Та заглибившись у тему і провівши певні аналітично-пошукові дослідження (от як!), я створила новий образ – «багатій щирозахоплений», який свій вільний від збагачування час віддає цікавим,а іноді зовсім дитячим, хобі.

Отож пропоную тобі сім цікавинок, найпопулярніших серед заможних.

1. Найпоширеніше захоплення цілком передбачене – колекціювання. І тут вистачає площини для досліджень – від очікуваних монет до ляльок та скелетів.

2. Бодіарт – мистецтво краси розмальованого тіла. Авангардний напрям виник в середині минулого століття – спочатку тіла покривали не тільки фарбою, а й гіпсом (на зразок мумій), робили надрізи, палили волосся… Але потім бодіарт став більш милосердним: в якості полотна митець використовує тіло і пише на ньому дивовижні картини – живі.

3. Серфінг – відпочинок і спорт, народжений на Гавайях. Швидкісне маневрування серед величезних океанських хвиль на дошці дарує адреналін та відчуття перемоги над світом.

4. Твістінг. Дуже смішне хобі, на перший погляд – наївно-дитяче. Скручування з видовжених повітряних кульок різноманітних фігурок. Думаю, що ти, мій читачу хоч раз та спробував це зробити й сам. Песики, зайці, олені або квіточки – найпростіше, тому не таке цікаве. От подивись, якого страхітливого павука вдалося зробити одному талановитому твістінгоману.

5. Фрізлайт або світлове графіті. В напівтемній кімнаті або в обіймах ночі проти неба малюють дивовижні картини світловим пензлем – іноді звичайнісіньким ліхтариком. Отримані малюнки миттєво фотографують, а потім демонструють своє мистецтво та отримують оплески від прихильників чи просто глядачів.

6. Роуп-джампінг – екстремально-спортивне захоплення: людина стрибає з вишки чи високої вежі. В польоті його підтримує альпіністське оснащення, та думаю, що йому ой як непереливки від своєї сміливості.

7. Із екстремально-ризикованих іще називають полювання на акул і сафарі. Та таких небагато – заможна людина зазвичай вміє цінувати життя, а тваринам же не поясниш, що «їсти дядю не можна, він цяця».

Тож ми з тобою трохи визначилися, любий читачу – коло захоплень більш-менш окреслили. І спробуємо розповісти про кожне з них і навіть більше – наскільки вистачить снаги.

Домовились?

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.

Більшість таких от захоплень потребують спеціальних знань та навичок, які вдається виробити шляхом виснажливих тренувань. Іноді ризиковане хобі може стати причиною втрати здоров’я, та думаєш це когось зупиняє? Дарма.

Хто не ризикує, той і шампанського не побачить.

Але ж скільки приводів розповісти друзям про свою мужність та майже героїзм на льодяних скелях або в обіймах хвиль!

Стовідсотково – всі дівчата навколо закохані, юнаки заздрісно зітхають, а серце сповнюється гордістю і…радістю, що повернувся, я так думаю.

Щодо переваг…

Якщо вже ви вирішили віддатися екстремальному захопленню, споглядаєте як мама приймає заспокійливе другий тиждень, а друзі подумки з вами вже розпрощалися (по очах видно), то втішити ви їх можете…

Спробуйте перерахувати переваги:

Ви зможете знімати нервову напругу, що накопичується під час стресових ситуацій, яких у житті вистачає.

Ви напрацюєте нові навички, якими подивуєте близьких та рідних: тільки уявіть собі їхнє захоплення, коли ви, звичайний клерк, продемонструєте вміння вправно керувати плотом чи полювати на акул. Отож!

А нові знайомства! Найнезвичайніші захоплення швидко об’єднують фанатів, з’являються нові друзі, обмін досвідом і знов-таки – захоплені дівочі погляди…

Тож, переваги є. І людей, які мають екстремальні захоплення теж вистачає. Саме про них ми і поговоримо.

Хто перший?..

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.

Півцарства за коня хотів віддати шекспірівський герой у «Річарді І», а скільки годен віддати ти, мій читачу за свого домашнього улюбленця? Вірні Мурзики та Барбоси займають настільки значиме місце у нашому житті, що ми часто віддаємо їм більше часу, ніж спілкуванню з рідними.

А тварини, яких ми не можемо оселити вдома? Любов до них від цього лиш яскравіша.

Чому рубрика називається «Ой чий то кінь…» – тому що я не знаю гарнішої тварини. І не вірю, що хтось може лишитися байдужим, лиш раз побачивши їх у леті. Так, їхня натхненна хода по землі – це лет. Кінь – це саме лет, горда постава і сум усього людства в очах.

Саме коні символізують натхнення – пам’ятаєте Пегаса? Кінь із крилами супроводжує літератора до поетичного Олімпу, а той, вдячний, описує коней у своїх творах: Сервантес – Росінанта, Толстой – Фру-Фру….

Біле-біле-біле поле. Чорний гомін вороння.

Посідали та й замріялись про забитого коня.

Скаче кінь! Копитом цокає, тонко вухами пряде…

Ще ви, чорні, передохнете,

Доки кінь той упаде!

«А не діждете!» – хотіла сказати віршем Ліна Костенко.

Кінь – символ життя, творчості, любові…

Історія розвитку людства тісно переплетена із історією цих дивовижних тварин. У полюванні і домашньому господарстві, у мандрівках і на війні – кінь завше був поруч із людиною.

Український козак без коня…Що то за козак!

І яка дівчина не мріяла про лицаря на білому коні?…

Сьогодні мати в приватній власності коней можуть дуже небагато людей – лише заможні, мабуть. Колишній Президент України Леонід Кучма має стайню з 14 коней, Нурсултан Назирбаєв подарував племінного жеребця вартістю близько 20 тисяч доларів дружині колишнього губернатора Київщини – Тетяна Засуха кохається у конях.

Я обов’язково розповім тобі, мій читачу, про закоханих у коней людей. І про тих, хто цінує відданість інших тварин.

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.

І сумного нині

Мак червоний серця чулого

Перецвівся в синій…

Не про квітку, а про долю, що мала заясніти зорею, засяяти веселково…

Коли з’явилися на землі квіти, ніхто не знає точно. Мільйон років тому? Десять мільйонів, сто? Але з’явилися і підкорили красою своєю світ.

Дивовижний і різнобарвний заквітчаний світ став джерелом для творчості, надихав на створення казок і поетичних легенд.

Про вогнисті маки, ніжні фіалки, прекрасний і самозакоханий нарцис писали пісні і створювали міфи.

Вінок із квітів прикрашає Землю, служить оберегом, символізує суть життя. І є обов’язковим елементом вишивки та орнаменту. Гнучке стебло, ніжні трилисники, переплетені між собою дзвіночки можна побачити на стінах старовинних церков і соборів – в орнаментах фресок.

Вони настільки гарні, що вирощування квітів називають мистецтвом.

Іще з античних часів люди використовують квіти, щоби створити власний світ – оточити себе красою.

Чи ж є дивним, що квітами захоплюються , віддають їм увесь свій час, або хоча б те, що від нього залишається після роботи.

То ж давай, мій любий читачу, поговоримо про тих, хто кохається у квітах і вони йому відповідають взаємністю.

Ти їх теж знаєш – я впевнена…

Ми сплетемо разом яскравий вінок із  дивовижних історій.

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.

найщиріший у світі лист.

Ліна Костенко

…Вона плакала негарно: схлипуючи, розмазуючи по щоках сльози і залишки зеленої туші для вій. Несправедливий світ дивився на те згорьовано – він співчував, та бачив і гірше.

Ну то й що, подумаєш, глянь навколо – усі так живуть, навіщо це тобі, що ти весь час доводиш, кому… всі ці слова були буденними. Звичними. Навчилася не звертати уваги.

Було гірко і боляче. Та точно знала: не зупинюсь. Не вмію. Не вважаю за потрібне. Бо така моя дорога.

Я, що прийшла у світ не для корид,
Що не люблю юрби та телекамер,
О, як мені упікся і обрид
Щоденний спорт – боротися з биками.
Я обираю пурпуровий плащ,
Бики вже люттю наливають очі.
Я йду на них, душе моя не плач,
Ці види спорту вже тепер жіночі!

Іронія йшла поруч по життю. Або саме життя і було іронією. Дуже рано зрозуміла, що іронічне ставлення до усіляких негараздів не дає руйнуватися внутрішньому світові. Його було дуже жаль.

А іще розуміла, що іронія може бути нищівною. І вміло користувалася нею, коли було зле.

Мої кохані, милі вороги!
Я мушу вам освідчитись в симпатії.
Якби було вас менше навкруги,—
людина може вдаритись в апатію.

Мені смакує ваш ажіотаж.
Я вас ділю на види і на ранги.
Ви — мій щоденний, звичний мій тренаж,
мої гантелі, турники і штанги.

Спортивна форма — гарне відчуття.
Марудна справа — жити без баталій.
Людина від спокійного життя
жиріє серцем і втрачає талію.

Спасибі й вам, що ви не м’якуші.
Дрібнота буть не годна ворогами.
Якщо я маю біцепси душі —
то в результаті сутичок із вами.

Отож хвала вам!
Бережіть снагу.
І чемно попередить вас дозвольте:
якщо мене ви й зігнете в дугу,
то ця дуга, напевно, буде вольтова.

Кохання… У росяних айстрах, тужливих жоржинах і в сніговій заметілі. Його було багато – з кохання складався світ. Була мужньою і не згиналася від тягаря любові невзаємної, непочутої, не потрібної крім неї нікому. Була щирою. І вимріювала зустрічі, слова, дотик …

В  дні,  прожиті  печально  і  просто,
все  було  як  незайманий  сніг.
Темнооким  чудесним  гостем
я  чекала  тебе  з  доріг.
Забарився,  прийшов  нескоро.
Мандрувала  я  дні  в  жалю.
І  в  недобру  для  серця  пору
я  сказала  комусь:  -  Люблю.  -
Хтось  підносив  мене  до  неба,
я  вдихала  його,  голубе…
І  не  мріяла  вже  про  тебе,
щоби  цим  не  образить  тебе.
А  буває  -  спинюсь  на  місці,
простягаю  руки  без  слів,
ніби  жду  чудесної  вісті
з  не  відомих  нікому  країв…
Є  для  серця  така  покута  -
забувати  скоріше  зло,
аніж  те,  що  мусило  бути
і  чого  в  житті  не  було.

Я кинула писати вірші саме тоді, коли зустріла Ліну. Навіть не тому, що свої здалися недолугими. Просто… вона говорить замість мене. Моїми словами. Те, що відчуваю я, вже описане и виголублене. Щиріше, краще може й можна, та то – не моє. Мої вірші, про мене і задля мене – саме ці.

На кожну мить свого небагатого подіями життя я маю рядок віршів від Ліни Костенко.

Цей запис зроблений для ліричної літературної естафети Олени Асташкевич і є продовженням Блакитних перлин.

…Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста.

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.

Я изредка пользовался такими сервисами, иногда хочется действительно помочь людям, а иногда это отличный способ оставить ссылку на свой блог. Но недавно я нашел более интересный сервис, на котором можно не просто задавать вопросы и оставлять ответы, но и еще получать за это денежные вознаграждения. Этот сервис вопросов-ответов называется Большой вопрос , он пользуется огромной популярностью.
Чтобы заработать в «Большом вопросе» достаточно оставлять свои вопросы или отвечать на вопросы других участников. Главное, чтобы вопросы и ответы были интересными, важно заинтересовать аудиторию, так как чем больше пользователей просмотрит ваше сообщение, тем больше денег вы за него получите. Непопулярные и некачественные вопросы не поощряются, поэтому нужно постараться. На первый взгляд все кажется сложным, однако, если подумать, на самом деле это довольно простой заработок. Приложив немного стараний и потратив несколько минут в день, можно поставить заработок на поток. Конечно, деньги не начнут сыпаться мгновенно, нужно подождать, когда сообщения наберут определенное количество просмотров. Тем, кто заинтересовался данным сервисом предлагаю воспользоваться моей реферальной ссылкой и зарегистрироваться тут. Да! На сервисе есть и реферальная программа, а это дополнительные возможности, позволяющие получать вознаграждения с доходов привлеченных пользователей.
Чтобы заработать на сервисе «Большой вопрос» не нужно быть специалистом с высшим образованием, ведь у каждого из нас есть собственный жизненный опыт. Используя его можно отвечать на те вопросы, по которым есть дельные соображения, ломать голову над незнакомыми темами не требуется. Более подробную информацию можно найти в разделе FAQ, можете также задать вопросы в комментариях в посту.

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.

Невероятно хрупкий материал в руках мастеров превращается в изящные кружева. Чтобы изготовить каждое такое изделие требуется просверлить тысячи отверстий, на что необходимо несколько сотен часов работы. Одно неверное движение и украшение рассыплется на скорлупки.

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.

Вареная кукуруза

В России вареная кукуруза – это, пожалуй, самое распространенное блюдо из «золотых» зерен, после попкорна. Приготовить варенную кукурузу очень просто, но нужно правильно выбрать початки для варки. Покупать или собирать следует початки, которые еще не дозрели, в противном случае варка затянется на несколько часов и многие полезные вещества в кукурузе просто исчезнут.
Перед варкой необходимо очистить початки от тычинок и листьев колоса, чтобы блюдо получилось вкуснее все это можно уложить на дно кастрюли. Также рекомендуется замочить початки на несколько часов в холодной воде. Покупая кукурузу, обратите внимание на состояние початков, они должны быть зелеными и сочными. Если листья уже подсохли, а тычинки стали коричневого цвета и сухими, значит, кукуруза или долго лежала или уже созрела.
Запускать кукурузу лучше всего в холодную воду. Перед варкой необходимо тщательно промыть початки. Сразу солить не рекомендуется, так как соль делает зерна грубее, и они будут дольше вариться. Добить соль можно в конце варки, а можно натереть ею кукурузу, когда она уже сварится. Молочные початки варятся 25-35 минут, после закипания воды, а если кукуруза перезрела или лежала несколько дней в сорванном виде, то варка может затянуться. Зрелая кукуруза может вариться несколько часов (до 5 и даже дольше) и при этом оставаться жесткой. Первый раз не рекомендуется съедать больше двух початков, с непривычки система пищеварения может «расстроиться»!

Кукуруза на гриле

Отдыхая на природе, по соседству с кукурузным полем, можно приготовить кукурузу на гриле. На гриле следует готовить только недозрелую кукурузу с сочными початками и усами. Перед готовкой початки обязательно нужно замочить холодной в воде, хотя бы на несколько минут. Готовится кукуруза в неочищенном виде. Готовить на гриле кукурузу нужно так же, как курицу или свинину, периодически переворачивая початки для равномерного нагревания. Предварительно солить початки не следует, так как соль дополнительно заберет влагу.

О степени готовности кукурузы можно судить по листьям колоса, когда они станут полностью коричневыми, а края обуглятся, можно подавать початок на стол. При подаче на стол кукурузу рекомендуется посолить и смазать сливочным маслом. Также можно подать чеснок, перец, пармезан и посыпать початки свежей зеленью.

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.

Случайно увидел эту композицию в социальной сети “ВКонтакте”. Оригинальная песня, просто запала в сердце. Девушка поет вживую во французском переулке. Немного прокуренный голос, но она так хорошо имитирует игру на саксофоне. Рекомендую посмотреть и обязательно дождаться концовки – просто мурашки по коже…

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.

Ни одно лето не обходится без комаров. Эти кровососущие насекомые портят летний отдых многим людям. И если в период жары в черте города их становится меньше, то на природе, особенно у водоемов, из по-прежнему много.

Сегодня существует масса средств, которые предназначены для отпугивания комаров от человека и маскировки человеческого запаха, который эти насекомые чувствуют за несколько километров. Однако комары быстро приспосабливаются к новым мазям, салфеткам и распылителям и продолжают досаждать отдыхающим.

Если Вы все-таки заполучили комариные укусы, возможно, Вам пригодиться один из способов, позволяющих устранить их последствия – нестерпимый зуд и отек кожи. В них описаны только народные средства, ведь современных мазей может, как назло, в нужное время не оказаться под рукой.

Уксус

Если на кухне есть яблочный уксус, смажьте им место укуса, он смягчит зуд и снимет покраснение.

Зубная паста и крем для бритья

Против комариных укусов отличным средством является зубная паста, как и крем для (или после) бритья, особенно, если в них содержится ментол. Компоненты этих средств обладают легким местным охлаждающим действием, силы которого для комариного укуса обычно достаточно.

Лед

Лед против комариных укусов особенно популярен в США. Он мгновенно снимает зуд, даже если место укуса уже сильно расчесано. Однако действие льда сохраняется очень недолго, как только лед убран, зуд возвращается.

Лимон

При укусах помогает и лимон. Использовать нужно свежий лимонный сок, на один укус достаточно нанести две-три его капли, как и уксус, он снимает зуд и очень эффективно. Обезболивающим действием обладают и лимонные листья. Если у вас растет лимон, можно использовать несколько его свежих листочков для приготовления лечебной ванны.

Алоэ

Это растение можно найти практически в любой квартире. Для лечения комариных укусов используются листья алоэ. Достаточно приложить кусочек мясистого листа на место укуса и через некоторое время воспаление спадет, а зуд смягчиться или вовсе исчезнет. Кстати, алоэ можно также применять для лечения солнечных ожогов.

Я рада видеть Вас на страницах блога Вдогонку за мечтой. До скорой встречи.