SPK: P.S.

інтуітивне

2013-06-15T16:30:00.000+03:00

Перед тим як навернутися з байка і отримати ним же по шолому, в голові промайнула думка: “..., ЯК КРУТО Я МОЖУ!!!”. Відвідав перше заняття з чотирьох школи MTB.

Апдейт тиждень потому: стало зрозуміло чому між заняттями проміжок в 3 тижні — щоб всі забиті місця позагоювалися.

протести в Валенсії

2012-10-19T23:37:00.000+03:00

П'ятниця. Останній вечір в Валенсії. Йду за сувенірами.. А там протестують..

Це ж саме в новинах..

фанзона Євро-2012 в Києві

2012-06-16T15:37:00.001+03:00

Київська фан-зона перед матчем Україна-Франція

ідейне

2011-07-02T13:26:00.005+03:00

Щойно народжені ідеї, як щойно народжені діти — всі однаково геніальні.
©

культура, харчування

2011-05-08T14:49:00.008+03:00

Виявляється, у нас є кінотеатри правила яких забороняють заносити до зали їжу-напої куплені деінде. Наче в кінотеатри ходять за тим, щоб поїсти..

на чхання

2011-03-30T03:55:00.012+03:00

Одне з питань, яке часто звучить від студентів на курсах англійської мови — якими виразами носії мови реагують при чханні співрозмовників або когось поблизу. Достатньо оригінальну, на мій погляд, відповідь стосовно американців дав на одному з занять наш native-speaker викладач Сергій.

— Салют! — відповів Сергій.
— УРРРАААА! — подумалось у відповідь.
— А як же "bless you"? — запитали ми трохи спантеличені.
— Краще вже нічого не казати. В мульти-релігійному суспільстві, де мало хто вірить по-справжньому, отримувати благословення від всіх підряд якось не дуже хочеться.
— "Bless you" то є скорочення від "Let God bless you!", — загальними зусиллями витягли твердження з Сергія.
— А ще варіанти? — не могли заспокоїтися ми.
— Gesundheit, — відповів і написав на дошці Сергій.
— Але ж то німецькою? — спробували запам'ятати ми.
— Так, німецькою. Перекладається: "здоров'я". Пішло від вихідців з Німеччини.
— "Салют" також перекладається як здоров'я. З італійської. Пішло від вихідців з Італії, — закінчив Сергій.

Відповіді при чханні різними мовами в статті на wikipedia.

самопізнання

2011-03-24T22:51:00.007+02:00

А чи бачили ви колись себе в момент моргання обома очима?

про паркування в Німеччині

2011-02-14T01:34:00.011+02:00

Що може означати знак на фотці для того, хто не знає німецької? А о восьмій вечора біля свого готелю після восьмисот кілометрів за кермом, нехай і європейськими автобанами, при бажанні якнайшвидше скуштувати німецького пива? Для мене цей знак означав, що стоянка з 11-ої вечора до 9-ої ранку — безкоштовна. "Вночі стоянка без охорони, нехай навіть в Німеччині, має бути безкоштовна", — тоді звучало досить логічно. У адміністратора готелю дізналися, що стоянка все таки є платною. Знайшли паркомат, заплатили 6€ (за добу), квитанцію поклали під лобове скло, і з спокійною душею пішли пити пиво. На ранок під склоочисником, випадково, знайшли штраф — паркування з 6-ої до 11-ої вечора дозволено тільки мешканцям навколишніх будинків, пояснила нам інший адміністратор, яка тільки вийшла на зміну.

Штрафи за паркування в Німеччині, окрім поліцаїв, можуть виписувати муніципальні комунальні служби. Штраф було виписано десь через годину як ми запаркувалися. Тобто о 9-ій ввечері в суботу. Це при тому, що в суботу і неділю там працюють переважно бари. Ні! Я нікого не підозрюю.. ~~окрім адміністратора готелю~~.

Штраф був всього на 15€. Якщо не сплатити протягом 2-х тижнів, то сума подвоюється, а ще через 2 тижні подвоюється ще раз. 15€ явно не ті гроші, через які хотілося б отримати проблеми з візами в майбутньому, тому вирішили платити. Заплатити німецький штраф найпростіше всього в Німеччині. Але в неділю там працюють тільки бари. Банки не працюють точно. Наступного дня, в понеділок, ми мали бути вже в Словакії. В словацькому банку для оплати німецького штрафу потрібно відкривати рахунок. Веземо штраф в Україну. Польський кордон пройшли без проблем, хоча там наче як могли примусити штраф оплатити. Щоб заплатити німецький штраф в Україні, треба, знову ж таки, мати валютний рахунок. Мінімальна комісія за переказ становить 20€. Закінчилося це все сплатою штрафу через знайомого знайомих в Мюнхені. Так найпростіше. По неперевіреним даним, в Німеччині штрафи за паркування можуть приймати паркомати.

Наостанок, урок німецької вартістю 15€:

werktags — по робочим дням;
Parkschein — талон (ticket) паркування [значення слова в зображеннях];
Parkausweis — дозвіл (permit) на паркування [значення слова в зображеннях];
Barbarestrasse — назва вулиці;

mit Parkschein oder Parkausweis — паркування платне або за дозволом;
nur mit Parkausweis — паркування тільки за дозволом.

богомололо

2010-07-23T01:41:00.045+03:00

Представники найбільших богомолів інколи живляться мишками, гадючками, пташечками (можна погуглити відео, або переглянути звідси). Цього літа богомоли з'явилися в Київській області, хоча до цього ареал їхнього проживання в Україні обмежувався степовими регіонами. Глобальне потепління.

велоденне

2010-06-02T01:37:00.016+03:00

"Під гору" в українців означає підніматися в гору [словник].

"Под гору" у росіян означає спускатися з гори [словник].

Велодень в Києві [29.05.2010]

Не такі вже ми і схожі :)

панорамне

2010-01-22T03:29:00.013+02:00

Карпати, травень 2009, вид з вершини Смотрич на Чорногірський хребет.

Панорамний знімок з п'яти кадрів. Зібрано Image Composite Editor-ом від Microsoft. Плюси: прийнятна якість, мінімум мороки, безкоштовна.

Драгобрат новорічний. 2010

2010-01-22T02:34:00.010+02:00

В той час як Європу, Одесу і навіть Київ засипало снігом, новорічний Драгобрат був мінімально засніженим. Цей пост не стільки про Драгобрат (скільки ж про нього писати), як про тамтешню погоду. Для статистики.

31.12.2009: В Івано-Франківську — +2°C і злива. На Драгобраті — +2°C, хмара і завірюха. На траси не ходили, збудували трамплін трохи нижче. Вчився стрибати.

01.01.2010: +2°C, сильний мокрий сніг, майже без вітру, хмара. Але кататися було приємно — траси в перший день року майже пустували. Освоював катання на цілині.

02.01.2010: -2°C, без опадів, але хмара нікуди не поділася. Нагорі майже нульова видимість. Вкатаний мокрий сніг на трасах перетворився на кригу. Задумався про заточку кантів.

03.01.2010: -8°C, без опадів, слабкий вітер нагорі, хмара трохи розвіялася, криги на трасах стало ще більше.

З розповідей людей, що приїхали трохи раніше: 29.12 траси стояли майже без снігу, потім вночі була завірюха і для катання трохи намело; за день 30.12 траси вкатали до глини і каміння.

Дякую за увагу, якщо дочитали аж сюди. Фоткі дивитися тут.

Млинки

2010-01-12T02:57:00.012+02:00

Млинки — це гіпсові печери біля села Залісся Чортківського району на Тернопільщині. Тернопільська область є другою по кількості печер на Україні після Криму. В Млинках на сьогодні відкрито біля сорока кілометрів ходів. До печер ходили з тернопільським тур-клубом "Кристал".

Білий Спелеолог

В печерах дуже темно. В печерах зовсім темно. Тому в печеру треба йти з ліхтариком. І з запасним набором батарейок до нього. Або краще з двома ліхтариками. А ще в печеру треба йти з кимось кого знаєш. Щоб не дуже боятися якщо раптом почуєш чиєсь дихання за спиною. Коли йдеш з кимось і чуєш дихання за спиною, маєш слідкувати, щоб воно нікуди не відстало. З ліхтариком в печері можна побачити багато всякого і красивого. В печерах ростуть кристали: білі і чорні, а десь де ми не були ростуть червоні.

Кристали. Макрозйомка.

Виносити кристали з печер не рекомендують. І не тому що Чорний Спелеолог. А тому що кристали розсипаються в пісок, коли умови навколишнього середовища відрізняються від постійних печерних +11°C. До того ж по печерах доводилося пересуватися в комбінезонах без карманів.

Окрім кристалів, в печерах є плафони — включення великих пластів прозорого гіпсу. Окремий пласт є добрим провідником світла, наприклад, від того ж ліхтарика. За межі одного пласту світло не виходить.

Плафони. Розміром з пів-книжки.

А ще десь там в інших залах є сталактити (ростуть зверху), сталагміти (ростуть знизу) і сталагнати (ростуть хіба шо вшир), багато кажанів (бачили одного сплячого), підземне озеро, а також духи Білого Спелеолога і Чорного Спелеолога.

Пересування печерними ходами Млинків — це окрема історія, як про кристали, чи про Чорного Спелеолога. В печерах можна повзати.. Ні! В печерах нікуди не дітися від повзання. В печерах доведеться: повзати по-пластунськи, просто повзати навкарачки (це в кращому випадку), повзти вниз головою, боятися не пролізти; впиратися спиною в стіну, ногами впиратися в протилежну і не бачити де ж закінчується те провалля; дуже рідко ходити двома прямими ногами.

Радіє, пройшла останню розпорку :)

В печері можна посидіти в абсолютній темряві і послухати абсолютну тишу. Сидячи в темряві і тиші відчувалось щось таке знайоме і в той же час незрозуміле. Було не зрозуміло, чому мені ці тиша і темрява так знайомі.. Тільки при обдумуванні цього допису до мене дійшло. Могила. Мабуть саме так відчувають себе після смерті. Знаєш, що поруч хтось є, хоч того не чутно і не видно. Хоча скоріше то все нагадувало сон. Сон є більш знайомим, хоч також — нечутним. І як не намагайся найширше розплющити очі — жодного промінчика світла.

В темряві розказували байку-страшилку про червону стежку. Червону стежку в печерах бачать ті, хто ходить туди поодинці. Йдеш по печері йдеш, далеко не перший раз вже йдеш. Знаєш кожен лаз і поворот. А тут бац — там де був знайомий прохід — стіна і глухий кут. Тіло обдає холодним потом. Намагаєшся намацати хід, але де там. Безвихідь. Очі заплющуються і ввижається вона — червона стежка. Звідкись прямо в душу невідомий голос нашіптує: "Відкрий очі. Відкрий очі. Відкрий очі.." Але очі не відкриваються. І стоїш так онімівший поки не відпустить. Потім розплющуєш очі, знаходиш прохід в тому місці де він і мав бути. Швиденько добираєшся до виходу назовні. Здається, там промайнула ціла вічність. Назовні на тебе вже зачекалися. Віддаєш хлопаку-школяру назад його фотоапарат, який він загубив під час екскурсії в печерах; заради якого і довелося туди спускатися. Всі мовчать і трохи незвично поглядують. За ту годину шось дуже змінилося. Тепер ти повністю сивий.

В Млинки хочеться повернутися. Побачити сталактити, сталагміти, сталагнати і підземне озеро. Млинки досі активно досліджуються і якшо дуже захотіти, то там можна пожити днів зо три, покопати трохи — не наодинці звичайно.

Потрапити до Залісся можна, наприклад, приміським поїздом від Тернополя до Іване-Пусте. Їхати три години. Вийти десь в полі.

Ввечері на Андрія гралися в вечорниці. Дівчата гадали, хлопці cміялись, але дуже тихо, шоб дівчата не чули [фоткі з вечорниць від Андрія Янека]. Після Залісся нас завезли подивитися Чортків — найбільший райцентр Тернопільщини. Там було якесь церковне свято. В Чорткові є католицький костел і дерев'яна православна церква. Виглядає прибраним тихим містечком.

Мої фоткі села Залісся, печер Млинки, міста Чорткова.

хто снігу накидав, той хай і прибирає

2009-12-21T23:53:00.019+02:00

Понеділок. Ранок. 40 хвилин їхали відрізок дороги, який пішки можна пройти хвилин за 15.
Всі вихідні перед цим йшов сніг.

вул. Братиславська, Київ

Виїзд з мосту Метро на Набережно-Хрещатицьку, Київ

таке собі

2009-12-20T13:07:00.007+02:00

Якшо піду колись на співбесіду і там запитають про погані риси характеру, скажу їм про обжорство.

повернення

2009-10-24T15:36:00.008+03:00

Майже як ТАМ.

Пішохідний міст на Труханів острів, Київ, Україна

ідентифікаційне

2009-10-24T14:35:00.007+03:00

штрих і кот

a day

2009-08-10T17:55:00.012+03:00

— Today is a fine day!
— Так, гарний, — подумалось. — Аякже. Я тут лише тиждень і ще не знаю який день тут гарний, а який ні. Для мене тут поки що кожен день гарний.

Golden Gate Bridge, San Francisco, California

гармати в Києві

2009-07-29T21:17:00.006+03:00

Київ приємно дивує. Незвично в центральній частині міста серед незакінчених новобудов та стареньких п'ятиповерхівок раптово знайти схил з гарматами. Коли не знаєш — все незвично!

Звертаємо з проспекту Лесі Українки в напрямку пагорба. При вході — пропускний пункт і каси. Але квитки потрібні тільки для музеїв, по території укріплень можна прогулятися безкоштовно.

Гармати і укріплення являються частиною Госпітальних укріплень зведених на Черепановій горі в середині XIX століття (детальніше).

Решта фоток.

нічне

2009-06-11T15:49:00.008+03:00

Сьогоднішня ніч — це ніч яка вже була чи ніч яка ще буде?

з англійської

2009-05-29T01:01:00.005+03:00

Їхнє "Do, please!" майже як наше "Дуплись!"

концерт біля світлофору

2009-05-29T00:51:00.004+03:00

Виступала Ніно Катамадзе з гуртом Insight. Концерт (23.05.2009) був приурочений до дня незалежності Грузії і цілком символічно було обрано місце — маленький, але гордий сквер імені Шота Руставеллі, розміри якого дозволили розміститися в ньому тільки сцені. Слухачам і глядачам було відведено дві смуги з чотирьох проїзжої частини.

На рівні з Катамадзе, овацій удостоївся водій тролейбусу за спокійне і виважене почіпляння "ріг" на місце, які відвалилися при об'їзді тієї самої публіки.

весняний Гогольфест '2009

2009-04-22T00:57:00.013+03:00

Гогольфест — подія в культурному житті Києва, проводиться двічі на рік: навесні та восени.

Програма цьогорічного (року 2009-го) весняного дійства була суто музичною і складалася з виступів проекту SunSay (учасник 5'NIZZA), прибалтійської виконавиці Аліни Орлової (рекомендується до ознайомлення: 1, 2), нашої рідної Дахи Брахи та британського проекту The Amorphous Androgynous від учасників The Future Sound of London. Останні вживу відіграли свою психоделічну програму "Alice in Ultraland". [Декілька фоток з виступу Дахи Брахи]

Даха Браха на Гогольфесті

Більш за всіх справила враження Даха Браха, чиє музичне дійство супроводжувалося щільним відео-рядом та театральним перфомансом. І хоч задум, який би об'єднував оспіване і показане так і не був розкритий, враження від виступу Дахи Брахи були яскравішими навіть за легендарних FSOL.

з англійської

2009-04-10T11:10:00.009+03:00

Самогон англійською — moonshine. Перша асоціація для запам'ятовування — КВН — коньяк вигнаний ночью.

Драг.. again!

2009-03-11T04:03:00.012+02:00

Воно вже наче й весна надворі, але радує, що зима не здається так просто. Хронологічні рамки поїздки: з шостого по дев'яте лютого. Фотки — тут.

Проїзжаючи селами і містечками Прикарпаття, в очі впадає велика кількість капличок з матір'ю божою: більші, менші, відкриті, накриті зверху, є майже повністю закриті. Не в кожному дворі, але в багатьох стоять православні хрести: простенькі з дерева, трапляються вирізьблені з каменю.

Фотка нижче, була зроблена ясним сонячним ранком. Відразу після цієї.

Капличка біля Добротова

Чотири дні. В два з яких — перший і останній — абсолютний туман з видимістю метрів на п'ятнадцять. В тумані кататися навіть краще: не видно куди їхати, не видно куди падати.

Туман. День перший.

Взагалі, настрій в перший день був доволі песимістичний. Драгобрат зустрічав дощем і десь п'ятьма градусами тепла за Цельсієм. Радували хіба шо думки про сауну та шашлик. Але на суботу і неділю погода виправилася. Покаталися по нетронутому снігу поза трасами Стогу.

В ясний день зі Стогу і його підніжжя добре видно найвищі точки України: Говерлу і Петрос. На фотці: подалі більш засніжена Говерла, поруч з нею — Петрос, туманом оповита долина Драгобрат.

Долина Драгобрат, Говерла і Петрос.

Львівське пиво на Драгобраті смачніше ніж в Києві. І не те щоб то свіже повітря та сноуборд так впливали. Пиво для західної України постачається з заводу у Львові, і виходить, що воно смачніше за рахунок львівської води. А ще у І.-Франківську напроти вокзалу можна смачно і поїсти, і в футбол пограти.

На останок пам'ятка для самого себе: від синців і гематом добре допомагає троксевазін (Troxevasin). В аптеках всього за 10 грн 50 коп.