Хоча це більше цікава підбірка фото, ніж відео, музичний супровід тут пробирає до глибини душі. Дякую автору за це чудове відео!

Евакуатор. Так, так, у рідному Тернополі “поселився” евакуатор. Хоча ніякого права ніхто немає забирати Вашу машину, її все одно у випадку не правильної парковки швиденько “приберуть” із вулиці.

Міністерство Юстицій України постановило, що дії евакуаторів є незаконними, і в Києві їм вже заборонили забирати машини… Основною підставою заборони є закон “про привану власність”, яку ніхто не відміняв.

Як від такого рятуватися? Можна а) вивертати колеса; б) стати за якимось деревцем або ствобчиком… тоді евакуатор безсилий

До речі, працює евакуатор з 7 жовтня 2007 року. Ось так от.

По темі: один, два, три.

Плануємо звичайно ж більше писати, а конкретніше найближчим часом - написати про ресторан Отаман у селі Підгороднє під Тернополем:

…Розташований недалеко від Тернополя, ресторан Отаман приваблює відсутністю міської суєти та затишністю українського села в поєднанні з сучасним інтер’єром, якісним та привітним обслуговуванням та вишуканістю, до якої слід прагнути багатьом міським закладам аналогічного типу…

Також планується невеличка афіша подій у Тернополі та інтерв’ю із власниками закладів (можливо у формі подкастів).

Так що підписуйтесь на наш рсс фід щоб не прогавити наступні записи!

Старий млин - це не просто ресторан, це справжній музей, музей-їдальня.

Інтер’єр “Млина” - це колекції старовинних фотографії нашого Тернополя, різноманітні газові лампадки, глиняні та керамічні глечики, свічники, рахівниці, самовари, діжки, ваги, дроти, люстри, веретена, картини, мішки, навіть українські костюми на стінах.

У Старому Млині є 4 поверхи, і кожен з них прикрашений у своєму неповторному стилі.

Навіть сходи з поверху до поверху оздоблені старими прасками, а замість звичної скатертини Вам принесуть заламіновані газети повоєнних років.

Ось у таких солом’яних “черевичках” Вам принесуть столові прибори, що загорнуті у серветки з українською вишивкою.

Фото зроблене з 3-го верху Старого Млина. Звідси можна піднятися на 4-тий поверх та усамітнитися закоханим, або ж потрапити на терасу.

Навіть в туалеті Старого Млина є на що подивитись. Оригінальні написи та фото вмить розвеселять відвідувачів.

Екстер’єр Старого Млина теж вражає свої багатством та неповторністю.

Дерев’яна бричка з кованим конем, паркан із українськими написами - побувавши тут раз, Ви захочете повертатися сюди знову і знову.

Приємні та виховані офіціанти обслужать Вас за найвищими стандартами. А нещодавно у “Млині” з’явилися «шоколадні» швейцари. Два афроамериканці люб’язно зустрічають та проводжають гостей закладу. (за матеріалами газети 20 хвилин)

Атмосфера в закладі - просто фантастична! Очі розбігаються. Здається, усе продумано, до найменшої дрібнички.

Готують тут не просто смачно – готують як вдома. А доки Ви голодні будете чекати на замовлену страву, Вам принесуть безкоштовний презент від мельника – «український наркотик» - нарізаний хліб, зубчики часнику, сіль з перцем і горнятко із якоюсь смачною сумішшю сала чи смальцю.

Ось так тут подають смачнющий зелений борщ - у чорному хлібі. Солянку ж приносять у глиняному глечику. А ось салат Вам доведеться скуштувати з велетенській дерев’яній ложці.

Старий млин носить таку назву не з проста, тут можна придбати справжнє борошно - сувенір у вигляді мішечка з борошном, що змелене у млині.

Тут Вам не дадуть сумувати – культурна програма передбачена. Музики заграють українських пісень на справжніх українських інструментах - сопілці, скрипці, бубні та акордеоні, а аудіозаписи будуть звучати винятково українською мовою.

А ось так Вам та Вашим друзям подадуть горілку у Старому Млині. На ручні навіть прикріплений дзвіночок від велосипеда для виклику офіціанта.

Ще одне оригінальне знаряддя для виклику офіціанта.

Меню ресторану-музею вирізьблене на товстих дерев’яних дощечках, з точним описом складових, ціною і навіть часом приготування. Страви готуються на дровах, подають їх на глеках.

До Старого Млину можна піти як на побачення (столики на двох на 4-тому поверсі гарантують романтику та незабутні враження), так і усією сім’єю. Тут навіть передбачений ігровий куточок для дітей.

Як на мене - то кращого закладу у Тернополі немає. Тут все на найвищому рівні: і дизайн, і кухня і обслуговування. У Старому Млині навіть є доставка додому. Зазвичай замовлення привезуть за 40 хвилин. Радимо відвідати!

Вечеря на двох обійдеться у 60-80 грн.

Адреса закладу: вул. Бродiвська 1а (р-н шостий магазин).

Наш рейтинг (1-10): 10

Офіційний веб-сайт закладу.

З плюсів кав’ярні - це однозначно солодощі на будь-який смак (торти: “шарлотка”, “баварський”, “сюрприз”, “моцарт”, “медова спокуса” та інші; всілякі тістечка), та можливість випити не тільки каву, чай чи каппучино але і алкогольний напій.

Далі читайте детальніший огляд та дивіться фотографіїї з Кав’ярні на Валовій.
Пива Вам там не вдастся випити, а от любителі гарячого вина зможуть посмакувати. Серед алкогольних коктейлів - “Червоний місяць” (з бехерівкою), “Малібу” (з лікером Малібу) та “Пінаколада”. Любителі молочних коктейлів теж знайдуть що спробувати - на вибір пропонується щонайменше 4 молочних коктейлі.

Курити в кав’ярні на Валовій не можна (для когось плюс, а для когось і величезний мінус), але якщо Вам пощастило застати вільне місце у кімнаті (окрема кімната з великим столиком на 6 чоловік) - то можете сміло просити попільничку та курити.

Великий мінус - це дуже мало місця, всі сидять майже один в одного на голові, за столиком зазвичай 3 стільці, нажаль сісти комфортно зможуть лише двоє людей. Виключення становлять окрема кімната, про яку ми згадували вище, та стоолик біля неї - за нього зможе сісти троє-четверо.

Музика - в основному без слів, що дає змогу не звертати на неї особливої уваги, але водночас створює приємну атмосферу.

Обслугогування не найкраще, але де в Тернополі можна знайти нормальне обслуговування окрім “Старого млина“?

Витрати на пару: 20-40 грн.

Наш ретинг (1-10): 8.

Нажаль більше фото не вдалося зробити, тому що нас “культурно попросили” більше не фотографувати.