Науковці Вестмінстерського університету дослідили вплив паперових рушників та електричних сушок на кількість бактерій, які залишаються на руках після миття та динаміку їх розмноження. Дослідження дало досить неочікуваний результат: з’ясувалося, що електричні сушки можуть збільшити кількість небезпечних бактерій майже на 200%.

Мокрі руки передають найбільше бактерій, оскільки вода дуже легко переходить з поверхні на поверхню, і волога для мікроорганізмів є дуже сприятливим середовищем. Тому руки після миття необхідно повністю осушувати. Як з’ясувалося, для усунення 90% вологи зі шкіри рук необхідно використовувати електричні сушки не менше 47 секунд, в той час як більшість людей сушить руки після миття менше 20 секунд.  З іншого боку, паперові рушники можуть усунути 90% вологи менш, ніж за 12 секунд.

Порівнявши кількість бактерій до і після сушіння, дослідження виявило, що в середньому кількість бактерій після використання папреових рушників зменшується на дві третини, а після електричної сушки збільшується на 194%. Використання електричних сушок також має і побічний ефект – сильний потік повітря розносить бактерії на значні відстані.

Слід зауважити, що останнє покоління електричних сушок, у якому використовується набагато сильніший потік холодного повітря є значно ефективнішим від традиційних, проте й у їхньому випадку кількість бактерій після сушіння збільшується на 42%.

За матеріалами ETS

Інженери з Північно-західного Університету в США замінили матеріали в літій-іонних батареях для покращення їхніх властивостей. Одна із змін передбачає утворення мільйонів мікроскопічних отворів в батареї. Акумулятори, побудовані з використанням нової технології, зможуть з’явитися в магазинах протягом п’яти років, розраховують дослідники. Батарейка мобільного телефону, створена за цією новою методикою, буде заряджатися від 0% до 100% за 15 хвилин, і працюватиме тиждень без перезарядки.

Доктор Гарольд Кунг і його команда в Північно-Західному Університеті знайшли спосіб втиснути більше іонів і прискорити їх рух, змінюючи матеріали, використовувані для виробництва батарей. Збільшення ємності було досягнуто заміною листів кремнію на крихітні кластери речовини, щоб збільшити кількість іонів літію. Швидкість перезарядки була прискорена завдяки використанню процесу хімічного окислення, який просвердлив мініатюрні отвори – всього 20-40 нанометрів – у листах графену, іншого компонента батарей. Це допомагає іонам літію рухатися набагато швидше.

Єдиним недоліком є те, що перелічені переваги зникають через приблизно 150 циклів заряду-розряду. Проте, враховуючи підвищену ємність, а відтак довший термін експлуатації між перезарядками, це не стане перешкодою для їхнього застосування на практиці, стверджують науковці.

За матеріалами BBC

Важливими чинниками, що стримують широке використання електромобілів, є короткий пробіг між зарядками, довга тривалість циклу зарядки акумуляторів та відсутність відповідної інфраструктури вздовж більшості автошляхів. Одним із способів вирішення проблеми батарей є дорога, яка сама підзаряджатиме електромобіль під час руху.

Дослідники з Toyota Central R&D Labs разом з Технологічним унівеситетом Тоехасі (Японія) нещодавно представили, за їхніми словами, першу в світі діючу систему підзарядки акумуляторів під час їзди. Вона складається з електрифікованих металевих пластин, закладених під дорожнє полотно, які передають енергію до автомобіля через металеві пояси, вбудовані всередині шин та пластинки, розміщені над колесами, завдяки явищу індуктивного зв’язку. Загалом цей процес можна порівняти з індукційними зарядними пристроями, які заряджають мобільні телефони чи планшети без проводів.

На даний момент випробування системи відбуваються з використанням досить малої напруги, що означає меншу швидкість пересування, проте дослідники вважають, що в майбутньому електромобілі можуть стати набагато легшими, в першу чергу завдяки зменшенню ваги акумуляторів. Перешкодами до впровадження технології є стурбованість через можливий вплив контакту людини з електрифікованими пластинами та вартість встановлення відповідної інфраструктури під існуючими автомагістралями.

Слід зауважити, що побідні розробки Корейського провідного науково-технічного інституту вже впроваджуються в Бостонському міжнародному аеропорту. 60 елекробусів, які заряджаються без проводів від кабелів, прокладених під дорожним полотном, мають замінити всі автобуси для перевезення пасажирів. Аналогічні системи вже випробовуються в Сеульському зоопарку.

За матеріалами FastCompany, Chosunilbo, Ubergizmo

Команда дослідників з Оксфордського університету проводила дослідження, як структура мозку змінюється з віком, а також, які зміни відбуваються після інсульту, коли більшість пацієнтів втрачають можливість рухатися і проходять реабілітацію.

Одним з основних результатів цього дослідження є те, що мозок є надзвичайно гнучким органом, який може реструктуризовувати себе, вибудовуючи нові зв’язки між своїми частинами та передаючи завдання різним областям після пошкодження чи неодноразового виконання одного й того ж завдання.

Під час експерименту науковці з’ясовували можливість застосування неінвазивної електричної стимуляції мозку для пришвидшення відновлення рухових навиків у пацієнтів з інсультом; було відмічено, що така стимуляція має позитивний ефект. Проте несподіванкою був побічний результат, коли така ж сама стимуляція була застосована до здорових людей: їхня швидкість навчання значно зросла.

Для перевірки цього ефекту групі добровольців запропонували запам’ятати послідовність клавіш, які потрібно натискати, подібно до того, як піаніст запам’ятовує і відтворює мелодію на піаніно. Під час процесу запам’ятовування частині добровольців здійснювалася стимуляція певної частини мозку, під час якої електроди були розміщені на певній ділянці голови. На електроди подавався слабкий електричний струм, і в залежності від його напрямку активність частини мозку або збільшувалася, або зменшувалася.

Як стверджують дослідники, збільшення активності клітин головного мозку робить їх більш чутливими до змін, які відбуваються в процесі навчання. Експеримент із запам’ятовуванням клавіш виявив позитивний ефект вже через 10 хвилин стимуляції у порівнянні з іншою частиною, якій електичне стимулювання не здійснювалося, хоча їм теж одягли пристрої для виявлення ефекту плацебо.

Якщо ж стимулювання затосовувати до тих частин мозку, які відповідають за рухи, то пацієнти набагато швидше вивчають чи відновлюють їх. Тому ця технологія може застосовуватися і в тренування атлетів. Дослідники також переконані, що стимулюючи різні частини мозку, можна набагато пришвидшити і вивчення різних наук, а не лише виконання простих завдань. Відносна простота, малий розмір та низька вартість пристроїв для стимуляції можуть означати, що в недалекому майбутньому електрична стимуляція мозку може відбуватися в домашніх умовах.

За матеріалами BBC

Цифрові рекламні щити, оснащені камерами та програмним забезпеченням, яке може ідентифікувати стать та приблизний вік перехожого, з’явилися минулого року в Токіо. Консорціум із 11 залізнодорожник компаній запустили пілотний проект із 27 високотехнологічних рекламних дисплеїв у токійскому метро.

“Камера може з’ясувати стать та вікову групу особи, яка просто пройдеться перед екраном та на секунду гляне на нього”, – повідомляє представник проекту. Порівнюючи дані з різних станцій та, як наслідок, навколишніх районів, компанії можуть краще націлити інтерактивну рекламу, яка відповідатиме інтересам пасажирів певної станції, які користуються нею у певні інтервали часу.

Щодо захисту персональних даних, у проекті стверджують, що камери лише розрізняють стать та вік, нагромаджують статистичні дані і жодним чином не ідентифікують людей та не зберігають їхні фото.

За матеріалами Physorg

KlimaJack – дослідницький проект, який є результатом співпраці між німецькими компаніями-виробниками одягу та університетами під керівництвом ITIV (Інститут технології обробки інформації), який має на меті створення портативних систем клімат-контролю, вбудованих в одяг. Датчики, інтегровані в тканину, збирають дані про життєво важливі функції організму, які обробляються мініатюрними чіпами, вшитими в одяг, і, на основі аналізу цих даних, одяг регулює температуру.

Потенційними областями практичного застосування є робочий та спецодяг для персоналу, який працює в умовах сильної спеки або холоду – рятувальники, сили швидкого реагування чи навіть спортсмени. Крім цього, такий одяг міг би прислужитися і літнім людям, у яких з віком деградує здатність організму регулювати температуру тіла.

Цей дослідницький проект, який розпочався два роки тому і має завершитися наприкінці лютого 2011 року, також дасть відповіді, як найефективніше організувати бездротовий зв’язок між різними модулями.
Консорціум компаній-виробників одягу зацікавлений у  розвитку технологічної платформи для інтеграції електронних функцій у текстильній промисловості.

За матеріалами talk2myshirt

Ванадієва нітрогеназа, фермент, який зазвичай виробляє амоній з азоту, також може перетворювати монооксид вуглецю СО – чадний газ, один з найпоширеніших відходів промисловості, у пропан – газ, який використовується у побуті для опалення та приготування їжі.

Команда дослідників Каліфорнійського університету під керівництвом Маркуса Ріббе (Markus Ribbe) звернули увагу на давно відому бактерію Azotobacter vinelandii, яка живе у грунті навколо коренів азотфіксуючих рослин, таких як соєві боби. Ця бактерія виділяє ванадієвмісну нітрогеназу – фермент, який в звичайних умовах перетворює азот, основний компонент повітря, на амоній та інші сполуки, які є добривом для рослин. Саме через це бактерія є важливою для сільського господарства, і її дослідження ведуться вже протягом кількох десятиліть.

Науковці помістили фермент у атмосферу чадного газу, де без кисню і азоту ванадієва нітрогеназа почала перетворювати монооксид вуглецю на пропан. З наукової точки зору, ця нова властивість ванадієвої нітрогенази, є фундаментальним відкриттям, як стверджує Йонас Петерс (Jonas Peters), науковець Каліфорнійського технологічного інституту. Подальші дослідження фермента та його взаємодії з чадним газом можуть вилитись у практичне застосування його у промисловості та синтезі рідкого пального.

У віддаленй перспективі, якщо науковцям вдасться модифікувати фермент таким чином, щоб він міг виробляти довші вуглецеві ланцюжки, які необхідні для синтезу рідкого пального – бензину, автомобілі могли б часково переробляти власні вихлопні гази на пальне або ж навіть вловлювати чадний газ з повітря і синтезувати бензин.

За матеріалами Discovery

Лише лисі люди не бояться відвідувати перукарів-початківців, і студентам-перукарям досить важко знайти охочих на безкоштовну стрижку. Проте цілком можливо, що незабаром майстри-першокурсники тренуватимуться на лисих манекенах з допомогою системи доповненої реальності.

Команда інженерів-робототехніків з Токійського технологічного інституту створила віртуальну систему симуляції процесу підстригання волосся Air-Hair. Система розпізнає положення ножиць відносно голови манекена та кут повороту манекена відносно руки перукаря. Для підсилення відчуття реальності ножиці обладнані електромотором, який чинить малий опір, що імітує опір волосся. Дії перукаря змінюють зачіску віртуального манекена на екрані в режимі реального часу.

Розробники повідомляють, що система створювалася для участі в конкурсі віртуальної реальності, проте її можна перетворити в дитячу гру. Для цього необхідно підвищити швидкість реакції та якість графіки.

Відео (англійською):

За матеріалами www.crunchgear.com

Мабуть, ще зарано вважати жорсткі диски застарілою технологією. Твердотільні накопичувачі наразі не стали стандартом в настільних та портативних комп’ютерах, і вартість одного гігабайта даних на них вища, ніж у жорстких дисків.

Щільність запису на магнітному носієві, який використовується у сучасних жорстких дисках, досягла свого максимального значення – кілька гігабайт на квадратний дюйм. Це обмеження зумовлене явищем суперпарамагнетизму – при збільшенні щільності, тепло, яке виділяється голівкою диска при записі біта, може випадково змінити значення навколишніх бітів, що руйнуватиме цілісність даних.

Проте нещодавно журнал Nature Photonics опублікував опис двох нових методів запису, які можуть дозволити збільшити щільність запису принаймні у п’ять разів. Перший метод – TAR (thermally-assisted margetic recording, магнітий запис з допомогою температурного контролю), дозволяє обмежити ефект суперпарамагнетизму і пришвидшити запис, проте вимагає дорогого матеріалу для носія. Другий метод – BPR (bit-patterned recording, запис біт-шаблонів), здійснює запис на поверхню, яка складається з т. зв. магнітних островів, нанесених літографічним способом, які обмежують вплив суперпарамагнетизму. Недоліком цього методу є необхідність використання записуючої голівки, яка відповідає розмірам магнітного острова.

Кожен з цих методів сам по собі дозволяє незначно ущільнити запис, проте їхнє поєднання дозволяє усунути недоліки кожного з них і значно збільшити місткість жорсткого диска. Теоретично щільність може зрости до десятків гігабіт на квадратний дюйм, а швидкість запису досягти 250 мегабіт на секунду.

За матеріалами ArsTechnica

Команда японських науковців відкрила матеріал, на основі якого можна створювати оптичні диски, місткість яких в тисячі разів перевищує місткість звичайного DVD. При цьому вартість матеріалу значно нижча від вартості компонентів, що зараз використовуються для виробництва оптичних носіїв.

Цей матеріал, нова кристалічна форма оксиду титану, може переходити від стану провідника чорного кольору до стану напівпровідника коричневого кольору під дією світла, повідомив керівник команди дослідників, професор хімії Токійського університету Шінічі Оукоші. Саме ця властивість робить можливим застосування цього матеріалу для виробництва оптичних носіїв надвисокої місткості. Синтезовані командою частинки матеріалу діаметром від 5 до 20 нанометрів уможливлюють виробництво дисків, об’єм яких в тисячі раз перевищує місткість дисків Blu-ray.

Ринкова вартість окcиду титану також в сотні разів нижча за вартість германій-антимоній-теллурію – рідкісної сполуки, яка використовується для виробництва DVD та Blu-ray дисків. Наразі невідомо, коли такі диски зможуть серійно виготовлятися, команда розробників хоче розпочати переговори з приватними компаніями для інвестування в проект.

За матеріалами www.physorg.com, www.ubergizmo.com