Іван Ярич - особистий блог

Нова траспортна схема Львова

2012-01-25T10:20:57Z

Вирішив випробувати сьогодні радіальні маршрути для комфортного доїзду на роботу. Мені потрібно доїхати із Джорджа Вашингтона на Привокзальну (до Костелу). Вирішив скористатись маршрутами 47а та 2а.

Очікування на 47а – 9 хв. Досить непоганий час – терпимо. В маршрутці за одну зупинку від кінцевої – лише пару людей. (Виїхав я десь перед десятою, не самий час пік.) На протязі всієї дороги мав можливість сидіти і читати з Кіндла. Це плюс. Таки можна відчути себе людиною.

Проїзд до центру (площа Галицька) – 36 хв. Це довго. Дуже довго. І найбільше з цього часу забирає власне коло по центру…

Очікування на 2а – 3,5 хв. На Площі Галицькій 2а під’їхала майже відразу. Обстановка в салоні – майже така ж. Можна по людськи проїхати до потрібної зупинки.

Проїзд до Костелу – 19 хв. І знову проїзд кола по центру і виїзд з центру займав левову (який збіг?) частку часу.

Проїзд в сумі – 58,5 хв. Це жесть. Це дуууууужжее довго. Якшо додати час очікування 47а, час для добирання від і до зупинки то вийде ще +28 хв, в сумі 1,5 год на добирання на роботу!!11.. (Для мене час до зупинки трохи суттєвий. Коли таки була одна маршрутка яка йшла по пасічній від кольца на зеленій – той час мав шанс скоротитись, але добрі дяді маршрутчики рішили, шо на тому відрізку мало пасажирів і забили там їздити – поїхали по Вашингтона, де їздять ще мільйон маршруток.)

Раніше їхав 50-ою, канонічною, новою, яка їхала по маршруту до привокзальної через пасічну, мечнікова, зелену, вітовського, бандери – це займало 35 хв. І це не найпряміший маршрут. Потім 50 раптом стала їхати як колишня 21. Пасічна, Личаківська, Підвальна, Чорновола, Бомба, Варшавська, Рясне. Тільки трохи маршрут змінила, а так все те саме.

До того їздив колишньою 53-ою. Нею їхав від 30 хв., з корками правда і до 50 хв. Зате у вихідні і якщо водії наввипередки змагались із 29, то і за всі 25 хв.

І що ми маєм тепер? Множимо час на два. Правда пробок таки менше. Їздити можна досить комфортно. Але годину на добирання від Батальної до Привокзальної????!! Це жесть, панове.

Ну і ще комплект львіських вуличок. В центрі, із тьмою машин, припаркованих на всіх можливих узбіччях, переходах, виїздах, зупинках, поворотах, дуже складно їхати величезними автобусами. Плюс ніхто особливо не хоче їх пропускати, бо далі вони в силу технічних і дорожних обмежень рухаються дуже повільно.

В той же час старі добрі Богдани з Еталонами були дуже маневреними в центрі. І якби раптом збільшили кількість машин в час пік, то може вони б і не були такими набитими.

Ну і так – вивести 90% маршруток з центру це таки хороша ідея. Відразу зникло 80% причин пробок.

Висновки для себе. Транспортна реформа у Львові на всі 90% суцільний фейл. Процес зміни системи і слідкування за дотриманням умов перевезень були організовані бездарно. Все змінили раптово, без будь-яких оголошень в маршрутках, на зупинках. Маршрути були віртуальними – водії їздили як завгодно. Навіть офіційні зміни в маршрутах відбуваються із неймовірною частотою і неймовірними сюрпризами (50-ий маршрут, привіт!). Питання хто винен і де його знайти? Важко сказати. Як кажуть бабки – Сталіна на них треба. Ну і я, як розробник, вибрав би ітеративний підхід до зміни транспортної системи, в кілька етапів, а не робив би все і зразу, без якихось досліджень. У випадку з кількома ітераціями більшості проблем можна було б уникнути.

Отаке моє фе. Поки їдем на машині – 30 хв замість 1,5 год в дорозі….

Ніч шалених знижок в King Cross / Cosmopolitan shopping night

2011-03-27T16:18:41Z

В ніч з цієї п’ятниці на суботу (з 25.03 на 26.03.2011) в торговому центрі King Cross Leopolis в честь його дня народження була проведена така собі “ніч шалених знижок” від Cosmopolitan. Згідно реклами знижки в різних магазинах торговому центру слід було очікувати знижки від 10% до 80%. Стало цікаво і вирішили заїхати з Христиною на це дійство…

Ніч знижок мала починатись о 23:00 і тривати до 4:00. В Leopolis ми приїхали завчасно, щоб роздивитись навколо що де і як буде продаватись і по яких знижках..

Ближче до 11-ої вечора кількість людей в торговому центрі почала різко зростати. Всі ескалатори були повні, люди прибували і прибували. Один з ескалаторів почав періодично відключатись від навантаження.

Магазини в період 10-11 вечора закрили, щоб повивішувати нові цінники. І от наближається час Х – біля багатьох магазинів збираються зграї людей. Починають підніматись жалюзі і перші “щасливчики” з низького старту забігають під жалюзі, які ще тільки почали підніматись від підлоги.

Stradivarius. Магазин одягу. Хороші речі, ціни немалі. Знижка цієї ночі – 10% від вартості товару. І от уже до каси вистроїлась черга на людей 100, не менше. Люди готові стояти в черзі годину чи більше, щоб отримати бажану річ за ціною не 700 грн, а 630. Чи варто воно того?

Починає не витримувати касове обладнання в тому ж магазині. За 25 хвилин не обслужено жодної покупки. Люди стоять в черзі..

В роздагялки, звичайно, попасти неможливо. Більшість людей хапають шмати і біжуть на касу – видно підготувались заздалегідь.

От і я вирішую перевірити чи справді такі вигідні кругом знижки. В Foxmart пропонують знижки до 50%. Дуже навіть непогано як для побутової техніки і електроніки. Тим більше пам’ятаю минулі хороші акційні знижки в Фокстроті.

Фокстрот. Море людей. Знижок по 50% не так і багато. Знайшов одну. Телевізор LCD (не LED), 32″. Оригінальна ціна ~11500 грн!!!! O_O, знижка 50% і ви “економите” 5750 грн. на телевізорі! Дуже заманливо. От тільки немає таких цін зараз на LCD 32″ старого покоління. Найдорожчі моделі старого покоління коштували десь 5500 грн., багато які продавали зі знижками по 3333-4800 грн.

Далі. Стайлер. Раніше Христина бачила його в Фокстроті за ~550 грн. Сьогодні ж на ньому красується позначка – знижка 20%! І ціна – ~750 грн.

Нетбук першого покоління Asus Eee PC 900 – 2888 грн., знижка 30% і отримуємо ціну близьку до його теперішньої вартості.

Наступного дня дорога занесла нас знову в ті ж райони. Зайшли в один з магазинів, де були “шалені знижки” напередодні. Магазин дорогої нижньої білизни. Стійка з шматами оригінальною вартістю 400-700 із наклейками “знижки 30-80%%”. Наклейки присутні як і в ніч знижок, так і на наступний день. От тільки шмати нічиєї уваги не привертають.

А тим часом стояла вся Стрийська від Наукової до Леополісу. Машини заняли все стояночне місце в Леополісі. Під землею і над землею, всі обочини біля траси аж до Автовокзалу!!! В “час пік” люди добирались до Халяви по 1,5 год. Думаю Леополіс мав можливість сильно підпсувати собі репутацію, так як 90% людей повертались з порожніми руками і з відразою до таких чесних знижок.

Такі от привабливі ціни були в Леополісі на його день народження. Не знаю чи було так у всіх магазинах, пишу лише про те, що знаю. Думаю в неті мож нагуглити багато інших цікавих “свідчень”.

В психології українського продавця так нічого кардинально і не міняється, – будь то Краківський, Південний чи Леополіс… Будьте пильними.

PHP для високонавантажених систем – php-fpm

2011-01-23T09:39:00Z

Теперішні популярні способи використання PHP у веб-сервері Apache є недостатньо ефективними і продуктивними. Більшість хостерів все ще використовують PHP як CGI аплікацію, рідше як модуль Apache. Проте сьогодні доступний набагато продуктивніший і економніший спосіб запуску PHP-скриптів – PHP-FPM – FastCGI PHP Manager. Кілька слів про нього і правильна інсталяція в Gentoo Linux – далі.

PHP-FPM (FastCGI Process Manager) – це менеджер FastCGI процесів для PHP (сайт). Він дозволяє домогтись більшої швидкодії виконання PHP-скриптів для високонавантажених сайтів, а також значної економії ресурсів сервера. FPM це, по суті, сервер, який має в своєму розпорядженні пул процесів PHP і очікує з’єднань по протоколу FastCGI. Налаштований веб-сервер, в нашому випадку – Apache, відправляє всі запити на обслуговування PHP-файлів FPM-у, який віддає їх на обробку одному з PHP-процесів в пулі.

Таким чином досягається значна швидкодія при опрацюванні запитів на виконання PHP-скриптів, бо, на відміну від класичної схеми CGI, бінарний PHP не треба постійно запускати і ініціалізувати при кожному запиті. Також підхід додає гнучкості порівняно з “стандартним” підходом FastCGI, який, власне, дозволяє запускати CGI аплікації достатньо ефективно, але немає додаткових переваг FPM, який розроблений спеціально для PHP.

Також підхід дозволяє економити оперативну пам’ять сервера через відокремлення PHP та статичної частини контенту веб-сервера. При використанні даної технології Апач забирає досить мало ОЗУ для обробки статичних запитів, а пам’ять необхідна PHP виділяється тільки PHP-процесам, які в подальшому можуть її звільнити.

Більше інформації про FPM можна почерпнути на офіційному сайті, а також нагугливши численні статті і пости в Мережі. PHP з версії 5.3.3 має підтримку FPM “з коробки”, якшо у вас більш рання версія – її треба патчити. Тепер про інсталяцію і налаштування.

Таке враження, що всі хав-ту у Вебі зроблені для тих, хто раніше мав справу або з FastCGI підходом, або з Nginx чи іншими веб-серверами з подібною моделлю і не враховують деяких дрібних нюансів конфігурації, які є досить простими, але не є інтуїтивно-зрозумілими для тих розробників чи адміністраторів, які раніше щасливо жили з mod_php або CGI-версією PHP.

Інструкції стосуються дистрибутиву Gentoo, але з успіхом можуть бути застосовані на інших дистрибутивах.

Перш за все нам треба змерджити PHP з USE=”fpm”. В /etc/portage/package.use прописуємо:

dev-lang/php   fpm

Далі встановлюємо PHP:

emerge php

Стартуємо PHP-FPM і додаємо його в run-level за замовчуванням для автозапуску:

/etc/init.d/php-fpm start
rc-update add php-fpm default

Далі треба змерджити Апачі, для кращих результатів продуктивності/використання ресурсів Апача і не тільки – додаємо в /etc/make.conf до USE прапорець threads.

emerge apache

Насутпний – модуль Apache для підтримки FastCGI – mod_fastcgi. Для даного веб-сервера є також альтернативна реалізація – mod_fcgi, яка, проте, не підтримує необхідну для PHP-FPM директиву конфігурації.

emerge mod_fastcgi

Після інсталяції mod_fastcgi додаємо в конфігурацію даного модуля ( /etc/apache2/modules.d/20_mod_fastcgi.conf ) наступні стрічки:

FastCGIExternalServer /var/www/localhost/cgi-bin/php5-fcgi -host 127.0.0.1:9000
AddType application/x-httpd-fastphp5 .php
Action application/x-httpd-fastphp5 /cgi-bin/php5-fcgi

Конфігурація досить специфічна (як для людини, яка раніше не мала справи з FastCGI під Apache) - /var/www/localhost/cgi-bin/php5-fcgi – це фейковий, неіснуючий обробник для скриптів, які мають передаватись до виконання по FastCGI до PHP-FPM. Сам файл обробник не повинен існувати, а от директорія, в якій він ніби-то розміщений має бути дійсною та ще й доступною з веб. Дуже хитро – довго ламав голову, що у мене не так..

До речі, у випадку багатохостової конфігурації для кожного з хостів обов’язково повинна бути прописана директива ScriptAlias /cgi-bin/ “/var/www/localhost/cgi-bin/”, бо інакше /cgi-bin/php5-fcgi для кожного домену буде резолвитись в іншу директорію і підтримка FastCGI буде працювати тільки для localhost.

Параметр -host вказує на хост і порт нашого “зовнішнього” FastCGI-сервера – по замовчуванню PHP-FPM підвішується на localhost, порт 9000.

Для того, щоб Апачі стартував із підключеним mod_fastcgi в Gentoo в /etc/conf.d/apache2 до APACHE2_OPTS вкінці дописуємо “-D FASTCGI” – це дозволить завантажити модуль FastCGI і підключити відповідні його налаштування.

Після цих маніпуляцій можна стартувати Апач і додати його в default run-level:

/etc/init.d/apache2 start
rc-update add apache2 default

Закиньте де-небудь в веб-корінь вашого веб-серверу php-файл із phpinfo() і переконайтесь, що все працює. Вітаю – ваш PHP тепер готовий до високих навантажень. Сподіваюсь ваші скрипти також Удачі!

Оновлено 23.01.2010: Додав зауваження щодо virtual hosts конфігурацій.

Трон: спадок

2011-01-09T17:08:11Z

Днями мав нагоду сходити на багатообіцяючий великобюджетний фільм в IMAX 3D. Мова про нове творіння від Діснея – продовження фільму “Трон” ’82-го року – “Трон: спадок”. Фільм цей, безсумнівно, вартий уваги!

Перш за все всім, хто зібрався дивитись “Трон: спадок” раджу подивитись першу частину фільму, яка вийшла на екрани в далекому 1982 році. Це варто зробити для того, щоб легше ввійти в віртуальний світ картини, а також щоб в повній мірі оцінити прогрес кінематографії у відтворенні віртуальних світів!

Сам по собі фільм 82-го року є достатньо цікавим і ефекти там на рівні як для того часу. Перегляд його тільки підігріває інтерес до фільму 2010(11) року

У фільмі, як в оригінальному, так і в сучасному, відображено такий собі віртуальний електронний світ. В ньому герої – програми – виконують свою повсякденну роботу. В ньому є свої правила. Програми служать своїм користувачам (юзерам). Є тут бухгалтерські програми, ігрові програми, засоби безпеки… Але деякі з них також наділені штучним інтелектом, а інтелект штука дуже непередбачувана, тому невдовзі все може піти зовсім не так, як очікувалось…

У фільмі віртуальний світ повністю візуалізований. В новій версії потрясний рендерінг. Продумано все до найменших дрібниць. Як у Аватарі відпрацьована кожна деталь світу близького до нашої реальності, кожне дерево, кущ, мешканець, хмари, вода, світло, герої фільму, так у “Троні” всі елементи світу хайтек. Відпрацьована вся фізика, інтер’єри, інформаційна складова, поведінка героїв, їх голоси з металічним відтінком в звучанні…

У фільмі грають хороші актори. Дуже добре відображені живі і неживі емоції, поведінка, яскраві характери, зовнішність. Потрясно підібрано інтер’єри та дизайн споруд, машин, території. Постарались і візажисти. Герої фільму притягують незвичним і яскравим макіяжем. (Зверніть увагу на блондинку, яка з’являється при підготовці героя до бою ).

Також немаловажлива складова – музичне оформлення. Музичне оформлення фільму просто затягує вас в середину того, що відбувається. Електронні мотиви музики 80-х покладені на сучасний лад. Від найпростіших фонових мелодій до музичного формлення вечірок, активних подій в фільмі – музика просто супер. (В фільмі використовувались композиції гурту Daft Punk.)

Сценарій також хороший. Хоча не претендує на роль шедевру, але сюжет фільму затягує. Він несе в собі багато цікавих думок, ставить багато питань. У фільмі є натяки на проблему закритості, візьного поширення ПЗ, відкритий код, захищеність систем. Головний герой в своїй роботі використовує юнікс(лінукс)-подібну систему з її командами. І хоча на екрані все ще можна побачити перебір паролів із мелькаючими цифрами і буквами, коли правильний пароль підбирається за кілька секунд, все решта зроблено на достатньо високому технічному рівні – в консолі використовуються реальні команди і підходи при адмініструванні/взламуванні систем.

Все в цьому фільмі зроблено так, що він затягує, приваблює. Глядач потрапляє в повноцінний віртуальний світ. “Трон” – це видатне творіння сучасного кінематографу із правильним використанням всіх технічних можливостей сучасного кіно. І на відміну від 99% інших фільмів в 3D, цей фільм окрім спецефектів має також і захоплюючий сюжет. (Хороші фільми в 3D виходять раз на рік?)

Рекомендовано всім людям, які задіяні в ІТ, обожнюють сучасні ігри, а також всім тим, хто хоче поринути в новий віртуальний світ “Трону”. Хто ще не бачив і планує подивитись можу лише побажати приємного перегляду! (Надіюсь я не занадто розкрив суть сюжету?..) Залишайте свої відгуки на цій сторінці.

Переведення в готівку чеку від Google Adsense

2011-03-08T19:36:50Z

Після трьох років не дуже активного розміщення рекламних оголошень адсенс нарешті дістався мінімальної суми для виплати – 70 євро. Розкажу про мою першу спробу переведення в готівку (обналічки) іменного чеку від Google Adsense.

Перша спроба в Укрсоцбанку. Сказали, що він працює лише з дорожніми чеками. З іменним відправили в Укрексімбанк.

В Ексімі працюють з іменними чеками. Але ж яка процедура і комісії!.. Комісія центрального відділення в Києві – 2% від суми чеку, мінімум 10 USD. Комісія центральної львівської філії – 1,5%. При отриманні коштів на рахунок комісія зменшується до 1%. Але мій рахунок, відкритий в іншому відділенні Ексіму, – не підходить

Далі виявляється, що для чеків в євро – ще може бути присутня комісія банку-посередника – в районі 1,5-2%. А ще дізнаюсь що для обналічки треба залишити заставу в розмірі 60 євро…

Термін переведення в готівку – в районі 40 днів (через свята типу трохи довше). При завершенні мають подзвонити на мобільний.

Отакі пироги з обналічкою. Може це тільки так в Ексімі, не знаю. Кажуть люди, що в Приваті чеки переводять в готівку за 7 днів, без візиту в банк, через Приват24 із відправкою чеку поштою в Донецьк. Не знаю, не пробував. Якщо так – то це великий плюс для тих, хто часто має справу з іменними чеками. Але знаючи багато про цей банк з власного досвіду – раджу йти туди в останню чергу.

З іншого боку раніше чув багато страшних історій про те, що багато банків не працюють з чеками, а в тих, які працюють, процедура виведення грошей забирає 2-4 місяці. Якщо це правда, то мені вийшло ще не все так погано. Але ж блін скільки всяких комісій! Ще й треба вносити заставу. УЖС!

P. S. Гроші я заніс 23.12.2010. При отриманні відпишусь за строки і всі комісії в цій же статті.

P. P. S. Якщо хтось має більш позитивний досвід в цій справі – буду вдячний якшо ви відпишетесь в двох словах в цьому пості або ткнете пальцем в свій пост.

Оновлено 23.02.2011: Сьогодні подзвонили з банку – можна забирати готівку. В сумі обналічка заняла 2 місяці, що зовсім не є швидко. Застава по переведенню в готівку чеку складала 574,30 грн. Загалом комісія за обналічку склала 101,52 грн. При сумі чеку в 73,31 євро. В відсотковому відношенні комісія майже 13%. Комісія могла б бути нижчою для більшої суми чеку. Висновки думаю й так всім зрозумілі – уникайте виплат чеками за найменшої можливості – це дуже довго, незручно й досить не вигідно. А якщо й отримуєте чеки – збирайте більші суми до виплат.

Одночасне використання комп’ютера кількома користувачами

2010-12-23T21:07:16Z

Сьогодні я хочу розказати як за одним компом можна одночасно працювати двом користувачам з двома комплектами клавіатура+миша. Бажана наявність двох моніторів або монітора і LCD телевізора. В Лінуксі для цього є MPX.

В мене недавно обновився комп’ютер. Обидві графічні карти в ньому, інтегрована і дискретна, мають по кілька виходів для дисплеїв. Є можливість підключити старий 19″ монітор по DVI та домашній телевізор по HDMI.

Спочатку спробуємо в Windows 7. Досить хороший продукт від Microsoft. Два дисплея чудово визначились в Вінді. Розрішення оптимальне. Легко налаштовується послідовність моніторів, працює аудіо через HDMI. Все чудово.

Все чудово, допоки не виникає бажання налаштувати окремий ввід для кількох (двох) користувачів. Гуглимо. Майкрософт почав розробку SDK для мульти-вводу. Але підтримки мультивводу на системному рівні немає. Обидві клавіатури і миші працюють з одним фокусом і одним вказівником. Не пощастило.

Щодо Лінукса, то я чув про таку річ як MPX – Multi-Pointer X. Тобто розширення графічної підсистеми для підтримки кількох комлпектів для вводу інформації. Гуглимо, пробуємо налаштувати по першій ж статті з налаштування MPX для Gentoo.

Потрібно встановити xinput – утиліту для керування комплектами пристроїв вводу (далі команди інсталяції наведені для Gentoo, в інших дистрибувах це робиться аналогічно – дивіться документації по встановленню пакетів для свого дистрибутива):

zhuk ~ # emerge xinput -pv

These are the packages that would be merged, in order:
Calculating dependencies... done!
[ebuild  N    ] x11-apps/xinput-1.5.2  127 kB
Total: 1 package (1 new), Size of downloads: 127 kB

zhuk ~ # emerge xinput -q

>>> Verifying ebuild manifests
>>> Emerging (1 of 1) x11-apps/xinput-1.5.2
>>> Installing (1 of 1) x11-apps/xinput-1.5.2
>>> Recording x11-apps/xinput in "world" favorites file...
 * GNU info directory index is up-to-date.

В пакеті власне утиліта і документація:

zhuk ~ # equery files xinput
[ Searching for packages matching xinput... ]
* Contents of x11-apps/xinput-1.5.2:
/usr
/usr/bin
/usr/bin/xinput
/usr/share
/usr/share/doc
/usr/share/doc/xinput-1.5.2
/usr/share/doc/xinput-1.5.2/ChangeLog.bz2
/usr/share/man
/usr/share/man/man1
/usr/share/man/man1/xinput.1.bz2

Інформація по –help здається більш свіжа ніж в man-сторінці:

zhuk ~ # xinput --help
        xinput get-feedbacks <device name>
        xinput set-ptr-feedback <device name> <threshold> <num> <denom>
        xinput set-integer-feedback <device name> <feedback id> <value>
        xinput get-button-map <device name>
        xinput set-button-map <device name> <map button 1> [<map button 2> [...]]
        xinput set-pointer <device name> [<x index> <y index>]
        xinput set-mode <device name> ABSOLUTE|RELATIVE
        xinput list [--short || --long] [<device name>...]
        xinput query-state <device name>
        xinput test [-proximity] <device name>
        xinput create-master <id> [<sendCore (dflt:1)>] [<enable (dflt:1)>]
        xinput remove-master <id> [Floating|AttachToMaster (dflt:Floating)] [<returnPointer>] [<returnKeyboard>]
        xinput reattach <id> <master>
        xinput float <id>
        xinput set-cp <window> <device>
        xinput test-xi2 <device>
        xinput list-props <device> [<device> ...]
        xinput set-int-prop <device> <property> <format (8, 16, 32)> <val> [<val> ...]
        xinput set-float-prop <device> <property> <val> [<val> ...]
        xinput set-atom-prop <device> <property> <val> [<val> ...]
        xinput watch-props <device>
        xinput delete-prop <device> <property>
        xinput set-prop <device> [--type=atom|float|int] [--format=8|16|32] <property> <val> [<val> ...]

Для отримання списку пристроїв вводу запускаємо xinput list :

zhuk ~ # xinput list
⎡ Virtual core pointer                          id=2    [master pointer  (3)]
⎜   ↳ Virtual core XTEST pointer                id=4    [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ USB Mouse                                 id=7    [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ A4Tech RF USB Receiver                    id=8    [slave  pointer  (2)]
⎣ Virtual core keyboard                         id=3    [master keyboard (2)]
    ↳ Virtual core XTEST keyboard               id=5    [slave  keyboard (3)]
    ↳ AT Translated Set 2 keyboard              id=6    [slave  keyboard (3)]
    ↳ A4Tech RF USB Receiver                    id=9    [slave  keyboard (3)]
    ↳ Power Button                              id=10   [slave  keyboard (3)]
    ↳ Power Button                              id=11   [slave  keyboard (3)]

Virtual Core Pointer – це основний комплект вводу для мишей і інших позиціонуючих пристроїв, Virtual Core Keyboard – відповідно те ж саме для клавіатури. Зараз ми бачимо, що всі миші і клавіатури включені в основний комплект. Нам потрібно створити новий, додатковий комплект, щоб отримати два фокуси для двох користувачів (комплектів).

zhuk ~ # xinput create-master wireless-input-set
zhuk ~ # xinput list
⎡ Virtual core pointer                          id=2    [master pointer  (3)]
⎜   ↳ Virtual core XTEST pointer                id=4    [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ USB Mouse                                 id=7    [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ A4Tech RF USB Receiver                    id=8    [slave  pointer  (2)]
⎣ Virtual core keyboard                         id=3    [master keyboard (2)]
    ↳ Virtual core XTEST keyboard               id=5    [slave  keyboard (3)]
    ↳ AT Translated Set 2 keyboard              id=6    [slave  keyboard (3)]
    ↳ A4Tech RF USB Receiver                    id=9    [slave  keyboard (3)]
    ↳ Power Button                              id=10   [slave  keyboard (3)]
    ↳ Power Button                              id=11   [slave  keyboard (3)]
⎡ wireless-input-set pointer                    id=12   [master pointer  (13)]
⎜   ↳ wireless-input-set XTEST pointer          id=14   [slave  pointer  (12)]
⎣ wireless-input-set keyboard                   id=13   [master keyboard (12)]
    ↳ wireless-input-set XTEST keyboard         id=15   [slave  keyboard (13)]

Зверніть увагу на id ваших додаткових пристроїв (8 і 9), а також id нового комлпекту вводу (12 і 13). Тепер нам потрібно перепідключити нашу клавіатуру і мишку до нашого безпровідного комплекту:

zhuk ~ # xinput reattach 8 12
zhuk ~ # xinput reattach 9 13
zhuk ~ # xinput list
⎡ Virtual core pointer                          id=2    [master pointer  (3)]
⎜   ↳ Virtual core XTEST pointer                id=4    [slave  pointer  (2)]
⎜   ↳ USB Mouse                                 id=7    [slave  pointer  (2)]
⎣ Virtual core keyboard                         id=3    [master keyboard (2)]
    ↳ Virtual core XTEST keyboard               id=5    [slave  keyboard (3)]
    ↳ AT Translated Set 2 keyboard              id=6    [slave  keyboard (3)]
    ↳ Power Button                              id=10   [slave  keyboard (3)]
    ↳ Power Button                              id=11   [slave  keyboard (3)]
⎡ wireless-input-set pointer                    id=12   [master pointer  (13)]
⎜   ↳ A4Tech RF USB Receiver                    id=8    [slave  pointer  (12)]
⎜   ↳ wireless-input-set XTEST pointer          id=14   [slave  pointer  (12)]
⎣ wireless-input-set keyboard                   id=13   [master keyboard (12)]
    ↳ A4Tech RF USB Receiver                    id=9    [slave  keyboard (13)]
    ↳ wireless-input-set XTEST keyboard         id=15   [slave  keyboard (13)]

Все, на екрані два курсори миші! Готово, все працює Тепер два користувачі можуть сидіти за одним компом, навіть за одним монітором. Але краще за двома. І кожен має свій комплект для вводу (і відображення відповідно).

Не всі аплікації були переписані з врахуванням особливостей вводу з двох і більше комплектів, тому інколи фокус може дивно працювати. Наприклад в віконному менеджері існує тільки один фокус активного вікна, але насправді їх є два. Інколи це збиває з пантелику, але до цього можна звикнути. А з часом підтримка буде тільки кращати. MPX в іксах всього якийсь рік, все ще попереду

В цьому поєдинку Лінукс отримав чисту перемогу від свого конкурента. 1:0. Хоча й налаштування потрібно робити в консолі, робиться це надзвичайно легко. (Сам здивувався, чекав на вуду.) Спробуйте і ви. Коли у вас часто є потреба скористатись компом на нетривалий час, коли він занятий іншою людиною, сильно не відволікаючи ту іншу людину – спробуйте MPX під Лінуксом – вам сподобається. Успіхів.

PHP, сесії, Cache-Control та пошукові боти

2011-01-20T08:42:21Z

Дуже корисна штука є в PHP – сесії. Тільки є в неї одна не зовсім приємна особливість, яка може ускладнити життя веб-майстрам. Мова про хедери, які автоматом віддає PHP при використанні сесій:

Expires: Thu, 19 Nov 1981 08:52:00 GMT
Cache-Control: no-store, no-cache, must-revalidate, post-check=0, pre-check=0
Pragma: no-cache

І це для кожної сторінки, де використовується сесія… Це значить що будь-який клієнт, знайомий з HTTP повинен постійно перевантажувати цю сторінку. Це стосується і броузерів, і кешів, і пошукових ботів. А це призводить до надмірного зайвого використання трафіку сайту і підвищеного навантаження сервера. На щастя це легко лікується.

Перший спосіб – не ініціалізувати сесію принаймні для ботів – вона їм й так ні до чого. Другий спосіб – зміна конфігурації PHP. Потрібно замість

session.cache_limiter = nocache

прописати

session.cache_limiter =

Просто закоментувати дану опцію не вийде – nocache – це значення по замовчуванню. Після цих змін негуманні хедери віддаватись більше не будуть. Ну хіба у вас хардкорний скрипт, який сам такі хедери віддає де треба і де не треба Успіхів!

Тієсто у Львові

2010-07-02T06:58:57Z

26-го червня у Львові відбувся концерт від майстра трансу діджея Тієсто. Шоу обіцяло бути знатним, тому багато людей, як і ми, купували білети місяць-два до концерту туру “Калейдоскоп”. Проте українські організатори і львівська погода внесли свої корективи до грандіозної події…

…Феєричне шоу стало подібним більше на захід для екстремалів.

Почалось все з того, що місце проведення заходу змінилось за два тижні до події – замість проведення в приміщенні виставкового центру “Лемберг” шоу перенесли чомусь на львівський іподром, під відкритим небом. Білети були куплені, тож нічого не залишалось як підкоритись волі організаторів. Хоча знаючи примхливу львівську погоду такий вибір вселяв якусь непевність. І от в прогнозах погоди на суботу – дощі і грози всю ніч.

За білети сплачено, 170 грн. в головну зону, тож вирішили все одно відвідати концерт не зважаючи на можливі примхи погоди. Тим більше, що весь день суботи погода була досить непоганою.

Початок концерту заплановано на 22:00. Приїхали на іподром, 21:40, на головному вході, навпроти “Радар-сервіс”, нікого не впускають, висить оголошення, що вхід правіше на 300 метрів, навпроти “Леополісу”.

Групи людей йдуть вздовж траси до “чорного” входу на іподром. Асфальтове покриття біля входу вже практично відсутнє. Немає жодних ознак цивілазації. Іподром огороджений, на вході багато людей в формі. Нікого не впускають. На невеликій площі перед “входом” тисячі фанатів трансу. Під ногами – трава, болото, пляшки. Туалети відсутні, люди змушені навідуватись в навколишні кущі, в яких теж нема де встати чи присісти.

21:45, народу море. Вхід на територію не відбувається.

Минуло пів години – перші щасливці, які мужньо відстояли в самому серці товкучки попадають всередину. На вході всіх обшукують, перевіряють квитки. Все відбувається дуже повільно. При тому, що за огорожею чекає кількох-тисячний натовп..

23:15 – пройшла ще година. Народу все ще багато, але кілька хвилин тому процедуру входження трохи прискорили – народ проходить всередину пачками. От і ми після обшуку прорвались на поле львівського іподрому.

Асфальтом тут звичайно і не пахне. Трава, болото. Ідемо через все поле до місця концерту. Сам концерт почався близько 22:45. Пройшовши через все болотяне поле натрапляємо на ще один паркан. Знову толпи людей. Міліція, беркут, прожектор на вході. Звук перед парканом ніякий.

Люди намагаються пробитись всередину. В головну зону. Вхід на територію відбувається ще повільніше. На вході знову перевіряють квитки, не знаю чи проводять обшук. Можливо перевіряють документи, які посвідчують особу.

Якщо за парканом іподрому були дерева і кущі, які виступали одночасно туалетом, то на території іподрому про туалет нагадували хіба кінські гівняшки. Ніякими біотуалетами тут і не пахло – все на території головної зони. А люди з пивом, бьорном стояли в чергах по дві-три-чотири години.

Починається дощ. Починається давка, всі хочуть попасти всередину. Пропускна здатність кордону не збільшується. В натовпі стає небезпечно. Ми відійшли в бік з парасолею і похмуро спотерігали за екстрім “шоу”. Піднімається вітер. Стає мокро, холодно і неприємно.

00:00. Концерт продовжується. Кордони на місці. Більша частина людей за кордоном. Частина людей таки отримує задоволення від концерту всередині, в головній зоні, фан-зоні, VIP-зоні. А за парканом ходять офігівші люди з білетами в VIP-зону за 400 грн….

Вирішуєм, що перебування тут надалі – шкідливе для нашого здоров’я, можна банально застудитись або бути затоптаним у натовпі. Попасти в середину можна було не раніше як за півтори години. Зваживши все вирішили залишити екстрім-шоу і попрямували до виходу… І такі ми були не одні. На 00:00 іподром залишили близько третини відвідувачів. Відвідувачів, які заплатили за грандіозне шоу 170, 280 або 400 грн. за різні зони відповідно.

Тієсто чесно виконував свою програму, але при цьому не сказав жодного слова. Мабуть він і сам офігів від такої організації. Величезний екран на задній стіні сцени так і не включався під час концерту, хоча до концерту на нього пробували виводити якесь зображення. Із обіцяного світлового шоу світили хіба звичайні прожектори над сценою. Виступу Тієсто ми так і не дочекались, так само як обіцяного світлового шоу – Тієсто з’явився на сцені вже о 1:00 [1].

Офігівші від такого шоу поїхали додому через цілодобовий магазин зі спиртним напоями і продовжили святкування в теплій квартирі. Тут у нас був дах над головою. Не було кінських гавняшок, болота. Був стіл, пиво, канапки. Із кімнати з колонок тихо крався транс. На столі меланхолічно лежали пластикові картки із логотипом Тієсто… Вечір закінчився пізньої ночі.

Концерт Тієсто закінчився для нас неповторними враженнями. Всього за якихось 170 гривень організатори змогли організувати неповторне шоу. Море багна, води, парканів, колючих дротів, сміття, безкрайній туалет, море людей в формі, які охороняли всі периметри парканів. Один паркан. В ньому інший. В ньому ще два. Нашвидкоруч споруджені дерев’яні ненакриті ряди сидінь для ВІПів.

Організація заходу була просто чудесною. Всі ще раз переконались, що в Україні добре відносяться до людей – як до худоби. При чому не за бесплатно, за гроші. Всього 170-400 грн. і ви маєте можливість поринути в екстрім-тур Тієсто в Україні “Калейдоскоп” від компанії am:pm. Треба віддати належне хлопцям – не кожен вміє зібрати стільки грошей від прихильників трансу даючи в замін міліцейські кордони і екологічно-чисті біотуалети моделі “корчі” із рідкими гівняками посеред поля для коней. Хороша робота! Хороший капітал для організації наступних гавнозаходів із зірками світового масштабу.

Напевно наступного разу хлопці будуть більш оригінальними. Може організують концерт в болотах півночі України. Може зимою при -25 на льоду якоїсь річки. Може на закарпатті на схилі гори з ухилом >45 градусів. А може все ж в приміщенні. Але висота приміщення повинна бути не більше 2,5 метра, без кондиціонерів. І не більше двох туалетів на кількохтисячний натовп.

Ну і звичайно кордони. Величезні кордони. Кожен метр кордону із працівником органів. Беркут. Прожектори в морду. Обшукування.

А, ну і на рахунок вартості квитків. Хлопці явно продешевили. Стільки народу віддало 170 грн. за вхід. На наступні заходи треба виставляти ціну 300 грн. мінімум. Все одно всі заплатять за незрівнянну можливість відчути себе худобою, помісити болото, помокнути під дощем, поштовхатись в натовпі, відчути на собі чуйні руки працівників міліції. Це вартує великих грошей!

А ще треба запрошувати туристів з-за кордону. Робити для них спец-віп-зону, за 300, але вже у. о. Вони ж явно будуть зацікавлені. Вони ж там напевно не платять стільки за VIP і будуть певні, що українці приготували щось надзвичайне. І вони не будуть розчаровані, хлопці з am/pm знають свою роботу. Кілька біотуалетів і тисячу працівників органів і справу зроблено. Загрібай гроші лопатою для проведення наступного екстрім-шоу українського рівня.

Честь і хвала організаторам і окремо Тієсто за те, що відважився поїхати в країну з кам’яного віку. Я думав випадок із організацією фестивалю “Свірж” – це рідкість, виявляється у нас це нормально…

UPDATE. Посилання по темі:

http://biohaker.blogspot.com/2010/06/tiesto.html
http://vkontakte.ru/club18607321
http://blog.golubovsky.com/tiesto-at-lviv-2010-ampm-sucks/
http://blog.golubovsky.com/email-caddishness-ampm-tiesto-in-ukraine/
http://music-blog.com.ua/tiesto-at-lviv-26-06-2010-lemberg-kaleidoscope/#comments

“Горяща” Туреччина, резюме

2010-08-25T07:29:45Z

Останній, четвертий, день пройшов без особливих подій. Прокинулись в готелі, до якого вже встигли звикнути. Здоровий сніданок. І цілий день на пляжі з перервою на обід.

Перша частина. Друга частина. Третя частина. Фотки.

Від подорожі вже минуло трохи часу – зараз важко вже згадати всі деталі, але, думаю, деталей було вже достатньо В останній день трохи сумно – ми тільки почали звикати до безтурботного відпочинку, як прийшов час збиратись додому…

З самого ранку їдемо в Анталію, реєстрація на літак. За 30 хв. до рейсу вихід на літак відкрито. Нас зустрічає той же літак, що і зі Львова – якийсь “Дуґлас”.Прощаємся з Туреччиною, набір висоти, безхмарне небо, задоволені пасажири.

Наближаємось до Львова, йдемо на зниження, небо в хмарах, внизу пасмурно, прохолодно. Пора їхати на роботу – четвер – робочий день. З аеропорту на таксі просто на роботу. Отже,

Коротко про поїздку

Путівку ми придбали в “Мережі агенцій горящих путівок” у Львові (вони ж “Краяни”), на вул. Куліша, 29. Це вулиця, паралельна до Чорновола, в районі “ДЦ”/готелю “Львів”. Працівник фірми (Олег Шустикевич) впевнено і чесно розказав про можливі варіанти відпочинку і не намагався впарити найдорожчий, а розказав в чому різниця між різними варіантами, давав базові настанови по відпочинку в Туреччині.
Туроператор, який обслуговував подорож – “Індриска тур”. Весь тур був добре організований, ніяких проблем починаючи із зустрічі представника в аеропорту у Львові і до посадки в зворотній бік в Анталії.
Ми відпочивали в містечку під назвою Бельдібі (Beldibi) в районі Кемер (Kemer).
Готель називався Selcukhan (Сельчукхан), три зірки. В готелі 180 номерів, басейн, кухня, ресторан, бар, свій пляж за 100 метрів від готелю. Пляж простягається на 75 метрів.
Путівка була за принципом “все включено” – у вартість путівки включено проживання в готелі, переліт, трансфер, шестиразове харчування, напої, горілка, пиво, вино. Вся їжа і напої безкоштовні з 10:00 до 22:00. Крім того сніданок починається з 7:30 здається, а пізня вечеря закінчується 22:30 – вони безкоштовні.
Виносити їжу і напої за територію реторану/бару – заборонено. Замовлення їжі/напоїв в номер – платно. На пляжі бар відсутній. Тілька охолоджена солодка водичка (хімічна вроді) на розлив безкоштовно.
В готелі прибирають номери, міняють рушники. Рушники з готелю виносити не можна – на пляж треба мати свої. В готелі є безкоштовна сауна, турецька баня, фітнес-центр.
В готелі працювали гіди від турфірм.
Адміністратор, пр-менеджер вільно говорять російською. Останній – вихідець з СНД. Помічник адміністратора знає 20 слів російською і 60 англійською. Охорона в готелі знає 10 слів російською, офіціанти бармени мають обмежений словниковий запас, але проблем з замовленням не виникає.
В готелі є платна перукарня, теніс платно, більярд платно.
В готелі є нет по WiFi – 5 баксів за весь термін перебування в готелі. Нет тяне в барі, трохи біля басейну, на літньому майданчику біля ресторану, лоббі готелю. Коли в зазначених місцях багато народу – нет ловить фігово, а то й зовсім не ловить. В барі нет стабільний завжди. Швидкість нету – так собі. Фотки вигружати – дуже довго, а так полазити, шось написати – без проблем.
Турецькі сім-карти в завезених телефонах працювати не будуть. Щоб працювали – треба проходити якусь процедуру декларування телефону на митниці. Забудьте про такий варіант Роумінг працює, з Djuice – на Turkcell.
Телефонний зв”язок з домом – можна через ІР-телефонію, яку пропонував нам гід – можна дзвонити просто з номеру в готелі. Ми користувались скайпом з нету. Якість зв”язку чудова. Хвилина розмови з Україною – 1 грн з копійками. Всі решта способи дорожче. Роуміг ДУЖЕ дорогий – 12 грн. за хвилину.
В номерах є телевізори. В нас був фіговий пульт – канали переключались дуже туго – треба було знайти положення близько до телевізора, щоб впевнено натискати кнопки пульта. Може були сівші батарейки. Нам було лінь звертатись до адміністрації, так як телевізор дивились рідко.
В номерах кондиціонери. Вікна металопластикові.
Готель складається з двох сполучених корпусів. Старий 1988 року і новий 2005 чи 2007. Кажуть новий краще. Ми дали 10 баксів адміністратору, нас поселили в новий корпус, на останній поверх. З вікна чудовий вид. Не знаю чи треба давати адміністратору гроші, але на всякий випадок дали – це такий обряд
Віза в Туреччину коштує 30 доларів або 20 євро. По теперішньому курсу вигідніше платити в євро. Краще мати без здачі.
В Бульдібі практично всі продавці в магазинах говорять російською. Оплачувати можна лірами, доларами. В деяких магазинах навіть беруть рублі і гривні!
Сік в магазині – 2 долари за літр. Літр спрайту – 1,5 долара. Одноразові стаканчики – безкоштовно
В готелі кожен день анімації – розваги для відпочиваючих. Вдень – ігри в басейні, дартс. Пізніше – міні-дискотека для найменших. Потім різні конкурси, розваги. Ближче до ночі дискотека в барі.
Сейфів в номерах немає. В лоббі є сейфи, шось типу камер зберігання – 2 бакси за день. Ми тримали цінності в номері, нічого не пропало.
Екскурсії можна брати в свого гіда від турфірми. Можна брати в турагенції на вулиці. В турагенції всі екскурсії на 10 баксів дешевше. Екскурсії коштують від 25 баксів і далі. Залежно що, куди і як. У вартість екскурсії часто багато чого включено, як, наприклад, обід, вечеря.
На пляжі можна покататись на скутері, на парашуті, на катері. Дорожче як в Криму
Вхід в море кам’янистий, але там нереально порізати собі ногу, як пишуть різні цікаві люди Там бігало купу дітей і щось я не бачив, шоб хтось рюмсав із закровавленою ногою.
Глибина зменшується поступово. Вода дуже чиста.
Турки, принаймні ті, які зустрічались в курортній зоні, такі ж люди, як ми Крім того всі дуже культурні і привітні. Охоронці в готелі до тебе вітаються і усміхаються. Охоронець на пляжі культурно пояснив, коли ми не туди попали. Всі усміхаються, всі доглянуті. Всі в формі. Відношення до людей бездоганне.
Турки люблять торгуватись. Для того, щоб не купити якусь річ в магазині дорого треба приблизно орієнтуватись в цінах і відповідно торгуватись із продавцем. Торгуватись не вийде в придбанні повсякденних товарів – пиво, вода, сік, мило, шампунь і т. д. Решта – тільки з торгом Особливо, якщо на товарах відстуні цінники.
Не замовляйте додаткові масажі в Ottoman Hammam, або торгуйтесь по максимуму – ціни на додаткові послуги там явно завищені
В туреччині є чимало цікавих місць, які варто відвідати, беручи екскурсії і будучи на більш тривалому терміні тут.

Надіюсь нічого не забув

Висновки

Горящий тур за 512 доларів на двох на 4 дні. Включено проживання, харчування, напої, пляж, переліт, трансфер. Чудовий готель. Чудова їжа. Чудовий персонал. Супер клімат. Пітівка на 7 днів – 570 доларів. 14 днів – 1070 доларів. Чи варте воно тих грошей? Думаю ні в кого не залишилось сумніву. Все це мало б коштувати значно більше. Це ефективне вкладення у власний відпочинок!

Важко порівняти Туреччину із Кримом. Власне тому, що й порівнювати нема чого… Правду нам сказав мужик в агенції – в Крим їдуть (з тих, хто раніше відпочивав за кордоном) хіба ті, в кого закінчується термін закордонного паспорту. Поїдете раз в Туреччину і забудете про Крим.

Що мені порівняти? Вартість готелю в Туреччині проти вартості зйомної квартири в Алушті? Чисті вулиці Бельдібі проти засраних вулиць Алушти? Привітних продавців проти хамських морд в магазинах Криму? Відстань від квартири до пляжу і відстань з готелю до пляжу? Може платний вхід на пляж? Платні лежаки? Людей які ходять і кричать по пляжу “Гарячая свєжая пахлавааа!!!”? Переїзд до Сімферополя на поїзді 25 годин? Харчування із закупами в супермаркеті за свій рахунок і приготування власними силами? Проти чудових страв в готелі Сельчукхан?

Та не може бути ніякого порівняння, тому що нема чого порівнювати. Минулого року в Криму ми потратили на подорож близько 1000 доларів на двох за 2 тижні. Зйомна квартира за 15 хвилин від моря. Назад – підніматись під гору. За ті гроші платили за вхід на пляж. Економили на лежаках. Купували їжу в супермаркеті, таскали пакети на гору до квартири. Кругом хамські морди.

Чи можна відпочити в Криму за такі гроші в готелі? Так. Пансіонат совкового типу. Трьохразове одноамнітне харчування. Убиті номера. Гаряча вода по графіку. Чудова альтернатива. Звичайно можна поселитись і в кращому готелі, але за зовсім інші гроші. Відпочинок в такому випадку буде просто “золотим”.

При таких вартостях відпочинку – вибір однозначний – Туреччина. Без варіантів. Не знаю як там будуть коштувати путівки в сезон, а в травні погода в Туреччині чудова можна просто чудово відпочити. Поїдьте на відпочинок за кордон і ви більше не поїдете на відпочинок у Крим. В Крим напевно їздять тільки ті, хто не бачив, що може бути значно краще за ті ж гроші. В числі тих людей були і ми, але це в минулому.

Фотки.

Бажаю всім добре відпочити цього літа! Всім в кого лишились якісь питання – пишіть – на всі відповім. Якщо комусь таки згодився даний цикл статей – дайте знати – мені буде приємно

До нових зустрічей у блозі. Більше великих статей найближчим часом не передбачається

“Горяща” Туреччина, день 3

2010-08-25T07:29:46Z

Надіюсь хоч хтось прочитав повністю мої детальні описи такого короткого відпочинку і продовжую далі… Один із нюансів перебування в готелі Selcukhan – дискотеки просто на територіїї готелю. Дискотека починається в районі 22:00, тому всі напої стають платними, включено в вартість путівки тільки сама дискотека.

Перша частина. Друга частина. Фотки.

Дискотека триває до 1-ої ночі. Тим хто розміщений в готелі вікнами на територію – складно заснути раніше першої, так як гул стоїть конкретний, навіть при закритому балконі з металопластиковим профілем… В принципі ми умудрялись задрімати раніше, ніж закінчувалась дискотека.

8:00 пора вставати йти на пляж нарешті трохи загоряти Христина сильно опиралась, але я таки її стягнув з ліжка. Збори, здоровий сніданок – ковбаси, сир, варені яйця, випічка, чай-кава, пиво. Одного разу навіть жарили свіжу яєшню на вулиці і відразу в тарілку бажаючим.

З пляжу в номер, душ, обід і знов на пляж. На пляжі кабінки для перевдягання відсутні – напевно розраховано, що люди будуть перевдягатись просто в готелі, який за пару кроків від пляжу. Але наш народ часто перевдягався на пляжі, за звичкою, в рушниках, під одягом.

Вечором ми вирішили пройтись по місцевих магазинах. І не дарма. Тут можна вигідно купити товари турецького виробництва. Турки люблять продавати, люблять торгуватись. Вони, напевно, хороші психологи – бачуть скільки людина може чи хоче потратити грошей і відповідно виставляють ціну. В більшості магазинів цінники відсутні взагалі.

Сумка дорожня. 30 доларів – ціна непогана як для Львова, але за хвилину ціна стає 25 за штуку. А коли ми сказали продавцю, що йдем ще подивимся – перепинив нас вже на вулиці і сказав, що віддасть дві за 24 долари за штуку – напевно мінімальна ціна тих сумок Не хотів відпускати нас без покупки.

До нього ж підійшла ще одна старша пара. Раптово сумки подорожчали на 10 доларів Але торг завжди може мати місце.

Є цілі магазини із виробами зі шкіри, дублянками, шубами, взуттям, сумками. Це такий товар, на якому можна непогано заробити, а нашим людям – непогано зекономити, так як товар перетинаючи чорне море стає на наших базарах і магазинах чомусь в 2-3 рази дорожчим…

Розпродаж махрових халатів – від 7 баксів. Махрові рушники – від 5 баксів. Літнє взуття – теж від 5 доларів. На шуби й дублянки ми не дивились, але думаю тут їх теж досить вигідно купувати. Якщо їдете на відпочинок в Туреччину – моя вам порада – не скуповуйтесь повністю для поїздки у Львові – багато з речей можна купити тут, на місці і дешевше. Хоча, звичайно, одяг крутих брендів тут не зустрінеш, але товари турецького виробництва достатньо високої якості.

Ввечері біля готелю, біля невеликої сцени кожного дня нас чекають анімації. Сьогодні тут “турецька ніч” – на сцені виступають хлопці і дівчата в турецькому національному одязі, звучить відповідна музика, енергійні танці.

Атмосфера цікава. Виконавці, звичайно, як і готель, не 5 зірок, але було цікаво подивитись, послухати. Вистуаючі почали збирати людей в “залі” і витягувати на сцену. Показували базові елементи турецького танцю. Всім було весело.

Сьогодні на пізню вечерю – гороховий суп в казані – дуже специфічний і смачний. Напевно в честь турецької ночі також подавали салати, які в такий час вже не подають.

Відпочинок наш добігає кінця – залишився один день в Туреччині. Завтра треба все ж спробувати ще трохи загоріти (хоч шкіра вже червона) і збиратись додому…

Далі буде: про останній день і загальні враження і висновки Прошу ділитись думками на рахунок написаного і починати задавати питання, якщо щось цікавить конкретно.

В готелі вечором