 PDT

Воно вже наче й весна, але радує, що зима не здається так просто. Тому і пост на її підтримку, хоч і не про Урал, а знову про Драгобрат. Хронологічні рамки поїздки: з шостого по дев'яте лютого. Фотозвіт -- тут.

Проїзжаючи селами і містечками Прикарпаття, в очі впадає велика кількість капличок з матір'ю божою. Не в кожному дворі, але в багатьох стоїть православний хрест. Хрести різні: є простенькі з дерева, трапляються вирізблені з каменю. Каплички також різні: є більші, є менші, відкриті, накриті зверху, є майже повністю закриті.

Капличка біля Добротова

Фотка, до речі, була зроблена ясним сонячним ранком. Відразу після цієї.

Чотири дні. В два з яких -- перший і останній -- абсолютний туман з видимістю метрів на п'ятнадцять. В тумані кататися навіть краще, ніж коли добре проглядається весь схил: не видно куди їхати, не видно куди падати. В тумані без страху їдеш там, де в ясний день просто так не наважився б.

Туман. День перший.

Взагалі, настрій в перший день був доволі песимістичний. Драгобрат зустрічав дощем і десь п'ятьма градусами тепла по Цельсію. Радували хіба шо думки про сауну і шашлик. Але на суботу і неділю погода виправилася. Вдалося навіть покататися по нетронутому снігу поза трасами Стогу.

А ще в ясний день з Стогу і його підніжжя добре видно найвищі точки України: Говерлу і Петрас. На фотці: Говерла більш засніжена і подалі, поруч з нею -- Петрас, туманом оповита долина Драгобрат.

Долина Драгобрат, Говерла і Петрас.

На Драгобраті Львівське пиво чомусь смачніше ніж в Києві. І не те щоб то свіже повітря та сноуборд так впливали. В Франику воно смакує однаково як і на Дразі. Кажуть, то для Франика і для Києва пиво завозять з різних заводів. А ще у Франику напроти вокзалу можна поїсти смачніче ніж на Драгобраті і навіть дешевше. І в футбол там можна пограти.

На останок не те щоб реклама, а просто пам'ятка для самого себе. Від синців і гематом добре допомагає троксевазін (Troxevasin). В аптеках всього за 10 грн 50 коп.

Драгобрат

noreply@blogger.com (spk) — Wed, 04 Feb 2009 01:41:45 PST

Драгобрат -- то гірськолижна база на Закарпатті. Назва Драгобрат означає "дорогий брат". Назва бази пішла від назви долини, в якій вона розташована, а не від гори на якій катаються. Гора ж називається Стіг. Поруч ще є гора Герешаска, Жандарм і Близниця. Топографічна карта місцевості -- тут. Топографічна карта всієї України 1:100 000 -- тут. Фотозвіт з поїздки в грудні минулого року -- тут.

ялини на фоні гори Стіг

Наприклад, дізналися, що наздоганяти потяг на таксі з київського вокзалу коштує 100 долярів за 100 км без гарантії наздогнати. Але того разу все обійшлося.

вид на Карпати на кордоні Івано-Франківської і Закарпатської областей

З Києва до Станіслава (Івано-Франківськ по сучасному) одне з наших купе, бо ми займали півтора, довелося розділити такій собі звичайній дівчині: білявка років на тридцять п'ять з серйозним виразом обличчя.

-- Ви спортсмени? -- запитує.
-- Ні. Ми -- алкаголіки, -- відповідаю, дістаючи з рюкзака пляшку коньяку і кружку.
-- Ви так легко це признаєте.
-- Ну да.. А що тут такого? -- трохи дивуючись.
-- А на якій ви стадії?
-- Хм.. Якось не доволилося про це задумуватися..
-- Тоді, у вас ще перша.
-- А в мене вже друга.. -- додає після невеликої паузи. Потім дістала якісь статті надрукованні на принтері і почала читати.

Години через дві-три після того повернулися з товаришем з сусіднього купе, що було повністю нашим. Дівчина читала всю ніч до самого Франика. Було трохи ніяково перед нею.

ранок в Ясині -- найближчому селі до Драгобрата

На Драгобраті жили в Ступарі. Є підозра, що назва -- то прізвище власника. Гарний готель, гостинні власники, смачно кормлять і глінтвєйн смачний приносять. Кажуть, що готують його з вина власного виробництва. Глінтвєйн можна замовляти з різним вмістом цукру. Я пив навіть не підсолоджений.

готель Ступарь

Паритися ходили в лазню готелю Велика Ведмедиця. В Ступарі відрекомендували як найкращу на Драгобраті. Тяжко тоді з лазнями на Драгобраті. Сервіс майже ніякий і воду в купелі міняють всього один раз на день. То остигати доводилося ходити в сніг. Хоча вид з одного з вікон готелю нічого так.

Пиво пили в барі готелю Кушавель. Фотку з чучелом куниці я вже публікував. Ось ще одна звідти. Пиво смачне, хоч бармен і був чомусь не в настрої.

А ще в тому барі є чучело сови. Якщо його навіть ледь торкнутися -- сова вмить оживе і нападе. Було трохи страшно, але сухо.

Про Драгобрат написав. Про Крим написав. Так скоро і про Урал напишу. Але вже після того як ще раз покатаємося на Драгобраті. Скоро буде..

from nadja live in kyiv

noreply@blogger.com (spk) — Thu, 30 Jul 2009 01:33:03 PDT

Абсолютна тільки відносність. Це до того, що музика подібна Наді -- ambient, noise, drone -- не музика.

Подивитися на що здатна мильниця в нічному клубі, коли музиканти майже не ворушаться, можна тута. Оброблені фотки зроблені дзеркалкою, для порівняння, тута. Бонус: відео виступу проекту Cisfinitum з того ж концерту.

планіметричне

noreply@blogger.com (spk) — Fri, 25 Sep 2009 02:07:59 PDT

пікселі -- то квадратні кружочкі
©

про гостинність, тапки і пістоль

noreply@blogger.com (spk) — Wed, 14 Jan 2009 12:58:12 PST

Обідали на Драгобраті в Шовковій косиці. Доволі популярне місце. І від схилу неподалік, і недорого. Дуже смачні борщ, юшка, деруни, шашлик. А ще там готують пєльмєні. Кафе в Шовковій косиці має дві зали: на першому і нульовому поверхах. В залі, що знизу, постелено ламінат і в лижних черевиках там ходити не дозволяють. А гостям вони дійсно раді, хоча й трохи по-своєму. А тапки, то мабуть, лижникам, яким не вистачило місця нагорі. А пістоль для тих, кому не вистачить тапок.

ціни від 13 грудня 2008 року

новорічні гадання

noreply@blogger.com (spk) — Wed, 07 Jan 2009 12:38:31 PST

Видалась невелика перерва в святкуваннях та роз'їздах, то можна трохи й написати. Кажуть, як зустрінеш Новий Рік так його і проживеш. Брехня то всьо, а коли й не зовсім брехня, то просто трохи навпаки: як рік проживеш з тим новий і зустрінеш.

морська новорічна казка

Цілий рік попереду і, напевне, не варто піддаватися нігілістичним, пофігістичним і реалістичним настроям з самого його початку. Тим більше, що рік прийдешній з прогнозів обіцяє бути не простим і навіть історичним. Але то з фінансових прогнозів і для людства вцілому. А фінансистам нині вірити -- себе не поважати, та й кожного мабуть більше цікавить особистий прогноз.

Південний Буг взимку: неопісуєма красота

Тоді, може, як в стародавні часи, довіритись природі, стихії та власній інтуіції? Стихія скаже те, що почуєш, а почуєш немов сказала стихія.

Море. Море то мабуть найкраща стихія для гадання. На море можна дивитися, море можна слухати, море навіть колір змінювати може.

Чорне море. Кажуть море назвали Чорним ще греки, бо було воно до них дуже вже непривітним. А греки що тоді плавали морями, то були баригі і мабуть прадіди фінансистів, а фінансистам ми не віримо. То й зустрічати Новий Рік на Чорному морі зовсім не означає, що наступаючий рік має бути чорним. Та ми й не заїзжі греки, щоб рідне море вважати непривітним і чорним.

споживач має знати за що платить

31 грудня. День перший. Дорога до моря.

В дорозі було трохи сумно. Вперше за останні декілька років Новий Рік в Київ прийшов з снігом. А ми їдемо в Крим. Миколаївська область трохи засніжена. На дорозі -- ожеледиця з туманом.

зупинка біля Південного Бугу

Херсонська область. Ось він південь України взимку. На полях стоїть капуста. На узбіччі -- зелена трава.

Південний берег Криму приємно дивує. На під'їзді до пункту призначення -- місто Саки -- лежить сніг і потріскує мороз. Свято буде з снігом.

сніг на чорноморському узбережжі

Якраз встигаємо на захід Сонця. Тихо шумить море. Щипле слабенький морозець. Вітру немає. Гарно.

1 січня. День другий. Новий рік.

Після святкуваннь вижили. Стоїть гарна сонячна погода. Без вітру. Сонце трохи припікаючи вабить скупатися в морі :) Cніг тримається і танути не поспішає.

Євпаторія на горизонті

Зустрічаємо захід Сонця і йдемо вечеряти традиційною байкерською стравою -- пловом і не традиційною для байкерів горілкою. Новий Рік -- не сезон і можна.

Під ніч температура повітря надворі піднімається вище нуля. На морі розгойдується шторм. Сніг починає танути.

2 січня. День третій і останній.

Море продовжує трохи штормити. А значить все ще залишається нагода пофоткати.

невеличкий шторм

що маємо?

На Чорному морі під Новий Рік фактично пробули менше трьох днів, але кожного дня море було різним. То і рік мабуть буде також різним: холодним, теплим, а під кінець напевне трохи поштормить. Але все має бути добре, коли вже навіть сніг і мороз біля моря -- це здійснення сподіваннь, а шторм може бути джерелом очікуванних можливостей. Поживемо -- побачимо. Якщо все збудеться, то можна започатковувати нову традицію зустрічати Новий Рік біля моря.

З Новим Роком і Різдвом Христовим!

P.S.: Власне, добірка новорічних чорноморських фоток.

визначніші події року, що минає

noreply@blogger.com (spk) — Sun, 21 Dec 2008 04:27:18 PST

Попалась на очі підбірка високоякісних фотографій від журналістів газети Bostone Globe. Ця підбірка -- намагання ще раз нагадати про основні події 2008 року, що минає. Колайдер і пекінська олімпіада, військові конфлікти і спортивні досягнення, стихійні лиха та миті життя простих людей. Мене чомусь найбільше вразили дві фогографії людей на лету (перша, друга). Було приємно бачити, що в один з кращих кадрів попала і частинка України.

Я також хочу побути в ролі Bostone Globe і нагадати про ще одну подію. Тим більше, що відтоді і до сьогодні, коли я пишу пост, пройшов рівно місяць і винуватців можна привітати з першим невеликим ювілеєм, що довший ніж неділя :)

Паша і Свєта

Власне, лінки на підбірку: частина перша, частина друга, частина третя.

зима прийшла

noreply@blogger.com (spk) — Tue, 13 Jan 2009 16:47:16 PST

Інколи для вдалої фотографії зовсім не зайве мати під рукою штатив. І частіше за все -- його таки немає. Але штатив можна замінити. Наприклад: меблями, підвіконням, можливо сходами, можна й власним тілом. І як виявилося, фотоапарат можна непогано зафіксувати на власній голові. А трохи згодом, до мене дійшло чим може бути корисний лазерний промінець, яким фотоапарат вказує на ціль.

чучело куниці в барі готелю Кушавель на Драгобраті

З Миколаєм!

onlife <=> offlife. частина друга.

noreply@blogger.com (spk) — Tue, 16 Dec 2008 09:23:12 PST

ТЕАТР.

-- Хочу я новый позвоночник!!! ... Хм! Малость замахнулся..

© По пьесе von Ingrid Lausund (Ингрид Лаузунд) "БЕСХРЕБЕТНОСТЬ. Вечер для людей с нарушенной осанкой."

onlife <=> offlife

noreply@blogger.com (spk) — Wed, 12 Nov 2008 15:10:40 PST

Знайти грань між онлайном і оффлайфом.. Бордюр? Монітор? Осінь. Але весна почнеться. Десь на грані оффлайна і онлайфа.

життя там. листя тут.

майже пікассо

noreply@blogger.com (spk) — Tue, 14 Oct 2008 03:28:28 PDT

The Eyes In The Eyes

Потворити як Пабло Пікассо можна тута.

одеський компот

noreply@blogger.com (spk) — Sat, 04 Oct 2008 12:21:57 PDT

"Я Вам не скажу за всю Одессу.
Вся Одесса -- очень велика."

Довелося побувати в Одесі. Вперше. Всього-навсього один вечір. Побачити вдалося тільки залізничний вокзал, привоз, палац спорту та проїхатися бруківкою Французського бульвару повз Одеську кіностудію.

Свято-Пантелеймоновський чоловічий монастир

Одеський палац спорту -- звичайний такий собі палац спорту. Хіба шо на алеї перед будівлею палацу стоять трохи дивні архітектурні витвори висотою в людський зріст з голими людьми в лежачих позах на постаменті. Спочатку подумалось, шо то якийсь сюрреалізм (воно кому шо), але таки мабуть кам'яні лежачі голі люди біля палацу спорту мають символізувати прагнення до перемоги та надихати на спортивні звершення. Статуї не фоткав, бо було вже недостатньо світла та й кому цікавий той сюрреалізм.

Збройниця на Пантелеймонівській

Я вам не скажу за всю Одесу, але ту її частину, шо біля привозу можна влучно охарактеризувати штампом "місто контрастів". Поруч з казино і сучасними магазинами майже гармонічно улаштувалися старі занедбані вигорілі зсередини будівлі біля яких "відпочивають" упиті старці.

Пантелеймонівська вулиця

Ще однією відмінною рисою Одеси є її маршрутні таксі, а точніше спосіб оплати проїзду в них. В маршрутках Одеси проїзд оплачують при виході: "Пєрєдайтє два на Пантєлєймоновской, задняя дверь". І це зовсім не означає, шо двері не відчиняться поки грошей не передадуть, або навпаки, маршрутка поїде і можна залишитися без здачі. Кажуть, шо в Сімферополі (чи в Севастополі, я їх плутаю) -- теж саме. Дикий Київ :)

Одеське подвір'я в центрі міста

Незважаючи на контраст, сморід в центрі міста біля привозу, незвичність маршруток, місто Одеса залишила позитивні враження і бажання туди повернутися, шоб розгледіти її трохи краще. Може тому, шо спочатку ми повечеряли в "Компоті"?

Одеський "Компот"

"Компот" -- це таке собі не зовсім дешеве кафе, стилізоване напевне десь під 20-30 роки XX-го століття (мені так здалося, взагалі-то я не знаю, як там тоді було).

"Пейте компот за 22 гривны!"

В очікуванні одного з дванадцяти видів пельменів, які пропонують в "Компоті", ми сиділи і гадали, чи був подібний заклад в ті роки, під які зроблене кафе, чи це все таки задумка сучасних дизайнерів. Чисто випадково з'ясувалося, шо над дизайном "Компоту" працювала така собі студія Артемія Лєбєдєва (1, 2). У "Компота" є сторінка в інтернеті. Там можна переглянути їхнє меню, яке дійсно варте уваги: "Соблюдайте режим: ешьте четыре раза в день!".

"Компот" знадвору

linkdump:

Трохи фоток з поїздки до Одеси;
"Одеський екскурсовод" -- визначні місця Одеси.

мохнатка

noreply@blogger.com (spk) — Sat, 04 Oct 2008 06:35:04 PDT

Хочеться поділитися ідеєю та продемонструвати вміння створювати композицію, навіть якщо з експозицією і не склалося. Не пропадати ж геніальному задуму :)

Лікарю, а звідки у Вас такі малюнки?

Фотка зроблена десь кілометрів за 300 від Києва на шляху до Одеси.